Антимонопольна і конкурентна політика держави: інституціональний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 347.776:338.1

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

АНТИМОНОПОЛЬНА І КОНКУРЕНТНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Клименко

Антон Вікторович

Донецьк

2011



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Поважний Олександр Станіславович,

Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк), ректор.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Заблодська Інна Володимирівна, Луганська філія Інституту економіко-правових досліджень НАН України (м. Луганськ), директор;

кандидат наук з державного управління, доцент Чернов Сергій Олександрович Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк), доцент кафедри маркетингу.

Захист дисертації відбудеться 15 червня 2011 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.128.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 12 травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

І.В. Шкрабак



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для України, яка не має багаторічного досвіду державного регулювання ринкової економіки і яка активно формує механізм впливу держави на економічні процеси при непланових формах господарювання, актуальними є дослідження ступеня втручання держави в економіку і можливі шляхи підвищення ефективності необхідних регуляторних заходів, у тому числі у вигляді антимонопольного контролю за злиттями господарських структур та олігопольними змовами.

Спроби осмислити й узагальнити досвід антимонопольного контролю за злиттями компаній розпочинались вітчизняними вченими в області економіки і права неодноразово. Опубліковано низку наукових праць, присвячених проблемам формування конкурентного середовища, обмеження монополізму й удосконалення антимонопольного законодавства. Серед авторів публікацій можна виділити: В. Амітана, М. Долишнього, О. Заваду, Г. Знаменського, М. Козориз, Р. Кузьміна, В. Мамутова, Н. Саніахметову.

Процеси злиттів, приєднань, поглинань і інші форми об'єднань суб'єктів господарювання на ринку являють постійну загрозу вільній конкуренції. При цьому, економічна теорія не виробила єдиних, універсальних підходів до організації процесу формування державної конкурентної політики і механізмів її реалізації. Крім того, конкурентоспроможні країни з розвиненою ринковою економікою мають часто досить відмінні одна від одної моделі антимонопольного регулювання, що дозволяє виділити їх національні особливості. Виходячи з цього, актуальною є проблема пошуку тієї моделі антимонопольного регулювання в Україні, яка у найбільшому ступені адекватна культурним особливостям суспільства. Вихід за межі розгляду винятково економічних відносин і необхідність залучення теоретичного апарату соціології та менеджменту обумовлені системним підходом до розгляду визначеної проблеми, у рамках якого аналіз національної економіки у відриві від характеристик суспільства як метасистеми є неможливим.

Проблеми міжкультурних комунікацій, взаємодії різних культур розроблені в наукових публікаціях зарубіжних і вітчизняних авторів: Г. Хофстеда, М. Вебера, Х. Тріандіса, Ф. Тромпенарса, Г. Майєра, Дж. Найджела, Э.Х. Шейна, Т. Персикової, Н. Безкутова, М. Бобіної, М. Грачова, Ю. Петрушенка, Т. Голець, Н. Латової, Ю. Латова. Спираючись на те, що засадою формування інституціонального аспекту антимонопольної і конкурентної політики держави є економіка та її особливості, велике значення при розгляді цього напрямку мають праці таких вітчизняних вчених як О. Азарян, О. Амоша, В. Геєць, Г. Губерна, В. Дорофієнко, В. Мамутов, О. Поважний, С. Поважний, Ф. Поклонський, Т. Сьомкіна, О. Чилікін, М. Чумаченко. У ряді робіт згаданих авторів відстоювалися і були обґрунтовані ідеї впливу характеристик культури суспільства на стан економіки в цілому, на окремі параметри її розвитку: на стан міжнародної торгівлі, формування ділової культури, темпи інноваційного розвитку. Проте, визначені дослідники не акцентували увагу на вивченні взаємозв'язку культурних особливостей суспільства й організації національної економіки як системи в контексті розвитку конкурентного середовища.

Виходячи з вищевикладеного, була обрана тема, мета і завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу підготовлено відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в рамках теми "Фінансовий механізм державного управління економікою України" (2009-2010 рр., номер державної реєстрації 0104U008798). Матеріали дисертаційної роботи є частиною розробок теоретичних і методичних положень комплексного підходу до вирішення завдання антимонопольного державного регулювання та захисту конкуренції, що враховує характеристики культури українського суспільства як соціальної системи.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є формування теоретико-методологічного підходу до розробки державної антимонопольної і конкурентної політики з урахуванням соціальних детермінант національної економіки й удосконалення механізму її реалізації.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначено такий комплекс завдань:

проаналізувати конкуренцію як інститут і основну характеристику ринкової економіки, визначити поняття "конкуренція" в термінах системного підходу;

обґрунтувати завдання і механізми державної антимонопольної і конкурентної політики;

провести аналіз зарубіжного досвіду антимонопольного регулювання і захисту економічної конкуренції;

дослідити сутність поняття "конкуренція" з позицій інституціоналізму, обґрунтувати положення про конкуренцію як спосіб взаємодії елементів соціальної системи, що дає можливість її розгляду як культурного патерну;

виявити розмаїтість культурних патернів і дослідити способи їх аналізу; конкуренція державний реалізація ринковий

провести порівняльний аналіз культурних моделей країн з розвиненою ринковою економікою;

розробити теоретико-методологічний підхід, що забезпечує адекватність державної конкурентної та антимонопольної політики і механізмів її реалізації домінуючим "конкурентним патернам" суспільства;

дослідити вплив культурних патернів українського суспільства на стан конкуренції в економіці України і запропонувати рекомендації щодо удосконалення механізму антимонопольного державного регулювання;

розробити рекомендації щодо удосконалення механізму антимонопольного регулювання в регіональному вимірі в Україні.

