Становлення та розвиток асоційованих форм аграрного бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК АСОЦІЙОВАНИХ ФОРМ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

Спеціальність: Економіка сільського господарства і АПК

БЕРЕЗІВСЬКИЙ ЯРОСЛАВ ПЕТРОВИЧ

Біла Церква, 2010 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення різноукладної економіки і нових виробничих організаційно-правових структур на засадах приватної власності висунуло на порядок денний необхідність організації аграрного бізнесу в асоційованих формах. Це зумовлено відсутністю в аграрних підприємців достатніх фінансових ресурсів, майна, досвіду та знань, нових технологій, доцільністю здійснювати діяльність у сфері аграрного бізнесу спільно з партнерами, бажанням отримати пільги і вигоди, а також уникнути підприємницьких та інших ризиків. За таких умов асоційована участь в аграрному бізнесі вбачається однією з форм партнерства, що забезпечує досягнення економічної і соціальної вигоди.

Асоційовані форми аграрного бізнесу є важливими чинниками економічного розвитку суспільства, водночас вони сприяють формуванню диверсифікованої інфраструктури національного ринку, яка спонукає підприємства різних галузей економіки до поглиблення інтеграційних зв'язків з сільськогосподарськими підприємствами.

Отож, низка теоретичних, методологічних і методичних проблем залишається малодослідженою і потребує подальшої й поглибленої розробки, особливо стосовно пореформеного періоду, який характеризується широким розвитком у сільському господарстві особистих селянських господарств, перспективність розвитку яких як форми господарювання не має сенсу, але водночас особисті селянські господарства є потенційними учасниками формування асоційованих форм аграрного бізнесу.

Усе це й зумовило актуальність теми дисертації, своєчасність і необхідність її дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2006-2010 рр. „Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні науково-дослідної роботи полягає у дослідженні теоретико-методологічних засад формування асоційованих форм аграрного бізнесу та обґрунтуванні напрямів їх подальшого розвитку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо становлення та розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу, а також обґрунтування шляхів їх подальшого функціонування. Для досягнення поставленої мети визначені такі основні завдання:

- узагальнити і доповнити теоретико-методологічні основи виникнення підприємництва та розвитку агробізнесу;

- доповнити економічний зміст категорії „асоційовані форми аграрного бізнесу”;

- здійснити оцінку процесу становлення й розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу в процесі реформування аграрного сектора економіки та виявити структурно-динамічні тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в корпоративних формах бізнесу, приватних підприємствах, фермерських і особистих селянських господарствах;

- розробити підходи до побудови механізму формування асоційованих форм аграрного бізнесу та обґрунтувати шляхи формування великотоварних аграрних підприємств асоційованого типу;

- визначити перспективні параметри залучення сільськогосподарських угідь особистих селянських господарств в інтеграційні формування на основі асоційованого членства;

- розробити рекомендації щодо формування обслуговуючих асоційованих форм аграрного бізнесу.

Об'єктом дослідження є процес становлення й розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та прикладних аспектів становлення, особливостей трансформації і механізмів регулювання діяльності асоційованих форм аграрного бізнесу.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань розвитку аграрного бізнесу, формування його асоційованих форм, державного регулювання аграрного бізнесу, рекомендації науково-дослідних установ, законодавчі та інші нормативні документи з досліджуваної проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-методологічних положень і розробці науково-практичних рекомендацій з трансформації і механізмів регулювання розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу.

Найважливішими результатами, що характеризують наукову новизну та розкривають зміст дисертаційної роботи, є...

Вперше: розроблено наукові підходи до побудови механізму формування асоційованих форм аграрного бізнесу шляхом трансформації, об'єднання, інтеграції та кооперування особистих селянських господарств на основі асоційованого членства, що забезпечить відповідні умови для їх розвитку у пореформений період і створить належне синергетичне середовище для формування великотоварних аграрних підприємств, а також обґрунтовано доцільність реформованих сільськогосподарських підприємств у центри інтегрованих (кооперованих) систем для створення передумов входження таких підприємств у нові організаційно-правові формування, що працюють на принципах приватно-спільного використання фінансових, матеріально-технічних і земельних ресурсів.

Удосконалено: понятійний апарат асоційованих форм аграрного бізнесу, під якими слід вважати організаційно сформоване, юридично оформлене інтеграційне об'єднання засновників (власників) та асоційованих членів (фізичних і юридичних осіб) з новим типом економічних відносин на засадах співпраці та взаємопідтримки для досягнення економічного і соціального ефекту всіма учасниками продуктового ланцюга.

