Формування системи управління якістю діяльності сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Інтеграція економіки України у світову підвищує жорсткість умов здійснення підприємницької діяльності на внутрішньому і зовнішньому ринках та зумовлює необхідність пошуку вітчизняними сільськогосподарськими підприємствами нових форм і методів нарощування конкурентних переваг.

Одним із дієвих методів підвищення конкурентоспроможності є формування у підприємствах систем управління якістю, методологічною основою яких є стандарти ISO серії 9000, включаючи стандарти ISO серії 14000 у сфері екологічного управління, та принципи концепції всеохоплюючого управління якістю (Total Quality Management -TQM).

Сучасні системи управління якістю довели свою ефективність у світовому економічному просторі. Вони є інтегрованим механізмом управління, який дає змогу досягти визначених цілей щодо якості та орієнтований як на мінімізацію всіх видів витрат, так і на узгоджене функціонування структурних елементів підприємств.

Принципи та методи управління якістю є універсальними і не залежать від галузі діяльності, отже, можуть бути впроваджені у практику і українськими сільськогосподарськими підприємствами. Проте управлінню якістю у вітчизняних підприємствах не притаманний системний інтегрований характер, що зумовлено об'єктивними та суб'єктивними причинами.

Вагомий внесок у дослідження концептуальних питань, пов'язаних з управлінням якістю, зробили вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: Г. Азгальдов, В. Бойцов, В. Версан, Г. Воронін, О. Гличов, О. Гогуля, Е. Демінг, Дж. Джуран, К. Ісікава, С. Ільєнкова, П. Калита, Л. Кириченко, Ф. Кросбі, В. Лапідус, І. Мазур, В. Мозолюк, Ю. Огвоздін, В. Окрєпілов, В. Перебийніс, Г. Тагуті, А. Фейгенбаум, С. Фомічов, Дж. Харрінгтон, І. Чайка, О. Чернега, М. Шаповал, В. Шухарт та інші науковці.

Однак окремі теоретичні та практичні аспекти управління якістю в сільськогосподарських підприємствах України досліджені недостатньою мірою, не сформовано належної методичної бази для створення систем управління якістю діяльності в підприємствах аграрного сектору. Актуальність розв'язання означених питань обумовила вибір теми, мети і завдання дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо створення й удосконалення системи управління якістю діяльності сільськогосподарських підприємств, що сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності. Для досягнення мети поставлені та вирішені такі завдання:

- проаналізувати економічну сутність категорії “якість” у контексті еволюції розвитку управління якістю як необхідної теоретичної основи для обґрунтування науково-практичних підходів до створення системи управління якістю діяльності підприємств;

- узагальнити теоретико-методичні підходи зарубіжних та вітчизняних дослідників до управління якістю, зокрема методичні основи стандартів ISO серії 9000 та принципи концепції TQM, теоретичні засади комплексного підходу до управління якістю у вітчизняних підприємствах, що є базою для створення інтегрованої системи управління підприємством;

- уточнити систему показників для оцінки якості діяльності сільськогосподарських підприємств, що конкретизує управлінські рішення щодо її поліпшення;

- з'ясувати необхідність удосконалення управління якістю діяльності сільськогосподарських підприємств як передумови підвищення їх конкурентного статусу;

- обґрунтувати організаційно-методичні підходи щодо створення системи управління якістю діяльності сільськогосподарських підприємств;

- розробити алгоритм побудови Настанови з якості на прикладі типового сільськогосподарського підприємства, що зменшує затрати праці і коштів на розробку системи управління якістю діяльності;

- визначити напрями подальшого удосконалення управління якістю діяльності сільськогосподарських підприємств.

1. Теоретико-методичні засади управління якістю діяльності підприємств

Здійснено аналіз поняття “якість” як економічної категорії та об'єкта управління, розглянуто теоретичні засади, еволюцію теорії і практики управління якістю, принципи та методи концепції TQM, а також реалізацію комплексного підходу до управління якістю у вітчизняних підприємствах.

