Формування та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

• Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва
• УДК 631.15:658.27.003.13
• Автореферат
• дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
• Формування та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств
• Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)
• Шарко Інна Олександрівна
• Харків 2010
• Загальна характеристика роботи
• Актуальність теми. Ресурсний потенціал сільського господарства є матеріальною основою розширеного відтворення продуктивних сил галузі. В результаті реалізації аграрної реформи в Україні відбувся перерозподіл ресурсів. Проте головної мети перетворень - підвищення ефективності ресурсовикористання в галузі - не досягнуто. З огляду на пріоритетність сільгоспвиробництва, а також абсолютну обмеженість головного ресурсу - землі - надзвичайно актуальною є необхідність пошуку та реалізації прихованих можливостей щодо раціонального ресурсовикористання.
• Природу раціонального використання виробничих ресурсів досліджувало широке коло науковців, починаючи з таких класиків економічної науки, як А. Сміт, К. Маркс, А. Маршалл. Вітчизняні дослідники сучасності - Л. М. Анічин, М. О. Бєсєдін, Я. К. Білоусько, О. М. Бородіна, В. К. Горкавий, О. І. Гуторов, О. І. Дацій, І. І. Лукінов, П. М. Макаренко, М. Й. Малік, В. Я. Месель-Веселяк, Л. І. Михайлова, Т. І. Олійник, П. Т. Саблук, М. М. Свєтлов, А. М. Третяк, М. М. Федоров та ін. - продовжили наукові пошуки.
• Складність категорії «ресурсний потенціал» породжує різноманітність підходів до трактування його сутності, а відповідно і напрямів удосконалення механізму його формування та використання. Фундаментальні дослідження теоретико-методологічних проблем формування, оцінки та використання ресурсного потенціалу в аграрній сфері належать таким ученим, як: В. Г. Андрійчук, В. Л. Анічин, Ю. М. Новіков, О. В. Олійник, О. М. Онищенко, Б. Й. Пасхавер, В. В. Россоха, В. М. Трегобчук, О. В. Ульянченко, В. Й. Шиян, А. Е. Юзефович та ін.
• У зв'язку з перманентним розвитком виробничих відносин, а відповідно і необхідністю формування ефективної системи ресурсовикористання на якісно новій основі, проблема формування та ефективного використання ресурсного потенціалу залишається актуальною. Дискусійний характер численних досліджень щодо оцінки ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств і недостатній рівень вирішення проблем його ефективного використання в умовах функціонування ринкової економіки обумовили вибір теми, визначення мети і завдань дисертаційного дослідження.
• Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося в межах наукових тематик кафедри економіки підприємства Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва «Відтворення та підвищення ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу АПК» (номер державної реєстрації 0102U001835) та «Формування, оцінка та підвищення ефективності використання виробничого аграрного потенціалу в умовах сталого розвитку» (номер державної реєстрації 0107U005810). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт кафедри полягала в оцінці стану, ефективності використання ресурсного потенціалу та розробці рекомендацій щодо раціонального використання виробничих ресурсів сільськогосподарськими підприємствами Харківської області.
• Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо формування та ефективного використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств і визначення впливу окремих чинників на оптимізацію їх ресурсного забезпечення. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

- узагальнити і систематизувати принципи та чинники формування ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств;

- удосконалити методику оцінки величини та ефективності використання сукупного ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств;

- дослідити тенденції забезпеченості, ефективності використання окремих виробничих ресурсів і сукупного ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств;

- виявити визначальні важелі управління ефективністю використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств;

- провести комплексну оцінку впливу головних складових ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств на формування виробничого результату;

- обґрунтувати напрями підвищення економічної та технічної ефективності використання виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств;

- обґрунтувати пропозиції щодо оптимізації використання виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств з урахуванням фактора сезонного навантаження.

Об'єктом дослідження є процеси формування та використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і прикладних положень формування ефективної системи використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання, положення економікс, методологічні та методичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених у галузі ефективного використання виробничих ресурсів.

У процесі дослідження використані такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення щодо принципів та чинників формування ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств), екстраполяції (поширення виявлених тенденцій ефективності використання ресурсного потенціалу досліджуваної групи підприємств на однорідну сукупність господарюючих суб'єктів області), статистико-економічний метод (аналіз тенденцій і сучасного стану використання ресурсного потенціалу та окремих його складових, оцінка закономірностей структури та впливу різних факторів на ефективність використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств різних виробничих напрямів), розрахунково-конструктивний (при визначенні можливих доходів у результаті доукомплектування тракторного і комбайнового парку), економіко-математичного моделювання (оптимізація галузевої структури та розподілу тракторного і комбайнового парку підприємства), аналізу оболонки даних (для визначення досягнутого рівня технічної й економічної ефективності використання ресурсів і виробництва продукції сільськогосподарськими підприємствами) та ін.

