Управління логістичними системами кормовиробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний університет бізнесу і права

УДК 338.43:631.15:65.012.34:633.2/633.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Управління логістичними системами кормовиробництва

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

Демиденко Леся Миколаївна

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Кіщак Іван Теодорович, Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського, в.о. завідувача кафедри економіки та менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Міщенко Володимир Акимович, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, завідувач кафедри фінансів, контролінгу та зовнішньоекономічної діяльності (м. Харків);

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Косарева Тетяна Вікторівна, ННЦ “Інститут аграрної економіки”, старший науковий співробітник відділу цін на матеріальні ресурси (м. Київ).

Захист відбудеться 28 квітня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.01 у Міжнародному університеті бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37-а, зала засідань вченої ради. логістичний кормовиробництво науковий

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37-а.

Автореферат розісланий “26” березня 2010 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради В.В. Юрченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення ринкових відносин в Україні спрямоване на кардинальні зміни в розвитку продуктивних сил, стабілізації розвитку всіх галузей агропромислового комплексу, досягнення системного й ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва для задоволення потреб населення в продуктах харчування вітчизняного виробництва та нарощування експортного потенціалу аграрної продукції.

Провідна роль у розв'язанні цих проблем належить виробництву продукції тваринництва, матеріальною основою якої є корми. Саме тому проблеми галузі кормовиробництва знаходяться в центрі уваги

багатьох вітчизняних дослідників: А. Бабича, Г. Богданова, М. Денісова,

В. Долинського, О. Зінченка, І. Ібатулліна, В. Максакова, М. Ноздріна, Л. Подобєда та інших. Питанням пошуку економічних та організаційно-технологічних резервів підвищення ефективності виробництва і використання кормів, ефективного розвитку та функціонування комбікормової промисловості присвячені праці С. Азізова, Б. Батова, П. Борщевського, В. Гришка, І. Кіщака, О. Козаченка, С. Князєва, А. Побережної, Л. Худолія та інших.

Проблеми розвитку логістики, формування та ефективності функціонування логістичних систем досліджуються такими вченими, як А. Альбєков, Б. Анікін, Д. Бауерсокс , А. Гаджинський, О. Глогусь, Є. Голіков, Є. Дьяков, М. Залманова, Л. Міротін, Ю. Неруш, В. Ніколайчук, В. Сергєєв. Першими з українських вчених, що внесли вагомий внесок у розвиток логістики стали З. Каіра, А. Кальченко, Є. Крикавський, Р. Ларіна, М. Окландер, Л. Савченко, В. Смиричинський, Л. Фролова, Н. Чухрай. Питаннями використання логістики в агропромисловому виробництві займаються такі зарубіжні та вітчизняні вчені як В. Алферьєв, С. Білих, Т. Ворожейкіна, С. Гриненко, Т. Косарєва, В. Лимарєв, Д. Стаханов та ін.

Незважаючи на наукові здобутки, у сфері сільського господарства в цілому не створено та не здійснюється ефективне функціонування логістичних систем. Нині існують розрізнені елементи управління транспортними, інформаційними, товарними потоками. Тому певні теоретичні та практичні аспекти формування та розвитку економічного зростання однієї з базових галузей сільського господарства - кормовиробництва потребують подальшої розробки, зокрема в частині підвищення ефективності застосування та управління логістичними системами в процесі виробництва кормів. Це і обумовило актуальність теми дисертаційної роботи, її мету і зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження виконані відповідно до науково-дослідної роботи Полтавської державної аграрної академії за темою “Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 0104U002550). Роль автора полягає у розробці заходів із підвищення ефективності управління логістичними системами кормовиробництва.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне узагальнення методологічних аспектів, розробка наукового обґрунтування та рекомендацій щодо удосконалення управління логістичними системами кормовиробництва.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

- дослідження умов функціонування кормовиробництва, як складової логістичної системи АПК, визначення структури, етапів процесу формування, основних завдань логістичних систем кормовиробництва та управління ними в сучасних умовах;

- уточнення особливостей функціонування логістичних потоків у кормовиробництві на основі їх структуризації та класифікації;

- здійснення оцінки системи показників економічної ефективності логістичних систем виробництва кормів;

- дослідження рівня функціонування логістичних систем польового кормовиробництва;

- оцінка стану розвитку логістичних систем промислового виробництва кормів;

- дослідження економічної ефективності функціонування логістичних систем кормовиробництва та обґрунтування шляхів їх покращення.

- вивчення стану закупівельної логістики в процесі виробництва кормів та визначення основних критеріїв, що впливають на вибір постачальника в кормовиробництві;

- удосконалення виробничої логістики кормовиробництва;

- обґрунтування напрямів вдосконалення логістики запасів у кормовиробництві.

Об'єктом дослідження є процеси управління логістичними системами кормовиробництва.

Предмет дослідження становлять теоретичні, методичні та практичні аспекти управління формуванням та функціонуванням логістичних систем кормовиробництва.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є базові положення економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем логістики та кормовиробництва.

Для досягнення поставленої мети використано ряд загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які взаємопов'язані та застосовуються у послідовному і логічному зв'язку: абстрактно-логічний - для опрацювання понятійно-категоріального апарату логістики, теоретичних узагальнень й формулювання висновків; системно-функціональний - для дослідження стану функціонування логістичних систем кормовиробництва; монографічний - для вивчення стану кормовиробництва та рівня логістичних витрат; економіко-статистичні (порівняння, кореляційно-регресійний, графічний) - для здійснення аналітичної оцінки функціонування кормовиробництва та результатів діяльності окремих підприємств; анкетування - для визначення значимості окремих критеріїв впливу на вибір постачальника у кормовиробництві; експертних оцінок - для визначення оцінки постачальників за критеріями впливу на їх вибір у кормовиробництві.

