Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

УДК 338.43:633.85

СИРОВИННА БАЗА АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА: СТАН ТА ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Самойленко Андрій Григорович

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економіки агропромислових формувань ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України (м. Київ)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Дем'яненко Сергій Іванович ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», завідувач кафедри економіки агропромислових формувань

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НААН, заслужений діяч науки і техніки України Месель-Веселяк Віктор Якович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», заступник директора з наукової роботи, завідувач відділення організації виробництва і земельних відносин та відділу форм господарювання

кандидат економічних наук, доцент Фаїзов Анатолій Вікторович Чортківський інститут підприємництва і бізнесу Тернопільського національного економічного університету, доцент кафедри бухгалтерського обліку

Захист відбудеться “_21_” жовтня 2010 року о 16⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.006.03 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розісланий “_20_” вересня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор О.С. Федонін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Із зростанням потреби у розвитку альтернативної енергетики посилюється роль сільського господарства як одного із джерел надходження сировини, зокрема насіння зернових та олійних культур для переробки на біологічні види палива. Виробництво біологічних видів палива із сировини сільськогосподарського походження, а саме із зернових культур та ріпаку, є одним із способів забезпечення агропромислового комплексу України біоетанолом і біодизелем. Однак дослідження виробництва біопалива показує його низьку ефективність через високу собівартість сировинних ресурсів. Крім того на ефективність біопалива впливають чинники зовнішнього середовища, серед яких ціна на нафту, рівень світових цін на зерно ріпаку, кукурудзи, пшениці, соняшнику, сої, цукрової тростини та інших культур. Зважаючи на це зміна параметрів певного чинника може мати значний вплив на собівартість виробленого біодизеля чи біоетанолу, а оскільки головним чинником ефективного виробництва є вартість сировини, то дослідження перспектив розвитку та ефективності сировинної бази біопалива є вельми актуальним.

Проблемами ефективності сировинної бази біопалива у контексті розвитку альтернативної енергетики та підвищення ефективності галузі в цілому займаються такі вчені, як: Адаменя Ф.Ф., Андрійчук В.Г., Бойко В.І., Бокий І.С., Вишнівський П.С., Волинський А.А., Гавриш В.І., Гуков Я.С., Гладій М.В., Горшков Ю.В., Гречкосій В.Д., Данькевич А.Є., Даценко М.Д., Дерев'янко О.Г, Запатріна І.В., Калетнік Г.М., Калінчик М.В., Кириленко І.Г., Кузьмінський Є.А, Кухар В.К, Лазня В.В., Мазуркевич А.Й., Мамчур Р.М., Мельничук М.В., Месель-Веселяк В.Я., Митченко О.О., Нікітчин Д.І., Побережна А.А., Роїк М.В, Сегеда С.А., Степанов О.О., Ткаченко О.М., Фаїзов А.В., Штефан фон Крамон-Таубадель, Людвіг Штріве та інші.

В цілому проблематика підвищення ефективності сировинної бази безпосередньо пов'язана з діяльністю аграрних підприємств, адже саме вони є виробниками сільськогосподарської продукції, що використовується у якості сировини для виробництва біодизеля і біоетанолу. Удосконалюючи технологічні, організаційні та економічні умови діяльності аграрних підприємств при виробництві сировини для біопалива, можна знизити її собівартість і цим самим підвищити ефективність виробництва біопалива.

Значущість та актуальність визначених напрямів дослідження зумовили вибір теми дисертації, мету, завдання, структуру та його цільову спрямованість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри економіки агропромислових формувань ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою “Розробка напрямів розвитку та підвищення ефективності сільського господарства України в умовах світових інтеграційних процесів” (реєстраційний номер 0107V007381). В рамках теми автором досліджено теоретико-методичні та практичні основи ефективності сировинної бази біопалива у контексті підвищення загальної ефективності діяльності аграрних підприємств.

Мета і завдання дослідження Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних і практичних аспектів підвищення ефективності виробництва сировини для біопалива в аграрних підприємствах України шляхом розробки комплексу заходів, спрямованих на розвиток процесу вирощування сільськогосподарських культур, що використовуються в якості сировини для виробництва біопалива.

У відповідності до зазначеної мети поставлено і вирішено наступні завдання:

- здійснено характеристику видів біопалива та запропоновано їх класифікацію;

- узагальнено методичні засади оцінки ефективності функціонування сировинної бази для біопалива;

- обґрунтовано позитивні і негативні чинники розвитку сировинної бази та галузей біопалива в цілому;

- надано характеристику сировинної бази аграрних підприємств України для виробництва біопалива;

- виявлено сучасні особливості організаційно-економічного механізму розвитку сировинної бази для виробництва біопалива;

- обґрунтовано технологічні та організаційні аспекти підвищення ефективності сировинної бази біопалива;

- змодельовано основні тенденції розвитку сировинної бази з виробництва біопалива.

Об'єктом дослідження є процеси забезпечення ефективної діяльності підприємств в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і прикладних аспектів діяльності аграрних підприємств при формуванні та використанні сировинної бази біопалива.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, застосування яких зумовлене поставленими метою і завданнями, у тому числі використано методи абстракції, узагальнення, історичний, діалектичний та інші, які дозволили розробити теоретичні засади сировинної бази біопалива та шляхів підвищення ефективності її розвитку. З метою комплексного аналізу результатів діяльності досліджуваних підприємств застосовано спеціальні методи, а саме: економіко-статистичні, експертних оцінок, що сприяли аналізу й оцінці тенденцій розвитку енергетичних балансів України; групування, які дозволили систематизувати наявний потенціал сільськогосподарської сировини для біопалива та можливостей аграрних підприємств щодо виробництва сільськогосподарських культур; економіко-математичного моделювання, що дали змогу виявити залежність цін на сільськогосподарську продукцію від ціни на нафту.

