Стратегія соціального розвитку підприємств торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.871/.878:36

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Стратегія соціального розвитку підприємств торгівлі

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Сичова Ніна Вікторівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент ЖУКОВСЬКА Валентина Миколаївна, Київський національний торговельно-економічний університет, доцент кафедри менеджменту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Ігнатієва Ірина Анатоліївна, Київський національний університет технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту сфери послуг;

кандидат економічних наук, доцент Білорус Тетяна Валеріївна Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності.

Захист відбудеться 11 лютого 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 у Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, Київ-156, вул. Кіото, 21, конференц-зал ауд. Д-221.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, Київ-156, вул. Кіото, 19.

Автореферат розісланий 11 січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.І. Морозова

соціальний торгівля стратегічний управління

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Визначальними факторами підвищення конкурентоспроможності підприємств торгівлі в умовах зростання соціальної вразливості населення України стають рівень професіоналізму фахівців, уміння формувати і розвивати команду однодумців, забезпечувати не тільки якісну організацію, мотивацію, охорону і безпеку праці, а й позитивний емоційний клімат у колективі, умови для всебічного розвитку персоналу, що забезпечує стабільне відтворення людського капіталу у системі економічних і соціально-психологічних відносин підприємства із власниками, персоналом, партнерами по бізнесу, споживачами і громадськістю. Підприємства торгівлі є одними з найбільших роботодавців в економіці України. Так, на початку 2009 р. на вітчизняних підприємствах торгівлі працювало понад 900 тис. осіб (без урахування персоналу статистично малих підприємств торгівлі та зайнятих у фізичних осіб-підприємців). Проте абсолютний розмір заробітної плати персоналу підприємств торгівлі на 20% нижчий від середнього по галузях економіки. Сума соціальних інвестицій у розвиток одного працівника підприємств торгівлі у 2008 р. у середньому склала 102,45 грн, що у чотири рази менше ніж на промислових та будівельних підприємствах, як наслідок - підприємства торгівлі характеризуються найвищими показниками плинності кадрів по економіці в цілому. Кризові явища у світовій та вітчизняній економіці у 2009 р. тільки поглибили ці проблеми. За умов, коли послаблюються соціальні функції держави, а чинні механізми управління соціальним розвитком підприємств торгівлі виявилися недосконалими і підсилені системною фінансово-економічною кризою призвели до скорочення персоналу та згортання програм соціального розвитку, особливої актуальності набуває дослідження теоретичних і практичних аспектів формування стратегії соціального розвитку як ключового інструмента створення та підтримки конкурентних переваг підприємств торгівлі.

Дослідженню проблем соціального розвитку підприємства присвячено праці багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених: C. Бая, Т. Білорус, В. Бурегі, І. Ворожейкіна, Д. Гібсона, І. Гнібіденка, М. Дороніної,

С. Завєтного, А. Єгоршіна, Р. Кантер, А. Кібанова, А. Колота, В. Лагутіна,

Л. Лігоненко, Ф. Лютенса, А. Мазаракі, П. Сенге, Г. Ховштеде, В. Співака та ін.

У розвиток теорії стратегії розвитку підприємства суттєвий внесок зробили І. Ансофф, І. Бланк, Х. Віссєма, А. Воронкова, І. Ігнатьєва,

Г. Мінцберг, А. Томпсон, А. Наливайко, В. Пономаренко, І. Смолін, О. Тридід, С. Шекшня, З. Шершньова та ін.

Відзначаючи значний внесок науковців у вирішення теоретико-методологічних проблем стратегічного управління соціальним розвитком підприємства, необхідно зазначити, що у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі відсутній комплексний підхід до дослідження проблем формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі у сучасних умовах господарювання. Вимагають удосконалення методичне забезпечення та процедура оцінювання рівня соціального розвитку підприємств торгівлі. Необхідність теоретичного обґрунтування і методичного забезпечення процесу формування результативної стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі зумовили актуальність теми та вирішення основних завдань дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт Київського національного торговельно-економічного університету. В основу дисертації покладено виконані особисто автором теоретико-методичні й практичні розробки, що є складовою частиною таких науково-дослідних робіт: № 567/33 «Соціальна відповідальність торговельних підприємств» (номер державної реєстрації 0109U000713). Особистий внесок автора полягає в уточненні дефініцій «соціальний розвиток підприємства» та «стратегія соціального розвитку підприємства»; обґрунтуванні принципів прийнятності стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі і розробці методики оцінки рівня соціального розвитку підприємств торгівлі (довідка № 1399/10 від 01.06.2009 р.); №534/33 «Формування потенціалу інноваційного розвитку торговельних систем» (номер державної реєстрації 0107U003078). Особистий внесок автора - розроблено модель процесу формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі й удосконалено методику оцінювання ефективності стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі (довідка № 1398/10 від 01.06.2009 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних засад і розробка методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації поставлено і вирішено такі завдання:

- визначити концептуальні основи процесу управління соціальним розвитком підприємства та уточнити сутність понять «соціальний розвиток підприємства торгівлі», «соціальна політика підприємства торгівлі», «соціальний потенціал підприємства торгівлі», «стратегія соціального розвитку підприємства торгівлі»;

- розробити методичний підхід до оцінювання рівня соціального розвитку підприємств торгівлі;

- удосконалити комплексну систему показників оцінки прийнятності стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі;

- обґрунтувати принципи прийнятності стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі;

- дослідити стан й умови управління соціальним розвитком підприємств торгівлі з метою оцінки рівня соціального розвитку;

- виокремити основні етапи процесу формування стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі;

- визначити підходи щодо організації процесу стратегічного управління соціальним розвитком підприємств торгівлі;

- удосконалити методичне забезпечення оцінки результативності й ефективності стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі.

