Размещено на http://allbest.ru

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.115:338.43

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РОЗВИТОК ДОРАДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ СУБ'ЄКТІВ АГРАРНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Яровий Вадим Федорович

Дніпропетровськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мармуль Лариса Олександрівна Херсонський державний аграрний університет, проректор з міжнародних зв'язків, завідувач кафедри обліку і аудиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор академік УААН

Кропивко Михайло Федорович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки УААН», завідувач відділом проблем галузевого і територіального управління;

кандидат економічних наук, доцент Галич Олександр Анатолійович, Полтавська державна аграрна академія, декан факультету економіки та менеджменту.

Захист відбудеться 30 квітня 2010 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ - 27, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ - 27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розіслано 29 березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиР.М. Миронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В результаті вступу України до СОТ та збільшення відкритості вітчизняного аграрного ринку, ускладнення його кон'юнктури, зростання конкуренції, зміни принципів формування та складників господарського механізму, конкурентоспроможність та ефективність функціонування сільськогосподарських товаровиробників залежить від обґрунтованості управлінських, інноваційних та інвестиційних рішень, що ними приймаються. Важливою умовою їх досягнення є забезпеченість інформаційно-консультаційними та дорадчими послугами. Інформаційні ресурси набувають все більшого значення у формуванні кінцевого ефекту соціально-економічної та виробничої діяльності у сільському господарстві.

Саме інформаційна та дорадча діяльність значною мірою визначає рівень використання інновацій аграрними товаровиробниками, сприяє використанню ними нових методів господарювання, здійсненню сучасних стратегій функціонування. Разом з тим, цей важливий ресурс часто не цінується практиками, доступність до нього є різною внаслідок дії чинників суб'єктивного і об'єктивного характеру, ефективність використання практично не враховується у результатах основної діяльності.

Відзначимо, що у вітчизняній аграрній економічній науці формуванню та розвитку дорадчої діяльності були присвячені праці таких учених, як П.Т. Саблук, М.Ф. Кропивко, І.М. Криворучко, В.П. Ситник, С.О. Тивончук, О.М. Бородіна, Т.П. Кальна-Дубінюк, М.І. Лобанов. Разом з тим, продовження вимагають дослідження регіональних особливостей надання дорадчих послуг, обґрунтування організації структури та диверсифікації дорадчої діяльності відповідно не лише потребам аграрного виробництва, але й сільської економіки в цілому. Важливим завданням є також розробка та вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення інформаційними ресурсами користувачів, виявлення фінансово-економічних резервів підвищення доступності дорадчих та інформаційних послуг. Це зумовило вибір теми, направленість та актуальність дисертаційного дослідження. дорадник аграрний сільськогосподарський херсонський

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково - дослідної роботи економічного факультету Херсонського державного аграрного університету «Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово - кредитних відносин, страхування» (номер державної реєстрації 0102U003197). В її межах автором розроблені заходи вдосконалення розвитку дорадчої діяльності для суб'єктів аграрного господарювання.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження дисертаційної роботи є узагальнення і поглиблення наукових засад та розробка практичних заходів щодо розвитку дорадчої діяльності для суб'єктів аграрного господарювання.

Для реалізації обраної мети передбачено вирішення наступних задач:

- розкрити сутність і задачі дорадчої діяльності й уточнити її особливості у відповідності до сучасних реалій;

- узагальнити теоретичні основи, принципи формування і функціонування дорадчих служб в аграрному секторі економіки;

- здійснити оцінку та можливості використання зарубіжного досвіду дорадчої діяльності;

- обґрунтувати методичні засади здійснення дорадництва та оцінки його ефективності;

- визначити рівень, особливості, проблеми та тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва Херсонської області і його дорадчого обслуговування;

- оцінити організацію, структуру та забезпеченість дорадчими послугами, визначити перспективні напрями, види і форми їх здійснення;

- розробити організаційно-економічні заходи щодо покращення підготовки дорадників, посилення ролі інновацій у дорадництві;

- обґрунтувати засоби вдосконалення фінансово-економічного механізму надання дорадчих послуг суб'єктам аграрного господарювання.

Об'єктом дослідження є процеси організації, здійснення та розвитку дорадчої діяльності для суб'єктів аграрного господарювання.

Предметом дослідження є наукові та практичні засади функціонування й розвитку дорадчого обслуговування суб'єктів аграрного господарювання.

Методи дослідження. У процесі досягнення поставлених мети та завдань у дисертації використовувалися наступні методи: монографічний, історичний, аналізу і синтезу при визначенні наукових засад формування та розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки. У роботі були застосовані анкетування (для оцінки умов, рівня надання, потреб у дорадчих послугах сільськогосподарських товаровиробників); економіко-статистичні методи: індексний метод, метод статистичних групувань за різними критеріями, метод економічних порівнянь, графічний метод (для оцінки соціально-економічних умов формування і функціонування дорадчих структур, ефективності розвитку аграрних підприємств та інфраструктурних об'єктів); аналіз рядів динаміки, багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз, екстраполяції (при оцінці та прогнозуванні попиту і пропозиції на дорадчі послуги); маркетингові методи (моніторинг аграрного ринку та ринку інформаційних ресурсів і послуг); метод експертних оцінок (для оцінки ефективності дорадчої діяльності в регіоні).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні організаційно-економічних засад розвитку дорадчої діяльності для суб'єктів аграрного господарювання, зокрема:

вперше:

