Управління доданою вартістю на підприємстві (за матеріалами молокопереробних підприємств)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

ЗАЙЦЕВА АННА ВІКТОРІВНА

УДК 658.155:338.439

Управління доданою вартістю на підприємстві (за матеріалами молокопереробних підприємств)

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2010



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки підприємств ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України (м. Київ).

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Лаврененко Валентина Віталіївна, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доцент кафедри економіки підприємств.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, Сологуб Олена Петрівна, Національний університет харчових технологій, завідувач кафедри маркетингу;

кандидат економічних наук, доцент Батенко Людмила Павлівна, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доцент кафедри стратегії підприємств.

Захист відбудеться «7» жовтня 2010 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою:

03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розісланий «7» вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, професор О.С. Федонін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За умов посилення нерівномірності розвитку економіки й ускладнення систем ринкових відносин, що спричиняє появу нових модифікацій моделей управління бізнесом, особливо актуальним є забезпечення стабільного функціонування підприємств у довгостроковому періоді за рахунок ефективнішого досягнення мети їхньої діяльності, важливим проявом якої є створення доданої вартості. Це зумовлює необхідність удосконалення та формування сучасних наукових і прикладних засад ефективного управління доданою вартістю, направлених на узгодження процедур менеджменту та актуального інструментарію ієрархії цілей у стратегії забезпечення стійкого розвитку підприємств.

Питання управління доданою вартістю розглядаються рядом зарубіжних і вітчизняних науковців. Теоретичною базою проблематики дослідження стали роботи М. Скота, Р. Каплінського, М. Моріса, М. Портера, Р. Страка, У. Віліса, Х. Голуба, Дж. Генрі, Дж. Форбіса, Н. Мети, М. Ленінга, Е. Майклза, К. Ома, А. Раппапорта, Дж. Стерна, Б. Стюарта, Е. Оттоссона, Ф. Вайссенрідера, Т. Коупленда, Т. Колера, Дж. Мурріна, Б. Андерсена, І. Івашковської, С. Авдашевої, І. Буданова, В. Голікової, А. Ємельянова, Є. Шакіної, О. Олексюка, І. Гуркова, О. Авраамової, В. Тубалова, Д. Ковальова. Визнаючи вагомість отриманих ними наукових результатів, варто відзначити, що окремі теоретико-методичні аспекти потребують подальших досліджень. Зокрема, це стосується економічного змісту процесу створення доданої вартості, складових ефективної системи управління доданою вартістю, методичних принципів аналізу створення доданої вартості, комплексних систем оцінювання ефективності діяльності підприємства за критерієм максимізації доданої вартості, механізму забезпечення довгострокової ефективності в створенні доданої вартості за рахунок постійного вдосконалення діяльності та формування вищого рівня цінностей для стабільного розвитку.

Розв'язання окресленого кола проблемних питань пов'язане з необхідністю побудови цілісної системи управління доданою вартістю, яка дозволить приймати рішення для підвищення ефективності діяльності підприємства на кожному етапі його життєвого циклу.

Актуальність визначених напрямів дослідження зумовила вибір теми дисертаційної роботи, її структуру, мету, наукові та прикладні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» на кафедрі економіки підприємств за темою «Економіка, організація та результативність діяльності підприємств», реєстраційний номер 0106U001802. Особисто автором розроблено теоретико-методичний та прикладний інструментарій управління доданою вартістю у динамічному середовищі функціонування підприємств.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці методичних засад і практичних рекомендацій щодо формування та розвитку ефективної системи управління доданою вартістю на молокопереробних підприємствах України. Для досягнення цієї мети поставлено й вирішено такі завдання:

досліджено генезис концепцій доданої вартості, сучасні підходи щодо визначення сутності даної категорії та інші теоретичні засади, що пояснюють формування доданої вартості;

визначено фактори, що впливають на створення доданої вартості на підприємстві, та запропоновано їхню класифікацію;

розкрито взаємозв'язок між організаційно-економічними елементами системи управління доданою вартістю на підприємстві;

оцінено сучасний стан і виявлено тенденції розвитку молочного ринку України та здійснено діагностику особливостей діяльності молокопереробних підприємств;

обґрунтовано підхід щодо визначення величини доданої вартості, створеної на молокопереробних підприємствах, для використання у системі діагностики результатів їх діяльності;

проведено ранжування підприємств за рівнем доданої вартості з виділенням п'яти репрезентативних груп і визначено характерні залежності між фінансово-економічними показниками діяльності підприємств та запропонованим критерієм максимізації доданої вартості;

досліджено на засадах концепції доданої вартості продуктово-виробничі профілі молокопереробних підприємств;

обґрунтовано алгоритм формування та напрями вдосконалення системи управління доданою вартістю на підприємстві;

оцінено ефективність впровадження у діяльність молокопереробних підприємств системи управління доданою вартістю та розроблено рекомендації щодо введення необхідних процедур обліку й звітності.