У процесі аналізу й узагальнення поглядів дослідників щодо визначення поняття якості як економічної категорії виявлено велику кількість інтерпретацій терміна “якість”, що зумовлює змістовні та термінологічні труднощі в єдиному трактуванні сутності цієї категорії.

На основі проведеного аналізу систематизовано визначення “якість продукції” і зведено в такі групи: перша група - якість продукції ототожнюється з її домінуючою властивістю; друга група - якість продукції розглядається як деяка ступінь відповідності технічним умовам, стандартам; третя група охоплює визначення якості продукції як сукупності корисних властивостей продукції, здатних задовольняти певні потреби.

Якість продукції розглядається нами як сукупність властивостей і характеристик продукції, варіант якої, з урахуванням конкретних умов споживання, створюється її виробником для задоволення різних вимог споживачів, ступінь задоволення яких визначається відповідністю даної продукції цим вимогам порівняно з аналогічною продукцією.

Категорію “якість діяльності” сільськогосподарських підприємств доцільно трактувати як характеристику діяльності відкритої системи, за якої досягається узгоджена взаємодія всіх її підсистем. Вихідним елементом цієї системи є якість сільськогосподарської продукції, що забезпечується, передусім, якістю ресурсів підприємства. Завдяки якості діяльності в розрізі виробничо-організаційних та економічних складових створюється відповідна якість продукції, тобто якість діяльності є системним поняттям, що характеризує ефективність всіх сторін діяльності підприємства.

В еволюції теорії та практики управління якістю виокремлюється п'ять етапів: система Тейлора, управління якістю процесів, комплексне управління якістю, всеохоплююче управління якістю (TQM), універсальне управління якістю.

Загальновизнаним підходом до управління, в основу якого покладено постійне поліпшення якості, є концепція всеохоплюючого управління якістю (TQM), яка передбачає скоординоване використання методів управління якістю в усіх сферах діяльності підприємства за участю його персоналу для найповнішого задоволення вимог і запитів усіх груп зацікавлених сторін: споживачів, постачальників, працівників і власників підприємства, суспільства.

Концепція TQM ставить якість у центр всієї діяльності підприємства, тобто воно повинно постійно поліпшувати не тільки якість продукції, а й своєї діяльності підприємства у цілому. Головною й обов'язковою умовою успішного впровадження всеохоплюючого управління якістю є максимальна зацікавленість та постійна участь керівництва підприємства у вирішенні питань, пов'язаних із формуванням якості.

Філософія TQM реалізується за допомогою цілого арсеналу інструментів і методів удосконалення якості, що постійно розширюється, та дає змогу будь-якому підприємству, з урахуванням специфічних умов, застосовувати його при впровадженні цієї концепції.

Широке впровадження ідеології TQM отримало через стандарти ISO серії 9000, які увібрали в себе основний досвід міжнародного співтовариства у створенні конкурентоспроможного підприємництва. Практично всі підходи концепції TQM відображені у цих стандартах.

Міжнародні стандарти мають рекомендаційний характер, тобто кожне сільськогосподарське підприємство повинно розробляти власну систему управління якістю діяльності, залежно від цілей та завдань, які воно поставило перед собою, виду продукції, характеру виробничих процесів, особливостей зовнішнього середовища. Дані стандарти встановлюють тільки загальні вимоги до принципів діяльності підприємства і до його структури, а не продукції, що виробляється. За рахунок орієнтації та виконання керівництвом і працівниками усіх норм щодо системи управління якістю досягається якість продукції підприємства.

У процесі дослідження вітчизняних систем управління якістю встановлено, що в колишньому СРСР був накопичений значний досвід в сфері комплексного управління якістю праці та продукції.

Ці системи забезпечували досягнення успіху у вирішенні окремих питань управління якістю продукції, проте їх впровадження в умовах жорсткого планування не мало достатнього соціально-економічного ефекту.