Набули подальшого розвитку:

- науково-прикладні засади розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу, а саме: визначені напрями асоційованої участі сільськогосподарських товаровиробників в агробізнесі у процесі вертикальної інтеграції з заготівельними, переробними, агросервісними, маркетинговими підприємствами (кооперативами), що забезпечить підвищення ефективності господарювання;

- методичні підходи до визначення перспектив інтеграційної трансформації аграрного виробництва, зокрема, здійснені прогнозні розрахунки обсягів залучення сільськогосподарських угідь особистих селянських господарств Львівської області в розрізі адміністративних районів на основі асоційованого членства для приватно-спільного використання ресурсів організаційно-виробничими структурами, що дозволило обґрунтувати напрями і масштаби участі особистих селянських господарств у процесі сучасних аграрних перетворень;

- методичний інструментарій формування обслуговуючих форм аграрного бізнесу на основі асоційованого членства, що дало змогу запропонувати основні види обслуговуючих кооперативів, у яких можуть брати участь (мати право членства і власності у кооперативі) товаровиробники, які водночас є і клієнтами кооперативу.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, отримані в процесі дослідження, спрямовані на обґрунтування нових форм у розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу, напрямів формування виробничих і обслуговуючих асоційованих форм аграрного бізнесу та прийняття конкретних управлінських рішень щодо забезпечення процесу їх розвитку. Результати наукових досліджень автора використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького (довідка №1027-02 від 19.10.2009 р.), зокрема для викладання дисципліни „Економіка підприємства”.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, наведені в дисертаційній роботі і які виносяться на захист, отримані особисто автором. Отримано нові наукові результати, які в сукупності забезпечують вирішення важливої наукової проблеми - формування асоційованих форм аграрного бізнесу. У роботі використані лише ті наукові положення, висновки та рекомендації, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції „Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків, 2007 р.), Міжнародному форумі молодих вчених „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2007 р.), Третій міжнародній науково-практичній конференції „Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури” (м. Мелітополь, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК” (м. Львів, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика інвестиційного розвитку аграрного виробництва (м. Львів, 2009 р.), а також щорічних наукових конференціях аспірантів і здобувачів Львівського національного аграрного університету і апробовані у наукових звітах кафедри економіки підприємства, інновацій та дорадництва в АПК імені проф. І.В. Поповича Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького впродовж 2007-2009 рр.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 15 наукових працях, у тому числі 9 одноосібних, з яких 6 у наукових фахових виданнях (2,3 друк. арк.). Загальний обсяг опублікованих наукових праць складає 6,85 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 215 сторінках комп'ютерного тексту, основна частина - на 173 сторінках.

Вона містить 33 таблиці, 22 рисунки, 13 додатків на 32 сторінках. Список використаних джерел налічує 213 найменувань на 19 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь вивченості проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, їх апробацію.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади становлення асоційованих форм аграрного бізнесу” - розглянуто й узагальнено теоретичні основи виникнення і розвитку підприємництва та агробізнесу, сформовано методологічні принципи становлення асоційованих форм аграрного бізнесу, розкрито методологію і методику дослідження асоційованих форм аграрного бізнесу. Економічна наука визначає підприємництво як особливий вид діяльності, в основу якого покладені такі ознаки, як свобода вибору напрямів і методів діяльності, самостійність у прийнятті рішень, орієнтація на досягнення комерційного успіху, відповідальність, активний пошук, інноваційний характер діяльності. Підприємництво визначається не лише як особливий вид діяльності, а й як певний стиль і тип господарської поведінки, якій притаманні організаційно-господарське новаторство, знаходження нових, більш ефективних способів використання ресурсів, гнучкість, постійна оновлюваність. Вважаємо, що підприємництво - це соціально-економічне явище, яке проявляється в самостійній, ініціативній, систематичній на власний ризик господарській діяльності з особливою формою економічних відносин, що здійснюється юридично оформленими суб'єктами господарювання (підприємцями) згідно з принципами підприємництва з метою досягнення відповідних економічних і соціальних результатів. На нашу думку, бізнес і підприємництво - це терміни, які мають різне походження, але однакове значення. Бізнес характеризує систему економічних відносин з приводу виникнення справи, організованої власниками (співвласниками) та менеджерами у виробничій, комерційній чи фінансовій сфері з метою отримання прибутку. Звідси, аграрний бізнес - це сукупність організаційно сформованих, юридично оформлених суб'єктів підприємництва у сфері сільськогосподарської діяльності, з новим типом економічних відносин, що базується на інтегрованих процесах, пов'язаних з виробництвом, переробкою і дистрибуцією продукції з метою отримання прибутку усіма учасниками продуктового ланцюга.

