Системні методи боротьби зі злочинами в економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

АУРСАЛІДІ Максим Вадимович

УДК 343.973:330.34

СИСТЕМНІ МЕТОДИ БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИНАМИ В ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк).

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор Чилікін Олексій Ігорович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри «Фінанси» (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Турило Анатолій Михайлович, Криворізьський технічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Кривий Ріг), завідувач кафедри економічного аналізу і фінансів;

кандидат економічних наук, доцент Саєнко Борис Євгенович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк), доцент кафедри господарського права.

Захист дисертації відбудеться 16 червня 2011 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.128.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 12 травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.В. Шкрабак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах найбільшою небезпекою характеризується злочинність у сфері економіки, структура якої визначена законодавцем і, як відомо, містить у собі три групи злочинів - злочини проти власності, злочини в сфері економічної діяльності і злочини проти інтересів служби в комерційній і іншій організаціях. У своїй сукупності ці злочини не тільки визначають характер сучасної злочинності, але й впливають на кримінологічну безпеку всього суспільства.

Реактивний підхід до процесу боротьби з економічною злочинністю, що організаційно і методологічно визначає цей процес в Україні, не є ефективним в умовах динамічного зовнішнього середовища й обмеженості ресурсів суспільства. Виходячи з цього, потрібна розробка методів і механізмів боротьби з економічними злочинами, що враховують системні закономірності формування і поширення економічної злочинності на ранніх етапах їх виникнення, що можна здійснити винятково в рамках процесу державного регулювання економіки. Подібний підхід потребує формування концептуальних положень, розробки відповідної методології й удосконалення існуючої організаційної структури, яка складає основу механізму боротьби з економічною злочинністю.

Процес боротьби з економічною злочинністю, його основні особливості розглянуті в ряді наукових праць. Зокрема, питання прогнозування в сфері боротьби зі злочинністю досліджувалися в роботах таких авторів, як Г. Аванесов, А. Алексєєв, Ю. Антонян, М. Бабаєв, Г. Коимшиді, О. Кузьмінський, В. Кудрявцев, Н. Кузнєцова, В. Лунєєв, Г. Миньковський, В. Новачків, А. Ситковський, В.Тишенко.

Важливим для аналізу економічної злочинності як явища є підхід до дослідження девіантного поводження в економіці, що розглядають, Д. Богиня, В. Веткін, Е. Воробйов, О. Вишневський, С. Гриценко, С. Ковальов, Ю. Латов, В. Лагутін, Т. Меркулова, Р. Паламарчук, В. Попович, О. Прутська, М. Семикіна, а також - напрямки розвитку економіки України, реалізація яких створює передумови для зниження економічної злочинності, сформовані у роботах О. Азарян Г. Губерної, В. Дорофієнка, О. Поважного, Ф. Поклонського, Б. Саєнка, А. Турила, О. Чилікіна. Проте, традиційно процес боротьби з економічною злочинністю розглядається в рамках кримінології, при цьому не враховується його значимий етап - генерування управлінського впливу, що здійснюється органами державного регулювання економіки; крім того недостатньо уваги приділено системному аналізу явища економічної злочинності, його генезису і механізмам поширення в заданій соціально-економічній системі.

Зазначена проблема визначила вибір теми, мети і завдань цього дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в рамках теми «Фінансовий механізм державного управління економікою України» (2006 р., номер державної реєстрації 0104U008798). Матеріали дисертаційної роботи є частиною розробок теоретичних і методичних положень комплексного підходу до вирішення завдання боротьби з економічною злочинністю як передумови відновлення економічного зростання.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка методів і удосконалення механізму боротьби з економічною злочинністю з урахуванням закономірностей теорії систем.

Для досягнення поставленої мети в роботі поставлено и вирішено такий комплекс завдань:

провести аналіз системного аспекту поняття економічної злочинності;

проаналізувати економічну злочинність в контексті ефективності економічного регулювання;

виявити особливості державного регулювання і сучасних методів боротьби з економічною злочинністю в Україні;

сформулювати концептуальні положення і розробити алгоритм формування управлінського впливу з урахуванням мінімізації рівня економічної злочинності;

обґрунтувати системні методи боротьби з економічними злочинами в термінах і поняттях теорії комунікацій;

застосувати алгоритм формування управлінського впливу з урахуванням мінімізації рівня економічної злочинності для України;

удосконалити механізм боротьби з економічною злочинністю в Україні: сформувати організаційну структуру, що забезпечує прогнозний підхід до регулювання економічної злочинності; обґрунтувати методологічний аспект механізму боротьби з економічною злочинністю.

Об'єкт дослідження - процес державного регулювання економіки.

Предмет дослідження - методи і механізм боротьби з економічною злочинністю в рамках процесу державного регулювання економіки.

Методи дослідження. У дисертації використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, що дозволили розробити методи й удосконалити механізм боротьби з економічною злочинністю в Україні. Зокрема, були застосовані методи: дефинування поняття «економічний злочин», яке розглянуте як вид девіантного поводження й адаптаційний механізм суб'єктів економічних відносин; аналізу даних кримінальної статистики, що характеризують рівень економічної злочинності в Україні; системний підхід - при розробці алгоритму формування управлінського впливу з урахуванням мінімізації рівня економічної злочинності; аналізу стану зовнішнього середовища для економіки України - при визначенні тенденцій розвитку економічної злочинності; теоретичного узагальнення в рамках теорії комунікацій системних методів боротьби з економічної злочинністю, заснованих на регулюванні поширення економічного злочину як адаптаційного механізму.

Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та зарубіжні публікації, відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; дані статистики, що відображують економічну злочинність в Україні та її динаміку в період кризи, законодавство України, що регулює процес боротьби з економічною злочинністю, результати досліджень, проведених провідними науковими організаціями України, а також безпосередньо автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці методів і удосконаленні механізму боротьби з економічною злочинністю з урахуванням закономірностей теорії систем. Цей результат розкривається в наступних положеннях:

уперше:

запропоновано визначити відповідність понять «адаптаційний механізм» та «економічний злочин» як адаптаційний механізм, що формально закріплений у законодавстві як такий, що порушує стійкість функціонування економічної системи та її частин;

розроблено системні методи боротьби з економічними злочинами в термінах і поняттях теорії комунікацій;

удосконалено:

механізм боротьби з економічною злочинністю в Україні за рахунок розробки організаційної структури, що забезпечує прогнозний підхід до регулювання економічної злочинності, та сформованого методологічного аспекту механізму боротьби з економічною злочинністю, який включає набір методів і підходів (алгоритм формування управлінського впливу, класифікацію адаптаційних механізмів, системні методи та результати кримінологічної експертизи);

процес формування управлінського впливу, заснованого на виявлених закономірностях взаємодії керованих об'єктів і зовнішнього середовища, з метою створення передумов мінімізації рівня економічної злочинності;

одержали подальшого розвитку:

розгляд поняття «економічний злочин» як девіантного поводження суб'єктів економічних відносин, пропозиції про необхідність формування управлінського впливу, що мінімізує рівень економічної злочинності, у рамках процесу державного регулювання економіки;

методичний підхід до аналізу економічної злочинності в контексті виявлення впливу на рівень розвитку економіки країни, складовими якого є забезпечення адаптації суспільства до зовнішнього середовища, задоволення потреб населення шляхом підвищення якості життя, що створює умови для формування макроекономічної рівноваги;

науковий підхід до вибору методів боротьби з економічною злочинністю, таких як реактивний, диференційований (аналітичний) та прогнозний, використання яких створює передумови для узгодження дії всіх гілок влади і забезпечує можливості підвищення їх взаємодії при виконанні ними своїх прогнозних, аналітичних, контрольних та стратегічних функцій.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження мають системні методи боротьби з економічною злочинністю, алгоритм формування управлінського впливу з метою мінімізації рівня економічної злочинності, а також методи прогнозування економічної злочинності, сформовані в дослідженні.

Результати проведеного дослідження впроваджені на базі Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації (Довідка про впровадження №785 від 19.10.2010 р.): прийняті до уваги концептуальні положення дослідження й алгоритм формування управлінського впливу з метою мінімізації рівня економічної злочинності; визнане за доцільне введення кримінологічної експертизи нормативних документів, що регулюють економічні відносини на рівні регіону.

Концептуальні та методичні положення дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-методичну роботу Донецького державного університету управління (довідка про впровадження №01-12/1095 від 08.09.2010 р.). Зокрема, до змісту учбового курсу «Державне регулювання економіки» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» увійшли наступні теоретичні та методичні положення: відповідність понять «адаптаційний механізм» та «економічний злочин» та їх зміст в контексті забезпечення стійкості функціонування економічної системи та її частин; алгоритм формування управлінського впливу, заснований на закономірностях взаємодії керованих об'єктів і зовнішнього середовища, спрямований на створення передумов мінімізації рівня економічної злочинності; системні методи боротьби з економічними злочинами, сформульовані в термінах і поняттях теорії комунікацій.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням. В ній автору належать результати аналізу теоретичних підходів до формування методів боротьби з економічною злочинністю, обґрунтування напрямків формування системних методів боротьби з економічною злочинністю, удосконалення організаційного і методологічного аспектів механізму боротьби з економічною злочинністю в Україні.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методичні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені на VI міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта без кордонів - 2010» (м. Перемишль, Польща 7-15 грудня 2010 р.), а також на наукових конференціях Донецького державного університету управління (м. Донецьк, 2008-2010 рр.).

Публікації. По темі дисертаційного дослідження автором опубліковано 6 робіт, з них: 5 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, а також 1 стаття у збірнику матеріалів конференції. Загальний обсяг публікацій складає 2,2 д.а., з них 2,2 д.а. належать особисто автору.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатку. Загальний обсяг дисертації складає 177 сторінок, у тому числі 14 таблиць і 26 рисунків, які наведено на 20 сторінках, список використаних джерел із 150 найменувань (приведений на 13 сторінках), два додатки (2 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 - «Теоретичні підходи до формування методів боротьби з економічною злочинністю» - проведено аналіз системного аспекту поняття економічної злочинності; проаналізовано економічну злочинність в контексті ефективності економічного регулювання; виявлено особливості державного регулювання і сучасних методів боротьби з економічною злочинністю в Україні.

Економічна злочинність є значимою характеристикою стану національної економіки, яка визначає рівень її організації та ефективність державного регулювання. Економічні злочини є частиною корисливої злочинності, безпосередньо пов'язаної з економічними відносинами в країні й у світі. Розуміння цієї групи діянь ще більш невизначено, чим сама корислива злочинність. Проте, ці злочини в багатьох країнах розглядаються у вигляді самостійної групи.