- обґрунтовано модель розвитку дорадчої діяльності для суб'єктів аграрного господарювання із виділенням системних блоків власне дорадництва (інформаційний, консультаційний, навчання дорадників, впровадження інновацій), сегментів користувачів (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, господарства населення, сільські домогосподарства), джерел фінансового забезпечення (бюджетна підтримка, спеціальні фонди, прибутки від діяльності), соціальної мотивації та інформаційних, грошових, виробничих, організаційно-управлінських і соціально-економічних потоків (зв'язків) між ними;

удосконалено:

- форми та методи надання інформаційно-консультаційних послуг (дистанційні консультації через мережу Інтернет, періодичні звіти про результати моніторингу аграрного ринку та рекомендації щодо вибору маркетингових стратегій діяльності суб'єктів аграрного господарювання, які направляються у райцентри, тренінги та практичні демонстрації передового досвіду господарювання);

- структуру підготовки економістів-дорадників шляхом включення у навчальні плани питань економічної оцінки інновацій у виробництві, аналізу ризиків агробізнесу з урахуванням особливостей ринкового середовища, майбутніх прибутків та збитків, у т.ч. з оцінкою екологічних факторів діяльності та конкурентоспроможності вироблюваної продукції;

набули подальшого розвитку:

-принципи діяльності дорадчих формувань (врахування та узгодження інтересів всіх суб'єктів аграрного господарювання, направленість на виконання соціально-орієнтованих завдань, організація діалогу та вільного і демократичного обміну думками між представниками служб та споживачами послуг, моральне й матеріальне стимулювання дорадництва);

- організаційно-економічні заходи вдосконалення надання дорадчих послуг через збільшення обсягів підготовки дорадників, пропаганду та підтримку дорадчої діяльності на місцевому рівні, використання інновацій у інформаційному забезпеченні дорадчих послуг, збільшення мережі дорадчих структур у регіоні, поширення соціального партнерства у дорадництві, постійний моніторинг ринку дорадчих послуг.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в узагальнені і розробці основних положень оцінки та аналізу формування, функціонування і розвитку дорадчої діяльності для суб'єктів аграрного господарювання, які можуть бути використані для подальших наукових досліджень з проблем дорадчого забезпечення сільськогосподарського виробництва з урахуванням етапів, умов та особливостей його функціонування, а також наявності, структури та доступності інформаційних ресурсів.

Результати дисертаційного дослідження було використано Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації при розробці заходів удосконалення діяльності дорадчих структур через посилення вимог до професійної підготовки дорадників, застосування інновацій при формуванні та наданні пакетів дорадчих послуг (довідка №8-700-5/44 від 27.11.2009 р.). Рекомендації щодо використання консультацій про конкурентне середовище, стан кон'юнктури ринку прийняті до впровадження фермерським господарством «Валентина» Нововоронцовського району (довідка №6 від 15.01.2010 р.); СТОВ «Інгулець» Великоолександрівського району Херсонської області (довідка №4 від 18.01.2010 р.).

Матеріали роботи щодо обґрунтування чинників, структури та напрямів дорадницької діяльності й підготовки дорадників використовуються в Інституті підвищення кваліфікації та дорадництва Херсонського державного аграрного університету, а також при викладанні дисциплін «Організація агробізнесу», «Облік у фермерських господарствах», «Аграрна політика» у Херсонському державному аграрному університеті (довідка № 76-05/2 від 21.01.2010 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. У ній викладено авторські розробки щодо формування ефективного дорадчого забезпечення суб'єктів аграрного господарювання. Опубліковані наукові праці за темою дисертації містять положення, висновки та пропозиції, які сформульовані особисто автором і відображають його конкретний внесок у теорію та практику розвитку дорадництва у сільськогосподарському виробництві.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати досліджень доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: міжнародних: “Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика” (м. Миколаїв, 26-28 вересня 2007 р.); “Стратегія економічної безпеки: держава, регіон, підприємництво” (м. Херсон, 17-18 березня 2008 р.). Всеукраїнських: “Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи” (м. Херсон, 19-20 квітня 2007 р.); “Фінансово-облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств” (м. Херсон, 16-17 квітня 2009 р.); щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного аграрного університету (2006-2009рр.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 2,7 ум. друк. арк., з них 8 у фахових наукових виданнях обсягом 2,1 ум. друк. арк. Всі праці є одноосібними.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 210 сторінках комп'ютерного тексту, з них 175 сторінок основного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури із 178 найменувань на 14 сторінках, містить 12 таблиць, 16 рисунків, 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовані актуальність, теоретична та практична значимість обраної теми дослідження, визначені його мета, завдання, методи, відображені основні результати, апробація та впровадження.

У першому розділі «Наукові засади формування та розвитку дорадчого обслуговування суб'єктів аграрного господарювання» узагальнені завдання, функції та принципи діяльності дорадчих структур, охарактеризовані етапи їх формування, проаналізований зарубіжний досвід здійснення дорадництва, поглиблені методичні засади оцінки розвитку та функціонування.

Дорадчі структури в Україні набувають все більшого поширення. Вони представлені державними управлінськими структурами (департамент дорадництва Міністерства аграрної політики, відділи та служби обласних і районних управлінь агропромислового розвитку), дорадчими структурами ВНЗ та наукових установ аграрного профілю, дорадчими осередками на місцях, приватними дорадчими організаціями, підрозділами окремих вітчизняних та зарубіжних структур агробізнесу.

Як правило, організація їх діяльності має на меті забезпечення відповідними послугами сільськогосподарських товаровиробників на рівні аграрних підприємств, фермерських господарств як масштабних користувачів. Практично поза увагою цих структур залишаються особисті господарства населення та сільські домогосподарства. Проте саме їх діяльність забезпечує виробництво 60-80% сільськогосподарської продукції. Це вимагає не тільки розширення спектру дорадчих послуг, але й, певною мірою, визначення нових принципів, методів та форм їх здійснення.

