Регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 331.5 (477.6)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону

Спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Фисенко Лариса Євгеніївна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі соціального управління і соціальних комунікацій Луганського національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор Гончаров Валентин Миколайович, Луганський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри економіки підприємства і управління трудовими ресурсами.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Михайлова Любов Іванівна, Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та євроінтеграції;

кандидат економічних наук Збрицька Тетяна Петрівна, Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри управління персоналом і економіки праці.

Захист дисертації відбудеться «30» листопада 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «29» жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.е.н., доцент С.П. Калініна

сегментація ринок праця аграрний

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку економіки України потребує трансформації підходів до дослідження ринку праці як центрального елементу соціально-економічної системи держави. Аналіз стану, закономірностей формування і результатів функціонування ринків праці дозволяє визначити концептуальні підходи щодо регуляторного впливу на ринок праці з метою максимально повного задоволення потреб найманих працівників і роботодавців в зазначеному просторі.

Значущість регулювання ринку праці визначається підвищенням вимог до ефективності використання людських і матеріальних ресурсів, задіяних у створенні суспільного продукту. Розвиток економіки України обумовлює необхідність відповідних структурних зрушень в галузевому розподілі зайнятих, що вимагає розробки науково обґрунтованих заходів щодо ефективного регулювання зайнятості населення. Проблема є особливо актуальною для регіонів, структурні зрушення в народногосподарському комплексі яких супроводжуються масштабними негативними соціальними наслідками.

Питання регулювання зайнятості населення досліджено у роботах відомих українських вчених С. Бандура, Д. Богині, В. Брича, В. Васильченка, В. Гончарова, О. Грішнової, Б. Данилишина, Н. Єсинової, Г.Завіновської, C.Калініної, Є. Качана, А. Колота, Е. Лібанової, Н. Лук'янченко, О. Мартякової, М. Масхми, О. Новікової, В. Онікієнка, І. Петрової, В. Петюха, В. Савченка та ін.; вчених близького і далекого зарубіжжя Б. Генкіна, В. Іноземцева, Р. Колосової, К. Маркса, А. Маршалла, С. Рощина, Г. Лукіна, В. Марцинкевича, С. Струміліна та ін.

Незважаючи на велику кількість робот із досліджуваної проблематики, слід відзначити, що питання особливостей регулювання ринку праці регіонів, що мають промислово-аграрну територіально-виробничу специфіку, залишаються практично недослідженими, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи, постановку мети і задач дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри соціального управління і соціальних комунікацій Луганського національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України: держбюджетної теми «Інноваційна модель забезпечення ефективності використання регіональних ресурсів в АПК» (номер держреєстрації 0108U002642), в рамках якої досліджено напрями регулювання ринку праці Луганської області.

Метою роботи є розвиток теоретико-методологічних основ дослідження ринку праці та розробка науково-практичних рекомендацій щодо регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону.

Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:

- проаналізувати теоретичні засади дослідження ринку праці;

- систематизувати теоретичні основи сегментації ринку праці;

- дослідити концептуальні засади регулювання ринку праці;

- проаналізувати стан та тенденції розвитку ринку праці України;

- здійснити аналіз регулювання регіональних ринків праці держави;

- дослідити напрями регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону (на прикладі Луганської області);

- розробити науково-методичний підхід до здійснення типізації ринків праці регіонів;

- запропонувати механізм регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону через мінімізацію ризиків;

- розробити рекомендації щодо регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону.

Об'єктом дослідження є процес регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону.

Предметом дослідження є теоретичні засади й організаційно-економічний механізм регулювання ринку праці регіону з урахуванням особливостей промислово-аграрної територіально-галузевої структури.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених в області дослідження проблем регулювання ринку праці та зайнятості.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу, абстрактно-логічного аналізу (для дослідження теоретико-методологічних аспектів функціонування та регулювання ринку праці); системний підхід (для дослідження основ сегментації ринку праці, при розробці рекомендацій щодо регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону), економіко-математичні методи і методи статистичного аналізу (для дослідження тенденцій розвитку ринку праці України та регіональних ринків праці держави).

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативно-правові акти України з питань регулювання ринку праці, матеріали Державного комітету статистики України та Луганського обласного управління статистики, аналітичні звіти та інформаційні матеріали Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерства економіки України, Міжнародної організації праці, результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні теоретико-методологічних та організаційно-методичних основ регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону з урахуванням його територіально-галузевої специфіки.

