Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.11: 330.142.211

ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Гилка Марина Дмитрівна

Львів 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор ГУБЕНІ Юрій Едвардович, Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри права і підприємництва.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Гліб Макарович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, завідувач відділу цін на матеріальні ресурси;

кандидат економічних наук КЛЕБАН Оксана Любомирівна, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького, в.о. доцента кафедри маркетингу.

Захист відбудеться 05 квітня 2011 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, ЛНАУ, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий 02 березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.Б.Яців

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою проблемою в системі господарських відносин є забезпечення оптимального складу та ефективного використання виробничих ресурсів підприємств, у тому числі й основного капіталу. Процес переходу до ринкових умов господарювання, в результаті якого відбулася зміна форм власності на засоби виробництва, негативно вплинув на діяльність сільськогосподарських підприємств, спричинив затяжну трансформаційну кризу в усьому агропромисловому комплексі. Це не могло не позначитися на матеріально-технічній базі сільськогосподарських підприємств, характер якої визначає основний капітал. Відбулись суттєві зміни у структурі, вартості та у процесі використання основного капіталу.

Основний капітал визначає рівень капіталоозброєності та продуктивності праці, детермінує загальну ефективність виробництва, конкурентоспроможність підприємств. Однак на сьогодні у сільськогосподарських підприємствах України основний капітал зношений майже наполовину, здебільшого морально застарілий. Спостерігається погіршення структури основного капіталу, яка й до початку трансформації не була оптимальною. Тому постійне оновлення основного капіталу повинно бути першочерговим завданням для тих сільськогосподарських підприємств, які хочуть встояти в конкурентній боротьбі, а інвестиційну політику держави треба спрямовувати на створення необхідних умов для того, щоб ці підприємства мали змогу залучати кошти для здійснення процесу розширеного відтворення основного капіталу, а також на забезпечення ефективного використання цих коштів та контролю за ними. У зв'язку з цим видається особливо актуальним дослідити зміни, що відбуваються в структурі основного капіталу, їх динаміку, вплив на ці процеси різних чинників і знайти шляхи покращання існуючої ситуації.

Дослідження проблем, що виникають у процесі використання основного капіталу, здійснювали ще класики економіки А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей, К. Маркс, Й. Шумпетер, А. Маршал. Основний капітал не залишається поза увагою таких сучасних зарубіжних учених, як К. Макконнелл, С. Брю, П. Семюелсон, В. Нордгауз. Проблемам формування і використання основного капіталу підприємств приділяють увагу українські вчені-економісти, зокрема: В. Андрійчук, Я. Білоусько, І. Бурковський, О. Вороновська, Ю. Губені, П. Гарасим, П. Гайдуцький, М. Герун, О. Клебан, В. Лагодієнко, Г. Підлісецький, В. Плаксієнко, П. Саблук, В. Товстопят, В. Трегобчук, Г. Черевко та ін. Однак на сьогодні все ще не знайдено ефективних шляхів досягнення оптимальної структури основного капіталу в сільськогосподарських підприємствах. Орієнтація на динамічний та інноваційний розвиток галузі, практичне значення зазначеної проблеми вимагають продовження досліджень щодо вдосконалення структури основного капіталу в сільськогосподарських підприємствах, приведення її до оптимального рівня. Саме це й зумовило вибір теми, свідчить про її актуальність, наукове та практичне значення проведеного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі представлено отримані автором результати досліджень, які є складовою частиною комплексної теми наукових досліджень економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2006-2010 роки “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073). У її рамках автором досліджено теоретичні засади, методику визначення та джерела формування оптимальної структури основного капіталу, а також обґрунтовано організаційно-економічні заходи, що дозволять вдосконалити існуючу на сьогодні в сільськогосподарських підприємствах структуру основного капіталу.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретико-методологічних засад та обґрунтування практичних рекомендацій щодо розробки системи організаційно-економічних заходів, спрямованих на оптимізацію структури основного капіталу сільськогосподарських підприємств для забезпечення їхнього збалансованого розвитку та підвищення ефективності господарювання.

Для досягнення цієї мети у процесі дослідження виконано низку конкретних завдань:

- з'ясування теоретичної сутності основного капіталу;

- обґрунтування методики дослідження динамічних і структурних змін основного капіталу;

- аналіз джерел оновлення основного капіталу сільськогосподарських підприємств в умовах трансформації аграрного сектора економіки;

- аналіз структурних змін основного капіталу та рівня його використання;

- оцінка особливостей відтворення окремих груп об'єктів основного капіталу та зумовлених ними змін у його структурі;

- дослідження впливу економічної політики держави на процес відтворення та ефективність використання основного капіталу;

- розробка пропозицій щодо вдосконалення програмно-цільового методу фінансування модернізації та технічного оновлення основного капіталу;

- обґрунтування методів визначення та формування оптимальних термінів оновлення основного капіталу;

- розробка пропозицій щодо необхідності створення та обґрунтування принципів діяльності спеціальної державної інституції для надання економічної підтримки модернізації та технічного оновлення основного капіталу сільськогосподарських виробників.

