Трудовий потенціал регіону: розвиток та збереження в сучасних економічних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

“Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана“

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Трудовий потенціал регіону: розвиток та збереження в сучасних економічних умовах

Засанська Світлана Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України, м. Рівне.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Кушнір Ніна Борисівна, Національний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри економіки підприємства

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Заяць Тетяна Анатоліївна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем відтворення людського капіталу

кандидат економічних наук, доцент Никифоренко Валерій Григорович, Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, професор О.С. Федонін

Анотація

трудовий населення регіональний

Засанська С.В. Трудовий потенціал регіону: розвиток та збереження в сучасних економічних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена теоретико-методичним проблемним питанням розвитку і збереження трудового потенціалу на рівні регіону в сучасних економічних умовах. В роботі запропоновано у структурі трудового потенціалу виділяти ієрархічний рівень «сім'я» та підібрано систему критеріїв і показників для його дослідження.

Запропоновано методичний підхід до економічного оцінювання максимально можливого, реалізованого та невикористаного трудового потенціалу регіону, який дозволяє дослідити відтворювальний цикл трудового потенціалу на фазах його розвитку та використання, обґрунтувати резерви трудового потенціалу, розробити стратегічні програми соціально-економічного розвитку регіону.

Розвинуто методичні та прикладні аспекти розуміння і вирішення проблемних питань розвитку і збереження трудового потенціалу в умовах фінансово-економічної кризи, а також обґрунтування резервів збереження трудового потенціалу регіону за рахунок імміграційних заходів. Для вдосконалення системи управління трудовим потенціалом регіону необхідно створити Програму збереження та розвитку трудового потенціалу регіону.

Ключові слова: трудовий потенціал, економічно активне населення, компонента, рівень життя, розвиток, збереження, регіон.

Аннотация

Засанская С.В. Трудовой потенциал региона: развитие и сохранение в современных экономических условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - ДВНЗ “Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана”, Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена разработке теоретико-методических основ и прикладных рекомендаций по развитию и сохранению трудового потенциала региона в современных экономических условиях.

В работе впервые предложено в структуре трудового потенциала выделять иерархический уровень «семья», систему критериев и показателей его исследования. Усовершенствовано компонентную и объектную структуру трудового потенциала путем дополнения инновационной, информационной компонентой, социально-экономическими объектами «семья» и «регион».

На основе исследования имеющихся подходов к определению понятия «трудовой потенциал» дана авторская его трактовка, как экономически активного населения, которое в силу своих интегральных характеристик количества, качества, меры способности к труду производит значимое количество общественного продукта с оптимальным использованием трудового времени.

Под реализованным трудовым потенциалом предлагается понимать ту часть населения, которая занята экономической деятельностью, а номинальным трудовым потенциалом - население, занятое экономической деятельностью, безработных и економически неактивных в определенных вековых границах. Под максимально возможным трудовым потенциалом - все категории трудоспособного населения в вековых границах 15-70 лет включительно, а также фактически занятое население старше 70 лет.

Предложен методический подход к экономическому оцениванию максимально возможного, реализованного и неиспользованного трудового потенциала региона с помощью расходно-результатного подхода, который позволяет исследовать его воспроизводственный цикл на фазах развития и использования, обосновать резервы трудового потенциала, разработать стратегические программы социально-экономического развития региона.

Одним из резервов повышения трудового потенциала выступает дополнительная робоча сила, которая состоит из лиц числа мигрантов и может быть задействована в производстве ВВП. В рамках современных подходов к оценке миграции, автором предложен методический инструментарий экономической оценки миграционных мероприятий как на региональном, так и на государственном уровне. Суть его заключается в том, чтоб еффективность проведения миграционных мероприятий определяется через получение дополнительного валового регионального продукта (ВРП), ВВП, вследствии возвращения мигрантов, которые могли б принимать участие в процессе производства. Некорректная миграционная политика влияет на величину экономической оценки на мезо- и макроуровне.

Предложена организационная схема разработки и реализации региональной Программы сохранения и развития трудового потенциала Ровенской области, в рамках которой предложены перспективные направления развития трудового потенциала через мотивацию инновационной активности населения. Обосновано отбор элементов Программы с использованием метода, который позволяет отстранить, исключить влияние всех факторов на величину результатного показателя, кроме одного.

Основными положениями Программы должны стать проведение мероприятий по активизации миграционной политики для противодействия утечки высококвалифицированного трудового потенциала; активной демографической политики, направленной на стимулирование рождаемости и понижение смертности в трудовой период путем внедрения комплекса мероприятий поддержки и развития молодых семей; создания условий для сохранения и поддержания здоровья экономически активного населения; соблюдения требований действенного механизма индексации денежных доходов населения, направленного на защиту от инфляции; стимулирования ускоренного роста заработной платы, которая является основным инструментом защиты от бедности.

