Формування організаційних структур управління зернопереробних підприємств на засадах логістики

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Перехід зернопереробних підприємств до роботи у ринкових умовах вимагає зміни стратегій розвитку, в основі яких лежить базова стратегія помірного росту та функціональна стратегія лідирування у витратах. Такій стратегії повністю відповідає логістична стратегія, сутність якої полягає в управлінні інтегрованими потоками зернопереробних підприємств. Таким чином, виникає потреба переходу від управління виробничими операціями до управління наскрізними матеріальними та супутніми фінансовими, трудовими, інформаційними, сервісними потоками. У зв'язку з тим, що в доринковий період стратегії розвитку забезпечували лінійні, функціональні, штабні організаційні структури управління, які є консервативними і не дають змоги ефективно функціонувати підприємству у динамічному, невизначеному середовищі, виникає потреба в зміні підпорядкування елементів системи управління і впровадженні організаційних структур управління, побудованих на засадах логістики та заміні управлінського персоналу на управлінців з логістичним світоглядом.

Проблеми ефективного управління підприємствами відображено у наукових працях Б.І. Валуєва, В.М. Геєця, З.В. Герасимчук, В.М. Гриньової, Ф.З. Мардаровського, Г.В. Осовської, П.Т. Саблука, О.В. Скидана, А.В. Шегди та ін. Незважаючи на вагомі надбання попередників, є певне коло питань, які не отримали достатнього розвитку, а саме: використання логістичного підходу до управління зернопереробними підприємствами. Питання впровадження логістичного підходу до управління підприємством розглянуті в дослідженнях вітчизняних учених В.Г. Алькельми, М.Ю. Григорак, Є.В. Крикавського, Р.Р. Ларіної, О.І. Лебединської, М.А. Окландера, І.І. Савенка, В.В. Смиричинського, О.М. Сумця, М.Я. Постана, С.В. Філіпової, Н.І. Чухрай та ін.

У працях цих учених вивчаються питання сутності принципів, методів, засобів логістичного управління. Проте проблеми розробки методики формування організаційних структур управління підприємств на засадах логістики, а також оцінки її ефективності поки не одержали відповідного висвітлення в науковій літературі. Необхідність логістичного дослідження цих проблем, їх актуальність і практична значущість визначили вибір теми дисертаційної роботи.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і розробці практичних рекомендацій щодо впровадження організаційних структур управління на засадах логістики, які є підґрунтям підвищення ефективності функціонування зернопереробних підприємств.

Зазначена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

– визначити структуру ринку зерна як середовища функціонування зернопереробних підприємств;

– узагальнити тенденції розвитку зернопереробних підприємств у вигляді залежності організаційних структур управління від життєвого циклу та стратегій функціонування підприємств;

– провести аналіз ефективності функціонування діючих організаційних структур управління зернопереробних підприємств;

– удосконалити змістовні положення понятійно-категорійного апарату управління і введення дефініції поняття “організаційна структура управління на засадах логістики”, поглибити поняття терміна “логістика”;

– розробити механізм формування організаційних структур управління зернопереробних підприємств на засадах логістики;

– визначити показники кількісної оцінки ефективності організаційної структури управління зернопереробних підприємств на засадах логістики;

– розробити економіко-математичні моделі для обґрунтування ефективності діяльності зернопереробних підприємств при зміні організаційних структур управління.

1. Теоретико-методичні засади формування організаційних структур управління

Розглянуто теоретичні аспекти процесу управління на підприємствах, уточнено й аргументовано термінологічну базу теорії формування організаційних структур управління, здійснено ретроспективний аналіз еволюції цих структур, виявлено закономірності розвитку організаційних структур управління у сучасних умовах, систематизовано і доповнено їх класифікації.

Критичний аналіз наукових праць дозволив виявити, що теоретичні питання організації управління підприємством розроблені на досить високому рівні, однак у зернопереробній галузі вони не знайшли належного впровадження. Проведене дослідження показало, що ринкові відносини потребують динамічних змін функцій і задач управління, що вимагає вдосконалення організаційних структур управління, приведення їх у відповідність до мети і умов функціонування суб'єктів господарювання, швидкого реагування на зміни, які відбуваються у зовнішньому і внутрішньому середовищі, а також раціонального співвідношення між ланками та ступенем централізації управління. Це обумовлює необхідність реалізації наукових досліджень у напряму розробки і впровадження організаційних структур управління відповідно до життєвого циклу підприємства. Наукові дослідження і розробки, направлені на вдосконалення ОСУ, на практиці не тільки не сприймалися, але й у більшості випадків відкидалися. Цим і пояснюється недостатня розробленість методик формування організаційних структур управління.