Об'єктом дослідження є економічні відносини щодо формування оптимальної структури основного капіталу в сільськогосподарських підприємствах. основний капітал аграрний сільськогосподарський

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти оцінки динаміки та структурних змін основного капіталу сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ, теоретичні положення, викладені у працях зарубіжних та українських учених з проблем забезпеченості, відтворення та ефективності використання основного капіталу. Для виконання завдань дисертаційної роботи використовували прийняті в економічній науці методи: абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення сутності категорії “основний капітал”, формулювання висновків; індексний - для аналізу зміни вартості основного капіталу та цін на нього, їхнього порівняння; нормативний - для визначення потреби в основному капіталі залежно від умов господарювання; кореляційно-регресійного аналізу - для виявлення впливу вартості основного капіталу на обсяг прибутку підприємств; соціологічний - для виявлення можливостей альтернативного використання основного капіталу; графічний - для відображення динаміки структурних змін основного капіталу; групування і статистичних порівнянь - для виявлення співвідношень між показниками забезпеченості основним капіталом та ефективністю сільськогосподарського виробництва; динамічного програмування - для визначення оптимальних термінів оновлення основного капіталу.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, праці зарубіжних і вітчизняних авторів, офіційні інформаційні джерела. Використані аналітичні й статистичні матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Чернівецькій області, Головного управління агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації, статистична звітність сільськогосподарських підприємств, нормативно-довідкова література, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретико-методологічних положень і розробці науково-практичних рекомендацій з впровадження системи організаційно-економічних заходів оптимізації структури основного капіталу. Найважливішими результатами, що характеризують наукову новизну та розкривають зміст дисертаційної роботи, є:

вперше:

- на теоретичному та організаційно-економічному рівні обґрунтовано необхідність створення і розроблено функції та принципи діяльності спеціальної державної інституції економічної (фінансової) підтримки сільського господарства у формі платіжної агенції - Фонду економічної підтримки та модернізації сільського господарства;

удосконалено:

- методику вибору оптимальної стратегії відновлення об'єктів основного капіталу за допомогою методів динамічного програмування, яка апробована на конкретному сільськогосподарському підприємстві та дозволяє підвищити техніко-технологічний рівень виробництва, мінімізувати виробничі витрати;

- методику розрахунку прогнозного обсягу потреби в основному капіталі та його оптимальної структури для сільськогосподарських підприємств;

- механізм пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств через розробку сприятливіших умов для отримання кредитів;

набули подальшого розвитку:

- теоретико-методологічне обґрунтування необхідності використання категорії “основний капітал” для окреслення сукупності економічних відносин, пов'язаних із формуванням, використанням і відновленням матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств;

- пропозиції щодо організації відтворення основного капіталу у вигляді рекомендацій з нарахування сільськогосподарськими підприємствами амортизації прискореними методами не тільки у бухгалтерському, а й у податковому обліку з подальшим використанням звільнених від оподаткування коштів для інвестицій в основний капітал, а також відкриття в установах банків рахунків для акумулювання амортизаційних відрахувань з подальшим їх використанням за призначенням;

- положення щодо часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки з обласного бюджету.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі наукового дослідження наукові результати, висновки і пропозиції є дієвим інструментом для визначення пріоритетних заходів з державної підтримки сільськогосподарських виробників з метою сприяння поліпшенню якісного стану та складу об'єктів основного капіталу, формування відповідної матеріально-технічної бази для ведення конкурентоспроможного виробництва сільськогосподарськими підприємствами. Окремі науково-методичні розробки автора використовуються: Головним управлінням агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації для розробки та реалізації заходів щодо створення спеціальної інституції економічної (фінансової) підтримки сільського господарства у формі платіжної агенції - Фонду економічної підтримки та модернізації сільського господарства (довідка від 23.06.2010 року №04-1/2-1862); управлінням агропромислового розвитку Кіцманської районної державної адміністрації - рекомендації щодо вибору оптимальної стратегії відновлення основного капіталу за допомогою методів динамічного програмування (довідка від 21.06.2010 року №237); управлінням агропромислового розвитку Радехівської районної державної адміністрації - рекомендації щодо визначення прогнозного обсягу потреби в основному капіталі та його оптимальної структури (довідка від 04.11.2010 року №02-26/2177-1).

