Розвиток зовнішньоекономічної діяльності України в контексті міжнародної інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет

УДК 339.9: 656.078

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності України в контексті міжнародної інтеграції

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Коваленко Віктор Миколайович

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис зовнішньоекономічний інтеграція інвестиція

Роботу виконано на кафедрі міжнародного менеджменту та маркетингу Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Міністерства фінансів України (м. Київ).

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Кузькін Євген Юрійович, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Міністерства фінансів України, директор Харківського інституту фінансів.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Чижиков Геннадій Дмитрович, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського МОН України, професор кафедри економіки підприємства;

кандидат економічних наук Дугинець Ганна Володимирівна, Державний вищий навчальний заклад “Придніпровська державна академія будівництва та архітектури МОН України, доцент кафедри міжнародної економіки.

Захист дисертації відбудеться «26» лютого 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «22» січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.е.н., доцент С.П. Калініна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В останнє десятиліття спостерігається активізація участі України в глобальних світогосподарських процесах, в результаті яких все більше поглиблюються економічні зв'язки України з багатьма країнами в різних регіонах світу, у т.ч. в рамках інтеграційних процесів. Проте внаслідок проведення неефективної зовнішньої і внутрішньої політики Україна втратила позиції за рядом напрямів зовнішньоекономічної діяльності і певні можливості ввійти до світового господарства у якості рівноправного партнера. Тому, зважаючи на об'єктивність розвитку процесів інтеграції й глобалізації, необхідно активізувати розробку теоретичних і науково-практичних рекомендацій, спрямованих на активізацію та підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності та входження України до світового економічного простору з використанням переваг міжнародної економічної інтеграції.

Світова економічна наука вже накопичила певний досвід вирішення проблем міжнародної регіональної інтеграції країн. Так, основні економічні теорії міжнародного обміну висвітлені у працях: класиків - А. Сміта, Д. Рікардо, неокласиків - Е. Хекшера, Б. Оліна, Е. Мунделла, Р. Джонсона, Дж. Р. Хікса й ін., та представників сучасних наукових концепцій - С. Робокка, К. Сіммондса, Ж. М. Сіроена, К. Дж. Ланкастера, С. Ліндера, Ж. Лафайя, Ф. Перу, В. Вернона, І. Крейвіса, П. Самуельсона й ін.

Проблеми глобалізації вивчають представники української та російської наукових шкіл: О. Білорус, А. Богатуров, І. Бурковський, А. Гальчинський, Ю. Козак, Ю. Кормнов, Е. Кочетов, З. Луцишин, Г. Пахомов, Є. Примаков, В. Соколов, А. Румянцев, А. Філіпенко й ін.

Серед вітчизняних і зарубіжних учених, що присвятили свої праці дослідженню внутрішньорегіональних і міжрегіональних зв'язків, перш за все, слід зазначити: Р. Алексєєва, С. Афонцева, Г. Башнянина, В. Більчака, С. Василенко, В. Захарова, Л. Козика і П. Кохна, Ю. Макогона, Л. Руденко, О. Рогача, Є. Савельєва, Є. Строєва, О. Шниркова, Г.Чижикова й інших.

Незважаючи на значні наукові здобутки перерахованих вчених, окремі аспекти проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності залишаються невирішеними. Важливим представляється визначення основних стратегічних напрямів інтеграції України до світового економічного простору. Потребує подальшого опрацювання визначення пріоритетних форм розвитку інвестиційної діяльності України в контексті розвитку міжнародної інтеграції. Залишаються невизначеними підходи до розробки методів управління в рамках міжнародних інтеграційних угрупувань. Вищезазначене визначило актуальність та спрямованість дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародного менеджменту та маркетингу Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Міністерства фінансів України (м. Київ), держбюджетної теми: “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0107U003195 2007-2009 рр.), в рамках якої визначено перспективні напрями міжнародного інтеграційного співробітництва України з різними країнами світу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних і науково-методичних засад розвитку зовнішньоекономічної діяльності держав та науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення ЗЕД України в контексті міжнародної інтеграції.

Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:

- узагальнити концептуальні засади розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

- обґрунтувати основні передумови та дослідити етапи реалізації європейської економічної інтеграції;

- визначити перспективні напрями міжнародного інтеграційного співробітництва України;

- провести аналіз зовнішньоекономічної діяльності України на світовому ринку;

- оцінити стан інтеграції України до світового господарства;

- визначити вплив іноземних інвестицій в Україну на розвиток міжнародного співробітництва держави;

- визначити шляхи підвищення ефективності співпраці України зі світовою організацією торгівлі;

- запропонувати напрямки удосконалення реалізації міжнародних інноваційно-інвестиційних програм в Україні;

- розробити перспективні моделі взаємодії України з країнами ЄС та іншими міжнародними інтеграційними угрупуваннями.

Об'єктом дослідження є процес розвитку зовнішньоекономічної діяльності України в контексті міжнародної інтеграції.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади розвитку зовнішньоекономічної діяльності України, науково-методичні та науково-практичні аспекти удосконалення ЗЕД в умовах міжнародної інтеграції.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становить діалектичний метод наукового пізнання, а також спеціальні методи досліджень, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах економічної, управлінської і споріднених з ними наук: історичний та логічний методи (для дослідження науково-теоретичних розвитку зовнішньоекономічної діяльності); абстрактно-логічний (для аналізу різних форм, механізмів й особливостей розвитку процесів економічної інтеграції в різних регіонах світу); економіко-статистичний (для оцінки сучасного стану зовнішньоторговельної та інвестиційної діяльності України); методи аналізу і синтезу (для визначення тенденцій розвитку інтеграційних процесів в Україні); розрахунково-конструктивний (з метою удосконалення організаційно-економічного механізму реалізації інноваційно-інвестиційних проектів); експериментальний (для розробки системи концептуальних положень і напрямів стратегії розвитку міжнародних економічних відносин України та побудови моделі управління міждержавними угрупуваннями); порівняльного аналізу (для зіставлення інформації щодо розвитку окремих показників зовнішньоекономічної діяльності за різні періоди).