Необхідно уточнити поняття “організаційна структура управління”, оскільки, в науковій літературі описуються різноманітні організаційні структури, поява яких пов'язана з потребами вдосконалення менеджменту як області практичної діяльності. На основі критичного огляду наукової економічної літератури запропоновано таке визначення “організаційна структура управління на засадах логістики” як структуроутворювального елементу соціально-економічної системи, форми цієї системи, завдяки якому інші елементи системи організовуються у просторі з урахуванням принципів логістики. Дана ОСУ на відміну від існуючих ґрунтується на логістичному підході в прийнятті управлінських рішень превентивного характеру.

Категорія “логістика” визначається як практична діяльність з цілепокладання, прогнозування, планування, організації і контролю процесів руху інтегрованих потоків у ринковій системі з метою отримання синергетичного ефекту, яка в противагу існуючим передбачає отримання додаткового кооперативного ефекту.

Узагальнення та систематизація різних поглядів учених дає змогу виявити, що концептуальною основою проектування ОСУ на засадах логістики складають базові поняття системного аналізу: система, процес, проблема, обмеження, прямі та зворотні зв'язки, альтернативи вирішення проблеми. Методологічною базою проектування є теорія систем, системний аналіз і системотехніка.

Із урахуванням новизни ситуації стрижневим завданням дослідження виступає розробка механізму формування організаційних структур управління, в основу якого покладено логістичний підхід до управління підприємством.

2. Аналіз стану розвитку організаційних структур управління зернопереробних підприємств

Визначено структуру ринку зерна як середовища функціонування зернопереробних підприємств. Проведено аналіз механізму формування пропозицій на зерновому ринку, розглянуто організаційно-економічні аспекти функціонування зернопереробних підприємств в умовах трансформаційного періоду, здійснено оцінку рівня конкуренції на ринку борошна, визначено оцінку ефективності функціонування діючих організаційних структур управління зернопереробних підприємств як об'єкта дослідження.

На підставі аналізу стану ринку зерна виявлено такі тенденції. Валовий збір зерна в середньому за останні 5 років становить 40,2 млн тонн. Посівні площі зернових стабілізувалися в межах 14 -15 млн. га. У структурі валового виробництва зернових найбільша частка (40-45 %) належить пшениці, на ячмінь і кукурудзу припадає по 21-25%. За проведеними розрахунками зроблено висновок: якщо валовий збір зернових культур в Україні зростатиме до 2015 р. з таким самим середньорічним темпом, як у період 2000-2008 рр., то тренд валового збору пройде скрізь точку 52 ц/га, що забезпечить зернопереробні підприємства сировиною і їх стабільне функціонування.

Лідерами з виробництва борошна в Україні є Київська, Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Одеська, Вінницька, Львівська, Луганська області, а також АР Крим. Досліджено, що підприємства-виробники борошна ? залежно від виробничої потужності умовно поділяються на три групи: промислові - від 100 т/доб; сільгосппризначення - 30-100 т/доб; малогабаритні - до 30 т/доб. За даними офіційної статистики, обсяги виробництва борошна на українському ринку стабільні протягом 2003-2008 рр. і становлять 2,5-3,0 млн. тонн.

Аналіз ринку борошна Одеської області показав, що зернопереробні підприємства є суб'єктами конкурентного ринку й перебувають на стадії стабільного функціонування. Це обумовлено організаційно-економічними складовими, а саме: оптимальним територіальним розміщенням, витратами на зберігання і транспортування зерна; розміром підприємства, концентрацією, спеціалізацією виробництва. Для аналізу рівня конкуренції застосовано метод вимірювання концентрації ринку за допомогою індексу Герфіндаля-Гіршмана. Індекс розвитку конкуренції (ІРК) знаходиться в діапазоні 0,147<IPK<0,154, це дає змогу стверджувати, що ринок висококонкурентний.

