Організаційно-економічні основи підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.11: 330.131.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційно-економічні основи підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Довжик Олена Олександрівна

Суми - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Гордієнко Микола Іванович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри економічного контролю та аудиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Олійник Олександр Васильович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, проректор з наукової роботи;

кандидат економічних наук, доцент Пономаренко Ніна Миколаївна, Сумський національний аграрний університет, доцент кафедри виробничого менеджменту та підприємництва.

Захист дисертації відбудеться 17 березня 2011 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 55.859.01 у Сумському національному аграрному університеті за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160, зала засідань Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160.

Автореферат розісланий 14 лютого 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук М.М. Геєнко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Реформування аграрного сектору є невід'ємною складовою переходу економіки країни до ринкових відносин. В результаті здійснення аграрних реформ створено нові сільськогосподарські підприємства ринкового спрямування, які в організаційному плані внаслідок підвищення мотивації праці мають більші можливості й перспективи ефективного господарювання.

Питання розширеного відтворення у сільськогосподарських підприємствах залишається проблемним, що зумовлюється, насамперед, диспаритетом цін на сільськогосподарську продукцію та засоби виробництва, які купуються товаровиробниками, а також низькою купівельною спроможністю населення, що не дає змогу підтримувати на ринку необхідний рівень попиту і пропозиції. Найбільш впливовим фактором, що спричиняє низьку ефективність виробництва, є недосконалість організаційно-економічних основ господарювання, які до цього часу не створюють умов для інтенсивного і високоприбуткового розвитку сільськогосподарських підприємств. Відтворювальні процеси в аграрному секторі економіки залежать від аграрної політики, яка, з одного боку, формувала б сприятливе ринкове середовище для підприємницької діяльності, з іншого - забезпечувала фінансову підтримку, з якою самі товаровиробники справиться не в змозі.

Незважаючи на надзвичайну актуальність і важливість цієї складної і багатопланової проблеми спектр багатьох питань як в теоретичному, так і в прикладному плані поки що залишається недостатньо дослідженим. Тому розробка і обґрунтування пропозицій відносно формування організаційно - економічних основ підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств є надзвичайно актуальною проблемою. В різний час розв'язанням цієї проблеми займалися В.Я. Амбросов, В.Г. Андрійчук, В.А. Борисова, П.І. Гайдуцький, М.І. Гордієнко, М.Я. Дем'яненко, М.В. Калінчик, І.Г. Кириленко, С.А. Кравченко, М.Г. Лобас, І.І. Лукінов, П.М. Макаренко, М.Й. Малік, Л.І. Михайлова, Є.В. Мішенін, В.Я. Месель-Веселяк, В.М. Нелеп, О.В. Олійник, Б.І. Пасхавер, Н.М. Пономаренко, П.Т. Саблук, О.М. Теліженко, О.М. Шпичак, А.В. Чупіс, В.В. Юрчишин та ін.

Віддаючи належне існуючим фундаментальним науковим розробкам, слід підкреслити, що і в теоретичному, і в практичному плані залишаються до кінця не вирішеними питання цінової політики, еквівалентного товарообміну, державної підтримки, а також гармонізації економічних інтересів учасників відтворювального процесу. Тому теоретико-методологічне та практичне значення поставленої проблеми, недостатня її дослідженість і обумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Сумського національного аграрного університету та здійснювалась в рамках науково-дослідних тем: «Вдосконалення організації обліку і аудиту доходів та витрат діяльності в галузях АПК» (номер державної реєстрації 0104U004992), «Вдосконалення механізму управління ресурсами агропромислових підприємств» (номер державної реєстрації 0109U008011), в межах яких автором здійснено обґрунтування концептуального підходу щодо формування організаційно-економічних основ підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове узагальнення теоретико-методологічних положень та практичне обґрунтування організаційно-економічних основ підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств.

