Управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

національний університет біоресурсів і природокористування україни

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Никончук Вікторія Миколаївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут землеробства НААН України”

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Гудзинський Олексій Дмитрович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри менеджменту ім. проф. Й.С. Завадського

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Сахацький Микола Павлович,

Одеська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедри менеджменту і маркетингу

кандидат економічних наук, доцент

Вихор Микола Васильович,

Білоцерківський національний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У комплексі заходів з виведення сільського господарства України з кризового стану, підвищення його конкуренто-спроможності та забезпечення сталого розвитку визначальна роль відводиться системі управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств. З огляду на це, актуальною проблемою є вдосконалення формування і втілення механізмів економічного, соціального, технічного та екологічного розвитку сільськогосподарських підприємств, їх ефективне поєднання, створення моделі функціонування за умов сталого розвитку.

В останні роки вітчизняні та зарубіжні науковці зосередили увагу на дослідженні особливостей активізації діяльності, як реальної можливості забезпечення динамічного розвитку підприємств. Істотний внесок у вирішення цих питань зробили такі вітчизняні науковці як В.М. Вихор, В.П. Галушко, О.Д. Гудзинський, О.Ю. Єрмаков, Й.С. Завадський, В.С. Збарський, А.О. Заїнч-ковський, М.М. Ільчук, В.А. Кадієвський, С.М. Кваша, М.І. Кісіль, М.П. Сахаць-кий, П.Т. Саблук, Н.М. Сіренко, В.К. Савчук, О.В. Шкільов, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин та інші.

Розв'язанню вище перерахованих питань присвячені кандидатські дисертації. Зокрема, особливості активізації діяльності в умовах ринкової економіки висвітлено в працях М.Д. Бабенко (2005 р.), Т.В. Гаврилової (2007 р.), В.С. Родіної (2009 р.), А.В. Троян (2009 р.). Формування організаційно-економічних механізмів активізації діяльності розкрито в працях Н.В. Вецепури (2005 р.), П.І. Мірошни-ченко (2007 р.).

Однак, слід зазначити, що недостатньо висвітленою залишається проблема управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств. Остання не виступає як системна цілісність в органічній взаємодії організаційно-економічних, соціально-психологічних механізмів макро- та мікроекономічного спрямування. Існує розбалансованість між державною організаційно-регуля-тивною функцією, ринковою та внурішньосистемною самоактивізаційною діяльністю підприємницьких структур аграрного сектору економіки. Не розроб-лено системи побудови результативного управління розвитком активізації діяль-ності підприємств.

Набуває актуальності вивчення всіх механізмів впливу на діяльність сільськогосподарських підприємств у їх взаємодії та взаємозалежності з ураху-ванням регіональних, галузевих та державних особливостей. Деталізації вимагають концептуальні засади й прогноз розвитку регіонів та підприємницьких структур в умовах сталого розвитку. Отже, дослідження проблеми розвитку сільського господарства, з'ясування їх витоків, поглиблений аналіз та опрацювання напрямів активізації суб'єктів діяльності постають важливим завданням сучасної науки, вирішення якого прискорить соціально-економіко-екологічний розвиток сільськогосподарських підприємств на регіональному рівні. Згідно з цими міркуваннями, які визначають актуальність дослідження, обрано тему дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з програмою науково-дослідної роботи Національного університету біоресурсів і природокористування України «Розробка теорії і методології формування адаптивно розвиваючої системи менеджменту в умовах інституціонально-структурної трансформації економіки України» (номер держав-ної реєстрації 0107U004874). В межах наукової програми автором обґрунтовано методологічні підходи з формування результативної системи управління активі-зацією діяльності підприємств.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в поглибленні науково-методичних засад і розробці рекомендацій з формування системи управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств, що забезпечить їх динамічний стратегічний розвиток та конкурентоспроможність.

Відповідно до мети в роботі поставлені та розв'язані наступні завдання:

- узагальнено та систематизовано теоретико-методологічні засади активізації діяльності підприємств з метою уточнення її сутності як передумови формування результативної системи управління сільськогосподарськими підприємствами;

- розкрито сучасний зміст категорій «діяльність підприємств», «сталий розвиток», «активізація діяльності», «управління активізацією діяльності» та сфор-мовано авторський підхід до визначення їх сутності відповідно до мети та цільової спрямованості діяльності підприємств;

- обґрунтовано методологічний підхід щодо формування механізмів активізації діяльності підприємств з метою забезпечення сталого розвитку та високої конкурентоспроможності підприємств;

- запропоновано систему критеріїв і показників оцінки активізації діяльності, визначено систему чинників, що впливають на підвищення результативності діяльності сільськогосподарських підприємств;

- на основі емпіричних досліджень стану господарської діяльності підпри-ємств сформована зведено-аналітична інформація як основа обґрунтування пропо-зицій щодо удосконалення управління активізацією діяльності підприємницьких структур;

- запропоновано алгоритм інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств, для визначення рівня інвестиційної привабливості та ступеня інноваційної готовності підприємства та трудового колективу до управління змінами в умовах динамічного стратегічного розвитку;

- обґрунтовано стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств, які спрямовані на визначення стратегічних напрямів їх діяльності;

- розроблено модель розвитку сільськогосподарських підприємств для прогнозування їх економічної стійкості.

Об'єктом дослідження є процес формування системи управління активі-зацією діяльності підприємств в умовах економічної стійкості сільськогоподарсь-кого виробництва. Поглиблені дослідження зроблені на матеріалах сільськогоспо-дарських підприємств Рівненської області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і прикладних аспектів управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств в умовах сталого розвитку.