Об'єктом дослідження є процеси забезпечення ефективної діяльності підприємств у сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і прикладних засад управління доданою вартістю для підвищення рівня ефективності підприємства в досягненні своєї мети.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є система загальнонаукових і спеціальних методів. Для дослідження генезису концепцій доданої вартості використано історичний метод; для систематизації існуючих наукових положень, уточнення сутності категорії «додана вартість» та розкриття її ролі у системі економічних відносин - методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, логічний метод; для визначення та класифікації факторів, що впливають на створення доданої вартості - методи узагальнення та абстрагування; при теоретичному дослідженні елементів системи управління доданою вартістю на підприємстві - діалектичний метод пізнання з використанням формальної логіки та методології системного підходу. Дослідження сучасного стану та тенденцій розвитку молочного ринку України базувалося на характеристиці об'єктивних явищ, опрацюванні та узагальненні даних з офіційних джерел, коефіцієнтному аналізі. Прикладні аспекти діяльності молокопереробних підприємств досліджувалися на основі таких методів, як кількісний та якісний аналіз, порівняльний аналіз, ранжирування, групування, вибіркові дослідження, соціологічні опитування, методи математичної статистики. Удосконалення методик аналізу ефективності діяльності підприємства за критерієм максимізації доданої вартості здійснено за допомогою методів аналогії та системного підходу; нові наукові результати базуються як на загальних технологіях аналізу та синтезу, ідентифікації і формалізації, експертних оцінках, прогнозуванні та моделюванні, так і на використанні спеціальних методів: 1) діаграму Гарінгтона використано при оптимізації процесів створення доданої вартості; 2) методику RAVE покладено в основу оцінювання впливу функціональних аспектів діяльності підприємств на рівень доданої вартості.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти України, вітчизняні та зарубіжні наукові праці з питань управління доданою вартістю на підприємстві, офіційні матеріали Державного комітету статистики та громадської організації «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», періодичні видання та щорічники міжнародних організацій, матеріали мережі Інтернет і публічні звіти вітчизняних молокопереробних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

розкрито елементну структуру формування доданої вартості на підприємстві, визначено її взаємозв'язки та підпорядкованість стратегії розвитку, що зумовило необхідність розробки методичних підходів щодо оцінювання й удосконалення діяльності підприємства за критерієм максимізації доданої вартості у трьох проекціях: продуктового портфелю, функціональних сфер діяльності, етапів основного бізнес-процесу.

обґрунтовано концепцію управління доданою вартістю, орієнтовану на досягнення довгострокової стабільності підприємства шляхом введення механізму постійного удосконалення його діяльності за критерієм максимізації доданої вартості у трьох запропонованих проекціях та використання соціальної складової підприємницької діяльності для досягнення високої доданої вартості.

удосконалено:

методику визначення й аналізу факторів упливу на створення доданої вартості на підприємстві, що дозволило запропонувати їхню авторську класифікацію;

технологію діагностування рівня конкурентоспроможності підприємств на основі використання метричної системи аналізу доданої вартості, у тому числі в розрізі ключових продуктових сегментів;

методичні підходи до аналізу ланцюга створення вартості на підприємстві на базі застосування діаграми Гарінгтона для виявлення та ліквідації непродуктивних компонентів;

одержали подальший розвиток:

понятійно-категоріальний апарат теорії доданої вартості з позиції урахування широкого спектру факторів створення доданої вартості на підприємстві за умов посилення ринкової влади споживачів;

методичний підхід до оцінювання ефективності функціонування підприємства за критерієм максимізації доданої вартості з метою встановлення відповідності завдань його діяльності інтересам усіх стейкхолдерів і суспільній меті, а також можливості побудови інтегрованої системи управління доданою вартістю, орієнтованої на довгострокову стабільність підприємства;

технологія управління процесами створення доданої вартості в ключових функціональних проекціях діяльності підприємства - персоналу, споживачів, постачальників.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо впровадження системи управління доданою вартістю у діяльність молокопереробних підприємств. Основні наукові положення дисертації доведено до рівня методичних узагальнень і прикладного інструментарію, що дає змогу підвищити ефективність діяльності молокопереробних підприємств за критерієм максимізації доданої вартості. Переважна частина практичних розробок дисертаційної роботи мають універсальний характер і можуть використовуватися в управлінні промисловими підприємствами різних сфер і напрямів діяльності.

Прикладне значення отриманих результатів підтверджується їхнім використанням у діяльності ВАТ «Красилівський молочний завод» (довідка № к-12/2711 від 27.11.2009 р.), ТОВ «Торговий дім «Західна молочна група» (довідка № 09/12/5 від 09.12.2009 р.), ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (довідка № 137-09 від 11.12.2009 р.), а також у навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Управління вартістю підприємства», «Контролінг» й «Оптимізація бізнес-процесів» (довідка від 23.11.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій запропоновано авторський підхід до розв'язання проблемних питань системного управління доданою вартістю на підприємстві. Усі наукові розробки, висновки й практичні рекомендації, викладені в дисертаційній роботі, сформульовані та обґрунтовані автором особисто. Наукові статті відображають зміст дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати, висновки та пропозиції дисертаційної роботи обговорено й схвалено на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка підприємства: теорія і практика» (Київ, 2008 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції вчених і спеціалістів «Теорія і практика підприємницької діяльності» (Сімферополь, 2009 р.); VII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Менеджмент підприємницької діяльності» (Сімферополь, 2009 р.); X Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (Черкаси, 2009 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,88 друк. арк., з них 1 - у колективній монографії, 3 - у наукових фахових виданнях і 3 - у інших наукових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації становить 160 сторінок друкованого тексту. У роботі розміщено 75 рисунків на 42 сторінках і 48 таблиць на 30 сторінках, 5 додатків на 14 сторінках. Список використаних джерел містить 155 найменувань на 15 сторінках.

доданий вартість управління підприємство

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено проблемні питання, що потребують подальшого дослідження та наукової розробки, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, наведено відомості щодо їхньої апробації.

У розділі 1 «Теоретико-методичні засади управління доданою вартістю на підприємстві» досліджено генезис концепцій доданої вартості, визначено напрями еволюції наукових розробок з даної проблематики, розкрито сутність категорії «додана вартість», систематизовано понятійно-категоріальний апарат теорій доданої вартості, розширено систему факторів впливу на формування доданої вартості та запропоновано їхню класифікацію, розкрито взаємозв'язок між елементами системи управління доданою вартістю на підприємстві.

