Стратегічні імперативи нарощування та активізації використання туристичного потенціалу регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський державний технологічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Стратегічні імперативи нарощування та активізації використання туристичного потенціалу регіону

Самко О.О.

Спеціальність 08.00.05 -регіональна економіка

Чернігів - 2010

Вступ

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку України характеризується кардинальною перебудовою господарського комплексу, основною метою якої є формування ефективної національної економіки та її регіональних сегментів. Водночас необхідність забезпечення прискорених темпів економічного зростання регіональних господарських систем потребує пошуку і задіяння ресурсних можливостей для нарощування потенціалу.

В контексті побудови соціально-орієнтованої моделі економіки до національних пріоритетів належить розвиток туристичної галузі, оскільки вона характеризується високою прибутковістю. Першочерговим завданням є пріоритет розвитку соціально-орієнтованих сфер діяльності, до якої належить туристична галузь. Вона характеризується високою прибутковістю, швидкою окупністю інвестицій та виключно соціальною спрямованістю. Але державний підхід до цієї галузі як до сектору сфери послуг та неефективне використання наявного туристичного потенціалу регіонів України призводить до втрати можливостей розвитку цієї галузі на відміну від багатьох країн з транзитивною економікою в Європі, Азії та Африці. Тому постає необхідність оцінки наявного потенціалу туристичної індустрії регіонів України та розробки напрямів щодо його нарощування та активізації використання.

На сьогодні існує багато наукових розробок стосовно сутності потенціалу країни чи регіону та оцінки його складових. Ці дослідження розрізняються за своєю методологією, підходами до вивчення, а отже і науковими результатами. Зокрема, дослідженням та оцінці "економічного потенціалу" на макро- та мезорівні присвячені праці таких науковців, як: Амоша О.І., Бистряков І.К., Бузько І.Р., Бутко М.П., Геєць В.М., Герасимчук З.В., Гонта О.І., Данилишин Б.М., Долішній М.І., Дорогунцов С.І., Захарченко В.І., Левківський В.М., Мельник А.Ф., Мурашко М.І., Пепа Т.В., Фащевський М.І., Чернюк Л.Г., Чумаченко М.Г., Удовиченко В.П. Дослідженням проблем рекреаційного потенціалу та потенціалу туристичної галузі присвячені роботи: Алєшугіної Н.О., Безносюка В.Д., Бейдика О.О., Гуменюка Ю.П., Давиденка І.В., Кифяка В.Ф., Кравціва В.С., Куценко В.І., Мацоли В.І., Молнара О.С., Стецюка О.В., Черчик Л.М., Шаблія О.І., Швець І.Ю., Щепанського Е.В., Шмагіної В.В. та інших.

Разом з тим, регіональні проблеми формування та використання туристичного потенціалу з урахуванням особливостей глобалізації та інтеграції поки що комплексно не вирішені. Це обумовлює необхідність обґрунтування методології формування туристичного потенціалу регіонів України із стратегічним вектором на прискорене економічне зростання та розробки механізмів його практичного використання в сучасних умовах.

Актуальність, теоретична та практична значимість цих проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету, завдання, структуру та зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тематика дисертаційного дослідження пов'язана з науково-дослідною роботою Чернігівського державного технологічного університету, зокрема з темою "Підвищення ефективності функціонування та розвитку транспорту, зв'язку та інших галузей економіки регіону" (номер держреєстрації 0104U005466). У межах цієї теми автором розроблено методику оцінки туристичного потенціалу регіону, розроблено пропозиції щодо його нарощування та використання на прикладі Чернігівської області. Також тематика дослідження пов'язана з комплексною науковою темою Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України ІІІ-12-09(97) "Просторовий розвиток продуктивних сил України та його системна організація" (номер держреєстрації 0108U009959), де автором обґрунтовані напрями розвитку рекреаційного комплексу регіонів, зокрема туристичної галузі.

Мета і завдання дослідження.

Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад формування туристичного потенціалу регіону та розробка практичних рекомендацій щодо його нарощування та активізації використання.

Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішені такі завдання:

узагальнити наукові розробки щодо визначення сутності економічного потенціалу регіону та місця в ньому сфери туризму;

систематизувати і поглибити понятійно-категоріальний апарат стосовно розвитку туристичної галузі, розкрити сутність понять "туристичний ринок", "туристичний продукт";

охарактеризувати систему принципів нарощування та активізації використання туристичних можливостей регіонів;

розробити методичні підходи та систему показників для оцінки ефективності використання туристичного потенціалу регіону;

визначити та обґрунтувати систему показників, які характеризують складові туристичного потенціалу регіону;

провести моніторинг розвитку вітчизняного ринку туристичних послуг як індикатора рівня використання потенційних можливостей регіонального економічного простору;

оцінити сучасний стан розвитку туризму та розробити організаційно-економічний механізм реалізації туристичного потенціалу регіону;

проаналізувати вплив управлінських аспектів на процеси оцінки реального стану, можливостей нарощування та механізми активізації використання туристичного потенціалу регіону;

дослідити міжнародні ринки туристичних послуг та визначити місце України в їх структурі;

обґрунтувати стратегічні орієнтири реалізації туристичного потенціалу Чернігівської області.

Об'єктом дослідження є процеси формування і використання туристичного потенціалу регіону.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні засади та прикладні аспекти процесів нарощування та активізації використання туристичного потенціалу регіону в умовах відкритої економіки.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження склали фундаментальні положення економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань розвитку продуктивних сил та регіональної економіки з урахуванням потенціалу туристичної галузі.

Реалізація поставлених завдань стала можливою завдяки використанню системно-комплексного підходу та методів наукових досліджень. В процесі дослідження були використані такі методи: системно-структурного аналізу - для визначення і розгляду основних складових туристичного потенціалу; графічний - для узагальнення та комплексного викладу теоретико-методологічних засад формування структури туристичного потенціалу; економіко-статистичний - для опрацювання масиву статистичних даних з метою оцінки рівня розвитку досліджуваного потенціалу; спостереження і порівняння - для оцінки зарубіжного досвіду стосовно розвитку туристичної галузі; економіко-математичний - для обґрунтування організаційно-економічного механізму реалізації туристичного потенціалу; економічного прогнозування - для обґрунтування стратегічних імперативів нарощування та використання туристичного потенціалу регіону.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

розкрито сутнісні ознаки та зміст туристичного потенціалу регіону як сукупності всіх наявних ресурсів, необхідних для здійснення туристичної діяльності в нових умовах господарювання, та здатності максимального їх використання для задоволення потреб громадян України та іноземних туристів у якісних послугах;

удосконалено:

класифікацію системи ендо- і екзогенних факторів, які впливають на процес формування потенціалу туристичної галузі та його використання, зокрема внутрішні фактори, котрі формують попит на туристичний продукт та визначають його пропозицію, а також зовнішні фактори, які обумовлюють кон'юнктуру ринку туристичних послуг;

методологічні підходи до оцінки рейтингу регіонів за рівнем сформованості та масштабами задіяння туристичного потенціалу у просторовий розвиток господарських систем;

інструментарій комплексної оцінки рівня розвитку туристичного потенціалу регіону та ефективності його використання, які на відміну від існуючих, базуються на специфічній системі показників, їх взаємозв'язках і взаємообумовленості з урахуванням пріоритету соціальної орієнтації;

компонентні складові та методику розрахунку інтегрального показника, який базується на мегакритеріальній оцінці рівня розвитку туристичного потенціалу в регіональному розрізі;

організаційно-економічний механізм регулювання та управління реалізацією туристичного потенціалу регіональної господарської системи з розкриттям змісту і функцій його основних блоків.

набули подальшого розвитку:

принципи нарощування та активізації використання сукупного ресурсного потенціалу як загальноекономічного, так і специфічного характеру та їх якісні ознаки з позицій впливу на процеси регіонального розвитку;

зміст таких понять, як "туристичний ринок", "туристичний продукт" з визначенням особливостей їх функціонування та впливу на соціально-економічний розвиток регіону;

склад параметричних характеристик та діагностики туристичного потенціалу регіону з виявленням масштабу та особливостей їх розвитку в економічному просторі конкретної території;

концептуальні засади формування стратегічних орієнтирів використання та розвитку туристичного потенціалу регіонів з різним рівнем його сформованості у конкретних умовах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані в дисертації наукові підходи розширюють наукову базу дослідження стану туристичної галузі України та її окремих регіонів. Вони поглиблюють теорію і практику розвитку регіональних господарських систем, формування та використання їх продуктивних сил. Практичне значення результатів роботи полягає в обґрунтуванні напрямів підвищення рівня використання туристичного потенціалу Чернігівського регіону на основі формування стратегічних напрямів розвитку туризму з урахуванням необхідності облаштування інфраструктури, активізації інвестиційної, інтелектуальної та інформаційної діяльності.