Початок розробки явлення про економічну злочинність в ринковій економіці було покладено в 1945 р. поняттям білокомірцевої злочинності в США як злочинності, спричиненої високопоставленими особами в сфері бізнесу. Пізніше до цих злочинів стали відносити ухилення від податків, комп'ютерні й інші злочини, що заподіюють шкоду економіці держави, її окремим секторам, підприємницькій діяльності, а також економічним інтересам окремих груп громадян. Перелік цих злочинів розширився до 20-30 складів.

Розглядаючи феномен економічної злочинності, необхідно враховувати його специфічні ознаки:

сукупність цих злочинів відбувається в сфері економічних відносин;

об'єктом злочинних зазіхань виступають, насамперед, відносини власності в різних матеріалізованих формах. Найбільш очевидна форма злочинності в сфері економіки - розкрадання власності. До цієї ж категорії можуть бути віднесені посадові злочини (зловживання владою чи службовим становищем, хабарництво), якщо вони відбуваються в зв'язку, із приводу чи в процесі економічних відносин;

економічну злочинність не можна розглядати як щось існуюче окремо від соціальної, економічної структури суспільства, вони органічно пов'язані;

економічна злочинність виражається, насамперед, у сукупності корисливих зазіхань на власність, порядок управління економікою з боку осіб, що виконують визначені функції в системі економічних відносин;

злочинне поводження в економічній сфері безпосередньо породжується ослабленням соціального контролю над протиправними й антигромадськими інтересами окремих осіб і груп, що випливають з умов їх економічної діяльності, яка, у свою чергу, тісно пов'язана з природою господарських відносин на певному етапі розвитку суспільства, економіки і т.ін.

Найбільш важливою ознакою економічної злочинності є її системний зв'язок із соціальною, економічною, політичною структурою суспільства. Цей факт визначає недостатність заходів щодо контролю та стримування по відношенню до цього типу порушень закону. Функції боротьби з економічною злочинністю в Україні делеговані Державній службі боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ), яка є складовою частиною кримінальної міліції системи МВС.

Основні підходи до вибору методів боротьби з економічною злочинністю запропоновано розділити на три основні групи:

реактивний підхід, що передбачає реакцію на вже скоєні злочини незалежно від їх якісних характеристик. При застосування цього підходу визначальними є функції контролю та стримування, які виконуються переважно оперативними відділами ДСБЕЗ;

диференційований (аналітичний) підхід, яким передбачено наявність «зворотного зв'язку» між аналітичними відділами ДСБЕЗ та законодавчими органами. Цей підхід дозволяє інформувати законодавчі органи влади про випадки недосконалості законодавства, які знижують ефективність функціонування національної економіки по причині їх невідповідності змінам, що відбулися;

адаптивний підхід, який дозволяє прогнозувати комплексні зміни в економічній, соціальній, політичній сферах суспільства і адаптувати законодавчі норми до можливих змін в економіці заздалегідь. Необхідно зазначити, що в цьому випадку реалізація цього підходу неможлива без залучення органів державного регулювання економіки, функції яких включають різни види прогнозів (рис. 1).

Рис. 1. Підходи до боротьби економічною злочинністю (за рівнем складності)

Для реалізації третього підходу необхідно вивчити закономірності, причини виникнення злочинів в економіці, а також виявити умови їх виникнення. Методологічна основа, по мірі збільшення рівня складності підходу, що застосовується, доповнюється новими методами, які дозволяють досягти кінцевої мети для всіх органів влади, залучених до боротьби з економічною злочинністю, - забезпечення ефективного функціонування національної економіки. Таким чином, формальний підхід до боротьби з економічною злочинністю далеко не завжди дозволяє досягти кінцевої мети - забезпечити ефективне функціонування економіки країни. Ця мета досягається узгодженими діями всіх гілок влади, що передбачає збільшення рівня їх взаємодії при виконанні прогнозних, аналітичних, контрольних та стримуючих функцій. З огляду на це, запропоновано застосування прогнозного підходу до боротьби з економічною злочинністю в Україні, який потребує залучення органів державного управління економікою до виконання функцій прогнозу комплексних змін в економічній, соціальній, політичній сферах суспільства і розробки рекомендацій щодо адаптації законодавчих норм до майбутніх економічних змін.

У розділі 2 - «Формування системних методів боротьби з економічною злочинністю» - обґрунтовано концептуальні положення і розроблено алгоритм формування управлінського впливу з урахуванням мінімізації рівня економічної злочинності; обґрунтовано системні методи боротьби з економічними злочинами в термінах і поняттях теорії комунікацій; та аргументовано напрямки використання запропонованого алгоритму.

Основні концептуальні положення формування системних методів боротьби з економічною злочинністю засновані на розгляді національної економіки як системи з управлінням, що схематично представлено на рис. 2.

економічний злочинність боротьба

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Загальна структурна схема системи з управлінням

Під об'єктом управління S1 будемо розуміти національну економічну систему, під S2 - керуючу систему - систему державного регулювання економіки. Під зовнішнім впливом на об'єкт управління - сукупність зовнішніх факторів - S3, що визначають стан національної економіки. Зовнішні фактори впливу являють собою зовнішнє середовище для національної економіки і можуть бути розглянуті як окрема система. Тоді N - інформація про стан зовнішнього середовища (зовнішні впливи на об'єкт управління); N' - достовірна інформація про стан зовнішнього середовища, що є в керуючій системі; Х - командна інформація (законодавство, нормативні акти, що регулюють економічну діяльність); Y - інформація про стан об'єкта управління; Y' - достовірна інформація про стан об'єкта управління, що є в керуючій підсистемі. З потоку інформації, яка є в наявності в керуючій системі, варто виділити її достовірну частину як ту, котра приводить до формування командної інформації - управлінського впливу, адекватного стану об'єкта управління і зовнішнього середовища.

