Суверенітет грошово-кредитної політики у відкритій економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

"Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України"

УДК 336.7:330.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Суверенітет грошово-кредитної політики у відкритій економіці

08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

Дідківська Тетяна Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державній установі "Інститут економіки та прогнозування НАН України".

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Яременко Олег Леонідович, Рада Національного банку України, заступник керівника експертно-аналітичного центру з питань грошово-кредитної політики - начальник відділу стратегії монетарної політики.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Лагутін Василь Дмитрович, Київський національний торговельно-економічний університет, завідувач кафедри економічної теорії та конкурентної політики;

кандидат економічних наук Вірченко Володимир Віталійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, асистент кафедри економічної теорії.

Захист відбудеться 18 лютого 2010 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 у Державній установі "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий 15 січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.

Загальна характеристика роботи

Інтернаціоналізація суспільного життя в сучасних умовах посилює зв'язки між внутрішніми та зовнішньоекономічними процесами, веде до збільшення залежності державної економічної політики від зовнішніх чинників. Спектр глобальних проблем, породжених стрімким розвитком світового господарства разом із зовнішніми та внутрішніми загрозами є джерелом небезпек для розбудови української економіки. Перед суспільством постало питання про ціннісні основи, орієнтація на які дасть можливість Україні успішно розвиватись, долучатись до світової спільноти, зберігаючи самостійність, суверенітет і безпеку.

Актуальність теми. Ефективна грошово-кредитна політика має велике значення в контексті відкритості української економіки, зокрема, її залежності від зовнішніх ринків. У процесі подальшої інтеграції України, крім внутрішніх системних ризиків, пов'язаних із несталим економічним зростанням, особливо загострюються загрози ризиків зовнішньої невизначеності, які можуть негативно впливати на платіжний баланс, рівень золотовалютних резервів і валютно-курсову політику. Зважаючи на це, особливої важливості набуває проблема суверенітету грошово-кредитної політики у відкритій економіці, можливість Національного банку України будувати та здійснювати незалежну грошово-кредитну політику та повною мірою виконувати свої функції в умовах негативного впливу зовнішніх чинників.

Дослідження особливостей грошово-кредитної політики сприятиме знаходженню шляхів забезпечення стабілізації фінансової системи та посилення ролі суверенітету грошово-кредитної політики, що є складовою національного суверенітету України.

Теоретичне підґрунтя основних засад суверенітету грошово-кредитної політики у відкритій економіці заснували такі вчені, як Ж. Боден, Дж. Ботонон, Г. Гегель, Дж. Кейнс, Дж. Сакс, М. Фрідмен. Загальнотеоретичні питання незалежності монетарної політики у відкритій економіці, державного суверенітету в умовах глобалізації розробляють українські та російські дослідники: В. Базилевич, О. Барановський, О. Білорус, Т. Бордачов, В. Вірченко, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, Я. Грудзевич, Я. Жаліло, О. Кустарьов, В. Лагутін, Т. Сергійцев, В. Стельмах, О. Яременко. Процесам інтеграції банківського капіталу в глобальному масштабі присвячені праці З. Васильченко, Н. Шелудько та ін.

Однак, недостатньо дослідженими є проблеми виникнення внутрішніх і зовнішніх загроз незалежності грошово-кредитної політики в умовах глобалізації, а також кризових явищ і особливостей регулювання грошово-кредитної політики у процесі інтеграції у світовий фінансовий ринок. Саме тим, що ці проблеми не знайшли належного теоретичного обґрунтування та відсутніми є відповідні наукові рекомендації, зумовлений вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт відділу економічної теорії Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» «Ієрархія та мережеві структури в економічних системах» (№ ДР 0105U003360).

У межах зазначених наукових досліджень особистий внесок автора полягає у проведенні комплексного аналізу інституційних засад реалізації суверенітету грошово-кредитної політики в Україні у відкритій економіці.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування змісту суверенітету грошово-кредитної політики у відкритій економіці та шляхів його реалізації.

Для досягнення мети поставлено та розв'язано такі основні завдання:

визначити інституційну природу та діяльнісний характер суверенітету взагалі та суверенітету монетарної політики у відкритій економіці зокрема;

систематизувати основні концепції відкритої економіки в контексті суверенітету грошово-кредитної політики;

встановити роль інституту незалежності Центрального банку в забезпеченні суверенітету монетарної політики в умовах відкритої економіки;

розкрити зміст і особливості інструментів реалізації суверенітету грошово-кредитної політики у процесі фінансової глобалізації та міжнародної інтеграції;

проаналізувати концептуальні засади стратегії грошово-кредитної політики Національного банку з точки зору забезпечення суверенітету монетарної сфери в умовах посилення дестабілізуючих впливів зовнішньої фінансової нестабільності на національну економіку;

визначити шляхи поступової лібералізації валютного ринку та приведення національного законодавства у відповідність із стандартами країн ЄС і міжнародних організацій, з якими Україна має домовленості про співпрацю;

виявити можливості використання суверенітету грошово-кредитної політики як інструменту підвищення національної конкурентоспроможності.

Об'єктом дослідження є відносини, які формуються у процесі співпраці та конкуренції між суб'єктами грошово-кредитної політики, міжнародними фінансовими інститутами й учасниками фінансових ринків щодо забезпечення національних економічних інтересів.

Предметом дослідження є зміст і передумови формування та розвитку суверенітету грошово-кредитної політики у процесі глобалізації економіки України.

