Трансформація економічного механізму земельних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Білоцерківський національний аграрний університет

УДК 332.021.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Трансформація економічного механізму земельних відносин

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Коритник Михайло Володимирович

Біла Церква 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Україна володіє найбільш родючими земельними угіддями порівняно з іншими країнами світу. Тут на одну особу припадає близько 0,7 га ріллі, що в 1,5 - 2 рази перевищує цей показник в інших країнах. Разом із тим, в Україні періодично виникає проблема продовольчої безпеки, яка значною мірою зумовлена низьким рівнем розвитку економічного механізму земельних відносин.

Для вирішення цих проблем були задіяні розробки таких відомих і визнаних вчених, як: В.Я. Амбросов, Ю.Д. Білик, П.Ф. Веденічев, А.П. Вервейко, Г.Д. Гуцуляк, В.В. Горлачук, А.С. Даниленко, Д.С. Добряк, М.В. Калінчик, М.Г. Лобас, І.І. Лукінов, А.В. Македонський, А.М. Малієнко, П.П. Маракулін, В.П. Мартьянов, В.Я. Меселя-Веселяк, О.М. Нечипоренко, Л.Я. Новаковський, О.М. Онищенко, О.Й. Пасхавер, П.М. Першин, П.Т. Саблук, М.Ф. Соловйов, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, М.М. Федоров, Б.З. Харченко, М.А. Хвесик, В.Й. Шиян, О.М. Шпичак та ін. Їхні дослідження були спрямовані на реформування земельних відносин, становлення приватного власника на землі, розробку нормативно-грошової та економічної оцінки землі, формування раціональних типів господарств, орендних відносин і т.п.

Проте, внаслідок цілого ряду причин так і не було досягнуто бажаних результатів щодо формування земельних відносин у напрямі трансформування їх до результативної ринкової економіки. Ще не вирішено основного завдання - забезпечення раціонального та екологобезпечного використання земельних ресурсів, охорони їх від деградації, налагодження дійової системи державного управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин, створення ефективного економічного механізму останніх. Крім того, відбулося зменшення обсягів виробництва валової продукції на 1 га ріллі. Так, у 2008 році показник виробництва валової продукції (середнє по усіх категоріях господарств) порівняно з 1990 роком зменшився на 30%. Також певна безсистемність у проведенні земельної реформи, гальмування процесу реформування системи платежів за землю, відсутність необхідних економічних важелів з боку держави та низький рівень економічної ефективності ведення сільського господарства призводять до зниження родючості грунтів, безгосподарного використання землі тощо.

Науково-теоретична та практична значущість перерахованих проблем зумовила вибір теми, її актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з тематикою наукової роботи, що проводилася відділом ціноутворення та кон'юнктури ринку та відділом земельних відносин Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» УААН у межах науково-дослідних тем: «Розробити теоретико-методологічні засади ціноутворення і функціонування аграрного ринку в умовах глобалізації економіки» (номер державної реєстрації 0106U006643) та «Розробити науково-методологічні засади розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель у ринкових умовах господарювання» (номер державної реєстрації 0106U006644).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування і розробка пропозицій щодо трансформації економічного механізму земельних відносин з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Для досягнення цієї мети в роботі були поставлені й вирішувалися наступні завдання:

- дослідити причини трансформації економічного механізму земельних відносин у пострадянський період та її наслідки;

- узагальнити досвід земельних відносин у провідних країнах світу та напрями його адаптації у вітчизняній практиці;

- проаналізувати механізм розподілу земельного податку до державних, обласних і місцевих бюджетів та контроль за його використанням з метою забезпечення цільового використання;

- виявити сучасний стан та перспективи економічного розвитку сфери земельних відносин у ринкових умовах господарювання;

- оцінити використання земель сільськогосподарського призначення та обґрунтувати механізм раціонального виведення їх з обробітку;

- дослідити договірні орендні відносини в сільському господарстві щодо прав та обов'язків орендарів та орендодавців у процесі використання земельних паїв;

- проаналізувати автоматизовану систему ведення державного земельного кадастру та розробити напрями створення об'єктів земельної інфраструктури;

- вивчити стан плати за послуги, яка здійснюється за виконання земельно-кадастрових робіт та систему пільг у структурі земельних відносин і встановити їх обґрунтованість;

- розробити механізм компенсації за зміну якісного складу грунту в результаті зіставлення їх якісного стану до початку та після закінчення терміну оренди.

Об'єкт дослідження є процес трансформації земельних відносин. Поглиблені дослідження здійснені на прикладі Сумської області.

Предмет дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів трансформації економічного механізму земельних відносин на регіональному рівні.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків); статистико-економічний; статистичних групувань; регресійний; середніх величин (аналіз сучасного стану використання земельних ресурсів у сільськогосподарському виробництві, вплив просторових параметрів землекористувань на показники господарської діяльності й ефективності використання земельних ресурсів); кореляційного аналізу (для дослідження залежності між величинами нормативної грошової оцінки землі та показниками економічної ефективності використання земельних ресурсів); рядів динаміки та порівняння (аналіз правових та соціально-економічних показників формування землекористувань по роках); графічний.

За інформаційну базу дослідження слугували дані Державного комітету статистики України, Державного комітету із земельних ресурсів України, звіти й оперативні дані Головного управління Держкомзему у Сумській області, Сумського обласного управління статистики, матеріали наукових конференцій, семінарів, наукових публікацій, анкетування, тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі проведених досліджень трансформації земельних відносин обґрунтовано напрями їх подальшого удосконалення.