Інформаційною базою досліджень стали законодавчі акти й нормативні документи, що регулюють діяльність сільськогосподарських підприємств у цілому і сфері ресурсовикористання зокрема, матеріали Держкомстату України, Головного управління статистики в Харківській області, Головного управління агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, статистична звітність та бухгалтерські документи сільськогосподарських підприємств Харківської області, дослідження науковців і практиків, власні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів. До основних результатів дослідження, що відображають наукову новизну, розкривають зміст дисертаційного дослідження та виносяться на захист, належать такі:

уперше

- оцінку ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств здійснено на основі позиціонування господарств відносно межі продуктивності, побудованої за результатами розв'язання задачі оптимізації по сукупності підприємств спільного виробничого напряму, що дозволяє виявити резерви економії ресурсів, потенціал нарощення виробничого результату та раціоналізувати склад ресурсів з позицій мінімізації витрат на них;

удосконалено

- методичний підхід до оцінки величини ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, який порівняно з існуючими враховує динаміку якісного стану ґрунтових ресурсів окремих підприємств, а також передбачає поєднання витратного і результатного підходів до визначення фондового аналогу живої праці;

- систему показників ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств за рахунок доповнення її показником порівнянної ефективності сукупного ресурсного потенціалу (як співвідношення середнього рівня ефективності до максимального по групі підприємств певного виробничого напряму);

дістало подальший розвиток

- систематизація принципів і чинників формування та ефективного використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, яка враховує поділ принципів за їх роллю у формуванні та ефективності використання ресурсного потенціалу, а також дозволяє виокремити відповідні чинники внутрішнього і зовнішнього середовища;

- оцінка розмірів, структури та ефективності використання ресурсного потенціалу сільгосппідприємств із виявленням специфіки підприємств різних виробничо-галузевих напрямів;

- дослідження залежності ресурсовіддачі від кількісних і якісних

характеристик виробничих ресурсів з виявленням напрямів удосконалення їх параметрів для підприємств у розрізі виробничо-галузевих груп;

- застосування апарату виробничих функцій та граничного аналізу для виявлення тенденцій формування виробничого результату залежно від різних комбінацій і обсягів залучених ресурсів та встановлення оптимальних меж їх застосування;

- вдосконалення галузевої структури і визначення потреби в кількості технічних засобів (тракторів і комбайнів) у періоди пікових навантажень з урахуванням оптимальних термінів виконання технологічних операцій за допомогою економіко-математичного моделювання.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в дисертації теоретичні та методичні підходи створюють базу для практичного вдосконалення механізму формування та ефективного використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, обчислення потенціалу нарощення продуктивності ресурсів і оптимізації використання останніх. Окремі результати дисертаційного дослідження, спрямовані на вдосконалення оцінки ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної держадміністрації (довідка № 08-28-92 від 20.04.2010), Управлінням агропромислового розвитку Кегичівської районної держадміністрації Харківської області (довідка №161/01-21/4 від 30.04.10). Пропозиції щодо оптимізації галузевої структури підприємства, визначення потреби та розподілу технічних засобів - Приватним підприємством «Агропрогрес» Кегичівського району Харківської області (довідка № 104 від 30.03.2010), оптимізації розподілу тракторного парку в пікові періоди проведення польових робіт і визначення потреби в додаткових технічних засобах для дотримання оптимальних строків агротехнічних заходів - Відкритим акціонерним товариством «Насіннєве» Кегичівського району Харківської області (довідка № 596 від 30.03.2010).

Результати досліджень використовуються в навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва під час викладання дисциплін «Потенціал підприємства: формування та оцінювання», «Економіка підприємства», «Аграрна політика» (довідка № 543 від 23.04.2010).

Особистий внесок здобувача. Усі відображені в дисертації висновки та практичні положення, що виносяться на захист, одержані автором особисто, а з наукових праць, які опубліковані в співавторстві, використані лише ті ідеї, що є результатом особистих досліджень (у списку опублікованих праць зазначено авторський внесок у такі дослідження).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися і обговорювалися на таких міжнародних науково-практичних конференціях: «Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний онтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (м. Харків, 2006 р.), «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (м. Бєлгород, Росія, 2006 р.), «Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні» (м. Харків, 2006 р.), «Аграрний форум - 2006» (м. Суми, 2006 р.), «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, 2007 р.), «Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України» (м. Харків, 2008 р.), «Напрями забезпечення сталого розвитку аграрного сектора» (м. Біла Церква, 2009 р.), «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора» (м. Харків, 2009 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 18 наукових працях загальним обсягом 5,56 умовно-друкарських аркушів, у тому числі 12 - у фахових виданнях, з них 11 - одноосібно.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи - 177 сторінок. Дисертація містить 43 таблиці, 19 рисунків, 14 додатків, розташованих на 66 сторінках. Список використаних джерел містить 168 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі «Теоретико-методичні основи визначення сутності, формування, оцінки та використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств» узагальнено сутність і систематизовано фактори формування ресурсного потенціалу як складової систем функціонування економічного потенціалу сільськогосподарського підприємства; проаналізовано методичні підходи до визначення сукупної величини та ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

У сучасній агроекономічній науці не сформувалося однозначного теоретичного уявлення про ресурсний потенціал сільськогосподарського підприємства. Узагальнивши існуючі підходи, ми схиляємося до трактовки ресурсного потенціалу як сукупності трудових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних, земельних та інших природно-біологічних ресурсів, які можуть бути мобілізовані для виробничого використання чи споживання. Ресурсний потенціал формується в залежності як від ендогенних, так і екзогенних факторів, серед яких головними є природні умови, загальноекономічний стан у країні та галузі, інвестиційний клімат, рівень розвитку науково-технічного прогресу, зовнішньоекономічні зв'язки, рівень розвитку законодавчої бази та механізму її реалізації, політика держави, соціальне середовище, податкова система, рівень розвитку інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції та ринків окремих видів ресурсів.