Методи дослідження. Для дослідження предмета й об'єкта дисертаційної роботи застосовано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів: діалектичний, за допомоги якого розглянуто суверенітет грошово-кредитної політики як процес, що відбувається в безперервному розвитку; індукції та дедукції, який дав можливість поглибити сутність суверенітету грошово-кредитної політики та систематизувати теоретичні підходи до цієї проблеми; метод єдності історичного і логічного, який дозволив розкрити історичну природу внутрішнього змісту поняття «суверенітет»; метод аналізу і синтезу, на основі якого виявлено вплив суверенітету грошово-кредитної політики на підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

У процесі дослідження проаналізовано та використано статистичні матеріали Національного банку України, Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, законодавчі та нормативно-правові акти, матеріали науково-практичних конференцій, монографії та наукові публікації провідних зарубіжних і вітчизняних учених у періодичних виданнях, присвячені проблемам суверенітету грошово-кредитної політики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в теоретичному дослідженні суті й особливостей суверенітету грошово-кредитної політики у процесі глобалізації, а також у розробленні таких концептуальних положень.

Уперше:

*з позицій трактування суверенітету як практичної діяльності, що відбувається в конкретній інституційній формі, обґрунтовано визначення суверенітету грошово-кредитної політики у відкритій економіці як реалізацію сукупності форм і засобів впливу монетарної влади на пропозицію грошей з метою досягнення рівноваги на грошовому ринку у процесі інтеграції у світову господарську систему для забезпечення зовнішньої та внутрішньої незалежності та підтримання конкурентоспроможності національної економіки.

Удосконалено:

теоретичні основи виявлення передумов забезпечення суверенітету грошово-кредитної політики у процесі глобалізації шляхом урахування специфічної ролі чинників подальшої професіоналізації діяльності органів монетарної влади та підвищення рівня теоретичного та концептуального обґрунтування їх політики;

визначення особливостей інституційного забезпечення грошово-кредитної політики в умовах відкритої економіки, що досягається формуванням культури суверенітету монетарної політики, яка включає цілісну систему знань, принципів, професійних норм, цінностей і відносин у сфері незалежності грошово-кредитної політики;

обґрунтування доцільності впровадження інфляційного таргетування з позицій завдань забезпечення суверенітету грошово-кредитної політики в умовах посилення впливу зовнішніх чинників на рівновагу національного грошового ринку.

Дістали подальшого розвитку:

підходи до формування стратегії грошово-кредитної політики Національного банку, яка передбачає включення в коло стратегічних інструментів забезпечення монетарної стабільності в умовах відкритої економіки стратегії комунікаційної політики, спрямованої на створення сприятливого інформаційного середовища завдяки усуненню або мінімізації інформаційних ризиків;

обґрунтування шляхів реалізації суверенітету грошово-кредитної політики як інструменту підвищення конкурентоспроможності відкритої економіки через використання позитивних ефектів обмеження дестабілізуючих спекулятивно-арбітражних практик;

методичні підходи до забезпечення оптимальної гнучкості номінального обмінного курсу за переходу до таргетування інфляції, що передбачає ключову роль інструментів, які найбільшою мірою сприяють стримуванню надмірних курсових коливань і запобігають виникненню кризових ситуацій.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в можливості використання запропонованих рекомендацій державними органами, які професійно займаються процесом забезпечення суверенітету грошово-кредитної політики у відкритій економіці.

Теоретичні положення дисертаційної роботи використовують у державному вищому навчальному закладі «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у процесі викладання курсів «Гроші та кредит», «Центральний банк та грошово-кредитна політика», «Фінансовий менеджмент у банку» та за розроблення програм курсів, пов`язаних із викладанням основ грошово-кредитної політики (довідка ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» №87/7 від 17.02.2009 р.). Також рекомендації та пропозиції щодо підвищення рівня капіталізації, залучення міжнародних джерел фінансування та збереження конкурентної позиції використано фахівцями ТОВ «Укрпромбанк» за підготовки внутрішніх нормативних документів (довідка ТОВ «Укрпромбанк» №158/д від 22.04.2009 р.). Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в забезпеченні ефективного управління грошовими потоками Броварського району Київської області, що є основним завданням Фінансового управління Броварської районної державної адміністрації. На основі законодавчо-інституційного забезпечення незалежності грошово-кредитної політики розроблено концепцію раціональності ухвалення певних управлінських рішень (довідка БРДА №356 від 18.06.2009 р.). Крім того, рекомендації щодо інституційних засад реалізації суверенітету грошово-кредитної політики в Україні у відкритій економіці використано Радою Національного банку України для формування грошово-кредитної політики (лист № 10-008/111 від 17.08.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою, положення якої сформульовані безпосередньо автором. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались на семи наукових конференціях: Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Економічний розвиток України в актуальному просторі і часі» (2006, м. Харків), «Економічна політика України в умовах євроінтеграції» (2008, м. Кривий Ріг) і Міжнародних науково-практичних конференціях «Формування конкурентного середовища в Україні: теорія та практика» (2007, м. Київ), «Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності» (2007, м. Київ), «Теорія та практика економіки та підприємництва» (2008, м. Алушта), «Економічна глобалізація: сучасні тенденції розвитку світового господарства» (2008, м. Київ), «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (2008, м. Алушта).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 10 наукових працях, у тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях і 4 - як тези доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, загальним обсягом 4,93 д.а., з яких безпосередньо автору належить 4,43 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, основної частини (трьох розділів), висновків, списку використаних джерел (183 найменування), 6 додатків на 6 сторінках. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 202 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація містить 7 таблиць і 7 рисунків на 10 сторінках.

Основний зміст

У першому розділі - «Теоретичні засади дослідження суверенітету грошово-кредитної політики у відкритій економіці» - розкрито зміст і передумови формування суверенітету грошово-кредитної політики у відритій економіці. Систематизовано концепції відкритої економіки в контексті незалежності монетарної політики та проведено порівняльний аналіз світового досвіду практичної реалізації незалежності грошово-кредитної політики.

