1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Житомирський національний агроекологічний університет

УДК 338.43:338.49(477.43)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Інфраструктурне забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Чорнобай Лариса Михайлівна

Житомир - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті, м. Кам'янець-Подільський.

Науковий керівник: інфраструктура сільськогосподарський аграрний

доктор економічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Лотоцький Іван Іванович, Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри економіки підприємств і соціально-трудових відносин

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, заслужений економіст України Молдаван Любов Василівна, ДУ „Інститут економіки та прогнозування НАН України”, головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі

кандидат економічних наук, доцент Левківська Лариса Миколаївна, Житомирський національний агроекологічний університет, доцент кафедри організації виробничих та інформаційних систем

Захист дисертації відбудеться 20 травня 2011 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики та продовольства України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий 15 квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В сучасних умовах інфраструктура виступає важливим фактором інтенсифікації економіки сільського господарства. Управління розвитком сфер інфраструктурного обслуговування галузі представляє собою важливу сторону загальної проблеми управління ефективністю виробництва. З переходом на засади ринкової економіки виникає потреба з'ясувати закономірності формування та функціонування інфраструктури в аграрному секторі.

На сучасному етапі в нових умовах господарювання аграрне виробництво та його інфраструктура функціонують в агресивному конкурентному середовищі, в умовах різновекторності їх мотиваційної поведінки, що зумовлює проблему забезпечення ефективності взаємодії виробничої сфери та галузей інфраструктури. На практиці економічні взаємовідносини між ними реалізуються через систему технічно-технологічного забезпечення та надання виробничих, маркетингових та інформаційно-консультативних послуг аграрному виробництву.

Необхідність пошуку дієвих механізмів підвищення ефективності взаємодії аграрних підприємств з інфраструктурними зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Теоретичні проблеми формування й функціонування інфраструктури висвітлені в дослідженнях таких науковців, як: Р. Іохімсен, А. Хіршман, І. Чернявський, та ін. У вітчизняній науці різним аспектам інфраструктурного забезпечення аграрних формувань приділяють значну увагу М.Я. Дем'яненко, О.І. Здоровцов, В.В. Зіновчук, О.В. Крисальний, П.О. Лайко, І.І. Лотоцький, І.І. Лукінов, Л.М. Левківська, В.І. Мацибора, Л.В. Молдаван, П.О. Мосіюк, М.К. Орлатий, І.В. Прокопа, П.Т. Саблук, М.Й. Хорунжий, Г.В. Черевко, Л.О. Шепотько, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин та ін.

Водночас в умовах становлення вітчизняної ринкової економіки деякі проблеми потребують нового наукового розв'язання. Це стосується як теоретичних засад, принципів формування, так і шляхів підвищення ефективності взаємодії аграрного виробництва та сфер його інфраструктурного забезпечення. Актуальним, з практичної точки зору, є впровадження організаційно-економічних механізмів інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування аграрних підприємств на перспективу, що визначило необхідність проведення дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до плану науково-дослідних робіт Подільського державного аграрно-технічного університету за темою: „Інфраструктурне забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств” (номер державної реєстрації 0110U005065), де автором розроблено теоретичні, науково-прикладні засади та економічний механізм формування й функціонування інфраструктури сільськогосподарського виробництва та її впливу на ефективність господарської діяльності аграрних підприємств.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробка практичних рекомендацій щодо інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств.

Реалізація мети дисертаційного дослідження зумовила необхідність вирішення таких найважливіших завдань:

· на основі теоретичного узагальнення уточнити трактування поняття „інфраструктура” стосовно аграрного сектора економіки;

· розкрити фактори деструктивного впливу на інфраструктурне забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств;

· удосконалити методичний підхід до визначення впливу інфраструктурного обслуговування на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств;

· обґрунтувати місце і роль сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у поліпшенні інфраструктурного обслуговування аграрних товаровиробників;

· внести пропозиції щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва за рахунок поліпшення інфраструктурного обслуговування, зростання рівня використання послуг;

· розробити організаційно-економічний механізм інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження є процес інфраструктурного забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних основ інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. В основу методологічного забезпечення дослідження інфраструктурного забезпечення сільськогосподарських підприємств покладено системний підхід, який дозволяє розглядати це явище у тісному взаємозв'язку з економічними процесами, що відбуваються в межах самого підприємства та в середовищі, що його оточує. Монографічний метод застосовувався при дослідженні досвіду застосування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в інфраструктурному обслуговуванні сільськогосподарського виробництва. За допомогою трендового аналізу виявлено математичну залежність між показниками діяльності інфраструктури та економічною ефективністю господарської діяльності аграрних підприємств. З метою глибшого розуміння процесу інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств застосовувався логічний метод. У результаті застосування статистико-економічного методу, зокрема таких його прийомів, як порівняння, середні та відносні величини, побудови рядів динаміки, здійснено аналіз інфраструктурного забезпечення господарської діяльності аграрних підприємств. Для обґрунтування напрямів поліпшення інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування аграрних підприємств, формування висновків використано абстрактно-логічний метод. Отримані результати наочно відображені з використанням графічного методу.

Інформаційна база. У процесі підготовки дисертації використовувались: чинне Законодавство України; матеріали державних органів статистики; інформаційні ресурси мережі Internet; дані Головного управління агропромислового розвитку Хмельницької ОДА; річні звіти закладів інфраструктури; наукова література; монографії тощо.