Теоретичні розробки автора використовуються у навчальному процесі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича під час проведення занять з дисциплін “Управління потенціалом підприємств”, “Організація, планування і управління у виробництві” та “Економіка агробізнесу” (довідка від 04.11.2010 року № 15-14/3056).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми оптимізації структури основного капіталу, сформований на основі опрацювання теоретичної та фактичної інформації, власних спостережень. Усі наукові результати, що викладені в дисертації й представлені на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у звітах кафедри права і підприємництва Львівського національного аграрного університету, доповідалися на щорічних звітних науково-практичних конференціях аспірантів і здобувачів Львівського національного аграрного університету у 2007 - 2010 рр. та на 8 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: “Функціонування єврорегіонів в умовах трансформаційної економіки” (м. Чернівці, 2009 р.); “Розвиток України в XXI ст.: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми” (м. Тернопіль, 2009 р.); “Альянс наук: вчений - вченому” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); “Інституційна природа ринкових трансформацій” (м. Чернівці, 2009 р.); “Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності” (м. Умань, 2009 р.); “Сучасні проблеми економіки в умовах глобальної фінансової нестабільності” (м. Тернопіль, 2010 р.); “Транскордонне співробітництво як важлива складова євроінтеграційних процесів України” (м. Чернівці, 2010 р.); “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 17 одноосібних наукових працях, з яких 9 - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 3,81 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок, з яких основного тексту - 174 сторінки. Робота містить 45 таблиць, 9 рисунків, 4 додатки, список використаних джерел з 196 найменувань на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі представлено актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами, мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів та їх апробацію.

У першому розділі - “Теоретичні і методологічні основи дослідження динаміки та структурних змін основного капіталу сільськогосподарських підприємств” - висвітлено результати дослідження теоретичної сутності та специфіки основного капіталу сільськогосподарського підприємства в системі характеристик його економічного стану, особливостей змін у структурі основного капіталу, зумовлених аграрною трансформацією, обґрунтовано методику дослідження стану, руху основного капіталу, пошуку резервів підвищення ефективності його використання.

Узагальнивши погляди вітчизняних і зарубіжних учених, пропонуємо розглядати основний капітал як частину продуктивного капіталу, що повністю бере участь у виробництві життєвих благ протягом багатьох виробничих циклів, не змінюючи при цьому своєї натурально-речової форми, та переносить свою вартість на новостворений продукт частинами, залежно від ступеня зношуваності; речовим змістом основного капіталу виступають засоби праці.

Основний капітал є складовою частиною матеріально-технічної бази підприємства. Особливості відтворення основного капіталу визначаються певними характерними ознаками, до яких належать: поступове перенесення вартості основного капіталу на вартість виробленої продукції; рух споживчої вартості; оборот вартості капіталу; часткове відтворення вартості та її нагромадження в грошовій формі; відтворення основного капіталу в матеріально-натуральній формі через тривалі періоди часу, що створює можливість маневрування амортизаційними коштами.

З метою повнішого відображення сутності основного капіталу його класифікують за певними критеріями. Найпринциповішою вважаємо класифікацію основного капіталу за функціональним призначенням (натурально-речовим складом) та за роллю у процесі господарської діяльності. За першою визначають його функціональну структуру, а за другою - видову структуру основного капіталу.

За інших однакових умов прогресивнішою та ефективнішою вважається та структура основного капіталу, де більшою є питома вага його активної частини. Встановлено, що за однакового обсягу основного капіталу не завжди на тих підприємствах, де частка його активної частини є вищою, забезпечується вищий рівень технічного оснащення та є кращі можливості збільшення обсягів виробництва продукції, оскільки недостатня кількість елементів пасивної частини основного капіталу негативно впливає на ефективність використання всієї матеріально-технічної бази. Тому підприємствам для найефективнішого використання основного капіталу, досягнення високих результативних показників діяльності необхідно прагнути досягти оптимальної структури основного капіталу, яка визначається однаковим співвідношенням між активною та пасивною його частинами.

Для формування оптимальної структури та ефективного використання основного капіталу важливе значення має вчасне та в необхідному обсязі його оновлення. Це оновлення може здійснюватися за рахунок власних джерел підприємства, зокрема амортизаційних відрахувань та прибутку. За умов, коли недостатньо власних джерел для оновлення основного капіталу, залучають зовнішні - кредити та інвестиції.

Методика аналізу основного капіталу передбачає вивчення показників загального обсягу, стану, рівня придатності, інтенсивності оновлення, вибуття та використання основного капіталу. Серед основних показників, що характеризують основний капітал, доцільно використовувати показники: стану основного капіталу - коефіцієнти зносу та придатності; руху - коефіцієнти оновлення, вибуття, приросту, ліквідації, інтенсивності оновлення та загальний коефіцієнт надходження; забезпеченості підприємств основним капіталом - капіталоозброєність праці, технічна озброєність праці, енергоозброєність праці та капіталозабезпеченість виробництва; ефективності використання основного капіталу - капіталовіддачу основного капіталу, капіталовіддачу активної частини основного капіталу, капіталомісткість продукції, рівень рентабельності основного капіталу, рівень рентабельності активної частини основного капіталу, норму прибутку тощо. Перелічені показники доцільно визначати за окремими структурними групами основного капіталу, а також загалом по основному капіталу сільськогосподарського підприємства.