Сутність наукової новизни:

вперше:

- розроблено плату за оренду сільськогосподарських земель залежно від якісного стану ґрунтів паю з урахуванням компенсації зміни якісного його складу після закінчення терміну оренди, що сприятиме раціональному землекористуванню;

удосконалено:

- механізм розподілу земельного податку через коригування частки розподілу до обласного і місцевого бюджетів та спрямування його частини до державного бюджету, що сприятиме повній реалізації програм землеустрою та охорони земель;

- договірні орендні відносини в сільському господарстві стосовно прав і обов'язків орендарів та орендодавців у процесі використання земельних паїв, що забезпечить прозорі економічно-правові відносини;

- механізм управління земельними ресурсами на регіональному рівні, через розширення електронної бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру для вироблення обґрунтованих управлінських рішень при прогнозуванні оптимального землекористування;

набули подальшого розвитку:

- виведення з обробітку земель сільськогосподарського призначення із урахуванням їх реального стану, яке базується на дотриманні показників екологічної відповідності;

- стан плати за послуги в системі Державного комітету України із земельних ресурсів, яка здійснюється за виконання земельно-кадастрових робіт на основі їх об'єктивної вартості.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки і рекомендації, викладені в дисертації, мають важливе практичне значення під час розрахунку орендної плати за землі сільськогосподарського призначення залежно від якісного стану ґрунтів паю, при розширенні автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру та розрахунку плати за послуги, яка здійснюється за виконання земельно-кадастрових робіт. Розроблено методичний підхід стосовно розподілу коштів земельного податку до державних, обласних і місцевих бюджетів та контроль за його використанням. Запропоновано виведення з обробітку земель сільськогосподарського призначення, яке базується на дотриманні показників екологічної відповідності. Здійснено узагальнення передового досвіду економічних земельних відносин у країнах з розвинутою ринковою економікою.

Результати дисертаційного дослідження використані Головним управлінням Держкомзему у Сумській області під час підготовки проектів договорів оренди земель та під час підготовки концепції нормативної грошової оцінки земель регіону, що підтверджується довідкою Головного управління Держкомзему у Сумській області №4737/07-47 від 24.12.2009 р.

Наукові розробки автора використані Роменською міжрайонною державною податковою інспекцією Сумської області (довідка №631 від 01.02.2010 р.), а саме: розрахунок земельного податку за допомогою нормативно-грошової оцінки земельних паїв, яка визначена з урахування якісного стану кожного паю та концептуальні положення пільгового оподаткування для широкого впровадження.

Особистий внесок здобувача в досліджувану проблему. Наукові результати отримані автором особисто. Зокрема, розроблено підходи до розподілу коштів бюджетів різних рівнів, отриманих у вигляді земельного податку за напрямами використання та їх контроль, розроблено плату за оренду земель сільськогосподарського призначення залежно від якісного стану ґрунтів паю, удосконалено договірні орендні відносини шляхом внесення змін у пункти договору оренди земельних паїв, удосконалено автоматизовану систему ведення державного земельного кадастру через розширення електронної бази даних, розрахована плата за послуги в системі Державного комітету України із земельних ресурсів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум - 2006» (м. Суми, 2006 р.); на Міжнародній інтернет-конференції «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 2008 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Аспекти стабільного розвитку в умовах ринкових відносин» (м. Умань, 2009 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні» (м. Київ, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень було опубліковано у 10 наукових працях загальним обсягом 2,78 друк. арк. У наукових фахових виданнях надруковано одноосібно 6 наукових праць обсягом 2,1 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 180 сторінках комп'ютерного тексту. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, який включає 156 найменувань, 24 таблиць, 13 рисунків, 22 додатків.

Основний зміст роботи

У першому розділі «Теоретичні засади формування та функціонування економічного механізму земель сільськогосподарського призначення» розглянуто основні причини зміни розвитку земельних відносин у суспільстві під впливом економічних факторів та їх наслідки.

Україна пройшла досить тривалий шлях формування економічного механізму земельних відносин. Спочатку, ще до революції 1917 року, існувала дрібна земельна власність вільних селян. Залежно від майнового стану селянських господарств визначалися розміри повинностей за користування землею. Так, селяни південних губерній платили оброк за десятину землі від 1 крб. 50 копійок до 3 крб. 50 копійок, а в Лівобережній і Правобережній Україні - 5 крб. 10 коп.

Крім того, з метою прискорення становлення власника на землю були створені умови для розвитку земсько-міських банків, які надавали селянам цільовий кредит під 6% річних. Важливу роль у подальшому запровадженні економічного механізму земельних відносин у період селянської реформи зіграло визнання землі товаром. Усього з 1906 по 1915 рік 2,8 млн селянських господарств привласнили 30 % землі від їх загальної кількості.

Подальше становлення економічного механізму земельних відносин відбувалося через націоналізацію землі. Право і порядок одержання селянами земель були встановлені «Декретом про землю» 8 листопада 1917 року, згідно з яким відмінялася приватна власність на землю. У жовтні 1918 року відбувся перехід від грошового до натурального податку.

Поступова націоналізація землі призводить до колективізації на селі. Починаючи з 1929 року, колективізація охопила в Україні більшість селянських господарств, а саме: у 1933 році було колективізовано близько 69,5%, на кінець 1934 року - 88%, а в середині 1935 року - 91% із них.

Протягом 1935-1937 років кожному колгоспу видавали державний акт на безстрокове (довічне) користування землею. Але передача у довічне використання не надавала права приватної власності на землю, як і на результати праці, отримані від користування землею.

У 1965 році проводиться господарська реформа, якою передбачається введення фіксованих (рентних) платежів. Тобто запроваджується отримання рентного доходу за рахунок диференціації цін на сільськогосподарську продукцію. Так, по зернових культурах диференціація цін здійснювалася по сільських радах.

