Формування та оцінка податкового потенціалу регіону

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. В Україні нівелювання диспропорцій у розвитку регіонів не відповідає принципу справедливості та економічній доцільності. Трансформаційні процеси у вітчизняній економіці України, її інтеграція до світового економічного простору обумовлюють необхідність розробки нових наукових підходів, поглиблення теоретико-методологічних основ усунення диспропорцій у соціально-економічному розвитку окремих регіонів країни. Головними пріоритетами формування ефективної фінансової політики на регіональному рівні має бути виявлення і використання резервів економічного зростання, активізація існуючих фінансових механізмів та інструментів розвитку, зокрема своєчасна і комплексна оцінка податкового потенціалу регіону і розробка напрямів його нарощування. Зазначене обумовлює підвищену увагу представників регіональної науки до пошуку шляхів раціонального використання всіх наявних і прихованих податкових ресурсів регіону та їх примноження.

Проблеми забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних утворень, зміцнення фінансових засад місцевого самоврядування, удосконалення механізмів управління формуванням і використанням фінансових ресурсів постійно перебувають у центрі уваги вітчизняної та зарубіжної економічної науки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів формування та оцінювання податкового потенціалу регіону.

Відповідно до мети поставлені та виконані такі завдання:

– теоретичне обґрунтування економічної сутності поняття „податковий потенціал регіону”;

– виявлення факторів, які впливають на формування податкового потенціалу регіону;

– виявлення податкових факторів прямої та опосередкованої дії на соціально-економічні відносини на субрегіональному рівні;

– визначення шляхів розширення місцевого оподаткування на регіональному рівні;

– розробка моделі збільшення податкового потенціалу регіону на підставі іммобілізації тіньових фінансових потоків.

1. Теоретико-методичні засади формування податкового потенціалу регіону

Розкрито економічну сутність і взаємозв'язок таких понять, як «податки», «податкові ресурси регіону» та «податковий потенціал регіону», визначено структуру податкового потенціалу регіону та охарактеризовано фактори формування податкового потенціалу регіону.

Зв'язок між сферами виробництва економічних і соціальних благ здійснюється через життєво важливий перерозподіл потоку податкових надходжень. Існує і зворотний зв'язок - через податковий перерозподіл державних послуг. Податки є фінансовим джерелом виробництва суспільних благ, тобто вони опосередковують процес відтворення суспільних благ.

У дисертації пропонується розглядати економічну сутність податкового потенціалу регіону як концентрацію фінансових коштів з метою використання їх адекватно завданням стратегічного ефективного соціально-економічного розвитку регіонального господарства. Основні властивості податкового потенціалу регіону полягають у наступному:

- він розраховується в межах певної території за певний проміжок часу;

- він характеризує максимальну суму податків, яка може бути зібрана в регіоні, не руйнуючи його продуктивного потенціалу і не перешкоджаючи розвитку ділової активності; обов'язково має відповідати умовам чинного податкового законодавства;

- максимізація податкових доходів досягається через оптимальне використання матеріальної бази й ресурсів (з урахуванням підвищення якості життя населення);

- обов'язкова відповідність вимовам чинного податкового законодавства.

Податковий потенціал регіонів відрізняється між собою. Потенційна здатність окремого регіону генерувати бюджетні доходи визначається економічною структурою регіону і його забезпеченістю оподатковуваними ресурсами (податковими базами). У дисертації фактори формування податкового потенціалу регіону пропонується класифікувати за сімома ознаками (табл. 1).

За джерелом походження цю сукупність факторів можна розділити на дві групи: внутрішні, що властиві окремому регіону (природнокліматичні умови, геополітичне положення регіону, рівень життя населення регіону), та зовнішні, вплив яких пов'язаний із зовнішнім середовищем і які більшою мірою зумовлені діяльністю державних інститутів (стан фінансових інститутів держави, економіки, управління та соціально-політичні умови). Якщо внутрішні фактори певною мірою підлягають регіональному регулюванню, то на зовнішні фактори конкретний регіон не може впливати, а вони суттєво впливають на податкову базу регіону.

Таблиця 1. Класифікація факторів формування податкового потенціалу регіону

2. Аналіз та оцінка податкових відносин у регіоні

Досліджено особливості податкової діяльності в регіонах Черкаської області, визначено основні податкові чинники, що безпосередньо або опосередковано впливають на регіональний розвиток; досліджено взаємозв'язок бюджетних, податкових і соціально-економічних процесів на внутрішньо регіональному рівні.