Аналіз методичних підходів до обчислення сукупної величини ресурсного потенціалу та його складових елементів свідчить про переваги грошового методу обчислення ресурсного потенціалу сільського господарства. Під час оцінки ресурсного потенціалу його складові слід розглядати як окремі різновиди потенціалів, що дозволить оцінити їх не тільки як матеріальну основу виробництва, а і як носіїв потенційних можливостей виробництва, закладених у тих чи інших ресурсах.

Складність категорії ефективності використання ресурсного потенціалу пов'язана зі складною структурою та внутрішніми взаємозв'язками останнього, що вимагає всебічної характеристики результатів господарювання і не може базуватися на одному чи кількох показниках. Необхідна система показників, яка б відображала різні методичні підходи до визначення ефективності, а також дозволяла поглибити аналіз і пошук резервів повнішого використання ресурсного потенціалу. Для цього сукупність часткових показників ефективності використання окремих виробничих ресурсів і зведених показників ефективності використання сукупного ресурсного потенціалу пропонується доповнити відносним показником порівнянної ефективності використання потенціалу, який розраховується як співвідношення фактичної продуктивності чи (та) прибутковості ресурсного потенціалу до потенційної (що приймається на рівні, максимальному по групі підприємств з аналогічним виробничим напрямом).

У другому розділі «Оцінка величини, складу та ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств» проаналізовано тенденції та сучасний рівень забезпеченості й ефективності використання основних видів виробничих ресурсів сільськогосподарськими підприємствами України в цілому та Харківської області зокрема; дано вартісну оцінку розмірів та ефективності використання окремих складових і сукупного ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області.

За період 1991 - 2008 рр. внаслідок трансформаційних процесів і кризових економічних явищ обсяги основних виробничих ресурсів у розпорядженні сільськогосподарських підприємств країни істотно скоротилися: середньооблікова чисельність працівників - у 7 разів, вартість основних виробничих засобів - у 4,7 раза, площа сільгоспугідь - на 55,6 %. У результаті змінилося співвідношення окремих ресурсів. Тенденції динаміки ресурсозабезпеченості сільськогосподарських підприємств у цілому по Україні та в Харківській області збігаються.

Зниження ресурсного забезпечення в більшості випадків є наслідком низької платоспроможності підприємств. Укріплення матеріально-технічної бази стримується недостатніми обсягами інвестування в аграрний сектор і міжгалузевим диспаритетом, що посилюється. Це обумовлює необхідність державної підтримки повноцінного відтворення матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств.

Недостатнє матеріально-технічне забезпечення підприємств посилює тенденцію до виснажливого використання земельних ресурсів. У Харківській області, як і по Україні в цілому, протягом уже багатьох років землеробство ведеться при від'ємному балансі гумусу, азоту, фосфору та калію в ґрунті. Це знижує земельно-ресурсний потенціал і сприяє зростанню розриву між фактично досягнутою і потенційною продуктивністю землі. Так, у 2007 р. потенціал урожайності сільгоспкультур у підприємствах Харківської області був реалізований у середньому на 40,5 % (з коливанням від 19,0 % по Печенізькому району до 51,8 % - по Красноградському).

Під час оцінки земельно-ресурсного потенціалу за основу приймається потенційна родючість ґрунту. Оскільки найбільш репрезентативним показником родючості ґрунту є вміст у ньому гумусу, то ми пропонуємо враховувати динаміку цього показника для підвищення достовірності оцінки земельно-ресурсного потенціалу.

Оцінку трудових ресурсів у складі сукупного ресурсного потенціалу доцільно здійснювати за величиною фондового аналогу праці. Для визначення останнього пропонується використовувати поєднання витратного і результатного підходів, тобто знаходити середню величину між сумою витрат на оплату праці, помноженою на десять (середній термін окупності основних виробничих фондів), та сумою основних фондів, необхідною для заміни одного працівника при незмінному рівні виробництва продукції (сума фондів знаходиться за результатами побудови кореляційно-регресійної моделі, де в якості результативної ознаки виступає валова продукція сільського господарства, а в якості змінних - середньорічна чисельність працівників, середньорічна вартість основних виробничих фондів і площа сільгоспугідь). Такий підхід дозволить, з одного боку, врахувати фактично досягнуту продуктивність праці, а з другого - фактичні суми витрат на залучення трудових ресурсів сільськогосподарськими підприємствами.

З урахуванням наведених уточнень розмір сукупного ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області визначатиметься так:

,

де - сукупний ресурсний потенціал сільгосппідприємства, грн; - нормативна грошова оцінка 1 га сільгоспугідь станом на відповідну дату оцінки, грн; - коригувальний коефіцієнт на якісний стан ґрунту, - площа сільгоспугідь у користуванні підприємства, га; - середньорічна чисельність працівників, осіб; - вартісна оцінка одного працівника, обчислена за фондовим аналогом, грн; - середньорічна вартість основних фондів, грн; - середньорічна вартість оборотних активів підприємства, грн.

