Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Рада по вивченню продуктивних сил україни

УДК 316.472.47:332.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Регіональні особливості формування та використання інтелектуального потенціалу суспільства

08.00.05 - розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

Дюндін Валерій Дмитрович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Куценко Віра Іванівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем розвитку соціальної сфери.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Заяць Тетяна Анатоліївна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем відтворення людського капіталу;

кандидат економічних наук Булах Тетяна Миколаївна, Київський національний університет культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України, доцент кафедри менеджменту.

Захист відбудеться "26" лютого 2010 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий "22" січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В.Левковська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Світовий досвід свідчить, що головним фактором економічного зростання є інтелектуальний потенціал економічно активного населення. Він значною мірою залежить від наявної системи освіти, за допомогою якої створюються конкретні передумови та визначаються можливості формування інтелектуального потенціалу.

Кваліфікована робоча сила і розвинута економіка - це ключові та взаємопов'язані аспекти, з позицій яких розглядаються стан і перспектива розвитку інтелектуального потенціалу України.

Протягом останніх років державна політика України спрямована на прискорену інтеграцію в європейське співтовариство і побудову демократичного суспільства, яке б повністю відповідало прийнятим загальносвітовим стандартам. У цьому контексті постає питання про радикальне підвищення місця та ролі людського, у тому числі інтелектуального потенціалу, в соціально-економічній діяльності. Як свідчить світовий досвід, будь-яке сучасне суспільство, країна чи співдружність держав, що прагнуть досягти високого рівня розвитку, приділяють першочергову увагу формуванню та ефективному використанню свого інтелектуального потенціалу.

Ринкова трансформація вітчизняної економіки вимагає розв'язання комплексу проблем, пов'язаних з визначенням стратегічних економічних пріоритетів. Сьогодні одним із слабких місць у стратегії економічного розвитку, на наш погляд, є те, що недостатньо уваги приділяється адекватному сучасним вимогам формуванню і використанню інтелектуального потенціалу, зокрема на регіональному рівні.

Особливо це стосується питань використання регіональних ресурсів, функціонування закладів вищої освіти з метою задоволення потреб регіону в кваліфікованих кадрах з урахуванням структури розвитку економіки.

Дискусійний характер існуючих пропозицій щодо вирішення освітніх проблем на регіональному та загальнодержавному рівнях, а також практична відсутність наукових досліджень, присвячених регіональному аспекту формування та використання інтелектуального потенціалу, обумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Пошуку теоретичних і практичних підходів до розв'язання названих, як і багатьох інших проблем, присвячено численні роботи вітчизняних і зарубіжних учених. Серед зарубіжних наукових праць з теорії людського та інтелектуального капіталу можна виділити роботи Бекера Г., Бен-Порета І., Блауга М., Брукінга Є., Бьюзена Т., Денисова Е., Мінса Г., Морісона Д., Нельсона Р., Слівотські А., Туроу Л., Шнайдера Д., Шульца Т. та інших.

Питання управління інтелектуальним капіталом, проблеми його оцінювання та виявлення структурних компонентів розглядаються у працях відомих учених Гриньової В., Едвінсона Л., Кендюхова О., Козирєва А., КолотаА., Прусака Л., Рооса І., Стюарта Т., Чухна А. тощо.

Стан розвитку відносин інтелектуальної власності в Україні перебуває в центрі уваги спеціалістів у цій галузі: Андрощука Г., Бутнік-Сіверського О., Довгого С., Дроб'язко В., Жарова В., Клявіна В., Орлюка О., Підопригори О., Прахова Б., Святоцького О. та інших авторів.

Економічна ефективність функціонування освіти досліджувалася в працях Богині Д., Васильченко В., Добриніна А., Дятлова С., Єгіазаряна Г., Єрошиної В., Жильцова Є., Зарецької С., Комарова В., Костаняна С., ЯкобсонаЛ. тощо.

Соціально-економічним проблемам підготовки трудових ресурсів у системі закономірностей функціонування ринку праці присвятили свої роботи вітчизняні дослідники, зокрема Бандур С., Кривенко Л., Лібанова Е., Лукінов І., Мочерний С., Пирожков С., Садова У. та інші.

Регіональні аспекти означеної проблеми досліджували Булах Т., Данилишин Б., Долішній М., Дорогунцов С., Єпіфанов А., Заяць Т., КравченкоВ., Куценко В., Ларіс Н., Лисецький А., Новікова В., Мельник С., Микасюк І., Патора Р., Сало І., Степаненко А., Хроменкова М., Чернюк Л., ФащевськийМ. та інші науковці.

Разом з тим залишаються недостатньо дослідженими і потребують подальшого вивчення теоретико-методологічні, методичні і практичні підходи до комплексної оцінки сучасного стану, прогнозування розвитку, створення моделі управління механізмом відтворення інтелектуального потенціалу та ефективного його використання на регіональному рівні.