Поняття «суверенітет», виступаючи першочерговою умовою буття суспільства від його виникнення, розвитку та до досягнення досконалого стану, має інституційну природу та глибокі історичні корені. Залежно від міжнародних відносин, розвитку міжнародного співтовариства, політичної, юридичної та економічної науки змінювались зміст і значення суверенітету. Між тим, у процесі свого еволюційного шляху він, зазнаючи суттєвих видозмін, пристосовувався до нових реалій. Суверенітет передбачає, перш за все, наявність цілісної влади, тобто внутрішньо єдиної, яка виходить із одного джерела, спирається на загальні й обов`язкові основи системотворення, тобто влади, яка є незалежною, або суверенною. З огляду на це, основними ознаками суверенітету є постійність, неподільність, необмеженість. економіка грошовий монетарний

Суверенітет як складне, системне, багатоаспектне явище має характер діяльності, яка здійснюється в інституційній формі. Об`єднуюча ознака суверенітету є втіленням органічної єдності держави та виявляється у свідомості громадян. Суверенітет являє собою певний образ дій держави, яка, виконуючи своє безпосереднє призначення, забезпечує організацію та збереження внутрішньої і зовнішньої безпеки. Глобалізація збільшує інструментальність суверенітету, змінює його зміст, ставить жорсткі вимоги до якості його концептуального обґрунтування й інституційного забезпечення.

Зроблено висновок, що суверенітет грошово-кредитної політики у відкритій економіці - це реалізація сукупності форм і засобів впливу монетарної влади на пропозицію грошей із метою досягнення рівноваги на грошовому ринку у процесі інтеграції у світову господарську систему для забезпечення зовнішньої та внутрішньої незалежності та підтримання конкурентоспроможності національної економіки.

Основними передумовами формування суверенітету грошово-кредитної політики у відкритій економіці є створення конкурентоспроможної економіки, а також підвищення професіоналізації органів монетарної влади та теоретичного рівня обґрунтування їх політики. Практична реалізація суверенітету в умовах глобалізації має орієнтуватись на забезпечення стабільного економічного зростання.

Якісна унікальність внутрішніх інституційних і структурних умов відтворення може бути забезпечена лише суверенітетом як інструментом оптимізації використання національних ресурсів на поточних і довгострокових інтервалах. Суб'єкти грошово-кредитної політики загальнодержавного рівня України мають бути незалежними у визначенні цілей і критеріїв здійснення монетарної політики, розвивати ключові інструменти суверенітету.

Важливим є дослідження концепцій відкритої економіки, які модифікують традиційні теорії економічної науки, враховуючи вплив зовнішньоекономiчних відносин на функціонування внутрішньої економічної політики кожної держави.

Застосування й ефективність тієї чи іншої концепції залежить від соціально-економічного стану кожної конкретної країни. Система регулювання не може залишатись сталою в динамічних умовах, тобто використання теорії має відповідати ситуації, що склалась. Застосовувана концепція має бути спроможною розв'язувати покладені на неї завдання.

В умовах відкритої економіки грошово-кредитна політика відіграє стратегічну роль. Ключовим її елементом, на думку кейнсіанців, є надання незалежності Центральному банку у здійсненні грошово-кредитної політики, оскільки відсоткова ставка у відкритій економіці є індикатором монетарної політики. Представники неокласичної концепції державного регулювання вважають, що досягненню стратегічних цілей грошово-кредитної політики великою мірою сприяє прогнозування тенденцій розвитку її показників у довгостроковому періоді. Аргументом на користь запровадження плаваючого валютного курсу є забезпечення рівноваги торгового балансу та конкурентоспроможності національної економіки. Прогресивність системи плаваючих валютних курсів полягає в тому, що пом`якшуються потрясіння платіжних криз і відбувається захист кредитної сфери від імпортованої інфляції. Роль держави обмежується функцією контролю, зокрема над скороченням дефіциту, що приводить до зростання інвестицій, а скорочення торгового дефіциту супроводжується зростанням попиту на вітчизняні товари. За теорією раціональних очікувань, дії Центрального банку мають бути однозначними, відкритими та загальнозрозумілими, щоб економічні агенти мали змогу передбачати подальшу грошово-кредитну політику та вживати відповідних заходів.

Для обґрунтування умов і масштабів реалізації грошово-кредитної політики важливим є вивчення досвіду провідних країн світу в забезпеченні незалежності монетарної політики. Становлення національних банківських систем у різних країнах пройшло тривалий і важкий шлях, долаючи війни, гіперінфляцію, зростання відсоткових ставок і цін. Як показав порівняльний аналіз світового досвіду реалізації незалежності грошово-кредитної політики, найважливішим тут є законодавче закріплення незалежності Центральних банків, яке має бути забезпечене інституційними чинниками, й установлення на законодавчому рівні заборони на отримання Центральним банкам будь-яких указівок від органів державної влади. Таким чином, політична незаангажованість забезпечується спеціальним порядком призначення Голови та членів Правління Центрального банку, терміном виконання їх службових обов`язків і методами реалізації основного завдання Центрального банку - підтримки цінової стабільності. Важливу роль відіграє злагоджена співпраця керівних органів Центрального банку, оскільки саме завдяки їх ефективній діяльності можна досягти належного рівня економічної самостійності та незалежності банку. Побудова відповідної інституційної структури сприятиме ефективному функціонуванню банківської системи.