Реформування аграрного сектора економіки, формування різноукладної економіки і нових виробничих організаційно-правових структур на засадах приватної власності висунули на порядок денний необхідність організації аграрного бізнесу в асоційованих формах. У дисертаційному дослідженні ми використовуємо поняття “асоціація” в розумінні “добровільне об'єднання незалежних фізичних і (або) юридичних осіб для досягнення спільної економічної мети”, надаючи йому господарського чи більш широкого економічного значення. Тобто асоційовану форму аграрного бізнесу розглядаємо як юридично оформлену організаційну форму за наявності асоційованого членства фізичних чи юридичних осіб.

При цьому асоційовані форми аграрного бізнесу слід розглядати на різних рівнях. Формування і функціонування асоційованих форм аграрного бізнесу значною мірою обумовлено процесами вертикальної координації і інтеграції. Метою інтеграції сільськогосподарського виробництва з іншими сферами є підвищення ефективності виробництва, більш повне задоволення суспільних потреб. Інтеграція здійснюється шляхом створення багаторівневих структур, що базуються на асоційованому членстві підприємств агарного бізнесу. Вважаємо, що основними мотивами створення асоційованих форм аграрного бізнесу суб'єктами підприємництва є концентрація капіталу з метою встановлення стабільних виробничо-господарських зв'язків між підприємствами продуктового ланцюга, зниження витрат на одиницю продукції за рахунок збільшення масштабів виробництва і підвищення конкурентоздатності продукції, створення умов для диверсифікації виробництва і можливості маневрування ресурсами.

Рис. 1. - Рівні побудови асоційованих форм аграрного бізнесу:

У другому розділі - “Формування та ефективність функціонування асоційованих форм аграрного бізнесу у Львівській області” - дано оцінку процесу становлення й розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу в процесі реформування аграрного сектора економіки, здійснено аналіз функціонування корпоративних форм аграрного бізнесу та розвитку сільськогосподарського виробництва в приватних підприємствах, фермерських і особистих селянських господарствах.

Внаслідок реформування колективних сільськогосподарських підприємств Львівської області створено нові виробничі сільськогосподарські структури різних організаційно-правових форм господарювання на засадах приватної власності на землю та майно і велику кількість чисельності особистих селянських господарств. Дані про розміри (за кількістю працівників і площею сільськогосподарських угідь) сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм Львівської області свідчать, що немає суттєвої різниці, але певні відхилення існують. Зокрема, у приватних підприємствах порівняно з господарськими товариствами помітно менша кількість працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві в розрахунку на одне господарство і менші площі сільськогосподарських угідь на одне господарство. Досить великі розміри державних підприємств і сільськогосподарських виробничих кооперативів. У цілому прослідковуються чіткі тенденції в динаміці до збільшення розмірів приватних підприємств і господарських товариств.

Основними виробничими структурами у сільському господарстві області серед сільськогосподарських підприємств на кінець 2008 р. були господарські товариства (51,6%), приватні підприємства (44,4%), державні підприємства (2,7%), міжгосподарські підприємства (0,9%) і сільськогосподарські виробничі кооперативи (0,4%).