Інформаційною базою дослідження є документи Державного комітету статистики України, головного управління статистики у Полтавській області, відповідні нормативні акти з питань регулювання діяльності підприємств, дані підприємств Полтавської області, наукові праці, матеріали спеціалізованих періодичних видань, науково-практичних конференцій із досліджуваної проблематики.

Наукова новизна одержаних результатів. До найвагоміших результатів дослідження, що відображають наукову новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, належать наступні:

вперше:

- запропоновано інтегральний показник оцінки ефективності логістичної системи польового кормовиробництва, який є добутком індексів логістичних витрат, забезпеченості кормами, виробництва кормів, окупності кормів тваринницькою продукцією;

удосконалено:

- методику розрахунку рейтингу постачальника у закупівельній логістиці, враховуючи різні критерії залежно від виду кормовиробництва (промислового або польового);

- використання систем управління запасами комбікормів, що вимагає врахування такого чинника, як термін їх придатності;

- використання АВС-методу управління запасами у процесі виробництва комбікормів, що передбачає розподіл їх на групи, враховуючи такі критерії, як вартість та важливість запасів;

- використання XYZ-методу управління запасами у процесі виробництва комбікормів, що включає поділ їх на групи, використовуючи такий критерій, як рівень доступності запасів;

набуло подальшого розвитку:

- визначення структури матеріальних потоків польового кормовиробництва, яка складається з кормів, отриманих у процесі збирання врожаю сільськогосподарських культур; кормів, отриманих в процесі переробки сільськогосподарської продукції та матеріально-технічних ресурсів, задіяних у процесі виробництва кормів;

- уточнення особливостей функціонування логістичних потоків на основі проведення класифікації матеріальних потоків кормовиробництва та визначення, що їх доцільно класифікувати за видами матеріалів, а також номенклатурою, асортиментом, ступенем небезпеки, залежністю від умов та термінів зберігання, а вантажопотоки - за фізико-хімічними властивостями, класом вантажу, терміновістю, масовістю та умовами перевезень;

- визначення структури, етапів процесу формування, основних завдань логістичних систем кормовиробництва та управління ними.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати з оцінки ефективності логістичних систем польового виробництва кормів та пропозиції щодо вдосконалення управління логістичними системами кормовиробництва прийняті до застосування головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка № 04-01-07/15 від 8.12.2009 р.), управлінням агропромислового розвитку Великобагачанської райдержадміністрації (довідка № 05-30/287 від 2.12.2009 р.), ВАТ “Диканський міжгосподарський комбікормовий завод” (довідка № 341 від 14.12.2009 р.), аграрними підприємствами Великобагачанського району Полтавської області: ПАФ “ Україна” (довідка № 192 від 10.12.2009 р.), ПП “Комунар” (довідка № 178 від 9.12.2009 р.), ТОВ “Багачанське” (довідка № 270 від 10.12.2009 р.), ТОВ “Світанок” (довідка № 117 від 2.12.2009 р.). Матеріали дослідження використовуються також у навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії при викладанні дисципліни “Логістика” та при написанні курсових і дипломних робіт (довідка № 01-04-168 від 12.02.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертації опрацьовані автором особисто і містяться в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на конференціях: 1) Міжнародних науково-практичних: “Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств” (м. Полтава, ПДАА, 2006 р.); “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів” (м. Сімферополь, КІПУ, 2008 р.); “Механізм розвитку сучасних соціально-економічних систем в умовах глобалізації” (м. Хмельницький, ХНУ, 2008 р.); “Економіка аграрних підприємств: проблеми теорії та практики” (м. Полтава, ПДАА, 2008 р.); “Маркетингове забезпечення продовольчого ринку України” (м. Полтава, ПДАА, 2009 р.); 2) Всеукраїнських науково-практичних: “Конференція молодих учених” (м. Умань, УДАУ, 2008 р.); “Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва” (м. Тернопіль, ТНЕУ, 2009 р.); “Наукові дослідження - 2009” (м. Миколаїв, НУК, 2009 р.);

3) професорсько-викладацького складу Полтавської державної аграрної академії (ПДАА): “Науково-практична конференція викладачів факультету економіки та менеджменту за 2005 рік” (м. Полтава, ПДАА, 2006 р.); “Конференція професорсько-викладацького складу факультету економіки та менеджменту по результатах дослідницької роботи за 2007 рік” (м. Полтава, ПДАА, 2008 р.); “Конференція професорсько-викладацького складу факультету економіки та менеджменту по результатах дослідницької роботи за 2008 рік” (м. Полтава, ПДАА, 2009 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 3 друк. арк., з них 6 - у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Результати дисертаційного дослідження викладені на 247 сторінках комп'ютерного тексту, з яких основна частина займає 162 сторінки. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Містить 52 таблиці на 15 сторінках, 12 рисунків на 6 сторінках і 20 додатків на 51 сторінці. Список використаних джерел налічує 168 найменувань і міститься на 15 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь розробки наукової проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - “Теоретичні засади логістичного управління кормовиробництвом” - розкрито теоретичні основи формування логістичних систем кормовиробництва; функціонування кормовиробництва як складової логістичної системи АПК; основні особливості функціонування логістичних потоків у кормовиробництві та система показників економічної ефективності логістичних систем виробництва кормів.

Автором підкреслюється, що в поточний період кормовиробництво не є складовою цілісної логістичної системи АПК, оскільки воно не є окремою галуззю, а тільки складовою частиною рослинництва. Негативним результатом цього є низький рівень показників обсягів виробництва кормів. Рівень урожайності кормових культур значно поступається закордонним аналогам, а недосконала структура посівних площ не дозволяє ефективно використовувати земельні ресурси. Кормовиробництво, як складова логістичної системи АПК, має представляти собою комплекс науково-обґрунтованих технологічних, технічних та організаційно-економічних заходів, спрямованих на забезпечення раціонального використання земельних угідь для отримання необхідної кількості, якості, асортименту та номенклатури кормів; заготівлю та їх зберігання з мінімальними втратами; виробництво комбікормів та кормових добавок; доставку кормів у визначений час та місце з мінімальними витратами.