Методи дослідження. Теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення закономірностей здійснення ринкових процесів. У роботі використовувались положення наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених з питань економічної стійкості сільськогосподарських підприємств.

Методологічну основу дисертаційної роботи становить абстрактно-логічний метод (теоретичні узагальнення та формування висновків), кореляційно-регресійний аналіз (вплив факторів на результативний показник), багатофакторні моделі (аналіз впливу факторів виробництва на прибуток підприємств), SWOT-аналіз (при визначенні сильних і слабких сторін, можливостей та загроз навколишнього середовища для підприємств), метод експертних оцінок (при виявленні критеріїв оцінки професійно-кваліфікаційного рівня управлінського персоналу та іміджу підприємства), індексного методу (при визначенні індексу фінансової стійкості підприємств), кластерний аналіз (при оцінці розподілу сільськогосподарських підприємств на групи за фінансовою стійкістю).

Коректність висновків була досягнута шляхом аналізу статистичної звітності обласного управління статистики в Рівненській області, аналітичних оглядів, спеціалізованих періодичних видань, а також матеріалів, зібраних здобувачем у процесі проведення досліджень у сільськогосподарських підприємствах.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати, які відображають наукову новизну та виносяться на захист, полягають в наступному:

вперше:

- розроблено методологічні підходи щодо формування цілісної системи управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств, яка включає загальну методологію її побудови, концепцію та комбіновані стратегії сталого розвитку сільськогосподарських підприємств, критерії та показники їх оцінки (С. 6-7, 13);

удосконалено:

- методологію формування інтегрованого показника сталого розвитку сільськогосподарських підприємств як головного критерію цільової спрямованості системи управління активізацією діяльності підприємницьких структур (С. 15);

- прийоми оцінки управління персоналом сільськогосподарських підпри-ємств, в основу яких покладено соціально-психологічні, морально-етичні аспекти людської діяльності, імідж підприємства та керівника, компетентність управ-лінської команди, що дає змогу приймати оптимальні управлінські рішення (С.11-12);

- методологічний підхід до оцінки управління активізацією діяльності під-приємств, що дало можливість системно врахувати вплив механізмів активізації з використанням моделей кореляційно-регресійної залежності та рівнів економіч-ного розвитку сільськогосподарських підприємств (С.8-11).

одержали подальший розвиток:

- сутність діяльності підприємств через їх самоактивізацію і процес, активізацію діяльності через ініціативну дію і управління нею, через організаційну взаємодію підприємницької структури і менеджменту згідно обґрунтованої мети та цільової спрямованості з орієнтацією на забезпечення сталого розвитку соціально-економічних систем (С.5);

- інтегрована модель розвитку сільськогосподарських підприємств, яка ґрун-тується на принципі комплексності, що включає механізми активізації діяльності підприємств та джерела підвищення їх ефективності (С.14).

- альтернативні стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств, сформовані залежно від рівня економічної стійкості та спрямовані на підвищення їх конкурентоспроможності в умовах сталого розвитку (С.13-14).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методологічних підходів щодо формування цілісної системи управління активі-зацією діяльності підприємств. Основні положення і висновки дисертаційної роботи знайшли застосування в навчальному процесі приватного вищого навчаль-ного закладу «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука» при викладанні дисципліни «Управління потенціалом підприємств» (довідка № 01/511 від 20.10.09 р.). Результати дослідження використовувалися Головним управлінням агропромислового розвитку Рівненсь-кої обласної державної адміністрації при розробці КПКВК 2801210 «Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинницт-ва» (акт № 04/1-885 від 31.05.10р.). Результати дисертаційної роботи апробовано і впроваджено управлінням агропромислового розвитку Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області при формуванні стратегічного плану розвитку регіону (акт №01/3-291 від 19.05.10р.). Результати роботи у формі пропозицій щодо підвищення ефективності виробництва використано у СВК ім. Л. Українки Дубенського району Рівненської області при плануванні та організації виробничо-господарської діяльності (довідка № 150 від 27.10.09р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою самос-тійною виконаною науковою працею, яка має наукове і практичне значення. Наукові результати дослідження, які виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювалися на: Всеукраїнській науково-прак-тичній конференції «Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства» (м. Житомир, Житомирський державний університет ім. І. Франка, 14 квітня 2005 р.), Міжнародному форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків, Національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, 19-20 квітня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Особливості фінансово-бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку регіону» (м. Чернівці, Буковинська державна фінансова академія, 8-9 жовтня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференцій «Ціна, якість, витрати та ефективність виробництва в АПК» (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 28-29 жовтня 2010 р.)

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 9 наукових працях загальним обсягом 2,75 друк. арк., з них 4 статті у наукових фахових виданнях обсягом 2,01 друк. арк., 1 стаття обсягом 0,1 друк. арк. в інших виданнях та 4 матеріали науково-практичних конференцій обсягом 0,73 друк.арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (230 найменувань). Основний зміст викладено на 190 сторінках. Дисертація включає 36 таблиць, 30 рисунків, 25 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету та завдання, об'єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення, особистий внесок здобувача та апробацію результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Теоретичні засади управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств» розкрито сутність понятійного апарату відповідно до теми дослідження, сформовано систему критеріїв і показників оцінки сталого розвитку підприємств, яку покладено в основу обґрунтування цільової спрямованості управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств та його складових елементів як системної цілісності.

