Стратегії світогосподарських структурно-галузевих трансформацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Вадима Гетьмана»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

СТРАТЕГІЇ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ СТРУКТУРНО-ГАЛУЗЕВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Пашков Святослав Олександрович

Київ - 2010

Анотація

Пашков С.О. Стратегії світогосподарських структурно-галузевих трансформацій - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВЗН «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню стратегічних імперативів розвитку світової економіки, передумов і факторів глобальних структурних трансформацій, національних моделей структурно-галузевої модернізації.

Обґрунтовано методичні підходи до порівняльного аналізу структурних зрушень у національних економічних системах з характеристикою їх спрямованості, масштабів, динаміки та якості. Показано, що довгостроковий технологічний, економічний і соціальний прогрес забезпечують інноваційні стратегії у постіндустріальній парадигмі розвитку. За авторською методикою оцінено потенціал структурного оновлення країн з різним рівнем економічного розвитку, виявлено особливості сучасної структурно-галузевої політики Європейського Союзу.

Проаналізовано трансформаційні структурні зрушення в економіці України, оцінено їхню ефективність та відповідність глобальним науково-технологічним, інформаційним і соціально-економічним викликам. Обґрунтовано засади довгострокової структурної політики України з урахуванням ендогенних та екзогенних факторів впливу, визначено структурно-галузеві пріоритети в контексті європейської інтеграції.

Ключові слова: імперативи глобального розвитку, постіндустріальна парадигма, стратегії структурно-галузевих трансформацій, технологічні уклади, інноваційний розвиток, структурні зрушення, структурна політика.

Аннотация

Пашков С.О. Стратегии мирохозяйственных структурно-отраслевых трансформаций - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. ДВЗН «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию стратегических императивов развития мировой экономики, условий и факторов глобальных структурных трансформаций, национальных моделей структурно-отраслевой модернизации.

Обоснованы методические подходы к сравнительному анализу структурных сдвигов в национальных экономических системах с характеристикой их нацеленности, масштабности, динамики и качества. Показано, что долгосрочный технологический, экономический и социальный прогресс обеспечивают инновационные стратегии в постиндустриальной парадигме развития. По авторской методике оценен потенциал структурного обновления стран с различным уровнем экономического развития, выявлены особенности современной структурно-отраслевой политики Европейского Союза.

Проанализированы трансформационные структурные сдвиги в экономике Украины, оценены их эффективность и соответствие глобальным научно-технологическим, информационным и социально-экономическим вызовам. Обоснованы направления долгосрочной структурной политики Украины с учетом эндогенных и экзогенных факторов влияния, определены структурно-отраслевые приоритеты в контексте европейской интеграции.

Ключевые слова: императивы глобального развития, постиндустриальная парадигма, стратегии структурно-отраслевых трансформаций, технологические уклады, инновационные развития, структурные сдвиги, структурная политика.

Annotation

Pashkov S.O. Strategies of global economic structural and industrial transformation - Manuscript.

The dissertation is for the Candidate Degree in Economic Sciences. Specialty 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. SHEE «Vadym Hetman Kyiv National Economic University», Kyiv, 2010.

The dissertation deals with research into strategic imperatives of global economy development, conditions and factors of global structural transformation. It is shown that globalization through intensification of trade-economic exchange leads international division of labor to new forms and contents, accelerates factors of impact on industrial and regional structures of the world economy. The decisive role in progressive structural changes is played by technology order in general civilization process.

The author shows that uneven and asymmetrical nature of global development leads to new stratification division of the world, and differentiation of countries in terms of economic, social and humanitarian development defines peculiarities of national structural policies and specific strategies for their implementation. Qualitatively new transformational changes in a globalizing world economy are taking place in triad countries, although new industrialized countries have implemented a well-targeted innovation strategy which shows rapid pace of structural and technological renovation.

Methodical approaches to the comparative analysis of structural shifts in national economic systems with characteristics of their focus, scale, dynamics and quality have been grounded.

The author proposes to apply the regulatory structure model as the basis of comparative country-to-country assessments of similarity between two or more national economic structures. Similarity ratio calculation allows quantitatively to describe the quality of structural transformations with a glance to leaders potential of structural upgrade, in particular, EU-27 economic structure as regulatory model for European countries with transition economies has been taken in the dissertation.

It is shown that long-term technological, economic and social progress provide innovative strategies in post-industrial development paradigm. According to the author's methodology structural upgrade potential of countries with different level of economic development, which is determined by their ability to implement new technology and global competition, trade and investment openness of the economy, have been assessed.

The author determined features of modern structural and sectoral policy of European Union, which is characterized by: priority of national and European innovation systems development to accumulate and realize human capital; consideration of problems in social and environmental development; using consolidated mechanisms to level country and sub-sectoral structural asymmetries.