Аналіз економічної ефективності ряду КХП Одеської області за досліджуваний період засвідчив погіршення факторних показників ? фондовіддачі, коефіцієнта використання виробничої потужності, фондомісткості продукції, фондоозброєності, продуктивності праці, ділової активності, динаміки показників фінансової стійкості і ліквідності. Дані аналізу показників діяльності за 2005 - 2009 рр. показали, що середній темп зростання виручки від реалізації продукції становить 101,2 %, середня рентабельність продажу - 3,4 %, рентабельність сукупного капіталу склала 3,7 %. Найбільшу питому вагу у структурі виробництва займало борошно пшеничне - 85,64 %. Упродовж 2005-2009 рр. собівартість продукції зросла на 124,7 %, зокрема, собівартість борошна зросла до 120,8 %, комбікормів ? до 132,6 %. У 2009 р. обсяг продукції в діючих оптових цінах збільшився порівняно з 2005 р. до 115,5 %.

Отже, з вищевикладеного можна зробити такі висновки: внутрішній ринок борошна в Україні є висококонкурентним і чутливим до коливань споживчого попиту і цін на сировину; ринок борошна схильний до адміністративного впливу; у зернопереробній галузі продовжується трансформація окремих зернопереробних підприємств у холдинги з повним циклом виробництва - від вирощування зерна до дистриб'юторської мережі збуту готової продукції; на діяльність підприємств впливають зовнішні організаційно-економічні та соціально-економічні фактори. Зовнішні організаційно-еконономічні фактори негативно вплинули на ефективність діяльності зернопереробних підприємств за період, що аналізується.

У рамках завдань дослідження проведено аналіз стану розвитку організаційних структур управління зернопереробних підприємствах, а саме: Одеського, Куліндорівського, Миколаївського, Білгород-Дністровського комбінатів хлібопродуктів та Затишанського ХПП, які перебувають на різних стадіях життєвого циклу. Аналіз класифікації організаційних структур управління проведено згідно з методикою, в основу якої покладено принцип типових блочних рішень з урахуванням особливостей зернопереробних підприємств і типізації ОСУ в залежності від виробничої потужності.

Дослідженням установлено, що на зазначених підприємствах спостерігається невисокий ступінь спеціалізації, немає чіткого розподілу обов'язків між відділами, неефективно використовується робочий часу. Рівень концентрації управлінських робіт по багатьох функціях великий, а це веде до зниження відповідальності за реалізацію конкретних цілей управління.

Анкетування показало, що лише 15 % респондентів використовують логістичний підхід до управління підприємством, кількість керівників і спеціалістів середнього віку на підприємствах, які досліджувалися, становить 56,4 %; з вищою освітою - 48,4; з рівнем “бакалавр” - 31,2 %. З'ясовано, що зернопереробні підприємства являють собою об'єкти, які функціонують у стабільному режимі: технологія виробництва продукції стабільна, а при зміні номенклатури продукції змінюються лише параметри технологічних процесів. Для таких об'єктів організаційні структури будуються за лінійно-функціональним типом.

Для визначення напрямів удосконалення системи менеджменту підприємств було проведено аналіз управляючої та управляємої підсистем, визначено оцінку ефективності діяльності апарату управління. Дані досліджень свідчать, що система управління на розглянутих підприємствах є недосконалою і потребує поліпшення.

Узагальнено тенденції розвитку зернопереробних підприємств, що представлені у вигляді залежності організаційних структур управління від життєвого циклу та стратегій функціонування підприємств. Тенденції розвитку обґрунтовано результатами побудованих економіко-математичних моделей вибору логістичної стратегії для різних стадій життєвого циклу зернопереробних підприємств.

На основі пропонованої матриці та емпіричних даних підприємств розроблені економіко-математичні моделі для досліджуваних підприємств, які перебувають на різних стадіях життєвого циклу:

на стадії зростання:

, (4)

де Y1 - виручка від реалізації продукції, тис. грн; Х1 - собівартість продукції, тис. грн; Х2 - коефіцієнт поточної ліквідності; Х4 - коефіцієнт фінансової залежності; Х7 - витрати на логістику, тис. грн.;

на стадії функціонування:

, (5)

де Y2 - виручка від реалізації продукції, тис. грн; Х1 - собівартість продукції, тис. грн; Х2 - коефіцієнт поточної ліквідності; Х6 - виробітка на одного працівника, тис. грн; Х7 - витрати на логістику, тис. грн.

на стадії старіння:

, (6)

де Y3 - виручка від реалізації продукції, тис. грн; Х2 - коефіцієнт поточної ліквідності; Х3 - виробітка на одного працівника, тис. грн; Х4 - коефіцієнт фінансової залежності; Х7 - витрати на логістику, тис. грн.