Основні положення, теоретичні розробки та практичні рекомендації дисертації використовуються Управлінням культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської облдержадміністрації (довідка № 10-1696/8 від 20.09.2010 р.), Чернігівським обласним історичним музеєм імені В.В.Тарновського (довідка № 358 від 20.09.2010 р.), Управлінням інвестицій і культури Чернігівської міської ради (довідка № 05-113/05 від 17.09.2010 р.), знайшли застосування в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01-11/506а від 14.09.2010 р.). Результати дослідження також використовуються в навчальному процесі Чернігівського державного технологічного університету, зокрема при викладанні дисциплін: "Економічна політика", "Регіональна економіка", "Національна економіка" (Акт від 08.09.2010 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій автором розроблено теоретико-методологічні засади оцінки та нарощування туристичного потенціалу регіону, розроблені стратегічні напрями його використання.

Наукові результати дисертаційної роботи належать автору і є його внеском в розвиток регіональної економіки.

З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, в роботі використані ідеї і положення, які належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися і отримали позитивну оцінку на 4 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: VIII Міжнародна науково-практична конференція "Теорія і практика сучасної економіки" (м. Черкаси, жовтень 2007 р.); науково-практична конференція "Альянс наук: вчений вченому" (м. Дніпропетровськ, лютий 2010 р.); III Міжнародна науково-практична конференція "Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес" (м. Дніпропетровськ, жовтень 2010 р.); всеукраїнська наукова конференція "Тенденції, проблеми і перспективи розвитку національного ринку туристичних послуг: регіональний аспект" (м. Київ, листопад 2010 р.)

Публікації. Основні положення, висновки і рекомендації, наведені в роботі, отримані автором самостійно на підставі вивчення, аналізу й узагальнення теоретичного і практичного матеріалу та висвітлені автором у 10 опублікованих працях загальним обсягом 3,59 друк. арк. (3,4 друк. арк. належать особисто автору), 6 - опубліковано у наукових фахових виданнях, 4 - в матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертаційної роботи викладений на 189 сторінках комп'ютерного тексту. Робота включає 35 таблиць та 56 рисунків. Список використаних джерел нараховує 188 найменувань. Дисертація має 8 додатків на 48 стор.

1. Основний зміст роботи

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади формування та використання туристичного потенціалу регіону" розкрито економічну сутність та визначено роль туристичного потенціалу в розбудові економічного простору регіону; обґрунтовано принципи та виявлено фактори формування, нарощування та активізації використання туристичного потенціалу.

Пріоритетність розвитку соціально-орієнтованих галузей національної економіки обумовлює необхідність використання в Україні потенційних можливостей туристичної галузі, як однієї з тих, що є каталізатором інфраструктурного розвитку регіональних господарських комплексів, використання людського капіталу та інформаційних ресурсів, активізації інвестиційної діяльності. З огляду на це автор визначає туристичний потенціал не тільки як сукупність ресурсів, необхідних для здійснення туристичної діяльності, але і як здатність регіону до їх ефективного використання задля забезпечення попиту в якісних туристичних послугах. Структура туристичного потенціалу регіону, як сукупність інвестиційної, історико-культурної, інфраструктурної, інтелектуальної та інформаційної складових.

Ринок туристичних послуг має свої особливості, оскільки пов'язаний і з купівлею-продажем як національного туристичного продукту, так і іноземного. У зв'язку з цим автором сформовано систему внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на попит і пропозицію туристичного продукту, а також умови формування кон'юнктури туристичного ринку.

Ефективність реалізації туристичного потенціалу регіону базується на задіянні основних принципів, таких як: комплексність, збалансованість та пропорційність, адаптивність та пріоритетність, стійкість, субсидіарність, історизм, перспективність та динамічність. Система принципів доповнена принципом взаємодії, який передбачає синергійний підхід з боку регіональних органів влади та бізнесового середовища у проведенні політики активізації використання туристичного потенціалу регіону. З одного боку, потрібна децентралізація управлінських функцій, а з іншого - всебічна підтримка підприємницьких структур, котрі сприяють максимальному задоволенню потреб споживачів у відповідних послугах. Практична реалізація вищенаведених принципів дозволить значно підвищити рівень використання туристичного потенціалу, а отже спрямувати його у відтворювальні процеси з метою підвищення ефективності функціонування продуктивних сил України.

