Формування та ефективність використання оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВ СПИРТОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ АПК

Спеціальність: Економіка та управління підприємствами

Бержанір Інна Анатоліївна

Київ, 2011 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкові трансформації у вітчизняній економіці суттєво змінили структурний діапазон форм власності, що визначило різноманіття економічної поведінки суб'єктів господарювання, зміну парадигми функціонального управління та економічних пріоритетів їх діяльності. Проте всі вони орієнтовані на кінцевий результат - отримання прибутку. Досягнення цієї мети багато в чому залежить від оптимальних обсягів оборотних засобів та їх структури.

Дефіцит оборотних засобів гальмує та порушує нормальне протікання операційного циклу підприємства, негативними наслідками чого є зниження ділової активності та фінансової маневреності, втрата ліквідності, низький рівень доходів. Одночасно надмірні їх обсяги зумовлюють додаткову потребу в фінансових ресурсах.

Емпіричний аналіз свідчить, що управління формуванням та використанням оборотних засобів багатьох підприємств спиртової галузі має несистемний характер і спрямоване на вирішення поточних завдань без врахування стратегічних перспектив.

Використовувані при цьому методи та інструменти орієнтовані на максимальну забезпеченість технологічного процесу товарно-матеріальними запасами і не повною мірою враховують специфіку галузі. Такий стан цієї проблемної сфери фінансового менеджменту зумовлений, насамперед, динамізмом ринкових трансформацій. Концептуальним засадам дослідження економічної сутності оборотних засобів та пошуку шляхів ефективності їх використання підприємствами агропромислового комплексу присвячені праці вітчизняних та зарубіжних економістів: В.Г. Андрійчука, Г.Ф. Білоусенка, Ю. Брігхема, М.Я. Дем'яненка, В.П. Дяченка, А.О. Заїнчковського, В.В. Ковальова, П.А. Лайка, Н.С. Лисиціан, Ю.Г. Мусіяки, Г.М. Підлісецького, К.І. Посилаєвої, П.Т. Саблука, Г.В. Савицької, В.К. Савчука, І.Є. Януль та інших вчених.

Основний акцент більшості наукових досліджень проблематики зроблений на організацію ефективної операційної діяльності за допомогою формування нового механізму управління оборотними засобами як складовою економічного потенціалу промислових підприємств. При цьому менеджмент оборотних засобів розглядається з позиції диференціації на підсистеми управління елементами їх структури.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних і методичних положень, які є науковою основою розробки і реалізації системи заходів з підвищення ефективності використання оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК. При цьому отримано такі результати...

Вперше: розроблено прогнозну багатофакторну економіко-математичну модель впливу ключових чинників на рентабельність оборотних засобів спиртових заводів, яка дозволяє ефективно регулювати формування їх обсягу та раціональної структури, узгоджених з оптимальною виробничою програмою.

Удосконалено:

- методичні підходи до аналізу забезпеченості та ефективності використання оборотних засобів, що включають інструментарій оперативної діагностики та систему індикаторів і дозволяють своєчасно виявити необхідність зміни пріоритетів в управлінні оборотними засобами;

- класифікацію оборотних засобів шляхом виділення у їх складі окремої групи неліквідних активів, які можуть бути реалізовані лише у складі цілісного майнового комплексу, що є основою для формування нової моделі управління ризиками.

Набули подальшого розвитку:

- теоретична інтерпретація економічної сутності оборотних засобів як частини авансованої вартості, яка в процесі операційного циклу послідовно набуває функціональної форми засобів у сфері виробництва та засобів у сфері обігу, та забезпечує його безперервність;

- концептуальні засади управління оборотними засобами підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК, що включають специфічні функції (нормування, мінімізацію резервів, раціоналізацію джерел фінансування, використання механізмів забезпечення безперервності кругообігу оборотних засобів та раціонального їх формування), уточнення сукупності зовнішніх агентів каталізації та гальмування кругообігу оборотних засобів;