Інформаційну базу дослідження склали нормативно-правові документи розроблені з метою сприяння розвитку альтернативної енергетики, фундаментальні положення та результати теоретичних надбань, опубліковані у наукових працях вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали наукових конференцій, періодичних видань та мережі Інтернет, офіційні матеріали Державного комітету статистики України за проблематикою дисертації, матеріали інформаційних агентств і консалтингових фірм, а також фінансово-господарська документація аграрних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. До найвагоміших результатів дослідження, що одержані особисто здобувачем, містять наукову новизну та практичну цінність і виносяться на захист, належать такі:

вперше: сировинний біопаливо виробництво ефективність

- систематизовано методичні засади дослідження ефективності виробництва сировинної бази для виготовлення біопалива у контексті його конкурентоспроможності порівняно із мінеральним паливом шляхом виявлення залежності між параметрами собівартості та ціни насіння ріпаку, зерна кукурудзи та біодизеля і біоетанолу, а також цінами на мінеральне дизпаливо та бензин.

- розроблено комплекс організаційно-технологічних заходів розвитку і підвищення ефективності виробництва сировини для біопалива в аграрних підприємствах, що дозволяє знизити собівартість насіння ріпаку за рахунок раціоналізації витрат та підвищення урожайності;

удосконалено:

- теоретичні засади відновлюваних енергетичних ресурсів як закономірного еволюційного процесу економічного розвитку суспільства;

- інструментарій діагностики та оцінювання ефективності виробництва сільськогосподарської сировини для біопалива з використанням економіко-математичних методів;

- технологічні аспекти виробництва сировини для біопалива з точки зору формування обґрунтованих сівозмін, за умови зростання ролі енергетичних культур в них і змін галузевої структури аграрних підприємств;

набули подальшого розвитку:

- аналітичний апарат оцінювання діяльності агрохолдингів в АПК та їх впливу на виробництво сировини для біопалива;

- обґрунтування позитивних і негативних чинників розвитку виробництва біологічних видів палива у контексті світової продовольчої безпеки, впливу на навколишнє середовище, структурної перебудови сільського господарства, зростання його ролі у світових глобалізаційних процесах і розвитку сільських територій;

- прикладні основи визначення результативності виробництва біопалива за наявних цін на нафту і сільськогосподарську сировину.

Практичне значення одержаних результатів полягає у обґрунтуванні заходів з підвищення ефективності виробництва сировини для біопалива аграрними підприємствами. Розроблено науково-практичні рекомендації вдосконалення організаційно-економічного забезпечення виробництва сільськогосподарської сировини для виготовлення біодизеля і біоетанолу.

Підтвердженням практичного значення отриманих результатів є використання основних методичних розробок і практичних рекомендацій у діяльності аграрних підприємств: СВК агрофірма «Перемога» (довідка №311 від 14 січня 2010 р.), ПСП агрофірма «Росія» (довідка №214 від 25 листопада 2009 р.), ПСП «Прогрес» (довідка № 158 від 02 грудня 2009 р.), ТОВ «Український-Аграрний-Союз» (довідка №04 від 12 січня 2010 р.), ПСП «Зоря» (довідка №192 від 18 листопада 2009 р.), Українська асоціація виробників біоенергетичної сировини, технологічного устаткування, біопалива та наукового забезпечення розвитку біоенергетичного виробництва (довідка № 24 від 15 грудня 2009 р.), а також у навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні курсу навчальних дисциплін «Основи аграрного розвитку і політики», «Менеджмент агропромислових формувань» (довідка від 15 грудня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Запропоновані у дослідженні рекомендації та пропозиції розроблені автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідались і отримали схвальну оцінку на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, 27-28 листопада 2007 р.); «Облік і контроль на підприємствах АПК: стан та перспективи розвитку» (м. Київ, 10-11 жовтня 2008 року); «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 29-31 травня 2008 р); «Теорія та практика менеджменту, маркетингу та дорадництва у формуванні конкурентоспроможного АПВ на інноваційній основі (соціально-економічні аспекти» (с.м.т. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, 18-19 червня 2009 року); «Аграрна економічна освіта у розбудові конкурентоспроможного сільського господарства України» (м. Київ, 7-8 жовтня 2009 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2,7 д.а., в тому числі 7 - у наукових фахових виданнях, 3 - в інших виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 192 сторінки друкованого тексту. У дисертації наведено 19 рисунків на 16 сторінках і 52 таблиці на 40 сторінках. Список використаних джерел містить 167 найменувань, розміщений на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено проблемні питання, що потребують подальшого дослідження та наукового розроблення, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «Теоретичні засади сировинної бази з виробництва біопалива та її ефективності» досліджено особливості розвитку сільськогосподарського виробництва у сучасних ринкових умовах, розглянуто енергетичні засади економіки, охарактеризовано існуючі види біопалива, можливі види сировини, з яких можна виробляти біопаливо, обґрунтовано методичні підходи до визначення ефективності виробництва біопалива із сільськогосподарської сировини.

Сучасні умови господарювання вимагають від аграрних підприємств значних змін в організації виробництва, оскільки роль сільського господарства зростає на фоні світової продовольчої безпеки та розвитку виробництва біологічних видів палива. Аграрні товаровиробники створюють основу для життя людей на землі, продукують енергетичний базис для забезпечення процесу функціонування інших галузей господарського комплексу планети через перетворення у рослинах енергії сонця на енергію хімічних зв'язків. Надзвичайно важливу роль при цьому відіграють ті культури, з яких можна виробляти біологічні види палива, які є вагомою альтернативою мінеральному паливу. Дослідження вчених показують, що інтенсивний розвиток промисловості зумовив надмірне використання нафти та газу, в результаті чого різко скоротились їх запаси і, за висновками експертів, названих енергоресурсів вистачить ще на 50 - 100 років. За цих умов вже давно виникла необхідність у пошуку альтернативних видів палива, які б замінили традиційні джерела енергії та змогли б забезпечувати суспільні потреби у енергетичних ресурсах.