Автором визначено етапи дослідження туристичного потенціалу через відбір часткових показників за основними складовими туристичного потенціалу регіону (ТПР), їх нормалізацію та обчислення інтегрального коефіцієнта ТПР, а також згруповано регіони за рівнем використання регіональних можливостей потенціалу.

У другому розділі "Аналіз і оцінка формування та активізації використання туристичного потенціалу регіонів" на основі виявлення тенденцій структурно-динамічного характеру здійснено інтегральну оцінку сформованості туристичного потенціалу, визначено особливості розвитку в регіональному розрізі та проведено ранжування регіонів за рівнем його сучасного стану і ступенем використання.

Використовуючи систему показників, що трансформувались в індикатори за інвестиційною, історико-культурною, інфраструктурною, інформаційною та інтелектуальною ознаками, автором розрахований інтегральний коефіцієнт, на основі якого виділено 4 групи регіонів: з низьким, середнім, високим та найвищими рівнем потенціалу. Найвищий та високий рівень туристичного потенціалу мають три регіони-лідери: м. Київ, АР Крим та м. Севастополь; низький рівень мають: Вінницька, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Луганська, Рівненська, Сумська області, інші - характеризуються середніми показниками. Диференціація регіонів обумовлена рівнем розвитку окремих складових туристичного потенціалу, котрі є елементами інтегрального індексу. Це підтверджує і зумовлює необхідність комплексного розвитку всіх елементів туристичного потенціалу з метою забезпечення максимального рівня його реалізації у складі продуктивних сил регіону.

Поглиблено досліджувана Чернігівська область відноситься до групи регіонів із середнім рівнем, що зумовлює необхідність використання наявних резервів для нарощування потенціалу, особливо тих його складових, котрі стримують структурну збалансованість галузі.

В якості показників, які характеризують рівень використання ТПР, в дисертації розраховані коефіцієнти співвідношення нормалізованого показника інтенсивності туристичних потоків до параметрів інтегрального коефіцієнта. Відповідно наближеність коефіцієнтних параметрів до "1" характеризує вищий рівень використання туристичного потенціалу, а отже і адекватний йому стан соціально-економічного розвитку регіону в сучасних умовах. В числі індикаторів, що характеризують рівень використання потенційних можливостей туристичної галузі, є обсяг наданих туристичних послуг (в розрахунку на особу наявного населення) як по іноземному, так і по внутрішньому туризму. Дослідження підтвердило, що найбільший рівень охопленості туризмом характерний для регіонів-лідерів, зокрема для м. Києва, АР Крим та м. Севастополя.

Водночас виокремлюються регіони з відносно низьким рівнем туристичного потенціалу, який на додаток не корелюється зі ступенем його використання. Це насамперед пов'язано із геоекономічними особливостями цих регіонів, особливо з їх наближеністю до кордонів України.

Аналіз структурно-динамічних змін обсягів наданих туристичних послуг свідчить про диференціацію регіонів в розвитку цієї сфери.

Таблиця 1* Динаміка та структура обсягу наданих туристичних послуг в Україні

Так, у 2008 році найбільшу питому вагу в загальній структурі обсягу туристичних послуг в Україні мав Київ (42,2%), найменшу - Вінницька область

(0,3%), хоча темпи зростання обсягів послуг свідчать про популяризацію туризму в регіонах України (табл. 1).

Прискореними темпами розвивається туристична галузь в Івано-Франківській, Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Сумській, Полтавській, Черкаській області.