Об'єктом дисертаційного дослідження є процес управління соціальним розвитком підприємств торгівлі.

Предмет дослідження - методологічні, методичні та практичні аспекти формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних науковців у сфері стратегічного управління підприємством. У дисертації використовувалися загальнонаукові методи пізнання, що надало можливість забезпечити високий рівень вірогідності одержаних результатів, досягти концептуальної завершеності і комплексності дослідження.

На основі застосування методів формальної логіки - аналізу і синтезу, індукції і дедукції - визначено зміст і сутність понять «соціальний розвиток підприємства торгівлі», «соціальний потенціал підприємства торгівлі», «соціальна політика підприємства торгівлі» та «стратегія соціального розвитку підприємства торгівлі». Експертні методи дослідження використано для відбору показників, що входять до складу інтегрального, при оцінюванні рівня соціального розвитку підприємств торгівлі та при дослідженні практики соціального розвитку вітчизняних підприємств торгівлі. Економіко-математичне моделювання застосовано для удосконалення методичного підходу щодо оцінювання рівня соціального розвитку підприємств торгівлі. Методами діалектичної логіки - наукової абстракції, єдності історичного і логічного - визначено основні принципи прийнятності стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі. Описово-індуктивний метод дозволив обґрунтувати послідовність основних етапів процесу формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти України, офіційні статистичні матеріали, результати незалежних соціологічних і економічних досліджень, монографії, наукові статті, матеріали міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретичних та методичних рекомендацій щодо формування і оцінювання стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі. А саме:

вперше :

- виокремлено основні етапи процесу формування стратегії соціального розвитку підприємства, які включають: діагностику рівня соціального розвитку підприємства торгівлі, розробку та реалізацію стратегії соціального розвитку і контролінг соціальних процесів підприємства, що дозволить формалізувати й оптимізувати процес стратегічного управління соціальним розвитком підприємств торгівлі;

- розроблено методичний підхід до оцінювання рівня соціального розвитку підприємств торгівлі з використанням економіко-математичної моделі, що дає змогу, на відміну від інших підходів, на основі розрахунків інтегрального показника оцінити рівень соціального розвитку підприємства торгівлі та розробити відповідні заходи щодо його підвищення, тобто отримати необхідну інформаційну базу для формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі;

удосконалено:

- понятійно-термінологічний апарат теорії управління соціальним розвитком підприємств торгівлі, у межах якого уточнено поняття «соціальний розвиток підприємства торгівлі», «соціальний потенціал підприємства торгівлі», «соціальна політика підприємства торгівлі», «стратегія соціального розвитку підприємства торгівлі», що дозволяє отримати об'єктивні знання про об'єкт дослідження;

- перелік ключових принципів прийнятності стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі: відповідність міжнародним стандартам соціальної відповідальності; відповідність стратегії соціального розвитку загальній стратегії розвитку підприємства торгівлі; пріоритетність напрямів мотивації персоналу у процесі формування та реалізації стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі, економічність стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі та її відповідність організаційній структурі та організаційній культурі підприємства; визначення пріоритетних сфер стратегічного соціального розвитку підприємства; взаємоузгодженість ключових субстратегій соціального розвитку підприємства, що створює передумови обґрунтованого вибору прийнятної стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі;

- класифікацію підходів щодо організації стратегічного управління соціальним розвитком підприємств торгівлі шляхом виокремлення комплексного, функціонального та ситуативного підходів, що дало можливість більш повно розкрити сутність і обґрунтувати механізм процесу реалізації стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі;

дістали подальшого розвитку:

- методичні засади комплексної оцінки стратегії соціального розвитку підприємства, що дозволить здійснити обґрунтоване формування оптимально-прийнятної стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі;

- методичні підходи до оцінювання результативності та ефективності стратегії соціального розвитку підприємства, що, на відміну від існуючих підходів, уможливлюють комплексність і повноту оцінювання за рахунок застосування системи ключових критеріїв та індикаторів оцінки субстратегій соціального розвитку підприємства торгівлі.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в розробці методичних та практичних рекомендацій щодо формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі, їх апробації та визначенні конкретних пропозицій.

Запропоновані в дисертації висновки та рекомендації, що мають прикладний характер, а саме: модель процесу формування стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі; удосконалений варіант соціального паспорта підприємств торгівлі; методичне забезпечення процесу оцінювання рівня соціального розвитку підприємства торгівлі; методичне забезпечення процесу стратегічного планування соціальної інфраструктури підприємств торгівлі впроваджені на ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»

( довідка № 25/15 - ОД від 29.08. 2008 р.); ТОВ «Електоросвітло» (довідка № 112 від 3.09.2008 р.); ПП «ІБС» (довідка № 63 від 12.09.2008 р.).