Дальнейшее развитие получила система управления трудовым потенциалом региона, которая, в отличии от существующих, дополнена такими основными элементами, как: объекты, субъекты, механизм управления и информационно-комуникационная инфраструктура, которые определяют состояние, динамику развития и сохранения трудового потенциала. Так, объекты управления включают рассмотренные в работе компоненты и иерархические уровни трудового потенциала. К субъектам управления относятся органы областного, городского управления, исполнительной власти, а также те организации, которые напрямую связаны с воспроизведением трудового потенциала. Механизм управления содержит не только мониторинг, планирование, прогнозирование, стимулирование и анализ трудового потенциала, но и экономические, социальные, законодательно-правовые, административно-организационные рычаги влияния, а также Программу сохранения и развития трудового потенциала региона. Информационно-комуникационная инфраструктура должна базироваться на геоинформационной системе, которая охватывает локальные информационно-статистические ресурсы субъектов управления.

Ключевые слова: трудовой потенциал, экономически активное население, компонента, уровень жизни, развитие, сохранение, регион.

Abstract

Zasanska S.V. The Labor potential of the region: development and conservation in modern economic condition. - Manuscript.

The thesis for obtaining the scientific degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.07 - Demography, economy of the labour, social economy and policy. - SHEE “Vadyma Hetman Kyiv National Economic University”, Kyiv, 2010.

The thesis work is dedicated to theoretically-methodological problem of the development and conservations of the labor potential of the region in modern economic condition.

In work is offered system of the criterion and factors of the study of the labor potential comparatively psychological, educational, public-social and economic component on hierarchical level "family".

The offered method economic estimation greatly possible, marketed and unused labor potential of the region by means of expense of the approach, which allows to research the reproductive cycle of the labor potential on phase of the development and use, motivate the reserves of the labor potential, develop the strategic programs social-economic development of the region.

Developed approaches to understanding and decision of the problems of the development and conservations of the labor potential in condition financial-economic crisis, as well as motivation quantitative reserve conservations of the labor potential of the region to account immigration action. It is noted that for improvement managerial system by labor potential of the region it is necessary to form the Program of the conservation and developments of the labor potential of the region.

Key words: labor potential, economic active population, component, level of living, development, conservation, region.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трудовий потенціал в соціально-економічних системах будь-яких країн відіграє важливе значення. В Україні в сучасних економічних умовах відбувається руйнування трудового потенціалу, що обумовлене такими об'єктивними причинами, як знецінення робочої сили, недостатній рівень доходів, недосконалість системи соціального захисту працюючих громадян, зниження мотивації до ефективної праці, погіршення здоров'я, міграція населення.

Ускладнення демографічної ситуації внаслідок депопуляції населення, скорочення тривалості життя та загального старіння населення викликають незворотні втрати трудового потенціалу і унеможливлюють навіть просте його відтворення. Все це є прямою загрозою національним інтересам країни та об'єктивно актуалізує проблему розвитку і збереження трудового потенціалу.

Результати здійснення державних цільових програм розвитку та збереження трудового потенціалу і подолання бідності на регіональному рівні підтверджують вповільнені темпи економічного зростання.

Соціально-економічні зміни, що відбуваються в суспільному житті, створення передумов до поступового економічного зростання потребують наукового дослідження трудового потенціалу на різних ієрархічних щаблях, поглиблення методичних засад його оцінювання з урахуванням рівня життя.

Під впливом постійного накопичення теоретичної бази дослідження актуальних проблем розвитку і збереження трудового потенціалу відбувається її збагачення новими методологічними положеннями та прикладними розробками.

Питанням трудового потенціалу у вітчизняній економічній думці присвячено праці таких відомих науковців, як І. Бажан, С. Бандур, В. Васильченко, А. Гриненко, Т. Заяць, Л. Керб, А. Колот, І. Кравченко, В. Лич, Е. Лібанова, В. Никифоренко, В. Онікієнко, В. Петюх, С. Пирожков, В. Савченко, Н. Тітова, Л. Шаульська. Серед російських вчених цю проблематику досліджували Б. Генкін, Л. Дегтяр, А. Косаев, М. Магомедов, Г. Сергеєва, Л. Чижова та інші.

Незважаючи на значні здобутки в теоретико-методичному та прикладному аспектах даного напрямку досліджень, вимоги до трудового потенціалу, що визначаються новими економічними та соціальними умовами розвитку країни в цілому та її регіонів зокрема, створюють підґрунтя для нових наукових пошуків з метою формування структурно цілісного та функціонально ефективного механізму розвитку і збереження трудового потенціалу. З огляду на актуальність проблеми, масштабність і недостатню дослідженість визначених питань обрана тема дисертаційної роботи, її мета та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов'язана з тематикою науково-дослідних робіт Національного університету водного господарства та природокористування “Трансформація ринкових відносин і відтворення людського капіталу України” (№ державної реєстрації 0100U003424) та “Механізми конкуренції і сталого розвитку соціально-економічної системи в контексті євроінтеграції” (№ державної реєстрації 0106U010492). Особисто автором в рамках виконання дослідних робіт визначено сучасні тенденції розвитку та збереження трудового потенціалу, виявлено його особливості на регіональному ринку праці.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретико-методичних засад і прикладних проблемних питань щодо розвитку та збереження трудового потенціалу в сучасних економічних умовах.