Інформаційну основу роботи становлять законодавчі та програмні документи Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, аналітичні матеріали міжнародних організацій, публікації періодичних наукових фахових видань, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні існуючих теоретичних положень щодо умов і механізмів розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та розробці науково-практичних рекомендацій щодо її удосконалення в контексті міжнародної інтеграції.

Конкретні наукові результати, що розкривають особистий внесок автора у розробку досліджуваної проблеми і характеризують наукову новизну роботи, полягають у такому:

уперше:

- запропоновано організаційну модель управління міжнародними інтеграційними угрупуваннями на прикладі ГУАМ, що включає в себе: порядок визначення стратегії діяльності угрупування, організаційну схему керівництва та варіант структури управління угрупуванням, що сформована на основі використання методологічного підходу щодо досягнення міжнародного регіонального управління інтеграційними союзами;

удосконалено:

структуру багаторівневої моделі розвитку взаємодії України та країн ЄС, яка включає в себе такі елементи: взаємовідносини між країнами на різних рівнях: міжурядові відносини; міжнародні спільні виробничо-господарські зв'язки; корпоративна співпраця; міжфірмова співпраця; некомерційна координаційна співпраця; та враховує можливість як безпосередніх, так і опосередкованих зв'язків;

- економіко-правові засади державної підтримки розвитку індустріальних (промислових) парків в Україні шляхом розробки пропозицій щодо внесення змін до законодавчо-нормативних актів з регулювання організаційних (узгодження питань територіального розміщення та форм державної підтримки діяльності парків) та земельних питань (уточнення змісту окремих статей Земельного кодексу України) у даній сфері;

отримали подальшого розвитку:

- узагальнення теоретичних підходів до конкретизації методів економічного й мотиваційного стимулювання та підтримки ЗЕД, до яких віднесено такі: фінансування заходів і інвестиційних програм за рахунок коштів бюджету; надання податкових пільг; розміщення на підприємствах державного замовлення; взаємодію зі світовими агентствами щодо підтримки кредитного рейтингу країни; проведення загальної координації ЗЕД суб'єктів господарювання; розробку нових механізмів взаємодії ділових кіл; проведення консультацій і семінарів; створення системи інформаційного забезпечення. Реалізація даних підходів забезпечить створення сприятливих умов для активізації ЗЕД і залучення іноземного капіталу в національну економіку;

визначення перспективних напрямів міжнародного інтеграційного співробітництва України з різними країнами світу, які на відміну від існуючої співпраці з ЄС, мають ґрунтуватись на поступальності складання зв'язків з країнами пострадянського простору (шляхом багатопланової участі в ГУАМ, пошуку взаємовигідних економічних позицій у співпраці з Росією, поглиблення відносин з Білоруссю) та розширенні інтеграційного співробітництва України з АТР, шляхом часткової інтеграції в рамках АТЕС. Співпрацюючи в зазначених інтеграційних напрямах, Україна збереже можливості відстоювання своїх економічних інтересів, забезпечить реалізацію національних пріоритетів при розбудові сучасних механізмів інтеграційної співпраці.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації автора використано в діяльності Міністерства економіки України (довідка № 2/201-08 від 06.10.2008 р.) - пропозиції щодо удосконалення методики комплексної оцінки стану експортного потенціалу України і визначення стратегії стимулювання експорту; Харківської обласної ради (довідка № 01-41/2723 від 13.10.2008 р.) - пропозиції щодо внесення змін до проекту Закону України „Про індустріальні (промислові) парки ”; Харківською обласною державною адміністрацією при виконанні Програми соціально-економічного розвитку Харківської на період до 2012 р. (довідка № 01-31/6325 від 01.10.2008 р.) - рекомендації щодо реалізації стратегії державної зовнішньоекономічної політики, спрямованої на створення сприятливих умов для комплексного вирішення проблем інтеграції України до європейського союзу та активізації зовнішньоторговельної діяльності регіонів, а також щодо створення Центрів підготовки і реалізації інвестиційних проектів спільного; ДП «Завод імені В.О. Малишева» (довідка № 89/87 від 29.09.2008 р.) - пропозиції щодо удосконалення розвитку міжнародної економічної діяльності промисловості України; Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (довідка № 301/3097/1 від 30.09.2008 р.) - пропозиції щодо вдосконалення розвитку міжнародної економічної діяльності України за напрямами її здійснення; Державного підприємства заводу «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» (довідка № н/д 70(а) від 02.10.2008 р.) - пропозиції щодо внесення змін до законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Харківського інституту фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі при викладанні дисциплін „Міжнародна економіка”, „Економічна теорія”, „Стратегічний аналіз” (довідка № 01-2/753 від 30.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих автором працях. З робіт, опублікованих у співавторстві, використано лише ті результати, які отримано особисто автором.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції „Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м.Київ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (м. Київ, 2008 р.); Міжнародному управлінському форумі „Управління сьогодні та завтра” (м. Хмельницький, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Політичні, правові та економічні основи інтеграції України у світове співтовариство” (м. Черкаси, 2005 р.).

