Размещено на http://www.allbest.ru/

ПВНЗ «Європейський університет»

УДК 351.83 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління підприємствами туристичної сфери в Україні

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Рега Марина Георгіївна

Київ 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Туристична сфера діяльності підприємств - один із актуальних напрямів досліджень економічної науки та практики управління підприємствами.

Зростання інтересу сучасної економічної науки до підприємництва в сфері туризму з боку вчених і практиків-управлінців, політиків, підприємців пов'язаний з тим що Україна є однією з найбільших європейських держав, геополітичне розташування, природні та антропогенні ресурси якої сприяють розвитку національного туризму. Існуючий туристично-рекреаційний потенціал спонукає входженню України, як однієї з найбільш розвинених туристичних держав, на світовий ринок. Туристична сфера являється однією із стратегічних галузей господарської системи, за допомогою якої відбувається подальший соціально-економічний розвиток держави. Це обумовлює необхідність розробки теорії управління розвитком мікроекономічного середовища господарюючих суб'єктів в сфері туризму на основі ефективного використання сучасних кластерно-корпоративних об`єднань учасників туристичного ринку та надання туристичних послуг.

Проте великий потенціал туристично-рекреаційних ресурсів ще не є гарантом успішного розвитку національного туризму, потребує пошуку та впровадження нових, ефективних сучасних форм реалізації підприємницького потенціалу в сфері туризму. Для формування туристичного ринку необхідно забезпечення багатьох складових туристичної індустрії, які б сприяли підвищенню якості надання туристичних послуг і задовольняли б усі потреби як вітчизняних туристів, так і іноземців, що перебувають на території нашої держави.

Соціальне та економічне становище держави та її регіонів в значній мірі залежить від стану розвитку туристичної сфери, яка не тільки залучає більшість галузей економіки, таких як сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, легка та важка промисловості, комунальне господарство, культура, мистецтво тощо, а й сприяє їх розвитку. Зважаючи на роль і значення туризму, держава проголосила його одним з пріоритетних напрямів розвитку національної економіки та культури, сферою реалізації прав і потреб людини, одну з визначальних складових соціально-економічної політики держави та регіонів.

Істотний вплив туризму на головні сектори національної економіки, надає значні можливості для зайнятості населення за рахунок створення нових робочих місць. Завдяки туризму розвиваються об'єкти і інфраструктура, в яких враховуються місцеві культурні, політичні та історичні традиції. Національний туризм сприяє покращенню збалансованості економіки, являє собою сильний об'єднуючий фактор, який допомагає забезпечувати взаєморозуміння між різними мовними, релігійними і національними групами, сприяє укріпленню національної єдності та культурної інтеграції.

Питання, пов'язані з визначенням місця та ролі управлінських взаємовідносин у туристичній сфері України розробляються як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками. Проте на сучасному етапі ще не доведено безпосередній характер залежності рівня розвитку туризму від ефективності управління та використання новітніх підприємницьких технологій в туристичній сфері, зокрема відсутнє достатнє наукове обґрунтування ресурсно-рекреаційного забезпечення підприємницької діяльності в цій сфері економіки. Сучасна економічна наука майже не дає рекомендацій з питань використання потенціалу кластерної форми об'єднання підприємств туризму як складової антикризового управління. Сучасні об'єднання підприємств туризму потребують наукових досліджень і рекомендацій по формуванню та впровадженню корпоративної культури в систему кластерної організації діяльності туристичних підприємств. не повністю виявлено вплив механізмів управління та регулювання на зростання соціальної та економічної ефективності туристичної галузі, що є важливим елементом у процесі входження нашої держави на світовий туристичний ринок. Дещо звужено розглядаються питання вибору оптимальних шляхів розвитку національного туризму та дієвої системи організації і регулювання туристичної сфери з боку органів державної влади.

Сучасні кризові явища та радикальні трансформації економічних і політичних інститутів змінюють механізми та функції соціально-економічного управління та активізують можливості адаптації форм організації діяльності туристичних підприємств до ризиків і викликів ринкової економіки, що викликає необхідність наукових досліджень цих процесів.

Потреба в системних наукових розробках управління підприємствами туристичної сфери в Україні та захист практичної діяльності суб'єктів господарювання в умовах ринкових ризиків і економічної кризи обумовили необхідність розробки комплексу організаційних механізмів управління підприємств сфери туризму, що зумовило вибір теми, визначення мети й завдань дисертаційної роботи та стало предметом дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності з планом науково-дослідних робіт ПВНЗ «Європейський університет»: «Організація та управління стратегічним розвитком промислових підприємств» (номер державної реєстрації 0107U002007) та «Економічні проблеми теорії і практики менеджменту сталого розвитку економічних систем» (номер державної реєстрації № 0101U007350).

Водночас дисертаційна робота є складовою частиною проектів Закарпатської ОДА України, Українського фонду підтримки підприємництва, Центру нормопроектного забезпечення діяльності Президента України Національного інституту стратегічних досліджень, Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, Ужгородського національного університету.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування управління підприємствами туристичної сфери, регуляторне та ресурсно-реакреаційне забезпечення ринкових умов господарювання та визначення пріоритетних напрямів удосконалення управління підприємництвом з урахуванням реакреаційно-туристичного потенціалу.