Для досягнення поставленої мети поставлено та вирішено такі науково-практичні завдання:

розкрито сутність та обґрунтувати структуру трудового потенціалу;

удосконалено методичні підходи до класифікації показників рівня життя населення;

поглиблено методичні засади оцінювання трудового потенціалу регіону з урахуванням рівня життя;

визначено сучасний стан розвитку і збереження трудового потенціалу досліджуваного регіону;

запропонувати методичні підходи щодо вдосконалення системи управління трудовим потенціалом регіону;

розроблено організаційну схему формування та реалізації регіональних програм збереження і розвитку трудового потенціалу;

обґрунтовано напрями вдосконалення регіональної політики розвитку та збереження трудового потенціалу.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку та збереження трудового потенціалу.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і практичних аспектів розвитку та збереження трудового потенціалу на рівні регіонів в сучасних економічних умовах.

Методи дослідження. Теоретико-методичним підґрунтям дисертаційної роботи є системний та історико-логічний підходи до аналізу досліджуваних процесів та явищ, діалектичні закони пізнання та інші загальнонаукові методи.

Обґрунтування наукових, теоретичних і практичних висновків та результатів дослідження базується на використанні таких спеціальних методів як системний, статистичний, графічний, соціологічний, аналітичний та економіко-математичний, а також прийомів економічного аналізу: інтегрального способу, ланцюгової підстановки, способу відносних та абсолютних різниць.

Системний метод застосовувався для оцінювання взаємозв'язку факторів, які впливають на трудовий потенціал; статистичний аналіз - для оцінки динаміки економічної активності населення, демографічних показників; графічний - для узагальнення та наочності зображення статистичних даних; соціологічний (анкетування) - для виявлення характерних показників низького рівня життя трудового потенціалу регіону; аналітичний метод - для обґрунтування складу компонент трудового потенціалу різних соціально-економічних об'єктів, загальних та часткових факторів рівня життя; економіко-математичний метод - для дослідження тісноти взаємозв'язку між основними компонентами трудового потенціалу та впливу факторів на його динаміку.

Інформаційну та аналітичну базу становлять Закони України, показники статистичної звітності України, статистичні матеріали Обласного управління праці та соціального захисту населення, інформаційні джерела Міністерства праці та соціальної політики України, матеріали періодичних видань та мережі Internet, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

запропоновано у структурі трудового потенціалу визначати ієрархічний рівень «сім'я» та обґрунтовано систему критеріїв і показників для його дослідження;

запропоновано методичний підхід до оцінювання реалізованого, максимально можливого та невикористаного трудового потенціалу регіону на основі використання витратно-результатного підходу, який дає змогу здійснити вартісну оцінку використання трудового потенціалу регіону і може бути підґрунтям для виявлення резервів, розробки, формування напрямів розвитку і збереження трудового потенціалу регіону;

удосконалено:

класифікацію показників рівня життя населення, що на відміну від існуючих, формується за принципом загальних і часткових критеріїв;

структуру трудового потенціалу, яка, на відміну від існуючої, доповнена соціально-економічним об'єктом “регіон”, інноваційною й інформаційною компонентами, критеріями та показниками оцінки трудового потенціалу;

методичні засади оцінювання трудового потенціалу регіону, які передбачають не лише традиційний статистичний моніторинг, а й соціологічне дослідження з поєднанням деприваційного підходу, економіко-математичного та інтегрального методу;

набули подальшого розвитку:

система управління трудовим потенціалом регіону, в якій на відміну від існуючих доповнено основі традиційні блоки, а саме: об'єкти, суб'єкти, механізм управління та інформаційно-комунікаційна інфраструктура;

- пропозиції щодо розробки організаційної схеми формування та реалізації регіональної Програми збереження і розвитку трудового потенціалу, в межах якої обґрунтовано якісні аспекти розвитку трудового потенціалу через мотивацію інноваційної активності населення та кількісні резерви його збереження внаслідок імміграційних заходів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, висновки дисертаційної роботи та запропонована система управління регіональним трудовим потенціалом є підґрунтям для вдосконалення регіональної програми збереження та розвитку трудового потенціалу. В сучасних економічних умовах результати дослідження можуть бути використані для розробки концепцій і програм підвищення рівня життя та захисту економічно активного населення.

Практичне впровадження пропозицій сприятиме формуванню сучасних підходів до соціально-економічного оцінювання трудового потенціалу, управління ним на регіональному рівні, розробці концепцій та програм стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку регіону.

Результати дослідження використовуються Головним управлінням праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації довідки № 01-14-04/1876 від 29.08.07 та № 01-14-04/1877 від 29.08.07, а також Національним університетом водного господарства та природокористування при викладанні дисциплін “Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка”, “Управління потенціалом підприємства”, “Управління персоналом” (довідка №26 від 26.04.2010 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною науковою працею, в якій особисто автором на теоретико-методичному рівні обґрунтовано структуру трудового потенціалу, критерії та показники для його дослідження. Запропоновано методичний підхід до оцінювання використання трудового потенціалу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідались і отримали схвальну оцінку на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління” (Рівне, 23-24 травня 2002 р.); „Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика” (Рівне, 18-19 березня 2004 р.); „Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (Рівне, 8-9 жовтня 2004 р.); “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті євроінтеграції” (Рівне, 19-20 жовтня 2006 р.); “Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (Рівне, 21-23 жовтня 2009 р.); “Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика” (Луцьк, 26-27 травня 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць, з яких 8 - у наукових фахових виданнях і 4 - в інших наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій 3,96 д.а., з яких 3,83 д.а. належить особисто автору.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Основний зміст дисертаційної роботи складає 180 стор., у тому числі 14 рис. на 5 стор., 43 таблиці на 22 стор. Список використаних джерел складається із 152 найменувань на 15 стор., 5 додатків розміщених на 11 стор.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, основні завдання, предмет та об'єкт дослідження, наведено методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У розділі 1 «Теоретико-методичні основи соціально-економічної оцінки трудового потенціалу» узагальнено теоретичні засади щодо визначення сутності та структури трудового потенціалу, а також методичні підходи до оцінювання трудового потенціалу і рівня життя населення.