Кожна економічна система характеризується складною структурою. Вихід-ним елементом її є діяльність, що зумовлює необхідність існування економічних відносин, перетворення окремих господарських одиниць на єдине ціле, невід'ємні структурні частини суспільного виробництва. В науковій літературі діяльність розглядається як сукупність економічних відносин і зв'язків між фізичними особами, суб'єктами підприємництва й державними інституціями і суб'єктами за інтересами.

На основі узагальнення і систематизації позицій науковців оцінено вичерп-ність та змістовність трактування понять «діяльність підприємств», «активізація діяльності», «сталий розвиток», «управління активізацією діяльності».

Доведено, що, діяльність слід розглядати як цілеспрямований процес, який забезпечує розвиток суспільства і його підприємницьких структур через самоактивізацію кожної людини чи групи людей, підприємств як соціально-економічних систем внутрішнього та зовнішнього середовища. В основі цього процесу реалізація місії господарюючої структури та зобов'язань перед суб'єктами за інтересами.

Активізацію діяльності в дисертаційній роботі нами визначено як ініціативну дію суб'єктів господарювання, які шляхом використання науково обґрунтованих методів та механізмів в організаційній взаємодії здатні забезпечити розвиток економічної, соціальної, екологічної систем та їх збалансованість.

Сталий розвиток розглядається як такий, що задовольняє матеріальні, духовні потреби суспільства і створює умови для збалансованості соціальної, економічної та екологічної систем з урахуванням майбутніх ціннісних орієнтацій діяльності через механізми гармонізації людини з природою і суспільством.

Управління активізацією діяльності досліджується нами як системна ціліс-ність організації та менеджменту, що в органічній взаємодії забезпечують реалі-зацію цільової спрямованості підприємницьких структур шляхом активізації людського фактору та розвитку ціннісних орієнтацій в системі діяльності.

Таким чином, уточнено названі вище поняття в контексті мети та цільової спрямованості дисертаційного дослідження: «діяльність підприємств» ­ через процес, «активізація діяльності» ­ через дію і «сталий розвиток» ­ через напрямок.

Обґрунтовано методологічні засади формування системи управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств, критеріїв і показників оцінки. Сформовано систему методів дослідження, акцентовано увагу на цільовій спрямованості організації та менеджменту.

Підприємство як системна цілісність у процесі господарювання здійснює різні види діяльності, що згруповані нами за такими класифікаційними ознаками: сферою прояву; цільовою, фінансовою, галузевою, функціональною спрямо-ваністю; формою власності та терміном дії. Розроблено алгоритм їх оцінки за схемою: вид діяльності, цільова спрямованість, об'єкт управління, критерії та показники оцінки, тип ринкової поведінки та реакції організаційних формувань, напрями активізації діяльності.

Специфіка і особливості кожного виду діяльності визначаються об'єктивними факторами, а саме: типами та видами управління, обраними стратегіями розвитку, цільовою спрямованістю, внутрішньо- та зовнішньо системною орієнтацією. В дисертаційній роботі розкрита така особливість, яку покладено в основу формування напрямів і механізмів активізації діяльності підприємств, обґрунтування критеріїв та показників оцінки.

В основу методологічних підходів щодо формування механізмів активізації діяльності покладено: технологію процесу створення умов для забезпечення розвитку активізаційної діяльності підприємств, яка охоплює фактори макро- та мікроекономічного середовища; якісні й кількісні показники оцінки системи управління, розвитку ресурсної бази та функціональних підсистем організаційного формування, інноваційної й інвестиційної діяльності. Сформовано систему механізмів активізації діяльності господарюючих структур, зорієнтовану на забезпечення сталого розвитку підприємств під впливом факторів екологічного, соціального та економічного спрямування і забезпечення їх конкурентоспро-можності.

Враховуючи вище викладене сформовано основні елементи управління активізацією діяльності підприємств як системи з урахуванням впливу середовища їх функціонування (рис. 1).

Деталізовано та конкретизовано основні елементи підсистем системи управління активізаційною діяльністю підприємницьких структуру.

Рис. 1. Управління активізацією діяльності підприємств як системи (фрагментарний варіант).

Размещено на http://www.allbest.ru/

кцент зроблено на збалансованому поєднанні механізмів державного стимулюючо-регулятивного, ринкового та внутрішньо системного самоактивіза-ційного характеру.

У другому розділі «Аналіз управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств у контексті сталого розвитку» проаналізовано стан і тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств, проаналізовано вплив факторів активізації діяльності макро- та мікроеко-номічного спрямування на результативні показники господарювання, дано їм оцінку як умовам забезпечення ефективності управління активізаційною діяль-ністю.

В основу проведення емпіричних досліджень нами покладено логічну схему, якою передбачено проведення аналізу від загального до часткового, а саме: від оцінки факторів макроекономічного спрямування до мікроекономічного; від зовнішнього конкурентного середовища до внутрішнього через оцінку потен-ціалів; від загального макроекономічного інституціонального до внутрішньо системного; від загального потенціалу до оцінки його складових, включаючи управлінську команду. Цільовою спрямованістю названої логічної схеми є формування зведено-аналітичної інформації щодо виявлення ступеню впливу факторів макро- та мікроекономічного характеру в системі створення умов розвитку активізаційної діяльності на результативні показники господарювання.