The author argues that the recent global crisis, revealing local structural imbalances, gives rise to new dynamics of economic development, based on new technology orders, originated and expanded in the countries of the world leaders, shaping new paradigm of globalization. Ukraine today, like most countries in the world, is the object but not the subject of globalization and therefore is forced to implement overtakes simulation development strategies to overcome preserved patterns of social raw-industrial type reproduction.

In the dissertation transformational structural changes in Ukrainian economy have been analyzed, their effectiveness and compatibility with global scientific and technological, informational and socio-economic challenges have been evaluated. It is shown that structural and sectoral transformations in the economy of Ukraine have not been effective and innovatively designed, and therefore have deeped scientific, technological, economic, social and institutional gap with developed countries. Structural modernization of the economy of Ukraine is possible in case of transition to a qualitatively new investment and innovative model of economic development, adequate, on one hand, to progressive globalization trends in the course of post-industrial paradigm, on the other hand, to domestic potential in qualitative structural transformations. The trends of long-term structural policy of Ukraine, considering endogenous and exogenous factors of influence, have been substantiated. New quality and dynamics of progressive structural changes in the economy of Ukraine and in its branches can be stimulated by expansion and deepening of trade and economic, scientific and technological cooperation with countries of the European Union, which are generally characterized by high economic criteria for innovation type, civilization, social and environmental guidelines and standards. Intensifying the bilateral economic relationship, Ukraine has to use more actively forms and instruments of regional economic integration, primarily, free trade zone potential.

Structural and sectoral priorities as to Ukrainian modern European integration policy have been determined in the dissertation.

Keywords: imperatives of global development, post-industrial paradigm, structural and sectoral transformation strategy, technology order, innovation development, structural changes, structural policy.

1. загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах сучасного формування глобальної економічної системи внаслідок поглиблення і динамізації міжнародного обміну товарами, послугами, інвестиціями та інноваціями, синхронізації відтворювальних процесів тощо створюються нові можливості для ефективного розвитку світогосподарства. Водночас суперечливий та нерівномірний характер глобалізаційного процесу обумовлює різнопланові структурно-галузеві трансформації, породжує міжкраїнові та міжрегіональні дисбаланси та асиметрії. Отже універсальним стає імператив сталого розвитку, коли економічний прогрес супроводжується динамічною екологічною та соціальною рівновагою. Це потребує переходу економіки в нову якість. Проте відтворення суспільного продукту на постіндустріальній основі притаманне на сьогодні тільки найбільш розвинутим країнам, хоча під впливом глобалізації відбуваються суттєві інноваційні зрушення і у менших розвинених країнах, які провадять цілеспрямовані стратегії структурної модернізації своїх економік.

Проблематика структурних змін в економіці завжди знаходилась в центрі уваги вчених-економістів. Її теоретичне осмислення еволюціонізувало під впливом фундаментальних праць Д. Белла, Е. Домара, К. Ерроу, Ф. Кене, Дж.Б.Кларка, К.Кларка, В.Леонтьєва, У.Льюіса, А.Маршалла, Д. Норта, В.Парето, Р.Рейча, Д.Рікардо, А.Сміта, Р.Солоу, Р.Стоуна, Р. Харрода, Й.Шумпетера.

Вагомий внесок у дослідження впливу глобалізації на структурно-галузеві економічні трансформації внесли російські науковці: А.І.Анчишкін, Л.А.Беркович, С.Ю.Глазьєв, Л.Гордон, В.С.Дунаєва, В.Л.Іноземцев, Л.С.Казінець, Л.В.Канторович, В.І.Маєвський, В.Л.Макаров, Н.Я.Петракова, В.С.Немчинов, А.І.Ноткін, Ю.В.Яковець, Ю.В.Яременко та інші. Структурний компонент глобалізації знаходить широке відображення у наукових працях українських вчених - Л.Антонюк, О.Білоруса, А.Гальчинського, В.Геєця, Я.Базилюк, Б.Буркинського, Т.Кальченка, Б.Кваснюка, Д.Лук'яненка, В.Новицького, В.Онищенка, А.Поручника, О.Степанова, Ю.Пахомова, А.Філіпенко, В. Чужикова, Т.Шинкаренко та інших.

Разом з тим у певній мірі невирішеними залишаються деякі методологічні та методичні проблеми, пов'язані, зокрема, з оптимізацією структури національної економіки в глобалізованих умовах розвитку, новими методичними підходами та сучасним інструментарієм міжнародного компаративного структурного аналізу, визначенням динаміки, якості та ефективності структурних зрушень. Особливої уваги потребує оцінка потенціальних можливостей економіки України щодо системної структурної модернізації для подолання її технологічного, інноваційного, інституційно-галузевого відриву від групи провідних країн світу. Це зумовило вибір теми, мету, завдання і логіку дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Автором підготовлено матеріали стосовно визначення глобальних імперативів розвитку міжкрайових торговельно-економічних відносин та оцінки їх впливу на структурно-галузеві трансформації світової економіки до підрозділу «Торгова політика країн на світових ринках товарів та послуг».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретичних основ формування національних, регіональних і глобальних стратегій структурно-галузевих економічних трансформацій, розроблення методичних засад їх критеріальних оцінок, обґрунтування основних напрямів сучасної структурної політики України.