Конкретні наукові результати, які характеризують новизну дослідження, полягають у такому:

уперше:

розроблено механізм регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону через мінімізацію ризиків, який на основі встановлення типу регіону (регіон демографічного ризику; регіон демографічної кризи; регіон міграційного ризику; регіон біфукарційного ризику; регіон рецесійного ризику) з урахуванням чинників ризиків (довгострокових, середньострокових, ситуативних) та відповідних індикаторів (демографічних індикаторів, індикаторів зайнятості, індикаторів безробіття) дозволяє визначити комплекс заходів регулювання ринку праці відповідно до встановленого типу регіону і забезпечити територіальну пріоритетність їх реалізації;

удосконалено:

понятійно-категоріальний апарат дослідження ринку праці, а саме надано визначення поняття «ринок праці промислово-аграрного регіону», під яким запропоновано розуміти ринок праці території, що має промислово-аграрну галузеву структуру, є складовою загальнонаціонального ринку праці, і формується на засадах попиту на робочу силу й пропозиції послуг праці відповідно до особливостей економічного простору зазначеної території (на даному ринку праці об'єктивно стикаються і взаємодіють виробничі, соціально-економічні та біологічні чинники відтворення трудових ресурсів);

науково-методичні засади кількісного аналізу ринку праці, а саме запропоновано диференційні ознаки типологізації ринків праці (загальний коефіцієнт народжуваності - Y₁; загальний коефіцієнт смертності - Y₂; коефіцієнт природного приросту - Y₃; частка осіб молодше за працездатний вік - Y₄; частка осіб, старших за працездатний вік - Y₅; частка зайнятих у сільському господарстві - Y₆; рівень зареєстрованого безробіття - Y₇), використання яких на основі методів класифікації WARD, DIN, DAY, МАС, СENTROID, реалізованих в пакетах статистичних програм SAS, SPSS, ППСА дозволило виділити територіальні кластери на ринку праці Луганської області (етнічне село з високим демографічним тиском на ринок праці; етнічне село з перехідним режимом відтворювання населення; аграрні райони високого природного спаду; райони помірного природного спаду з аграрним типом зайнятості; райони з аграрним типом зайнятості і з негативним природним приростом) з метою деталізації регулюючого впливу на регіональний ринок праці;

отримали подальшого розвитку:

теоретико-методологічні основи дослідження ринку праці, а саме запропоновано схему сегментації ринку праці промислово-аграрного регіону, яка дозволяє виділити сегменти зазначеного ринку праці на основі поетапно здійснюваних дослідницьких процедур (визначення мети; визначення принципів сегментації; перевірка властивостей сегменту; вибір методу діагностики, прогнозування та побудова моделі; конкретизація критерію вибору кращої альтернативи структури).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи виступають науково-методичним забезпеченням прийняття рішень щодо регулювання зайнятості у регіоні з промислово-аграрною специфікою виробничої діяльності.

Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертації, впроваджено в практичну діяльність: Головного управління агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації (довідка №11-84 від 30.05.2010) - визначення пріоритетних напрямків соціального розвитку населення як найважливішої складової формування ринку праці регіону; Луганського обласного центру зайнятості (довідка №30/20-1765 від 17.06.2010) - систему індикаторів диференціації регіональної системи за рівнем безробіття, систему моніторингу зайнятості та шляхи мінімізації регіональних ризиків на ринку праці; ТОВ НВП «АгроЛугань» (довідка №512/03 від 17.06.2010) - методику розробки моделі типології регіональної агросистеми за умов формування ринку праці, систему індикаторів диференціації регіональної системи за рівнем безробіття.

Отримані наукові результати також використовуються в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України при створенні навчально-методичного комплексу і викладанні дисциплін «Управління персоналом», «Управління трудовими ресурсами» та «Соціальне управління» (довідка №16/106 від 04.10.2009).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих автором працях. З робіт, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались та отримали схвальні відгуки на: щорічних наукових конференціях викладачів та аспірантів Луганського національного аграрного університету (м. Луганськ, 2001-2007 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економічного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання» (ХДТУСГ, м. Харків, 17-18 травня 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування, використання та розвиток управлінського потенціалу» (ВНУ, м. Луганськ, 28 жовтеня 2005 р.); Консорціумі з вдосконалення бізнес-освіти в Україні за підтримки Агентства США міжнародного розвитку (м. Дніпропетровськ, липень 2000 р.) .

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 12 наукових робіт загальним обсягом 32,56 д.а., у тому числі 3 колективні монографії загальним обсягом 28,53 д.а., з яких особисто автору належить 3,2 д.а., 9 одноосібних статей з них у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,03 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 193 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 195 сторінках друкованого тексту, включаючи 30 таблиць на 19 сторінках, 30 рисунків на 15 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження регулювання ринку праці» проаналізовано теоретичні засади дослідження ринку праці; систематизовано теоретичні основи сегментації ринку праці; досліджено концептуальні засади регулювання ринку праці.

В результаті аналізу класичних теоретичних основ дослідження ринку праці (А.Сміт, Дж.Мігель, Г.Гегель, В.Джевонс, К.Менгер, К.Маркс, А.Маршалл, Дж.М.Кейнс, Д.Кларк та ін.), а також сучасних підходів до формування ринку праці (підходи МОП, В.Богачев, М.Шаленко, Г.Завіновська, Л.Леонтьєв, А.Котляр, Л. Михайлова) зроблено висновок, що ринок праці є самостійною комплексною системою в ринковій економіці, функціонально пов'язаною з ринком товарів і послуг, ринком капіталу, ринками житла, інформації, освітніх послуг та духовних благ, ринком робочих місць (з одного боку, безпосередньо залежною від зазначених ринків, а з іншого - такою, що впливає на їх формування). При цьому відносна самостійність ринку праці визначається специфікою функціонування суб'єктів, особливостями умов виникнення ринку праці, наявністю притаманних лише йому механізмів та інфраструктури, особливостями товару, що циркулює на ринку праці, а також особливостями визначення обсягів попиту та пропозиції тощо.