У польовому кормовиробництві матеріальні потоки мають наступну структуру: корми, отримані у процесі збирання врожаю сільськогосподарських культур; корми, отримані в процесі переробки сільськогосподарської продукції; матеріально-технічні ресурси, задіяні в процесі виробництва кормів (табл. 1).

Таблиця 1 Структура матеріальних потоків польового кормовиробництва

Види матеріалів	Складові
Корми, отримані у процесі збирання врожаю сільськогосподарських культур	Зелена маса бобових та злакових трав, буряк, гичка, морква, полова
Корми, отримані в процесі переробки сільськогосподарської продукції	Сіно, силос, сінаж, жом, шроти, висівки, меляса, трав'яне борошно
Матеріально-технічні ресурси	Насіння, добрива, засоби захисту рослин, пально-мастильні матеріали, енергетичне та технічне забезпечення

Джерело: розробка автора

З метою структуризації матеріальних потоків у кормовиробництві їх доцільно класифікувати за видами матеріалів, а також номенклатурою, асортиментом, ступенем небезпеки, залежністю від умов та термінів зберігання, а вантажопотоки - за фізико-хімічними властивостями, класом вантажу, терміновістю, масовістю та умовами перевезень.

Процес становлення логістичної системи кормовиробництва складається з наступних етапів: визначення стратегії розробки логістичної системи виробництва кормів на основі основної мети створення логістичної системи кормовиробництва та результатів економічного аналізу виробництва кормів; формування логістичного ланцюгу логістичної системи кормовиробництва; становлення логістичної системи як інструменту ефективного управління матеріальними потоками в межах основних стадій кормовиробництва (закупівельної, виробничої, складської, транспортної, розподільчої); здійснення оцінки ефективності функціонування логістичної системи кормовиробництва на основі аналізу основних показників логістики та визначення рівня логістичних витрат.

Для оцінки ефективності логістичної системи кормовиробництва доцільно використовувати інтегральний показник (Еі), який є добутком індексів логістичних витрат, забезпеченості кормами, виробництва кормів, окупності кормів тваринницькою продукцією (формули 1 - 5).

(1)

де Ілв - індекс логістичних витрат кормовиробництва;

Ізаб - індекс забезпеченості кормами;

Ів - індекс виробництва кормів;

Іок - індекс окупності кормів тваринницькою продукцією.

(2)

де ЛВ1 - логістичні витрати у кормовиробництві у звітному періоді, грн;

ЛВ0 - логістичні витрати у кормовиробництві у базовому періоді, грн.

(3)

де П1 та П0 - потреба в кормах відповідно у звітному та базовому періодах, к.од;

ОВ1 та ОВ0 - обсяг вироблених кормів відповідно у звітному та базовому періодах, к.од.

(4)

(5)

де ВПТк1 та ВПТк0 - вартість валової продукції тваринництва, одержаної на одиницю вартості витрачених кормів відповідно у звітному та базовому періодах, грн.

До основних показників, що впливають на ефективність функціонування логістичних систем кормовиробництва доцільно віднести показник середнього запасу; показники, які характеризують ефективність кормовиробництва: якість кормів; собівартість вироблених кормів; економічна окупність кормів (вартість кормів у собівартості 100 грн. тваринницької продукції, вартість отриманої продукції тваринництва на 1 грн. вартості використаних кормів, вартість одержаної продукції тваринництва на 1 грн. витрат). Обов'язковим є застосування такого показника, як рівень задоволення споживачів, який має відображати рівень забезпеченості тваринництва кормами порівняно з потребою.

У другому розділі - “Стан та ефективність функціонування логістичних систем кормовиробництва” - проаналізовано рівень функціонування логістичних систем польового кормовиробництва за сучасних умов господарювання, стан розвитку логістичних систем промислового виробництва кормів та здійснено оцінку ефективності логістичних систем кормовиробництва.

У поточний період кормовиробництво знаходиться в надзвичайно складному стані. Підтвердженням цього є різке скорочення посівних площ кормових культур, яке впродовж 2004 - 2008 рр. мало місце, як в Україні в цілому, так і в Полтавській області зокрема. Так, у 2008 р. порівняно з 2004 р. розмір посівних площ кормових культур в Україні скоротився на 1491 тис. га (35,1 %) і становив 2752 тис. га, у Полтавській області - на 86 тис. га (35,2 %) і становив 158 тис. га. Протягом досліджуваного періоду в Україні відбулося скорочення питомої ваги кормових культур у загальній посівній площі з 15,8 % до 10,1 % (5,7 в.п.), у Полтавській області - з 15,2 % до 9,3 %, (5,9 в.п.).

Вважається, що оцінювання стану розвитку логістичних систем промислового виробництва кормів повинно здійснюватися на підставі аналізу рівня логістичних витрат. У ВАТ “Диканський міжгосподарський комбікормовий завод” протягом 2004 - 2008 рр. відбулося зростання логістичних витрат на виробництво комбікормів на 9992,4 тис. грн. (4,1 рази), у тому числі витрат на закупівлі - на 2859,9 тис. грн. (3,6 рази), транспортування - на 2809,6 тис. грн. (4,7 рази), зберігання - на 4322,9 тис. грн. (4,2 рази). Протягом цього періоду на підприємстві спостерігалося зростання логістичних витрат на 1 ц вироблених комбікормів (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка зростання логістичних витрат на виробництво 1 ц комбікормів у ВАТ “Диканський міжгосподарський комбікормовий завод”

Джерело: дані підприємства, розрахунки автора

Зазначене відбулося за рахунок зростання логістичних витрат на зберігання, яке пов'язане із зростанням обсягів вироблених комбікормів.

