Громадське здоров’я: методологія оцінювання та обґрунтування політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи

УДК 314.143

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Громадське здоров'я: методологія оцінювання та обґрунтування політики

Жалінська Ірина Володимирівна

Київ - 2011

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Саріогло Володимир Георгійович, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України, завідувач відділу соціально-демографічної статистики.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Новіков Валерій Миколайович, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України, завідувач відділу соціальної інфраструктури; кандидат наук з державного управління Виноградов Олег Всеволодович, Секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, заступник завідувача.

Захист відбудеться “30” червня 2011 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.247.01 Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “27” травня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук С.В. Полякова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розробка та реалізація сучасної соціальної політики можлива лише за умов визнання того, що громадське здоров'я є суспільною цінністю, унікальним ресурсом, який визначає характер перебігу найбільш важливих соціально-економічних явищ і процесів. При цьому багатогранність поняття “громадське здоров'я” зумовлює необхідність розгляду множини складових та впливів інших секторів суспільства, що, у свою чергу, актуалізує розвиток теоретико-методологічних засад оцінювання громадського здоров'я. Водночас змінюються основи функціонування систем охорони здоров'я, що починають відігравати роль провідника змін у суспільстві щодо формування засад політики громадського здоров'я.

Для України потреба у поглибленому вивченні сучасних аспектів громадського здоров'я та обґрунтуванні заходів з його покращання визначається тривалим зниженням показників здоров'я населення навіть в умовах певної стабілізації економічного становища. Враховуючи тенденції формування сучасної соціальної політики, зокрема перенесення акцентів на регіональний та місцевий рівні, об'єктивну регіональну диференціацію показників здоров'я населення, особливо важливою стає оцінка громадського здоров'я на рівні регіонів та місцевих громад.

У контексті вищевикладеного актуальним є подальший розвиток теоретико-методологічних засад оцінювання громадського здоров'я, що мають враховувати основні принципи сучасної соціальної політики, особливості функціонування системи охорони здоров'я в Україні та напрями її розвитку, будучи одним з основних елементів інформаційно-аналітичного забезпечення розробки, моніторингу й оцінки соціальної та економічної політики.

Ступінь розробки проблеми. Дослідженню проблем, пов'язаних зі здоров'ям населення, присвячені праці багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. У роботах Е. Агабаб'яна, Е. Лібанової, В. Новікова, В. Куценко та інших основну увагу приділено теоретичним і практичним аспектам охорони здоров'я. Проблеми розвитку охорони здоров'я на сучасному етапі та питання формування засад громадського здоров'я висвітлені в працях таких українських учених, як М. Шутов, Д. Карамишев, Н. Рингач, В. Лєхан, З. Гладун, Л. Жаліло, О. Виноградов, І. Солоненко, Ю. Комаров, О. Баєва, В. Журавель та ін.

Методологічні підходи до оцінювання громадського здоров'я, в т. ч. здоров'я населення, діяльності систем охорони здоров'я, в різні періоди знайшли відображення в дослідженнях учених - медиків, демографів, економістів, зокрема Б. Смулевича, М. Бєдного, Л. Полякова, І. Сохошка, В. Медика, Б. Прохорова, А. Кулак, Л. Краснікової, С. Єрмакова, Ю. Комарова, Ю. Флоринської, А. Самоукіна, В. Проскурякова, В. Майорченка та ін. Серед зарубіжних досліджень зазначимо праці Т. Коллінза, П. Сміта, Е. Моссіалоса, І. Папаніколаса, Б. МакПейк, Д. Катцин та ін.

Значні зусилля науковців направлені на розробку й удосконалення засад методології оцінювання соціально-економічних явищ та процесів, зокрема з урахуванням якості інформаційного забезпечення соціальної політики. Їх результати представлені в роботах таких вітчизняних науковців, як О. Макарова, В. Саріогло, І. Калачова, М. Огай та ін.

На жаль, за наявності значної кількості наукових напрацювань щодо оцінювання здоров'я населення та систем охорони здоров'я, питанням розробки методології оцінювання громадського здоров'я, в т. ч. для обґрунтування політики громадського здоров'я, не приділяється належної уваги. Необхідність поглибленого вивчення теоретико-методологічних засад оцінювання громадського здоров'я на регіональному рівні зумовлює актуальність дисертаційної роботи та визначає вибір її теми, мету і завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт відділу соціально-демографічної статистики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України і є складовою держбюджетної теми “Малі сукупності населення: вимірювання показників та оцінка якості” (д/р № 0106U006895), дослідження за якою проводилися в 2007-2009 роках.

Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних підходів до оцінювання громадського здоров'я на регіональному рівні відповідно до сучасних потреб обґрунтування соціальної політики.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких наукових завдань:

- на основі узагальнення міжнародного та вітчизняного досвіду проаналізувати підходи до визначення сутності громадського здоров'я як об'єкта наукових досліджень;

- визначити ступінь розробленості проблеми оцінювання громадського здоров'я й особливості сучасної політики у цій сфері;

- обґрунтувати теоретико-методологічні підходи до оцінювання громадського здоров'я на регіональному рівні;

- розробити систему взаємоузгоджених складових та показників для комплексного оцінювання громадського здоров'я як основи його регулювання на рівні адміністративно-територіальних одиниць;

- сформувати інформаційну базу для оцінки громадського здоров'я на рівні адміністративно-територіальних одиниць Житомирської області;

- оцінити стан громадського здоров'я в Житомирській області на основі сформованої інформаційної бази;

- розробити науково-практичні рекомендації щодо особливостей застосування та перспектив розвитку методологічних підходів до оцінювання стану громадського здоров'я на регіональному рівні в контексті обґрунтування політики громадського здоров'я.