Відповідно до теми та за логікою дисертаційного дослідження (рис. 1) визначено і вирішено такі конкретні завдання:

виявити стратегічні імперативи економічного розвитку в умовах глобалізації;

дослідити передумови і фактори глобальних структурних трансформацій;

здійснити аналіз національних моделей структурно-галузевого оновлення економіки;

удосконалити систему кількісних та якісних критеріїв і показників світогосподарських структурно-галузевих трансформацій;

провести факторний аналіз та оцінити потенціальні можливості країни до прогресивних економічних структурних зрушень;

узагальнити досвід реалізації структурно-галузевої політики ЄС;

проаналізувати динаміку та якість структурних зрушень в економіці України;

визначити основні параметри довгострокової структурної політики України;

обґрунтувати структурно-галузеві пріоритети євроінтеграційної стратегії України.

Об'єктом дослідження виступають процеси системних структурних змін у світовому господарстві.

Предметом дослідження є стратегії структурно-галузевих трансформацій в умовах економічної глобалізації.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять фундаментальні праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, які розкривають сутність теоретичних положень та характер розвитку структурно-галузевих трансформацій під впливом економічної глобалізації. В процесі вирішення поставлених завдань у роботі застосовано методи наукової абстракції, аналізу та синтезу (для обґрунтування стратегічних імперативів розвитку світової економіки та дослідження передумов і факторів глобальних структурних трансформацій - підрозділи 1.1, 1.2 та 1.3); системного аналізу та узагальнення (для визначення основних напрямів структурної політики країн світу та довгострокової структурної політики України - підрозділи 1.3. 2.3 та 3.3); структурного статистичного аналізу (для визначення динаміки, якості та ефективності структурних зрушень - підрозділ 2.1, 3.1 та 3.3); компаративного економіко-математичного аналізу (для оцінювання потенціалу країн щодо прогресивних структурних зрушень - підрозділ 2.2).

економічний трансформація політика

Рис. 1. Логіка дисертаційного дослідження

Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, фактологічна інформація державних органів влади, експертні оцінки, результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Міжнародного інституту бізнесу.

Наукова новизна одержаних результатів. Конкретні наукові результати, які розкривають особистий внесок автора і визначають їхню наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

розроблено та апробовано методику комплексного міжнародного порівняльного аналізу структур національних економік, що включає: 1) розрахунок динаміки структурних зрушень; 2) діагностику якості та ефективності структурної модернізації; 3) оцінку подібності структур економічних систем. Авторський підхід, на відміну від традиційних методів структурного аналізу, передбачає критеріальне визначення динаміки та якості структурно-галузевих зрушень у національній економічній системі і реалізується через побудову нормативної моделі, яка за певних суб'єктно-об'єктних умов та обмежень приймається за оптимальну. Базові параметри цієї моделі, розрахунок яких здійснюється із залученням якісних дескриптивних моделей та методів експертних оцінок, мають відображати інтегративний ресурс структурного оновлення країн-лідерів із врахуванням ключових тенденцій економічної глобалізації. Визначення подібності національних економічних структур до параметрів нормативної моделі дозволяє оцінити не тільки їхній реальний стан та відповідність напрямам новітнього науково-технологічного і економічного прогресу, а й ефективність пропонованих та здійснюваних стратегій структурно-галузевих трансформацій;

удосконалено:

підходи щодо оцінювання потенціалу країни щодо структурних зрушень у нормативно визначених напрямах із використанням показника критеріальної характеристики соціально-економічної мобільності, який розраховується на базі індексів: 1) здатності країни до сприйняття і впровадження технологічних змін; 2) відкритості економіки; 3) міжнародної конкурентоспроможності країни. Такий підхід дав змогу врахувати інтегративний вплив глобалізаційних факторів на структурні трансформації національних економік і визначити реальні умови, можливості та напрями їх запровадження;

методику визначення рівня відкритості економіки країни, яка на відміну від існуючої, що характеризується, насамперед, відношенням зовнішньо-торговельного обігу до валового внутрішнього продукту, враховує рівень включеності країни до глобальних інвестиційних процесів за допомогою показника «відтворювальної відкритості» (розраховується як відношення прямих іноземних і зарубіжних інвестицій до ВВП); такий підхід не тільки більш повно позиціонує країну у глобальній економічній системі, а й відображає рівень сприйняття нею технологічних та організаційних інновацій, які втілюються в міжнародних інвестиційних проектах; крім того, формуються орієнтири для цілеспрямованого державного регулятивного впливу на параметри національного інвестиційного клімату;

