Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет

імені В.Н. КАРАЗІНА

УДК 338. 436. 025. 2 : 339. 9

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Стратегія економічного розвитку АПК

В умовах глобалізації

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління

національним господарством

Положенцева Катерина Леонідівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті

імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Третяк Вікторія Павлівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, доцент кафедри економіки та менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Молдаван Любов Василівна, Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі (м. Київ)

кандидат економічних наук, професор Шиян Віктор Йосифович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри економіки підприємства

Захист відбудеться 16 квітня 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.05 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розіслано «15» березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.П. Третяк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Поява наукової проблематики розробки стратегії економічного розвитку викликана доволі об'єктивними причинами (науково-технічним прогресом, глобалізацією бізнес-процесів, посиленням мінливості як середовища, в якому діє організація, так і відносин у менеджменті) і стала результатом не тільки еволюційного розвитку предметних галузей управління. Методи і форми довгострокового і поточного планування, що існували в 20 столітті, засновані на оптимізаційному моделюванні, науково-технічному й економічному прогнозуванні, за допомогою яких прагнули визначити тенденції розвитку виробництва, напрями і характер діяльності організації, були досить ефективні, але за умов відносно стабільних стосунків і цілей нарощування потенціалу організацій і насичення ринку товарами, більш-менш постійного зовнішнього середовища, створюваного протекціоністською політикою, більш обмежених вимог до товару, що висуваються споживачами, а також наявності законодавства щодо соціальної відповідальності організацій, природокористування, екології й охорони навколишнього середовища.

У міру кількісної і якісної зміни масштабів господарювання і природокористування, розширення використання на практиці наукових досягнень та інформаційних технологій, усе більшої відкритості національних, регіональних і корпоративних меж для інформації, товарів і послуг, капіталів і робочої сили і в умовах посилення конкурентної боротьби, змінилися умови формування пропозиції. Характер споживчого попиту також змінювався. Виникла потреба захисту прав споживачів, стають актуальнішими проблеми природокористування, екологічної рівноваги, а також освіти. Істотно зростає динамічність і невизначеність чинників і процесів у соціально-економічних системах. Це докорінно змінює господарську ситуацію, значно ускладнюючи її та збільшуючи різноманітність. Виникає необхідність реформування існуючої системи поглядів на управління. Стало неможливо підтримувати відповідність між зростаючими вимогами ринку та діяльністю організації. Жорстко регламентовані системи управління виявилися неспроможними вирішувати завдання ефективного функціонування в умовах нестабільності і невизначеності зовнішнього середовища. Виникла методологія стратегічного управління, завданням якого є розробка стратегії і досягнення поставлених цілей, забезпечення відповідності потенціалу підприємства до вимог середовища, в якому воно функціонує, в умовах динамічних змін.

Економічні системи для успішного функціонування і подальшого успішного розвитку повинні управлятися з використанням широкого спектру важелів. При цьому здійснюється органічне поєднання механізмів саморегуляції і цілеспрямованого впливу, який знаходить своє вираження в державному регулюванні.

Особливість сучасного світу - глобалізація. Незважаючи на те, що цей процес трактується неоднозначно, але загально визнаним стало положення: для адекватної реакції на зміни, які відбуваються в світі, необхідно формувати нову парадигму управління економічними системами, однією зі складових якої виступає розробка стратегій економічного розвитку.

Успішне функціонування АПК України в умовах, що характеризуються крайньою нестабільністю відносин, глобалізації економіки, євроінтеграційного вектора розвитку країни, диктує необхідність прискореного розвитку стратегічного управління, розробки стратегії, методів, сценаріїв і засобів, що робить тему дисертаційного дослідження актуальною.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Проблематика розробки стратегії економічного розвитку детально досліджена в багатьох роботах як вітчизняних, так і іноземних авторів. У дисертаційній роботі враховані певним чином думки таких економістів, як О. Віханський, І. Герчикова, Д. Львів, М. Мойсеєв, Б. Соловйов, Р. Фатхутдінов, а також І. Ансофф, П. Друкер, Ф. Котлер, М. Портер, А. Стрікленд, А. Томпсон, Д. Тапскотт, К. Холінг та ін. Пропонуючи безліч змістовних аргументів, ці автори, з погляду здобувача, не враховують ряд сучасних принципів менеджменту й економічні умови (глобалізація, євроінтеграція, світова фінансова криза). Усе більше уваги останнім часом приділяється обґрунтуванню стратегії розвитку сільського господарства та інших галузей АПК в ринкових умовах у працях Л. Антоненка, В. Бабича, С. Бандура, С. Галузи, В. Геєця, Б. Данилишина, О. Дація, Т. Заєць, А. Лисецького, А. Люкшинова, Л. Молдаван, В. Онікієнка, П. Саблука, В. Семіноженко, Д. Стеченко, В. Третяк, М. Хвесика, Ю. Ципкіна, В. Шияна. Водночас багато питань залишається дискусійними або ж недостатньо опрацьованими, в тому числі таких важливих, як особливості підходів до опрацювання стратегій на регіональному рівні, врахування при цьому того факту, що сільському господарству притаманний особливий характер циклічності, що формує ознаки впливу на стабільність розвитку галузі загальноекономічних криз, що є свідченням необхідності подальшої наукової розробки стратегії розвитку агропромислового комплексу і характеризує актуальність теми дослідження.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри економіки та менеджменту Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Організаційно-економічний механізм стратегічного управління інноваційною моделлю», номер державної реєстрації 0108U01375.