Встановлено, що до альтернативних джерел енергії, відносять біодизель, біоетанол, біогаз, біоводень та енергію, яка виробляється за допомогою сонця, води, вітру. Зазначено, що серед сировини для виробництва біопалива найперспективнішими є насіння ріпаку, кукурудзи та пшениці. Крім того можна використовувати цукрові буряки, картоплю, сою, зерно жита та ячменю, соняшника та деякі інші види зернових культур, а також солому, пожнивні рештки і гній. Визначено також, що для виробництва біодизеля в Україні можна використовувати таку сировину: рослинну олію - ріпакову, соняшникову, соєву, відпрацьовану рослинну олію та жири тваринного походження. В свою чергу для виробництва біоетанолу також використовується насіння жита, озимої пшениці, кукурудзи, а також картопля та цукрові буряки. Біоетанол являє собою вироблене паливо з названих сільськогосподарських культур, активною речовиною якого є спирт. Джерелами сировини для біогазу є солома та гній.

В економічній літературі існує широкий спектр думок щодо ефективності переробки виробленої сировини для біопалива. Деякі дослідники говорять, що розвиток сировинної бази для біопалива може забезпечити аграрним товаровиробникам значні можливості для отримання доходу. Для залучення аграрних виробників до розвитку сировинної бази біопалива потрібно проведення активної політики і підтримки з боку держави. Найважливішими питаннями є інвестиції в розвиток інфраструктури, сільської місцевості, науково-дослідної роботи, забезпечення ринкової інформації, створення ринкових установ і правових систем. Незважаючи на позитивні і негативні чинники розширення використання біопалива, розвиток їх сировинної бази може бути пов'язаний з ризиками в контексті забезпечення справедливості та рівності в таких сферах, як умови праці на полях, доступ до сільськогосподарських земель, обмеження, з якими стикаються малі аграрні підприємства. Насправді такі ризики обумовлені організаційними та політичними реаліями, існуючими в багатьох країнах і вимагають уваги, незалежно від обставин, пов'язаних із станом розвитку як біопалива, так і його сировинної бази.

Встановлено, що недавнє різке підвищення цін на сільськогосподарські товари викликане декількома чинниками, у тому числі зростанням попиту на біопаливо із сільськогосподарської сировини. Існують думки, що біопаливо і надалі буде сприяти підвищенню цін, що вплине на продовольчу безпеку і рівень бідності в країнах, що розвиваються. На державному рівні підвищення цін на продовольство може мати негативний вплив на країни, що розвиваються і імпортують продукти харчування. Високі ціни на імпорт можуть непомірно підвищити вартість імпорту продовольства особливо в країнах з низьким рівнем доходу і дефіцитом продовольства.

Зроблено висновок, що в найближчій перспективі підвищення цін на сільськогосподарські товари може спричинити негативну дію на продовольчу безпеку населення. Особливу групу ризику становлять малозабезпечені міські та сільські жителі - споживачі харчових продуктів. При чому така ситуація може спостерігатись не тільки в Україні, а і в інших країнах із подібним рівнем розвитку. Вирішення проблеми може бути у створенні належних систем безпеки, які гарантували б доступ до продовольства переважної більшості населення, в тому числі й малозабезпеченого. У перспективі зростання попиту на біопаливо і викликане у зв'язку з цим підвищення цін на сільськогосподарські товари може забезпечити стимулювання зростання розвитку сільських районів. Це вагомий доказ на користь того, щоб зосередити увагу на сільському господарстві як на рушійній силі зростання та розвитку аграрної сфери, яка може сприяти скороченню бідності. Для цього, зокрема, потрібна значна увага з боку уряду, направлена на підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва, у чому значну роль відіграватимуть державні інвестиції.

З'ясовано, що майже вся кількість виробленого насіння ріпаку в Україні спрямовується на експорт, оскільки для його ефективної переробки не створені відповідні умови. Крім того значною перешкодою розвитку галузей біопалива в Україні та світі є наявність значного опору з боку нафтових і газових компаній. Відомо багато випадків, коли вчені пропонували відносно дешеві способи отримання енергетичних ресурсів, але за різних обставин вони так і не набули широкого застосування, адже власники традиційних енергетичних ресурсів у такому випадку можуть втратити ринки збуту, а тому й відслідковують подібні відкриття та їх локалізовують.

Встановлено, що для оцінки ефективності виробництва та переробки сировини для біопалива в Україні можна використати специфічні методики, які ґрунтуються на використанні даних підприємств та ринкового середовища в цілому. До таких методик можна віднести DEA-аналіз і методику визначення ціни, за якої виробництво біопалива буде рентабельним. В основу DEA-аналізу покладено теоретичні аспекти концепції Паретто, в якій говориться, що виробництво будь-якого продукту не може бути збільшене без зростання певних складових виробництва або ж зменшення виробництва інших продуктів.

У розділі 2 «Оцінка організаційно-економічних аспектів виробництва сировини для біопалива аграрними підприємствами України» здійснено аналітичну оцінку тенденцій розвитку, стану сировинної бази аграрних підприємств з виробництва біопалива, оцінено потенціал аграрного формування зі створення сировинної бази для виробництва біодизеля, обґрунтовано доцільність використання сільськогосподарської сировини для виробництва біопалива.

У структурі споживання первинної енергії в Україні за минулі роки найбільший обсяг припадає на природний газ - 41% (39% у 2005 році); обсяг споживання нафти в Україні становить 19%, вугілля - 19%, урану - 17%, гідроресурсів та інших відновлювальних джерел - 4%. Для забезпечення повної потреби України в паливі та енергоресурсах потрібно близько 300 млн. тонн умовного палива в рік.

З'ясовано, що за рахунок біомаси можна забезпечити 5,9% цієї потреби. Але із зростанням посівних площ під основними біопаливними культурами, цю частку можна буде дещо підвищити, оскільки останніми роками спостерігається підвищення ролі ріпаку і кукурудзи, з яких можна виробляти біопаливо. Крім того, за таких умов зросте потенціал соломи, залишки від вирощування кукурудзи. Щодо біогазу, то його щорічний потенціал становить близько 3,4 млн. т у.п./рік або 1,13% від загальної потреби в енергетичних ресурсах України.

