Розвиток людських ресурсів виробничої організації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

УДК 658.015

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(підприємства машинобудівної та металургійної галузей)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Розвиток людських ресурсів виробничої організації

Сатушева Карина Валеріївна

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Харків).

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Дороніна Майя Степанівна, Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою соціології і психології управління.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Швець Ірина Борисівна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою управління персоналом і економіки праці (м. Донецьк);

кандидат економічних наук, доцент Гриньова Неллі Євгенівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (м. Луганськ).

Захист відбудеться 25 березня 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20 а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20 а.

Автореферат розісланий 24 лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

Анотації

Сатушева К.В. Розвиток людських ресурсів виробничої організації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (підприємства машинобудівної та металургійної галузей) - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2010.

У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні положення та розроблено методичне забезпечення розвитку людських ресурсів виробничої організації. Обґрунтовано необхідність використання поняття "людські ресурси" для забезпечення інтелектуалізації капіталу та розкрито роль освітніх програм для розвитку людських ресурсів. Для визначення резервів розвитку людських ресурсів виробничої організації запропоновано модель людини виробничої організації, яка синтезує в собі характеристики моделі компетентної, економічної, соціальної та моделі людини, що самоактуалізується. Розроблено багатофакторну економіко-математичну модель оцінки рівня розвитку людських ресурсів виробничої організації, що побудована на координатах "розвиток людини - розвиток виробничої бази - стратегії розвитку людських ресурсів". Для розвитку людських ресурсів підприємства за допомогою освіти пропонується використовувати програмно-цільовий підхід, який являє собою поетапний, логічно послідовний процес планового розвитку освітнього потенціалу організації. Розвиток людських ресурсів великих виробничих організацій пропонується забезпечувати створенням на їхній базі корпоративних університетів, функціонування яких може задовольнити потреби в керівниках і фахівцях відповідної кваліфікації, які пройшли адаптацію на конкретному підприємстві. капітал економічний соціальний

Ключові слова: людські ресурси, розвиток людських ресурсів, стратегія, освіта, програмно-цільовий підхід, план розвитку, корпоративний університет.

Сатушева К.В. Развитие человеческих ресурсов производственной организации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (предприятия машиностроительной и металлургической отраслей) - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2010.

В диссертационной работе рассмотрены теоретические положения и разработано методическое обеспечение развития человеческих ресурсов производственной организации на базе образовательных программ и развития корпоративной формы обучения. Рассмотрена эволюция взглядов ученых разных наук на развитие человеческих ресурсов производственной организации, проведено позиционирование этого понятия в системе смежных категорий, обоснована необходимость использования понятия "человеческие ресурсы" для обозначения сложной системы биопсихосоциохарактеристик работников, которые сформированы природой и социумом. Уточнены особенности стратегического управления развития человеческих ресурсов и его роль в стратегических планах организации. Исследованы основные направления развития человеческих ресурсов производственной организации, обоснована необходимость обучения и определена роль образовательных программ для развития человеческих ресурсов. Оценка уровня развития ресурсов производственной организации показала, что предприятия сегодня ощущают нехватку всех ресурсов, а особенно - интеллектуальных. Проведенный анализ показал наличие особых резервов развития в каждом отделе исследуемого предприятия.

Для определения резервов развития человеческих ресурсов производственной организации предложена модель человека производственной организации, которая синтезирует в себе характеристики модели компетентной, экономической, социальной и самоактулизирующейся модели человека. Диагностика моделей человека показала, что в комплексной модели человеческих ресурсов доминирующей является модель компетентного человека. Предложена многофакторная экономико-математическая модель оценки уровня развития человеческих ресурсов производственной организации в которой в качестве критерия выбран показатель возвращения инвестиций в образование, а факторами выступают доля затрат на обучение персонала в совокупных затратах организации, информационная обеспеченность труда, производительность труда, уровень удовлетворенности персонала выполняемой работой, уровень психологической атмосферы в коллективе, готовность резерва кадров на замещение вакантной должности, уровень социализации человеческих ресурсов и культурологические ценности коллектива. Реализация предложенного подхода позволила позиционировать предприятия в поле матрицы, построенной в координатах "развитие человека - развитие производственной базы" и определить уровень развития их человеческих ресурсов.