Мета і завдання дослідження. Основна мета дослідження полягає в розробці наукових засад і практичних рекомендацій щодо формування і обґрунтування стратегії розвитку АПК в умовах глобалізації на рівні регіонального комплексу.

Ця загальна мета досягається вирішенням таких конкретних завдань:

- вивчення теоретичних аспектів розробки стратегії економічного розвитку АПК, суті, принципів і функцій стратегічного управління комплексом як суттєвої ланки ринкового механізму;

- уточнення економічного змісту категорії «економічне регулювання АПК», класифікація основних методів, інструментів державного регулювання АПК на регіональному рівні, виявлення пріоритетів державної участі в аграрній економіці регіону;

- узагальнення досвіду розробки стратегії економічного розвитку АПК, забезпечення продовольчої безпеки в розвинених країнах з метою його застосування у вітчизняній практиці;

- дослідження тенденцій розвитку АПК України та її регіонів в умовах глобалізації;

- аналіз розвитку та оцінки стратегічного управління агропромисловим комплексом регіону;

- розробка й апробація методичного підходу до оцінки рівня стратегічного управління АПК районів регіону, заснованого на розрахунку інтегрального коефіцієнта стратегічного управління;

- визначення стратегічних пріоритетів розвитку АПК на регіональному рівні;

- обґрунтування пропозицій щодо створення регіональної інформаційно-консультаційної служби АПК і центру стратегічного управління регіоном, упровадження аутсорсингу в агропромисловий комплекс регіону, створення та розвитку системи інформаційної підтримки стратегічного управління АПК регіону.

Об'єктом дисертаційного дослідження виступають процеси економічного розвитку АПК та становлення системи стратегічного управління ним як основи концепції державного регулювання в умовах глобалізації економіки.

Предметом наукового дослідження є організаційно-економічний механізм стратегічного управління АПК та теоретико-методологічні аспекти його вдосконалення в умовах глобалізації і багатовекторності траєкторій розвитку економіки України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є циклічно-хвильова парадигма та її складові - теорія циклів і теорія систем.

Із метою досягнення цілей і вирішення поставлених завдань були використані наступні загальнонаукові методи:

- метод теоретичних узагальнень і порівнянь - для узагальнення досвіду стратегічного управління і державного регулювання економіки АПК у розвинених країнах;

- метод логічного моделювання - для класифікації основних методів, інструментів державного регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні АПК, виявлення тенденцій державної участі в аграрній економіці регіону, розробки методичного підходу до оцінки рівня стратегічного управління АПК районів регіону;

- діалектичний метод - для виявлення принципових характеристик агропродовольчої політики, стратегічних цілей розвитку комплексу;

- конкретно - історичний метод - для обґрунтування розгляду інституціонального підходу як основи методології аграрного реформування в Україні;

- порівняльний аналіз - при дослідженні тенденцій розвитку АПК України в умовах глобалізації, аналізі розвитку й оцінці стратегічного управління агропромисловим комплексом Харківського регіону;

- системний підхід - для обґрунтування рекомендацій щодо формування і розвитку системи стратегічного управління як чинника ефективного господарювання АПК України на рівні регіонального комплексу;

- графічний метод - для обґрунтування доцільності практичного застосування методичного підходу до оцінки рівня стратегічного управління АПК районів регіону.

У ході дослідження використано статистичні та економіко-математичні методи аналізу: угрупування, порівняння, динамічні ряди, графіки, факторний, кореляційно-регресійний і кластерний аналіз.

Інформаційною базою дослідження стали роботи провідних вітчизняних та зарубіжних учених, присвячені проблемам управління макро- і мікроекономікою у сфері АПК, законодавчі і нормативні акти України з питань переходу до ринкових відносин і здійснення аграрної реформи, статистичні дані, матеріали фінансово-господарської діяльності підприємств АПК України і Харківської області.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці концептуальних підходів щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму стратегічного управління АПК в умовах глобалізації.

Одержано такі наукові результати:

уперше:

- обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку АПК з урахуванням глобалізаційних процесів в економіці, реалізація яких дозволяє підприємствам комплексу оптимально використовувати наявний потенціал і залишатися сприйнятливими до вимог зовнішнього середовища;

удосконалено:

- підходи до формування стратегії економічного розвитку аграрного комплексу як основи концепції державного регулювання його розвитку, що враховує вимоги СОТ;

- підхід до оцінки рівня стратегічного управління АПК районів регіону на основі інтегрального коефіцієнта стратегічного управління, який передбачає використання даних офіційної загальнодоступної статистики і може застосовуватися на всіх рівнях управління комплексом;

- організаційно-економічний механізм створення регіональної інформаційно-консультаційної служби і центру стратегічного управління та упровадження аутсорсингу в агропромисловий комплекс регіону з метою підвищення рівня його конкурентоспроможності;

набуло подальшого розвитку:

- теоретичні аспекти суті, принципів і функцій стратегічного управління аграрним комплексом як важливого чинника його ефективного господарювання в умовах глобалізації економіки та членства України в СОТ;

- визначення тенденцій розвитку АПК в умовах глобалізації, що кореспондуються з вимогами ринкової економіки та євроінтеграційними процесами на макро- і мезорівнях.

