Управлінські рішення в системі менеджменту підприємств

20

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет "Львівська політехніка"

УДК 658.012.32:005.53

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Управлінські рішення в системі менеджменту підприємств

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Гончар Михайло Федорович

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету „Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України КУЗЬМІН ОЛЕГ ЄВГЕНОВИЧ, Національний університет „Львівська політехніка”, директор Навчально-наукового інституту економіки і менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, ГЕРАСИМЧУК ВАСИЛЬ ГНАТОВИЧ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», професор кафедри міжнародної економіки управлінський рішення менеджмент

кандидат економічних наук, доцент, ТЕРЕБУХ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ, Навчально-науковоий інститут новітніх технологій та управління імені В. Чорновола Національного університету «Львівська політехніка», доцент кафедри економіки підприємства та менеджменту

Захист відбудеться 05 травня 2011 р. о 16 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 у Національному університеті „Львівська політехніка” за адресою: 79013, м.Львів, вул. С.Бандери, 12, IV навчальний корпус, ауд. 209-А.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету „Львівська політехніка” за адресою: 79013, м.Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий «04» квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н., доц. А.С.Завербний

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Прийняття управлінських рішень -- це один із найважливіших етапів управлінської діяльності, оскільки він формує напрямки діяльності організації та її окремих працівників. Робота з прийняття управлінських рішень вимагає від менеджерів високого рівня компетентності, значних затрат часу, енергії, досвіду. Вона передбачає і високий рівень відповідальності, оскільки для втілення прийнятих рішень у життя необхідно забезпечити ефективну та злагоджену роботу всього організаційного механізму. Тому розуміння природи прийняття рішень надзвичайно важливе для всіх менеджерів, які бажають забезпечити високий рівень ефективності своєї діяльності.

В ринковій економіці підприємство самостійно приймає рішення, розробляє стратегію свого розвитку, знаходить потрібні для їх реалізації засоби, наймає працівників, закуповує обладнання та матеріали, вирішує багато структурних питань, в тому числі таких як створення, злиття, ліквідація, розподіл, реорганізація виробничої та перебудова організаційної структури управління. Ринкова економіка вимагає значного розширення у сфері управління, збільшення обсягу та ускладнення характеру робіт, що виконуються менеджерами. Особливо зростає відповідальність за якість та своєчасність прийняття певних управлінських рішень. У зв'язку з цим, керівництво організації ставить високі вимоги щодо професіоналізму управлінського персоналу, від якого залежить ефективність процесу управління, а отже й ефективність діяльності всього підприємства.

Особливості прийняття управлінських рішень в цілому та, зокрема, процес їх розроблення, розглядалися у роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Особливе місце варто віднести науковим працям І. Алєксєєва, І.Ансоффа, В.Андрійчука, М.Альберта, В.Василенка, А.Воронкової, В. Герасимчука, Дж.Гібсона, Р.Гріфіна, Р.Дафта, Д.Дерлоу, Д.Донеллі, А. Загороднього, Н.Калюжної, В.Козика, Є.Крикавського, О.Кузьміна, О.Мельник, Б.Мізюка, М.Мескона, А.Наливайка, В.Нємцова, Г.Осовської, В.Отенка, Й.Петровича, М.Портера, Ж. Поплавської, В.Приймака, В. Рємєннікова, Е.Смірнова, А.Теребуха, І.Тивончука, А.Томпсона, Ф.Хедоури, А.Чендлера, Н.Чухрай, А.Шегди, В.Юкаєвої та ін. Авторами досліджено сутність, принципи та місце процесу прийняття управлінських рішень в системі управління організаціями, класифікація управлінських рішень за різними ознаками; надано докладну інформацію про характерні риси, сфери застосування, переваги та недоліки існуючих моделей прийняття управлінських рішень: класичну, поведінкову, ірраціональну моделі; застосування інтуїтивної та раціональної технології прийняття рішень, їх недоліки та переваги, склад та зміст їх етапів, а також багато точок зору стосовно кількості та змісту етапів раціональної технології прийняття рішень та ін.

Однак, при цьому мало уваги відводиться механізму розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень у діяльності підприємств; сутності процесу прийняття управлінських рішень у сфері постачання, виробництва та збуту продукції підприємств, їх видам, характеристикам, факторам, які зумовлюють вибір та застосування певних рішень, а також проблемам, що не дають можливість їх оптимального вибору тощо.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема роботи відповідає науковому напряму кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми інвестиційної та інноваційної діяльності» (на прикладі машинобудування та приладобудування) (номер державної реєстрації 0107U009522). Матеріали дослідження використано під час розроблення держбюджетної теми Національного університету «Львівська політехніка»: ДБ/ФАКТОР «Полікритеріальна діагностика діяльності підприємств на засадах матриці індикаторів» (номер державної реєстрації №01094001161), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України №1043 від 17.11.2008р., на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва у 2009-2010рр. Автором, зокрема, запропоновано індикаторну систему моніторингу управлінських рішень, що приймаються на підприємстві (розділ 2 «Розроблення методичних положень з полікритеріальної діагностики діяльності підприємств на засадах матриці індикаторів», параграф 2.2. «Інформаційне забезпечення полікритеріальної діагностики діяльності підприємств», підрозділ 2.2.1. «Система моніторингу управлінських рішень на підприємстві як складова інформаційного забезпечення полікритеріальної діагностики його діяльності») (акт впровадження від 04.11.2010р.)