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 4,1 д.а., з яких особисто автору належить 2,95 д.а., з них у наукових фахових виданнях - 7 публікацій загальним обсягом 3,3 д.а., яких особисто автору належить 2,15 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 151 найменувань, додатків. Загальний обсяг роботи становить 175 стор., включаючи 15 таблиць на 12 сторінках, 15 рисунків на 11 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи розвитку зовнішньоекономічної діяльності й процесів інтеграції» узагальнено концептуальні засади розвитку зовнішньоекономічної діяльності в світі та в Україні; обґрунтовано основні передумови та етапи реалізації європейської економічної інтеграції; визначено перспективні напрями міжнародного інтеграційного співробітництва України з різними країнами світу.

Економічні теорії, що присвячені розвитку міждержавних відносин, базуються на ряді фундаментальних течій: класична школа (А. Сміт, Д. Рікардо), неокласичні вчення (Е. Хекшер, Б. Олін, Е. Мунделл, Р. Джонсон, Дж. Р. Хікс) та сучасні концепції інтеграції (С. Робокк, К. Сіммондс, Ж. М. Сіроен, К. Дж. Ланкастер, С. Ліндер, Ж. Лафай, В. Вернон, І. Крейвіс, П. Самуельсон). Основні напрями пострадянської школи, до якої відносяться й українські вчені, можна поділити на три категорії: вивчення процесу глобалізації (О. Білорус, А. Богатуров, І. Бурковський, А. Гальчинський, А. Ельянов, Ю. Козак, Ю. Кормнов, Е. Кочетов, З. Луцишин, Г. Пахомов, Є. Примаков, В. Соколов, А. Румянцев, А. Філіпенко); виявлення зовнішніх передумов інтеграції країн до світової економіки та виявлення внутрішніх проблем, що стримують інтеграцію (Р. Алексєєв, С. Афонцев, Г. Башнянин, В. Більчак, С. Василенко, В. Захаров, Л. Козик, П. Кохно, Л. Руденко, О. Рогач, Є. Савельєв, Є. Строєв, О. Шнирков). При цьому більшість економістів в своїх дослідженнях з приводу ролі і місця України у світовому господарстві відзначає наявність ряду структурних деформацій української економіки, що гальмує процеси інтеграції.

В результаті дослідження обґрунтовано, що вирішення проблем активізації процесів інтеграції передбачає здійснення невідкладних заходів з реструктуризації економіки на основі впровадження інноваційних технологій. Зроблено висновок, що подальші наукові пошуки оптимальних умов входження України до світового господарства мають будуватися на основні дослідження основних складових даного процесу, на яких базується міжнародна економічна діяльність і які об'єднано в три великі групи: зовнішньоторговельна діяльність; фінансово-інвестиційні операції; міжнародна виробнича кооперація.

Для забезпечення сприятливих умов для активізації ЗЕД і залучення іноземного приватного капіталу в економіку країни конкретизовано методи економічного й мотиваційного стимулювання та підтримки ЗЕД, до яких віднесено такі: фінансування заходів і інвестиційних програм за рахунок коштів бюджету; надання податкових пільг; розміщення на підприємствах державного замовлення; взаємодію зі світовими агентствами щодо підтримки кредитного рейтингу країни; проведення загальної координації ЗЕД суб'єктів господарювання; розробка нових механізмів взаємодії ділових кіл; проведення консультацій і семінарів; створення системи інформаційного забезпечення. Реалізація даних підходів забезпечить вирішення проблем створення сприятливих умов для активізації ЗЕД і залучення іноземного капіталу в економіку держави.

Визначено об'єктивні і суб'єктивні фактори, що перешкоджають процесам міжнародної інтеграції України, а саме: значні відмінності країн за економічним потенціалом, структурою господарства, рівнем економічного розвитку; наявність дефіциту матеріальних і фінансових ресурсів та залежність економічно більш слабких країн від Росії; розбіжності в підходах до темпів і шляхів здійснення ринкових перетворень, що перешкоджає формуванню єдиного ринкового простору; наявність протидії провідних світових держав інтеграційним процесам в рамках СНД та появі сильного конкурента на міжнародних ринках; регіональні інтереси національних олігархічних груп.

Обґрунтовано, що інтеграційні зв'язки в рамках СНД будуть протікати з різною інтенсивністю й глибиною в окремих країнах-членах співдружності, а виробнича інтеграція буде відбуватись із «різною швидкістю». Про це свідчить той факт, що в рамках СНД з'явились тісні, взаємопроникаючі окремі вузькорегіональні зв'язки у вигляді „двійки” (Росія й Білорусія), „трійки” (Союз держав Центральної Азії, що у березні 1998 р. після приєднання Таджикистану став „четвіркою”), Митного Союзу, регіонального об'єднання ГУАМ (що включає Грузію, Україну, Азербайджан і Молдову).

Визначено, що на сьогодні найбільш перспективним напрямом міжнародного інтеграційного співробітництва України з іншими незалежними країнами пострадянського простору є участь в ГУАМ та пошук взаємовигідних економічних позицій у співпраці з Росією. Основою такої моделі міжнародного економічного співробітництва України є механізм її реалізації, який повинен включати: єдині фінансову, валютно-грошову й банківську системи; міждержавні угоди й наднаціональні інститути; систему виробничої спеціалізації й кооперації; довгострокові угоди про соціально-економічне співробітництво.