В економічній ситуації, що склалась в країні, проблеми фінансування сільського господарства досліджуваної Рівненської області не можуть бути вирішені підприємствами самостійно. Як показали результати аналізу більшості сільськогосподарських підприємств області важливу роль в їхній діяльності відіграють, як правило, залучені кошти. Тому успішність економічної діяльності сільськогосподарських підприємств дедалі тісніше ставиться в залежність від ступеня залучення інвестиційних, кредитних ресурсів і коштів держаної підтрим-ки в систему фінансового забезпечення відтворювальних процесів як передумови формування комплексності засад активізації діяльності господарюючих структур.

Проведений аналіз свідчить про збільшення у сільськогосподарських підприємствах обсягів інвестування та кредитування. Так, інвестиції в основний капітал сільськогосподарських підприємств Рівненської області, зросли порівняно з 2004 роком на 104,9 млн грн і сума їх у 2008 р. становить 158,9 млн грн, а обсяг виданих кредитів порівняно з 2004 р. кредитування господарств зріс у 2008 р. в 4,1 рази, з них сума пільгових кредитів - в 2,3 рази.

У ході дослідження проведено кореляційний аналіз, який виявив зв'язок між обсягами залучених інвестицій, наданих кредитів, отриманих дотацій та чистим прибутком на 1га сільськогосподарських угідь (рис.2).

В результаті обробки одержаних матеріалів дослідження складено рівняння залежності, які мають наступний вигляд:

- залежність чистого прибутку від обсягу інвестицій (формула (1)):

y=- 2,04+0,0014x_, (1 )

де y-чистий прибуток на 1га сільськогосподарських угідь, грн., x - обсяг інвестицій, грн.;

- залежність чистого прибутку від обсягу кредитування (формула (2)):

y=- 1,37+0,007x_, (2)

де y -чистий прибуток на 1га сільськогосподарських угідь, грн., x - обсяг кредитів;

- залежність чистого прибутку від обсягу дотацій (формула (3)):

y=- 0,17+0,004x, (3)

де y -чистий прибуток на 1га сільськогосподарських угідь, грн., x - обсяг дотацій, грн.

Рис. 2. Вплив механізмів активізації діяльності на чистий прибуток.

Як показують кореляційно-регресійні моделі із збільшенням обсягів залучених коштів у господарську діяльність аграрного формування кожна гривня підвищує результативність його діяльності відповідно у 0,007, 0,004, 0,0014 рази. Розраховані коефіцієнти кореляції r_і=0,51, r_к=0,53, r_д=0,57 свідчать, що між факторами моделей та залежними змінними існує взаємозв'язок.

Таким чином, із збільшенням фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств з боку держави, залучення грошових коштів у господарську діяльність спостерігається ріст результативного показника. Така залежність зумовлена здатністю підприємницьких структур використовувати фактори зовні-нього середовища й активізувати діяльність.

Однак кінцева результативність організаційної системи є раціональною взаємодією зовнішнього та внутрішнього середовища, вмілим використанням їхніх факторів як основи формування можливостей господарюючих структур. Це дає підставу стверджувати, що основними джерелами фінансових ресурсів повинні бути внутрішньо системні з орієнтацією на максимальне використання можливостей зовнішнього конкурентного середовища на ринках продуктів, послуг і споживачів.

Активність діяльності підприємств значною мірою залежить від сформо-ваного потенціалу: ресурсного, фінансового, економічного, організаційного, біологічного, технологічного, інвестиційного, інноваційного тощо. Для виявлення впливу їх на активізацію суб'єктів діяльності проведено поглиблені дослідження ресурсного забезпечення сільськогосподарських підприємств. На основі сформо-ваної зведено-аналітичної інформації виявлено залежність результативних показ-ників від факторів впливу та тенденції їх розвитку.

В досліджуваних підприємствах простежується залежність між розмірами землекористування, забезпеченістю фондами, трудовими ресурсами і результа-тивністю господарювання. Проведені дослідження показали, що при розширенні площ сільськогосподарських угідь на 1га доходи від реалізації продукції зростають на 0,007 грн, збільшення вартості основних виробничих фондів підприємства на 1 грн забезпечує ріст доходів від реалізації продукції на 0,22 грн, а підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників збільшує доходи від реалізації пролукції на 0,29 грн. Водночас збільшення вартості оборотних фондів підприємства на 1 грн, зростання чисельності працівників знижує доходи від реалізації продукції відповідно на 0,006 і 0,01 грн. Це підтверджується також і моделлю кореляційної залежності результативного показника і факторів впливу (формула (4)):

у_д= - 0,0001 + 0,007x₁ -0,06x₂ + 0,22 x₃ -0,01 x₄ +0,29x₅ , (4)

де y_д- доходи від реалізації продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.; х₁ - площа сільськогосподарських угідь, тис. га; х₂ - середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн; х₃ - середньорічна вартість основних фондів, тис. грн; х₄ - середньорічна чисельність працюючих, осіб.; х₅ - професійно- кваліфікаційний рівень працівників.

Кореляційно-регресійний аналіз підтвердив наявність тісного взаємозв'язку між факторами і показав, що, управляючи чинниками виробництва та дотриму-ючись принципів визначення їх пріоритетів і раціональної збалансованості, можна за рахунок створення передумов на 57,4 % забезпечити ріст доходів від реалізації продукції, а решта прибутку (42,6%) - за рахунок впровадженням механізмів активізації діяльності.