Управлінням політики зайнятості та трудової міграції Міністерства праці і соціальної політики України прийнято до використання надані у дисертаційній роботі рекомендації щодо оцінки рівня соціального розвитку підприємств торгівлі (довідка № 548/021/106-09 від 24.06. 2009 р.).

Отримані в процесі дисертаційного дослідження теоретичні розробки та науково-практичні рекомендації використовуються у навчальному процесі Київського національного торговельно-економічного університету для підготовки бакалаврів та магістрів з напряму 030602 «Менеджмент» при викладанні дисциплін «Менеджмент», «Управління розвитком персоналу», «Організаційна поведінка».

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною завершеною науковою кваліфікаційною працею. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. У науковій праці [3], опублікованій у співавторстві, використані тільки ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача, а саме: обґрунтовано передумови формування і сформульовано напрями реалізації корпоративної стратегії розвитку підприємств торгівлі.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 10 міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема «Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика» (м. Київ, 27-28 жовтня 2005 р.); «Громадсько-державний механізм прискорення розвитку підприємництва (регіональний аспект)» (м. Дніпропетровськ, 15 березня 2006 р.); «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, 10-12 травня 2006 р.); «Економічна організація та економічна освіта: взаємообумовленість стратегій розвитку» (м. Київ, 7-8 лютого 2007 р.); «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні» (м. Ялта, 15-17 травня 2007 р.); «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 12 грудня 2007 р.); «Управлінський потенціал у системі економічного розвитку» (м. Луганськ, 22-23 жовтня 2007 р.); «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні» (м. Ялта, 14-16 травня 2008 р.); «Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізацій них викликів» (м. Київ, 20-21 листопада 2008 р.); «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні» (м. Київ, 14-15 травня 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 3,1 друк. арк., з них: у фахових виданнях, затверджених ВАК України, - 5 наукових праць загальним обсягом 2,1 друк. арк., в інших - 9 тез доповідей у матеріалах конференцій загальним обсягом 1,0 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст викладено на 184 сторінках. Робота містить 19 таблиць, 37 рисунків, у т.ч. 12 займають усю сторінку, 10 додатків на 60 сторінках. Список використаних джерел охоплює 157 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено мету, завдання, предмет, об'єкт та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; визначено особистий внесок здобувача, результати апробації дисертації, повноту викладення результатів дисертації в опублікованих роботах; окреслено структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи управління соціальним розвитком підприємств» визначено концептуальні засади управління соціальним розвитком підприємства, удосконалено понятійно-термінологічний апарат теорії управління соціальним розвитком підприємств торгівлі, обґрунтовано методичний підхід до оцінювання рівня соціального розвитку підприємств торгівлі, удосконалено комплексну систему показників оцінки й обґрунтовано ключові принципи прийнятності стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі.

Аналіз й узагальнення існуючих інтерпретацій сутності соціального розвитку підприємства дозволили трактувати поняття «соціальний розвиток підприємства торгівлі» як прогресивні кількісні, якісні і структурні організаційні зміни, що спрямовані на вдосконалення соціального середовища підприємства і сфери соціальних взаємовідносин із зацікавленими в діяльності підприємства групами - власниками, персоналом, споживачами, громадськістю, бізнес-партнерами на засадах соціального партнерства і партисипативного підходу в управлінні. Поглиблене осмислення поняття «соціальна політика підприємства торгівлі» дало можливість визначити його як сукупність поглядів, ідей, методів та принципів, спрямованих на прогресивний розвиток внутрішнього та зовнішнього соціального середовища підприємства, що є орієнтиром для формування і реалізації стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі.

Результативний процес формування стратегії соціального розвитку потребує визначення і розвитку соціального потенціалу підприємства. На підставі узагальнення різних поглядів на розуміння сутності цього поняття пропонується розглядати соціальний потенціал підприємства торгівлі як сукупність організаційно-управлінських (соціально-побутові умови формування і розвитку соціального потенціалу) та індивідуально-особистісних (особливості трудової поведінки, ключові компетенції персоналу тощо) факторів, які сприяють соціальному розвитку підприємств торгівлі.

Враховуючи принципово нову роль підприємства в умовах соціально орієнтованої економіки, стратегія соціального розвитку підприємства торгівлі має розглядатися як загальний напрям дій щодо розвитку компетенцій, лояльності й підвищення продуктивності праці персоналу до рівня, необхідного підприємству для досягнення стратегічних цілей діяльності у поєднанні із задоволенням потреб і очікувань інших, зацікавлених у діяльності підприємства, груп - власників, споживачів, бізнес-партнерів, громадськості.

На підставі викладених теоретичних положень, автором обґрунтовано ключові принципи прийнятності стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі: відповідність міжнародним стандартам соціальної відповідальності; відповідність стратегії соціального розвитку загальній стратегії розвитку підприємства торгівлі; пріоритетність напрямів мотивації персоналу у процесі формування та реалізації стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі; економічність стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі та її відповідність організаційній структурі та організаційній культурі підприємства; визначення пріоритетних сфер стратегічного соціального розвитку підприємства; взаємоузгодженість ключових субстратегій соціального розвитку підприємства, що створює передумови обґрунтованого вибору прийнятної стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі.