На основі узагальнення результатів наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених з проблематики дослідження зроблено висновок про необхідність подальшого вдосконалення сутнісної характеристики категорії «додана вартість» та розширення джерел її формування. Адже більшість сучасних підходів до розрахунку показників доданої вартості сфокусовані на аналізі використання капіталу й не розглядають уплив особливостей виробничої і комерційної діяльності, управління персоналом та інших складових діяльності підприємства на створення доданої вартості. Це призводить до недооцінювання її економічної природи стримує розвиток інструментарію використання даного показника для забезпечення стійкого розвитку підприємств у сучасній економіці знань та послуг.

З урахуванням того, що на основі доданої вартості формується основний результат діяльності національної економіки - ВВП, зроблено висновок про те, що дослідження доданої вартості повинно базуватися на широкому врахуванні джерел і факторів її створення. Узагальнення сучасних моделей аналізу діяльності підприємства як продуцента доданої вартості й систематизація широкого спектра поглядів щодо факторів упливу на даний процес дозволили запропонувати їхню авторську класифікацію, яка в агрегованому вигляді представлена на рис. 1.

Показник доданої вартості визначається як різниця між ринковою вартістю продукції, виробленої підприємством, та вартістю придбаних ним у постачальників і спожитих у виробництві сировини, матеріалів, послуг, що кількісно розраховується як сума операційного прибутку, амортизаційних відрахувань, заробітної плати й соціальних платежів. Такий його елементний склад дозволяє комплексно підійти до управління ефективністю використання ресурсів за рахунок урахування людського капіталу, технологічного розвитку та нематеріальних активів у процесі створення багатства на підприємстві.

Актуальність теорії доданої вартості та відповідного показника зумовила необхідність проведення системного дослідження елементів управління доданою вартістю на підприємстві, що включають діагностику конкурентного середовища, технологію аналізу вартісного ланцюга, розробку відповідної стратегії та механізмів контролю. Ці елементи запропоновано розглядати у циклі розвитку й удосконалення процесу створення доданої вартості на підприємстві.

Рис. 1 - Фактори впливу на створення доданої вартості

У розділі 2 «Діагностика сучасного стану та особливостей формування доданої вартості на молокопереробних підприємствах» здійснено оцінку сучасного стану молочного ринку України, проведено діагностику діяльності молокопереробних підприємств та ефективності створення ними доданої вартості, виявлено характерні залежності між традиційними фінансово-економічними показниками діяльності та величиною доданої вартості, досліджено особливості продуктово-виробничих профілів молокопереробних підприємств, зокрема за критерієм максимізації доданої вартості для окремих груп молокопродуктів. Для цілей дослідження обрано 30 підприємств, які за обсягом випуску продукції формують близько 50% ринку молокопродуктів в Україні.

Обраний сектор є одним з найрозвиненіших у переробній промисловості, частка якої в загальній структурі ВВП країни є найвищою (19% у 2008 р.). Молокопродукти характеризуються високим рівнем доданої вартості (15-47%) порівняно з іншими важливими видами промислової продукції (м'ясні вироби - 10-15%, кондитерські вироби - 8-38%). До того ж, молокопереробні підприємства, основна діяльність яких передбачає переробку єдиного виду сировини для виробництва широкого асортименту продуктів з різною доданою вартістю, найкращим чином демонструють інваріантність можливостей досягнення мети підприємницької діяльності.

У цілому, на ринку молокопродуктів України функціонує близько 400 виробників (станом на 1 січня 2010 р.), серед яких для цілей дослідження доданої вартості виділено профільних виробників цільномолочної продукції (молока, вершків, свіжого сиру, йогурта, кефіру, ряжанки, сметани), сирів, масла й сухих молокопродуктів та іншої продукції на основі молочної сировини (морозива, молочних консервів).

Загальна місткість ринку молокопродуктів в Україні у 2009 р. склала 1,8 млн т готової продукції та 26 млрд грн у цінах готової продукції, що на 6,4% менше у натуральному та на 38% більше у грошовому вираженні, ніж у 2008 р. (відповідно 1,9 млн т та 19 млрд грн). У розрізі продуктових сегментів найбільш місткою у натуральних показниках є цільномолочна продукція, представлена, в основному, товарами першої необхідності, а у вартісних - сир (рис. 2).



Рис. 2 - Місткість ринку молокопродуктів в Україні у 2009 р.

Виявлені тенденції розвитку молочного ринку України, що здійснюють найбільший вплив на створення доданої вартості, характеризуються рядом закономірностей і протиріч. Це низька товарність молока-сировини, зумовлена недостатньою кількістю великих сільськогосподарських виробників; скорочення поголів'я худоби у результаті відсутності ефективної програми державної підтримки сільськогосподарських виробників; низька рентабельність (або збитковість) виробництва молока, спричинена, в першу чергу, невідповідною якістю сировини; зростання обсягів споживання і виробництва молокопродукції, у тому числі й за рахунок додавання продуктів рослинного походження, що стимулювало пожвавлення інвестиційної активності на даному ринку в 2003-2009 рр.; концентрація найбільших часток цільових ринків у 3-5 компаній-лідерів, зокрема максимальна концентрація конкурентних сил у продуктових сегментах з найбільшою доданою вартістю.

Дослідження структури питомої доданої вартості за агрегованими даними молокопереробних підприємств, які спеціалізуються на різних видах продукції, показало, що найбільше доданої вартості створюється виробниками сирів (26%). Профільні виробники молока, кисломолочної продукції, сухих молокопродуктів, масла й спредів формують майже рівні частки питомої величини даного показника - по 10-16%, найменше доданої вартості припадає на виробників морозива - 6%.