Встановлено, що одними з потенційних споживачів біологічних видів палива в Україні є великі аграрні об'єднання або агрохолдинги, які досягають значних успіхів у веденні сільськогосподарського виробництва. У 2008 році агрохолдингами оброблялось близько 17,6% ріллі, а у 2009 році ця цифра вже становила близько 25%. За умови збереження такої тенденції через декілька років вони можуть мати до 50% ріллі у обробітку. До найбільших агрохолдингів належать ТОВ «Українські аграрні інвестиції», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» «Ленд вест компані», ЗАТ «Агротон», ЗАТ «Райз-Максимко», ТОВ «Астарта-Київ» та інші.

Досвід діяльності ЗАТ «Райз-Максимко» свідчить, що за 2009 рік підприємство використало приблизно 5900 тис. літрів або 4867,5 тонн дизпалива в т.ч. на весну (квітень-травень) 2500 тис. л, або 2062,5 тонн, на літньо-осінній період 3400 тис. л., або 2805 тонн. Зважаючи на те, що енергоємність біодизеля становить 0,91 відносно звичайного дизеля, а вихід біодизеля з 1 тонни ріпаку становить близько 32%, то для отримання такої кількості біодизеля потрібно 15916,7 тонн ріпакової сировини. При цьому наявний потенціал підприємства є дещо меншим (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка посівних площ, урожайності та валових зборів ріпаку у ЗАТ «Райз-Максимко» за 2006-2009 рр

Ріпак	2006	2007	2008	2009	Відносне відхилення, %
					у 2007 р до 2006 р	у 2008 р до 2007 р	у 2009 р до 2008 р
Площа збирання, га	1027,9	1436	3924	5127	39,70	173,26	30,66
Урожайність, т/га	2,7	2,3	3,5	2,6	-14,81	52,17	-25,71
Валовий збір, т	2744,3	3302,8	13737,5	13529,4	20,35	315,93	-1,51

* власні розрахунки на основі даних ЗАТ «Райз-Максимко»

В цілому по підприємству посівні площі під ріпаком у 2009 році порівняно з 2006 роком зросли майже у 5 разів. Найбільший темп зростання був у 2008 році порівняно з 2007 роком - 173,26% (2488 га), у 2009 році посівні площі зросли на 30,66% або на 1203 га. Урожайність по підприємству відповідала загальним тенденціям по Україні. За рахунок зібраної кількості насіння ріпаку у 2009 році можна було б забезпечити потребу у дизельному паливі по ЗАТ «Райз-Максимко» приблизно на 85%. Але можливий ефект від переробки цієї сировини на біопаливо може відрізнятись порівняно з ефектом від реалізації насіння ріпаку (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняння можливого ефекту від переробки ріпаку чи його реалізації по ЗАТ «Райз-Максимко» за 2006-2009 рр

Роки	Потреба у пально-му, т	Ціна дизельного пального, грн/л	Вартість пального, тис. грн.	Валовий збір ріпаку, тонн	Вартість зібраного ріпаку, тис. грн.	Можлива вартість побічної продукції від переробки ріпаку, тис. грн.	Різниця у вартості зерна та пального, тис. грн.
2006	1056	3,1	3273,6	2744,3	3842,0	2291,5	-1723,1
2007	1728,0	3,8	6566,4	3302,8	4954,2	2757,8	-4370,0
2008	4611,3	4,5	20750,9	13737,5	32970,0	11470,8	748,3
2009	4867,5	5,3	25797,8	13529,4	29764,7	11297,0	-7330,1

* розроблено автором на основі даних ЗАТ «Райз-Максимко»

Аналіз показав, що переробка насіння ріпаку на біопаливо без врахування вартості побічної продукції є неефективною. Так, на основі даних 2008 року можна побачити, що підприємство закупило дизпалива на суму 20750,9 тис. грн., при цьому повністю забезпечило потребу у дизпаливі на весь комплекс сільськогосподарських робіт. Виручка від ріпаку склала 32970 тис. грн., при цьому можлива виручка від реалізації побічної продукції могла становити 11470,8 тис. грн., а різниця у вартості зерна та пального з врахуванням вартості побічної продукції 748,3 тис. грн. і 12219,1 тис. грн. без врахування побічної продукції тільки за рахунок зерна ріпаку. Щодо 2009 року, то за наявних умов різниця у вартостях становила б - 7330,1 тис. грн.

Визначено, що ЗАТ «Райз-Максимко» має значний потенціал сировини для виробництва біоетанолу. У 2006-2009 роках найбільшими темпами відбулось зростання посівних площ, урожайності та валових зборів по всіх досліджуваних зернових культурах. (табл. 3).

Площа озимої пшениці у 2008 році порівняно з 2007 роком зросла на 319,8% (16006,1 га) і на 15,09% (3171,3 га) у 2009 році порівняно з 2008 роком. Площа під ярою пшеницею у 2009 році зросла у 10 разів порівняно з 2008 роком або на 12837,5 га, але при цьому знизилась її урожайність на 12,05% (з 4,4 т/га у 2008 році до 3,87 т/га у 2009 році) через посушливі погодні умови.

Дослідження показали, що діяльність агрохолдингів має великий вплив на стан валового виробництва сільськогосподарських культур в Україні. Лише за рахунок виробництва зерна кукурудзи у ЗАТ «Райз-Максимко» у 2009 році з урожайністю 9,4 т/га, валовий збір становив 349547 тонн. Маючи таку урожайність кукурудзи на зерно, підприємство отримує значний валовий збір цієї культури і частина його може надходити на виробництво біоетанолу.