Для развития человеческих ресурсов предприятия через образование предлагается использовать программно-целевой подход, который представляет собой поэтапный, логически последовательный процесс планового развития образовательного потенциала организации, начиная с определения необходимых для выполнения трудовых операций знаний, умений, навыков, разработки учебных материалов и способов обучения, проведения самого обучения. Предложен подход к разработке плана развития человеческих ресурсов, который состоит в использовании элементов программно-целевого подхода, анализа и планирования потребностей в обучении, определении методов, способа организации и порядка реализации учебного процесса. Предложенный план учитывает индивидуальные планы развития каждого слушателя, предусматривает оценку эффективности их реализации и мероприятия по гуманизации менеджмента и развитию социального партнерства в организации.

Развитие человеческих ресурсов больших производственных организаций предлагается обеспечивать созданием на их базе корпоративных университетов, функционирование которых призвано удовлетворить потребности в руководителях и специалистах соответствующей квалификации, прошедших адаптацию на конкретном предприятии.

Ключевые слова: человеческие ресурсы, развитие человеческих ресурсов, стратегия, образование, программно-целевой подход, план развития, корпоративный университет.

Satusheva K .V. Development of human resources industrial organization. -Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences on speciality 08.00.04 - Economy and enterprises management (enterprise of machine-building and metallurgical branches) - East-Ukrainian National University named of Vladimir Dal of the Ministry of education and science of Ukraine, Lugansk, 2010.

In dissertational work theoretical positions are considered and methodical maintenance of development of human resources about industrial organizations is developed. In the dissertation evolution of sights of scientific different sciences on development of human resources of the industrial organization is considered, is proved necessity of use of concept " of human resources" for a designation of difficult system.

In work the basic directions of development of human resources of the industrial organization.

The estimation of a level of development of resources of the industrial organization has shown that the enterprises feel today shortage of all resources, and especially intellectual.

For definition of reserves of development of human resources of the industrial organization in work the model of the person of the industrial organization which synthesizes in itself characteristics of all models of the person is offered. Diagnostics of models of the person has shown that in complex model of human resources the model of the competent person is dominating.

It is offered to provide development of human resources of the industrial organizations with creation on their base of the corporate universities which functioning can provide satisfaction of requirement for heads and experts of corresponding qualification and professionalism which have taken place adaptation at the concrete enterprise.

Keywords: human capitals, development, strategy, education, corporate university.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність удосконалення управління розвитком людини в економічній системі як на макрорівні, так і на рівні підприємства. Новий статус, роль і функції персоналу сьогодні необхідно досліджувати в контексті поведінкової концепції менеджменту, що орієнтована на розгляд підприємства як соціально-економічної системи (виробничої організації), в структурі капіталу якої зростає інтелектуальна частина і в якій соціальний складник потребує більшої уваги. Поняття "виробнича організація" характеризує промислове підприємство з позиції взаємодії його працівників і колективів, поєднує соціальні та економічні аспекти його діяльності.

Докорінні зміни у виробничих відносинах вимагають пошуку нових механізмів взаємодії власника робочого місця та власника робочої сили. Практика свідчить, що сьогодні виживають лише ті підприємства, які балансують на межі хаосу, орієнтуючись на безперервні інновації та творчість, необхідні для інтелектуалізації їхнього капіталу. Формування й розвиток цього складника капіталу залежить від орієнтації менеджменту на нову збагачену модель людини, у якій економічні компоненти доповнюються соціально-психологічними та інтелектуальними. Тобто важливими компонентами сучасного працівника є не лише фізична сила, а й соціальні, духовні, емоційні характеристики та інтелект. Головним поняттям, яке дає змогу розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо забезпечення надійності життєдіяльності організації на основі інтелектуалізації її капіталу, є поняття "людські ресурси".

Аналіз класичних і новітніх розробок стосовно розвитку людських ресурсів дозволяє зробити висновок про недостатній рівень дослідження таких теоретичних і методичних аспектів цієї проблеми, як кількісно-якісна діагностика джерел активізації трудової поведінки людини в організації, аналіз узгодженості розвитку інтелектуальних ресурсів підприємства з розвитком інших ресурсів (матеріальних, фінансових, інформаційних, організаційних), обґрунтування програм розвитку людських ресурсів за допомогою навчання, удосконалення форм і технологій підвищення освітньо-професійного потенціалу персоналу виробничих організацій для інтелектуалізації їхнього капіталу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського національного економічного університету. При виконанні теми ДН-55/05-07 "Теоретичні та методологічні засади розвитку управління поведінкою виробничої організації" (номер держреєстрації 0105U001039, 2005-2007 рр.) здобувачем проаналізовано існуючі підходи до управління корпоративним іміджем і розроблено рекомендації щодо навчання персоналу та підвищення його конкурентоспроможності. Запропонований підхід до визначення моделі людини знайшов застосування при виконанні теми № 9/ 06-07 "Надання послуг з маркетингових досліджень партнерських відносин і розвитку мотиваційного механізму підприємницької діяльності" (номер держреєстрації 0106U005739, 2006-2007 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних положень щодо розвитку людських ресурсів виробничої організації за допомогою освіти.