Ми вважаємо, що дорадчим структурам у своїй діяльності потрібно орієнтуватися на забезпечення інтересів всіх суб'єктів аграрного господарювання, сільських жителів, а не тільки великих землекористувачів. Цей принцип формує наступний - частина дорадчих послуг може надаватися на основі соціального партнерства, а не комерційній. До важливих принципів здійснення дорадництва відносяться також орієнтація на поточні та перспективні потреби користувачів; ініціативність дорадників; неупередженість щодо рішень користувачів; правдивість, значимість та своєчасність інформації; забезпечення ефективної взаємодії всіх джерел, форм та видів дорадництва; диверсифікація напрямів здійснення дорадчих послуг; орієнтація на виконання соціально-орієнтованих завдань, організація діалогу та вільного і демократичного обміну думками між представниками дорадчих служб та споживачами послуг, моральне та матеріальне стимулювання дорадництва.

Втілення вказаних принципів є підґрунтям для дорадництва як найбільш дієвого складника державного регулювання аграрного виробництва. Передовий зарубіжний досвід показує, що окупність вкладень у дорадчу діяльність перевищує 10-15%, що також свідчить про її корисність та комерційну привабливість. Враховуючи це, послуги дорадництва необхідно поширити на всі види діяльності, що здійснюються на сільських територіях. Мова йде про розвиток підприємств зеленого туризму, соціально-побутової сфери, сільських організаційно-управлінських структур, громадських організацій.

Відзначимо, що дорадчі структури у процесі виконання своїх завдань здійснюють різні функції. Певною мірою, вони визначаються особливостями організації, можливостями та потенціалом таких структур або окремих дорадників, а також специфікою умов здійснення аграрного виробництва та розвитку сільських територій. Ми вважаємо, що спектр дорадчих послуг повинен поширюватися на весь комплекс діяльності, пов'язаний з функціонуванням сільських територій (рис. 1). Дорадча діяльність повинна бути направлена на вирішення основних проблем, що його супроводжують (соціально-економічні, демографічні, поселенські, виробничі, ресурсні, екологічні, організаційно-управлінські).

Дорадчі структури, як підтверджує світовий досвід, виконують важливі соціальні функції. Вони сприяють розвитку здібностей людей, вихованню сільської молоді, становленню сільських громад, збереженню культурних і моральних національних традицій та цінностей.

Рис. 1. Дорадчі структури, завдання, функції, принципи і форми здійснення дорадництва (власна розробка автора)

Враховуючи таку багатогранну спрямованість дорадчої діяльності, важливим є питання визначення чинників, що її зумовлюють та визначають ефективність. За рівнем впливу вони поділяються на загальнодержавні, регіональні та місцеві, специфікою дії - на соціально-економічні, виробничі, екологічні, організаційно-управлінські. Врахування їх дій у формуванні та оцінці ефективності дорадчої діяльності становить важливий аспект методичного забезпечення її розвитку. При цьому важливим є визначення обсягів та структури потреб у дорадчих послугах та рівня їх забезпеченості, фінансового механізму та джерел надання, напрямів дорадництва з допомогою кількісних та якісних показників. Оцінювання впливу дорадчої діяльності на ефективність функціонування суб'єктів аграрного підприємництва доцільно здійснювати з допомогою кореляційного аналізу, показників питомої ваги витрат на дорадчі послуги в сукупних витратах аграрних товаровиробників, рівня забезпеченості дорадчими послугами суб'єктів аграрного господарювання.

У другому розділі «Сучасний стан та місце дорадчої діяльності у забезпеченні конкурентоспроможності аграрного виробництва Херсонської області» здійснені оцінка та аналіз ефективності сільськогосподарського виробництва, рівня його інформаційного та дорадчого забезпечення, визначена структура дорадчих послуг, потреби в них та пропозиція, проблеми і тенденції надання.

У Херсонській області у 2008 р. функціонувало 2760 сільськогосподарських підприємств. Порівняно з 1990р., їх кількість збільшилася більше, ніж у 10 разів. Ними було вироблено сільськогосподарської продукції на суму 3991,8 млн. грн. у порівняних цінах 2005 р. З усієї кількості підприємств 2559 або 92,7% були фермерськими господарствами. Вони забезпечують 11,2% виробництва продукції сільського господарства.

Незважаючи на помітні успіхи та позитивні тенденції розвитку аграрного виробництва, діяльність сільськогосподарських підприємств характеризується певними негативними проявами. Зокрема, це нестабільні показники урожайності або їх зниження по основних сільськогосподарських культурах, порушення або недотримання вимог агротехнологій, ігнорування впровадження науково-обґрунтованих сівозмін, недостатня увага до збереження екологічних параметрів довкілля, зменшення прибутковості або дохідності виробництва (збитковими все ще залишаються майже 1/3 господарств), низькі доходи працівників сільськогосподарських підприємств та недостатня участь аграріїв у вирішенні соціальних проблем села.

Недостатньою ефективністю характеризуються капітальні вкладення у сільськогосподарське виробництво. За період з 2006 по 2008 рр. приріст валового доходу знизився з 0,1 грн. до 0,02 грн. на кожну гривню капіталовкладень. Коефіцієнт вибуття основних засобів збільшився з 1,0% до 3,0%. За період з 2006 по 2008 рр. спостерігається від'ємне значення коефіцієнту приросту основних засобів від -0,03 до -0,003. Це свідчить про незадовільне матеріально-технічне забезпечення аграрного виробництва та нестачу інвестицій, які спрямовуються на оновлення основних засобів.