Практичне значення результатів. Використання основних наукових положень і висновків у практичній діяльності дозволяє: розширити методологічну базу розвитку системи стратегічного управління АПК на регіональному рівні; використовувати їх для проведення аналізу ефективності стратегічного управління, зокрема визначення резервів і напрямів раціоналізації господарської діяльності та природокористування; розширити прикладний характер формування системи ефективного стратегічного управління, адаптованої до реальних умов глобалізації. Для науково-дослідної роботи результати дослідження можуть використовуватися як практичні рекомендації щодо поліпшення концептуалізації системи стратегічного управління і проектування її науково обґрунтованих підсистем. У навчальному процесі основні наукові положення і висновки дослідження можуть використовуватися при вивченні розвитку теорії менеджменту, державного і стратегічного управління, управління народним господарством.

Низка результатів наукових досліджень, які містяться у дисертації, знайшла практичне впровадження у роботі Головного управління економіки Харківської обласної державної адміністрації. Запропонований методичний підхід оцінки рівня стратегічного управління АПК районів регіону було використано при розробці проекту Комплексної програми розвитку сільського господарства Харківської області на період до 2010 року (довідка про впровадження № 06-18/2066 від 03.11.2009 р.).

Адаптований методичний підхід до оцінки управління на рівні підприємства використано при аналізі ефективності роботи структурних підрозділів ДП «Агрофірми «Шахтар» у 2008 р. (довідка про впровадження № 162 від 19.01.2009 р.).

Розроблені в дисертації пропозиції щодо формування пріоритетних напрямів стратегії розвитку АПК Харківської області та удосконалення інформаційного забезпечення системи стратегічного управління регіонального АПК використовуються у навчальному процесі під час викладання курсів «Стратегічний менеджмент», «Регіонально-адміністративний менеджмент» у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна (довідка про впровадження № 2101/18-20 від 07.09.2009 р.), «Стратегічний менеджмент», «Операційний менеджмент» та «Планування діяльності підприємств» у Краматорському економіко-гуманітарному інституті (довідка про впровадження № 122 від 21.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в поглибленні теоретичних уявлень, що існують в економічній науці, про роль, методи і механізми стратегічного управління в національному господарстві країни. Зокрема, обґрунтовані пропозиції концептуального характеру щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму стратегічного управління АПК регіонів України в умовах глобалізації і наростаючого впливу депресивної фази світового економічного циклу.

Викладені в роботі висновки та рекомендації зроблено автором самостійно. Стосовно наукових праць, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача відображено в авторефераті, у списку публікацій на тему дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні висновки, пропозиції та рекомендації дисертаційного дослідження доповідалися автором на міжнародних науково-практичних конференціях:

- міжнародна науково-практична конференція «Vмdeckэ potenciбl svйta - 2007», Прага, 2007 р.;

- міжнародна науково-практична конференція «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, образовании `2008», Одеса, 2008 р.;

- ІІІ міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави», Дніпропетровськ, 2008 р;

- міжнародна науково-практична конференція «Дослідження та оптимізація економічних процесів» «Оптимум - 2008», Харків, 2008 р.

- науково-практична конференція «Стратегія і динаміка відтворення основних фондів: тенденції, аспекти моделі економічного розвитку», Харків, 2009 р.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в 12 роботах загальним обсягом 3,2 друкарських аркуша, серед яких 7 статей обсягом 1,8 друкарських аркуша, - у спеціалізованих наукових виданнях ВАК України і 5 публікацій у матеріалах конференцій. Шість статей, у спеціалізованих виданнях обсягом 1,5 друкарських аркуша, написано автором одноосібно. У статті, написаній у співавторстві, частка автора складає 0,15 друкарських аркуша.

Структура і обсяг дисертації визначається загальною концепцією, поставленими завданнями, логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 251 найменування і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 223 сторінки комп'ютерного тексту, в тому числі 21 таблицю, 16 рисунків, 1 додаток на 7 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету й завдання дослідження, його предмет, об'єкт, методологічну базу, практичне значення й наукову новизну отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні аспекти стратегічного управління та їх розвиток в умовах ринкової трансформації» автором викладено теоретичні аспекти розробки стратегії економічного розвитку АПК, суті, принципів і функцій стратегічного управління комплексом як суттєвої ланки ринкового механізму, зроблено уточнення економічного змісту категорії «економічне регулювання АПК», класифіковано основні методи, інструменти державного регулювання АПК на регіональному рівні, виявлено пріоритети державної участі в аграрній економіці регіону.