Таблиця 1. Трансформація платежів за землю сільськогосподарського призначення

Види платежів	1990 рік	1995 рік	2000 рік	2009 рік
	Розмір сплати	Ставки відрахування платежів до бюджетів	Розмір сплати	Ставки відрахування платежів до бюджетів	Розмір сплати	Ставки відрахування платежів до бюджетів	Розмір сплати	Ставки відрахування платежів до бюджетів
Плата за природні ресурси	До 18% оподаткованого прибутку в межах рівня рентабельності	50% - до центрального бюджету та 50% до місцевого бюджету	-	-	-	-	-	-
Земельний податок	-	-	109 крб - з 1 га багаторічних насаджень, ріллі, 40 крб - з 1 га сіножатей та пасовищ, але не менше 20 крб - з 1 га сільськогосподар ських угідь	30% - до державного бюджету та 70% - до місцевого бюджету	0,1% від нормативної оцінки ріллі, сіножатей, пасовищ та 0,03% від нормативної оцінки багаторічних насаджень	30% - до державного бюджету та 70% - до місцевого бюджету	0,1% від нормативної оцінки ріллі, сіножать, пасовищ та 0,03% від нормативної оцінки багаторічних насаджень	75% - до місцевого та 25% - до обласного бюджетів
Орендна плата	-	-	Не нижче банківського відсотка	-	1% від нормативної оцінки землі	30% - до державного бюджету та 70% - до місцевого бюджету	Не менше 3% від нормативної оцінки землі	75% - до місцевого та 25% - до обласного бюджетів
Фіксований сільськогосподарський податок	-	-	-	-	0,5% від нормативної оцінки ріллі, сіножать, пасовищ та 0,3% від нормативної оцінки багаторічних насаджень	100% до місцевого бюджету	0,15% від нормативної оцінки ріллі, сіножатей, пасовищ та 0,09% від нормативної оцінки багаторічних насаджень	100% до місцевого бюджету

Наступна трансформація економічного механізму земельних відносин сталася за рахунок проведення земельної реформи, яка передбачала передачу земель у колективну власність та подальше розпаювання земель із передачею їх у приватну власність. Набули чинності: Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. №2535-ХІІ, Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 № 320-XIV та інші, що розширило складові економічного механізму земельних відносин (табл. 1).

Подальше формування економічного механізму земельних відносин в Україні відбувалося через удосконалення земельних відносин шляхом запровадження нормативно-грошової оцінки на землі сільськогосподарського призначення, в основу якої покладено рентний дохід, який визначається за даними економічної оцінки земель за диференціальним доходом.

Крім цього, були розроблені та запроваджені платні послуги у сфері земельних відносин, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. №1619 «Про порядок виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі». Такі дії з боку держави дозволили розширити складові економічного механізму земельних відносин.

З метою більш успішного вирішення питань щодо ефективного формування економічного механізму земельних відносин в Україні, було узагальнено досвід розвитку земельних відносин у країнах з розвинутою ринковою економікою. Встановлено, що система платежів за землю в більшості розвинених країн світу є одночасно ефективним регулятором податкового навантаження на сільськогосподарські підприємства і засобом стимулювання товаровиробників стосовно раціонального використання і охорони земель.

Так, у Болгарії сільськогосподарські підприємства вносять до бюджету рентні платежі за всю землю, яка використовується ними за цільовим призначенням згідно з нормативами, диференційованими залежно від кадастрової оцінки земель. У Німеччині рентні платежі залежно від якості землі встановлені у розмірі від 20 марок з 1 га сільськогосподарських угідь (еродовані землі) до 600 марок (кращі, лісові землі). У Чехії для господарств, що розташовані на кращих землях, визначено рентні платежі, ставки яких диференційовано по 58 природних мікрорайонах і які коливаються від 50 до 1000 крон з 1 га сільськогосподарських угідь відповідно до їх якості.

У другому розділі - «Економічна оцінка земельних відносин в аграрному секторі регіону» - проаналізовано процеси трансформації економічного механізму земельних відносин та їх наслідки в аграрному секторі країни з деталізацією по Сумській області, оцінена діяльність різних господарюючих суб'єктів, досліджено процес реформування системи платежів за землю, висвітлено проблеми розвитку оренди землі та договірних відносин між орендарем та орендодавцем. З'ясовано стан раціонального використання землі та виведення деградованих земель з обробітку, встановлення розмірів орендної плати, проаналізовано стан використання коштів, отриманих у вигляді земельного податку та їх контроль під час розподілу.

У процесі здійснення земельної реформи відбувся ряд змін, які вплинули на подальше становлення земельних відносин, а саме: трансформувалися сільськогосподарські угіддя, в ході реформи було здійснено розпаювання земель та передачу їх у приватну власність. У Сумській області станом на 2008 рік так передано 1219,1 тис. га земель. Майже 280 тисяч селян стали власниками права на земельну частку (пай), тобто отримали певні площі землі (середній розмір паю по Сумській області складає 3,69 га, і коливається від 2,5 га у Кролевецькому районі до 9,00 га у Середино-Будському районі). Причинами наділення земельних паїв різної площі працівникам колективних сільськогосподарських підприємств (далі КСП) була неоднакова кількість людей, які працювали в господарстві. Тобто, чим потужніше розвивалося КСП, розширюючи при цьому штатну чисельність працівників, тим менші площі земельних паїв отримували працівники КСП у ході проведення земельної реформи, і навпаки.