Динаміка розмірів сукупного ресурсного потенціалу з розрахунку на одне сільськогосподарське підприємство Харківської області за 2004 - 2008 рр. була спадною: зменшення становило 20 %, головними причинами стало скорочення чисельності працівників і площі сільгоспугідь. Найістотніше скорочення відбулося у Борівському районі, а найбільше наростили свій ресурсний потенціал підприємства Барвінківського району. Найбільші розміри сукупного ресурсного потенціалу мали підприємства Кегичівського району.

Ефективне використання виробничих ресурсів передбачає скорочення ресурсомісткості одиниці продукції. До 2000 р. спостерігалося підвищення ресурсомісткості, що стало наслідком системної кризи в економіці. Починаючи ж з 2000 і до 2008 р., відбувається зворотна тенденція. Як по Україні взагалі, так і по Харківській області зокрема найбільше знизилася трудомісткість валової продукції - на 70 і 63 % відповідно, землемісткість поки що залишалася вищою відносно рівня 1990 р. (на 15 і 30 % відповідно). Фондомісткість досягла мінімуму в 2005 р., після чого почалося її підвищення, пов'язане з оновленням основних засобів (рис. 1).

Рис. 1. Ресурсомісткість продукції сільського господарства в Україні та Харківській області

Динаміка окремих показників ефективності використання виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств Харківської області має різноспрямовані тенденції. Така ситуація є поширеною і саме вона часто не дозволяє зробити однозначний висновок про зміну рівня ефективності. Цей недолік може бути подоланий за допомогою застосування зведених показників. Протягом 2004 - 2008 рр. спостерігається підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами Харківської області. Найістотніше зросла рентабельність сукупного ресурсного потенціалу - на 161,0 %, продуктивність за виручкою від реалізації продукції підвищилася на 145,0 %, а за валовою продукцією - на 19,4 %. Порівнянна ефективність використання сукупного ресурсного потенціалу в усіх виробничих групах сільськогосподарських підприємств області у 2008 р. порівняно з 2004 р. підвищилася (табл. 1). Це свідчить, що розрив між потенційним рівнем ефективності використання ресурсного потенціалу та середнім досягнутим його рівнем скоротився.

Таблиця 1. Порівнянна ефективність використання сукупного ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами Харківської області

Ефективність використання потенціалу виробничих фондів залежить від збалансованого співвідношення між їх активною і пасивною частинами, а також від ступеня їх зношеності (придатності). Аналіз даних сільськогосподарських підприємств Харківської області у 2007 і 2008 рр. за допомогою методу статистичних групувань показав, що зі скороченням ступеня зносу засобів та зростанням у їх складі питомої ваги активної частини віддача фондів підвищується. Підвищення забезпеченості сільськогосподарських підприємств засобами виробництва також сприяє ефективнішому використанню трудових ресурсів: групування підприємств за рівнем фондоозброєності працівників засвідчило, що продуктивність праці неухильно зростає як за виручкою, так і за валовою продукцією. У той же час рівень прибутковості не має такої чіткої залежності від указаних чинників. Тут визначальною є питома вага виробника на ринку. Дослідження ринку молока засвідчило, що у 2008 р. підвищення частки підприємства на ринку на 1 % супроводжувалося ростом прибутку в сумі 619,46 тис. грн (адекватність одержаної кореляційно-регресійної моделі висока: коефіцієнт кореляції - 0,77, Fфакт = 222 > Fтабл = 3,84). Таким чином, нарощення масштабів виробництва є одним з вагомих резервів підвищення керованості ринковою позицією підприємства, а отже, і розвитком його потенціалу.

Групування підприємств рослинницького та рослинницько-тваринницького виробничих напрямів дозволило встановити, що максимальної віддачі за чистим доходом і валовою продукцією досягали ті підприємства, чиї розміри сукупного ресурсного потенціалу лежали в межах від 45 до 70 та понад 100 млн грн відповідно. Для другої галузевої групи нарощування ресурсного потенціалу має більші перспективи. У той же час галузева диверсифікація в умовах нестабільності й низької врегульованості ринку сільськогосподарської продукції є для сільськогосподарських підприємств способом пом'якшити ризики і підвищити прибутковість господарської діяльності.

У третьому розділі «Організаційно-економічні напрями підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств» обґрунтовано напрями формування ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств з урахуванням наявних тенденцій і досягнутого рівня продуктивності й ефективності використання виробничих ресурсів; визначено напрями формування ефективної системи використання ресурсного потенціалу сільгосппідприємств на базі DEA-моделей та здійснено оптимізацію складових ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств на основі економіко-математичного моделювання.