- методичні підходи до нормування оборотних засобів спиртових заводів на основі норм і нормативів їх окремих елементів з урахуванням специфіки технологічного процесу, що забезпечує безперебійність виробництва, реалізації продукції та виконання фінансових зобов'язань в установлені терміни.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації, розроблені автором щодо визначення раціональної структури джерел формування оборотних засобів, вдосконалення короткострокового кредитування підприємств спиртової галузі, методики визначення показників ефективності використання оборотних засобів прийняті до впровадження на підприємствах, що входять до ВОДО «Поділляспирт» (довідка №456/12 від 22.12.2010 р.). Запропоновані автором методичні підходи до нормування оборотних засобів знайшли своє застосування у практиці ДП «Бершадський спиртзавод», що підвищило ефективність їх використання (довідка №87 від 06.12.2010 р.). ДП «Немирівський спиртзавод» використав рекомендації щодо здійснення перспективного прогнозування рентабельності оборотних засобів з використанням методу багатофакторного економіко-математичного моделювання при прийнятті управлінських рішень щодо реалізації програми розвитку (довідка №136-8/11 від 22.11.2010 р.).

Обґрунтовані в дисертаційному дослідженні концептуальні засади управління оборотними засобами спиртових заводів, уточнення сукупності зовнішніх агентів каталізації та гальмування кругообігу оборотних засобів знайшли практичне застосування на ДП «Тростянецький спиртзавод» (довідка №56/4 від 25.10.2010 р.).

Теоретичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Уманського національного університету садівництва при викладанні дисциплін «Економіка підприємства», «Економічний аналіз», «Потенціал підприємства: формування та оцінювання», «Аналіз господарської діяльності», «Планування виробництва» та розробці навчально-методичних матеріалів (довідка Уманського національного університету садівництва №20-06/47 від 10.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням. Наукові положення, висновки та пропозиції, викладені в роботі, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на I Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки» (м. Донецьк, 26 лютого 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний аспект» (м. Вінниця, 20-22 березня 2008 р., Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених (м. Умань, 21-22 лютого 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стратегія розвитку підприємництва: теорія, організація, практика» (м. Тернопіль - Чортків, 12-13 березня 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки підприємств в сучасних умовах» (м. Київ, 19-20 березня 2009 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладені у 19 одноосібних наукових працях загальним обсягом 4,8 друк. арк., у тому числі 9 статей, опублікованих у фахових виданнях, загальним обсягом 2,7 друк. арк. та 7 - у матеріалах науково-практичних конференцій загальним обсягом 1,2 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 253 сторінки комп'ютерного тексту, з яких 198 сторінок - основна частина. Робота містить 30 таблиць, 16 рисунків, 20 додатків на 35 сторінках. Список використаних джерел налічує 214 найменувань на 20 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі - «Оборотні засоби як економічна категорія і основний чинник ефективної діяльності підприємств» - в контексті наукових тлумачень обґрунтовано сутність оборотних засобів, систематизовано і доповнено їх класифікацію, досліджено особливості кругообігу оборотних засобів підприємств спиртової галузі, що впливають на процес їх формування, узагальнено методичні підходи до визначення показників ефективності використання оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК.

З'ясовано, що оборотні засоби є складною економічною категорією, яка має речовий та вартісний зміст. В дисертаційній роботі доведено, що оборотні засоби слід розглядати як авансовану вартість, яка в процесі операційного циклу послідовно набуває функціональної форми засобів у сфері виробництва та засобів у сфері обігу, а також забезпечує його безперервність. Перевагою цієї дефініції є те, що вона ґрунтується на онтологічних особливостях оборотних засобів, які забезпечують, з одного боку, безперервність процесу виробництва завдяки постійному формуванню на підприємствах виробничих запасів та, з іншого - своєчасне проведення розрахунково-платіжних операцій.

