Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 331.108: 631.11: 331.556 (1-22)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Гошко Тетяна Дмитрівна

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Біттер Олександр Аронович, Львівська державна фінансова академія, завідувач кафедри міжнародної економіки та теорії фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Майовець Євген Йосифович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри економічної теорії;

кандидат економічних наук Федорняк Людмила Степанівна, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, викладач кафедри обліку і аудиту.

Захист відбудеться 1 липня 2011 р. о 14³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого,1.

Автореферат розісланий 31 травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І. Б. Яців

персонал сільськогосподарський міграційний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах основним чинником розвитку економіки, зокрема аграрної, є людський потенціал. Упродовж двох десятиліть відбуваються значні зміни у формуванні та використанні трудових ресурсів села. Після розпаду колишніх колгоспів і радгоспів втратили робочі місця сотні тисяч висококваліфікованих спеціалістів, працівників масових професій. Велика їх частина, причому найбільш активна, працевлаштувалася за кордоном. Інші ведуть особисті селянські господарства. І тільки незначна частина працездатних мешканців села стали найманими працівниками реформованих сільськогосподарських підприємств, які у зв'язку з інтенсивними міграційними процесами мають проблеми з формуванням персоналу. У сільській місцевості не вистачає кваліфікованих агрономів, зоотехніків, механізаторів, електриків тощо. Особливої шкоди завдало руйнування системи професійно-технічної підготовки кадрів масових професій для сільського господарства.

Кошти, зароблені трудовими мігрантами, або міграційний капітал, для багатьох сільських родин Львівської області стали порятунком від втрати грошової частини засобів існування. Цей капітал активно використовується для поліпшення житлових умов сільських жителів та їх медичного обслуговування, навчання дітей, забезпечення транспортними засобами. Однак він практично не залучається до розвитку сільського господарства у вигляді інвестицій у сільськогосподарські підприємства. У результаті використання цього капіталу можна було б не тільки значно збільшити обсяги сільськогосподарського виробництва, але й створити нові робочі місця для сільських жителів. Однак за сучасних економічних відносин це неможливо. Більша частина цих коштів упродовж багатьох років використовується на споживання.

Серед учених, які внесли суттєвий внесок у висвітлення проблем формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств, можна виділити таких науковців, як В. Г. Андрійчук, О. А. Бугуцький, Є. Ф. Майовець, П. Т. Саблук, В. С. Дієсперов, О. М. Бородіна, В. В. Онікієнко, Л. І. Михайлова, О. І. Гнибіденко, П. Т. Саблук та ін. Проблему міграції населення в Україні досліджували провідні українські та зарубіжні вчені: Л. Л. Рибаковський, О. У. Хомра, Ж. О. Зайончковська, В. І. Переведенцев, С. І. Пирожкова, Б. Ц. Урланос, А. Я. Боярський, Б. С. Хорев, О. А. Малиновська, Т. П. Петрова, О. В. Позняк та ін. Положення й узагальнення, розкриті цими науковцями, формують сучасне бачення теорії зайнятості і дозволяють всебічно і ґрунтовно підійти до вирішення даної проблематики. Проте окремі питання потребують глибшого дослідження, доповнення та адаптації до сучасних швидкоплинних умов, що зумовлює вибір теми, актуальність, теоретичну та практичну значущість дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною комплексного плану наукових досліджень Львівського національного аграрного університету, зокрема економічного факультету на 2006-2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає у з'ясуванні основних чинників формування персоналу сільськогосподарських підприємств, видів міграції, їх причин, оцінки міграційних процесів та їх впливу на розвиток сільського господарства і відображена в наукових звітах кафедри статистики та аналізу, а також кафедри інформаційних технологій.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних і методологічних засад та розробка практичних рекомендацій щодо формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення.

Для досягнення поставленої мети в процесі роботи над дисертацією необхідно було вирішити такі завдання:

- розкрити сутність і уточнити поняття “персонал”, “міграція”, “зайнятість населення”, “трудова міграція”;

- узагальнити методологічні принципи та засади формування персоналу сільськогосподарських підприємств;

- виявити регіональні особливості формування персоналу сільськогосподарських підприємств;

- провести оцінку міграційних процесів та їх впливу на розвиток сільського господарства;

- з'ясувати вплив міграційних процесів на ефективність використання персоналу сільськогосподарських підприємств;

- розробити модель механізму регулювання міграційних процесів у сільській місцевості;

- розробити пропозиції з удосконалення формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції;

- обґрунтувати рекомендації щодо ефективного залучення міграційного капіталу в розвиток сільського господарства.

Об'єктом дослідження є економічні відносини щодо формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів проблеми формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та специфічні методи пізнання дійсності, праці вітчизняних і деяких зарубіжних вчених, які займаються питаннями формування персоналу сільськогосподарських підприємств. Для узагальнень теоретичного характеру використовувався абстрактно-логічний метод, для порівняння показників за роками - методи абсолютних і відносних величин, ряди динаміки, для встановлення залежності рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств персоналом та його впливу на показники економічної ефективності виробництва - метод статистичних групувань, для наочного зображення досліджуваних явищ - графічний метод, для виявлення причинно-наслідкових залежностей - кореляційно-регресійний аналіз. Також було використано методи індукції й дедукції, аналізу та синтезу, аналогії і порівняння, елементи економіко-математичних методів.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні матеріали Головного управління статистики у Львівській області, Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, форми звітності обстежених сільськогосподарських підприємств Львівської області, літературні джерела, наукові праці вчених-економістів за темою дослідження, довідково-нормативні матеріали, власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції дозволило одержати такі основні наукові результати:

вперше:

- розроблено механізм залучення коштів трудових мігрантів за кордоном (міграційного капіталу) у створення нових підприємницьких структур у сільському господарстві, що сприятиме збільшенню кількості робочих місць, поширенню зарубіжного досвіду ведення аграрного виробництва та управління персоналом у сільськогосподарських підприємствах;

удосконалено:

- методичні підходи до оцінки ступеня забезпечення сільськогосподарських підприємств персоналом з урахуванням їх організаційно-правових форм;

- принципи та засади формування персоналу сільськогосподарських підприємств із врахуванням регіональних особливостей соціально-економічних умов їх розвитку;

- механізм відтворення персоналу сільськогосподарських підприємств на основі формування системи менеджменту з виділенням в окремі елементи процесів адаптації та професійного навчання;

набули подальшого розвитку:

- наукові основи формулювання сутності та чинників трудової міграції сільського населення за межі країни, які, на відміну від існуючих, враховують не тільки економічні, а й соціальні чинники;

- теоретичні положення про суть і форми взаємозалежності між розвитком сільського господарства, забезпеченням сільськогосподарських підприємств персоналом та масштабами трудової міграції сільських жителів за кордон;

- методичні підходи до оцінки кадрового потенціалу сільського господарства на основі комплексного аналізу якісних характеристик персоналу;

- способи оцінки обсягу коштів, які трудові мігранти з-за кордону передають родичам із сільської місцевості, а також основних напрямів використання переданих грошей.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо якісного поліпшення формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення. Положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальших наукових розвідок щодо вдосконалення соціально-економічних умов формування персоналу сільськогосподарських підприємств, у розробці комплексних регіональних програм розвитку сільського господарства, а також у процесі формування планів підготовки кадрів для галузі.

Результати дисертаційної роботи апробовано в сільськогосподарських підприємствах та органах державного управління АПК Львівської області. Вони прийняті до впровадження, що засвідчено відповідними актами і довідками Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації (довідка №30/10 від 16.02.2011 р.), Управління агро промислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації Львівської області (довідка №84 від 09.02.2011 р.), приватного підприємства “Західний Буг” Радехівського району Львівської області (довідка №15/8 від 14.02.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є науковим дослідженням, виконаним здобувачем відповідно до поставленої мети і завдань на основі опрацьованих літературних джерел та обробки статистичних даних. Наведені в дисертаційній роботі результати дослідження отримані автором особисто та відображені в наукових працях. Комплексно досліджено проблеми формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення на прикладі Львівської області. За результатами дослідження вироблено стратегічні засади формування персоналу сільськогосподарських підприємств, а також використання міграційного капіталу, що загалом позитивно позначиться на розвитку сільського господарства. Одноосібно опубліковані наукові праці містять положення, висновки і пропозиції, сформовані особисто автором і відображають конкретний особистий внесок здобувача у вирішення поставленої проблеми. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, автором дисертаційної роботи використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистого наукового доробку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації проведених досліджень оприлюднені, обговорені та схвалені на науково-практичних конференціях: “Економіко-правові та інформаційно-технологічні аспекти національного розвитку України: сучасний стан і перспективи” (м. Львів, 2006 р.), “Проблеми соціально-економічного розвитку України: теорія і практика” (м. Львів, 2007 р.), “Організаційно-економічні проблеми функціонування регіонального АПК” (м. Кам'янець-Подільський, 2007 р.), “Міграційні процеси в Україні: сучасні виклики та регіональна специфіка” (м. Львів, 2009 р.), “Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК” (м. Мукачеве, 2010 р.), “Ресурсозбереження і використання відновлювальних джерел енергії - пріоритетний напрямок розвитку АПК” (м. Львів, 2010 р.), звітних наукових конференціях здобувачів і аспірантів Львівського національного аграрного університету за 2006-2010 рр.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць (у тому числі 4 одноосібно) загальним обсягом 2,75 друк. арк., з них 8 - у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 222 сторінки, у тому числі 180 сторінок основного тексту. Робота містить 32 таблиці, 25 рисунків, список використаних джерел із 258 найменувань, 9 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, а також визначено наукову новизну, практичне значення результатів, одержаних автором, їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи дослідження процесів формування та використання персоналу сільськогосподарських підприємств” - розглянуто суть і зміст категорій “персонал сільськогосподарських підприємств”, “міграція сільського населення”, “трудова міграція”, з'ясовано причини міграції, її вплив на формування персоналу, методику дослідження формування та використання персоналу сільськогосподарських підприємств.

Джерелом формування людського капіталу в АПК є сільське населення. Специфіка аграрного виробництва в перехідні періоди формування нових умов економіки давала можливість збереження та розвитку людських ресурсів.

Під персоналом розуміють працівників підприємства або їх частину, які характеризуються певним рівнем кваліфікації та знань. Для формування персоналу аграрних підприємств потрібно здійснювати низку керівних дій: підбір працівників, набір, створення мотивації. У зв'язку з розвитком і зміною стратегічних планів розвитку господарства необхідно забезпечити відповідну стратегію підбору персоналу. Специфіка сільськогосподарського виробництва полягає в тому, що не завжди можливо повністю укомплектувати штат персоналом, щоб при цьому він мав відповідну кваліфікацію. На цей процес впливають різні чинники (рис. 1), інформація щодо яких у деяких регіонах відсутня або неповна.

На формування персоналу або кадрового потенціалу сучасний міграційний рух сільського населення має негативний вплив. Близько третини молодого інтелектуально розвиненого населення має бажання виїхати за кордон. Це веде до погіршення як кількісних, так і якісних параметрів формування персоналу. Трудова міграція селян зростає досить високими темпами, особливо у приміських зонах їх проживання. Це пояснюється низьким рівнем зарплати в аграрному виробництві та низьким престижем роботи в агропідприємствах. Оскільки на селі на сьогодні немає достатньо робочих місць навіть для кваліфікованих і високоосвічених людей, частина робочої сили вимушена шукати роботу в містах, а то й в інших регіонах. Молодь поповнює трудові ресурси країн близького й далекого зарубіжжя. Кращі умови життя й переваги в оплаті праці спонукають молодих людей залишитись там на постійне місце проживання.



Рис. 1. Чинники впливу на формування персоналу сільськогосподарського підприємства.

Категорія “міграція” є неоднозначною й достатньо складною. Це породжує різноманітність підходів до її трактування в економічній літературі різними авторами. Вона являє собою зміну просторового положення людини відносно структур умов життя і населення. Тому звільнення місця в цих структурах однієї людини зумовлює можливість прибуття іншої людини за інших незмінних умов. Крім цього, під впливом міграції відбувається як кількісна, так і якісна перебудова структур населення. Класифікацію видів міграції за кількісною та якісною ознакою наведено на рис. 2.

Міграція залежить від багатьох чинників. Але найбільше значення серед них мають все-таки соціально-економічні, оскільки саме економіка створює матеріальну базу для розвитку культури, охорони здоров'я, введення нових форм соціальних відносин.

Окремо слід виділити чинники, що спонукають сільських жителів мігрувати в міста. До таких належить порівняно кращий благоустрій міських жителів порівняно із сільськими. Рівень заробітної плати в сільському господарстві є нижчим, ніж у будь-якій іншій галузі матеріального виробництва.

Пізнання чинників міграції, їх взаємозв'язку, механізмів взаємодії і шляхів їх використання, удосконалення організаційних методів регулювання дає змогу скеровувати міграційні потоки відповідно до суспільних і особистих інтересів. Якщо розглядати міграцію як процес адаптації населення до умов життя, то весь її механізм можна уявити як постійне досягнення деяких співвідношень між потребами індивідів і умовами середовища.

У другому розділі - “Оцінка формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах високої міграційної активності населення” - розкрито сучасний стан формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств, проведено аналіз кадрового потенціалу сільського господарства, досліджено вплив міграційних процесів на ефективність використання персоналу сільськогосподарських підприємств.

Огріхи структурного перетворення національної економіки України в цілому й аграрного виробництва зокрема, результати втрати зв'язків вітчизняних виробників з підприємствами колишніх союзних республік спричинили погіршення поновлюваних чинників стану сучасних кадрів аграрного виробництва, погіршили структуру зайнятості і якісні показники робочої сили. Спостерігається скорочення населення, і в основному за рахунок сільського.

У структурі економічно активного населення Львівської області найбільшу частку займає населення віком 35-49 років (у 2009 році на неї припадало 39%). На жаль, проведені дослідження підтверджують наявність процесів “старіння” села. Станом на 1.01.2010 р. молоді люди віком 15-24 роки становили лише 12%. Ця вікова категорія населення є найбільш активною в напрямі здобуття освіти (вищої й професійної). Однак за умови низької привабливості сільського господарства як сфери працевлаштування та сільської місцевості як місця проживання пріоритетом молодих людей, які здобули вищу та середню професійну освіту, буде пошук роботи в містах. Ці спостереження дають змогу прогнозувати зменшення кількості економічно активного населення, яке потенційно може бути зайняте в сільському господарстві, у найближчі роки.

Рис. 2. Класифікація видів міграції.

Упродовж 2005-2009 рр. середня заробітна плата в цілому в області зростала щорічно майже на 30% (за винятком 2009 року). Середньомісячна заробітна плата у 2009 р. становила 1667,26 грн та перевищила на 6,2% відповідний показник у попередньому році. Заробітна плата сільськогосподарських працівників у 2009 році зросла порівняно з 2008 роком на 9,5%, а порівняно з 2005 роком - у 2,3 раза. І ці темпи росту досить непогані, адже у промисловості її приріст за 2009 рік становив 7,4%, у будівництві, навпаки, спостерігався спад на 17,1%.

Різниця між заробітною платою у галузях з найвищою і найнижчою середньомісячною заробітною платою у 2009 р. становила 2,7 раза, що свідчить про формування заробітної плати залежно від певних сфер економічної діяльності, а не від кількості, якості та результатів праці. Найвища заробітна плата спостерігається у фінансовій діяльності, галузі державного управління. З іншого боку, заробітна плата, нижча за середню, спостерігається в закладах освіти, охорони здоров'я, сільському господарстві.

Низький рівень оплати праці в сільському господарстві та ще й наявність суттєвих боргів з її виплати впливають на те, що у цій галузі економіки спостерігається значний рух працівників, а це ще більше погіршує ситуацію з кадровим забезпеченням сільськогосподарських підприємств. Дані табл. 1 показують, що протягом останніх років відбулося значне скорочення кількості працівників у сільському господарстві. Основною причиною такої ситуації є низька оплата праці. Найнижчими є показники обороту фахівців, які займають посади керівників та інженерів. Найбільш плинними у 2009 році виявилися працівники кадрових служб та керівники середньої ланки.

Таблиця 1. Динаміка забезпечення сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм персоналом, осіб

Організаційно-правові форми	Рік	2009 р. до 2007 р., %
	2007	2008	2009
Недержавні, з них:
господарські товариства	5875	5923	5186	88,27
приватні (включаючи фермерські)	3126	2768	2446	78,25
виробничі кооперативи	220	223	217	98,64
інші	65	32	184	283,08
Державні	189	241	242	128,04
Всього	9475	9187	8275	87,34

Аналіз вікового складу персоналу сільськогосподарських підприємств різних рівнів показує, що їх частка у віці до 30 років і в пенсійному віці зростає, а у віці від 30 до 50 років зменшується. Це негативне явище, тому що саме в цьому віці працівник є найбільш продуктивним.

За рівнем освіти працівники сільського господарства займають одне з останніх місць серед галузей економіки. У відсотковому співвідношенні кількість працівників, які закінчили вищі заклади освіти, склала у 2009 році лише 17,1% від загальної кількості працівників, у той час як у фінансовій діяльності цей показник становить 69,8%. Проте така ситуація є не зовсім логічною, адже у Львівській області, на відміну від багатьох інших, є цілком достатня кількість вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, які готують фахівців аграрного профілю.

Загальна позитивна ситуація в галузі сільськогосподарської освіти у Львівській області не відобразилась настільки ж позитивно у якісному складі персоналу (рис. 3).



Рис. 3. Освітня структура працівників сільськогосподарських підприємств Львівської області.

За останні роки інтенсивність міграційних процесів в Україні набула принципово нового характеру та якості, змінились пріоритети. Внаслідок відпливу сільських мешканців у міста сформувалися системи з високою концентрацією міського населення. Водночас у сільській місцевості в багатьох регіонах поширюються межі малозаселених територій, виводяться з господарського обороту значні площі земель. Загалом інтенсивність міграційних процесів останніми роками має тенденцію до послаблення, що є позитивним явищем. Так, кількість прибулих у Львівську область у 2009 році становила 29511 осіб. Натомість кількість вибулих за межі області становила 30054 особи. Хоча й не набагато, але кількість вибулих перевищує кількість прибулих.

Стосовно сільської місцевості, то тут ситуація інша. Кількість прибулих у сільські населені пункти до 2005 року збільшувалася, а впродовж 2005-2009 рр. почала суттєво зменшуватися. Через часті коливання показників не простежується чіткої тенденції в зміні кількості вибулих із сіл.

Основним показником ефективності використання персоналу сільськогосподарських підприємств є продуктивність праці. Зазначимо, що в сільському господарстві у різних галузях виробництва продуктивність праці суттєво відрізняється (табл. 2).

Таблиця 2. Показники продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах Львівської області, тис. грн

Показник	Рік	2009 р. до 2007 р., %
	2007	2008	2009
Виробництво продукції сільського господарства на одного працівника	71,58	101,58	126,8	177,1
У тому числі в рослинництві	49,42	75,60	95,6	193,4
у тваринництві	107,23	143,84	174,3	162,5

Як бачимо, продуктивність праці у сільському господарстві протягом досліджуваного періоду зростала швидкими темпами. Доцільно зазначити, що, попри помітне зростання цього показника у рослинництві, один середньорічний працівник, задіяний у виробництві продукції тваринництва, виробляє товарної продукції за рік на 37% більше, ніж у рослинництві.

Забезпеченість сільськогосподарських підприємств Львівської області керівниками і спеціалістами варіює від 71,4% у Жовківському районі до 102,0% в Яворівському районі, причому у 8 районах вона перевищувала 100% (табл. 3).

Таблиця 3. Взаємозалежність рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств керівниками й спеціалістами і окремими економічними показниками, 2009 р.

Показник	Група адміністративних районів за рівнем забезпеченості персоналом, %	Разом або в середньому
	І до 95,0	ІІ 95,0-99,9	ІІІ понад 100,0
Кількість районів у групі	5	5	8	18
Середній рівень забезпеченості персоналом, %	84,0	97,7	100,6	95,2
Розмір середньомісячної заробітної плати в сільському господарстві, грн	929,7	980,7	880,0	930,1
Середня заробітна плата в сільському господарстві відносно заробітної плати в економіці району, %	69,4	70,5	66,7	68,9
Обсяг валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн	421,7	463,9	382,0	422,5
На одного працівника, тис. грн	276,4	265,2	503,0	297,1
Рентабельність виробництва, %	-11,0	68,8	-7,8	24,0

Аналіз показав, що в районах, де сформувався певний надлишок керівників і спеціалістів у штатах підприємств рівень заробітної плати найнижчий. Встановлено також, що в цих районах показники виробництва валової продукції сільського господарства на 100 га угідь та рентабельності виробництва нижчі, ніж у районах, де забезпеченість працівниками і спеціалістами оцінюється у 95-100%. Звідси напрошується висновок, що надмірна кількість управлінців на підприємстві негативно впливає на виробничий процес і, як результат, зменшує показники ефективності господарювання. Основним чином це пояснюється тим, що із збільшенням кількості керівників розпорошується відповідальність. Не останню роль відіграють і витрати на утримання управлінського апарату, які є досить великими і в кінцевому підсумку впливають на результати виробництва.

У третьому розділі - “Шляхи поліпшення забезпечення сільськогосподарських підприємств персоналом в умовах інтенсивної міграції сільського населення” - подано основні напрями поліпшення кадрової та міграційної політики в аграрному секторі економіки, механізму відтворення персоналу сільськогосподарських підприємств та вдосконалення процесу формування і планування потреби сільськогосподарських підприємств у персоналі.

Поряд з економічною та фінансовою політикою держава повинна розробляти кадрову політику, особливо в такій складній для регулювання сфері як аграрна. Зрозуміло, що кадрова політика в галузі аграрного виробництва має спиратися на стратегічне бачення шляхів розвитку аграрного виробництва певної території. Цей висновок зроблений на підставі того, що кадрова політика - це система нормативних документів і певних закономірностей, які рекомендуються керівними органами при узгодженні кількісних показників робочої сили із завданнями і цілями конкретного виробника. Основним аспектом кадрової політики повинно бути мотивування працівника до результативної роботи підприємства через систему премій, доплат, а також залучення працівників до розподілу фінансових прибутків і дивідендів. Навчання, підвищення кваліфікації, розстановка висококваліфікованих фахівців в аграрному секторі є домінуючою ціллю кадрової політики в сільському господарстві.

Враховуючи, що за сучасних умов важливим напрямом кадрової політики на селі є демографічна політика, важливу роль у якій відіграє міграційна складова, міграція як соціальний феномен та суспільне явище потребує регулювання з боку державних структур та економічних органів управління, інакше вона трансформується в саморегульовану, некеровану соціальну систему, яка призводить до негативних наслідків.

Держава повинна проводити збалансовану міграційну політику, яка, зокрема, має забезпечити збереження висококваліфікованих ресурсів робочої сили. Якщо говорити про міграцію останнього періоду (минулі двадцять років), то за кордон мігрували найбільш кваліфіковані кадри, які, по суті, примножують багатство інших країн.

У державі існують структури, які займаються дослідженням міграційних процесів. До них, зокрема, належать Державний комітет статистики України і Державний комітет у справах національностей та міграції. Роль органів статистики полягає у зборі статистичних даних про поведінку міграційних чинників, а комітет у справах національностей та міграцій проводить аналіз міграційних тенденцій і розробку міграційної політики.

Для того щоб зменшити внутрішню міграцію, мають бути впроваджені дієві механізми її регулювання на державному рівні у вигляді законів, програм підтримки села, забезпечення інвестицій у сільську місцевість. Необхідно створити довготривалі перспективні програми розвитку аграрних регіонів і на їх основі розробити рекомендації та здійснювати заходи з регулювання міграційних процесів. Під час виконання програмних заходів необхідно контролювати етапи реалізації цих програм і виконання поставлених задач. У ході цього відбувається модифікація й пристосування програм до існуючих умов. Після того, як виконано заходи, проводять аналіз результатів міграційної ситуації в області й окреслюють подальші кроки роботи.

Державне регулювання міграційних процесів можна розбити на 12 напрямів, кожен з яких створює умови для досягнення конкретної мети (рис. 4). У міру їхнього здійснення у своїй сукупності вони й забезпечують функціонування держави у сфері міграції.

Рис. 4. Напрями державного регулювання міграційних процесів.

Професійний розвиток персоналу - це запорука динамічного розвитку сільськогосподарського підприємства. Під цим поняттям розуміють навчання й підготовку персоналу з метою розширення професійних навичок працівників за основним місцем роботи, оволодіння новими професійними знаннями, набуття навичок і вмінь, необхідних для роботи на нових посадах. На сучасному аграрному виробництві треба здійснювати професійну перепідготовку. Це пов'язано з тим, що в галузь приходять нові сучасні технології, швидкими темпами змінюються засади організації виробництва. Комплекс заходів цього плану можна назвати регулярною перевіркою профпридатності, яка здійснюється з допомогою різноманітних атестацій, тестувань, тренінгів. Професійне навчання персоналу сприяє отриманню нових професійних навичок і знань, підвищенню самооцінки персоналу, розширенню функціональних можливостей, які дозволяють більш результативно виконувати свої завдання та з кращим розумінням підходити до вирішення нагальних проблем виробництва.

Для зменшення трудової міграції в інші країни необхідно розвивати власну економіку, забезпечити більшу зайнятість трудових ресурсів у власній країні, забезпечити кращий соціальний захист, вищу заробітну плату. Розвиток власного ринку дозволить отримати більше робочих місць, залучити інвестиції, а отже, зменшити потік мігрантів за кордон. Стратегія розвитку повинна корелюватися з формуванням широкого прошарку середнього класу, який виступає гарантом стабільності, оскільки в цілому задоволений своїм життям і не схильний до міграції. Вона передбачає реалізацію програм, спрямованих на подолання бідності як явища. Саме найбідніші верстви населення найбільш схильні до трудової міграції в пошуках кращого життя.

У нинішніх умовах формування й функціонування персоналу сільських аграрних товаровиробників безпосередньо залежить від мотивації працівників, яка набула негативного характеру. Одним із негативів у формуванні персоналу аграрних підприємств є знелюднення та депресивність сільських територій. Таким чином, сформовано стійкий стереотип загальної непривабливості сільськогосподарської праці, що негативно позначається на формуванні персоналу та зумовлює незадовільні характеристики зайнятих, неспроможність останніх ефективно розв'язувати виробничі проблеми. До шляхів удосконалення формування персоналу можна зарахувати: мотивацію і стимулювання працівників сільськогосподарських підприємств; підвищення рівня мінімальної заробітної плати; підняття рівня життя сільського населення; постійне підвищення кваліфікації працівників, професійний розвиток персоналу.

Планування персоналу як одна із важливих функцій управління ним полягає в кількісному, якісному, часовому і просторовому визначенні потреби в персоналі, необхідному для досягнення цілей організації. Планування персоналу ґрунтується на стратегії розвитку організації, її кадрової політики. Функція планування кадрів стає все важливішою в забезпеченні стратегії організації, оскільки точний облік майбутніх потреб дає змогу чітко орієнтуватися під час розроблення планів підвищення кваліфікації працівників і роботи з резервом трудових ресурсів. Проте треба зазначити, що заплановані програми економічного зростання організації дедалі частіше не забезпечуються відповідними управлінськими кадрами, у них більше уваги приділяється питанням фінансування та інвестицій.

Враховуючи, що у сільському господарстві галузь тваринництва є більш працезатратною, ніж рослинницька, а також те, що у Львівській області є сприятливі природні умови для продукування кормової бази, найоптимальнішим варіантом залучення коштів мігрантів є саме ця галузь. І якщо врахувати, що на державному рівні усвідомлено необхідність підтримки саме тваринництва, то поступово можна сподіватись також і на бюджетну підтримку цих вкладень.

У дисертації проведено оцінку можливостей залучення міграційного капіталу в розвиток сільського господарства, зокрема фермерських господарств. Для оцінки міграційних процесів потрібно, передусім, визначити кількість українських трудових мігрантів у цілому та зокрема у Львівській області. З цією метою проаналізовано низку джерел, в яких наводяться дані щодо кількості мігрантів у розрізі країн їх працевлаштування. Якщо врахувати, що на сьогодні у Львівській області майже кожен 10-й мешканець перебуває на заробітках за кордоном, то можемо припустити, що близько 250 тис. жителів області залучені до процесів міжнародної міграції. Виходячи з того, що кожен мігрант передає або пересилає своїм родичам у середньому 400 доларів США (3200 грн), бачимо, що лише за рік часу в населення акумулюється величезна сума коштів, яка, за правильного державного підходу, може бути спрямована у розвиток сільського господарства, зокрема молочного скотарства.

Для будівництва ферми на 50 голів великої рогатої худоби, за нашими підрахунками, необхідно близько 400 тис. грн. На закупівлю техніки для обслуговування ферми та обробітку землі (50 га) - 600 тис. грн. Додавши ще витрати на закупівлю худоби, отримаємо приблизну суму у 1,5 млн грн. Звичайно, таких коштів у населення немає. Окремо взята родина спроможна побудувати на ці гроші лише ферму, тому завданням держави є знайти прийнятні для заробітчан способи залучення їхніх коштів, щоб позитивний зиск отримали обидві сторони. Як варіант можна скористатися досвідом інших країн. Наприклад, Мексики, де свого часу держава запустила програму “один до одного”, а пізніше “два до одного” (на кожен долар міграційного капіталу було додано відповідно один або два долари з держбюджету).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та подано вирішення наукової задачі, яке полягає у розробці рекомендацій щодо вдосконалення формування персоналу сільськогосподарських підприємств, оптимізації впливу міграційних процесів на формування персоналу, створення механізму залучення коштів заробітчан. Проведене комплексне дослідження дозволило автору зробити наступні висновки:

1. Організація використання персоналу сільськогосподарських підприємств на сьогодні є одним із визначальних чинників виходу аграрного сектору з кризового стану. Його соціально-економічне значення зумовлене тим, що персонал є ключовим ресурсом виробництва, без якого воно не може розвиватись. Це зумовлює необхідність проведення активної кадрової політики на всіх рівнях, від окремих сільськогосподарських підприємств до органів державної влади, відповідальних за побудову й реалізацію аграрної політики країни. Під персоналом розуміють постійних і тимчасових працівників господарства, які характеризуються певним рівнем кваліфікації та знань. До них належать всі офіційно зареєстровані працівники, особи, яких наймають лише для сезонних робіт, керівники підприємства, обслуговуючі працівники.

2. Основним етапом вдосконалення процесу формування персоналу підприємств є аналіз чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на нього. Одним із чинників зовнішнього середовища є міграційний. Саме міграційні процеси безпосередньо впливають на формування кількісного складу персоналу підприємства. Міграція - це переміщення населення з метою отримання кращих умов праці і проживання, вищої оплати за свою працю. Основною причиною міграції сільського населення є незадоволення рівнем оплати праці, тобто економічні чинники.

3. Трансформаційні процеси, які відбуваються в аграрному секторі економіки, спричинили значне скорочення загальної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, що насамперед пов'язано зі скороченням кількості сільськогосподарських підприємств, а також низьким рівнем оплати праці. Заробітна плата має чітку тенденцію до збільшення, однак темпи її зростання є нижчими, ніж темпи зростання цін. Аналіз заборгованості з виплати заробітної плати у сільському господарстві показує, що в економічно активних підприємствах заборгованість упродовж 2007-2009 років зросла у 5 разів. Аналіз вікового складу персоналу аграрних підприємств показує, що частка працівників у віці від 30 до 50 років зменшується, а до 30 років і в пенсійному віці зростає.

4. Важливим моментом у відтворенні персоналу є підготовка й підвищення кваліфікації персоналу. Аналіз свідчить про позитивні тенденції в цьому напрямі, проте кількість осіб, які пройшли підвищення кваліфікації та перепідготовку на виробництві чи у навчальних закладах, настільки незначна, що це дає змогу стверджувати про неспроможність сучасної системи аграрної освіти реагувати на трансформаційні процеси, що відбуваються в суспільстві. Стосовно міграційної активності за досліджуваний 5-річний період, спостерігаємо незначне зменшення кількості осіб, які беруть участь у міграційних процесах. На основі проведених групувань можемо зробити висновок про те, що ситуація з міграційною поведінкою населення змінюється в позитивну сторону.

5. Удосконалення формування персоналу охоплює такі аспекти: мотивація і стимулювання працівників сільськогосподарських підприємств; підвищення рівня мінімальної заробітної плати; підняття рівня життя сільського населення; поліпшення умов праці та відпочинку на підприємстві; постійне підвищення кваліфікації працівників, професійний розвиток персоналу.

6. Поряд з економічною та фінансовою політикою держава повинна розробляти кадрову політику стосовно сфери аграрного виробництва. Ця політика має спиратись на стратегічне бачення шляхів розвитку аграрного виробництва певної території. Важливим напрямом кадрової політики на селі є демографічна політика, не останнє місце в якій займає міграційна складова. Міграція як соціальний феномен та суспільне явище потребує регулювання з боку державних структур та економічних органів управління, інакше вона трансформується в саморегульовану, некеровану соціальну систему, яка призводить до негативних наслідків.

7. За раціональної обґрунтованої комплексної і прозорої політики уряду та розробки відповідного механізму залучення міграційних коштів до інвестиційного процесу національна економіка може отримати додаткові інвестиційні ресурси, які доцільно спрямувати на розвиток структуроутворювальних галузей економіки, формування малого і середнього бізнесу, розв'язання соціальних проблем. Обсяг міграційного капіталу розуміють як прибуток мігрантів без коштів, витрачених на проживання, який відправляється додому та використовується для покращання рівня життя родини.

8. Одним із варіантів залучення міграційного капіталу для державних потреб (зокрема розвитку сільського господарства) може бути розповсюдження серед трудових мігрантів облігацій (наприклад, Індія, яка у 2000 році зуміла залучити 5,5 млрд дол. для подолання кризи). Держава за рахунок цього зможе збалансувати низку мікроекономічних та макроекономічних показників. Загалом гроші мігрантів працюють на національну економіку. Таким чином, держава змогла б реальніше оцінити обсяги грошових надходжень від трудових мігрантів. Зокрема, ці кошти можна спрямувати в інфраструктуру села і в результаті зменшити міграцію сільського населення. Перспективним варіантом вважаємо використання міграційного капіталу для інвестицій у розвиток молочного скотарства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Біттер О. А. Проблеми міграції Львівської області / О. А. Біттер, Т. Д. Гошко // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2005. - № 12. - С. 415-419. (Особистий внесок автора: виділено чинники, які впливають на рішення мігрувати, а також проведено аналіз впливу заробітної плати на міграційні процеси).

2. Гошко Т. Д. Проблема боротьби з нелегальною міграцією в світі і в Україні / Т. Д. Гошко // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2006. - № 13. - С. 569-573.

3. Гошко Т. Д. Суть і види міграції / Т. Д. Гошко, М. О. Гошко // Науковий вісник НАУ. - 2007. - № 110, ч.1. - С. 287-293. (Особистий внесок автора: подано характеристику видів міграції).

4. Гошко Т. Д. Державне регулювання трудової міграції за кордоном / Т. Д. Гошко, О. О. Брух // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2007. - № 14 (2). - С. 231-235. (Особистий внесок автора: запропоновано шляхи розв'язання проблеми міграції в інших державах).

5. Гошко Т. Д. Заробітна плата як одна з основних причин міграції населення / Т. Д. Гошко // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2008. - № 15 (2). - С. 563-566.

6. Черевко В. Д. Концептуальне моделювання інфраструктурної та інвестиційної стратегій в АПК. Інноваційний підхід / В. Д. Черевко, Т. Д. Гошко // Науковий вісник ЛНУВМТБТ ім. С. З. Гжицького. - 2010. - Т. 12, № 1 (вип. 43). - С. 605-608. (Особистий внесок автора: показано обсяги залучення іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс).

7. Гошко Т. Д. Формування персоналу сільськогосподарських підприємств Львівської області / Т. Д. Гошко, В. Д. Черевко // Вісник Львівського національного аграрного університету : економіка АПК. - 2010. - № 17(2). - С. 528-532. (Особистий внесок автора: дано визначення поняття персоналу різними авторами, а також проведений аналіз середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві Львівської області).

8. Гошко Т. Д. Підвищення рівня мінімальної заробітної плати як один із шляхів вдосконалення формування персоналу аграрних підприємств / Т. Д. Гошко // Методологія досліджень та сучасні соціальні, економічні і психологічні проблеми розвитку суспільства. - Донецьк, 2010. - С. 59-62. - (Серія “Економіка і менеджмент”).

В інших виданнях:

9. Гошко Т. Д. Світові стандарти становлення мінімальної заробітної плати як приклад для України / Т. Д. Гошко, М. О. Гошко, О. М. Коритнюк // Збірник наукових праць / за ред. М. І. Бахмата. - Кам'янець-Подільський : Абетка, 2007. - Т. 2. - С. 258-260. (Особистий внесок автора: проаналізовано, яким чином зарубіжні країни встановлюють рівні мінімальних заробітних плат).

10. Гошко Т. Д. Підвищення заробітної плати - один з чинників зростання добробуту населення / Т. Д. Гошко // Проблеми соціально-економічного розвитку України: теорія і практика : зб. тез доп. міжвуз. наук.-практ. конф. - Львів, 2007. - С. 87-88.

АНОТАЦІЯ

Гошко Т. Д. Формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2011.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні й методологічні засади формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення. Розглянуто сутність категорії “персонал”, особливості відтворення персоналу сільськогосподарських підприємств, обґрунтовано вплив міграції на формування персоналу. Здійснено оцінку формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах високої міграційної активності населення. Запропоновано шляхи поліпшення забезпечення сільськогосподарських підприємств персоналом в умовах інтенсивної міграції сільського населення, а також механізм залучення коштів трудових мігрантів, які вони передають своїм родичам на батьківщину.

Ключові слова: персонал, сільськогосподарське підприємство, трудова міграція, заробітна плата, населення.

АННОТАЦИЯ

Гошко Т. Д. Формирование персонала сельскохозяйственных предприятий в условиях интенсивной трудовой миграции сельского населения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2011.

В диссертационной работе исследованы теоретические и методологические основы формирования персонала сельскохозяйственных предприятий в условиях интенсивной трудовой миграции сельского населения. Рассматриваются сущность категории “персонал”, особенности воспроизводства персонала сельскохозяйственных предприятий, обосновано влияние миграции на формирование персонала. Человеческие ресурсы являются важнейшими компонентами предприятия. Поскольку по своему содержанию они существенно отличаются от других ресурсов, то и требуют соответственно особого внимания. Автором предложено собственное понимание категории “персонал”, под которым понимают постоянных и временных работников, характеризующихся определенным уровнем квалификации и знаний. На формирование персонала влияют факторы как внутренней, так и внешней среды, одним из которых является миграцинный. Предложена собственная классификация видов миграции по качественному и количественному признакам.

Основным источником дохода большинства населения, включая и сельское, является заработная плата. Заработная плата имеет четкую тенденцию к увеличению, но темпы ее роста отстают от темпов роста цен. Каждый пятый житель Львовской области относит себя к категории “средний” и только 1% - к категории состоятельных лиц. Нестабильная экономическая ситуация является первоочередной причиной выезда людей за границу, в частности сельского населения. Эффективность использования персонала сельскохозяйственных предприятий находится в тесной взаимосвязи с миграционными процессами. А миграционные процессы в свою очередь чрезвычайно зависимы от экономической ситуации в стране, в частности от дохода, который получает работник за свою работу. На региональном уровне миграция выступает вторым по значению после естественного движения источником формирования работоспособного населения, который непосредственно влияет на демографические процессы и соответственно на эффективность использования персонала сельскохозяйственных предприятий.

Определив степень обеспеченности сельскохозяйственных предприятий персоналом, прежде всего руководителями и специалистами, в разрезе районов Львовской области, показав тесную взаимозависимость между обеспечением сельскохозяйственных предприятий персоналом и масштабами трудовой миграции сельского населения за границу, автор оценила объемы денежных поступлений от трудовых мигрантов. Предложены направления и пути привлечения средств мигрантов (миграционного капитала) в развитие отечественного производства, в частности в сельское хозяйство, а именно в сферу животноводства.

Предложены пути улучшения обеспечения сельскохозяйственных предприятий персоналом в условиях интенсивной миграции сельского населения. Миграция как социальный феномен и общественное явление требует регулирования со стороны государственных структур и экономических органов управления, иначе она трансформируется в саморегулируемую, неуправляемую социальную систему, которая приводит к негативным последствиям. Государство должно проводить сбалансированную миграционную политику, которая, в частности, должна обеспечить сохранение высококвалифицированных ресурсов рабочей силы. Обеспечение сельскохозяйственных предприятий персоналом в условиях интенсивных миграционных процессов в Украине на сегодняшний день не подлежит достаточному контролю со стороны соответствующих государственных органов.

На государственном уровне должны быть внедрены действенные механизмы регулирования миграционных процессов в виде законов, программ поддержки села, обеспечения инвестиций в сельскую местность. Необходимо создать долговременные перспективные программы развития аграрных регионов и на их основе разработать рекомендации и внедрить меры по регулированию миграционных процессов. Используя опыт других стран и собственные наработки, государство может привлечь немалые средства от трудовых мигрантов. Сформулированы предложения относительно механизма привлечения миграционного капитала в развитие сельского хозяйства.

...