Динаміка обсягу реалізованих туристичних послуг в Чернігівській області свідчить про усталену тенденцію до їх стабільного зростання. Якщо у 2001 році ці обсяги складали лише 2 млн. грн., то у 2009 році вони зросли до 23,2 млн. грн. Це одні з надвисоких темпів зростання, які поступаються лише Івано-Франківській області. При цьому характерно, що поряд із зростанням обсягів послуг, реалізованих іноземним туристам (78,1 тис. грн. у 2001 році і 373 тис. грн. у 2009 році), обсяг послуг, наданих туристам, що виїжджають за кордон, випереджає їх у 42,6 р. (155,6 тис. грн. у 2001 р. та 15907,5 тис. грн. у 2009 р.). Це свідчить про втрату потенційних інвестиційних ресурсів для підвищення якості вітчизняного туристичного продукту. Негативним є також суттєве зниження обсягів послуг в розрахунку на одного іноземного туриста, котрий відвідує Чернігівську область (з 300 грн. на особу у 2001 до 113 грн. у 2009 році). У структурі відвідування переважає туризм з метою відпочинку, що потребує суттєвого інвестиційного та інформаційного зміцнення інфраструктурних галузей регіональної економіки.

Аналіз світових тенденцій розвитку міжнародного ринку туристичних послуг свідчить про позитивну динаміку стосовно кількості туристів, які формують попит на якісний туристичний продукт. Станом на 2008 рік за даними ВТО Україна посідала сьоме місце за кількістю туристичних прибуттів, що свідчить про позиціонування України, як туристично привабливої держави. Проте значна диференціація у рівнях грошових надходжень від туризму свідчить про суттєві недоліки у використанні потенційних можливостей України щодо прискореного розвитку. Так, у 2008 році міжнародні грошові надходження в Україну на одне прибуття іноземного туриста становило близько 228 долл., тоді як аналогічний світовий показник складав 1027 долл. США.

Це переконливо свідчить про необхідність формування та послідовної реалізації державної політики зміцнення туристичного потенціалу регіонів. Задіяння механізму управління туризмом дасть змогу максимального використання ресурсних можливостей вітчизняного економічного простору в цілому та туристичної галузі зокрема.

Третій розділ "Концептуальні підходи до формування стратегії розвитку та використання туристичного потенціалу регіону" присвячений розробці організаційно-економічного механізму реалізації туристичного потенціалу з визначенням методів, способів та інструментарію його ефективного функціонування; обґрунтуванню стратегії його перспективного розвитку.

Оскільки туристичний потенціал регіону - це складна поліструктурна система, то вона потребує дієвого організаційно-економічного механізму, спрямованого на гармонізацію попиту і пропозиції на туристичному ринку, збалансованість економічних інтересів всіх його суб'єктів, формування сценарних орієнтирів реалізації туристичного потенціалу на засадах сталого розвитку регіону.

Однією з головних умов функціонування організаційно-економічного механізму є оптимізація моделі управління туристичною сферою. Автором запропоновано створення регіональних агенцій розвитку туризму на засадах об'єднання ресурсів державної і приватної власності, що підвищить мотивацію до більш повного використання туристичного потенціалу та забезпечить досягнення синергійного ефекту у розвитку регіональних господарських комплексів.

В ході удосконалення організаційно-економічного механізму реалізації ТПР було встановлено, що він повинен містити дві складові: загальну і специфічну. Загальною складовою виступає управлінська модель реалізації, а специфічною - стратегії розвитку ТПР, відмінність яких обумовлена диференціацією регіонів щодо рівнів розвитку їх продуктивних сил. В залежності від ступеня сформованості ТПР виділені три стратегічні напрями: формування, нарощування та активізації використання. З вибором стратегії пов'язаний вибір сценаріїв стратегічного планування та ресурсного забезпечення збалансованості структури ТПР.

Щодо Чернігівської області, яка має середній потенціальний рівень, стратегічними орієнтирами його реалізації повинні стати:

1) розбудова туристичної інфраструктури;

2) комплексне використання історико-культурної спадщини;

3) формування туристичних кластерів та їх рекреаційно-туристичне облаштування;

4) становлення індустрії туризму;

5) системне задіяння інформаційного простору.

Поступальне досягнення зазначених орієнтирів дозволить суттєво підвищити ефективність використання туристичного потенціалу регіону та зростання добробуту його населення.

економічний туризм стратегічний

Висновки

Результати дисертаційного дослідження вирішують важливе наукове завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування туристичного потенціалу регіону та практичних основ його нарощування та активізації використання, що дозволяє підвищити ефективність функціонування регіональних господарських систем.