Оборотні засоби підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК, як і в інших галузях економіки країни, перебувають в постійному русі, переходячи із сфери виробництва в сферу обігу, здійснюючи кругообіг. В результаті дослідження теоретичних аспектів кругообігу оборотних засобів встановлено, що важливого значення в сучасних умовах набуває організація економічно обґрунтованого кругообігу оборотних засобів спиртових заводів та забезпечення його рівномірності. Обґрунтовано, що для подолання сезонності спиртові заводи повинні вдосконалювати галузеву структуру за рахунок збільшення асортименту продукції та запроваджувати раціональну її диверсифікацію. Доведено, що для забезпечення безперервності кругообігу оборотних засобів та раціонального їх формування потрібно враховувати особливості операційного циклу підприємств спиртової галузі, зокрема: нерівномірність потреби в оборотних засобах протягом року в зв'язку з сезонним характером сільськогосподарського виробництва, нерівномірне авансування та вивільнення оборотних засобів з операційного циклу протягом року, тривалість операційного циклу, яка впливає на ефективність використання оборотних засобів, оскільки визначає обсяг оборотних активів, необхідних для здійснення процесу виробництва, та їх структуру, наявність внутрішнього обігу. Це дозволяє знижувати рівень сезонності виробництва через збільшення асортименту продукції, виробництво якої забезпечуватиме рівномірне авансування та вивільнення оборотних засобів з операційного циклу. Удосконалено класифікацію оборотних засобів шляхом виділення у їх складі окремої групи неліквідних активів, які можуть бути реалізовані лише у складі цілісного майнового комплексу, що є основою для формування нової моделі управління ризиками.

Виявлено, що ефективність використання оборотних засобів характеризується системою взаємопов'язаних, взаємозалежних та взаємозумовлених показників. Теоретично обґрунтовано, що методика аналізу забезпеченості та ефективності використання оборотних засобів підприємств спиртової галузі передбачає застосування коефіцієнтного підходу, за результатами якого робляться висновки щодо абсолютної величини та структури балансу, динаміки і тенденцій зміни вартості активів підприємства, структури та джерел формування оборотних засобів підприємства порівняно з попередніми роками.

У другому розділі - «Діагностика формування і використання оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК» - проаналізовано забезпеченість підприємств оборотними засобами та структуру джерел їх формування, дано оцінку ефективності використання оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК та досліджено чинники, що на неї впливають.

Доведено, що поглиблення інфляційних процесів в економіці, підвищення відсоткових ставок за кредитні ресурси, істотне звуження внутрішнього та зовнішнього ринків збуту вплинули на зниження рівня забезпеченості спиртових заводів Вінницької області оборотними засобами та зміну їх функціональної структури - співвідношення оборотних засобів сфери виробництва та сфери обігу.

Структура оборотних засобів характеризується більшою часткою оборотних засобів у сфері обігу порівняно із засобами у сфері виробництва (в 2009 р. у сфері обігу функціонувало 61,5% оборотних засобів, а у виробничій сфері - лише 38,5%).

Спостерігається зменшення частки оборотних засобів у структурі активів балансу підприємств.

Основними причинами зниження забезпеченості підприємств спиртопродуктового підкомплексу оборотними засобами став їх важкий фінансовий стан. Так, переважна більшість підприємств, що входять до об'єднання, є неплатоспроможними, а окремі - банкрутами.

Питома вага високоліквідних оборотних засобів дуже незначна, що свідчить про відсутність виваженої політики управління грошовими коштами. Високу частку становлять засоби з середньою ліквідністю - це переважно дебіторська заборгованість та готова продукція. Наявність оборотних засобів із значним ризиком вкладення зумовлює необхідність розробки заходів, спрямованих на зменшення їх частки в загальному обсязі оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК, що дозволить підвищити їх якість та ефективність використання.

Доведено, що необхідними передумовами зменшення величини оборотних засобів у сфері обігу є маркетингова політика підприємства відповідно до вимог ринку, раціональна організація збуту готової продукції, застосування прогресивних форм розрахунків та вчасна оплата за продану продукцію. Обґрунтовано, що встановлення оптимального співвідношення оборотних засобів між сферами виробництва та обігу сприятиме підвищенню ефективності використання оборотних засобів.

Забезпечення суб'єктів господарювання оборотними засобами в умовах ринкової економіки - це визначальний чинник ведення ефективного виробництва, що потребує виваженого підходу до вибору джерел їх фінансування, враховуючи галузеві особливості.