Показниками, що характеризують ефективність кормовиробництва та впливають на оцінку ефективності логістичних систем кормовиробництва є показники економічної окупності кормів (табл. 2).

Таблиця 2 Окупність кормів у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області

Показники	Роки	2008 р. до 2004 р., %
	2004	2005	2006	2007	2008
Вартість кормів у собівартості 100 грн. тваринницької продукції, грн.	42,36	49,02	49,15	50,68	51,63	121,9
Одержано тваринницької продукції на 1 грн. вартості використаних кормів, грн.	2,68	2,55	2,45	2,27	1,96	73,1
Одержано тваринницької продукції на 1 грн. витрат, грн.	1,12	0,93	0,84	0,81	0,71	63,4

Джерело: дані Головного управління статистики у Полтавській області, розрахунки автора

Аналіз показників економічної окупності кормів у сільськогосподарських підприємствах показав, що протягом 2004 - 2008 рр. вартість кормів у 100 грн. тваринницької продукції зросла на 8,27 грн. (21,9 %), вартість одержаної тваринницької продукції на 1 грн. вартості використаних кормів скоротилася на 0,72 грн. (26,9 %), а вартість тваринницької продукції, одержаної на 1 грн. витрат зменшилась на 0,41 грн. (36,6 %). Результати оцінювання рівня ефективності логістичних систем польового кормовиробництва в агропідприємствах Полтавської області, за допомогою запропонованого інтегрального показника, наведено в таблиці 3.

Таблиця 3 Результати розрахунку інтегрального показника оцінки ефективності логістичної системи кормовиробництва

Підприємство	Індекс	Інтегральний показник
	Логістичних витрат	Виробництва кормів	Забезпеченості кормами	Окупності кормів
ПАФ “Україна”	0,381	1,641	1,329	0,849	0,705
СБК “Радянський”	0,959	0,779	1,155	0,943	0,691
ПП “Комунар”	0,536	1,186	0,678	0,972	0,419
ТОВ “Багачанське”	1,904	0,479	1,512	0,301	0,415
ТОВ “Світанок”	0,418	1,553	1,050	0,358	0,244
Середнє значення	0,840	1,128	1,145	0,685	0,495

Джерело: дані підприємств, розрахунки автора

Дані таблиці 3 показують, що логістична система кормовиробництва є неефективною в усіх аналізованих підприємствах: найбільш неефективною - у ТОВ “Світанок”, де інтегральний показник оцінки її ефективності дорівнює 0,244. Найменш неефективною логістична система кормовиробництва є у ПАФ “Україна”, де інтегральний показник оцінки дорівнює 0,705 та найбільше з усіх підприємств наближається до 1. У господарстві за досліджуваний період відбулося зростання логістичних витрат, обсягів виробництва кормів та рівня забезпеченості ними, а також зменшення окупності кормів тваринницькою продукцією. Практично таку ефективність, порівняно з іншими підприємствами, має логістична система кормовиробництва у СБК “Радянський”, де інтегральний показник оцінки її ефективності дорівнює 0,691. В підприємстві досягнуто підвищення обсягів виробництва кормів та рівня забезпеченості ними, незначне зростання логістичних витрат, а також зменшення окупності кормів тваринницькою продукцією.

Основними напрямами покращення стану логістичної системи польового кормовиробництва є збільшення обсягів виробництва кормів за рахунок збільшення частки посівних площ кормових культур у загальній посівній площі та зменшення логістичних витрат за рахунок чіткого планування обсягів та технологічних операцій виробництва кормів згідно з визначеною потребою та використання логістичних систем управління запасами. Промислове кормовиробництво потребує приділення уваги стосовно зменшення витрат на зберігання за рахунок чіткого планування обсягів запасів, необхідних для виробництва комбікормів на основі АВС-XYZ - аналізу, оптимізації технологічного часу виробництва одиниці продукції та загального обсягу комбікормів для досягнення мінімізації логістичних витрат.

У третьому розділі - “Удосконалення управління логістичними системами кормовиробництва” - обґрунтовано основні особливості розвитку закупівельної логістики при виробництві кормів, запропоновано напрями удосконалення виробничої логістики та логістики запасів у процесі виробництва кормів.

Важливим моментом закупівельної логістики при виробництві кормів є складання плану закупівлі, який має містити чотири етапи: визначення та аналіз потреби, розрахунок кількості сировини, що замовляється; визначення методики закупівель та узгодження її з підприємствами-постачальниками матеріально-технічних ресурсів; отримання й оформлення поставленої продукції; здійснення перевірки кількості й якості отриманої продукції.

Важливим завданням мінімізації сукупної вартості запасів при розрахунку розміру замовлення є використання уточненої моделі Уілсона, що на відміну від існуючої, враховує розмір знижки з обсягу сировини, що купується та зберігається. Аналіз застосування даної моделі у

ВАТ “Диканський міжгосподарський комбікормовий завод” показує, що раціональний обсяг замовлення кукурудзи, необхідної на виготовлення комбікормів, становить 200 т з мінімальною сумарною вартістю закуплених запасів - 18494,4 тис. грн.

Однією з основних проблем в управлінні закупівлями матеріальних ресурсів є вибір постачальника. Велика кількість постачальників матеріальних потоків та їх різноманітність у комбікормовому виробництві, підвищує актуальність проблеми вибору таких, які могли б з найбільшим ефектом забезпечити функціонування та надійність логістичних процесів.

У кормовиробництві критерії, які доцільно враховувати в процесі розрахунку рейтингу постачальника, будуть різними залежно від виду продукції, яка замовляється. Постачання кормів польового кормовиробництва потребує врахування таких критеріїв: ціна продукції, якість продукції, умови розрахунку, терміновість постачання, умови постачання, віддаленість постачальника. Промислове кормовиробництво ґрунтується на таких критеріях вибору постачальника: ціна продукції, якість продукції, умови розрахунку, умови та технологія виробництва, умови та терміновість постачання, віддаленість постачальника.