Об'єкт дослідження - процеси формування антимонопольної і конкурентної політики держави.

Предмет дослідження - теоретико-методологічний підхід до розробки державної антимонопольної і конкурентної політики та механізм її реалізації.

Методи дослідження. У дисертації використані загальнонаукові і спеціальні методи, що дозволили сформувати теоретико-методологічний підхід до розробки державної антимонопольної і конкурентної політики з урахуванням соціальних детермінант національної економіки й удосконалити механізм її реалізації.

У роботі застосовані методи: порівняльного аналізу культурних особливостей за методикою Г. Хофстеда; статистичного аналізу індексу культури країн з розвиненою ринковою економікою і високим рівнем конкурентоспроможності; системного підходу - при визначенні поняття конкуренції; аналізу даних економічної статистики - при аналізі впливу культурних особливостей українського суспільства на стан національної економіки в цілому та в регіональному вимірі; аналізу поняття "конкуренція" з позицій інституціоналізму.

Інформаційною базою дослідження є вітчизняні і зарубіжні публікації, відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; дані досліджень конкурентоспроможності економік країн світу, проведених українськими і зарубіжними експертами й аналітиками; дані характеристик культури за методикою Г. Хофстеда; Закони України, що регулюють процес захисту економічної конкуренції; результати досліджень, проведених безпосередньо автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні теоретико-методологічного підходу до розробки державної антимонопольної і конкурентної політики з урахуванням соціальних детермінант національної економіки та в удосконаленні механізму її реалізації.

Цей результат розкривається в наступних положеннях:

уперше:

сформовано теоретико-методологічний підхід до розробки державної антимонопольної і конкурентної політики на засаді урахування соціальних детермінант національної економіки, використання якого забезпечує адекватність управлінського впливу домінуючим культурним патернам соціальної системи, що обумовлюють тип конкурентної поведінки економічних суб'єктів;

розроблено методичний підхід до застосування порівняльного аналізу культурних моделей країн з високим рівнем конкурентоспроможності, за допомогою якого визначено культурні патерни суспільства, що забезпечують високий рівень економічного розвитку при існуючих характеристиках світової економіки;

удосконалено:

поняття "конкуренції", яке розглянуто в термінах системного підходу й обґрунтовано положення про те, що конкуренція являє собою механізм дії позитивних зворотних зв'язків, які збільшують рівень розмаїтості в економічній системи та сприяють її розвитку й водночас підвищують рівень нестійкості для кожного окремого учасника економічних відносин;

механізм реалізації антимонопольної і конкурентної політики держави шляхом приведення у відповідність методів державного антимонопольного регулювання та захисту економічної конкуренції культурним особливостям суспільства як способу поведінки суб'єктів економічних відносин;

дістали подальшого розвитку:

напрямки розвитку методів антимонопольного регулювання і захисту економічної конкуренції в Україні в цілому та в регіональному вимірі;

положення про диференційований підхід до регулювання регіональних економічних систем з урахуванням відмітних характеристик їх соціальної складової.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення має теоретико-методологічний підхід до розробки державної антимонопольної і конкурентної політики з урахуванням соціальних детермінант національної економіки.

Теоретичні і методичні положення дисертаційного дослідження були впроваджені на базі Антимонопольного комітету України (довідка про впровадження №50-59/11 від 21.01.2011 р.). Зокрема, враховані положення про доцільність формування антимонопольної і конкурентної політики держави з урахуванням культурних особливостей суспільства. Прийняті до розгляду рекомендації щодо підвищення жорсткості механізму антимонопольного регулювання, обумовлені недостатнім рівнем розвитку культурних патернів українського суспільства, що сприяють становленню конкурентних відносин в економіці.

Положення дисертаційного дослідження в теоретичній та методичній частинах впроваджено в навчально-методичну роботу Донецького державного університету управління (довідка про впровадження №01-12/1011 від 06.08.2010 р.). З використанням результатів дослідження було проведено корекцію змісту учбового курсу "Антимонопольна діяльність" для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр". Зокрема, в рамках курсу розглядаються інституціональні аспекти формування антимонопольної і конкурентної політики держави, що визначаються характеристиками культури суспільства, які обумовлюють поведінку суб'єктів економічної діяльності.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, в якому автором здійснено аналіз теоретичних підходів і механізмів реалізації антимонопольної і конкурентної політики держави, обґрунтовано соціальні детермінанти конкурентного стану національної економіки, розроблено рекомендацій щодо удосконалення антимонопольної і конкурентної політики України з урахуванням культурних детермінант українського суспільства.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені у вигляді доповідей на VI міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта без кордонів - 2010" (м. Перемишль, Польща, 07-15 грудня 2010 р.), а також на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за підсумками науково-дослідної роботи у 2009-2010 рр.

Публікації. По темі дисертаційного дослідження автором опубліковано 6 робіт, з них: 5 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 1 стаття - у збірнику матеріалів конференції. Загальний обсяг публікацій складає 2,7 д.а., з них 2,7 д.а. належать особисто автору.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 175 сторінок, у тому числі 24 таблиці і 14 рисунків, які наведено на 20 сторінках, список використаних джерел із 150 найменувань (приведений на 13 сторінках), два додатки (2 сторінки).



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 - "Антимонопольна і конкурентна політика держави: теоретичні підходи і механізми реалізації" - проаналізовано конкуренцію як інститут і основну характеристику ринкової економіки, визначено поняття конкуренції з точки зору системного підходу; обґрунтовано завдання і механізми державної конкурентної та антимонопольної політики; проведено аналіз зарубіжного досвіду антимонопольного регулювання і захисту економічної конкуренції.