Відсутність теоретичних напрацювань з означеного кола проблем дає підстави стверджувати про етап становлення поняття інтелектуального потенціалу в регіональному аспекті як об'єкта дослідження у вітчизняній економічній науці. Саме тому актуальність дослідницьких ініціатив у галузі вивчення теорії і практики цієї проблеми є винятково високою і зростатиме в подальшому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з темою Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України 3.1.5.63 "Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу (номер держреєстрації 0100U00657), у межах якої автором обґрунтовані напрями розвитку вищої освіти, та темами Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, зокрема: "Вивчення шляхів формування гармонійно розвиненого типу особистості: процес соціалізації молоді в системі вищої технічної освіти" (номер держреєстрації 0101U008038); "Дослідження механізмів мотивації праці суб'єкта інтелектуального потенціалу в технічному вузі: регіональний і галузевий аспекти" (номер держреєстрації 0105U4417662V), де внесок автора полягає в розробці теоретико-методичного забезпечення процесу формування та використання інтелектуального потенціалу в ринкових умовах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних та методологічних підходів і розробка практичних рекомендацій з удосконалення механізмів оптимального формування та використання інтелектуального потенціалу на регіональному рівні в умовах ринкової трансформації національної економіки.

Для досягнення мети поставлені та вирішувалися наступні наукові завдання:

- визначити поняття інтелектуального потенціалу регіону і виявити місце та роль регіональної системи освіти в його формуванні й відтворенні;

- дослідити сутність і визначити роль інтелектуальної власності як головної складової інноваційного розвитку суспільства;

- здійснити критичний аналіз вітчизняної нормативно-правової бази стосовно регулювання освітніх послуг на державному та регіональному рівнях;

- проаналізувати тенденції та динаміку розвитку інтелектуального потенціалу України в цілому та Миколаївської області зокрема;

- провести соціологічні обстеження щодо значимості чинників формування інтелектуального потенціалу в регіоні та проаналізувати їх результати;

- розробити концептуальні підходи до управління механізмом відтворення інтелектуального потенціалу на рівні регіону;

- розробити та апробувати методику формування моделі оптимізації розвитку системи вищої освіти в Миколаївській області на період до 2015 р.;

- визначити основні принципи вдосконалення системи формування інтелектуального потенціалу суспільства.

Об'єктом дослідження є процес формування інтелектуального потенціалу на регіональному рівні, його ресурсного забезпечення.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади формування та ефективного використання інтелектуального потенціалу регіону в контексті трансформації освіти та здійснення державної регіональної політики.

Методи дослідження. Теоретичну й методологічну основу дисертаційної роботи становлять діалектичний метод наукового пізнання, загальнонаукові методи пізнання (методи аналізу й синтезу, методи порівняльного аналізу й узагальнення даних, системний підхід), а також фундаментальні положення та принципи економічної теорії, сформульовані у працях вітчизняних і зарубіжних економістів із проблем інтелектуального потенціалу, розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.

Дослідження проводились на основі використання широкого спектру загальнонаукових, міждисциплінарних і прикладних методів. Зокрема, за допомогою системно-аналітичного методу здійснено теоретичне узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій, які стосуються теми дисертації. При оцінці сучасного стану й динаміки змін системи підготовки кадрів використано методи системного аналізу та різноманітні методи статистичної обробки інформації. Для визначення критеріїв попиту на отримання вищої освіти і виявлення чинників, що впливають на конкурентоспроможність освітньої установи використовувалися методи експертних оцінок, інтерв'ю та анкетування; при визначенні перспектив розвитку галузі - метод сценарного моделювання.

Теоретичною і методологічною базою дисертаційного дослідження є матеріали Державного комітету статистики України і Головного управління статистики в Миколаївській області за 1995-2009 рр., спеціальна література закордонних і вітчизняних авторів, законодавчі акти за 1991-2009 рр., інші нормативно-методичні матеріали, а також інформація, отримана безпосередньо автором за підсумками опитувань, спостережень, анкетування тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації одержано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності розв'язують важливе наукове завдання - поліпшення теоретико-методологічних і прикладних основ удосконалення формування інтелектуального потенціалу на регіональному рівні і дають підстави розглядати їх як наукову новизну. Найбільш суттєві теоретичні та практичні результати наступні:

вперше:

запропоновано концептуальні положення щодо розвитку вищої освіти як виробника специфічної продукції для формування інтелектуального потенціалу, що забезпечить його ефективне використання в умовах ринку освітніх послуг і посилення конкуренції між державними та приватними вищими навчальними закладами;

удосконалено:

систему методів економічного моделювання розвитку ринку освітніх послуг для прогнозування регіональної потреби в кадрах з вищою освітою на середньострокову перспективу, що дає змогу врахувати вплив головних зовнішніх факторів на формування інтелектуального потенціалу регіону;

визначення поняття інтелектуального потенціалу регіону як спроможності окремих суспільних територіальних утворень формувати, накопичувати та використовувати знання у формі інтелектуальної власності з метою розвитку регіону;

методику SWOT-аналізу діяльності вищих навчальних закладів, що сприяє виявленню сильних і слабких сторін їх функціонування та запровадженню на його основі маркетингової стратегії діяльності ВНЗ;

прикладне забезпечення аналізу процесу формування інтелектуального потенціалу в регіоні, що полягає в розробленій та впровадженій у практику методиці оцінювання інтелектуальних і соціоідеологічних особливостей студентства Миколаївської області;

положення щодо вдосконалення системи вітчизняної законодавчо-нормативної бази з питань комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності, які дають змогу посилити економічну ефективність у галузі виробництва і використання інтелектуального потенціалу регіону як об'єкта цивільно-правових відносин;

набули подальшого розвитку:

визначення поняття інтелектуальної власності як економічної складової інтелектуального капіталу, що має вартісну оцінку та забезпечує його залучення до господарського обороту як самостійного об'єкта цивільно-правових відносин;

поняття та структура інтелектуального капіталу як системи суспільно-економічних відносин, що дає змогу врахувати особливості його формування на регіональному рівні;

періодизація освітнього розвитку суспільства, яка, на відміну від існуючих, полягає у виділенні чотирьох освітніх етапів життєдіяльності особи, що сприяє посиленню методологічної складової наукових досліджень розвитку інтелектуального потенціалу регіону;

основні напрями вдосконалення діяльності вищих навчальних закладів Миколаївської області, що стосуються оптимізації мережі та структури навчальних закладів, покращення їх матеріально-технічної бази, підвищення ефективності фінансових та управлінських механізмів;

науково-методична позиція щодо доцільності запровадження в Україні системи індивідуальних рахунків навчання, яка враховує потребу в удосконаленні робочої сили, визначає вартість перепідготовки в умовах конкретного регіону, створює динамічну модель розвитку регіональних потреб у робочій силі.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені методологічні та методичні підходи до дослідження регіональної системи підготовки кадрів розширюють наукову базу подальшого вивчення цієї проблематики і створюють підґрунтя для аналогічних досліджень в інших регіонах України.

Окремі положення дисертаційної роботи використані управлінням освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 52-13 від 13.01.09 р.), Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01-11/104 від 11.02.2009 р.), Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова Міністерства освіти і науки України (довідка № 62-08/100 від 13.01.2009 р.)

Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані Міністерством економіки України, Міністерством освіти і науки України, Державною службою зайнятості України при розробці концепції та стратегії розвитку вітчизняної освіти. Результати регіональних досліджень закладають основи для поточного аналізу, прогнозування й планування розвитку системи вищої освіти і пропонуються для застосовування керівними органами Миколаївської області в ході розробки та реалізації організаційних й економічних заходів щодо вдосконалення формування інтелектуального капіталу регіону.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, яка має теоретичне та практичне значення, в ній особисто дисертантом розроблено наукові положення, методичні підходи і практичні рекомендації щодо формування і використання інтелектуального потенціалу суспільства.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були розглянуті та схвалені на 6 міжнародних, всеукраїнських і міжвузівських науково-практичних конференціях і читаннях, зокрема: VIIміжнародній науковій конференції "Економіка і маркетинг у ХХІ столітті" (м. Донецьк, 2006 р.), міжвузівській науково-практичній конференції "Економічні проблеми розвитку регіону" (м. Миколаїв, 2006 р.), на ІІІ, IV і V Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читаннях "Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти" (м. Ірпінь, 2005-2007 рр.), міжвузівській науково-практичній конференції "Проблемні" сторінки історії, економіки, культури, політики України» (м. Миколаїв, 2008 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані в 13 наукових працях загальним обсягом 3,8 друк. арк., з яких особисто автору належить 3,3друк. арк., з них 4статті в наукових фахових виданнях, 6 - у матеріалах наукових конференцій, 3 - в інших виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 196 сторінок комп'ютерного тексту, містить 21 таблицю, 19 рисунків, 21 додаток. Список використаних джерел, що включає 173 найменування, викладено на 17 сторінках.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ "Теоретико-методологічні аспекти формування інтелектуального потенціалу суспільства та його регіональні особливості" присвячено науковому обґрунтуванню економічної сутності інтелектуальної власності та інтелектуального потенціалу регіону, а також визначенню ролі освіти в його формуванні й відтворенні.

У дисертаційному дослідженні наведено різні підходи до визначення категорії інтелектуальний капітал, узагальнення яких дало можливість уточнити його зміст в аспекті освітнього розвитку суспільства і територій. Економічна сутність інтелектуального капіталу охарактеризована в роботі як система відносин різних суб'єктів економіки щодо його ефективного відтворення на основі підвищення рівня освіти і науки з метою зростання прибутків, розвитку держави та її регіонів з урахуванням особистих інтересів економічних суб'єктів.

Інтелектуальний капітал пов'язаний з якісними властивостями робочої сили, які є базою для його формування. У зв'язку з цим у роботі визначені фактори формування інтелектуального капіталу на регіональному рівні (рис. 1).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Фактори формування інтелектуального капіталу на регіональному рівні

З поняттям інтелектуального капіталу чітко кореспондує визначення та характеристика етапів формування інтелектуального потенціалу, зокрема специфічні особливості його формування на регіональному рівні. Зазначений чинник є найвагомішим у розміщенні й розвитку продуктивних сил. У дисертації визначено, що інтелектуальний потенціал регіону - це спроможність усіх його складових (спільнот людей, підприємств і організацій) нагромаджувати та використовувати нову інформацію у вигляді інтелектуальної власності з метою подальшого економічного, соціального, правового та духовного розвитку території. Разом з тим інтелектуальний потенціал регіону розглядається як багаторівнева категорія, що існує на особистісному рівні (окремих осіб), мікрорівні (підприємств), мезорівні (галузей та регіонів) та макрорівні, що характеризує сукупний інтелектуальний потенціал країни.