Проведене наукове дослідження дало змогу сформулювати наступні висновки та рекомендації:

1.На основі узагальнення існуючих наукових розробок щодо розуміння змісту туристичного потенціалу розкрито його сутність не тільки, як сукупності всіх наявних ресурсів туристичної діяльності, але і як здатності максимального їх використання для задоволення потреб громадян України та іноземних туристів у якісних послугах.

2.Ефективний розвиток туристичної галузі тісно пов'язаний із формуванням та оптимізацією функціонування туристичного ринку, який в роботі представлений як система економічних відносин, пов'язаних з купівлею-продажем туристичного продукту та формуванням ціни на нього. В той же час туристичний продукт визначений як комплекс цінностей, основних і супутніх послуг, який створений для реалізації та здатен задовольнити потреби індивіда як туриста.

3.Систематизовано комплекс факторів, які формують попит на туристичні послуги і їх пропозицію. Виокремлено групи факторів ендо- і екзогенного характеру, що впливають на попит, та групу факторів, які формують пропозицію туристичного продукту. Зокрема, до внутрішніх факторів віднесено такі: співвідношення робочого і вільного часу споживачів, їх купівельна спроможність, інформаційне обслуговування, обізнаність споживачів про наявність послуг, психологія придбання послуг, сезонність, рівень цін на різні види туристичних послуг, оптимальна мережа туристичних маршрутів тощо, а до зовнішніх - ціни на туристичний продукт та його якість, рівень співробітництва у сфері туризму, сукупний рівень доходів домогосподарств, інтелектуальні цінності споживачів послуг. Система факторів формування пропозиції туристичного продукту включає: обсяг попиту та реалізації послуг, витрати підприємств, маркетингова діяльність, ступінь монополізації ринку, рівень розвитку інновацій, кількість туристичних підприємств на ринку.

4.З метою підвищення рівня реалізації туристичного потенціалу запропоновано адаптацію принципів державної регіональної політики до нарощування та активізації використання потенціалу з урахуванням регіоналізації економіки в умовах активізації інтеграційних процесів. Система принципів включає: комплексність, збалансованість та пропорційність, адаптивність та пріоритетність, стійкість, субсидіарність, історизм, перспективність та динамічність. Дія зазначених принципів доповнена принципом взаємодії, який передбачає конструктивну співпрацю органів влади і підприємницького сектору з метою активізації використання туристичного потенціалу регіону.

5.Запропоновано використання інтегрального коефіцієнта для оцінки туристичного потенціалу регіону, розрахованого на основі таких складових: інвестиційної, історико-культурної, інфраструктурної, інтелектуальної та інформаційної. Логічним продовженням стала оцінка здатності регіонів до використання наявного туристичного потенціалу. Завершальним етапом комплексної оцінки туристичного потенціалу регіону стало визначення рівня його використання на основі скринінгу стану вітчизняного ринку туристичних послуг.

6.На основі дослідження тенденцій розвитку міжнародного туризму виявлено, що Україна є однією з країн-лідерів за кількістю в'їзних туристів. Проте інфраструктурний, сервісний та інформаційний стан внутрішнього ринку не дозволяє стимулювати рівень грошових надходжень від туризму у порівнянні з країнами-лідерами цього бізнесу.

7.В ході проведеного аналізу стану розвитку туризму виявлені тенденції до активізації туристичної діяльності в більшості регіонів України, в тому числі Чернігівській області, в напрямі збільшення обсягів реалізованих туристичних послуг, зростання масштабів в'їзного туризму та підвищення рівня охопленості екскурсійною діяльністю.

8.З метою ефективного використання туристичного потенціалу регіону удосконалено організаційно-економічний механізм його реалізації. Обґрунтована диференціація цільових орієнтирів стратегій реалізації туристичного потенціалу регіону на основі аналізу його рівнів в регіонах України. В залежності від стану туристичного потенціалу виділені такі варіанти поведінкової стратегії: формування - для регіонів із його низьким рівнем, нарощування - для регіонів із його середнім рівнем, активізації - для регіонів із високим і найвищим рівнем. У ході дослідження виявлено, що Чернігівська область відноситься до регіонів із середнім рівнем туристичного потенціалу. Кожен наступний етап стратегічного планування повинен базуватись на зміні рівня туристичного потенціалу регіону.