Обґрунтовано положення про те, що високорозвинена ринкова економіка - це оптимальне поєднання засад, притаманних товарному виробництву (конкуренція, попит і пропозиція, вільне ціноутворення), та цілеспрямованої політики державного регулювання економічних процесів. Державне регулювання доповнює ринковий механізм, що в сукупності становить єдину систему макроекономічного регулювання національного господарства.

Визначено, що конкурентні переваги країн все менше визначаються багатством природних ресурсів чи дешевою робочою силою і все більше - спроможністю продукувати знання, технології, інновації в усіх сферах життя країни, що неможливо здійснити в умовах обмеженої конкуренції.

На сучасному етапі комплекс заходів щодо антимонопольного регулювання та захисту конкуренції визначається антимонопольною та конкурентною політикою держави, або антимонопольно-конкурентною політикою, базовими елементами якої є: обмеження монополізму; розвиток економічної конкуренції; державний захист економічної конкуренції (рис. 1).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Складові поняття "антимонопольно-конкурентна політика держави"

Пріоритети конкурентної політики змінюються в залежності від соціально-економічного стану і цілей розвитку суспільства. Оскільки на початку 90-х років в українській економіці панував монополізм, головний акцент у законах, що розроблялися і приймалися в той час, робився на його подоланні. Українське законодавство, що регулює економічну конкуренцію, зароджувалося насамперед як антимонопольне.

У ході ринкових перетворень була ліквідована більшість монопольних структур. Глибока структурна демонополізація проведена в агропромисловому і паливно-енергетичному комплексах, легкої, деревообробної промисловості. Конкурентне середовище створене в торгівлі, суспільному харчуванні, побутовому обслуговуванні. Тому найбільш швидкими темпами розвиваються ті галузі, де рівень конкуренції особливо високий: харчова, деревообробна, поліграфічна промисловість. Однак частка монопольного сектора у ВВП України складає ще близько 40%. Вона є надмірною і виступає одним з гальмівних чинників економічного розвитку країни. Зокрема, дані статистики діяльності Антимонопольного комітету України свідчать про домінування справ, що стосується зловживання монопольним (домінуючим) положенням на ринку (табл. 1).

Держава в боротьбі з монополіями використовує заходи економічного, законодавчого й адміністративного характеру. Проте, їх ефективність є недостатньою для забезпечення економічного розвитку в сучасних умовах, що обумовило доцільність аналізу чинників недостатньо ефективного антимонопольного регулювання.

Таблиця 1

Динаміка справ, завершених з визнанням здійснення порушень у 2005-2009 рр.

Найменування	Роки	За весь період
	2005	2006	2007	2008	2009
Всього	1004	1166	1417	1616	1966	7169
Антиконкурентні погоджені дії суб'єктів господарювання	18	31	65	123	221	458
Зловживання монопольним (домінуючим) положенням	401	422	547	480	614	2464
Антиконкурентні дії державних органів	73	127	183	215	284	882
Несумлінна конкуренція	29	49	144	79	170	471
Інші	483	537	478	719	677	2894

Поряд з негативними чинниками впливу на конкуренцію, які визначаються особливостями структури ринків, в Україні гострою залишається проблема антиконкурентних чинників інституціонального характеру, пов'язаних з особливостями поведінки учасників і регуляторів ринків. На думку фахівців ДУ "Інститут економіки і прогнозування Національної академії наук України", головними чинниками конкуренції стають не стільки витрати, ціна і якість товару, скільки рівень і обсяг корпоративної влади і контролю за ринком, що досягається за рахунок позаекономічних засобів. Ситуація ускладнюється нерозвиненістю ринкової інфраструктури, що перешкоджає дії механізмів вирівнювання цін.

Визначено, що найбільш гострими проблемами розвитку конкуренції в Україні в цей час є: нерівність умов конкуренції внаслідок впливу адміністративних чинників; перекручування конкуренції внаслідок "тінізації" господарювання; несумлінна конкуренція; інституціональні обмеження конкуренції.

Проведено аналіз поняття конкуренції з точки зору системного підходу. Визначено, що економічні системи з заданим рівнем конкуренції відрізняються, з погляду системного підходу, співвідношенням позитивних і негативних зворотних зв'язків (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Ступінь присутності зворотних зв'язків у системах із заданим рівнем конкуренції

Для забезпечення стійкого розвитку економічної системи, що розглядається, в ній має бути забезпечений баланс позитивних і негативних зворотних зв'язків. Позитивні зворотні зв'язки, що сприяють процесу розвитку, збільшують рівень нестійкості системи і реалізуються в економічних системах за допомогою механізму конкуренції. Негативні зворотні зв'язки забезпечують стійкість економічної системи, вони формуються в результаті двох основних процесів: концентрації економічних суб'єктів і державного регулювання. Ці процеси покликані стабілізувати систему в заданих умовах середовища, знижуючи рівень розмаїтості в ній.

У розділі 2 - "Соціальні детермінанти конкурентного стану національної економіки" - розглянуто конкуренцію як чинник національної конкурентоспроможності і культурний патерн; виявлено розмаїтість культурних патернів і проведено дослідження способів їх аналізу; сформульовано принципи, що дозволяють проектувати культурні моделі Г. Хофстеда на стан конкуренції в національній економіці, проведено порівняльний аналіз культурних моделей країн з розвиненою ринковою економікою; розроблено теоретико-методологічний підхід, що забезпечує адекватність державної антимонопольної і конкурентної політики і механізмів її реалізації домінуючим "культурним патернам".