Теоретико-методичним підґрунтям визначення сутності та структури трудового потенціалу стало уточнення понять “потенціал”, “економічний потенціал”, “трудовий потенціал”, “людський потенціал” і компонентної структури трудового потенціалу на різних ієрархічних рівнях.

Автором інтерпретовано поняття “трудовий потенціал” (ТП) як економічно активне населення, яке, з врахуванням його інтегральних характеристик кількості, якості, міри здатності до праці та оптимального використання робочого часу, створює значний обсяг валового внутрішнього продукту.

На основі узагальнення існуючих підходів вітчизняних і зарубіжних вчених до компонентної та об'єктної структури ТП зроблено висновок, що недостатньо дослідженими залишаються актуальними проблемні питання щодо структури трудового потенціалу. Потребують також уточнення показники, за допомогою яких можна оцінити ТП. Оскільки одиниця трудового потенціалу формується в сім'ї, а на рівні регіону виражається в сукупній здатності економічно-активного населення до діяльності, вперше запропоновано у структурі трудового потенціалу виділяти ієрархічний рівень «сім'я», а також систему критеріїв та показників для його дослідження (табл. 1).

Оскільки сучасні умови розвитку національної економіки та управління знаннями вимагають інноваційно-інвестиційної моделі розвитку суспільства, то структуру трудового потенціалу доповнено інноваційною й інформаційною компонентами, критеріями та показниками оцінки трудового потенціалу стосовно соціально-економічних об'єктів “сім'я” і “регіон”.

Таблиця 1. Система критеріїв та показників дослідження трудового потенціалу на ієрархічному рівні сім'я

Компоненти трудового потенціалу	Компонентні складові	Критерії та показники дослідження трудового потенціалу сім'ї
Психофізіологічна	Здоров'я	Безпечні умови побуту і відпочинку. Кількість спожитих кілокалорій за місяць на 1 особу. Медичне консультування. Діяльність з догляду на дому. Достовірна та своєчасна інформація про стан здоров'я. Чисельність працездатних осіб. Частота хвороб. Кількість психічно хворих осіб. Кількість інвалідів. Фінансові вкладення в охорону здоров'я.
	Активність	Прагнення до реалізації здібностей, планів, ідей, задумів. Завзятість. Прагнення до праці. Швидкість виконання виробничих операцій.
Освітньо-професійна	Освітньо-кваліфікаційна	Конкурентоспроможність (Різнобічність, рівень, об'єм та глибина загальних і спеціальних знань). Тарифний розряд. Кількість осіб з повною середньою, профтехнічною і вищою освітою. Рівень кваліфікації. Фахівці вищої кваліфікації та науковці.
	Кадрово- професійна	Застосування навичок та здібностей.
	Інноваційна	Патентоспроможність винаходів і промислових зразків. Забезпеченість засобами обчислювальної техніки (штук). Кількість поданих (отриманих) заявок на видачу охоронних документів до Державного департаменту інтелектуальної власності та патентних відомств зарубіжних країн. Доходи від авторських прав, винаходів, промислових зразків, торгівельних марок і знаків.
Суспільно-соціальна	Організованість	Злагодженість. Дружність. Взаємоконтроль. Ступінь реалізації виробничих завдань. Частка осіб, яка охоплена громадськими організаціями, спілками, партіями.
	Духовний розвиток, моральність	Культура та духовний розвиток. Кількість відвідувань культурних заходів. Чисельність загиблих внаслідок конфліктів і чвар.
	Мотиваційна, матеріальна	Основна та додаткова заробітна плата.
	Творчість	Кількість авторських свідоцтв. Доходи від продажу витворів мистецтва, власно створеної продукції, послуг. Кількість реалізованих ідей.
Економічна	Робочий час	Умови праці та відпочинку. Кількість зайнятих. Кількість безробітних. Тривалість зайнятості одного з членів сім'ї за рік.
	Інформаційна	Рівень споживання інформаційних послуг з використанням інформаційних технологій, Іnternet, пошуку web-порталів. Споживання інформації щодо процесів соціально-економічного розвитку, науки, освіти і культури. Обсяг спожитих послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.