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень в системі менеджменту підприємств.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- розвиток системи показників оцінювання рівня якості управлінських рішень, що ухвалюються на підприємствах;

- розвиток існуючих методів оцінювання та аналізування рівня якості системи інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень на підприємствах;

- розроблення системи моніторингу якості управлінських рішень на підприємстві;

- удосконалення системи інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень на підприємствах;

- удосконалення механізмів розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень у сфері виробництва та збуту продукції підприємств;

- удосконалення механізмів розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності підприємств.

Об'єктом дослідження є процес прийняття управлінських рішень на підприємствах.

Предметом дослідження є теоретичні, науково-методичні та практичні положення щодо удосконалення процесів розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень на підприємствах.

Методи дослідження. Для вирішення окреслених завдань у роботі використовувались такі методи: порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення (з метою визначення та уточнення сутності управлінських рішень - Розділи 1, 2, 3); удосконалення класифікації управлінських рішень та можливостей їх прийняття (для контролю за результатами прийняття управлінського рішення - Розділ 2, підр. 2.2, 2.3); опитування (для отримання інформації про особливості прийняття управлінських рішень на підприємствах - Розділ 2, підр. 2.2, 2.3); методи опрацювання анкетних даних (з метою оцінювання достовірності отриманих результатів опитування та виявлення закономірностей - Розділ 2); системний підхід (для формування системи стратегічних показників діяльності підприємств - Розділ 3, підр. 3.2, 3.3); статистичні та методи економіко-математичного моделювання, абстрагування, аналізу і синтезу (для обґрунтування методичних рекомендацій щодо пошуку, оцінювання та вибору управлінських рішень у сфері виробництва та збуту, що відповідають певній системі принципів - Розділ 3, підр. 3.1, 3.2); структурно-логічний (для удосконалення методичних рекомендацій щодо вибору раціонального управлінського рішення в умовах невизначеності - Розділ 3, підр. 3.1, 3.3).

Теоретичною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали періодичних видань, статистичні матеріали Державного комітету статистики, Закони України, постанови Кабінету Міністрів України, дані фінансової, управлінської та статистичної звітності підприємств України, тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

- розроблено індикаторну систему моніторингу управлінських рішень, яка базується на віднесенні їх до відповідних класів та груп згідно запропонованого класифікатора при умові здійснення постійного контролю за результатами їх прийняття з допомогою набору індикаторів, який повинен надавати можливість виявляти «слабкі місця» у діяльності підприємства в розрізі видів продукції, витрат та ресурсів підприємства;

удосконалено:

- методи формування механізмів розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень у сфері виробництва та збуту продукції підприємства, які, на відміну від існуючих методів, відповідають системі базових принципів такого формування, а саме: горизонтальної та вертикальної узгодженості управлінського рішення, відповідності управлінських рішень наявній організаційній структурі управління підприємством, диференційованого підходу до процесу формування та прийняття управлінських рішень, верифікаційності управлінських рішень;

- механізм розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності підприємств, який, на відміну від існуючого, базується на запропонованому принципі раціональності, згідно якого в умовах невизначеності за певних достатньо широких умов серед кількох альтернативних управлінських рішень можна обрати альтернативу, котра у будь-якій ситуації, в якій може опинитися об`єкт управління, буде кращою, ніж низка інших альтернатив, що розглядалися. За допомогою даного принципу, зокрема, було розроблено формалізований метод визначення раціональної структури зовнішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності підприємства, застосування якого дозволить підвищити рівень обґрунтованості інвестиційних рішень, які приймаються на підприємствах, та забезпечити раціональне співвідношення між ризиком та дохідністю їх діяльності;

дістали подальший розвиток:

- система показників оцінювання якості управлінських рішень, що приймаються на підприємствах, шляхом інтегрування у неї низки нових показників (прибутковості витрат на здійснення управлінської діяльності на підприємстві, прибутковості управлінських та релевантних витрат підприємства, доходності управлінських та релевантних витрат підприємства тощо), застосування яких дозволить отримати більш повну характеристику ефективності управлінської діяльності;

- методи оцінювання та аналізування рівня якості системи інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень на підприємствах шляхом застосування інтегрального показника оцінки рівня якості інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень на підприємстві, який знаходиться у функціональному зв'язку з часткою управлінських рішень, що виявилися невдалими внаслідок недостатнього рівня інформаційного забезпечення діяльності підприємства, а також часткових показників, які характеризують рівень повноти, точності, своєчасності та цінності інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання запропонованих методичних положень щодо удосконалення механізму розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень у процесі діяльності підприємств, який базується на принципі раціональності та застосуванні системи моніторингу управлінських рішень, що приймаються на підприємствах, якою передбачено неперервну реєстрацію цих рішень відповідно до класів та груп запропонованого класифікатора управлінських рішень.

Отримані результатати дисертаційної роботи впроваджені у діяльності низки вітчизняних підприємств, зокрема: ЗАТ «Завод комунального транспорту» (довідка №130-01 від 30.04.2010 р.), ТзОВ Львівський завод «Електротранспорт» (довідка №4-313 від 10.08.2010 р.), ПАТ «Шкіряне підприємство «Світанок»» (довідка №128-45 від 15.09.2010 р.)

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету „Львівська політехніка” при викладанні дисциплін «Міжнародний менеджмент» (для студентів спеціальності 8.000014 «Управління інноваційною діяльністю» напряму підготовки «Специфічні категорії»); «Міжнародна економічна діяльність України» (для студентів напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка» галузі знань «Економіка і підприємництво) (довідка №67-01-1672 від 08.11.2010 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати наукових досліджень розглянуто та схвалено на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (Львів, 11-13 травня 2006 р.); Науково-практичній конференції «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації» (Тернопіль, 22-24 березня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Болонський процес та його впровадження в Україні» (Київ, 23-25 травня 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції журналу «Статус» «Інновації у сфері виробництва» (Львів, 12-13 вересня 2009 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (Львів, 4-6 листопада 2010 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (Львів, 20-21 травня 2010 р.).