Необхідність порівняння виробників молокопродуктів з різною місткістю їхніх профільних сегментів ринку, а також підприємств з різними масштабами діяльності, зумовила розробку метричної системи, що базується на використанні запропонованого ряду абсолютних та відносних показників оцінки ефективності створення доданої вартості.

Ранжування молокопереробних підприємств за рівнем доданої вартості дозволило виявити пряму залежність між величиною даного показника та лідерством на ринку. Найбільше доданої вартості за результатами діяльності у 2009 р. створено лідерами окремих продуктових сегментів сирів, масла й морозива, кисломолочної продукції, а саме: ЗАТ «Гадячсир» (205,6 млн грн), ЗАТ «Пирятинський сирзавод» (178,5 млн грн), ВАТ «Житомирський маслозавод» (126,9 млн грн), ТОВ «Тульчинський маслосирзавод» (95,6 млн грн), ВАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» (93,9 млн грн), ЗАТ «Галичина» (84,5 млн грн).

У рейтингу за рівнем доданої вартості було виділено 5 груп підприємств у різних діапазонах значень цього показника. Пошук залежностей між обсягами доданої вартості та особливостями функціонування підприємств, що увійшли до різних груп, дозволив ідентифікувати шість репрезентативних параметрів, які запропоновано використовувати як ключові орієнтири системи управління за критерієм максимізації доданої вартості. Виявлені залежності відповідають загальним напрямам підвищення величини доданої вартості, що випливають із сутності даного показника, а саме: збільшення обсягів реалізації продукції, зниження витрат, випуск продукції з вищим рівнем доданої вартості (табл. 2).

Доцільно також відзначити виявлену залежність між ціною придбання молокопереробних підприємств у ході інтеграційних процесів у галузі та обсягом створеної ними доданої вартості. За даними аналізу 22 угод щодо придбань вітчизняних підприємств протягом 2000-2009 рр., їхня ціна на ринку приблизно дорівнювала третині обсягу створеної протягом останнього року доданої вартості, тобто коефіцієнт «ціна/додана вартість» коливається у вузьких межах навколо значення 0,3 для більшості даних угод, у той час як інші традиційні індекси інтеграційних процесів, такі як «ціна/EBITDA», «ціна/обсяг реалізації» не показали характерних залежностей. Це свідчить про стабільно позитивну оцінку інвесторами ефективності підприємств у створенні доданої вартості.

Таблиця 1 - Групи підприємств за обсягом доданої вартості та характерні параметри лідерів

Діапазон доданої вартості, млн грн	Підприємство	Високий обсяг реалізації	Висока рентабельність продажу	Висока рентабельність виробництва	Широкий асортимент	Значні капітальні витрати	Низька частка матер. витрат у собівартості
I група: ДВ > 130	ЗАТ «Гадячсир»
	ЗАТ «Пирятинський сирзавод»
II група: 130>ДВ>80	ВАТ «Житомирський маслозавод»
	ТОВ «Тульчинський маслосирзавод»
	ВАТ «Вімм-Білль-Данн Україна»
	ЗАТ «Галичина»
III група: 80>ДВ>50	ВАТ «АК «Комбінат Придніпровський»
	ЗАТ «Лакталіс-Миколаїв»
	ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод»
	ТОВ «Люстдорф»
	ЗАТ «Куп'янский МКК»
	ЗАТ «Бершадьмолоко»
	ВАТ «Галактон»
IV група: 50>ДВ>30	ВАТ «Львівський холодокомбінат»
	ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат»
	ЗАТ «Геркулес»
	ВАТ «Дубномолоко»
	ПГО «АПВТ» - «Фірма Ласка»
	ЗАТ «Донецький молокозавод №2»
	ДП «Старокостянтинівський молоч. з-д»
V група: ДВ < 30	ВАТ «Жашківський маслозавод»
	ТОВ «Ласунка»
	ЗАТ «Первомайський МКК»
	ВАТ «Молочник»
	ТОВ «Андрушівський маслосирзавод»
	ТОВ «МФ «Рейнфорд»
	ЗАТ «Білицький МКК»
	ВАТ «Ічнянський МКК»
	ВАТ «Ічнянський з-д сух. мол. і масла»
	ЗАТ «Лозівський молочний завод»

* Відповідність показників підприємств характерним параметрам визначено на основі відхилень від середнього значення, тобто характеристика «високий обсяг реалізації» означає вищий за середній для групи показник обсягу реалізації



Узагальнення результатів діяльності молокопереробних підприємств дозволило ідентифікувати варіанти випуску технологічно зумовлених пар молокопродуктів та оцінити рівень прирощення вартості вхідної сировини для кожної з них. На основі порівняння потенціалу прирощення вартості та прогнозного зростання місткості ринку зроблено висновок про найбільш привабливі продуктові напрями діяльності молокопереробного підприємства, які створюють більше можливостей для максимізації доданої вартості, а саме твердих та свіжих сирів і кисломолочної продукції (рис.3).

* Базовий прогноз середньорічних темпів приросту споживання у 2010-2016 рр.

Рис. 3 - Альтернативи формування продуктового профілю молокопереробних підприємств

Окремі сегменти молокопродуктів характеризуються різним рівнем дохідності та потенціалом прирощення доданої вартості. На основі маркетингового, бенчмаркінгового та експертного аналізу виявлено, що використання даного потенціалу можливе за рахунок оптимізації технологічного процесу, надання продукту нових споживчих характеристик та функціональності, розширення продуктових ліній, підвищення лояльності до торгової марки тощо. Це підтверджується результатами опитувань споживачів молокопродуктів, згідно з якими основними факторами впливу на вибір різних марок є смакові та інші споживчі характеристики, впевненість у якості та корисному ефекті продукту, знання бренда тощо.