Уточнення компонентної структури та сутності поняття «трудовий потенціал» дало підґрунтя для вдосконалення методичних засад його оцінювання. Запропоновано визначення відповідних форм трудового потенціалу: реалізований трудовий потенціал - це частина населення, яка зайнята економічною діяльністю; номінальний трудовий потенціал - це чисельність зайнятого економічною діяльністю населення, безробітних та економічно неактивних громадян і максимально можливий трудовий потенціал - це всі категорії працездатного населення у вікових межах 15-70 років включно, а також фактично зайняте населення, старше 70 років.

У розділі 2 «Аналіз розвитку трудового потенціалу регіону (за матеріалами Рівненської області)» здійснено дослідження сучасного стану розвитку й збереження трудового потенціалу, поглиблено методичні засади оцінювання трудового потенціалу регіону з урахуванням рівня життя населення.

Однією з важливих економічних характеристик розвитку країни та регіонів є стан трудового потенціалу, від якого залежить величина накопичених споживчих вартостей. Тому, його оцінювання здійснювалося з врахуванням основних факторів рівня життя, серед яких важливим є здоров'я. Встановлено, що деструктивні зміни демографічних та освітніх показників викликані загостренням проявів бідності, особливо в багатодітних сім'ях і тих, де є безробітні. В Україні з 2001 року вартісна межа бідності зросла майже в три рази - з 172 грн. в 2001 році до 500 грн. в 2007 році, але при цьому рівень бідності дорівнював 28%, а в деяких областях сягав критичних значень у 50%. Негативні якісні змінами трудового потенціалу, викликані проявами фінансово-економічної кризи.

В ході аналізу виявлено, що різке збільшення (на 65,1%) частки збиткових підприємств з січня 2008 року до березня 2009 року призвело до зростання заборгованості із виплати заробітної плати за відповідний період на 58,3% та зменшення доходів на 39,4%. Як наслідок, знизився рівень працевлаштування на 26%, підвищився показник безробіття на 7,15%. Посилилися процеси міграції. Стрімкі темпи інфляції у 2008 році, які склали 122,1%, що на 6,1% більше, ніж у 2007 році і на 12,5%, ніж у 2006 році, перевищували темпи зростання заробітної плати.

В результаті оцінювання трудового потенціалу Рівненської області виявлено щорічне зменшення його чисельності в середньому на 8 тис. осіб, що спричиняється інтегральним впливом факторів здоров'я, тимчасової непрацездатності, освіти та безробіття. Погіршується якісний стан трудового потенціалу регіону.

Узагальнення методичних підходів до класифікації показників рівня життя населення (показники стандартизації рівня життя, запропоновані Радою Європи, показники рівня життя за енциклопедичним визначенням і критерії рівня життя, запроваджені ООН), дали змогу сформувати показники за принципом загальних і часткових критеріїв рівня життя населення (табл. 2).

Таблиця 2. Критерії та показники рівня життя населення

Загальні	Часткові
Критерії	Показники, які їх розкривають	Критерії	Показники, які їх розкривають
Здоров'я	Витрати на охорону здоров'я (у % від ВВП і в $ США за паритетом купівельної спроможності)	Споживання продовольчих, непродовольчих товарів і послуг	Рівень і структура споживання продовольчих, непродовольчих товарів і послуг
	Рівень депопуляції (кількість народжених до кількості померлих)		Калорійність харчування
	Чисельність лікарів на 100 тис. населення		Рівень і динаміка цін на основні предмети користування
	Коефіцієнт старіння населення
	Коефіцієнт народжуваності
	Кількість психічних патологій
Дохід	Заробітна плата, пенсія, стипендія, соціальна допомога	Умови життя	Тарифи комунальних послуг
	ВВП на душу населення		Наявність автомобіля
	Рівень заробітної плати		Наявність власного житла
	Депозити, довгострокові вкладення		Наявність земельної ділянки
Зайнятість	Рівень безробіття		Житлові умови
	Робочий час		Проведення культурних заходів
	Умови праці
Людський розвиток	Грамотність населення (рівень освіти)
	Середня тривалість навчання		Можливість накопичення
	Середня тривалість життя		Можливість відпочинку
	Кількість правопорушень
	Частка бідного населення
	Співвідношення найбагатших до найбідніших

Методичний підхід покладений в основу удосконалення класифікації показників рівня життя населення дає можливість виявити взаємозв'язок критеріїв, які кількісно та якісно характеризують трудовий потенціал регіону.

В роботі обґрунтовано необхідність дослідження трудового потенціалу на ієрархічному рівні “сім'я”, для чого здійснено соціологічне дослідження з врахуванням основних критеріїв рівня життя населення та із застосуванням елементів методики виміру масштабів бідності на основі деприваційного підходу, що широко використовується в Росії. На основі проведеного дослідження виявлено частку сімей, які в тій чи іншій мірі відчувають відповідні групи потреб. Основну групу першочергових споживчих потреб склали продукти харчування, товари санітарії і гігієни, медикаменти, одяг та взуття. Забезпечення населення товарами санітарії, гігієни та медикаментами має перевагу над товарами господарсько-побутового призначення.

Підтверджено залежність між основними показниками ринку праці Рівненської області і рівнем життя населення на основі дослідження ступеню зв'язку між кількісними параметрами трудового потенціалу. В якості показників, які характеризують рівень життя населення використано рівень бідності, доходи на одного працюючого та заробітну плату. Розрахунки засвідчують, що моделі є значимими, оскільки відслідковується тісний взаємозв'язок (коефіцієнт кореляції R=0,70ч0,99).