Запропоновано наступний алгоритм формування управлінського впливу з метою мінімізації рівня економічної злочинності, заснований на закономірностях взаємодії керованого об'єкта і зовнішнього середовища: 1) аналіз і прогноз стану зовнішнього середовища; 2) аналіз і прогноз стану об'єкта управління - базових потреб суспільства і ступеня їх задоволення; 3) прогноз взаємодії економічної системи як сукупності суб'єктів господарювання і зовнішнього середовища, виявлення потенційних напрямків формування адаптаційних механізмів (аналіз і прогноз поводження). 4) визначення характеристик управлінського впливу, що мінімізує рівень економічної злочинності. В умовах стабільного зовнішнього середовища доцільним є стимулювання якісного зростання потреб і інгібірування кількісного зростання; в умовах динамічного зовнішнього середовища - стимулювання поширення конструктивних адаптаційних механізмів і інгібірування деструктивних.

Визначено відповідність понять «адаптаційний механізм» (АМ) і «економічний злочин». Під економічним злочином запропоновано розуміти ті адаптаційні механізми суб'єктів економічних відносин, що формально відображені в цей момент часу в карному законодавстві. Таким чином, економічний злочин - це той адаптаційний механізм, що формально закріплений у законодавстві як порушуючий стійкість функціонування економічної системи та її частин. Для формування системних методів боротьби з економічними злочинами розглянуто процес поширення адаптаційного механізму як комунікаційного сигналу в соціально-економічній системі. Основні закономірності поширення адаптаційних механізмів представлені в теорії комунікацій у великих соціальних групах. Завдання теорії комунікацій, по Е. Барнуву, полягає в тому, щоб виявити «усі шляхи, по яких інформація, ідеї й установки поширюються серед індивідів, груп, націй і поколінь». Зміст комунікаційних повідомлень має включати: знання й вміння (комунікант щось знає чи вміє і може поділитися цим досвідом з іншими людьми); стимули (вольові впливи, що спонукують до активності); емоції (комуніканту важливо емоційно «розрядитися», одержати співчуття, а реципієнт шукає позитивних емоцій і щиросердечного комфорту). У цьому випадку має місце не будь-який вид інформації, що може бути переданий у суспільстві, а безпосередньо адаптаційний механізм, який може бути розглянутий як алгоритм дії, чи спосіб взаємодії індивіда чи групи із зовнішнім середовищем, що відрізняється більшою ефективністю, чим попередні. Адаптаційний механізм може бути переданий (засвоєний) як у процесі міжособистісної комунікації, так і в процесі комунікації індивіда і групи. З огляду на той факт, що економічна злочинність - явище сугубо професійне, можна говорити про комунікації в професійних групах, у процесі яких успадковуються способи більш ефективного споживання речовини, енергії, інформації (наприклад, ухиляння від сплати податків, розкрадання бюджетних коштів і т.ін.).

Відсутність формальної і реальної загрози покарання за застосування визначеного адаптаційного механізму (за здійснення відповідного економічного злочину) стимулює процес поширення комунікацій у соціальних групах. Поширення нового виду економічного злочину як адаптаційного механізму здійснюється по тим же законам, як поширюються нові ідеї, технології, мода. При цьому швидкість поширення залежить від успішності його застосування. Зокрема, відсутність покарання за визначений вид економічного злочину стимулює процес його поширення і збільшує його швидкість. Навпроти, інформування представників цього професійного, соціального середовища про «неуспішність» економічного злочину, сповільнює, або зупиняє процес його поширення.

Виходячи з вищевикладених закономірностей поширення комунікаційних сигналів у соціально-економічній системі, сформульовано методи боротьби зі злочинами в економіці. В залежності від ступеня поширення виділено наступні методи боротьби зі злочинами в економіці (рис. 3).

Рис. 3. Системні методи боротьби зі злочинами в економіці

Метод дії на випередження являє собою проактивный метод реагування на загрозу поширення адаптаційного механізму, обґрунтований прогнозом його імовірності. Метод обмеження дифузії адаптаційного механізму - реактивний метод, спрямований на зупинку поширення адаптаційного механізму в соціально-економічній системі в режимі реального часу. Метод мінімізації наслідків - реактивний метод усунення, зниження впливу адаптаційного механізму, що вже поширився в системі, що підтверджено результатами аналізу. Таким чином, виділяються два методи реагування, засновані на результатах аналізу, і один метод, що потребує для його застосування даних прогнозу економічної злочинності.

При цьому, не кожен адаптаційний механізм, що генерується суб'єктами економічних відносин, є негативним для розвитку суспільства. Історії відомі випадки, коли масове порушення законодавчих норм приводило до скасування цих норм у законодавстві, що відбувалося в результаті еволюції економічних відносин і систем їх регулювання, тому що далеко не всі норми, відзначені в законодавстві здатні завдати дійсно значної шкоди для економіки країни, держави й інших суб'єктів економічних відносин. Це особливо стосується тих адаптаційних механізмів, які є новими і формується у відповідь на зміну умов зовнішнього середовища. Тому оцінку кожного адаптаційного механізму доцільно проводити по двох основних критеріях: рівню його ефективності у задоволенні потреб суб'єктів економічних відносин і рівню його небезпеки для різних груп об'єктів. Висока ефективність і високий рівень небезпеки адаптаційного механізму автоматично переводить його в категорію найбільш небезпечних економічних злочинів з високим ступенем потенційного поширення.