Крім того, розпаювання земель здійснювалося в межах господарства шляхом зрівнянням кількості умовних кадастрових гектарів через нормативно-грошову оцінку земельних паїв. Тобто, чим родючіші землі, тим меншу площу земельного паю міг отримати селянин, і навпаки, чим гірші землі, тим більша площа йому виділялася. Такий поділ земель поставив у нерівні умови власників земельних паїв, оскільки на гірших та великих за розмірами паїв необхідно здійснювати додаткові організаційно- агротехнологічні заходи, що призводить до здорожчання продукції.

Формування приватного власника на землях сільськогосподарського призначення стало передумовою до розвитку орендних відносин. Станом на 01.01.2009 р. по Сумській області передано на умовах оренди 626,9 тис. га землі, що на 104,6 тис. га менше порівняно з 2003 роком. Це зумовлено зростанням використання земельних паїв без заключення договорів оренди. Площа таких земель збільшилася із 14,9 тис. га у 2003 році до 44,3 тис. га у 2008 році, а також за рахунок не переоформлення права на спадщину (земельний пай). У 2008 році це становило майже 60 тис. га земельних паїв, що й створило умови до зменшення орендованої площі сільськогосподарських земель. Причинами використання земельних паїв без договорів оренди є розміри витрат на оформлення проектів останніх, вартість яких варіює від 62 грн до 137 грн за договір.

Рівень орендної плати зазнав певних змін. Так, Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян» від 02.02.2002 р. №92 було встановлено мінімальну межу орендної плати, яка склала не менше 1% від нормативно-грошової оцінки земельного паю. Пізніше, з прийняттям Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток паїв» від 13.09.2002 р. №830 (з урахуванням змін та доповнень від 19.08.2008 р. №725), мінімальну ставку орендної плати збільшили від 1,5 до 3%. Проте ці вимоги не було дотримано. Розмір виплат по Сумській області збільшився лише з 93 грн/га у 2003 р. до 140 грн/га у 2008 р. Причиною цього є насамперед низький рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

У результаті таких орендних відносин орендодавець отримує дохід по Сумській області в розмірі 556,4 грн за пай, або 546,4 грн прибутку за вирахуванням земельного податку. Як наслідок, орендодавцю (власнику земельного паю) зазначеної суми вистачить лише на купівлю протягом року 176 кг хліба, або 309 літрів молока, чи 40 кг м'яса. З розрахунку на 1 га орендної плати, орендодавець купуватиме в рік тільки 40 кг хліба, що забезпечить лише 40% потреби в хлібові на одну особу за рік.

Встановлено, що у зв'язку з неконтрольованістю з боку державних органів влади за раціональним використанням орендованих земельних паїв відбувається поступова деградація земель. Так, за період із 1990 року по 2008 рік площа деградованих земель у Сумській області зросла на 19% (у 2008 році їх було 216,9 тис. га.). Головною причиною тут виступає низький відсоток фінансування робіт з виведення деградованих земель з обробітку, здійснення консервації, тощо. Необхідна потреба в коштах для приведення у відповідність земель Сумської області згідно з програмою використання та охорони земель на період 2007-2015 роки складає 931133,6 тис. грн. Проте, на ці потреби кожен рік (2007-2009 роки) виділяється лише близько 1% від зазначеного обсягу коштів.

З метою прискорення земельної реформи, спрощення платежів за землю та зменшення навантаження економічного механізму на розвиток земельних відносин, було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. №844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України», якою передбачено безоплатне оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку в межах населених пунктів для громадян України. Внаслідок таких дій відбулося зменшення вартості робіт з оформлення державних актів. За період із 2003 року по 2009 рік (до прийняття згаданої постанови), вартість оформлення державного акта становила 800-1000 грн. Після введення в дію норми закону, вартість таких робіт склала 113,16 грн за один державний акт або зменшилася в 7-8 разів для державних підприємств (ДП «Науково-дослідний проектний інститут землеустрою» та ДП «Центр державного земельного кадастру»), яка компенсувалася з державного бюджету державним установам за виготовлення державного акта. Тобто, тенденція розвитку економічного механізму земельних відносин має позитивні зміни для землевласників у соціальному напрямі.

Слід зазначити, що за досліджуваний період (1990-2008 р.), не зважаючи на введення цілого ряду законодавчих актів щодо реформування земельних відносин, не досягнуто бажаних результатів. Так, у Сумській області, за період із 1990 р. по 2008 р., сума валової сільськогосподарської продукції у порівнянних цінах 2005 року з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь зменшилася на 170,7 тис. грн (табл. 2).

Отже, за період становлення від колективної до приватної власності на землю, виробництво валової продукції зменшилося на 47,7%. Тобто, розпаювання земель колективних сільськогосподарських підприємств та передача її у приватну власність у процесі розвитку земельної реформи, на жаль, не забезпечили очікуваних результатів.

Таблиця 2. Динаміка трансформації сільськогосподарських угідь Сумської області та виробництво валової продукції у порівнянних цінах 2005 року

Показник	Рік	2008 р. до 1990 р., %
	1990	1993	2000	2005	2008
Виробництво валової продукції на 100 га, тис. грн	357,7	277,1	172,8	174,1	187,0	52,3
Сільськогосподарські угіддя, тис. га:	1632,4	1715,8	1709,4	1703,4	1701,4	104,2
рілля	1267	1338,4	1255,2	1235,7	1232,8	97,3
сіножаті	185,8	179,9	258,5	274,6	276,2	148,6
пасовища	165,9	170,7	171,1	168,8	167,9	101,2
Розподіл земельного фонду області після розпаювання, тис. га:	2383,2	2383,2	2383,2	2383,2	2383,2	100
землі державної власності	2383,2	2288,6	1175,6	1162,9	1164,1	48,8
землі приватної власності	-	94,6	1207,6	1220,3	1219,1	-
Знаходиться в оренді сільськогосподарських земель, тис. га	-	-	376,0	1346,7	1501,0	-

У третьому розділі - «Удосконалення економічного механізму земельних відносин і їх регулювання на регіональному рівні» - удосконалено механізм розподілу земельного податку до бюджетів різних рівнів та контроль за його застосуванням, розроблено компенсацію зміни якісного складу ґрунту залежно від використання землі після завершення терміну оренди, набула подальшого розвитку плата за послуги в структурі Держкомзему та автоматизована система ведення державного земельного кадастру, удосконалено договірні орендні відносини у сільському господарстві щодо прав та обов'язків орендарів та орендодавців у процесі використання земельних паїв, розроблено плату за оренду сільськогосподарських земель залежно від якісного стану ґрунтів паю.