У відповідності до мети було поставлені наступні завдання:

- провести критичний аналіз наукових публікацій представників вітчизняної, зарубіжної економічної та управлінської наук з питань управління підприємствами туристичної сфери;

- розкрити теоретичні основи управління підприємствами туристичної сфери та визначити причини недостатньої ефективності її функціонування;

- узагальнити результати теоретичного дослідження та визначити пріоритети подальшого розвитку антикризового управління у туристичній сфері на сучасному етапі;

- визначити рівень регуляторного забезпечення ринкових умов господарювання підприємств туристичної сфери та оцінити відповідність нормативно-законодавчої бази України потребам розвитку туристичної галузі;

- окреслити основні задачі та напрями розвитку корпоративної культури в системі кластерної організації діяльності вітчизняних туристичних підприємств;

- розробити кластер-корпоративну модель антикризового управління підприємствами туристичної сфери;

- виявити шляхи використання потенціалу кластерної форми об`єднання підприємств туризму як складової антикризового управління;

- встановити рівень інституційного забезпечення формування системи управління підприємництвом в сфері надання туристичних послуг;

- дослідити можливість адаптації новітніх форм організації діяльності туристичних підприємств до ризиків і викликів ринкової економіки.

Послідовне вирішення поставлених задач визначило зміст дисертаційної роботи і її структуру.

Об'єктом дослідження є туристичне підприємство та кластерна форма їх об'єднання в сучасних умовах ризикового господарювання.

Предметом дослідження є теоретичні підходи та сучасні тенденції формування системи управління підприємствами туристичної сфери.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної та управлінської теорії, загальнонаукові принципи проведення досліджень. Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених у сфері економічних і управлінських інститутів, інституціонального розвитку, стратегічного планування та управління. Інформаційною базою дисертації є результати проведених автором наукових досліджень, офіційні статистичні дані, законодавчі та нормативні документи, що регламентують управління підприємствами туристичної сфери.

У роботі були використані: інституціональний аналіз (при дослідженні інституційного забезпечення підприємництва в сфері надання туристичних послуг); ситуаційний аналіз (при розробці кластерно-корпоративної моделі антикризового управління підприємствами туристичної сфери ); економічний і управлінський аналіз, логіко-структурне моделювання, метод функціонально-структурного аналізу (при визначені адаптивних можливостей форм організації діяльності туристичних підприємств до ризиків і викликів ринкової економіки).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертації полягає в розробці принципів, методів і організаційних форм підходу до управління підприємствами туристичної сфери в Україні.

Наукова новизна результатів проведеного дослідження, що виноситься на захист, полягає в наступному:

вперше:

- теоретично обґрунтовано кластерно-корпоративну систему антикризового управління підприємствами туристичної сфери у відповідності до регіонального розміщення, що дає можливість врахувати конкретні умови функціонування підприємств туристичної сфери, визначити напрями, цілі та пріоритети в розробці стратегій їх управління з урахуванням рекреаційно-туристичного потенціалу;

- розроблено модель антикризового управління підприємствами туристичної сфери шляхом введення в неї кластерно-корпоративних елементів як складової системи управління діяльністю суб'єктів господарювання туристичної сфери, на відміну від сучасних і загальноприйнятих підходів які не враховують можливості об'єднань учасників туристичного бізнесу. Визначено потенціал кластерної форми об'єднання підприємств туризму, що дає можливість використання синергетичного та інноваційного ефекту зусиль всіх учасників, що задіяні в системі надання туристичних послуг у відповідному регіоні.

удосконалено:

- управлінський понятійний апарат шляхом введення в нього «ресурсно-рекреаційного забезпечення підприємницької діяльності суб'єктів туристичної сфери» на відміну від усталеного трактування «рекреаційних комплексів» лише як ресурсної характеристики регіону, а не управлінської складової в організації туристичного підприємництва;

- підходи до визначення змісту корпоративної культури в напряму розширення меж її використання не лише в крупних акціонерних товариствах а й в системі кластерної організації діяльності туристичних підприємств у сучасних ринкових умовах господарювання;

набули подальшого розвитку:

- положення інституціональної теорії в частині забезпечення підприємництва в сфері надання туристичних послуг, що забезпечить можливість реагування на зміни в структурі інститутів і своєчасно враховувати їх у в тактичній і оперативній діяльності підприємств при створені туристичного продукту;

- теоретичні підходи до визначення впливу соціально-економічного управління інфраструктурою шляхом конкретизації використання елементів інфраструктури, що безпосередньо впливають на рівень і ефективність розвитку туризму в регіонах.

Практична значення одержаних результатів полягає в тому, що здійснені в дисертації дослідження втілені в конкретні пропозиції, рекомендації, прикладні моделі та мають практичне значення для використання в управлінні туристичними підприємствами в ринкових умовах господарювання. Результати та основні положення дисертації доведені до рівня розробок і прикладних рекомендацій. Розроблені в дисертації підходи, методи й отримані результати є теоретичним обґрунтуванням формування організаційного забезпечення механізмів управління туристичним підприємством.