Розв'язання проблем підвищення якості продукції та діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств здійснюється повільно, що зумовлює необхідність, з одного боку, поліпшення управління, а з іншого - розробки науково-практичних рекомендацій щодо впровадження системи управління якістю діяльності, методологічну основу яких можуть забезпечити принципи концепції TQM та стандарти ISO серії 9000.

Впровадження міжнародних стандартів з урахуванням вітчизняного досвіду, розробка та практичне застосування відповідного методичного забезпечення дозволяє прискорити реалізацію системи управління якістю та підвищує ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств.

2. Діагностика можливостей впровадження системи управління якістю діяльності сільськогосподарських підприємств

Систематизовано показники, що характеризують якість діяльності сільськогосподарських підприємств; здійснено її оцінку в контексті сучасних тенденцій розвитку аграрного сектору Київського регіону, обґрунтовано необхідність удосконалення управління якістю діяльності підприємств та практичну доцільність впровадження системи управління якістю відповідно до вимог стандартів ISO серії 9000 у діяльність сільськогосподарських підприємств України.

Узагальнюючою категорією, що віддзеркалює результативність діяльності сільськогосподарського підприємства є ефективність. Тому оцінка якості діяльності підприємства в цілому обумовлює необхідність здійснення оцінки ефективності його функціонування. Для проведення оцінки якості діяльності сільськогосподарських підприємств уточнено систему показників, що характеризує ефективність основних видів діяльності підприємства: виробничої (капіталовіддача, норма прибутку, продуктивність оборотного капіталу і землі); кадрової (коефіцієнт використання трудового потенціалу, продуктивність праці); управлінської (коефіцієнт результативності управління); економічної (рентабельність основного та оборотного капіталу, прибутковість земельних ресурсів, рентабельність сукупних активів і власного капіталу, рівень сукупної рентабельності виробництва); фінансової (коефіцієнти автономії, абсолютної ліквідності, платоспроможності, покриття); збутової (сукупна рентабельність обороту (продажу), приріст доходу від реалізації продукції). Результати розрахунків зазначених показників є об'єктивною підставою для висновку щодо ефективності управління якістю діяльності сільськогосподарських підприємств.

Розрахунки економічних показників функціонування обстеженої вибіркової сукупності сільськогосподарських підприємств Васильківського району Київської області засвідчили, що в умовах загострення конкурентної боротьби збільшується розбіжність в ефективності їх діяльності, що значною мірою обумовлюється якістю управління підприємствами такого типу. Так, рівень рентабельності (збитковості) виробництва у 2008 р. по десяти обстежених сільськогосподарських підприємствах коливався від -41,8 % (ТОВ “Западинка”) до 28,1 % (ТОВ “Парадівське”).

Одержані результати дослідження економічних показників функціонування сільськогосподарських підприємств дають підставу стверджувати, що фактичний економічний стан у більшості з них є незадовільним, тому постає завдання поліпшення системи управління якістю з урахуванням вимог стандартів ISO серії 9000. При цьому керівництву підприємств важливо не тільки усвідомити, а й кількісно оцінити необхідність вдосконалення управління якістю діяльності.

Для обґрунтування підходу щодо здійснення оцінки необхідності вдосконалення якості діяльності підприємств у дисертаційному дослідженні використано методику відомого американського фахівця в області управління якістю Джеймса Харрінгтона.

Оцінка передбачає проведення опитування керівників вищих рівнів управління сільськогосподарських підприємств. На основі опрацьованих відповідей, отриманих від керівників обстежених підприємств, визначено кількісну оцінку необхідності поліпшення управління якістю діяльності в балах за 21-бальною шкалою. Залежно від кількісної оцінки встановлено характеристику стану системи управління якістю діяльності, а саме: якщо оцінка знаходиться в межах 21 - 19 балів - система є досконалою; 18 - 15 - доцільне впровадження заходів щодо вдосконалення процесів; 14 - 11 - процес поліпшення діяльності є необхідним для підприємства; 10 - 0 балів - процес поліпшення діяльності повинен стати першочерговим завданням.

За результатами оцінки не виявлено підприємств, у яких система управління якістю діяльності є досконалою.