У процесі глобалізації й активної інтернаціоналізації фінансових ринків особливої уваги потребує економічна лібералізація та зростання зовнішнього боргу, що може призвести до загострення кризи на національному фінансовому ринку. Питання допуску іноземного банківського капіталу слід ураховувати за розроблення та реалізації національної стратегії розвитку банківської системи, при цьому необхідно посилити моніторинг доступу іноземного банківського капіталу, розробити чіткі правила продажу банків із національним капіталом зарубіжним власникам, ввести заборону доступу банків із офшорних зон. Ефективність діяльності суб`єктів грошово-кредитної політики на світовому ринку, в першу чергу, залежить від ступеня розвитку країни, досконалості її законодавчо-інституційних норм, належного рівня соціальної політики й інших чинників, що визначають рівень її розвитку.

У другому розділі - «Особливості формування суверенітету монетарної політики в сучасних умовах» - досліджено законодавчо-інституційне забезпечення незалежності грошово-кредитної політики у відкритій економіці та фінансові методи впливу міжнародних фінансових інститутів на розвиток трансформаційних економік.

Для успішного виконання поставлених перед Центральним банком завдань головному органу грошової влади потрібен відповідний рівень незалежності. У країнах із ринковою економікою цю проблему розв'язують шляхом законодавчого закріплення незалежності Центральних банків. Міжнародною банківською практикою розроблено й установлено низку базових чинників, що визначають умови діяльності Центрального банку, до яких належать: система чинних законів і нормативних актів, ступінь незалежності Центрального банку від органів державної виконавчої влади, його взаємодія з системою комерційних банків та іншими кредитними організаціями країни.

Суверенітет грошово-кредитної політики - теоретично плідне поняття, його завдання - не пояснювати процес формування монетарної політики, а змінювати його. Історичні корені такого суверенітету відбивають завуальовані відносини між владою та Національним банком, між Національним банком і населенням. Формування культури суверенітету грошово-кредитної політики виявляється через призму суспільної свідомості, репрезентованої цілісною системою знань, принципів, професійних норм, цінностей і відносин у процесі реалізації незалежності грошово-кредитної політики.

Забезпечення інформаційної прозорості та відкритості Національного банку України приведе до усунення невизначеності та покращить прогнозованість грошово-кредитної політики. Створення належного підґрунтя для запровадження інфляційного таргетування сприятиме укріпленню довіри до національної валюти, прозорості грошово-кредитної політики, вдосконаленню грошового обігу та наближенню до світових стандартів ведення монетарної політики.

Глобалізація сприяє розширенню відкритості національних економічних систем, забезпечує зростання фінансової потужності більш сильних країн, з одного боку, та спричиняє зменшення економічних переваг країн, що розвиваються, - з іншого. В останніх відбувається поступова втрата економічного суверенітету, зокрема, у сфері грошово-кредитної політики, тобто економіки цих країн підпорядковуються інтересам наймогутніших держав і міжнародних фінансово-кредитних організацій. Основною внутрішньою загрозою суверенітету грошово-кредитної політики України є тиск з боку уряду, його втручання у здійснення монетарної політики Національним банком, а зовнішніми - прихований диктат міжнародних фінансово-кредитних організацій та окремих країн щодо проведення грошово-кредитної політики, зростання розміру міжнародних фінансових операцій і збільшення обсягу надходжень іноземного капіталу, насамперед, у вигляді короткострокових спекулятивних інвестицій або короткострокових позичок.

Україна співпрацює з МВФ на основі програми “Механізм розширеного фінансування”, тобто надання значних кредитів на 10 років. Квота України за цією програмою становить 2 млрд. 266 млн. дол. США. А за оновленим Меморандумом економічної та фінансової політики квота України складає 16 млрд. 500 млн. дол. США.

Умови, на яких транші МВФ надходили до нашої країни, важко назвати вигідними: відсоткові ставки, під які Україна отримувала кредити МВФ, у переважній більшості, є вищими за ставки на міжнародному позичковому ринку. Так, у 1994 р. Україною був отриманий кредит STF на 10 років під 5,75% річних, натомість у США середні ставки комерційних банків за наданими кредитами в цей період не перевищували 5%. Кредити stand-by Україна отримувала впродовж 1995-1998 рр. під 6,29% річних. Відсоткова ставка за цими позичками залишалась незмінною, хоча в США, наприклад, у зазначений період відбувалось коливання ставок на позичкові капітали навколо 5% річних. 2008 р. МВФ надає Україні кредит за плаваючою відсотковою ставкою на рівні 4% річних, залежно від рівня світової відсоткової ставки та від суми наданого кредиту, проте за умови виконання жорстких умов, зокрема, підвищення тарифів на газ місцевого видобутку для потреб населення та модифікації системи соціального захисту.

Значний вплив на макроекономічну стабільність справляє доларизація, що являє собою процес насичення сфери обігу готівкою вільно конвертованої валюти у вигляді доларів США. Рівень доларизації економіки України у квітні 2009 р. становив 30,1%. Окрім населення України, що тримає доларову масу на руках, значний вплив на рівень доларизації економіки України має банківська система.

Як видно з табл. 1, частка депозитів, залучених в іноземній валюті, в загальній сумі депозитів зросла з 34,8% у 2005 р. до 49% - у 2009 р., а частка кредитів, наданих в іноземній валюті, в загальній сумі виданих кредитів - з 43,4% у 2005 р. до 53,4% - у 2009 р., що свідчить про збільшення доларизації, яку розвиває саме банківська система.

Присутність іноземного капіталу на фінансовому ринку України в цілому позитивно впливає на розвиток банківської системи, забезпечує міжбанківську конкуренцію й упровадження новітніх банківських технологій. Проте кількість банків із іноземним капіталом і його частка в сукупному капіталі українських банків є значною, що дозволяє іноземним банкам займати домінуючу позицію на національному банківському ринку, сприяти витісненню українського банківського капіталу за рахунок зовнішніх залучень ресурсів.