До результатів, що представляють найбільшу практичну значимість, відносяться: розробка кластерно-корпоративної моделі антикризового управління підприємствами туристичної сфери; визначення потенціалу кластерної форми об'єднання підприємств туризму як складової антикризового управління; обґрунтування практики введення корпоративної культури в систему кластерної організації діяльності підприємств туристичної сфери; практичні рекомендації щодо використання рекреаційних ресурсів України та визначення їх впливу на розвиток підприємств туризму в регіонах.

Результати дослідження впроваджені:

- Закарпатською обласною державною адміністрацією України, Головним управлінням з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв'язків та туризму в процесі підготовки планів щодо розбудови перспективних туристично-рекреаційних територій, освоєння активних видів відпочинку, розроблення та погодження проектів оголошення природних територій курортами державного (місцевого) значення, розширення мережі туристичних-інформаційних центрів (довідка № 05/2-07/870 від 30 жовтня 2009 р.);

- Національним інститутом стратегічних досліджень, Центром нормопроектного забезпечення діяльності Президента України при підготовці матеріалів до Експертної доповіді «Україна в 2007 році: внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку» та Білої книги державної політики «Україна в 2008 році: процеси, результати, перспективи» (довідка № 02/65/1 від 21 жовтня 2009 р.);

- Спілкою підприємств малих, середніх і приватизованих підприємств України в процесі підготовки зауважень і пропозицій до проектів законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння умов ведення бізнесу в Україні», а також при підготовці матеріалів до засідань «Круглих столів» на тему: «Про впровадження закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»» (довідка № 970/1 від 30 грудня 2009 р.);

- Українським фондом підтримки підприємництва в процесі підготовки та на виконання Указу Президента України від 9 серпня 2008 р. № 698/2008 Національної доповіді «Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні» (довідка № 1-7-12/16 від 21 січня 2010 р.);

- Ужгородським національним університетом при підготовці програми нормативних курсів «Регіональна економіка», «Стратегія управління підприємствами» (довідка № 01-10/55 від 18 січня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених автором досліджень теорії та узагальнення практики формування системи управління підприємствами туристичної сфери в регіоні; розробки кластерно-корпоративної моделі антикризового управління підприємствами туристичної сфери; теоретичного обґрунтування включення елементів корпоративної культури в систему кластерної організації туристичних підприємств; можливості адаптації організаційних форм діяльності туристичних підприємств шляхом об'єднання в туристичні кластери до ризикових умов господарювання в ринкові економіці.

Наукові розробки та публікації, які конкретизовані у списку опублікованих автором праць за темою дисертації, підтверджують його особистий внесок у економічну теорії та теорію управління.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень доповідалися й одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях:

а) на міжнародному рівні: X, XI, XII, XIII науково-практичних конференціях “ Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти” (Київ, 2004-2008); “Проблеми та перспективи розвитку підприємств перехідної економіки України” (Київ, 2005); VIII, IX, X, XI науково-практичних конференціях “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2005-2008); “Проблеми та шляхи вдосконалення ринкових відносин в умовах глобалізації економіки” (Ужгород, 2009);

б) на всеукраїнських форумах: III з'їзді, IV, V. VI, VII пленумах Спілки економістів України (Київ, 2004-2009); пленумах й засіданнях Ради Спілки підприємств малих, середніх і приватизованих підприємств України (Київ, 2005-2009); “Роль молоді у формуванні екологічного менеджменту ” (Київ, 2005); “Про перспективи прийняття податкового Кодексу України” (Київ, 2006); Державна підтримка підприємництва: Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні як шляхи її реалізації (Київ, 2008); “Туризм без кордонів,екологія і мандри” (Ужгород, 2009);

в) на регіональному рівні: на слуханнях, “круглих столах” і науково-практичних семінарах “Як створити нові ефективні підприємства в Україні” (Київ, 2005); “Корпоративне управління як шлях до підвищення ефективності бізнесу, залучення інвестицій і захисту інтересів акціонерів” (Київ, 2006); “Законодавче врегулювання основних напрямків державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності” (Київ, 2007); “Нові можливості для діалогу органів влади і підприємницької спільноти” (Київ, 2007); “Законодавство для акціонерних товариств. Зміни розпочались (Київ, 2008), “Про впровадження закону України про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (Київ, 2009)” щоквартальних “Круглих столах” Національного інститут стратегічних досліджень і Ужгородського філіалу НІСД (Київ, Ужгород 2005-2009).

Результати дисертаційної роботи обговорювались на засіданнях кафедри менеджменту ПВНЗ “Європейський університет” за участю провідних учених інших установ.

