Функціонування та розвиток підприємств з виробництва свинини

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Функціонування та розвиток підприємств з виробництва свинини

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Гірняк Катерина Михайлівна

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Батюк Богдан Богданович,

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, завідувач кафедри менеджменту ЗЕД

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Бужин Олексій Андрійович,

Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління,

завідувач кафедри менеджменту кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Мазуренко Олена Василівна,

ННЦ “Інститут аграрної економіки” НААНУ,

провідний науковий співробітник відділу форм господарювання

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Непослідовний характер проведення ринкових реформ в Україні призвів до кризової ситуації в аграрній сфері, що супроводжується зменшенням обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, критичним станом сільськогосподарських підприємств, які є сировинною базою розвитку переробної й харчової промисловості, погіршенням матеріального становища сільських трудівників. Ці негативні процеси впливають на рівень продовольчої безпеки, зокрема забезпечення населення країни цінними й високоякісними продуктами харчування, у тому числі м'ясною продукцією, яка є життєво необхідною в раціоні харчування людини.

Вирішення проблеми зростання виробництва м'яса та підвищення рівня забезпечення населення м'ясною продукцією значною мірою залежать від розвитку свинарства, особливості якого дають змогу в найкоротші строки забезпечити збільшення поголів'я свиней і досягти необхідного обсягу виробництва м'яса. У структурі виробництва м'яса усіх видів худоби та птиці свинина завжди займала вагоме місце.

В Україні внаслідок кризи в аграрному секторі виробництво свинини значно зменшилося, проте зазначена галузь надалі залишається однією з перспективних у формуванні продовольчої безпеки держави, забезпеченні внутрішнього попиту на м'ясну продукцію вітчизняного виробництва.

Існуючий стан свинарства є проблемою, яка потребує невідкладного вирішення як в інтересах сільськогосподарських товаровиробників, так і в інтересах споживачів. Підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва свинини є одним із важливих завдань розвитку аграрного сектора економіки України. Незважаючи на наявність незадоволеного внутрішнього попиту на продукцію галузі, достатню власну базу виробництва зерна, значний досвід вирощування свиней, ці підприємства значно зменшили обсяги та знизили ефективність виробництва свинини. Тому подальший розвиток і функціонування підприємств з виробництва свинини потребує комплексу заходів, спрямованих на підвищення його ефективності.

Широке коло питань, пов'язаних з дослідженням сучасних проблем ефективного функціонування та розвитку підприємств з виробництва свинини у ринковій економіці України, знайшло своє відображення у працях багатьох вітчизняних учених. Зокрема, велике значення для розуміння проблеми мають науково-практичні розробки відомих економістів-аграрників В. Г. Андрійчука, П. С. Березівського, О. А. Бужина, М. П. Коржинського, А. С. Лісецького, О. В. Мазуренко, В. Я. Месель-Веселяка, В. П. Рибалка, П. П. Руснака, П. Т. Саблука, І. В. Свиноуса, І. Н. Топіхи, О. В. Шкільова, П. В. Щепієнко та ін. Однак окремі важливі аспекти ефективного розвитку свинарства ще й досі перебувають на стадії розробки та удосконалення. В умовах формування ринкових відносин ефективний розвиток підприємств з виробництва свинини потребує кваліфікованого обґрунтування напрямів удосконалення механізму ефективного функціонування галузі та визначення її перспектив. При цьому слід враховувати регіональні особливості, пов'язані з природно-кліматичними, економічними та соціальними чинниками. Викладене свідчить про актуальність теми дисертаційного дослідження, окреслило його мету, структуру та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною комплексної теми наукового дослідження Львівського національного університету ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького “Сучасний аграрний сектор економіки України та шляхи його розвитку” (номер державної реєстрації 0102U001334). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає у проведенні економічного аналізу та розробці перспектив розвитку підприємств з виробництва свинини в регіоні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і методичних положень та обґрунтування науково-практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності функціонування та розвитку підприємств з виробництва свинини.

Для досягнення зазначеної мети ставили такі завдання:

- удосконалити методичні підходи до визначення показників економічної ефективності підприємств з виробництва свинини;

- узагальнити теоретичні засади державного регулювання розвитку свинарства;

- провести оцінку структурно-динамічних тенденцій розвитку свинарства, його економічної ефективності, а також чинників, які визначають рівень і динаміку відповідних показників;

- визначити ступінь впливу обсягів і напрямів державної підтримки розвитку галузі на показники її ефективності;

- обґрунтувати пріоритетні напрями ефективного розвитку підприємств з виробництва свинини та визначити комплекс заходів щодо його забезпечення;

- розробити пропозиції з удосконалення державного регулювання розвитку підприємств з виробництва свинини в умовах вступу України до СОТ.

- запропонувати резерви підвищення ефективності підприємств з виробництва свинини в сучасних умовах.

Об'єктом дослідження є економічні відносини, в яких розвивається галузь свинарства, зокрема в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм, а також в особистих селянських господарствах, які вирощують свиней.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні основи підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва свинини.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, спеціальні наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених, законодавчі та інші нормативні акти України, якими регулюють організаційно-економічні відносини за участю підприємств з виробництва свинини.