Система оподаткування розглядається як складна система, що поєднує в собі сукупність елементів і зв'язків між ними та характеризується певною цільовою спрямованістю. Співвідношення між її елементами визначає загальні особливості податкових процесів на обласному та внутрішньо регіональному рівні (адміністративних районів, міст) і характер їхнього впливу на регіональний розвиток. У процесі дослідження основних рис і особливостей оподаткування платників податків Черкаської області виявлено, що ця система характеризується:

– незначною часткою податкових надходжень області у загальних обсягах податкових надходжень країни;

– значними коливаннями обсягів податкових надходжень в останні роки. Їх динаміка у окремі роки мала негативну тенденцію, навіть враховуючи певний вплив на щорічні обсяги податкових надходжень інфляційних процесів. У середньому щорічне зменшення обсягів податкових надходжень становило 1,3 %;

– зростанням обсягів податкових надходжень у 2008 р. порівняно з попереднім роком втричі. Найбільше зростання спостерігалося в надходженнях від податку з доходів фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, від ПДВ;

– провідною роллю надходжень від акцизного збору (за останні шість років) - в межах 33,0 - 35,0% у загальному обсязі податкових надходжень (табл. 2);

– збільшенням частки надходжень від прямих податків, зокрема, податку на прибуток;

– масштабним наданням податкових пільг (52,0 % від загального обсягу податкових платежів);

– значними обсягами податкових надходжень до бюджетів міст обласного підпорядкування (57,2 % надходжень по області);

– збереженням низького співвідношення між загальнодержавними і місцевими податками й зборами в доходах місцевих бюджетів.

Дещо інші особливості податкових процесів виявлені на рівні адміністративних районів Черкащини. На територіальну структуру податкових надходжень у Черкаській області, з одного боку, впливають особливості територіальної організації податкової служби, діючим порядком сплати податків, а з іншого - характер господарської діяльності у регіонах і містах серед них:

– незначні обсяги податкових надходжень до бюджетів місцевого самоврядування (у 2007 р. цей показник становив 42,7 %);

– певні відмінності у структурі надходжень (переважання податку на доходи фізичних осіб, плати за землю та акцизного збору);

– значні територіальні диспропорції у наданні податкових пільг тощо.

Таблиця 2. Структура податкових надходжень Черкаського регіону за 2002 - 2008 рр., %

Дослідження податкових і регіональних процесів у регіонах Черкаської області дало змогу виділити податкові чинники прямої (компонентна структура податкових надходжень, рівень податкового навантаження, надання податкових пільг тощо) й опосередкованої дії (через бюджетний механізм, масштаби інноваційної та інвестиційної діяльності) і розкрити за допомогою кореляційно-регресійного аналізу їхній вплив на соціально-економічне зростання внутрішніх регіонів області, діяльність суб'єктів господарювання та формування доходів населення.

Аналіз показав, що найбільший вплив на соціально-економічний розвиток регіонів мають такі податки: з доходів фізичних осіб, на прибуток підприємств і ПДВ, найменший - акцизний збір і місцеві податки та збори. Стабільним є вплив на регіональний розвиток податку з доходів фізичних осіб і ПДВ.

Опосередкований вплив системи оподаткування на соціально-економічний розвиток регіонів пов'язаний, насамперед, із формуванням доходів місцевих бюджетів і подальшим їхнім перерозподілом, а також з масштабами інвестиційної та інноваційної діяльності.

У роботі доведено, що існує певний взаємозв'язок між доходами місцевих бюджетів і структурою їхніх дохідних джерел. Зокрема, податкові надходження найбільший вплив мають на формування обласного бюджету; неподаткові надходження - на всі види бюджетів, крім обласного, де спостерігається від'ємне сальдо. Крім того, необхідно відзначити абсолютну протилежність напряму впливу цього виду дохідних джерел із податковими надходженнями. Приблизно схожими є особливості взаємозв'язку зміни частки офіційних трансфертів та доходів від операцій з капіталом і динаміки питомої ваги окремих місцевих бюджетів в області.

Дослідження взаємозв'язку податкових та інвестиційних процесів у розрізі регіонів виявили в цілому позитивний взаємозв'язок між обсягами наданих податкових пільг і освоєних інвестицій, що свідчить про певний стимулюючий вплив системи оподаткування на соціально-економічний розвиток регіонів. Навіть зважаючи на високий рівень територіальної диференціації в обсягах наданих інвестицій, кореляція цих процесів є дуже значною.