Підвищенню результативності підприємницьких структур значною мірою сприяє інноваційна діяльність, що підтверджується даними багатьох науковців. Однак в Рівненської області рівень інноваційної діяльності сільськогоподарських підприємствах не досить високий, що зумовлено: довготривалістю етапів розробки й апробації фундаментальних інновацій, відсутністю достовірної й вичерпної інформації про новітні вітчизняні наукові розробки в галузі сільського господарства, низьким рівнем впровадження та ринковим освоєнням новацій через низьку платоспроможність господарств. Так, у сільськогоподарських підприємствах рівень платоспроможності коливається від 0,24 до 0,53 за аналізований період. Низький рівень інноваційної активізації діяльності пояснюється низьким рівнем інноваційної сприйнятливості в сільського-подарських підприємствах.

Таким чином, економічний розвиток підприємства як одна із складових збалансованої системи розвитку не забезпечує повною мірою результативність активізації діяльності підприємств в умовах сталого розвитку, що підтвердило необхідність аналізу соціального та екологічного розвитку сільськогосподарських підприємств.

Для оцінки рівня соціального розвитку підприємств проведено аналіз рівня здоров'я, освіченості та тривалості життя населення. За результатами дослідження визначено індекс людського розвитку, який у 127 сільськогосподарських підприємствах досліджуваної області є низьким, 70 - середній, що пояснюється насамперед, низьким рівнем життя населення, зменшенням тривалості життя, погіршенням здоров'я і фізичного виховання, низьким рівнем відпочинку та культури людей, незадовільним станом соціальної інфраструктури.

В системі екологічного розвитку сільськогосподарських підприємств облас-ті важливу роль відіграє оцінка якісного стану ґрунтового покриву, який на сьогоднішній день характеризується як задовільний. Однак така оцінка не повністю відображає стан екологічного розвитку підприємств, що зумовило проведення розрахунку індексу екологічного розвитку з врахуванням факторів антропогенного впливу. Для оцінки складових даного індексу використано методику П.І. Коренюка. На основі розрахунків індексу екологічного розвитку виявлено великий розмах варіації в екологічному стані земельної території Рівненської області. Він коливається від 0,24 у Здолбунівському та Косто-пільському до 0,50 у Дубровицькому та Корецькому районах. Проведено групування підприємств за індексом екологічного розвитку, в результаті якого виявлено, що 86 з них мають критичний стан екологічної безпеки, 102 - екологічно загрозливий та 9 - задовільний.

У процесі дослідження встановлено тісний взаємозв'язок між соціальним, екологічним та економічним розвитком підприємств як збалансованої системи та дано інтегровану оцінку на основі запропонованої методики, яка враховує всі три виміри сталого розвитку. Результати досліджень показали, що індекс сталого розвитку варіює від 0,15 до 0,48 в сільськогосподарських підприємствах області, що свідчить про невідповідність умовам сталого розвитку. Однак в окремих підприємствах намітилася позитивна тенденція до відтворення людського та виробничого потенціалів, підвищення рівня доходів товаровиробників, задово-лення потреб споживачів продукції, а також дотримання екологічних обмежень у здійсненні сільськогосподарської діяльності. Тому запропонована методика забезпечить необхідне підґрунтя для розробки механізмів системного впливу на сільськогосподарські підприємства з метою підвищення рівня його сталості. конкурентоспроможність інвестиційний активізація інноваційний

В дисертації обґрунтовано мотиваційний механізм, який корелюється із задоволеністю роботою, що знаходить відображення в цілій гамі позитивних емоцій і почуттів, які супроводжують трудову діяльність працівників та форму-ють позитивний соціально-психологічний клімат. Матеріали обстежень мотивації працівників свідчать, що вони надають перевагу самовираженню (40,2%), незалежності та самостійності (38,0%), матеріальній винагороді за власну працю (25,6%), тоді як потреба кар'єрного росту працівників і відповідність здібностей виконуваній роботі мають найменшу питому вагу в структурі мотивації (відповідно 24,5 та 15,2%).

Створення умов розвитку як на рівні держави та забезпечення їх реалізації на рівні підприємства потребує формування ефективної системи управління активізацією діяльності. З цією метою нами проведено оцінку управлінського потенціалу, управлінського профілю, стилів управління на організаційний та соціально-психологічний клімат в трудовому колективі, виявлено залежність між загальним рівнем організації управління й ефективністю діяльності.

В ході дослідження шляхом порівняння результативного показника із стилем керівництва розроблено кореляційно-регресійну модель (формула (5)):

y_x =- 0,28+ 0,06x; (5)

де y_x - доходи від реалізації продукції на 100 га ріллі, грн/га; х- рівень стилю керівництва.

В результаті оброблених даних визначено залежність між результативним показником та рівнем організації управління (формула (6)):

y_x =- 27,2+ 26,4x, (6)

де y_x - доходи від реалізації продукції на 100 га ріллі, грн/га; х- рівень організації управління.

Здійснено інтегровану оцінку управлінського потенціалу сільськогосподарських підприємств за формулою (7):

_, (7)

де К_{упр п} - коефіцієнт управлінського потенціалу; К_кп - коефіцієнт кадрового потенціалу; К_о - коефіцієнт організаційного клімату; К_уп - коефіцієнт управлінь-кого профілю; К _ск - коефіцієнт стилю керівництва.

Згідно даних розрахунків значення коефіцієнту управлінського потенціалу є неоднозначним та коливається від 0,15 до 0,70. Це пояснюється великим розмахом варіації за коефіцієнтом стилю керівництва (від 0,15 до 0,85) та коефіцієнтом управлінського профілю (від 0,11 до 0,78) в сільськогосподарських підприємства області.