Економічним "реалізатором" інтелектуального потенціалу є, на думку автора, інтелектуальна власність, яка являє собою економічну складову інтелектуального капіталу, що має вартісну оцінку та забезпечує його залучення до господарського обороту як самостійного об'єкта цивільно-правових відносин. інтелектуальний власність освіта

Дослідження цієї економічної категорії та умов її функціонування в сучасних умовах господарювання показали, що законодавчо встановлена методика визначення вартості інтелектуальної власності не реалізується через відсутність інформації для проведення такої стандартизованої оцінки. Зокрема, до розрахунку включаються лише ті витрати, які підтверджені документально. Отже, результати такої оцінки не відповідають критеріям достовірності через неможливість урахування всіх витрат. У зв'язку з цим у роботі обґрунтовано необхідність застосування ринкових методів оцінки об'єктів інтелектуальної власності на основі доходу, що забезпечує їх використання в господарському обороті.

Основу інтелектуального потенціалу кожного суспільства становить освітній потенціал як найбільш узагальнене визначення реальних можливостей розвитку, що надаються йому саме освітою. Дослідження регіонального аспекту функціонування системи освіти дали змогу узагальнити головні принципи регіональної політики в освітній сфері, основними засадами якої мають бути чітке розмежування повноважень органів виконавчої влади різних рівнів та місцевого самоврядування, широке залучення інвестицій з концентрацією фінансових ресурсів у регіонах та впровадження інновацій, використання системно-програмного підходу до стратегічного розвитку регіонів, забезпечення державної підтримки регіонального розвитку, що відповідає головним принципам і цілям формування та використання інтелектуального потенціалу сучасних європейських держав.

У другому розділі "Аналіз і оцінка сучасного стану формування та використання інтелектуального потенціалу регіону" проаналізовано нинішній стан розвитку системи освіти, формування інтелектуального потенціалу на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Результати аналізу тенденцій розвитку вищої освіти в Україні свідчать, що протягом останніх років спостерігається зростання кількісних і якісних показників, зокрема таких, як обсяги бюджетного фінансування освіти, чисельність навчальних закладів, кількість прийнятих студентів до вищих навчальних закладів тощо. На позитивні зрушення в цій сфері вказують як абсолютна і відносна динаміка відповідних показників, так і думки експертів, висловлені в ході проведених дисертантом соціологічних досліджень. Так, спостерігається абсолютне і відносне збільшення обсягів фінансування сфери освіти. В цілому лише протягом кількох років витрати на освіту зросли більше ніж на 230% з 18,4 (2004 р.) до 43 млрд. грн. (2007 р.). Проте, незважаючи на позитивну тенденцію у фінансуванні сфери освіти в Україні, встановлено, що абсолютні обсяги фінансування значно відстають від аналогічних у провідних країнах світу, про що свідчать матеріали міжнародних досліджень.

Регіональні особливості формування та використання інтелектуального потенціалу досліджені в роботі на прикладі Миколаївської області.

За останні вісім років на Миколаївщині відкрито два самостійних вищих навчальні заклади і 13 структурних підрозділів ВНЗ інших регіонів України, 9 із яких належать до приватної форми власності. Спостерігається тенденція збільшення питомої ваги освітніх підприємств більш високого статусу серед загальної кількості вищих навчальних закладів: якщо на початок 1995/96 навчального року освітні установи III-IV рівнів акредитації були представлені одним університетом і двома інститутами, то на початок 2008/09 навчального року - чотирма університетами та одним інститутом. Крім того, в області функціонує 6 коледжів, 2 технікуми та 3 училища (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка розподілу самостійних вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації у Миколаївській області (на початок навчального року)*

Територіальна одиниця	1995/96	2000/01	2001/02	2002/03	2004/05	2007/08	2008/09	2008/09 до 1995/96, %
Область, усього	19	20	20	21	17	17	16	84
Міста: Миколаїв	13	14	14	15	15	15	14	108
Вознесенськ	1	1	1	1	-	-	-	-
Первомайськ	2	2	2	2	1	1	1	50
Райони: Новобузький	2	2	2	2	1	1	1	50
Первомайський	1	1	1	1	-	-	-	-

*За даними Головного управління статистики в Миколаївській області за відповідні роки

Вищу освіту в них здобули 43,9 тис. студентів, з яких 2,5 тис. (5,8%) у філіях, які розміщені в Автономній Республіці Крим, Запорізькій та Херсонській областях. За останній рік кількість закладів зменшилась на один, а чисельність студентів у них - на 1,6 тис. (3,5%). Найбільше студентів навчається в Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова, Державному університеті імені В.О. Сухомлинського та Державному аграрному університеті.

За рахунок держбюджету навчаються 40% із загальної кількості студентів, за рахунок місцевих бюджетів - 6,1, на платній основі за рахунок фізичних та юридичних осіб - 53,9%.

В області спостерігається позитивна тенденція скорочення кількості студентів на одного викладача (табл.2). Кількість викладачів у вищих навчальних закладах зростає відповідно до збільшення чисельності студентів. Більшість фахівців сконцентрована у вищій школі: 81% докторів та кандидатів наук, обраних до академій, працюють саме в цій сфері. Понад 70% докторів наук мають вчене звання професора, 19% - доцента, серед кандидатів наук - відповідно 4 і 65%. Середній вік фахівців з науковим ступенем доктора наук становив 60 років, кандидата наук - 54 роки.