На основі вивчення існуючих підходів до дослідження сутності ринку праці (ринок праці, ринок робочої сили, ринок трудових ресурсів, ринок зайнятості) встановлено відсутність єдності у визначенні даного поняття. В результаті аналізу аспектів, що враховуються при визначенні сутності ринку праці (охоплення стадій процесу відтворення робочої сили; узгодження попиту і пропозиції робочої сили; характер відносин і механізм взаємодії між роботодавцями та найманими працівниками; державний характер регулювання ринку праці; охоплення категорій населення; охоплення механізмів ринку праці; ступінь і ланка суспільного виробництва) обґрунтовано, що в існуючій типології ринків праці з урахуванням геопросторового критерію та чинників їх розвитку має бути виділено тип «ринок праці промислово-аграрного регіону», під яким пропонується розуміти ринок праці території, що має промислово-аграрну галузеву структуру, є складовою загальнонаціонального ринку праці, і формується на засадах попиту на робочу силу й пропозиції послуг праці відповідно до особливостей економічного простору зазначеної території. Основною відмінністю ринку праці промислово-аграрного регіону є те, що на ньому об'єктивно стикаються і взаємодіють виробничі, соціально-економічні та біологічні чинники відтворення трудових ресурсів.

В результаті дослідження теоретичних основ сегментації ринку праці (класична, монетаристська, марксистська наукові теорії, концепція гнучкого ринку праці, теорії сегментації Ж.Будвіля, Дж.Фрідмана, А.Льоша, В.Кристаллера, теорія «двоїстості» ринку праці) виділено відмінності між методами класифікації та сегментації ринку праці. Доведено, що необхідність сегментації ринку праці зумовлена необхідністю пошуку ринкових ніш для майбутнього трудовикористання робочої сили. Обґрунтовано, що сегментаційна модель ринку праці може бути розроблена на територіальному, галузевому, локальному рівні. При цьому співвідношення окремих сегментів може суттєво варіювати в залежності від кон'юнктури ринку, перспективності сфер і галузей економічної діяльності, прибутковості господарських формувань на ринку праці певної території.

На основі виділення ознак, що визначають сегментацію ринку праці (метричність; диференційна реакція; стабільність сегментів; можливість вивчення; досяжність сегментів; термінологічна визначеність; прогнозування; керованість; достатність обсягу) розроблено схему сегментації ринку праці промислово-аграрного регіону (рис.1).

В результаті дослідження концептуальних засад регулювання ринку праці як центральної складової механізму соціально-економічної політики держави в сфері організації трудовикористання визначено, що квінтесенцією ефективності регуляторного впливу на ринок праці є зайнятість населення в єдності змін її якісних і кількісних ознак. Здійснено генезис визначення видів зайнятості населення (табл.1). Обґрунтовано, що зайнятість населення повинна забезпечуватись через здійснення активної соціально-економічної політики держави, що визначає основні завдання формування економічного механізму регулювання зайнятості населення промислово-аграрного регіону зокрема.

Таблиця 1 Генезис визначення видів зайнятості населення

Вид зайнятості	Характеристика	Автори концепції
Економічна	Зайнятість як економічне поняття - діяльність працездатного населення, яка пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб та яка приносить дохід. Зайнятість як економічна проблема представляє собою співвідношення між чисельністю працездатного населення та чисельністю зайнятих, яке характеризує ступінь використання трудових ресурсів суспільства та ситуацію на ринку праці.	В.Богачов, К.Кравченко
Повна	Основний індикатор збалансованості ринку праці. Використання всіх придатних для даного виробництва ресурсів: робоча сила не повинна примусово залишатись без робочого місця, а економіка має забезпечити зайнятість (зазвичай оплачувану) всім, хто хоче і може працювати.	Е.Лібанова, О.Палій
	Забезпеченість професійною працею, яка приносить доход людині, уможливлює існування її самої та її сім'ї. Діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка забезпечує дохід у нормальних для даного регіону розмірах.	П.Буряк, Б.Карпінський, М.Григор'єва
	Надання суспільством усьому працездатному населенню можливості займатись суспільно-корисною працею, на основі якої здійснюється індивідуальне (в межах сім'ї) та колективне (за участі компаній, підприємств) відтворення робочої сили і задоволення всієї сукупності потреб.	С. Мочерний
	Зайнятість, за якої пропозиція робочої сили покривається попитом на неї з боку суспільного виробництва.	В.Петюх
	Зайнятість, коли задовольняється попит економічного населення на робочі місця відповідної якості.	В. Онікієнко, Н. Коваленко
Ефективна	Ступінь використання робочої сили (трудових ресурсів). Зайнятість населення, яка забезпечує достатній дохід, здоров'я, зростання особистості, підвищення освітнього і професійного рівня для кожного члена суспільства на основі зростання суспільної продуктивності праці.	В.Васильченко
	Як процес - це корисна трудова діяльність громадян, спрямована на підвищення продуктивності праці, збільшення обсягів виробництва і скорочення витрат робочого часу	Ю.Краснов
Раціональна	Умова повного та ефективного включення трудових ресурсів у суспільне виробництво. Зайнятість, за якої високий рівень усуспільнення праці і територіальний розподіл трудових ресурсів за галузями та сферами економіки відповідає вимогам науково-технічного прогресу і організації праці і, як наслідок цього, супроводжується високими темпами зростання продуктивності праці в кожній галузі і в цілому по народному господарству країни Включає: 1) повне задоволення потреб населення у суспільній праці; 2) ефективну збалансованість засобів виробництва і живої праці; 3) максимально можливий рівень продуктивності суспільної праці і її ефективності; 4) максимально можливе при даному рівні розвитку продуктивних сил задоволення матеріальних, соціальних і духовних потреб населення	Д.Богиня, О.Грішнова В. Онищенко