Проаналізовано досвід М. Портера по застосуванню власної теорії конкурентних переваг при консультуванні уряду Казахстану. В ході консультування у напрямку кластерізації економіки Казахстану М. Портером виявлено перешкоди, обумовлені ментальністю населення, яке у більшій масі "живе по-старому", перекладаючи відповідальність за економічний розвиток на державу. Цей факт дозволив стверджувати, що в теорії конкурентоспроможності М.Портера недостатньо уваги приділено характеристикам суспільства, або соціальної системи, яка є базовою основою конкурентних процесів в економіці, що обумовлює доцільність застосування концепції та інструментів інституціоналізму до формування державної антимонопольної та конкурентної політики.

Інституціоналізм - один з провідних напрямків сучасної економічної науки, що сформувався в перші десятиліття 20 в., як альтернатива неокласичній школі. У центрі уваги інституціоналістів знаходиться взаємовплив сукупності соціальних, правових, сімейних і інших інститутів на економічні відносини.

Для прогнозування розвитку соціальних систем доцільно виділяти їх параметри порядку - макрохарактеристики систем, значення яких є стабільними, як мінімум, у межах періоду прогнозування. До таких характеристик відносять мораль, культуру, ідеологічні установки, домінуючі цілі і цінності. Доведено, що основною характеристикою суспільства, яка прямо впливає на рівень конкуренції в національній економіці, є культура як спосіб взаємодії членів суспільства як один з одним, так і з зовнішнім середовищем. Для аналізу культури суспільства визнано за доцільне застосування моделі культурних відмінностей Г. Хофстеда, в рамках якої виділено чинники, що лежать в основі розходжень між національними культурами:

1) дистанція влади - готовність позитивно сприймати нерівність у розподілі влади і статусу в групі, організації чи суспільстві;

2) уникнення невизначеності - готовність приймати нестабільність життєвих і виробничих умов, з одного боку, і потреба в захисті від непередбачуваних обставин, - з іншого;

3) індивідуалізм / колективізм - баланс між "я" та "ми", межа, до досягнення якої кожна особа готова відмовитися від особистих потреб або прав на користь групи, організації чи суспільства, до яких вона належить;

4) чоловіче / жіноче начало - баланс між так званими "чоловічими цінностями", такими як гроші, влада і успіх, та "жіночими цінностями" - якість життя, турбота про слабших;

5) "конфуціанський динамізм", який пізніше став називатись "довгострокова орієнтація". Це показник того, наскільки суспільство схиляється до прагматизму і стратегічно орієнтується на майбутнє, на відміну від традиціоналізму та короткострокової (тактичної) орієнтації.

Детермінанти культури за Г. Хофстедом є й соціальними детермінантами конкурентного стану національної економіки, тому що вони характеризують спосіб взаємодії громадян як елементів соціальної системи, а конкуренція - є один з видів цієї взаємодії. Тому можна визначити, які характеристики культури суспільства сприяють органічному формуванню конкурентного середовища в економіці, а які - стимулюють створення ієрархічних, стабільних структур, що сприяє її монополізації (табл. 2).

Перші три характеристики культури визначають, наскільки органічним є конкурентне середовище для членів суспільства. У випадках, коли культурні особливості відрізняються від "конкурентно-орієнтованих", державні механізми захисту конкуренції й антимонопольного регулювання повинні бути більш жорсткими і вимагають комплексного впливу - як на економічні процеси, так і на базові культурні моделі суспільства.

Таблиця 2

Вплив характеристик культури на стан конкуренції в національній економіці

Ознака культури за Г.Хофстедом	Характеристика конкурентної ситуації
PDI дистанція влади: 1) висока / 2) низька	1. схильність до створення ієрархічних структур в економіці, знижує рівень конкуренції 2. тенденція к формуванню гнучких, адаптивних структур, сприяє створенню конкурентного середовища
UAI уникнення невизначеності: 1) високе / 2) низьке	1. не дає можливості функціонувати в конкурентному середовищі, яке характеризується певним рівнем невизначеності 2. дає можливість функціонувати в динамічному конкурентному середовищі
IND: 1) індивідуалізм / 2) колективізм	1. індивідуальне досягнення економічних цілей, здатність до особистісної конкуренції (сприяє розвитку підприємництва) 2. колективне досягнення економічних цілей
MAS: 1) чоловіче / 2) жіноче начало	1. орієнтація на досягнення рівня життя, ризик недобросовісної конкуренції 2. орієнтація на забезпечення якості життя, розвиток соціальної сфери
LTO: 1) довгострокова / 2) короткострокова орієнтація	1. сприяє пошуку довгострокових конкурентних переваг 2. орієнтація на короткострокові конкурентні переваги

Проведено порівняльний аналіз і здійснено проекцію культурних моделей економічно розвинених країн на стан конкуренції в національній економіці. Рівень конкурентоспроможності розвинених економік світу оцінено на основі Індексу глобальної конкурентоспроможності. Для виявлення складових індексу культури Г. Хофстеда, що визначають конкурентоспроможність країн в сучасних умовах розвитку світової економіки, оцінено однорідність сукупності по заданій ознаці за допомогою коефіцієнта варіації (табл. 3).

Таблиця 3

Країни з найбільшим показником конкурентоспроможності: складові індексу культурний відмінностей Г. Хофстеда

Країни з найбільшим показником конкурентоспроможності	PDI	IDV	MAS	UAI	LTO
Швейцарія	34	68	70	58
США	40	91	62	46	29
Сінгапур	74	20	48	8	48
Швеція	31	71	5	29	33
Данія	18	74	16	23
Фінляндія	33	63	26	59
Німеччина	35	67	66	65	31
Японія	54	46	95	92	80
Канада	39	80	52	48	23
Нідерланди	38	80	14	53	44
Коефіцієнт варіації	36%	29%	61%	47%	43%
Коефіцієнт варіації (без урахування Сінгапуру)	25%	17%	65%	36%	47%

Конкурентоспроможними є країни з відносно високим рівнем індивідуалізації, відносно низькою дистанцією влади,. (Виключенням з цього правила є місто-держава Сінгапур, що відноситься до нових індустріальних країн, з конкурентоспроможністю, заснованою на вдалому географічному розташуванні, що мінімізує вплив характеристик соціальної системи). Значення коефіцієнта варіації для вибірки країн з найбільшим рівнем конкурентоспроможності по складовим індексу Г. Хофстеда визначили, що такі складові як "індивідуалізм" та "дистанція влади" відрізняються однорідністю середніх значень по сукупності (коефіцієнт варіації менше чи дорівнює 33%).

Обґрунтовано, що процес розвитку економічної конкуренції за допомогою аналізу і корекції культурних патернів передбачає вирішення наступних основних дослідницьких завдань:

приведення у відповідність поточного антимонопольного законодавства стану культури суспільства (домінуючим культурної патернам);

виявлення відповідності домінуючих культурних патернів суспільства і вимог до культури, що пропонуються високим рівнем конкуренції в національній економіці (порівняння існуючої культурної моделі суспільства з "ідеальною" моделлю для розвитку економічної конкуренції);

визначення позитивних і негативних культурних патернів соціально-економічної системи по ступеню їх впливу на стан економічної конкуренції, а також - визначення стійкості цих патернів у соціально-економічній системі, що розглядається. Зокрема, можна припустити, що не всі характеристики культури суспільства є стійкими. Крім того, чим вище значення показника, що характеризує рівень домінування заданого культурного зразка, тим вище його стійкість і тем складніше він може бути підданий корекції шляхом зовнішнього впливу. Наприклад, надмірно високий рівень колективізму представників японської культури складно знизити в короткостроковій перспективі шляхом застосування методів формування суспільної думки і популяризації альтернативних моделей поведінки;

аналізу впливу культурних зразків на добробут суспільства із застосуванням даних економічної і соціальної статистики, міжнародних порівняльних індексів;

корекції складових культурної моделі соціально-економічної системи, що визначають стан економічної конкуренції в ній. Розробка і впровадження довгострокових проектів корекції культурних моделей.

Характеристики культури суспільства взаємозалежні і, що найбільше важливо, взаємозалежні як з характеристиками місцевості, ландшафту, з одного боку, так і з рівнем економічного розвитку і добробуту суспільства, з іншого. При цьому існує також і додатковий детермінант: привнесений ззовні, так званий "геном" суспільства, що представляє собою суперпозицію генетичних особливостей усіх його членів.

У рамках дослідження передбачено, що корекція культурних патернів суспільства може, за певних умов, привести до зміни режимів взаємодії елементів в економічній системі, тобто прагнення до монополізації економічної діяльності, що є частиною культурної моделі, частково "замінити" прагненням до досягнення успіху в конкурентній боротьбі, або шляхом розробки інноваційної поведінкової стратегії.

Розвиток сучасних суспільств шляхом відкритості і демократичної міграційної політики можуть приводити до "розмиття" культурних особливостей і визначати нестійкість характеристик культури. У цьому випадку існує більше можливостей зовнішнього впливу на систему з хитливим типом зв'язків між її елементами.

Крім того, суспільства з хитливими національними традиціями, утворені представниками різних культур, характеризуються зворотною залежністю: саме наявність чинників виробництва і характер їх розвитку, відображений в тому числі в домінуючому типі виробничих відносин, згодом формують культурні особливості соціальної системи, що розглядається (рис. 3).

Таким чином, при розгляді взаємного впливу культури суспільства й економічного розвитку важливо визначити домінуючий напрямок впливу, що обумовлено більш високою стійкістю в часі розглянутого показника і його структурним домінуванням. У цілому, необхідно відзначити, що в кожному окремому випадку корекція характеристик культури повинна бути ретельно обґрунтована і враховувати передісторію розвитку суспільства як соціальної системи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Формування економічної культури соціальної системи

У розділі 3 - "Рекомендації щодо удосконалення антимонопольної і конкурентної політики України з урахуванням культурних детермінант" - розглянуто вплив культурних патернів на стан конкуренції в національній економіці України і запропоновано рекомендації щодо удосконалення механізму антимонопольного регулювання; розроблено рекомендації з удосконалення механізму антимонопольного регулювання в регіональному вимірі в Україні.

Виявлено, що вітчизняні дослідники визначили наступні значення індексу культури для України (табл. 4), представлені на основі досліджень, проведених за методикою Г. Хофстеда.

Таблиця 4

Значення культурних вимірників для України

Індекси	PDI	UAI	IND	MAS	LTO
Україна	78	93	30	54	40

Таким чином, Україна належить до країн маскулінної культури з високим рівнем уникнення невизначеності та великою дистанцією влади. Українці орієнтуються, переважно, на короткострокові, тактичні цілі. Крім того, у дослідженні визначається низький рівень індивідуалізму. Іншими словами, конкуренція не є природним, органічним станом економічних відносин в Україні, з огляду на культурні особливості суспільства як соціальної системи, що потребує особливої уваги держави в процесі реалізації антимонопольної політики та захисту економічної конкуренції (табл. 5).

Таблиця 5

Вплив характеристик культури України на стан конкуренції

в національній економіці

Характеристика культури по Г.Хофстеду для України	Характеристика конкурентної ситуації
PDI дистанція влади: висока	Схильність до створення ієрархічних структур в економіці, знижує рівень конкуренції
UAI уникнення невизначеності: високе	Не сприяє функціонуванню в конкурентному середовищі, що характеризується заданим рівнем невизначеності
IND: низький рівень індивідуалізму (колективізм)	Колективне досягнення цілей, у тому числі - в економіці; розрахунок не на себе, а на зовнішні організації і колектив
MAS: незначна перевага чоловічої складової	Частково - орієнтація на досягнення рівня життя, ризик несумлінної конкуренції; частково - орієнтація на забезпечення якості життя, розвиток соціальної сфери
LTO: переважно короткострокова орієнтація у визначенні мети і механізмів її досягнення	Не сприяє пошуку довгострокових конкурентних переваг (нецінових), а передбачає орієнтацію на короткострокові конкурентні переваги (цінові), розвиток шляхом мінімізації витрат, стримування модернізації

Визначено, що єдино можливим для зовнішнього впливу є показник "індивідуалізму - колективізму", що має значення нижче середнього (30 балів). Стимулювання індивідуалістичних тенденцій в культурі доцільно орієнтувати в напрямку саморозвитку, освіти, формування нових навичок і професіоналізму. Цей напрямок є на даний момент єдино можливим варіантом корекції характеристик культури українського суспільства з метою розвитку конкурентного середовища в економіці.

Поточний результат впливу культурних особливостей на стан національної економіки проаналізовано на основі низки індикаторів - економічних показників розвитку, що відображують цю залежність. До них віднесено - диференціацію населення за рівнем доходу, показники рівня та якості життя, рівень підприємницької активності, величину середнього класу, показники інноваційної активності в економіці.

Дані економічної статистики характеризують низький рівень конкуренції в економіці України. Зокрема, децільний коефіцієнт становив в 1992 р. 1 : 7,5--8, а в 2001 р. -- 13,5 з тенденцією до збільшення ступеня нерівності; інноваційна активність підприємств не перевищує показник у 10-14%, а кількість підприємців як опори середнього класу неухильно знижується. Що стосується ступеня адекватності механізму антимонопольного регулювання соціальним детермінантам національної економіки, то в цьому контексті запропоновано збільшення жорстких методів антимонопольного регулювання аж до кримінальної відповідальності, розширення адміністративних повноважень Антимонопольного комітету України.

Проаналізовано культурні розходження регіонального середовища в Україні. При проведенні соціологічних досліджень український соціум традиційно поділяють на 4 макрорегіони: захід, центр, схід і південь. У рамках цих об'єднань особливо очевидні культурні розходження, що мають історичні передумови і визначаються різним ступенем територіальної забезпеченості ресурсами, а також їх видом. Взаємовплив культури й економіки відображено в показниках економічного розвитку регіонів України. Зокрема, рівень диференціації регіонів по показниках економічного розвитку є досить високим. Стан економіки регіонів відображає загальнонаціональні макроекономічні тенденції, розкриваючи їх розбіжності. Найбільш актуальною проблемою залишається диспропорційність економічного і соціального розвитку регіонів, що по обсягах виробництва валової доданої вартості на душу населення досягає 2,7 рази, інвестицій в основний капітал - 3,9 рази, середньомісячної заробітної плати - 1,5 рази, рівня безробіття - 5,7 рази. Кризовий період наочно продемонстрував ринкову відсталість регіональних економічних комплексів і закріпив хронічну структурну розбалансованість навіть традиційних лідерів - Донецької, Дніпропетровської і Харківської областей.

Розроблено рекомендації щодо удосконалення механізму антимонопольного регулювання в регіональному вимірі в Україні. Диференціація механізмів антимонопольного регулювання в регіональному контексті передбачає врахування наступних закономірностей: для промислових регіонів, з чоловічою домінантою в культурі властива монополізація як структурна проблема розвитку. Стан конкуренції визначається культурою виробництва, виробничими відносинами. Для сільськогосподарських регіонів з жіночою домінантою в культурі більш актуальною є олігопольна змова як поведінкова проблема антиконкурентної поведінки економічних суб'єктів. Стан конкуренції задається культурними особливостями і потребує довгострокової корекції.



ВИСНОВКИ

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у вирішення наукового завдання - формування теоретико-методологічного підходу до розробки державної антимонопольної і конкурентної політики з урахуванням соціальних детермінант національної економіки й удосконалення механізму її реалізації.

Цей результат розкривається в наступних положеннях:

1. Виявлено в процесі аналізу конкуренції як інституту й основної характеристики ринкової економіки, що це поняття має різні трактування в термінах основних напрямків розвитку економічної теорії. Визнаючи в цілому позитивну роль конкуренції як каталізатора економічного розвитку, у рамках різних економічних шкіл існують вкрай відмінні підходи до державного регулювання конкурентних відносин: від жорсткого підходу до державного регулювання до ліберального ринкового саморегулювання. Еволюційна економіка підходить до аналізу конкуренції як явища з погляду механізму природного добору, в результаті якого виживають ті особи, адаптаційні механізми яких найбільш ефективні і дозволяють оптимально сформувати вхідні - вихідні потоки речовини, енергії й інформації при заданих умовах зовнішнього середовища.