Таблиця 3

Динаміка посівних площ, урожайності та валового виробництва основних зернових культур по ЗАТ «Райз-Максимко» у 2006-2009 рр

Показники	2006	2007	2008	2009	Відносне відхилення, %
					у 2007 р до 2006 р	у 2008 р до 2007 р	у 2009 р до 2008 р
Озима пшениця
Площа збирання, га	4174	5005	21011,1	24182,4	19,91	319,80	15,09
Урожайність, т/га	4,2	4,5	5,5	5,86	7,14	22,22	6,55
Валовий збір, т	17562,5	22356	115788	141645	27,29	417,93	22,33
Яра пшениця
Площа збирання, га	263,3	314	1191,5	14029,0	19,26	279,46	1077,42
Урожайність, т/га	3,2	3,9	4,4	3,87	21,88	12,82	-12,05
Валовий збір, т	855,4	1216	5276,3	54264,9	42,16	333,91	928,47
Кукурудза на зерно
Площа збирання, га	1429	4127,6	29550,8	60804,6	188,85	615,93	105,76
Урожайність, т/га	6,4	6,6	7,5	9,4	3,12	13,64	25,33
Валовий збір, т	9097,2	27264,7	187140	349547	199,70	586,38	86,78

* власні розрахунки на основі даних ЗАТ «Райз-Максимко»

В дисертації зазначено, що наявність інтегрованих агропромислових формувань поряд з інтенсифікацією виробництва забезпечить значні передумови ефективної переробки виробленої сировини для біопалива. Зокрема встановлено, що інтенсивна технологія ЗАТ «Райз-Максимко» направлена на виконання цілого комплексу науково-обгрунтованих агротехнічних, фізико-механічних, селекційно-насіннєвих, хімічних заходів, які обумовлюють отримання якісного врожаю при найменших затратах праці та ресурсів на одиницю отриманої продукції при середній урожайності насіння ріпаку 26,4 ц/га. Тим більше, на підприємстві вже є все необхідне матеріально-технічне забезпечення, зокрема продуктивні сорти ріпаку, сучасна техніка закордонного виробництва, покращені грунти та обґрунтовані сівозміни.

Встановлено, що якщо ЗАТ «Райз-Максимко» матиме свій завод, то переваги інтеграції очевидні - це наявність постійної сировинної бази та можливість отримання насіння ріпаку за собівартістю вирощування культури. У вартісному виразі позитивні аспекти створення власного переробного підприємства ЗАТ «Райз-Максимко» можна підтвердити розрахунками (табл. 4).

Фінансовий результат виробництва біодизеля за умови реалізації всіх продуктів переробки буде позитивним, рівень рентабельності виробництва становитиме 18,17%. Так, на основі проведеного дослідження беззаперечним є факт доцільності створення власної сировинної бази для забезпечення переробних потужностей заводу з виробництва біодизеля. За такої схеми при виробництві біодизеля без врахування вартості сировини збиток становитиме 486 грн./т біодизельного пального, за умови реалізації сировини прибуток становитиме 1122 грн./т.

Таблиця 4

Залежність вартості біодизеля від форми забезпечення сировиною

Статті витрат	1-й варіант, покупна сировина	2-й варіант, власна сировина
Потреба в насінні, тис. т	7,5	7,5
Ціна, грн/т	2300	1590
Вартість насіння ріпаку, тис. грн.	17250	11925
Всього витрат	20769,3	15444,3
Виручка від реалізації біопалива, тис. грн.	14227,2	14227,2
Виручка від реалізації шроту, тис. грн.	3559	3559
Виручка від реалізації гліцерину (250 т), тис. грн.	1400	1400
Загальна сума виручки, тис. грн.	19186	19186
Фінансовий результат від реалізації біодизеля, тис. грн.	-6542,1	-1217,1
Фінансовий результат від реалізації всіх продуктів переробки, тис. грн.	-1583,4	3741,7
Податок на прибуток, тис. грн.	-	935,4
Чистий прибуток (збиток) від реалізації, тис. грн.	-1583,4	2806,2
Прибуток (збиток) на тону біодизеля, грн.	-486	1122
Рівень рентабельності (збитковості) виробництва, %	-7,62	18,17

* розроблено автором

Доведено, що біопаливо майже всі останні роки було неконкурентноспроможним відносно традиційного виду палива. Важко сказати, чи стане воно таким в найближчому майбутньому. Існує ймовірність, що ціни на сільськогосподарську продукцію зростатимуть і це призведе до ще більшого погіршення конкурентноспроможності біопалива. Але ніхто не в змозі спрогнозувати динаміку цін на нафту в майбутньому. Навіть при різкому зростанні цін на нафту ймовірність того, що біодизель з ріпакової олії та біоетанол з зерна будуть конкурентноспрможними відносно традиційного пального в найближчі кілька років є також досить невисокою, оскільки за таких умов зростатиме і собівартість виробленої сировини, а відтак і самого біопалива.

У розділі 3 - «Обґрунтування чинників підвищення ефективності сировинної бази біопалива» запропоновано систему технологічних, організаційних і цінових чинників підвищення ефективності сировинної бази з виробництва біопалива.

Доведено необхідність використання ресурсозберігаючих технологій при вирощуванні сільськогосподарських культур, з яких можна виробляти біопаливо. Використання широкозахватної техніки при технології «Nо-Till» значно підвищує ефективність ведення сільськогосподарського виробництва шляхом зменшення капітальних витрат на 1 га. Так, для обробки 10000 га ріллі потрібно 56 тракторів і 88 агрегатів загальною вартістю 3320 тис. доларів США. При цьому інвестиції на закупівлю необхідного парку техніки становлять 332 дол/га. При ресурсозберігаючій технології потрібен 1 трактор та 1 посівний комплекс загальною вартістю 550 тис. доларів США, що на 1 га становить 55 доларів.

Перехід до нульової технології обробітку ґрунту дає змогу зменшити затрати праці на 1 га до 6,4 люд/год на озимій пшениці; 5,4 - на кукурудзі; 1,5 люд/год - на соняшнику. Собівартість одного гектара вирощування (озима пшениця - 2471 грн., соняшник - 2085 грн., кукурудза - 2584 грн.) забезпечує ефективне виробництво. Виробництво озимого ріпаку є також ефективним за умови дотримання рекомендацій щодо раціонального його вирощування та сприятливих кліматичних умов, розрахунки наведені у табл. 5.