У роботі використано такі основні методи дослідження: системний аналіз (для виділення, аналізу і визначення напряму та істотності дії комплексу чинників, під впливом яких відбуваються зміни в розвитку та ефективності функціонування підприємств з виробництва свинини); абстрактно-логічний (для формулювання теоретичних узагальнень результатів досліджень, формулювання висновків і пропозицій); статистико-економічний (ряди динаміки, порівняння, графічний, індексний аналіз, абсолютні і відносні величини, кореляційно-регресійний аналіз - для виявлення тенденцій розвитку та економічної ефективності свинарства в досліджуваному регіоні, виявлення резервів її підвищення); монографічний (для поглибленого вивчення тенденцій розвитку найбільших у досліджуваному регіоні підприємств з виробництва свинини); соціологічних опитувань (для оцінки перспектив розвитку свинарства в господарствах населення); метод економіко-математичного моделювання (для обґрунтування оптимальних обсягів і структури годівлі тварин на перспективу).

Інформаційними джерелами дослідження стали Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Львівській області, інформаційні матеріали Міністерства аграрної політики та продовольства України, Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, власні соціологічні опитування, періодична звітність і первинна документація підприємств з виробництва свинини, праці вітчизняних і зарубіжних учених-аграрників з проблеми дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

- обґрунтовано напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму ефективного розвитку різних за розмірами та організаційно-правовими формами підприємств з виробництва свинини на основі розробки комплексу заходів, спрямованих на впровадження адаптованих до ринкових умов технологій виробництва продукції, які враховують кон'юнктуру ринку продукції свинарства в умовах євроінтеграції та вступу України до СОТ;

удосконалено:

- теоретичне обґрунтування ефективного функціонування підприємств з виробництва свинини, що опирається на сучасні, прогресивні, малоенергомісткі технології активного розвитку та широке використання методів економіко-математичного моделювання;

- методичні підходи до оцінки перспектив подальшого розвитку та підвищення економічної ефективності функціонування підприємств з виробництва свинини, які враховують запровадження нових стандартів і технологічних регламентів на продукти тваринного походження та задоволення попиту на продукцію свинарства;

одержали подальший розвиток:

- наукові основи виявлення та обґрунтування резервів підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва свинини шляхом комплексної координації всіх компонентів і процесів та удосконалення інноваційного технологічного циклу виробництва, реалізації системи зниження витрат на повноцінну годівлю тварин усіх статево-вікових груп завдяки оптимізації складу кормів, що забезпечить стійкий розвиток підприємств;

- основні напрями і механізми удосконалення державного регулювання та фінансування підприємств з виробництва свинини на основі впровадження системи моніторингу ефективності програм бюджетної підтримки розвитку галузі;

- методичні підходи до прогнозування економічних параметрів розвитку підприємств з виробництва свинини, суть яких зводиться до забезпечення ефективного планування та регулювання перспективних показників внутрішнього виробництва продукції свинарства та можливості нарощування її обсягів за рахунок підвищення рівня інтенсифікації галузі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні отриманих результатів досліджень у виробництво, що сприятиме зростанню обсягів виробництва продукції свинарства, підвищенню його економічної ефективності, зміцненню конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Одержані практичні пропозиції та висновки стосовно відродження, стабілізації й розширення виробництва продукції свинарства враховані Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації для розробки перспективного плану розвитку сільського господарства області (довідка № 01-16/17 від 04.02. 2010 р.). Запропоновані заходи щодо годівлі підсвинків протягом літнього періоду та освоєння сучасних систем управління й контролю за якістю продукції свинарства використовуються Управлінням агропромислового розвитку Радехівської райдержадміністрації Львівської області (довідка № 80 від 19. 02. 2010 р.). Запропоновані рекомендації щодо поліпшення продуктивності тварин та удосконалення системи зниження витрат на годівлю свиней використовуються у практичній діяльності фермерського господарства “Едем” Жовківського району Львівської області (довідка № 87 від 22.11.2010 р.).

Теоретичні узагальнення, а також практичні аспекти організаційно-економічних засад ефективного функціонування та розвитку підприємств з виробництва свинини використовуються при викладанні дисциплін у навчальному процесі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького (довідка № 1472-03 від 08. 12. 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною науковою роботою автора. Наведені в ній результати наукових досліджень є особистими розробками і повністю належать автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатом особистих досліджень дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях “Стан, проблеми та перспективи розвитку сучасної аграрної науки і практики”, присвяченій 110-річчю від дня народження С.З. Ґжицького (м. Львів, 2010 р.) та “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2009 р.); всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції “Проблеми, напрями і механізм забезпечення сталого розвитку суб'єктів національної економіки” (м. Тернопіль, 2010 р.); науково-практичній конференції “Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів” (м. Донецьк, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції “Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва” (м. Мелітополь, 2010 р.).

