Теоретичні та методичні аспекти впливу фінансової системи на конкурентоспроможність аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

Теоретичні та методичні аспекти впливу фінансової системи на конкурентоспроможність аграрних підприємств

Виконав Орел Володимир Миколайович

Херсон 2010



АНОТАЦІЯ

Орел В.М. Теоретичні та методичні аспекти впливу фінансової системи на конкурентоспроможність аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Міжнародний університет бізнесу і права, Херсон, 2010.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування системи фінансового забезпечення ефективного розвитку аграрних підприємств та підвищення їх конкурентоспроможності.

У дисертації розроблено систему організаційно-економічних заходів фінансового забезпечення розвитку аграрних підприємств і підвищення їх конкурентоспроможності, яка базується на стратегічних напрямах розвитку аграрного виробництва і комплексно поєднує систему стимулів державного фінансового регулювання розвитку агросфери, регулювання інвестиційних потоків у розвиток аграрних підприємств, систему програмно-цільового бюджетування ресурсів.

Розроблено механізм державного фінансового регулювання діяльності аграрних підприємств, який органічно поєднує: систему стимулів мобілізації ресурсів, податкові і процентні пільги, особливі кредитні умови і фінансові субсидії, що позитивно впливають на конкурентоспроможність і розвиток аграрних підприємств.

Запропоновано модель впливу державної фінансової політики на конкурентоспроможність аграрних підприємств, яка визначає закономірності, етапи і результати переходу від наявного стану до стабілізації і якісного підйому аграрних підприємств, і комплексно розглядає фінансовий стан, наявні фінансові ресурси, очікуваний обсяг використання фінансів за напрямами і результати регулюючого впливу.

Визначено систему критеріїв впливу фінансування на розвиток аграрних підприємств, яка включає показники впливу на результативність інвестиційно-інноваційної складової та показники впливу на результативність потенціалу аграрних підприємств. Показник потенціалу визначається як економія ресурсів у процесі розвитку аграрних підприємств.

Ключові слова: фінансова система, конкурентоспроможність, аграрні підприємства, інвестиції, бюджетування, державна політика.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Фінансова система є одним із головних чинників впливу на рівень розвитку економіки країни, регіонів і галузей. З використанням спеціальних фінансових механізмів і інструментів фінансові ресурси направляються до тих галузей і на ті потреби, які впливають на тип економічного розвитку і дають сигнал ринку відносно загального характеру фінансових цілей і завдань. В цих діях важливо правильно використати напрями економічних відносин, пов'язаних з рухом коштів, щоб привести економіку до позитивних результатів. Фінансові механізми є способом ведення господарчої діяльності у відповідності з об'єктивними законами. Оскільки фінансові механізми потребують персоніфікації, тобто кожна галузь потребує свій набір фінансових механізмів відносно галузевої специфіки. А широкий набір напрямів розвитку потребує визначення джерел і пріоритетів для фінансування.

Аграрна сфера є фінансовоємною, вона не може нормально розвиватися без залучення зі сторони додаткових фінансових ресурсів, насамперед у формі короткострокових кредитів, для здійснення поточних платежів з метою забезпечення операційної діяльності. Адже в сільському господарстві, існує великий сезонний розрив між вкладенням оборотного капіталу й отриманням доходів, спостерігається нестача коштів для здійснення капітальних вкладень, що зумовлює високі витрати виробництва, низьку конкурентоспроможність і недостатню ефективність діяльності підприємств. Вказані проблеми визначають актуальність дослідження впливу фінансової системи на конкурентоспроможність аграрних підприємств.

Проблеми фінансового забезпечення розвитку діяльності аграрних підприємств і підвищення їх конкурентоспроможності розглядали у своїх працях провідні вчені-економісти, зокрема: О.Ю. Агафоненко, М. Я. Азаров, О.А. Антонюк О.А., М.М. Артус, О.І. Барановський, А.С. Гальчинський, В.М. Геець, І.В. Запатріна, А.К. Кінах, О.М. Ковалюк, М.І. Крупка, Т.Б., Лебеда, В.П. Семиноженко, С.Ю. Хамініч, В.В.Чепка, Ф.О. Ярошенко, І.О. Шаповалова, Р.А. Абдуллаєв, А.М. Собченко та інші відомі автори. Проте не всі аспекти проблеми є вивченими повною мірою, особливо це стосується стимулювання фінансового забезпечення інвестиційної діяльності, бюджетного планування, формування фінансової стратегії агросектору тощо.