систематизацію стратегій структурно-галузевої модернізації національних економік у контексті пріоритетів глобалізаційного прогресу; показано, що у довгостроковому періоді найбільш конкурентними є стратегії, орієнтовані на випереджуване формування і розвиток інформаційного, інноваційного та креативного сегментів у реальному секторі економіки. Це, з одного боку, сприятиме цілеспрямованому розвитку людського, в першу чергу, інтелектуального капіталу, а з другого - нейтралізації деструктивного впливу спекулятивного капіталу на структуру світової економіки;

отримали подальший розвиток:

обґрунтування економічної глобалізації як невідворотного процесу становлення єдиного інформаційного-фінансового простору, що значно динамізує просторово-часову дифузію знань у руслі науково-технологічного прогресу, формуючи нову парадигму організації виробничих, управлінських та маркетингових систем (стратегічні корпоративні альянси, мережеві та оболонкові структури, кластери тощо); поряд з регіональною економічною інтеграцією та інституційною гармонізацією це вирішальним чином впливає на визначення галузевої структури світової економіки та її підсистем; у свою чергу через системні зворотні зв'язки структурні мікро- та макроекономічні зрушення надають глобалізації нових кількісних та якісних імпульсів до розвитку;

* дослідження передумов і країнових особливостей становлення і зміни технологічних укладів як об'єктивного процесу і головної складової рушійних сил глобалізації, коли формуються нові стійкі техніко-економічні структуровані у просторі і часі системи, оскільки, віддзеркалюючи найбільш сутнісні зміни суспільних попитів і пропозицій, розвиток технологічних укладів у рамках загально-цивілізаційного прогресу є глобальною детермінантою структурних трансформаційних процесів у світовій економіці;

концептуальний підхід до розуміння визначальних умов переходу національних економік на інноваційну основу розвитку, коли обов'язковим стає, з одного боку, стимулювання внутрішнього попиту на високотехнологічну продукцію національних виробників, а з другого - інтенсифікація й підвищення ефективності міжнародного науково-технологічного співробітництва, обумовленого інтернаціональним характером сучасних інноваційних процесів, при цьому вирішальну роль відіграє цілеспрямована інвестиційна політика з науково обґрунтованими і чітко визначеними галузевими, секторальними, регіональними та загальнонаціональними інноваційними пріоритетами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані в процесі удосконалення методичної бази при розробці галузевих пріоритетів розвитку національної економіки, наукової підтримки прийняття оптимальних стратегічних рішень у сфері корпоративного і державного менеджменту. Одержані результати знайшли своє впровадження у Міністерстві економіки України при розробці Стратегії економічного зростання (довідка № 4301-22/34а від 31.10.2008р.), в аналітичному дослідженні інноваційної складової системних структурно-галузевих трансформацій у ТОВ «Євро Експрес» (довідка № 2-33/102 від 21.01.2010р.), в консультаціях менеджменту АТ «УкрСиббанк» (довідка № 11-21/11003/1 від 15.10.2008р.). Матеріали та результати дисертаційної роботи використано у навчальному процесі при викладанні дисципліни «Міжнародна торгівля» та «Торгова політика і комерційна дипломатія» на факультеті міжнародної економіки та менеджменту ДВНЗ «Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана» (довідка про впровадження від 23.10.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Всі наукові результати, викладені в дисертації отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: VІІ Міжнародній науковій конференції «Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики» (05.04.06 р., м. Сімферополь); Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансові ресурси регіону: організація та управління» (09.11-11.11.06 р., м. Івано-Франківськ); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Моделі забезпеченя сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право» (30.05.08 р., м. Київ); V Міжнародній науково-практичній конференції «Efektivni nastroje modernich ved -2009» (25.03-05.04. 09 р. Чехія, м. Прага); V Міжнародній науково-практичній конференції «Основните проблеми на съвременната наук - 2009» (17-25.04.09, Болгарія, м. Софія); V Міжнародній науково-практичній конференції «Europejska nauka ХХІ powieka - 2009» (07-15.05.09 р., Польща, м. Пшемишль).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковані у 12 наукових працях загальним обсягом 3,06 д.а., з них: 6 - у наукових фахових виданнях, 6 - в інших виданнях.

Структура й обсяг роботи. Структура дисертації включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел і додатки. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 165 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 26 таблиць на 14 сторінках, 8 рисунків на 6 сторінках, 18 додатків на 31 сторінках. Список використаних джерел складає 186 найменувань.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дисертаційної роботи, викладено методологічну основу і методи дослідження, обґрунтовано наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів, надано відомості про їх апробацію та публікацію.