З проведенням земельної реформи здійснювалося становлення економічного механізму земельних відносин, в основу якого було покладено грошову оцінку землі. Саме вона впливає на складові економічного механізму (земельний податок, фіксований сільськогосподарський податок, орендна плата). При цьому відомо, що грошова оцінка землі визначалася в середньому по сільськогосподарському підприємству (КСП), в якому виділялося 70-80 паїв (середнє по Сумській області), які мали, в більшості випадків, неоднакову оцінку щодо якості землі, а отже і далеку від середньої по господарству. А так як всі розрахунки (земельний податок, орендна плата, фіксований сільськогосподарський податок) ведуться від розміру грошової оцінки паю, то вважаємо за необхідне здійснити оцінку землі по паях.

Тобто, в сучасних умовах розвитку земельних відносин виникає необхідність здійснити переоцінку земельних паїв. Такі дії дозволять отримувати орендодавцю справедливу орендну плату з 1 га паю та об'єктивний розмір земельного і фіксованого податку, які визначаються з урахуванням нормативно-грошової оцінки кожного паю. Крім того, за умов ринку земель сільськогосподарського призначення, ми підтримуємо думку щодо визначення ціни 1 га землі (ріллі) через капіталізацію орендної плати. У цьому випадку орендна плата капіталізується на відсоткову депозитну ставку.

Наступним кроком удосконалення економічного механізму земельних відносин є формування ефективної бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру по регіонах України.

Робота автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру повинна бути побудована таким чином, щоб власник землі мав доступ до цієї бази через земельну картку. Інформація, яка постійно змінюється, повинна бути платною, відповідно до розцінок, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. №1619. Після оплати коштів через банк на рахунки територіальних підрозділів Держкомзему ця інформація повинна бути доступна з введенням коду доступу до змінної бази даних. Код доступу надається в територіальних підрозділах Держкомзему.

Запровадження автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру дозволить:

1) здійснити аналіз повноти надходження коштів до державного бюджету, за рахунок наявності електронного варіанта доступу до відповідної інформації (про нормативно-грошову оцінку землі, про кількісну та якісну характеристику земельної ділянки, умови відведення земельної ділянки, про якісні характеристики земельної ділянки і т.п.) по базі даних, що унеможливить корупційні дії в земельних відносинах, шляхом маніпулювання підробними документами та документами, за які неоплачені кошти;

2) об'єктивно та оперативно нараховувати земельний податок органами податкової інспекції, через доступ працівників податкової інспекції до бази даних земельного кадастру;

3) власникам та користувачам земельних ділянок дізнатися про дійсну цінність тієї чи іншої земельної ділянки, зважаючи на наявність повного обсягу інформації про неї, яка буде представлена в автоматизованій системі державного земельного кадастру.

Питання сплати коштів учасниками земельних відносин за земельні й земельно-кадастрові роботи та послуги на рахунки Держкомзему і Державного земельного кадастру, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. №1619, дотепер не переглядалися. Як наслідок, власники та користувачі земельних ділянок сплачують необґрунтовані суми коштів за послуги. Крім того, поступове запровадження повноцінної автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру потребуватиме зміни застарілих розцінок на ту чи іншу послугу, яка буде отримана зацікавленими особами.

У цьому напрямі нами була визначена собівартість надання землевпорядних послуг територіальними підрозділами Держкомзему, яка в одному випадку менша на 28-60%, а в іншому перевищує на 40-70% затверджену вартість робіт згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. №1619.

Отже, розрахункова вартість робіт повинна бути обґрунтованою сумою коштів, яку необхідно буде сплачувати учаснику земельних відносин за виконані роботи та послуги відповідно до єдиної собівартості послуг по Україні. Крім того, це має запобігти прорахункам минулих років, коли за оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку державні підприємства отримували кошти в розмірі 1000 грн і більше за один державний акт, порівняно із затвердженою сумою 113,16 грн.

На сьогодні досить актуальним залишається питання удосконалення механізму розподілу земельного податку до бюджетів. Адже кошти, які використовуються з державного бюджету на землеустрій регіонів України, сформовані не за рахунок податкових надходжень від земельного податку, а за рахунок інших податків та платежів. Незалежно від того, що нині 75% сплаченого земельного податку надходить до місцевого бюджету, 25 - до обласного, 60 - до районного, 15 - до місцевого, 25% - до обласного бюджету, дослідженнями встановлено, що по Сумській області виділяється коштів на різні напрями: в розмірі 0% від суми отриманого земельного податку, які надійшли, в міський бюджет села; у розмірі від 11 до 16% від суми коштів земельного податку, які надійшли, в міський бюджет; у розмірі від 3 до 8% від суми коштів земельного податку, які надійшли, в обласний бюджет; у розмірі від 3 до 4% від суми коштів земельного податку, які надійшли, в районний бюджет.