У другому розділі - “Вплив забезпеченості та процесу відтворення на формування структури основного капіталу” - представлено результати дослідження змін, що відбулися в структурі основного капіталу, динаміку показників руху, забезпеченості та ефективності використання основного капіталу; зроблено оцінку впливу економічної політики держави на ефективність використання основного капіталу.

Аналіз динаміки вартості основного капіталу в сільськогосподарських підприємствах Чернівецької області (табл. 1) показав, що у 2009 році, порівняно з 2005 роком, вона зросла на 383,2 млн. грн. або на 37,1%. Це відбулося за рахунок збільшення вартості більшості груп основного капіталу. Пояснювати зростання вартісних параметрів основного капіталу лише за рахунок підвищення цін на матеріально-технічні ресурси, на наш погляд, не можна. Має місце збільшення вартості основного капіталу й на основі збільшення кількості окремих його ресурсних елементів, що проявилося у 2008 - 2009 роках.

Здійснений аналіз показав, що найбільшу питому вагу в структурі основного капіталу сільськогосподарських підприємств Чернівецької області займають будинки, споруди і передавальні пристрої та земельні ділянки. Саме вони, а також інструменти, прилади та інвентар, формують пасивну частину основного капіталу, питома вага якої у 2005 році становила 73,5%, а у 2009 році - 66,5%. Така структура основного капіталу негативно позначається на виробничій потужності сільськогосподарських підприємств, оскільки питома вага його активної частини є недостатньою. У 2009 році активна частина основного капіталу була удвічі меншою за його пасивну частину, що негативно впливає ще й на продуктивність праці. Відзначимо при цьому, що питома вага активної частини основного капіталу в його структурі набуває тенденції до зростання, що характеризується як позитивне явище.

З 2007 р. у зв'язку із введенням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 “Біологічні активи” робоча і продуктивна худоба та багаторічні насадження класифікуються як довгострокові біологічні активи. З наведених у табл. 1 даних видно, що їх вартість і частка у структурі основного капіталу сільськогосподарських підприємств Чернівецької області зменшується. Це свідчить про негативні зміни у структурі виробництва сільськогосподарських підприємств, продовження кризи у таких важливих галузях, як тваринництво і садівництво.

Для сільськогосподарських підприємств Чернівецької області характерний доволі високий рівень зносу основного капіталу. Зменшення рівня зносу (з 54,0% у 2005 р. до 22,3% у 2009 р.) свідчить про поліпшення ситуації, однак сформувалася така тенденція значною мірою завдяки вибуттю (зняттю з обліку) найбільш зношених елементів основного капіталу. Протягом усього аналізованого періоду лише у 2008 та 2009 рр. коефіцієнт приросту основного капіталу набув додатного значення, тобто лише протягом цих років надходило основного капіталу більше, ніж вибувало.

Низькі темпи оновлення основного капіталу в поєднанні з його зношеністю та високими темпами вибуття призводять до неефективного використання усього виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств - землі та трудових ресурсів, що знижує потенційні можливості підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Раціональ не оновлення основного капіталу відбувається тоді, коли на заміну вибулих його елементів надходять нові, ефективніші. І хоча забезпеченість сільськогосподарських підприємств основним капіталом протягом аналізованого періоду зросла більш ніж удвічі, відбулося це не лише за рахунок зростання його вартості, а й за рахунок зменшення площі сільськогосподарських угідь.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 1

Динаміка вартості та структури основного капіталу сільськогосподарських підприємств Чернівецької області

^*Довгострокові біологічні активи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для визначення впливу вартості основного капіталу на обсяг прибутку підприємств здійснено кореляційно-регресійний аналіз даних відібраних сільськогосподарських підприємств Чернівецької області. За результатами аналізу визначили тісноту зв'язку між цими чинниками та його форму.

Залежність між вартістю основного капіталу та обсягом отриманого прибутку описується лінійним рівнянням регресії:

y^{^}_x = 0,043x - 12,96,

де x - вартість основного капіталу, тис. грн; y^{^}_x - вирівняне середнє значення прибутку, тис. грн.

Встановлено, що за збільшення вартості основного капіталу на 1 тис. грн. прибуток зросте на 0,043 тис. грн. Індекс кореляції між цими параметрами складає 0,74 і вказує на тісну залежність прибутку від вартості основного капіталу. Коефіцієнт еластичності становить 1,17% і означає, що за збільшення середньої вартості основного капіталу на 1,0% прибуток зростає на 1,17%.

Зазначимо, що сьогодні в більшості сільськогосподарських підприємств Чернівецької області склалася ситуація, за якої у процесі виробничої діяльності не використовується весь наявний основний капітал. Зустрічаються підприємства, в яких наявний основний капітал не відповідає їх виробничому напряму. У зв'язку з цим набуває особливої актуальності питання щодо організації раціонального використання цього капіталу.