Публікації. За результатами роботи опубліковано 11 наукових праць, з них 6 одноосібних, 8 у фахових виданнях та 3 тези доповідей на конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 4,36 др. ар., з яких особисто автору належить 3,78 др. ар.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури та додатків. Обсяг основного тексту дисертації складає 178 сторінок, в т.ч. 23 таблиці та 13 рисунків. Список літературних джерел із 178 найменувань розміщений на 16 сторінках, 1 додаток. Загальний обсяг дисертації 195 стор.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи; визначено мету та основні завдання, предмет та об'єкт, теоретичну та методологічну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні та прикладні засади формування управлінських рішень на підприємствах» розкрито сутність та види управлінських рішень, обґрунтовані принципи їх прийняття на підприємствах, визначено засади механізмів розроблення та реалізації управлінських рішень, а також можливості інформаційного забезпечення процесу їх розроблення.

Важливим елементом управлінської діяльності є прийняття управлінських рішень, що являє собою особливий вид людської діяльності, спрямований на вибір кращої з альтернатив, які є. У дисертації проведено аналізування існуючих підходів до тлумачення поняття управлінського рішення та класифікації їх видів. Найбільш повним та змістовним слід вважати трактування управлінського рішення як формалізованого на альтернативних засадах методу менеджменту, за допомогою якого керуюча система організації отримує можливість безпосередньо впливати на керовану. При цьому найбільш важливими ознаками класифікації управлінських рішень слід визнати такі: за сферою охоплення, за тривалістю дії, за рівнем прийняття, за характером вирішуваних завдань організацією, за способом обґрунтування, за способом прийняття, за характером.

Щодо процесу прийняття управлінських рішень варто сказати, що він є складним і багатогранним та залежить від кваліфікації керівника, його стилю керівництва, ситуації, культури організації тощо. Серед найбільш важливих факторів, які впливають на процес прийняття управлінських рішень в організаціях, слід визначити такі: ступінь ризику; час, що надається в розпорядження для прийняття рішення; ступінь підтримки менеджера колективом; особисті здібності менеджера; політика організації.

Потреба у прийнятті управлінського рішення на підприємстві виникає у зв'язку з різними обставинами. До основних критеріїв класифікації завдань при вирішенні проблем, що виникають в організації, слід віднести такі: важливість проблеми для організації; часовий аспект вирішення проблеми; попередня оцінка ефективності вирішення проблеми; умови прийняття рішень, обумовлені станом зовнішнього та внутрішнього середовища; характер ухвалення моделі проблемної ситуації; рівень формалізації процесу ухвалення рішення; кратність ухвалення рішення; вид прийнятих рішень.

Для того, щоб виявити сукупність видів і груп рішень, які приймають на підприємстві, оцінити їх якість, визначити з чиєї ініціативи вони приймаються, в якому порядку і якими методами опрацьовуються, які фактичні строки їх реалізації, використовують різноманітні документи підприємства, проводять спеціальні спостереження за розпорядчою діяльністю апарату управління й анкетні опитування керівників підприємств та їх підрозділів.

Зрозуміло, що управлінські рішення повинні опиратися на об'єктивні закони і закономірності суспільного розвитку. З іншого боку, управлінські рішення істотно залежать від безлічі суб'єктивних факторів - логіки розробки рішень, якості оцінки ситуації, структуризації завдань і проблем, визначеного рівня культури керування, механізму реалізації рішень, виконавської дисципліни і т.п. При цьому необхідно завжди пам'ятати, що навіть ретельно продумані рішення можуть виявитися неефективними, якщо вони не зможуть передбачити можливих змін у ситуації чи стані виробничої системи.

Одним з основних чинників, які зумовлюють ефективність управлінської діяльності на підприємствах, є належним чином побудоване інформаційне забезпечення процесу розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень. Серед основних принципів проектування інформаційних систем на підприємстві важливим є забезпечення відповідності інформаційної системи меті та особливостям функціонування даної організації, врахування специфіки її виробничо-господарської діяльності. При цьому слід враховувати існування низки різноманітних видів інформаційних систем. Аналіз літературних джерел та власні дослідження дозволили здійснити класифікацію видів інформаційних систем за такими ознаками: рівнем (сферою) та метою функціонування; ступенем централізації обробки інформації; наявності зовнішньої інформації у системі та рівня новизни інформаційної технології; ступенем інтеграції функцій. Зокрема було запропоновано використання терміну інноваційно-інформаційна система підприємства, під якою пропонується розуміти систему, яка базується на прогресивній інформаційній технології та (або) передових методах управління інформаційним забезпеченням, що дозволяє підприємству отримати суттєві конкурентні переваги внаслідок кращого інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень на різних рівнях управління ним. Як випливає із запропонованого нами визначення терміну «інноваційно-інформаційна система», існує три групи ознак інноваційності інформаційних систем : ринкові, технологічні та організаційні (див. рис. 1).

Огляд та аналізування опрацьованих за темою дослідження матеріалів дозволив сформувати перелік основних факторів, що визначають якість і ефективність управлінських рішень та інформаційного забезпечення, а також класифікувати їх за різними ознаками.

У другому розділі «Аналізування механізмів розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень на підприємствах» розроблено методичні положення щодо аналізування та оцінювання рівня якості управлінських рішень та системи інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень на підприємствах. Запропоновано систему індикаторного моніторингу управлінських рішень, що приймаються на підприємствах.