Таблиця 2. Динаміка співвідношення кількості студентів і професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів Миколаївської області на початок навчального року, чол.*

Навчальний рік	Кількість студентів у розрахунку на одного викладача
	основного персоналу	що має науковий ступінь	що має вчене звання
		доктора наук	кандидата наук	професора	доцента
2001/02	29,5	688,8	79,2	594,9	96,0
2003/04	28,6	571,6	74,6	475,3	90,7
2005/06	20,5	534,6	94,4	476,7	111,3
2007/08	18,9	485,1	78,5	490,8	114,9

* За даними Головного управління статистики у Миколаївській області за відповідні роки

На основі узагальнення досліджень загальнодержавного та регіонального освітнього рівня можна зробити висновок, що розв'язання проблеми ефективного становлення суб'єкта інтелектуального потенціалу, соціалізації особистості до закінчення вищої школи, готовності до самостійної трудової і суспільної діяльності значною мірою залежать від ефективності взаємодії всіх структурних формувань і суб'єктів освітнього процесу. При цьому встановлено, що принципове значення має поєднання всього комплексу і різноманіття підходів до процесу підготовки випускника вищого навчального закладу як особистості і фахівця на основі врахування індивідуальних особливостей, характеру, здібностей, можливостей і професійних прагнень.

У третьому розділі "Перспективи розвитку системи формування та використання інтелектуального потенціалу регіону" викладено методичні рекомендації та надано практичні пропозиції з розробки ринкових механізмів відтворення інтелектуального потенціалу, вдосконалення системи формування інтелектуального потенціалу суспільства в цілому та моделювання оптимізації його розвитку безпосередньо в Миколаївській області.

На підставі наявних моделей оцінки систем менеджменту якості розроблено та апробовано на прикладі вищих навчальних закладів Миколаївщини методику SWOT-аналізу їх діяльності, що виявить сильні і слабкі сторони функціонування закладу та дасть змогу запровадити на його основі ринкову стратегію розвитку ВНЗ.

Результати аналізу дали можливість обґрунтувати необхідність і розробити концептуальні підходи до ринкової діяльності вищого навчального закладу, які враховують особливості сучасного етапу трансформації ринку освітніх послуг та сприяють оптимізації ефективності використання наявного в закладі інтелектуального потенціалу.

Розроблені концептуальні підходи до ринкової діяльності вищих навчальних закладів включають:

- визначення основних тенденцій попиту на освітні послуги ВНЗ;

- безпосередні результати проведеного SWOT-аналізу;

- запропоновану ринкову філософію діяльності;

- стратегічну маркетингову концепцію;

- стратегію продукту;

- організаційну стратегію маркетингової діяльності;

- цінову стратегію;

- стратегію просування.

Ці підходи забезпечать реалізацію принципів і пріоритетів функціонування університету в умовах запровадження ринку освітніх послуг і посилення конкуренції з боку інших державних і приватних вищих навчальних закладів.

У ході дослідження системи управління освітою на регіональному рівні виявлено, що методи прогнозування потреби у кваліфікованих кадрах, які застосовуються управлінням освіти Миколаївської облдержадміністрації, не дають змоги точно і достовірно визначати прогнозні показники. У зв'язку з цим обґрунтовано доцільність застосування економіко-математичних моделей, які базуються на оцінці залежності між динамікою підготовки кадрів і низкою соціально-економічних та демографічних факторів. Такими чинниками визначено: попит на випускників вищих навчальних закладів, демографічну ситуацію (вікова категорія населення 15-35 років) та грошові прибутки населення Миколаївської області.

За результатами розрахунків, найбільший вплив на кількісну потребу підготовки кадрів мають грошові прибутки населення, менший - демографічна ситуація та попит на випускників вищих навчальних закладів.

Отримана в дисертації економетрична модель прогнозу потреби кадрів з вищою освітою в області має вигляд:

=- 38400,7489- 1,4032 ₁ + 0,0928 ₂ + 0,0051 _3,

де ₁- попит на спеціалістів;

₂- демографічна ситуація (населення 15-35років);

₃- грошові прибутки.

Розроблена модель прогнозування потреби в кадрах з вищою освітою на прикладі Миколаївської області з урахуванням зазначених факторів забезпечить здійснення узагальнення інформації для розробки прогнозно-аналітичних матеріалів на близьку й віддалену перспективу, надання органам управління поточної та оперативної інформації про зміну основних показників діяльності і стан системи вищої освіти, можливість порівняння регіональних показників із середньоукраїнськими, а також вітчизняних із міжнародними аналогами й стандартами.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та розроблені науково обґрунтовані положення щодо вдосконалення механізмів оптимального формування та використання інтелектуального потенціалу на регіональному рівні в умовах ринкової трансформації національної економіки.

Висновки та пропозиції в межах досліджуваної наукової проблеми полягають у наступному:

1.На сучасному етапі розвитку людський потенціал набуває дедалі більшого значення і пріоритетності у складі ресурсного потенціалу регіону. Це дуже складне поняття, яке характеризується кількістю населення, режимом його відтворення, рівнями освіти і професійної кваліфікації, доходів і витрат, життєвим рівнем населення, забезпеченістю соціальними послугами. Дослідження показали, що науково-методична база вимірювання кількісних та якісних характеристик формування інтелектуального потенціалу в регіональному аспекті недостатньо розроблена.