У процесі проведеного дослідження встановлено, що у збиткових сільськогосподарських підприємств оновлення основного капіталу є неможливим: за рахунок власних джерел, оскільки немає прибутку, а амортизаційні відрахування втрачають свою економічну сутність; за рахунок залучених джерел - у зв'язку з тим, що кредити збитковим підприємствам не надають. Тому досліджували забезпеченість основним капіталом за даними тих сільськогосподарських підприємств, які в процесі господарської діяльності отримували прибутки і в яких протягом досліджуваного періоду відбувалося оновлення основного капіталу. Для визначення залежності між забезпеченістю сільськогосподарських підприємств основним капіталом та ефективністю їх функціонування здійснено аналітичне групування показників вибірково відібраних 40 підприємств Чернівецької області (табл. 2).

Встановлено, що існує пряма залежність між капіталозабезпеченістю виробництва й обсягом валової продукції та прибутку, одержаними з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь та одного працівника. Згрупувавши підприємства за розміром основного капіталу з розрахунку на одного середньорічного працівника, ми встановили, що ефективність виробництва прямо залежить і від капіталоозброєності праці.

Трансформаційні процеси в Україні призвели до занепаду сільського господарства, яке втратило здатність задовольняти попит населення необхідним обсягом та якістю продуктів харчування. Крім того, сільськогосподарські підприємства весь час відчувають дефіцит фінансових ресурсів, у зв'язку з чим не мають змоги вчасно виплачувати заробітну плату працівникам, закуповувати паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, елітні сорти насіння, запасні частини до техніки, не говорячи вже про оновлення основного капіталу, тобто забезпечувати процес хоча б простого відтворення. Нестача фінансових ресурсів спричиняє нагальну потребу сільськогосподарських підприємств звертатися до комерційних банків за кредитами, які не завжди надаються, оскільки визначальним для цього є платоспроможність позичальника. За цих умов важливого значення набуває державна підтримка сільського господарства.

Таблиця 2

Вплив капіталозабезпеченості на ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах Чернівецької області, 2008 р

В Україні сільськогосподарським підприємствам надається державна підтримка за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Зокрема у 2008 р. сільськогосподарські підприємства Чернівецької області одержали 81,2 млн грн з державного бюджету та 16 млн грн з обласного, в тому числі з державного бюджету 1,5 млн грн виділено на закупівлю сільськогосподарської техніки. Порівнявши темпи зростання бюджетних асигнувань з темпами зростання обсягів виробництва продукції сільського господарства й темпами зростання вартості основного капіталу, доходимо висновку, що державна підтримка сільськогосподарських підприємств Чернівецької області не сприяла вирішенню їхніх виробничих проблем. Про це свідчить той факт, що зростання бюджетних асигнувань випереджає зростання вартості валової продукції та вартості основного капіталу, а це вказує на низький рівень їх використання.

Отже, необхідно не тільки нарощувати кількісні параметри, а й здійснити низку якісних змін у формуванні механізму державної підтримки сільськогосподарських підприємств. Зокрема пропонуємо підвищити контроль за цільовим використанням коштів, спрямованих на підтримку сільськогосподарських підприємств, забезпечити жорстке дотримання обсягів фінансування, передбаченого в державних програмах. То ж треба вдосконалити систему спостереження й оцінки рівня ефективності використання бюджетних коштів, а також підвищити відповідальність суб'єктів господарювання за їх неефективне та нецільове використання.

Важливою складовою державної підтримки сільськогосподарських підприємств є надання їм кредитів на пільгових умовах. У 2008 р. сільськогосподарські підприємства Чернівецької області одержали таких кредитів на суму 152,7 млн грн. З метою вдосконалення механізму пільгового кредитування необхідно зробити умови надання позик сприятливішими для агровиробників. Зокрема держава повинна виступати гарантом кредитування комерційними банками збиткових сільськогосподарських підприємств, для яких пільгові кредити є найбільш необхідні.

Важливе місце в економічній політиці держави займає амортизаційна політика. Амортизацію ми розглядаємо як економічну основу відновлення основного капіталу. На наш погляд, для того, щоб амортизаційні відрахування дійсно перетворилися на реальне джерело коштів для оновлення основного капіталу, необхідно на законодавчому рівні дозволити сільськогосподарським підприємствам нараховувати амортизацію прискореним методом не тільки у бухгалтерському, а й у податковому обліку, зобов'язавши їх при цьому використовувати звільнені від оподаткування кошти для інвестицій в основний капітал.

Проведені дослідження показали, що в умовах гострої необхідності зростання інвестицій в основний капітал підприємства не використовують повністю за призначенням амортизаційні відрахування. Щоб подолати це негативне явище, ми рекомендуємо зобов'язати сільськогосподарські підприємства відкривати в установах банків спеціальні рахунки, на яких акумулювати амортизаційні відрахування з обов'язковим подальшим їх використанням за призначенням.