Недостатня глибина вивчення проблеми формування ефективної фінансової системи аграрних підприємств та необхідність пошуку дієвих шляхів її розв'язання зумовили актуальність теми та розробку проблем в дисертаційному дослідженні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане згідно наукової проблематики ПВНЗ “Херсонський економічно-правовий інститут” та пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету, зокрема з науково-дослідною темою “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197).

Особистий внесок автора полягає у розробці теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій стосовно фінансового забезпечення ефективного розвитку і підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування системи фінансового забезпечення ефективного розвитку аграрних підприємств та підвищення їх конкурентоспроможності.

Досягнення мети дисертаційної роботи обумовило необхідність розв'язання наступних завдань дослідження:

- розглянути теоретичні аспекти впливу фінансової системи на конкурентоспроможність підприємств аграрному секторі і дати визначення поняття конкурентоспроможності аграрних підприємств;

- обґрунтувати систему організаційно-економічних заходів фінансового забезпечення розвитку аграрних підприємств і підвищення їх конкурентоспроможності;

- сформувати організаційно-економічний механізм державного фінансового регулювання діяльності аграрних підприємств;

- розробити модель впливу державної фінансової політики на конкурентоспроможність аграрних підприємств;

- визначити систему критеріїв впливу фінансової системи на розвиток аграрних підприємств;

- сформувати комплексний підхід до фінансового забезпечення розвитку аграрних підприємств;

- формування і реалізація бюджетної стратегії регулювання розвитку аграрної сфери.

Об'єктом дослідження є процеси впливу фінансової системи на конкурентоспроможність і розвиток аграрних підприємств.

Предметом дослідження дисертаційної роботи є теоретичні, методичні та практичні аспекти фінансового забезпечення ефективного розвитку аграрних підприємств та підвищення їх конкурентоспроможності.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження послужили праці основоположників економічної теорії, закордонних і вітчизняних учених по теорії і практиці впливу фінансової системи на конкурентоспроможність і розвиток підприємств аграрного сектора економіки.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали законодавчі і нормативні акти України, дані Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України, розробки науково-дослідних установ, нормативно-довідкові матеріали.

У дисертаційній роботі застосовувалися наступні методи дослідження: діалектичний та абстрактно-логічний - для узагальнення теоретико-методичних засад впливу фінансової системи на діяльність аграрних підприємств; монографічний - при висвітленні поглядів учених на досліджувані в роботі проблеми; графічний - при вивченні динаміки і структурних змін у фінансовій системі України і розвитку аграрних підприємств; аналогії - при формуванні висновків і рекомендацій щодо фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств; прогнозування - при визначенні перспективних показників фінансового забезпечення діяльності аграрних підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розвитку та поглибленні теоретико-методичних положень, формуванні практичних рекомендацій щодо фінансового забезпечення розвитку аграрних підприємств і підвищення їх конкурентоспроможності.

Найважливішими результатами дослідження, що характеризують його новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є:

вперше:

- розроблено систему організаційно-економічних заходів фінансового забезпечення розвитку аграрних підприємств і підвищення їх конкурентоспроможності, яка базується на стратегічних напрямах розвитку аграрного виробництва і комплексно поєднує систему стимулів державного фінансового регулювання розвитку агросфери, регулювання інвестиційних потоків у розвиток аграрних підприємств, систему програмно-цільового бюджетування ресурсів;

удосконалено:

- механізм державного фінансового регулювання діяльності аграрних підприємств, який органічно поєднує: систему стимулів мобілізації ресурсів, податкові і процентні пільги, особливі кредитні умови і фінансові субсидії, що позитивно впливають на конкурентоспроможність і розвиток аграрних підприємств;

- модель впливу державної фінансової політики на конкурентоспроможність аграрних підприємств, яка визначає закономірності, етапи і результати переходу від наявного стану до стабілізації і якісного підйому аграрних підприємств, і комплексно розглядає фінансовий стан, наявні фінансові ресурси, очікуваний обсяг використання фінансів за напрямами і результати регулюючого впливу;

- систему критеріїв впливу фінансування на розвиток аграрних підприємств, яка включає показники впливу на результативність інвестиційно-інноваційної складової та показники впливу на ефективність потенціалу аграрних підприємств. Показник ефективності потенціалу визначається як економія ресурсів у процесі розвитку аграрних підприємств;

набули подальшого розвитку:

- визначення конкурентоспроможності аграрних підприємств, яка являє собою інтегративно-критеріальну характеристику ринкової зрілості економічних суб'єктів багаторівневої агроекономічної системи, характеризує їх конкурентні переваги в рамках відповідного сегмента ринкових і неринкових полів і забезпечує лідируючі позиції в конкурентній боротьбі в умовах нестабільності ринкового середовища і впливу факторів світового господарства, що глобалізується;

- комплексний підхід до забезпечення розвитку аграрних підприємств, який поєднує заходи інвестиційного і фінансового блоків у системі централізованого регулювання фінансів аграрних підприємств;

- формування і реалізація бюджетної стратегії у частині фінансового регулювання розвитку аграрної сфери.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретичних, методичних і практичних результатів при визначенні системи стимулюючих заходів фінансового забезпечення стратегії розвитку підприємств аграрного сектору, формуванні галузевих і регіональних програм розвитку, у практичній діяльності органів влади та підприємств.