Вкрай низьким є рівень ресурсокористування. Так, у регіоні дефляційно небезпечними є 1706,3 тис. га або 86,7 % угідь. З них еродованих внаслідок вітрової ерозії - 18,6 %, водної - 13,4 %. До цього призвели велика розораність території, перенасичення сівозмін ґрунтовиснажливими культурами, застосування важкої техніки, поливу, руйнування дренажної мережі, зменшення темпів відтворення полезахисних насаджень. Вказані прояви необхідно враховувати в управлінні діяльністю суб'єктів аграрного господарювання.

Особливу увагу доцільно приділити врахуванню екологічних наслідків господарювання, які вже погіршили стан земельних та водних ресурсів, а також їх відновленню та охороні. Спад аграрного виробництва, погіршення соціальної інфраструктури, зменшення природного приросту населення, його зайнятості та доходів призвело до занепаду та деградації сільських територій. Так, 6,0% сільських територій у Херсонській області позиціонуються як деградуючі, 30,6% є депресивними, 51,2% мають середній рівень соціально-економічного розвитку.

Вказана ситуація є наслідком як об'єктивних, так і суб'єктивних причин. У їх сукупності вагоме місце займають недостатні професійні навички або відсутність досвіду у певної частини керівників аграрних підприємств та фермерів, недостатнє підвищення кваліфікації в нових умовах господарювання, слабке інформаційно-консультаційне забезпечення аграрного виробництва, уповільнення розвитку дорадництва, незначна мережа його служб та методи діяльності, що не завжди відповідають вимогам сучасності. З метою виявлення проблем, тенденцій та перспектив дорадчої діяльності, а також потреб у послугах дорадчих служб, нами було здійснено опитування 260 фермерів. Обсяг вибірки становив 10,0% ( табл. 1).

Результати анкетування показали, що 92,9% опитаних підтвердили необхідність дорадництва, причому їх кількість за останні роки зросла на 7,9%. Особливу потребу у науково-інформаційній допомозі відчувають фермери, господарства яких розміщені у внутрішніх районах області та значно віддалені від обласного центру - Великолепетиського, Горностаївського, Іванівського, Каланчацького, Нижньосірогозького, Нововоронцовського, Новотроїцького, Чаплинського районів. При цьому найбільш повним було інформаційне забезпечення про умови придбання паливно-мастильних і садивних матеріалів. Вкрай недостатня інформованість спостерігається по: прогнозах кон'юнктури аграрного ринку та її коливань; правових питаннях землеустрою, землекористування і землевідведення; соціально-трудових відносинах, нових агротехнологіях (30-40%). Середньою виявилась інформованість про оподаткування виробництва, державну підтримку виробничої діяльності, пільги при вирішенні соціальних проблем села (50-70%).

Аналіз діяльності дорадчих структур Херсонської області показав, що найбільше запитів користувачів - керівників та власників аграрних підприємств надходить з питань розвитку рослинницьких галузей.

Таблиця 1 Потреба у дорадчих послугах фермерських господарств Херсонської області (результати анкетування, проведеного автором)

Господарники з недовірою ставляться до можливостей диверсифікації діяльності,а відтак не достатньо цікавляться розвитком низькорентабельного тваринництва, нового виду діяльності - сільського туризму, соціально-активним рухом молоді тощо (рис. 2).

Рис. 2. Напрями та структура дорадчих послуг для суб'єктів аграрного господарювання Херсонської області (визначено автором)

дорадник аграрний сільськогосподарський херсонський

Дещо іншою є структура потреб у дорадчих послугах власників особистих господарств та сільських домогосподарств. Коло їх інтересів складає насамперед маркетингова інформація (30,1 % від загальної кількості запитів), консультації по складанню бізнес-планів (20,1%), орендних відносинах (10,3%), наданню кредитів (9,5%), комп'ютерних програмах та інтернет-ресурсах (8,2%). Це свідчить про необхідність розширення сукупності дорадчих послуг, а також постійний моніторинг попиту суб'єктів аграрного господарювання на них.

Відзначимо, що дорадчу діяльність у Херсонській області здійснюють: дорадча служба Південного регіону при Головному управлінні агропромислового розвитку, приватна дорадча служба «Громади» (м. Херсон), 14 дорадників та 72 експерти-дорадники. На дорадництво у 2008 р. було спрямовано 270,0 тис. грн. бюджетних коштів, з них освоєно 90,0%. Серед напрямів надання дорадчих послуг найбільше значення мали: організація виставкової діяльності, видавництво методичних та практичних рекомендацій, надання індивідуальних порад, проведення днів поля, семінарів, підготовка дорадників.

До основних проблем, які супроводжують розвиток дорадництва у Херсонській області, належать наступні: недостатня кількість дорадчих структур та осередків; слабка активність та ініціативність дорадників та експертів-дорадників; одноманітність форм та низький рівень надання дорадчих послуг; недостатня забезпеченість дорадчими послугами, особливо на рівні особистих господарств населення та сільських домогосподарств, звужені номенклатура дорадчих послуг та перелік напрямів їх надання, слабка підтримка дорадчих структур на місцях, недостатнє фінансове забезпечення їх діяльності.

Надзвичайно складною є проблема професійної підготовки дорадників. Досить сказати, що спеціальна підготовка у галузі дорадництва почала здійснюватися у 2009 р. на базі Інституту післядипломної освіти та дорадництва Херсонського державного аграрного університету. За цей час було підготовлено 86 дорадників та експертів-дорадників. Із цієї кількості всі мали вищу освіту: агрономічну - 23 чол. або 26,74%, зоотехнічну - 17 чол. або 19,77%, технічну - 15 чол. або 17,44%, економічну - 20 чол. або 23,26%, іншу - 11 чол. або 12,79%. Підготовка здійснювалася на базі 2-х програм: із 36-годинним та 72-годинним курсами навчання.