Встановлено, що найбільш значимими критеріями, що впливають на вибір постачальника у промисловому кормовиробництві, є ціна продукції, її якість, віддаленість постачальника та техніко-технологічні умови виробництва. Найбільш важливими критеріями, що впливають на вибір постачальника у польовому кормовиробництві, є ціна й якість продукції, а також віддаленість постачальника.

Одним з важливих завдань виробничої логістики промислового виробництва кормів є оптимізація технологічного часу виготовлення комбікормів, де оптимізації підлягають часова координація та послідовність окремих технологічних операцій на основі принципів послідовності, паралельності та комбінування. Порівняльний аналіз ефективності варіантів виробництва партії комбікормів у розмірі 5 т показує, найбільш ефективним є комбінований варіант (рис. 2).

Рис. 2. Графічна інтерпретація технологічного часу виробництва комбікормів у ВАТ “Диканський міжгосподарський комбікормовий завод за комбінованим варіантом

Джерело: розрахунки автора

Недоліком першого варіанту (принцип послідовності) є велика тривалість технологічного процесу (118 хв), а перевагою - значна кількість вільного часу на кожній операції для розміщення інших замовлень, налагодження обладнання тощо. Перевагою другого варіанту (принцип паралельності) є істотне зменшення тривалості технологічного процесу (52 хв), недоліком - значно менша можливість використання вільного часу для інших замовлень, фасування, маркування, етикетування виготовлених комбікормів. Комбінований варіант надає можливість послабити недоліки перших двох варіантів: деяким незначним програванням у тривалості технологічного процесу (58 хв) досягається відповідна концентрація вільного часу на окремих технологічних операціях.

У технологічному процесі виробництва комбікормової продукції транспортування та зберігання сировини в тарі є не менш важливим елементом виробництва, що дає змогу забезпечити краще її збереження, механізувати навантажувально-розвантажувальні роботи, підвищити ефективність використання складських потужностей, а це сприяє прискоренню обіговості товарно-матеріальних цінностей. Тому тарне господарство у комбікормовому виробництві розглядається як одна з найважливіших складових частин логістичної системи АПК.

Удосконалення виробничої логістики має відбуватися на основі оптимізації обсягів виробництва з метою мінімізації логістичних витрат. На основі використання математичної моделі оптимізації обсягів виробництва комбікормів у ВАТ “Диканський міжгосподарський комбікормовий завод” отримано оптимальний обсяг їх виробництва, за якого логістичні витрати будуть мінімальними: із загальної кількості вироблених комбікормів (92793 т), доцільно виробити 42793 т (46 %) комбікормів для свиней та 50000 т (54 %) - для птиці. При цьому обсяг логістичних витрат становитиме 12821,4 тис. грн., а економічний ефект від впровадження даної методики на підприємстві - 370,7 тис. грн.

Одним із напрямів організації управління запасами є розподіл кормів та сировинних компонентів, що зберігаються, відповідно до важливості їх вартісних показників за АВС-методом. При поділі запасів в кормовиробництві слід користуватися такими критеріями - їх вартістю та важливістю. Так, до групи А пропонується відносити запаси, які не можуть бути замінені на інші види (а якщо можуть - то в межах своєї групи) та вартість яких складає 80 - 85 % від загальної вартості запасів (пшениця, шроти соняшниковий та соєвий, кукурудза, премікси). До групи В слід віднести запаси, які є другорядними та які можна замінити запасами інших груп. Вартість запасів цієї групи повинна бути в межах 13 - 18 % від загальної вартості запасів (ячмінь та пшеничні висівки). До групи С повинні відноситися запаси, вартість яких є найдешевшою через низьку потребу в них або через нижчу, порівняно з іншими видами запасів, ціну. Вартість запасів групи С повинна знаходитися в межах 2 - 7 % від загальної вартості запасів (вапняки, фосфати, кухонна сіль).

Принцип XYZ-методу передбачає поділ запасів на три групи залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування. За заданих умов розподілу матеріальних запасів в кормовиробництві із застосуванням XYZ-методу запаси на відповідні групи доцільно розподіляти не тільки за ступенем рівномірності попиту, оскільки всі перераховані вище види запасів є обов'язковими при виготовленні комбікормів для всіх видів тварин, а й за рівнем доступності. До групи X при виробництві комбікормів необхідно відносити запаси, попит на які є рівномірним, оскільки ці компоненти завжди включаються до складу комбікормів для всіх видів тварин (вапняки, фосфати, кухонна сіль, премікси). До групи Y слід відносити запаси, які мають нерівномірний попит через ступінь доступності (пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшниковий та соєвий шроти, пшеничні висівки). Що ж стосується групи Z, то при виробництві комбікормів, її виділяти не варто. Це пояснюється тим, що проаналізовані запаси є основними компонентами комбікормів і попит на них є завжди.

Використання ABC-XYZ - аналізу на підприємствах комбікормової промисловості дозволяє виявити ті запаси, за якими слід проводити більш ретельний контроль та прогнозування потреби в них потребує більшої уваги, ніж до решти найменувань. Це дозволяє уникнути перевитрат коштів на зберігання запасів. Врахування такого чинника, як рівень доступності, дозволяє знизити вартість замовлених комбікормів за рахунок складання рецептів, виходячи з можливостей підприємства-замовника.

Висновки

Результатами дисертаційного дослідження є теоретичні узагальнення, обґрунтування методичних і практичних рекомендацій з удосконалення управління логістичними системами кормовиробництва, на основі яких можна зробити наступні висновки.

1. Кормовиробництво як складова логістичної системи АПК представляє собою комплекс науково-обґрунтованих технологічних, технічних та організаційно-економічних заходів, спрямованих на забезпечення раціонального використання земельних угідь з урахуванням отримання необхідної кількості, якості, асортименту та номенклатури кормів; заготівлю та зберігання кормів з мінімальними їх втратами; виробництво комбікормів та кормових добавок; постачання вироблених кормів у потрібний час та місце з мінімальними витратами.