Великий обсяг зовнішнього нарощеного боргу спричиняє посилення істотних ризиків для стабільності фінансового ринку в Україні, оскільки значні надходження міжнародних кредитних ресурсів і неспроможність погашення накопичених боргів за рахунок внутрішніх ресурсів можуть стати причиною масових банкрутств національних позичальників. На 1 січня 2009 р. державний зовнішній борг України становив 17,0 млрд. дол. США. Така ситуація потребує негайного розв'язання, оскільки обсяги річних виплат резидентами України для погашення й обслуговування зовнішнього боргу вже сягнули 8 млрд. дол. США або 4,6% ВВП. До того ж ця сума забезпечує лише довгострокові зобов'язання уряду, банків і нефінансових організацій, а за аналізу перспектив валютно-фінансової стабільності необхідно враховувати й короткострокові зобов'язання, обсяг яких лише для банківського сектора становить 10,4 млрд. дол.

Таблиця 1 Показники рівня доларизації економіки України в 2005-2009 рр.

Як засвідчують дані рис. 1, суттєво змінились не тільки структура зовнішнього боргу нашої країни, а й співвідношення між залученням коштів банківським і небанківським секторами. Впродовж останніх років, незважаючи на значне зростання обсягів зовнішніх державних запозичень, їх частка суттєво скоротилась на користь запозичень банків і нефінансових корпорацій. Тому і банки, і небанківські установи починають конкурувати між собою на ринках як внутрішніх, так і зовнішніх запозичень, використовуючи широкий спектр фінансових інструментів, що, безперечно, відіграє позитивну роль у фінансуванні економіки за рахунок запозичень на світових фінансових ринках і свідчить про суттєві структурні зрушення у фінансовому секторі України. Проте 2009 р. ситуація змінилася: на 1 липня частка зовнішнього боргу банківського сектора зменшилася до 35,10% відносно 38,83% - на початок року. Це було спричинено несприятливим впливом світової фінансової кризи на стан банківської системи України.

Рис. 1. Структура валового зовнішнього боргу України та динаміка його складових у 2005-2009 рр., %

Країна з розвиненою інституційною структурою, місткими валютним, грошово-кредитним і фондовим ринками завдяки лібералізації валютно-фінансових відносин зможе прискорити своє економічне зростання. У трансформаційній економіці відсутність необхідних макрофінансових та інституційних передумов, недотримання визначеного порядку здійснення валютно-фінансової лібералізації обумовить її нейтральний або навіть негативний вплив на економічний розвиток. Тобто позитив лібералізації валютно-фінансових відносин сприятиме прискореному економічному розвитку тільки за доволі високого рівня розвитку валютно-фінансової сфери країни. Особливо важливого значення посилення нестабільності фінансового ринку та зростання ризиків і загроз має для економіки країн, що розвиваються, і країн із трансформаційною економікою, оскільки ринкові системи цих країн є вразливішими до негативного впливу глобального фінансового ринку. Об'єктивне зростання складності фінансових ринків і неможливість спрогнозувати розвиток глобальної фінансової системи підвищує її нестабільність і збільшує кількість ризиків, притаманних цій системі. Саме глобалізація фінансового капіталу, провокуючи кризи у країнах, що розвиваються, стає основною причиною нестабільності світового фінансового ринку.

У третьому розділі - «Основні напрями реалізації суверенітету грошово-кредитної політики в країнах трансформаційного типу у відкритій економіці» - проаналізовано інституційно-правові засади реалізації суверенітету грошово-кредитної політики в Україні у відкритій економіці та оцінено роль незалежності монетарної політики у формуванні конкурентоспроможності національної економіки.

Основними засадами стратегії грошово-кредитної політики з точки зору досягнення суверенітету в монетарній сфері мають стати створення відповідної інфраструктури, належних інституційних форм, законодавчого забезпечення і диверсифікація напрямів, форм і засобів монетарної політики, надання цьому процесові всеохоплюючого, комплексного, системного характеру. Забезпечення належного правового й інституціонального порядку, якого потребує суверенітет монетарної політики, ймовірно, є найважчим завданням. Незалежність монетарної складової економічної політики вимагає розвитку паралельної правової й інституційної інфраструктур.

Суверенітет грошово-кредитної політики - це реальнодосяжна, постійна і цілісна влада Центрального банку. Сучасна динаміка економічних процесів у сфері монетарної політики пов`язана з процесом реалізації суверенітету грошово-кредитної політики, котрий підпорядковується правилам і законам, а також передбачає існування санкцій за ухиляння від правил. Суверенітет, за Гегелем, - це ідея та система права, царство реалізованої свободи, а свобода, своєю чергою, - осмислена необхідність, усвідомлене дотримання правил, перебування в межах законів, норм і принципів. Відтак можна говорити про спільні риси суверенітету і свободи, а саме: правила, відповідальність, вибір і волю. Оскільки недотримання правил передбачає відмову від вибору та відповідальності, то, виконуючи правила, ми знаходимо свободу. Отже, проведення грошово-кредитної політики на основі встановленого правила, якого має дотримуватись Центральний банк, і перехід до інфляційного таргетування передбачає отримання Національним банком України суверенітету у здійсненні грошово-кредитної політики і повну відповідальність за наслідки.