З метою забезпечення фундаментальної інформаційної основи формування стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі обґрунтовано методичний підхід до оцінки рівня соціального розвитку підприємств торгівлі (рис. 1.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Методичний підхід до оцінки рівня соціального розвитку підприємств торгівлі

Інтегральний показник Y соціального розвитку підприємства торгівлі (СРПТ) пропонується розраховувати за формулами:

, (1)

, (2)

де

, - матриця груп показників СРПТ;

- вага і-ї групи показників СРПТ (визначаються експертним шляхом);

; - вектор коефіцієнтів і-ї групи показників СРПТ

- коефіцієнти і-ї групи показників СРПТ;

- вага j-го коефіцієнта і-ї групи показників СРПТ (визначаються експертним шляхом).

У процесі формування стратегії соціального розвитку підприємства важливим питанням є визначення методичних підходів до здійснення вибору оптимального варіанта стратегії та формування комплексної системи показників для оцінки обраної стратегії. З метою розв'язання зазначеної проблеми автором запропоновано удосконалений варіант комплексної системи показників, індикаторів та критеріїв оцінки стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі.

У другому розділі «Дослідження стану та умов соціального розвитку підприємств торгівлі» проаналізовано вплив зовнішнього середовища на соціальний розвиток підприємств, досліджено особливості функціонування системи навчання та розвитку персоналу підприємств торгівлі як ключових передумов формування стратегії соціального розвитку підприємства, здійснено діагностику та оцінку рівня соціального розвитку підприємств торгівлі.

Дослідження здійснювалися на 45 підприємствах торгівлі м. Києва, згрупованих у три дослідницьких кластери залежно від розміру: великі, середні і малі. На підставі анкетного опитування персоналу підприємств торгівлі щодо інформаційної прозорості соціальних програм вітчизняних підприємств торгівлі, відповідно до вимог прийнятого Міжнародною організацією праці стандарту «Соціальна відповідальність 8000», визначено, що інтегральний індекс інформаційної відкритості підприємств торгівлі у першому півріччі 2009 р. складав 66%. Оскільки максимальне його значення дорівнює 100%, можна констатувати. що на даному етапі розвитку держави підприємства торгівлі вийшли на достатньо високий рівень інформаційної відкритості щодо здійснюваних ними інвестицій у соціальний розвиток.

За результатами апробації запропонованого методичного підходу до оцінювання рівня соціального розвитку підприємств торгівлі здійснено інтегральну оцінку рівня соціального розвитку вітчизняних підприємств торгівлі (табл. 1).

Таблиця 1. Система ключових показників оцінки рівня соціального розвитку підприємств торгівлі (фрагмент узагальненої таблиці)

Показник	Підприємство	Вага
	ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»	ТОВ «Технополіс»	ПП «ІБС»
Х1 - інтегральна оцінка рівня розвитку трудового потенціалу персоналу підприємств торгівлі	0,85	0,56	0,59	0,1
Х2 - інтегральна оцінка системи компенсації трудової участі персоналу підприємств торгівлі	1,12	0,99	1,12	0,2
Х3 - інтегральна оцінка ефективності системи охорони та безпеки праці персоналу підприємств торгівлі	0,61	0,53	0,17	0,1
Х4 - інтегральна оцінка рівня соціального захисту персоналу підприємств торгівлі	0,11	0,07	0,04	0,3
Х5 - оцінка рівня інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури підприємств торгівлі	0,44	0,10	0,01	0,3
Y - Інтегральний показник рівня соціального розвитку підприємств торгівлі	0,54	0,36	0,32	1

За результатами дослідження визначено граничні межі інтегрального показника рівня соціального розвитку підприємств торгівлі: високий [0,5 - 1,0], середній [0,30 - 0,49], низький [0 - 0,29].

Доведено, що високий рівень соціального розвитку не характерний для досліджуваних підприємств торгівлі. Тобто максимальних значень інтегральних показників соціального розвитку не отримало жодне підприємство, що пояснюється не тільки фінансовими та економічними труднощами, але й недостатньою розвиненістю соціально-відповідальної поведінки підприємств торгівлі.

В умовах динамічного зовнішнього середовища запропонований методичний підхід до оцінки рівня соціального розвитку підприємства надає додаткові аналітичні можливості для проведення діагностики причин низького рівня соціального розвитку підприємств торгівлі, визначення факторів, що зумовили виникнення проблем у сфері соціального розвитку підприємства, та дозволяє оптимізувати процес прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі.

У третьому розділі «Формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі в умовах динамічного зовнішнього середовища» виокремлено й охарактеризовано основні етапи процесу формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі та обґрунтовано механізм контролю її реалізації; запропоновано й обґрунтовано методичне забезпечення оцінки ефективності та результативності обраної стратегії соціального розвитку підприємства.