Тільки 10 % обстежених підприємств потребують впровадження заходів щодо вдосконалення процесів діяльності, для 20 % підприємств - процес поліпшення діяльності є необхідним, у 70 % цих підприємств процес удосконалення управління якості має стати невідкладним першочерговим завданням. Це свідчить про те, що в обстежених підприємствах не виконуються заплановані завдання щодо поліпшення якості продукції, тобто реалізується продукція, яка не відповідає стандартам; не приділяється належної уваги контролю якості продукції; не інвестуються необхідні кошти на підготовку власних кадрів.

Необхідною умовою впровадження системи управління якістю в сільськогосподарських підприємствах є розуміння та прагнення їх керівництва щодо поліпшення діяльності. З цією метою в дисертаційній роботі також застосовані рекомендації Дж. Харрінгтона, в основу яких покладено методику опитування та оцінку її результатів. Опитуванням було охоплено керівників вищих рівнів управління обстежуваних підприємств за 7-бальною шкалою й використано 3 групи оцінки: мінімальна - (1,2); середня - (3,4,5); і максимальна - (6,7).

На основі одержаних відповідей визначено середню арифметичну оцінку за такими запитаннями: 1) наскільки добре взаємодіють окремі виконавці; 2) наскільки добре взаємодіють підрозділи; 3) наскільки добре організовано обслуговування підрозділів і персоналу в межах підприємства; 4) наскільки керівництво турбується про якість праці; 5) наскільки працівники підприємства турбуються про якість своєї роботи; 6) наскільки високий моральний дух працівників підприємства. При цьому отримана сума математичних різниць між відповідями на запитання: “яка(ий) є” та “яка(ий) має бути” в ідеалі має бути близька до нуля.

Важливою передумовою впровадження і поліпшення системи управління якістю діяльності є проведення самооцінювання стану управління якістю сільськогосподарських підприємств. У моніторинговій діяльності самооцінювання дієвим інструментом є опитування всіх працівників підприємства. Метою такого опитування у сільськогосподарському підприємстві є оцінювання персоналом сильних і слабких сторін системи управління якістю.

Результати самооцінювання - об'єктивне джерело інформації для керівництва щодо досконалості системи управління якістю та ефективності діяльності підприємства, а також виявлення можливостей поліпшення якості діяльності. На основі розробленої здобувачем анкети було опитано персонал обстежених підприємств з метою виявлення ключових чинників і факторів, що потребують змін, для поліпшення якості діяльності.

Із запропонованої сукупності чинників для опитування респондентів ключовими факторами забезпечення якості діяльності підприємств є: висока якість продукції (36 %), сприятливі умови праці (35 %), кваліфікація персоналу і його навчання (33 %). Водночас, тільки 11 % опитаних респондентів оцінили ключовим чинником впровадження системи управління якістю відповідно до стандартів ISO серії 9000.

Аналіз результатів зарубіжних досліджень щодо сертифікованих агропромислових підприємств і підприємств інших галузей підтвердив практичну доцільність впровадження системи управління якістю відповідно до вимог стандартів ISO серії 9000, що можуть бути застосовані в діяльності сільськогосподарських підприємств України.

3. Вдосконалення системи управління якістю діяльності сільськогосподарських підприємств

Обґрунтовано організаційно-методичні підходи щодо створення системи управління якістю діяльності сільськогосподарських підприємств, розроблено Настанову з якості для одного з типових підприємств, запропоновано організаційно-економічні заходи подальшого удосконалення управління якістю діяльності сільськогосподарських підприємств, зокрема створення інтегрованих систем управління.

На основі проведеного дослідження запропоновано алгоритм створення системи управління якістю з метою забезпечення практичного впровадження в діяльність сільськогосподарських підприємств. Для створення системи управління якістю (СУЯ) сільськогосподарського підприємства розробляється комплексний план, в якому необхідно визначити сукупність цілей, настанов і процедур, правил, інструкцій, а також необхідних елементів для практичного втілення накреслених заходів.