Публікації. За результатами досліджень автором опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,34 ум. друк. арк., з них 7 - у наукових фахових виданнях (2,01 ум. друк. арк.).

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 191 сторінках машинописного тексту, у тому числі 158 сторінках основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 180 найменувань. Робота містить 36 таблиць, 25 рисунків і 9 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання, відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - “Теоретичні основи дослідження розвитку підприємств з виробництва свинини” - визначено особливості розвитку досліджуваних підприємств, розкрито теоретичні основи забезпечення ефективності їх функціонування в ринкових умовах господарювання, державного регулювання розвитку, обґрунтовано методику дослідження.

Свинарство - галузь сільськогосподарського виробництва, що забезпечує населення цінними продуктами харчування. Вона характеризується динамічним розвитком, оволодінням інтенсивними енергоощадними технологіями, збільшенням виробничих потужностей і поступовим підвищенням продуктивності тварин. На тенденції розвитку галузі впливають цінні господарсько-корисні ознаки свиней - висока відтворювальна здатність, скороспілість, високий забійний вихід і енергетичність продуктів забою.

Економічна ефективність підприємств з виробництва свинини проявляється через виробництво максимальної кількості високоякісної свинини на душу населення з мінімальними витратами на одиницю продукції. При цьому економічну ефективність у свинарстві на рівні галузі й підприємства розглядають на основі загального і конкретного підходів. Загальний підхід відображає діяльність галузі загалом на всіх рівнях і показує відношення одержаної продукції до витрат виробництва та виробничих ресурсів. Конкретні підходи доцільно оцінювати з погляду реалізації цілей і зусиль, що вкладені в їх досягнення.

Серед індикаторів, які характеризують ефективність виробництва свинини, слід виділити трудомісткість, матеріаломісткість і фондомісткість продукції. З цього випливає, що підприємства з виробництва свинини в господарській діяльності повинні приділяти значну увагу вдосконаленню технології, спеціалізації та концентрації виробництва, організації та оплаті праці, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу і набутому досвіду. Необхідною умовою зростання ефективності виробництва є наявність досконалої, якісної, високопродуктивної техніки, що відповідає прогресивній технології, забезпеченість підприємства якісною сировиною та матеріалами.

Аналіз використання показників економічної ефективності виробництва в умовах ринкового господарювання показав, що в цій економічній системі, крім того, що зміщені акценти на вартісні показники, необхідно визначати вплив кожного з чинників виробництва на кінцеві результати й оцінку їх впливу на ринку (рис. 1). Тому в підвищенні ефективності підприємств з виробництва свинини чільне місце має відводитися прибутку як узагальнюючому показнику економічної ефективності виробництва.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Показники економічної ефективності підприємств з виробництва свинини.

Важливим чинником підвищення економічної ефективності свинарства є державне регулювання галузі. Основними принципами державного регулювання підприємств з виробництва свинини є: аграрний протекціонізм - пов'язано із забезпеченням продовольчої безпеки країни та гармонізацією економічних інтересів товаровиробників свинини і споживачів; адресність - державна підтримка повинна безпосередньо спрямовуватися підприємствам з виробництва свинини; гарантованість - зобов'язання держави щодо підтримки товаровиробників забезпечується розробкою відповідних програм; рівнодоступність - господарства всіх категорій, включаючи фермерські та господарства населення, повинні мати рівні права на державну підтримку; стабільність - зобов'язання держави перед підприємствами з виробництва свинини мають забезпечуватися стабільністю регуляторних механізмів розвитку галузі на відповідний період часу (до 5 років); ефективність - забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів, що виділяються для підтримки галузі; дотримання міжнародних зобов'язань.

При вивченні ефективності функціонування та розвитку підприємств з виробництва свинини обиралися конкретні методи і прийоми з урахуванням особливостей кожного досліджуваного процесу чи явища. Зверталася увага на те, що вони повинні забезпечувати системне вивчення цих явищ і процесів у їх розвитку, якомога ефективніше використання тієї інформації, яка є в розпорядженні дослідника. Комплексне застосування різних методів і прийомів дозволило глибоко й об'єктивно пізнати суть досліджуваних економічних процесів і явищ, спрогнозувати можливі тенденції їх розвитку в перспективі.

У другому розділі - “Економічна оцінка розвитку підприємств з виробництва свинини” - зроблено оцінку структурно-динамічних тенденцій розвитку свинарства, проведено аналіз економічної ефективності підприємств з виробництва свинини та визначено вплив державної підтримки на рівень показників ефективності.

Сучасне розміщення продуктивних сил в аграрному секторі пов'язане не лише з агрокліматичними умовами країн різних континентів, а й зі сформованим в умовах глобалізації ринкових відносин міжнародним поділом праці. У результаті цього в багатьох країнах відбулася поглиблена спеціалізація на виробництві певних видів тваринницької продукції, що підвищує рівень її конкурентоспроможності на світовому ринку. Частка свинини, що займає найбільший сегмент світового ринку м'яса, залишається на рівні 38-39% обсягу цього ринку. Динаміка питомої ваги споживання свинини в загальному споживанні м'яса у світі останніми роками залишається на одному рівні: 1992 р. - 40%; 2003 р. - 42%; 2009 р. - 42%. Однак в абсолютному вимірі світове споживання свинини збільшилося зі 155 млн т у 1992 р. до 245 млн т у 2009 р.