Для досягнення оптимальної гнучкості номінального обмінного курсу за переходу до таргетування інфляції має належним чином змінитись система інструментів управління валютним курсом. Ці інструменти забезпечать розвиток чинників, які сприятимуть гальмуванню надмірних коливань обмінного курсу і таким чином запобігатимуть виникненню кризових ситуацій. Ключовим інструментом, що впливатиме на валютний курс за режиму його вільного утворення, є відсоткові ставки. Існування тісного взаємозв'язку між ними і курсом валют за правилом непокритого відсоткового паритету підвищує можливість зростання волатильності відсоткових ставок у разі, коли на них одночасно впливають коливання курсу валют і вони використовуються як інструмент зменшення курсових коливань. Необхідно також зазначити, що за режиму інфляційного таргетування відсоткові ставки є основним інструментом виконання проголошених інфляційних орієнтирів, що стримує можливості їх застосування для впливу на курсову динаміку.

Важливим інструментом впливу на курс валют є валютні інтервенції. За переходу до ринкових механізмів формування обмінного курсу тактика і спосіб здійснення валютних інтервенцій мають змінитись. З метою регулювання значної волатильності обмінного курсу валютні інтервенції слід здійснювати, не порушуючи дії ринкових механізмів на ринку валют і за умови перевищення припустимих меж коливань курсу й у напрямку наближення реального ефективного курсу до рівноважного стану. Тому головним принципом валютних інтервенцій має стати заборона тих валютних операцій, які можуть спричинити відхилення реального ефективного курсу від рівноважного. Водночас прозорість здійснення валютних інтервенцій, координованість із заходами регулювання відсоткових ставок дасть можливість мінімізувати ймовірність виникнення неузгодженості між валютною і грошово-кредитною політиками.

Особливу увагу слід приділяти зростанню спроможності НБУ впливати на процес ухвалення рішень учасниками валютного ринку за допомоги інформаційних інтервенцій. Вони сприяють налагодженню ефективної організації й узгодженню потоків інформації між суспільством і Центральним банком шляхом постійного публічного пояснення причин і наслідків відповідних заходів у сфері валютної політики. Реалізація вищезазначеного процесу дозволить впевнено формувати відповідні очікування і форми поведінки учасників валютного ринку в конкретному випадку. Таким чином, у найближчому майбутньому інтервенції дедалі більшою мірою набуватимуть форми отримування інформаційних сигналів суспільством щодо ключових напрямів політики НБУ, які будуть підкріплені операціями з реальними валютними активами, хоча й у порівняно незначних обсягах.

Грошово-кредитна політика виступає потужним інструментом формування конкурентоспроможності національної економіки. Вона визначається через безпосередній вплив на чинники, пов`язані з ціною і ціноутворенням, а також із процесом відтворення загалом. Важливість вибору інструментів монетарної та валютної політики, за допомоги яких може бути забезпечене зростання конкурентоспроможності національної економіки на інвестиційно-інноваційній основі, останнім часом значно зросла. Це пов'язано з вичерпанням екстенсивних чинників розвитку і доцільністю переходу до використання виключно нових чинників конкурентоспроможності. За стабілізації економічної та фінансової ситуації і закріплення позицій національних товаровиробників на внутрішньому та зовнішньому ринках уряд має зміщувати акцент в економічному регулюванні на використання комплексу важелів грошово-кредитної політики.

Важливим аспектом пожвавлення економічних процесів має стати поступове зміцнення національної валюти. Позитивний вплив ревальвації виявляється у двох напрямках. По-перше, сильна гривня виступає антиінфляційним інструментом і дозволяє забезпечити резерв цінової конкурентоспроможності національних товаровиробників. По-друге, укріплення позицій національної валюти пом'якшує девальваційні очікування суб`єктів господарської діяльності й за рахунок розвитку конкуренції на внутрішньому ринку стимулює технологічну модернізацію за допомоги інновацій і переходу до вищих стандартів якості продукції.

Розв'язання проблеми зовнішнього боргу України лежить у площині його управління, що здійснюється з метою попередження кризових ситуацій у зовнішній заборгованості, забезпечення довгострокової спроможності щодо повного і своєчасного виконання фінансових зобов'язань, фінансової безпеки, і передбачає: планування стратегії зовнішньоекономічної кредитної діяльності України; забезпечення повноти та прозорості інформації про обсяг і структуру зовнішнього боргу; ухвалення виважених рішень щодо необхідності й обсягу залучення фінансових ресурсів і цінностей; вжиття відповідних заходів, націлених на покращення структури зовнішнього боргу; сприяння цільовому, ефективному та законному використанню залучених фінансових ресурсів і цінностей; забезпечення доцільності й обґрунтованості надання державних гарантій; своєчасне виконання боргових зобов'язань держави, контроль за їх обсягом і структурою.

Реалізація суверенітету грошово-кредитної політики сприятиме формуванню конкурентоспроможної національної економіки. Незалежність монетарної політики забезпечить: захист національного банківського ринку від деструктивних впливів з боку іноземного капіталу; гармонізацію відносин між Національним банком і урядом; довіру населення до проголошених Національним банком цільових показників; співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями на умовах рівноправного членства; захист національного фінансового ринку від негативних зовнішніх шоків і світових криз; обґрунтоване зменшення відсоткових ставок; дієвий контроль за інфляцією; ефективну лібералізацію курсоутворення. Забезпечення суверенітету монетарної політики надає можливість підвищити конкурентоспроможність національної економіки на світовому ринку. Тому Національному банку України слід підсилити контроль за присутністю іноземного капіталу в банківській системі та оптимізувати взаємозв`язок національного банківського сектора з іноземними інвесторами. Для зниження відсоткових ставок по кредитах, у зв`язку з приходом іноземного капіталу, необхідно розвивати конкурентні механізми. Ідея делегування Національному банку повноважень на забезпечення цінової стабільності ґрунтується на тому, що кінцевою метою грошово-кредитної політики в сучасних умовах, як показує досвід економічно розвинених країн, має бути не короткострокова, а довгострокова стабілізація.