Розробляти план системи управління якістю доцільно за окремими проектними етапами, а саме: створення організаційної структури для здійснення організаційно-методичної роботи згідно з вимогами ДСТУ ISO 9001:2009; розробка документованих вимог до системи управління якістю; оцінка фактичного стану управління якістю в підприємстві; розробка документації системи управління якістю; впровадження системи управління якістю сільськогосподарського підприємства.

Найтрудоємнішим з етапів створення СУЯ є розробка відповідної документації системи управління якістю, що включає документи чотирьох рівнів. Одним із концептуальних документів системи управління якістю є Настанова з якості, яка описує та регламентує систему управління якістю підприємства.

Структуру Настанови з якості доцільно розробляти в тій самій послідовності, в якій вона викладена в ДСТУ ISO 9001:2009. У цьому документі вказується, як у сільськогосподарському підприємстві досягається відповідність кожному положенню стандарту. Обов'язковою інформацією, яку необхідно включити до Настанови якості, є: сфера діяльності системи управління якістю; документовані процедури системи управління якістю або посилання на них; опис взаємодії між процесами системи управління якістю.

У Настанові з якості документовані процедури описуються відповідно до вимог стандартів ISO серії 9000 з чітким визначенням інформаційних потоків при взаємодії учасників процесу. Кожний процес поділяється на підпроцеси, завдяки чому досягається чітке визначення “робочої зони” кожного виконавця та його взаємодія. В дисертаційній роботі розроблено Настанову з якості для ПСП “Лосятинське” з метою використання її як вихідної інформаційної бази при впровадженні системи управління якістю, підтриманні її у робочому стані та вдосконаленні.

Важливим у методичному плані є реалізація етапу впровадження системи управління якістю, який здійснюється шляхом затвердження відповідного наказу першим керівником підприємства, в якому визначається обов'язковість виконання вимог документів системи.

Отже, система управління якістю вважається впровадженою, якщо виконуються три умови: 1) документація системи управління якістю відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:2009; 2) діяльність підприємства відповідає вимогам документації; 3) підприємство функціонує ефективно, тобто досягає цілей у сфері якості.

Конкретизована здобувачем процесна модель системи управління якістю для практичного використання ПСП “Лосятинське” охоплює всі вимоги ДСТУ ISO 9001-2001 та наведена у вигляді взаємопов'язаних блоків процесів: відповідальність керівництва, управління ресурсами, створення продукції, вимірювання, аналіз та поліпшення. Згідно з моделлю замовникам відводиться істотна роль у визначенні вхідних і вихідних елементів підприємства, що обумовлює проведення моніторингу їх задоволеності, який передбачає оцінювання інформації щодо сприйняття замовниками ступеня задоволеності їхніх вимог.

Розробка та впровадження системи управління якістю є стратегічним напрямом діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств, що дозволяє їм отримати суттєві переваги, зокрема: зменшити перешкоди виходу на міжнародні ринки і встановити довгострокові відносини з іноземними партнерами; підвищити конкурентоспроможність продукції; брати участь у тендерах для державних замовлень на вигідних умовах; поліпшувати структуру експорту продукції; закріпити свої стійкі конкурентні позиції на зовнішньому та внутрішньому ринках; знижувати витрати і зменшувати ризики; суттєво підвищити економічні показники діяльності.

Сучасний підхід до організації ефективного управління дедалі більшою мірою зорієнтований на створення інтегрованої системи управління - системи управління підприємства, в якій поєднано різні аспекти його діяльності підприємства з метою підвищення, насамперед, екологічної та економічної ефективності виробництва, мінімізації ризиків щодо якості, навколишнього природного середовища, безпеки праці, суспільства.

Побудова інтегрованої системи управління передбачає об'єднання систем, що відповідають вимогам міжнародних стандартів ISO серії 9000 (система управління якістю), серії 14000 (система екологічного управління), OHSAS 18000 (система управління безпекою і охороною праці), SA 8000 (система управління соціальною відповідальністю).