На основі результатів реалізації цільових програм регіону у напрямку збереження трудового потенціалу зроблено висновок про повільні темпи впровадження відповідних заходів. Встановлено, що з 2002 року величина фактичних показників рівня бідності перевищувала прогнозні в середньому на 12%. В умовах загострення фінансової та економічної кризи фактичні значення рівня бідності у 2008 році порівняно з попереднім роком стрімко зросли (на 9,3%). Вони склали у першому півріччі 2008 року 37,4% і були більшими від прогнозованих в середньому на 15%.

Зроблено висновок, що реалізація Програми сприяння зайнятості населення Рівненської області на 2008-2009 рр. не відповідає сучасним фінансово-економічним потребам.

У розділі 3 «Напрями регіональної політики у сфері збереження та розвитку трудового потенціалу» узагальнено підходи щодо вирішення проблемних питань розвитку і збереження трудового потенціалу в сучасних економічних умовах, здійснено економічну оцінку імміграційних заходів і трудового потенціалу регіону; запропоновано методичний підхід до вибору основних елементів Програми розвитку і збереження трудового потенціалу регіону, а також заходи щодо вдосконалення системи управління розвитком та збереженням трудового потенціалу регіону.

Значні відмінності між регіонами в соціально-економічному розвитку та демографічних тенденціях призводять до трудової міграції як за межі регіону, так і за межі країни, що утруднює процеси управління трудовим потенціалом. Тому, питання щодо управління міграційними процесами повинні розглядатись у аспектах запобігання виїзду трудового потенціалу і створення необхідних умов для його повернення.

Доведено, що одним з резервів збільшення трудового потенціалу виступає додаткова робоча сила, яка складається з осіб числа мігрантів і може бути використана у виробництві ВВП. Запропоновано методичні засади економічної оцінки міграційних заходів як на регіональному, так і на державному рівні. Суть її полягає у тому, що ефективність здійснення міграційних заходів визначається через отримання додаткового валового регіонального продукту (ВРП), ВВП внаслідок залучення до процесу виробництва мігрантів, які повернулися на батьківщину. Через невдалу міграційну політику економічна оцінка відображає величину втрачених потенційних вигод на мезо- та макрорівні.

В результаті проведення імміграційних заходів на рівні регіону Рівненська область отримала би додаткові економічні вигоди за досліджуваний період (2004-2009рр.) з середньорічним значенням в 22361,92 тис. грн., а це майже 0,5% від загального щорічного обсягу ВРП. Середньорічні втрачені вигоди, розраховані лише від міждержавної міграції, склали би 29176,72 тис. грн., а це приблизно 0,7% від загального річного обсягу ВРП.

В роботі вперше запропоновано методичний підхід до оцінювання реалізованого, максимально можливого та невикористаного трудового потенціалу регіону. Визначені втрати трудового потенціалу від тимчасової непрацездатності і від безробіття, які виражаються через недоотримання ВРП, нарахувань на заробітну плату та обов'язкові соціальні платежі.

Реалізація названого підходу здійснюється у три етапи. На першому етапі формується склад витрат на основні напрямки збереження трудового потенціалу. Такими витратами є видатки з обласного бюджету на охорону здоров'я і допомогу по безробіттю, з розрахунку на 1 особу постійного населення Рівненської області. Їх можна охарактеризувати як «втрачений ефект», так як видатки перевищують отримані вигоди від можливого використання трудового потенціалу. В період з 2002 по 2009 рік такі видатки склали 96489,09 тис. грн., або в середньому 12061,14 тис. грн. в рік. Незважаючи на збільшення загальної суми зазначених витрат, покращення показників трудового потенціалу регіону не відбувається.

На другому етапі проводиться вартісна оцінка максимально можливого, реалізованого та невикористаного трудового потенціалу регіону. Максимально можливий трудовий потенціал визначається як сума реалізованого трудового потенціалу, чисельності безробітних та чисельності тимчасово непрацездатних осіб, а невикористаний - як різниця між максимально можливим і реалізованим трудовим потенціалом. Саме цей трудовий потенціал міг би сприяти виробленню додаткового валового регіонального продукту. Частка невикористаного трудового потенціалу від економічно активного населення в середньому за досліджуваний період становила 29%. Вартісну оцінку невикористаного трудового потенціалу проведено через недоотримання ВРП, нарахувань на заробітну плату та обов'язкові соціальні платежі. За досліджуваний період (2002-2009 рр.) ця величина склала в середньому на рік 1052,922 тис. грн. На третьому етапі здійснено узагальнення витрат на збереження трудового потенціалу регіону і можливих втрат від його невикористання. Величина втрачених економічних вигод розрахована як сума загальних витрат на збереження трудового потенціалу і загальних втрат від невикористаного трудового потенціалу регіону. Отже, величина втрачених економічних вигод від невикористання трудового потенціалу Рівненської області в середньому щороку зростала на 157,79 млн. грн. (табл. 3).