Наукова новизна одержаних результатів представлена сукупністю теоретико-методологічних та науково-прикладних положень, що виносяться на захист. Основні елементи наукової новизни полягають у тому, що:

вперше:

· розроблено організаційно-економічний механізм інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств, побудований на принципах системності, суть якого полягає у взаємодії сукупності організаційних та економічних важелів зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування аграрного сектора для координації діяльності аграрних товаровиробників;

удосконалено:

· трактування змісту поняття „інфраструктура” в аграрній сфері, що, на відміну від існуючих підходів, розглядається як сукупність підприємств, установ та служб, які, виконуючи специфічні для кожного функції, не обмежуються лише обслуговуванням сільськогосподарських підприємств, а й забезпечують розвиток сільських територій в межах сільськогосподарського землекористування;

· обґрунтування факторів деструктивного впливу на інфраструктурне забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств, серед яких виділено недосконалий механізм взаємодії між виробничими та обслуговуючими підприємствами, неефективну державну регулятивну політику та підтримку аграрного сектора, монополізацію каналів просування продукції від виробника до споживача багаточисельними посередниками;

· методичний підхід до визначення впливу інфраструктурного обслуговування на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств, суть якого полягає у використанні кореляційно-регресійного аналізу для встановлення прямого та опосередкованого впливу різних видів обслуговування на показники ефективності господарювання;

набули подальшого розвитку:

· обґрунтування організаційно-економічних взаємовідносин підприємств аграрного сектора з об'єктами інфраструктури на основі створення сільськогосподарськими товаровиробниками багатофункціональних обслуговуючих кооперативів як неприбуткових організацій, що покликані здійснювати не лише комплексне обслуговування їх діяльності, а й формувати завершений вертикальний маркетинговий ланцюг (постачання - виробництво - переробка - реалізація);

· пропозиції щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, які полягають у зростанні рівня використання існуючих можливостей агрохімічного, селекційного, племінного обслуговування для збільшення обсягів виробництва аграрної продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані наукові положення, висновки й практичні пропозиції автора є підґрунтям для підвищення ефективності господарської діяльності сільськогосподарських підприємств на основі поліпшення інфраструктурного обслуговування.

Результати дисертаційної роботи використано Головним управлінням агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації при розробці заходів, спрямованих на виконання Програми розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області до 2011 року (довідка про впровадження Головного управління агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації № 02-01/3037 від 30.11.2010 р.).

Рекомендації автора щодо забезпечення підвищення економічної ефективності господарської діяльності сільськогосподарських підприємств за рахунок поліпшення інфраструктурного забезпечення прийняті до впровадження СТзОВ „Гарант” с. Оринин Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (довідка про впровадження № 29 від 26.11. 2010 р.).

Науково-практичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі Подільського державного аграрно-технічного університету при викладанні дисциплін „Економічна теорія”, „Основи економічної науки” (довідка про впровадження Подільського державного аграрно-технічного університету № 75-08-372 від 25.06. 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дослідження, що викладені в дисертації й виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались на науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців за підсумками науково-дослідної роботи (Кам'янець-Подільський, ПДАТУ, 2004, 2005, 2006, 2007, 2009), Міжнародних науково-практичних конференціях „АПК в умовах активізації інтеграційних процесів: стан, проблеми, перспективи” (Кам'янець-Подільський, ПДАТУ, 2004), „Управління організаційними змінами в контексті формування економіки знань” (Хмельницький, ХНУ, 2005), „Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні” (Харків, ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2006), „Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави” (Кам'янець-Подільський, ПДАТУ, 2006), „Організаційно-економічні проблеми функціонування регіонального АПК” (Кам'янець-Подільський, ПДАТУ, 2007), „Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва” (Мелітополь, ТДАУ, 2010), „Організаційно-економічні аспекти забезпечення економічного зростання аграрного виробництва” (Біла Церква, БНАУ, 2010), науково-практичній конференції „Організаційно-економічні проблеми забезпечення продовольчої безпеки в умовах економічної кризи” (Кам'янець-Подільський, ПДАТУ, 2009).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 11 наукових працях у наукових фахових виданнях (3,85 ум. друк. арк.).

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 186 сторінках комп'ютерного тексту й складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (160 найменувань), відомостей, що підтверджують участь автора в наукових розробках, містить 32 таблиці, 28 рисунків та 19 додатків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв'язок з науковими програмами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів та особистий внесок здобувача у вирішенні поставлених завдань, наведено дані про апробацію результатів дослідження та їх відображення у публікаціях.

У першому розділі - „Теоретичні основи інфраструктурного забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств” - сформульовано суть і значення інфраструктури в аграрному секторі, окреслено методологічні аспекти дослідження процесу формування об'єкту дослідження.

Встановлено, що інфраструктура представляє собою сукупність елементів продуктивних сил у вигляді галузей та видів діяльності, функціональне призначення яких полягає в забезпеченні ефективного функціонування сільськогосподарського виробництва, забезпеченні відтворення робочої сили.

Визначено, що інфраструктура, будучи частиною АПК, забезпечує взаємозв'язок усіх частин комплексу, обумовлюючи його організацію та забезпечуючи його функціонування як цілого.

На основі всебічного аналізу та критичного узагальнення існуючої термінології визначено, що ефективне функціонування виробництва залежить від різних видів обслуговування, тому стосовно сільськогосподарського виробництва інфраструктура це сукупність підприємств, установ та служб, які, виконуючи специфічні для кожного функції, не обмежуються лише обслуговуванням сільськогосподарських підприємств, а й забезпечують розвиток сільських територій в межах сільськогосподарського землекористування.

