У даній курсовій роботі досліджено теоретичні аспекти меж перерозподілу доходів в сучасній економіці. На основі даного дослідження можна зробити наступні висновки:

В усіх економічних системах уряд бере на себе відповідальність за перерозподіл доходів населення з метою уникнення протиріч щодо нерівномірності розподілу доходів та зростання рівня бідності.

Об'єктивними передумовами перерозподілу доходів в сучасній економіці є зростання витрат держави, необхідність суспільних витрат (послуги освіти, охорони здоров'я, житлово - комунального господарства, дитячих ясел і садків, будинків інвалідів і людей похилого віку, дитячих будинків тощо) та нерівномірність доходів, що може призвести до економічних диспропорцій і підриву економічних стимулів. Нерівність доходів - чинник, який завжди викликав інтерес у людей.

Перерозподіл національного доходу в економічній теорії розглядається в межах державних фінансів. Держава відіграє вирішальну роль у перерозподілі доходів, виконуючи цим самим свою соціальну функцію. Зазначимо, що держава - це лише один учасник перерозподілу. Монополістичні фінансові корпорації, підприємницькі структури, що володіють факторами виробництва, здійснюють активний вплив на законодавчу діяльність і поведінку уряду в прийнятті рішень у бюджетній, фінансово - кредитній та податковій політиці.

Результати перерозподілу можуть проявлятись у формі вертикального перерозподілу (між багатими та бідними за рахунок різного роду податків) та горизонтального перерозподілу (за рахунок трансферти, субвенції, витрат на охорону здоров'я та освіту, субсидії тощо).

Уряд здійснює перерозподіл доходів прямими і непрямими способами.

Мінімальна межа втручання держави в процес перерозподілу доходів визначається споживчими стереотипами людей, характерними для даної країни в даних конкретно - історичних умовах. Чим ці стереотипи скромніше, тим меншою мірою люди претендують на збільшення до своїх доходів з бюджету. Самі ж ці стереотипи залежать від поточного стану економіки, демографічної ситуації, рівня економічного розвитку.

Нарощуючи процес перерозподілу доходів, держава не повинна руйнувати сам конкурентний ринковий механізм. Його збереження і утворює максимальну межу державного втручання. При проведенні активної політики в області доходів необхідно враховувати ще ряд важливих обставин, об'єктивно обмежують цю область державної діяльності.

Розрізняють мінімально необхідні та максимально допустимі межі регулювання. Нижні межі спричинені неспроможністю ринкового механізму саморегулювання економіки розв'язати багато важливих для наступного розвитку економічної системи проблем, про які йшлося вище. Без державного втручання економічна система, а отже підсистема ринкового саморегулювання, існувати не може.

Складнішою є проблема щодо верхніх меж державного регулювання економіки. З одного боку, виникає можливість майже повного витіснення ринкових важелів регулювання і встановлення централізованої системи управління економікою з одного центру, що призводить до виникнення адміністративно-командної або державної економіки, як це сталося в СРСР.

Необхідність в перерозподілі доходів обумовлюється природою ринку, якщо первинні доходи окремих домогосподарств жорстко пов'язані з результатами їхньої індивідуальної трудової діяльності. Це неминуче породжує надмірні коливання в особистих доходах, а також відсутність доходів у непрацездатних членів суспільства.

Для зменшення нерівності в доходах держава здійснює їх перерозподіл у формі трансфертних платежів, отримання яких не вимагає у відповідь будь-яких товарів та послуг.

Проблему нерівності розподілу можна аналізувати на основі даних про розподіл доходів та видатків, а ще доречніше аналізувати обсяг споживання. Існує декілька аргументів, чому дані про споживання домогосподарств точніше відображають реальний стан справ у перехідних економіках.

Інструментами перерозподілу доходів населення є особисті податки, державні трансферні платежі, встановлення мінімальної заробітної плати, норм і гарантій її виплати, умов та розмірів оплати праці керівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці підприємств-монополістів, регулювання цін на товари і послуги тощо.

При аналізі впливу податків на розподіл доходів важливе значення мають такі поняття як система оподаткування, ставки оподаткування, база оподаткування, величина неоподатковуваного мінімуму, пільги при сплаті податків тощо. Навіть незначні зміни в системі оподаткуванні призводять до суттєвих змін у формуванні доходів населення. Існує два основних види податкових систем, які застосовують при оподаткуванні особистих доходів: прогресивна і пропорційна. При прогресивному податку середня ставка податку зростає і багаті особи платять у вигляді податку дедалі більшу частку свого доходу. Суть пропорційного податку полягає у тому, що усі індивіди сплачують однакову частку свого доходу. Більшість країн світу використовує прогресивні шкали оподаткування особистих доходів, тобто зі зростанням доходів податкові ставки збільшуються.

Проблема перерозподілу доходу полягає в тому, що сучасні економічні системи не в змозі автоматично, тільки за рахунок дії механізму попиту та пропозиції та інших ринкових законів і механізмів, без державного втручання забезпечити концентрацію частини багатства не в руках небагатьох громадян, а в основної частини населення, яка сьогодні перебуває в бідності й убогості. Це загрожує дуже серйозними соціальними потрясіннями.