Складні економічні умови, в яких опинилися підприємства агропромислового комплексу України у зв'язку зі світовою фінансовою кризою, глобалізаційними тенденціями в економіці, що посилюються, і, разом із тим, нові можливості, що відкриваються перед ними , обумовлюють необхідність наукового обґрунтування стратегії економічного розвитку АПК як основи концепції його державного регулювання.

Державне регулювання економічного розвитку в аграрному секторі економіки розглядається нами як спосіб направленої та координуючої дії на учасників сільськогосподарського виробництва. До економічних інструментів державного регулювання відносять бюджетну, податкову, кредитну, цінову, митно-тарифну, соціальну політику, систему державного замовлення і закупівель, контрактну систему, політику регулювання доходів (рис. 1).

Нелегка ситуація, що склалася в продовольчому комплексі регіонів України, спричинена не тільки системною кризою в національній економіці, світовою фінансовою кризою, нестабільністю політичної ситуації в країні, але й ослабленням державного регулювання, що призвело до диспаритету цін, диспропорцій виробництва і, як наслідок, низьких доходів сільськогосподарських товаровиробників, значного зниження ефективності функціонування підприємств і агропромислового комплексу в цілому.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Інструменти регулювання державної політики в аграрній економіці (авторська розробка)

Методологія стратегічного управління є сукупністю принципів, специфічних методів ухвалення стратегічних рішень і способів їх практичної реалізації для досягнення цілей, що дозволяють організації оптимально використовувати наявний потенціал і залишатися сприйнятливою до вимог зовнішнього середовища. В умовах нестабільного зовнішнього середовища, в якому діють українські підприємства агропромислового комплексу, стратегічне управління повинно стати основою концепції державного регулювання їх діяльності.

У сучасних умовах необхідна розробка стратегії розвитку регіонального АПК у вигляді розгорненого плану розвитку комплексу з указівкою конкретних заходів щодо кожного інструменту його регулювання з боку держави. Необхідне корегування аграрної політики держави з метою підвищення ефективності підприємницької діяльності в аграрному комплексі регіону.

У другому розділі «Дослідження та оцінка сучасного стану й динаміки розвитку агропромислового комплексу» здійснено узагальнення досвіду розробки стратегії економічного розвитку АПК, забезпечення продовольчої безпеки в розвинених країнах з метою його застосування у вітчизняній практиці; дослідження тенденцій розвитку АПК України в умовах глобалізації; зроблено аналіз розвитку та оцінки стратегічного управління агропромисловим комплексом регіону; розроблено й апробовано методичний підхід до оцінки рівня стратегічного управління АПК районів регіону, заснованого на розрахунку інтегрального коефіцієнта стратегічного управління.

Критичний аналіз і узагальнення досвіду стратегічного управління та державного регулювання економіки АПК в розвинених країнах сприяє виробленню заходів щодо виходу агропромислового комплексу України з важкого економічного становища, в якому він перебуває у зв'язку зі світовою фінансовою кризою.

Проведений у ході виконання дисертаційного дослідження аналіз показав, що в даний час пріоритетним змістом аграрної політики більшості країн ринкової економіки є державна підтримка аграрного сектора за допомогою різних субсидій, дотацій і пільг. Державна підтримка сільського господарства і харчової промисловості відіграла центральну роль у різкому збільшенні виробництва продовольства в країнах, що в даний час є його найбільшими експортерами, - у США, Канаді, країнах ЄС. У сучасних концепціях ціноутворення на сільськогосподарську продукцію в країнах із розвиненою ринковою економікою передбачається активне державне втручання у формування і регулювання цін. Державне регулювання агропромислового сектора економіки шляхом усебічної підтримки виробників має стати пріоритетним напрямом стратегічної аграрної політики України.

Економічна ситуація, що складається в аграрному виробництві і ряді інших галузей АПК, диктує необхідність наукового обґрунтування стратегії його економічного розвитку. Необхідна стратегічна орієнтація на різних рівнях управління територіальним АПК. На нашу думку, становлення механізму управління економічною системою територіального АПК має бути спрямоване не на зміну структури і поелементного складу, а на зміну характеру відносин, взаємодій між структурними елементами механізму і їх ролі в процесі управління.

У дисертації розроблена й апробована методика оцінки рівня стратегічного управління АПК районів регіону, яка заснована на розрахунку інтегрального коефіцієнта стратегічного управління (ІКСУ) АПК. Методику апробовано на матеріалах Харківської області.

ІКСУ АПК визначалися по кожному району регіону за допомогою формули:

, (1)

де ІКСУ АПК ij - інтегральні коефіцієнти стратегічного управління АПК конкретного району;

П _{СЕР. ЗВ ij} - середньозважений показник роботи аграрного комплексу районів:

, (2)

де i - конкретний показник роботи аграрного комплексу;

n - кількість показників роботи комплексу;

j - район області;

m - кількість районів області.