Щодо обслуговування сільськогосподарських підприємств вважаємо за доцільне інфраструктуру за рівнем функціонування класифікувати на внутрішньогосподарську (на рівні сільськогосподарського підприємства), локальну (на рівні району), регіональну (на рівні області), національну (на рівні держави). Дана класифікація дозволяє досліджувати територіальні аспекти розміщення та функціонування інфраструктури, де кожен вищий рівень займається обслуговуванням попередніх, а усі в комплексі вони займаються обслуговуванням сільськогосподарських підприємств.

Особливістю становлення інфраструктури в аграрному секторі є те, що, з одного боку, виникнення її галузей є наслідком подальшого поглиблення поділу праці, що виражається у відокремленні від основного виробництва нових галузей і видів діяльності, з іншого все більш відчутною стає тенденція до інтеграції галузей інфраструктури з сільськогосподарським виробництвом.

Галузі виробничої інфраструктури впливають на формування вихідних показників для визначення ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому (урожайності, продуктивності тварин тощо). Підприємства інфраструктури аграрного ринку створюють сприятливі умови для здійснення виробничої діяльності та беруть участь у формуванні фінансових результатів діяльності.

Відповідно інфраструктура бере безпосередню участь у формуванні показників ефективності господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників. Її оцінка ґрунтується на використанні системи взаємопов'язаних показників натурального та вартісного обчислення, які відображають дію і форми вияву об'єктивних економічних законів у матеріальному виробництві аграрної сфери, з урахуванням її особливостей, вплив різних чинників на процес виробництва. Однією з вимог до показників оцінки діяльності підприємства є те, що вони повинні найоб'єктивніше відображати рівень ефективності виробництва. Через це показники не можуть бути єдиними для всього сільського господарства, окремих його галузей і видів продукції, а повинні враховувати специфіку виробництва (рис. 1).

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Формування ефективності господарської діяльності сільськогосподарського підприємства

У сучасних умовах елементи інфраструктури виступають сполучною ланкою між сільським господарством та іншими блоками АПК, від якого значною мірою залежить не тільки результат виробництва, але безперервність продовольчого потоку, швидкість просування продукції до споживача, ефективне використання виробленої продукції.

У другому розділі - „Інфраструктурне забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах” - наведено характеристику динаміки розвитку взаємовідносин сільськогосподарських підприємств та галузей інфраструктури, визначено вплив обслуговування на ефективність господарської діяльності аграрних товаровиробників.

Розвиток сфери послуг, що надаються основному виробництву обслуговуючими галузями, є об'єктивною умовою ефективного використання засобів виробництва, підвищення економічного потенціалу всього аграрного сектора економіки. Ці послуги аграрному виробництву надаються галузями виробничої інфраструктури. Вони забезпечують ритмічність і безперервність виробничого процесу в аграрному секторі.

Встановлено, що в Хмельницькій області спостерігається низький рівень агрохімічного обслуговування аграрних товаровиробників. Система агрохімічного сервісу регіону включає спеціалізовані у цій галузі діяльності підприємства, установи й організації всіх форм власності і господарювання (Державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції, пункти хімізації, посередники тощо). Велика кількість посередників, які диктують високі ціни на засоби хімізації, сприяла зменшенню питомої ваги удобрених площ під урожай сільськогосподарських культур до 75% в 2009 році. Це вказує на низьку ефективність агрохімічного обслуговування і є стримуючим фактором зростання виробництва продукції рослинництва, оскільки урожайність сільськогосподарських культур на 30 - 40% залежить від внесення добрив, на 15 - 20% - від застосування засобів захисту рослин.

Дослідження засвідчили низький рівень меліоративного обслуговування аграрного сектора, внаслідок чого кожен другий гектар в області змитий, кожен четвертий сильно- і середньо змитий. На 267 тис. га. ґрунтів, які знаходяться на схилах, потрібно запроваджувати охоронні заходи: в першу чергу заліснювати (особливо крутосхили), залужувати (особливо біля населених пунктів), створювати випаси для тварин. В 2009 році сільськогосподарськими підприємствами проведено вапнування грунтів на площі 3 тис.га. При цьому внесено 15,2 тис.т вапняної муки.

Значний вплив на урожайність сільськогосподарських культур здійснює селекційне обслуговування. Центром селекції в регіоні є Хмельницька ДСГДС, яка забезпечує виробництво оригінального насіння сортів зернових, зернобобових і круп'яних культур, а її дослідні господарства - „Пасічна”, „Самчики”, „Зоря”, „Проскурівка”, „Шарівка” - є головними виробниками еліти в області для потреб сортозаміни та сортооновлення базових районних господарств різних форм власності. Дослідження показали, що в 2009 році господарствами дослідної станції вироблено насіння озимих зернових культур 370 тонн при запланованих 87 тоннах, реалізовано 285 тонн при плані 87 тонн (в 3,3 рази більше). Ярих зернових і зернобобових культурах в 2009 році всього вироблено 248 тонн при запланованих 156 тоннах, а реалізовано 197 тонн. В 2009 році проводилось випробування 74 сортів озимих та 75 сортів ярих зернових і зернобобових культур.

У сільськогосподарських підприємствах регіону спостерігається низька продуктивність тварин. Важливим фактором покращення її показників є поліпшення племінного обслуговування. Воно є достатньо результативним, але при цьому не в повній мірі використовується наявний потенціал через недоступність за цінами (табл. 1).