Обґрунтовано вплив управлінського потенціалу на рівень використання можливостей в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області (рис.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Зміна результативних показників в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області.

Із підвищенням рівня управлінського потенціалу в 2,9 рази збільшується сума грошових надходжень та чистого прибутку підприємств в 4,5 рази.

У третьому розділі «Удосконалення управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств» обґрунтовано концепцію сталого розвитку регіону; методичні підходи до формування результативної системи активізації діяльності, розроблено стратегії та запропоновано алгоритм інноваційно-інвестиційного розвитку як механізму забезпечення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств.

Удосконалення управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств ­ це комплексна система заходів організаційного, економічного, соціально-психологічного характеру, спрямована на забезпечення конкуренто-спроможності та їх динамічний розвиток. Для підвищення рівня обґрунтованості рішень щодо вибору комплексу заходів як сформованих передумов забезпечення результативності системи управління активізаційною діяльністю нами запропо-новано побудову результативного управління активізацією діяльності здійсню-вати на основі розробленого «дерева цілей», що охоплює дев'ять етапів, а саме: розробка загальної концепції розвитку регіону та визначення пріоритетних його напрямів; обґрунтування загальної стратегії розвитку; розробка програм еконо-мічного, соціального та екологічного розвитку; оцінка зовнішніх та внутрішніх можливостей для регіонального розвитку; обґрунтування портфеля стратегій для реалізації загальної стратегії розвитку регіону; формування регіональних меха-нізмів активізації суб'єктів діяльності (юридичних осіб); конкретизація напрямів розвитку аграрних господарюючих структур та їх цільової спрямованості; конкретизація стратегій розвитку підприємницьких структур; формування меха-нізмів забезпечення активізаційної діяльності підприємств.

На рівні сільськогосподарських підприємства в дисертаційній роботі запропоновано побудову результативного управління активізаційною діяльністю підприємств здійснювати за схемою, яка включає такі етапи технологічного процесу: розробка концепцій розвитку підприємства за напрямами забезпечення успіху в діяльності, формування загальної стратегії розвитку підприємства за напрямами цільової спрямованості та з урахуванням особливостей діяльності; обґрунтування функціонально-забезпечуючого портфеля стратегій; створення системи нормативів-стандартів, критеріїв і показників цільової спрямованості діяльності; формування механізмів управління активізацією діяльності; розробка результативної системи управління активізацією діяльності підприємств як цілісності.

Обґрунтовано методологію управління діяльністю підприємств, в основу якої покладено комплексність, цільову спрямованість, безперервність і чіткий напрям розвитку на довгострокову перспективу. При цьому враховано, що стратегічне бачення майбутнього розвитку підприємств залежить від їх фінансової стійкості. В результаті проведеного кластерного аналізу виділено чотири групи сільськогосподарських підприємств.

У процесі дослідження зроблено акцент на необхідності поглибленого вивчення й обґрунтування зовнішніх та внутрішніх факторів, які були враховані при розробці системи заходів і прийнятті рішень щодо забезпечення стійкого розвитку підприємств. Із застосуванням SWOT-аналізу встановлено чотири групи альтернативних стратегій розвитку підприємств, розкрито їх суть, механізми реалізації та зміну параметрів результативності. Розроблені альтернативні стратегії, покладені в основу формування портфеля стратегій розвитку сільського-подарських підприємств (табл. 1).

Таблиця 1

Стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств

Рівень фінансової стійкості	Запропоновані стратегії	Механізми активізації діяльності
Кризовий фінансовий стан (1 група)	Виживання, мінімізації витрат, вибіркового скорочення, ліквідація нерентабельних видів діяльності	1. Реструктуризація підприємства шляхом створення кооперативів, поглинання підприємств, розширення варіантів участі підприємств у капіталі, реорганізація структури управління. 2. Пошук резервів внутрішньо системного характеру. 3. Активна фінансова підтримка з боку держави за напрямами: дотації, пільго-ве оподаткування.

За такою схемою розроблено і розглянуто в дисертаційній роботі стратегії розвитку та системи заходів для другої, третьої та четвертої груп.

Виходячи із цільової спрямованості управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств як системи в дисертаційній роботі запропо-новано алгоритм визначення результативності системи управління потенціалом підприємств (рис.4).

Оцінку результативності управління активізацією діяльності підприємств пропонується проводити через інтегрований показник за формулою (8):

, (8)

де Р_уа - інтегрований показник результативності; К_уп - коефіцієнт управ-лінського профілю; К_вп - інтегрований коефіцієнт використання потенціалу; К_ок- коефіцієнт ефективності рішень; У_упр- коефіцієнт управлінського потенціалу; К_{ц екон р}- коефіцієнт досягнення цілей економічного розвитку; К_{ц соц р} - коефіцієнт досягнення цілей соціального розвитку; К _{ц екол р}- коефіцієнт досягнення цілей екологічного розвитку.

У дисертаційній роботі розроблено інтегровану модель розвитку підпри-ємств, яка включає комплексну оцінку механізмів активізації діяльності підпри-ємств, джерел підвищення їх ефективності шляхом моделювання альтернатив, вибору і впровадження варіантів забезпечення ефективності, дієвості та результативності всіх складових діяльності підприємств.

Оцінку прогнозованого прибутку пропонується проводити за формулою (9):

Рис.4. Логічна схема оцінки результативності управління активізацією діяльності підприємств.