Теоретичні, методичні і прикладні результати дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в дисертації, використовуються у практичній діяльності Головного управління агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації (довідка 871/11-9/03 від 10.02.2010 р.); Державної податкової адміністрації в Херсонській області (довідка 2823/11/13-029 від 25.11.2009 р.); в навчальному процесі Херсонського економічно правового інституту (довідка 580 від 04.02.2010 р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретико-методичні основи впливу фінансової системи на конкурентоспроможність аграрних підприємств» досліджено концептуальні основи розвитку фінансової системи та її вплив на діяльність аграрних підприємств; визначено умови і чинники формування конкурентоспроможності аграрних підприємств; розкрито проблеми фінансового забезпечення розвитку аграрних підприємств і підвищення їх конкурентоспроможності.

Доведено, що важливою складовою потенціалу розвитку держави, регіонів та галузей є забезпеченість фінансовими ресурсами, наявність збалансованої ефективної фінансової системи. Фінансова система являє собою сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, які є у розпорядженні держави. Вона складається з внутрішньої будови та організаційної структури. Внутрішня будова складається із сфер та ланок, і представлена такими складовими: державні фінанси, фінанси суб'єктів господарювання, міжнародні фінанси та фінансовий ринок (забезпечуюча сфера). До складу організаційної структури входять органи управління в сфері бюджету, контрольно-регулюючі, фінансові інститути та цільові фонди.

Головними завданнями фінансової політики розвитку підприємств аграрного сектору є: підвищення обсягів залучення і ефективності використання фінансових ресурсів; оздоровлення і структурна перебудова економіки АПК; досягнення більш високого рівня добробуту сільського населення за рахунок підвищення соціальної спрямованості фінансової політики тощо.

Дієвість фінансової політики залежить від ефективності її складових, а саме: бюджетної, податкової, грошово-кредитної, боргової, цінової та митної політики. Основними напрямками вдосконалення фінансової політики стосовно аграрних підприємств є групи заходів: державної політики у фінансово-економічній сфері, бюджетної, податкової, грошово-кредитної та боргової політики; заходи щодо ефективного формування, використання і управління фінансовими ресурсами суб'єктів господарювання.

Визначено, що конкурентоспроможність як інтегративно-критеріальна характеристика ринкової зрілості економічних суб'єктів багаторівневої агроекономічної системи характеризує їх конкурентні переваги в рамках відповідного сегмента ринкових і неринкових полів і забезпечує лідируючі позиції в конкурентній боротьбі в умовах нестабільності ринкового середовища і впливу факторів світового господарства, що глобалізується. Конкурентоспроможність агровиробництва України по своїй сутнісній природі обумовлена конкурентними перевагами агроекономінчих суб'єктів різного рівня, що забезпечують їх конкурентні позиції на відповідному сегменті місцевого, міжрегіонального, національного чи глобального агроринків.

Домінантним фактором конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції, товарів харчової промисловості, підприємств і галузей АПК в цілому, поряд із традиційними факторами, виступає оптимізація співвідношення «ступень державної підтримки АПК - ринкові фактори забезпечення конкурентоспроможності», що виявляється в системі захисних і експортно-стимулюючих заходів.

Факторами, що знижують конкурентоспроможність підприємств АПК і аграрного виробництва України в цілому є: законодавча нестабільність в агросфері; диспаритетне цінове середовище на промислову і сільськогосподарську продукцію; екстенсивне використання трудових ресурсів; зниження якості робочої сили, зайнятої на підприємствах в агросфері; відсутність міжнародних сертифікатів якості у вітчизняних виробників; зростаючі політичні й економічні ризики для бізнесу в Україні в умовах реформ; дефіцит фінансових ресурсів для інвестиційних і інноваційних проектів в агросфері.

Результати дослідження свідчать, що сільське господарство є фінансовоємною галуззю, яка не може нормально розвиватися без залучення зі сторони додаткових фінансових ресурсів, насамперед у формі короткострокових кредитів, для здійснення поточних платежів з метою забезпечення операційної діяльності. Адже в сільському господарстві, як уже зазначалося, існує великий сезонний розрив між вкладенням оборотного капіталу й отриманням доходів. Тому аграрні підприємства повинні мати значні суми коштів для покриття сезонних витрат.