Таблиця 1 Виробничі показники племзаводів та племрепродукторів

Роки	Молочне скотарство	М'ясне скотарство	Свинарство
	Наявність корів, гол.	Надій на одну корову, кг	Продано племінного молодняка, гол.	Одержано телят на 100 корів, гол.	Наявність поголів'я, гол.	Добовий приріст на дорощуванні, г.	Продано племінного молодняка, гол.	Одержано телят на 100 корів, гол.	Наявність поголів'я, гол.	Продано племінного молодняка, гол.	Вихід поросят на 100 свиноматок, гол.
Племзаводи
2005	3263	5594	58	95	687	576	2	89	14785	1499	2709
2006	3657	5683	211	92	1242	657	7	91	18702	810	2031
2007	4100	5499	286	93	1255	670	59	83	14643	703	1749
2008	4080	5828	263	82	3305	835	85	79	8635	815	1886
2009	4826	5831	329	86	3624	742	9	77	18442	654	1931
2009 р. в % до 2005 р.	147,9	104,2	в 5,7 рази	90,5	в 5,3 рази	128,8	в 4,5 рази	86,5	124,7	43,6	71,3
Племрепродуктори
2005	8481	4226	268	87	2502	605	26	79	11920	618	1773
2006	8811	4232	122	88	2250	654	45	77	15329	1048	1166
2007	8223	4037	325	81	2355	757	1	81	13534	700	1203
2008	7050	4218	498	82	829	640	50	86	9344	257	1463
2009	6849	4682	205	88	562	575	1	79	26235	997	1898
2009 р. в % до 2005 р.	80,7	110,8	76,5	101,1	22,5	95,0	3,8	100,0	в 2,2 рази	161,3	107,1

Дослідження показали, що основу племінної бази в області складають 23 племзаводи, з них: 11 по молочному скотарству, 7 - по м'ясному, 5 племзаводів - по свинарству. В області працюють - 38 племрепродукторів по всіх видах худоби. Для здійснення цілеспрямованої, поглибленої селекційно-племінної роботи в області діє обласний селекційний центр з тваринництва. Племінною роботою у досліджуваному регіоні займаються 77 зоотехніків-селекціонерів, 20 техніків по племзаписах, 583 техніки (оператори) по осіменінню сільськогосподарських тварин. Контроль і нагляд за виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням сировини та продукції тваринного походження здійснює ветеринарна служба. Для цього в області працює 23 районних та міських державних лікарень ветеринарної медицини, 87 дільничних лікарень, 29 дільниць, 183 пункти ветеринарної медицини, в яких працює 680 спеціалістів ветеринарної медицини.

Для ефективного функціонування аграрних підприємств регіону необхідно забезпечити функціонування ланок виробничої інфраструктури, які займаються аграрним технічним сервісом. Неефективне функціонування ремонтно-транспортних підприємств, яке проявляється в низькій якості послуг, слабкій матеріальній базі, застарілій та вузькій спеціалізації, призвело до погіршення технічного стану та зменшення чисельності сільськогосподарської техніки за останні п'ять років більш ніж удвічі.

Система зберігання зерна в досліджуваному регіоні включає підприємства різних форм власності, підпорядкування, різних потужностей. За 2005 - 2009 рр. кількість даних підприємств зросла з 28 до 31 одиниці. Їх виробнича потужність склала 1291 тис.т. Щороку сертифікуються нові складські об'єкти для зберігання зерна. Найбільшою проблемою для сільськогосподарських підприємств при взаємодії з вказаною ланкою інфраструктури є зростання вартості послуг. Вартість прийому зерна за досліджуваний період зросла на 65,8%, сушіння - на 88,6%, очищення - на 71,2%, відвантаження - на 61,7%, зберігання - на 84,0%.

Функціонування ринку сільськогосподарської продукції забезпечує ринкова інфраструктура. Вона покликана обслуговувати процес ринкового товарообміну, забезпечувати його надійність, прозорість, стабільність.

Дослідження показали, що маркетингова інфраструктура ринку аграрної продукції в регіоні знаходиться в депресивному стані. В області відсутні оптові ринки свіжої сільськогосподарської продукції і худоби, а отже і оптові торги цією продукцією. В результаті переважають непрозорі схеми збуту продукції і тіньове ціноутворення. Більшу частину своєї продукції сільськогосподарські підприємства реалізовують за іншими каналами (комерційним структурам, посередникам тощо) (табл. 2).

Таблиця 2 Канали реалізації сільськогосподарської продукції сільськогосподарськими підприємствами Хмельницької області

Канали реалізації	2005 р.	2007 р.	2009 р.
	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%
Переробним підприємствам (включаючи елеватори)	356,4	46,3	398,5	32,1	542,5	24,9
Населенню в рахунок оплати праці (включаючи реалізацію через систему громадського харчування)	63,1	8,2	38,9	3,1	27,6	1,3
Видано пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнових паїв (часток)	32,7	4,2	45,8	3,7	86,1	4,0
На ринку, через власні магазини, ларьки, палатки	50,8	6,6	113,7	9,2	170,1	7,8
Через біржі, аукціони	63,8	8,3	48,2	3,9	160,5	7,3
За іншими каналами	203,1	26,4	595,3	48,0	1191,9	54,7
Всього	769,9	100	1240,4	100	2178,7	100

Основною ланкою біржового ринку аграрної продукції в регіоні є Подільська спеціалізована аграрна біржа, в якій кількість укладених контрактів за досліджуваний період зменшилася на 38 одиниць (29,2%). При цьому об'єм укладених контрактів за досліджуваний період зріс на 71,2% з 64851,8 т. в 2005 році до 111025,1 т в 2009 році. Вартість же заключених угод за вказаний період зросла більше ніж в 2,5 рази і в звітному році склала 160521,3 тис. грн.