Публікації. За темою дисертації опубліковано одинадцять наукових публікацій, у тому числі сім наукових статей надрукованих у фахових виданнях з економіки, чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій складає 4,02 друк. арк., з них 0,93 друк. арк. у співавторстві.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатку. Повний обсяг роботи становить 212 сторінок, містить 27 таблиць, 7 рисунків. Список використаних джерел містить 182 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, зазначено його методи, висвітлено наукову новизну роботи, стан її апробації, теоретичну й практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі - «Теоретичне обґрунтування розвитку підприємств туризму як об'єкту управління» - теоретично обґрунтовано поняття підприємств туризму як об'єкту управління та їх місце в сучасній системі підприємницької діяльності в регіоні.

В розділі проведено критичний аналіз і систематизовано погляди представників економічної та управлінської науки у відповідності до теми дисертації. Дослідження автора за темою дисертації дали можливість сформулювати сучасні наукові підходи до формування, організації та управління підприємствами туристичної сфери.

Науково доведено, що розвиток туризму неможливий без наявності певних умов і факторів, які поділяються на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх умов відносять природно-географічні та соціально-економічні умови, причому саме останні відіграють визначальну роль. Соціально-економічні передумови розвитку внутрішнього туризму обумовлені суспільним устроєм тієї чи іншої країни, рівнем розвитку продуктивних сил, масштабами господарських накопичень, особливостями структури населення, його життєвим рівнем, наявністю трудових ресурсів, умовами праці, транспортним забезпеченням тощо. Зовнішні умови розвитку туризму характеризуються як конкретні умови, в яких здійснюється туристичний рух та відбувається обмін послугами з іншими країнами.

В розділі проведено глибоке дослідження соціально-економічної орієнтації розвитку підприємств туризму. Доведено, що туристична сфера несе значне соціальне навантаження, зокрема організація відпочинку, питання раціонального проведення дозвілля, залучення до туристичних подорожей всіх верств населення, підвищення культурного рівня споживачів туристичного продукту. Наголошується, що туризм здебільшого розвивається в регіонах, де знаходиться обмаль промислових підприємств різноманітних галузей економіки, оскільки діяльність цих об'єктів часто призводить до забруднення навколишнього природного середовища, деформації екологічної рівноваги, що в свою чергу не допустимо для розвитку туристичної індустрії. Туристичними регіонами вважаються місця, які володіють природними, історико-культурними та соціально-економічними ресурсами.

Значна частина дослідження в розділі присвячена регуляторному забезпеченню ринкових умов господарювання туристичних підприємств.

Розглядаючи питання регуляторного забезпечення ринкових умов господарювання підприємств туристичної сфери, в розділі визначається роль держави в розвитку туризму, досліджується механізми державного регулювання туризму.

У другому розділі - «Кластерно-корпоративна модель антикризового управління підприємствами туристичної сфери» - визначено ресурсно-рекреаційне забезпечення підприємницької діяльності суб'єктів туристичної сфери, потенціал кластерної форми об'єднання підприємств туризму як складової антикризового управління, інфраструктура туристичних об'єктів України, рекреаційні ресурси в регіоні та їх вплив на розвиток підприємств туристичної сфери, корпоративна культура в системі кластерної організації діяльності туристичних підприємств.

В розділі досліджено ресурсно-рекреаційне забезпечення діяльності суб'єктів туристичної сфери, зокрема Закарпатського регіону, до яких належить зручне географічне розміщення та транспортне освоєння регіону, наявність високоємких природних ресурсів, регіональний науково-технічний потенціал і науково-інформаційне середовище, збалансована бюджетно-фінансова система, стабільна податкова система, чіткі правил ліцензування та надійні гарантії для підприємницької та інвестиційної діяльності, сучасна ринкова інфраструктури та кадрове забезпечення, стабільна екологічна ситуація, надійний зовнішньоекономічний потенціал, дієва регіональна політика держави. Аналіз обсягу виконаних робіт по будівництву та реконструкції санаторно-курортних закладів, туристично-рекреаційних комплексів та готельних господарств області.

Для досягнення мети якісного обслуговування туристів та рекреантів розвиток туристичної галузі області спрямований на створення мережі малих приватних готелів і засобів розміщення інших типів.

Сьогодні Закарпаття користується популярністю не лише у громадян України й країн СНД, але й багатьох країн Європи та Азії. Унікальний рекреаційний потенціал, який сприяє розвитку практично усіх видів туризму, з кожним роком залучає в Закарпаття все більше відпочиваючих. Про це свідчить статистика, яка показує на зростання кількості туристів, що відвідали Закарпаття протягом останніх років (рис.1).

Рис. 1. Статистика зростання кількості туристів Закарпатського регіону

Туристично-рекреаційна галузь області відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку краю. Розвиток туристично-рекреаційної галузі Закарпаття за останні роки характеризується позитивною динамікою. Стабільне та динамічне збільшення обсягу наданих послуг наведено нижче (рис.2).

Рис. 2. Динамічне збільшення обсягу наданих послуг Закарпатського регіону

В розділі досліджуються впровадження та функціонування нових ефективних форм реалізації підприємницького потенціалу підприємств туристичної сфери. На противагу секторіальному підходу в розділі пропонується використання кластерної моделі економічного розвитку та кластерну форму об'єднання підприємств туризму.

