Формування та реалізація потенціалу конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

203

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність - 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Формування та реалізація потенціалу конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі України

Гура Вікторія Леонідівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі підприємництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мазур Ірина Іванівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри підприємництва

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мостенська Тетяна Леонідівна, Київський національний університет харчових технологій, завідувач кафедри менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук, доцент Барабась Дмитро Олександрович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доцент кафедри менеджменту економіки і права «Крок», доцент кафедри економіки підприємств, конкурентної політики та інноваційного менеджменту

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Л. Каніщенко

Анотація

конкурентоспроможність екзогенний ендогенний молокопереробний

Гура В.Л. Формування та реалізація потенціалу конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено процесам формування та реалізації потенціалу конкурентоспроможності молокопереробних підприємств, а також розробці науково-теоретичних та практичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності підприємства. У дослідженні розкрито теоретичні положення щодо сутності потенціалу конкурентоспроможності підприємства та його структури, запропоновано методики оцінки потенціалу конкурентоспроможності. Проведено детальний аналіз молокопереробної галузі України, визначено основні фактори впливу на потенціал конкурентоспроможності молокопереробних підприємств, побудовано регресійну модель, яка показує вплив виробництва молока та ціни на обсяги його надходження на подальшу переробку, запропоновано рекомендації для збільшення виробництва молока шляхом усунення проблеми сезонності. За допомогою структурного підходу здійснено оцінку конкуренції за рівнем концентрації підприємств на ринку продукції із незбираного молока та ринку сирів. Пораховані індекс концентрації (С_і), індекс ентропії (Е_і) та коефіцієнт Розенблюта (НТ_і). Здійснено оцінку потенціалу конкурентоспроможності молокопереробних підприємств за допомогою використання методу балів, а також методу k-середніх кластерного аналізу. Дані методичні підходи дозволили визначити основних конкурентів та положення підприємств, які оцінювалися, на ринку. Запропоновано напрями підвищення потенціалу конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі України, шляхи формування виробничого та організаційно-управлінського потенціалів, стратегію та інструменти розвитку потенціалу конкурентоспроможності молокопереробних підприємств.

Ключові слова: потенціал конкурентоспроможності підприємства, ресурси, можливості, конкурентні переваги, компетенції, інтегральний показник потенціалу конкурентоспроможності, рейтингова оцінка потенціалу конкурентоспроможності, елементи потенціалу конкурентоспроможності.

Аннотация

Гура В.Л. Формирование и реализация потенциала конкурентоспособности предприятий молокоперерабатывающей отрасли Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (за видами экономической деятельности). - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2011 г.

Диссертация посвящена процессам формирования и реализации потенциала конкурентоспособности молокоперерабатывающих предприятий, а также разработке научно-теоретических и практических рекомендаций повышения конкурентоспособности предприятия. В исследовании раскрыто теоретические положения сущности потенциала конкурентоспособности предприятия и его структуры. Потенциал конкурентоспособности состоит из ресурсов и возможностей, которыми располагает предприятие, конкурентных преимуществ и компетенций, которые представляют коллективное знание, опыт и способности персонала. Предложены методики оценки потенциала конкурентоспособности. Проведен детальный анализ молокоперерабатывающей отрасли Украины, которая является одной из главных в комплексе пищевой промышленности и стратегически важной для страны. Определены основные факторы влияния на потенциал конкурентоспособности молокоперерабатывающих предприятий. В работе выделены особые черты отечественного рынка молока и молочной продукции, которые заключаются в следующем: большое количество потребителей, у каждого из которых индивидуальные запросы, которые определяются предпочтениями и покупательной способностью; потребители рассеяны географически, то есть существует потребность в мобильных каналах продвижения товаров; спрос в целом не может резко меняться. Построена регрессионная модель, которая показывает влияние производства молока и цены на объемы его поступление на последующую переработку, предложены рекомендации для увеличения производства молока путем устранения проблемы сезонности. В работе был использован структурный подход, который позволил оценить конкуренцию за степенью концентрации предприятий на рынке продукции из цельного молока и рынке сыров. Были посчитаны индекс концентрации (С_і), индекс энтропии (Е_і) и коэффициент Розенблюта (НТ_і), которые подтверждают, что рынок продукции из цельного молока и рынок твердых сыров Украины становятся все более концентрированными с каждым годом. Это свидетельствует о том, что крупнейшие предприятия активно наращивают свой потенциал конкурентоспособности, который позволяет обеспечивать им лидирующие позиции на рынке. В молокоперерабатывающей отрасли Украины происходят процессы приобретения и поглощения небольших предприятий, которые в дальнейшем становятся заготовительными пунктами молока для мощных предприятий. Осуществлена оценка потенциала конкурентоспособности молокоперерабатывающих предприятий с помощью использования метода баллов, а также метода k-средних кластерного анализа. Данные методические подходы позволили определить основных конкурентов и положение предприятий, которые оценивались, на рынке. Предложены направления повышения потенциала конкурентоспособности предприятий молокоперерабатывающей отрасли Украины, пути формирования производственного и организационно-управленческого потенциалов, что будет способствовать развитию и других составляющих, за счет капиталовложений в молочное производство, внедрение систем менеджмента качества и управления безопасностью пищевых продуктов. Определено, что стратегия многих молокоперерабатывающих предприятий должна строиться на использовании инструментов развития потенциала конкурентоспособности. Инструменты развития предусматривают реализацию, а затем оценку эффективности применения составляющих потенциала конкурентоспособности предприятия. Быстрое реагирование на существующие и возникающие возможности способствует обеспечению эффективной деятельности предприятия. Результаты исследования стратегий предприятий, деятельность которых проанализирована в работе, показали, что для большого количества молокоперерабатывающих предприятий необходимо придерживаться стратегии развития, которая предусматривает переориентацию производства на выпуск продукции с краткосрочным сроком хранения в недорогом ценовом сегменте. Цена, а не качество продукции, сегодня играет почти решающую роль при его выборе. Возможен другой вариант - это производство молочных продуктов с дополнительной полезностью (способствуют повышению иммунитета, улучшению обменных процессов в организме человека), которые выпускаются в других странах. Производство такой продукции может стать конкурентным преимуществом предприятий, которое будет достигнуто за счет превышения потребительской ценности над затратами на ее создание. Исходя из результатов оценки потенциала конкурентоспособности ЗАО «Дунаевецкий маслозавод», ЗАО «Хмельницкая маслосырбаза», ОАО «Летичевский маслозавод», ЗАО «Деражнянский молочный завод» и ЗАО «Виньковцы сырзавод», для каждого из исследуемых предприятий, а также для всех отечественных молокоперерабатывающих предприятий в целом, при разработке стратегии и механизма развития потенциала конкурентоспособности предлагаются рекомендации, которые заключаются в развитии каждой составляющей потенциала предприятия, а особенно маркетинговой и информационной.

Ключевые слова: потенциал конкурентоспособности предприятия, ресурсы, возможности, конкурентные преимущества, компетенции, интегральный показатель потенциала конкурентоспособности, рейтинговая оценка потенциала конкурентоспособности), элементы потенциала конкурентоспособности.

Summary

Gura V.L. Competitiveness potential forming and realization of the Ukrainian diary industry enterprises. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the science degree of the Candidate of Economic Scienсes in speciality 08.00.04 - economics and management of enterprises (for economic activities types). - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2011.

Dissertation is devoted to processes of forming and realization competitiveness potential of diary enterprises and also to development of science, theoretic and practical recommendations aimed at increasing enterprise competitiveness. In research theoretical positions are exposed in relation to essence of enterprise potential of competitiveness and it's structure, the methods of estimation competitiveness potential are offered. The detailed analysis of Ukrainian diary industry is conducted, the basic factors of influence on competitiveness potential of diary enterprises are defined, a regressive model which shows influence of milk production and it`s price on receipt on the subsequent processing is built, recommendations for increasing milk production by the removal problem of seasonality are offered. Structural approach which allowed to estimate a competition level of enterprises concentration at the market of products from a whole-milk and market of cheeses was used in the research. The index of concentration (С_і), index of entropy (Е_і) and coefficient of Rozenblyut (НТ_і) were counted up. Diary enterprises competitiveness potential estimation is carried out by using scores method and also method of k-averages of cluster analysis. These methodical approaches allowed to define basic competitors of enterprises which were estimated. Directions of increasing Ukrainian diary industry enterprises competitiveness potential, forming production and organizationally-administrative potentials, strategy ways and instruments of diary enterprises development competitiveness potential are offered.

Key words: enterprise competitiveness potential, resources, possibilities, competitive advantages, competences, integral index of competitiveness potential, rating estimation of competitiveness potential, competitiveness potential elements.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин в Україні робить надзвичайно актуальною проблему формування та реалізації потенціалу конкурентоспроможності підприємств як одну з найбільш важливих щодо удосконалення загальних механізмів управління. За цих умов набуває гостроти необхідність ефективної інтеграції вітчизняної економіки до єдиного світового простору. Формування та реалізація потенціалу конкурентоспроможності підприємств України є необхідними умовами виходу на міжнародні ринки, оскільки інтенсифікація процесів глобалізації, зниження інформаційних бар'єрів суттєво змінюють масштаби збуту товарів і послуг, що призводить до зростання конкуренції в усіх галузях економіки. Тому дослідження проблеми формування та реалізації потенціалу конкурентоспроможності підприємств сприятиме їх ефективній роботі у мінливому ринковому середовищі.

Молокопереробна галузь України є однією з провідних у комплексі харчової промисловості та стратегічно важливою для країни. Її стан та рівень забезпечення населення країни молочними продуктами є одним з основних показників розвитку економіки та продовольчої безпеки. Рівень конкурентоспроможності вітчизняних молокопереробних підприємств на світовому ринку залишається досить низьким з різних причин, зокрема, через дефіцит якісної сировини, використання застарілих технологій виробництва, що призводять до неефективного використання трудових, матеріальних та енергетичних ресурсів. Загострення конкуренції серед молокопереробних підприємств, постійне зростання цін на весь асортиментний ряд молочної продукції, входження на ринок іноземних виробників, а також зниження купівельної спроможності населення призводить до витіснення невеликих підприємств та посилення процесів концентрації на ринку. Необхідність пошуку напрямів підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств і забезпечення довготривалого функціонування їх в умовах ринкових перетворень обумовили актуальність та практичну важливість теми дослідження.

Теоретичні засади конкурентоспроможності були сформовані у роботах таких відомих зарубіжних вчених, як Г. Вейсброд, П. Кругман, М. Портер, Т. Рідардсон. Питанням формування, управління й оцінки потенціалу конкурентоспроможності підприємств присвячені роботи вітчизняних науковців В. Базилевича, Л. Балабанової, Д. Барабася, І. Бузько, М. Вельгоша, А. Воронкової, В. Гавви, В. Гейця, Н. Гражевської, І. Дмитренко, Я. Жаліла, О. Каніщенко, О. Ковтуна, Н. Краснокутської, Є. Лапіна, А. Мазаракі, І. Мазур, О. Олексюка, І. Отенко, Є. Попова, В. Реутова, А. Старостіної, О. Федоніна, Г. Филюк, С. Чимшита, А. Шегди та інших.

Про актуальність проблем щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі України, свідчать наукові праці Н. Бєлінської, І. Бобчука, Д. Вінничука, В. Вітвицького, О. Данилевської, М. Ільчука, І. Золотих, Н. Карачиної, М. Коржинського, Т. Мостенської, П. Саблука, В. Чагаровського та інших.

При цьому недостатньо опрацьованими залишилися питання реалізації потенціалу конкурентоспроможності підприємств України, виявлення можливостей їх ефективного розвитку, що є особливо актуальним для вітчизняних підприємств молокопереробної галузі. Потребують подальшого вирішення питання механізму формування ефективно функціонуючого потенціалу підприємства, спрямованого на підвищення його конкурентоспроможності на місцевому, регіональному, національному та міжнародному ринках. У економічній літературі й досі немає однозначного тлумачення категорій як потенціалу підприємства, так і потенціалу конкурентоспроможності підприємства. Сучасні умови господарювання зумовлюють необхідність розробки конкретних методів і методичних засад оцінки потенціалу конкурентоспроможності підприємства, рекомендацій з їх використання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка і вона є складовою бюджетної теми: «Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя» (шифр ТЗ НДР № 065БФ040-01). Особисто автором у її межах було розроблено алгоритм проведення моніторингу потенціалу підприємства; проведено аналіз наслідків вступу до СОТ для підприємств молокопереробної галузі України.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення сутнісних характеристик потенціалу конкурентоспроможності підприємств, особливостей його формування та реалізації, а також розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання потенціалу конкурентоспроможності вітчизняних молокопереробних підприємств для забезпечення їх виходу на міжнародні ринки.

Реалізація мети обумовила постановку та вирішення наступних завдань дослідження:

розкрити сутність та функціонально-структурні параметри потенціалу підприємства;

обґрунтувати визначення категорії «потенціал конкурентоспроможності підприємства»;

розробити методичні підходи до оцінки рівня потенціалу конкурентоспроможності підприємства;

визначити екзогенні та ендогенні фактори впливу на конкурентоспроможність молокопереробних підприємств України;

виявити вид конкуренції на ринках молочної продукції;

здійснити оцінку потенціалу конкурентоспроможності молокопереробних підприємств для визначення їх положення відносно конкурентів на ринку;

розробити напрями підвищення ефективності використання потенціалу конкурентоспроможності молокопереробних підприємств;

визначити стратегічні пріоритети розвитку потенціалу конкурентоспроможності молокопереробних підприємств.

Об'єктом дослідження є підприємства молокопереробної галузі України в умовах динамічного ринкового середовища.

Предметом дослідження є потенціал конкурентоспроможності молокопереробних підприємств України.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою роботи є наукові праці вітчизняних, а також зарубіжних вчених з проблематики конкурентоспроможності підприємства та його потенціалу. Для досягнення поставленої мети використано систему загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Зокрема, діалектичний метод застосовувався для теоретичних узагальнень понять потенціалу підприємства та потенціалу конкурентоспроможності підприємства (п. 1.1); абстрактно-логічний і системний аналіз використовувались для визначення сутності й складових потенціалу підприємства, формування потенціалу конкурентоспроможності підприємства (п. 1.2); для розробки методики оцінки потенціалу конкурентоспроможності підприємства та побудови інтегральних показників застосовувались методи системного, статистичного й графічного аналізу, експертних оцінок і матричний метод (п. 1.3); описовий, історичний методи, методи статистичного та порівняльного аналізу - при визначенні факторів впливу на потенціал конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі України, дослідженні стану та динаміки ринків вітчизняної молочної продукції (п. 2.1, 2.2); для побудови рейтингової оцінки потенціалу конкурентоспроможності підприємства використовувалися методи економіко-математичного моделювання, а також розрахунково-конструктивний і порівняльний методи (п. 2.3); поєднання аналізу та синтезу, індукції та дедукції - при визначенні напрямів підвищення потенціалу конкурентоспроможності підприємств (п. 3.1); метод логічного узагальнення - при формуванні елементів та стратегії розвитку потенціалу конкурентоспроможності молокопереробних підприємств (п. 3.2, 3.3). Обробка даних здійснювалася з використанням засобів комп'ютерної техніки.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти з питань регулювання молокопереробної галузі України, Державні стандарти України з якості та безпечності харчових продуктів, Міжнародні стандарти ISO і HAССP, дані Державного комітету статистики, Міністерства економіки України, Союзу молочних підприємств України, Української аграрної конфедерації, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, періодична література, монографії, матеріали науково-практичних конференцій та круглих столів, фінансова звітність досліджуваних підприємств, оцінки галузевих експертів.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі здійснено теоретичне й практичне обґрунтування напрямів формування та реалізації потенціалу конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в умовах мінливого зовнішнього ринкового середовища України, що дало можливість одержати результати, представлені наступними науковими положеннями:

вперше:

- розроблено систему оцінювання потенціалу конкурентоспроможності молокопереробних підприємств на основі побудови рейтингової їх оцінки, що забезпечило можливість визначення позицій кожного підприємства стосовно головних конкурентів та розробки конкретних заходів щодо підвищення ефективності діяльності в умовах ринку на основі використання запропонованої системи оціночних показників;

удосконалено:

- критерії щодо проведення системного аналізу потенціалу підприємства та його складових: виробничого, трудового, фінансового, організаційно-управлінського, маркетингового, інноваційного, інформаційного потенціалів, що уможливило розкриття сутності потенціалу підприємства, який розглядається як сукупність ресурсів та можливостей, що забезпечує досягнення поставленої мети при використанні сприятливих умов ринкового середовища;

- визначення економічної суті поняття «потенціал конкурентоспроможності підприємства» як сукупності наявних ресурсів, можливостей та компетенцій щодо формування та реалізації конкурентних переваг підприємства, у якому, крім ресурсів та можливостей, якими володіє підприємство, ключову роль відіграють його компетенції, що у сукупності сприяє досягненню конкурентних переваг;

- модель формування потенціалу підприємства залежно від ситуації у ринковому середовищі, що дало можливість запропонувати шляхи формування окремих елементів потенціалу молокопереробних підприємств, а саме виробничого та організаційно-управлінського, для підвищення ефективності їх функціонування в умовах глобалізації та забезпечення набуття й утримання конкурентних переваг у довгостроковому періоді;

набули подальшого розвитку:

- метод балів з використанням розробленої автором системи показників оцінки для визначення інтегрального показника потенціалу конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі, які оцінюються за критерієм максимуму набраних балів, на основі чого можливо запропонувати відповідні стратегії для ефективної діяльності підприємств на ринку;

- обґрунтування концептуальних засад та рекомендацій щодо шляхів підвищення потенціалу конкурентоспроможності вітчизняних молокопереробних підприємств за рахунок капіталовкладень у молочне виробництво, впровадження систем менеджменту якості та управління безпекою харчових продуктів, що виступають головними стабілізуючими факторами економічного зростання галузі та здатні забезпечити реалізацію потенційних можливостей і використання конкурентних переваг підприємствами у динамічному ринковому середовищі.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що обґрунтовані теоретичні положення та розроблені методичні підходи, які викладені в роботі, доведені до рівня практичних рекомендацій і можуть бути використані суб'єктами господарювання різних форм власності з метою ефективного використання їх потенціалу конкурентоспроможності та досягнення стабільного функціонування й розвитку. Зокрема, основні положення дисертаційної роботи, які стосуються аналізу факторів впливу на конкурентоспроможність підприємств молокопереробної галузі України, окремих етапів формування та стратегій підвищення рівня потенціалу конкурентоспроможності підприємства, впроваджені Головним управлінням агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації при розробці Програми розвитку молокопереробних підприємств Хмельницької області на 2011-2015 роки (довідка № 04-01/976 від 06.04.2011 р.); методика визначення потенціалу конкурентоспроможності підприємства та рекомендації щодо напрямів його розвитку впроваджені у роботі ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» (довідка № 1204 від 05.12.2008 р.), стратегії підвищення рівня потенціалу конкурентоспроможності підприємства впроваджені при розробці Програми розвитку підприємства на 2009-2012 роки на ВАТ «ВІММ-БІЛЛЬ-ДАНН УКРАЇНА» (довідка № 647/26 від 26.11.2008 р.). Результати дослідження, що розкривають трудовий потенціал як один зі складових елементів формування потенціалу конкурентоспроможності підприємства, рекомендації для проведення аналізу зовнішнього ринкового середовища підприємства на основі розрахунку показників концентрації ринку використовуються в навчальному процесі кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів «Економіка праці та соціально-трудові відносини» і «Мікроекономіка» (довідка № 013/225 від 17.04.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Теоретичні підходи, висновки та практичні рекомендації щодо формування та реалізації потенціалу конкурентоспроможності молокопереробних підприємств, які виносяться на захист, були отримані автором самостійно на основі проведеного наукового дослідження. Із наукових статей, опублікованих у співавторстві, в дисертації викладено лише ті положення та результати, що належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження, проведеного в дисертаційній роботі, доповідалися та обговорювалися на 18 міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях і круглих столах, а саме: V Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (м. Київ, 1-4 березня 2007 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність національної економіки» (м. Київ, 23-24 березня 2007 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку» (м. Алушта, 3-5 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки 2007» (м. Київ, 13-14 грудня 2007 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (м. Київ, 20-23 березня 2008 р.); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність національної економіки» (м. Київ, 28-29 березня 2008 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку» (м. Київ, 3-4 квітня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні технології та методи в управлінні організаціями, програмами і проектами» (м. Кам'янець-Подільський, 22-24 травня 2008 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки підприємств у сучасних умовах» (м. Київ, 19-20 березня 2009 р.); Науково-практичному круглому столі «Конкурентний розвиток підприємництва в Україні» (м. Київ, 23 листопада 2010 р.); Круглому столі «Розвиток промислового потенціалу України в процесі післякризового відновлення» (м. Київ, 21 грудня 2010 р.); Круглому столі «Ризики світової продовольчої кризи та виклики для України» (м. Київ, 02 лютого 2011 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Участь молоді в розвитку економіки та суспільства України» (м. Київ, 17-19 лютого 2011 р.); ІХ науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна (м. Київ, 21-25 березня 2011 р.); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність національної економіки» (м. Київ, 25 березня 2011 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки підприємств в сучасних умовах» (м. Київ, 19-21 травня 2011 р.); Круглому столі «Роль ВНЗ в підготовці кадрового потенціалу для автоматизації управління бізнесом» (м. Київ, 25 травня 2011 р.); Круглому столі «Розвиток аграрного виробництва як передумова забезпечення продовольчої безпеки України» (м. Київ, 23 червня 2011 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом 7,65 д.а. (з них 7,35 д.а. належать особисто автору), у тому числі 10 статей у фахових виданнях (4,78 д.а., з них 4,48 д.а. - авторські), визначених переліком ВАК України, 5 статей в інших наукових виданнях (2,0 д.а.), 6 тез (0,87 д.а.), опублікованих у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 279 сторінок, з них 185 сторінок основного тексту. Робота містить 24 таблиці, 21 рисунок, 11 формул та 7 додатків (на 79 сторінках). Список використаних джерел містить 165 найменувань, розміщених на 15 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, проаналізовано стан дослідження даної проблеми, сформульовано мету, основні завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, визначено його інформаційну базу, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подається їх апробація.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження потенціалу конкурентоспроможності підприємства» розглядається потенціал підприємства як система, що включає в себе ресурси та можливості. Аналізуються три підходи до тлумачення потенціалу підприємства, а саме ресурсний, ресурсно-цільовий та функціональний. На основі розгляду підходів до вивчення потенціалу підприємства та врахування особливостей тлумачення представників кожного з них наведено авторське визначення - як сукупності ресурсів та можливостей, що дозволяють персоналу при їх комплексній реалізації забезпечити досягнення поставленої мети, використовуючи сприятливі умови зовнішнього ринкового середовища. Зміст потенціалу підприємства складається з двох компонент: об'єктної, тобто сукупності трудових, матеріальних, нематеріальних і природних ресурсів, які включені або з певних причин не включені у виробництво, але мають реальну можливість брати в ньому участь; суб'єктної - здібності працівників, колективів до використання ресурсів та створення максимального обсягу матеріальних благ та послуг, а також здібності управлінського апарату підприємства до оптимального використання наявних ресурсів. За рахунок поєднання цих двох компонент та можливостей, які має підприємство на ринку, побудовано модель формування потенціалу підприємства (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

203

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель формування потенціалу підприємства

Дана модель показує, що потенціал підприємства формується під впливом як зовнішнього ринкового середовища, так і внутрішнього середовища. Тобто модель враховує використання підприємством власного потенціалу для забезпечення більшого ефекту та вищої якості продукції, ніж у конкурентів. Саме така діяльність підприємства дозволяє підтримувати сильні позиції на ринку та нарощувати потенціал для успішного функціонування у довгостроковій перспективі.

Проаналізовано два способи структуризації потенціалу підприємства, що представлені у науковій літературі, як блочно-модульний, так і функціональний. Встановлено, що блочно-модульна структура потенціалу підприємства потребує уточнення та конкретизації різноманітних зв'язків між складовими елементами блоку ресурсів, системи управління та діяльності персоналу. Функціональна структуризація потенціалу підприємства має декілька різновидів, які також мають певні упущення. З огляду на це у роботі запропоноване авторське бачення структури потенціалу підприємства, яка складається з семи основних елементів: виробничого, фінансового, трудового, організаційно-управлінського, інноваційного, маркетингового та інформаційного потенціалів.

Досліджено існуючі в економічній літературі порівняльний, ресурсний, порівняльно-ресурсний та системний підходи до визначення конкурентоспроможності підприємства. На сьогодні найбільш доцільно використовувати системний підхід до тлумачення конкурентоспроможності підприємства, оскільки він базується на детальному дослідженні процесів, які відбуваються у внутрішньому середовищі, та результатів впливу на них зовнішнього ринкового середовища.

Обґрунтовано доцільність використання терміну «потенціал конкурентоспроможності підприємства». Згідно авторського тлумачення потенціал конкурентоспроможності - це сукупність наявних ресурсів, можливостей та компетенцій для формування та реалізації конкурентних переваг підприємства. Дане визначення відрізняється від представлених у літературі тим, що, крім ресурсів та можливостей, якими володіє підприємство, враховані також і його компетенції, що у сукупності сприяє досягненню конкурентних переваг.

У дисертації розглядається структура потенціалу конкурентоспроможності підприємства, що складається з ресурсів та можливостей, якими володіє підприємство, конкурентних переваг і компетенцій, які представляють колективне знання, досвід та здібності персоналу, що в поєднанні з унікальною технологією створюють (підтримують) конкурентні переваги та забезпечують неповторну відмінність підприємства у певному ринковому оточенні.

Автором запропоновано рекомендації для молокопереробних підприємств в умовах глобалізації конкурентних ринків, які здатні забезпечити можливість вітчизняним підприємствам розвивати потенціал конкурентоспроможності шляхом формування конкурентних переваг, що дозволить їм активно працювати на внутрішньому ринку та інтегруватися у європейський економічний простір. Українські підприємства зможуть отримати конкурентні переваги у випадку досягнення високої якості, унікальності та безпечності власної продукції, дотримання міжнародних стандартів виробництва та реалізації, налагодження чітких та прозорих відносин з бізнес-партнерами.

У першому розділі проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємства, які базуються на теоріях порівняльних переваг, рівноваги підприємства і галузі, ефективної конкуренції, аналізі зв'язку конкурентоспроможності підприємства з показниками якості продукції, що випускається; побудові інтегрального показника, аналізі ієрархій, побудові матриць конкурентоспроможності. Доведено, що наведені підходи доцільно застосовувати і для оцінки потенціалу конкурентоспроможності. При цьому враховуються складові потенціалу конкурентоспроможності, а саме ресурси, можливості, якими володіє підприємство, компетенції та конкурентні переваги.

У другому розділі «Діагностування потенціалу конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі» проведено детальний аналіз даної галузі України, яка є однією з головних в комплексі харчової промисловості та стратегічно важливою для країни. Розглянуто фактори впливу макро та мікро рівнів на підприємства молокопереробної галузі. Обґрунтовано, що конкурентоспроможність підприємства у сучасних умовах забезпечується завдяки використанню всіх факторів його розвитку, спрямованого на задоволення потреб споживачів, виконання зобов'язань перед постачальниками, контактними аудиторіями та державою. Проаналізовано ситуацію і на світовому ринку молочної продукції.

У роботі виділено особливі риси вітчизняного ринку молока та молочної продукції, що полягають у наступному: велика кількість споживачів, у кожного з яких індивідуальні запити, що визначаються вподобаннями та купівельною спроможністю; споживачі розсіяні географічно, тобто є потреба в мобільних каналах просування товарів; попит в цілому не може різко змінюватися. Доведено, що основними факторами, які стримують розвиток молочного виробництва, є скорочення поголів'я корів, низька їхня продуктивність, дефіцит коштів для впровадження передових технологій годування, утримання та відновлення стада та ін. У свою чергу, ці фактори негативно впливають на якість молочної сировини, що надходить на переробку. Все це спричинило різке зниження показників, що характеризують вітчизняну молокопереробну галузь за останні роки. Побудовано регресійну модель, яка показує вплив обсягів виробництва молока та ціни на обсяги надходження його на подальшу переробку (1).

L_INCOME = 0.09*L_PRICE + 0.82*L_PRODUCTION - 0.30, (1)

де L - логарифм від початкових статистичних даних;

INCOME - надходження молока на переробні підприємства від усіх категорій господарств, тис. т.;

PRICE - ціни на молоко, що надійшли від усіх категорій господарств, грн. за т.;

PRODUCTION - обсяги виробництва молока, тис. т.

Отримана регресія є статистично значущою при заданому її рівні (=0,05), коефіцієнти при всіх змінних є статистично значимими (adj R-squared = 0,93; Prob. < 0,1). Дана модель показує, що у середньому надходження молока на молокопереробні підприємства збільшується на 0,82% при збільшенні виробництва на 1% і на 0,09% при збільшенні ціни на 1% при врахуванні існуючих тенденцій.

Отже, для зростання відсотка надходження молока на подальшу його переробку необхідно активно працювати над збільшенням його виробництва. Одним із шляхів є усунення сезонності виробництва, що сприятиме збільшенню надходження молока на переробку. Для цього побудовано модель з фіктивною змінною для аналізу сезонності. Введено у вищепобудовану модель (1) фіктивну змінну SER0, яка приймає значення 1 у першому кварталі і 0 в інших кварталах. Отримано наступну модель (2):

L_INCOME = 0.18*L_PRICE + 0.75*L_PRODUCTION - 12*SER0 - 0.20 (2)

Отримана регресія є статистично значущою при заданому її рівні (=0,05), коефіцієнти при всіх змінних є статистично значимими (adj R-squared = 0,95; Prob. < 0,1). Згідно отриманої моделі надходження молока на переробку в першому кварталі становить на 12% менше, ніж у інших кварталах. Сезонність виробництва молока призводить до того, що знижується вагомість його впливу на зростання надходження на переробку з 0,82% до 0,75%. Ціна, навпаки, сприяє збільшенню надходження на переробку молока з 0,09% до 0,18%, оскільки в першому кварталі протягом багатьох років спостерігається дефіцит молока. Таким чином, отримані результати показують, що у вітчизняній молокопереробній галузі є багато нереалізованих можливостей для збільшення потенціалу конкурентоспроможності виробників і переробників молока.

У роботі проведено оцінку конкуренції за рівнем концентрації підприємств на ринку продукції із незбираного молока та на ринку сирів. Для аналізу процесів конкуренції на цих ринках було використано структурний підхід. Доведено, що з діяльності найбільш потужних підприємств складається становище у галузі. З цією метою розраховані індекс концентрації (С_і), індекс ентропії (Е_і) та коефіцієнт Розенблюта (НТ_і). Загалом значення розрахованих показників підтверджують, що ринок продукції із незбираного молока та ринок твердих сирів України стають все більш концентрованими з кожним роком. Це свідчить про те, що найбільші підприємства активно нарощують свій потенціал конкурентоспроможності, який дозволяє забезпечувати їм лідируючі позиції на ринку. Відбуваються процеси придбання та поглинання невеликих молокопереробних підприємств, які у подальшому стають заготівельними пунктами молока для потужних підприємств.

Застосовано метод балів з використанням розробленої автором системи показників оцінки для визначення інтегрального показника потенціалу конкурентоспроможності п'яти підприємств молокопереробної галузі Хмельницької області. Даний метод дає можливість визначити основних конкурентів, які оцінюються за критерієм максимуму набраних балів (рис. 2).

Рис. 2. Гістограма позицій молокопереробних підприємств за інтегральним показником потенціалу конкурентоспроможності у 2002-2009 рр.

На основі проведених розрахунків інтегрального показника потенціалу конкурентоспроможності підприємств автором запропоновано розробку меж інтегрального показника у вигляді рівнів, що дає можливість віднести потенціал конкурентоспроможності підприємства до одного з чотирьох рівнів. Дана класифікація рівнів потенціалу конкурентоспроможності ґрунтується на стилі управління підприємством. До першого рівня потрапляють підприємства, інтегральний показник потенціалу конкурентоспроможності яких є меншим 2,5. Другий рівень характеризується межами від 2,5 до 5; третій рівень - від 5 до 7,5, а четвертий рівень - від 7,5. Для наочності рівні, які займали досліджувані підприємства з 2002 по 2009 роки, представимо на рис. 3.

Рис. 3. Рівні потенціалу конкурентоспроможності молокопереробних підприємств у 2002-2009 рр.

У результаті аналізу фінансової звітності досліджуваних підприємств встановлено, що вони не мають в достатній кількості оборотних коштів, короткострокових та довгострокових кредитів, однак мають значні податкові зобов'язання. Через ці негативні фактори уповільнюється розвиток як даних підприємств, так і молокопереробної галузі країни в цілому.

Загальний висновок полягає в тому, що вітчизняним підприємствам слід покращувати всі складові потенціалу конкурентоспроможності одночасно, а особливо звернути увагу на елементи, значення яких у результаті дослідження показали найнижчий результат. На такі складові елементи потенціалу конкурентоспроможності повинні бути спрямовані майбутні заходи щодо зміцнення конкурентної позиції кожним підприємством. Адже він сьогодні є складною та відкритою системою, організація якої передбачає внутрішню упорядкованість частин цілого як засіб досягнення бажаного результату.

Наступним етапом дослідження потенціалу конкурентоспроможності підприємства (ПК) є побудова його рейтингової оцінки. Вона визначена для кожного підприємства за кожний рік аналізованого періоду на основі показників, які характеризують діяльність підприємства. Для цього використовується кластерний аналіз, який дозволив при побудові рейтингу ввести в систему шкалу оцінювання, тобто кількість кластерів. Дані для розрахунку рейтингової оцінки ПК були обраховані у статистичному пакеті E-Views. У процесі послідовних етапів обчислень було виділено 3 кластери, в які потрапили досліджувані об'єкти. Потім кожному кластеру була присвоєна оцінка («3» - високий рейтинг ПК; «2» - середній рейтинг ПК; «1» - низький рейтинг ПК). На основі оцінок було проаналізовано діяльність підприємств у динаміці та у порівнянні з конкурентами (рис. 4).

Рис. 4. Гістограма рейтингових оцінок ПК молокопереробних підприємств за період 2002-2009 рр.

Розрахована рейтингова оцінка ПК методом k-середніх кластерного аналізу дозволяє охарактеризувати ефективність діяльності підприємства та показати його позицію по відношенню до конкурентів. Також отримані значення рейтингової оцінки ПК майже повністю співпадають з оцінкою інтегрального показника потенціалу конкурентоспроможності підприємства, що є свідченням об'єктивності та достовірності даного методу.

Третій розділ «Забезпечення розвитку потенціалу конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі» присвячений аналізу невикористаних можливостей підприємства, що виступають стримуючими факторами діяльності. Для вітчизняних молокопереробних підприємств невикористаними можливостями на сьогодні є завоювання прихильності вітчизняних споживачів, інформування про корисність та унікальність молочної продукції. У дисертаційній роботі запропоновано класифікацію невикористаних можливостей стосовно процесу виробництва, відповідно до якої прийнято розрізняти зовнішні та внутрішні можливості. Такий розподіл допомагає краще організувати їх пошук і оцінити можливості підприємства.

Одним із напрямів підвищення потенціалу конкурентоспроможності вітчизняних молокопереробних підприємств є використання такої зовнішньої можливості, як сприяння організації кооперативів індивідуальних здавачів молока. Використовуючи компетенції молокопереробного підприємства, а саме знання, досвід та здібності персоналу, можливо досягти конкурентних переваг, які полягають у забезпеченні та налагодженні виробництва, а також поставки молока належної якості у потрібному обсязі для подальшої його переробки. Кооперативи зможуть забезпечувати якість молока за рахунок проведення ветеринарного обслуговування корів, надання консультацій стосовно правильного догляду за худобою та раціонів годівлі. Сприяючи організації кооперативів, молокопереробні підприємства закріплюють за собою сировинні зони, що також є конкурентною перевагою. У роботі розглянуто проблему використання у молочному скотарстві України малоефективних витратних технологій утримання та доїння корів, що негативно впливає на обсяги виробництва молока. Запропоновано напрями реалізації потенціалу конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі. Враховуючи вступ України до Світової організації торгівлі, автором розроблено рекомендації для покращення ситуації, що сприятиме розвитку конкурентоспроможного виробництва сировини і випуску в широкому асортименті безпечної та якісної молочної продукції. Для підвищення потенціалу конкурентоспроможності молокопереробних підприємств у дослідженні пропонуються шляхи формування окремих його елементів, а саме виробничого та організаційно-управлінського потенціалу, що сприятиме розвитку й інших складових. Дані шляхи передбачають максимально повну реалізацію потенційних можливостей у мінливому зовнішньому середовищі за рахунок капіталовкладень у молочне виробництво, впровадження систем менеджменту якості та управління безпекою харчових продуктів, що дозволить досягти кінцевих цілей розвитку підприємств. Результати дослідження стратегій молокопереробних підприємств, діяльність яких проаналізовано у роботі, свідчать про необхідність дотримання стратегії розвитку, яка передбачає переорієнтацію виробництва на випуск продукції, що має короткостроковий термін зберігання та в недорогому ціновому сегменті. Ціна, а не якість продукції, сьогодні відіграє майже вирішальну роль при її виборі. Можливий інший варіант - це виробництво молочних продуктів з додатковою корисністю (сприяють підвищенню імунітету, покращенню процесів обміну в організмі людини), які випускаються в інших країнах. Виробництво такої продукції може стати перевагою підприємств, яка буде досягнута за рахунок перевищення споживчої цінності над витратами на її створення.

Виходячи з результатів оцінки потенціалу конкурентоспроможності ЗАТ «Дунаєвецький маслозавод», ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза», ВАТ «Летичівський маслозавод», ЗАТ «Деражнянський молочний завод» та ЗАТ «Віньківці сирзавод», пропонуються рекомендації при розробці стратегії та механізму розвитку потенціалу конкурентоспроможності для кожного з досліджуваних підприємств, а також і для всіх вітчизняних молокопереробних підприємств у цілому, що полягають у розвиткові кожної складової потенціалу підприємства, а особливо маркетингової й інформаційної.

Висновки

У дисертації на теоретичному, методологічному та прикладному рівнях запропоновано вирішення актуального наукового завдання формування та реалізації потенціалу конкурентоспроможності підприємства. У процесі дослідження проведено оцінку ефективності використання потенціалу конкурентоспроможності на вітчизняних молокопереробних підприємствах, що дозволило виявити напрями його підвищення, а відтак - покращення показників діяльності на даних підприємствах. При цьому отримані такі основні наукові та практичні результати.

1. Потенціал підприємства складають дві компоненти: об'єктивна і суб'єктивна. На основі поєднання цих двох компонент та врахування можливостей, які має підприємство на ринку, побудовано модель формування потенціалу підприємства, що залежить від зовнішнього ринкового та внутрішнього середовищ. Потенціал підприємства - це сукупність ресурсів та можливостей, які дають можливість при їх комплексній реалізації персоналом забезпечити використання сприятливих умов, які надаються зовнішнім середовищем. Структуру потенціалу підприємства доцільно розглядати як сукупність семи основних елементів: виробничого, фінансового, трудового, організаційно-управлінського, інноваційного, маркетингового та інформаційного потенціалів, що дає можливість дослідити всі сторони його діяльності.

2. Потенціал конкурентоспроможності підприємства - це сукупність наявних ресурсів, можливостей та компетенцій для формування та реалізації конкурентних переваг підприємства. Компетенції є невід'ємною складовою стратегічних активів, включають знання, досвід та здібності персоналу підприємства. Аналіз структури потенціалу конкурентоспроможності підприємства сприяє виявленню ресурсів та можливостей, формуванню конкурентних переваг й ідентифікації компетенцій. Досліджено два підходи до визначення рівнів потенціалу конкурентоспроможності підприємства, що дає можливість віднести його до певного рівня та виявити недоліки у роботі підприємства. Критерієм для першого підходу є масштаб діяльності підприємства, другий підхід ґрунтується на ознаці управління підприємством. Рівні потенціалу конкурентоспроможності встановлено за аналогією визначення рівнів конкурентоспроможності потенціалу.

3. Існуючі умови складного економічного становища вітчизняної молокопереробної галузі диктують необхідність реалізації комплексу заходів, що спрямовані на поліпшення ситуації в ній. Такими заходами є створення сприятливих умов для розвитку молочного скотарства, збільшення виробництва молока до обсягів, що забезпечують продовольчу безпеку країни, підвищення якості молока, створення великих господарств і сприяння організації особистими селянськими господарствами невеликих ферм, зростання обсягів надходження молока на його подальшу переробку. Членство України у СОТ ставить перед молокопереробними підприємствами завдання дотримання європейських вимог виробництва молочної продукції, що ускладнене низькою якістю молока, яке надходить від особистих селянських господарств.

4. Використання регресійної моделі, яка показує вплив виробництва молока та ціни на обсяги його надходження на переробку, дало можливість зробити висновок, що для зростання обсягів надходження молока на подальшу його переробку необхідно активно працювати над усуненням сезонності виробництва. Для подолання негативної ситуації з дефіцитом якісної сировини для виробництва молочної продукції доцільним є вивчення та використання досвіду державної підтримки молочної галузі у Росії та Білорусії.

5. Аналіз процесів конкуренції на ринку продукції із незбираного молока та ринку сирів за допомогою структурного підходу дав можливість оцінити конкуренцію за рівнем концентрації підприємств на цих ринках. Індекс концентрації (С_і), індекс ентропії (Е_і) та коефіцієнт Розенблюта (НТ_і). підтверджують, що ринок продукції із незбираного молока та ринок твердих сирів України стають все більш концентрованими з кожним роком. Це свідчить про те, що найбільші підприємства активно нарощують свій потенціал конкурентоспроможності, який дозволяє забезпечувати їм лідируючі позиції на ринку. Відбуваються процеси придбання та поглинання невеликих молокопереробних підприємств, які в подальшому стають заготівельними пунктами молока для потужних підприємств.

6. У дисертації застосовано метод балів з використанням розробленої автором системи показників оцінки для визначення інтегрального показника потенціалу конкурентоспроможності п'яти підприємств молокопереробної галузі Хмельницької області. За допомогою даного методу можна визначити не лише основних конкурентів, які оцінювалися (за критерієм максимуму набраних балів), а також встановити, до якого з чотирьох рівнів відноситься потенціал конкурентоспроможності підприємства. Автором розроблена також методика визначення рейтингової оцінки потенціалу конкурентоспроможності, яка показує позицію підприємств відносно конкурентів. Рейтингова оцінка потенціалу конкурентоспроможності (ПК) для досліджуваних підприємств визначається на основі показників, що характеризують діяльність підприємства. Метод k-середніх кластерного аналізу дає можливість при побудові рейтингу ввести у систему шкалу оцінювання, тобто кількість кластерів. Дані для розрахунку рейтингової оцінки ПК обраховуються у статистичному пакеті E-Views. У процесі послідовних етапів обчислень виділено 3 кластери, в які потрапили об'єкти (це підприємства станом на певний рік відповідно). Потім кожному кластеру присвоюється рейтингова оцінка. На основі оцінок аналізується діяльність підприємств у динаміці та порівняно з конкурентами, що дає можливість запропонувати конкретні заходи для покращення діяльності.