Важливим елементом інфраструктури аграрного ринку є кредитне обслуговування. У досліджуваному регіоні досить розвинена мережа комерційних банків, які могли б забезпечити аграрних товаровиробників кредитними коштами. Але з настанням фінансової кризи кредитування підприємств аграрного сектора економіки майже призупинено. Аналіз свідчить, що до 80% заявок на кредит сільськогосподарських підприємств залишаються незадоволеними.

Важливе значення для функціонування аграрного ринку має інформаційно-комунікаційна складова. Одним із її елементів є дорадча служба. В регіоні функціонує дві сільськогосподарські дорадчі служби (Виробничий кооператив „Сільськогосподарська дорадча служба „Агроаргумент””, Громадська організація „Сільськогосподарська дорадча служба „Орієнтир””), які, здійснюючи діяльність, беруть участь у створенні системи поширення сільськогосподарських знань та інформації для надання суб'єктам господарювання, що проводять діяльність у сільській місцевості, органам місцевого самоврядування та сільському населенню комплексу дорадчих послуг, технологічного супроводу дорадчої діяльності тощо.

Виходячи з аналізу сучасного стану інфраструктурного забезпечення функціонування аграрних товаровиробників, автором виділено фактори, які здійснюють деструктивний вплив на взаємодію аграрних товаровиробників та обслуговуючих підприємств, серед яких необхідно виділити: недосконалий механізм взаємодії між виробничими та обслуговуючими підприємствами; неефективну державну регулятивну політику та підтримку аграрного сектора; монополізацію каналів просування продукції від виробника до споживача багаточисельними посередниками.

В сучасних умовах важливим є уникнення диспаритету і диспропорцій у стосунках між аграрними товаровиробниками та обслуговуючими підприємствами, які надають послуги. Це може відбутися при наближенні функцій обслуговуючих структур до сільськогосподарського виробництва.

Дослідження із застосуванням кореляційно-регресійного аналізу показали, що вплив інфраструктури на ефективність господарської діяльності аграрних товаровиробників є специфічним. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва формується на основі показників технологічної ефективності виробничої діяльності аграрних товаровиробників (урожайності культур, продуктивності тварин). Тому галузі інфраструктури, які забезпечують зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, необхідно віднести до таких, які здійснюють прямий вплив на ефективність господарської діяльності аграрних товаровиробників. Віднесення видів інфраструктурної діяльності до галузі рослинництва чи тваринництва є складним процесом. Наприклад, агрохімічне, меліоративне, селекційне обслуговування можна прямо віднести до галузі рослинництва; племінне, ветеринарне - до галузі тваринництва.

Інші види інфраструктурного обслуговування не можна прямо віднести до якоїсь галузі (енергопостачання, ремонт і обслуговування техніки, ринкове обслуговування тощо), оскільки обслуговують усі галузі сільськогосподарського виробництва. Тому вказані види інфраструктурного обслуговування можна віднести до таких, які здійснюють опосередкований вплив на ефективність господарської діяльності аграрних товаровиробників.

Виробництво продукції рослинництва в 2009 р. для сільськогосподарських підприємств традиційно залишилось прибутковим (при суттєвому зменшенні рівня рентабельності). Виробництво продукції тваринництва в 2009 р. було збитковим (3,5% збитковості проти 2,1% рентабельності в 2008 р.) (табл. 3).

Таблиця 3 Показники ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств Хмельницької області

Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2009 р. в % до 2005 р.
Урожайність сільськогосподарських культур, ц з 1 га:
§ озимої пшениці	22,9	19,7	26,4	36,0	35,9	156,8
§ ярого ячменю	22,9	18,3	23,0	29,5	24,7	107,9
§ цукрових буряків	277,9	310,2	377,1	414,3	326,3	117,4
§ картоплі	128,0	169,2	199,6	178,6	187,4	146,4
Продуктивність сільськогосподарських тварин:
§ середньодобові прирости ВРХ на вирощування, відгодівлі та нагулі, г	422	418	436	464	499	118,2
§ середньодобові прирости свиней на вирощування, відгодівлі та нагулі, г	253	261	273	294	309	122,1
§ середньорічний удій молока від однієї корови, кг	2896	2998	2848	3285	3862	133,3
Прибуток, збиток (-) від реалізації с.-г. продукції, млн. грн.	6,2	- 8,3	133,7	253,7	81,1	в 13,1 рази
Рівень рентабельності, збитковості (-) с.-г. продукції, %	0,9	- 1,1	13,7	17,6	4,4	Х
- продукції рослинництва	6,7	12,1	31,1	24,3	7,3	Х
- продукції тваринництва	- 7,8	- 21,6	- 13,3	2,1	- 3,5	Х

Аналіз тенденцій взаємодії інфраструктури та сільськогосподарського виробництва і її впливу на ефективність функціонування аграрних товаровиробників доводить необхідність пошуку більш ефективних форм і методів цієї взаємодії та механізмів їх впровадження у практику за активної державної підтримки.

У третьому розділі - „Удосконалення інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств” - обґрунтовано напрями удосконалення економічних відносин аграрних товаровиробників та підприємств інфраструктури, запропоновано організаційно-економічні механізми інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств Хмельницької області.

Розвиваючи господарську діяльність, виробник приділяє багато уваги технології та її удосконаленню, підвищенню якості продукції, вдосконаленню організації виробництва й праці. Ці турботи обмежують його діяльність у інших споріднених сферах ринку. Ситуація особливо ускладнюється, якщо розміри виробництва не дають змоги утримувати власні служби з організації збуту продукції, матеріально-технічного забезпечення, технологічного обслуговування.