Встановлено, що 2009 р. для вітчизняних виробників свинини був сприятливим і результативним. Продовжувалася реконструкція свинарників, краще освоювалися наявні виробничі потужності, удосконалювалася організація виробництва й раціонального використання кормів, покращувалася робота з відтворення поголів'я, підвищення продуктивності тварин. Основні кількісні та якісні показники галузі свинарства в цілому по Україні у 2009 р. порівняно з попередніми роками покращились. Рівень цін, який встановився в Україні на цей період, став стимулом до збільшення поголів'я свиней, що підтверджується динамікою їх чисельності. На кінець 2009 р. порівняно з відповідним періодом 2007 р. поголів'я свиней в усіх категоріях господарств збільшилося на 7,8%, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах - на 15,7%, у господарствах населення - на 2,4% (табл. 1).

Таблиця 1

Поголів'я свиней на кінець року, тис. голів

У всіх категоріях господарств Львівської області обсяги виробництва продукції свинарства в живій масі за період 2007-2009 рр. мають позитивну динаміку. Сільськогосподарські підприємства області за три роки збільшили обсяги виробництва свинини у 2,8 раза (табл. 2). Виручка від реалізації ними свинини зросла у 5,3 раза, що зумовлено як значним збільшенням обсягів продажу продукції, так і підвищенням ціни на неї. Серед сільськогосподарських підприємств з виробництва свинини позитивною динамікою розвитку галузі виділяються товариства з обмеженою відповідальністю. У їх складі - низка великих підприємств, у розвиток яких вкладені значні інвестиції. Натомість за сукупністю відносно невеликих за розмірами приватних підприємств простежується тенденція до зменшення виробництва і продажу свинини.

Аналіз економічних показників розвитку свинарства в сільськогосподарських підприємствах свідчить, що протягом 2007-2009 рр. виробничі витрати з розрахунку на одну голову тварин на вирощуванні й відгодівлі зростали. Однак така тенденція зумовлена насамперед зростанням цін на матеріально-технічні ресурси, підвищенням оплати праці, а не реальним поліпшенням ресурсного забезпечення галузі. Витрати кормів і прямі витрати праці на виробництво 1 ц свинини й приросту на вирощуванні та відгодівлі за 2007-2009 роки загалом мають загальну тенденцію до зниження. Собівартість виробництва 1 ц приросту свиней за аналізовані роки має загальну тенденцію до зростання, зумовлену інфляційними процесами.

Таблиця 2

Результати реалізації свиней на м'ясо в сільськогосподарських підприємствах Львівської області

Збільшення виробництва свинини стало реакцією виробників Львівської області на ріст незадоволеного попиту на регіональному ринку м'яса. Споживання м'яса на одну особу у Львівській області становило у 2009 р. всього 36,7 кг за мінімальної норми 52 кг, але область неспроможна забезпечити навіть такий рівень його виробництва і залежить від ввезення м'ясних ресурсів. Ринковими сигналами про дефіцит продукції стало підвищення цін на м'ясо, у тому числі й на свинину.

Одним з важливих чинників зростання економічної ефективності виробництва свинини в сільськогосподарських підприємствах стала державна підтримка розвитку галузі. Групування сільськогосподарських підприємств у розрізі областей України за обсягами державної підтримки виробників свинини з розрахунку на 1 ц продукції засвідчило про суттєві регіональні відмінності в одержаних дотаціях і доплатах. Проте на відміну від яловичини виробництво свинини в сільськогосподарських підприємствах України з урахуванням дотацій останніми роками було рентабельним. Закономірно, що зі збільшенням обсягів державної підтримки з розрахунку на 1 ц реалізованої продукції показники рентабельності свинини зростали (табл. 3). Привертає увагу й той факт, що сільськогосподарські підприємства в регіонах із нижчим рівнем собівартості приросту свиней отримували більші дотації з розрахунку на 1 ц продукції, що посилювало позитивний вплив державної підтримки.

Таблиця 3

Групування сільськогосподарських підприємств у розрізі адміністративних регіонів України за обсягами державної підтримки виробників свинини з розрахунку на 1 ц продукції, 2008 р.

Показники розвитку свинарства могли бути значно вищими, якби існувала державна фінансова підтримка галузі у 2009 р. У цьому році, на відміну від попередніх, не виплачувалася дотація за реалізованих на забій м'ясопереробним підприємствам свиней, ПДВ поверталося не в повних обсягах. Зменшення державних дотацій не було компенсоване адекватним підвищенням закупівельних цін на свинину. Тому згортання державної підтримки виробників стало одним із чинників зниження економічної ефективності галузі. Окремі керівники підприємств стали на шлях зменшення чисельності поголів'я свиней, призупинили реконструкцію ферм.