При встановленні залежності між обсягами застосовуваних виробничих ресурсів і виробничими результатами сільськогосподарських підприємств Харківської області протягом 2004 - 2008 рр. було виявлено кілька головних тенденцій: по-перше, в трьох з п'яти років аналізованого періоду спостерігався зростальний ефект масштабу виробництва, що виявилося у випереджальній віддачі земельних, трудових ресурсів і виробничих засобів; по-друге, аналіз динаміки граничних продуктів складових ресурсного потенціалу підприємств, з одного боку, засвідчив їх підвищення, а з другого - необхідність нарощення виробничих засобів, оскільки їх приріст на одиницю супроводжувався найвищим приростом валової продукції.

Граничний аналіз продуктивності окремих ресурсів у сільськогосподарських підприємствах Харківської області дозволив визначити оптимальні межі їх використання. За результатами аналізу протягом 2004 - 2006 рр. існувала поліноміальна залежність виходу валової продукції від обсягу застосованих ресурсів (землі та праці). Зіставлення середнього і граничного продуктів виробничих ресурсів показало, що оптимальним для нарощення чисельності працівників у 2004 р. був інтервал до 345 осіб, у 2005 р. - до 200 осіб, у 2006 р. - до 250 осіб; для нарощення площ сільгоспугідь - у 2004 р. - інтервал до 6 800 га, у 2005 р. - до 8 600 га, у 2006 р. - до 8 700 га. По підприємствах рослинницько-тваринницького виробничого напряму ці інтервали були дещо менші: чисельності працівників у 2004 р. - до 90 осіб, у 2005 р - до 80, у 2006 р. - до 235 осіб; площі сільгоспугідь у 2004 р. - до 4 800 га, у 2005 р. - до 6 600 га, у 2006 р. - до 7 000 га. У 2007 і 2008 рр. залежність виходу валової продукції від обсягу застосованих ресурсів набула прямолінійного характеру, тобто вкладання додаткової одиниці ресурсу супроводжувалося нарощенням виробничого результату за будь-якого обсягу застосованого ресурсу. За нашими спостереженнями, така ситуація є наслідком відносного поліпшення матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств області. Крім того, скоротилася частка підприємств, що займаються виробництвом продукції тваринництва, а сучасна специфіка вітчизняного ринку обумовлює вищу доходність саме рослинницької галузі.

Встановлення оптимальних розмірів та співвідношення ресурсів параметричними методами поряд з перевагами має і недоліки. Зокрема, усереднені залежності поширюються на всю сукупність досліджуваних об'єктів, не відображаючи фактично досягнутого рівня продуктивності й ефективності використання ресурсів окремими підприємствами. Цей недолік долає метод аналізу оболонки даних, застосовуваний нами для оцінки потенціалу нарощення виробництва продукції (одержання доходу) за даної кількості ресурсів (output-орієнтована модель) та мінімізації витрат ресурсів за даного обсягу виробництва продукції (input-орієнтована модель).

Параметри output-орієнтованої моделі, що формувалася за даними виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств рослинницько-тваринницького напряму 2004 і 2008 рр., свідчать про підвищення технічної ефективності виробництва продукції на 0,2 одиниці. У той же час досягнутий рівень ефективності залишався низьким - 50,4 % від потенційно можливого. І в 2004, і в 2008 рр. понад 70 % підприємств перебували на етапі зростання віддачі від нарощення виробничих ресурсів. У 2008 р. більшість підприємств мали рівень ефективності виробництва продукції до 0,6, тобто виробляли до 60 % потенційного обсягу товарної продукції. Резерв нарощення чистого доходу в середньому на підприємство становив 7 665,3 тис. грн.

Параметри input-орієнтованої моделі свідчать, що потенціал скорочення виробничих ресурсів (за умов збереження незмінного обсягу виробництва протягом досліджуваного періоду) зменшився і у 2008 р. становив 41,4 %. Рівень загальної економічної ефективності використання ресурсів зменшився за рахунок зниження ефективності розподілу витрат на виробничі ресурси і становив 37,6 %. Таким чином лише за рахунок оптимального розподілу витрат підприємства могли зменшити свої витрати на 62,4 % (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл сільськогосподарських підприємств Харківської області за рівнем ефективності використання виробничих ресурсів (input-орієнтована модель і модель ефективності розподілу витрат на ресурси)

ресурсний потенціал сільськогосподарський підприємство

Виконаний аналіз Малмквіст-індексу за період з 2004 по 2008 рр. за даними вибірки сільськогосподарських підприємств рослинницько-тваринницького виробничого напряму Харківської області вказує на загальне підвищення факторної продуктивності на 0,22 одиниці, зокрема за рахунок підвищення загальної ефективності галузі - на 0,153 та внутрішніх технологічних змін підприємств - на 0,06 одиниці.

У разі прийняття конкретних економічних рішень щодо оптимального розподілу обмежених ресурсів у рамках багатогалузевого підприємства доцільним є застосування економіко-математичного моделювання. Удосконалення використання ресурсного потенціалу Приватного підприємства «Агропрогрес» Кегичівського району Харківської області ґрунтується на принципі поетапної оптимізації. Першим кроком стала оптимізація галузевої структури підприємства за критерієм максимізації прибутку. Результати оптимального рішення моделі забезпечують вищу ефективність виробництва (табл. 3).