Висновки

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано зміст суверенітету грошово-кредитної політики у відкритій економіці, що дозволило виокремити наступні положення та пропозиції щодо забезпечення незалежної монетарної політики у процесі глобалізації.

1. Суверенітет є складним, комплексним і багатогранним явищем, що трактується як практична діяльність і ґрунтується на належній інституційній основі. Виконуючи консолідуючу функцію, суверенітет сприяє органічній єдності державної влади та виявляється через діяльність її органів, що виконують такі основні завдання, як створення належної інституційної структури та забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки. Разом із тим, суверенітет є виявом суспільної свідомості. Запропонований підхід до розуміння суверенітету дозволив сформулювати визначення суверенітету монетарної політики у відкритій економіці.

2. Відкриття національних економік міжнародним потокам товарів і капіталів, ущільнення інтеграції фінансових ринків стали каналами посилення сполучних ланок між національними та міжнародною економіками, внаслідок чого чіткі грані між ними почали поступово стиратись. Для забезпечення стабільного економічного зростання економічна політика держави має бути спрямована на використання переваг процесу глобалізації, що модифікує суверенітет, розширюючи коло його інструментів, змінюючи його зміст і вимагаючи підвищення рівня професійної політики.

3. Грошово-кредитна політика є ключовим інструментом загальнодержавного механізму, саме тому концептуальними засадами стратегії Національного банку є досягнення суб'єктами грошово-кредитної політики незалежності у визначенні цілей і критеріїв здійснення монетарної політики в умовах підсилення дестабілізуючих впливів зовнішньої фінансової нестабільності на національну економіку. А розроблення цільових показників грошово-кредитної політики, найсприятливіших для нашої країни, дасть змогу коригувати політику відповідно до внутрішніх коливань обсягу виробництва, інвестицій, потреб у структурних змінах економіки. Досвід країн із розвиненою економікою демонструє важливість розширення меж грошово-кредитної та валютної політики за рахунок стимулюючого впливу її інструментів на стратегічні галузі національної економіки. Ключові інструменти модернізації та еко¬номічного зростання характеризуються значною амплітудою і гнучкістю.

4. Адекватне відображення дійсності на сучасному етапі розвитку економіки має ґрунтуватись на теоретичних концепціях, що формалізують реальність і розв'язують завдання оптимального поєднання інструментів реалізації ефективної економічної політики, зокрема, за допомоги монетарних чинників. Важливим є досвід і наукові здобутки теоретиків планового капіталізму, кейнсіанського макроекономічного аналізу, неокласичної концепції державного регулювання, прихильників теорії економіки пропозиції та раціональних очікувань.

5. Забезпечення належних структурних та інституційних умов процесу відтворення відбувається за допомоги суверенітету як інструменту, що сприяє оптимальному використанню економічних ресурсів у короткостроковому і довгостроковому періодах. Питання суверенітету грошово-кредитної політики є надзвичайно важливим, але щодо нього необхідно використовувати системний комплексний підхід, маневрувати з його використанням, забезпечити його відповідними інституційними формами і законодавчими нормами. Зміст і особливості інструментів забезпечення суверенітету грошово-кредитної політики як складової національного суверенітету полягає у формуванні належної ефективної інституційної структури, створенні умов для незалежного вибору цілей і засобів їх досягнення, а також у забезпеченні відповідної позиції у зовнішньому світі за допомоги безпосередньо монетарних інструментів або шляхом стабілізації макроекономічної сфери.

6. Аналіз світового досвіду реалізації незалежності грошово-кредитної політики підтвердив необхідність зростання ролі цього інституту в Україні шляхом законодавчого закріплення незалежності Національного банку на основі відповідного інституційного підґрунтя і заборони надання органами державної влади, зокрема урядом, будь-яких указівок Національному банку України. Національний банк України має бути наділений усіма повноваженнями ведення незалежної грошово-кредитної політики як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках і нести повну відповідальність за ведення такої політики.

7. Насичення іноземним капіталом банківського ринку України позитивно впливає на розвиток фінансової системи, поліпшення капіталізації банківського сектора, розширення спектру якісних банківських продуктів і пропозиції кредитних ресурсів. Проте є досить серйозні ризики і структурні дисбаланси швидкого росту частки іноземного банківського капіталу, до яких слід віднести можливу втрату суверенітету грошово-кредитної політики, посилення доларизації, зміну попиту і пропозиції на грошово-кредитному ринку, спричинену спекулятивними діями іноземних банків. З метою успішної реалізації суверенітету грошово-кредитної політики і створення конкурентоспроможного банківського сектора потрібно посилити моніторинг доступу іноземного капіталу на національний банківський ринок і підвищити роль державних і регіональних банків.

8. Об`єктивний процес інтеграції економіки України у світове співтовариство передбачає активне співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями. Приймаючи їхню допомогу у проведенні економічних реформ, лібералізації та структурної перебудови економіки в цілому і грошово-кредитної політики зокрема, важливо зважати на низку проблем, таких як значний рівень доларизації економіки країни, поступова втрата суверенітету грошово-кредитної політики, зростання цін, приватизація об`єктів державної власності, зміна структури експорту, зростання зовнішнього боргу. Тому важливим уявляється визначення меж такого втручання у внутрішню політику і мінімізація його впливу.