У третьому розділі - “Організаційно-економічні заходи щодо вдосконалення структури основного капіталу” - визначено найбільш ефективні принципи державної підтримки сільського господарства, обґрунтовано необхідність створення, функції та принципи діяльності спеціальної інституції у формі платіжної агенції, а також обґрунтовано найбільш ефективну методику визначення оптимальних термінів оновлення основного капіталу.

За умов кризового стану сільського господарства України та обмеженості бюджетного фінансування державну підтримку сільськогосподарських підприємств доцільно здійснювати за галузевим принципом, спрямовуючи кошти на розвиток тих галузей, які мають соціальне або стратегічне значення, і за напрямками, які відповідають вимогам СОТ. У свою чергу механізм галузевої підтримки треба будувати за двома каналами впливу: частину виділених коштів розподіляти на 1 га посівів (насаджень) або на 1 голову тварин, а іншу частину - на 1 т виробленої продукції. Перевага такого способу підтримки полягає в комплексності його впливу на виробництво. З одного боку, платежі на 1 га посівів стимулюватимуть збільшення площ посівів, а на одну голову тварин - збільшення їх поголів'я. З іншого боку, платежі на 1 т виробленої продукції сприятимуть збільшенню обсягів виробництва. Державна підтримка сільського господарства повинна супроводжуватися системою заходів, які дозволять раціонально і за цільовим призначенням використовувати спрямовані в сільське господарство бюджетні кошти.

Важливим напрямом державного впливу на економічні процеси у сільському господарстві є регіональні цільові програми підтримки сільського господарства і підприємств АПК. Ці програми можна, без сумніву, вважати результатом розвитку і вдосконалення бюджетного процесу, а їхнє впровадження є позитивним кроком у формуванні регіональної сільськогосподарської політики, оскільки при цьому здійснення державного втручання в сільське господарство супроводжується кращим врахуванням місцевих умов і особливостей сільського господарства.

Протягом аналізованого нами періоду з місцевого бюджету Чернівецької області не виділяли коштів для закупівлі сільськогосподарської техніки. Тому ми розробили Програму часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та вважаємо за доцільне запровадити її фінансування з місцевого бюджету Чернівецької області. Метою цієї програми є компенсація витрат підприємств на купівлю сільськогосподарської техніки. При цьому необхідно розділити програму на дві складові: перша - компенсація вартості придбаної техніки; друга - компенсація вартості техніки, отриманої на умовах лізингу. Крім того, необхідно чітко вказати, що учасниками програми можуть бути лише сільськогосподарські підприємства, а не підприємства переробних галузей.

На підставі додатку 4 до Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року нами розраховано прогнозний обсяг потреби в основному капіталі для сільськогосподарських підприємств Чернівецької області, враховуючи той факт, що у 2008 році частка основного капіталу сільськогосподарських підприємств Чернівецької області у структурі основного капіталу сільськогосподарських підприємств України становила 5,5%. Визначивши структуру основного капіталу сільськогосподарських підприємств України відповідно до його прогнозного обсягу до 2015 року, ми можемо стверджувати, що вона є близькою до оптимальної, оскільки питома вага активної та пасивної частин є приблизно однаковою. Тому структуру основного капіталу сільськогосподарських підприємств Чернівецької області ми спрогнозували в тому самому розмірі (табл. 3).

Однією з важливих економічних проблем, з якою безпосередньо зіштовхуються сільськогосподарські підприємства у процесі використання основного капіталу, є вибір оптимальної стратегії в заміні його старих об'єктів на нові. Пропонуємо вирішувати цю економічну проблему за допомогою методів динамічного програмування. Застосувавши на прикладі СВК “Зоря” Чернівецької області методи динамічного програмування для визначення оптимальних термінів вибракування корів, переведених в основне стадо, встановили, що їх необхідно вибраковувати через 4 роки після переведення до основного стада, тобто через 6,5-7 років після народження. Саме на цьому етапі підприємство отримає максимально можливі прибутки від утримання корів.

На сьогодні перед Україною стоїть невідкладне завдання пошуку спеціальних інституцій, за допомогою яких можна було б здійснювати ефективну фінансову підтримку сільського господарства. Використовуючи досвід країн Європи, в Україні необхідно створити інституцію, яка б надавала економічну (фінансову) підтримку сільському господарству. Ми вважаємо, що це повинен бути Фонд економічної підтримки та модернізації сільського господарства, який би діяв за принципом акредитованої платіжної агенції. Запровадження в Україні такої інституції дозволить поліпшити інвестиційний клімат і цим самим залучити в галузь значно більшу кількість інвестиційних коштів. Сільськогосподарські підприємства зможуть ліквідовувати нестачу фінансових ресурсів у найбільш відповідальні моменти виробничого процесу. Принципами діяльності Фонду економічної підтримки та модернізації сільського господарства повинні бути відкритість, транспарентність, конкурсність, звітність і контроль.