Впровадження кластерної форми об'єднання підприємств туризму як складової антикризового управління, забезпечує динаміку соціально-економічних процесів регіону, міжрегіональну кооперацію та транскордонні зв'язки.

Концепцію формування кластерної системи пропонується в розділі визнати пріоритетним напрямом розвитку регіонального туристичного підприємництва. В сфері туризму кластерні об'єднання створюються з метою захисту внутрішнього регіонального ринку та підвищення рівня конкурентних переваг всіх засновків кластерів. На рис.3. зображено потенціал кластерної форми об`єднання підприємств туризму як складової антикризового управління.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Туристичний кластер корпоративного типу

В розділі доведено, що вплив рекреаційних ресурсів на розвиток підприємств туристичної сфери здійснюється через задоволення всебічних потреб людини, пов'язаних із оздоровленням, відпочинком, компенсацією життєвої енергії. З економічної точки зору, рекреація спрямована на відтворення робочої сили, на формування споживчого попиту як на товари, так і на послуги. Своєю діяльністю вона прискорює розвиток господарства певної території, розширює сферу використання праці, суттєво впливає на структуру балансу грошових доходів і витрат населення, активізує приплив інвестиційних ресурсів регіону. Рекреаційний комплекс розглядається як частина світового господарства, пов'язана з опануванням територій для відпочинку, профілактичного та реабілітаційного лікування, туризму.

На основі аналізу географічних, природних, історичних і економічних умов Закарпатського регіону, доведено, що туристичне підприємництво є основним пріоритетом регіонального розвитку. З одного боку, у порівнянні з іншими регіонами природа Закарпаття в багатьох місцях зберегла свій первісний стан, що сприяє розвитку різноманітних форм відпочинку і туризму. З іншого боку, виключно важливе клімато- та водорегулююче значення Закарпаття як для України, так і для сусідніх європейських держав, зумовлює гостроту питання збереження унікальної природи краю. Якщо відкинути чисто консервативні варіанти виконання цієї задачі, то туризм і відпочинок у екологічно обґрунтованих межах можуть виступати активною формою забезпечення екологічної безпеки всього регіону.

Дослідження корпоративної культури в розділі базується на методології відтворення та теорії життєвого циклу туристичного продукту, чим обумовлюється формування правил поведінки кожного учасника кластерного об'єднання та їх взаємовідносин в процесі створення туристичного продукту. У табл. 1 приведені пріоритетні характеристики корпоративної структури відповідно сучасним процесам реструктуризації економіки. Ця структура ґрунтується на оптимальному співвідношенні компетенції і відповідальності учасників корпоративного управління.

Таблиця 1. Пріоритетні характеристики корпоративних структур управління

Організаційно-виробнича структура об'єктів управління	Зміст організаційної структури управління	Функціонально-організаційна структура суб'єктів управління
Ринкова структура великого або середнього бізнесу	Стратегія довготермінового розвитку: стійкі джерела капіталу; конкурентоспроможна продукція; певні ринки; кваліфікований персонал; надійні партнери.	Акціонерна форма власності
Інтегрована або диверсифікована структура самостійних виробничо-господарських ланок	Функціонально-економічна взаємодія виробничо-господарських ланок (горизонтальні)	Зв'язки та відносини між персоналом по: цілям та задачам, функціям і посадам, інтересам
Контрактні або договірні зв'язки із зовнішніми партнерами, імідж надійності взаємовідносин	Децентралізація в розподіленні повноважень та відповідальності з використанням делегування	Нормативна регламентація з врахуванням професіоналізму кадрів
Корпоративна організаційна культура на основі широкого використання інформаційних технологій	Комплексний мотиваційний механізм активізації взаємодії із зовнішніми та внутрішніми суб'єктами управління з орієнтацією на корпоративні інтереси	Мотивація персоналу, орієнтована на потреби з використанням системи методів

управління підприємство туристичний сфера

У третьому розділі - «Визначення пріоритетних напрямів удосконалення управління підприємствами з урахуванням рекреаційно-туристичного потенціалу» - визначено пріоритетні напрями удосконалення управління підприємствами туризму з урахуванням рекреаційно-туристичного потенціалу, серед яких зроблено наголос на інституційному забезпечені підприємництва в сфері надання туристичних послуг, соціально-економічне управління інфраструктурою туризму та врахування адаптивної можливості форм організації діяльності туристичних підприємств до ризиків і викликів ринкової економіки.

Сфера туризму являє собою надмірно складний механізм як з технічної, так і з організаційної точки зору. Туристичні райони характеризує складна організаційна структура, обумовлена взаємодією національних підприємств туристичної індустрії з підприємствами традиційних секторів (промисловість, сільське господарство тощо) і транснаціональними корпораціями, чим обумовлена необхідність формування відповідного інституційного забезпечення підприємництва в цілому та сфері надання туристичних послуг.

В розділі наголошується, що функціонування підприємств туристичної сфери забезпечується не лише інституційним і соціально-економічним управлінням, в також адаптивними можливостями самих туристичних підприємств організовувати свою діяльність у відповідності до вимог ринкової економіки, протистояти ризикам і загрозам конкурентної боротьби.