Размещено на http://www.allbest.ru/

y_n+T=y₀+[(Дy_i+….+ Дy_n) *(Iв*Iм)]^T, (9)

де y_n+T - прогнозований прибуток, грн; y₀- базовий прибуток, грн;Дy_i, Дy_n - джерела підвищення ефективності; Iв- індекс росту виробничих факторів; Iм- індекс росту механізмів активізації; T- величина горизонту прогнозу (Т=1; 2;...).Наведена оцінка визначення прогнозованого прибутку сільськогосподарських підприємств Рівненської області здійснюються шляхом визначення факторів впливу на результативність їхньої господарської діяльності, враховуючи її позитивні та негативні сторони. Виконуючи цю роботу, доцільно враховувати, що аналіз повинен спиратися на глибоко обґрунтовані, характерні й об'єктивні дані про діяльність підприємств і абстрагуватися від його окремих, випадкових помилок. Тому вміле їх використання зможе забезпечити достатні темпи зростання ефективності діяльності підприємств.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретико-методичне узагальнення та запропоновано прикладне вирішення актуального наукового завдання щодо формування результативної системи управління активізацією діяльності сільського-подарських підприємств. В результаті проведеного дисертаційного дослідження сформовано наступні положення, висновки та науково-практичні рекомендації:

1. Сутність управління активізацією діяльності підприємств розкрито через визначення понять «діяльність підприємств», «активізація діяльності», «сталий розвиток», «управління активізацією діяльності», які забезпечують реалізацію цільо-вої спрямованості суб'єктів господарювання через активізацію людського фактору та розвитку ціннісних орієнтацій в діяльності як системи.

2. Обґрунтовано нові підходи до формування механізмів активізації діяль-ності підприємств. В основу формування механізмів діяльності покладено: техно-логію процесу створення умов забезпечення розвитку активізаційної діяльності підприємств, яка охоплює фактори макро- та мікроекономічного середовища; якісні та кількісні показники оцінки системи управління, розвитку ресурсної бази та функціональних підсистем організаційного формування, інноваційної, інвести-ційної діяльності.

3. Обґрунтовано методичні підходи до формування результативної системи управління активізацією діяльності шляхом поєднання механізмів державного стимулюючо-регулятивного, ринкового та внутрішньо системного самоактивіза-ційного характеру з врахуванням впливу середовища функціонування підприєм-ницьких структур.

4. Запропоновано систему нормативів-стандартів, критеріїв і показників оцінки результативної системи управління активізацією діяльності, яка забезпечує збалансованість екологічного, економічного, соціального розвитку та конкуренто-спроможності підприємств.

5. Проведено аналіз стану сільськогосподарських підприємств з метою виявлення потенційних можливостей їх стратегічного розвитку. У процесі оцінки рівня діяльності сільськогосподарських підприємств виявлено фактори, які є основою підвищення економічної ефективності виробництва. Встановлено пара-метри такої залежності: прибутковість підприємств на 57,4 % зумовлена внутрішньо системними факторами, а решта (42,6%) - завдяки дії факторів зовнішнього середовища.

6. Встановлено кореляційні залежності результативних показників від рівня використання сформованого потенціалу, рівня управлінського профілю, що дозволяє визначити ступінь їхнього впливу та дає можливість управляти цими факторами як потенційними можливостями і складовою стратегічного конкурентоспроможного розвитку підприємств.

7. Обґрунтовано альтернативні стратегії розвитку відповідно до виділених груп підприємств із застосуванням як ощадливих технологій, так і інтенсивних технологій з різним рівнем прогресивності машин. На основі портфеля стратегій сформовано загальну стратегію розвитку підприємств.

8. Запропоновано алгоритм інноваційно-інвестиційного розвитку сільського господарства, який визначає етапи реалізації інноваційної та інвестиційної політики підприємства та можливості впровадження стратегічних планів розвитку підприємства.

9. В процесі дослідження встановлено, що управлінські процеси в реальній практиці в основному здійснюються шляхом розробки, формування і впровадження альтернативних варіантів забезпечення результативності всіх складових діяльності підприємств. З метою підвищення фінансової стійкості підприємств та їх розвитку розроблена модель розвитку сільськогосподарських підприємств дає змогу не тільки аналізувати, але і прогнозувати економічну стійкість підприємства.

Розроблені пропозиції дозволять сформувати систему управління результативністю, зорієнтовану на забезпечення єдності інтересів зовнішньо- та внутрішньо системного характеру. Одержані результати дослідження можуть бути використані за розроблення ринкових стратегій розвитку на загальнодержавному рівні, а також на рівні сільськогосподарського підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Никончук В.М. Сучасні проблеми АПК та інвестиційна політика держави /В.М. Никончук // Економіка: проблеми теорії та практики.: Зб. наук. праць.- 2006.- Вип.214: В 5 т. - Т.ІІ.-С. 367-372.

2. Никончук В.М. Економічна сталість сільськогосподарських підприємств (на прикладі Рівненської області) / В.М. Никончук //Актуальні проблеми економіки.-2009.- № 11 (101). - С. 118-122.

3. Никончук В. М. Оцінка соціально-економічного стану розвитку Рівненської області / В.М. Никончук // Вісник ХНУСГ ім. Петра Василенка.- 2007.-Вип.50.- С.240-246.

4. Никончук В.М. Соціально-психологічні аспекти активізації діяльності людини / В. М. Никончук // Економіка: проблеми теорії та практики.: Зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 263: В 9 т. - Т.ІІІ -С. 558-561.