Відповідно до мети дослідження було вирішено такі наукові та практичні завдання:

виконано позиціонування поняття "людські ресурси" в системі близьких понять і категорій, визначено його сутність та зміст;

обґрунтовано особливості управління розвитком людських ресурсів організації;

визначено важливість розвитку людських ресурсів для інтелектуалізації капіталу виробничої організації на базі освітніх програм;

проведено порівняльний аналіз рівня розвитку людських ресурсів підприємства і його виробничого потенціалу;

проаналізовано розвиток людських ресурсів виробничої організації з використанням моделей людини;

виявлено та проаналізовано фактори розвитку людських ресурсів виробничої організації;

запропоновано рекомендації щодо створення плану розвитку людських ресурсів виробничої організації;

визначено латентні чинники розвитку людських ресурсів виробничої організації;

доведено доцільність використання корпоративного університету як стратегічної форми розвитку людських ресурсів виробничої організації.

Об'єктом дослідження є людські ресурси виробничої організації.

Предметом дослідження є розвиток людських ресурсів виробничої організації на основі освітніх процесів.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів наукового пізнання, методів і прийомів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів з економічної теорії, економіки праці та підприємства, соціології та психології праці, менеджменту й розвитку персоналу. Інформаційну базу склали звітні матеріали й дані господарської діяльності промислових підприємств машинобудування Харківської області, а також дані анкетного й експертного опитування, одержані автором при дослідженні особливостей управління розвитком людських ресурсів.

У роботі використані: історико-логічний підхід (у ретроспективному аналізі понять і категорій, які використовуються в дослідженні людини в економічній системі); метод наукового узагальнення (при обґрунтуванні науково-теоретичних і практичних висновків); дедукції, індукції, системного підходу при визначенні системи моделей людини у виробничій організації і їх характеристик; метод порівняльного аналізу (при визначенні ролі інтелектуальних ресурсів виробничої організації); методи аналізу та синтезу (при обґрунтуванні актуальності забезпечення підприємств машинобудування людськими ресурсами); матричний метод (в порівняльному аналізі рівня розвитку людських ресурсів і виробничого потенціалу підприємства); метод візуалізації даних (при представленні результатів анкетного опитування); анкетування (при визначенні ступеня забезпеченості ресурсами організації, їх збалансованості; програмно-цільовий підхід (при розробці програми розвитку людських ресурсів організації); метод експертного опитування (для оцінки характеристик моделі людини і факторів, які впливають на її формування і розвиток); метод кореляційно-регресійного аналізу (при побудові багатофакторної економіко-математичної моделі рівня розвитку людських ресурсів, кореляційних плеяд за оцінками характеристик моделі людини і факторів, які впливають на них); факторний аналіз (при виявленні груп показників, що формують латентні чинники розвитку людських ресурсів виробничої організації).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат полягає в розробці теоретичних, методичних і науково-практичних положень та рекомендацій щодо управління розвитком людських ресурсів виробничих організацій і зводиться до такого:

уперше:

розроблено процедуру кількісно-якісного аналізу рівня розвитку людських ресурсів підприємства з використанням узагальненої моделі людини як інструменту, який дозволяє оцінити мотиваційні джерела активної поведінки персоналу, визначити резерви їхнього розвитку;

дістали подальший розвиток

економіко-статистична модель оцінки ефективності управління розвитком людських ресурсів організації, у якій критерієм вибрано показник повернення інвестицій в освіту, а чинниками - частку витрат на навчання персоналу в сукупних витратах підприємства, інформаційну забезпеченість праці, продуктивність праці, рівень задоволеності персоналу виконуваною роботою, стан психологічної атмосфери в колективі, готовність резерву кадрів посісти керівні посади, рівень соціалізації людських ресурсів та культурологічні цінності колективу;

підхід до розроблення плану розвитку людських ресурсів організації за допомогою освіту, відмітною рисою якого є використання елементів програмно-цільового підходу до підвищення професійно-кваліфікаційного потенціалу персоналу; поєднанні аналізу та планування потреби в навчанні; визначенні методів, способу організації та порядку реалізації навчального процесу; врахуванні індивідуальних планів розвитку кожного слухача, передбаченні оцінки ефективності їх реалізації та обґрунтування заходів з гуманізації менеджменту й розвитку соціального партнерства в організації;

уточнено:

обґрунтування основ розвитку людських ресурсів виробничої організації через освіту з використанням такої форми, як корпоративний університет, у якій, на відміну від традиційних освітніх систем вітчизняних підприємств, сконцентровано увагу на стратегіях формування професійного потенціалу майбутніх фахівців і керівників відповідно до профілю їх актуальних компетенцій і враховано вимоги внутрішнього та зовнішнього середовища організації;

особливості стратегічного управління розвитком людських ресурсів, його місце в стратегічних планах організації та врахування перманентного перегляду переліку критичних чинників середовища функціонування виробничої організації, її орієнтації на забезпечення інтелектуалізації свого капіталу за допомогою освіти;

перелік факторів формування комплексної моделі людини організації шляхом внесення до нього компетентності керівника, методів управління, організаційної культури, умов забезпечення саморозвитку персоналу, емоційного інтелекту, мотивів, потенціалу підприємливості, довіри в колективі, характеристик системи навчання, що дає змогу діагностувати мотиваційні джерела активної поведінки персоналу.

Практичне значення отриманих результатів дослідження. Отримані результати дослідження, запропоновані підходи, методи та моделі дозволяють використовувати їх для розвитку людських ресурсів виробничої організації.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

процедури діагностики моделі людини виробничої організації;

оцінки рівня розвитку людських ресурсів виробничої організації;

створення корпоративних університетів для розвитку людських ресурсів виробничої організації.

Розробки та рекомендації автора використані в практичній діяльності машинобудівних підприємств м. Харків, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатку до дисертації: ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" (довідка № 456 від 24.08.2007 р.), ВАТ "Харківський ремонтно-механічний завод" (довідка № 0077/01 від 16.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автором теоретичних і прикладних проблем розвитку людських ресурсів виробничої організації. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати дисертаційної роботи доповідалися автором й отримали схвалення на Міжрегіональній науково-практичній конференції "Концепція кадрового забезпечення економічного розвитку регіону" (м. Полтава, 2006 р.),

VII Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика сучасної економіки" (м. Черкаси, 2006 р.), Международной научно-практической конференции "Теория и практика предпринимательской деятельности" (г. Симферополь, 2006 г.), Міжнародній науково-методичній конференції "Соціально-психологічні технології управління персоналом" (м. Харків, 2007 р.), V Всеукраинской научно-практической конференции студентов, аспирантов, докторантов "Менеджмент предпринимательской деятельности" (г. Сімферополь, 2007 г.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика сучасної економіки" (м. Черкаси, 2007 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні" (м. Ялта, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Гуманізація соціального управління" (м. Харків, 2008 р.), Х Всеукраинской научно-практической конференции "Проблемы устойчивости деятельности предприятий Украины"(г. Ялта, 2008 г.).

Публікації. Основні результати та висновки дисертаційної роботи викладено в 14 наукових працях, серед яких 2 статті - у наукових журналах, 3 статті - у збірниках наукових праць, 9 публікацій - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,33 д.а., особисто автору належить 2,4 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 213 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 32 таблиці та 45 рисунків, які подано на 37 сторінках. Список використаних джерел із 173 найменувань уміщено на 17 сторінках, 9 додатків - на 31 сторінці.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні основи розвитку людських ресурсів виробничої організації. Основним ресурсом, що забезпечує ефективний розвиток підприємств в умовах інформатизації та інтелектуалізації його діяльності, є працівник з високорозвиненим творчим потенціалом, який здатний мобільно реагувати на зміни зовнішнього середовища. Впорядковування його поведінки можливе за умови використання нетрадиційних для класичного менеджменту способів впливу. В межах органічної концепції менеджменту сформувалася дві школи, які досліджують проблеми забезпечення виробничих організацій робочою силою в ринкових умовах: школа управління персоналом і школа управління людськими ресурсами. Перша - вивчає теоретичні основи оперативного, а друга - стратегічного впорядкування менеджером трудової активності підлеглих. Гуманістична теорія менеджменту, яка лише розробляється, поки що не запропонувала концепції управління активністю людини в організації. Проте науковці припускають, що в інформаційному суспільстві, орієнтованому саме на гуманістичну школу менеджменту, найважливішими економічними факторами стануть інтелект і знання. Позиціонування поняття "людські ресурси" в системі близьких понять і категорій, які використовуються в менеджменті персоналу (персонал, трудові ресурси, кадри, людський фактор та ін.), показало, що в них мало уваги приділяється особистісно-психологічним та інтелектуальним характеристикам людини, які формують потенціал її результативної праці в інформаційному суспільстві. Обмеженість використання перелічених понять в умовах формування гуманістичної концепції менеджменту пов'язана з тим, що вони не дають уявлення про зв'язок трудової мотивації з формами колективної праці (соціально-економічних організацій). Проте саме розуміння поняття "людські ресурси" дозволить створити реальні підстави для впорядкування необхідної в умовах динамічних змін середовища бізнес-діяльності інноваційної поведінки окремого творчого працівника й колективу та забезпечення їхньої адекватної реакції на критичні ситуації.