Взаємозв'язок системи оподаткування з інноваційними процесами має принципово інший характер. Проведений аналіз у розрізі районів Черкаської області свідчить про незначний вплив податкової діяльності на інноваційні процеси. Близько 70 % усіх інновацій було впроваджено у м. Черкаси (освоєння виробництва нових видів продукції та впровадження нових технологічних процесів).

Доведено, що в процесі виконання своїх, насамперед фіскальних, функцій система оподаткування тісно взаємодіє з суб'єктами господарської діяльності, які є основними платниками податків в області. Характер взаємозв'язків податкової та господарської діяльності є досить складним. З одного боку, податкові процеси відчутно впливають на фінансово-економічний стан підприємств (величину прибутку, обсяги оборотних коштів, можливість вести активну інвестиційну та інноваційну діяльність тощо), з другого - особливості суб'єктів господарювання (форма власності, конкурентоспроможність, рентабельність виробництва, зміна обсягів вироблених товарів чи послуг тощо) мають значний вплив на формування бази оподаткування, а отже - на обсяги податкових надходжень.

Аналіз впливу податкового навантаження як чинника прямої дії на соціально-економічний розвиток внутрішніх регіонів області показав, що практично в усіх випадках спостерігається більша залежність між соціально-економічним розвитком і податковим навантаженням у містах Черкаської області, ніж в адміністративних районах. Це зумовлено, з одного боку, більш складним та опосередкованим механізмом фінансово-бюджетного забезпечення розвитку адміністративних районів, а з другого - наявністю в містах значної кількості потужних платників податків.

У дисертації виявлена значна диференціація обсягів податкових надходжень і рівня податкового навантаження на підприємства різних видів економічної діяльності. Найбільша частка загального обсягу податкових надходжень до зведеного бюджету Черкаської області надходить від промислових підприємств - 32,1 %, що свідчить про провідну роль промисловості у формуванні податкових потоків в області. Значні обсяги податкових надходжень надходить також від таких галузей, як транспорт і зв'язок (10,2 %), оптова й роздрібна торгівля (10,6 %) та будівництво (11,8 %).

Дослідження взаємозв'язку податкових та інвестиційних процесів у розрізі регіонів виявили в цілому позитивну кореляцію обсягів наданих податкових пільг і обсягів освоєних інвестицій, що свідчить про певний стимулюючий вплив системи оподаткування на соціально-економічний розвиток. Основними особливостями такого впливу є:

– провідна роль промисловості в освоєнні інвестицій в основний капітал, частка якої становить 59,9 % усіх інвестицій в області;

– неоднозначний характер впливу податкових чинників на інвестиційну діяльність у розрізі окремих видів економічної діяльності;

– певний стимулюючий вплив наданих податкових пільг на інвестиційну активність підприємств промисловості, транспорту і зв'язку.

Якщо в інвестиційному аспекті дія податкових чинників є неоднозначною, то вплив системи оподаткування на інноваційну діяльність суб'єктів господарювання в цілому є негативним. Поряд з цим, у масштабах інноваційної діяльності є суттєві територіальні відмінності. Майже 75 % усіх інновацій (126 із 186) були здійснені у м. Черкаси, причому, такі відмінності були характерні для обох основних напрямів - освоєння виробництва нових видів продукції та впровадження нових технологічних процесів.

Існує значна територіальна диференціація більшості податкових показників між районами та містами Черкаської області: обсягів надходжень податку з доходів фізичних осіб, а також їхнього перерахунку на 1 жителя та на 1 працюючого. Значні відмінності у обсягах податку з доходів фізичних осіб у внутрішньообласних регіонах зумовлені, насамперед, значною диференціацією заробітної плати. Адміністративні райони з високим рівнем зарплати відзначаються відповідно й підвищеними обсягами сплаченого податку з доходів фізичних осіб на 1 працюючого.

3. Напрями удосконалення процесів нарощування податкового потенціалу регіону

Запропоновано шляхи нарощування податкового потенціалу на підставі підвищення ефективності системи оподаткування як важливого чинника активізації соціально-економічних процесів на регіональному рівні.