Таблиця 3

Прогнозний обсяг і структура основного капіталу сільськогосподарських підприємств Чернівецької області, 2015 р

Такий фонд повинен діяти при Міністерстві аграрної політики та мати трирівневу структуру (рис. 1). Фінансування Фонду економічної підтримки та модернізації сільського господарства повинно здійснюватися за рахунок бюджетних коштів із можливістю подальшого випуску та реалізації пакету векселів і за рахунок цього створення власного бюджету.

Основними завданнями фонду повинні бути надання гарантій за одержаними кредитами та часткова сплата відсотків за кредити. Реалізувати поставлені перед фондом завдання можна, запровадивши в його діяльність низку цільових програм. Усі цільові програми, які будуть реалізовуватися через фонд, необхідно поділити на три групи: короткотермінові, середньо- та довготермінові. На початковому етапі діяльності фонду основною серед довготривалих цільових програм повинна бути Програма капіталізації сільського господарства. Кредити за цією програмою слід надавати для оновлення основного капіталу сільського господарства на період не менше ніж 15 років. Частка гарантії повернення кредитів за цією програмою повинна бути не меншою за 75%. Клієнти фонду, які є учасниками такої програми, можуть також претендувати на часткове відшкодування фондом плати за кредит. Розмір відсотків, на які знизиться оплата за кредит, повинен диференціюватися залежно від виду основного капіталу, який кредитується.

Фонд не повинен особисто здійснювати кредитування клієнтів. Він співпрацюватиме з банками-кредиторами. Клієнти фонду особисто домовляються з банком про кредитування, вибираючи потенційний банк із переліку тих, з якими співпрацює фонд. Створення в Україні Фонду економічної підтримки та модернізації сільського господарства стане одним із найважливіших кроків на шляху виведення сільського господарства України з кризового стану, формування такого агропромислового комплексу, який зможе забезпечити продуктами харчування не тільки Україну, а й населення інших країн.

Рис. 1 Структура Фонду економічної підтримки та модернізації сільського господарства

ВИСНОВКИ

1. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що в сучасній вітчизняній та зарубіжній економічній літературі поняття “основні фонди” майже повністю замінене поняттям “основний капітал”. За своєю економічною сутністю ці поняття є близькими, однак не тотожними: категорія “основний капітал” має значно глибшу та комплексну сутність, динамічне спрямування. Організація процесу виробництва вимагає від підприємств володіти сукупністю об'єктів основного капіталу певної кількості та складу. Основний капітал у поєднанні з підприємницькою мотивацією перетворює енергію людської праці на особливо ефективний чинник виробництва і забезпечує значне підвищення продуктивності праці. Істотною умовою розвитку кожної економічної формації є нагромадження основного капіталу.

2. Для оцінки використання основного капіталу важливе значення має його класифікація за функціональним призначенням. Крім того, вона має важливе економіко-статистичне значення, оскільки широко використовується чинними системами бухгалтерського та статистичного обліку. В умовах кожного конкретного підприємства для формування структури основного капіталу необхідно ґрунтовніше враховувати виробничо-технологічні особливості та особливості галузевої приналежності й спеціалізації підприємства.

3. Порівняння питомої ваги окремих груп об'єктів основного капіталу в його структурі на початок і кінець аналізованого періоду дозволило нам встановити структурні зміни, що відбулися в складі основного капіталу, та визначити їхню тенденцію. На основі порівняння питомої ваги активної і пасивної частин основного капіталу в його структурі встановлено, що структура основного капіталу на початок аналізованого періоду не була оптимальною, протягом цього періоду питома вага пасивної частини основного капіталу зменшувалася, а активної - зростала, тобто відбувалися зміни, які сприяють оптимізації структури основного капіталу. З метою ліквідації диспропорцій для сільськогосподарських підприємств регіону визначено прогнозний обсяг потреби в основному капіталі та його оптимальну структуру на 2015 рік.

4. Запровадження механізму пільгового кредитування в сільському господарстві позитивно вплинуло на кредитні відносини між комерційними банками та сільськогосподарськими підприємствами. Протягом аналізованого періоду вартість наданих кредитів мала тенденцію до зростання. Для вдосконалення механізму пільгового кредитування необхідно запровадити сприятливіші умови надання кредитів.

5. Вартість основного капіталу в сільськогосподарських підприємствах Чернівецької області зростала у 2008-2009 рр. У структурі основного капіталу питома вага його пасивної частини є майже у два рази більшою за питому вагу активної частини, що негативно позначається на виробничій потужності сільськогосподарських підприємств. Галузева структура основного капіталу сільськогосподарських підприємств Чернівецької області характеризується більшою пасивною частиною основного капіталу в усіх галузях. Розвиток різних галузей сільського господарства є непропорційним. Зокрема протягом аналізованого періоду спостерігали тенденцію до зниження питомої ваги довгострокових біологічних активів у структурі основного капіталу, що вказує на занепад таких важливих галузей, як тваринництво та садівництво.