Таблиця 3. Зведений розрахунок втрачених економічних вигод від невикористаного трудового потенціалу Рівненської області у 200-2009 рр. і прогноз їх обсягу у 2010 році*

Дані	Роки	Загальна сума витрат, або «втрачений ефект», млн. грн.	Загальна оцінка втрат від невикористаного трудового потенціалу, млн. грн.	Величина втрачених економічних вигод, млн. грн.
Фактичні	2002	4,79	490,34	495,13
	2003	5,81	569,42	575,24
	2004	7,49	805,74	813,23
	2005	10,67	897,66	908,33
	2006	12,96	1080,2	1093,2
	2007	14,91	1367,9	1382,8
	2008	16,79	1558,5	1575,3
	2009	23,05	1653,6	1676,6
Прогнозні	2010	30,84	1726,7	1757,5

* масив цифрової інформації отриманий на основі розрахунку, здійсненого за підходом, запропонованим автором. (Прогнозні значення визначені із застосуванням аналітичного методу середнього абсолютного приросту на основі статистичних даних за 2002-2009 рр.).

Виявлено, що окрім погіршення основних демографічних показників, здоров'я та освіти трудового потенціалу, щороку зростала величина економічних втрат від його невикористання.

Отже, видатки, які спрямовані на розвиток і збереження трудового потенціалу Рівненської області, не приносять очікуваного позитивного ефекту та не є виправданими. Величина можливого рівня витрат на збереження трудового потенціалу регіону не повинна бути меншою необхідного значення відповідного періоду, скоригованого на індекс інфляції.

Дисертантом запропонована схема регіональної системи управління трудовим потенціалом, яка розширена та доповнена складовими піделементами головних змістовних блоків (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зроблено висновок про необхідність розроблення Програми збереження та розвитку трудового потенціалу Рівненської області, участь у формуванні й подальшому виконанні якої можуть приймати місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації (незалежно від форми їх власності). Для реалізації цієї пропозиції обґрунтовано основні елементи розвитку і збереження трудового потенціалу регіону, подано прикладні рекомендації щодо удосконалення, розробки організаційної схеми створення програми та її успішної реалізації.

При здійсненні передбачених Програмою заходів щодо збереження й розвитку трудового потенціалу регіону необхідно використовувати модель змішаної форми її фінансування за рахунок державного та місцевих бюджетів; фінансових ресурсів підприємств й організацій та інших внесків відповідно до чинного законодавства України.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання з обґрунтуванням методичних і прикладних аспектів щодо розвитку регіонального трудового потенціалу та його збереження в сучасних економічних умовах.

1. Нові теоретико-методичні засади щодо визначення структури трудового потенціалу з урахуванням соціально-економічних об'єктів “сім'я”, “регіон”, інноваційної й інформаційної компоненти, реалізованого, невикористаного та максимально можливого трудового потенціалу, які дають можливість.

2. Інтегрування показників рівня життя населення за різними класифікаційними ознаками (показники стандартизації рівня життя, запропоновані Радою Європи, показники рівня життя за енциклопедичним визначенням та критерії рівня життя, запроваджені ООН), дає змогу сформувати показники за принципом загальних і часткових критеріїв рівня життя населення, виявити суттєві ознаки, які характеризують трудовий потенціал регіону.

3. Потребують подальшого вдосконалення методичні засади оцінювання трудового потенціалу регіону, які, на відміну від існуючих, передбачають не лише статистичний моніторинг, а й соціологічне дослідження з поєднанням деприваційного підходу, економіко-математичного та інтегрального методу, за допомогою чого оцінювання трудового потенціалу регіону здійснюється з урахуванням рівня життя.

4. Оцінювання реалізованого, максимально можливого та невикористаного трудового потенціалу регіону на основі використання витратно-результатного підходу, дає змогу здійснювати вартісну оцінку використання трудового потенціалу регіону і може бути додатковим інформаційним підґрунтям для виявлення резервів, а також розробки й формування напрямів розвитку і збереження трудового потенціалу регіону. До основних переваг такого методу слід віднести: визначення вартісної оцінки використання максимально можливого та реалізованого трудового потенціалу регіону; втрачених економічних вигод від невикористаного трудового потенціалу регіону, оціненого через ВРП і суми витрат на збереження трудового потенціалу (охорону здоров'я та виплату допомоги по безробіттю), означених як «втрачений ефект»; дослідження відтворювального циклу трудового потенціалу на фазах його розвитку та використання. На рівні регіону така оцінка може застосовуватись для: виявлення резервів трудового потенціалу регіону; розробки стратегічних програм соціально-економічного розвитку регіону; формування заходів і напрямів розвитку та збереження трудового потенціалу регіону.

5. Вибір складових Програми розвитку й збереження трудового потенціалу Рівненської області з використанням методу елімінування, дозволяє відхилити (виключити) вплив всіх факторів на величину результативного показника крім одного.

Із сукупності факторів, які впливають на трудовий потенціал, до резервів можна віднести: чисельність населення, чисельність безробітних, чисельність хворих і якість освіти. З групи якісних чинників впливу на трудовий потенціал регіону найвагомішими є підвищення рівня освіти. З групи кількісних чинників впливу на величину трудового потенціалу найбільшу питому вагу мають дестимулюючі фактори: зменшення загальної чисельності населення регіону і зростання чисельності хворих, а також стимулюючий фактор, пов'язаний зі зменшенням чисельності безробітних.