Поряд з окремими позитивними моментами встановлений механізм державної підтримки галузі має й суттєві недоліки. Зокрема, він не стимулює пошуку резервів підвищення ефективності виробництва. Започаткований у період глибокої кризи, коли держава вимушена була підтримувати всіх виробників, у тому числі й тих, що працювали неефективно, він відігравав позитивну роль, забезпечуючи стабілізацію фінансово-економічного стану підприємств галузі. Тривале застосування такого механізму призводить до гальмування структурних реформ, технічного й технологічного оновлення ферм, спричиняє неефективне використання факторів виробництва. Бюджет за такого порядку зазнає додаткового навантаження, при цьому для споживача ціна м'ясної продукції не знижується, оскільки на етапі переробки застосовується стандартна ставка ПДВ, що нівелює вплив застосування нульової його ставки. У попередні роки розмір дотацій суттєво залежав від господарської діяльності переробного підприємства, мала місце його диференціація як за окремими переробними підприємствами, так і за категоріями постачальників. Фінансові ресурси держави використовуються без належної програми та визначеного кола учасників.

Для підвищення ефективності використання бюджетних коштів має здійснюватися адекватна довгострокова стратегія розвитку аграрної економіки на основі державного програмування й концентрації фінансових ресурсів, з уточненням і вибором першочергових пріоритетів, до яких належить віднести: збільшення виробництва продукції тваринництва до рівня, що гарантує продовольчу безпеку країни; відтворення ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств до стану, який би забезпечував конкурентоспроможність продукції; інноваційний розвиток селекції у тваринництві; розвиток територій та ринкової інфраструктури. Для цього слід здійснити певне перегрупування механізмів бюджетного фінансування, виділивши такі групи: державні програми; цільові програми; заходи постійні; заходи разові.

Для збільшення обсягів виробництва продукції свинарства необхідно здійснити фінансове оздоровлення галузі, у тому числі за рахунок реструктуризації заборгованості сільськогосподарських товаровиробників; прискорити розробку та впровадження нових механізмів господарювання, які б забезпечували адаптацію підприємств з виробництва свинини до ринкових умов, оптимізацію цінових співвідношень між продукцією свинарства та інших галузей економіки країни; створити державні резервні продовольчі фонди; організувати спеціалізовану фінансову систему обслуговування товаровиробників АПК; відновити систему страхування в свинарстві; розробити заходи щодо відновлення технічної оснащеності підприємств з виробництва свинини.

У третьому розділі - “Перспективи розвитку підприємств з виробництва свинини” - обґрунтовано пропозиції з удосконалення державного регулювання функціонування досліджуваних підприємств, підвищення їх економічної ефективності, проведено розрахунки перспективних параметрів розвитку галузі в регіоні.

Розрахунки показують, що для забезпечення населення Львівської області м'ясом свинини до мінімальної норми споживання необхідно збільшити обсяги його виробництва порівняно з 2009 роком на 11,8 тис. т, а до рівня споживання в країнах ЄС - на 46,2 тис. тонн. Передбачаємо, що найбільшими виробниками свинини стануть підприємства Стрийського, Золочівського та Буського районів (табл. 4).

Особливу увагу слід звернути на підвищення рівня концентрації виробництва. Розрахунки показують, що багатогалузевим диверсифікованим підприємствам Львівської області задля забезпечення необхідного рівня показників ефективності виробництва доцільно збільшити кількість наявного поголів'я залежно від їх розміру до 500, 500-1000, 1000-2000 та понад 2000 голів (у середньому на одне підприємство 773, 1368, 1647 та 1845 голів відповідно) та підвищити продуктивність свиней до 510, 550, 560 та 590 г відповідно. Збільшення поголів'я свиней у сільськогосподарських підприємствах Львівщини можливе на 18,2% порівняно з 2009 р. Валове виробництво приросту живої маси зросте на 51%, а продуктивність свиней (середньодобові прирости) - на 27,8%. Виробництво свинини в сільськогосподарських підприємствах Львівської області становитиме 137,24 тис. центнерів.

Таблиця 4

Перспективні показники розвитку свинарства в сільськогосподарських підприємствах Львівської області, 2020 р.

За рахунок збільшення поголів'я свиней у всіх категоріях господарств, підвищення продуктивності тварин валове виробництво живої маси свиней досягне 41,0 тис. тонн. На сільськогосподарські підприємства області припадатиме 33,4% загального виробництва свинини.

Стратегічним завданням аграрної політики держави стосовно свинарства повинно стати формування ефективного конкурентоспроможного виробництва, здатного забезпечувати продовольчу безпеку країни та нарощування експорту продукції свинарства (рис. 2). Основою для підвищення ефективності функціонування підприємств з виробництва свинини є зростання технологічного рівня виробництва, впровадження ресурсоощадних та екологічно чистих технологій у результаті підтримки відповідних досліджень і введення системи консультування в галузі. Основними концептуальними засадами системи бюджетної підтримки для вітчизняних підприємств з виробництва свинини повинно бути гранично ефективне використання бюджетних коштів в умовах жорсткої їх обмеженості і відмова від тих державних програм підтримки, що не забезпечують контролю за ефективним їх витрачанням.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Стратегія аграрної політики держави у розвитку підприємств з виробництва свинини.