У розділі 1 «Глобалізаційні впливи на структурну трансформацію світової економіки» розкрито стратегічні імперативи розвитку світової економіки, досліджено передумови і фактори глобальних структурних трансформацій, виявлено сучасні риси та особливості національних моделей структурно-галузевого оновлення.

В дисертації показано, що глобалізація, маючи складний і суперечливий характер, усе більше перетворюється із стихійного на інституційно оформлений, свідомо скерований процес з могутніми власними рушійними силами та новою системою мотивацій, центральне місце в якій відводиться пошуку інноваційних шляхів економічного зростання у постіндустріальній парадигмі розвитку, що дає можливість оптимально використовувати не тільки обмежені природні, а й самовідтворювальні інтелектуальні ресурси для забезпечення сталого прогресу.

Доведено, що глобалізації як процесу притаманна іманентна структуроутворююча функція, яка реалізується у ієрархічній системі світових та регіональних науково-технологічних, соціально-економічних і цивілізаційних імперативів та критеріїв. Ключовими чинниками сучасних структурно-технологічних і регіональних трансформацій виступають якісні зміни у рівнях та структурі суспільних потреб унаслідок глобальної дифузії досягнень науково-технічного, економічного, соціально-культурного і інституціонального прогресу. Відбувається переоцінка факторів економічного розвитку, серед яких пріоритетними стають людський капітал та інформація - носії нових знань, уявлень про соціально-економічні стандарти життєдіяльності.

Глобальна факторна мобільність, синхронізація темпів економічного розвитку, ринкова уніфікація та регуляторна гармонізація змінюють традиційний міжнародний поділ праці. У транснаціоналізованих відтворювальних циклах формуються глобальні мережеві економічні структури, комунікаційні зв'язки яких забезпечують високу ефективність міжнародного науково-технічного та інвестиційно-інноваційного співробітництва, що активно сприяє поширенню нових виробничих, управлінських і маркетингових технологій, надає імпульси структурно-галузевій модернізації.

Показано, що глобально детермінована диференціація країн за рівнем економічного, соціального та гуманітарного розвитку визначає особливості їх економічних політик та відповідних стратегій структурно-галузевих трансформацій. Найбільш розвинуті країни орієнтовані на постіндустріальну відтворювальну парадигму, а базою структурних перетворень є п'ятий та шостий технологічні уклади. Для більшості країн, що розвиваються, характерними є стратегії аграрно-індустріального розвитку на наявній сировинній базі, хоча є і показові приклади стрімкого структурного прогресу на новітній технологічній основі таких країн як Південна Корея, Китай, Індія, Бразилія, Чилі, Індонезія, Сінгапур. Переважно у межах індустріальної відтворювальної парадигми формується стратегії структурної модернізації країн з трансформаційними економіками (в тому числі України), реалізуються моделі «доганяю чого» розвитку.

У розділі 2 «Аналіз структурно-галузевої трансформації світової економіки» на основі методології структурного аналізу економічних систем обґрунтовано методичні підходи щодо критеріальної оцінки структурно-галузевих трансформацій. Здійснено факторний аналіз та оцінювання потенціалу структурного прогресу національної економіки, виявлено особливості сучасної структурно-галузевої політики країн Європейського Союзу.

У роботі показано, що для комплексного аналізу процесу світогосподарських структурно-галузевої трансформації доцільно крім традиційних показників його стану ввести індикатори динаміки та якості структурних перетворень. Запропоновано авторський метод міжнародного компаративного структурного аналізу, головною процедурою якого є визначення подібності двох чи більше економічних структур між собою, або їх відповідності нормативній структурній моделі на основі розрахунку коефіцієнта подібності:

,

де - коефіцієнт загального структурного зрушення: (), та - відповідно структурні показники порівнюваних систем; , при структури ідентичні.

Методологія аналізу та прогнозування якості структурних зрушень базується на оптимальній (в рамках реальних обмежень) нормативній структурній моделі, побудова якої є найбільш складним завданням пропонованого структурного аналізу. Оптимальною нормативну модель можливо визначати лише виходячи з чітко обумовлених суб'єктно-об'єктних умов. Так, за нормативну модель для європейських країн з перехідною економікою у роботі приймається структура економіки ЄС-27.

В дисертації пропонується ввести поняття «потенціал структурних зрушень» як здатності країни до реалізації глобально обумовлених прогресивних структурних трансформацій з розрахунком відповідного індекса:

,

де - здатність до впровадження сучасних технологій; - здатність до глобальної конкуренції; - відкритість економіки.

Якщо перші два індикатора розробляються міжнародними інститутами за загальновизнаними методиками, то відкритість економіки пропонується визначати не тільки за традиційним показником торговельної відкритості (експорт + імпорт по відношенню до ВВП), але й за показником відтворювальної відкритості (внутрішні та зовнішні ПІІ по відношенню до ВВП).