Проведений аналіз і результати розрахунків показали, що найбільша потреба в розвитку логістичної стратегії й активізації діяльності є у підприємств зернопереробної галузі, що перебуває на стадії функціонування, у нашому випадку це Куліндорівський КХП. Для зміцнення конкурентної позиції на ринку підприємство повинне направити зусилля на розробку і реалізацію логістичної стратегії. Підприємства, які перебувають на стадії зростання (Миколаївський КХП), повинні концентрувати свої зусилля на розширенні частки ринку, що дасть змогу реалізувати продуктову стратегію і перейти на нову фазу життєвого циклу, укріпивши свою конкурентну позицію. Підприємствам, що перебуваються на стадії старіння (Одеський КХП), слід запропонувати продуктову стратегію, направлену на диференціацію продукції. Таким чином, за допомогою пропонованої моделі можна сформувати оптимістичний і песимістичний прогнози зростання виручки від реалізації продукції підприємством і визначити варіант реалізації логістичної стратегії.

3. Формування сучасних організаційних структур управління зернопереробних підприємств та оцінка ефективності їх функціонування

Розроблено механізм формування організаційних структур управління зернопереробних підприємств на засадах логістики.

Механізм передбачає перехід від управління виробничими операціями до управління наскрізними інтегрованими потоками і дає можливість визначити ефективність функціонування цієї структури на основі кореляційно-регресійного аналізу. Застосування економіко-математичних моделей для обґрунтування ефективності діяльності зернопереробних підприємств під час зміни організаційних структур управління дають змогу визначити кількісні параметри ОСУ, які істотно впливають на економічні показники діяльності підприємств.

Розроблено механізм формування організаційних структур управління зернопереробних підприємств на засадах логістики, який дозволяє знайти раціональне співвідношення між централізацією і децентралізацією функцій управління в соціально-економічній системі. У процесі формування зазначених організаційних структур управління сформовано підрозділи апарату управління, які вирішують змістовно однорідні задачі, тобто початкова безліч завдань управління виокремлюються в однорідні групи. Визначено і рекомендовано послідовність виконання етапів формування організаційних структур управління зернопереробних підприємств на засадах логістики.

1. Аналіз діючої виробничої структури. Проводиться аналіз первинного стану: виробничого потенціалу та системи управління, структури й обсягів виробництва, попиту, витрат, системи розрахункових показників логістичних функцій підприємств. Визначаються проблеми у функціонуванні діючих ОСУ. Аналізуються ресурсні можливості (матеріальні, фінансові, трудові) підприємства. Визначаються цілі та підцілі управління, функцій апарату управління, структурних підрозділів функціональних служб, варіантів структури об'єкта.

2. Формування ОСУ. Проводиться формування складу завдань управління на основі структури цілей. Визначається відповідність існуючого складу задач управління нормативно необхідному, а також цілям управління.

3. Упровадження ОСУ. Визначається і впроваджується найефективніший варіант організаційної структури управління на засадах логістики.

4. Апробація та використання ОСУ. Методику впровадження організаційних структур управління на засадах логістики апробовано на зернопереробних підприємствах Південного регіону. Мета: реалізація логістичних функцій, координація дій підсистем підприємства з точки зору логістики, розподіл відповідальності за реалізацію місії підприємства, забезпечення безперервності та ритмічності інтегрованого потоку, зниження витрат. Уведення в ОСУ служби логістики дозволить об'єднати в єдиний централізовано-керований механізм усі функції, необхідні для ефективного функціонування підприємства. Реалізація запропонованого варіанта ОСУ дасть змогу підвищити ефективність функціонування і конкурентоспроможність підприємства, забезпечить реалізацію розробленої логістичної стратегії. Після вивчення проблеми запропоновано таку методику формування й оцінювання кількісних параметрів організаційної структури управління зернопереробних підприємств.

1. Визначення оптимальної чисельності працівників відділів, служб та інших структурних підрозділів підприємства за умов дотримання стабільності функціонування організаційної структури.

2. Визначення частки виконання функцій кожним відділом. Шляхом проведеного аналізу діяльності зернопереробних підприємств встановлено частку виконання функцій кожним відділом: 30 % - функції логістики (пошук постачальника, перевізника, експедиція, контроль, управління складським господарством, у тому числі запасами); 40 % - виробничі функції (комбікормовий завод, елеватор, млин); 15 % - функції маркетингу; 8 % - економіко-фінансові операції; 7 % - загальне керівництво.