Тобто, має місце нераціональний розподіл коштів від суми відрахованого земельного податку до бюджету на землеустрій регіону. В зв'язку з цим нами запропоновано методичний підхід до розподілу бюджетних коштів, який передбачає:

1) кошти з бюджетів повинні виділятися відповідно до потреби і надходити на рахунки територіальних підрозділів Держкомзему протягом року, а не в кінці його; трансформація економічний механізм земельний

2) виділення коштів з бюджету, отриманих за рахунок земельного податку, повинно мати цільове призначення;

3) кошти, які надходять до обласного бюджету, повинні перерозподілятися між адміністративно-територіальними одиницями в разі нестачі коштів на землеустрій району. Тобто, існують певні райони (С.Будський, Ямпільський), в яких відрахування земельного податку до бюджетів незначні і їх не вистачає на проведення ряду необхідних землевпорядних робіт. Тому саме надходження 10% суми відрахованого земельного податку до обласного бюджету створить умови для раціонального перерозподілу коштів. Вся інша сума надходження коштів від земельного податку повинна залишатися в районному або місцевому бюджеті для землевпорядкування;

4) контроль за розподілом коштів з бюджетів повинен здійснюватися на двох етапах. На першому етапі контроль повинен відбуватися за виділенням коштів із бюджетів різних рівнів територіальним підрозділам Держкомзему. На другому етапі контроль має вестися під час виконання землевпорядних робіт;

5) безпосередній контроль за рухом коштів та виконанням робіт повинен здійснюватися з боку контрольно-ревізійних управлінь та територіальних підрозділів Держкомзему;

6) в подальшому повинні розроблятися інвестиційні проекти у сфері землевпорядкування, з метою приведення земельних відносин до європейських стандартів.

Висновки

Проведені дослідження, отримані наукові та практичні результати дозволяють зробити такі висновки.

1. Україна володіє найбільш родючими земельними угіддями порівняно з іншими країнами світу. Тут на одну особу припадає близько 0,7 га ріллі, що в 1,5 - 2 рази перевищує цей показник в інших країнах. Разом із тим, в Україні періодично виникає проблема продовольчої безпеки, яка значною мірою зумовлена низьким рівнем розвитку економічного механізму земельних відносин.

2. У процесі проведення земельної реформи відбулося наділення працівників відповідних КСП різною площею земельних паїв через неоднакову кількість людей, які працювали в господарстві. Чим ефективніше функціонувало КСП, маючи при цьому достатню кількість працівників, тим меншу площу земельних паїв отримував кожен з них, і навпаки. Доведено, що розпаювання земель здійснювалося в межах господарства зрівнянням кількості умовних кадастрових гектарів через нормативно-грошову оцінку земельних паїв. Тобто, чим кращі землі, тим меншу площу паю у фізичних гектарах отримав член господарства, і навпаки, чим гірші землі, тим більшою була площа. Такий поділ земель поставив у нерівні умови власників земельних паїв, адже на гірших та великих за розмірами паях необхідно здійснювати додаткові організаційно агротехнологічні заходи, що призводить до здорожчання сільськогосподарської продукції.

3. За пострадянський період з 1990 р. по 2008 р. у Сумській області валова сільськогосподарська продукція у порівнянних цінах 2005 року з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь зменшилася на 170,7 тис. грн, або на 47,7%, що є наслідком цілого ряду причин, у тому числі певних прорахунків у реформуванні аграрного сектору.

4. У Сумській області, як і по Україні в цілому, розмір орендних виплат є недостатнім, що значною мірою зумовлено загальним низьким рівнем ефективного сільськогосподарського виробництва. При цьому сума орендних виплат по Сумській області збільшилася лише з 93 грн у 2003 р. до 140 грн у 2008 р. Орендна плата з 1 га дає можливість орендодавцю купувати в рік тільки 40 кг хліба, що забезпечить лише 40% потреби в хлібові на одну особу за рік.

5. Розвиток орендних відносин у сільському господарстві Сумської області характеризується:

а) використанням земельних паїв без заключення договорів оренди, площа яких збільшилася із 14,9 тис. га (2% від орендованої площі сільськогосподарських земель відповідно до договорів) у 2003 р. до 44,3 тис. га (7% від орендованої площі земель відповідно до договорів) у 2008 р.;

б) значною кількістю земель, які не обробляються. У 2008 р. таких земель було 423,3 тис. га (52,2% від площі ріллі, яка знаходиться в обробітку), з них 41,7 тис. га під парами. При цьому проведення необхідних заходів щодо підтримки землі у стані пару не здійснюється, відбувається поступове забур'янення земель. Тому запропонована система здійснення компенсації зміни якісного стану ґрунтів паю через зіставлення їх якості до початку та закінчення терміну оренди, що дозволить запобігти подальшому погіршенню використання земель орендарями.

6. Дослідженнями встановлено, що по Сумській області необхідно вивести з обробітку 300 тис. га деградованих земель (16,6% від загального обсягу площ сільськогосподарських земель), що зумовлено екологічною відповідністю. Проте виведення таких земель ускладнюється через те, що вони є розпайованими і знаходяться у приватній власності. Тому ці заходи повинні здійснюватися для власників подібних паїв компенсацією земель із державного резерва.

7. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру не створює повноцінних умов для розвитку взаємопов'язаної електронно-інформаційної бази даних щодо землеустрою та землекористування регіону через відсутність інформації про цінність (якісну, економічну) земельної ділянки, про нормативно-грошову оцінку землі, умови відведення земельної ділянки, тощо. У зв'язку з цим запропоновано розширити інформаційну базу державного земельного кадастру та її інфраструктуру в цілому по Україні.