Об'єктом дослідження є процеси формування політики громадського здоров'я.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні аспекти та інструментарій оцінювання громадського здоров'я й обґрунтування політики його покращання.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження слугували фундаментальні положення соціальної економіки та політики, наукові досягнення вітчизняних і зарубіжних учених, що стосуються проблем вивчення громадського здоров'я.

Для досягнення мети роботи та вирішення поставлених завдань використано низку загальнонаукових і спеціальних методів, взаємопов'язаних та послідовно застосованих у ході дослідження: методи аналізу та синтезу, логічного узагальнення, систематизації - для уточнення суті поняття “громадське здоров'я”, систематизації доробок з оцінювання громадського здоров'я, узагальнення основних сучасних напрямів розробки політики громадського здоров'я, визначення сучасних вимог до оцінювання громадського здоров'я й існуючих проблем у цій сфері, розробки складових та показників стану громадського здоров'я; метод експертних оцінок - при визначенні вагомості внеску окремих складових в інтегральний показник стану громадського здоров'я; методи нормування, агрегації та дезагрегації, матриці впливів - для визначення інтегрального показника стану громадського здоров'я та його аналізу; методи індукції та дедукції - для узагальнення результатів дослідження та розробки рекомендацій щодо застосування методологічних підходів до оцінювання громадського здоров'я й обґрунтування політики його покращання.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України з регулювання охорони здоров'я, документи та база даних Всесвітньої організації охорони здоров'я (далі - ВООЗ), дані Державного комітету статистики України, зокрема результати державних вибіркових обстежень населення, статистичні матеріали Центру медичної статистики Управління охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації, інші матеріали органів державної виконавчої влади, довідково-інформаційних видань, результати опитування експертів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретико-методологічних засад оцінювання громадського здоров'я на регіональному рівні з метою обґрунтування політики його покращання. До найбільш вагомих результатів дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну та виносяться на захист, належать такі:

вперше:

- запропоновано систему складових громадського здоров'я для забезпечення можливості його комплексного оцінювання за адміністративно-територіальними одиницями регіону, що дає змогу розробляти обґрунтовані заходи політики громадського здоров'я;

удосконалено: соціальний політика громадський здоров'я

- понятійний апарат, що використовується при формуванні політики громадського здоров'я. Запропоновано тлумачення змісту поняття “громадське здоров'я”, в якому, на відміну від існуючих, враховуються актуальні завдання сучасної соціальної політики. Також удосконалено трактування поняття “охорона здоров'я” у напрямі врахування її становлення як міжсекторальної системи. В цілому це дає змогу розвинути сучасні теоретико-методологічні підходи до оцінювання громадського здоров'я;

- методико-методологічне забезпечення інтегрального оцінювання стану громадського здоров'я на основі процедур агрегації та дезагрегації інтегральних показників, що дає змогу узгодити етапи оцінювання з процесами регулювання громадського здоров'я й обґрунтування його політики;

- систему показників, що характеризують складові громадського здоров'я, у напрямі забезпечення повноти характеристики громадського здоров'я на рівні адміністративно-територіальних одиниць регіону;

набули подальшого розвитку:

- підходи до систематизації методологічних засад оцінювання громадського здоров'я шляхом урахування хронологічного порядку їх розробки, що дало змогу визначити необхідність розвитку сучасної методології оцінювання у напрямі врахування взаємозв'язків процесів оцінювання й обґрунтування політики громадського здоров'я;

- підходи до визначення актуальних напрямів політики громадського здоров'я на регіональному рівні на основі сучасної методології карток громадського звітування та аналізу матриць впливів, що дало змогу здійснити групування адміністративно-територіальних одиниць Житомирської області як підґрунтя для розробки та реалізації відповідних політичних заходів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертації доведено до рівня методичних розробок і прикладних рекомендацій, які забезпечують адекватну оцінку громадського здоров'я на регіональному рівні на основі наявної інформації з різних джерел, дають змогу обґрунтувати актуальні напрями політики громадського здоров'я, уможливлюють її дієвий моніторинг та оцінку.

Розробки автора щодо оцінювання стану громадського здоров'я на рівні адміністративно-територіальних одиниць використано в роботі відділу економічного аналізу та прогнозування регіонального розвитку Головного управління економіки Житомирської обласної державної адміністрації при формуванні стратегії соціально-економічного розвитку регіону (довідка № 01/1906 від 26.11.2010 р.). Наукові розробки, здійснені в рамках дисертації, використовуються в роботі Управління охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації при обґрунтуванні заходів щодо регулювання стану громадського здоров'я на рівні адміністративно-територіальних одиниць області (довідка № 1769/03-10 від 04.04.2011 р.). Методологічні розробки автора запроваджено у навчальний процес Житомирського державного технологічного університету при викладанні дисципліни “Розміщення продуктивних сил і регіоналістика” на кафедрі менеджменту (довідка № 44-45/1424 від 24.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є оригінальною самостійно виконаною завершеною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до оцінювання стану громадського здоров'я й обґрунтування політики його покращання. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи доповідалися на 8-ми міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток менеджменту в Україні: реалії, проблеми, перспективи” (м. Житомир, 2004 р.); ХХХ науковій конференції, присвяченій 45-й річниці Житомирського державного технологічного університету (м. Житомир, 2005 р.); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції “Українське Причорномор'я в конкурентному економічному просторі” (м. Феодосія, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства” (м. Житомир, 2005 р.); ХХХІ науково-практичній міжвузівській конференції, присвяченій Дню університету (м. Житомир, 2006 р.); ХХХІV науково-практичній міжвузівській конференції, присвяченій Дню університету (м. Житомир, 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми формування нової економіки ХХІ століття” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Зрівноважений розвиток регіонів в умовах глобалізації” (м. Житомир, 2010 р.)

Публікації. Результати дисертації висвітлені в 13 наукових працях, з них 7 статей у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 4,23 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг основного змісту дисертації становить 165 сторінок друкованого тексту. Робота містить 22 рисунки та 21 таблицю. Список використаних джерел нараховує 175 найменувань на 22 сторінках, 7 додатків займають 21 сторінку.

Основний зміст дисертації

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади оцінювання громадського здоров'я” на основі аналізу джерел вітчизняної та зарубіжної наукової думки узагальнено основні теоретико-методологічні підходи до дослідження громадського здоров'я як важливого соціально-економічного явища та формування сучасних засад політики в системі охорони здоров'я; окреслено спільні характеристики політики громадського здоров'я, що створюють належні умови стійкого розвитку систем охорони здоров'я; визначено необхідність посилення ролі процесів оцінювання громадського здоров'я як підґрунтя розробки та впровадження дієвої політики; виявлено сучасні проблеми оцінювання громадського здоров'я на рівні регіону; певну увагу приділено особливостям інформаційно-аналітичного забезпечення політики.

Дослідження еволюції становлення поняття “громадське здоров'я” в аспекті його використання при формуванні соціальної політики та його взаємозв'язку зі спорідненими термінами, зокрема “здоров'я”, “здоров'я населення”, дає змогу стверджувати, що в теперішній час цей термін задовольняє потреби при вивченні доволі широкого спектру актуальних проблем політики в сфері охорони здоров'я. Це зумовлено низкою причин, серед яких слід зазначити насамперед такі: переважання соціальної детермінації впливів на здоров'я населення; впровадження комплексних заходів у політиці охорони здоров'я; визнання ефективності перетворень на регіональному та місцевому рівнях з застосуванням опосередкованих механізмів впливу. На думку автора, “громадське здоров'я” слід визнати складним соціально-економічним поняттям, що одночасно характеризує сукупний результат різноманітних заходів та визначає потенціал розвитку суспільства, тобто громадське здоров'я стає чинником конкурентоспроможності регіону, країни. Важливо підкреслити, що для більшості розвинених країн завдання покращання громадського здоров'я полягає в подовженні тривалості здорового життя, тоді як для України, окрім цього, важливість становлення зазначеного поняття зумовлюється негативною тенденцією зміни стану здоров'я населення.

Слід зазначити, що такий підхід до трактування громадського здоров'я визначає необхідність удосконалення засад функціонування системи охорони здоров'я. Її функції повинні бути ширшими, ніж суто медичне обслуговування населення. Відповідно, перед науковцями та практиками галузі охорони здоров'я постають питання створення оптимальної моделі фінансування та механізмів взаємодії між основними учасниками, підвищення доступності та якості послуг тощо. При цьому має відбуватися двосторонній процес: зміна функціональної спрямованості систем охорони здоров'я та формування політики громадського здоров'я в усьому суспільстві, що передбачає залучення інших секторів суспільства на всіх рівнях управління. Роль провідника цих змін належить системі охорони здоров'я. Забезпечення високої якості громадського здоров'я стає одним з основних завдань функціонування системи охорони здоров'я в країні.

Запропоновано визначення охорони здоров'я як системи взаємовідносин, що складаються між державою, закладами охорони здоров'я, громадянами, суспільними інститутами тощо і спрямовані на досягнення найвищих можливих показників здоров'я населення шляхом розробки та реалізації відповідних політичних рішень з визнанням пріоритетності перетворень на місцевому рівні. В Україні основними учасниками системи охорони здоров'я є державний, приватний та громадський сектори, серед яких основну діяльність з охорони здоров'я в країні здійснює державна система охорони здоров'я.

Систематизація наукових публікацій з методологічних підходів до оцінювання різноманітних аспектів громадського здоров'я дала змогу виокремити в хронологічному порядку такі напрями досліджень. Першими з'явилися методики оцінювання стану здоров'я населення (починаючи з 30 рр. ХХ ст. і до наших часів), які наразі включають комплексні, інтегральні оцінки, порівнянні з міжнародними. Далі почали розвиватися дослідження факторів впливу на стан здоров'я населення (друга половина ХХ ст. і до наших часів). Наприкінці ХХ ст. набули значного поширення оцінки охорони здоров'я як окремої системи на основі оцінювання її потужності, потенціалу та продуктивності, що більш характерно для вітчизняних досліджень. Окремим напрямом визначено аналіз діяльності закладів охорони здоров'я, що охоплює широке коло методичних підходів. У міжнародних порівняннях стану охорони здоров'я (кінець ХХ ст. і до наших часів) використовуються, в основному, інтегральні оцінки.

Окреслено особливості напрацювань закордонних учених щодо методології оцінювання систем охорони здоров'я, в яких більш значна увага приділяється врахуванню реальних потреб населення, детальніше відображаються процеси реформування, визначається необхідність високого рівня інформаційного та організаційного забезпечення досліджень. Доцільно зазначити, що за результатами вітчизняних досліджень наразі не сформовано методологічних підходів до оцінювання громадського здоров'я, які б відповідали запитам сучасної соціальної політики, особливо на регіональному та місцевому рівнях. Актуальним залишається встановлення реального зв'язку між результатами досліджень та політикою, що проводиться в сфері громадського здоров'я.

Виходячи з завдань обґрунтування сучасної політики, під оцінюванням громадського здоров'я в дисертації пропонується розуміти процеси окреслення явища, яке необхідно оцінити, й основних його складових, встановлення системи показників і характеристик, що відображають стан складових та явища в цілому, методів вимірювання показників, а також структурного аналізу стану громадського здоров'я з метою визначення проблем, причин їх виникнення і шляхів вирішення.

Результати аналізу наукових джерел щодо засад функціонування систем охорони здоров'я в різних країнах надали змогу виділити такі важливі аспекти сучасної політики громадського здоров'я: фактори впливу; цільові орієнтири; основні складові, що зазнають змін; інтенсивність упровадження заходів. На основі виділених аспектів визначено, що кожна країна характеризується в цілому унікальною системою охорони здоров'я і, відповідно, напрямами та механізмами її регулювання. Однак спільними рисами, що визначають перспективи належного функціонування та розвитку в досліджуваній сфері, є такі: орієнтація систем охорони здоров'я на виявлення та задоволення потреб населення; розвиток дієвих механізмів ефективного використання ресурсів; переважання первинної медико-санітарної допомоги (далі - ПМСД) в структурі системи; створення багатоканального фінансування з одночасним зростанням бюджетного фінансування.

За результатами розгляду підходів до оцінювання громадського здоров'я окреслено ряд основних проблем методологічного та практичного характеру, а саме: розбіжність у застосовуваних термінах; відсутність однозначності у визначенні напрямів, що підлягають оцінюванню; складність відображення процесів в охороні здоров'я як специфічній системі суспільства; різний рівень інформаційного забезпечення оцінювання складових.

На основі аналізу зазначених проблем доведено, що застосування інтегральних оцінок як сучасного інформаційно-аналітичного інструментарію забезпечення політики громадського здоров'я є найбільш дієвим та ефективним підходом. Розглянуто існуючі переваги та недоліки застосування інтегральних оцінок. Окреслено основні способи подолання недоліків таких оцінок, а саме: обрання місцевого рівня за основний при дослідженні; застосування комбінованих методів аналізу; всебічний аналіз причинно-наслідкових зв'язків у зміні тих чи інших показників; використання надійної інформаційної бази та апробованого математико-статистичного інструментарію, зокрема нормування первинних показників, визначення та врахування вагомості показників, застосування елементів методології карток громадського звітування тощо.

У другому розділі “Методологічні засади оцінювання громадського здоров'я на регіональному рівні” визначено основні вимоги до результатів оцінювання стану громадського здоров'я та етапи проведення оцінки як інструменту інформаційно-аналітичного забезпечення обґрунтування політики у досліджуваній сфері; ідентифіковано найбільш важливі складові громадського здоров'я, що підлягають оцінюванню; сформовано ієрархічну систему узгоджених показників, яка забезпечує можливість оцінювання на регіональному рівні стану громадського здоров'я в цілому та кожної його складової.

Аналіз сучасних тенденцій у дослідженнях соціально-економічних систем дозволив сформулювати такі вимоги до результатів оцінювання громадського здоров'я на регіональному рівні: релевантність, надійність, повнота, порівнянність, своєчасність та гнучкість, доступність та об'єктивність. Серед цих вимог особливо важливе місце займає релевантність, суть якої полягає у забезпеченні відповідності результатів оцінювання потребам користувачів.

За результатами досліджень встановлено, що реалізація зазначених вимог при оцінюванні громадського здоров'я можлива за умови застосування методології комплексного багаторівневого інтегрального оцінювання. Схему реалізації запропонованого методологічного підходу - основні етапи оцінювання та процес використання оцінок (регулювання) - представлено на рис. 1. Як видно з представленої схеми, етапи оцінювання взаємоузгоджені з етапами процесу регулювання громадського здоров'я. Таке взаємоузгодження забезпечується двома різноспрямованими процесами: прямим - від первинних до синтетичних оцінок окремих складових громадського здоров'я та громадського здоров'я в цілому (процес синтезу); та зворотним - від відносно низьких оцінок громадського здоров'я до оцінок складових, що їх обумовили, і до первинних показників, які характеризують “вузькі місця”, котрі потребують регулювання (дезагрегація, аналіз). Доцільно зауважити, що інтегральні показники стану громадського здоров'я та кожної складової побудовані таким чином, що їх значення знаходиться в інтервалі від 0 до 1 і при цьому чим вище значення інтегрального показника, тим краще стан громадського здоров'я або його складової.

Слід зазначити, що на сучасному етапі розвитку системи охорони здоров'я в Україні та становлення політики громадського здоров'я існуючі процеси оцінювання є релевантними найбільшою мірою до потреб органів управління охороною здоров'я. У роботі на основі аналізу програмних документів ВООЗ сформульовано основні напрями покращання релевантності оцінювання, а саме: посилення внутрішнього потенціалу; розробка стратегічного бачення розвитку; налагодження суспільного діалогу між основним учасниками системи охорони здоров'я. Також деталізовано алгоритм використання оцінювання як інформаційного підґрунтя для розробки політики громадського здоров'я та процес використання оцінок органами управління охороною здоров'я регіону.

На основі узагальнення завдань ВООЗ щодо розвитку систем охорони здоров'я, національних завдань та сучасних об'єктивних тенденцій розвитку охорони здоров'я обґрунтовано вибір складових громадського здоров'я як основних узагальнюючих характеристик, що підлягають оцінюванню. Передбачається, що запропоновані складові громадського здоров'я забезпечують можливість його комплексного оцінювання на рівні адміністративно-територіальних одиниць з метою розробки політики громадського здоров'я. При цьому до складових громадського здоров'я віднесено як узагальнюючі характеристики, що вже застосовуються при оцінюванні систем охорони здоров'я, так і нові, важливі для розробки політики громадського здоров'я.

Уточнено зміст окремих складових: справедливість фінансової участі, доступність та фактори ризику.

Обґрунтовано застосування нових складових: раціональність, інституційні механізми, зусилля зі збереження та укріплення здоров'я. За кожною складовою на основі визначених вимог сформовано систему показників, що в сукупності утворюють взаємопов'язану ієрархічну систему показників (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема оцінювання та регулювання громадського здоров'я

Як видно з рис. 2, складова “Стан здоров'я населення” визначається за основними медико-демографічними показниками; складова “Справедливість фінансової участі” відображає дотримання принципу соціальної справедливості в галузі фінансування охорони здоров'я; складова “Доступність” характеризує рівень справедливості розподілу ресурсів в охороні здоров'я з урахуванням її ієрархічної будови; складова “Раціональність” демонструє ступінь раціональності використання ресурсів системи охорони здоров'я за умови забезпечення її дієвості; через складову “Інституційні механізми” розкриваються взаємозв'язки між основними учасниками системи охорони здоров'я регіону; складова “Зусилля зі збереження та укріплення здоров'я” охоплює реалізацію зобов'язань держави та дій окремої людини в підтримці здорового способу життя, нової концепції здоров'я - попередження виникнення хвороб; складова “Фактори ризику” характеризує імовірність виникнення незадовільних станів здоров'я населення. Наведені складові, що відповідають запропонованому в роботі тлумаченню поняття “громадське здоров'я”, та розгорнута система показників, яка уможливлює їх оцінку, формують важливий аспект методологічного підходу до комплексного оцінювання громадського здоров'я на регіональному рівні.

У третьому розділі “Оцінювання громадського здоров'я та обґрунтування політики його покращання в адміністративно-територіальних одиницях Житомирської області” сформовано інформаційну базу для оцінки громадського здоров'я на рівні адміністративно-територіальних одиниць Житомирської області; оцінено стан громадського здоров'я за адміністративно-територіальними одиницями відповідно до запропонованих методологічних підходів; виявлено проблемні складові та показники, що потребують регулювання; розроблено науково-практичні рекомендації щодо використання та розвитку методологічних підходів до оцінювання громадського здоров'я як інформаційно-аналітичного підґрунтя розробки політики покращання громадського здоров'я.

Оцінювання громадського здоров'я в адміністративно-територіальних одиницях (районах та містах) здійснюється на основі сформованого з використанням статистичних та адміністративних даних інформаційного забезпечення і включає низку кількісних та якісних показників. Установлено, що наразі спостерігається доволі значна розбіжність між якістю інформаційного забезпечення окремих складових оцінювання, а це вимагає застосування різних методів обробки інформації. Зокрема, в ході дослідження для підвищення якості окремих показників використані середні експоненціальні значення, проведено згладжування даних тощо. Обґрунтовано вибір еталонних значень для нормування первинних показників. Це дало змогу в цілому розв'язати проблему інформаційного забезпечення оцінювання складових громадського здоров'я на рівні адміністративно-територіальних одиниць, незважаючи на існуючі обмеження.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Ієрархічна система показників стану громадського здоров'я на регіональному рівні

При визначенні вагомості внеску кожної складової в інтегральний показник стану громадського здоров'я (далі - ІПСГЗ) застосовано експертні оцінки, розроблені за результатами спеціально проведеного опитування експертів (фахівців-управлінців закладів охорони здоров'я м. Житомира та Управління охороною здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації). Найвище значення вагового коефіцієнта отримала складова, що характеризує стан здоров'я населення, найнижче - складові “Раціональність” та “Інституційні механізми”.

Визначення ІПСГЗ у кожній адміністративно-територіальній одиниці Житомирської області проведено за розрахованими значеннями інтегральних показників складових відповідної території та значеннями вагових коефіцієнтів у 2008 році (рис. 3). На рисунку також відображено значення ІПСГЗ для еталонної території, що визначається як така умовна територія, для якої всі інтегральні показники складових громадського здоров'я набувають свого максимального фактичного значення. Порівняння фактичних значень ІПСГЗ з еталонним дає змогу оцінити “розрив”, що існує між станом громадського здоров'я для окремих адміністративно-територіальних одиниць та максимально можливим рівнем громадського здоров'я в регіоні та який теоретично може бути подоланий за рахунок реалізації необхідних заходів регулювання.

Рис. 3. Розподіл адміністративно-територіальних одиниць Житомирської області за станом громадського здоров'я

Як свідчать дані, наведені на рис. 3, діапазон значень, що приймає ІПСГЗ за адміністративно-територіальними одиницями, є відносно невеликим - від 0,42 до 0,58 і диференціація інтегрального показника є незначною. Важливо указати, що отримані значення ІПСГЗ у цілому є досить далекими від еталонного значення та від одиниці. Це вказує на доволі низький рівень громадського здоров'я в адміністративно-територіальних одиницях Житомирської області.

За допомогою методології побудови матриць впливів визначено найбільш проблемні складові громадського здоров'я для кожної адміністративно-територіальної одиниці, тобто ті складові, що мають найнижче значення інтегрального показника за високих значень вагового коефіцієнта. Подальша дезагрегація інтегральних показників проблемних складових дала змогу виявити первинні показники, що визначають низький рівень складових. Такий алгоритм дезагрегації ІПСГЗ забезпечує потреби розробки заходів регулювання стану громадського здоров'я на рівні адміністративно-територіальних одиниць. За результатами досліджень запропоновано підхід до групування адміністративно-територіальних одиниць на основі виявлених проблемних складових, що уможливлює розробку та реалізацію необхідних заходів політики громадського здоров'я (табл. 1).

Таблиця 1Групування адміністративно-територіальних одиниць Житомирської області залежно від результатів оцінки стану громадського здоров'я

Адміністративно-територіальні одиниці	Проблемні складові оцінки
м. Житомир, Любарський, Попільнянський, Романівський, Черняхівський райони	Справедливість фінансової участі
м. Коростень, м. Малин, м. Новоград-Волинський, Андрушівський, Бердичівський, Радомишльський, Ружинський, Чуднівський райони	Справедливість фінансової участі Зусилля зі збереження та укріплення здоров'я
Коростишівський район	Справедливість фінансової участі Доступність
Баранівський район	Доступність
м. Бердичів, Брусилівський, Малинський, Червоноармійський, Володар-Волинський, Лугинський, Овруцький, Олевський райони	Зусилля зі збереження та укріплення здоров'я
Ємільчинський, Коростенський, Новоград-Волинський райони	Стан здоров'я населення Зусилля зі збереження та укріплення здоров'я
Житомирський район	Стан здоров'я населення Доступність
Народицький район	Стан здоров'я населення

Таким чином, за результатами оцінювання стану громадського здоров'я встановлено, що в Житомирській області існують значні резерви покращання громадського здоров'я за такими основними напрямами: підвищення справедливості фінансової участі; посилення міжсекторальної відповідальності; збереження та розвиток основних здобутків системи охорони здоров'я, що сформувалися за попередні періоди, - розвинутої мережі закладів ПМСД, забезпечення населення медичним персоналом.

Отримані результати свідчать, що на теперішньому етапі функціонування та розвитку системи охорони здоров'я в Україні завдання належного інформаційного забезпечення політики громадського здоров'я, визначення ступеня впливу політики на процеси в цій сфері, забезпечення комплексності перетворень та координації дій набувають особливої актуальності. Це зумовлює необхідність створення й удосконалення інструментарію оцінювання, формування організаційних засад аналітичної діяльності для підтримки розробки та реалізації політики громадського здоров'я. При цьому, як засвідчили результати оцінювання стану громадського здоров'я в Житомирській області, інструментарій оцінювання та інструменти політики мають розвиватися взаємоузгоджено. Результати оцінювання дають змогу визначити й обґрунтувати необхідні політичні заходи, а результати впровадження заходів політики визначають цілі оцінювання та дають змогу встановити актуальні проблеми та сформулювати вимоги щодо інформаційного забезпечення.

Перспективним напрямом розвитку методології оцінювання стану громадського здоров'я має бути забезпечення її релевантності потребам користувачів і, насамперед, населення як основного споживача послуг охорони здоров'я на рівні адміністративно-територіальних одиниць. У роботі запропоновано проведення спеціальних опитувань населення на рівні закладів та (або) адміністративно-територіальних одиниць з подальшим включенням їх результатів до умов контракту між замовником та постачальником послуг охорони здоров'я. Це створить умови для наближення якості послуг в системі охорони здоров'я до потреб населення.

Установлено, що заходи регулювання системи охорони здоров'я мають базуватися на визначеній концепції розвитку, яка передбачає, в першу чергу, солідарність внеску різних секторів суспільства у покращання здоров'я населення. Найбільш повно це може бути досягнуто за умов функціонування змішаної бюджетно-страхової моделі розвитку системи охорони здоров'я. Як свідчать результати оцінки стану громадського здоров'я в адміністративно-територіальних одиницях Житомирської області, для успішної реалізації зазначеної моделі в Україні актуальними залишаються такі заходи. По-перше, структурна перебудова системи охорони здоров'я в напрямі посилення ролі ПМСД на основі комплексного характеру перетворень, що дасть змогу оптимізувати витрати. По-друге, удосконалення механізмів ціноутворення на основі розвитку клініко-діагностичних груп, що сприятиме адекватному покриттю витрат в закладах охорони здоров'я, формуванню залежності фінансування закладів від обсягу та якості наданих послуг. По-третє, посилення міжсекторальних зобов'язань в охороні здоров'я на основі широкого впровадження комунальних програм укріплення здоров'я та профілактики захворювань населення.

Висновки

У дисертації запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає у розвитку методології оцінювання громадського здоров'я на регіональному рівні з метою задоволення сучасних потреб обґрунтування соціальної політики. Результати виконаного дослідження дають змогу зробити такі основні висновки:

1. Узагальнення сучасних наукових досліджень поняття “громадське здоров'я” в аспекті його взаємозв'язку зі спорідненими термінами та використання при формуванні соціальної політики свідчать про складність і багатогранність цього поняття, яке за сучасних умов характеризує як сукупний результат різноманітних заходів, спрямованих на покращання здоров'я населення, так і потенціал розвитку суспільства.

2. Визначено, що у теперішній час необхідним є розвиток охорони здоров'я як складної системи взаємовідносин між державою, закладами охорони здоров'я, громадянами, суспільними інститутами тощо, орієнтованої на досягнення найвищих можливих показників здоров'я населення шляхом розробки та реалізації відповідних політичних рішень з визнанням пріоритетності перетворень на місцевому рівні.

3. Вивчення та систематизація головних напрямів досліджень з оцінювання основних аспектів громадського здоров'я, в т. ч. особливостей оцінювання, яке застосовується в зарубіжних країнах, демонструють необхідність посилення ролі оцінювання в обґрунтуванні політики громадського здоров'я, що є актуальним не лише для України, а й для багатьох інших держав світу.

4. На основі узагальнення сучасних підходів до розробки політики громадського здоров'я в зарубіжних країнах окреслено спільні риси, що визначають умови стійкого розвитку систем охорони здоров'я, а саме: орієнтація систем охорони здоров'я на виявлення та задоволення реальних потреб населення; розвиток дієвих механізмів ефективного використання ресурсів; переважання первинної медико-санітарної допомоги у структурі системи охорони здоров'я; організація багатоканального фінансування з одночасним зростанням бюджетних видатків.

5. Основними проблемами оцінювання громадського здоров'я на регіональному рівні є: розбіжність застосовуваних термінів; відсутність однозначності визначення характеристик, що підлягають оцінюванню; складність вимірювання явищ та процесів, які визначають стан і тенденції зміни громадського здоров'я; різний рівень інформаційного забезпечення оцінювання складових громадського здоров'я.

Доведено, що найбільш дієвим та ефективним підходом до оцінювання громадського здоров'я є застосування методології інтегрального оцінювання на регіональному рівні.

6. Розвиток методології оцінювання громадського здоров'я здійснено в напрямі розробки комплексного підходу на засадах визначеної в роботі системи складових, що є інформаційно-аналітичним забезпеченням обґрунтування політики громадського здоров'я на рівні адміністративно-територіальних одиниць.

Етапи оцінювання узгоджено з процесами формування та реалізації політики громадського здоров'я, а саме: визначення складових та показників стану громадського здоров'я відповідно до цілей користувачів оцінки; використання інтегральних оцінок як інформаційного забезпечення моніторингу стану громадського здоров'я; дезагрегація інтегральних показників до рівня первинних показників з метою аналізу ситуації; окреслення пріоритетних напрямів перетворень, їх упровадження та оцінки.

7. Обґрунтовано вибір складових громадського здоров'я, що забезпечують можливість його комплексного оцінювання на рівні адміністративно-територіальних одиниць.

Система складових включає як традиційні напрями - стан здоров'я населення, доступність, справедливість фінансової участі та фактори ризику, так і нові - раціональність, інституційні механізми, зусилля зі збереження та укріплення здоров'я. Сформовано взаємопов'язану ієрархічну систему показників, що може бути адаптована до умов окремих регіонів України.

8. Запропоновано систему первинних показників, що характеризують складові громадського здоров'я по адміністративно-територіальних одиницях Житомирської області.

Доведено можливість покращання якості інформаційної бази оцінювання на основі застосування спеціальних статистичних методів обробки даних.

9. Результати оцінки стану громадського здоров'я, здійсненої на основі визначених методологічних підходів, дають підстави стверджувати про доволі низький рівень громадського здоров'я в Житомирській області. Так, мінімальне значення інтегрального показника стану громадського здоров'я по адміністративно-територіальних одиницях у 2008 році складало 0,42, максимальне - 0,58.

Дезагрегація інтегральних показників складових, що зумовили низький рівень громадського здоров'я, виявила суттєві резерви його покращання за рахунок таких заходів: посилення міжсекторальної відповідальності; підвищення справедливості фінансування в охороні здоров'я; збереження та розвиток основних здобутків системи охорони здоров'я, що сформувались за попередні періоди, - розвинутої мережі закладів первинної медико-санітарної допомоги, забезпечення населення працівниками охорони здоров'я.

На основі виявлених складових громадського здоров'я, що спричинили низькі значення інтегрального показника, запропоновано провести групування адміністративно-територіальних одиниць області.

10. Доведено, що на теперішньому етапі функціонування та розвитку системи охорони здоров'я в Україні актуалізується завдання встановлення взаємозв'язку між процесами оцінки й обґрунтуванням політики, який повинен реалізовуватися через формування організаційних засад аналітичної діяльності щодо підтримки заходів політики, удосконалення інформаційного забезпечення оцінювання відповідно до завдань політики та підходів до оцінювання, релевантних щодо потреб населення певної території.

11. Результати дисертаційної роботи створюють підґрунтя для подальших досліджень проблем оцінювання громадського здоров'я, розробки підходів до формування політики громадського здоров'я та окреслення наслідків її реалізації.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Коберник І.В. (Жалінська І.В.) Моніторинг системи охорони здоров'я Житомирської області / Коберник І.В. // Вісник ЖІТІ : Серія : Економічні науки. - Житомир, 2001. - № 15. - С. 227-234.

2. Жалінська І.В. Охорона здоров'я як ендогенний фактор розвитку регіону: методологічні підходи / Жалінська І.В. // Экономические инновации. - 2005. - Вып. 22. - С. 131-139.

3. Жалінська І.В. Модель впливу економічних факторів на тривалість життя населення регіону (на прикладі Житомирської області) / Жалінська І.В. // Теорія мікро-макроекономіки. - 2008. - Вип. 31, том 1. - С. 54-58.

4. Жалінська І.В. Тенденції розвитку галузі охорони здоров'я регіону: економічний аспект (на прикладі Житомирської області) / Жалінська І.В. // Науково-теоретичний журнал ХЕУ “Наука й економіка”. - 2008. - № 4 (12). - С. 160-164.

5. Жалінська І.В. Методологічні підходи до класифікації систем охорони здоров'я / Жалінська І.В. // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2008. - № 5 (47). - С. 60-66.

6. Жалінська І.В. Огляд та класифікація методик оцінки охорони здоров'я населення / Жалінська І.В. // Економічний простір. - 2009. - № 32. - С. 109-116.

7. Жалінська І.В. Підходи до забезпечення адекватності оцінювання стану охорони здоров'я населення регіону / Жалінська І.В. // Spoleczno-ekonomiczne problemy transformacji w Europie Srodkowej i Wschobniej. - Warszawa - Kijow - Moskwa, 2010. - С. 421-435.

Публікації в інших виданнях

8. Жалінська І.В. Роль та місце системи охорони здоров'я як частини соціальної сфери в суспільному відтворенні / Жалінська І.В. // Розвиток менеджменту в Україні: реалії, проблеми, перспективи : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. - Житомир : ЖДТУ, 2005. - С. 110-113.

9. Жалінська І.В. Управлінські інновації в охороні здоров'я регіону / Жалінська І.В. // Тези ХХХ наук. конф., присвяченій 45-ій річниці ЖДТУ. - Житомир : ЖДТУ, 2005. - С. 95-96.

10. Жалінська І.В. Характеристика стану здоров'я населення Житомирської області / Жалінська І.В. // Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2005. - С. 234-238.

11. Жалінська І.В. Огляд основних методик оцінки охорони здоров'я країни / Жалінська І.В. // Тези XXXІ наук. конф., присвяченої Дню університету. - Житомир : ЖДТУ, 2006. - С. 236.

12. Жалінська І.В. Забезпечення якості в системі охорони здоров'я / Жалінська І.В. // Тези XXXІV наук.-практ. конф., присвяченої Дню університету. - Житомир : ЖДТУ, 2009. - С. 35-36.

13. Жалінська І.В. Теоретичні аспекти оцінки охорони здоров'я населення регіону / Жалінська І.В. // Зрівноважений розвиток регіонів в умовах глобалізації : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Житомир : ЖНАУ, 2010. - С. 59-61.

Анотація

Жалінська І.В. Громадське здоров'я: методологія оцінювання та обґрунтування політики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Київ, 2011.

Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методологічних засад оцінювання громадського здоров'я на регіональному рівні відповідно до сучасних потреб обґрунтування соціальної політики.

Удосконалено трактування понять “громадське здоров'я” та “охорона здоров'я”. Визначено ступінь розробленості проблеми оцінювання громадського здоров'я й особливості сучасної політики у цій сфері.

Обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до оцінювання громадського здоров'я на регіональному рівні. Розроблено систему взаємоузгоджених складових та показників для комплексного оцінювання громадського здоров'я як основи його регулювання на рівні адміністративно-територіальних одиниць.

Здійснено оцінку стану громадського здоров'я в Житомирській області на основі сформованої інформаційної бази. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо особливостей застосування та перспектив розвитку методологічних підходів до оцінювання стану громадського здоров'я на регіональному рівні.

Ключові слова: громадське здоров'я, охорона здоров'я, оцінювання, регулювання, регіональний рівень, обґрунтування політики.

Аннотация

Жалинская И.В. Общественное здоровье: методология оценивания и обоснование политики. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт демографии и социальных исследований имени М.В. Птухи НАН Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена развитию теоретико-методологических основ оценивания общественного здоровья на региональном уровне в соответствии с современными потребностями обоснования социальной политики.

Усовершенствована трактовка понятий “общественное здоровье” и “здравоохранение”. Изучение методологических подходов к оцениванию различных аспектов общественного здоровья, представленных в научной литературе, и их систематизация подтверждают необходимость усиления роли процессов оценивания как основы разработки и внедрения действенной политики общественного здоровья. Обобщены характеристики политики общественного здоровья разных стран, создающие условия для устойчивого развития систем здравоохранения. Выявлены современные проблемы оценивания общественного здоровья на региональном уровне, который определён как приоритетный.

Сформулированы основные научные требования к оцениванию общественного здоровья как информационно-аналитическому инструменту обеспечения обоснования политики в исследуемой сфере. Реализация этих требований осуществлена на основе применения комплексного интегрального подхода к оцениванию. Усовершенствовано методико-методологическое обеспечение интегрального оценивания на основе агрегации и дезагрегации интегральных показателей, что позволило согласовать этапы оценивания с процессами формирования и реализации политики общественного здоровья.

Предложена и обоснована система составляющих общественного здоровья, которая обеспечивает возможность его комплексного оценивания на уровне административно-территориальных единиц с целью обоснования политики. По каждой составляющей сформирована система показателей, которая в целом представляет собой иерархическую систему согласованных показателей.

В соответствии с разработанными методологическими подходами оценено состояние общественного здоровья на материалах Житомирской области. Полученные результаты позволяют оценить уровень развития общественного здоровья в области как довольно низкий. На основе процедуры дезагрегации интегральных показателей определены и проанализированы составляющие, которые обусловили низкое значение интегрального показателя состояния общественного здоровья в административно-территориальных единицах области. Это позволило провести группировку районов и городов области по признаку схожести проблемных составляющих, что создаёт основу для разработки и реализации соответствующих мероприятий политики на определённых территориях.

Разработаны научно-практические рекомендации по применению и перспективам развития методологических подходов к оцениванию общественного здоровья на региональном уровне.

Ключевые слова: общественное здоровье, здравоохранение, оценивание, регулирование, региональный уровень, обоснование политики.

Annotation

Zhalinska I. V. Public Health: Estimation Methodology and Politics Grounding. - Manuscript.

The dissertation for obtaining a scientific degree of candidate of Economic Science in specialty 08.00.07 - Demography, Labour Economics, Social Economics and Politics. - The Institute for Demography and Social Studies named by M. V. Ptukha of The National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2011.

...