У дисертації обґрунтовано необхідність використання поняття "людські ресурси" й уточнено його зміст: "людські ресурси" - це індивідуалізована система біопсихосоціальних характеристик працівників, що сформована природою та соціумом.

Потенціал людських ресурсів підприємства залежить не лише від ресурсів кожної особистості, а й від гармонійного їх поєднання в систему. Це поєднання повинно стати предметом уваги менеджера, оскільки його якість забезпечує синергетичний ефект, який або посилює потенціал позитивних якостей кожного працівника, або зменшує їх інтенсивне використання в колективній праці. Активізація трудової поведінки працівника, який має унікальні знання й уміннями, значною мірою забезпечується його внутрішніми настановами, потребує від керівника розуміння їх природи і факторів, які впливають на них.

У результаті дослідження особливостей управління розвитком людських ресурсів виробничої організації доведено, що працівник, отримуючи статус власника інтелектуального капіталу, потребує принципово нових механізмів упорядкування трудової активності, оскільки для керівника перетворюється частково в зовнішнє непрогнозоване середовище. Ефективність управління розвитком людських ресурсів організації забезпечується орієнтацією на стратегічний підхід, в основі якого лежить прогноз розвитку організації і її оточення. З трьох концепцій стратегічного управління персоналом (стимулювання, інвестування та залучення) теоретично найменш забезпечена остання, яка передбачає поєднання високої ініціативності персоналу, його лояльності організації, постійного навчання, відкритих комунікацій з використанням етичних інструментів упорядкування поведінки.

У новій теорії виробничих організацій забезпечення рівноваги їх функціонування пов'язане з інтелектуальним капіталом, який розглядають як суму всього того, що знають працівники виробничої організації, і що створює їй конкурентні переваги на ринку. Саме він на основі інтенсивної інформатизації діяльності створює оригінальні можливості для організації, які забезпечують надійність її існування у світі конкуренції. Головною ознакою організацій, які володіють інтелектуальним капіталом, є їх здатність перманентно вчитися, накопичувати унікальні знання - той ресурс, який найважче копіювати конкурентам. Тому в дисертації доведено важливість розвитку людських ресурсів для інтелектуалізації капіталу виробничої організації на базі освітніх програм. Такий розвиток вимагає дослідження особливостей та умов, в яких він буде здійснюватися.

Розділ 2. Дослідження особливостей та умов розвитку людських ресурсів виробничої організації. Дослідження особливостей управління людськими ресурсами підприємств машинобудування Харківської області підтвердило актуальність теми дослідження для цих підприємств. У дисертації запропоновано методичне забезпечення визначення пріоритетних напрямів, резервів і стратегій розвитку людських ресурсів на основі використання матричного підходу та побудови багатофакторної кореляційно-регресійної моделі. Залежність розвитку людських ресурсів, який оцінюється показником ROI (YРЛР), від оцінки рівня задоволеності персоналу виконуваною роботою (х 1), частки витрат на навчання персоналу у сукупних витратах підприємства (х 2) та готовності резерву кадрів посісти керівну посаду (х 3) кількісно відображається в моделі:

YРЛР = 1,21 + 0,24Чх 1 + 0,02Чх 2 + 2,49Чх 3; R = 0,87.

Запропонований підхід пройшов апробацію на 10 машинобудівних підприємствах Харківської області.

Аналіз досвіду провідних підприємств зарубіжних країн показує, що їхня увага сьогодні зосереджується на перманентному підвищенні компетентності працівників системи управління. Сьогодні в Україні саме ця частина персоналу виробничих організацій створює необхідні для них ресурси інтелектуалізації капіталу. Інтелектуальні ресурси невіддільні від їхнього носія - людини, що ефективно реалізує їх за певних умов, що створюються нею на робочому місці.