В середньому на підготовку 1 дорадника у 2009 р. було виділено 1850 грн., експерта-дорадника - 900 грн. Загальна сума затрачених з цією метою коштів склала 138,4 тис. грн. Проте консультації, які було надано дорадниками, поки ще не окупили затрати на їх підготовку. За рахунок державних коштів було проведено 8 семінарів вартістю 16,0 тис. грн., демонстраційних показів - 1 вартістю 3,3 тис. грн., індивідуальних дорадчих послуг - 52 на суму 1,3 тис. грн. При цьому абсолютне лідерство за кількістю наданих дорадчих послуг займає сільськогосподарська дорадча служба Південного регіону Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації, а також приватна дорадча служба «Громади». Ними було надано дорадчих послуг на суму 113 тис. грн. та 89 тис. грн. відповідно.

У третьому розділі «Шляхи та напрями вдосконалення дорадчої діяльності» обґрунтована необхідність підвищення рівня підготовки дорадників та професійних вимог до них, залучення інновацій у здійсненні дорадчих послуг, резерви збільшення фінансування дорадчої діяльності.

Аналіз потреб у дорадчих послугах суб'єктів аграрного господарювання Херсонської області показав, що напрями, по яких повинна здійснюватися дорадча діяльність, повинні включати: впровадження інновацій у рослинництві, у розвитку тваринництва, організація зеленого (сільського) туризму, формування молодіжних організацій на селі; розвиток сільського самоврядування; соціальні проекти; розвиток сільських територій. Враховуючи, що кількість дорадників склала лише 14 чол., а 72 були експертами-дорадникам, з них 63 чол. є жителями м. Херсону, ми пропонуємо збільшити обсяги підготовки дорадників, що проживають на сільських територіях, у сільських адміністративних районах. Це буде сприяти більшій мобільності їх роботи, зацікавленості у їх послугах місцевих жителів, більшій довірі до пропонованих рекомендацій. При умові збереження існуючих темпів підготовки таких спеціалістів, ми прогнозуємо, що потреби в них будуть задоволені до 2015 р., коли буде підготовлено 600 дорадників. Це дасть змогу охопити дорадчими послугами 657 сільських населених пунктів, 18 райцентрів, у яких може працювати одночасно декілька спеціалістів або дорадчих структур.

Враховуючи, що найбільша кількість дорадників у попередні роки була підготовлена з агрономічних, юридичних та фінансових питань (відповідно по 21,5%), з питань розвитку сільських територій та зеленого туризму, з питань технологій виробництва продукції та її переробки (по 15%), розробки дитячих та молодіжних програм (5,5%), цей перелік необхідно доповнити підготовкою дорадників по нових напрямах номенклатури послуг. Мова йде про навчання дорадників вирішувати проблеми з агрохімії та ґрунтознавства, насінництва, зрошуваного землеробства, гідромеліорації, механізації сільського господарства, екології, сільського будівництва. Важливе значення мають також напрями підготовки з питань зоотехнії, зооінженерії, менеджменту та маркетингу, обліку і аудиту, інноваційно-інвестиційного розвитку.

Вагомим засобом вдосконалення дорадчої діяльності є впровадження інновацій у процеси здійснення підготовки дорадників, надання дорадчих послуг, забезпечення інноваційного характеру рекомендацій, що надаються. Основними інноваціями навчання дорадників є: застосування нових форм навчання (бізнес-тренінги, круглі столи, впровадження передового зарубіжного досвіду, повна комп'ютеризація навчання). У власне дорадчій діяльності важливими є: доступність до великого числа баз даних, інтернет-ресурсів, нові методи та форми надання консультацій (коуч-менеджмент, тайм-менеджмент, моніторинг), аналіз та вирішення найгостріших проблем користувачів, новітні технології управління та організації діяльності (бізнес-плани, інноваційні проекти, SWOT-аналіз тощо).

Власне дорадчі послуги повинні включати інформацію про інновації у всіх сферах їх надання (нові гібриди та сорти сільськогосподарських культур, породи сільськогосподарських тварин, засоби механізації, засоби захисту рослин, переробні технології, зберігання та упаковку продовольчих товарів, сучасні методи діагностики стану підприємств сільської економіки, моніторингу ринку, врахування ризиків підприємницької діяльності). При формуванні інноваційних дорадчих послуг велике значення має використання значного наукового потенціалу, який зосереджують наступні науково-дослідні установи регіону: НДІ землеробства Південного регіону, НДІ тваринництва Південного регіону, НДІ рису, НДІ баштанництва УААН та ін.

При цьому ефективність здійснення дорадчої діяльності визначається її фінансово-економічним забезпеченням. Незважаючи на те, що СОТ передбачає це фінансування як першочергове коштами «зеленої скриньки», на Херсонщині державна підтримка дорадництва у 2009 р. склала лише 270,0 тис. грн.

Це становило 0,5% бюджетних коштів, виділених на підтримку сільськогосподарського виробництва регіону та 0,9% вартості виробленої аграрної продукції.

Безумовно, ця сума є недостатньою і в розрахунку на 1 адміністративний район становила 14,2 тис. грн. Ми обґрунтовуємо, що в найближчі роки обсяг фінансування дорадництва необхідно збільшити принаймні у 10,0 разів. Фінансовими джерелами визначені: бюджетні ресурси (30,0%), надходження за послуги від користувачів (60,0%), кошти сільських громад, громадських організацій (10,0%).