Оцінка рівня стратегічного управління проводилася на підставі величини ІКСУ АПК: менше 0,85 - незадовільний; 0,85 - 1,1 - задовільний; більше 1,1 - добрий.

Райони області нами були згруповані за величиною ІКСУ АПК. На підставі розрахунків із використанням програми кластерного аналізу, нами був побудований граф схожості рівнів стратегічного управління районів Харківської області (рис. 2), який підтвердив результати проведеної оцінки.

Методичний підхід, заснований на розрахунку інтегрального коефіцієнта стратегічного управління, простий у розрахунковому відношенні і може застосовуватися на всіх рівнях управління комплексом. Незаперечною його перевагою є те, що основу розрахунків складають дані офіційної загальнодоступної статистики.

У третьому розділі «Удосконалення стратегії економічного розвитку агропромислового комплексу регіону в контексті глобалізації» проведено обґрунтування стратегічних пріоритетів розвитку АПК на регіональному рівні; визначені пропозиції щодо створення регіональної інформаційно-консультаційної служби АПК і центру стратегічного управління регіоном, упровадження аутсорсингу в агропромисловий комплекс регіону, створення та розвитку системи інформаційної підтримки стратегічного управління АПК регіону.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Граф схожості рівнів стратегічного управління АПК районів

Ефективне функціонування агропромислового комплексу України актуалізує потребу стратегічного управління цією важливою галуззю економіки країни, наукового обґрунтування стратегії і сценаріїв її розвитку. Сценарії розвитку АПК повинні відображати принципові положення агропродовольчої політики (рис. 3), враховувати тенденції глобалізації економіки та реальні наслідки членства України в СОТ.

Раціональне використання обмежених ресурсів АПК України в умовах світової фінансової кризи, нестабільності зовнішнього середовища актуалізує потребу стратегічного управління комплексом, наукового обґрунтування пріоритетів його розвитку.

Агропромисловий комплекс України в даний час усе ще переживає труднощі, зумовлені суб'єктивними помилками в агропродовольчій політиці та її реалізації, світовою фінансовою кризою, що триває, загостренням конкуренції з боку інших країн у зв'язку з глобалізаційними процесами в економіці. Здійснений економічний аналіз виявив нагальну потребу переходу державного регулювання АПК на концепцію стратегічного управління, визначення пріоритетів розвитку комплексу.

У 2010-2012 роках має бути завершено формування основ ринкової інфраструктури, створено наукові, технологічні, організаційні й економічні передумови для стійкого розвитку сільського господарства та інших галузей агропромислового комплексу. За цей час середньорічні темпи виробництва сільськогосподарської продукції, добрив, машин повинні скласти 3-5% у середньому за рік. До 2015 року АПК має перейти на динамічний розвиток зі щорічним приростом виробництва не менше 5-7%. Слід прагнути до підвищення економічної ефективності галузей і підприємств при дотриманні вимог соціально-екологічного, зокрема природокористувального, характеру.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Характеристики ефективної агропродовольчої політики України (авторська розробка)

У ході дослідження були визначені стратегічні пріоритети розвитку АПК України, які наведені на рис. 4. Реалізація визначених пріоритетів стратегії економічного розвитку АПК дозволить найбільш ефективно використовувати обмежені ресурси підприємств комплексу, залучати зовнішні ресурси для досягнення поставленої мети, поліпшити постачання населення України продуктами харчування, забезпечити продовольчу безпеку країни. агропромисловий глобалізація продовольчий

Суть явищ і процесів, які відбуваються в аграрній економіці, природі та суспільстві, необхідно розглядати системно. Тому аграрний сектор необхідно розглядати як багатофункціональну систему, що існує в постійному русі і взаємодії з іншими елементами суспільства. Соціальна та екологічна стратегія розвитку АПК регіону повинна забезпечити вирішення екологічних проблем і максимально використовувати переваги місцевих кліматичних умов. У процесі дослідження нами виявлено стратегічні пріоритети АПК в галузі екологізації та кліматичної адаптації.

Стратегія розвитку АПК повинна задіювати механізми переведення науки на ринкові відносини. Аграрна наука також не може розраховувати на істотне збільшення державного фінансування робіт, окрім фундаментальних, і повинна орієнтуватись на створення спеціальних режимів торгівлі науково-технічною продукцією, яка забезпечить науковцям прийнятний рівень доходів.Стратегія розвитку АПК до 2015 року має передбачати, на нашу думку, розвиток галузей і організацій комплексу за принципом «продуційовані зміни», враховувати вимоги ХХI століття, глобалізації, здатних радикально змінити сьогоднішній стан сільськогосподарських галузей.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Стратегічні пріоритети розвитку АПК України (авторська розробка)

Метою інноваційного розвитку аграрного сектора має стати кардинальне підвищення віддачі від наявних у країні ресурсів за рахунок застосування технологічних, організаційних та інших інновацій. Має йтися не лише про збільшення обсягів сільськогосподарської продукції. Необхідно перш за все підвищити рівень рентабельності основних видів продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах. Особливо це стосується тваринницької продукції, виробництво майже всіх видів якої після 1990 р. виявилося нерентабельним. Виникає нагальна потреба наукового обґрунтування стратегії економічного розвитку АПК, що дозволить найефективніше використовувати обмежені ресурси підприємств комплексу, залучати зовнішні ресурси (аутсорсинг) для досягнення поставлених цілей, поліпшити забезпечення населення України продуктами харчування, зміцнити продовольчу безпеку країни. Упровадження аутсорсингу в АПК регіону сприяє вдосконаленню державного управління аграрним виробництвом і підвищенню рівня конкурентоспроможності комплексу.