У дисертації сформульовано два припущення: виробничі організації сьогодні мають дефіцит усіх ресурсів, але більшою мірою інтелектуальних; співвідношення дефіцитності ресурсів різних підрозділів організації залежить від характеру їхньої діяльності. Їх перевірка виконувалася за матеріалами 10 підприємств машинобудування м. Харків. Інформація для аналізу одержана на основі анкетування персоналу цих підрозділів. В анкетах за п'ятибальною шкалою (5 балів - найвищий рівень) оцінювався фактичний, бажаний стан забезпечення і можливості його розвитку. Аналіз отриманої інформації підтвердив справедливість обох припущень. Порівняльний аналіз забезпечення ресурсами підприємства свідчить, що в обох підрозділах найбільш дефіцитними є інтелектуальні ресурси, кожний підрозділ має особливі резерви їхнього розвитку. Співвідношення дефіцитності ресурсів у проаналізованих підрозділах системи управління також має свої особливості.

Кількісно-якісна діагностика орієнтації колективів підрозділів і їхніх керівників на певні моделі людини показала, по-перше, що в моделях людських ресурсів поєднуються ознаки різних еталонних моделей людини, по-друге, таке поєднання має специфіку для кожного колективу. Оцінки фактичного, бажаного станів характеристик і можливостей досягнення бажаного стану не збігаються. Цей висновок свідчить, що для визначення реальних резервів розвитку людських ресурсів в кожному колективі доцільно організовувати конструктивні дискусії з цієї проблеми.

У дисертації досліджено чинники, які впливають на людські ресурси виробничих організацій і оцінено рівень їхнього розвитку. До них належать: потенціал керівника; методи менеджменту; цінності корпоративної культури; стиль управління (погодженість у ньому традиційних та інноваційних орієнтацій); характер взаємин у колективі; психологічна напруженість, яка виникає в роботі; система навчання; особливості технологій впливу керівника на підлеглих; компетентність керівника; джерела активізації трудової поведінки.

Вивчені особливості розвитку людських ресурсів виробничих організацій і результати їх кількісно-якісного аналізу з використанням моделі людини дозволили розробити рекомендації щодо їх розвитку з посиленням уваги до підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників, розвитку їхніх знань, умінь і навичок.

Розділ 3. Основні напрями розвитку людських ресурсів виробничої організації. Стратегії розвитку людських ресурсів підприємства ефективно реалізуються через план освітніх процесів. У дисертації запропоновано підхід до його розроблення, який полягає у використанні елементів програмно-цільового підходу до підвищення професіонально-кваліфікаційного потенціалу персоналу; поєднанні аналізу та планування потреби в навчанні; визначенні методів, способу організації та порядку реалізації навчального процесу. Цей план ураховує індивідуальні плани розвитку кожного слухача, передбачає оцінку ефективності їхньої реалізації, заходи щодо гуманізації менеджменту та розвитку соціального партнерства в організації.

Враховуючи, що більшість вітчизняних виробничих організацій функціонує в умовах дефіциту фінансових ресурсів, нерозуміння керівниками важливості розвитку підлеглих, перед упровадженням заходів щодо розвитку людських ресурсів необхідно оцінити ці ресурси, спланувати заходи, визначити кількість працівників за категоріями та терміни їх навчання, спрогнозувати можливу віддачу від запланованих заходів.

Дослідження людських ресурсів підрозділів ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" показали високу взаємозалежність чинників, що впливають на формування моделі людини, з розвитком джерел її активної трудової поведінки. На основі цього в роботі за допомогою багатовимірного статистичного аналізу виділено комплексні латентні чинники. Узагальнення результатів аналізу дозволило визначити чинники, що формують комплексну модель людських ресурсів, основу якої складають характеристики компетентної людини, економічної, соціальної людини та модель людини, що самоактуалізується.

Аналіз особливостей традиційної освіти в навчальних закладах і функціонування виробничих організацій в Україні показав, що назріла необхідність упровадження в практику розвитку людських ресурсів такої прогресивної форми, як корпоративний університет.

Для впровадження освіти на основі корпоративного університету, перш за все, доцільно провести аудит систем навчання персоналу виробничої організації, визначити переваги та проблеми використання існуючих форм і методів розвитку працівників усіх категорій, дослідити відповідність знань, умінь, навичок, що отримує персонал у процесі розвитку, вимогам профілів компетенції ключових позицій і посад.

Корпоративний університет створюється на базі виробничої організації, яка зацікавлена у формуванні майбутніх фахівців згідно з чинними вимогами та стандартами, з урахуванням особливостей організації, за наявності дієвої організаційної культури та ін. Створення корпоративного університету інтенсифікує процеси адаптації молодих фахівців до конкретної практичної професійної діяльності; сприяє формуванню в майбутніх спеціалістів та їхніх керівників знань, умінь, навичок, необхідних для виконання актуальних трудових операцій; дозволяє отримувати більш продуктивні результати праці. Свідченням цього є підвищення ефективності виробничої організації.