У другому розділі «Аналіз регулювання ринку праці України в регіональному розрізі» проаналізовано стан та тенденції розвитку ринку праці України; здійснено аналіз регулювання регіональних ринків праці; досліджено напрями регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону (на прикладі Луганської області).

Питання результативності впливу на ринок праці є одним із головних напрямів державного регулювання в соціально-орієнтованій економіці. В результаті аналізу сучасного стану ринку праці України встановлено, що чисельність економічно активного населення є достатньо стабільною на фоні загального зменшення чисельності населення країни.

При цьому, починаючи з 2004 р., більш інтенсивно відбувається зростання економічної активності сільського населення у порівнянні з міським (рис.2). Одночасно в результаті аналізу статистичних даних стану ринку праці України виявлено, що на фоні збільшення загальної чисельності зайнятого населення протягом останніх років поступово зменшується чисельність найманих працівників, що свідчить про активізацію трудових відносин у неформальному секторі економіки України (2009 р. - 22,1% загальної кількості зайнятого населення віком 15-70 років). Встановлено, що основним видом діяльності у неформальному секторі економіки виступає сільськогосподарське виробництво (66,0% зайнятих у цьому секторі, або 73,0% усіх зайнятих у сільському господарстві). Отриманий висновок підтверджує результати аналізу, відповідно до яких структура зайнятості за статусами (працюючі за наймом, самозайняті) значно відрізняється залежно від місця проживання (рис.3).

Рис.2. Рівень економічної активності сільського та міського населення України у 2004-2009 роках, %

В цілому аналіз динаміки чисельності найманих працівників за видами економічної діяльності дозволив зробити висновок, що в Україні протягом 2000-2008 рр. спостерігалось зменшення чисельності працівників у таких галузях, як сільське та лісове господарство, мисливство, рибальство та промисловість, при цьому збільшилась чисельність найманих працівників у торгівлі, сферах фінансової діяльності, операцій з нерухомим майном та надання послуг підприємцям.

Встановлено, що скорочення зайнятості населення в основних галузях матеріального виробництва за період 2000-2008 рр. обумовлено такими причинами: незбалансованість і неефективність галузевої структури економіки, особливо у промисловості та будівництві; скорочення обсягів виробництва через загальну кризу української економіки; зростання питомої ваги невиробничої сфери; відсутність цивілізованого розвитку фінансово-кредитної і податкової діяльності, спрямованої на розвиток виробництва.

В результаті аналізу співвідношення попиту та пропозиції робочої сили за професійними групами в Україні в 2001-2009 рр. встановлено, що у 2009 р. найвищий рівень навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) був характерний для працівників найпростіших професій у сільському господарстві та подібних галузях (1022 осіб); кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (284 осіб) тощо.

Таким чином, аналіз статистичних даних дозволив виявити домінування промисловості як сфери прикладання праці та посилення негативних тенденцій у використанні трудового потенціалу сільського населення (низький рівень заробітної плати, поширення неорганізованої, незареєстрованої зайнятості, значні диспропорції між попитом на робочу силу та її пропозицією).

Невід'ємною складовою дослідження стану та тенденцій розвитку загальнонаціонального ринку праці є його регіональна структура. Основним показником, який характеризує тип господарської структури регіону, є структура зайнятості, яка формується відповідно до потреб розвитку виробництва, змін в його технічній, організаційній і територіальній структурах і яка активно впливає на рівень економічного розвитку країни.

Результати аналізу свідчать, що протягом 2001-2009 рр. рівень зайнятості населення знизився у Волинській області на 12,1%, у Вінницькій - на 9,4%, Івано-Франківській - на 0,8%. В усіх інших регіонах відбулось підвищення рівня зайнятості населення. При цьому найбільш інтенсивно - у Закарпатській області - на 15,2% у 2009 р. порівняно з 2001 р., у Житомирській - на 14,8%, у Луганській області - на 13,9% і Тернопільській області - на 13,5%. В цілому по Україні рівень зайнятості населення у 2009 р. порівняно з 2001 р. підвищився на 4,2%.

В результаті аналізу обсягів попиту та пропозиції на ринку праці України в регіональному розрізі виявлено, що найбільш значні диспропорції спостерігаються у таких регіонах: Черкаській області (909 осіб на 10 вільних робочих місць) та Івано-Франківській (810 осіб на 10 вільних робочих місць); достатньо високим є рівень навантаження у Хмельницькій області (609 осіб на 10 вільних робочих місць), Вінницькій (477 осіб на 10 вільних робочих місць) і Кіровоградській (310 осіб на 10 вільних робочих місць) областях. Потребу у працівниках найбільшою мірою відчувають Дніпропетровська, Донецька, Харківська та Полтавська області.

Стосовно промислових регіонів, найбільш характерною тенденцією є те, що значно зменшилась частка продукції Луганської області у структурі експорту країни - з 7,6% до 4,8% протягом 2001-2008 років. При цьому індекси (темпи) зростання обсягів сільськогосподарського виробництва у Луганській області були найвищими серед промислових регіонів (в середньому 105,8%) (рис. 4). Зроблено висновок, що незважаючи на високі показники промислового виробництва, регіон все більшою мірою набуває ознак, притаманних аграрним регіонам, що підтверджує теоретичний висновок щодо необхідності виділення в регіональній структурі економіки промислово-аграрних регіонів, які характеризуються змішаною структурою зайнятості і поєднанням різних напрямів регулювання ринку праці.

На основі дослідження стану ринку праці промислово-аграрного Луганського регіону зроблено висновок, що для Луганської області найважливішим завданням є вирішення проблем підвищення економічної активності населення та збільшення рівня зайнятості сільського населення. Встановлено наявність прямого зв'язку між зміною абсолютних значень обсягів чисельності сільського населення і кон'юнктурою ринку праці.

При цьому слід враховувати, що процес формування і використання трудового потенціалу села в Луганській області у другій половині ХХ століття поділяється на два періоди:

1) інтенсивний розвиток у 1970-1980-х рр. внаслідок організованого швидкого широкомасштабного “переливу” робочої сили із сіл до міст;

2) уповільнення з 1990 р. і до теперішнього часу внаслідок стагнації економіки й вичерпання фізичного обсягу трудового потенціалу села. Крім того, на формування й розвиток пропозиції робочої сили на промислово-аграрному ринку праці значною мірою впливає міграція.

В цілому протягом 1990-2009 рр. чисельність сільського населення в регіоні стабільно скорочувалась, що, з урахуванням потреби аграрного сектору в трудоресурсному забезпеченні, виступає в якості стабільного антифактору формування ємності та кон'юнктури промислово-аграрного ринку праці.

Процес депопуляції охопив практично всі населені пункти Луганської області (524 із 782), при цьому спостерігається зростання смертності осіб працездатного віку, що дозволяє кваліфікувати демографічну ситуацію, що склалась, як критичну, а отже вказує на слабку готовність населення до ризиків, пов'язаних з ринковими відносинами у сфері праці та зайнятості.

Зроблено висновок щодо необхідності визначення територіальних пріоритетів при забезпеченні регулювання промислово-аграрного ринку праці. При цьому напрямки регулювання, з одного боку, мають відповідати загальнонаціональним тенденціям, а з іншого - враховувати особливості області як окремої територіально-адміністративної одиниці і бути спрямованими на мінімізацію ризиків на ринку праці промислово-аграрного типу.

У третьому розділі «Удосконалення регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону» розроблено науково-методичний підхід до здійснення типізації ринків праці регіонів; запропоновано механізм регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону через мінімізацію ризиків; розроблено рекомендації щодо регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону.

З метою розробки напрямів регулювання регіональних ринків праці з урахуванням типів останніх (регіони демографічного ризику; регіони демографічної кризи; регіони міграційного ризику; регіони біфукарційного ризику; регіони рецесійного ризику) запропоновано відповідні диференційні ознаки типологізації ринків праці (рис.5)

Базуючись на запропонованих диференційних ознаках, на основі методів класифікації (WARD, DIN, DAY, МАС, СENTROID), реалізованих в пакетах статистичних програм SAS, SPSS, ППСА (які представляють основні типи і групи класифікаційних алгоритмів) виділено територіальні кластери на ринку праці Луганського регіону (табл.2).

Таблиця 2 Територіальні кластери на ринку праці Луганського регіону

№ п/п	Назва кластеру	Райони, що утворюють кластер
1	Етнічне село з високим демографічним тиском на ринок праці	Станично-Луганський Старобільський, Лутугинський, Краснодонський, Біловодській, Свердловський
2	Етнічне село з перехідним режимом відтворювання населення	Слов'яносербський, Білокуракинський, Міловський
3	Аграрні райони високого природного спаду	Сватівський, Попаснянський
4	Райони помірного природного спаду з аграрним типом зайнятості	Марківський, Новопсковський, Троїцький
5	Райони з аграрним типом зайнятості і з негативним природним приростом	Антрацитівський, Новоайдарський, Кременський, Перевальський

Виходячи з того, що для ринку праці промислово-аграрного регіону характерними є суттєві територіальні відмінності (в темпах зростання зайнятості, безробіття, рівня життя тощо), висунуто гіпотезу щодо соціально-економічної обумовленості структурної реакції регіону на певний рівень безробіття в рамках конкретної територіальної системи в залежності від ступеня стійкості першого: стійкий (рівноважно стійкий; нерівноважно стійкий); нестійкий (функціонально нестійкий; критичний; патологічно нестійкий; напружений; кризовий).

Обґрунтовано, що високий ступінь територіальної диференціації ринку праці промислово-аграрного регіону обумовлює необхідність розробки доктрини його регулювання, найважливішим компонентом якої має виступати система регулювання регіональних ризиків (обумовлених особливостями демографічного, соціального і економічного розвитку територій): ризик масового безробіття, ризик зростання напруженості на ринку праці, ризик зонального безробіття, ризик застійного безробіття (які можуть мати довгостроковий, середньостроковий, ситуативний характер).

На основі проведеного дослідження запропоновано механізм регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону через мінімізацію ризиків (рис.6).

З урахуванням вищевикладеного, до першочергових завдань регулювання соціально-економічних процесів в Луганській області з метою мінімізації регіональних ризиків слід віднести такі:

- створення конкурентного середовища, яке б забезпечувало ефективне функціонування господарського механізму, комплексний соціально-економічний розвиток регіону;

- вдосконалення механізму регулювання промислово-аграрного ринку праці регіону, розвитку його інфраструктури;

- розробка ефективних заходів державної політики з питань зайнятості, підвищення якості та оплати праці, створення та збереження робочих місць, використання робочої сили.

Висновки

В результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу формування цілісного теоретико-методичного та організаційно-економічного інструментарію забезпечення регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону, і зроблено такі висновки.

1. В результаті аналізу теоретичних засад дослідження ринку праці обґрунтовано, що в існуючій типології ринків праці з урахуванням геопросторового критерію та чинників їх розвитку має бути виділено тип «ринок праці промислово-аграрного регіону», під яким запропоновано розуміти ринок праці території, що має промислово-аграрну галузеву структуру, є складовою загальнонаціонального ринку праці, і формується на засадах попиту на робочу силу й пропозиції послуг праці відповідно до особливостей економічного простору зазначеної території.

2. Доведено, що необхідність сегментації ринку праці зумовлена необхідністю пошуку ринкових ніш для майбутнього трудовикористання робочої сили. Розроблено схему сегментації ринку праці промислово-аграрного регіону з використанням поетапно здійснюваних дослідницьких процедур (визначення мети; визначення принципів сегментації; перевірка властивостей сегменту; вибір методу діагностики, прогнозування та побудова моделі; конкретизація критерію вибору кращої альтернативи структури).

3. Обґрунтовано, що квінтесенцією ефективності регуляторного впливу на ринок праці є зайнятість населення в єдності змін її якісних і кількісних ознак. Розроблено генезис визначення видів зайнятості населення (економічна, повна, ефективна, раціональна).

4. В результаті аналізу стану та тенденцій розвитку ринку праці України визначено, що починаючи з 2004 р., більш інтенсивно відбувається зростання економічної активності сільського населення у порівнянні з міським. Встановлено домінування промисловості як сфери прикладання праці та посилення негативних тенденцій у використанні трудового потенціалу сільського населення (низький рівень заробітної плати, поширення неорганізованої, незареєстрованої зайнятості, значні диспропорції між попитом на робочу силу та її пропозицією). Так, у 2009 р. найвищий рівень навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) був характерний для працівників найпростіших професій у сільському господарстві та подібних галузях (1022 осіб); кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (284 осіб) тощо.

5. В цілому по Україні рівень зайнятості населення у 2009 р. порівняно з 2001 р. підвищився на 4,2%. Одночасно в регіональному розрізі спостерігаються значні диспропорції: найбільшим рівень навантаження на вільні робочі місця є у Черкаській області (909 осіб на 10 вільних робочих місць) та Івано-Франківській (810 осіб на 10 вільних робочих місць); достатньо високим є рівень навантаження у Хмельницькій області (609 осіб на 10 вільних робочих місць), Вінницькій (477 осіб на 10 вільних робочих місць) і Кіровоградській (310 осіб на 10 вільних робочих місць) областях. Потребу у працівниках найбільшою мірою відчувають Дніпропетровська, Донецька, Харківська та Полтавська області.

6. Встановлено, що незважаючи на високі показники розвитку промислового виробництва, Луганський регіон все більшою мірою набуває ознак, притаманних аграрним регіонам. Зроблено висновок, що для Луганської області найважливішим завданням є вирішення проблем підвищення економічної активності населення та збільшення рівня зайнятості сільського населення. При цьому має бути забезпечене визначення територіальних пріоритетів при здійсненні регулювання промислово-аграрного ринку праці.

7. З метою розробки напрямів регулювання регіональних ринків праці з урахуванням типів останніх (регіони демографічного ризику; регіони демографічної кризи; регіони міграційного ризику; регіони біфукарційного ризику; регіони рецесійного ризику) запропоновано відповідні диференційні ознаки типологізації ринків праці (загальний коефіцієнт народжуваності - Y₁; загальний коефіцієнт смертності - Y₂; коефіцієнт природного приросту - Y₃; частка осіб молодше за працездатний вік - Y₄; частка осіб, старіших за працездатний вік - Y₅; частка зайнятих в сільському господарстві - Y₆; рівень зареєстрованого безробіття - Y₇), виділено територіальні кластери на ринку праці Луганського регіону.

8. Виходячи з того, що для ринку праці промислово-аграрного регіону характерними є суттєві територіальні відмінності (в темпах зростання зайнятості, безробіття, рівня життя тощо), висунуто гіпотезу щодо соціально-економічної обумовленості структурної реакції регіону на певний рівень безробіття в рамках конкретної територіальної системи в залежності від ступеня стійкості першого: стійкий (рівноважно стійкий; нерівноважно стійкий); нестійкий (функціонально нестійкий; критичний; патологічно нестійкий; напружений; кризовий).

9. Обґрунтовано, що високий ступінь територіальної диференціації ринку праці промислово-аграрного регіону обумовлює необхідність розробки доктрини його регулювання, найважливішим компонентом якої має виступати система регулювання регіональних ризиків: ризик масового безробіття, ризик зростання напруженості на ринку праці, ризик зонального безробіття, ризик застійного безробіття. Розроблено механізм регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону через мінімізацію ризиків.

10. Розроблено рекомендації щодо регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону: створення конкурентного середовища, яке б забезпечувало ефективне функціонування господарського механізму, комплексний соціально-економічний розвиток регіону; вдосконалення механізму регулювання промислово-аграрного ринку праці регіону, розвитку його інфраструктури; розробка ефективних заходів державної політики з питань зайнятості, підвищення якості та оплати праці, створення та збереження робочих місць, використання робочої сили.

Публікації автора за темою дисертації

Монографії

1. Фисенко Л.Є. Забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств заходами менеджменту / Л.Є.Фисенко. - Монографія / [М.В.Зось-Кіор, О.В.Кочетков та інш.]; під ред. М.В.Зось-Кіора, О.В.Кочеткова. - Луганськ: Ельтон - 2, 2009. - 140с. (8,2 / 0,9 д.а.).

Особистий внесок здобувача: запропоновано концептуальні підходи здійснення кадрової політики в АПК.

2. Фисенко Л.Е. Совершенствование управления в агрокомплексе ОАО Мариупольского металлургического комбината им. Ильича. Часть 1. Совершенствование организационного механизма управления / Л.Е.Фисенко. - Монография / [В.Н.Попов, Н.Н.Кальченко, С.А.Цыганкова и др.]; под ред. В.Н.Попова. - Луганск: ЛНАУ, 2003. - 212 с. (12,19 / 1,1 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проведено аналіз структури кадрів управління агроцехов ВАТ «ММК ім. Ілліча».

3. Фисенко Л.Е. Совершенствование управления в агрокомплексе ОАО Мариупольского металлургического комбината им. Ильича. Часть 2. Совершенствование экономического механизма управления / Л.Е.Фисенко. - Монография / [В.Н.Попов, Н.Н.Кальченко, С.А.Цыганкова и др.]; под ред. В.Н.Попова. - Луганск: ЛНАУ, 2003. - 139 с. (8,14 / 1,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: рекомендовано форми оплати праці та матеріального стимулювання у ВАТ «ММК ім. Ілліча».

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Фисенко Л.Е. Рынок труда в Украине / Л.Е.Фисенко // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. Серія «Економічні науки», 1999. - №4. - С. 437-442 (0,4 д.а.).

2. Фисенко Л.Е. Мотивация трудовых ресурсов как необходимый элемент формирования аграрного рынка труда / Л.Е.Фисенко // Збірник наукових праць Луганського національного агарного університету. Серія «Економічні науки», 2005. - №51(74). - С.304 - 309 (0,4 д.а.).

3. Фисенко Л.Е. Концептуальные подходы к реформированию структуры занятости в аграрном секторе / Л.Е.Фисенко // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля, 2005. - №12(94). - С.211-215 (0,46 д.а.).

4. Фисенко Л.Є Сільське безробіття: економічна природа і домінуючі чинники / Л.Е.Фисенко // Збірник наукових праць Луганського національного агарного університету. Серія «Економічні науки», 2006. - №60(83). - С.159-165 (0,5 д.а.).

5. Фисенко Л.Е. Типология региональной агросистмы по условиям формирования рынка труда / Л.Е.Фисенко // Збірник наукових праць Луганського національного агарного університету. Серія «Економічні науки», 2006. - №60(83). - С.159-165 (0,5 д.а).

6. Фисенко Л.Є. Мінімізація регіональних ризиків на аграрному ринку праці / Л.Є.Фисенко // Збірник наукових праць Луганського національного агарного університету. Серія «Економічні науки», 2007. - №73(96). - С.365-369 (0,4 д.а.).

7. Фисенко Л.Є. Формування механізму стратегічного розвитку персоналу підприємства / Л.Є.Фисенко // Збірник наукових праць Луганського національного агарного університету. Серія «Економічні науки», 2008. - №85. - С.151-157 (0,4 д.а.).

8. Фисенко Л.Є. Кадрова стратегія як засіб удосконалення якості системи управління підприємством / Л.Є.Фисенко // Збірник наукових праць Луганського національного агарного університету. Серія «Економічні науки», 2009. - №90/94. - С.245-249 (0,5 д.а.).

9. Фисенко Л.Є. Управління процесом розвитку персоналу як напрям підвищення ефективності кадрової політики підприємства / Л.Є.Фисенко, // Науковий вісник Одеського державного економічного університету, 2009. - №14(92). - С.223-231 (0,47д.а.).

АНОТАЦІЯ

Фисенко Лариса Євгеніївна. Регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методологічних основ дослідження ринку праці та розробці науково-практичних рекомендацій щодо регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону.

Проаналізовано теоретичні засади дослідження ринку праці; систематизовано теоретичні основи сегментації ринку праці; досліджено концептуальні засади регулювання ринку праці.

Проаналізовано стан та тенденції розвитку ринку праці України; здійснено аналіз регулювання регіональних ринків праці; досліджено напрями регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону (на прикладі Луганської області).

Розроблено науково-методичний підхід до здійснення типологізації ринків праці регіонів; запропоновано механізм мінімізації регіональних ризиків на ринку праці промислово-аграрного регіону; розроблено рекомендації щодо регулювання ринку праці промислово-аграрного регіону.

Ключові слова: ринок праці України, регулювання ринку праці, промислово-аграрний регіон, сегментація ринку праці, регулювання регіональних ринків праці, типологізація ринків праці, регіональні ризики, механізм мінімізації регіональних ризиків на ринку праці.

АННОТАЦИЯ

Фисенко Лариса Евгеньевна. Регулирование рынка труда промышленно-аграрного региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена развитию теоретико-методологических основ исследования рынка труда и разработке научно-практических рекомендаций по регулированию рынка труда промышленно-аграрного региона.

Проанализированы теоретические основы исследования рынка труда; систематизированы теоретические основы сегментации рынка труда; исследованы концептуальные основы регулирования рынка труда.

На основе анализа подходов к пониманию сущности рынка труда предложено определение понятия рынка труда промышленно-аграрного региона, а также предложена схема сегментации рынка труда промышленно-аграрного региона для выявления направлений регулирования занятости населения с учетом региональных особенностей.

Проанализировано состояние и тенденции развития рынка труда Украины; осуществлен анализ регулирования региональных рынков труда; исследованы направления регулирования рынка труда промышленно-аграрного региона (на примере Луганской области).

В результате анализа выявлены особенности развития региональных рынков труда в государстве (с учетом территориальных, демографических, экономических факторов и т.п.), определены приоритетные направления регулирования рынков труда регионов с учетом выявленной специфики территорий.

Разработаны научно-методический подход к осуществлению типологизации рынков труда регионов; предложен механизм минимизации региональных рисков на рынке труда промышленно-аграрного региона; разработаны рекомендации по регулированию рынка труда промышленно-аграрного региона.

В соответствии с установленными типами регионов для учета их территориальной приоритетности предложены основные направления регулирования регионального рынка труда.

Ключевые слова: рынок труда Украины, регулирования рынка труда, промышленно-аграрный регион, сегментация рынка труда, регулирования региональных рынков труда, типологизация рынков труда, региональные риски, механизм минимизации региональных рисков на рынке труда.

SUMMARY

Fisenko Larisa Evgenivna. Labor Market Regulation or Industrial and Agricultural Region. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences on specialty 08.00.07 - Demography, Labour Economics, Social Economy and Policy. - Donetsk National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2010.

Dissertation is devoted to the development of theoretical and methodological bases of research and development of labor market research and practical recommendations for labor market industrial and agricultural region.

The theoretical basis of research on labor market systematic theoretical basis of segmentation of the labor market researched conceptual framework regulating the labor market.

The status and trends in the labor market of Ukraine, the analysis of regional labor market regulation, research labor market trends of industrial-agrarian region (for example, Lugansk region).

The scientific and methodical approach to implementation of the typification of the labor markets of the regions; the mechanism for minimizing the risks of regional labor market of industrial and agricultural region, developed recommendations for labor market industrial and agricultural region.

Keywords: labor market of Ukraine, labor market regulation, industrial and agricultural region, segmentation of the labor market, regulation of regional labor markets, the typology of labor markets, regional risk, regional risk minimization mechanism to the labor market.

Размещено на Allbest.ru

...