У другому розділі «Аналіз впливу фінансової системи на конкурентоспроможність і результати діяльності аграрних підприємств» досліджено результативність функціонування фінансової системи України та Херсонської області; визначено тенденції трансформації банківської системи України та Херсонського регіону в умовах кризи; розглянуто розвиток інвестиційно-фінансової системи держави та регіону; здійснено аналіз розвитку підприємств аграрного сектору економіки.

Основою фінансової системи країни є державний бюджет. Аналіз структури, джерел надходження і витрат бюджету України показав, що в умовах фінансової кризи державний бюджет 2007-2009 рр. був невиконаний майже за всіма показниками (рис. 1).

Детальне дослідження впливу фінансової системи на конкурентоспроможність аграрних підприємств здійснювалося на матеріалах Херсонської області. До загального фонду державного бюджету за 2009 рік у Херсонській області зібрано платежів на суму 350,8 млн. грн. податків і зборів (обов'язкових платежів).



Рис. 1. Надходження до Державного бюджету України

До показника 2008 року зменшення склало 10,4%. Борг за податковими зобов'язаннями до державного бюджету становив 144,0 млн. грн., що на 39,7% більше порівняно до початку 2009 року. Дослідження показало негативну структуру бюджету регіону і відсутність дієвої підтримки стратегічно важливих галузей економіки, до яких належить аграрне виробництво.

Узагальнений аналіз фінансової системи свідчить про її незбалансований характер: як за обсягом ресурсів, так і за роллю у суспільстві, провідне місце посідають державні фінанси насамперед бюджет, фінанси суб'єктів господарювання перебувають у стадії трансформації, фінансові інститути перебувають у стадії формування. В Україні створені комерційні банки, страхові та клірингові компанії, фондова біржа, державні та недержавні цільові фонди, фінансові посередники, однак їх рольові акценти потребують вдосконалення, що пояснюється слабкою потужністю, яка визначається обсягом фінансових ресурсів.

Основними проблемами фінансової системи України є: відсутність системного підходу до реструктуризації фінансової системи, надто повільний темп реформ, нечітка визначеність з конкретним напрямом реформ, відсутня адаптована стратегія і відповідна тактика, недостатня ефективність функціонування фінансової системи. Ситуація ускладнюється різким зростанням цін на товари і послуги, невчасною видачею заборгованостей населенню, що стало причиною чергової інфляції. Негативним явищем є відсутність чіткої політики вищих органів влади, складна політична ситуація, зміна керуючих та посадових осіб.

Дослідження показників розвитку банківської системи України та Херсонського регіону показало, що існуюча банківська система є антиринковою, тому що руйнує головну ланку ринкової системи - фінансову складову, нищить власне виробництво через штучно створену кризу платежів, реалізацію політики твердого монетаризму, опосередковане кредитування іноземних фірм завдяки спекулятивним операціям, сприяє відтоку капіталів за кордон.

Структура банківської системи має забезпечувати розмежування руху бюджетних коштів і коштів комерційних банків. Державні кошти повинні рухатися тільки в державних банках. Банківська система має наблизитися безпосередньо до виробництва. Розвиток банківської системи в напрямку спеціалізації по вертикалі і горизонталі, страхування їх операцій виключає різні небанківські організації спекулятивного типу.

Поштовхом для виходу провідних сфер економіки з фінансово-економічної кризи повинно стати підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, що потребує спрямування значних обсягів інвестицій на оновлення основних фондів на основі ресурсозбереження, енергозбереження, впровадження інновацій та започаткування нових екологічно безпечних технологій виробництва.

Серед основних причин низького рівня інвестиційної активності, що мають безпосередній вплив на основні складові джерел фінансування інвестицій власні кошти підприємств (прибуток підприємств), слід виокремити: посилення ризиків дестабілізації на валютному ринку; збереження складної ситуації у банківській сфері; незадовільна кон'юнктура зовнішнього ринку за традиційними товарними групами українського експорту; низька купівельна спроможність населення; обмежені можливості доступу до фінансових ресурсів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; зниження рівня прибутковості українських підприємств; збільшення курсової різниці розрахункових обсягів кумулятивного показника залучених прямих іноземних інвестицій в Україну у зв'язку із падінням офіційного курсу гривні до долара США, тощо.