Ефективність адаптаційного механізму запропоновано визначати на основі оцінки відношення отриманого результату (фінансових коштів, власності, цінності - у вартісному вираженні) до витрат ресурсів (часу, енергії, фінансових коштів), необхідних для його одержання. Така оцінка є певною мірою умовною і суб'єктивною, тому що цінність отриманого результату різна для більшості економічних суб'єктів. Проте, вона дозволяє проілюструвати закономірності, що визначають швидкість поширення адаптаційного механізму в соціально-економічній системі.

З урахуванням вищевикладеного, запропоновано наступний коефіцієнт поширення адаптаційного механізму (економічного злочину) у соціально-економічній системі, що ілюструє вищевикладені залежності:

де

Kdif - коефіцієнт поширення адаптаційного механізму (коефіцієнт дифузії);

E - ефективність адаптаційного механізму (відношення отриманого результату до витрат притягнутих для цього ресурсів);

P - жорсткість покарання за заданий вид економічного злочину;

kp - імовірність реального застосування покарання;

kim - коефіцієнт опірності суспільства (чи його окремих груп) до зовнішнього впливу у вигляді економічного злочину.

Коефіцієнт дифузії відображує наступну закономірність: швидкість поширення адаптаційного механізму прямо пропорційна його ефективності для заданого економічного суб'єкта і обернено пропорційна формальному покаранню за його використання, зваженому на імовірність реального застосування цього покарання і на коефіцієнт опірності суспільства, або його окремих груп до заданого впливу.

Таким чином, чим нижче імовірність покарання за заданий вид економічного злочину, незважаючи на його вагу, тим вище швидкість поширення ефективного адаптаційного механізму в соціально-економічній системі. У свою чергу, чим вище коефіцієнт опірності суспільства, заснований на його поінформованості і здатності відстоювати свої права, тим нижче ефективність застосування окремого економічного злочину і, відповідно, нижче швидкість його поширення.

По ступеню спрямованості економічного злочину як адаптаційного механізму можна виділити: збиток для суб'єкта (суб'єктів) економічних відносин - характеризує взаємодію в рамках економічної системи; збиток для держави, що виявляється в порушенні норм і правил, які визначають функціонування держави як соціального інституту. Більш детально, це виявляється в несплаті податків, у виконанні функцій, властивих тільки державі, у розкраданні бюджетних коштів, державної і комунальної власності, у розвитку тіньової економіки, що є прямою загрозою національній безпеці; збиток для економічних інститутів виявляється в порушенні норм і правил, що визначають функціонування інститутів ринкової економіки - конкуренції, приватної власності, авторського права й інтелектуальної власності, економічної свободи, руху факторів виробництва (товарів, капіталу, робочої сили); збиток для навколишнього середовища - порушення принципів коеволюції природи і суспільства, режимів використання природних ресурсів.

Кожний з цих напрямків характеризується тимчасовим аспектом: від короткострокового впливу - до довгострокового, що заподіює збиток не тільки в момент здійснення злочину, але й у довгостроковій перспективі. Короткостроковий вплив потребує миттєвої реакції, а довгостроковий - системного впливу за допомогою додаткових регуляторних механізмів.

У розділі 3 - «Механізм боротьби з економічною злочинністю в Україні: організаційний і методологічний аспекти»- удосконалено механізм боротьби з економічною злочинністю в Україні: удосконалено організаційну структуру, що забезпечує прогнозний підхід до регулювання економічної злочинності, а також методологічний аспект механізму боротьби з економічною злочинністю.

Формування організаційної структури, що забезпечує адаптивний підхід до регулювання економічної злочинності, засновано на деталізації процесу регулювання економічної злочинності, формулюванні основних функцій, що потребують здійснення для досягнення необхідних цілей, і обґрунтуванні формування нової організаційної структури, або делегування цих функцій вже існуючим органам влади і забезпечення механізмів координації і зв'язків між ними.

Виділено декілька етапів у процесі боротьби з економічною злочинністю, що відрізняються основними функціями і характером управлінського впливу на процес: 1) аналіз і прогноз економічної злочинності; 2) оперативна діяльність: виявлення і розкриття економічних злочинів; 3) зворотний зв'язок між економічною системою і системою регулювання економічних відносин Якщо другий і третій етапи процесу: здійснюються Державною службою боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ), що є складовою частиною кримінальної міліції системи МВС, те перший етап «аналіз і прогноз економічної злочинності» доцільно здійснювати в тих органах державного регулювання, які генерують управлінський вплив, що регулює економічні відносини. До таких органів на центральному рівні управління відносяться: Верховна Рада України, сферою діяльності якої є формування законодавства; а також Кабінет Міністрів України, що генерує підзаконні акти.