Таблиця 5

Розрахунок ефективності вирощування озимого ріпаку за ресурсоощадною технологією у 2009 році

Показники	Вартість, грн.	Структура, %
Ціна на насіння ріпаку, грн./т	2500	Х
Урожайність, т/га	2,8	Х
Загальні прямі витрати, грн.	1690,9	100
- на посівний матеріал	337,5	19,96
- на паливно-мастильні матеріали	332,2	19,64
- на добрива	399,9	23,65
- на засоби захисту рослин	309	18,27
- на оплату праці з нарахуваннями	75,1	4,44
- вартість послуг МТП	77,3	4,57
- вартість послуг сторонніх організацій	42	2,48
- вартість послуг автопарку	117,7	6,96
Прибуток на 1га	3909	Х
Рівень рентабельності, %	231,2	Х

* власні розрахунки

Визначено, що при загальних прямих витратах на вирощування озимого ріпаку передові підприємства можуть отримати 3909 грн. прибутку на 1 га. При цьому урожайність становить 2,8 т/га. Найбільшу питому вагу у структурі витрат займають витрати на добрива - 23,65%, паливно-мастильні матеріали та насіння - 19,64 та 19,96%, відповідно, та засоби захисту рослин - 18,27%. Така структура витрат дозволяє отримати прибуток у розмірі 3909 грн./га та рівень рентабельності 231,2% за умови, що урожайність становитиме 2,8 ц/га. Варто зазначити, що урожайність у 2009 році в більшості підприємств Вінницької області була на рівні 22-25 ц/га, при цьому були наявні всі можливості та резерви її збільшення до 30 ц/га, що може підвищити рентабельність виробництва озимого ріпаку ще на 10-15%.

Встановлено, що організація виробництва сировини для біопалива є одним з найважливіших чинників підвищення його ефективності. На рис. 1 показано взаємозв'язки організаційних чинників за рахунок яких можна підвищити ефективність сировинної бази біопалива.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Система організаційних чинників підвищення ефективності виробництва сировинної бази для біопалива

Одним з важливих чинників, що входить до складу фінансово-економічного комплексу на рівні підприємства є бюджетування. З'ясовано, що важливість процесу бюджетування при вирощуванні сировини для біопалива є беззаперечним фактом, оскільки вірно розроблений бюджет є підґрунтям для подальшого здійснення виробництва. Зазначено, що актуальним є бюджет по окремій культурі, зокрема по ріпаку, кукурудзі на зерно, пшениці, як одних з найперспективніших сировинних джерел виробництва біодизеля та біоетанолу, відповідно.

У роботі обґрунтовано вплив цінових чинників на ефективність вирощування озимого ріпаку, озимої пшениці та кукурудзи на зерно. Зазначено, що чинники зовнішнього середовища мають значний вплив на ефективність виробництва сировини для біопалива. На відміну від чинників внутрішнього середовища, де ефективність досягається головним чином за рахунок зниження собівартості продукції, у зовнішньому середовищі це може бути як зміна ціни, так і світових тенденцій на аграрних ринках, які в кінцевому результаті впливають на формування цін на сировинні ресурси.

Виконаний факторний аналіз показав, що із підвищенням ціни на нафту ціна на насіння ріпаку також зростає. Отриманий коефіцієнт детермінації 0,59 вказує на наявність залежності між ціною на нафту і ціною на насіння ріпаку (рис. 2).

Варто зазначити, що середнє значення ціни на насіння ріпаку у 298 дол/т є результатом хвилеподібного коливання ціни. Так, починаючи із 4 кв. 2004 року до 1 кв. 2006 року ціна на нафту зростала, а ціни на ріпак знижувались, що і видно на графіку. Із зростанням ролі сільськогосподарської сировини у забезпеченні енергетичними ресурсами в світі збільшилась залежність між ціною на зерно ріпаку і ціною на нафту, що спостерігається з початку 2006 року. В середньому при ціні на нафту 70 дол/бар ціна на насіння ріпаку становила 380 дол/т, а при ціні на нафту 120 дол/бар ціна на ріпак становила 500 дол/т, що спостерігалось у 2008 році.

Рис. 2 Залежність між ціною на нафту і ціною на насіння ріпаку

Проведений кореляційно-регресійний аналіз із використанням засобів пакету Excel за лінійною функцією також засвідчив наявність залежності між цінами на насіння ріпаку, зерно пшениці, кукурудзи та цінами на нафту. Було побудовано три моделі, щоб дослідити окремо вплив ціни на нафту на ціну насіння ріпаку, зерно пшениці та кукурудзи. Отриманий коефіцієнт детермінації за моделями становить 0,48, 0,69 та 0,41 і свідчить, що варіація цін на ріпак, пшеницю і кукурудзу на 48%, 69% та 41% залежить від варіації цін на нафту і на 52%, 31% та 59% від варіації інших факторів. Коефіцієнт кореляції відповідно моделям становить 0,689, 0,828 та 0,639 і свідчить, що між ціною на насіння ріпаку, зерно пшениці та кукурудзи та ціною на нафту існує тісний зв'язок.

Розрахунки межі беззбиткового виробництва біологічних видів палива із сільськогосподарської сировини показали, що за наявних умов переробки сировини ціна на біодизель повинна становити не менше 634,2 дол. США/т або 5010 грн/т. Але при цьому ціна ріпакового насіння має бути не вище 223,8 дол./т або 1770 грн/т., ціна на ріпакову олію відповідно не вище 432,9 дол./т, на ріпаковий шрот - 160 дол./т та витрати на переробку повинні складати не більше 50 дол./т. Отримане значення ціни на ріпакове насіння є значно нижчим від теперішньої ринкової ціни, яка становить близько 2600 грн./т, а отже за таких умов виробництво біодизелю в Україні є неефективним.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання з обґрунтування теоретико-методичних і практичних аспектів визначення ефективності сировинної бази для виробництва біопалива. На основі науково-практичного розроблення проблемних питань визначення ефективності виробництва біопалива із сільськогосподарської сировини можна зробити такі висновки:

1. Закономірний еволюційний розвиток живих організмів біосфери та перспективні напрямки забезпечення ефективного сільськогосподарського виробництва формують основу вдосконалення біоенергетики за рахунок поновлюваних енергетичних ресурсів. Сільське господарство є головним джерелом надходження сировини для біопалива, в зв'язку з чим його роль в подальшому буде підвищуватись через об'єктивне зростання залежності промислових виробництв від підприємств аграрної сфери.