У третьому розділі «Формування системи фінансового забезпечення ефективного розвитку аграрних підприємств та підвищення їх конкурентоспроможності» запропоновано заходи щодо удосконалення фінансових відносин держави і підприємств аграрного сектора економіки; обґрунтовано напрямки підвищення ефективності фінансового забезпечення інвестиційної діяльності підприємств аграрної сфери; розроблено механізми фінансового забезпечення реалізації регіональних програм розвитку підприємств аграрного сектору.

Результативність впливу фінансової політики держави на конкурентоспроможність підприємств аграрної сфери проявляється через: фінансовий стан, наявні фінансові ресурси, очікуваний обсяг використання фінансів за напрямами, вплив фінансів на діяльність агропідприємств, конкурентоспроможність підприємств. Характер впливу державної фінансової системи на агросектор АПК у загальному вигляді представлено у табл. 1, основні результати впливу держави зведені на рис. 2.

Державна підтримка галузей повинна бути селективною відповідно пріоритетам розвитку економіки і передбачати для агросектору заходи: запровадження пільг для банків, які кредитують пріоритетні галузі і інноваційні програми; створення спеціальних фінансових установ з цільового кредитування; запровадження спеціальних механізмів переобліку векселів підприємств у центральному банку; податкове стимулювання залучення коштів на цілі розвитку; розвиток фондового ринку, кредитних спілок, інвестиційних компаній, спеціалізованих іпотечних, будівельних, кооперативних і пенсійних фінансово-кредитних установ, та збалансування структури українського фінансового сектора.

Механізм державного фінансового регулювання діяльності агропідприємств наведено нами на рис. 3.

Визначено, що масштаби приросту економічної динаміки в значній мірі залежать від інвестиційної сфери, тобто інвестиційного попиту і пропозиції. Основними принципами її побудови є: стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції; обов'язковість; рівнозначність і пропорційність; рівність, недопущення будь-яких виявів дискримінації; соціальна справедливість; стабільність; економічна обґрунтованість; рівномірність сплати; компетентність; єдиний підхід; доступність. Дотримання такого набору принципів визначає взаємозв'язок державного фінансового регулювання і основних складових фінансової діяльності агропідприємств.

Таблиця 1. Результативність впливу фінансової політики держави на конкурентоспроможність підприємств аграрної сфери

Фінансовий стан	Очікуваний обсяг використання фінансів за напрямами, %	Вплив фінансів на діяльність агропідприємств	Результат
	розвиток	матеріальне забезпечення	соціальний розвиток
Збитковий	100 100	- -	- -	1.Потрібна державна програма виходу з кризи 2.Державна підтримка в усьому спектрі законодавства	Реструктуризація боргів, «виживання» на рівні невідкладних податків та термінових погашень
Стабільний (модель стабілізації фінансового стану)	80 100 100 100	10 - - -	10 - - -	1.Державна підтримка в інвестиційної діяльності 2. Інвестування за рахунок власних коштів 3. Поступовий підйом соціальної сфери підприємства	1. Процес погашення боргів 2. Виділення коштів на розвиток
Зростання (модель економічного зростання)	50 100 100	20 - -	30 - -	Самофінансування Самоорганізація Саморозвиток	1.Пропорційний розвиток фінансового, матеріального і кадрового сегмента економіки сільського господарства 2.Розвиток наукоємних технологій 3.Новітня якість виробництва та високий рівень конкурентоспромож-ності

Рис. 2. Забезпечення конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарської сфери під впливом системного державного фінансування

Інвестиційна діяльність є індикатором стану справ в економіці аграрних підприємств. Важливу роль у вирішенні фінансування проектів відіграє конкурсна система відбору проектів, яка об'єктивно оцінює швидкість окупності виділених коштів і загальну ефективність проектів. Відібрані на конкурсній основі проекти повинні фінансуватися через уповноважену фінансово-кредитну установу і нею контролюватися повернення коштів. Тоді держава отримає реальну можливість регулювати бюджетні інвестиційні потоки на регіональному рівні. У роботі запропонована концептуальна схема фінансового регулювання інвестиційних потоків у розвиток підприємств аграрної сфери.

Стратегічне планування розвитку аграрних підприємств на рівні регіону можна визначити як організовану діяльність, здійснювану регіональним органом державної влади для: підготовки рішень і заходів, що відповідають компетенції регіонального органу влади, які будуть ним реалізуватися для активізації розвитку підприємств агросектору території; узгодження рішень і взаємодій нижчих ланок системи управління між собою із регіональним органом влади в інтересах розвитку аграрних підприємств регіону у відповідності з цілями і завданнями, визначеними на центральному і регіональному рівнях.