Ефективна реалізація потенціалу щодо прогресивних структурних зрушень уможливлюється за умов проведення цілеспрямованої структурної політики, під якою у роботі розуміється система інституційних заходів і дій, спрямованих на досягнення параметрів нормативної структурної моделі. Як правило, сучасні структурні політики, інтегруючи пріоритети внутрішньо- і зовнішньоекономічних політик, ставлять на меті економічне зростання на інноваційній основі. Встановлено, що сучасним критеріям ефективності відповідає структурно-галузева політика Європейського Союзу, яка характеризується: посиленою увагою до розвитку національних і європейської інноваційних систем для накопичення і реалізації людського, насамперед, інтелектуального капіталу як головного джерела економічного і суспільного прогресу; врахуванням соціальних і екологічних проблем розвитку з імплементацією відповідних завдань у національні структурні політики країн-членів; використанням консолідованих механізмів нівелювання країнових та субрегіональних структурно-галузевих асиметрій.

У розділі 3 «Стратегія структурно-галузевої модернізації економіки України» проаналізовано трансформаційні структурні зрушення в економіці України, визначено орієнтири національної довгострокової структурної політики в умовах глобалізації, обґрунтовано євроінтеграційні структурно-галузеві пріоритети України.

Результати дослідження структурних зрушень в економіці України засвідчують галузево-технологічний регрес, найбільш очевидний на тлі динамічної структурної перебудови економік розвинутих країн та багатьох країн, що розвиваються, яка відбувається на новітній технологічній основі у глобальному середовищі. В національній промисловості України домінують третій та четвертий технологічні уклади, звужується потенціал використання надбань сучасного п'ятого і майбутнього шостого укладів, тобто національна економіка втрачає здібність до розширеного відтворення у постіндустріальній парадигмі розвитку. При цьому держава провадить пасивну економічну політику викорисання сировинно-індустріальних і транзитивно-транспортних переваг, ігноруючи механізми дострокового інвестування в генерацію та освоєння нових технологій.

У дисертації увагу акцентовано на тому, що в сучасній технологічній структурі обробної промисловості України високотехнологічна продукція займала близько 3,0%, попередньо-високотехнологічна - 20,0, середньо-низькотехнологічна - 52,0 і низькотехнологічна - 25,7%. За рівнем розвитку інформаційних технологій країна позиціонувалась на 57-му місці з-поміж досліджуваних 66 країн. Експорт високотехнологічної продукції у його загальному обсязі становить лише 3-5%, а на світовому ринку такої продукції Україна має частку близько 0,05%.

Констатовано, що структурні зрушення у 2001-2008 рр. зумовили зменшення віддачі валової доданої вартості і валового прибутку з одиниці національного ВВП відповідно на 5,6 і 8,0%. З'ясовано, що це обумовлено формуванням структури української економіки під слабо контрольованою дією стохастичних внутрішніх і зовнішніх чинників. Міжнародна торгівля України тривалий час критично залежна від світової ринкової кон'юнктури. При цьому традиційно примітивна структура вітчизняного експорту і його недостатня географічна диверсифікованість обмежують можливості для маневрування в зовнішньоекономічній діяльності та політиці.

Стратегія структурно-галузевої модернізації економіки України має базуватися на довгострокових пріоритетах, які повинні: відповідати перспективним напрямам становлення нових - п'ятого та шостого - технологічних укладів; створювати імпульси для зростання попиту і ділової активності; відповідати сучасним критеріям розширеного відтворення; стимулювати зростання зайнятості і розвиток людського капіталу. Серед них у дисертації визначено: освоєння сучасних інформаційних технологій та розвиток інформаційної інфраструктури на основі сучасних систем супутникового, оптоволоконного, стільникового зв'язку; розвиток нано-, біо- та лазерних технологій; технологічне оновлення всіх видів електростанцій, розвиток ядерно-енергетичного комплексу, впровадження енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергії; комплексний розвиток ракетно-космічної промисловості, цивільної авіації, транспортних комунікацій.

У контексті ефективної реалізації національної структурної політики обґрунтовано систему організаційно-економічних заходів, зокрема: створення сучасної інноваційної інфраструктури, що забезпечує концентрацію НДДКР та комерціалізацію їх результатів, включаючи точкові, галузеві, міжгалузеві та регіональні технологічні парки та центри, венчурні фонди, колективні наукові та інформаційні центри тощо; державне субсидування, кредитування, страхування та стимулююче оподаткування НДДКР та інноваційного бізнесу, наукоємного імпорту, захист інтелектуальної власності.