Структура продуктових портфелів вітчизняних виробників молокопродуктів у різних сегментах ринку зумовлюється їхніми чинними стратегіями та технологічними обмеженнями. Виявлено, що лише окремі виробники молочних продуктів використовують достатньо оптимальні та результативні методи управління. Хоча більшість молокопереробних підприємств мають окремі елементи системи управління продуктовими портфелями та доданою вартістю продукції, що випускається, проте вони не здійснюють оцінку можливостей досягнення довгострокової конкурентоспроможності за рахунок створення більшого обсягу доданої вартості.

У розділі 3 «Обґрунтування системи управління доданою вартістю і передумов її реалізації на молокопереробних підприємствах» розроблено системний підхід до управління доданою вартістю на підприємстві, концепцію та загальну логіку якого представлено у формі спіралі, що символізує незамкнений цикл управління, переважання динамічних складових структури та підпорядкованість стратегії розвитку підприємства. Упровадження системи управління доданою вартістю запропоновано здійснювати у п'ять етапів, які представлено на рис. 4.



Рис. 4 - Спіраль управління доданою вартістю на підприємстві

Діагностика конкурентного середовища передбачає визначення місця підприємства на ринку та порівняння з найближчими конкурентами за відносними показниками ефективності в створенні доданої вартості. У ході апробації результатів дослідження на ДП «Старокостянтинівський молочний завод», ВАТ «Дубномолоко» і ЗАТ «Гадячсир» здійснено порівняння цих підприємств з конкурентами за чотирма показниками запропонованої метричної системи доданої вартості: абсолютним рівнем та динамікою доданої вартості; ефективністю створення доданої вартості та продуктивністю персоналу в даному процесі; напрямками використання створеної доданої вартості, зокрема за часткою капітальних витрат; відношенням вартості підприємства за чистими активами до обсягу доданої вартості.

Аналіз процесів створення доданої вартості на обраних молокопереробних підприємствах проведено за трьома підходами до деталізації загального обсягу доданої вартості - продуктовими сегментами, функціональними проекціями та етапами основного бізнес-процесу.

Розподіл доданої вартості за продуктовими сегментами підприємств підтвердив виявлені на галузевому рівні показники дохідності різних молокопродуктів. Наприклад, на ЗАТ «Гадячсир» виробляється п'ять видів продукції - масло й спреди, сир, молочні консерви, сухе молоко й вершки, сироватка. З них сухі молокопродукти технологічно пов'язані з сирами й маслом. При цьому доцільний обсяг доданої вартості створюється лише в сегменті сирів (85 млн грн у 2009 р.), що компенсує «руйнування» вартості в сегментах масла й спредів (-13 млн грн) і сухого молока та вершків (-20 млн грн). Оптимізація продуктового портфеля підприємства на базі даних щодо структури й особливостей попиту цільових ринків дозволила підвищити прогнозний обсяг доданої вартості у розрахунковому періоді (2010 р.) на 20 млн грн (табл.3).

Другий підхід до проведення аналізу процесу створення доданої вартості, що передбачає її деталізацію за функціональними проекціями, виявив найбільший потенціал щодо максимізації даного показника на підприємствах, що розглядалися. Упровадження даного підходу на підприємствах здійснено на базі методики RAVE, розробленої фахівцями Бостонської консалтингової групи Р. Страком та У. Вілісом й адаптованої автором для цілей даного дослідження. Аналіз доданої вартості в трьох проекціях (людській, споживчій, постачальницькій) з подальшим застосуванням запропонованого інструментарію управління дозволив підвищити прогнозний обсяг доданої вартості у ЗАТ «Гадячсир» на 30 млн грн у розрахунковому періоді.

У рамках третього підходу до аналізу доданої вартості (за етапами основного бізнес-процесу підприємства) запропоновано використовувати методику картування потоків вартості на базі автоматизованих пакетів даних і діаграму Гарінгтона, побудовану в координатах «витрати-тривалість циклу» для демонстрації ефекту, досягнутого у результаті ліквідації непродуктивних ланок. На практиці ефект від скорочення тривалості основного бізнес-процесу в ЗАТ «Гадячсир» проявився у зростанні прогнозного обсягу доданої вартості на 12%, що складає близько 17 млн грн у 2010 р.

Окреслені напрями управління доданою вартістю створюють можливості для її максимізації на базовому рівні. Представлена в роботі концепція піраміди доданої вартості, в якій надбудовою над базовим є стратегічний рівень цільового показника, демонструє головну тезу авторського підходу до управління доданою вартістю - ототожнення даної системи управління зі стратегією формування стійких конкурентних переваг і забезпечення довгострокової стабільності.

Таблиця 2 - Прогнозні результати впровадження системи управління доданою вартістю у ЗАТ «Гадячсир»