2. Логістична система кормовиробництва - це системна організація наскрізного матеріального потоку та пов'язаних з ним потоків інформації та фінансів, починаючи від закупівлі матеріально-технічних ресурсів та закінчуючи збутом кормів. Основним призначенням системи є підвищення ефективності всієї виробничо-збутової діяльності аграрного підприємства. Логістичний ланцюг кормовиробництва складається з наступних ланок: закупівля ресурсів, зберігання ресурсів, виробництво кормів, зберігання кормів, розподіл кормів. Інтегруючою логістичною ланкою й операцією є транспортування ресурсів та кормів. Головними завданнями логістичної системи кормовиробництва є: забезпечення тварин необхідними кормами; повне, своєчасне, комплексне та якісне забезпечення кормовиробництва необхідними ресурсами та організація їх раціонального використання протягом усього логістичного ланцюгу; управління транспортуванням, зберіганням та виробництвом кормів; управління запасами сировини та готових кормів; організація розрахунків щодо закупівлі матеріально-технічних ресурсів та з постачання готових кормів.

3. Процес формування логістичної системи кормовиробництва складається з наступних етапів: визначення стратегії розробки логістичної системи; формування логістичного ланцюгу та основних логістичних операцій; формування логістичної системи як інструменту ефективного управління основними стадіями кормовиробництва та проведення оцінки ефективності функціонування логістичної системи. Для здійснення управління логістичними системами виробництва кормів в аграрному підприємстві має функціонувати логістичний підрозділ, який повинен вирішувати завдання: формування та реорганізація логістичних систем кормовиробництва; розробка та реалізація логістичної стратегії; організація взаємодії та забезпечення гармонійних та продуктивних відносин між працівниками різних підрозділів для реалізації цілей логістичної системи кормовиробництва; координація діяльності у функціональних сферах логістики (закупівля, виробництво, збут); здійснення управління та контролю за матеріальними потоками: сировинних компонентів, матеріалів та готових кормів (від закупівлі сировини та матеріалів до збуту готових кормів).

4. Встановлено, що матеріальний потік польового кормовиробництва має таку структуру: корми, отримані у процесі збирання врожаю сільськогосподарських культур; корми, отримані в процесі переробки сільськогосподарської продукції; матеріально-технічні ресурси, задіяні у кормовиробництві. З метою структуризації матеріальних потоків, задіяних у процесі виробництва кормів, їх доцільно класифікувати за видами матеріалів, а також номенклатурою, асортиментом, ступенем небезпеки, залежністю від умов та термінів зберігання, а вантажопотоки - за фізико-хімічними властивостями, класом вантажу, терміновістю, масовістю та умовами перевезень.

5. Для оцінки ефективності логістичної системи кормовиробництва необхідно використовувати інтегральний показник, який являє собою добуток індексів логістичних витрат, забезпеченості кормами, виробництва кормів, окупності кормів тваринницькою продукцією. До основних показників, що впливають на ефективність функціонування логістичних систем виробництва кормів доцільно віднести показник середнього запасу; показники, які характеризують ефективність кормовиробництва: якість кормів; собівартість вироблених кормів; економічна окупність кормів (вартість кормів у собівартості 100 грн. тваринницької продукції, вартість отриманої продукції тваринництва на 1 грн. вартості використаних кормів, вартість одержаної продукції тваринництва на 1 грн. витрат). Обов'язковим є застосування такого показника, як рівень задоволення споживачів, який буде відображати рівень забезпеченості тваринництва кормами порівняно з потребою.

6. Визначено, що в Полтавській області протягом 2004 - 2008 рр. відбулося скорочення посівних площ кормових культур на 86 тис. га (35,2 %) і, відповідно, їх питомої ваги у загальній посівній площі - з 15,2 до 9,3 %, кількості заготовлених кормів усіх видів - на 48,3 тис. ц к.од (7,8 %), обсягів витрат кормів - на 96,4 тис. ц к.од (11,1 %). Забезпеченість тваринництва кормами всіх видів за цей період не перевищувала 74,9 %.

7. Досліджено, що сучасний рівень функціонування логістичних систем кормовиробництва в агроформуваннях є незадовільним. Про це свідчать скорочення посівних площ кормових культур, зменшення виробництва обсягів та видів кормів, підвищення логістичних витрат у розрахунку на 1 ц к.од. кормів та на 1 га посіву кормових культур. У структурі собівартості кормів в підприємствах логістичні витрати складають 25,9 - 28,8 %. У структурі логістичних витрат на виробництво кормів транспортні витрати становлять не менше 60 % і мають тенденцію в динаміці до зростання, витрати на зберігання становлять 27,4 - 35,8 %, а на закупівлі - 1,7 - 8,6 %. Основними напрямами покращення стану логістичної системи польового кормовиробництва є збільшення обсягів виробництва кормів за рахунок збільшення частки посівних площ кормових культур у загальній посівній площі та зменшення логістичних витрат за рахунок чіткого планування обсягів і технологічних операцій виробництва кормів та використання і вдосконалення логістичних систем управління запасами.

8. Аналіз стану розвитку логістичних систем промислового виробництва кормів свідчить про зростання обсягів виробництва комбікормів на 107 тис. т (45,1 %) та логістичних витрат на 1 ц комбікормів на 9,05 грн. (2,8 рази). Аналіз витрат на виробництво комбікормів засвідчив, про зростання логістичних витрат на 9992,41 тис. грн. (4,1 рази). Найбільшу частку логістичних витрат становлять витрати на зберігання - 43,1 %. Тому, тут увагу слід приділити зменшенню витрат на зберігання за рахунок чіткого планування обсягів запасів, необхідних для виробництва комбікормів на основі АВС-XYZ - аналізу, а також оптимізації обсягів виробництва з метою мінімізації логістичних витрат. Управління логістичними системами промислового виробництва кормів має відбуватися шляхом управління сировинними ресурсами в межах логістичних підсистем (закупівля, виробництво, збут) за допомогою використання відповідних методів, важелів та інструментів впливу.