Сільськогосподарськими підприємствами у 2008 р. було вироблено 21,7% валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 р.), зокрема 19,6% продукції рослинництва і 23,9% продукції тваринництва. На основі проведеного групування господарських товариств Львівської області за розміром сільськогосподарських угідь з розрахунку на одне господарство виявлено чітку тенденцію до збільшення чистого доходу (виручки) на один гектар сільськогосподарських угідь і одного середньорічного працівника. Тож, галузі тваринництва в основному сконцентровані у господарствах І, ІV і ІІІ групи, у яких чистий дохід (виручка) від реалізації продукції тваринництва відповідно становить 66,5, 49,2 і 34,9%. У результаті проведеного кореляційно-регресійного аналізу взаємозв'язку між чистим доходом (виручкою) з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь (у) і виробничими витратами на 1 га сільськогосподарських угідь (х1) та площею сільськогосподарських угідь на одне господарство (х2) встановлено тісний взаємозв'язок (коефіцієнт множинної кореляції становив 0,655). Таким чином, чистий дохід (виручка) на 1 га сільськогосподарських угідь у господарських товариствах на 42,9% визначається рівнем інтенсифікації і концентрації виробництва. Взаємозв'язок між названими чинниками описується рівнянням. Отже, господарські одиниці, пристосовуючись до нових економічних умов, у своїй діяльності починають враховувати ті чинники, які раніше не враховувались. Жорстка економія ресурсів, використання масштабу виробництва дозволяє отримувати певні позитивні результати.

У третьому розділі - “Напрями розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу на перспективу” - обґрунтовано трансформаційні процеси у розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу, запропоновано шляхи створення великотоварних аграрних підприємств асоційованого типу і формування обслуговуючих асоційованих форм аграрного бізнесу.

Трансформаційні процеси у розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу на перспективу відбуватимуться в напрямі розширеного розвитку аграрних формувань на засадах приватної власності на землю і майно, широкого використання асоційованого членства та колективних форм організації праці (приватно-спільної власності).

Формування великотоварних господарств у сучасних умовах має свої особливості, пов'язані насамперед з тим, що земля та інші засоби виробництва перебувають у приватній власності. Ось чому організаційні основи існуючих аграрних формувань повинні ґрунтуватись передусім на посиленні зацікавленості власників у сумісній діяльності на принципах колективних форм організації праці.

Вертикальна інтеграція сприяє концентрації виробництва і становленню асоційованих форм аграрного бізнесу на демократичних засадах. У процесі інтеграції сільськогосподарського і промислового виробництва створюється додатковий синергетичний ефект, який знаходить свій прояв у вищій економічній ефективності інтегрованого виробництва порівняно з відокремленим. Основними джерелами одержання агропромисловими формуваннями синергетичного ефекту є: істотне зменшення втрат сільськогосподарської продукції, особливо швидкопсувної, за рахунок зведення до мінімуму розриву між її збиранням і промисловою переробкою, збільшення обсягу виробництва кінцевої продукції за рахунок утилізації нестандартної сільськогосподарської продукції та побічних відходів, які без інтегрованого виробництва використовуються нераціонально, скорочення витрат на транспортування продукції до місць переробки на великих переробних підприємствах чи для споживання населенням. Організація аграрного бізнесу в індивідуальній і асоційованій формах має свої відмінності, особливості і сфери поширення.

Серед таких асоційованим формам притаманні: власність є приватно-спільною, фінансова відповідальність здебільшого обмежена розміром паю, термін функціонування підприємства залежить від фінансового стану і становища підприємства на ринку продовольства, сферою найефективнішого вкладання капіталу є суміжні (обслуговуючі) із сільськогосподарським виробництвом галузі, залучення додаткового капіталу необмежене тощо.

У становленні організаційно-правових структур аграрного бізнесу асоційованого типу велике значення має не кількість учасників та засновників, а наявність ефективних власників як суб'єктів інтеграційних процесів. Більше того, досить часто на загальну ефективність підприємницької діяльності впливають не розміри чи ресурсне забезпечення підприємства, а наявність чи відсутність узгоджених інтересів. Саме тому є необхідність в обґрунтуванні перспектив асоційованої участі у бізнесі, здійсненні оцінки потенційної економічної та соціальної ефективності від організації бізнесу в асоційованих формах та розробки шляхів трансформації існуючих організаційно-правових форм виробничого, комерційного та фінансового підприємництва в процесі інтеграції в асоційовані форми аграрного бізнесу. Зважаючи на те, що сектор особистих селянських господарств зазнаватиме істотних змін, особливо це стосується тих із них, які приєднали до своїх земельних ділянок належні їм земельні частки (паї) з метою самостійного господарювання, нами запропоновані шляхи трансформації, об'єднання, інтеграції і кооперування особистих селянських господарств на основі асоційованого членства в більш ефективні організаційно-правові структури.