Визначено, що процеси інтеграції носять структурний характер, а сама інтеграція країн викликана, насамперед, потребами розвитку продуктивних сил, що виходять за межі національних кордонів. У той же час, загальносвітова тенденція до інтеграції проявляється по-різному, веде до різних, багато в чому протилежних, наслідків в залежності від багатьох факторів, перш за все, від рівня економічного, воєнно-стратегічного, соціально-культурного й політичного розвитку інтегрованих країн. Більшість із існуючих у світі інтеграційних угрупувань перебуває поки на стадії формальної інтеграції, проходить перший і другий етап інтеграційного розвитку.

Орієнтуючи в цілому свою зовнішньоекономічну політику на співробітництво з ЄС, Україна вже з середини 90-х рр. усе більше уваги приділяє розвитку економічних відносин з іншими регіональними інтеграційними угрупованнями, насамперед, з країнами АТР (із загального обсягу внутрішньорегіонального товарообміну в країнах АТР, оцінюваного близько 2 трлн дол., на частку України поки ще припадає менше 1%).

Доведено необхідність розширення міжнародного інтеграційного співробітництва України з АТР. За оцінкою експертів, часткова інтеграція в рамках АТЕС може здійснюватись для України на більш вигідних умовах, ніж інтеграційні процеси з ЄС. При вступі в ЄС Україна зобов'язана буде виконувати всі вимоги Союзу, вироблені без неї. АТЕС - це зростаюче угруповання, в якому допускається діяльність на основі індивідуальних і взаємних планів країн, а критерії членства не є універсальними. Тому, співпрацюючи з інтеграційними угрупуваннями в АТР, Україна зберігає можливості реально відстоювати свої пріоритети, захищати національні інтереси при побудові сучасних інтеграційних механізмів.

Обґрунтовано, що співпраця України з АТЕС відкриває для неї нові економічні можливості в сфері інтеграції із країнами АТР, але, з іншого боку, несе й певні небезпеки. До числа останніх можна віднести наплив дешевих споживчих товарів із країн Східної Азії (особливо Китаю), що підриває власне виробництво. Інша небезпека полягає в тому, що Україна може закріпити свою роль як сировинного й продовольчого придатка Східної Азії. Однак при зміцненні ринкових основ в українській економіці, виробленні науково-практичних підходів щодо входження України в господарські зв'язки з країнами АТР реальні результати можливих небезпек можуть бути мінімізовані. Необхідно також визначити, що „азійський” шлях у глобальні економічні процеси відповідає геополітичним інтересам України. Україна, що межує з ЄС, співпрацюючи з АТЕС, може відігравати роль торгово-економічного, у тому числі транспортного, „мосту” між ЄС і тихоокеанськими азійськими державами.

У другому розділі „Аналіз сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності України” проведено аналіз зовнішньоекономічної діяльності України на світовому ринку; оцінено стан інтеграції України до світового господарства; визначено вплив іноземних інвестицій в Україну на розвиток міжнародного співробітництва.

Зміни, що охопили комплекс зовнішньоекономічної діяльності після розпаду Радянського Союзу, носять всебічний характер. У рамках розвитку ЗЕД України була розширена практика зміни економічних, тарифних методів регулювання при зниженні ролі кількісних обмежень експорту і імпорту. В результаті реформування система зовнішньоторговельного режиму стала більш гнучкою, адекватною змінам загальноекономічної ситуації в країні і розвитку світогосподарських зв'язків. Лібералізація й перехід до методів економічного регулювання ЗЕД, здійснені при одночасному формуванні системи захисту зовнішньоекономічних інтересів України шляхом розгортання валютного, експортного, митного і інших форм контролю, призвели до активізації ЗЕД. Важливу роль у сфері розвитку зовнішньоекономічного законодавства відіграла розробка заходів і механізмів стимулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Висока експортна квота України (73,3%) свідчить, що економічне зростання країни значною мірою залежить від розвитку експортного комплексу. Аналіз зовнішньоторговельної діяльності України показав, що її розвиток можна умовно поділити на три етапи: 1991-1994 рр. - бурхливий розвиток; 1995-1999 рр. - деякий спад темпів зростання та стабілізація обсягів торгового обороту; з 2000 р. зростання темпів зовнішньої торгівлі.

За період з 1995 по 2007 рік зовнішньоторговельний оборот зріс більш ніж у 3 рази (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка зовнішньої торгівлі України за період 1995-2007 рр.

Показники	1995	1996	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2007 до 1995, %
Зовнішня торгівля - всього, млн. дол. США
Експорт	15700,0	14400,8	16264,7	17957,1	23066,8	32666,1	34228,4	38368,0	49296,1	314,0
Імпорт	16100,0	17603,4	15775,1	16976,8	23020,1	28996,8	36136,3	45038,6	60618,0	376,5
Сальдо	-400,0	-3202,6	489,6	980,3	46,7	3669,3	-1907,9	-6670,6	-11321,9	х
Темпи приросту до попереднього року, %:
експорт	100	91,7	100	110,4	128,5	141,6	104,8	112,1	128,5	х
імпорт	100	109,3	100	107,6	135,6	126,0	124,6	124,6	134,6	х

Аналіз динаміки зовнішньої торгівлі товарами в розрізі країн показав, що в період з 2001 до 2004 р. відбувалось скорочення експорту до країн СНД з 28,7 до 26,2% та підтримка його на достатньо високому рівні з країнам ЄС - 33,7-37,7%. Починаючи з 2005 р., експорт товарів до країн СНД зріс до 37,8%, тоді як до країн ЄС, навпаки, скоротився до рівня 28,2%. Це свідчить про відсутність зацікавлення європейського споживача в українській продукції. Щодо імпорту товарів, тут спостерігаються протилежні тенденції. За період з 2001 р. до 2007 р. включно спостерігається стійка тенденція до скорочення імпорту з країн СНД з 56,0 до 42,2% та зростання імпорту з країн ЕЄ з 30,1 до 36,7% та з країнами Азії з 6,2 до 14,8%.