Наукова позиція автора полягає в тому, що поєднання інституційних та адаптивних можливостей підприємств туристичної сфери спроможні забезпечити реалізацію пріоритетних напрямів удосконалення управління підприємництвом в сфері туризму.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання щодо теоретичне обґрунтування управління підприємствами туристичної сфери, регуляторне та ресурсно-реакреаційне забезпечення ринкових умов господарювання та визначення пріоритетних напрямів удосконалення управління підприємництвом з урахуванням рекреаційно-туристичного потенціалу. На основі отриманих результатів дослідження сформульовано такі висновки:

1. Проведено критичний аналіз наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних вчених, інших джерел інформації, виділено історичні форми та етапи розвитку управління підприємствами туристичної сфери. Показано основні наукові школи, які спеціалізовані в управлінні підприємств та підприємництва в туризмі, що дало можливість уточнити управлінський понятійний апарат шляхом введення в нього поняття «ресурсно-рекреаційного забезпечення підприємницької діяльності суб'єктів туристичної сфери» на відміну від усталеного трактування рекреаційних комплексів лише як ресурсної характеристики регіону, а не управлінської складової в організації туристичного підприємництва.

Аналіз наукових джерел, присвячених проблемам управління туристичною сферою, свідчить що вони належать до найважливіших управлінських та організаційних проблем, рівень наукових розробок яких недостатній та всебічно не охоплює сучасний розвиток наукової спеціальності “економіка та управління підприємствами”, чим обумовлено гостра потреба в комплексних дослідженнях управління підприємствами туристичної сфери.

2. Вивчення законодавчої та нормативно-правової бази дав підстави зробити висновок, що основою правового регулювання туристичної сфери України є Закон України “Про туризм”, який визначає загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади управління в сфері туризму та спрямований на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при задоволенні потреб у туристичному продукті. Він встановлює засади раціонального використання туристичних ресурсів та регулює відносини, пов'язані з організацією і здійсненням туризму на території України та в регіонах.

3. Необхідну базу розвитку туризму складають рекреаційні ресурси, що представляють комплекс природних, соціально-економічних, культурно-історичних та інших елементів певних територій, що володіють властивостями по задоволенню запитів людини, відновленню її здоров'я.

4. Аналіз сучасного стану розвитку підприємств сфери туризму дав змогу зробити висновок про нераціональне використання туристичного потенціалу, а також визначити чинники, які гальмують ріст розвитку туризму. Одним із найбільш вагомих чинників, який негативно впливає на подальший розвиток туризму, є низький рівень розвитку матеріально-технічної бази туризму. Зроблено висновок про необхідність скоординованого та ефективного управління ресурсно-рекреаційним забезпеченням в сфері туризму, визначені пріоритети їх використання, основним із яких є реконструкція та модернізація існуючої матеріальної бази туризму.

5. Важливою умовою розвитку туризму як визначального фактора модернізації економіки й стабілізації соціальної обстановки, є регуляторне забезпечення ринкових умов господарювання підприємств туристичної сфери.

В основу системи регуляторного забезпечення доцільно покласти наступні пріоритети: створення розгалуженої інфраструктури туризму, підвищення якості та асортименту туристичних послуг; реконструкція та модернізація діючих туристичних об'єктів, проектування та здійснення нового будівництва; концентрація коштів і ресурсів на об'єктах туристичної інфраструктури; активне залучення приватного сектору до туристичного бізнесу; пошук оптимальних форм залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в туристичну галузь та створення сприятливих умов для інвесторів; підтримка внутрішнього та іноземного (в'їздного) туризму; формування банку ділових ініціатив та їх експертна оцінка; вивчення міжнародного ринку туристичних послуг, ділової активності і конкретних пропозицій зарубіжних партнерів; активне формування високо-кваліфікованого кадрового корпусу в сфері туристичного бізнесу; налагодження потужної реклами вітчизняного туристичного продукту, випуск високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу; безперервність та послідовність туристичного виховання для різних вікових груп громадян на всіх етапах їх життя; урахування інтересів різних категорій населення у процесі розробки програм розвитку туризму; визнання самостійності всіх суб'єктів туристичної діяльності, рівності їх прав на державну підтримку; створення сприятливих умов для вітчизняних та іноземних інвесторів у галузі туризму.

6. В дисертації обґрунтовано, що реалізація вищезазначених пріоритетів створюватиме сприятливі економічні умови для подальшого вдосконалення сучасних форм об'єднання підприємців у сфері туризму, зокрема кластерів туризму. Базуючись на положеннях теорії М.Портера, в дисертації запропоновано кластерно-корпоративна модель антикризового управління суб'єктів туристичного підприємництва, яка містить елементи ресурсно-рекреаційного забезпечення підприємницької сфери; використання потенціалу кластерної форми об'єднання підприємств туризму, як складової антикризового управління; наявні рекреаційні ресурси та їх вплив на розвиток підприємств туристичної сфери.