У роботі представлено основні етапи розробки стратегії аграрного виробництва. При розробці пропозицій щодо надійних змін в кращу сторону ситуації сільськогосподарських виробництва необхідний розумний комплексний підхід (рис. 4).

Ефективність програмно-цільового бюджетування ресурсів аграрних підприємств визначається у: прозорості процесу реалізації програми; оцінці діяльності замовників і виконавців; упорядкуванні організації формування і виконання бюджетних програм; посиленні відповідальності головного розпорядника бюджетних коштів за фінансове забезпечення програм.



Рис. 3. Механізм державного фінансового регулювання діяльності агропідприємств



Рис. 4. Схематична модель комплексного підходу в розвитку агропідприємств

Система програмно-цільового бюджетування дає змогу оптимізувати обмежені ресурси регіону і зосередити їх використання на найважливіших для суспільства завданнях (табл. 2).

Таблиця 2. Ефективність програмно-цільового бюджетування ресурсів

Програмно-цільовий метод забезпечує:	Ефективність використання коштів
1. Надання прозорості процесу реалізації програми	Чітко визначає цілі і завдання можливість посилення контролю
2. Оцінку діяльності замовників і виконавців	Поглиблений на основі достовірної інформації аналіз причин неефективного виконання бюджетних програм
3. Упорядкування організації формування і виконання бюджетних програм	Чітке розмежування відповідальності виконавців програм
4. Посилення відповідальності головного розпорядника бюджетних коштів за фінансове забезпечення програм	Ефективний контроль витрачання бюджетних коштів



Найбільш всебічний вимір можуть дати показники інтегральної оцінки за наявністю складових впливу на розвиток сільського господарства - інвестиційно-інноваційна та потенціалу розвитку:

Е_р = 0,7Е_і+0,3Е_п,

де Е_р - ефективність діяльності агросектору;

0,7Е_і - вплив на результативність інвестиційно-інноваційної складової;

0,3Е_п - вплив на результативність потенціалу аграрних підприємств.

Перша складова Е_і - характеризує загальний результат, який визначається на основі дисконтованих грошових потоків - чиста теперішня вартість (NPV).

Найбільша вагомість цієї складової зумовлена її значним впливом на прибутки сільськогосподарських підприємств, особливо при впроваджуванні інноваційних проектів.

Друга складова Е_п - характеризує економічний потенціал галузі, який базується на трьох складових: фінансові можливості, виробничі можливості, кадровий потенціал.

Показник Е_п може визначатися абсолютною економією ресурсів у процесі якісного розвитку сільськогосподарських виробництв, тобто економією від зниження собівартості при виготовленні продукції:

Е_п = (С¹_іt - C²_it)*B_it/(1+d)^t,

Де С¹_іt, C²_it - собівартість виробництва одиниці і-сільськогосподарської продукції в діючих умовах і собівартість у розрахунках ефективності використання фінансових, виробничих і кадрових резервів в t-періоді;

B_it - обсяг виробництва продукції;

d - ставка дисконтування.

Підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств шляхом використання внутрішніх резервів виробництва, є важливим шляхом зміцнення їх фінансового стану. Розв'язання цієї задачі пов'язано з потенціалом галузі і його повним використанням.

Актуальними факторами резервів сільськогосподарських виробництв сьогодні є:

- зниження матеріаломісткості, енергомісткості, трудомісткості сільськогосподарської продукції;

- забезпечення повного завантаження потужностей;

- забезпечення якості сільськогосподарської продукції на рівні експортного попиту;

- зниження витрат праці.

Для розрахунку значення інтегрального показника ефективності розвитку сільськогосподарського виробництва використано дані стратегічного плану інвестиційно-інноваційного розвитку сформований трендовим методом (рис. 5).

Рис. 5. Прогнозування фінансових показників розвитку сільськогосподарського виробництва Херсонської області, млн. грн.



Актуальними факторами резервів сільськогосподарських виробництв є: зниження матеріаломісткості, енергомісткості, трудомісткості сільськогосподарської продукції; забезпечення повного завантаження потужностей; забезпечення якості сільськогосподарської продукції на рівні експортного попиту; зниження витрат праці.

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні конкурентоспроможність підприємств у значній мірі залежить від ефективного управління їх фінансовими ресурсами, зокрема від руху грошових коштів, формування та використання капіталу підприємства. Обгрунтовані рішення повинні базуватися на правильному оцінюванні фінансового стану підприємств, прогнозуванні і контролі фінансових показників їх діяльності за допомогою відповідних методів і моделей. Нами розроблено концептуальну схему управління програмою розвитком аграрної сфери, яка включає: встановлення цілей, визначення пріоритетних напрямків розвитку аграрної сфери, планування діяльності агросектору і ресурсів, прогнозування результатів, фінансування, облік і контроль, моніторинг оцінки результативності програми, коригування з урахуванням чинників впливу.