Запропоновано удосконалення організаційно-економічних взаємовідносин підприємств аграрного сектора з об'єктами інфраструктури на основі створення сільськогосподарськими товаровиробниками багатофункціонального обслуговуючого кооперативу (рис. 2).



Рис. 2. Структура багатофункціонального СОК

Завдяки створенню багатофункціонального кооперативу, сільськогосподарські товаровиробники можуть покращити своє становище на ринку, отримати прямий доступ до споживачів продукції та виробників матеріально-технічних засобів або посилити свою ринкову позицію, що дозволить їм відстоювати свої інтереси у комерційних фірм та переробних підприємств. Він буде здійснювати не лише комплексне обслуговування діяльності сільськогосподарських товаровиробників, але й формувати завершений вертикальний маркетинговий ланцюг (постачання - виробництво - переробка - реалізація). Створення кооперативу дозволить звільнити сільськогосподарські підприємства від невластивих для них функцій і зосередити всю увагу на основній діяльності.

Встановлено, що за рахунок поліпшення агрохімічного обслуговування аграрні товаровиробники Хмельницької області можуть додатково одержати озимої пшениці - 188,8 тис т., кукурудзи на зерно - 129,3 тис. т., цукрових буряків - 84,7 тис. т., овочів - 2,9 тис. т. на загальну суму 303,8 млн. грн.

Доведено, що за рахунок повноцінного використання досягнень племінного обслуговування можна додатково отримати 55,5 тис.т. молока, 20,7 т. приросту ВРХ, 3102 гол. телят, 94336 гол. поросят. При цьому сільськогосподарські підприємства регіону могли б вивести галузь тваринництва з кризового стану й поліпшити забезпеченість споживачів продукцією тваринного походження.

З метою виявлення тенденцій зміни економічної ефективності сільськогосподарських підприємств здійснено прогноз основних її показників. Розрахунки показали, що в 2015 році прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції складе 294,3 млн.грн. (в 3,6 рази більше рівня 2009 р.), рівень рентабельності сільськогосподарської продукції зросте на 19,9 в.п. і складе 24,3%

Розроблено організаційно-економічний механізм інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств, який слід розглядати як взаємодію внутрішнього і зовнішнього середовища, які за допомогою організаційних і економічних важелів впливають на розвиток галузей інфраструктурного обслуговування аграрного сектора економіки та взаємодію між сільськогосподарськими і обслуговуючими підприємствами (рис. 3).

Основою економічного механізму є діалектична єдність державного регулювання та ринкової саморегуляції. Ці економічні категорії на рівні управління діяльністю підприємства поєднують в собі функції і методи менеджменту, економіку підприємства і маркетинг в їх діалектичній єдності і розвитку в залежності від зміни факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Головною особливістю приведеного механізму є те, що він орієнтований на те, щоб спрямовувати діяльність суб'єктів господарювання на всебічне використання можливостей обслуговування господарської діяльності з метою зростання конкурентної позиції, максимізації поточних і перспективних доходів, забезпечення сталого розвитку. В даній системі сфера надання послуг розглядається як один з елементів внутрішнього, а не зовнішнього середовища. При цьому усі види обслуговування стають продовженням господарської діяльності сільськогосподарських підприємств.

Рис. 3. Організаційно-економічний механізм інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств

При ефективній взаємодії сільськогосподарських підприємств та інфраструктури формуються інтенсивні фактори економічного зростання: прискорення науково-технічного прогресу (запровадження нової техніки та технологій, нових видів обслуговування тощо); підвищення кваліфікації працівників; раціональне використання обігових коштів; підвищення ефективності господарської діяльності за рахунок кращої її організації.

Досягнення цілей у такому механізмі відбувається завдяки узгодженій взаємодії всіх систем і складових механізму, а також при збереженні структурної цілісності. Узгодження функціонування всіх систем забезпечує система мотивації. В кінцевому підсумку формується результат інфраструктурного забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств.

Висновки

За результатами проведеного дослідження сформовано висновки та пропозиції щодо вдосконалення інфраструктурного забезпечення господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та його трансформації в підвищення ефективності аграрного виробництва, а саме:

1. Визначено, що результати виробничої діяльності в аграрному секторі залежать від ступеня розвитку обслуговуючих його галузей. Інфраструктура виступає як фактор інтенсифікації економіки, в цілому, й сільського господарства, зокрема. Галузі інфраструктури виступають засобом ефективного використання виробничого потенціалу, забезпечують безперервність потоку сільськогосподарської продукції від виробника до споживача та ліквідацію втрат. Управління розвитком інфраструктури є важливою стороною загальної проблеми управління ефективністю виробництва.

2. Встановлено, що поняття „інфраструктура” в аграрній сфері необхідно трактувати як сукупність підприємств, установ та служб, які, виконуючи специфічні для кожного функції, не обмежуються лише обслуговуванням сільськогосподарських підприємств, а й забезпечують розвиток сільських територій в межах сільськогосподарського землекористування. Специфіка формування й функціонування галузей інфраструктури сільського господарства значною мірою обумовлена рядом його природних особливостей: процес виробництва в ньому пов'язаний із землею й витрачена тут праця спрямована на регулювання природних процесів із виробництва споживчих вартостей. Головне призначення інфраструктури полягає в забезпеченні цілого комплексу умов і послуг для одержання максимально можливих результатів на всіх стадіях процесу відтворення, створення конкурентного середовища в аграрному секторі економіки, збереженні й розвитку трудового потенціалу населення, створенні сприятливих умов для виробництва матеріальних благ.