Під якістю управлінського рішення доцільно розуміти таку інтегральну характеристику результативності його реалізації, що підтверджує відповідність фактично отриманих результатів його здійснення очікуваним цілям. Аналіз літературних джерел та власні дослідження дозволили виділити два основні підходи до оцінювання рівня якості певної сукупності управлінських рішень, що приймаються менеджерами та власниками підприємства. Згідно першого з цих підходів, рівень якості даної сукупності управлінських рішень визначається як частка успішних управлінських рішень у їх загальній сукупності.

20

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Ознаки інноваційності інформаційних систем

Примітка: розроблено автором

При цьому прийняте управлінське рішення визнається успішним, якщо з усіх альтернативних йому рішень воно виявилося найкращим, а у випадку коли множина альтернативних рішень є досить великою, - виявилося близьким до найкращого. Більш простим способом оцінювання рівня якості управлінських рішень, що приймаються на підприємстві, є підхід, за яким, так як і в попередньому випадку, визначається частка успішних рішень у їх загальній сукупності, але успішним вважається рішення за якого було реалізовано поставлену мету цього рішення, або якщо очікувані результати прийняття такого рішення було досягнуто чи перевиконано.

Проведене дослідження показало, що окрім прямих можуть використовуватися також непрямі (опосередковані) методи оцінки рівня якості системи менеджменту на підприємстві. Ці методи передбачають таку оцінку на підставі узагальнюючих показників діяльності підприємства, яка певним чином характеризуює сумарну результативність прийнятих управлінських рішень за певний період часу та витрати, пов`язані із здійсненням управлінської діяльності на підприємстві. Проведені дослідження дозволили виявити низку основних узагальнюючих показників оцінювання рівня якості системи менеджменту на підприємстві (частка витрат на здійснення управлінської діяльності у загальному обсязі витрат підприємства; частка управлінських працівників у загальній кількості працівників підприємства; частка нематеріальних активів у загальній вартості майна підприємства) та доповнити систему цих показників ввівши додатково такі (див. табл. 1):

- прибутковість витрат на здійснення управлінської діяльності на підприємстві, яка розраховується за такою формулою:

, (1)

де - прибутковість витрат на здійснення управлінської діяльності на підприємстві за певний період, частка одиниці (показує скільки копійок чистого прибутку отримує підприємство у розрахунку на 1 грн. витрат на здійснення управлінської діяльності за певний період); - витрати на здійснення управлінської діяльності за певний період, тис. грн.; - чистий прибуток підприємства за даний період, тис. грн.;

- прибутковість управлінських та релевантних витрат підприємства, яка обчислюється за такою формулою:

, (2)

де - прибутковість управлінських та релевантних витрат підприємства за певний період, частка одиниці (показує скільки копійок чистого прибутку отримує підприємство у розрахунку на 1 грн. управлінських та релевантних витрат за даний період); - сумарна величина управлінських та релевантних витрат підприємства за даний період, тис. грн.;

- доходність управлінських та релевантних витрат підприємства, яка обчислюється за такою формулою:

, (3)

де - доходність управлінських та релевантних витрат підприємства за певний період, частка одиниці;- валовий дохід підприємства за даний період, тис. грн.

Як свідчать дані табл.1, на різних підприємствах переважно більшість керівників підприємств, що досліджувалися, визнали найбільш успішними управлінські рішення стосовно управління матеріальними, технічними та трудовими ресурсами підприємств (частка успішних рішень за цими напрямами за більшістю підприємств перевищує середню частку таких рішень за їх загальною сукупністю).

Таблиця 1 Значення показників оцінки рівня якості управлінської діяльності на окремих підприємствах Західного регіону України (за 2009 р.)

Підприємства	Частка витрат на здійснення управлінської діяльності у загальному обсязі витрат підприємств, %	Частка управлінських працівників у загальній чисельності працівників підпри-мств, %	Частка нематері-альних активів у загальній вартості майна підпри-ємств,%	Прибутко-вість витрат на здійснення управлін-ської діяльності, коп	Прибутко-вість управлін-ських та релевант-них витрат підпри-ємств, коп	Доходність управлін-ських та релеван-тних витрат підпри-ємств, коп
ДП «Доброта-авто»	3,82	9,19	0,63	2,82	1,34	14,2
ВАТ «Львівсільмаш»	3,93	7,55	0,32	2,80	1,28	13,4
ВАТ «Агромашпрект»	3,72	7,07	0,40	2,79	1,24	13,6
ВАТ «Автовантажмаш»	3,76	8,45	0,16	2,13	1,03	14,2
ВАТ «Дрогобицький долотний завод»	3,83	8,85	0,12	2,98	1,36	13,7
ЗАТ «Львівський завод автонавантажувачів»	4,02	8,48	0,53	2,76	1,44	14,9
ВАТ «Ковельсільмаш»	2,91	8,92	0,51	3,68	1,64	17,5
ВАТ «Луцький автомобільний завод»	2,38	10,45	0,33	4,67	2,11	21,8
ТОВ «Ядзакі Україна»	3,36	7,54	0,41	2,80	1,15	13,8
ВАТ «Тернопільський комбайновий завод»	2,29	8,38	0,58	4,72	1,85	19,6
ВАТ «Катіон»	4,13	9,14	0,41	2,17	0,86	10,7
ВАТ «Адвіс»	3,48	11,06	0,56	3,62	1,36	12,6
ДП «Красилівський агрегатний завод»	3,21	11,01	0,33	3,32	1,41	15,1
ДП «Новатор»	3,53	11,83	0,61	2,83	1,43	16,2
ВАТ «Чернівцісільмаш»	2,06	12,27	0,37	4,84	2,47	28,1

Примітка: складено та розраховано автором на підставі статистичних даних досліджуваних підприємств та результатів досліджень

Разом з тим найменш ефективними та вдалими виявилися управлінські рішення стосовно збуту продукції та фінансових ресурсів підприємств. Основними причинами цього респонденти визнали складність розроблення таких рішень та недостатню поінформованість їх розробників.