На підставі викладених теоретичних положень і визначення особливостей процесу управління соціальним розвитком підприємств торгівлі виокремлено й обґрунтовано основні етапи процесу формування стратегії соціального розвитку підприємства (рис. 2). На першому етапі здійснюється аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на основні детермінанти соціального розвитку підприємства та оцінювання рівня соціального розвитку підприємства за авторською методикою. Другий етап передбачає застосування такої послідовності дій: формування цілей підприємства щодо підвищення рівня соціального розвитку; розробка комплексної системи критеріїв, індикаторів та показників оцінки стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі; генерування портфеля стратегій соціального розвитку підприємства; оцінка адекватності стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі загальній стратегії розвитку підприємства, ключовим критеріям, показникам й індикаторам та відповідність принципам прийнятності; вибір і реалізація стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі. На третьому етапі вживаються контролінгові заходи і оцінюється результативність та ефективність стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі.

Конкретизація процесу управління формуванням стратегії соціального розвитку підприємства дозволить визначити й оцінити проблемні ланки процесу соціального розвитку підприємства; сформувати оптимальний портфель стратегій соціального розвитку підприємства; оцінити адекватність стратегії соціального розвитку загальній стратегії розвитку підприємства; оцінити результативність та ефективність стратегії соціального розвитку підприємства.

За результатами проведеного наукового дослідження щодо становлення системи стратегічного управління соціальним розвитком підприємств торгівлі виявлено залежність даного процесу від розміру, особливостей механізму стратегічного управління та специфіки кадрової політики підприємства, що надало можливості виокремити три основних підходи до організації процесу стратегічного управління соціальним розвитком підприємств торгівлі: комплексний підхід, який передбачає створення відділу соціального розвитку підприємства торгівлі; функціональний підхід, за яким не передбачається створення окремого структурного підрозділу, натомість розширюються функції планової служби підприємства, до штату якої вводиться посада менеджера з питань соціального розвитку; ситуативний підхід, згідно з яким створюються тимчасові робочі групи з формування стратегії соціального розвитку підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Основні етапи процесу формування стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі. Умовні позначення: СРП - соціальний розвиток підприємства; СІ - соціальна інфраструктура підприємства; ССРПТ - стратегія соціального розвитку підприємства торгівлі.

Результативна та ефективна робота з формування і реалізації стратегії соціального розвитку великих підприємств торгівлі має забезпечуватися функціонуванням відділу соціального розвитку. З урахуванням зазначеного, у роботі запропоновано проекти «Положення про роботу відділу соціального розвитку підприємства торгівлі» та «Посадової інструкції начальника відділу соціального розвитку підприємства торгівлі» і «Соціального паспорта підприємства торгівлі».

Ґрунтуючись на викладених у дисертаційній роботі теоретичних положеннях, запропоновано перелік специфічних показників, що рекомендуються для оцінки стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі (ССРПТ): показники результативності (кількість розроблених і впроваджених заходів щодо реалізації ССРПТ; кількість сформованих основних показників та завдань ССРПТ; кількість розроблених і досягнутих соціальних нормативів; забезпечення належного рівня міжфункціональної взаємодії в процесі формування та реалізації ССРПТ; забезпечення цілісності та повноти реалізації ССРПТ; збільшення кількості навчальних центрів підприємства торгівлі; збільшення рівня охоплення персоналу підприємства післядипломною освітою та підвищенням кваліфікації); показники ефективності (підвищення рівня економічного ефекту від реалізації товарів та послуг у відсотках до попереднього періоду; підвищення ефективності використання коштів фонду соціального розвитку підприємства торгівлі; скорочення операційних витрат за рахунок збільшення продуктивності праці персоналу підприємства торгівлі; зменшення витрат на оплату лікарняних; підвищення ефективності використання соціальних інвестицій у розвиток соціального середовища підприємства торгівлі); показники якості (забезпечення відповідності діяльності системи управління підприємства торгівлі стандартам якості ДСТУ ISO 9001:2001 (ISO 9001:2001) та ін.; забезпечення відкритості, прозорості й об'єктивності при формуванні кадрового резерву підприємства торгівлі; підвищення якості навчального процесу у корпоративному університеті (навчальному центрі); підвищення індексу рівня освіти та рівня кваліфікації персоналу підприємства торгівлі; відсоток своєчасно реалізованих субстратегій соціального розвитку підприємств торгівлі; підвищення рівня якості проектів соціального розвитку підприємства торгівлі; підвищення рівня якості соціальних зв'язків у колективі підприємства торгівлі; підвищення практичного значення результатів реалізації ССРПТ; зростання рівня соціального партнерства у колективі підприємства торгівлі; підвищення якості трудового життя персоналу підприємств торгівлі).

Удосконалено систему критеріїв та індикаторів оцінки результативності й ефективності ключових субстратегій соціального розвитку підприємств торгівлі. В якості ключових критеріїв оцінки запропоновано: ступінь досягнення мети соціального розвитку підприємства торгівлі; ефективність діяльності підприємства торгівлі; забезпечення довгострокових конкурентних переваг підприємства торгівлі; ступінь відповідності соціальному потенціалу підприємства торгівлі.