Інтеграція систем управління можлива за такими моделями: 1) адитивна модель інтегрованої системи управління, що передбачає послідовне приєднання до існуючої системи управління якістю (базової) інших систем управління; 2) модель одночасного об'єднання всіх систем управління; 3) модель частково інтегрованої системи управління. Порядок створення інтегрованої системи управління може бути таким, як при створенні системи управління якістю відповідно до вимог стандартів ISO серії 9000. Формування документації інтегрованої системи управління можливе з використанням таких варіантів: 1) окрема документація для кількох систем управління; 2) часткова інтегрована документація декількох систем управління; 3) повністю інтегрована документація.

Розроблені підходи, що враховують вимоги міжнародних стандартів щодо систем управління якістю, навколишнім довкіллям, безпекою і охороною праці, соціальною відповідальністю, дозволяють адаптувати сільськогосподарське підприємство до змін зовнішнього оточення, проте тільки інтеграція цих систем створює передумови стійкого розвитку кожного підприємства.

Висновки

економічний конкурентний сільськогосподарський

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в розробці практичних рекомендацій щодо створення й удосконалення системи управління якістю діяльності сільськогосподарських підприємств. За результатами проведених досліджень можна сформувати такі висновки:

1. Поняття якості, згідно з концепцією TQM (всеохоплюючого управління якістю), поширюється і на категорію “якість діяльності”. Якість діяльності розглядається як характеристика діяльності сільськогосподарського підприємства, при якій досягається узгоджена взаємодія всіх підрозділів, а також виробничих, кадрових, управлінських, економічних, фінансових, збутових процесів, забезпечується їх ефективність і максимальне задоволення вимог зацікавлених сторін: підприємства, постачальників, інвесторів і споживачів продукції.

2. Еволюційний розвиток теорії та практики управління якістю включає п'ять етапів: система Тейлора, управління якістю процесів, комплексне управління якістю, всеохоплююче управління якістю, універсальне управління якістю. В економічно розвинутих країнах світу інтенсивно впроваджується всеохоплююче управління якістю - підхід до управління підприємством, який спрямований на якість і заснований на участі всіх його членів, з метою досягнення тривалого успіху шляхом задоволення вимог споживачів і вигод персоналу підприємства та суспільства.

В умовах функціонування економіки України в СОТ вітчизняні підприємства, в тому числі й сільськогосподарські, постали перед необхідністю впровадження системи управління якістю діяльності на принципах стандартів ISO серії 9000 та всеохоплюючого управління якістю.

3. Вітчизняні системи управління якістю розвивалися від простих систем бездефектного виготовлення продукції до комплексних систем управління якістю продукції. Розробки вітчизняних вчених дали суттєвий поштовх для розвитку сучасних моделей систем управління якістю: системи управління якістю на основі вимог стандартів ISO серії 9000, принципів концепції TQM, національних премій за якість та інших.

4. Здійснення попередньої оцінки якості поточної діяльності сільськогосподарських підприємств дозволяє визначити передумови впровадження системи управління якістю діяльності в них. Оскільки інтегрованим економічним показником, що відображає результативність певного процесу є ефективність, то оцінку якості діяльності доцільно визначати на основі оцінки економічної ефективності діяльності підприємств. Для проведення оцінки якості діяльності сільськогосподарських підприємств уточнено систему показників, що характеризують ефективність виробничої, кадрової, управлінської, економічної, фінансової та збутової діяльності.

5. При створенні системи управління якістю сільськогосподарського підприємства доцільно здійснити оцінку необхідності підприємств та прагнення керівників щодо вдосконалення якості діяльності. У зв'язку з цим доцільним є використання методичного інструментарію, заснованого на рекомендаціях американського фахівця в області якості Джеймса Харрінгтона. За результатами оцінки необхідності вдосконалення якості діяльності сільськогосподарських підприємств, в 70 % обстежених підприємств відсутні необхідні умови, які забезпечують можливість впровадження стандартів ISO серії 9000.