Впровадження і реалізація таких шляхів трансформаційних процесів особистих селянських господарств на основі асоційованого членства дасть змогу відродити розвиток аграрного виробництва і сформувати ефективні асоційовані форми аграрного бізнесу на основі приватноспільного використання землі. Імовірно, що й частина новостворених у процесі реформування аграрного сектора економіки сільськогосподарських підприємств як асоційованих членів аграрного бізнесу вищого рівня буде послідовно трансформуватися в такі організаційно-правові форми, які найбільш повно враховуватимуть насамперед інтереси власників, безпосередньо зайнятих у сфері матеріального виробництва, і будуть спрямовані на формування великотоварних аграрних підприємств асоційованого типу. Нами обґрунтовано напрями таких трансформаційних процесів і механізм їх реалізації.

Рис. 2. - Шляхи трансформації, об'єднання, інтеграції та кооперування особистих селянських господарств на основі асоційованого членства:

Вважаємо, що трансформаційні процеси в сучасних аграрних підприємствах повинні відбуватись як у напрямі вдосконалення чи формування підприємства як ефективної організаційно-правової форми господарювання, так і в напрямі вдосконалення внутрішньо господарських економічних відносин, що є запорукою ефективного розвитку підприємства. Перспективний розвиток аграрних підприємств як асоційованих форм аграрного бізнесу повинен здійснюватись з урахуванням оптимізації їх розмірів на основі поглиблення спеціалізації і раціональної концентрації виробництва.

Забезпечення ефективного розвитку та конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва слід досягти за рахунок участі в процесах вертикальної та горизонтальної інтеграції і кооперації. Аграрні підприємства повинні стати центрами інтегрованих (кооперованих) систем, відповідно трансформуючись у нові організаційно-правові форми аграрного виробництва. Поглиблення процесів інтеграції і кооперації дасть можливість підприємствам входити у нові організаційно-правові формування, які працюють на принципах приватно-сумісного використання капіталу, ресурсів, землі, делегування окремих функцій - об'єднання, асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, промислово-фінансові групи та інші структури, включаючи спільні підприємства з іноземним капіталом.

Нами проведено розрахунки кількісного залучення площ сільськогосподарських угідь особистих селянських господарств на основі асоційованого членства у різні організаційно-правові форми господарювання (у тому числі й новоутворені) до 2020 р.

Формування великотоварних аграрних підприємств асоційованого типу необхідно здійснювати на основі трансформації, об'єднання, інтеграції і кооперування шляхом асоційованого членства особистих селянських господарств і трансформації новостворених сільськогосподарських підприємств як асоційованих форм аграрного бізнесу вищого рівня в такі організаційно-правові форми, які найбільш повно враховуватимуть інтереси власників і будуть спрямовані на формування великотоварних аграрних підприємств. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи як агросервісні організаційні форми спільних дій, становлять підвищений інтерес в аграрному секторі економіки України, і все більше сільськогосподарських товаровиробників (сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, фермери, власники особистих селянських господарств) беруть участь у створенні та діяльності обслуговуючих кооперативів або мають наміри вступити до таких формувань. У дисертаційній роботі запропоновані основні види обслуговуючих кооперативів, у яких можуть брати участь товаровиробники, які водночас є клієнтами кооперативу, обґрунтовано мету обслуговуючих кооперативів, заснованих фермерськими та особистими селянськими господарствами, і визначено види послуг, які можуть надавати обслуговуючі кооперативи. Саме кооперативні формування дають змогу товаровиробникам одержувати прибуток від додаткової вартості на стадіях подальшого руху виробленої ними продукції, передусім переробки, використовувати професійний менеджмент і конкурувати з іншими суб'єктами господарювання.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретико-методологічні узагальнення та запропоновано нові підходи до виконання важливого науково-практичного завдання - становлення й розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу, а також обґрунтування шляхів їх подальшого функціонування. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети, виконання завдань дослідження і дають підстави для таких висновків:

1. У результаті трансформаційних процесів у розвитку аграрного сектора економіки Львівської області пореформеного періоду створено нові виробничі сільськогосподарські структури різних організаційно-правових форм господарювання на засадах приватної власності на землю та майно і велику кількість особистих селянських господарств. Господарсько-виробничими структурами у сільському господарстві області на кінець 2008 р. були: господарські товариства - 51,6%, приватні підприємства - 44,4%, державні підприємства - 2,7%, міжгосподарські підприємства - 0,9% і сільськогосподарські виробничі кооперативи - 0,4%. У 2008 р. сільськогосподарськими підприємствами було вироблено 21,7% валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 р.), зокрема 19,6% продукції рослинництва і 23,9% продукції тваринництва. Основними виробниками продукції сільського господарства залишаються особисті селянські господарства. Ефективне функціонування підприємств нових організаційно-правових форм господарювання, як асоційованих форм аграрного бізнесу, у пореформений період є проблемою багатогранною і складною, оскільки вона тісно пов'язана із загальним розвитком аграрного виробництва, адаптацією реформованих сільськогосподарських підприємств до ринкового середовища і необхідністю підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції, окремих галузей і підприємств на основі інноваційної модернізації виробництва за рахунок широкого використання виваженої інвестиційної політики;