2.Узагальнюючи наукові трактування категорії інтелектуальний капітал, запропоновано уточнене визначення сутності цього поняття як системи відносин різних суб'єктів економіки стосовно його ефективного відтворення на основі підвищення рівня освіти і науки з метою зростання прибутків, розвитку держави та її регіонів, виходячи з особистих інтересів економічних суб'єктів.

3.Розглядаючи регіональний аспект структурної побудови інтелектуального капіталу, визначено, що головною складовою змісту цієї категорії є знання, трансформація яких відіграє визначальну роль у процесі формування і розвитку інтелектуального капіталу.

4.У процесі наукових досліджень щодо формування інтелектуального потенціалу регіону визначено головну різницю між інтелектуальним капіталом і потенціалом, в основі якої лежить характеристика останнього як особливої організаційної форми прояву результату відтворення інтелектуального капіталу, показник ефективності здійснення цього процесу. Разом з тим інтелектуальний потенціал регіону визначається нами як спроможність усіх його складових (спільнот людей, підприємств і організацій) нагромаджувати та використовувати нову інформацію у вигляді інтелектуальної власності з метою подальшого економічного, соціального, правового та духовного розвитку територій.

5.Аналіз економічної сутності категорії інтелектуальна власність з позиції вартості капіталу дає змогу уточнити її визначення як економічної складової інтелектуального капіталу, що має вартісну оцінку та забезпечує його залучення до господарського обороту як самостійного об'єкта цивільно-правових відносин. Така наукова позиція забезпечить можливість використання інтелектуальних об'єктів як повноцінного господарського об'єкта (в операціях франчайзингу, купівлі-продажу патентів тощо) з метою отримання прибутку.

6. В умовах ринкової економіки об'єкти інтелектуальної власності являють собою товар особливого вигляду, що має споживчу та обмінну вартість. Як свідчать результати досліджень, законодавчо встановлена методологія оцінки інтелектуальної власності не може бути застосована на практиці через відсутність інформації для її проведення. Зокрема, до розрахунку включаються тільки ті витрати, які понесли підприємства фактично і підтверджені документально, та не враховуються ті, що на момент оцінки не мають підтвердження. Неможливість урахування таких витрат, на наш погляд, ставить під сумнів достовірність результатів здійсненої оцінки. У зв'язку з цим у роботі обґрунтовано необхідність застосування ринкової методології оцінки об'єктів інтелектуальної власності на основі доходу, що забезпечує їх використання в господарському обороті.

7.Дослідження показали, що регіони України мають дуже відмінні передумови для запровадження освітньо-інноваційної моделі розвитку. Основний потенціал наукових кадрів, як і освітніх та науково-дослідних установ, зосереджений у шести найбільших містах, в яких розміщені регіональні відділення Національної академії наук України, - Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Львові та Одесі. В останні роки особливо виділяються за своїм інтелектуальним потенціалом та стрімкою динамікою Київ і Харків. У Київській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Львівській та Одеській областях зосереджено 68% організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, і 73% виконаних розробок.

8. У зв'язку з необхідністю системної реорганізації управління вищим навчальним закладом з метою підвищення якості освітніх послуг у дисертації запропоновано методику проведення SWOT-аналізу в процесі самооцінки навчального закладу, що передбачає виявлення сильних і слабких сторін діяльності вузу, а також позитивних і негативних чинників його розвитку. Застосування запропонованої методики забезпечить формування стратегічних напрямів подальшої діяльності, виявлення та розробку ринкової філософії діяльності ВНЗ, його цінової, маркетингової та соціальної стратегії.

9.Зважаючи на необхідність вчасного реагування закладів освіти на ринкові перетворення в суспільстві на фоні розвитку різних форм власності, дисертантом розроблено концептуальні підходи до ринкової діяльності вищого навчального закладу, реалізація яких забезпечить досягнення стійкої довгострокової рівноваги між потребами та інтересами всіх споживчих груп, держави і суспільства в цілому шляхом формування комплексної системи безперервної професійної освіти, що відповідає найвищим національним і міжнародним стандартам.

10.Розробка прогнозу потреби економіки в кваліфікованих кадрах є важливим інструментом визначення планових обсягів прийому до вищих навчальних закладів. На нашу думку, найбільш ефективними методами прогнозування цього показника є регресивні математичні моделі, які базуються на оцінці залежності між динамікою підготовки кадрів і низкою соціально-економічних та демографічних факторів. Такими чинниками визначено: попит на випускників вищих навчальних закладів, демографічну ситуацію (вікову категорію населення 15-35 років) та грошові прибутки населення Миколаївської області. Розроблена в дисертації економічна модель забезпечить надання органам управління поточної та оперативної інформації про зміну основних показників діяльності і стан системи вищої освіти; нагромадження інформаційної бази для розроблення прогнозно-аналітичних матеріалів на перспективу розвитку; порівняння регіональних показників із загальнодержавними та міжнародними аналогами і стандартами.

12.Узагальнення напрямів удосконалення системи управління відтворенням інтелектуального потенціалу дало можливість виділити найголовніші з них на загальнодержавному та регіональному рівнях. Зокрема, на загальнодержавному рівні одним з ключових шляхів визначено внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо економічного забезпечення функціонування та розвитку освіти за рахунок не лише коштів державного бюджету, а й підприємств, суспільних фондів, організацій і служби зайнятості. На регіональному рівні ключовими в роботі визначено сприяння розвитку вищих навчальних закладів приватної форми власності та формування конкурентного середовища на ринку освітніх послуг.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Дюндин В.Д. Проблемы развития высшего образования как фактора формирования интеллектуального потенциала общества / В.Д. Дюндин // Економіст. - 2006. - № 3. - С. 56-60.