Стратегічними цілями аграрних підприємств повинні ставити: орієнтація на прибуток і рентабельність (показники темпів росту прибутку, виручки від реалізації продукції, рівня рентабельності продаж, активів, власного капіталу тощо); орієнтація на ліквідність та платоспроможність (дотримання нормативних значень показників ліквідності, покриття, чистого оборотного капіталу тощо); орієнтація на грошові потоки (рентабельність грошових потоків, рівень операційного чистого грошового потоку); орієнтація на зростання вартості підприємства та корпоративних прав (показники власного капіталу, рівень ринкової вартості корпоративних прав).



ВИСНОВКИ

1. Фінансова система являє собою сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, які є у розпорядженні держави. Вона складається з внутрішньої будови та організаційної структури. Внутрішня будова складається із сфер та ланок, і представлена такими складовими: державні фінанси, фінанси суб'єктів господарювання, міжнародні фінанси та фінансовий ринок (забезпечуюча сфера). До складу організаційної структури входять органи управління в сфері бюджету, контрольно-регулюючі, фінансові інститути та цільові фонди.

2. Головними завданнями фінансової політики розвитку підприємств аграрного сектору є: підвищення обсягів залучення і ефективності використання фінансових ресурсів; оздоровлення і структурна перебудова економіки АПК; забезпечення конкурентоспроможності господарських ланок, досягнення більш високого рівня добробуту сільського населення за рахунок підвищення соціальної спрямованості фінансової політики тощо. Основними напрямками вдосконалення фінансової політики стосовно аграрних підприємств є групи заходів: державної політики у фінансово-економічній сфері, бюджетної, податкової, грошово-кредитної та боргової політики; заходи щодо ефективного формування, використання і управління фінансовими ресурсами суб'єктів господарювання.

3. Конкурентоспроможність як інтегративно-критеріальна характеристика ринкової зрілості економічних суб'єктів багаторівневої агроекономічної системи характеризує їх конкурентні переваги в рамках відповідного сегмента ринкових і неринкових полів і забезпечує лідируючі позиції в конкурентній боротьбі в умовах нестабільності ринкового середовища і впливу факторів світового господарства, що глобалізується. Конкурентоспроможність агровиробництва України по своїй сутнісній природі обумовлена конкурентними перевагами агроекономічних суб'єктів різного рівня, що забезпечують їх конкурентні позиції на відповідному сегменті місцевого, міжрегіонального, національного чи глобального агроринків. Домінантним фактором конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції, товарів харчової промисловості, підприємств і галузей АПК в цілому, поряд із традиційними факторами, виступає оптимізація співвідношення «ступень державної підтримки АПК - ринкові фактори забезпечення конкурентоспроможності», що виявляється в системі захисних і експортно-стимулюючих заходів.

4. Аналіз фінансової системи свідчить про її незбалансований характер: як за обсягом ресурсів, так і за роллю у суспільстві провідне місце посідають державні фінанси насамперед бюджет; фінанси суб'єктів господарювання перебувають у стадії трансформації; фінансові інститути перебувають у стадії формування. У нас створені комерційні банки, страхові та клірингові компанії, фондова біржа, державні та недержавні цільові фонди, фінансові посередники, однак їх роль поки що недостатня, що пояснюється слабкою потужністю, яка визначається обсягом фінансових ресурсів.

5. Результативність впливу фінансової політики держави на конкурентоспроможність підприємств аграрної сфери проявляється через: фінансовий стан, наявні фінансові ресурси, очікуваний обсяг використання фінансів за напрямами, ступінь впливу фінансів на конкурентоспроможність агропідприємств. У загальному вигляді в роботі представлено систему державного фінансового впливу на агросектор АПК, визначено ступінь впливу системного державного фінансування на конкурентоспроможність підприємств сільськогосподарської сфери.

6. Державна підтримка галузей повинна бути селективною відповідно пріоритетам розвитку економіки і передбачати для агросектору заходи: запровадження пільг для банків, які кредитують пріоритетні галузі і інноваційні програми; створення спеціальних фінансових установ з цільового кредитування; запровадження спеціальних механізмів переобліку векселів підприємств у центральному банку; податкове стимулювання залучення коштів на цілі розвитку; розвиток фондового ринку, кредитних спілок, інвестиційних компаній, спеціалізованих іпотечних, будівельних, кооперативних і пенсійних фінансово-кредитних установ, та збалансування структури українського фінансового сектора.