Найадекватнішою системою державної підтримки, що найбільшою мірою враховує особливості ринкової економіки та виправдовує своє застосування на сучасному етапі розвитку економіки України, повинно бути вдосконалення механізму прямих виплат товаровиробникам свинини незалежно від розмірів господарств та організаційно-правових форм. Основна мета прямої підтримки має полягати не у стимулюванні виробництва конкретних видів продукції чи використання конкретних видів ресурсів для виробництва, а в забезпеченні загального запасу міцності підприємств з виробництва свинини для створення конкурентного середовища. Це повинен бути поступовий процес, який забезпечить у кінцевому підсумку перехід до трикомпонентної системи підтримки, спрямованої на стратегію розвитку, а не “проїдання” бюджетних коштів. Ця система охоплюватиме: прямі виплати товаровиробникам свинини; витрати на підтримку формування ринкової інфраструктури та стимулювання попиту; підвищення рівня кваліфікації працівників і розвиток підприємств.

Запровадження стратегії розвитку підприємств з виробництва свинини забезпечить умови стійкого розвитку свинарства та дозволить цим підприємствам: зменшити собівартість продукції, підвищити рентабельність бізнесу; посилити цінову конкурентоспроможність українських виробників щодо іноземних постачальників свинини, збільшити вартість бізнесу та місткість ринку.

До першочергових концептуальних питань, які необхідно вирішити найближчим часом з метою відродження галузі й нарощування обсягів виробництва високоякісної свинини, слід віднести такі: зберегти племінну базу вітчизняного свинарства і матеріально зацікавити племінні господарства у вирощуванні високоцінного молодняку для ремонту масового свинарства з метою підвищення продуктивності товарних стад у різних категоріях господарств; з метою ефективного використання зернофуражу організувати його переробку для одержання повноцінних комбікормів з додаванням вітамінно-мінеральних і біологічного походження добавок вітчизняного виробництва; на відгодівлі середньодобові прирости молодняку свиней повинні бути в межах 600-800 г, оскільки саме за такої продуктивності свинина буде рентабельною і високоякісною.

Цього можна досягти за рахунок повноцінної годівлі всіх виробничих груп, створення їм оптимальних умов утримання, використання сучасних генетико-селекційних методів у племінній роботі за чистопородного розведення, схрещування та гібридизації свиней. Необхідно створити сприятливі умови для інвестування аграрного сектора економіки загалом й свинарства зокрема. Сьогодні банківські структури не зацікавленні в кредитуванні сільськогосподарського виробництва, оскільки ефективність його відносно низька. При цьому необхідно мати на увазі, що забезпечення населення свининою вітчизняного виробництва є важливим елементом продовольчої безпеки країни, а імпорт її знижує цю безпеку, до того ж слід враховувати загрозу надходження в Україну низькоякісної продукції.

Основними пріоритетами державної політики щодо розвитку підприємств з виробництва свинини є стимулювання збільшення обсягів і забезпечення беззбиткового виробництва продукції свинарства товаровиробникам різних форм господарювання через: удосконалення організаційно-економічних механізмів регулювання розвитку ринків тваринницької продукції; модернізації виробництва на основі інноваційних підходів, спрямованих на зменшення витрат та одержання продукції високої якості; застосування економічних важелів цінового регулювання ринків продукції свинарства, зокрема здійснення товарних і фінансових інтервенцій; удосконалення системи організації й ведення племінної справи у свинарстві; різнобічної державної фінансової підтримки великотоварних спеціалізованих підприємств із виробництва свинини.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено теоретичні положення та практичні пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування та розвитку підприємств з виробництва свинини. Основні наукові і прикладні результати та рекомендації щодо їх використання полягають у такому:

1. Встановлено, що галузь свинарства, специфічність якої зумовлена біологічними особливостями тварин (високою відтворювальною здатністю, скороспілістю, високим забійним виходом і енергетичністю продуктів забою), характеризується динамічним розвитком, оволодінням інтенсивними енергоощадними технологіями, збільшенням виробничих потужностей і поступовим підвищенням продуктивності тварин.

2. Доведено, що структурні й технологічні зміни у промисловому свинарстві ще не забезпечили стабільного зростання економічної ефективності зростання продукції. Аналіз економічних показників розвитку свинарства свідчить, що дана галузь певною мірою залишається трудо- і капіталомісткою. Виробничі витрати в розрахунку на одну голову тварин на вирощуванні й відгодівлі зростали. Однак слід констатувати, що ця тенденція зумовлена насамперед інфляційними процесами й не є свідченням реального підвищення інтенсифікації виробництва в галузі. Низька продуктивність тварин не дає змоги отримати ефект від додаткових витрат на їх утримання. Витрати на корми й прямі витрати праці на виробництво 1 ц свинини та приросту на вирощуванні та відгодівлі у 2007-2009 рр. мають загальну тенденцію до зниження, проте собівартість 1 ц приросту свиней зростала.