Висновки

Результатом проведеного в дисертації дослідження є розв'язання актуальної науково-практичної проблеми управління розвитком людських ресурсів виробничої організації, це дозволило сформувати такі науково-теоретичні та методичні висновки, що презентують результати вирішення завдань дослідження.

1. Позиціонування поняття "людські ресурси" в системі близьких понять і категорій свідчить, що традиційні поняття, які використовуються в управлінні персоналом, не акцентують увагу на особистісно-психологічних і інтелектуальних характеристиках людини, котрі формують її трудовий потенціал в інформаційному суспільстві. Тому в практику та теорію менеджменту введено поняття "людські ресурси", яке розв'язує цю проблему. Оцінка розвитку людських ресурсів виробничої організації можлива на основі моделей людини в економічній системі, характеристики яких розвивалися та збагачувалися, відображаючи процеси інтелектуалізації праці.

2. Дослідження особливостей управління розвитком людських ресурсів організації показало необхідність урахування специфіки їхнього носія - власника інтелектуального капіталу, який для керівника колективу стає частково зовнішнім середовищем і потребує стратегічного підходу до впорядкування трудової активності. З трьох концепцій стратегічного управління персоналом (стимулювання, інвестування та залучення) найбільшої уваги потребує остання, яка передбачає поєднання високої ініціативності персоналу, його лояльності до організації, постійного навчання, відкритих комунікацій і використання етичних інструментів упорядкування поведінки.

3. З розвитком ринкових відносин надійність функціонування виробничої організації забезпечується розвитком її людських ресурсів для інтелектуалізації капіталу виробничої організації, який формується на базі освітніх програм. Інтенсивна інформатизація потенціалу її людських ресурсів створює оригінальні можливості для персоналу та організації, що забезпечують надійність її існування у світі конкуренції. Головними ознаками організацій, які володіють інтелектуальним капіталом, є високий рівень організації їхніх освітніх процесів, постійний розвиток на їхній основі найбільш конкурентоспроможного економічного ресурсу інформаційного суспільства - унікальних знань.

4. Порівняльний аналіз рівня розвитку матеріальних, організаційних та інтелектуальних ресурсів виробничих організацій показав, що найдефіцитнішими є інтелектуальні. Співвідношення дефіцитності ресурсів різних підрозділів організації залежить від характеру їхньої діяльності, тому освітні процеси необхідно організовувати з врахуванням зазначених особливостей.

5. Аналіз розвитку людських ресурсів виробничої організації, проведений з використанням моделі людини, дозволив зробити такий висновок: колективи підрозділів виробничих організацій та їх керівники орієнтовані на різні джерела активізації трудової поведінки персоналу. В моделях людських ресурсів різних колективів поєднуються ознаки різних еталонних моделей людини, це поєднання має свою специфіку для кожного колективу. Тому для розвитку людських ресурсів різних колективів необхідно складати свою програму.

6. Розвиток людських ресурсів залежить від дії складної системи чинників, до якої входять: потенціал керівника; методи менеджменту; цінності корпоративної культури; стиль управління (погодженість у ньому традиційних та інноваційних орієнтацій); характер взаємин у колективі; психологічна напруженість, яка виникає в роботі; система навчання; особливості технологій впливу керівника на підлеглих; компетентність і креативність керівника; джерела активізації трудової поведінки. Рівень розвитку цих факторів для різних колективів є неоднозначним. Використання матричного підходу для порівняльного аналізу розвитку людських ресурсів і виробничої бази підприємства та побудова багатофакторної кореляційно-регресійної моделі дозволили визначити пріоритетні напрями, резерви та стратегії розвитку людських ресурсів.

7. Ефективність розвитку людських ресурсів виробничої організації забезпечена розроблянням плану їхнього розвитку, який спрямовує навчання персоналу на підвищення його компетентності в аспекті актуальних трудових функцій, поєднує всі фази навчального процесу, створює можливість своєчасної розробки навчальних методичних матеріалів і планів проведення навчання, гарантує повноту навчального процесу, реальне підвищення ефективності навчання за рахунок об'єктивної оцінки його результатів.

8. Метод факторного аналізу дозволяє знайти оригінальні латентні чинники, які формують розвиток моделей людини (джерел активізації поведінки людських ресурсів) в конкретних колективах. На його основі можна розробити програму освітніх заходів, які допоможуть підняти на новий рівень характеристики особистіснісного потенціалу людських ресурсів, керівників і інструменти впливу на трудову активність персоналу.