9. Встановлено, що найбільш неефективною є логістична система кормовиробництва у ТОВ “Світанок”, де інтегральний показник оцінки її ефективності дорівнює 0,244, найбільш ефективною - у ПАФ “Україна”, де інтегральний показник оцінки дорівнює 0,705.

10. Доведено, що важливим моментом закупівельної логістики кормовиробництва є складання плану закупівлі, який має містити чотири етапи: визначення та аналіз потреби, розрахунок кількості сировини, що замовляється; визначення методики закупівель та узгодження її з підприємствами-постачальниками матеріально-технічних ресурсів; отримання й оформлення поставленої продукції; здійснення перевірки кількості й якості отриманої продукції. Використання уточненої моделі Уілсона, яка враховує розмір знижки з обсягу сировини, що купується та зберігається, дозволяє визначити, що раціональний обсяг замовлення кукурудзи, необхідної для виготовлення комбікормів у ВАТ “Диканський міжгосподарський комбікормовий завод” становить 200 т, а мінімальна сумарна вартість закуплених запасів -

11. 18494,41 тис. грн. На підставі розрахованого рейтингу постачальників комбікормів для ПАФ “Україна” та СБК “Радянський” встановлено, що найбільш значимими критеріями, що впливають на вибір постачальника, є ціна продукції, якість продукції, віддаленість постачальника та умови виробництва. Рейтинг постачальників соняшникового шроту для ПП “Комунар” показав, що найбільш значимими критеріями, які впливають на вибір постачальника у польовому кормовиробництві є ціна й якість продукції, а також віддаленість постачальника.

12. Удосконалення виробничої логістики кормовиробництва має відбуватися на основі оптимізації обсягів виробництва комбікормів та технології їх виробництва. Оптимізація обсягів виробництва комбікормів, за якого логістичні витрати будуть мінімальними, дозволяє ВАТ “Диканський міжгосподарський комбікормовий завод” із загальної кількості комбікормів (92793 т) виробити 42793 т (46 %) комбікормів для свиней та 50000 т (54 %) - для птиці. При цьому обсяг логістичних витрат становить 12821,4 тис. грн., а очікуваний економічний ефект складає 370,7 тис. грн. Оптимізація технологічного часу виготовлення комбікормів, де оптимізації підлягають часова координація та послідовність окремих технологічних операцій на основі принципів послідовності, паралельності та комбінування засвідчила, що за рахунок застосування комбінованого варіанту досягається певна концентрація вільного часу на окремих технологічних операціях.

13. Основними напрямами вдосконалення логістики запасів у кормовиробництві є використання логістичних методів управління запасами, які враховують особливості виробництва кормів. Встановлено, що при управлінні запасами комбікормів в аграрних підприємствах слід враховувати такий показник як термін їх придатності. Його врахування є обов'язковим, оскільки при тривалому зберіганні корми втрачають поживні якості. Аналіз використання АВС-методу при поділі запасів в кормовиробництві дозволяє користуватися основними критеріями - їх вартістю та важливістю. При поділі запасів в кормовиробництві слід користуватися такими критеріями - їх вартістю та важливістю. До групи А пропонується відносити запаси, вартість яких складає 80 - 85 % від загальної вартості запасів. До групи В відносяться запаси, які є другорядними та які можна замінити запасами інших груп. Їх вартість повинна бути в межах 13 - 18 % від загальної вартості запасів. Групу С складають запаси, вартість яких знаходитися в межах 2 - 7 % від загальної вартості запасів. При використанні XYZ-методу запаси на відповідні групи доцільно розподіляти не за ступенем рівномірності попиту, а з урахуванням такого чинника, як рівень доступності. До групи X відносяться запаси, попит на які є рівномірним (вапняки, кухонна сіль, премікси, фосфати). Групу Y складають запаси, які мають нерівномірний попит через ступінь доступності (пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшниковий та соєвий шроти, пшеничні висівки). Групу Z виділяти не варто, оскільки проаналізовані запаси є основними компонентами комбікормів і попит на них є завжди.

Список опублікованих праці за темою дисертації

У наукових фахових виданнях

1. Демиденко Л. М. Використання методів ABC та XYZ для управління запасами в кормовиробництві / Л.М. Демиденко // Вісник ХНТУСГ : Економічні науки. - Вип. 71. - Харків : ХНТУСГ, 2008. - С. 101-108.

2. Демиденко Л. М. Економічні аспекти розвитку кормовиробництва у сільськогосподарських підприємствах / Л.М. Демиденко // Вісник ХНТУСГ : Економічні науки. - Вип. 82. - Харків : ХНТУСГ, 2009. - С. 134-141.

3. Демиденко Л. М. Напрями підвищення економічної ефективності кормовиробництва / Л. М. Демиденко // Економіка : проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. - Вип. 226. - Т.1. - Дніпропетровськ : ДНАУ, 2007. - С. 39-46.

4. Демиденко Л. М. Система управління запасами комбікормів з фіксованим розміром замовлення / Л. М. Демиденко // Вісник Харківського національного аграрного університету. - Серія “Економіка АПК і природокористування”. - № 3. - Харків : ХНАУ, 2008. - С. 399-403.

5. Демиденко Л. М. Теоретичні засади формування логістичних систем кормовиробництва / Л. М. Демиденко // Вісник Хмельницького національного університету: Наук. ж-л. - Економічні науки. - Том 2. - Хмельницький: ХНУ, 2008. - С. 189-192.