9. Доцільність упровадження інфляційного таргетування є рішучим кроком з позицій завдань забезпечення суверенітету грошово-кредитної політики, власного потенціалу та стабільності проведення грошово-кредитної політики на основі встановленого правила, якого має дотримуватися Центральний банк. Для досягнення оптимальної гнучкості номінального обмінного курсу за переходу від таргетування обмінного курсу до таргетування інфляції слід відповідним чином змінити систему інструментів управління валютним курсом, а саме основними інструментами за режиму вільного плавання мають бути відсоткові ставки, валютні та інформаційні інтервенції.

10. Як показав досвід останніх років, незлагоджена політика Національного банку України й уряду справляє негативний вплив на формування монетарної та бюджетної політики, спричиняє неузгодження макроекономічних показників, виникнення розбіжностей у веденні макроекономічної політики. Налагодження ефективної співпраці між цими установами є необхідною умовою забезпечення незалежної та суверенної грошово-кредитної політики.

11. Для широких верств населення вагоме значення має прозорість задекларованих цілей, а довіра до НБУ залежить від зрозумілості та передбачуваності його дій у певних ситуаціях. Тому основними засобами комунікації з населенням мають стати такі публічні заходи, як звіти про монетарну політику, прес-конференції, а також опосередковані методи комунікації через публікацію експертами науково-популярних статей у ЗМІ, їхні виступи на телебаченні тощо. Побудова ефективної інформаційної системи шляхом роз`яснення дії органів монетарної влади, розкриття основних ризиків впливу на монетарну політику і репрезентування наслідків ужитих заходів щодо стану монетарної сфери сприятиме мінімізації або й усуненню інформаційних ризиків.

12. Девальвація за своєю суттю є протекціоністським заходом, який обмежує конкуренцію на внутрішньому ринку і надає національним товаровиробникам штучні цінові переваги. Натомість політика міцної валюти підвищує стимули до ефективнішого виробництва, передусім, збільшення продуктивності праці та віддачі на капітал. Оскільки політика економічного зростання, навіть за орієнтації розвитку на зовнішні зв`язки, вимагає підтримки ефективного конкурентного середовища всередині країни, важливим завданням є встановлення обмінного курсу на оптимальному рівні для збалансування експортно-імпортних потоків.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.Дідківська Т.В. Зміст та передумови формування суверенітету грошово-кредитної політики у відкритій економіці / Т.В. Дідківська // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. - 2007. - Вип. 4 (71). - С. 53-59 (0,86 д.а.).

2.Дідківська Т.В. Внутрішні та зовнішні впливи на незалежність грошово-кредитної політики / Т.В. Дідківська //Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №7 (85). - С. 164-172 (0,6 д.а.).

3.Дідківська Т.В. Інституційно-правові засади реалізації суверенітету грошово-кредитної політики в Україні в умовах відкритої економіки / Т.В. Дідківська // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ: Зб. наук. праць. - 2008. - №4 (16). - С. 15-19 (0,5 д.а.).

4.Дідківська Т.В. Порівняльний аналіз світового досвіду реалізації незалежності грошово-кредитної політики / Т.В. Дідківська // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 13. - С. 23-29 (1,05 д.а.).

5.Сушко І.М. Модель Хікса для двох регіонів з відкритою економікою / І.М. Сушко, С.В. Янчук, Т.В. Дідківська // Економічна кібернетика. - 2008. - № 1-2 (49-50). - С. 29-37 (0,7 д.а., з яких автору належить 0,2 д.а.; особистий внесок - дослідження моделі мультиплікатора-акселератора Самуельсона).

6.Дідківська Т.В. Особливості суверенітету монетарної політики в умовах глобалізації / Т.В. Дідківська // Економічна теорія. - 2009. - № 1. - С. 91-101 (0,84 д.а.).

7.Дідківська Т.В. Формування суверенітету грошово-кредитної політики у відкритій економіці / Т.В. Дідківська // Управління розвитком: Зб. наук. робіт. [Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Економічний розвиток України в актуальному просторі і часі»]. - Харків : ХНЕУ, 2006. - № 5. - С. 56-57 (0,08 д.а.).

8.Дідківська Т.В. Незалежність монетарної політики в контексті глобалізації / Т.В. Дідківська // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку». - К., 2007. - С. 29-30 (0,08 д.а.).

9.Дідківська Т.В. Порівняльний аналіз світового досвіду залучення іноземного капіталу в банківську систему / Т.В. Дідківська // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності”. - К. : КНЕУ, 2007. - С. 70-72 (0,14 д.а.).

10.Дідківська Т.В. Інституційне забезпечення незалежності грошово-кредитної політики у відкритій економіці / Т.В. Дідківська // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України». - Сімферополь, 2008. - С. 122-123 (0,08 д.а.).

Анотація

Дідківська Т.В. Суверенітет грошово-кредитної політики у відкритій економіці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Київ, 2009.

Досліджено теоретичні засади суверенітету грошово-кредитної політики у відкритій економіці, розкрито зміст і передумови його формування. Проаналізовано концепції відкритої економіки в контексті незалежності монетарної політики. Надано характеристику законодавчо-інституційному забезпеченню незалежності грошово-кредитної політики у відкритій економіці. Запропоновано фінансові методи впливу міжнародних фінансових інститутів на розвиток трансформаційних економік. Обґрунтовано основні напрями реалізації суверенітету грошово-кредитної політики у країнах трансформаційного типу у відкритій економіці. Подано інституційно-правові засади реалізації суверенітету грошово-кредитної політики в Україні у відкритій економіці та роль незалежності монетарної політики у формуванні конкурентоспроможності національної економіки.

Ключові слова: суверенітет, грошово-кредитна політика, глобалізація, інституційні засади, інфляційне таргетування, конкурентоспроможність національної економіки.