До найважливіших напрямів удосконалення системи оподаткування у контексті активізації соціально-економічного розвитку регіонів Черкаської області та забезпечення їхньої фінансової стійкості належать:

- удосконалення структури дохідних джерел місцевих бюджетів, зокрема підвищення ролі місцевих податків і зборів, розширення переліку загальнодержавних податків, закріплених за місцевими бюджетами;

- зниження податкового навантаження на виробників, що повинно певною мірою компенсуватися розширенням бази оподаткування і упорядкуванням практики надання податкових пільг;

- комплексне доопрацювання системи формульних розрахунків при визначенні міжбюджетних трансфертів і системи податкових пільг у напрямі стимулювання регіонів до їхнього подальшого соціально-економічного розвитку;

- підвищення частки власних закріплених доходів у структурі бюджетів внутрішніх регіонів області;

- удосконалення механізму формування і виконання бюджету розвитку місцевих бюджетів, фінансові ресурси якого спрямовуються на розбудову місцевої соціальної та виробничої інфраструктури, культурні програми тощо.

Розширення бази оподаткування як одного з напрямів удосконалення системи оподаткування сприятиме активізації соціально-економічного розвитку регіонів через зростання обсягів податкових та інших надходжень до місцевих бюджетів, а також через безпосереднє стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів як механізму розширеного відтворення бази оподаткування і підвищення податкоспроможності регіонів, галузей, підприємств.

Одним з шляхів формування податкового потенціалу пропонується введення майнового оподаткування, виходячи з того, що володіння майном є ознакою певного рівня доходів і такий вид оподаткування не суперечить принципу платоспроможності. Податок на майно характеризується багатьма позитивними рисами, що міцно закріпило його в податкових системах більшості країн. По-перше, прискорюється процес переходу майна у власність таких суб'єктів, які можуть ефективніше його використовувати. Володіння майном, що використовується неефективно, стає невиправданими витратами. По-друге, посилюється ефективність ринку нерухомості. По-третє, майнові податки приносять стабільні надходження і не конкурують з основними загальнодержавними податками (на прибуток, непрямими).

Суттєвим джерелом інвестицій в регіональну економіку є тіньові фінансові ресурси - приховані податки. В даній роботі пропонується модель мінімізації прихованого податкового потенціалу регіону, що характеризує рух тіньових фінансових потоків у галузях економіки регіону і базується на виборі стратегії ведення економічної діяльності суб'єктами в умовах макро- і мікроекономічних обмежень.

Особливість такої моделі полягає в тому, що на основі вивчення, узагальнення і класифікації видів тіньових правопорушень і схем іммобілізації ресурсів у тіньовий оборот, описані і формалізовані фінансові потоки як в офіційному, так і в тіньовому секторі економіки, а також виведені деякі закономірності, що стосуються ефективності тіньової та офіційної господарської діяльності.

Такий підхід дозволяє обчислити невідомі компоненти системи, такі як тіньовий оборот, що складається з обороту прихованої діяльності та фіктивних витрат, а також прибуток від тіньової діяльності. Для одержання значень економічних показників з урахуванням впливу тіньової економіки використовуються показники тіньової діяльності.

При цьому поведінка окремого суб'єкта визначається такими чинниками:

- станом зовнішньоекономічного середовища, що створює макроекономічні обмеження;

- внутрішніми фінансовими і виробничими можливостями, що спричиняють мікроекономічні обмеження його діяльності.

Визначення обсягу тіньових фінансових потоків і розміру штрафних санкцій, як засобу покарання за тіньову діяльність, пропонується здійснювати за наступними формулами:

,

,

,

,

,

,

?0.