3. Визначення ефективності організаційних структур управління підприємства на засадах логістики. Оцінка ефективності ОСУ проводилася за допомогою показників кількісної оцінки, а саме: структурного коефіцієнта централізації, об'ємного коефіцієнта централізації, коефіцієнта централізації управління, рівня спеціалізації, коефіцієнта дотримання норм керованості, коефіцієнта складності управління організаційною структурою.

4. Дослідження залежності виручки від реалізації продукції зернопереробних підприємств від показників кількісних оцінок організаційної структури управління на засадах логістики. Дослідження форми та інших параметрів зв'язку здійснювалося за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Формалізована модель залежності економічних показників діяльності підприємства від кількісних параметрів має вигляд:

Y (j,t) = х0 + х1КСЦ +х2 ККЦ +х3 КОК + х4 КЦУ + х5YСПЕЦ + х6 ККЕР + х7 КСКЛ,

де Y (j,t) - економічний показник результативності діяльності підприємства, од. вим.; х0, х1, х2, ..., хn - коефіцієнти регресії, що відповідають вимогам найменшої суми квадратів відхилень фактичних значень від розрахованих за моделлю, од. вим.

Отримані коефіцієнти множинної лінійної регресії за даними обстеження підприємств свідчать, що моделі є точними. Отриману модель можна використовувати як інструмент прогнозу виручки від реалізації продукції залежно від змін кількісних оцінок ОСУ.

Висновки

логістика ринковий синергетичний зернопереробний

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано й запропоновано вирішення науково-практичного завдання щодо механізму формування організаційних структур управління зернопереробними підприємствами на засадах логістики, що дало змогу зробити висновки та сформулювати пропозиції методичного та науково-практичного характеру.

1. Понятійно-категорійний апарат понять і термінів управління не має однозначних тлумачень. З огляду на це його доцільно доповнити дефініціями поняття “організаційна структура управління на засадах логістики” як структуроутворювального елементу соціально-економічної системи, форми цієї системи, завдяки якому інші елементи системи організовуються у просторі з урахуванням принципів логістики. Запропонована ОСУ на відміну від існуючих ґрунтується на логістичному підході в прийнятті управлінських рішень превентивного характеру. Логістика - це практична діяльність з цілепокладання, прогнозування, планування, організації і контролю процесів руху інтегрованих потоків у ринковій системі з метою отримання синергетичного ефекту, яка в противагу існуючим передбачає отримання додаткового кооперативного ефекту.

2. Проведений аналіз структури ринку зерна України як середовища функціонування зернопереробних підприємств показав, що зернопереробна галузь є однією із пріоритетних галузей України. Підприємства галузі забезпечують борошном внутрішні потреби країни та здійснюють експорт і в ближнє, і в дальнє зарубіжжя. Внутрішній ринок борошна в Україні є висококонкурентним і чутливим до коливань споживчого попиту і цін на сировину. За період, що аналізується, спостерігалося погіршення факторних показників економічної ефективності зернопереробної галузі. Сукупність факторів впливу на ефективність переробки зерна поділяється на зовнішні і внутрішні. До внутрішніх факторів віднесено: техніко-технологічні, організаційно-економічні та соціально-економічні. З огляду на специфіку зернопереробної галузі найбільш характерними факторами зовнішнього впливу на ефективність виробництва є форми і зміст економічних взаємовідносин із виробниками та переробниками зерна, рівень розвитку зернового ринку, ефективність державного регулювання, фінансово-кредитні умови, ступінь розвитку сервісу.

3. Обґрунтовано вибір стратегії розвитку зернопереробних підприємств за допомогою економіко-математичних моделей залежності організаційних структур управління від життєвого циклу. Розроблені економіко-математичні моделі дали змогу сформувати оптимістичний і песимістичний прогнози отримання виручки від реалізації продукції і на основі цього запропонувати варіант реалізації логістичної стратегії: диверсифікації, диференціації чи продуктову. Установлено, що найбільша потреба в розвитку логістичної стратегії й активізації логістичної діяльності є у зернопереробних підприємств, що знаходяться на стадії функціонування. Підприємства на стадії зростання повинні реалізувати продуктову стратегію. Підприємствам на стадії старіння слід запропонувати продуктову стратегію, спрямовану на диференціацію продукції.