На підприємствах, що характеризуються достатньо великими та складними організаційною та виробничою структурами, управлінські рішення розробляються та ухвалюються одночасно різними структурними підрозділами та посадовими особами (залежно від змісту відповідних рішень у межах своїх повноважень). У кінцевому рахунку вся сукупність таких управлінських рішень визначає ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства у цілому. У зв`язку з цим вище керівництво підприємства повинно відслідковувати якість управлінських рішень, що були прийняті на нижчих щаблях управлінської ієрархії. Це ж саме повинні робити менеджери інших ланок управління відносно своїх підлеглих, яким делеговано право приймати певні управлінські рішення. Вирішенню цього завдання повинно сприяти створення на підприємстві постійно діючої системи моніторингу управлінських рішень, що ухвалюються (рис. 2).

Рис. 2. Система моніторингу управлінських рішень, що приймаються на підприємстві

Примітка: розроблено автором

Важливе значення у процесі моніторингу якості управлінських рішень, що приймаються на підприємстві, є віднесення цих рішень до різних груп та класів. Таке віднесення дозволяє у подальшому, володіючи відповідною базою даних, групувати управлінські рішення за тією чи іншою ознакою, що суттєво полегшує аналізування результатів їх розроблення та ухвалення (табл.2).

Таблиця 2 Класифікатор управлінських рішень

Групи рішень	Підгрупи управлінських рішень
Група А - рішення, що передбачають зміну обсягів, складу та структури ресурсів підприємства	А1 - рішення щодо зміни обсягів, складу та структури матеріальних ресурсів
	А2 - рішення щодо зміни обсягів, складу та структури трудових ресурсів
	А3 - рішення щодо зміни обсягів, складу та структури технічних ресурсів
	А4 - рішення щодо зміни обсягів, складу та структури фінансових ресурсів
	А5 - рішення щодо зміни обсягів, складу та структури інформаційних ресурсів та нематеріальних активів
Група В - рішення, пов`язані із здійсненням підприємством витрат, пов'язаних із залученням та утриманням його ресурсів	В1 - рішення, пов`язані із здійсненням матеріальних витрат
	В2 - рішення, пов`язані із здійсненням оплати праці
	В3 - рішення, пов`язані із здійсненням витрат на експлуатацію основних засобів
	В4 - рішення, пов`язані із здійсненням витрат, пов`язаних із збутом продукції
	В5 - рішення, пов`язані із здійсненням інших видів поточних витрат
	В6 - рішення, пов`язані зі здійсненням інвестиційних витрат
Група С - рішення, що передбачають встановлення виробничих завдань	С1 - рішення щодо встановлення планових завдань з натуральних обсягів виробництва
	С2 - рішення щодо встановлення норм часу та норм виробітку
	С3 - рішення щодо вибору способу організації виробництва
	С4 - рішення щодо реалізації заходів із стимулювання праці
	С5 - рішення щодо формування асортименту продукції підприємства
Група Д - рішення, що регулюють процес збуту продукції	Д1 - рішення щодо встановлення обсягів збуту продукції
	Д2 - рішення щодо встановлення цін на продукцію підприємства
	Д3 - рішення щодо вибору засобів стимулювання збуту
	Д4 - рішення щодо вибору споживачів продукції
	Д5 - рішення щодо вибору форм та термінів розрахунку за реалізовану продукцію

Слід відзначити, що особливо важливим є забезпечення неперервного функціонування системи моніторингу рівня якості управлінських рішень на підприємстві та встановлення конкретних центрів відповідальності за кожен вид управлінських рішень згідно наведеного вище класифікатора. За таких умов інформація про помилкові або недостатньо обґрунтовані управлінські рішення, отримана внаслідок аналізу рівня їх якості, буде спрямовуватися за двома напрямами: у відповідний центр відповідальності та у вищестоячий підрозділ апарату управління підприємством.

У третьому розділі «Розроблення, прийняття та реалізація управлінських рішень на підприємствах» побудовано механізм розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності підприємств, який базується на принципі раціональності, згідно якого в умовах невизначеності за певних достатньо широких умов серед кількох альтернативних управлінських рішень можна обрати альтернативу, яка у будь-якій ситуації, в котрій може опинитися об`єкт управління, буде кращою, ніж низка інших альтернатив, що розглядалися.

Прийняття обґрунтованих управлінських рішень на підприємстві можливе лише за умови створення дієвої системи інформаційного забезпечення процесів їх вироблення та реалізації. Одним з важливих питань, які постають при розробленні системи інформаційного забезпечення управління виробничим процесом на підприємстві, є питання про те, на якій інформації повинно базуватися це забезпечення - плановій чи оперативній.

Важливу роль відіграє формування виробничої програми підприємств, що являє собою складний та багатоетапний процес, який передбачає необхідність взаємодії практично усіх підрозділів та посадових осіб апарату управління цих підприємств.

Якщо розглядати ухвалення виробничої програми підприємства на плановий період як комплексне (інтегроване) управлінське рішення у системі менеджменту підприємства, то його розроблення повинне базуватися на певних принципах. Запропоновані нами засади розроблення та реалізації управлінського рішення щодо формування виробничої програми підприємства на плановий період (рік) базуються на таких відомих принципах як:

- горизонтальної узгодженості;

- вертикальної узгодженості;

- відповідності управлінських рішень наявній організаційній структурі управління підприємством;

- диференційованого підходу до процесу формування та прийняття управлінських рішень;

- верифікаційності управлінських рішень.