Аналіз загального стану зовнішньоекономічної діяльності України дозволяє констатувати, що основними економічними партнерами країни залишаються країни СНД та ЄС (табл. 2).

Таблиця 2 Географічна структура експорту-імпорту товарів

Країни	2002 р.	2007 р.	Відхилення 2007 до 2002, %	Структура експорту , %
				2007 р.	відхилення 2007 р. до 2002 р.
Експорт
Всього	17957,1	49296,1	274,5	100,0	х
СНД	4377,4	18614,6	425,2	37,8	+ 13,4
ЄС	6376,2	13916,4	218,3	28,2	-7,3
Імпорт
Всього	16976,8	60618,0	357,1	100	х
СНД	8968,2	25589,5	285,3	42,2	-10,6
ЄС	5505,4	22218,7	403,6	36,7	+4,3

На третє місце в розвитку зовнішньоторговельних відносин за останні 5 років вийшли країни Азії, серед яких лідируючу позицію займають країни, що входять до групи так званих «азійських тигрів». За останні роки відбулись певні зміни в географічній структурі експорту й імпорту, які спрямовані на збільшення експортних поставок при одночасному скороченні імпорту з країнами СНД та, навпаки, зменшення експорту при значному зростанні імпортних операцій з країнами ЄС. Це свідчить про збільшення експортної залежності України від країн СНД та створення досить небезпечних для вітчизняного товаровиробника передумов насичення ринку західними високотехнологічними товарами, що імпортуються з країн ЄС.

Особливо активно розвиваються торговельні зв'язки між Україною та її традиційними стратегічними партнерами з економічних угрупувань СНД та ЄС: Росією та Німеччиною. При цьому важливим є утримання балансу в здійсненні даних відносин, оскільки кожна із сторін має беззаперечні переваги сировинні чи технологічні, в яких Україна зацікавлена, а також свій інтерес до України як до транзитної держави, що має ненасичений товарами ринок й обмежені паливно-енергетичні ресурси.

Встановлено, що зарубіжні країни, як і Україна, в сучасних кризових умовах потребують залучення іноземних інвестицій, використання яких сприяє формуванню національних інвестиційних ринків, макроекономічній стабілізації й робить можливим вирішення окремих соціально-економічних проблем країни та її регіонів. Пріоритетними зонами для іноземних інвестицій в Україні визначено такі: Західний регіон - з його природними ресурсами та оздоровчими курортно-туристичними комплексами; Донецько-Придніпровський регіон - для реконструкції наявної виробничої бази та застосування безвідходних, маловідходних та екологічно чистих технологій; Південний регіон - проведення реконструкції та технічного переоснащення портового господарства й розширення мереж оздоровчих курортно-туристичних комплексів; регіони, забрудненні внаслідок аварії на ЧАЕС, де необхідно впровадити найновіші технології щодо екологічного, економічного та соціального відродження територій. Особливу роль відведено Східному регіону, де зважаючи на потужний промисловий та науковий потенціал, найбільш вигідним є розміщення технополісів та технопарків.

У третьому розділі „Напрями розвитку зовнішньоекономічної діяльності України в умовах міжнародної інтеграції” визначено шляхи підвищення ефективності співпраці України зі світовою організацією торгівлі (СОТ); удосконалено форми реалізації міжнародних інноваційно-інвестиційних програм в Україні; розроблено перспективні моделі взаємодії України з країнами ЄС та управління міжнародними інтеграційними угрупуваннями.

Обґрунтовано, що співпраця України із СОТ є найважливішим напрямом розвитку зовнішньоекономічної діяльності держави. Оскільки вступ України до СОТ має як безперечні переваги, так і певні негативні наслідки, державна політика України щодо членства в СОТ повинна бути спрямована на вирішення трьох основних проблем: найефективнішого використання переваг членства України в СОТ; формування механізму нейтралізації або мінімізації негативних наслідків вступу України до СОТ; переведення взаємодії держави та бізнесу (в тому числі на регіональному рівні) на якісно нові засади.

Визначено, що для секторів економіки, які стають більш відкритими, необхідним є активне використання нетарифних захисних методів регулювання імпорту відповідно до правил СОТ, а саме: кількісні обмеження до найбільш чутливих до імпорту видів продукції, ліцензування, впровадження чіткої системи технічних стандартів, санітарних норм, антидемпінгових, компенсаційних та інших виплат. Членство України у СОТ вимагає ринкового реформування аграрного сектору та лібералізації ринку аграрної та харчової продукції. Ці питання є найбільш гострими з усієї кількості проблем, оскільки сільськогосподарський сектор є найменш реформованим і забезпечує близько 16% робочих місць та 14,5% ВНП країни. Така частка сектору в економіці країни означає, що будь-яке втручання може викликати певні зміни економічних індикаторів, таких як рівень безробіття, розподіл доходів, загальний добробут та ін.

Для того, щоб Україна стала активним учасником міжнародних інвестиційних процесів, неохідно здійснити певні заходи як на державному, так і на регіональному рівнях. З метою участі у міжнародних проектах на рівні регіону пропонується застосувати екологічну паспортизацію підприємств, яка б проводилась згідно міжнародної методики ІРСС, створити Центри підготовки і реалізації інвестиційних проектів спільного здійснення, діяльність яких має координуватися органами регіональної влади. Основним завданням діяльності Центру підготовки і реалізації інвестиційних проектів спільного здійснення є ідентифікація проектів із залучення інвестицій для здійснення за такими напрямами: інформаційне забезпечення; правове забезпечення; технічне забезпечення; економічне забезпечення: управлінське забезпечення.