Автором констатується, що українська економіка залишається невідповідною інноваційним та структурно-галузевим критеріям і параметрам Євросоюзу. Наголошується, що слід реалізувати потенціал співробітництва через: залучення України до внутрішнього ринку ЄС з лібералізацією пересування людей, товарів, послуг і капіталів, поширення на Україну нових інструментів ЄС у сферах кредитування та інвестування, технічної допомоги та транскордонного співробітництва; запровадження нового Плану дій з визначенням конкретних спільних завдань, етапів і термінів їхньої реалізації. Суттєвого поліпшення потребують, насамперед, торговельні відносини. На початок 2010 р. ЄС посідав провідне місце у зовнішньоторговельному обізі України - 28,1% експорту та 41% імпорту. У той же час Україна в експорті ЄС має всього 1,9%, а в імпорті - 0,9%. Крім того, торговельним відносинам притаманна асиметричність - з України експортуються переважно сировинні товари, а з ЄС - товари з високою доданою вартістю. За цих умов критично актуалізується підписання Угоди про зону вільної торгівлі Україна - ЄС. Потребує активізації інвестиційне співробітництво як стимулятор прогресивних структурних зрушень в економіці України, відтак необхідно розвивати цілеспрямовані високотехнологічні проекти у співпраці з ЄБРР, Європейським інвестиційним банком та у межах програм TACIS, TAIEX, SIGMA,TWINNING та ін.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснені теоретичні узагальнення та обґрунтовано нові рішення наукових завдань щодо визначення глобальних передумов і факторів національних і регіональних особливостей формування стратегій світогосподарських структурно-галузевих трансформацій, що дозволило сформулювати наступні висновки теоретичного та практичного спрямування:

1. Науково-технологічні та соціально-економічні імперативи розвитку світової економіки визначають масштаби, глибину і динаміку кількісних та якісних структурно-галузевих трансформацій на національному, регіональному та глобальному рівнях. Глобалізація через інтенсифікацію торговельно-економічного обміну обумовлює новий за формою та змістом міжнародний поділ праці, акселерує чинники впливу на галузеву та регіональну структури світової економіки. Вирішальну роль у прогресивних структурних змінах відіграє розвиток технологічних укладів, яким притаманні власні структуро утворюючи мотивації і механізми у загально-цивілізаційному процесі.

2. Нерівномірний та асиметричний характер глобального розвитку обумовлює новий стратифікаційний поділ країн світу. Їхня диференціація за рівнем економічного, соціального та гуманітарного розвитку визначає особливості національних структурних політик та конкретних стратегій їх впровадження. Якісно нові трансформаційні зрушення в умовах глобалізації відбуваються в країнах світогосподарської тріади, хоча стрімкі темпи структурно-технологічного оновлення показують нові індустріальні країни, що реалізують цілеспрямовані стратегії інноваційного розвитку. Стосовно постсоціалістичних країн, то в умовах кардинальної соціально-економічної трансформації формувалась принципово нова структурно-технологічна політика, з орієнтацією на критерії міжнародної конкурентоспроможності.

3. Комплексний аналіз структурно-галузевих трансформацій передбачає використання системи індикаторів масштабів, динаміки та якості структурних перетворень. Для цього застосовується нормативна структурна модель, як база компаративних міжкраїнових оцінок подібності двох чи більше національних економічних структур. Розрахунок коефіцієнтів подібності дає можливість кількісно охарактеризувати якість структурних трансформацій з урахуванням потенціалу структурного оновлення країн-лідерів. За нормативну модель для європейських країн з перехідною економікою взято структуру економіки країн ЄС-27. Розрахунки за 1995-2007 рр. показали високу якість структурних зрушень у Туреччині порівняно з Польщею, Росією, Угорщиною та Україною.

4. При обґрунтуванні стратегій структурно-галузевих трансформацій, з одного боку, враховуються глобальні тенденції та імперативи економічного розвитку, а з другого - оцінюється потенціал країни до прогресивних структурних зрушень, який визначається її здатністю до впровадження сучасних технологій та глобальної конкуренції, торговельною та інвестиційною відкритістю економіки. Дослідження розрахунку відповідних зведених індексів показав, що Україна відстає від Росії, Угорщини, Польщі, Китаю, але випереджає Туреччину.

5. Остання світова криза, виявивши глобальні структурні дисбаланси, дає поштовх до нової динаміки економічного розвитку на новітніх технологічних укладах, що започаткувались і розвиваються у країнах - світових лідерах, які формують нову парадигму глобалізації. Україна, як і більшість країн світу, на сьогодні, об'єктом, а не суб'єктом глобалізації і тому вимушена реалізувати наздоганяючі імітаційні стратегії розвитку для виходу із законсервованих схем суспільного відтворення сировинно-індустріального типу.

6. Структурно-галузеві зрушення в економіці Україні не були ефективними та інноваційно спрямованими, а тому поглибили наукові, технологічні, економічні, соціальні та інституційні розриви у порівнянні з розвиненими країнами. Структурна модернізація економіки України уможливлюється при переході до якісно нової інвестиційно-інноваційної моделі економічного розвитку, адекватної, з одного боку, прогресивним глобалізаційним тенденціям у руслі постіндустріальної парадигми розвитку, а з другого - внутрішньому потенціалу до якісних структурних трансформацій.