Основою формування управлінських рішень стосовно розроблення виробничої програми підприємства повинен бути постійний моніторинг ринків збуту його продукції у галузевому та регіональному розрізах.

У роботі запропоновано метод реалізації принципу зворотнього зв'язку у випадку горизонтальних потоків руху інформації на підприємстві. Даний метод базується на понятті запасу міцності показника сподіваного прибутку підприємства, тобто резерву перевищення його величини над мінімально припустимим його рівнем. При цьому запас міцності показника прибутку розподіляється між окремими показниками, які формують цей запас. Обчисливши прогнозні запаси міцності за кожним з показників-факторів, що впливають на розмір прибутку від реалізації продукції, відповідальний за це підрозділ підприємства передає отримані значення тим структурним підрозділам, які відповідають за обчислення окремих показників-факторів, з тим, щоб вони повторно оцінили обґрунтованість їх обрахунку та надали висновок про рівень імовірності того, що прогнозні значення цих показників будуть задовольняти межі міцності.

Однією з основних особливостей прийняття управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності підприємств є значний рівень невизначеності їх результатів. Невизначеність, що була отримана через брак інформації для прийняття управлінських рішень, являє собою багатогранне та багатоаспектне поняття, яке важко формалізується та може бути диференційованим за різними видовими ознаками. У роботі запропоновано класифікацію видів невизначеності результатів управлінських рішень, що ухвалюються на підприємствах (рис. 3.).

Рис. 3. Види невизначеності результатів прийняття управлінських рішень на підприємстві

З метою прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності у роботі запропоновано принцип раціональності. Даний принцип базується на твердженні про те, що в умовах невизначеності намагатися побудувати механізм вибору найкращого (оптимального) рішення серед існуючих альтернатив є неможливим внаслідок обмеженості наявної інформації. Однак, за певних умов можна обрати альтернативу, яка може вважатися раціональною, тобто такою, що у будь-якій ситуації, в якій може опинитися об`єкт управління, є кращою ніж низка інших альтернатив, що розглядалися (рис. 4.).

Рис. 4. Вибір раціонального управлінського рішення в умовах невизначеності

У роботі показано застосування принципу раціональності для вирішення завдання обґрунтування структури зовнішніх джерел фінансування інвестиційного проекту розвитку підприємства. За таких умов, як показало проведене дослідження, доцільно застосовувати критерій максимуму відношення сподіваного прибутку теперішніх власників підприємства за усіма ситуаціями, в яких воно може опинитися, до середньої його величини за усіма значеннями показника структури джерел фінансування проекту. Внаслідок застосування даного критерію вдалося отримати аналітичний вираз для визначення раціонального розміру частки кредитних ресурсів у структурі джерел фінансування інвестиційного проекту розвитку підприємства. Використання запропонованого підходу до визначення раціональної структури зовнішніх джерел фінансування інвестиційного проекту у практиці інвестиційної діяльності підприємств дозволить підвищити рівень обґрунтованості інвестиційних рішень, які приймаються, та забезпечити раціональне співвідношення між ризиком та дохідністю діяльності цих підприємств.

Проілюструємо запропонований підхід до прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності на прикладі знаходження раціональної структури зовнішніх джерел фінансування інвестиційного проекту розвитку підприємства. Тоді послідовність вирішення цього завдання буде містити такі етапи:

1) визначити кількість ситуацій, у яких може опинитися підприємство, кожна з яких буде характеризуватися певною сукупною величиною прибутку підприємства після реалізації ним інвестиційного проекту;

2) встановити діапазон можливого коливання сукупного прибутку підприємства на декілька рівних проміжків відповідно до обраної кількості ситуацій;

3) визначити сподівану величину прибутку теперішніх акціонерів підприємства для кожної ситуації за різної величини показника структури капіталу (частки коштів від емісії акцій або частки банківського кредиту). При цьому такий розрахунок здійснюється аналогічно визначенню величини верхньої та нижньої межі коливання сподіваного прибутку теперішніх акціонерів підприємства;

4) обчислити середню для кожної ситуації усіх можливих значень показника структури джерел фінансування інвестиційного проекту величину сподіваного прибутку теперішніх акціонерів підприємства;

5) обчислити відношення сподіваного прибутку теперішніх акціонерів до середньої його величини для кожної ситуації та для кожного значення показника структури капіталу;

6) обирати таке значення показника структури джерел фінансування інвестиційного проекту, за якого при усіх ситуаціях досягається максимальне значення показників, обрахованих на п'ятому етапі розрахунків (якщо за таким критерієм визначити раціональне значення показника структури джерел фінансування не вдається, то обираємо те з них, за якого мінімальне значення показників, обрахованих на п'ятому етапі за кожною ситуацією, є найбільшим).

Формалізація запропонованого підходу до раціоналізації структури джерел фінансування інвестиційного проекту розвитку підприємства буде базуватися на певних математичних моделях. В якості однієї зі змінних величин будемо розглядати частку банківського кредиту у структурі джерел фінансування проекту.

Для певного значення прибуток П теперішніх акціонерів підприємства як функція від буде визначатися за такою формулою:

, (4)

де - прогнозна величина ринкової вартості усіх акцій підприємства після реалізації ним запланованого інвестиційного проекту (припускаємо, що акції підприємства купуються за їх ринковою вартістю);

- прибуток теперішніх акціонерів підприємства як функція від показника структури джерел фінансування ;

- частка банківського кредиту у структурі джерел фінансування інвестиційного проекту розвитку підприємства ();

П - сукупний прибуток підприємства після реалізації ним інвестиційного проекту;

- питома вага коштів від емісії акцій (у даному випадку звичайних) у структурі джерел фінансування інвестиційного проекту вартістю К;

К - вартість реалізації проекту (потрібні інвестиції у проект);

- ставка дивідендів за акціями.