3. При проведенні аналізу інфраструктурного забезпечення господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Хмельницької області встановлено, що фактори деструктивного впливу на інфраструктурне забезпечення функціонування сільськогосподарських підприємств включають недосконалий механізм взаємодії між виробничими та обслуговуючими підприємствами; неефективну державну регулятивну політику та підтримку аграрного сектора; монополізацію каналів просування продукції від виробника до споживача багаточисельними посередниками. Вказані фактори знижують можливості сільськогосподарських товаровиробників для зростання ефективності господарської діяльності.

4. Встановлено, що організаційні структури, які здійснюють обслуговування аграрного сектора, перебувають під впливом усталеного в минулому монополізму щодо споживача послуг - сільськогосподарських підприємств. В результаті таких відносин посилюється диспаритет цін на матеріально-технічні ресурси та послуги, вони зростають швидшими темпами, ніж ціни на сільськогосподарську продукцію. При цьому порушується функція ринкового механізму „попит-пропозиція”, коли сільськогосподарські товаровиробники не в змозі освоїти ринок матеріально-технічних ресурсів, а вітчизняні виробники поступово його втрачають через неможливість вистояти в конкурентній боротьбі із зарубіжними аналогами. Існуючий ринок матеріально-технічних засобів для села не враховує купівельну спроможність аграрників, а зорієнтований лише на прибутковість.

5. Для визначення впливу інфраструктурного обслуговування на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств доцільно застосовувати методичний підхід, суть якого полягає у використанні кореляційно-регресійного аналізу для встановлення прямого та опосередкованого впливу різних видів обслуговування на показники ефективності господарювання. При цьому слід враховувати, що агрохімічне, селекційне, племінне, ветеринарне обслуговування здійснюють прямий вплив на формування показників ефективності господарської діяльності, а інші - опосередкований.

6. Обґрунтовано, що для поліпшення інфраструктурного обслуговування сільськогосподарських підприємств доцільним буде створення багатофункціональних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як неприбуткових організацій, що покликані здійснювати не лише комплексне обслуговування їх діяльності (сервісне, постачальницьке, заготівельно-збутове), а й забезпечувати переробку сільськогосподарської сировини. Основна мета вдосконалення взаємодії сільськогосподарських товаровиробників з обслуговуючими підприємствами - оптимізація функцій управління інфраструктурним забезпеченням та поліпшення обслуговування сільськогосподарських підприємств. Завдяки створенню кооперативу сільськогосподарські товаровиробники можуть покращити своє становище на ринку, отримати прямий доступ до споживачів продукції та виробників матеріально-технічних засобів, посилити свою ринкову позицію, що дозволить їм відстоювати свої інтереси перед комерційними фірмами та переробними підприємствами.

7. Для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва необхідною є реалізація можливостей зростання результатів господарської діяльності аграрних товаровиробників за рахунок поліпшення інфраструктурного обслуговування, зростання рівня використання послуг. Встановлено, що за рахунок поліпшення агрохімічного обслуговування аграрні підприємства Хмельницької області можуть додатково одержати озимої пшениці - 188,8 тис т., кукурудзи на зерно - 129,3 тис. т., цукрових буряків - 84,7 тис. т., овочів - 2,9 тис. т. на загальну суму 303,8 млн. грн. За рахунок поліпшення племінного обслуговування можна додатково отримати 55,5 тис. т. молока, 20,7 т. приросту ВРХ, 3102 гол. телят, 94336 гол. поросят. При цьому в аграрних підприємствах досліджуваного регіону прибуток може скласти 294,3 млн. грн. (в 3,6 рази більше), а рівень рентабельності сільськогосподарської продукції - 24,3 % проти 4,4 % у звітному 2009 р.

8. Для ефективної взаємодії сільськогосподарських підприємств та інфраструктури доцільним є формування організаційно-економічного механізму інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств, побудованого на принципах системності, суть якого полягає у спільній взаємодії сукупності організаційних і економічних важелів зовнішнього та внутрішнього середовища для координації діяльності аграрних товаровиробників. Відносини виробництва, розподілу та обігу розглядаються при цьому як замкнута система взаємодії сільськогосподарських підприємств та інфраструктури, що має відображати дію різних учасників за єдиним принципом співробітництва на кооперативній основі, внаслідок яких забезпечується безперервний розвиток аграрного виробництва.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Чорнобай Л.М. Управління соціальною сферою села в умовах ринкових перетворень / Л.М. Чорнобай, М.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. Кам'янець-Подільський, 2004. - Вип. 12, Т. 2 . - С. 245-247.

2. Чорнобай Л.М. Сутність і роль інфраструктури в системі АПК / Л.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. Кам'янець-Подільський, 2005. - Вип. 13. - С. 380-382.

3. Чорнобай Л.М. Формування, особливості та сучасний стан розвитку соціальної інфраструктури у сільській місцевості Хмельницької області / Л.М. Чорнобай // Вісник Хмельницького національного університету: Економічні науки. Ч. 2, Т. 3. - Хмельницький, 2005. - С. 159-163.

4. Чорнобай Л.М. Суть і роль виробничої інфраструктури в господарській діяльності аграрних формувань / Л.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. Кам'янець-Подільський, 2006. - Вип. 14, Т. 2 - С. 98-100.

5. Чорнобай Л.М. Матеріальний добробут сільського населення Хмельницької області / Л.М. Чорнобай, М.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2006. - Вип.14. - С. 262-266.

6. Чорнобай Л.М. Формування і роль інфраструктурних елементів у забезпеченні реалізації сільськогосподарської продукції / Л.М. Чорнобай // Вісник ХНАУ. Серія „Економіка АПК і природокористування”. - Харків, 2006. - Вип. 8 - С. 348-351.