Оцінка джерел формування оборотних засобів спиртових заводів Вінницької області у 2005-2009 рр. показала зменшення частки власних та збільшення позикових і залучених джерел.

Хоча і відбувається зростання обсягів власного оборотного капіталу (від 63452 тис. грн. у 2005 р. до 69421 тис. грн. у 2009 р.), але питома вага власних та прирівняних до них джерел в загальній сумі джерел формування має тенденцію до зниження (46,2, 38,7 і 10,1% у 2000, 2005 та 2009 рр. відповідно). Це свідчить про збільшення фінансової залежності підприємств від зовнішніх джерел формування оборотних засобів та нераціональну структуру оборотних засобів підприємств спиртової галузі.

У процесі аналізу структури джерел фінансування оборотних засобів встановлено, що їх вибір залежить від фінансового стану підприємства - підприємства з високим рівнем рентабельності формують оборотні засоби переважно за рахунок власних та прирівняних до них джерел фінансування, маючи для того необхідні фінансові ресурси.

Проведений аналіз показав, що лише кілька заводів проводять цілеспрямовану стабільну кредитну політику. Найбільше кредитних ресурсів використовують Барський спирткомбінат (майже 1,5 млн. грн. щороку), Бершадський спиртзавод (понад 1 млн. грн.), Тростянецький спиртзавод (майже 1 млн. грн.), Гайсинський спиртзавод (1 млн. грн.). Відзначено, що Немирівський, Уладівський та Юрковецький спиртові заводи зовсім не використовують короткострокове кредитування як джерело формування оборотних засобів. Доведено, що найбільш раціональною для підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК є така структура джерел формування оборотних засобів, коли власними та прирівняними до них джерелами забезпечується постійна потреба в оборотних засобах, а тимчасові потреби, пов'язані з необхідністю накопичення окремих елементів оборотних засобів понад норматив у зв'язку із сезонністю та галузевою специфікою виробництва - за рахунок позикових та залучених джерел.

Ефективність використання оборотних засобів підприємств спиртової галузі Вінницької області за 2005-2009 роки значно знизилась за рахунок сповільнення оборотності оборотних засобів при здійсненні розрахунків за реалізовану продукцію, різкого збільшення середньорічних залишків оборотних засобів внаслідок зростання дебіторської заборгованості, невпорядкованості організації оборотних засобів, відсутності економічно обґрунтованих критеріїв вкладень в оборотні засоби.

У третьому розділі - «Основні напрями підвищення ефективності використання оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК» - визначено шляхи підвищення ефективності використання оборотних засобів підприємств спиртової галузі, проведено їх нормування, доведено важливість запровадження прогнозування як одного з напрямів оптимального формування оборотних засобів.

Встановлено, що на рівень ефективності використання оборотних засобів підприємств значний вплив мають зовнішні чинники - стан економіки країни, її податкова політика, умови одержання кредитів і відсоткові ставки за ними, можливість цільового фінансування, наявність програм, що фінансуються з бюджету. Усі ці об'єктивні причини визначають межі, в яких підприємство може управляти внутрішніми чинниками раціонального руху оборотних засобів.

Обґрунтовано систему внутрішніх чинників, реалізація яких допоможе забезпечити стійкий фінансовий стан підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК. Найголовнішою передумовою є формування на всіх стадіях кругообігу оборотних засобів у мінімальних, але достатніх обсягах з метою забезпечення безперервного процесу виробництва за найменших затрат грошових, матеріальних та трудових ресурсів.

Управління оборотними засобами підприємств полягає у забезпеченні їх структури і раціональних обсягів на всіх стадіях кругообігу для досягнення прискорення оборотності. Для цього необхідно розробляти систему заходів, спрямованих на скорочення тривалості операційного циклу, зокрема, виробничого циклу - за рахунок визначення оптимального обсягу та структури виробничих запасів, зменшення витрат на їх зберігання, фінансового циклу - за рахунок проведення своєчасної інкасації дебіторської заборгованості, розробки кредитної політики щодо покупців, підвищення платоспроможності підприємств.