2. Узагальнення теоретико-прикладних засад розвитку біоенергетики засвідчує неефективність переробки виробленої сировини на біопаливо при наявних в Україні цінах на мінеральні види палива, а тому переважна її більшість спрямовується на експорт. За цих умов основні напрями діяльності держави по забезпеченню розвитку виробництва біодизеля та біоетанолу обмежуються лише створенням недосконалого нормативно-правового поля, але належної підтримки виробництва сировинної бази не спостерігається.

3. Розроблена методика визначення ефективності використання ресурсів при виробництві сировини для біодизеля та біоетанолу дає підґрунтя для оцінки ефективності біопалива на кожному етапі його існування. Вона базується на застосуванні DEA-аналізу і науково-практичних розробок, пов'язаних із визначенням конкурентоспроможності біологічних видів палива. Важливою частиною методик є механізм визначення максимальної закупівельної ціни на сировину, за якої виробництво біопалива буде ефективним.

4. На розвиток сировинної бази біопалива значний вплив мають великі агропромислові формування, зокрема агрохолдинги, які досягають значних успіхів у веденні господарської діяльності, мають високу урожайність сільськогосподарських культур і показники продуктивності тварин. Аналіз основних показників агрохолдингу ЗАТ «Райз-Максимко» засвідчує високу ефективність виробництва сировини для біопалива, зокрема насіння ріпаку та зерна кукурудзи та пшениці.

5. Запропонований проект отримання біодизеля дозволяє зробити висновки про ефективність переробки насіння ріпаку на території України. Так, у перший рік реалізації бізнес-ідеї з будівництва заводу по виробництву біодизеля ціна за 1 т палива становитиме 5700 грн., за 1 т шроту - 730 грн., 1 т гліцерину - 5600 грн. За інших однакових умов при ціні біодизеля 6600-7275 грн. за тонну і собівартості його виробництва 6580-6950 грн. за тонну, рівень рентабельності становитиме від 0,16 до 2,57%. В цілому ж рентабельне виробництво починається коли собівартість 1 тонни біодизеля становитиме 6500 грн.

6. За умови збереження тенденції до зростання світових цін на нафту однозначно сказати, що біодизель може стати конкурентноспроможним на ринку нафтопродуктів, не можна, оскільки ціни на нафту і сировину для біопалива мають пряму залежність, а отже будуть пропорційно змінюватись і витрати на виробництво біопалива та їх ціни. Незважаючи на це насіння ріпаку є перспективною сировиною для виробництва біодизеля на вітчизняному та світовому ринках, що робить вирощування культури привабливим для аграрних підприємств.

7. Обґрунтування організаційних аспектів підвищення ефективності виробництва сировини для біопалива передбачає виділення управлінських, технічних, інтелектуальних, фінансово-економічних і фізико-хімічних чинників. Складені у процесі їх обґрунтування виробничі програми вирощування озимого ріпаку і кукурудзи засвідчують взаємозв'язок організаційних факторів та їх вплив на виробничу ефективність. При дотриманні технології вирощування озимого ріпаку для умов 2009 року із 1 га можна отримати 2,8 т/га насіння ріпаку, прямі витрати на вирощування становитимуть 2246 грн. на 1 га, ціна реалізації насіння - 2500 грн/т, а прибуток - 4754 грн. при рівні рентабельності виробництва 211,6%.

8. За допомогою оцінки технічної ефективності Фаррелла на прикладі аграрних підприємств Вінницької області встановлені впливові чинники її зміни. Оцінка технічної ефективності використання ресурсів Input-моделі та Output-моделі дає змогу встановити, що серед 27 районів Вінницької області 7 районів формують межу технологічних потреб, у інших 20 районах спостерігається недостатньо ефективне поєднання ресурсів.

9. На ефективність сировини для біопалива, зокрема сировини для біодизеля і біоетанолу, впливає значна кількість чинників зовнішнього та внутрішнього середовища. Значні резерви підвищення ефективності пов'язані з технологічними та організаційними чинниками. За умови вдалого поєднання технології та організації виробництва сировини для біопалива можна отримати урожайність насіння ріпаку на рівні 40 ц/га, що при нинішніх цінах забезпечить рівень рентабельності виробництва 200-250%. При виробництві зерна кукурудзи спостерігається подібна ситуація.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях:

1. Самойленко А.Г. Напрями та державні програми розвитку виробництва біодизелю в Україні / А.Г. Самойленко // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Вип. 66. Харків: ХНТУСГ, 2007 р. С. 162-168. (0,26 д.а.)

2. Самойленко А.Г. Перспективи виробництва біодизеля в Україні. / А.Г. Самойленко // Економіка АПК.: міжнар. наук.-вир. жур. 2008 р. №4. С. 72-78. (0,5 д.а.)

3. Самойленко А.Г. Перспективи розвитку виробництва біогазу в Україні / А.Г. Самойленко // Економіка та підприємництво: Зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів. Відп. ред. С.І. Дем'яненко. 2008. 20. 1. С. 241-247. (0,3 д.а.)

4. Самойленко А.Г. Оцінка потенціалу аграрної сировинної бази для виробництва біопалива / А.Г. Самойленко // Економіка та підприємництво: Зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів. Відп. ред. С.І. Дем'яненко. 2009. 22. 1. С. 177 - 185. (0,29 д.а.)

5. Самойленко А.Г. Аналіз тенденцій та напрямів розвитку виробництва біопалива на сучасному етапі / А.Г. Самойленко // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) / За ред. В.А. Рульєва. Мелітополь: Вид-во Мелітопольська типографія «Люкс», 2009. № 7. С. 73 - 78. (0,32 д.а.)

6. Самойленко А.Г. Бюджетування як важливий елемент підвищення ефективності виробництва сировини для біопалива / А.Г. Самойленко // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. К.: КНЕУ, 2009. С. 520 - 532. (0,37 д.а.)

7. Самойленко А.Г. Перспективи виробництва біоетанолу в Україні / А.Г. Самойленко //Агроінком.: міжнар. наук.-вир. жур. 2009, №1-4, С. 44-46. (0,3 д.а.)

в інших наукових виданнях:

8. Самойленко А.Г. Проблеми та перспективи виробництва біодизелю в Україні / А.Г. Самойленко // Матеріали П'ятої міжнародної науково-практичної конференції «Ринкова трансформація економіки АПК». Харків: ХНТУСГ. 2007. С. 129-131. (0,09 д.а.)