2. Дюндін В.Д. Регіональні проблеми інноваційного розвитку освітніх установ / В.Д. Дюндін // Економіст. - 2006. - № 8. - С. 74-78.

3. Дюндін В.Д. Аналіз динаміки розвитку інтелектуального потенціалу України/ В.Д. Дюндін // Економіст. - 2008. - № 8. - С. 43-47.

4. Дюндін В.Д. Методика формування моделі оптимізації розвитку інтелектуального потенціалу регіону (на прикладі Миколаївської області) / В.Д.Дюндін // Економіст. - 2008. - № 12. - С. 67-69.

Матеріали наукових конференцій:

5. Дюндин В.Д. Проблемы оптимизации высшего образования в Украине в свете европейских измерений / В.Д. Дюндин // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: матеріали третіх Ірпінських міжнар. наук.-педаг. читань. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2005. - С. 17-20.

6. Дюндин В.Д. Развитие высшей школы как фактора формирования интеллектуального потенциала региона / В.Д. Дюндин // Економічні проблеми розвитку регіону: матеріали міжвуз. наук.-практ. конф., присвяченої 40-річчю кафедри економіки та організації виробництва НУК ім. адм. Макарова. - Миколаїв: НУК, 2006. - С. 57-61.

7. Дюндин В.Д. Формирование и развитие интеллектуального потенциала как фактора экономического роста / В.Д. Дюндин // Економіка і маркетинг в XXI сторіччі: матеріали 7-ї міжнар. наук. конф. студентів і молодих учених: у 2 ч. - Донецьк: ДРУК-ІНФО, 2006. - Ч. 1. - С. 100-102.

8. Дюндін В.Д. Формування людського капіталу як передумова підвищення ефективності виробництва / В.Д. Дюндін // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: матеріали четвертих Ірпінських міжнар. наук.-педаг. читань. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2006. - С. 119-121.

9. Дюндин В.Д. Исследование познавательных мотивов развития личности субъекта профессионального образования / В.Д. Дюндин, Н.Л.Дюндина // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: матеріали п'ятих Ірпінських міжнар. наук.-педаг. читань. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2007. - С. 160-163. Особистий внесок: досліджено пізнавальні мотиви розвитку особистості суб'єкта професійної освіти.

10. Дюндін В.Д. Підходи формування ринкових механізмів відтворення інтелектуального потенціалу сучасних економічних систем / В.Д. Дюндін // "Проблемні" сторінки історії, економіки, культури, політики України: матеріали наук.-практ. конф. - Миколаїв-Одеса: ТОВ ВІД, 2008. - С. 59-62.

Статті в інших виданнях:

11. Дюндин В.Д. Развитие высшего образования в Украине / В.Д. Дюндин // Гуманітарно-економічні дослідження: [зб. наук. праць / наук. ред. В.П.Шкварець]. - Миколаїв-Одеса: ТОВ ВІД, 2006. - Т. ІІІ. - С. 325-330.

12. Дюндін В.Д. Концептуальні підходи до управління механізмом відтворення інтелектуального потенціалу / В.Д. Дюндін, Н.Л. Дюндіна // Гуманітарно-економічні дослідження: [зб. наук. праць / наук. ред. В.П.Шкварець]. - Миколаїв-Одеса: ТОВ ВІД, 2007. - Т. IV. - С. 446-449. Особистий внесок: означено концептуальні підходи щодо управління механізмом відтворення інтелектуального потенціалу.

13. Дюндін В.Д. Теоретичні аспекти дослідження інтелектуального потенціалу / В.Д. Дюндін, Н.Л. Дюндіна // Гуманітарно-економічні дослідження: [зб.наук. праць / наук. ред. В.П.Шкварець]. - Миколаїв-Одеса: ТОВ ВІД, 2008. - Т. V. - С. 381-384. Особистий внесок: визначено основі чинники формування інтелектуального потенціалу на регіональному рівні в період ринкової трансформації економіки України.

Анотація

Дюндін В. Д. Регіональні особливості формування та використання інтелектуального потенціалу суспільства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних та практичних проблем формування і використання інтелектуального потенціалу суспільства.

У роботі обґрунтовані теоретичні та методологічні підходи, розроблені практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів оптимального формування та використання інтелектуального потенціалу на регіональному рівні в умовах ринкової трансформації національної економіки.

Розроблено концепцію ринкової діяльності вищого навчального закладу на основі проведеного SWOT-аналізу, яка забезпечить його функціонування в умовах запровадження ринку освітніх послуг і посилення конкуренції між державними та приватними вузами. Здійснено адаптування системи методів економічного моделювання до прогнозування регіональної потреби в кадрах з вищою освітою на середньострокову перспективу, що дасть змогу врахувати вплив головних зовнішніх факторів на формування інтелектуального потенціалу регіону.