В результаті дослідження удосконалено економіко-правові засади державної підтримки розвитку індустріальних (промислових) парків: визначено недоліки проекту Закону України „Про індустріальні (промислові) парки”, розробленого на основі відповідної Концепції, запропоновано шляхи їх подолання, що стосуються: розподілу парків на державні, регіональні, приватні; застосування форм підтримки щодо спрощення порядку надання в оренду або продажу земельних ділянок під розміщення парків, пільг і звільнень від сплати місцевих податків і зборів.

Крім того, обґрунтовано необхідність внесення змін до Земельного кодексу України, що стосуються: доповнень до визначень індустріальних (промислових) парків; порядку вилучення земель під розміщення індустріальних (промислових) парків.

Головною особливістю входження України до ЄС, яка вже має свою міждержавну структуру керівництва є те, що всі взаємостосунки між учасниками здійснюються на багаторівневій основі, при наявності жорстких міжрівневих зв'язків і вертикальної підпорядкованості країн ЄС прийнятим у Співдружності нормам управління. З урахуванням вищезазначеного, запропоновано структуру багаторівневої моделі розвитку взаємодії України та країн ЄС, яка передбачає наступні рівні відносин: міжурядові відносини; міжнародні спільні виробничо-господарські зв'язки; корпоративна співпраця; міжфірмова співпраця; некомерційна координаційна співпраця.

Запропонована структура може бути рекомендована для будь-якої країни-учасниці, з урахуванням її інтересів на кожному рівні взаємодії. Для кожного рівня взаємодії повинна формуватись своя координаційна структура, з урахуванням особливостей даного рівня і складу учасників в конкретний період часу.

Обґрунтовано, що інший напрям інтеграції України до світового господарства має бути пов'язаний з активізацією її діяльності в рамках регіональних угрупувань, створених пострадянськими країнами і особливо участі у політично-економічному угрупуванні ГУАМ. Запропоновано організаційну модель управління міжнародними інтеграційними угрупуваннями на прикладі ГУАМ.

Визначено, що Україні доцільно сконцентрувати свої зусилля на таких пріоритетних напрямах діяльності в рамках ГУАМ: по-перше, вести цілеспрямований курс на розвиток торговельно-економічних зв'язків; по-друге, сприяти створенню нового енергетичного «моста» для південної експортної газотранспортної системи (Азербайджан-Грузія-Україна-Молдавія-ЄС); по-третє, виступити як об'єднуючий транспортний і комунікаційний міст між європейськими і азійськими державами. В перспективі роль України в діяльності ГУАМ може бути виражена наступними напрямами: дія на зовнішнє середовище угрупування; двостороння дія на держави - партнери по угрупуванню; багатобічна дія на держави - партнери по угрупуванню; дія на керівні органи угрупування; непрямий вплив на діяльність угрупування і окремих країн-учасниць.

Висновки

У дисертації на основі проведених досліджень здійснено вирішення важливої наукової задачі теоретичного обґрунтування, розробки науково-методичних й практичних рекомендацій щодо удосконалення розвитку зовнішньоекономічної діяльності України в контексті міжнародної інтеграції.

1. Визначено, що подальші наукові пошуки оптимальних умов входження України до світового господарства мають будуватись на дослідженні теоретичних підходів щодо економічного й мотиваційного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, методами якого мають стати такі: фінансування заходів і інвестиційних програм за рахунок коштів бюджету; надання податкових пільг; розміщення на підприємствах державного замовлення; взаємодія зі світовими агентствами щодо підтримки кредитного рейтингу країни; проведення загальної координації ЗЕД суб'єктів господарювання; розробка нових механізмів взаємодії ділових кіл; проведення консультацій і семінарів; створення системи інформаційного забезпечення. Реалізація даних підходів забезпечить вирішення проблем створення сприятливих умов для активізації ЗЕД і залучення іноземного капіталу.

2. Зазначено, що інтеграційні зв'язки в рамках СНД будуть протікати з різною інтенсивністю й глибиною в окремих країнах-членах співдружності, а виробнича інтеграція буде відбуватись із «різною швидкістю». Тому на сьогодні найбільш перспективним напрямом міжнародного інтеграційного співробітництва України з іншими незалежними країнами пострадянського простору є: багатопланова участь в ГУАМ; пошук взаємовигідних економічних позицій у співпраці з Росією; поглиблення багатосторонніх відносин з Білоруссю.

3. Доведено, що перспективним напрямом міжнародного співробітництва є розширення інтеграційного співробітництва України з АТР, шляхом часткової інтеграції в рамках АТЕС, що може здійснюватись для України на більш вигідних умовах, ніж інтеграція з ЄС.

Аналіз сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності України дозволяє констатувати, що основними економічними партнерами країни залишаються країни СНД та ЄС та Азії. В цілому Україна поступово рухається у напрямі розширення зовнішньої торгівлі як товарами, так і послугами. Особливо активно розвиваються торговельні зв'язки між Україною та її традиційними стратегічними партнерами: Росією та Німеччиною. За останні роки відбулися певні зміни в географічній структурі експорту й імпорту, які свідчать про збільшення експортної залежності України від країн СНД та створення досить небезпечних для вітчизняного товаровиробника передумов насичення ринку західними високотехнологічними товарами, що імпортуються з країн ЄС. При цьому для зовнішньоекономічної діяльності України важливим є утримання балансу в здійсненні торговельних відносин, оскільки кожна із сторін має свої беззаперечні переваги сировинні чи технологічні, в яких Україна зацікавлена, а також свій інтерес до України як до транзитної держави, що має ненасичений товарами ринок й обмежені паливно-енергетичні ресурси.