2. Під асоційованими формами аграрного бізнесу розуміємо організаційно сформоване, юридично оформлене об'єднання засновників (власників) та асоційованих членів (фізичних і юридичних осіб), яке виникає в результаті інтеграції, з новим типом економічних відносин, який характеризується співпрацею та взаємопідтримкою для досягнення економічного і соціального ефекту всіх учасників продуктового ланцюга. Асоційовані форми аграрного бізнесу слід розглядати на таких рівнях побудови, як створення асоційованої форми аграрного бізнесу (виробничої організаційної структури) внаслідок залучення асоційованих членів (фізичних осіб), створення асоційованої форми аграрного бізнесу об'єднанням юридичних осіб різних сфер економіки, створення асоційованої форми шляхом інтеграції і кооперації;

3. Основними мотивами створення асоційованих форм аграрного бізнесу суб'єктами підприємництва є концентрація капіталу з метою встановлення стабільних виробничо-господарських зв'язків між підприємствами продуктового ланцюга, зниження витрат на одиницю продукції за рахунок збільшення масштабів виробництва і підвищення конкурентоспроможності продукції, створення умов для диверсифікації виробництва і можливості маневрування ресурсами. Економічні відносини між сільськогосподарськими товаровиробниками, переробними підприємствами і торговими закладами в асоційованих структурах аграрного бізнесу повинні базуватись на об'єднанні інтересів партнерів і розподілі прибутків пропорційно вкладеному капіталу або пропорційно кількості і якості зданої на переробку, зберігання і транспортування продукції;

4. Фермерські господарства є проміжною ланкою між великими сільськогосподарськими підприємствами і особистими селянськими господарствами. Тому їх існування відкриває можливості для еволюційного перетворення дрібних форм сільськогосподарського виробництва у більші за розмірами. Особисті селянські господарства не можна вважати перспективною формою організації сільськогосподарського виробництва, оскільки вони не мають змоги використовувати сучасні прогресивні технології виробництва сільськогосподарської продукції, які є запорукою зниження її собівартості і забезпечення конкурентоспроможності. Водночас особисті селянські господарства є потенційними учасниками формування асоційованих форм аграрного бізнесу;

5. Подальший розвиток особистих селянських господарств відбуватиметься шляхом трансформації, об'єднання, інтеграції і кооперування на основі асоційованого членства в більш ефективні організаційно-правові структури. Певна частина особистих селянських господарств, що господарюють самостійно, зуміють організувати ефективну господарську діяльність, розширять землекористування за рахунок оренди або купівлі земельних ділянок в інших їх власників і трансформуються в приватні підприємства чи фермерські господарства. Ще якась частина таких особистих селянських господарств стане на шлях об'єднання зусиль на основі асоційованого членства з метою організації приватно-спільного господарювання. Досить важливим напрямом на найближчу перспективу є інтеграція і кооперування особистих селянських господарств на основі асоційованого членства із сільськогосподарськими підприємствами і фермерськими господарствами у виробництві окремих видів продукції, виконанні певних робіт, збуті продукції, використанні технічних засобів тощо;

6. Прогнозні розрахунки перспектив інтеграційної трансформації аграрного виробництва шляхом залучення обсягів сільськогосподарських угідь особистих селянських господарств Львівської області в розрізі адміністративних районів на основі асоційованого членства для приватно-спільного використання ресурсів організаційно-виробничими структурами дозволили обґрунтувати напрями і масштаби участі особистих селянських господарств у процесі сучасних аграрних перетворень, а саме: у 2010 р. можливість на основі асоційованого членства використовувати 15% сільськогосподарських угідь особистих селянських господарств області від їх залишкової кількості на основі приватно-спільного використання організаційно-виробничими структурами, відповідно до 2015 р. - 35%, у 2020 р. - 50%; підприємництво агробізнес економіка