Згідно з оптимальним планом поєднання галузей підприємству рекомендується розширити посівні площі під зерновими культурами. У свою чергу це створить додаткове навантаження на технічні засоби в пікові періоди (така ситуація є типовою для підприємств Харківської області). На другому етапі було оптимізовано розподіл тракторного і комбайнового парку в пікові періоди з урахуванням необхідності проведення операцій одночасно (або послідовно з мінімальним розривом у часі) і в обмежені строки.

Оцінка потенційних втрат від недотримання оптимальних термінів виконання технологічних операцій (зокрема, збирання зерна), свідчить, що скорочення строків збирання врожаю дозволить підвищити в ПП «Агропрогрес» урожайність озимої пшениці на 9,5 %, ячменю - на 4,9 %. Тільки за рахунок цього валовий збір озимої пшениці може зрости на 561 т ячменю - на 138,7 т.

Таблиця 3. Основні економічні показники діяльності ПП «Агропрогрес» Кегичівського району Харківської області за результатами розв'язання задачі оптимізації його галузевої структури

Висновки

У дисертації наведено теоретико-методичні положення і нове вирішення науково-практичного завдання щодо формування і підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, що полягає в обґрунтуванні оптимальних параметрів окремих виробничих ресурсів і ресурсного потенціалу в цілому. Результати дослідження дають змогу сформувати висновки та рекомендації, які мають теоретичне і практичне значення.

1. У науковій літературі не існує однозначного підходу стосовно визначення сутності й класифікації ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Ми схиляємося до трактування ресурсного потенціалу як сукупності трудових, матеріально-технічних, фінансових, інформаційних, земельних та інших природно-біологічних ресурсів, які можуть бути мобілізовані для виробничого використання чи споживання. Формування раціонального за складом ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств має підпорядковуватися певним принципам. При розробці заходів з підвищення ефективності функціонування ресурсного потенціалу особливу роль відіграють принципи насичення виробництва ресурсами, взаємозаміщення ресурсів, збалансованості ресурсів, а також принцип граничної продуктивності.

2. Основними концептуальними положеннями і напрямами формування механізму ефективного використання виробничих ресурсів у сільському господарстві є забезпечення раціонального й екологобезпечного використання земельних та інших природних ресурсів; забезпечення потреби, оптимального використання та відтворення виробничих засобів; застосування ресурсо- та енергоощадних технологій; ефективне використання трудових ресурсів та підвищення продуктивності праці; забезпечення стабільності й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх інвестиційних ресурсів; розвиток інноваційних процесів і впровадження їх результатів.

3. Обґрунтовано підхід до ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, згідно з яким окремі його складові слід розглядати як відповідні різновиди потенціалів, що дасть змогу оцінити їх не тільки як матеріальну основу виробництва, а і як носіїв потенційних можливостей виробництва, закладених у тих чи інших ресурсах. При цьому запропоновано нормативну грошову оцінку сільгоспугідь коригувати на коефіцієнт якісного стану ґрунтів, а оцінку трудових ресурсів вимірювати з використанням фондового аналогу працівників, розрахованого із застосуванням витратного і результатного підходів. Це дозволить точніше оцінити величину ресурсного потенціалу.

4. Дослідження характеру розвитку та оцінку ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств доцільно здійснювати за системою часткових і зведених показників, а також у порівнянні з іншими підприємствами, що мають аналогічний виробничий напрям, а відповідно і склад, і спосіб використання ресурсного потенціалу. Існуючу систему показників пропонується доповнити показником порівнянної ефективності використання сукупного ресурсного потенціалу як співвідношення фактично досягнутих показників продуктивності і рентабельності ресурсного потенціалу до максимально можливих (по групі підприємств з аналогічним виробничим напрямом).

5. Встановлено, що в сільськогосподарських підприємствах України в цілому та Харківської області зокрема протягом 1990 - 2008 рр. відбувалося поступове скорочення основних виробничих ресурсів. Найістотніше зменшилася чисельність працівників - у середньому по Україні в 7 разів (працезабезпеченість - у 3,8 раза). Площа сільгоспугідь скоротилася у 1,8 раза, вартість основних виробничих засобів - у 4,7 раза. У сільськогосподарських підприємствах Харківської області скорочення відповідно становило: працівників - 5,7 раза (працезабезпеченості - 3,5 раза), сільгоспугідь - 1,6 раза, вартості основних засобів - 4,2 раза.

6. Аналіз динаміки вартісної оцінки сукупного ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області за період 2004 - 2008 рр. свідчить про його зменшення переважно за рахунок скорочення чисельності працівників і площ сільгоспугідь у користуванні сільськогосподарських підприємств. У структурі ресурсного потенціалу підприємств у середньому за аналізований період 44 % припадало на земельні ресурси, 39,6 % - на трудові ресурси і 16,4 % - на основний та оборотний капітал. Підприємства різних виробничих напрямів мають свою специфіку структури ресурсного потенціалу. Рівень ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області в цілому підвищився.

7. Дослідженням доведено, що важелями управління ефективністю використання ресурсного потенціалу, є поліпшення якісного складу ресурсів, а також їх взаємне збалансування. Аналіз статистичної та бухгалтерської звітності сільськогосподарських підприємств за 2007 - 2008 рр. щодо залежності продуктивності основних засобів виробництва від рівня їх зношеності й питомої ваги активної частини в них свідчить про існування значного резерву підвищення ефективності саме за рахунок зазначених факторів.