Підходи до аналізу й удосконалення	Напрямки, джерела та показники підвищення доданої вартості	Підвищення доданої вартості, тис. грн
пороговий рівень (розрахунковий період - 2010 р.)
Продуктові сегменти	Удосконалення продуктових характеристик у т.ч. сиру сухого молока і вершків сироватки	7 000 6000 50 950
	Оптимізація продуктового портфеля у т.ч. масляного напрямку сирного напрямку	13 000 5 000 7 000
Етапи основного бізнес-процесу	Оптимізація ланцюга вартості у т.ч. за рахунок ліквідації дій, що не створюють вартість за рахунок зниження витрат супутніх дій	17 000 14 000 3 000
Функціональні проекції	Удосконалення людської проекції у т.ч. підвищення обсягу доданої вартості на одного працюючого продуктивне зростання зайнятості зниження витрат на персонал	9 000 3 000 4 000 2 000
	Удосконалення споживчої проекції у т.ч. підвищення обсягу доданої вартості на одного споживача продуктивне зростання бази споживачів зниження витрат на маркетинг та збут	8 000 500 7 000 500
	Удосконалення постачальницької проекції у т.ч. підвищення обсягу доданої вартості на одного постачальника продуктивне зростання бази постачальників зниження витрат на одного постачальника	13 000 1 500 11 000 500
Стратегічний рівень (розрахунковий період - 2015 р.)
Створення доданої вартості для суспільства	Внесок в охорону навколишнього середовища у т.ч. зниження непродуктивних витрат сировини і матеріалів зменшення відходів (на 1 т продукції) економія енергії зниження витрат на упаковку сертифікація продукції (кількість сертифікатів НАССР)	2000 10% 15% 50 20
	Підвищення соціальних стандартів у т.ч. створення нових робочих місць підвищення рівня заробітних плат додаткові витрати на мотивацію персоналу навчання персоналу (кількість тренінгів за рік) запровадження соціальних пакетів для працівників	30 25% 10% 10 500
	Розвиток сільського господарства та молочних ферм у т.ч. інвестиції у розвиток сільського господарства додаткові витрати на закупівлю сировини вищої якості	1 500 200
	Підвищення стандартів якості продукції у т.ч. підвищення її екологічності/безпечності (кільк. інновац. прод.) збільшення рівня корисних інгредієнтів зниження консервантів, штучних барвників, цукру та ін. добавок	20 10% 20%

Необхідною умовою досягнення підприємством вищого рівня конкурентоспроможності є постійне вдосконалення продукції, функціональних проекцій, етапів створення доданої вартості, що означає впровадження механізму безперервного контролю відповідності даних елементів останнім вимогам ринку. Забезпечити стабільність підприємства в конкурентному середовищі можливо шляхом розвитку й постійного вдосконалення вищого рівня доданої вартості - стратегічного. Упровадження даного підходу передбачає вирішення взаємопов'язаних завдань визначення кінцевих ринків продукції підприємства та продиктованих їхніми вимогами способів максимізації доданої вартості, ідентифікації ключових факторів успіху в обраних продуктових, географічних й інших цільових сегментах.

Перспективою розвитку систем управління доданою вартістю визначено обґрунтування та здійснення комплексу заходів, спрямованих на вихід підприємств на стратегічний рівень формування доданої вартості. При цьому важливо не лише оцінювати результативність діяльності за обраним цільовим критерієм, але й моделювати майбутні кроки в різних ринкових ситуаціях.

З метою контролю ефективності реалізації системи управління доданою вартістю на підприємстві та отримання вихідних даних для перегляду й удосконалення її елементів, запропоновано ряд варіантів управлінської звітності на основі показників доданої вартості, а також методику оцінки створення вартості для суспільства на кожному етапі основного бізнес-процесу молокопереробних підприємств в аспектах внеску в охорону навколишнього середовища, підвищення соціальних стандартів, розвитку сільського господарства та молочних ферм, підвищення стандартів якості продукції та обслуговування споживачів.



ВИСНОВКИ

У дисертації систематизовано наукові здобутки та запропоновано нове вирішення наукового завдання розробки та обґрунтування методичних і прикладних аспектів формування системи управління доданою вартістю на підприємстві. Отримані науково-практичні результати дослідження дали можливість сформулювати такі основні висновки:

1. Джерелознавчі пошуки за темою роботи виявили витоки теорії доданої вартості з класичної англійської політичної економії та дозволили простежити генезис даної категорії на різних етапах розвитку світової економіки - сільськогосподарському, індустріальному, інформаційному. Багатогранність поглядів на природу доданої вартості як в історичній проекції, так і в сучасній науковій літературі засвідчує її значимість у системі економічних знань, а перспективи використання показника доданої вартості в управлінні ефективністю діяльності підприємств зумовлюють актуальність проблематики, що досліджується.

2. Головна перевага впровадження у діяльність підприємств системи управління доданою вартістю полягає в універсальності критерію доданої вартості, максимізація якого відповідає інтересам усіх стейкхолдерів підприємства та суспільства в цілому. На основі світового досвіду діяльності глобальних компаній, а також результатів досліджень міжнародних спеціалізованих інституцій, доведено, що виробництво продукції з високим рівнем доданої вартості сприяє підвищенню фінансової ефективності підприємства, його конкурентної позиції та створює передумови для довгострокового стабільного розвитку.

3. Узагальнення сучасних теорій управління, зокрема в межах вартісно-орієнтованого напрямку, дозволило констатувати, що більшість запропонованих підходів побудовано на базі використання фінансових показників доданої вартості, що створюють важелі для управління інвестиційним капіталом. Підтримуючи критику рядом відомих економістів визначальної ролі фінансових аспектів у створенні доданої вартості, визначено, що до розуміння сутності даної категорії слід підходити з позиції широкого охоплення джерел її формування та трактування як багатства, створеного на підприємстві. А також обґрунтовано побудову системи управління доданою вартістю на базі ідентифікації факторів її формування у різних проекціях діяльності підприємства.

4. Конструктивне опрацювання наукової літератури та систематизація власних досліджень дозволили класифікувати фактори створення доданої вартості за шістьма ознаками: етапом вартісного ланцюга, середовищем впливу, аспектами діяльності, вимірюваністю, групами та рівнем універсальності. Визнаючи важливість дослідження широкого спектра вартісних факторів з огляду на запропонований підхід до трактування доданої вартості, слід констатувати, що для кожного підприємства процес ідентифікації факторів створення доданої вартості матиме індивідуальний характер, що визначається стратегією, напрямом діяльності, цільовими ринками, регіональними сегментами тощо.