Інші видання:

5. Козакевич В.М. Напрями діяльності підприємств та їх активізація / Polska, Ukraine, Swiat / [pod redakcja Klemensa Budzowskiego I Anatolija Demianczuka]; Acta Academiae Modrevianae. -Krakow,2005. - C.205-213.

Матеріали конференцій:

6. Козакевич В.М. Інтеграційні процеси в Україні та їх вплив на розвиток країни /В.М. Козакевич // Соціально-економічні проблеми реформування українсь-кого суспільства: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Жито-мир, 14 квітня 2005 р.) / - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. - С.28-31.

7. Никончук В.М. Оцінка соціально-економічного стану розвитку Рівненської області / В.М. Никончук // Особливості фінансово-бюджетного регулювання соці-ально-економічного розвитку регіону: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 20-21 трав. 2007 р.).-­Х.: Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, 2007.-С.240-246.

8. Никончук В.М. Інвестиційна політика в аграрній сфері Рівненської області / В. М. Никончук // Особливості фінансово-бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку регіону: матеріали Міжнародної науково-практичної конфе-ренції (Чернівці, 8-9 жовт. 2007 р.). ­ Ч.: Буковинська державна фінансова академія, 2007. -С.104-107.

9. Никончук В.М. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку сільськогос-подарських підприємств / В. М. Никончук // Ціна, якість, витрати, та ефективність виробництва в АПК: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 28-29 жовт. 2010 р.). - К.: Національний університет біоресурсів і природоко-ристування України. - 2010.-С.96-98.

АНОТАЦІЇ

Никончук В.М. Управління активізацією діяльності сільськогоспо-дарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).­ Національний університет біоресурсів і природокорис-тування України, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню і розробці пропозицій щодо управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств. Уза-гальнено теоретичні розробки зарубіжних і вітчизняних дослідників щодо сутності сталого розвитку та розвитку підприємств. Визначено методичні підходи щодо оцінки сталого розвитку сільськогосподарських підприємств, обґрунтовано конце-пцію сталого розвитку регіону.

Проведено оцінку стану сільськогосподарських підприємств Рівненської області та тенденцій їх розвитку. Запропоновано шляхи вдосконалення механізмів управління активізацією діяльності сільськогосподарських підприємств, алгоритм інноваційно-інвестиційного розвитку сільського господарства, який визначає етапи реалізації інноваційної та інвестиційної політики підприємства та визначає можливості впровадження стратегічних планів розвитку підприємства.

Ключові слова: діяльність, активізація діяльності, механізми активізації діяльності, сталий розвиток, результативна система управління, інтегрована модель.

Никончук В.М. Управление активизацией деятельности сельскохо-зяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

Диссертационное исследование посвящено научно-методически подходам к формированию системы управления активизацией деятельности сельскохозяйственных предприятий как главного источника стабилизации социально-экономического развития сельских территорий.

Систематизация теоретико-методологических аспектов активизации деятельности предприятий позволила обосновать сущность категорий «деятельность предприятий», «устойчивое развитие», «активизация деятельности», сформировать авторский взгляд на определение сущности этих категорий.

Обосновано методологический поход к формированию механизмов активизации деятельности, которые обеспечивают устойчивое развитие и высокую конкурентоспроможность предприятий. Сформирована система критериев и показателей оценки деятельности предприятий.

Проведен анализ деятельности сельскохозяйственных предприятий Ровенской области. При помощи статистико-экономического метода исследования и корреля-ционного анализа установлена зависимость получения прибыли от механизмов активизации деятельности. В диссертации разработаны методические подходы и интегрированная модель развития сельскохозяйственных предприятий. Обоснована необходимость государственной поддержки предприятий, которая бы обеспечила инвестиционное развитие аграрного сектора региона.

Предложены пути усовершенствования системы управления активизацией деятельности сельскохозяйственных предприятий. Для создания развитого сельско-го хозяйства необходим соответствующий уровень материально-технической базы. Установлены инновационные подходы к развитию предпринимательства в условиях использования новых видов технического обеспечения. Определены преимущества и недостатки внедрения достижений научно-технического прогресса.

Сельскохозяйственное производство требует более радикального и действен-ного государственного регулирования и поддержки в условиях рынка по сравнению с другими отраслями национального хозяйства, что обусловлено отрицательным влиянием на развитие сельского хозяйства дестабилизирующих факторов: природ-ных, экономических, социальных. Отсутствие эффективного организационно-экономического механизма, переоценка возможностей рынка в саморегулировании производства, ослабление контроля со стороны государственных органов за осуществлением экономических реформ, недостаточная обоснованность государственных мер по преодолению кризисных процессов и стратегии развития АПК привели к спаду экономики в этой сфере национального хозяйства. В связи с этим предложен механизм государственной финансовой поддержки в обеспечении приоритетного развития аграрного производства.

Результаты кореляционо-регресионного анализа показывают, что факторы внешней и внутренней среды комплексно влияют на результативную систему управления активизацией деятельности предприятий. В работе разработано интегрированная модель развития предприятия с учетом влияния обозначенных факторов. Однако значительную роль в системе управления активизацией деятельности предприятия играет ее трудовой потенциал. На сегодняшний день формирование кадрового потенциала предприятия в большей степени определяется качественным составом, а именно интеллектуальным развитием человека. Со стороны предприятия для эффективного управления трудовым потенциал необходимо создать соответствующий организационный и социально-психологический климат, мотивационные механизмы.

...