Встановлено, що максимальної продуктивності й ефективності праці досягають підприємства з рівнем фондоозброєності понад 250 тис. грн на одного працівника, при цьому максимальний приріст віддачі праці припадає на групи підприємств з найвищою фондоозброєністю. Зростання середньомісячної оплати праці працівників також сприяє підвищенню її продуктивності (продуктивність праці у групі з найвищою оплатою праці на 43 % перевищує продуктивність праці у групі підприємств з найнижчою оплатою праці).

8. Внутрішнім фактором підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств є оптимізація його розмірів. За допомогою аналізу статистичних групувань підприємств рослинницького та рослинницько-тваринницького виробничих напрямів встановлено, що у 2008 р. нарощення їх ресурсного потенціалу супроводжувалося підвищенням його віддачі за чистим доходом і валовою продукцією в порівнянних цінах.

9. Дослідження тенденцій формування виробничого результату залежно від різних комбінацій залучених ресурсів (з використанням апарату виробничих функцій) у сільськогосподарських підприємствах Харківської області за період 2004 - 2008 рр. засвідчили позитив у структурних зрушеннях їх ресурсного потенціалу: нарощення виробничих фондів супроводжувалося випереджаючим ростом їх віддачі, а зменшення земельно-ресурсного і трудового потенціалу - підвищенням їх продуктивності. Оскільки найвищою була гранична продуктивність виробничих фондів, то їх нарощення буде економічно виправданим.

10. Граничний аналіз залежності виходу валової продукції сільського господарства від чисельності залучених працівників і площі сільгоспугідь засвідчив поліноміальний (спадний) характер віддачі на одиницю застосованих ресурсів у 2004 - 2006 рр. і прямий зростальний характер віддачі на вкладену одиницю ресурсу праці та землі у 2007 - 2008 рр. Встановлена тенденція пов'язана з удосконаленням структури ресурсного потенціалу за рахунок нарощення частки виробничих фондів.

11. Аналіз оболонки даних, сформованої за частковими показниками ефективності використання ресурсів сільськогосподарськими підприємствами рослинницько-тваринницького виробничого напряму Харківської області, засвідчив підвищення технічної ефективності використання ресурсів і виробництва продукції у 2008 р. порівняно з 2004 р. У той же час економічна ефективність використання ресурсів знизилася, що обумовлено нераціональним розподілом витрат на ресурси. У зв'язку із цим 40 % досліджуваних підприємств рекомендовано наростити обсяг застосовуваних виробничих фондів. Крім того, в 60 % підприємств потенціал родючості ґрунту реалізується не повною мірою (резерв нарощення виробництва за рахунок цього фактора становить у середньому 2 622,8 тис. грн).

12. Застосування економіко-математичного моделювання на різних стадіях формування ефективної системи використання ресурсів підприємства дозволяє послідовно враховувати можливості й обмеження підприємства. Так, з результатів вирішення задачі оптимального поєднання галузей на підприємстві випливає завдання забезпечення технологічних операцій технічними ресурсами необхідної кількості і якості. При подальшій оптимізації розподілу тракторного і комбайнового парку запропоновано враховувати необхідність проведення операцій одночасно (або послідовно з мінімальним розривом у часі) і в установлені строки, оцінюючи втрати від недотримання оптимальних термінів виконання операцій. У свою чергу порівняння одержаних варіантів доходів і витрат слугуватиме підставою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо формування та використання парку тракторів і комбайнів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шеметова І. О. Підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення в умовах реформування земельних відносин / І. О. Шеметова // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - Х., 2003. - № 6 - С. 262 - 266.

2. Шеметова І. О. Формування та використання аграрного ресурсного потенціалу в сільськогосподарських підприємствах Харківської області / І. О. Шеметова // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - Х., 2004. - № 8. - С. 230 - 234.

3. Шеметова І. О. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів як складової аграрного ресурсного потенціалу / І. О. Шеметова // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - Х., 2004. - № 2. - С. 280 - 284.

4. Шеметова І. О. Проблеми ефективного використання агарного ресурсного потенціалу / І. О. Шеметова // Зб. наук. праць ЛНАУ. - Луганськ, 2004. - № 34/46. - С. 371 - 375.

5. Шеметова І. О. Методичні підходи до оцінки розміру та ефективності використання складових ресурсного потенціалу аграрних підприємств / І. О. Шеметова // Вісник ХНАУ Сер. «Економіка АПК і природокористування». - Х., 2005. - № 3. - С. 218 - 225.

6. Шарко І. О. Підвищення ефективності використання аграрного ресурсного потенціалу як напрям зміцнення конкурентоспроможності агроформувань / І. О. Шарко / Вісник СНАУ. Сер. «Економіка та менеджмент». Вип. 5 - 6 (22 - 23). - Суми, 2006. - С. 154 - 159.

7. Шарко І. О. Залежність віддачі основних виробничих ресурсів від розміру сільськогосподарських підприємств / І. О. Шарко // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - Х., 2006. - № 2. - С. 378 - 382.