де Ріо - офіційний прибуток (збиток) суб'єктів господарювання і-ї галузі регіону; Ріт - тіньовий прибуток (збиток) суб'єктів господарювання і-ї галузі регіону; vіo - офіційна виручка суб'єктів господарювання і-ї галузі; cід - дійсні затрати суб'єктів господарювання і-ї галузі; cіф - фіктивні витрати, відображені в офіційному документообігу суб'єктів господарювання і-ї галузі; Nі - загальна сума нарахованих податків суб'єктами господарювання і-ї галузі; sіф - пред'явлені фінансові санкції, пов'язані з фіктивною діяльністю; sіп - пред'явлені фінансові санкції, пов'язані з прихованою діяльністю; vіп - тіньова виручка від прихованих операцій суб'єктів господарювання і-ї галузі; cіп - фактичні витрати від прихованих операцій суб'єктів господарювання і-ї галузі; - кількість злочинів, пов'язаних з прихованою (фіктивною) діяльністю, кримінальні справи і матеріали, за якими завершене розслідування; - кількість виявлених злочинів, пов'язаних з прихованою (фіктивною) діяльністю; - коефіцієнт, що характеризує ступінь схильності суб'єктів господарювання до здійснення тіньової діяльності; Q - загальна кількість зареєстрованих суб'єктів, що мають приватну власність; - кількість виявлених злочинів; - кількість злочинів, пов'язаних з прихованою (фіктивною) діяльністю, матеріали за якими передані до суду; - сума податку на прибуток, яку варто було б сплатити з тіньової діяльності; - сума податків, що зменшують базу оподаткування за податком на прибуток, яку варто було б сплатити з тіньової діяльності; - ставка податку на прибуток.

Запропонована модель оцінювання тіньових фінансових потоків у регіоні дає змогу врахувати сформовані особливості функціонування тіньового сектора економіки, а також відтворити напрямки руху тіньових фінансових потоків для подальшої їхньої ідентифікації.

Таким чином, вибір окремими суб'єктами стратегії ведення господарської діяльності буде визначатися сукупністю умов економічної доцільності:

1. Величина ризику здійснення тіньової діяльності, що виражається в імовірності понести покарання та розмірі фінансових санкцій у результаті цього покарання.

2. Доцільність тіньової діяльності, що вимірюється розміром надприбутку, отриманого в результаті застосування тіньових методів здійснення господарської діяльності.

3. Величина потенційних податкових витрат, тобто сума податків, яку варто було б сплатити з тіньової діяльності. Недоотримана бюджетом сума податків розраховується відповідно до методики визначення збитку від діяльності тіньової економіки

Висновки

податковий фінансовий економічний субрегіональний

1. Податковий потенціал регіону - концентрація фінансових коштів, з метою їх використання адекватно завданням стратегічного ефективного соціально-економічного розвитку регіонального господарства. Він формується і розвивається в результаті функціонування сфер, секторів і сегментів соціально-економічних систем регіону. Потенційна здатність регіону генерувати бюджетні доходи визначається економічною структурою регіону і його забезпеченістю оподатковуваними ресурсами (податковими базами).

2. Доведено, що при визначенні податкового потенціалу регіону необхідним є оцінювання факторів впливу, лише в цьому випадку показник податкового потенціалу адекватно відображає сформовану фінансову ситуацію в регіоні. Запропонована класифікація факторів формування податкового потенціалу регіону відображає їх поділ за спеціальними ознаками: природно-кліматичними умовами, геополітичним положенням регіону, станом економіки в країні та в регіоні, рівнем життя населення, соціально-політичними умовами, станом розвитку фінансових інститутів та управлінням. За джерелом походження ця сукупність факторів розділяється на дві групи: внутрішні, що властиві окремому регіону (природно-кліматичні умови, геополітичне положення регіону, рівень життя населення регіону), та зовнішні, вплив яких пов'язаний із зовнішнім середовищем і які більшою мірою зумовлені діяльністю державних інститутів (стан фінансових інститутів держави, економіки, управління та соціально-політичні умови). Якщо внутрішні фактори певною мірою підлягають регіональному регулюванню, то на зовнішні фактори конкретний регіон не може впливати, а навпаки, вони здійснюють суттєвий вплив на податкову базу регіону.

3. Податкові відносини на регіональному рівні мають прямий і опосередкований вплив на соціально-економічний розвиток регіонів. До основних податкових чинників прямої дії потрібно віднести компонентну структуру податкових надходжень, рівень податкового навантаження, надання податкових пільг та ін. До особливостей їхнього впливу необхідно віднести: а) тісний взаємозв'язок рівня соціально-економічного розвитку регіонів з основними видами податкових надходжень: податком на прибуток підприємств, ПДВ та податком з доходів фізичних осіб; б) більший вплив податкових чинників на розвиток міст ніж на розвиток адміністративних районів; в) найбільший і позитивний взаємозв'язок податкових чинників з рівнем промислового розвитку, найменший і негативний - з екологічними збитками та рівнем сільськогосподарського розвитку; г) незначну та зворотну кореляцію соціально-економічних процесів і місцевих податків і зборів, що свідчить про недостатню роль цього виду надходжень у розвитку регіонів.