Як і в попередні роки, в 2009 р. залишилися невирішеними питання формування виробничого потенціалу, включаючи поліпшення використання всіх видів економічних ресурсів АПК, нарощування його економічного потенціалу. Регіональні АПК перебувають на різних рівнях готовності до роботи в умовах глобалізації економіки, тому роль держави в розвитку управління агропромисловим комплексом полягає у створенні стійкої соціально-економічної бази для розвитку всіх форм власності і господарювання, вільного аграрного підприємництва, забезпеченні взаємодії умов і факторів ефективного функціонування агропромислових систем та продовольчого комплексу на основі раціонального використання ресурсів, потенціалу землі, інвестицій і дотримання екологічної рівноваги в агропромисловій сфері регіонів країни.

Аналіз інформаційного забезпечення регіонального АПК виявив неадекватну сучасним умовам систему збору, обробки та передачі інформації. Практично відсутня система показників, яка відповідала б вимогам регіонального управління підприємствами агропромислового комплексу, що виконують соціальні й економічні функції. Раціональним шляхом вирішення проблеми інформатизації ринку для підприємств різних форм власності може стати спільне створення та використання разом з іншими зацікавленими сторонами загальнодоступної системи телекомунікаційної й інформаційної підтримки їх операцій на ринку.

ВИСНОВКИ

Результати проведених досліджень дали підстави для таких висновків і пропозицій.

1. Стратегічне управління дає змогу підвищити ефективність державного управління аграрним сектором економіки України. Воно є необхідною умовою його ефективного розвитку. Стратегія є детальним усебічним комплексним планом, призначеним для того, щоб забезпечити здійснення місії організації та досягнення її мети. Методологія стратегічного управління як сукупність принципів, специфічних методів прийняття стратегічних рішень і способів їх практичної реалізації для досягнення цілей дає можливість підприємствам АПК оптимально використовувати наявний потенціал і залишатися сприйнятливими до вимог зовнішнього середовища.

У дисертації пропонується створення моделі формування аграрної політики на основі виділення стратегічних пріоритетів державної політики і національних інтересів України.

2. У дисертації визначено стратегічні пріоритети розвитку АПК з урахуванням глобалізаційних процесів в економіці з таких напрямків: створення сприятливих умов інвестиційного забезпечення АПК, забезпечення розвитку інфраструктури аграрного ринку, впровадження досягнень сучасної науки в аграрне виробництво. Їх реалізація сприяє ефективному використанню обмежених ресурсів підприємств комплексу, поліпшенню забезпечення населення України продуктами харчування і посиленню продовольчої безпеки країни.

3. Розробляючи стратегію розвитку АПК регіонів України, пропонується використовувати той сценарій його розвитку, що покликаний задовольнити купівельний попит населення і підвищення ефективності виробництва в першу чергу за рахунок удосконалення організаційних і управлінських чинників, підвищення віддачі бюджетної підтримки сільського господарства. У міру зміцнення економіки країни вкладення в сільське господарство зростатимуть, а темпи його розвитку будуть збільшуватися.

Стратегію державного управління АПК має бути направлено на стійкий збалансований розвиток аграрного сектора кожного регіону України, під яким розуміється всебічно збалансований розвиток між суспільством, економікою і природою в межах окремої території.

Базовий стратегічний орієнтир АПК - перехід підприємств і організацій комплексу на режим стійкого розвитку на основі модернізації виробничого потенціалу, упровадження прогресивних індустріальних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, створення умов для підвищення прибутковості сільськогосподарського виробництва, динамічного соціального розвитку сільських районів.

4. Розроблений і апробований у ході проведеного дослідження методичний підхід оцінки рівня стратегічного управління АПК районів регіону, заснований на розрахунку інтегрального коефіцієнта стратегічного управління, простий при обчисленні, доступний розумінню працівників аналітичних служб. Він може застосовуватися на всіх рівнях управління комплексом при коректному відборі ознак чинників і уможливлює підвищення якості аналітичної економічної роботи. Його перевагою є і те, що в основі розрахунків можуть бути закладені дані, отримані з офіційної загальнодоступної статистики. Це дає можливість застосовувати методичний підхід оцінки рівня стратегічного управління АПК районів регіону науковцями, студентами вузів, у навчальному процесі.

5. Для вдосконалення інформаційного забезпечення державного управління агропромисловим комплексом регіону нами пропонується створення регіональної інформаційно-консультаційної служби АПК.