5. Фактори створення доданої вартості лежать в основі відповідної системи управління як сукупності узгоджених принципів, завдань, елементів і методів, що регулюють процес генерування та реалізації управлінських рішень щодо створення на підприємстві продукції з вищою доданою вартістю. Проектний цикл реалізації й розвитку такої системи включає етапи ідентифікації ключових елементів процесу створення на підприємстві доданої вартості та їхній детальний аналіз, вибір, розробку й реалізацію стратегії конкурентоспроможності, контроль та оцінку ефективності впроваджених заходів.

6. Досвід діяльності вітчизняних підприємств, зокрема виробників молокопродуктів, засвідчив у більшості випадків відсутність або фрагментарність ефективних методів управління доданою вартістю. Проте навіть за такого стану корпоративного управління молокопереробні підприємства представляють один з найрозвиненіших секторів переробної, зокрема харчової, промисловості України зі значною часткою у загальній структурі ВВП і високою рентабельністю молочної продукції.

7. Діагностика результатів діяльності молокопереробних підприємств у розрізі ключових продуктових сегментів і особливостей їхніх виробничих профілів засвідчили існування продуктів з низькою та високою доданою вартістю, що технологічно пов'язані між собою. Це зумовлює особливу актуальність оптимізації продуктових портфелів підприємств молочного сектора за критерієм максимізації доданої вартості.

8. Системно-інтеграційний погляд на управління доданою вартістю на підприємстві дав можливість розробити концептуальну модель формування стійкої доданої вартості, спрямованої на довгострокову стабільність підприємства. П'ять базових етапів упровадження даної системи управління включають аналіз конкурентного середовища та процесів створення доданої вартості на підприємстві, розробку стратегії управління доданою вартістю, впровадження даного підходу, оцінку його ефективності й введення системи періодичної звітності.

9. Ототожнення системи управління доданою вартістю зі стратегією забезпечення довгострокової стабільності підприємства зумовило побудову піраміди доданої вартості з базовим і стратегічним рівнями. Досягнення максимальної ефективності на базовому рівні можливе за умови постійного вдосконалення процесів, продуктів і функціональних проекцій підприємства, а також ефективної інтеграції цілей даної системи управління у стратегію підприємства. Створення доданої вартості вищого рівня пов'язане з використанням соціальної складової як запоруки стабільності та довгострокової успішності підприємства.

10. Апробація результатів дослідження на трьох молокопереробних підприємствах та оцінка ефективності впроваджених заходів доводить цінність запропонованого підходу. Застосований інструментарій аналізу та вдосконалення процесів створення доданої вартості не має обмежень щодо використання його для підприємств інших сфер промисловості.

Реалізація сукупності теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо формування та впровадження системи управління доданою вартістю на вітчизняних підприємствах сприятиме їхньому високоефективному функціонуванню в умовах нестабільності темпів розвитку економіки.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зайцева А.В. Ефективність реструктуризаційних програм у контексті управління ринковою вартістю промислових підприємств / А.В. Зайцева // Реструктуризація промисловості в умовах інвестиційно-інноваційного розвитку економіки: Монографія / О.А. Кириченко, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ін.; За ред. д.е.н., проф. О.А. Кириченка, д.е.н., проф. М.П. Денисенка. - К.: ТОВ «Дорадо-друк», 2009. - с. 37-49. - 0,60 друк. арк.

2. Зайцева А.В. Зростання доданої вартості як мета процесного управління / А.В. Зайцева // Формування ринкової економіки: Збірник наукових праць. - Ч. І. - К.: КНЕУ, 2008. - с. 218-229. - 0,55 друк. арк.

3. Зайцева А.В. Додана вартість як результуючий фактор системи управління підприємством / А.В. Зайцева // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 255: У 9 т. - Т. ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - с. 623-633. - 296. - 0,58 друк. арк.

4. Зайцева А.В. Формування джерел стійкої доданої вартості / А.В. Зайцева // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 260: У 10 т. - Т. ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. - с. 618-625. - 0,45 друк. арк.

5. Зайцева А.В. Функціональні аспекти управління доданою вартістю / А.В. Зайцева // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції вчених і спеціалістів «Теорія і практика підприємницької діяльності». - Сімферополь, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, 2009. - с. 145-147. - 0,25 друк. арк.

6. Зайцева А.В. Методичні принципи аналізу доданої вартості на молокопереробних підприємствах / А.В. Зайцева // Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів, докторантів «Менеджмент підприємницької діяльності». - Сімферополь, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, 2009. - с. 220-222. - 0,23 друк. арк.

7. Зайцева А.В. Додана вартість як результуючий фактор управлінської моделі підприємства / А.В. Зайцева // Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика сучасної економіки»: У 2 т. - Т.2. - Черкаси: ЧДТУ, 2009. - с. 31-34. - 0,22 друк. арк.



АНОТАЦІЯ

Зайцева А.В. Управління доданою вартістю на підприємстві (за матеріалами молокопереробних підприємств) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2010.

Дисертацію присвячено вирішенню проблемних питань управління доданою вартістю на молокопереробних підприємствах у сучасних ринкових умовах. Уточнено сутнісну характеристику категорії «додана вартість» та запропоновано алгоритм розрахунку її величини на базі офіційної фінансової звітності вітчизняних підприємств.

Визначено складові елементи системи управління доданою вартістю на підприємстві.

Наведено оцінку діяльності молокопереробних підприємств України з точки зору створення доданої вартості та ефективності даного процесу. Розроблено методику діагностування джерел формування доданої вартості та запропоновано механізми управління ними за критерієм максимізації цільового показника.