2. Аргументовано, що економічні системи з заданим рівнем конкуренції відрізняються, з погляду системного підходу, співвідношенням позитивних і негативних зворотних зв'язків. Доконана конкуренція - це система з максимально можливим рівнем позитивних зворотних зв'язків, що характеризується високим рівнем нестійкості. У свою чергу, монополія - вкрай стійка система, в якій домінують негативні зворотні зв'язки. Така система має мало шансів для розвитку. Крайні стани ринку, таким чином, неефективні в структурному відношенні. Проте, це не означає відсутності ефективного управління в рамках цих моделей, що буде спрямовано на встановлення балансу між позитивними і негативними зворотними зв'язками. З погляду системного підходу, для забезпечення стійкого розвитку економічної системи, що розглядається, в ній має дотримуватися баланс позитивних і негативних зворотних зв'язків.

3. Доведено, що сучасна конкуренція має декілька рівнів. Для неї характерна тенденція до олігополістичної ситуації на ринку великих корпорацій, монопольної - у їх відносинах із дрібними і середніми фірмами й у значній мірі доконаної - на рівні останніх. Кожний з цих рівнів має свою специфіку, зберігаючи при цьому загальні риси конкуренції. За умови складного ринкового господарювання в конкурентних відносинах бере участь і держава. Базовими елементами антимонопольно-конкурентної політики є: обмеження монополізму; розвиток економічної конкуренції; державний захист економічної конкуренції.

4. Аналіз зарубіжного досвіду антимонопольного регулювання і захисту економічної конкуренції дозволив виявити три основні моделі: американську, європейську і східну (японську). Існують три провідні типи економічної культури, що вдало об'єднуються з ринковим механізмом, оскільки ефективні національні моделі ринкового господарства групуються в три основні регіональні різновиди: 1) англо-саксонська ліберальна модель ("протестантський капіталізм" - США, Великобританія, Австралія, Нова Зеландія), для якої характерна тенденція мінімізації державного регулювання, заснованого в основному на правовому регулюванні господарського життя; 2) західноєвропейська (континентальна) соціал-демократична модель ("католико-протестантський капіталізм" - Франція, Скандинавські країни, Німеччина і більшість інших країн Західної Європи), що передбачає "сильну" державу, яка активно бере участь у господарському житті, причому головна увага приділяється соціальній політиці; 3) далекосхідна корпоративна модель ("конфуціанський капіталізм" - Японія, Південна Корея, Тайвань, Китай), коли "сильна" держава активна регулює і направляє господарське життя країни, займаючись переважно стратегією економічного зростання.

5. Досвід застосування теорії конкурентоспроможності М. Портера до формування кластерів у країнах колишнього СРСР показав, що конкурентний стан національної економіки в значній мірі визначається характеристиками культури суспільства, чи соціальними детермінантами. Врахування відмінностей культурних особливостей дозволить визначити, в якому напрямку варто коригувати універсальний підхід до процесу державного антимонопольного регулювання, прийнятий в цей час у розвинених країнах. Цей факт обумовлює доцільність застосування інституціональних методів дослідження проблеми конкуренції національних ринків.

6. Природа конкурентної поведінки учасника економічних відносин характеризується: 1) низьким рівнем уникнення невизначеності, 2) низькою дистанцією влади, 3) високим рівнем індивідуалізму. Характер конкуренції визначається наступними складовими індексу культурних відмінностей Г. Хофстеда: прямі силові методи боротьби (чоловічі риси в культурі) - чи непрямі методи, пов'язані з формуванням конкурентних переваг (жіночі риси в культурі); довгострокова орієнтація сприяє формуванню довгострокових конкурентних переваг, що визначається фундаментальною інновацією, чи використанням рідкого ресурсу , а короткострокова - спрямована переважно на удосконалення, чи тактичне використання наявного потенціалу системи. Перші три характеристики культури визначають, наскільки органічним є конкурентне середовище для членів суспільства. У випадках, коли культурні особливості відрізняються від "конкурентно-орієнтованих" державні механізми захисту конкуренції й антимонопольного регулювання повинні бути більш жорсткими і потребують комплексного впливу - як на економічні процеси, так і на базові культурні моделі суспільства.

7. Розроблено теоретико-методологічний підхід, що забезпечує адекватність державної конкурентної політики і механізмів її реалізації домінуючим "конкурентним патернам". В рамках цього підходу передбачається реалізація трьох основних завдань: 1) приведення у відповідність поточного антимонопольного законодавства стану культури суспільства, що передбачає посилення характеристик, які сприяють конкуренції, і інгібірування характеристик, які стримують конкурентні відносини; 2) аналіз поточного впливу культурних моделей на добробут суспільства на основі даних економічної статистики і міжнародних порівняльних оцінок; 3) корекція, при необхідності, складових культури суспільства, які визначають стан економічної конкуренції, застосування довгострокових проектів корекції культурних моделей.

8. Розглянуто вплив культурних патернів на стан конкуренції в національній економіці України і запропоновані рекомендації щодо удосконалення механізму антимонопольного регулювання; Визначено, що Україна відноситься до країн маскулінної культури з високим рівнем уникнення невизначеності і великою дистанцією влади. Українці орієнтуються, переважно, на короткострокові, тактичні цілі. Крім того, виявлений низький рівень індивідуалізму українських громадян. Таким чином, усі характеристики, значимі для конкурентних відносин в економіці, мають значення, що негативно їх визначають. При цьому, більшість з них є стійкими, з високими значеннями показників. Єдино можливим для зовнішнього впливу є показник "індивідуалізму - колективізму", що має значення нижче середнього (30 балів). Стимулювання індивідуалістичних тенденцій в культурі доцільно орієнтувати в напрямку саморозвитку, освіти, формування нових навичок і професіоналізму. Цей напрямок є на даний момент єдино можливим варіантом корекції характеристик культури українського суспільства з метою розвитку конкурентного середовища в економіці. Що стосується ступеня адекватності механізму антимонопольного регулювання соціальним детермінантам національної економіки, то в цьому контексті запропоновано збільшення жорстких методів антимонопольного регулювання аж до кримінальної відповідальності, розширення адміністративних повноважень Антимонопольного комітету України.