Удосконаленню державного управління аграрним виробництвом регіонів України сприятиме упровадження аутсорсингу в агропромисловому комплексі з метою підвищення рівня його конкурентоспроможності. У дисертації запропоновано організаційно-економічний механізм упровадження аутсорсингу в регіональний АПК.

6. Складні умови глобалізації економічних процесів, євроінтеграційний вектор розвитку України, наслідки світової фінансової кризи, що ускладнюють роботу українських підприємств АПК, диктують необхідність створення і розвитку системи інформаційної підтримки стратегічного управління АПК регіону. Її впровадження як форми спільної господарської діяльності органів управління підприємствами АПК і державного органу управління регіоном сприятиме кращому задоволенню потреб підприємств комплексу і населення, координації діяльності економічних служб підприємств комплексу у пріоритетних напрямах, що мають стратегічне значення для розвитку регіону.

7. Стратегічне планування може бути реалізовано в масштабі регіону за умови створення центру стратегічного управління регіоном, що являє собою науково-виробничу й адміністративну асоціацію, встановлену зацікавленими підприємствами і адміністрацією області. Можливі й інші форми утворення ЦСУР. Основними функціями ЦСУР є стратегічне управління економікою регіону, визначення стратегічних господарських центрів і стратегічних зон господарювання, стратегічне планування, координація діяльності служб управління підприємств регіону, регіональні маркетингові дослідження.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

1. Положенцева Е.Л. Методический подход к выбору стратегии развития предприятия АПК / Е.Л. Положенцева, В.П. Третьяк // Економіка: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. Випуск 230: У 3 т. - Том ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 783-788.

Особистий внесок: розроблено методичний підхід до вибору стратегії розвитку АПК.

2. Положенцева Е.Л. Стратегия и сценарии развития агропромышленного комплекса в условиях глобализации / Е.Л. Положенцева // Бизнес Информ. - 2008. - № 10. - С.58-61.

3. Положенцева Е.Л. Устойчивое развитие аграрного сектора региона / Е.Л. Положенцева // Вестник Национального технического университета «ХПИ», 2008. - №55(1). - С.157-159.

4. Положенцева К.Л. Формування стратегії розвитку агропромислового комплексу України в умовах глобалізації // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. праць: У 2 ч. / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 2. - С. 375-380.

5. Положенцева К.Л. Методологічні основи державного регулювання агропромислового комплексу регіону / К.Л. Положенцева // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2009. - № 851. - С. 100-105.

6. Положенцева К.Л. Удосконалення державного регулювання інноваційного розвитку АПК регіону / К.Л. Положенцева // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2009. - № 840. - С. 219-222.

7. Положенцева К.Л. Удосконалення інформаційного забезпечення системи стратегічного управління регіонального АПК // К.Л. Положенцева // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 10 (100). - С. 255-259.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях

8. Положенцева К.Л. Прискорений розвиток стратегічного управління як передумова успішного функціонування підприємств АПК / К.Л. Положенцева // Materiбly IV mezinбrodnн vмdecko-praktickб konference [«Vмdeckэ potenciбl svйta - 2007»], 16-30 zбшн 2007 roku. - Dнl 2. Ekonomickй vмdy. - Praha: Publishing House «Education and Science» s.r.o. - S. 82-84.

9. Положенцева Е.Л. Показатели устойчивого развития АПК / Е.Л. Положенцева // Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции [«Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, образовании `2008»], 15-25 декабря 2008 г. Том 10. Экономика / Научно-исследовательский проектно-конструкторский институт морского флота Украины (УКРНИИМФ), Одесский национальный морской университет, Морской учебно-консультационный цент «MarinECC». - Одесса: Черноморье, 2008. - С. 40-43.

10. Положенцева Е.Л. Стратегические приоритеты государственного управления агропромышленным комплексом / Е.Л. Положенцева // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції [«Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави»], 29-30 жовтня 2008 року. Т. 5. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - С. 19-21.

11. Положенцева Е.Л. Устойчивое развитие аграрного сектора региона / Е.Л. Положенцева // Труди VI міжнародної науково - практичної конференції [«Дослідження та оптимізація економічних процесів» «Оптимум - 2008»], 3-5 грудня 2008 р. -Х.: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2008. - С. 180-181.

12. Положенцева К.Л. Удосконалення державного регулювання інноваційного розвитку АПК регіону // Стратегія і динаміка відтворення основних фондів: тенденції, аспекти моделі економічного розвитку: Матеріали науково-практичної конференції (20-21 січня 2009 року, Харків) / Відп. ред. В.В. Александров, В.П. Бабич. - Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - 2009. - С. 85-86.

АНОТАЦІЯ

Положенцева К.Л. Стратегія економічного розвитку АПК в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством - Харківський національний університеті імені В.Н. Каразіна, Харків, 2010.

У дисертаційній роботі автором на основі всебічного дослідження формування і розвитку системи стратегічного управління як чинника ефективного господарювання АПК України на рівні регіонального комплексу обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку регіонального АПК з урахуванням вимог СОТ і глобалізаційних процесів в економіці. Розробки автора ґрунтуються на власному аналізі стану АПК України на тлі зарубіжного досвіду.