8. Шарко І. О. Границі ефективного використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах / І. О. Шарко // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - Х., 2006. - № 10. - С. 261 - 265.

9. Шарко І. О. Факторний вплив ресурсозабезпечення на ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу / І. О. Шарко // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - Х., 2006. - № 1. - С. 395 - 399.

10. Шарко І. О. Економічний механізм формування і використання ресурсного потенціалу аграрного підприємства / І. О. Шарко, А. Є. Хвесик // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - Х., 2007. - № 3. - С. 319 - 324. (Внесок здобувача - аналіз тенденцій ресурсозабезпечення в сільськогосподарському секторі економіки України).

11. Шарко І. О. Стан технічного забезпечення аграрного сектора Харківської області / І. О. Шарко // Вісник ХНАУ. Серія «Економіка АПК і природокористування». - Х., 2007. - № 1. - С. 246 - 250.

12. Шарко І. О. Аналіз ресурсної складової розвитку аграрних підприємств Харківської області / І. О. Шарко / Вісник БНАУ. Сер. «Економіка АПК». - Біла Церква, 2009. - № 65. - С. 49 - 53.

13. Шарко І. О. Урахування екологічного стану ґрунтів при оцінці сукупного ресурсного потенціалу аграрних підприємств / І. О. Шарко // Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний онтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: тези доп. міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених до 190-річчя ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. - Х., 2006. - С. 93 - 94.

14. Шарко И. А. Влияние ресурсообеспеченности на эффективность использования аграрного ресурсного потенциала / И. А. Шарко // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: материалы Х междунар. науч.-произв. конф., 15 - 19 мая 2006 г. - Белгород: Белгородская ГСХА, 2006. - С. 193.

15. Шарко І. О. Модель формування потенціалу аграрного підприємства / І. О. Шарко // Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 20 - 21 листопада 2008 р., Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 2008. - С. 182 - 183.

16. Шарко І. О. Складові ефективного використання ресурсного потенціалу аграрного підприємства / І. О. Шарко // Економічні, екологічні та соціальні проблеми сталого розвитку аграрного сектора економіки: матеріали міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів, молодих учених, 1 - 3 жовтня 2008 р., Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 2008. - С. 93.

17. Шарко І. О. Сутність, оцінка та ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу: теоретичні аспекти: лекція / І. О. Шарко, О. І. Гуторов / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 2009. - 48 с. (Внесок здобувача - в обґрунтуванні необхідності доповнення принципів формування ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств та системи показників ефективності використання ресурсного потенціалу).

18. Шарко І. О. Стан і тенденції матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств Харківської області / І. О. Шарко // Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 8 - 9 жовтня 2009 р., Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Харків, 2009. - С. 356 - 358.

Анотація

Шарко І. О. Формування та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, м. Харків, 2010.

У дисертації наведено теоретико-методичні положення і нове вирішення наукового завдання щодо формування і підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Узагальнено сутність і систематизовано фактори формування ресурсного потенціалу як складової в системі функціонування економічного потенціалу сільськогосподарських підприємств; проаналізовано методичні підходи до визначення сукупної величини та ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Встановлено тенденції забезпеченості й ефективності використання основних видів виробничих ресурсів сільськогосподарськими підприємствами України та Харківської області; дано вартісну оцінку розмірів та ефективності використання окремих складових і сукупного ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області. Обґрунтовано доцільні напрями подальшого формування ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств з урахуванням наявних тенденцій і досягнутого рівня продуктивності й ефективності використання виробничих ресурсів.

Ключові слова: ресурсний потенціал, виробничі ресурси, формування, ефективність, продуктивність, ресурсовіддача, оптимізація.

Аннотация

Шарко И. А. Формирование и повышение эффективности использования ресурсного потенциала сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности) - Харьковский национальный аграрный университет им. В. В. Докучаева, г. Харьков, 2010.

В диссертации приведены теоретико-методические положения и новое решение научной задачи по формированию и повышению эффективности использования ресурсного потенциала сельскохозяйственных предприятий.

Систематизированы принципы и факторы формирования и эффективного использования ресурсного потенциала сельскохозяйственных предприятий. Мы склоняемся к трактовке ресурсного потенциала как совокупности трудовых, материально-технических, финансовых, информационных, земельных и других природно-биологических ресурсов, которые могут быть мобилизированы для производственного использования или потребления. При разработке мероприятий по повышению эффективности функционирования ресурсного потенциала особую роль играют принципы насыщения производства ресурсами, взаимозамещения ресурсов, сбалансированности (взаимной дополняемости) ресурсов, а также принцип предельной производительности.

Обобщены основные концептуальные положения и направления формирования механизма эффективного использования природных и материальных ресурсов в сельском хозяйстве, а именно: обеспечение рационального и экологобезопасного использования земельных и других природных ресурсов, обеспечение потребности, оптимального использования и воспроизводства средств производства; применения ресурсо- и энергосберегающих технологий; эффективное использования трудовых ресурсов и повышение производительности труда, обеспечение стабильности и эффективности использования инвестиционных ресурсов; развитие инновационных процессов и внедрение их результатов в производство.