9. Розроблено рекомендації щодо удосконалення механізму антимонопольного регулювання в регіональному вимірі в Україні. Диференціація механізмів антимонопольного регулювання в регіональному контексті передбачає врахування наступних закономірностей: для промислових регіонів, з чоловічою домінантою в культурі властива монополізація як структурна проблема розвитку. Стан конкуренції визначається культурою виробництва, виробничими відносинами. Для сільськогосподарських регіонів з жіночою домінантою в культурі більш актуальною є олігопольна змова як поведінкова проблема антиконкурентної поведінки економічних суб'єктів. Стан конкуренції задається культурними особливостями і потребує довгострокової корекції.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Клименко А.В. Соціальні детермінанти конкурентного стану національної економіки / А.В. Клименко // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2008. - т.ІХ, вип. 103, серія „Економіка". - С. 68-75.

2. Клименко А.В. Проекция культурных моделей г. Хофстеда на состояние конкуренции в национальной экономике: сравнительный анализ / А.В. Клименко // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2010. - т.ХІ, вип. 165, серія „Економіка". - С. 79-88.

3. Клименко А.В. Развитие экономической конкуренции посредством анализа и коррекции культурных паттернов / А.В. Клименко // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2010. - т.ХІ, вип. 177, серія „Економіка". - С. 113-120.

4. Клименко А.В. Государственная конкурентная политика: задачи и механизмы / А.В. Клименко // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2010. - т.ХІ, вип. 173, серія „Економіка". - С. 96-108.

5. Клименко А.В. Культурные паттерны общества как основа формирования государственной конкурентной политики/ А.В. Клименко // Економічний вісник: науковий журнал Національного гірничого університету. - Дніпропетровськ, 2011. - вип. 1, серія „Економіка". - C. 101-109.

Статті у збірниках матеріалів конференцій:

6. Клименко А.В. Национальные особенности формирования конкурентной политики государства / А.В. Клименко // Наука і освіта без кордонів - 2010: VІ міжнародна наук.-практ. конф., 7-15 грудня 2010 р.: тези доп. - м. Перемишль, 2010. - С.5-10.



АНОТАЦІЯ

Клименко А.В. Антимонопольна і конкурентна політика держави: інституціональний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Донецьк, 2011.

Дисертацію присвячено формуванню теоретико-методологічного підходу до розробки державної конкурентної політики з урахуванням соціальних детермінант національної економіки й удосконалення механізму її реалізації. Проаналізовано конкуренцію як інститут і основну характеристику ринкової економіки, визначено поняття конкуренції з точки зору системного підходу. Обґрунтовано завдання і механізми державної конкурентної політики. Проведено аналіз закордонного досвіду антимонопольного регулювання і захисту економічної конкуренції. Розглянуто конкуренцію як фактор національної конкурентоспроможності і культурний патерн. Виявлено розмаїтість культурних патернов і проведено дослідження способів їх аналізу. Сформульовано принципи, що дозволяють проектувати культурні моделі Г. Хофстеда на стан конкуренції в національній економіці, проведено порівняльний аналіз культурних моделей країн с розвиненою ринковою економікою. Розроблено теоретико-методологічний підхід, що забезпечує адекватність державної конкурентної політики і механізмів її реалізації домінуючим "культурним патернам". Розглянуто вплив культурних патернов на стан конкуренції в національній економіці України і запропоновано рекомендації щодо удосконалення механізму антимонопольного регулювання. Розроблено рекомендації з удосконалення механізму антимонопольного регулювання в регіональному вимірі в Україні.

Ключові слова: конкуренція, конкурентна політика, культура, культурний патерн, системний підхід, механізм антимонопольного регулювання.



АННОТАЦИЯ

Клименко А.В. Антимонопольная и конкурентная политика государства: институциональный аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Донецк, 2011.

Диссертация посвящена формированию теоретико-методологического подхода к разработке государственной антимонопольной и конкурентной политики с учетом социальных детерминант национальной экономики и усовершенствованию механизма ее реализации.

Аргументировано, что экономические системы с заданным уровнем конкуренции отличаются, с точки зрения системного подхода, соотношением положительных и отрицательных обратных связей. Совершенная конкуренция - это система с максимально возможным уровнем положительных обратных связей, которая характеризуется высоким уровнем неустойчивости. Монополия - крайне устойчивая система, в которой доминируют отрицательные обратные связи. Такая система имеет мало шансов для развития. Крайние состояния рынка, таким образом, неэффективны в структурном отношении. Что, однако, не означает отсутствия эффективного управления в рамках данных моделей, которое будет направлено на установление баланса между положительными и отрицательными обратными связями. С точки зрения системного подхода, для обеспечения устойчивого развития рассматриваемой экономической системы в ней должен соблюдаться баланс положительных и отрицательных обратных связей.

Опыт применения теории конкурентоспособности М. Портера к формированию кластеров в странах бывшего СССР показал, что конкурентное состояние национальной экономики в значительной степени определяется характеристиками культуры общества, или социальными детерминантами. Учет отличий культурных особенностей позволит определить, в каком направлении следует корректировать универсальный подход к процессу государственного антимонопольного регулирования, принятый в настоящее время в развитых странах.

...