4. Обґрунтовано, що вступ України до СОТ має як переваги, так і певні негативні наслідки, тому шляхами підвищення ефективності співпраці України зі світовою організацією торгівлі (СОТ), як одним із найважливіших напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності, мають бути такі: найефективніше використання переваг членства України в СОТ; формування механізму нейтралізації або мінімізації негативних наслідків вступу України до СОТ; переведення взаємодії держави та бізнесу (в тому числі на регіональному рівні) на якісно нові засади. Для секторів економіки, що стають більш відкритими, необхідно застосувувати активне використання нетарифних методів регулювання імпорту, а саме: кількісні обмеження до найбільш чутливих до імпорту видів продукції, ліцензування, впровадження чіткої системи технічних стандартів, санітарних норм, антидемпінгових, компенсаційних та інших виплат.

5. На основі проведеного дослідження розроблено пропозиції щодо удосконалення економіко-правових засад державної підтримки розвитку індустріальних (промислових) парків. Пропозиції стосуються: удосконалення опублікованого проекту Закону України “Про індустріальні (промислові) парки”, внесення змін до Земельного кодексу України.

6. Запропоновано структуру багаторівневої моделі розвитку взаємодії України та країн ЄС, яка включає в себе взаємовідносини між країнами на різних рівнях (міжурядові відносини; міжнародні спільні виробничо-господарські зв'язки; корпоративна співпраця; міжфірмова співпраця; некомерційна координаційна співпраця) та враховує можливість як безпосередніх, так і опосередкованих зв'язків.

7. Запропоновано організаційну модель управління міжнародними інтеграційними угрупуваннями на прикладі ГУАМ. Визначено, що в перспективі роль України в діяльності ГУАМ може бути виражена наступними напрямами: дія на зовнішнє середовище угрупування; двостороння дія на держави - партнери по угрупуванню; багатобічна дія на держави - партнери по угрупуванню; дія на керівні органи угрупування; непрямий вплив на діяльність угрупування і окремих країн-учасниць.

8. Зазначено, що Україні доцільно сконцентрувати свої зусилля на декількох пріоритетних напрямах діяльності в рамках ГУАМ: по-перше, вести цілеспрямований курс на розвиток торговельно-економічних зв'язків; по-друге, сприяти створенню нового енергетичного моста для південої експортної газотранспортної системи (Азербайджан-Грузія-Україна-Молдавія-ЄС); по-третє, виступити як об'єднуючий транспортний і комунікаційний міст між європейськими і азійськими державами.

Публікації автора за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Коваленко В.М. Зовнішньоекономічна діяльність як напрям розвитку світогосподарських зв'язків: теоретичні основи, інструменти й заходи стимулювання / В.М.Коваленко // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 18. - С. 28-32 (0,4 д.а.).

2. Коваленко В.М. Основні напрями розвитку міжнародної виробничої кооперації в умовах глобалізації / В.М.Коваленко // Економіка та держава - 2008. - № 9. - С. 47-50 (0,55 д.а.).

3. Коваленко В.М. Розвиток транснаціональних фінансово-промислових груп СНД / В.М.Коваленко // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 19. - С.25-28 (0,4 д.а.).

4. Коваленко В.Н. Методология оценки интенсивности и асимметричности межрегиональных связей / В.Н.Коваленко, И.И.Савченко, В.М.Московкин // Бизнес Информ. - 2006. № 5 (323). - С. 9-13 (0,5/0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначені зв'язки регіонів України та зарубіжних країн.

5. Коваленко В.Н. Европейский опыт регионального развития и создания межрегиональных тематических сетей / В.М.Московкин, В.Н.Коваленко // Бизнес Информ. - 2004. № 5-6 (299-300) . - С. 28-36 (0,4/0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: обґрунтовані засади використання європейського досвіду розвитку регіонів України.

6. Коваленко В.Н. Тематические сети инновационных регионов Европы: опыт для постсоветских европейских стран / В.М.Московкин, А.Х.Раковская-Самойлова, В.Н.Коваленко // Вестник международного славянского университета. Хрьков. серия: Економические науки. - 2005. - Т. 8. - № 1-2. - С. 3-11 (0,65/0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: розроблені схеми взаємозв'язків інноваційних регіонів Європи.

7. Коваленко В.Н. Организация межрегиональных взаимодействий на основе идентификации и согласования региональных преимуществ и недостатков / А.Х.Раковская-Самойлова, В.М.Московкин, В.Н.Коваленко // Вестник международного славянского университета. Харьков. Серия: Економические науки. - 2004. - Т. 7. - № 1. - С. 80-83 (0,4/0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначені методичні підходи до організації міжрегіональних взаємодій.

Публікації в інших виданнях

8. Коваленко В.М. Аналіз та оцінка інвестиційної привабливості підприємства в системі міжнародних економічних відносин / В.М.Коваленко // Політичні, правові та економічні основи інтеграції України у світове співтовариство // Матеріали наук.-практ. конф. м. Черкаси, 19 травня 2005 р. Черкаси: Ант, 2005. С.54-55 (0,2 д.а.).