Досліджено, що показники, які характеризують ефективність використання оборотних засобів, найкращі у підприємств з високим доходом. У групи спиртових заводів Вінницької області, що мають понад 20000 грн. доходу, коефіцієнт оборотності становить 6,7, а тривалість обороту є найменшою - 53,7 дня (у тих, які мають до 10000 грн. - 246,5 днів).

Доведено, що основними шляхами скорочення часу, протягом якого авансовані засоби знаходяться у формі виробничих запасів, є встановлення прямих зв'язків з постачальниками сировини, удосконалення системи матеріально-технічного постачання, досягнення максимальної рівномірності у споживанні товарно-матеріальних цінностей протягом року, недопущення формування наднормативних виробничих запасів, удосконалення розрахунків. В умовах науково-технічного прогресу та впровадження у виробництво новітніх технологій для спиртових заводів важливі виробничо-технічні заходи, спрямовані, зокрема, на сприяння виробництва біологічних видів палива (біоетанолу), біогазу. Використання відходів виробництва для виготовлення продукції дає змогу знизити сукупні витрати виробництва та обсяг авансованих оборотних засобів. Скорочення норм витрат сировини на одиницю продукції, підвищення ефективності використання основних засобів забезпечують зниження обсягу оборотних засобів у незавершеному виробництві та прискорюють їх оборотність.

Визначено, що нормування оборотних засобів - це джерело мобілізації внутрішніх резервів підприємства, зменшення тривалості операційного циклу, прискорення реалізації виробленої продукції. Основою методології нормування оборотних засобів є визначення оптимальної потреби в них, за якої, по-перше, забезпечується їх раціональне формування і, по-друге, операційний цикл може здійснюватись безперервно.

Проведений порівняльний аналіз різних методик нормування показав, що для підприємств спиртової галузі доцільним є застосування Методичних рекомендацій з нормування оборотних засобів підприємствами аграрного сектору АПК. Встановлено, що сукупний норматив оборотних засобів доцільно визначати після проведеного поелементного нормування виробничих запасів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції. Це дає можливість враховувати особливості виробничої діяльності підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК (технології виробництва, сировини, ринків збуту продукції) та вирішувати проблему розмежування джерел формування оборотних засобів на власні та позикові. Сукупний норматив дозволяє визначати потребу підприємств у власних оборотних засобах, а різниця між визначеною мінімальною потребою в оборотних засобах та власними оборотними засобами вказує на необхідність залучення короткострокових кредитів.

Важливою передумовою забезпечення підприємствам конкурентних переваг на ринку та ефективного використання оборотних засобів залишається прогнозування на основі аналізу виявлених тенденцій та закономірностей їх функціонування. Використовуючи проведені результати дослідження структури і особливостей оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК, в дисертаційній роботі запропоновано методичні підходи до здійснення перспективного прогнозування рентабельності оборотних засобів з використанням методу багатофакторного економіко-математичного моделювання на основі побудови економетричних моделей. Розроблено прогнозну багатофакторну економіко-математичну модель рентабельності оборотних засобів спиртових заводів із використанням методів регресії в поєднанні з методами факторного аналізу, який дозволяє з великого числа факторів виділити ті, що мають найбільше навантаження. Після проведених розрахунків встановлено, що для цих підприємств найбільше значення мають коефіцієнт оборотності оборотних коштів, коефіцієнт оборотності готової продукції, коефіцієнт оборотності запасів, рентабельність активів, рентабельність реалізованої продукції, коефіцієнт поточної ліквідності та зовнішні фактори - індекси цін реалізації продукції рослинництва та індекс обсягів продукції рослинництва, яка є сировиною для спиртових заводів.

Встановлено, що використання моделювання дозволяє ввести характеристики обсягів ресурсів, що знаходяться між стадіями виробництва, тобто відобразити склад і обсяги оборотних засобів і показати їх динаміку. Починаючи з 2010 року, спостерігатиметься позитивна тенденція до підвищення рівня рентабельності. У 2010 році він становитиме 62,0% (у 2009 р. було 60,0%), збільшуючись протягом п'яти років на 13,2% до 75,2% у 2014 році. Проведений аналіз свідчить, що в подальшому спиртові заводи Вінницької області будуть нарощувати конкурентні переваги на ринку, забезпечуючи ефективніше використання оборотних засобів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі розробки нового теоретико-методологічного підґрунтя та науково обґрунтованих методичних рекомендацій розв'язано актуальне економічне завдання - раціональне формування та ефективне використання оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК.