7. Нову якість і динаміку прогресивних структурних зрушень взагалі в економіці України та її галузях, зокрема, може стимулювати розширення та поглиблення торговельно-економічного та науково-технологічного співробітництва з країнами Європейського Союзу, яким у цілому притаманні високі критерії економічного розвитку інноваційного типу, цивілізаційні соціальні та екологічні орієнтири. Інтенсифікуючи двосторонні економічні взаємозв'язки, адаптуючись до вимог і стандартів євроринку, Україна має більш активно використовувати механізми та інструменти форм регіональної економічної інтеграції, в першу чергу, потенціал зони вільної торгівлі «Україна - ЄС».

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Пашков С.О. Оптимальність галузевої структури економіки - напрямний вектор економічного розвитку України /С.О. Пашков// Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць - Випуск 222: В 5т. - T.V. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С.1241-1246. - (0,35 д.а.).

2. Пашков С.О. Визначення галузевих пріоритетів - стратегічний напрям планування інновацій /С.О. Пашков// Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: Науковий збірник / За ред.. І.Г.Ткачук. - Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника. - 2007. - Вип.ІІІ - Т.2 - С.316-321 - (0,19 д.а.).

3. Пашков С.О. Блудова Т.В. Знаходження сукупного індексу структурних змін з урахуванням чинників впливу формування валової доданої вартості за деякими видами економічної діяльності /С.О. Пашков, Т.В. Блудова// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - Вип.7(86) / Наук. ред. І.К.Бондар. - К., 2008. - С.71-77. - 0,4 д.а. (особисто авторові належить 0,33 д.а., проведено факторний аналіз структурних трансформацій в промисловості України).

4. Пашков С.О. Глобалізація та її вплив на галузеву структуру світової економіки /С.О. Пашков// Зовнішня торгівля: право та економіка. Науковий журнал. - 2009. - №5(46) - С. 34-39 - (0,53 д.а.).

5. Пашков С.О., Онищенко В.П. Оцінка потенціалу країни до галузевих структурних зрушень в контексті світових тенденцій /С.О. Пашков, В.П. Онищенко// Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Науковий журнал. - 2010. - №1 - С.36-43 - 0,67 д.а. (особисто авторові належить 0,57 д.а., обґрунтовано доцільність врахування рівня відтворювальної відкритості економіки при оцінці її структурного потенціалу).

6. Пашков С.О.Глобальні фактори макроструктурних трансформацій світової економіки /С.О. Пашков// Зовнішня торгівля: міжнародний науково-економічний журнал - 2010. - №1 - К. - С.59-64 - (0,3 д.а.).

В інших наукових виданнях

7. Пашков С.О. Проведення структурних змін в трансформаційній економіці /С.О. Пашков// Материалы VІІ научно-практической конференции «Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики» - Симферополь. - КИБ, 2006. - С.61-64 - (0,14 д.а.).

8. Пашков С.О. Визначеня галузевих пріоритетів - стратегічний напрям планування інновацій /С.О. Пашков// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Фінансові ресурси регіону: організація та управління», 9-11 листопада 2006 р. - м. Івано-Франківськ: ПП Курилюк, 2007 - С.97-99 - (0,1 д.а.).

9. Пашков С.О. Чинники створення конкурентного середовища в Україні в контексті сучасних інтеграційних процесів /С.О. Пашков// Моделі забезпеченя сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право. Збірник матеріалів ХІ міжнародної науково-практичної конференції, 30.05.2008 р. - К.: Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, 2008 - С.163-165. - (0,1 д.а.).

10. Пашков С.О. Фактори розвитку галузевої структури промисловості України /С.О. Пашков// Материали за V международна научна практична конференция «Основните проблеми на съвременната наук», - 2009». Том 10. Икономики. Държавна администрация София. 2009. - С.55-57 - (0,15 д.а.).

11. Пашков С.О. Структурний компонент глобалізації економічного розвитку /С.О. Пашков// Materialy V Miedzynarodowej naukowi - praktyecznej konferencij «Europejska nauka ХХІ powieka - 2009», Volume 1. Ekonomiczne nauki.: Przemysl. Nauka i studia. 2009. - С.35-37 - (0,15 д.а.).

12. Пашков С.О. Світовий досвід ефективної реалізації структурно-галузевих пріоритетів /С.О. Пашков// Materialy V mezіnarodni vedecko - prakticka konference «Efektivni nastroje modernich ved - 2009». Dil.1. Ekonomicke vedy. - Praha. P.H. «Education and Science». - 2009. - С.79-81 - (0,15 д.а.).

Размещено на Allbest.ru