9.Для підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіонів та уникнення регіональних диспропорцій обґрунтовано управлінський механізм регулювання діяльності сфери туризму, який дає змогу підвищити ефективність управлінського впливу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з урахуванням як територіальних, так і загальнодержавних інтересів в умовах нової регіональної політики. Основної ідеєю удосконалення системи управління є створення регіональних агенцій розвитку туризму на засадах синергії з боку державного і приватного секторів економіки.

10.Визначено стратегічні орієнтири розвитку туристичної сфери Чернігівської області та пріоритетні напрями регіональної політики, яка базується на засадах: необхідності формування туристичної інфраструктури у відповідності з вимогами міжнародних стандартів, формування туристичних кластерів та їх облаштування, повноцінного використання культурологічної складової туристичного потенціалу регіону, формування індустрії туризму на зразок країн-лідерів туристичного бізнесу та ефективної взаємодії цих елементів в межах інформаційного простору.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Самко О.О. Особливості формування та функціонування регіонального ринку туристичних послуг / М.П. Бутко, О.О. Самко // Продуктивні сили і регіональна економіка: зб. наук. праць.: у 2 ч. / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України, 2008. - Ч.2 - С. 53-64. - (0,78 д.а., особисто автору належить 0,7 д.а., визначені умови та фактори впливу на розвиток туризму в регіонах).

2.Самко О.О. Доходи населення як фактор розвитку туризму / О.О. Самко // Економічні науки: зб. наук. праць./ Луцький національний технічний університет; відп. ред. Герасимчук З.В. - Луцьк, 2008. - Вип. 5(17). - Ч.4. -- С. 241-248. - (Серія "Регіональна економіка") - (0,15 д.а.).

3. Самко О.О. Генезис економічної теорії та методологічні підходи до оцінки туристичного потенціалу регіону / М.П. Бутко, О.О. Самко // Економіка та держава. - 2009. - № 6 (77). - С. 33-38. - (0,81 д.а., особисто автору належить 0,7 д.а., розроблено методичні підходи до оцінки туристичного потенціалу регіону в нових умовах господарювання).

4.Самко О.О. Стан та необхідність розбудови туристичної інфраструктури Чернігівського регіону / О.О. Самко // Український соціум. - 2010. - № 1(32). - С. 117-125. - (0,43 д.а.).

5.Самко О.О. Тенденції розвитку міжнародного туризму та місце України в його структурі / О.О. Самко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету: зб.- Чернігів: ЧДТУ, 2010. - № 41. - С. 177-188. - (Серія "Економічні науки"). - (0,47 д.а.).

6. Самко О.О. Оцінка туристичного потенціалу регіону та рівня його використання / О.О. Самко // Економічні науки: зб. наук. праць/ Луцький національний технічний університет; відп. ред. Герасимчук З.В. - Луцьк, 2010. - Вип. 7(27). - Ч.4. - С. 388-397. - (Серія "Регіональна економіка"). - (0,32 д.а.).

7. Самко О.О. Дослідження кон'юнктури ринку туристичних послуг/ О.О. Самко// Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції "Теорія і практика сучасної економіки", (м. Черкаси, жовтень 2007) / Міністерство освіти і науки України, ЧДТУ. - Черкаси: ЧДТУ, 2007. - С. 331-333. - (0,17 д.а.).

8. Самко О.О. Модель оцінки сукупного туристичного потенціалу регіону/ О.О. Самко // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції "Альянс наук: вчений вченому", (м. Дніпропетровськ, 18-19 лют. 2010 р.) - Дніпропетровськ: Біла К.О., 2010. - С. 88-91. - (0,12 д.а.).

9. Самко О.О. Вплив інвестицій на рівень реалізації туристичного потенціалу регіону/ О.О. Самко // Матеріали III міжнародної науково-практичної конференції "Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес", (м. Дніпропетровськ, 7-8 жовт. 2010 р.) - Дніпропетровськ: Біла К.О., 2010. - С. 77-78. - (0,13 д.а.).

10. Самко О.О. Визначення стратегічних напрямів реалізації туристичного потенціалу регіону/ О.О. Самко // Матеріали всеукраїнської наукової конференції "Тенденції, проблеми і перспективи розвитку національного ринку туристичних послуг: регіональний аспект", (м. Київ, 18-19 листоп. 2010 р.) - К., 2010. - С. 152-155. - (0,21 д.а.).

Размещено на Allbest.ru