9. Самойленко А.Г. Вплив сучасних тенденцій розвитку галузей біопалива на процеси управління в аграрних підприємствах України / А.Г. Самойленко // Тези доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики». - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. С. 304-306. (0,17 д.а.)

10. Самойленко А.Г. Аналіз тенденцій розвитку виробництва біопалива та їх вплив на діяльність підприємств АПК / А.Г. Самойленко // Облік і контроль на підприємствах АПК: стан та перспективи розвитку: У 2 ч. Ч. І. Мат. ІІІ Між нар. Наук.-практ. конф. 10-11 жовт. 2008 р. / Відп. за вип.. М.М. Коцупатрий. К.: КНЕУ, 2008. С. 172-174. (0,1 д.а.)

АНОТАЦІЯ

Самойленко А.Г. Сировинна база аграрних підприємств з виробництва біопалива: стан та чинники підвищення ефективності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2010.

Дисертація присвячена вирішенню теоретичних і практичних проблемних питань формування та ефективного використання сировинної бази аграрних підприємств для виробництва біопалива в умовах загострення проблем продовольчої безпеки країн та необхідності пошуку альтернативних джерел енергії.

В роботі систематизовано методичні засади визначення ефективності сировинної бази біопалива, обґрунтовано основні показники та фактори, які впливають на ефективність вирощування сільськогосподарських культур.

Оцінено потенціал сировини для виробництва біодизеля та біоетанолу на прикладі аграрного формування, визначено ефективність виробництва біодизельного палива на основі чого встановлено, що без врахування вартості побічної продукції його виробництво буде неефективним.

Розроблено комплекс організаційно-економічних і технологічних заходів вдосконалення процесу виробництва сировини для біопалива з використанням сучасних надбань у розвитку аграрної економіки. Досліджено вплив зовнішнього середовища на ефективність сировинної бази біопалива, виявлено взаємозв'язок між ринками нафти та біологічних видів палива.

Ключові слова: біопаливо, альтернативні джерела енергії, потенціал, сировина, сировинна база, моделювання ефективності виробництва сировини, ефективність галузей біопалива, чинники підвищення ефективності.

АННОТАЦИЯ

Самойленко А.Г. Сырьевая база аграрных предприятий по производству биотоплива: состояние и факторы повышения эффективности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности) - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетмана», Киев, 2010.

Диссертация посвящена решению теоретических и практических проблемных вопросов формирования и эффективности использования сырьевой базы аграрных предприятий для производства биотоплива в условиях обострения проблем продовольственной безопасности стран и необходимости поиска альтернативных источников энергии.

В связи с повышением роли аграрних отраслей в народном хозяйстве Украины, обусловленной развитием производства энергетических ресурсов из аграрного сырья, автором систематизированы гипотезы в отношении проблемных аспектов и перспектив развития производства биодизеля и биоэтанола. В контексте проведенных исследований отмечено, что производство сырья для биотоплива аграрными предприятиями является эффективным, однако производить из него биодизель или биоэтанол на существующих отечественных предприятиях неэффективно. Более прибыльным в существующих условиях является экспорт сырья.

Систематизированы методические подходы к оценке эффективности производства и переработки сырья сельскохозяйственного происхождения для изготовления биологических видов топлива. Предлагаемые методики базируются на исследовании влияния технических ресурсов аграрных предприятий на эффективность производства озимого рапса и кукурузы на зерно, которое выполняется на базе DEA-анализа, а также зависимости эффективности переработки сырья на биотопливо от цены на побочную продукцию и нефть.

Выделены факторы влияния на эффективность производства биологических видов топлива из сырья сельскохозяйственного происхождения, обобщены взгляды отечественных и зарубежных экономистов на целесообразность обеспечения энергетической независимости путем использования аграрного сырья.

Проведенный анализ производственной деятельности агропромышленных предприятий показал весомое влияние на их эффективность производства сельскохозяйственного сырья для биотоплива. Исследованные предприятия имеют значительные кадровые, технические, технологические и финансовые ресурсы для развития отраслей по производству сырья для биотоплива.

С использованием методики DEA-анализа осуществлена комплексная оценка технической эффективности производства сырья для биотоплива на основе предприятий Белоцерковского района Киевской области. Среди исследуемых факторов выбраны те, которые имеют влияние на производство озимого рапса и зерновых культур. Кроме того для анализа значимости исследуемых факторов на ее основе было осуществлено сравнение двух полярных хозяйств выборки. Установлено, что низкая техническая эффективность на предприятиях наблюдалась в результате недостаточно интенсивного использования капитала и преобладания оборотного капитала над основным.

На основе исследования проекта функционирования перерабатывающего предприятия проанализирована целесообразность переработки семян рапса на биодизель. Установлено, что при имеющихся условиях эффективное производство биодизеля возможно лишь с использованием побочной продукции на корм животным. При этом значительной статьей расходов являются затраты на семена рапса, снижение которых возможно путем организации интегрированного производства, и за счет этого значительного повышения уровня эффективности производства биодизеля.

Обоснована необходимость интеграции технологических, организационных и экономических факторов, влияющих на эффективность производства сырья для биотоплива, разработаны рекомендации для аграрных предприятий по эффективному выращиванию озимого рапса, кукурузы на зерно и пшеницы. При этом использован опыт передовых предприятий отрасли и отобраны наиболее важные факторы их функционирования, базирующихся на использовании современных достижений научно-исследовательских и производственных компаний.

Разработаны организационные и технологические меры повышения эффективности производства, которые включают предложения по улучшению использования земельных, материальных, финансовых, интеллектуальных и человеческих ресурсов, способных обеспечить высокую урожайность сельскохозяйственных культур. При этом необходимо обеспечить их последовательное и рациональное использование, в комплексе с высоким уровнем менеджмента, направленного на практическое приспособление указанных факторов с целью повышения прибыльности деятельности предприятия. Установлено, что использование высокопродуктивных технологий и современного оборудования обеспечивает повышение экономической, социальной и экологической эффективности.

...