6. Протягом усього аналізованого періоду, крім 2008 та 2009 рр., вибувало основного капіталу більше, ніж надходило. Лише протягом двох останніх років коефіцієнт приросту основного капіталу в сільськогосподарських підприємствах Чернівецької області мав позитивне значення. Низькі темпи оновлення основного капіталу в поєднанні з його зношенням і вибуттям не сприяли підвищенню ефективності використання усього виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств. Крім того, не завжди на заміну вибулих об'єктів основного капіталу надходять нові, ефективніші.

7. Вважаємо за доцільне державну підтримку сільського господарства здійснювати за комбінованою системою: частину коштів розподіляти на 1 га посівів або на 1 голову тварин, а іншу частину - на 1 т виробленої продукції. Ця система дасть змогу краще за інші задовольнити потреби сільського господарства України у фінансових ресурсах цільового характеру, які є обмеженими та гостродефіцитними, та спрямувати їх на оновлення саме тих об'єктів основного капіталу, використання яких є найефективнішим.

8. Важливе значення для оновлення основного капіталу мають регіональні цільові програми підтримки сільськогосподарських підприємств. Ми рекомендуємо з місцевого бюджету Чернівецької області запровадити фінансування Програми часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки.

9. Для вирішення проблеми вибору оптимальної стратегії в заміні вибулих об'єктів основного капіталу на нові нами опрацьовано методику динамічного програмування, апробовану за даними окремого сільськогосподарського підприємства. Отримані нами результати підтвердили, що визначення термінів вибуття об'єктів основного капіталу за допомогою методів динамічного програмування дозволяє значно зменшити виробничі витрати та підвищити конкурентоспроможність продукції.

10. Нагальною необхідністю є створення в Україні інституції, яка б надавала економічну (фінансову) підтримку сільському господарству. Такою інституцією повинен бути Фонд економічної підтримки та модернізації сільського господарства, діяльність якого базуватиметься на принципі акредитованої платіжної агенції. Функціонування такого фонду дозволить сільськогосподарським підприємствам стати повноцінними учасниками фінансово-кредитної системи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Гилка М. Д. Особливості оновлення машинно-тракторного парку в сільськогосподарських підприємствах Чернівецької області / М. Д. Гилка // Науковий вісник БДФА. Сер. Економічні науки: зб. наук. пр. Чернівці, 2007. Вип. 8. С. 376-380.

2. Гилка М. Д. Стан та особливості оновлення основних фондів сільськогосподарських підприємств Чернівецької області / М. Д. Гилка // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Сер. Економічні науки: зб. наук. пр. Чернівці: Книги - ХХІ, 2007. Вип. ІV. С. 193-197.

3. Гилка М. Д. Ефективність використання основних фондів сільськогосподарських підприємств / М. Д. Гилка // Економіка АПК. 2008. №1. С. 109-112.

4. Гилка М. Д. Стан та проблеми матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств Чернівецької області / М. Д. Гилка // Науковий вісник БДФА. Сер. Економічні науки: зб. наук. пр. Чернівці: БДФА, 2008. Вип. 4 (13). С. 137-143.

5. Гилка М. Д. Вплив амортизаційної політики на відтворення основних фондів у сільськогосподарських підприємствах Чернівецької області / М. Д. Гилка // Науковий вісник БДФА. Сер. Економічні науки: зб. наук. пр. Чернівці: БДФА, 2009. Вип. 1 (14). С. 222-228.

6. Гилка М. Д. Про залучення інвестицій в основний капітал сільськогосподарських підприємств Чернівецької області / М. Д. Гилка // Культура народов Причерноморья: науч. ж-л. Сімферополь: ТНУ ім. В. Вернадського, 2009. №157. С. 27-29.

7. Гилка М. Д. Фінансово-кредитні елементи формування основного капіталу сільськогосподарських підприємств Чернівецької області / М. Д. Гилка // Наукові записки. Сер. Економіка: зб. наук. пр. Острог: НУ “Острозька академія”, 2009. Вип. 12. С. 181-187.

8. Гилка М. Д. Відтворення основних фондів та ефективність їх використання в сільськогосподарських підприємствах Чернівецької області / М. Д. Гилка // Науковий вісник БДФА. Сер. Економічні науки: зб. наук. пр. Чернівці: Технодрук, 2009. Вип. 3 (16). С. 224-228.

9. Гилка М. Д. Про деякі проблеми нарахування амортизації в сільськогосподарських підприємствах / М. Д. Гилка // Культура народов Причерноморья: науч. ж-л. Сімферополь: ТНУ ім. В. Вернадського, 2010. №186. С. 41-43.

В інших виданнях:

10. Гилка М. Д. Бухгалтерський та податковий облік фінансового лізингу основних фондів сільськогосподарських підприємств / М. Д. Гилка // Функціонування єврорегіонів в умовах трансформаційної економіки: матеріали міжнар. наук.-прак. конф. ЧТЕІ КНТЕУ - 2009, Чернівці, 7 - 8 травня 2009 р. Чернівці, 2009. С. 280-282.