7. Зроблено висновок, що кластерні об'єднання та розроблена автором кластерно-корпоративна модель антикризового управління суб'єктів туристичного підприємництва дають можливість забезпечити впровадження корпоративної культури в діяльність туристичних підприємств. Дослідження корпоративної культури в розділі базується на методології відтворення та теорії життєвого циклу туристичного продукту, чим обумовлюється формування правил поведінки кожного учасника кластерного об'єднання та їх взаємовідносин в процесі створення туристичного продукту.

8. В роботі запропоновано визначати спроможність самоорганізації підприємств туризму шляхом визначення адаптивних можливостей форм організації діяльності туристичних підприємств. Адаптивна можливість підприємств туризму залежить від активності суб'єктів господарювання у розробці бізнес-інновацій, технічних і технологічних інновацій, інвестиційної активності. Зростаюча динаміка адаптивних можливостей свідчить про спроможність туристичних підприємств протистояти кризовим явищам, ризикам і іншим викликам ринкової економіки.

9. Зроблено висновок про те, що інституційне забезпечення підприємництва в сфері надання туристичних послуг має бути систематизоване за такими ознаками: економічні - субсидії, податкові, валютні пільги та інші економічні стимули для розвитку туризму; соціальні - заходи по впливу на громадську думку для зміни відношення населення до туризму, формуванню в нього туристичної культури; правові - нормативні акти, розпорядження Уряду, які мають за мету стимулювання або обмеження розвитку туризму; технічні - спеціальні заходи для впливу на технічний стан готелів, ресторанів, транспортних засобів та інфраструктури туризму в цілому.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Рега М.Г. Туристичний сектор в малому бізнесі України: управлінський аспект / М.Г. Рега // Науковий журнал «Економіка та управління» Європейського університету. - К., 2009. - № 1. - С.76-80.

2. Воротіна Л.І., Рега М.Г. Податкове регулювання підприємств малого та середнього бізнесу / Л.І. Воротіна, М.Г. Рега // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України. - К., 2008. - № 2(41). - С. 69-75. - (Серія: економіка, право).

3. Рега М. Г. Бізнес-асоціації в Україні як суб'єкти регуляторної політики в Україні / М.Г. Рега // Теоретичні та прикладні питання економіки: Зб. наук. пр. - К.: «Київський університет». - К., 2008. - Вип. 15. - С. 322-329.

4. Рега М.Г. Об'єднання підприємців і роботодавців як суб'єктів регуляторної політики у контексті податкової реформи / М.Г. Рега // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України. - К., 2008. - № 3(42). - С. 33-40. - (Серія: економіка, право).

5. Рега М.Г., Воротіна Л.І. Інформаційне забезпечення управління комерційною діяльністю малих підприємств туристичної сфери / М.Г. Рега, Л.І. Воротіна // Збірник наук. пр. НПВЗ «Європейський університет», - К.: Європейський університет, 2009. - Т.2.- С.128-132.

6. Рега М. Формування туристичного сектору в малому бізнесі національного господарства / М.Г. Рега // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. Сборник научных трудов. - Севастополь-Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ в г. Донецке, 2009. - С. 465-468.

7. Рега М.Г. Тенденції розвитку підприємств туристичної сфери України / М.Г. Рега // Наук. вісник Уж. ун-ту, ч. ІІІ. - Ужгород., 2009. - С. 54-57. - (Серія «Економіка»).

8. Рега М.Г. Підприємці та їх об'єднання як суб'єкти регуляторної політики / М.Г. Рега // Тенденції та перспективи розвитку податкової системи: наук,-прак. конф.: тези доп., - Ірпінь, Національний університет ДПС України, 2008. - С. 169-173.

9. Рега М.Г., Воротіна Л.І. Ефективність виробництва: сутність, фактори та економічні і соціальні показники / М.Г. Рега, Л.І. Воротіна // Збірник матеріалів ХІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти» 22-23 листопада 2007 р., - К.: Європейський університет, 2007. - Т.1.- С.258-260.

10. Рега М.Г. Перспективи розвитку туристичної сфери Закарпатського регіону / М.Г. Рега // Збірник матеріалів міжнародної конференції «Туризм без кордонів,екологія і мандри» 11 вересня 2009 р., Ужгород. - С. 23-25.

11. Рега М.Г. Тенденції розвитку підприємств туристичної сфери України / М.Г. Рега // Збірник матеріалів міжнародної науково - практичної конференції «Проблеми та шляхи вдосконалення ринкових відносин в умовах глобалізації економіки» 5-9 жовтня 2009 р.,Уж.: Ужгородський національний університет, 2009.- Т.1. - С.15.

Анотація

Рега М.Г. Управління підприємствами туристичної сфери в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами. - ПВНЗ «Європейський університет» - Київ, 2010.