7. Чорнобай Л.М. Суть і роль біржового ринку у реалізації сільськогосподарської продукції / Л.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2007. - Вип. 15, Т. 2. - С. 37-40.

8. Чорнобай Л.М. Аграрна біржа як основа ринкової інфраструктури / Л.М. Чорнобай, М.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2009. - Вип. 17. - С. 174-179.

9. Чорнобай Л.М. Регіональні аспекти формування і функціонування виробничої інфраструктури аграрного виробництва / Л.М. Чорнобай, М.М. Чорнобай // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2009. - Вип.17, Т. 3. - С. 319-322.

10. Чорнобай Л.М. Функціонування племінної служби як складової виробничої інфраструктури сільськогосподарського виробництва / Л.М. Чорнобай // Економіка АПК. - 2010. - № 11. - С. 41-47.

11. Чорнобай Л.М. Особливості функціонування агрохімічної служби як структурного елемента виробничої інфраструктури сільськогосподарського виробництва Хмельницької області / Л.М. Чорнобай, М.М. Чорнобай // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнічного університету: Економічні науки. Вип.10. - Мелітополь: ТДАТУ. - 2010. - С. 401-407.

Анотація

Чорнобай Л.М. Інфраструктурне забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності. - Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Житомир, 2011.

У дисертації розглядаються теоретичні та практичні аспекти інфраструктурного забезпечення господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. У роботі удосконалено трактування змісту поняття «інфраструктура» стосовно аграрної сфери. Охарактеризовано динаміку інфраструктурного обслуговування та його вплив на ефективність господарської діяльності аграрних товаровиробників.

Обґрунтовано напрями удосконалення інфраструктурного забезпечення ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств, запропоновано організаційно-економічний механізм їх впровадження в умовах нестабільного зовнішнього та внутрішнього середовищ для координації діяльності аграрних товаровиробників. Для поліпшення обслуговування аграрного сектора пропонується створення багатофункціонального кооперативу, який дозволить сформувати завершений вертикальний маркетинговий ланцюг (постачання - виробництво - переробка - реалізація).

Ключові слова: інфраструктурне забезпечення, ефективність, обслуговуюча кооперація, організаційно-економічний механізм.

Аннотация

Чорнобай Л.М. - Инфраструктурное обеспечение эффективного функционирования сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Житомирский национальный агроэкологический университет Министерства аграрной политики и продовольствия Украины, г. Житомир, 2011.

В диссертации рассматриваются теоретические и практические аспекты инфраструктурного обеспечения эффективного функционирования сельскохозяйственных предприятий. Установлено, что инфраструктура представляет собой совокупность элементов производительных сил в виде отраслей и видов деятельности, функциональное назначение которых заключается в обеспечении эффективного функционирования сельскохозяйственного производства, обеспечении воспроизводства рабочей силы.

На основе всестороннего анализа и критического обобщения существующей терминологии определено, что эффективное функционирование производства зависит от разных видов обслуживания, поэтому в отношении сельскохозяйственного производства инфраструктура - это совокупность предприятий, учреждений и служб, которые, выполняя специфические для каждого функции, не ограничиваются лишь обслуживанием сельскохозяйственных предприятий, но и обеспечивают развитие сельских территорий в пределах сельскохозяйственного землепользования.

Предложено по уровню функционирования инфраструктуру классифицировать на внутрихозяйственную (на уровне сельскохозяйственного предприятия), локальную (на уровне района), региональную (на уровне области), национальную (на уровне государства). Данная классификация позволяет исследовать территориальные аспекты размещения и функционирования инфраструктуры, где каждый высший уровень занимается обслуживанием всех предыдущих, а все в комплексе они занимаются обслуживанием сельскохозяйственных предприятий.

Исходя из анализа современного состояния инфраструктурного обеспечения функционирования аграрных товаропроизводителей, выделены факторы, которые осуществляют деструктивное влияние на взаимодействие аграрных товаропроизводителей и обслуживающих предприятий с целью минимизации их негативного влияния. Среди указанных факторов необходимо выделить несовершенный механизм взаимодействия между производственными и обслуживающими предприятиями, неэффективную государственную регуляторную политику и поддержку аграрного сектора, монополизацию каналов продвижения продукции от производителя к потребителю множественными посредниками.

Предложено для улучшения инфраструктурного обслуживания сельскохозяйственных предприятий создание многофункционального сельскохозяйственного обслуживающего кооператива как неприбыльной организации, которая призвана осуществлять не только комплексное обслуживание их деятельности (сервисное, снабженческое, заготовительно-сбытовое), но и обеспечивать переработку сельскохозяйственного сырья. Благодаря созданию кооператива сельскохозяйственные товаропроизводители могут улучшить свое положение на рынке, получить прямой доступ к потребителям продукции и производителей материально-технических средств, усилить свою рыночную позицию.

Определены перспективы повышения эффективности сельскохозяйственного производства, заключающиеся в повышении уровня использования существующих возможностей агрохимического, селекционного, племенного обслуживания для повышения объемов производства аграрной продукции.

Обоснован организационно-экономический механизм инфраструктурного обеспечения эффективного функционирования сельскохозяйственных предприятий, построенный на принципах системности, сущность которого заключается во взаимодействии совокупности организационных и экономических рычагов внешней и внутренней среды функционирования аграрного сектора для координации деятельности аграрных товаропроизводителей. Отношения производства, распределения и оборота рассматриваются при этом как замкнутая система взаимодействия сельскохозяйственных предприятий и инфраструктуры.

...