6. Демиденко Л. М. Формування та функціонування матеріальних потоків у кормовиробництві / Л. М. Демиденко // Вісник Сумського національного аграрного університету : Фінанси і кредит. - Суми : СНАУ, 2007. - № 2 (23). - С. 303-307.

В інших виданнях

7. Демиденко Л. М. Ефективність логістичної системи кормовиробництва / Л. М. Демиденко // Маркетингове забезпечення продовольчого ринку України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Полтава : ПДАА. - 2009. - С. 38-39.

8. Демиденко Л. М. Класифікація запасів у кормовиробництві /

9. Л. М. Демиденко // Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів : тези допов. І міжнар. наук.-практ. конф. - Сімферополь : КРП “Видавництво “Кримнавчпеддержвидав”, 2008. - С. 103-105.

10. Демиденко Л. М. Кормовиробництво як складова логістичної системи АПК / Л. М. Демиденко // Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених. - Тернопіль: ТІ АПВ УААН, ФАЕМ ТНЕУ, 2009. - С. 175-177.

11. Демиденко Л. М. Логістичне управління конкурентоспроможнісю комбікормового виробництва / Л. М. Демиденко // Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств : матеріали міжнар. наук.-практ. конф.. - Полтава : ПДАА, 2006. - С.150-151.

12. Демиденко Л. М. Логістичне управління кормовиробництвом /

13. Л. М. Демиденко // Матеріали конф. профес.-виклад. складу за результатами науково-дослідної роботи за 2008 рік. - Полтава : ПДАА,

14. 2009. - С. 29-30.

15. Демиденко Л. М. Методичні особливості планування у закупівельній логістиці кормовиробництва / Л. М. Демиденко // Матеріали конф. профес.-виклад. складу по результатах дослідницької роботи за 2007 рік. Факультет економіки та менеджменту. - Полтава : РВВ ПДАА, 2008. - С. 32-33.

16. Демиденко Л. М. Основні особливості матеріальних потоків кормовиробництва / Л. М. Демиденко // Матеріали Всеукр. наук. конф. молодих учених. - Умань : УДАУ, 2008. - Ч. 2. - С. 208.

17. Демиденко Л. М. Стан кормовиробництва та шляхи його покращення / Л. М. Демиденко // Тези звітної наук.-практ. конф. професор.-виклад. складу факультету за 2005 рік. Факультет економіки та менеджменту. - Полтава : ПДАА - 2006. - С.23-24.

18. Демиденко Л. М. Сучасний стан та напрями розвитку виробництва кормів / Л. М. Демиденко // Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006 : матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. - Том 17. - Економічні науки. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - С.18-20.

19. Демиденко Л.М. Основні показники ефективності логістичних систем кормовиробництва / І. Т. Кіщак, Л. М. Демиденко // Наукові дослідження -

20. 2009 : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Миколаїв : НУК, 2009. - С. 13-15. (автору належить визначення інтегрального показника оцінки ефективності логістичних систем кормовиробництва).

Анотація

Демиденко Л.М. Управління логістичними системами кормовиробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Міжнародний університет бізнесу і права, Херсон, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню та узагальненню теоретичних та методичних засад, розробці практичних і методичних рекомендацій щодо управління логістичними системами кормовиробництва в регіоні.

Розглянуто теоретичні основи формування логістичних систем кормовиробництва; функціонування кормовиробництва як складової логістичної системи АПК, основні особливості функціонування логістичних потоків у кормовиробництві, система показників економічної ефективності логістичних систем виробництва кормів. Проаналізовано рівень функціонування логістичних систем польового кормовиробництва за сучасних умов господарювання, стан розвитку логістичних систем промислового виробництва кормів, здійснена оцінка ефективності логістичних систем кормовиробництва.

Обґрунтовано основні особливості розвитку закупівельної логістики кормовиробництва, розроблено та запропоновано напрями удосконалення виробничої логістики та логістики запасів у кормовиробництві, які дають змогу зменшити рівень витрат, у тому числі логістичних, та отримати додатковий прибуток.

Ключові слова: логістика, логістичні системи, корми, кормовиробництво, логістичні потоки.

Аннотация

Демиденко Л.Н. Управление логистическими системами кормопроизводства. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Международный университет бизнеса и права, Херсон, 2010.

Диссертация посвящена исследованию и обобщению теоретических и методических принципов, разработке практических и методических рекомендаций относительно управления логистическими системами кормопроизводства.

Рассмотрены теоретические основы формирования логистических систем кормопроизводства, функционирования кормопроизводства как составной логистической системы АПК, основные особенности функционирования логистических потоков в кормопроизводстве, система показателей экономической эффективности логистических систем производства кормов.

Логистическая система кормопроизводства - это системная организация сквозного материального потока и связанных с ним потоков информации и финансов, начиная от закупки материально-технических ресурсов и заканчивая сбытом кормов, с целью повышения эффективности всей производственно-сбытовой деятельности аграрного предприятия. Логистическая цепь кормопроизводства состоит из следующих звеньев: закупка ресурсов, хранение ресурсов, производство кормов, хранение кормов, распределение кормов. Интегрирующим логистическим звеном и операцией является транспортировка ресурсов и кормов.

Установлено, что материальные потоки полевого кормопроизводства имеют следующую структуру: корма, полученные в процессе уборки урожая сельскохозяйственных культур; корма, полученные в процессе переработки сельскохозяйственной продукции; материально-технические ресурсы, задействованные в процессе кормопроизводства. С целью структуризации материальных потоков в кормопроизводстве их целесообразно классифицировать за видами материалов, а также номенклатурой, ассортиментом, степенью опасности, зависимостью от условий и сроков хранения, а грузопотоки - за физико-химическими свойствами, классом груза, срочностью, массовостью и условиями перевозок.

Проанализирован уровень функционирования логистических систем полевого кормопроизводства при современных условиях ведения хозяйственной деятельности, состояние логистических систем промышленного производства кормов, осуществлена оценка эффективности логистических систем кормопроизводства.

...