У роботі запропоновано вирішення наукового завдання щодо визначення та наукового обґрунтування тенденцій, пріоритетних напрямів і перспектив формування управління підприємствами туристичної сфери в сучасному ринковому середовищі. Автором концептуально обґрунтовано сучасні наукові підходи до формування, організації та управління підприємствами туристичної сфери. Здійснене всебічне дослідження теорії соціально-економічної орієнтації розвитку підприємств туризму в сучасних умовах господарювання. Узагальнено сучасні наукові підходи до визначення регуляторного забезпечення діяльності підприємств туристичної сфери в умовах ринкової економіки. Досліджено теорію кластерної системи відносин підприємств туризму та розроблено кластерно-корпоративну модель антикризового управління підприємствами туристичної сфери. Виходячи з очікуваної зміни моделі антикризового розвитку підприємництва, досліджено ресурсно-рекреаціне забезпечення підприємницької діяльності суб'єктів туристичної сфери. Виявлено низку суттєвих особливостей використання потенціалу кластерної форми об'єднання підприємств туризму як складової антикризового управління. Виділено чинники, що гальмують процес формування та вдосконалення управління туристичним підприємством. У дисертації надано теоретичне обґрунтування корпоративної культури в системі кластерної організації діяльності туристичних підприємств. Визначено пріоритетні напрями удосконалення управління підприємствами туризму з урахуванням рекреаційно-туристичного потенціалу, серед яких зроблено наголос на інституційному забезпечені підприємництва в сфері надання туристичних послуг, соціально-економічне управління інфраструктурою туризму та врахування адаптивної можливості форм організації діяльності туристичних підприємств до ризиків і викликів ринкової економіки.

Ключові слова: туристичне підприємство, туристична сфера, туристичний потенціал, туристичне підприємництво, кластери, кластерна концепція, кластерна модель, корпоративна культура, ресурсний потенціал туризм, рекреаційні ресурси, антикризове управління.

Аннотация

Рега М.Г. Управление предприятиями туристической сферы в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями. - Европейский университет, - Киев, 2010.

В работе предложено решение научной задачи по определению и научному обоснованию тенденций, приоритетных направлений и перспектив формирования управления предприятиями туристической сферы в современной рыночной среде. Автором концептуально обоснованы современные научные подходы к формированию, организации и управлению предприятиями туристической сферы. Осуществлено всестороннее исследование теории социально-экономической ориентации развития предприятий туризма в современных условиях хозяйствования. Обобщенны современные научные подходы к определению регуляторного обеспечения деятельности предприятий туристической сферы в условиях рыночной экономики. Исследована теория кластерной системы отношений предприятий туризма и разработана кластерно-корпоративную модель антикризисного управления предприятиями туристической сферы. Исходя из ожидаемого изменения модели антикризисного развития предпринимательства, исследованы ресурсно-рекреационное обеспечение предпринимательской деятельности субъектов туристической сферы. Выявлен ряд существенных особенностей использования потенциала кластерной формы объединения предприятий туризма как составляющей антикризисного управления. Выделены факторы, тормозящие процесс формирования и совершенствования управления туристическим предприятием. В диссертации предоставлено теоретическое обоснование корпоративной культуры в системе кластерной организации деятельности туристических предприятий. Определены приоритетные направления совершенствования управления предприятиями туризма с учетом рекреационно-туристического потенциала, среди которых сделан акцент на институциональном обеспечении предпринимательства в сфере предоставления туристических услуг, социально-экономическое управление инфраструктурой туризма и учета адаптивной возможности форм организации деятельности туристических предприятий к рискам и вызовам рыночной экономики.

Ключевые слова: туристическое предприятие, туристическая сфера, туристический потенциал, туристическое предпринимательство, кластеры, кластерная концепция, кластерная модель, корпоративная культура, ресурсный потенциал туризм, рекреационные ресурсы, антикризисное управление.

Annotation

Rega M.G. A tourist sphere enterprise management in Ukraine. - Manuscript.

Thesis for degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.04 - economics and business administration. - The European University, Kyiv, 2010.

In the paper the solution of scientific problems concerning the definition and scientific study of trends, priorities and prospects for the formation of enterprises in the tourist areas in modern market environment have been proposed. The author conceptually substantiated modern scientific approaches to the formation, organization and management of tourism enterprises. A comprehensive study of the theory of social and economical orientation of tourism enterprises in the current economic conditions have been made. Modern scientific approaches to the definition of the regulatory activities of enterprises tourist sector in a market economy have been generalized. The cluster theory of tourism and business relationships have been studded cluster and corporate model of anti crisis management by tourist sector enterprise has been developed. Following from expected change of anti crisis model of enterprise development resource and recreation support of entrepreneurship activity of tourist sector business entities. A number of significant features of the potential cluster forms of association with tourism as a component of anti crisis management has been discovered. The factors that impede the formation and improvement of tourism enterprises has been selected. The paper provided a theoretical justification of corporate culture in the cluster organization of tourism enterprises. The priorities directions in improving the management of tourism enterprises including recreational and tourism potential, among which made the emphasis on institutional entrepreneurship equipped to provide travel services, social and economical management of tourism infrastructure and incorporation of adaptive features of forms of tourism enterprises to the risks and challenges of market economy has been determined.

Keywords: tourism enterprises, tourism, tourism potential, tourism entrepreneurship, clusters, cluster concept, cluster model, corporate culture, resource potential tourism, recreational resources, crisis management.

Размещено на Allbest.ru

...