8. Розцінки, за якими надаються платні послуги при виконанні земельно-кадастрових робіт у системі Держкомзему України, є економічно необґрунтованими, оскільки визначена нами собівартість надання землевпорядних послуг територіальними підрозділами Держкомзему в одному випадку менша на 28-60%, в іншому - перевищує на 40-70% затверджену вартість послуг. Тому необхідно здійснити перегляд розцінок за послуги визначенням обґрунтованої собівартості цих робіт по Україні.

9. Розподіл земельного податку податковими інспекціями повинен здійснюватися через відрахування 60% у місцеві або районні бюджети з метою використання цих коштів лише на землеустрій села, району, області та України в цілому, 10% - в обласні бюджети з метою перерозподілу цих коштів на землеустрій між районами, 30% - у державний бюджет, з метою виконання державних землевпорядних програм.

10. За умов ринку земель сільськогосподарського призначення ми підтримуємо думку щодо визначення ціни 1 га землі (ріллі) через капіталізацію орендної плати. У цьому випадку орендна плата капіталізується на відсоткову депозитну ставку. Такий розрахунок дозволить встановити мінімальну ціну на землі сільськогосподарського призначення.

11. В основу економічного механізму земельних відносин було покладено нормативно-грошову оцінку землі. При цьому відомо, що остання визначалася в середньому по сільськогосподарському підприємству (КСП), в якому виділялося близько 70-80 паїв (середнє по Сумській області), які мали, в більшості випадків, неоднакову оцінку по якості землі, а отже і далеку від середньої по господарству. А оскільки всі розрахунки (земельний податок, орендна плата, фіксований сільськогосподарський податок, тощо) ведуться від розміру грошової оцінки паю, то нами було запропоновано здійснити нормативно-грошову оцінку землі по паях, що усуне недоліки розрахунку вищезазначених показників.

12. Тенденція розвитку економічного механізму земельних відносин має позитивні зміни для землевласників в соціальному напрямі. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. №844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України», передбачено безоплатне оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку в межах населених пунктів для громадян України. До прийняття згаданої Постанови із 2003 року по 2009 рік вартість оформлення державного акта становила 800-1000 грн. Прийняття цієї Постанови зменшило додатковий тягар витрат для землевласників та прискорило становлення земельних відносин.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

1. Коритник М.В. Удосконалення економічного механізму ефективного використання земельних ресурсів / М.В.Коритник // Економіка АПК. - 2006. - № 9. - С. 87-89.

2. Коритник М.В. Економічна ефективність використання земель сільськогосподарського призначення різними формами господарювання / М.В.Коритник, О.О.Бредіхін // Вісник Сумського НАУ. Серія: Фінанси і кредит. - 2007. - Вип. 1. - С. 231-236.

(Особистий внесок автора - встановлено форми господарювання, які ефективно використовують землі сільськогосподарського призначення ), (0,1 друк. арк.)

3. Коритник М.В. Раціональне використання землі в умовах оренди / М.В.Коритник // Економіка АПК. - 2008. - №4. - С. 67-72.

4. Коритник М.В. Розміри та види орендної плати в сільському господарстві на регіональному рівні / М.В.Коритник // Вісник Сумського НАУ. Серія: Фінанси і кредит. - 2008. - Вип. 1. - С. 248-256;

5. Коритник М.В. Порівняльний аналіз земельних відносин в Україні з країнами з розвинутою ринковою економікою / М.В.Коритник // Вісник Хмельницького НАУ. - 2010. - Т. 1 - С.

6. Коритник М.В. Проблеми орендних виплат в АПК Сумщини / М.В.Коритник // Вісник східноєвропейського університету економіки і менеджменту. - 2008. - №1(3). - С.177-182.

7. Коритник М.В. Економічні взаємовідносини сільськогосподарських підприємств із сферою заготівлі та переробки зерна / Коритник М.В. - Міжнародна науково-практична конференція «Аграрний форум - 2006» в м. Суми, 25-29 вересня 2006 р. - С. 132-133.

(Особистий внесок автора - запропоновано методичні підходи до взаємовідносин сільськогосподарських підприємств із сферою заготівлі та переробки зерна), (0,2 друк. арк.)

8. Коритник М.В. Напрямки раціонального землекористування в регіоні / Коритник М.В. - Міжнародна інтернет-конференція «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» в м. Тернопіль, 15 жовтня 2008 р. - С. 14-16.

(Особистий внесок автора - визначено основні позиції раціонального землекористування в Сумській області за допомогою аналізу екологічної відповідності земель), (0,2 друк. арк.)

9. Коритник М.В. Порівняльний аналіз земельних відносин в Україні з країнами з розвинутою ринковою економікою / Коритник М.В. - ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин» в м. Умань, 5 - 6 червня 2009 р. - С. 197.

(Особистий внесок автора - подані пропозиції по удосконаленню земельних відносин в Україні з урахуванням досвіду країн з розвинутою ринковою економікою), (0,2 друк. арк.)

10. Коритник М.В. Формування продовольчої безпеки з позицій земельного аспекту / Коритник М.В. - Міжнародна науково-практична конференція «Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні» у м. Київ, 9 - 10 квітня 2009 р. - С. 184-187.

(Особистий внесок автора - подані пропозиції щодо економічного впорядкування земельних відносин з метою формування продовольчої безпеки країни), (0,2 друк. арк.)

Анотація

Коритник М.В. Трансформація економічного механізму земельних відносин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква, 2010.

У дисертації висвітлено теоретико-методологічні, організаційно-економічні та соціальні проблеми трансформації економічного механізму земельних відносин.