Умову вирівнювання соціально - економічних сил слід забезпечувати за двома головними напрямами:

1. Зниження нерівності соціально - економічних сил членів суспільства (передбачає вирівнювання соціально - економічних сил усіх членів суспільства, безвідносно до яких - не будь характеристик соціального або економічного характеру).

2. Зниження нерівності соціально - економічних сил власників різних чинників виробництва (аби забезпечити відсутність пригноблюваних чинників виробництва, власники яких експлуатуються за рахунок використання іншими власниками чинників виробництва своєї соціально - економічної сили.

Другий напрям вирівнювання соціально-економічних сил потребує таких заходів:

1. Збільшення соціально - економічної сили найманих працівників. Визначальну роль має відіграти колективне збільшення соціально - економічної сили найманих працівників, тобто посилення впливу за рахунок об'єднання працівників для реалізації спільних цілей.

Отже, сфера доходів утворює слабку та недостатньо стійку базу людського розвитку. Крім очевидних проблем низького середнього рівня доходів та їх надмірної диференціації, існує комплекс проблем системного характеру. Замість розбудови притаманних соціально - ринковій системі формування доходів особливостей у економіці виникає багато рис, властивих переважно управлінській та капіталістичній системам формування доходів.

Список використаної літератури

1. Ажнюк М.О. Основи економічної теорії: навч. посіб. / М.О. Ажнюк, О.С. Передрій. - К.: Знання, 2008. - 368 с.

2. Бочан І.О. Основи економічної теорії: інституціональний підхід: навч. посіб. / І.О. Бочан. - К.: Знання, 2012. - 211 с.

3. 2. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективних суспільств / Б. Гаврилишин. - К.: Наукова думка, 2009. - 208 с.

4. 3. Гальчинський А.С. Економічна теорія: підручник / А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.1. Палкін. - К.: Вища школа, 2009. - 503 с.

5. Гальчинський А.С. Основи економічної теорії / А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.1. Палкін. - К.: Вища школа, 2010. - 471 с.

6. Гош О.П. Теоретичні засади економічної політики: навч. посіб. / О.П. Гош. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. - 332 с.

7. Дзюбик С. Основи економічної теорії / С. Дзюбик, О. Ривак. - К.: Основи, 2008. - 336 с.

8. Державне регулювання економіки України: методологія, напрями, тенденції, проблеми / за ред. докт. екон. наук М.М. Якубовського. К.: НДЕІ Міністерства економіки України, 2011. - 410 с.

9. Економічна теорія: підручник / за ред.В.М. Тарасевича. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 784 с.

10. Економічна теорія: Політекономія: підручник / за ред.В.Д. Базилеви-ча. - 7-ме вид. - К.: Знання-прес, 2008. - 719 с.

11. Єщенко П.С. Сучасна економіка: навч. посіб. / П.С. Єщенко, Ю.І. Палкій. - К., 2010. - 325 с.

12. Могильний О.М. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / О.М. Могильний. - К., 2011. - 490 с.

13. Основи економічної теорії: підручник / за заг. ред.Л.С. Шевченко. - Х.: Право, 2010. - 448 с.

14. Перехідна економіка: підручник / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко.Е.М. Лібанова [та ін.]; за ред.В.М. Гейця. - К.: Вища школа, 2012. - 591 с.

15. Старостіна А.О. Економіка зарубіжних країн / А.О. Старостіна, А.О. Длігач, Н.В. Богомаз. - К.: Знання, 2012. - 454 с.

16. Гнатюк О.В. Тенденції розвитку глобальних світових процесів до 2015 року (на основі доповіді Національної ради з розвідки США) / О.В. Гнатюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К., 2010. - Вип.93, ч.1. - с.120-122.

17. Гражевська Н.І. Інституційна зміна світової економіки за умов фінансової глобалізації / Н.І. Гражевська, В.І. Трохименко // Фінанси України. - 2013. - № 5. - с.58-68.

18. Кулішов В.В. Дослідження сучасної світової глобалізації в економічних процесах / В.В. Кулішов // Вища школа. - 2011. - № 9. - с.92-100.

19. Омельченко А. Поняття та ознаки зовнішньоекономічної діяльності як предмета правового регулювання / А. Омельченко // Право України. - 2011. - № 5. - с.218-223.

20. Ревуцький С.Ф. Теоретичні засади щодо інноваційного та постіндустріального розвитку світової економіки / С.Ф. Ревуцький // Питання інтелектуальної власності. - К., 2011. - Вип.9. - с.250-258.

21. Резнікова О.О. Нові тенденції розвитку світової економіки: глобальне управління як реальність сьогодення / О.О. Резнікова // Фінанси України. - 2011. - № 11. - с.45-53.

22. Сіденко В. Модифікація світової економіки під впливом новітніх факторів глобальної трансформаційної кризи / В. Сіденко // Економіка України. - 2012. - № 5. - С.18-31.

23. Шкодіна І.В. Сучасні тенденції самоорганізації світової економічної системи / І.В. Шкодіна // Економіка України. - 2012. - № 9. - с.70-77.

Размещено на Allbest.ruт