З урахуванням закономірностей розвитку складних відкритих динамічних систем, а також поводження суб'єктів економічних відносин, запропоновано наступний підхід до організації аналізу і прогнозу як етапу процесу боротьби з економічною злочинністю (рис. 4). Першим напрямком реалізації функції аналізу і прогнозу економічної злочинності є аналіз і прогноз причин економічної злочинності як результату взаємодії економічної системи і зовнішнього середовища. По суті, аналіз і прогноз у рамках цього напрямку передбачає прогнозну оцінку зміни зовнішнього середовища, прогнозну оцінку стану економічної системи і поведінковий прогноз, на основі використання закономірностей поводження суб'єктів господарювання, імовірності їх девіантного поводження. Другим напрямком реалізації цієї функції - є аналіз і прогноз причин економічної злочинності як результату державного законодавчого регулювання національної економіки.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Напрямки реалізації функцій аналізу і прогнозу

Для здійснення перерахованих функцій запропоновано методологічний аспект механізму боротьби з економічною злочинністю, що включає наступний набір методів і підходів: 1) алгоритм формування управлінського впливу, спрямованого на стримування економічної злочинності; 2) класифікацію адаптаційних механізмів за рівнем ефективності і небезпеки, принципи оцінки небезпеки адаптаційних механізмів для соціально-економічних систем; 3) системні методи боротьби з поширенням економічних злочинів як адаптаційних механізмів; 4) кримінологічна експертиза нормативно-правових актів (рис. 5).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Складові методологічного аспекту механізму боротьби з економічною злочинністю

В якості основного елементу прогнозування економічної злочинності запропоновано використовувати метод сценарного моделювання «what, if». У процесі роботи групи по кримінологічній експертизі нормативно-правових актів виділено два основних етапи (рис. 6).

Вступний етап: характеристика системи (поточний стан процесу, об'єкта, системи, організації - на основі даних статистики, аналітики і соціологічних опитувань) - моделювання внесення змін за допомогою нормативно-правового акта - прогноз поводження системи. Робочий етап: моделювання внесення змін за допомогою відкоригованого нормативно-правового акта - прогноз поводження системи. Ця процедура є ітеративною і здійснюється доти, доки прогноз поводження системи не буде сприятливим. Результатом прогнозування є сценарій розвитку кримінологічної ситуації.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 6. Етапи роботи групи по кримінологічній експертизі нормативно-правових актів

Як правило, розглядається декілька можливих сценаріїв: сценарій, що відображує існуючі тенденції розвитку явищ, не враховуючий можливий спрямований вплив на них у майбутньому; сценарій, що передбачає найкращий з можливих варіантів розвитку подій під дією запропонованих заходів; сценарій, що передбачає найгірший з можливих варіантів розвитку подій. Таким чином, застосування сценарного моделювання як інтегрального методу прогнозування дозволить здійснити аналіз і прогноз економічної злочинності, а також розробити корекції нормативно-правових актів, що регулюють економічні відносини в Україні.

ВИСНОВКИ

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у вирішення актуального наукового завдання - розробки методів і удосконалення механізму боротьби з економічною злочинністю з урахуванням закономірностей теорії систем. Цей результат розкривається в наступних положеннях:

1. Доведено, що економічна злочинність характеризується девіантним поводженням членів економічної системи, що порушує прийняті в ній норми, за які передбачена кримінальна відповідальність. Визначено, що, незважаючи на значимість суб'єктивного чинника в розвитку явища економічної злочинності, для процесів державного регулювання важливе значення має аналіз об'єктивних умов середовища в заданий період часу, які створюють сприятливе середовище для здійснення економічних злочинів, що обумовлює концентрацію уваги на процесах державного регулювання економіки.

2. Визначено, що основними цілями економічного регулювання є: забезпечення адаптації суспільства до зовнішнього середовища; задоволення потреб населення шляхом підвищення якості життя; забезпечення макроекономічної рівноваги. Через те, що економіка визначає ступінь адаптації суспільства до навколишнього фізичного середовища, ступінь виживання людей, поводження економічних суб'єктів доцільно розглядати як формування адаптаційних механізмів, що дозволяють їм досягати цілей виживання і розвитку шляхом задоволення актуальних потреб.

Визначено відповідність понять «адаптаційний механізм» і «економічний злочин»: під економічним злочином розуміються ті адаптаційні механізми суб'єктів економічних відносин, що формально відображені в даний момент часу в кримінальному законодавстві. Таким чином, економічний злочин - це той адаптаційний механізм, що формально закріплений у законодавстві як такий, що порушує стійкість функціонування економічної системи та її частин. Аргументовано положення про те, що процес державного регулювання економічної злочинності полягає, у першу чергу, у чіткій фільтрації тих адаптаційних механізмів, які є економічними злочинами; і в другу чергу, у забезпеченні покарання за здійснення економічних злочинів.

3. Визначено підходи до вибору методів боротьби з економічною злочинністю: а) реактивний підхід, що передбачає реакцію на вже скоєні злочини незалежно від їх якісних характеристик; б) диференційований (аналітичний) підхід, який передбачає наявність «зворотного зв'язку» між аналітичними відділами ДСБЕЗ і законодавчими органами. в) прогнозний підхід, що дозволяє прогнозувати комплексні зміни в економічній, соціальній, політичній сферах суспільства й адаптувати законодавчі норми до можливих змін в економіці заздалегідь.

Запропоновано застосування прогнозного підходу до боротьби з економічною злочинністю в Україні, що потребує залучення органів державного управління економікою до виконання функцій прогнозу комплексних змін в економічній, соціальній, політичній сферах життя суспільства і розробки рекомендацій щодо адаптації законодавчих норм до майбутніх економічних змін. У цілому, концепцію регулювання економічної злочинності запропоновано трансформувати з позиції усунення наслідків економічних злочинів до управління причинами цих явищ.