Опосередкований вплив системи оподаткування на соціально-економічний розвиток регіонів пов'язаний, насамперед, з: а) формуванням доходів місцевих бюджетів і подальшим їхнім перерозподілом; б) впливом на інвестиційну й інноваційну діяльність у регіонах.

4. Для процесів нарощування податкового потенціалу Черкаського регіону на внутрішньообласному рівні характерні всі основні вади системи оподаткування країни в цілому: неефективність і нестабільність компонентної структури, надмірне податкове навантаження на суб'єкти господарювання і низька стимулююча роль податкових пільг. Проте зберігається певний вплив податкових пільг на інвестиційні процеси Черкаської області. Основними особливостями такого впливу є: провідна роль промисловості в освоєнні інвестицій в основний капітал, частка якої становить біля 60 % обсягу інвестицій області; неоднозначний характер впливу податкових чинників на інвестиційну діяльність у розрізі окремих видів економічної діяльності; певний стимулюючий вплив наданих податкових пільг на інвестиційну активність підприємств промисловості, транспорту і зв'язку.

Якщо в інвестиційному аспекті дія податкових чинників є неоднозначною, то вплив системи оподаткування на інноваційну діяльність суб'єктів господарювання в цілому є негативним.

Для внутрішніх рівнів регіону властивий більш високий рівень територіальної диференціації податкових надходжень, що зумовлено як значними відмінностями бази оподаткування у містах та районах, так і концентрацією податкових пільг у великих господарських центрах області.

5. З метою удосконалення процесів формування податкового потенціалу як чинника соціально-економічного зростання регіонів та їх фінансового забезпечення необхідно: удосконалити структуру дохідних джерел місцевих бюджетів, зокрема, за рахунок розширення переліку загальнодержавних податків і зборів, закріплених за місцевими бюджетами; знизити податкове навантаження на виробників, що має компенсуватися розширенням бази оподаткування та упорядкуванням практики надання податкових пільг; підвищення частки власних закріплених доходів у структурі бюджетів внутрішніх регіонів області; удосконалити механізм формування і виконання бюджету розвитку, коли фінансові ресурси спрямовуються на розбудову місцевої соціальної та виробничої інфраструктури, культурні програми тощо.

Запропонована модель мінімізації „тіньового” податкового потенціалу регіону характеризує рух прихованих фінансових потоків у галузях економіки регіону і базується на виборі стратегії ведення економічної діяльності суб'єктами в умовах макро- і мікроекономічних обмежень.

Модель дозволяє обчислити тіньовий оборот, що складається з обороту прихованої діяльності та фіктивних витрат, прибуток від тіньової діяльності, а також величину прихованого податку на прибуток і на додану вартість, що сприятиме розширенню податкового потенціалу регіону.

Література

Пасенко В.М. Історичне походження та економічний зміст податків / В.М. Пасенко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. - Вип.. 14. - Черкаси : ЧДТУ, 2005. - С. 85-89.

Пасенко В.М. Засади оцінки податкового потенціалу країни / В.М. Пасенко // Вісник Полтавського національного технічного університету. - Вип.. 8. - Полтава : ПНТУ, 2005. - С. 36-42.

Пасенко В. М. Податкове планування та прогнозування на регіональному рівні / В. М. Пасенко // Збірник праць Черкаського державного технологічного університету. - Вип.. 15. - Черкаси : ЧДТУ, 2005. - С. 297-301.

Пасенко В.М. Методи кількісної оцінки податкового потенціалу регіону / В.М. Пасенко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Вип.. 11. - Суми : СНАУ, 2005. - С. 124-130.

Пасенко В.М. Підвищення якості податкового обслуговування як напрям збільшення податкових надходжень у регіоні / В.М. Пасенко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. - Вип.. 17. - Черкаси : ЧДТУ, 2007.- С. 204-107.

Пасенко В.М. Роль місцевого оподаткування в соціально-економічному розвитку регіону / В.М. Пасенко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. - Вип.. 18, ч. 2. - Черкаси : ЧДТУ, 2007. ? С. 104-109.

Пасенко В.М. Взаємозвязок податку з іншими економічними категоріями в системі розподільчих відносин / В.М. Пасенко, І.М. Слинько // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. - Вип. 20. - Черкаси : ЧДТУ, 2008. - С. 238-241.

Размещено на Allbest.ru