Результати дослідження використані для розробки системного підходу до управління доданою вартістю, що ототожнюється зі стратегією досягнення довгострокової стабільності підприємства. Концептуальне бачення моделі здійснено у вигляді піраміди доданої вартості з базовим і стратегічним рівнями.

На базі окремих підприємств вибірки реалізовано запропонований підхід та здійснено відповідні організаційні зміни. Надано оцінку ефективності впроваджених заходів та запропоновано адекватну систему періодичної звітності.

Ключові слова: додана вартість, управління доданою вартістю, класифікація факторів створення доданої вартості, джерела формування доданої вартості, стратегія формування стійких конкурентних переваг, стабільність, піраміда доданої вартості, соціальна складова діяльності підприємства, додана вартість для суспільства.



АННОТАЦИЯ

Зайцева А. В. Управление добавленной стоимостью на предприятии (на материалах молокоперерабатывающих предприятий) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2010.

Диссертация посвящена решению проблемных вопросов управления добавленной стоимостью на молокоперерабатывающих предприятиях в рыночных условиях хозяйствования. В рамках генезиса концепций добавленной стоимости определены особенности развития научных разработок по исследуемой проблематике на разных этапах развития экономики, уточнена сущностная характеристика категории добавленной стоимости на базе теоретических основ, объясняющих ее происхождение. Предложен метод расчета соответствующего показателя по элементам официальных данных отчетности отечественных предприятий. Исследован широкий спектр взглядов на определение факторов создания добавленной стоимости в различных секторах экономики и разработан их классификатор. Раскрыты элементы системы управления добавленной стоимостью на предприятии по этапам незамкнутого цикла развития данной системы.

В аналитической части работы приведены результаты диагностики текущего состояния, актуальных проблем и перспектив развития молочного рынка Украины. Оценено место отрасли в структуре экономики страны, представлена динамика показателей производства и потребления молокопродуктов, в том числе в разрезе ключевых продуктовых сегментов, сделан вывод о потенциале, сдерживающих факторах и определяющих перспективы развития тенденциях отечественного рынка молока. Приведена динамика результатов деятельности крупнейших предприятий отрасли, формирующих 50% рынка молокопродуктов в Украине, выявлены базовые зависимости между показателями эффективности их функционирования, а также проведено ранжирование молокоперерабатывающих предприятий по объемам создания добавленной стоимости. На базе результатов ранжирования составлен рейтинг, в котором выделены пять диапазонов, представленных предприятиями с разным уровнем добавленной стоимости. В ходе детального анализа чувствительности определены характеризующие параметры лидеров рейтинга, определяющие потенциал создания высоких объемов добавленной стоимости.

На основании статистического анализа продуктовых портфелей представителей ключевых товарных сегментов с наибольшими объемами производства разработана технологическая схема вариантов выпуска молочной продукции с оценкой потенциала прироста стоимости входящего сырья, включающая прогноз динамики соответствующих рынков продукции на ближайшие пять лет на основании среднегодовых темпов прироста потребления.

Результаты исследования использованы для разработки системного подхода к управлению добавленной стоимостью на молокоперерабатывающих предприятиях, представленного в форме незамкнутого цикла развития стоимостной цепочки, который характеризуется превалированием динамических составляющих структуры и сопряжен со стратегией создания стойких конкурентных преимуществ.

Предложена схема диагностики конкурентной среды и сравнения результатов деятельности предприятий по четырем показателям эффективности создания и использования добавленной стоимости. Разработана методика элементного анализа и оптимизации процесса создания добавленной стоимости в разрезе продуктового портфеля, этапов стоимостной цепи и функциональных сфер деятельности предприятия, включающая соответствующий инструментарий оценки их влияния на результирующий показатель и методы постоянного усовершенствования.

Использована диаграмма Харингтона для иллюстрации эффекта от устранения непродуктивных работ в основном бизнес-процессе предприятия на увеличении добавленной стоимости, методика RAVE для оценки эффективности функциональных сфер деятельности предприятия и определения рычагов их усовершенствования, авторская методика оценки вклада продуктовых сегментов в общий показатель добавленной стоимости на предприятии, а также круговая диаграмма Р. Каплински и М. Морриса для определения схемы оптимизации продуктового портфеля по критерию максимизации добавленной стоимости.

Построена пирамида добавленной стоимости с базовым (пороговым) и стратегическим уровнями, иллюстрирующая основной тезис предложенной системы управления, отождествляющий ее со стратегией достижения долгосрочной стабильности предприятия.

В рамках интеграции элементов системы управления добавленной стоимостью со стратегией развития обоснован механизм выбора направления достижения конкурентоспособности на целевых рынках, постоянного усовершенствования стоимостной цепочки предприятия и формирования источников устойчивой добавленной стоимости.

Интегрирована социальная составляющая как фактор достижения стратегической цели предложенной системы управления добавленной стоимости, и представлены актуальные направления создания добавленной стоимости для общества в рамках коммерческой деятельности молокоперерабатывающих предприятий.

На базе предприятий выборки апробирован предложенный подход, внедрены соответствующие организационные мероприятия и адекватная система мониторинга и периодической отчетности, а также представлены результаты оценки эффективности изменений и их влияние на финансовые показатели предприятий в прогнозном периоде.

Ключевые слова: добавленная стоимость, управление добавленной стоимостью, классификация факторов создания добавленной стоимости, источники формирования добавленной стоимости, стратегия формирования стойких конкурентных преимуществ, стабильность, пирамида добавленной стоимости, социальная составляющая деятельности предприятия, добавленная стоимость для общества.



ABSTRACT

Zaytseva A.V. Corporate value added management (based on the materials of the milkprocessing companies) - Manuscript.

...