9. Розв'язання проблем розвитку людських ресурсів виробничої організації значною мірою залежить від уміння вибрати доцільну форму розвитку їхнього освітнього потенціалу. В Україні назріла необхідність упровадження такої прогресивної форми освіти, як корпоративний університет. Переваги такої форми полягають у тому, що вона забезпечує швидку адаптацію фахівців до конкретної практичної професійної діяльності, сприяє формуванню у спеціалістів та їхніх керівників знань, умінь, навичок, необхідних для виконання актуальних трудових операцій, дозволяє підтримувати необхідний рівень результативності праці в умовах мінливого середовища функціонування підприємств.

Перелік основних опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Сатушева К.В. Людські ресурси виробничої організації як об'єкт управління / К.В. Сатушева // Економіка розвитку. - 2006. - № 3 (39). -

С. 75-77.

2. Сатушева К.В. Сущность и особенности стратегического управления человеческими ресурсами организации / А.В. Доронин, К.В. Сатушева

// Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 218. Т. 2. --Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С. 530-540.

Особистий внесок здобувача: розглянуті сутність та особливості стратегічного управління людськими ресурсами.

3. Сатушева К.В. Диагностика модели человека в производственной организации / М.С. Дороніна, К.В. Сатушева // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. Зб. наук. праць. Вип. 22. Ч. 3. - Ужгород: УНУ, 2007. - С. 169-173.

Особистий внесок здобувача: запропоновано модель людини в виробничої організації.

4. Сатушева К.В. Діагностика виробничих організацій в координатах рівня розвитку людських ресурсів і виробничої бази / А.В. Доронін, К.В. Сатушева // Економіка розвитку. - 2008. - № 4(48). - С. 77-81.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано доцільність використання матричного підходу до розвитку людськими ресурсами.

5. Сатушева К.В. Актуалізація проблем дослідження людських ресурсів підприємства / К.В. Сатушева // Коммунальное хозяйство городов. Серия: Экономические науки. Сб. научн. трудов. Вып. 87. - К.: "Техніка", 2009. - С. 395_403.

6. Сатушева К.В. Особливості забезпечення людськими ресурсами малих і середніх підприємств через ринок праці / К.В. Сатушева // Концепція кадрового забезпечення економічного розвитку регіону: матеріали Міжрегіон. наук.-практ. конф., 20 жовт. 2006 р. - Полтава, 2006. - С. 53-55.

7. Сатушева К.В. Стратегічне управління людськими ресурсами / К.В. Сатушева // Теорія і практика сучасної економіки: матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф., 4-6 жовт. 2006 р. - Черкаси, 2006. - С. 166-168.

8. Сатушева К.В. Теоретико-методичні підстави моделювання людських ресурсів виробничої організації / М.С. Дороніна, К.В. Сатушева // Теория и практика предпринимательской деятельности: материалы Междунар. научн.-практ. конф. ученых и специалистов, 15 окт. 2006 г. - Симферополь, 2006. - С. 160-161.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано підстави моделювання людських ресурсів виробничої організації.

9. Сатушева К.В. Соціально-психологічні аспекти менеджменту людських ресурсів / К.В. Сатушева // Соціально-психологічні технології управління персоналом: матеріали Міжнар. наук.-метод. конф., 24 лист. 2006 р. - Х., 2007.-- С. 69-70.

10. Сатушева К.В. Диагностика моделей человека в производственной организации / К.В. Сатушева // Менеджмент предпринимательской деятельности: материалы V Всеукр. научн.-практ. конф. студентов, аспирантов, докторантов, 12-14 апр. 2007 г. - Симферополь, 2007. - С. 30-33.

11. Сатушева К.В. Система факторов развития человеческих ресурсов производственной организации / К.В. Сатушева // Теорія і практика сучасної економіки: матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф., 26-28 жовт. 2007 р. --Черкаси, 2007.-- С. 327-329.

12. Сатушева К.В. Формування освітнього потенціалу виробничої організації / К.В. Сатушева // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні : матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф., 15-17 трав. 2007 р. - К., 2007. - С. 233-235.

13. Сатушева К.В. Программно-целевой подход к развитию человеческих ресурсов промышленного предприятия через образование / К.В. Сатушева // Гуманізація соціального управління: Всеукр. наук.-практ. конф., 29 квіт. 2008 р. : тези допов. - Х., 2008. - С. 129-132.

14. Сатушева К.В. Корпоративний університет як передумова формування людських ресурсів/ К.В. Сатушева // Проблемы устойчивости деятельности предприятий Украины: матеріали Х Всеукр. научн.-практ. конф., 28-29 нояб. 2008 г. - Симферополь, 2008. - С. 121-123.

Размещено на Allbest.ru

...