Найбільш важливі положення та висновки, що характеризують наукові здобутки дисертанта, полягають у наступному:

1. Узагальнення понятійного апарату досліджуваної теми засвідчили неоднозначність трактування в науковій літературі економічного змісту оборотних засобів. Це пов'язано з широким діапазоном форм прояву даної економічної категорії в практичній діяльності суб'єктів господарювання. У роботі обґрунтовано авторське розуміння сутності оборотних засобів як частини авансованої вартості, яка в процесі операційного циклу, послідовно набуває функціональної форми засобів у сфері виробництва та засобів у сфері обігу, а також забезпечує його безперервність;

2. Встановлено, що оборотні засоби є складним об'єктом функціонального управління, який потребує чіткої ідентифікації за кількісними й якісними ознаками. В цьому контексті аргументовано доцільність розширення їх класифікації на основі виділення окремої групи неліквідних активів, які можуть бути реалізовані лише у складі цілісного майнового комплексу. Таке бачення акцентує увагу фінансового менеджменту підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК на існування потенційного джерела фінансових ризиків і дозволяє активно впливати на процес їх локалізації;

3. Виявлено, що економічні умови функціонування спиртових заводів Вінницької області характеризуються негативними тенденціями у сфері формування оборотних засобів. На фоні постійного зростання протягом 2005-2009 років середньорічної вартості оборотних активів від 14,9 до 22,8 млн. грн., або на 152,8%, відбувається погіршення їх якісного складу. Так, у 2009 р. у сфері обігу розміщалося 61,5% їх загального обсягу, а у виробничій сфері - 38,5%. При цьому найбільшу частку у структурі оборотних засобів досліджуваних підприємств становила дебіторська заборгованість - 42,3% їх загальної вартості. Крім того, майже третину оборотних засобів становлять виробничі запаси, а їх тренд має тенденцію до зростання. Проведений аналіз показав, що найбільш суттєвий вплив на ці зміни мали зовнішні чинники - поглиблення інфляційних процесів в економіці, зростання вартості кредитних ресурсів, посилення конкуренції та істотне звуження внутрішнього і зовнішнього ринків збуту;

4. З'ясовано, що наявність оборотних засобів перебуває в діалектичній єдності з джерелами їх формування. Домінуючою тенденцією в аналізованому періоді було зменшення частки власних та збільшення позикових і залучених джерел. У 2000 р. питома вага власних та прирівняних до них джерел у загальному обсязі становила 46,2%, а в 2009 р. знизилась до критичної межі - 10,1%. Аргументовано, що найбільш раціональною для підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК є структура джерел формування оборотних засобів, коли власними та прирівняними до них джерелами забезпечується постійна потреба в оборотних засобах, а тимчасові потреби, пов'язані з необхідністю накопичення окремих елементів оборотних засобів понад норматив у зв'язку із сезонністю та галузевою специфікою виробництва - за рахунок позикових та залучених джерел;

5. Виявлені тенденції у формуванні оборотних засобів підприємств спиртової галузі Вінницької області мали неоднозначний вплив на динаміку ефективності їх використання. За 2005-2009 рр. тренд основних результативних індикаторів проявляв негативну тенденцію, в той же час зростали коефіцієнти оборотності основних елементів оборотних засобів. Так, коефіцієнт автономії зменшився від 0,476 до 0,298, коефіцієнт швидкої ліквідності - від 0,605 до 0,527, коефіцієнт рентабельності активів - від 0,086 до 0,004. Одночасно коефіцієнт оборотності оборотних засобів збільшився у 1,4 рази (від 2,771 до 3,562), а власного капіталу - 1,7 рази (від 3,326 до 5,702). Встановлені закономірності ефективності використання оборотних засобів, з одного боку, свідчать про відсутність достатнього запасу фінансової стійкості досліджуваних підприємств, з іншого - про наявність значного потенціалу для зростання результативності використання цього виду економічних ресурсів;