Реалізація обґрунтованих напрямів, заходів та інструментів надання дорадчих послуг дозволила розробити організаційно-економічну модель розвитку дорадчої діяльності для суб'єктів аграрного господарювання із виділенням системних блоків власне дорадництва (інформаційний, консультаційний, навчання дорадників, впровадження інновацій), сегментів користувачів (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, господарства населення, сільські домогосподарства), джерел фінансового забезпечення (бюджетна підтримка, спеціальні фонди, прибутки від діяльності), соціальної мотивації та інформаційних, грошових, виробничих, організаційно-управлінських і соціально-економічних потоків (зв'язків) між ними.

Її втілення у практику дорадництва дозволить систематизувати зв'язки між дорадчими структурами, дорадчими структурами та користувачами, органами державного управління та регулювання аграрного виробництва. Вона також буде сприяти упорядкуванню надання дорадчих послуг, їх адресності та результативності, підвищенню ефективності управлінських рішень, які приймаються суб'єктами аграрного господарювання. Велике значення для вдосконалення дорадництва має бізнес-планування власне дорадчої діяльності. З цією метою було розроблено бізнес-план створення та функціонування дорадчої служби - Нововоронцовського сільськогосподарського інформаційно-консультаційного центру (ІКЦ).

Бізнес-план містить розділи: резюме, характеристика центру, опис ринку дорадчих послуг, план маркетингу, фінансовий план, ризики та гарантії, соціально-економічне значення проекту для району, додатки. Загальні витрати на його організацію становитимуть 83,73 тис. грн., а прибуток від результатів діяльності за оптимістичним сценарієм складе 119,8 тис. грн.

ВИСНОВКИ

Всебічне дослідження формування й розвитку дорадчої діяльності для суб'єктів аграрного господарювання дозволило зробити наступні висновки:

1. Зміст дорадчої діяльності полягає у всебічному забезпеченні користувачів інформацією та порадами, що містять інновації та направлені на підвищення рівня соціально-економічної ефективності основної діяльності.

При цьому необхідно вести мову не тільки про великотоварні сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства. Дорадча діяльність повинна бути направлена на задоволення потреб усіх суб'єктів аграрного господарювання, у т.ч. особистих господарств населення та сільських домогосподарств, які забезпечують виробництво 60-80% продукції.

2. Основними функціями дорадчих структур є наступні: збір, збереження та формування баз та банків інформаційних даних; підготовка дорадників та експертів-дорадників; розробка порядку, напрямів та змісту дорадчої діяльності; надання дорадчих послуг з урахуванням постійного моніторингу їх ринку; обслуговування потреб аграрного виробництва й інших видів життєдіяльності сільських територій.

3. Принципи дорадчої діяльності включають: врахування та узгодження інтересів усіх суб'єктів аграрного господарювання, орієнтацію на виконання соціально-спрямованих завдань, правдивість, значимість та своєчасність порад, неупередженість інформації, узгодженість дій усіх дорадчих структур, диверсифікацію послуг дорадництва, його моральне та матеріальне стимулювання.

Методичні засади оцінки ефективності дорадчої діяльності визначають оцінка показників вартості дорадчих послуг та їх питомої ваги у сукупних витратах користувачів, рівня забезпечення дорадчими послугами, моніторингу ринку дорадчих послуг та аграрного виробництва, сільських територій, прогнозу обсягів та напрямів їх надання.

4. Розвиток суб'єктів аграрного господарювання Херсонської області характеризується збільшенням кількості сільськогосподарських підприємств порівняно з 1990 р. у 10 разів (з 260 до 270 одиниць), наявністю великої кількості господарств населення та сільських домогосподарств.

Аграрне виробництво займає провідне місце в економіці регіону (27,9 % валової продукції). Але його розвиток характеризується нестабільністю, спадом виробництва та показників його ефективності, погіршенням ресурсокористування та стану довкілля сільських територій. У сукупності причин цього має місце недостатній рівень підготовки, знань насамперед у сільських товаровиробників, що підтверджує актуальність розвитку дорадництва.

5. Проведення анкетування серед фермерів підтвердило, що потреба у дорадчих послугах є велика та порівняно з 2006 р. у 2008 р. зросла на 7,9 %.

Особливо потребують консультацій фермери, господарства яких значно віддалені від центів розвитку територій, гуртових ринків.

Найбільш потрібними є консультації по рослинницьких технологіях, розвитку садівництва, забезпеченню сільськогосподарськими машинами та запасними частинами.

На жаль мало запитів з розвитку сільського туризму, організації життєдіяльності сільської молоді, діяльності сільських громад (до 10,0%).

6. Дорадчу діяльність у Херсонській області здійснюють: дорадча служба Південного регіону при Головному управлінні агропромислового розвитку, приватна дорадча служба «Громади» (м. Херсон), 14 дорадників та 72 експерти-дорадників.

На їх діяльність було отримано 270,0 тис. грн. бюджетних коштів, з них освоєно 90,0 %. Серед основних напрямів дорадництва були організація виставкової діяльності, видавництво методичних та практичних рекомендацій, надання індивідуальних порад, підготовка дорадників.

7. Основними проблемами, що супроводжували дорадчу діяльність, були: недостатня кількість дорадчих структур та їх інертність, одноманітність форм та методів надання послуг, байдуже відношення до дорадництва на місцях, недостатнє їх фінансування та державна підтримка в цілому.

Тому засобами вдосконалення надання дорадчих послуг визначені їх диверсифікація, різноманітність форм, забезпечення доступності, інноваційний характер.

До найбільш актуальних напрямів розвитку віднесені наступні: інновації у рослинництві, садівництві, галузях тваринництва; зелений туризм; землевідведення та землекористування; молодіжні організації; сільські території.