7. Масштаби приросту економічної динаміки аграрних підприємств в значній мірі залежать від інвестиційної сфери, яка має будуватися з урахуванням оптимального взаємозв'язку державного фінансового регулювання і основних складових фінансової діяльності агропідприємств. Важливу роль у вирішенні фінансування проектів відіграє конкурсний механізм відбору проектів, який здатен об'єктивно оцінити термін окупності вкладених коштів та сукупну ефективність проектів. Відібрані на конкурсній основі проекти повинні фінансуватися через уповноважену фінансово-кредитну установу і нею контролюватися повернення коштів. Тоді держава отримає реальну можливість регулювати бюджетні інвестиційні потоки в агросекторі на регіональному рівні. У роботі запропонована концептуальна схема фінансового регулювання інвестиційних потоків у розвиток підприємств аграрної сфери.

8. Стратегічне планування розвитку аграрних підприємств на рівні регіону визначається як організована діяльність, здійснювана регіональним органом державної влади для: підготовки рішень і заходів, що відповідають компетенції регіонального органу влади, які будуть ним реалізуватися для активізації розвитку підприємств агросектору території; узгодження рішень і взаємодій нижчих ланок системи управління між собою із регіональним органом влади в інтересах розвитку аграрних підприємств регіону у відповідності з цілями і завданнями, визначеними на центральному і регіональному рівнях. У роботі представлено основні етапи розробки стратегії аграрного виробництва.

9. Результат функціонування виробничих систем агросектору запропоновано оцінювати показниками інтегральної оцінки за наявністю складових впливу на розвиток сільського господарства - інвестиційно-інноваційної та потенціалу розвитку. Здійснено прогнозування показників розвитку підприємств агросектору Херсонської області. За умови виконання запропонованих заходів прогнозується збільшення обсягів продукції сільського господарства, прибутку сільськогосподарських підприємств, інвестицій у сільське господарство.

10. Підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств шляхом використання внутрішніх резервів виробництва, є важливим шляхом зміцнення їх фінансового стану. Актуальними факторами резервів сільськогосподарських виробництв є: зниження матеріаломісткості, енергомісткості, трудомісткості сільськогосподарської продукції; забезпечення повного завантаження потужностей; забезпечення якості сільськогосподарської продукції на рівні експортного попиту; зниження витрат праці.

11. Стратегічними цілями аграрних підприємств повинні ставити: орієнтація на прибуток і рентабельність (показники темпів росту прибутку, виручки від реалізації продукції, рівня рентабельності продаж, активів, власного капіталу тощо); орієнтація на ліквідність та платоспроможність (дотримання нормативних значень показників ліквідності, покриття, чистого оборотного капіталу тощо); орієнтація на грошові потоки (рентабельність грошових потоків, рівень операційного чистого грошового потоку); орієнтація на зростання вартості підприємства та корпоративних прав (показники власного капіталу, рівень ринкової вартості корпоративних прав). У роботі розроблено концептуальну схему управління програмою розвитком аграрної сфери.



ПУБЛІКАЦІЇ

конкурентоспроможність економічний інвестиційний бюджетування

1. Орел В.М. Економічні механізми забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств / І.О. Шаповалова, В.М. Орел // Бізнес-навігатор. - Херсон, 2008. - Вип.15. - C. 66-70.

2. Орел В.М. Досвід формування інвестиційних фондів та його роль у ефективному розвитку фінансової системи аграрних підприємств / В.М. Орел // Культура народов Причерноморья : Науч.журнал ТНУ им. В.И. Вернадского. - Сімферополь, 2009. - № 174 Т.2. - С. 221-224.

3. Орел В.М. Формування збалансованої фінансової системи підприємств АПК / В.М. Орел // Культура народов Причерноморья : Науч.журнал ТНУ им. В.И. Вернадского. - Сімферополь, 2009. - № 175. - С.126-128.

4. Орел В.М. Підвищення конкурентоспроможності вітчизняного АПК в умовах СОТ / В.М. Орел // Бізнес-навігатор. - Херсон, 2010. - Вип.18. - C.78-80.

5. Орел В.М. Проблеми фінансового забезпечення розвитку конкурентоспроможності аграрних підприємств / В.М. Орел // Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки : матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Сімферополь-Севастополь. - 29-31 травня 2009 року. - С. 69-70.

6. Орел В.М. Перспективи та проблеми підвищення ефективності фінансового забезпечення інвестиційної діяльності аграрних підприємств / В.М. Орел // Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору : міжнародна науково-практична конференція. Сімферополь-Алушта, 2008 р. - С. 41-42.

Размещено на Allbest.ru

...