Для того, щоб визначити середню за різних значень показника структури капіталу величину прибутку теперішніх акціонерів підприємства отримуємо:

, (5)

де - середня за різних значень показника структури капіталу величина прибутку теперішніх акціонерів підприємства як функція від П;

ln - позначення натуральних логарифмів.

Прирівнявши вирази та провівши низку перетворень, остаточно отримуємо:

, (6)

де - значення показника структури джерел фінансування інвестиційного проекту розвитку підприємства, за якого в усіх ситуаціях, що в них може опинитися підприємство, величина прибутку його теперішніх акціонерів дорівнює середній, за усіх можливих значень показника структури капіталу, величині прибутку теперішніх акціонерів підприємства.

Слід відзначити, що не існує такого показника структури капіталу , за якого в усіх ситуаціях відношення прибутку теперішніх акціонерів підприємства до середньої величини цього прибутку перевищувало б одиницю. Дійсно, як показує аналізування результатів зіставлення виразів, якщо , то, щоб виконувалася така умова: показник повинен перевищувати . І, навпаки, якщо , то показник повинен бути меншим ніж . Отже, розрахований за формулою (6) показник структури джерел фінансування інвестиційного проекту розвитку підприємства з точки зору запропонованого вище підходу відповідає критерію раціональності: за такого показника в усіх можливих ситуаціях, в яких може опинитися підприємство, прибуток його теперішніх акціонерів після реалізації проекту буде не меншим від середньої за усіх можливих значень показника структури капіталу величини прибутку цих акціонерів (а, точніше, дорівнювати їй). При цьому аналізування виразу (6) дозволяє стверджувати, що розрахований за формулою (6) показник апріорі знаходиться в межах від нуля до одиниці, тобто відповідає необхідній умові меж значень показника структури джерел фінансування інвестиційного проекту.

Очевидно, що показник структури капіталу, розрахований за формулою (6), не можна вважати оптимальним, через те, що при такій постановці завдання його вибору, коли не розглядаються імовірнісні параметри сподіваного прибутку підприємства, наявної інформації недостатньо для проведення оптимізації цього показника. Однак, вибір фінансовими менеджерами підприємства розрахованого за формулою (6) показника структури джерел фінансування слід вважати достатньо обґрунтованим та таким, який забезпечує достатньо високі сподівані фінансові результати діяльності підприємства у порівнянні з багатьма іншими можливими альтернативними рішеннями щодо вибору структури джерел фінансування інвестиційного проекту. При цьому слід також зазначити, що в реальних умовах, особливо якщо економіка є нестабільною, встановити імовірнісні параметри сподіваного прибутку підприємства з припустимим рівнем точності часто виявляється неможливим. Тому запропонований підхід до раціоналізації структури джерел фінансування розвитку підприємства може мати достатньо широке практичне застосування.

Використання запропонованого підходу до визначення раціональної структури зовнішніх джерел фінансування інвестиційного проекту у практиці інвестиційної діяльності підприємств дозволить підвищити рівень обґрунтованості інвестиційних рішень, які приймаються на підприємствах, та забезпечити раціональне співвідношення між ризиком та дохідністю їх діяльності.

Проілюструємо запропонований підхід до прийняття управлінського рішення про вибір раціональної структури зовнішніх джерел фінансування інвестиційного проекту на прикладі проекту розвитку ВАТ «Катіон». Вихідні дані для здійснення розрахунку раціональної структури джерел фінансування даного інвестиційного проекту наведені у табл. 3.

Таблиця 3 Вихідні дані для здійснення розрахунку раціональної структури джерел фінансування інвестиційного проекту

Назва показників	Одиниці виміру	Значення показників
1. Загальна вартість інвестиційного проекту	Тис. грн.	1000,0
2. Річний сподіваний прибуток від реалізації проекту за вирахуванням податку на прибуток - мінімально можливий - максимально можливий - середній	Тис. грн. Тис. грн. Тис. грн.	236 443 339,5
3. Річна величина початкового прибутку підприємства, яка спрямовується на нагромадження його капіталу - мінімально можлива - максимально можлива - середня	Тис. грн. Тис. грн. Тис. грн.	500 935 718
4. Ставка кредитного відсотка	%/рік	0,28
5. Ставка дивідендів за акціями (відношення річного розміру дивідендів до вартості акцій)	%/рік	0,329
6. Прибутковість інвестицій, вкладених у проект - мінімально можлива - максимально можлива - середня	%/рік %/рік %/рік	0,235 0,44 0,34

Примітка: розроблено автором

Слід зазначити, що прогнозну вартість акціонерного капіталу підприємства-інвестора В можна визначити шляхом ділення прогнозної величини середнього прибутку даного підприємства на середню ставку дивідендів за акціями . Отже, у нашому випадку В=(339,5 + 718)/0,329 = 3214,3 тис. грн. Тоді, використовуючи формулу (4), отримуємо такий результат:

, (7)

сукупний прибуток підприємства після реалізації проекту (П) може коливатися від 736 до 1378 тис. грн. Подаємо значення функції у табл. 4. Підставляючи вихідні дані для розрахунку раціональної структури джерел фінансування інвестиційної діяльності підприємства у формулу (6), отримуємо:

. (8)