8. Важливе значення має збільшення обсягів підготовки дорадників та експертів-дорадників. До 2015 р. їх кількість прогнозується довести до 600 чол. при існуючих умовах підготовки або збільшити у 5,5 разів. Це дає змогу охопити дорадчими послугами практично всі сільські території. Нами запропоновано також вдосконалити навчальні програми підготовки економістів-дорадників відповідно до особливостей потреб у порадах на регіональному ринку дорадчих послуг, а також можливостей впровадження інноваційних технологій навчання.

9. Підвищенню ефективності дорадчої діяльності буде сприяти посилення її інноваційності. Користувачі потребують інформації, знань та навичок з нових технологій виробництва, бізнес-планування, інноваційного проектування, маркетингових стратегій розвитку, диверсифікації основної діяльності, розвитку сільських громад.

При цьому необхідно задіяти потенціал наукових та науково-дослідних установ, які функціонують у регіоні, але з дорадчими структурами працюють не достатньо. Це Інститут землеробства Південного регіону, Інститут рису, Інститут баштанництва, Інститут тваринництва Південного регіону УААН, ін.

10. Активізації дорадчої діяльності для суб'єктів аграрного господарювання буде сприяти створення дієвого фінансового економічного механізму її забезпечення.

Джерелами фінансування визначені насамперед кошти місцевих та державного бюджету, відрахування (плата) користувачів за отримані послуги, кошти спеціальних фондів. На жаль, на 2009, 2010 роки кошти на дорадництво у Херсонській області були виділені у недостатніх обсягів.

Тому дорадництво потребує подальшої державної підтримки, у т.ч. заходами «зеленої скриньки», як це передбачає членство у СОТ. З метою збільшення обсягу та підвищення якості дорадчих послуг нами розроблена модель організації дорадчої діяльності на основі системного підходу, обґрунтований бізнес-план функціонування дорадчої служби адміністративного району як важливого елементу вказаної моделі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Яровий В.Ф. Інформаційне забезпечення потреб сільськогосподарських товаровиробників / В.Ф. Яровий // Вісник ДАУ: наук. теор. зб. - Вип. 2(20). - Житомир, 2007. - С. 304-308.

2. Яровий В.Ф. Підготовка кадрів та посилення професійних вимог до підготовки дорадників / В.Ф. Яровий // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип. 56. - Херсон: Айлант, 2008. - С. 220 - 223.

3. Яровий В.Ф. Оцінка впливу дорадчої діяльності на ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств / В.Ф. Яровий // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип. 58. - Херсон: Айлант, 2008. - С. 174 - 179.

4. Яровий В.Ф. Етапи формування та зарубіжний досвід функціонування дорадчих підприємств / В.Ф. Яровий // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип. 61. - Херсон: Айлант, 2008. - С. 162 - 165.

5. Яровий В.Ф. Завдання та методи роботи дорадчих служб / В.Ф. Яровий // Вісник аграрної науки Причорномор'я : зб. наук. пр. - Вип. 1(44). - Миколаїв, 2008. - С. 46-50.

6. Яровий В.Ф. Роль сільськогосподарської дорадчої діяльності у формуванні та функціонуванні аграрного ринку Херсонщини / В.Ф. Яровий // Вісник аграрної науки Причорномор'я: зб. наук. пр. - Вип. 2(45). - Миколаїв, 2008. - С. 70-76.

7. Яровий В.Ф. Наукові засади формування та розвитку дорадчої служби у сільському господарстві / В.Ф. Яровий // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип. 62. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 186-193.

8. Яровий В.Ф. Вдосконалення інформаційного забезпечення потреб сільськогосподарських товаровиробників / В.Ф. Яровий // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип. 63. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 213-221.

В інших виданнях:

9. Яровий В.Ф. Організаційно-економічні засади дорадчої діяльності / В.Ф. Яровий // Зб. тез на Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. [Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи], (Херсон, 19 - 20 квітня, 2007 р.) / Мін-во аграрної політики України, Херсон: ХДАУ, 2007. - Т. 1. - С. 142 - 145.

10. Яровий В.Ф. Соціально-економічна ефективність діяльності дорадчих підприємств / В.Ф. Яровий // Матер. Міжнар. наук. - практ. конф. [Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика], (Миколаїв, 26-28 вересня 2007 р.) - Миколаїв: МДАУ, 2007. - С. 152-156.

11. Яровий В.Ф. Сучасний стан та місце дорадчої діяльності у забезпеченні конкурентоспроможності аграрного виробництва регіону / В.Ф. Яровий // Матер. Міжнар. наук. конф. [Стратегія економічної безпеки: держава, регіон, підприємство], (Херсон, 17-18 березня 2008р.) - Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. - С. 85-90.

12. Яровий В.Ф. Посилення ролі інновацій у дорадництві / В.Ф. Яровий // Матер. Всеукр. наук. - практ. конф. [Фінансово - облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств], (Херсон, 16 - 17 квітня, 2009 р.) - Херсон: ХДАУ, 2009. - С. 161 - 164.

АНОТАЦІЯ

Яровий В.Ф. Розвиток дорадчої діяльності для суб'єктів аграрного господарювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2010.

У дисертаційній роботі обґрунтовано завдання, функції та принципи дорадчого обслуговування суб'єктів аграрного господарювання. Визначені етапи формування та розвитку дорадництва, можливості використання зарубіжного досвіду у його вдосконаленні. Обґрунтовані методичні засади оцінки ефективності дорадчої діяльності.

Здійснений всебічний аналіз забезпечення суб'єктів аграрного господарювання Херсонської області, виявлені його проблеми та тенденції розвитку. Обґрунтовані шляхи та напрями вдосконалення дорадчої діяльності, у т.ч. на основі покращення підготовки дорадників, застосування інновацій у дорадництві, вдосконалення фінансово-економічних засад його здійснення, моделювання та бізнес-планування.