3. Встановлено, що у Львівській області селяни досить високо оцінюють можливість розвитку свинарства у своїх особистих господарствах, тому розвиток цієї галузі має певні перспективи. У подальшому не прогнозується скорочення у цій категорії господарств поголів'я тварин та обсягів виробництва продукції. Завдяки певним організаційним заходам можливе деяке їх збільшення. Однак рівень товарності виробництва продукції свинарства в господарствах населення залишається низьким, а збільшення ринкової пропозиції цієї продукції повинен забезпечувати розвиток промислового свинарства.

4. Визначено, що сучасна аграрна державна політика в Україні є сприятливою для розвитку підприємств з виробництва свинини. Водночас цю політику необхідно удосконалювати в напрямі забезпеченості її комплексності та адаптації до вимог Світової організації торгівлі. Реалізація опрацьованих у роботі організаційного, матеріально-технічного, соціального, екологічного, макроекономічного, інтеграційного, політико-правового напрямів державного регулювання свинарства дозволить сформувати вигідне для товаровиробників економічне середовище з урахуванням специфіки галузі. свинарство державний економічний

5. Розроблено концептуальні заходи стратегічного розвитку підприємств з виробництва свинини, забезпечення стійкого розвитку свинарства. Запровадження такої стратегії дозволить товаровиробникам зменшити собівартість продукції, підвищити рентабельність бізнесу, посилити конкурентоспроможність українських виробників і місткість ринку, створити сприятливі умови для роботи інвестиційного капіталу в галузі та забезпечити населення свининою вітчизняного виробництва.

6. Доведено, що ефективний розвиток свинарства повинен відбуватися із застосуванням різних інвестиційних підходів із використанням як типових, так і новітніх організаційних систем на таких основних принципах: вироблення продукції свинарства, яка має біологічно цінні якості та оздоровчі властивості; організація свинарства з урахуванням фізіологічних і поведінкових потреб, зокрема забезпечення високоякісними органічними кормами, утримання оптимальної кількості тварин на одиницю площі виробничих приміщень; застосування системи розведення тварин, яка враховує їх поведінкові потреби; впровадження такої практики утримання тварин, яка мінімізує стрес, сприяє їх здоров'ю та благополуччю, чіткій організації племінної роботи з використанням комп'ютерних програм, що дає змогу виявити оптимальні варіанти відбору та підбору при формуванні генеалогічної структури стада та підвищення генетичного потенціалу продуктивності порід; повноцінна годівля відповідно до фізіологічних вимог організму тварин усіх статево-вікових груп з використанням білково-вітамінно-мінеральних добавок (преміксів) вітчиз-няного та зарубіжного виробництва, розробка рецептури комбікормів на основі комп'ютерних програм; впровадженням сучасної технології з індивідуальним утриманням і нормованою годівлею холостих, поросних маток та ремонтних свинок; активізація людського чинника, що передбачає опору на технологічні і ветеринарні кадри, які володіють сучасними методами селекції та годівлі з використанням комп'ютерних програм, здатні запобігти інфекційним та іншим хворобам тварин.

7. Визначено, що важливим чинником у підвищенні ефективності підприємств з виробництва свинини має стати запровадження у свинарстві системного біоінжинірингу - технології реалізації певного набору заходів, що забезпечують комплексний розвиток виробничої біосистеми свиноферм і галузі загалом на основі інвестування, маркетингу, формування проектів свинокомплексів, здачі виробництва “під ключ”, випробування і сертифікації та сервісного супроводу.

8. Встановлено, що до елементів захисту інтересів виробників продукції свинарства в умовах вступу України до Світової організації торгівлі слід віднести: запровадження ефективного механізму регулювання балансу між виробництвом та імпортом продукції свинарства, який би враховував інтереси споживачів і вітчизняних товаровиробників; перехід до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку галузі; перегляд існуючої недостатньо ефективної бюджетної політики; якнайшвидше впровадження лізингу у свинарстві; розбудову інфраструктури ринку продукції свинарства; створення та державне стимулювання спеціалізованих відгодівельних господарств і захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції з боку імпортерів; інші заходи, що не суперечать вимогам і правилам міжнародних організацій.

9. Доведено, що ресурсний потенціал підприємств з виробництва свинини у Львівській області і темпи підвищення купівельної спроможності населення дозволять довести до 2020 року обсяги виробництва свинини до 48,2 тис. тонн, що забезпечить його споживання на рівні 19,2 кг на одну особу. При цьому поголів'я свиней у всіх категоріях господарств порівняно з 2009 роком збільшиться на 26,5%. Крім того, 43,4% загального виробництва свинини припадатиме на сільськогосподарські підприємства Львівщини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Гірняк К. М. Стан та перспективи розвитку виробництва свинини в Україні / К. М. Гірняк // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету : збірник наук. праць. - Біла Церква, 2009. - Вип. 63. - С. 175-178.

2. Гірняк К. М. Ефективність управлінських рішень підприємств з виробництва свинини / К. М. Гірняк // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). - Мелітополь : ТДАТУ, 2009. -№5. - С. 194-199.

3. Гірняк К. М. Теоретичні критерії ефективності підприємств з виробництва свинини / К. М. Гірняк // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - Львів : ЛНУВМБТ, 2009. - Т. 11, №2 (41). - С. 167-170.

4. Гірняк К. М. Інноваційне управління організацією праці підприємств з виробництва свинини / К. М. Гірняк, С. Я. Савчин // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. - Львів: ЛНУВМБТ, 2010. - Т. 12, - №1 (43). - С. 142-146. (автором розроблені пропозиції з удосконалення інноваційного управління).

5. Гірняк К. М. Стан та перспективи розвитку свинарства в особистих селянських домогосподарствах Львівщини / К. М. Гірняк // Збірник наук. праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) - Мелітополь : ТДАТУ, 2010. - №2 (10). - С. 126-132.

6. Гірняк К. М. Обґрунтування перспективних параметрів виробництва продукції свинарства / К. М. Гірняк // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького: економічні науки. - Львів : ЛНУВМБТ, 2010. - Т. 12, №2 (44), Ч. 5. - С. 22-28.

7. Гірняк К. М. Світові тенденції розвитку свинарства / К. М. Гірняк // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького: економічні науки. - Львів : ЛНУВМБТ, 2010. - Т. 12, №3 (45), Ч. 5. - С. 74-80.

В інших виданнях:

8. Гірняк К. М. Управління якістю виробництва свинини в умовах вступу України до СОТ / К. М. Гірняк // Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 9-10 квітня 2009 р. - Донецьк: ДонДУ, 2009. - С. 162-165.

9. Гірняк К. М. Сучасні тенденції розвитку свинарства / К. М. Гірняк // Проблеми, напрями і механізм забезпечення сталого розвитку суб'єктів національної економіки: матеріали Всеукр. Наук.-практ. інтернет-конф., 6-7 травня 2010 р. - Тернопіль : ТІ АПВ НААНУ, 2010. - С. 24-27.

АНОТАЦІЯ

Гірняк К.М. Функціонування та розвиток підприємств з виробництва свинини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2011.

У дисертаційній роботі розглянуто та узагальнено теоретико-методологічні засади функціонування та розвитку сільськогосподарських підприємств з виробництва свинини. Розроблено методичні основи дисертаційного дослідження. Визначено систему показників економічної ефективності свинарства.

Проведено оцінку розвитку та економічної ефективності функціонування свинарства в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення. Визначено основні чинники, які спричинили тенденції в обсягах виробництва та його ефективності. Здійснено аналіз обсягів державної підтримки розвитку свинарства та її впливу на показники економічної ефективності. Визначено перспективні показники виробництва продукції, обґрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва та вдосконалення державної підтримки товаровиробників.

Ключові слова: свинарство, ринок, сільськогосподарське підприємство, виробництво, споживання, державне регулювання, економічна ефективність.

Гирняк Е.М. Функционирование и развитие предприятий по производству свинины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2011.

В диссертационной работе рассмотрены и обобщены теоретико-методологические принципы функционирования и развития сельскохозяйственных предприятий по производству свинины. Определены особенности развития отрасли в сельскохозяйственных предприятиях исследуемого региона. Теоретически обоснованы основные факторы, влияющие на развитие свиноводства в сельскохозяйственных предприятиях. Выделены основные направления государственного регулирования развития отрасли.

Разработаны методические основы диссертационного исследования. Определена система показателей экономической эффективности производства свинины, разработаны методические основы их анализа. Проведена оценка влияния продовольственной ситуации на мировом рынке свинины на развитие отрасли в Украине.

Определены тенденции развития и экономической эффективности развития свиноводства в сельскохозяйственных предприятиях и хозяйствах населения. Выявлены тенденции в потреблении продуктов свиноводства населением страны и исследуемого региона. Проведен анализ численности поголовья животных, его производительности, объемов производства продукции, ее реализации. Отмечается значительное влияние экспорта и импорта продукции свиноводства на развитие рыночной ситуации в регионе. Особое внимание уделено анализу цен на свинину на предприятиях розничной торговли.

Определены основные факторы, которые повлекли изменения в тенденциях объемов производства и его эффективности. Осуществлен анализ объемов государственной поддержки отрасли свиноводства и ее влияния на показатели экономической эффективности. Отмечается, что финансовая поддержка свиноводства из государственного бюджета осуществляется по 16 основным бюджетным программам, охватывающим все направления деятельности аграрных предприятий, включая предоставление беспроцентных кредитов фермерским хозяйствам, удешевление банковских кредитов и страховых премий, оказание помощи в приобретении сложной сельскохозяйственной техники отечественного производства. Проведена оценка соответствия действующих программ государственной поддержки ...