7. Трансформаційні процеси у розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу на перспективу відбуватимуться в напрямі розширеного розвитку аграрних формувань на засадах приватної власності на землю і майно, широкого використання асоційованого членства та колективних форм організації праці (приватно-спільної власності). Частина новостворених у процесі реформування аграрного сектора економіки сільськогосподарських підприємств як асоційованих членів аграрного бізнесу вищого рівня буде послідовно трансформуватися у нові організаційно-правові форми аграрного виробництва за рахунок участі в процесах вертикальної та горизонтальної інтеграції і кооперування. Аграрні підприємства повинні стати центрами кооперованих (інтегрованих) систем. Поглиблення процесів інтеграції і кооперації дасть змогу підприємствам входити у нові організаційно-правові формування, які працюють на принципах приватно-сумісного використання капіталу, ресурсів, делегування окремих функцій, об'єднання, асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, промислово-фінансові групи та інші структури, включаючи спільні підприємства з іноземним капіталом;

8. Формування й розвиток кооперативних організацій, створених безпосередньо товаровиробниками, дозволяє здійснювати матеріально-технічне постачання і надання послуг товаровиробникам. У кооперативному середовищі, за гострого дефіциту виробничих ресурсів і низького рівня платоспроможності, товаровиробники не в змозі поєднувати раціональне ведення сільськогосподарського виробництва та здійснення вигідних комерційних операцій;

9. Нами запропоновані основні види обслуговуючих кооперативів, у яких можуть брати участь (мати право членства і власності у кооперативі) товаровиробники, які водночас є й клієнтами кооперативу, а саме: кооператив виробників молока (кооперативне товариство виробників молока), матеріально-технічного забезпечення, спільного використання техніки, кооперативне товариство садівників і овочівників, сільськогосподарський багатофункціональний кооператив, машинно-технологічний кооператив.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Березівський Я.П. Трансформаційні процеси у розвитку асоційованих форм аграрного бізнесу / Я.П. Березівський // Агросвіт. - 2010. - №5. - С. 40-44.

2. Березівський Я.П. Корпоративні форми аграрного бізнесу у Львівській області / Я.П. Березівський // Економіка АПК. - 2009. - №6. - С. 109-114.

3. Березівський Я.П. Теоретичні основи підприємництва, бізнесу та агробізнесу / Я.П. Березівський // Агросвіт. - 2008. - №18. - С. 23-27.

4. Березівський Я.П. Суть, природа та значення асоційованих форм аграрного бізнесу / Я.П. Березівський // Інноваційна економіка. - 2008. - №4. - С. 122-127.

5. Березівський Я.П. Методологічні аспекти становлення сільської різноукладності і сільськогосподарських виробничих структур різних організаційно-правових форм господарювання у Львівській області / Я.П. Березівський // Вісник Львівського державного аграрного університету: економіка АПК. - 2007. - №14 (1). - С. 144-148.

6. Березівський Я.П. Регіональні особливості структуризації сільської різноукладності в пореформений період / Я.П. Березівський // Вісник Харківського національного аграрного університету. - 2007. - №3. - С. 4-18. - (Серія: Економіка АПК і природокористування).

7. Попівняк Р.Б. Соціально-економічні передумови становлення та функціонування кооперативного підприємництва в системі асоційованого аграрного бізнесу / Р.Б. Попівняк, Я.П. Березівський // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: економічні науки. - 2007. - Вип. 50. С. 296-299. (Автору належать пропозиції щодо нових сільськогосподарських виробничих кооперативів на основі асоційованого членства фермерських і особистих селянських господарств).

8. Попівняк Р.Б. Сільськогосподарський виробничий кооператив в ринковому середовищі / Р.Б. Попівняк, Я.П. Березівський // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: економічні науки. - 2007. - Вип. 52. - С. 265-270. (Автором обґрунтовано соціально-економічні передумови становлення та функціонування сільськогосподарського виробничого кооперативу на основі асоційованого членства).

9. Сучасний стан розвитку фермерських господарств Волинської області / О.Я. Гримак, В.А. Чемерис, В.І. Душка, Я.П. Березівський // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: економічні науки. - Вип. 52. - 2007. - С. 126-134. (Автором здійснено оцінку діяльності фермерських господарств за розміром сільськогосподарських угідь).

Размещено на Allbest.ru