6. Запропонована організаційна схему формування та реалізації регіональної Програми збереження і розвитку трудового потенціалу. Основними складовими Програми мають стати здійснення заходів активної міграційної політики з метою протидії відтоку висококваліфікованого трудового потенціалу; реалізація активної демографічної політики, спрямованої на стимулювання народжуваності і зниження смертності у працездатному віці через впровадження комплексу заходів щодо підтримки та розвитку молодих сімей; створення умов для збереження та покращання стану здоров'я економічно активного населення; дотримання дієвого механізму індексації грошових доходів населення як захисту громадян від інфляції; стимулювання прискореного зростання заробітної плати; запровадження механізму збільшення доходів населення від власного капіталу, а саме, здачі в оренду земельних часток, майнових паїв, гаражів, житла.

7. Вдосконалення системи управління трудовим потенціалом регіону, блоки якої на відміну від існуючих, доповнені та розширені такими основними елементами як об'єкти, суб'єкти, механізм управління та інформаційно-комунікаційна інфраструктура, що визначають стан, динаміку розвитку і збереження трудового потенціалу. Так, об'єкти управління включають розглянуті у роботі компоненти та ієрархічні рівні трудового потенціалу. До суб'єктів управління належать органи обласного, місцевого управління, виконавчої влади, а також ті установи, які безпосередньо причетні до відтворення трудового потенціалу. Складовими елементами механізму управління трудовим потенціалом виступають не лише моніторинг, планування, прогнозування, стимулювання та аналіз трудового потенціалу, але й економічні, соціальні, законодавчо-правові, адміністративно-організаційні важелі регулювання. Інформаційно-комунікаційна інфраструктура повинна базуватися на геоінформаційній системі, яка охоплює локальні інформаційно-статистичні ресурси суб'єктів управління.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Засанська С.В. Аналіз рівня бідності населення в Рівненській області / Н.Б. Кушнір, С.В. Засанська // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. - Рівне, 2002. - Випуск 5(18). - С.114-118, (0,26 д.а.) (Особисто автору - 0,13 д.а.; запропоновано основні важелі впливу на пом'якшення наслідків бідності).

2. Засанська С.В. Зайнятість як один з напрямів подолання бідності / С.В. Засанська // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. - Рівне, 2003. - Випуск 3(22). - С. 31-36. (0,35 д.а.).

3. Засанська С.В. Фактори впливу на рівень життя трудового потенціалу / С.В. Засанська // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. - Рівне, 2005. - Випуск 2(30). - С. 33-38. (0,35 д.а.).

4. Засанська С.В. Обґрунтування методик оцінки трудового потенціалу / С. В. Засанська // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: збірник наукових праць. - Рівне, 2006. - Випуск 4 (36). - С. 233-240. (0,46 д.а.).

5. Засанська С.В. Можливі соціально-економічні об'єкти та характеристика компонент їх трудового потенціалу / С.В. Засанська // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія “Економічні науки”. - 2007. - № 3 (25). - С. 32-35. (0,5 д.а.).

6. Засанська С.В. Дослідження трудового потенціалу на різних ієрархічних рівнях за допомогою системи показників та критеріїв / С.В. Засанська // Збірник наукових праць. - Рівне: НУВГП, 2008. - Випуск ХІV(2). - С. 69-76. (0,4 д.а.).

7. Засанська С.В. Економічна оцінка трудового потенціалу регіону / С.В. Засанська // Збірник наукових праць. - Рівне: НУВГП, 2008. - Випуск ХІV(1). - С. 167-173. (0,35 д.а.).

8. Засанська С.В. Обґрунтування необхідності вдосконалення державних цільових програм збереження та розвитку трудового потенціалу / С.В. Засанська // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. - 2009. - № 27. - С. 92-95. (0,33 д.а.).

9. Засанська С.В. Соціально-економічний розвиток Рівненської області як один з важливих факторів впливу на бідність населення / С.В. Засанська // Вісник Рівненського державного технічного університету: збірник наукових праць. - Рівне, 2002. - Випуск 2(15). - С. 473-478. (0,34 д.а.).

10. Засанська С.В. Основні методологічні підходи до оцінки бідності / С.В. Засанська // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. - Рівне, 2004. - Випуск 4(28). - С. 283-287. (0,35 д.а.).

11. Засанська С.В. Вплив бідності на загальну безпеку життя і діяльності населення (на прикладі Рівненської області) / С.В. Засанська // Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика: Матеріали III Всеукраїнської науково-методичної конференції. Рівне: УДУВГП, 2004. - С. 138-140. (0,15 д.а.).

12. Засанська С.В. Обґрунтування вибору елементів стратегії розвитку і збереження трудового потенціалу регіону / С.В. Засанська // Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика: матеріали ХІV Міжнародної науково-практичної конференції (26-27 травня 2009 р.) / відп. ред. Л.Г. Ліпич. - Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, - 2009. - С. 416-417. (0,12 д.а.).

Размещено на Allbest.ru

...