Обов'язковою передумовою бізнес-діяльності, згідно з ДСТУ ISO 9004-2001, є здійснення у підприємстві самооцінювання стану управління якістю діяльності. Для цього слід проводити комплексне опитування всього персоналу підприємства. Результати такої самооцінки дають змогу керівництву сільськогосподарського підприємства оцінити значимість факторів, які впливають на систему управління якістю діяльності та потребують поліпшення.

6. Створення системи управління якістю є досить трудомістким, складним і широкомасштабним проектом, що потребує великих фінансових витрат та часу. Запропонований в дисертаційному дослідженні здобувачем алгоритм створення системи управління якістю діяльності в сільськогосподарських підприємствах охоплює п'ять етапів: 1) підготовка до створення системи управління якістю; 2) проведення комплексного аналізу якістю продукції та опрацювання концептуальної моделі системи управління якістю; 3) розробка документації системи управління якістю; 4) впровадження системи управління якістю; 5) сертифікація системи управління якістю.

Необхідним в організаційному плані реалізації є етап впровадження системи управління якістю, який передбачає, що документи набули статусу обов'язкових для виконання, і зумовлює необхідність реалізації таких умов: затверджені документи роздані виконавцям; є необхідні ресурси для виконання; персонал розуміє вимоги документів і готовий їх виконувати.

7. Важливе значення має розробка узагальнюючого документа у вигляді Настанови з якості, в якій наводиться загальний опис вимог ДСТУ ISO 9001:2009 до системи управління якістю та її складових підсистем. Обов'язковими розділами Настанови з якості є: 1) сфера застосування системи управління якістю; 2) задокументовані методики системи управління якістю або посилання на них; 3) опис взаємодії процесів системи управління якістю. Цей документ необхідний не тільки для внутрішнього використання, але й для ознайомлення партнерів при укладанні угод, надання незалежним експертам при перевірках системи управління якістю з метою її сертифікації.

8. Зміна умов здійснення підприємницької діяльності сільськогосподарськими підприємствами змушує їх переглянути діючу стратегію та зосередити увагу на постійному поліпшенні якості, охороні навколишнього середовища, безпеці праці та відповідальності перед суспільством. Це можливо завдяки створенню інтегрованої системи управління. Правильно побудована модель інтегрованої системи управління є ефективним інструментом, що дозволяє сільськогосподарському підприємству оптимізувати свою діяльність, підвищити конкурентоспроможність, знизити собівартість продукції, мінімізувати можливі ризики, задовольнити інтереси всіх зацікавлених сторін.

Створення інтегрованої системи управління сільськогосподарського підприємства передбачає об'єднання таких систем: системи управління соціальною відповідальністю SA 8000, системи управління якістю ISO 9001, системи екологічного управління ISO 14001, системи управління безпекою та охороною праці OHSAS 18001 за адитивною моделлю, або моделлю одночасної чи часткової інтеграції. Реалізація інтегрованої системи забезпечує цілеспрямоване управління поліпшенням якості діяльності суб'єктів господарювання.

Література

1. Шустіна І.М. Теоретичні засади управління якістю на підприємствах АПК / І.М. Шустіна // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2006. - Вип. 97. - С. 393-396.

2. Шустіна І.М. Впровадження систем управління якістю на підприємствах АПК України згідно міжнародних стандартів серії ISO 9000 / І.М. Шустіна // Зб. наук. праць УАЗТ „Зовнішня торгівля: право та економіка”. - 2006. - № 1(24). - С. 38 - 41.

3. Шустіна І.М. Процесний підхід до управління якістю на підприємствах АПК / І.М. Шустіна // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2007. - Вип. 110. - С. 302-306.

4. Шустіна І.М. Самооцінка як дієвий інструмент менеджменту якості підприємств АПК / І.М. Шустіна // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2008. - Вип. 120. - С. 58-62.

5. Маркетингова товарна політика : Підручник / [С.І. Чеботар, С.М. Боняр, О.П. Луцій та ін.]. - К.: Преса України, 2007. - 263с.

Размещено на Allbest.ru