Таблиця 4 Значення функції

	П
	740	850	920	1070	1208	1350
0,1	506,2395	584,4506	634,2214	740,8729	838,9924	939,9559
0,2	502,4653	583,2711	634,693	744,8828	846,2574	950,5703
0,3	498,4321	582,0107	635,1971	749,1678	854,0209	961,9133
0,4	494,1124	580,6607	635,7369	753,7574	862,3362	974,0623
0,5	489,4743	579,2112	636,3165	758,6851	871,2642	987,1064
0,6	484,4814	577,6508	636,9405	763,9898	880,8752	1001,149
0,7	479,0913	575,9664	637,6141	769,7165	891,2507	1016,308
0,8	473,2547	574,1423	638,3435	775,9176	902,4857	1032,722
0,9	466,9137	572,1607	639,136	782,6545	914,6916	1050,556
1,0	460	570	640	790	928	1070
Разом	4854,465	5779,525	6368,199	7629,644	8790,174	9984,343
Середнє значення	485,4465	577,9525	636,8199	762,9644	879,0174	998,4343

Примітка: складено та розраховано автором на підставі результатів досліджень

Отже, якщо в якості можливих джерел фінансування інвестиційного проекту, що розглядається, виступають кошти від емісії звичайних акцій та банківський кредит, то доцільно фінансувати 53,12 % вартості проекту за рахунок банківського кредиту, а іншу частину даної вартості - за рахунок коштів від додаткової емісії звичайних акцій.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - розроблення теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень в системі менеджменту підприємств. Це сприятиме підвищенню ефективності впливу керуючої системи підприємства на керовану, а також можливості прийняття більш адекватних та обгрунтованих управлінських рішень. За результатами дисертаційного дослідження можна зробити такі висновки теоретико-методичного змісту та науково-практичного спрямування:

1. Основним елементом управлінської діяльності є прийняття управлінських рішень, що являє собою особливий вид людської діяльності, спрямований на вибір кращої з існуючих альтернатив. У роботі проаналізовано існуючі підходи до тлумачення поняття управлінського рішення та класифікацію їх видів. Найбільш повним та змістовним слід вважати твердження: управлінське рішення - це формалізований на альтернативних засадах метод менеджменту, за допомогою якого керуюча система організації безпосередньо впливає на керовану. Процес прийняття управлінських рішень є дуже складним і залежить від кваліфікації керівника, його стилю керівництва, ситуації, культури організації тощо. Серед найбільш важливих факторів, які впливають на процес прийняття управлінських рішень в організаціях, слід визначити такі: ступінь ризику; час, що мається в розпорядженні для прийняття рішення; ступінь підтримки менеджера колективом; особисті здібності менеджера; політика організації.

2. Проведене анкетне опитування керівників підприємств засвідчило, що на їх думку основними причинами прийняття невдалих управлінських рішень на цих підприємствах були об`єктивна складність процедури вироблення та реалізації окремих управлінських рішень та недостатній рівень поінформованості розробників управлінських рішень. Враховуючи, що визначальним чинником якості прийняття цих рішень виступає рівень інформаційного забезпечення процесів їх розробки та реалізації, у роботі було досліджено вплив якості системи інформаційного забезпечення управлінської діяльності підприємств, що розглядалися, на загальну ефективність цієї діяльності.

3. У процесі опитування керівників підприємств було отримано перелік проблем інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень. Основні проблеми функціонування системи інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень на підприємствах, що досліджувалися, носять переважно організаційний характер, тобто вони зумовлені в основному недоліками в організуванні збору інформації та руху інформаційних потоків.

4. У роботі розроблено механізм оцінювання якості управлінських рішень, що приймаються на підприємствах. Даний механізм задовольняє таким основним вимогам: усі управлінські рішення, які ініціюють певну господарську операцію або певний рух чи видозміну виробничих ресурсів підприємства, повинні бути певним чином зареєстровані; при здійсненні реєстрації кожне управлінське рішення ідентифікується за класами та групами залежно від його змісту та мети його ухвалення; результати реєстрації управлінських рішень вносяться у базу даних, що характеризує ці управлінські рішення, які приймаються певним структурним підрозділом чи посадовою особою підприємства, тобто створюються локальні бази даних управлінських рішень; усі локальні бази даних управлінських рішень, що прийняті на певному щаблі управлінської ієрархії підприємства інтегруються, створюючи базу даних про управлінські рішення, які було ухвалено на даному щаблі; усі бази даних про управлінські рішення на кожному щаблі управлінської ієрархії підприємства інтегруються у загальну базу даних про ці управлінські рішення, які було ухвалено на підприємстві; менеджери певної ланки управління, володіючи базою даних про управлінські рішення, які було ухвалено їх підлеглими на нижчих ланках управління, повинні відслідковувати невдалі управлінські рішення та загалом оцінювати рівень їх якості за допомогою формалізованих процедур такого відслідковування та оцінювання.

5. У роботі запропоновано метод реалізації принципу оберненого зв'язку у випадку горизонтальних потоків руху інформації на підприємстві. Даний метод може використовуватись керівництвом та маркетологами при реалізації продукції і базується на понятті запасу міцності показника сподіваного прибутку підприємства, тобто резерву перевищення його величини над мінімально припустимим його рівнем. При цьому запас міцності показника прибутку розподіляється між окремими показниками, що формують цей запас. Обчисливши прогнозні запаси міцності за кожним з показників-факторів, що впливають на розмір прибутку від реалізації продукції, відповідальний за це підрозділ підприємства передає отримані значення тим структурним підрозділам, які відповідають за обчислення окремих показників-факторів з тим, щоб вони повторно оцінили обґрунтованість їх обрахунку та надали висновок про рівень імовірності того, що прогнозні значення цих показників будуть задовольняти межі міцності.

...