Ключові слова: інформаційне забезпечення, дорадчі структури, послуги, дорадча діяльність, потреби, пропозиція, суб'єкти аграрного господарювання, інновації, ефективність, управління.

АННОТАЦИЯ

Яровой В.Ф. Развитие консультационной деятельности для субъектов аграрного хозяйствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (за видами экономической деятельности). - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2010.

В диссертационной работе обоснованы особенности, структура, задачи, функции и принципы осуществления информационно-консультационной деятельности для субъектов аграрного хозяйствования в современных условиях развития сельскохозяйственного производства.

Определено, что такая деятельность включает в себя прежде всего предоставление информационных и консультационных услуг, организацию и порядок работы информационно-консультационных служб и структур и отдельных консультантов, а также их взаимодействие, обучение специалистов служб, а также создание банков и баз необходимых информационных данных.

В структуре информационно-консультационной системы аграрного сектора экономики наибольшее распространение получили: соответствующие службы при областных и районных управлениях агропромышленного развития, подразделения высших учебных заведений и научно-исследовательских институтов аграрного профиля, частные фирмы или их подразделения, отдельные консультанты или эксперты-консультанты.

В работе выявлено, что деятельность информационно-консультационных служб направлена на удовлетворение интересов крупных товаропроизводителей.

При этом потребности личных хозяйств населения, сельских домохозяйств практически не учитываются.

Наиболее же существенный сегмент потребления информационно-консультационных услуг представляют фермерские хозяйства.

С учетом этого, а также выявленных различий в содержании информационно-консультационных потребностей, нами определены принципы деятельности информационно-консультационных служб.

К ним прежде всего относятся: ориентация на текущие и перспективные потребности пользователей; инициативность консультантов; беспристрастность относительно решений пользователей; правдивость, значимость и своевременность информации, обеспечение эффективного взаимодействия всех источников, форм и видов консультирования; диверсификация направлений осуществления консультационных услуг, учет и согласование интересов, ориентация на выполнение социально- ориентированных задач, организация свободного и демократического обмена мнениями между представителями служб и потребителями услуг, моральное и материальное стимулирование консультирования.

В процессе исследований доказано, что рынок информационно-консультационных услуг будет расширяться.

Это связано со следующими причинами: значительным (в 10 раз) увеличением количества субъектов хозяйственной деятельности, постоянными «динамичными» изменениями в условиях хозяйствования, появлением большого количества новых, часто профессионально не подготовленных организаторов сельскохозяйственного производства.

Наиболее частыми вопросами, которые требуют консультаций, являются вопросы по технологии растениеводства, землеотведения и землепользования, налогообложения, социально-трудовых отношений, маркетинга.

Меньшим спросом пользуются информация и консультации относительно развития сельского зеленого туризма, животноводства (как отрасли, менее рентабельной, чем растениеводство региона), функционирования молодежных организаций, сельских органов самоуправления.

Это свидетельствует о традиционности представлений ведения хозяйства, недостаточной его диверсификации и дополнительных рисках в условиях жесткой конкуренции на аграрном рынке.

Значительными проблемами сопровождается формирование и развитие собственно информационно-консультационных служб. Это недостаточное количество подготовленных специалистов и соответствующих фирм и других структур; отсутствие системных баз информационных данных, их недостаточная и не равноценная доступность, узкая номенклатура представляемых услуг, слабый мониторинг потребностей субъектов аграрного хозяйствования и недостаточная обратная связь с ними.

Всесторонняя оценка выявленных проблем и тенденций развития информационно-консультационных служб позволила обосновать следующие направления и мероприятия совершенствования их деятельности: увеличение объемов подготовки специалистов-консультантов, улучшение её качества; создание новых учебных программ подготовки консультантов-экономистов; увеличение количества и номенклатуры предоставляемых услуг; обоснование модели эффективного функционирования областных информационно-консультационных служб, её структура и системных информационных потоков; внедрение передового опыта информационно-консультационного обслуживания в повышении доходности основного производства.

Важное значение в совершенствовании информационно-консультационного обслуживания имеет использование инноваций как в предоставлении услуг, так и в их содержании. Речь идет о внедрении новых форм и методов информационного обслуживания, а также об использовании рекомендаций инновационного характера.

Большая роль в повышении эффективности консультаций принадлежит бизнес-планированию работы информационно-консультационных служб, а также их финансовому обеспечению.

Его источниками определены: государственное и местное финансирование, прибыль от предоставления услуг, специальные фонды.

Значительное внимание уделено обоснованию государственной поддержки этой важной составляющей регулирования сельскохозяйственного производства, их моделированию.

Ключевые слова: информационное обеспечение, консультационные структуры, услуги, консультационная деятельность, потребности, предложение, субъекты аграрного хозяйства, инновации, эффективность, управление.

ANNOTATION

Yaroviy V.F. Development of mentoring activities for the subjects of agrarian economy. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in economics. Area of specialization -economics and business management (08.00.04) - Dnipropetrovs'k State Agrarian University. - Dnipropetrovs'k, 2010.

The complex of tasks, functions and principles of deliberative agents agricultural service management.

The process of formation and development advice ad, using international experience in its development. Identified methodical principles of evaluation сonsulting activity. In-depth analysis of agricultural economic entities Kherson region, identified its problems and trends.

The ways and the improvement of advisory activities, including based on the improvement of training counselors to use in counseling innovations, improve financial and economic principles of its implementation, modeling and business-planing.

Keywords: information provision, advisory structures, services, advisory activities, needs, supply, agricultural subjects of management, innovation, efficiency, management.

Размещено на Allbest.ru

...