4. Сформульовано концептуальні положення, які засновані на закономірностях взаємодії об'єкта управління і зовнішнього середовища, і розроблено алгоритм формування управлінського впливу з урахуванням мінімізації рівня економічної злочинності. Алгоритм передбачає виконання наступних етапів: 1) аналіз і прогноз стану зовнішнього середовища; 2) аналіз і прогноз стану об'єкта управління - базових потреб суспільства і ступеня їх задоволення; 3) прогноз взаємодії економічної системи як сукупності суб'єктів господарювання і зовнішнього середовища, виявлення потенційних напрямків розробки адаптаційних механізмів (аналіз і прогноз поводження економічних суб'єктів). 4) визначення характеристик управлінського впливу, що мінімізує рівень економічної злочинності

5. В залежності від ступеня поширення економічного злочину як адаптаційного механізму виділено наступні методи боротьби зі злочинами в економіці: метод дії на випередження (аналіз ситуації і прогноз) - являє собою проактивний метод реагування на загрозу поширення адаптаційного механізму, обґрунтований прогнозом його імовірності: метод обмеження дифузії адаптаційного механізму - реактивний метод, спрямований на зупинку поширення адаптаційного механізму в соціально-економічній системі в режимі реального часу; метод мінімізації наслідків - реактивний метод усунення, зниження впливу адаптаційного механізму, який вже поширився в системі, що підтверджено результатами аналізу. Таким чином, виділяються два методи реагування, засновані на результатах аналізу, і один метод, що потребує для його застосування даних прогнозу економічної злочинності.

6. Визначено в процесі застосування алгоритму формування управлінського впливу з урахуванням мінімізації рівня економічної злочинності для України, що період економічної кризи в Україні характеризувався істотним збільшенням кількості злочинів проти власності, і що найбільш важливо - в особливо великих розмірах; незаконною приватизацією державного і комунального майна, злочинів з використанням бюджетних коштів і в сфері земельних відносин. З урахуванням прогнозу високого рівня мінливості зовнішнього середовища і тенденцій розвитку економічної злочинності визначено, що економічна злочинність в Україні буде набувати риси організованої і міжнародної, буде поширювати свій вплив на фінансово-кредитну і банківську системи, сферу зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, будуть удосконалитися способи здійснення шахрайства з кредитами і фінансовими ресурсами; прогнозується також подальше поширення рейдерства.

7. При удосконаленні механізму боротьби з економічною злочинністю в Україні запропонована організаційна структура, що забезпечує прогнозний підхід до регулювання економічної злочинності; сформований методологічний аспект механізму боротьби з економічною злочинністю.

Організаційна структура заснована на виділенні декількох етапів у процесі боротьби з економічною злочинністю, що відрізняються основними функціями і характером управлінського впливу на процес. До них віднесені: аналіз і прогноз економічної злочинності; оперативна діяльність: виявлення і розкриття економічних злочинів; зворотний зв'язок.

Виділено два напрямки аналізу і прогнозу економічної злочинності: аналіз і прогноз причин економічної злочинності як результату взаємодії економічної системи і зовнішнього середовища; аналіз і прогноз причин економічної злочинності як результату державного законодавчого регулювання національної економіки. Для реалізації цих функцій запропоновано формування груп по кримінологічній експертизі нормативно-правових актів при Верховній Раді України і Кабінеті Міністрів України, що складаються з фахівців різного профілю, діяльність яких координується у рамках мережної організаційної структури. Основним методом роботи групи має стати сценарне моделювання в рамках системного аналізу, об'єднуючою методологією - системний підхід.

Методологічний аспект механізму боротьби з економічною злочинністю, сформований у дослідженні, включає наступний набір методів і підходів: алгоритм формування управлінського впливу, спрямованого на стримування економічної злочинності; класифікація адаптаційних механізмів за рівнем ефективності і небезпеки, принципи оцінки небезпеки адаптаційних механізмів для соціально-економічних систем; системні методи боротьби з поширенням економічних злочинів як адаптаційних механізмів; кримінологічна експертиза нормативно-правових актів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Аурсаліді М.В. Методи та підходи до боротьби з економічною злочинністю / М.В. Аурсаліді // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2008. - т.ІХ, вип. 103, серія „Економіка”. - С. 36-43.

2. Аурсалиди М.В. Системные методы борьбы с экономическими преступлениями в терминах и понятиях теории коммуникаций / М.В. Аурсалиди // Маркетинг і економічний розвиток підприємства: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2009. - т.Х, вип. 144, серія „Економіка”. - С. 297-306.

3. Аурсалиди М.В. Государственное регулирование экономики: к вопросу о целеполагании / М.В. Аурсалиди // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2010. - т.ХІ, вип. 157, серія „Економіка”. - С. 92-102.

4. Аурсалиди М.В. Концептуальные положения механизма борьбы с экономической преступностью / М.В. Аурсалиди // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2010. - т.ХІ, вип. 165, серія „Економіка”. - С. 21-31.

5. Аурсалиди М.В. Организационный подход к анализу и прогнозу экономической преступности / М.В. Аурсалиди // Економічний вісник: науковий журнал Національного гірничого університету. - Дніпропетровськ, 2011. - вип. 1, серія „Економіка”. - С. 32-41.

Статті у збірниках матеріалів конференцій:

6. Аурсаліді М.В. Основні положення механізму боротьби з економічною злочинністю з урахуванням закономірностей теорії систем / М.В. Аурсаліді // Наука і освіта без кордонів - 2010: VІ міжнародна наук.-практ. конф., 7-15 грудня 2010 р.: тези доп. - м. Перемишль, 2010. - С.55-58.