Теоретичним доробком дисертаційного дослідження є уточнення визначення поняття інтелектуального потенціалу регіону як спроможності окремих людських спільнот і підприємств, що згруповані за територіальною ознакою, створювати, нагромаджувати та використовувати нові знання як інтелектуальну власність для соціально-економічного, науково-технічного, духовно-культурного, морально-правового та економічного розвитку регіону.

Запропоновані основні шляхи вдосконалення діяльності вищих навчальних закладів Миколаївської області, що стосуються оптимізації мережі та структури навчальних закладів, покращення їх матеріально-технічної бази, підвищення ефективності фінансових та управлінських механізмів.

Ключові слова: інтелектуальний капітал, інтелектуальна власність, інтелектуальний потенціал регіону, система освіти.

Аннотация

Дюндин В. Д. Региональные особенности формирования и использования интеллектуального потенциала общества. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических| и практических проблем формирования и использования интеллектуального потенциала общества.

В работе обоснованы теоретические и методологические подходы и разработаны практические рекомендации по совершенствованию механизмов оптимального формирования и использования интеллектуального потенциала на региональном уровне в условиях рыночной трансформации национальной экономики.

Разработаны концептуальные положения рыночной деятельности высшего учебного заведения на основе проведенного SWOT-анализа|, которая обеспечит его функционирование в условиях внедрения рынка образовательных услуг и усиления конкуренции между государственными и частными вузами. Осуществлена адаптация системы методов экономического моделирования прогнозирования региональной потребности в кадрах с высшим образованием на среднесрочную перспективу, которая учитывает влияние главных внешних факторов на формирование интеллектуального потенциала региона.

Теоретическим заделом диссертационного исследования является уточнение определения понятия интеллектуального потенциала региона как возможности отдельных категорий населения и предприятий, которые сгруппированы по территориальному признаку, создавать, накапливать и использовать новые знания как интеллектуальную собственность для социально-экономического, научно-технического, духовно-культурного, морально-правового и экономического развития региона.

В диссертационном исследовании охарактеризовано понятие и структура интеллектуального капитала как системы общественно-экономических отношений, которая даст возможность учитывать особенности его формирования на региональном уровне.

С целью усиления методологической составляющей научных исследований развития интеллектуального потенциала региона осуществлена периодизация образовательного развития общества, которая заключается в выделении четырех образовательных этапов жизнедеятельности человека.

Получила дальнейшее теоретическое развитие трактовка понятия интеллектуальной собственности как экономической составляющей интеллектуального капитала, которая имеет стоимостную оценку и обеспечивает его привлечение в хозяйственный оборот в качестве самостоятельного объекта гражданско-правовых отношений.

С точки зрения улучшения системы финансирования деятельности высших учебных заведений в диссертации отстаивается научно-методическая позиция относительно внедрения в Украине системы индивидуальных счетов обучения, которая позволяет учесть потребность в усовершенствовании рабочей силы, определить стоимость переподготовки в условиях конкретного региона, создать динамическую модель развития региональных потребностей в рабочей силе.

В контексте необходимости интенсификации образовательной сферы региона предложены основные пути совершенствования деятельности высших учебных заведений Николаевской области, которые касаются оптимизации сети и структуры учебных заведений, улучшения их материально-технической базы, повышения эффективности финансовых и управленческих механизмов.

В работе определен ряд положений по совершенствованию системы отечественной нормативной базы по вопросам коммерциализации объектов права интеллектуальной собственности, которая позволит повысить экономическую эффективность в отрасли производства и использования интеллектуального потенциала региона как объекта гражданско-правовых отношений.

Разработанные методологические и методические подходы к исследованию региональной системы подготовки кадров позволяют расширить научную базу для дальнейшего изучения данной проблематики и являются основой для аналогичных исследований в других регионах Украины.

Материалы диссертационной работы могут быть использованы Министерством экономики Украины, Министерством образования и науки Украины, Государственной службой занятости Украины при разработке концепции и стратегии развития отечественной системы образования. Результаты региональных исследований закладывают основы для текущего анализа, прогнозирования и планирования развития системы высшего образования и предлагаются для применения руководящими органами Николаевской области в ходе разработки и реализации организационных и экономических мероприятий по совершенствованию формирования интеллектуального капитала региона.

Ключевые слова: интеллектуальный капитал, интеллектуальная собственность, интеллектуальный потенциал региона, система образования.

Annotation

Dyundin V. D. Regional features of forming and useing of intellectual potential of society. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.05 - development of productive forces and regional economy. - Council of study of productive forces of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

Dissertation probes the theoretical, methodological and practical problems of forming and use of intellectual potential of society.

Theoretical and methodological approaches are grounded practical recommendations are developed in relation to perfection of mechanisms of the optimum forming and useing of intellectual potential at regional level in the conditions of market transformation of national economy.

Conception of market activity of higher educational establishment is developed on the basis of SWOT-analis, which will provide his functioning in the conditions of introduction of market of educational services and strengthening of competition between the state and non-state institutes of higher. The system of methods of economic design of regional requirement is developed in shots with higher education which will allow to take into account influence of external factors on forming of intellectual potential of region.

Ways are offered of perfection of activity of higher educational establishments of the Mikolaiv, which touch optimization of network and structure of educational establishments, improvement of them material and technical base, increase of efficiency of financial and administrative mechanisms.

Key words: intellectual capital, intellectual property, intellectual potential of region, system of education.

Размещено на Allbest.ru

...