Проаналізовано процеси трансформації різних організаційно-правових форм господарювання, земельних відносин та реформування системи платежів за землю в аграрному секторі економіки Сумської області, запропоновано механізми розподілу земельного податку до бюджетів різних рівнів та їх контроль за використанням. Висвітлено проблеми розвитку оренди землі. Розроблено компенсацію зміни якісного стану грунту залежно від використання землі по завершенню терміну оренди. Удосконалено договірні орендні відносини щодо прав та обов'язків орендарів та орендодавців у процесі використання земельних паїв. Набуло подальшого розвитку виведення з обробітку деградованих земель, яке базується на дотриманні показників екологічної відповідності.

Ключові слова: трансформація, орендна плата, реформування, земельний податок, форми господарювання, оренда, відносини власності, ціна послуги.

Аннотация

Коритник М. В. Трансформация экономического механизма земельных отношений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Белоцерковский национальный аграрный университет, г. Белая Церковь, 2010.

В диссертации отражены теоретические, методологические, организационно-экономические и социальные проблемы трансформации экономического механизма земельных отношений.

Тенденция развития экономического механизма земельных отношений имеет позитивные изменения для землевладельцев в социальном направлении. В соответствии с Постановлением Кабинета Министров Украины от 05.08.2009 г. №844 «Некоторые вопросы реализации права собственности на землю гражданами Украины», предусмотрено безоплатное оформление государственных актов на право собственности на земельный участок в пределах населенных пунктов для граждан Украины. До принятия упомянутого Постановления из 2003 года по 2009 год стоимость оформления государственного акта составляла 800-1000 грн. Принятие этого Постановления уменьшило дополнительные расходы для землевладельцев и ускорило становление земельных отношений.

В основу экономического механизма земельных отношений было положено нормативно-денежную оценку земли. При этом известно, что последняя определялась в среднем по сельскохозяйственному предприятию (КСП), в котором выделялось около 70-80 паев (среднее по Сумской области), которые имели, в большинстве случаев, не одинаковую оценку по качеству земли, а следовательно и далекую от средней по хозяйству. А так как все расчеты (земельный налог, арендная плата, фиксированный сельскохозяйственный налог, и тому подобное) ведутся от размера денежной оценки пая, то нами было предложено осуществлять нормативно-денежную оценку земли по паям, что устранит недостатки расчета вышеупомянутых показателей.

Проанализированы процессы трансформации разных организационно-правовых форм ведения хозяйства, земельных отношений и реформирования системы платежей за землю в аграрном секторе экономики Сумской области, предложены механизмы распределения земельного налога к бюджетам разных уровней и их контроль за использованием. Отражены проблемы развития аренды земли. Разработана компенсация изменения качественного состояния почвы в зависимости от использования земли по завершению срока аренды. Усовершенствованы договорные арендные отношения относительно прав и обязанностей арендаторов и арендодателей в процессе использования земельных паев. Приобрело дальнейшее развитие выведение из обработки деградированных земель, которое базируется на соблюдении показателей экологического соответствия.

Расценки, за которыми предоставляются платные услуги при выполнении земельно кадастровых работ в системе Госкомзема Украины, являются экономически необоснованными, поскольку определена нами себестоимость предоставления землеустроительных услуг территориальными подразделами Госкомзема в одном случае меньшая на 28-60%, в другом - превышает на 40-70% утвержденную стоимость услуг. Поэтому необходимо осуществить пересмотр расценок за услуги определением обоснованной себестоимости этих работ по Украине.

Предложено осуществлять распределение земельного налога налоговыми инспекциями, который должен осуществляться через отчисление 60% в местные или районные бюджеты с целью использования этих средств лишь на землеустройство села, района, области и Украины в целом, 10% - в областные бюджеты с целью перераспределения этих средств на землеустройство между районами, 30% - в государственный бюджет, с целью выполнения государственных землеустроительных программ.

Предложено расширить информационную базу государственного земельного кадастра и ее инфраструктуру в целом по Украине, поскольку автоматизированная система ведения государственного земельного кадастра не создает полноценные условия для развития взаимоувязываемой электронно-информационной базы данных относительно землеустройства и землепользования региона из-за отсутствия информации о ценности земельного участка, нормативно-денежной оценке земли, условиях отведения земельного участка.

При условиях рынка земель сельскохозяйственного назначения мы поддерживаем мысль относительно определения цены 1 гектар земли (пашне) через капитализацию арендной платы. В этом случае арендная плата капитализируется на процентную депозитную ставку. Такой расчет позволит установить минимальную цену на земле сельскохозяйственного назначения.

Ключевые слова: трансформация, арендная плата, реформирование, земельный налог, формы ведения хозяйства, аренда, отношения собственности, цена услуги.

Annotation

Korytnyk M.V. Transformation of economic mechanism of the landed relations. - manuscript.

Thesis for a scientific degree of the candidate of economic sciences on specialty 08.00.03 - Economy and management a national economy. Bilotserkivskiy national agrarian university, Bila Tserkva, 2010.

The theoretical, methodical, economic and social problems of transformation of economic mechanism of the landed relations are reflected in dissertation.

The processes of transformation of different legal forms of menage, landed relations and reformation of the system of payments for earth in the agrarian sector of economy of the Sumy area, offered mechanisms of distribution of land-tax to the budgets of different levels and their control are analysed after the use. The problems of development of lease of earth are reflected. Indemnification of change of the high-quality state of soil is worked out depending on the use of earth on completion of term of lease. Contractual leasings relations are improved in agriculture in relation to rights and duties of leaseholders and lessors in the process of the use of the landed shares. Purchased subsequent development of leadingout from till of the degraded earths, which is based on the observance of indexes of ecological accordance.

Key words: transformation, rent, reformation, land-tax, forms of menage, lease, relations of property, cost of service.

Размещено на Allbest.ru

...