В процесі дослідження автором проведено узагальнення досвіду розробки стратегії економічного розвитку АПК, забезпечення продовольчої безпеки в розвинених країнах з метою його застосування у вітчизняній практиці; дослідження тенденцій розвитку АПК України в умовах глобалізації; здійснено аналіз розвитку та оцінки стратегічного управління агропромисловим комплексом регіону; розроблено й апробовано методичний підхід до оцінки рівня стратегічного управління АПК районів регіону, заснованого на розрахунку інтегрального коефіцієнта стратегічного управління.

З метою удосконалення стратегії економічного розвитку агропромислового комплексу регіону в контексті глобалізації проведено обґрунтування стратегічних пріоритетів розвитку АПК на регіональному рівні; визначені пропозиції щодо створення регіональної інформаційно-консультаційної служби АПК і центру стратегічного управління регіоном, упровадження аутсорсингу в агропромисловий комплекс регіону, створення та розвитку системи інформаційної підтримки стратегічного управління АПК регіону.

Ключові слова: АПК, національне господарство, державне регулювання, стратегія економічного розвитку, стратегічне управління, глобалізація.

АННОТАЦИЯ

Положенцева Е.Л. Стратегия экономического развития АПК в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2010.

В диссертации исследованы теоретические аспекты разработки стратегии экономического развития, сущности, принципов и функций стратегического управления АПК как существенного звена рыночного механизма. Проведено уточнение экономического содержания категории «экономическое регулирование АПК», разработана классификация основных методов, инструментов государственного регулирования АПК на региональном уровне, выявлены приоритеты государственного участия в аграрной экономике региона.

Обобщен опыт разработки стратегии экономического развития АПК, обеспечения продовольственной безопасности в развитых странах в целях его использования в отечественной практике. В ходе исследования тенденций развития АПК Украины в условиях глобализации, анализа развития и оценки стратегического управления агропромышленным комплексом региона разработан и апробирован методический подход к оценке уровня стратегического управления АПК районов региона, основанный на расчете интегрального коэффициента стратегического управления. Он может применяться на всех уровнях управления комплексом при корректном отборе факторных признаков и повысить качество аналитической экономической работы. Неоспоримым его преимуществом является и то, что в основе расчетов могут быть заложены данные, полученные из официальной общедоступной статистики. Это позволяет использовать методический подход оценки уровня стратегического управления АПК районов региона научными работниками, студентами вузов, в учебном процессе.

С целью совершенствования стратегии экономического развития АПК, становления и координации системы стратегического управления как основы концепции государственного регулирования агропромышленного комплекса региона в условиях глобализации экономики выявлены стратегические приоритеты развития АПК на региональном уровне, обоснованы предложения по созданию региональной информационно-консультационной службы АПК и центра стратегического управления регионом, внедрению аутсорсинга в агропромышленный комплекс региона, созданию и развитию системы информационной поддержки стратегического управления АПК региона.

Ключевые слова: АПК, национальное хозяйство, государственное регулирование, стратегия экономического развития, стратегическое управление, глобализация.

ANNOTATION

Polozhentseva E.L. The strategy of economic development of agro-industrial complex in the context of globalization. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.03 - economics and management of national economy. - V. Karazin Kharkiv National University, Kharkov, 2010.

The study of the trends in the development of AIC of Ukraine in the conditions of globalization was carried out, analysis of the development and evaluation of the strategic management of agro-industrial sector in the region were provided and a methodical approach to assessing the level of the strategic management of agro-industrial complex of the region based on a calculation of the integral factor of strategic management was tested. It can be applied at all levels of management of the AIC in case of the correct selection of factor variables and it can improve the quality of analytical economic work. Its indisputable advantage is the fact that the basis of calculations can be incorporated data from publicly available official statistics. This allows to use the methodical approach to assessing the level of strategic management of the region's AIC by the scientists and university students in the learning process.

In order to improve the economic development strategy of the AIC, the establishment and coordination of strategic management as the foundation of the concept of state regulation of agro-industrial complex of the region in the context of economic globalization the strategic priorities for AIC development at the regional level are identified, the proposal to establish a regional information and advisory service of AIC and the center of the strategic management of the region are justified, the introduction of outsourcing in the agro-industrial complex of the region, creation and development of the system of information support of the strategic management of regional AIC are suggested.

Key words: agro-industrial complex (AIC), the national economy, state regulation, economic development strategy, strategic management, globalization.

Положенцева Катерина Леонідівна

Стратегія економічного розвитку АПК

в умовах глобалізації

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління

національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Відповідний за випуск

к.е.н., доц. Третяк В.П.

Підписано до друку 05.02.2010 р. Формат 60x84/16.

Обсяг 1,0 умов. друк. арк. Папір друкарський.

Наклад 100 прим. Зам. № 07/2010.

Надруковано ФОП Сверделов М.О.

м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 24, корп. А., кв. 33

Свідоцтво про державну реєстрацію В00 № 971661 від 13.12.2005 р.

Размещено на Allbest.ru

...