АНОТАЦІЯ

Аурсаліді М.В. Системні методи боротьби зі злочинами в економіці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Донецьк, 2011.

Дисертацію присвячено розробці методів і удосконаленню механізму боротьби з економічною злочинністю з урахуванням закономірностей теорії систем. Проведено аналіз системного аспекту поняття економічної злочинності, поняття «економічний злочин» розглянуте як «адаптаційний механізм» суб'єктів економічних відносин. Проаналізовано економічну злочинність в контексті ефективності економічного регулювання. Виявлено особливості державного регулювання і сучасних методів боротьби з економічною злочинністю в Україні. Сформульовано концептуальні положення і розроблено алгоритм формування управлінського впливу з урахуванням мінімізації рівня економічної злочинності. Обґрунтовано системні методи боротьби з економічними злочинами в термінах і поняттях теорії комунікацій. Застосовано алгоритм формування управлінського впливу з урахуванням мінімізації рівня економічної злочинності для України. Удосконалено механізм боротьби з економічною злочинністю в Україні: сформовано організаційну структуру, що забезпечує прогнозний підхід до регулювання економічної злочинності, а також методологічний аспект механізму боротьби з економічною злочинністю.

Ключові слова: економічна злочинність, система, адаптаційний механізм, метод, державне регулювання, механізм боротьби з економічною злочинністю, прогнозний підхід.

АННОТАЦИЯ

Аурсалиди М.В. Системные методы борьбы с преступлениями в экономике. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Донецк, 2011.

Диссертация посвящена разработке методов и усовершенствованию механизма борьбы с экономической преступностью с учетом закономерностей теории систем.

В процессе анализа системного аспекта понятия экономической преступности обосновано, что экономическая преступность характеризуется отклоняющимся поведением членов экономической системы, нарушающим принятые в ней нормы, за которые предусмотрена уголовная ответственность. Анализ экономической преступности в контексте эффективности экономического регулирования позволил определить, что основными целями экономического регулирования являются: обеспечение адаптации общества к внешней среде; удовлетворение потребностей населения путем повышения качества жизни; обеспечение макроэкономического равновесия. Так как экономика определяет степень адаптации общества к окружающей физической среде, степень выживания людей, поведение экономических субъектов целесообразно рассматривать как выработку адаптационных механизмов, позволяющих им достигать целей выживания и развития путем удовлетворения актуальных потребностей. Определено соответствие понятий «адаптационный механизм» и «экономическое преступление»: под экономическим преступлением понимаются те адаптационные механизмы субъектов экономических отношений, которые формально отражены в данный момент времени в уголовном законодательстве. Таким образом, экономическое преступление - это тот адаптационный механизм, который формально закреплен в законодательстве как нарушающий устойчивость функционирования экономической системы и ее частей.

Аргументировано положение о том, что процесс государственного регулирования экономической преступности состоит, в первую очередь, в четкой фильтрации тех адаптационных механизмов, которые являются экономическими преступлениями; и во вторую очередь, в обеспечении наказания за совершение экономических преступлений.

В процессе анализа особенностей государственного регулирования и современных методов борьбы с экономической преступностью в Украине определены подходы к выбору методов борьбы с экономической преступностью: а) реактивный подход, который предусматривает реакцию на уже совершенные преступления независимо от их качественных характеристик; б) дифференцированный (аналитический) подход, который предусматривает наличие «обратной связи» между аналитическими отделами ГСБЭП и законодательными органами. в) прогнозный подход, позволяющий прогнозировать комплексные изменения в экономической, социальной, политической сферах общества и адаптировать законодательные нормы к возможным изменениям в экономике заранее. Предложено применение прогнозного подхода к борьбе с экономической преступностью в Украине, что требует привлечения органов государственного управления экономикой к выполнению функций прогноза комплексных изменений в экономической, социальной, политической сферах жизни общества и разработки рекомендаций относительно адаптации законодательных норм к будущим экономическим изменениям. В целом, концепцию регулирования экономической преступности предложено трансформировать с позиции устранения последствий экономических преступлений к управлению причинами данных явлений.

Сформулированы концептуальные положения, основанные на закономерностях взаимодействия управляемого объекта и внешней среды, и разработан алгоритм формирования управленческого воздействия с учетом минимизации уровня экономической преступности. Алгоритм предполагает выполнение следующих этапов: 1) анализ и прогноз состояния внешней среды; 2) анализ и прогноз состояния объекта управления - базовых потребностей общества и степени их удовлетворения; 3) прогноз взаимодействия экономической системы как совокупности субъектов хозяйствования и внешней среды, выявление потенциальных направлений разработки адаптационных механизмов (анализ и прогноз поведения экономических субъектов). 4) определение характеристик управленческого воздействия, минимизирующего уровень экономической преступности.

В зависимости от степени распространения экономического преступления как адаптационного механизма выделены следующие методы борьбы с преступлениями в экономике: метод действия на опережение; метод ограничения диффузии адаптационного механизма, метод минимизации последствий.

При усовершенствовании механизма борьбы с экономической преступностью в Украине сформирована организационная структура, обеспечивающая прогнозный подход к регулированию экономической преступности, а также методологический аспект механизма борьбы с экономической преступностью. Организационная структура основана на выделении нескольких этапов в процессе борьбы с экономической преступностью, отличающихся основными функциями и характером управленческого воздействия на процесс: анализ и прогноз экономической преступности; оперативную деятельность: выявление и раскрытие экономических преступлений; обратная связь.

...