Обґрунтовано, що соціальний розвиток підприємства дає значний за обсягом, тривалий за часом та інтегральний за характером соціально-економічний ефект. При цьому слід зауважити, що, як правило, результати соціального розвитку підприємства трансформуються в економічний ефект у довгостроковій перспективі.

Таким чином, в умовах побудови в Україні соціально орієнтованої економіки практичне застосування розроблених методичних підходів до оцінювання рівня соціального розвитку підприємств торгівлі дозволить активно впроваджувати на вітчизняних підприємствах торгівлі стратегічний підхід до управління соціальним розвитком, а використання аргументованих у дисертації пропозицій щодо формування стратегії соціального розвитку підприємства сприятиме прийняттю обґрунтованих управлінських рішень в умовах динамічного зовнішнього середовища.

Висновки

Одержані у перебігу дослідження результати дозволяють вирішити важливе науково-практичне завдання з удосконалення теоретичних, методичних положень і науково-практичних рекомендацій щодо формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі в умовах динамічного зовнішнього середовища.

Основні висновки та результати, які отримано в процесі наукового дослідження відповідно до зазначеної мети і завдань, полягають у такому:

1. Недосконалість чинних механізмів управління соціальним розвитком підприємств торгівлі зумовила необхідність теоретичного обґрунтування концептуальних засад управління соціальним розвитком підприємства. Систематизація основних концептуальних підходів до тлумачення поняття «соціальний розвиток підприємства торгівлі» дозволила трактувати його як прогресивні кількісні, якісні і структурні організаційні зміни, які спрямовані на вдосконалення соціального середовища підприємства і сфери соціальних взаємовідносин із зацікавленими в діяльності підприємства групами - власниками, персоналом, споживачами, громадськістю, бізнес-партнерами на засадах соціального партнерства і партисипативного підходу в управлінні, що поглиблює розуміння сутності процесу соціального розвитку підприємства торгівлі та його взаємозв'язку із соціально відповідальною поведінкою підприємства.

2. У системі стратегічного управління визначено стратегію соціального розвитку підприємства торгівлі як загальний напрям дій щодо розвитку компетенцій, лояльності й підвищення продуктивності праці персоналу до рівня, необхідного підприємству для досягнення стратегічних цілей діяльності у поєднанні із задоволенням потреб і очікувань інших, зацікавлених у діяльності підприємства, груп - власників, споживачів, бізнес-партнерів, громадськості. Доведено, що стратегія соціального розвитку як одна з функціональних стратегій розвитку підприємства передбачає планування і реалізацію заходів як щодо розвитку і захисту персоналу підприємства в процесі здійснення стратегічних організаційних змін, так і заходів щодо розвитку перспективних взаємовідносин із зовнішніми групами впливу. Стратегія соціального розвитку формується у контексті соціальної політики підприємства торгівлі, яку пропонується розглядати як сукупність поглядів, ідей, методів та принципів, спрямованих на прогресивний розвиток внутрішнього та зовнішнього соціального середовища підприємства, що є орієнтиром для формування і реалізації стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі.

3. З метою удосконалення методичних підходів щодо здійснення вибору оптимального варіанта стратегії розроблено комплексну систему показників оцінки стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі. Ця система складається з критеріїв, які є виміром прийнятності обраної стратегії, параметрів - характеристик окремих аспектів стратегії соціального розвитку підприємства, індикаторів - сукупності якісних та кількісних характеристик, що надають можливість у формалізованому вигляді описати обрані параметри та показники, які віддзеркалюють стан окремих елементів стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі.

4. Обґрунтовано ключові принципи, на яких має формуватися прийнятна стратегія соціального розвитку підприємств торгівлі, - відповідність міжнародним стандартам соціальної відповідальності; відповідність стратегії соціального розвитку загальній стратегії розвитку підприємства торгівлі; пріоритетність напрямів мотивації персоналу у процесі формування та реалізації стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі, економічність стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі та її відповідність організаційній структурі та організаційній культурі підприємства; визначення пріоритетних сфер стратегічного соціального розвитку підприємства; взаємоузгодженість ключових субстратегій соціального розвитку підприємства, що створює передумови обґрунтованого вибору прийнятної стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі.

5. Розроблений методичний підхід до оцінки рівня соціального розвитку підприємств торгівлі з використанням економіко-математичної моделі з комп'ютерною обробкою інформації дозволив на основі розрахунків інтегрального показника оцінити рівень соціального розвитку підприємства торгівлі та розробити відповідні заходи щодо його підвищення, тобто створити необхідну інформаційну базу для формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі.

6. Дослідження стану й умов управління соціальним розвитком підприємств дозволило визначити рівень соціального розвитку підприємств торгівлі із застосуванням розробленого методичного забезпечення та визначити підприємства-лідерів в сфері соціального розвитку. Доведено, що на сьогодні високий рівень соціального розвитку не характерний для досліджуваних підприємств торгівлі, що пояснюється не тільки фінансовими та економічними труднощами, але й недостатньою розвиненістю стратегічного підходу до планування соціального розвитку підприємств торгівлі.

7. Виокремлено основні етапи процесу формування стратегії соціального розвитку підприємства, які включають: діагностику рівня соціального розвитку підприємства торгівлі, розробку та реалізацію стратегії соціального розвитку і контролінг соціальних процесів підприємства, що дозволить формалізувати та оптимізувати процес стратегічного управління соціальним розвитком підприємств торгівлі.

8. Залежно від розміру, особливостей механізму стратегічного управління та специфіки кадрової політики підприємства пропонується виокремити три основних підходи до організації стратегічного управління соціальним розвитком підприємств торгівлі: комплексний підхід, який передбачає створення такого спеціалізованого функціонального підрозділу, як відділ соціального розвитку підприємства; функціональний підхід, яким не передбачається створення окремого структурного підрозділу, натомість розширюються функції планової служби підприємства (служби стратегічного розвитку підприємства), до штату яких вводиться посада менеджера з питань соціального розвитку; ситуативний підхід, згідно з яким створюються тимчасові робочі групи з формування стратегії соціального розвитку підприємства. Запропонована класифікація дає можливість повніше розкрити сутність і обґрунтувати механізм процесу реалізації стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі.

9. Розроблено методичний підхід до оцінки результативності та ефективності стратегії соціального розвитку підприємства, ключовою складовою якого є запропонована система критеріїв та індикаторів оцінки ефективності субстратегій соціального розвитку підприємств торгівлі (стратегія розвитку соціальної інфраструктури підприємства; стратегія навчання і розвитку персоналу підприємства; стратегія розвитку системи компенсації трудової участі персоналу підприємства; стратегія розвитку організаційної культури підприємства), що уможливлює комплексність і повноту оцінювання.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Сичова Н. В. Стратегія управління знаннями як запорука успіху організації / Н. В. Сичова // Економіст. -- 2006. -- №12. -- С. 48--51 (0,42 друк. арк.).

2. Сичова Н. В. Стратегія соціального розвитку організації крізь призму стратегічного планування її соціальної інфраструктури / Н. В. Сичова // Економіка і регіон. Вісн. Полтав. нац. техн. ун-ту ім. Ю. Кондратюка. -- 2008. -- №3 (18). -- С. 158--164 (0,47 друк. арк.).

3. Сичова Н. В. Соціальна відповідальність як напрям реалізації корпоративної стратегії розвитку / В. М. Жуковська, Н. В. Сичова // Вісник нац. ун-ту водн. господ-ва та природокористування. -- 2008. --№1(41). -- С. 72--79 (0,42 друк. арк., з них авторські -- 0,32 друк. арк. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано передумови формування і сформульовано напрями реалізації корпоративної стратегії розвитку підприємств торгівлі).

4. Сичова Н. В. Дослідження рівня соціального розвитку підприємств торгівлі / Н. В. Сичова // Економіст. -- 2008. -- №12. -- С. 64--66 (0,36 друк. арк.).

5. Сичова Н. В. Формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі / Н. В. Сичова // Вісн. Київ. нац. торг.- екон. ун-ту. --2009. -- №3. --

С. 38--43 (0,41 друк. арк.).

В інших виданнях:

6. Сичова Н. В. Управління знаннями як чинник успіху організації / Н. В. Сичова // Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. -- К.: Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2005. -- С. 149--152 (0,1 друк. арк.).

7. Сичова Н. В. Стратегія управління знаннями - запорука успіху організації / Н. В. Сичова // Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Полтава: Полтав. ун-т. спож. кооп. України, 2006. - С. 233--234 (0,1 друк. арк.).

8. Сичова Н. В. Стратегія розвитку соціально-побутової інфраструктури організації / Н. В. Сичова // Економічна організація та економічна освіта: взаємообумовленість стратегій розвитку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. -- К.: Київ. нац. екон. ун-т, 2007. -- С. 354--357 (0,12 друк. арк.).

9. Сичова Н. В. Соціальна відповідальність як складова загальної корпоративної стратегії розвитку організації / Н. В. Сичова // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.; відп. ред. А. А. Мазаракі -- К.: Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2007. -- С. 25--26 (0,1 друк. арк.).

10. Сичова Н. В. Управління формуванням соціального пакета організації / Н. В. Сичова // Управлінській потенціал у системі економічного розвитку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.; відп. ред. В. Г. Сумцов -- Луганськ.: Східноукр. нац. ун-т. ім. В. Даля, 2007. -- С. 139--141 (0,12 друк. арк.).

11. Сичова Н. В. Формування стратегії соціального розвитку організації / Н. В. Сичова // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: матеріали восьмої Міжнар. наук.-практ. конф.: тези доп.: у 2 ч.; відп. ред. О. Б. Ступін - Донецьк.: Донец. нац. ун-т, 2007. -- Ч. 2. -- С. 203--205 (0,12 друк. арк.).

12. Сичова Н. В. Моделювання стратегії соціального розвитку торговельного підприємства / Н. В. Сичова // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні: матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф.; відп. ред. А. А. Мазаракі -- К.: Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2008. -- С. 207--208 (0,1 друк. арк.).

13. Сичова Н. В. Моделювання процесу розробки стратегії соціального розвитку торговельного підприємства в умовах динамічного зовнішнього середовища /

Н. В. Сичова // Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.: тези доп.: у 2 ч.; відп. ред. А. А. Мазаракі -- К.: Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2008. -- Ч. 2. -- С. 228--230 (0,1 друк. арк.).

14. Сичова Н. В. Оцінка ефективності стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі / Н. В. Сичова // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.: -- К.: Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2009. -- С. 228--230 (0,1 друк. арк.).

Анотація

Сичова Н.В. Стратегія соціального розвитку підприємств торгівлі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Київський національний торговельно-економічний університет, Київ , 2009.

Дисертаційна робота присвячена актуальним проблемам удосконалення теоретичних, методичних і практичних аспектів формування стратегії соціального розвитку підприємств торгівлі. У роботі запропоновано визначення соціального розвитку підприємства торгівлі, стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі, соціальної політики та соціального потенціалу підприємства торгівлі, визначено ключові принципи прийнятності стратегії соціального розвитку підприємства. Розроблено методичний підхід до оцінки рівня соціального розвитку підприємств торгівлі, на підставі якого визначено рівень соціального розвитку окремих підприємств торгівлі м. Києва та запропоновано заходи щодо його підвищення. Виокремлено та обґрунтовано основні етапи процесу формування стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі, що дозволяє комплексно вирішити існуючі проблеми у цій сфері.

Основні результати дисертаційної роботи впроваджено в практичну діяльність підприємств торгівлі.

Ключові слова: соціальний розвиток підприємства торгівлі, стратегія соціального розвитку підприємства, рівень соціального розвитку підприємства, соціальний паспорт підприємства.

Аннотация

Сычёва Н.В. Стратегия социального развития предприятий торговли. - Рукопис.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, 2009.

Диссертационная робота посвящена актуальным проблемам усовершенствования теоретических, методических и практических аспектов формирования стратегии социального развития предприятий торговли. В роботе обобщены концептуальные подходы к определению социального развития предприятия; уточнено понятие «социальное развитие предприятия торговли», которое предложено трактовать как процесс осуществления прогрессивных количественных, качественных и структурных изменений, направленных на усовершенствование социальной среды предприятия и сферы социальных взаимоотношений с заинтересованными в деятельности предприятия группами - собственниками, персоналом, потребителями, общественностью, бизнес-партнерами на основе социального партнерства и партисипативного подхода в управлении. Понятие «стратегия социального развития предприятия торговли» определено как общее направление действий, ориентированных на развитие компетенций, лояльности и эффективности работы персонала до уровня, необходимого предприятию для достижения стратегических целей в комплексе с удовлетворением потребностей и ожиданий других, заинтересованных в деятельности предприятия групп: собственников, потребителей, бизнес-партнеров, общественности.

Обоснован перечень ключевых принципов приемлемости стратегии социального развития предприятий торговли: соответствие международным стандартам социальной ответственности; соответствие стратегии социального развития общей стратегии развития предприятия торговли; приоритетность направлений мотивации персонала в процессе формирования и реализации стратегии социального развития предприятия торговли; экономичность стратегии социального развития предприятий торговли; ёё соответствие организационной структуре управления и организационной культуре предприятия; определение приоритетных сфер стратегического социального развития предприятия; согласованность ключевых субстратегий социального развития предприятия, что создает предпосылки для обоснованного выбора приемлемой стратегии социального развития предприятия.

Разработан методический подход к оценке уровня социального развития предприятий торговли, позволяющий, на основе расчета интегрального показателя оценить уровень социального развития предприятия и таким образом сформировать информационную базу для разработки стратегии социального развития предприятия торговли. На основании использования данного похода проведено оценивание и анализ уровня социального развития отечественных предприятий торговли. Результаты анализа свидетельствуют о низком уровне социального развития отечественных предприятий торговли.

Определены основные этапы процесса формирования стратегии социального развития предприятия торговли: диагностика уровня социального развития предприятия, разработка и реализация стратегии социального развития предприятия и контролинг социальних процессов предприятия. Разработана модель процесса формирования стратегии развития социальной инфраструктуры предприятия торговли.

Предложена усовершенствованная классификация подходов к организации процесса реализации стратегии социального развития предприятия торговки, включающая комплексный, функциональный и ситуативный подходы.

Для оптимизации процесса реализации стратегии социального развития предприятий торговли разработаны проекты «Положения об отделе социального развития предприятия торговли», «Должностной инструкции начальника отдела социального развития предприятия» и «Социального паспорта предприятия торговли».

Усовершенствовано методический подход к оцениванию результативности и эффективности стратегии социального развития предприятий торговли, ключевой составляющей которого является разработанная система критериев и индикаторов оценки субстратегий социального развития предприятия (стратегии развития социальной инфраструктуры предприятия, стратегии развития системы компенсации трудового вклада персонала, стратегии обучения и развития персонала, стратегии развития организационной культуры), обеспечивающая комплексность и полноту оценивания.

Ключевые слова: социальное развитие предприятия торговли, стратегия социального развития предприятия, уровень социального развития предприятия, социальний паспорт предприятия.

Annotation

Sychouva N.V. The strategy of social development enterprises of trade. - Manuscript.

The dissertation for the Degree of Candidate of Economic Science in the specialty 08.00.04 - economy and managements of enterprises (according to spheres of economic activity). - Kyiv National University of Trade and Economic, Kyiv, 2009.

...