9. Коваленко В.М. // Іноземні інвестиції як фактор глобалізації світової економіки / В.М.Коваленко // Міжнародний управлінський форум „Управління сьогодні та завтра” 15-16 травня, 2008 / Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. 2008. - № 3 (ІІ) спецвипуск. - Хмельницький, 2008. - С. 313-314 (0,2 д.а.).

10. Коваленко В.М. Структура міжнародних торговельних договорів / В.М.Коваленко // Стратегія забезпечення сталого розвитку України // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. м. Київ, 20 травня 2008 р. - У трьох частинах / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч.2. - С. 225-226 (0,2 д.а.).

11. Коваленко В.М. Методика аналізу ефективності ЗЕД / В.М.Коваленко // Матеріали міжнародної наукової конференції “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (Київ, 19 жовтня 2008). - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч.1. - С. 211-212 (0,2 д.а.).

Анотація

Коваленко Віктор Миколайович. «Розвиток зовнішньоекономічної діяльності України в контексті міжнародної інтеграції». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних і науково-методичних засад розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення ЗЕД в контексті міжнародної інтеграції.

Узагальнено концептуальні засади розвитку зовнішньоекономічної діяльності в світі та в Україні; обґрунтовано основні передумови та етапи реалізації європейської економічної інтеграції; визначено перспективні напрями міжнародного інтеграційного співробітництва України з різними країнами світу.

Проведено аналіз зовнішньоекономічної діяльності України на світовому ринку; оцінено стан інтеграції України до світового господарства; визначено вплив іноземних інвестицій в Україну на розвиток міжнародного співробітництва.

Визначено шляхи підвищення ефективності співпраці України зі світовою організацією торгівлі (СОТ); удосконалено форми реалізації міжнародних інноваційно-інвестиційних програм в Україні; розроблено перспективні моделі взаємодії України з країнами ЄС та управління міжнародними інтеграційними угрупуваннями.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, міжнародна інтеграція, міжнародне інтеграційне співробітництво, економіко-правові засади державної підтримки, міжнародні інтеграційні угрупування.

Аннотация

Коваленко Виктор Николаевич. «Развитие внешнеэкономической деятельности Украины в контексте международной интеграции». - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена разработке теоретических и научно-методических основ развития внешнеэкономической деятельности Украины и научно-практических рекомендаций относительно совершенствования ВЭД в контексте международной интеграции.

Конкретизированы методы экономического и мотивационного стимулирования и поддержки внешнеэкономической деятельности, а именно: финансирование мероприятий и инвестиционных программ за счет средств бюджета; предоставление налоговых льгот; размещение на предприятиях государственного заказа; взаимодействие с мировыми агентствами; проведение общей координации; разработка новых механизмов взаимодействия деловых кругов; проведение консультаций и семинаров; создание системы информационного обеспечения.

Определены наиболее перспективные направления международного интеграционного сотрудничества Украины: многоплановое участие в ГУАМ; поиск взаимовыгодных экономических позиций в сотрудничестве с Россией; углубление всесторонних отношений с Беларусью, расширение интеграционного сотрудничества в АТР.

Сделан вывод, что в целом Украина постепенно двигается в направлении расширения внешней торговли как товарами, так и услугами. Особенно активно развиваются торговые связи между Украиной и ее традиционными стратегическими партнерами: Россией и Германией. За последние годы состоялись определенные изменения в географической структуре экспорта и импорта, которые свидетельствуют об увеличении экспортной зависимости Украины от стран СНГ и создания достаточно опасных для отечественного товаропроизводителя предпосылок насыщения рынка западными высокотехнологичными товарами, которые импортируются из стран ЕС.

Усовершенствованны правовые механизмы государственной поддержки развития индустриальных (промышленных) парков. Предложения касаются: совершенствования опубликованного проекта Закона Украины “Об индустриальных (промышленные) парках”; внесения изменений в Земельный кодекс Украины с учетом возможностей включения земельных участков под размещение индустриальных (промышленных) парков.

Предложена структура многоуровневой модели развития взаимодействия Украины и стран ЕС, которая включает взаимоотношения между странами на разных уровнях: межправительственные отношения; международные производственно-хозяйственные связи; корпоративное сотрудничество; межфирменное сотрудничество; некоммерческое координационное сотрудничество.

Предложена организационная модель управления международными интеграционными образованиями на примере ГУАМ, где определена роль Украины, ее цели и задачи, а также стратегия всего поведения.

Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, международная интеграция, международное интеграционное сотрудничество, экономико-правовые основы государственной поддержки, международные интеграционные образования.

Summary

Covalenco Victor Nick. «Development of Foreign Trade Activities of Ukraine in a Context of the International Integration ». - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2010.

Dissertation is devoted to development of theoretical and scientifically-methodical bases of development of foreign economic activity of Ukraine and scientifically-practical recommendations in relation to the FЕA perfection in the context of international integration.

Conceptual bases of development of foreign economic activity are generalized in the world and in Ukraine; basic pre-conditions and implementation phases of European economic integration are certain; perspective directions of international integration cooperation of Ukraine are certain with different countries of world.

The analysis of foreign economic activity of Ukraine is conducted in the world market; the state of integration of Ukraine is appraised to the world economy; influencing of foreign investments is certain to Ukraine on development of international cooperation.

The ways of increase of efficiency of collaboration of Ukraine are certain with world organization of trade (WОТ); the forms of realization of the international innovative-investment programs are improved in Ukraine; the perspective models of co-operation of Ukraine are developed with the countries of ЄС and management by the international integration groupments.

Keywords: foreign economic activity, international integration, international integration cooperation, economic-legal frameworks of state support, international regional integration groupments.

Размещено на Allbest.ru

...