6. Доведено необхідність реконструкції системи управління формуванням та використанням оборотних засобів підприємств спиртової галузі і переорієнтації її з максимального забезпечення технологічного процесу товарно-матеріальними запасами на формування раціональних обсягів та структури. Розкрито, що концептуальними засадами її створення є визначення специфічних функцій (нормування, мінімізація резервів, раціоналізація джерел фінансування, використання механізмів забезпечення безперервності кругообігу оборотних засобів та раціонального їх формування), ідентифікація найбільш суттєвих перманентних чинників прискорення та гальмування кругообігу оборотних засобів, формування політики фінансування оборотних засобів, розробка стандартного алгоритму та процедур прийняття і реалізації управлінських рішень;

7. Обґрунтовано необхідність модернізації методичного базису нормування оборотних засобів спиртових заводів з урахуванням специфіки їх технологічного процесу. Спираючись на загальновизнані наукові підходи щодо встановлення норм і нормативів, в роботі аргументовано доцільність визначення сукупного нормативу оборотних засобів на основі поелементного нормування виробничих запасів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції. Такий підхід дозволяє оптимізувати загальний обсяг та структуру оборотних засобів, а також співвідношення між основними та оборотними засобами на основі чого забезпечується підвищення ефективності їх використання;

8. Умотивовано доцільність прогнозування рентабельності оборотних засобів спиртових заводів Вінницької області. З цією метою запропоновано багатофакторну економіко-математичну модель впливу на результативний фактор ключових чинників. Результати моделювання дозволяють ефективно регулювати формування мінімально достатнього обсягу оборотних засобів та раціональну їх структуру, які адекватні оптимальній виробничій програмі, на основі чого забезпечується зниження витрат на виробництво продукції та підвищення ефективності використання виробничих ресурсів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бержанір І.А. Економічна сутність оборотних засобів в ринкових умовах / І.А. Бержанір // Вісник ХНАУ. Серія «Економіка АПК і природокористування». - 2007. - №8. - С. 74-79 (0,32 друк. арк.).

2. Бержанір І.А. Джерела формування оборотних засобів: теоретичний аспект / І.А. Бержанір // Економічний простір: Збірник наукових праць. - №12/2. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - С. 5-12 (0,42 друк. арк.).

3. Бержанір І.А. Оптимізація структури оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК / І.А. Бержанір // Економіка АПК. - 2008. - №2. - С. 97-100 (0,21 друк. арк.).

4. Бержанір І.А. Забезпеченість оборотними засобами підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК / І.А. Бержанір // Облік і фінанси АПК. - 2009. - №2. - С. 4-8 (0,26 друк. арк.).

5. Бержанір І.А. Кредитування підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК / І.А. Бержанір // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. Вип. 1(14): Економічні науки. - Чернівці, БДФА, 2009. - С. 44-49 (0,32 друк. арк.).

6. Бержанір І.А. Особливості кругообороту оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК / І.А. Бержанір // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету / Редкол. А.Ф. Головчук (відп. ред.) та ін. - Умань, 2009. - Вип. 71. - Ч. 2: Економіка. - С. 229-235(0,37 друк. арк.).

7. Бержанір І.А. Ефективність використання оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК / І.А. Бержанір // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Серія: «Фінанси і кредит». - 2009. - Випуск 2. - №2. - С. 63-66 (0,21 друк. арк.).

8. Бержанір І.А. Особливості формування оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК / І.А. Бержанір // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету / Редкол. А.Ф. Головчук (відп. ред.) та ін. - Умань, 2009. - Вип. 72. - Ч. 2: Економіка. - С. 204-208 (0,26 друк. арк.). інфляційний економіка капітал

9. Бержанір І.А. Принципи та методи нормування оборотних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК / І.А. Бержанір // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: науковий збірник / (за ред. І.Г. Ткачук). - Івано-Франківськ: Вид-во Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2010. - Вип. 6. - Т. 2. - С. 221-226 (0,32 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru