Управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.В. ДОКУЧАЄВА

УДК 631.162:338.434

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04. - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Дегтяренко Андрій В'ячеславович

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічного контролю та аудиту в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент, Гордієнко Микола Іванович, завідувач кафедри економічного контролю та аудиту Сумського національного аграрного університету

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Ґудзь Олена Євгенівна, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», головний науковий співробітник відділу фінансово-кредитної та податкової політики

кандидат економічних наук, доцент Калашнікова Тетяна Вікторівна, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, доцент кафедри «Фінанси»

Захист дисертації відбудеться 12 січня 2011 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харків, п/в «Комуніст -1», навчальне містечко ХНАУ, ХНАУ, ауд. 1-212

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харків, п/в «Комуніст -1», навчальне містечко ХНАУ, ХНАУ.

Автореферат розісланий 09 грудня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент Д.В. Шиян

фінансовий ресурс управлінський сільськогосподарський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Діяльність будь-якого господарського суб'єкту повинна бути покликана на досягнення чи підтримку задовільного стану фінансових ресурсів, які в умовах панування товарно-грошових відносин є життєво важливою ланкою у фінансово-розрахункових процесах різних підприємств. Саме тому управління фінансовими ресурсами за своєю значимістю переважає інші ділянки управлінської праці та має ґрунтуватися не лише на особистому досвіді окремих працівників та службовців, але й враховувати передові розробки, методики і напрацювання, створені вітчизняною та зарубіжною науковими школами.

Поточна ситуація на життєво важливих для українських аграріїв ринках продукції, кредитів та інвестицій дає підстави стверджувати, що як би добре не було організованим фінансове управління в розрізі суб'єктів на мікрорівні, перший поштовх щодо стабілізації повинна зробити держава. І мова тут йде не тільки про збільшення фінансування за державними програмами підтримки АПК. Вкрай необхідно також елементарно впорядкувати відносини між учасниками ринкових відносин, при цьому уяснивши, що будь-яке рішення в сфері державного регулювання абсолютно всіх причетних сторін задовольнити не може. Обов'язково знайдуться незадоволені суб'єкти. Надзвичайно важливо, щоб серед таких не опинилися безпосередні товаровиробники.

Проблемам, пов'язаним із теоретико-методичним та практичним висвітленням концептуальних засад управління фінансовими ресурсами приділено багато уваги в науковій літературі. Велика кількість джерел є наслідком тієї складності та багатогранності, що притаманні фінансовим ресурсам, як провідної ланки управлінської системи підприємства. Особливо значний внесок у дослідження окресленої проблематики здійснено у роботах Бєлолипецького В.Г., Бірмана О.М., Бланка І.О., Бородіної О.І., Брігхема Ю., Гіршберга Б.І., Гордієнка М.І., Гудзь О.Є., Гуйди Т.В., Дем'яненка М.Я., Зуєвої О.І., Зятковського І.В., Ізмайлової К.В., Калашнікової Т.В., Кірейцева Г.Г., Коробова М.Я., Крєйніної М.Н., Лахтіонової Л.А., Олійника О.В., Опаріна В.М., Поддєрьогіна А.М.,Онисько С.М., Родіонової В.М., Саблука П.Т., Хачатуряна С.В., Цал-Цалка Ю.С., Шеремета А.Д., Шияна Д.В. та інших вітчизняних і закордонних вчених.

Разом з тим, ефективність практичної діяльності в фінансовій сфері у значній мірі залежна від правильного розуміння теоретичних аспектів управління. Зокрема, прив'язка фінансових ресурсів лише до джерел формування, визначає тільки кількісні межі цієї категорії. Натомість, якісні характеристики управління фінансовими ресурсами, пов'язані з оборотними засобами, залишаються поза увагою багатьох науковців. Це і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось як складова наукових тем Сумського національного аграрного університету «Вдосконалення механізму управління ресурсами агропромислових підприємств» (номер державної реєстрації 0109U008011), «Інформаційні та методичні засади формування і використання фінансових звітів підприємств» (номер державної реєстрації 0109U008015). У їх межах автором вдосконалено механізм управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств на основі даних фінансової звітності.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій з раціоналізації управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств. Виходячи з мети, поставлені такі завдання:

- уточнити тлумачення економічної сутності категорії «фінансові ресурси підприємств»;

- доповнити класифікацію фінансових ресурсів підприємств деталізацію їх кількісних та якісних характеристик;

- здійснити аналіз структури балансів на основі фактичних даних для підтвердження положень нормативного підходу;

- провести оцінку ефективності управління фінансовими ресурсами, зокрема банківським кредитом на основі найбільш придатних для аграрної галузі методик, показників та нормативів;

- розробити управлінські орієнтири в контексті покращення фінансового стану сільськогосподарських підприємств;

- запропонувати прикладні раціоналізаторські процедури для забезпечення позитивної динаміки фінансових показників;

- обґрунтувати методичний підхід до імовірнісно-імітаційного моделювання динаміки ключових фінансових коефіцієнтів.

Об'єктом дисертаційного дослідження є управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення суспільних явищ у їхньому взаємозв'язку, методи індукції та дедукції, які стали основою формування висновків щодо теоретичних напрямків розвитку економічного механізму управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств, сучасна економічна теорія та її складові, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань економіки АПК. Аналіз стану управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств здійснено за допомогою групувального, порівняльного й коефіцієнтного методів дослідження. Вдосконалення механізму управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств ґрунтується на основі нормативно-розрахункового методу та методу групувань. Методичний підхід до імовірнісно-імітаційного моделювання сформований на основі імітаційних, економіко-статистичних та ітераційних методів, а також методу експертних оцінок.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти України, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених - економістів з питань формування та ефективного використання фінансових ресурсів підприємств аграрної сфери, матеріали Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації та Головного управління статистики у Сумській області, матеріали власних результатів спостережень автора, фінансова і бухгалтерська звітність сільськогосподарських підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

Вперше:

- обґрунтовано методичний підхід до імовірнісно-імітаційного моделювання динаміки ключових фінансових коефіцієнтів, який враховує характер сільськогосподарського виробництва та дозволяє визначити статистичну імовірність настання конкретного значення фінансового коефіцієнта в межах визначеного цільового інтервалу.

Удосконалено:

- методичні положення щодо нормативного аналізу фінансових ресурсів, за допомогою яких на відміну від вже існуючих, можна максимально точно визначити оптимальні обсяги фінансових ресурсів та оцінити фактори впливу на ефективність управління фінансовими ресурсами;

- орієнтири фінансового управління, які складаються із методично обчислених числових інтервалів основних фінансових показників, та які сприятимуть досягненню або збереженню прийнятного стану управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств відповідно до поточних результатів їх діяльності;

- прикладні раціоналізаторські процедури в управлінні фінансовими ресурсами, які на відміну від широко розповсюджених, забезпечать ефективне планування і контроль найважливіших фінансово-операційних процесів і за умови комплексного впровадження створять підґрунтя для виведення управлінської системи господарств на якісно новий рівень.

Дістали подальшого розвитку:

- визначення категорії «фінансові ресурси підприємства», в якості яких взято грошові кошти та ліквідні оборотні засоби, авансовані у вигляді власного, позикового, залученого капіталу в господарську діяльність підприємства;

- класифікація фінансових ресурсів, в якій основний поділ проводиться: за їх кількісними властивостями відповідно до джерел формування і напрямків цільового використання; за їх якісними характеристиками відповідно до ступеня ліквідності оборотних засобів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у комплексному вирішенні управлінських проблем, що сприятиме фінансовій стабілізації товаровиробників аграрного сектору та забезпечить покращення економічних і виробничих показників їх діяльності.

Результати наукових досліджень з питань управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств використовуються у діяльності Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації при виконанні Програми розвитку сільських територій (довідка № 01-01/2116 від 18.12.2009), а також рекомендовані Управлінням агропромислового розвитку Сумської районної державної адміністрації для використання на сільськогосподарських підприємствах Сумського району (довідка № 770 від 22.12.2009). Впроваджено в практичну діяльність ТОВ «ЗА МИР» числові обмеження та орієнтири економічних показників фінансового стану, в т.ч. нові нормативні значення коефіцієнтів платоспроможності (довідка № 196 від 16.03.2010). Для ТОВ «Агрофірма ЛАН» розроблена модель визначення імовірності досягнення певними фінансовими коефіцієнтами прогнозованих значень (довідка № 326 від 02.12.2009). Крім того, результати дисертаційної роботи використовуються у Сумському національному аграрному університеті при викладанні дисциплін «Фінансовий аналіз», «Організація і методика аудиту», «Фінансовий менеджмент», «Економіка підприємств» (довідка № 1815 від 09.12.2009).

Особистий внесок здобувача. Результати дисертаційного дослідження одержані автором самостійно та відображують його особисту точку зору стосовно вирішення поставлених задач по вдосконаленню механізму управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств. Внесок автора в спільних публікаціях зазначено в списку опублікованих робіт.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію та отримали схвальні відгуки на наступних наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум - 2006» (25-29 вересня 2006 р., м. Суми, Україна); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Наукова діяльність Європейського континенту - 2007» (01-15 грудня 2007 р., м. Прага, Чеська республіка); IV Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених (16 квітня 2008 р., м. Тернопіль, Україна); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю з дня народження д.е.н., проф. Рабштини В.М. (21-22 травня 2008 р., м. Полтава, Україна); V Міжнародній науково-практичній конференції «Наука та інновації-2009» (07-15 жовтня 2009 р., м. Перемишль, Польща), а також на науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету в 2008-2009 рр.

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційної роботи опубліковані автором у 16 наукових працях (з них 11 є одноосібними), з яких 9 - у фахових виданнях, 7 - в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій 4,3 ум. друк. арк., у т.ч. належить особисто автору 3,9 ум. друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Відповідно до мети, завдань і логіки досліджень було визначено структуру роботи, що складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 180 найменувань. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 375 сторінок, в тому числі основний зміст становить 193 сторінки. Дисертація містить 20 таблиць, 15 рисунків та 24 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів, надано відомості про їх апробацію.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи управління фінансовими ресурсами» з'ясовано економічну сутність фінансових ресурсів як об'єкта управління; досліджено якісні характеристики та кількісні властивості фінансових ресурсів, з їх урахуванням представлено класифікацію фінансових ресурсів підприємств; проведено аналіз елементів системи управління фінансовими ресурсами.

Зміни сутності категорії «фінансові ресурси підприємств» дістали своє відображення у запропонованих підходах щодо визначення фінансових ресурсів вітчизняними і російськими економістами різних часів.

Показано, що у більшості авторів пострадянського періоду фінансові ресурси висвітлюються у вигляді фондів грошових коштів, або сукупності грошових засобів цільового призначення. За виключенням встановлених законом випадків сучасне підприємство не може дозволити собі такої ситуації, щоб спочатку залучати кошти, а вже потім перетворювати їх у фінансові ресурси для подальшого використання. По-перше, сам факт створення фондів припускає існування часового лагу, протягом якого через інфляцію втрачається частина вартості грошових коштів, акумульованих у фонді. Отже, кожна хвилина простою коштів може вилитися підприємству у небажані збитки або недоотримані прибутки. По-друге, проти кожної гривні, залученої підприємством, виступає або товар, або зобов'язання у вигляді цінних паперів чи взятих кредитів, тому підприємство не може тримати довго на розрахунковому рахунку залучені кошти або ж формувати спочатку спеціальні фонди з них, а вже потім вкладати в реальні основні й оборотні засоби.

З урахуванням розглянутих матеріалів, дано авторське визначення категорії. Отже, фінансові ресурси підприємств - це грошові кошти та інші ліквідні оборотні засоби, авансовані у вигляді власного, позикового, залученого капіталу в господарську діяльність підприємства з метою задоволення потреб власників чи інших зацікавлених осіб.

Обґрунтовано неправомірність виокремлення виручки із структури джерел формування фінансових ресурсів. Адже відомо, що чистий дохід від реалізації продукції включає не тільки новостворену вартість - прибуток, а і спожиту вартість оборотних активів. Невизнання значної суми виручки у вигляді оборотних засобів і частини прибутку, що спрямовується на їх розширення, джерелом фінансових ресурсів є невиправданою спробою відділити категорію «фінансових ресурсів» від категорії «оборотного капіталу», які між собою співвідносяться як ціле і частина.

В роботах багатьох вчених якісні характеристики фінансових ресурсів підприємств не беруться до уваги. На нашу думку вони визначаються ліквідністю оборотних засобів, відображених в активі балансу. Крім того, при визначенні кількісних властивостей фінансових ресурсів практично не застосовується їх поділ на фондову та нефондову частини, що мають різне функціональне призначення. Тому в доповненій класифікації фінансових ресурсів основний поділ проводиться відповідно до їх розмежування за ознаками кількості (джерела формування і цільове використання) та якості (ліквідність оборотних засобів), що дає підстави класифікувати фінансові ресурси підприємств не тільки за джерелами їх формування, як це робиться зараз, а і за цільовим використанням та за ступенем ліквідності (рис.1).



Рис.1. Класифікація фінансових ресурсів підприємств

Джерело: доповнено результатами авторського дослідження

До елементів управління фінансовими ресурсами віднесені інформаційне забезпечення, аналітично-прикладне наповнення та законодавче регулювання. Математичною базою для аналітично-прикладного наповнення слугує система фінансових коефіцієнтів. На наш погляд, занадто велика кількість таких показників, яку пропонують використовувати деякі автори, не відповідає вимогам аналізу, адже в таких методиках більшість коефіцієнтів називається по-різному, але насправді або підтверджують один одного, або є зворотними величинами, або навіть за сутністю є абсолютно однаковими.

У другому розділі «Аналіз стану управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств» проаналізовано забезпеченість сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами; оцінено стан управління фінансовими ресурсами; досліджено фінансові ресурси за джерелами фінансування.

На основі проведених розрахунків визначено нормативне значення питомої ваги оборотних активів у валюті балансу (?44 %), яке є показником добре налагодженого управління фінансовими ресурсами, однак не є обов`язковою умовою платоспроможності. Виявлено, що на рівень платоспроможності в значній мірі впливає виробнича спрямованість господарства, оскільки коефіцієнти абсолютної і швидкої ліквідності господарств різних виробничих напрямків мають однакову динаміку із цінами на домінуючу продукцію.

Кількісно визначено межу платоспроможності на основі групування сільськогосподарських підприємств по інтервалах значень коефіцієнта забезпечення власними засобами оборотних активів. При цьому за ключовий індикатор платоспроможності взято коефіцієнт відновлення платоспроможності, що враховує зміни коефіцієнта покриття за період (рік) та для уникнення банкрутства обов'язково повинен бути більшим за одиницю (табл. 1).

Таблиця 1 Оцінка платоспроможності сільськогосподарських підприємств Сумської області за 2008 рік

Інтервали значень коефіцієнта забезпечення власними засобами оборотних активів	Кількість підприємств в групі	Середній коефіцієнт забезпечення власними засобами оборотних активів по групі	Середній коефіцієнт покриття по групі	Середній коефіцієнт відновлення платоспроможності по групі	Тип фінансової стійкості згідно методики «фінансування виробничих запасів»
			на початок року	на кінець року
До 0,0	55	-3,432	0,052	0,356	0,213	Кризовий фінансовий стан
0,01 - 0,40	49	0,203	0,810	0,602	0,382	Нестійкий фінансовий стан
0,41 - 0,80	96	0,625	3,367	2,993	1,882	Нормальна стійкість
0,81 і вище	75	0,828	5,270	6,214	3,854	Абсолютна стійкість

Джерело: складено та розраховано за даними Головного управління статистики у Сумській області

Відповідно до даних таблиці 1, можна констатувати, що середньонормативне значення коефіцієнта забезпечення власними засобами оборотних активів (?0,6) спостерігається в групи господарств з нормальною стійкістю. Обґрунтованість результатів підтверджується за допомогою методики «фінансування виробничих запасів», оскільки нормальну фінансову стійкість підприємства набувають при виконанні поставленої умови.

В результаті проведеного дослідження коефіцієнтів кореляції підтверджено, що позиковий капітал сільськогосподарських підприємств в частині кредитних ресурсів в основному іммобілізується на покриття дефіциту виробничих запасів, а власний капітал в оборотній частині іммобілізується в дебіторську заборгованість. Це є доказом того, що основний показник фінансової стійкості - плече фінансового важеля, може бути більшим за нормативний інтервал - (0;1) і при цьому господарство залишатиметься фінансово стійким.

Платоспроможність та фінансова стійкість показують ступінь захищеності господарства від банкрутства, тому вони не є узагальнюючими критеріями ефективності фінансово-економічного управління. В якості такого критерію в дисертаційній роботі висунуто групу показників рентабельності та коефіцієнт окупності витрат з огляду на особливості аграрного виробництва.

За наведеними даними (табл. 2) можна стверджувати, що виробнича спрямованість господарства є фактором впливу на рентабельність, оскільки із усіх підприємств, які не окупили свої витрати та були нерентабельними, більше всього господарств, які спеціалізуються на виробництві зерна - 65 одиниць. Внаслідок погіршення їх показників рентабельності потрапила у складне становище і уся сільськогосподарська галузь в цілому.

Таблиця 2 Показники рентабельності (збитковості) сільськогосподарських підприємств Сумської області за 2008 рік

Виробничий напрямок підприємств	Всі підприємства	Прибуткові підприємства
	Кількість підприємств в групі	Рентабельність (збитковість) власного капіталу, %	Рентабельність (збитковість) оборотних активів, %	Кількість підприємств в групі	Рентабельність власного капіталу, %	Рентабельність оборотних активів, %
Вирощування зернових	177	-26,43	-23,98	112	21,11	24,31
Овочівництво	2	-25,42	-11,80	1	0,52	0,52
Вирощування фруктів, ягід	1	0,15	0,16	1	0,15	0,16
Розведення ВРХ	53	16,26	21,15	41	18,73	24,32
Розведення коней	1	-50,95	-25,63	-	-	-
Розведення свиней	6	15,89	15,78	4	39,76	29,38
Розведення птиці	4	-58,25	-75,63	2	13,51	25,73
Змішане сільське господарство	31	10,46	10,77	22	22,00	22,13
По всій вибірці	275	-16,64	-15,08	183	16,69	18,60

Джерело: складено та розраховано за даними Головного управління статистики у Сумській області

Підприємства зернового напрямку (177 одиниць) в середньому окупили свої витрати на 93,4 %, в той же час підприємство із розведення коней - тільки на 38,3 %, що також є підтвердженням факторного впливу, проілюстрованого у таблиці 2.

Значний вплив галузевої структури виявлений і при дослідженні виробничого, фінансового та операційного циклів сільськогосподарських підприємств. При цьому у 2003-2008 рр. тривалість зазначених циклів у господарств зернового напрямку та розведення ВРХ мала тенденцію до скорочення, а в господарств, спеціалізованих на розведенні свиней - тенденцію до подовження. Для таких підприємств автором сформульовано низку заходів, які скорочують тривалість циклів: впровадження практики авансів; якісний відбір покупців; мінімізація прострочених поточних зобов'язань. Крім того, визначено, що тривалість трьох видів циклів по вибірці самоокупних господарств є меншою за аналогічні показники, взяті по всій вибірці, зокрема, виробничий цикл коротший на 316 днів, фінансовий цикл коротший на 129 днів, операційний цикл коротший на 224 дня. Це є свідченням прямої залежності між тривалістю господарських циклів сільськогосподарських підприємств та їх фінансовими результатами.

Виділено негативні фактори впливу на оборотність дебіторської заборгованості: 1) витрати, пов'язані із відволіканням обігових коштів з обороту, 2) витрати обслуговування дебіторської заборгованості; 3) втрати від знецінення початкової вартості дебіторської заборгованості через інфляцію. Загальна сума останніх по обраній вибірці господарств у 2008 році перевищує 17872 тис. грн. Для мінімізації таких витрат слід активніше застосовувати факторинг та векселі.

У третьому розділі «Вдосконалення механізму управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств» вдосконалено орієнтири управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств; запропоновано та конкретизовано процедури з раціоналізації операцій по плануванню і контролю фінансових ресурсів; обґрунтовано методичний підхід до моделювання фінансових коефіцієнтів.

До розгляду взята вибірка сільськогосподарських підприємств Сумської області, але на відміну від попередніх досліджень з неї виключено господарства з від'ємними значеннями коефіцієнта забезпечення власними засобами оборотних активів, оскільки їх фінансовий стан без суттєвої зовнішньої підтримки відновленню не підлягає. Всі інші підприємства поділені на три групи відповідно до значень коефіцієнта забезпечення власними засобами оборотних активів. Перша група підприємств мала нестійкий фінансовий стан, в них коефіцієнт забезпечення власними засобами оборотних активів входить в інтервал [0;0,4); друга група мала нормальну стійкість - цей коефіцієнт входить в інтервал [0,4;0,8); третя група мала абсолютну фінансову стійкість - цей коефіцієнт входить в інтервал [0,8; +?). Кожна група господарств в свою чергу поділена на три підгрупи відповідно до виробничого напрямку - рослинницьку, тваринницьку, змішану. Всі розрахунки надалі зроблені, як середні по кожній із дев'яти підгруп, які досліджувались.

Для кожної підгрупи сільськогосподарських підприємств надані рекомендації щодо впровадження прикладних раціоналізаторських процедур з урахуванням особливостей їх фактичного фінансового стану та забезпечення його нормалізації. Зокрема, при оптимізації балансових залишків запасів до нормативного рівня доцільно використовувати практику АБС - аналізу (класифікація запасів за значимістю: А - найбільш важливі, Б - менш важливі, С - другорядні тощо). Для покриття дефіциту грошової ліквідності слід додержуватись умови перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, а правильно її спланувати дозволяє розробка бюджету руху грошових коштів. Впровадження в управління витратами CVP - аналізу (Cast, Value, Profit - витрати, виручка, прибуток) дає змогу раціонально розподіляти завжди дефіцитні фінансові ресурси серед вже наявних та запланованих видів сільськогосподарської продукції.

Головними показниками, на які спрямовані раціоналізаторські процедури є коефіцієнт покриття, плече фінансового важелю, коефіцієнт рентабельності оборотних активів. Поясненням останнього вибору є те, що саме цей показник дозволяє прив'язати до рентабельності платоспроможність, оскільки містить ті ж самі елементи в знаменнику, що коефіцієнт покриття містить в чисельнику.

При розробці методичного підходу використано імовірнісно-імітаційний тип моделей. Вони, на відміну від інших, прямо не визначають єдиного оптимального результату, а дають статистичну імовірність настання заданого значення, що з точки зору залежності сільськогосподарського виробництва від природних факторів й наближення отриманих результатів до реальності є набагато більш прийнятним.

Кінцевою метою застосування методичного підходу є визначення статистичної імовірності набуття коефіцієнтом покриття, плечем фінансового важелю та коефіцієнтом рентабельності оборотних активів прийнятних значень із цільового інтервалу після імітації змін певних параметрів та з урахуванням обмежень.

Нижні цільові значення коефіцієнта покриття розраховані виходячи із методики визначення коефіцієнта відновлення платоспроможності; верхні цільові значення коефіцієнта покриття - це або верхня межа нормативного інтервалу - 3, або фактичне значення цього коефіцієнта за базовий рік.

Для плеча фінансового важелю цільовим будемо вважати нормативний інтервал - (0; 1), коефіцієнт рентабельності оборотних активів в нашому підході буде прагнути до максимуму (позитивна динаміка розвитку) без визначених цільових меж. Всі елементи моделі поділяються на:

1. Параметри (змінні) - позначаються літерою «Х». Кількість параметрів залежить від підгрупи господарств, але їх загальний склад наступний:

а) для коефіцієнта покриття - дебіторська заборгованість, виробничі запаси, готова продукція, грошові кошти; кредиторська заборгованість;

б) для плеча фінансового важелю - довгострокові кредити, власний оборотний капітал, необоротні активи;

в) для коефіцієнта рентабельності оборотних активів - витрати (виробнича собівартість, адміністративні, збутові та інші операційні витрати) та фінансові витрати;

2. Відносні сталі величини (константи) - позначаються наступним чином:

а) інші оборотні активи - літера «А» (чисельник коефіцієнта покриття та знаменник коефіцієнта рентабельності оборотних активів);

б) інші поточні зобов'язання - літера «Б» (знаменник коефіцієнта покриття);

в) Довго - та короткостроковий кредит (літера «В», якщо сталі величини);

г) Необоротні активи (літера «Г», якщо сталі величини);

д) Фінансові витрати та інші доходи або витрати - (літера «Д», якщо сталі величини)

Будь-яка модель повинна спрощувати реальність, імовірнісно-імітаційна не є виключенням. В нашому випадку це спрощення формалізується в тому, що:

Поділ є умовним, адже методичний підхід базується на середніх даних та не враховує особливостей управління кожного конкретного агропідприємства. В його прикладному застосуванні перелік параметрів можна розширювати із врахуванням усталених практик та обставин, як мікро- так і макроекономічного характеру. Формалізація на основі розроблених в попередніх абзацах заходів в розрізі підгруп представлена нижче (табл. 3).

Таблиця 3 Формалізація авторського методичного підходу до імовірнісно-імітаційного моделювання фінансових коефіцієнтів для сільськогосподарських підприємств

Параметри (Х) та константи (А, Б, …)	Підгрупи підприємств
	Нестійкий фінансовий стан	Нормальна стійкість	Абсолютна стійкість
	Рослинницька	Тваринницька	Змішана	Рослинницька	Тваринницька	Змішана	Рослинницька	Тваринницька	Змішана
Дебіторська заборгованість	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Виробничі запаси	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Готова продукція	Х	А	Х	А	А	А	А	А	А
Грошові кошти	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Інші оборотні активи	А	А	А	А	А	А	А	А	А
Кредиторська заборгованість	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Інші поточні зобов'язання	Б	Б	Б	Б	Б	Б	Б	Б	Б
Довгостроковий кредит	Х	Х	Х	Х	Х	В	Х	Х	В
Короткостроковий кредит	В	В	В	В	В	В	В	В	В
Власний оборотний капітал	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Необоротні активи	Г	Г	Г	Г	Г	Х	Г	Г	Х
Витрати	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Фінансові витрати	Х	Х	Х	Х	Х	Д	Х	Х	Д
Інші доходи або витрати	Д	Д	Д	Д	Д	Д	Д	Д	Д

Джерело: власна розробка

Методичний підхід до моделювання ґрунтується на припущенні 10 %-ого зростання реалізаційної виручки. В ньому не є важливим, за рахунок якої складової реалізаційна виручка збільшується: або ціна; або кількісно-якісні характеристики продукції; або поєднання двох попередніх факторів. Однак, залежну від цього собівартість буде укладено у визначені рамки із врахуванням особливостей витратного управління для кожної підгрупи. Мінімальний приріст реалізаційної виручки із усіх розглянутих в ході попереднього аналізу взято до уваги, оскільки автор виходить із песимістичних прогнозів на ринку сільськогосподарської продукції. Планка прогнозованого приросту чистого доходу може бути піднята значно вище.

В методичному підході застосовуються декілька типів обмежень. Вони є наслідками: 1) загальних правил фінансового менеджменту, які пристосовані до кожної підгрупи господарств, 2) раціоналізаторських процедур, запропонованих автором на основі вивчення позитивних результатів із вітчизняного та закордонного досвіду.

До обмежень першого типу нами віднесено наступні: а) підтримка (підвищення) оборотності; б) підтримка (досягнення) мінімальної ліквідності.

До обмежень другого типу нами віднесено наступні: а) збільшення окупності витрат до визначених мінімальних меж; б) зменшення витрат на максимальний заданий відсоток.

Об'єднання останніх двох обмежень дає нам інтервал зміни витрат при моделюванні коефіцієнта рентабельності оборотних активів. Кількість обмежень в прикладному використанні повинна бути збільшена для досягнення максимальної точності імовірнісно-імітаційної моделі. На всі параметри накладається умова невід'ємності.

Імітація здійснюється в середовищі MS Excel наступними засобами: а) «пошук рішення»; б) «аналіз чутливості», в) «таблиця підстановки».

На основі надбудови «Аналіз даних: описова статистика» проведено статистичну обробку отриманих з попереднього етапу результатів задля визначення імовірності набуття даними коефіцієнтами значень, які задовольняють обмеженням.

Отримані статистичні показники показують мінімуми, максимуми, середні значення цільових функцій та діапазони варіації даних. Якщо асиметричність є більшою за 0,2, то розподілення випадкових величин відхиляється від нормального, що означає яскраво виражене зменшення імовірності настання певного значення цільової функції по мірі її зростання.

Науково-практична доцільність застосування обґрунтованого методичного підходу перевірена за допомогою експерименту - створення імовірнісно-імітаційної моделі в умовах конкретного підприємства. Для цього взяте одне з господарств обраної вибірки - ТОВ «Агрофірма ЛАН» Сумського району Сумської області. Прогнозована модель коефіцієнтів 2008 року проведена на основі фактичних даних 2007 року, а показники 2009 року змодельовані по фактичних даних 2008 року.

ТОВ «Агрофірма ЛАН» відноситься до суб'єктів зі змішаним сільським господарством, але на відміну від середніх даних по даній групі основні показники його платоспроможності, фінансової стійкості та рентабельності за всі роки дослідження одночасно знаходяться на високому рівні.

Кількість параметрів та обмежень до них в моделі суттєво збільшено, як це і передбачається обґрунтованим методичним підходом до моделювання. Додаткові параметри та обмеження взято з даних аналітичного обліку, з укладених господарством контрактів та від експертів. Таким чином:

а) при моделюванні коефіцієнта покриття до параметрів додано поточні біологічні активи та незавершене виробництво, накладено додаткові обмеження на поточні біологічні активи, незавершене виробництво, виробничі запаси, готову продукцію відповідно до наявних в господарства потужностей по зберіганню таких оборотних активів, а також біологічних властивостей рослин і тварин. На дебіторську та кредиторську заборгованість накладені обмеження відповідно до строків інкасації виручки від покупців та термінів виплат постачальникам. Прогноз зростання реалізаційної виручки: 2008 рік - 50 %, 2009 рік - 30 %;

б) при моделюванні плеча фінансового важелю до параметрів додано короткостроковий кредит через об'єктивні причини, пов'язані з неможливістю керівництва віднайти більш привабливі джерела фінансування. На параметр «Короткостроковий кредит» накладено обмеження, виходячи з максимально допустимого рівня фінансових витрат по сплаті відсотків, визначених групою експертів. В моделі ставиться умова збереження абсолютної фінансової стійкості (власний оборотний капітал не менший за виробничі запаси), що пов'язує коефіцієнт покриття з плечем фінансового важелю;

в) при моделюванні коефіцієнта рентабельності оборотних активів експертами встановлено планову окупність витрат на рівні 110 %, зростання витрат на 50 % та на 25 % за 2008 та 2009 роки відповідно. Запланувати зменшення витрат не розглядалося можливим через обставини зовнішнього середовища щодо цін на виробничі запаси, які в неврегульованому ринку складаються не на користь аграріїв.

Порівняльна оцінка результатів імовірнісно-імітаційної моделі з фактичними значеннями коефіцієнтів наведена нижче (табл. 4).

Таблиця 4 Порівняльна оцінка результатів моделі та фактичних значень фінансових коефіцієнтів для ТОВ «Агрофірма ЛАН» за 2008-2009 рр.

Фінансові коефіцієнти	2008 рік	2009 рік
	Результат моделі (середній)	Фактичне значення	Відхилення, +/- %	Довірчий інтервал	Результат моделі (середній)	Фактичне значення	Відхилення, +/- %	Довірчий інтервал
Коефіцієнт покриття	5,36	4,96	7,5	(5,28;5,43]	5,81	5,51	5,2	(5,73;5,89)
Плече фінансового важелю	0,31	0,28	9,7	(0,29;0,33)	0,18	0,16	11,1	[0,17;0,19]
Коефіцієнт рентабельності оборотних активів	1,31	1,20	8,4	(1,28;1,34)	0,89	0,83	6,7	(0,88;0,90)

Джерело: власна розробка та річна фінансова звітність ТОВ «Агрофірма ЛАН»

Проведений експеримент дає підстави стверджувати, що розроблений методичний підхід до моделювання фінансових коефіцієнтів має практичну цінність, оскільки відхилення результатів імовірнісно-імітаційної моделі від фактичних значень певних показників не перевищує 11,1 %, а для граничних значень довірчого інтервалу є навіть меншим.

Таким чином, застосування методичного підходу до імовірнісно-імітаційного моделювання дозволяє з великою вірогідністю прогнозувати стан фінансових ресурсів господарства на перспективу. Дана обставина є ключовою в удосконаленні механізму управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та розв'язання наукового завдання щодо обґрунтування теоретико-методичних засад і розробки практичних рекомендацій з вдосконалення механізму управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств. За результатами дослідження можна зробити такі висновки:

1. Проведений ретроспективний аналіз трактування категорії «фінансові ресурси підприємства» дав можливість сформулювати авторське визначення цієї категорії: фінансові ресурси підприємств - це грошові кошти та інші ліквідні оборотні засоби, авансовані у вигляді власного, позикового, залученого капіталу в господарську діяльність підприємства з метою задоволення потреб власників чи інших зацікавлених осіб.

2. Доповнено класифікацію фінансових ресурсів підприємств, яка передбачає основний поділ елементів фінансових ресурсів на кількісні елементи, розмежовані за джерелами формування і цільовим використанням, та якісні елементи, поділені на різні за ступенем ліквідності оборотні засоби. Обґрунтовано, що реалізаційна виручка не тільки повністю входить до складу фінансових ресурсів підприємств, а ще є їх головним кількісним елементом.

3. Висвітлено сутність визначальних елементів системи фінансового управління - інформаційного забезпечення, аналітично-прикладного наповнення та законодавчого регулювання. Визначено цілі та завдання фінансово-економічного аналізу як складової аналітично-прикладного наповнення управлінської діяльності. Це дало змогу обґрунтувати недоцільність застосування великої кількості фінансових та економічних коефіцієнтів.

4. Нормативний підхід до оцінки балансів сільськогосподарських підприємств дав наступні результати: питома вага грошових коштів у сумі оборотних активів має становити 6-7 %, дебіторської заборгованості - 26-27 %. Але при співставленні цих результатів та фактичних даних виявлено, що нормативний підхід непридатний для визначення нормативної частки грошових коштів, оскільки підприємства із задовільними рівнем коефіцієнта абсолютної ліквідності мають інші значення частки грошових коштів у сумі оборотних активів. Питома вага самих оборотних активів у валюті балансу повинна наближатись до 44 %. Проведення розрахунків дало можливість здійснити групування господарств за питомою вагою певного елемента в складі оборотних активів, або самих оборотних активів у валюті балансу. В такий спосіб виявлено, що платоспроможність визначається не тільки внутрішнім складом оборотних активів, але й виробничою спрямованістю господарства. Коефіцієнт забезпечення власними засобами оборотних активів використано як параметр поділу при групуванні господарств за ступенем фінансової стійкості. Обґрунтоване його середньонормативне значення (?0,6).

5. Аналіз показників рентабельності та окупності витрат дав змогу виявити значний вплив виробничої спрямованості на ці показники. В 2008 році краще за всіх (93,4 %) окупили свої витрати господарства зернового напрямку, найгірше (38,3 %) - конезаводи. В розрізі виробничих напрямків досліджено циклічний характер кругообігу фінансових ресурсів. Встановлено, що зменшення тривалості операційного, фінансового та виробничого циклів є свідченням ефективності управління фінансовими ресурсами, оскільки у самоокупних господарств тривалість циклів на порядок менша, ніж по всіх господарствах групи: операційний цикл (днів) - 258 та 482, фінансовий цикл (днів) - 226 та 355, виробничий цикл (днів) - 338 та 654 відповідно.

6. Для основних фінансових коефіцієнтів обґрунтовані орієнтирні інтервали значень з урахуванням нормативів, виробничого напрямку та фактичного фінансового стану. Впровадження таких орієнтирів дасть змогу підвищити ефективність фінансово-управлінської роботи на сільськогосподарських підприємствах, посилить контроль за виконанням планових показників та сприятиме отриманню позитивних результатів діяльності.

7. Запропоновані прикладні процедури щодо дій фінансових служб для забезпечення позитивної динаміки показників: використання АБС стосується оптимізації залишків виробничих запасів, застосування бюджетів руху грошових коштів спрямоване на ліквідацію їх дефіциту, впровадження CVP-аналізу при управлінні витратами дозволить їх суттєво скоротити.

8. Запропонований автором методичний підхід ґрунтується на застосуванні імовірнісно-імітаційної моделі в середовищі MS «Excel» та враховує максимально можливу кількість потрібних параметрів (факторів) в межах даного дисертаційного дослідження. Рекомендований для практичного впровадження методичний підхід до моделювання стану фінансового управління враховує такі показники як коефіцієнт покриття, плече фінансового важелю та рентабельність оборотних активів. На його основі для ТОВ «Агрофірма ЛАН» розроблена імовірнісно-імітаційна модель, яка дозволяє спрогнозувати найбільш імовірні значення визначених показників з відхиленням від факту не більше ніж на 11,1 %, що дає фінансовій службі переваги управлінського характеру.

9. Виявлені актуальні проблеми сучасного сільськогосподарського виробництва України, пов'язані із несправедливим розподілом економічних благ між різними учасниками ринкових відносин. Показані все ще триваючі негативні тенденції стратегічно важливих процесів в АПК, без вирішення яких будь-яке покращення фінансового управління на мікрорівні не буде мати успіху у загальногалузевих масштабах. У зв'язку з чим обґрунтована необхідність провідної ролі державного управління в цілях впровадження ефективних адміністративних, фіскальних та ринкових механізмів впливу на все ще слабо регульовані процеси в АПК.

10. Запропоновані вдосконалення механізму управління фінансовими ресурсами, а саме нормативні положення, процедури, рекомендації та методичний підхід до імовірнісно-імітаційного моделювання фінансових коефіцієнтів є доцільними для впровадження на сільськогосподарських підприємствах Сумської та інших областей, в діяльності органів державного управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Дегтяренко А.В. Фінансові ресурси підприємств: кругообіг, класифікація і сутність / А.В. Дегтяренко // Вісник Сумського НАУ. Серія: Фінанси і кредит. - Суми, 2005. - Вип. 2(19). - С. 50 - 55 (0,43 д.а.).

2. Дегтяренко А.В. Методологічні аспекти управління грошовими потоками підприємств / М.І. Гордієнко, А.В. Дегтяренко // Вісник Сумського НАУ. Серія: Фінанси і кредит. - Суми, 2006. - Вип. 2(21). - С. 42 - 48. (0,47 д.а.) (автором досліджено показники, що відображають структуру і рух грошових потоків; проаналізовано концепції управління грошовими потоками - 0,36 д.а.).

3. Дегтяренко А. В. Правове забезпечення фінансових трансакцій / А.В. Дегтяренко // Економіка АПК. - 2007. - № 9. - С. 67 - 73 (0,51 д.а.).

4. Дегтяренко А. В. Стан і проблеми фінансування аграрних підприємств Сумської області / А.В. Дегтяренко // Наукові праці НДФІ / Міністерство фінансів України; Науково-дослідний фінансовий інститут. - К., 2008. - № 4(45). - С. 85-91 (0,41 д.а.).

5. Дегтяренко А.В. Дебіторська заборгованість сільськогосподарських підприємств Сумщини: показники та шляхи оптимізації / М.І. Гордієнко, А.В. Дегтяренко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2008. - Вип. 4 (47). - С. 121 - 130. (0,32 д.а.) (автором зроблено оцінку втрат від зниження купівельної вартості грошей; запропоновано заходи, спрямовані на оптимізацію дебіторської заборгованості в АПК - 0,24 д.а.)

6. Дегтяренко А.В. Ефективність банківського кредитування АПК (на прикладі Сумської області) / А.В. Дегтяренко, В.М. Теслюк // Облік і фінанси АПК. - 2009. - № 1. - С. 26 - 30. (0,37 д.а.) (автором досліджені методики визначення ефективності кредитування сільськогосподарських підприємств; запропоновано заходи для пожвавлення кредитування агропідприємств - 0,28 д.а.)

7. Дегтяренко А.В. Грошова ліквідність суб'єктів АПК: планування на основі нормативів / А.В. Дегтяренко, В.П. Дегтярь // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Вип. 254: В 6 т. - Т. V. - С. 1194 - 1200. (0,31 д.а.) (автором визначено підходи щодо розрахунку обсягу дефіциту грошових коштів; запропоновано процедури, що дозволять планувати рух грошових коштів - 0,26 д.а.)

8. Дегтяренко А.В. CVP-аналіз в аграрному виробництві: проблеми впровадження та переваги застосування / М.І. Гордієнко, А.В. Дегтяренко // Збірник наукових праць Кіровоградського національного технічного університету. Серія: Економічні науки. - Кіровоград: Видавництво КНТУ, 2009. - Вип. 2., - Частина І. - С. 161 - 165. (0,36 д.а.) (автором здійснено аналіз рентабельності аграрних. підприємств; запропонувати зміни в системі управлінського обліку, необхідні для впровадження CVP-аналізу - 0,29 д.а.)

9. Дегтяренко А.В. Імовірнісно-імітаційне моделювання коефіцієнта покриття на основі фінансової звітності агропідприємств / А.В. Дегтяренко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - Черкаси: Видавництво ЧДТУ, 2009. - Вип. 23., - Частина III. - С. 189 - 193 (0,38 д.а.).

В інших виданнях:

10. Дегтяренко А. В. Функціонування механізму управління грошовими потоками підприємства / А.В. Дегтяренко // Аграрний форум - 2006 : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (25 - 29 вересня 2006 р.) - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - С. 229 - 230 (0,04 д.а.).

11. Дегтяренко А. В. Особливості аналізу основних показників платоспроможності та фінансової стійкості на підприємствах АПК / А.В. Дегтяренко // Vedecky prumysl evropskeho kontinentu - 2007 : мaterialy IV mezinarodni vedecko-prakticka konference (01-15 prosincu 2007 r.). Dil 4 : Ekonomicke vedu. - Praha : Publishing House «Education and Science» s.r.o., 2007. - S. 48 - 50 (0,16 д.а.).

12. Дегтяренко А. В. Тривалість виробничого, фінансового та операційного циклів в залежності від спеціалізації підприємств АПК / А.В. Дегтяренко // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених / відп. ред. З.В. Гуцайлюк. - Тернопіль, 2008.- С.132- 134 (0,11 д.а.).

13. Дегтяренко А.В. Грошовий залишок і грошовий потік аграрних підприємств Сумщини: залежність, динаміка, тенденції розвитку / А.В. Дегтяренко // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (08-25 квітня 2008 р.).- В3 т./Т.І. - Суми: «Довкілля», 2008.- С. 299 (0,08 д.а.).

14. Дегтяренко А.В. Аналітичні засади управління кредиторською заборгованістю на підприємствах АПК / А.В. Дегтяренко // Формування конкурентоздатності підприємств АПК : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю з дня народження д.е.н., проф. Рабштини В.М. (21-22 травня 2008 р.) - Полтава: Довкілля-К, 2008. - С. 56 - 59 (0,12 д.а.).

15. Дегтяренко А.В. Інструментарій маржинального аналізу в системі фінансового управління АПК / А.В. Дегтяренко // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (20 - 29 квітня 2009 р.). - В 3 т./Т.ІІ. - Суми: «Довкілля», 2009. - С. 376 (0,10 д.а.).

16. Дегтяренко А.В. Кооперація в системі виробничих відносин АПК / А.В. Дегтяренко // Nauka i inowacja - 2009 : materialy V miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencij (01-15 paudziernika 2009 r.). Vol 4 : Ekonomiczne nauki. - Przemysl : Nauka i studia., 2009 - S. 18- 20 (0,13 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Дегтяренко А.В. Управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва - Харків, 2010.

Наведено результати теоретичних і практичних досліджень з питань вдосконалення механізму управління фінансовими ресурсами сільськогосподарських підприємств. Уточнено визначення категорії «фінансові ресурси підприємств». Доповнено класифікацію фінансових ресурсів. Розкрито сутність елементів системи управління фінансовими ресурсами. Обґрунтовано і конкретизовано нормативні положення з оцінки найважливіших фінансових коефіцієнтів. Проведено аналіз рентабельності, тривалості виробничого, фінансового, операційного циклів та оборотності із виділенням факторів впливу на ці процеси. Запропоновано процедури, впровадження яких в господарствах сприятиме покращенню якості фінансово-управлінської діяльності. Визначено орієнтири для основних фінансових показників з урахуванням початкового фінансового стану та виробничої спрямованості підприємств. Обґрунтовано методичний підхід до імовірнісно-імітаційного моделювання, його доцільність підтверджена практичним експериментом.

Ключові слова: фінансові ресурси, оборотні засоби, капітал, кредит, грошові кошти, дебіторська заборгованість, виручка, платоспроможність, фінансова стійкість, рентабельність.

АННОТАЦИЯ

Дегтяренко А.В. Управление финансовыми ресурсами сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева. - Харьков, 2010.

...