4. Дослідження напрямів удосконалення системи менеджменту діяльності зернопереробних підприємств показало, що виникла потреба переходу від управління виробничими операціями до управління наскрізними матеріальними та супутніми інформаційними, фінансовими, трудовими, сервісними потоками, у зміні підпорядкування елементів системи управління, упровадженні організаційних структур управління на засадах логістики і формуванні цих структур із менеджерами з логістики. Доведено, що діючі організаційні структури управління зернопереробних підприємств вимагають принципової перебудови. Установлено, що логістичних відділів на зернопереробних підприємствах немає, логістичні функції виконують фахівці відділів маркетингу, збуту. Окремі напрями діяльності логістики існують і розвиваються відділами постачання, договірних відносин, транспортним.

5. У результаті дисертаційного дослідження розроблено і впроваджено організаційну структуру управління на засадах логістики на ДП “Куліндорівський КХП”, що є лідером із виробництва борошна в Одеській області, яка виконує як “класичні”, так і логістичні функції управління.

6. Визначено кількісні оцінки і розроблено методичний підхід до ефективності організаційних структур управління зернопереробних підприємств на засадах логістики. Методикою передбачене використання економіко-математичних моделей для визначення залежності економічних показників діяльності підприємств від кількісних оцінок ОСУ. Оцінка ОСУ за допомогою кількісних оцінок дає змогу використовувати тільки ті параметри, які найбільше впливають на показники економічної діяльності підприємства. Установлено, що для ДП “Куліндорівський КХП” такими показниками є структурний коефіцієнт централізації, рівень спеціалізації та керованості, для ВАТ “Миколаївський КХП” - структурний коефіцієнт централізації, об'ємний коефіцієнт централізації, коефіцієнт дотримання норм керованості, коефіцієнт складності управління організаційною структурою. Наявність того чи іншого параметра обґрунтовано залежністю від життєвого циклу підприємства.

7. Обґрунтовано залежність економічних показників діяльності підприємств від параметрів кількісних оцінок ефективності організаційної структури управління на засадах логістики у вигляді економіко-математичних моделей. Використання цих моделей для прогнозування обсягів виручки від реалізації продукції дасть зернопереробним підприємствам змогу встановити, що за розрахунок упровадження організаційної структури управління на засадах логістики вони можуть збільшити свою виручку від реалізації продукції у такому розмірі: ДП “Куліндорівський КХП” до 39608,8 тис. грн (на 11 % ); ДП “Одеський КХП” до 27657,1 тис. грн (на 9 %) ; ВАТ “Миколаївський КХП” до 21815,2 тис. грн (на 12,4 %); ВАТ “Білгород-Дністровський КХП” до 37871,2 тис. грн (на 8,4 %); ВАТ “Затишанський ХПП” до 79504,8 тис. грн (на 10,5 %).

Література

1. Седікова І.О. Стан та перспективи організації інформаційного забезпечення зернового ринку України / І.О. Седікова // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. ? Вип. 209, т. 1 / Дніпропетр. нац. ун-т. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 21-27.

2. Седікова І.О. Необхідність державного регулювання ринку зерна в Україні / І.О. Седікова // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. Вип. 208, т. 3 / Дніпропетр. нац. ун-т. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 724-732.

3. Савенко І.І. Сутність логістичного підходу в управлінні підприємствами харчової промисловості / І.І. Савенко, І.О. Седікова, І.А. Якубовська // Аграр. вісн. Причорномор'я: зб. наук. праць. ? Вип. № 27 / Одеський держ. агр. ун-т. - Одеса, 2005. - С. 110-114.

4. Седікова І.О. Українські зернотрейдери на зернових ринках Північної Африки та Близького Сходу / І.О. Седікова // Аграр. вісн. Причорномор'я: зб. наук. праць. ? Вип. № 36 / Одеський держ. агр. ун-т. - Одеса, 2006. - С. 92-96.

5. Седікова І.О. Особливості біржової торгівлі зерновими в Україні / І.О. Седікова // Наукові праці національного університету харчових технологій. - Вип. № 19 / Київ. нац. ун-т харч. технологій. - Київ, 2006. - С. 79-81.

6. Седікова І.О. Організація логістичного менеджменту на підприємствах зернопереробної галузі / І.О. Седікова // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг: зб. наук. праць. - Вип. 1 (5), т. 2 / Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі. - Харків, 2007. - С. 154-162.

Размещено на Allbest.ru