Для досягнення цієї мети в роботі розв'язувалися такі завдання:

· дослідити економічну сутність і зміст економічного механізму підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств;

· визначити напрями удосконалення державної регулятивної аграрної політики в контексті світового досвіду;

· удосконалити методи і прийоми аналізу прибутковості і рентабельності сільськогосподарських підприємств;

· обґрунтувати концептуальні положення гармонізації економічних інтересів учасників відтворювального процесу, як умови підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств;

· проаналізувати стан і тенденції розвитку орендних відносин і сформувати підходи до визначення розміру орендної плати, як умови матеріальної зацікавленості власників земельних і майнових паїв у формуванні сталого землекористування;

· виявити місце і роль мотивації і матеріального стимулювання праці як умови і фактору підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження є система економічних відносин і процесів, що формують підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, а також умови, в яких можливе їх ефективне функціонування.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних підходів та економічно-організаційних заходів щодо підвищення ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах.

Методологія та методи дослідження. Теоретико-методологічна і методична основа дослідження побудована на діалектичному методі пізнання та законах економічної теорії. В роботі використано системний аналіз і комплексний підхід до розв'язання складних проблем організаційно-економічних основ підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств. Стосовно аналізу окремих явищ і процесів були використані такі методи дослідження: аналізу й синтезу (при дослідженні тенденцій розвитку, умов і факторів підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); монографічний (узагальнення досвіду роботи передових господарств); розрахунково-конструктивний та порівняння (визначення окремих параметрів розвитку підприємств і галузей); економіко-статистичний, статистичних групувань, середніх величин (аналіз факторів формування механізму управління, дослідження залежності результатів господарювання товаровиробників від ступеня узгодженості економічних інтересів власників, підприємців-орендаторів, працівників); кореляційно-регресійного аналізу (з метою вивчення зв'язків і залежностей впливу різних факторів на формування результативних показників діяльності сільськогосподарських підприємств); графічний (для наглядного зображення отриманих розрахункових результатів); та ін.

Інформаційною базою дослідження стали закони України, укази Президента України, постанови Уряду, інші нормативні акти, офіційні матеріали Державного комітету статистики України і Головного управління статистики у Сумській області, річні звіти сільськогосподарсь-ких підприємств, результати особистих досліджень автора, матеріали періодичних видань і спеціальна література й інші джерела.

Наукова новизна одержаних результатів базується на сукупності наступних результатів теоретичного, методичного та практичного характеру, а саме: вперше:

- обґрунтовано концептуальний підхід щодо формування організаційно-економічних основ підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, що ґрунтується на врахуванні регіональних особливостей і умов функціонування різних організаційно-правових форм підприємств і наслідків впливу зовнішніх і внутрішніх факторів дії на виробничу систему та застосування якого сприяє гармонізації інтересів учасників відтворювального процесу;

удосконалено:

- методи і прийоми аналізу прибутковості і рентабельності сільськогосподарсь-ких підприємств, що, на відміну від існуючих, ґрунтуються на виявленні, систематизації і оцінці впливу різних факторів (регіональні зональні особливості, організаційно-правові форми, галузева структура і спеціалізація, розмір землекористування, рівень концентрації і інтенсивності виробництва) на кінцеві результати господарювання, застосування яких дозволяє забезпечити комплексність та системність аналізу;

- підходи до визначення розміру орендної плати, що полягають в обґрунтуванні доцільності доведення його в середньостроковій перспективі до 10 % вартості земельного паю, та застосування яких забезпечить стале землекористування;

- теоретичні питання мотивації і матеріального стимулювання праці в сільськогосподарських підприємствах в контексті ринкових умов їх господарювання, що базуються на використанні колективно - договірної системи оплати праці за кінцеві результати роботи;

дістали подальшого розвитку:

- наукові основи формування та сутності економічного механізму, який розглядається як сукупність зовнішніх і внутрішніх важелів та стимулів впливу на виробничу систему та взаємодія яких забезпечує отримання високого економічного ефекту;

- напрями і підходи до формування цінової політики з урахуванням еквівалентного міжгалузевого товарообміну, сутність яких полягає у врахуванні досвіду регулятивної аграрної політики розвинутих країн та створенні умов для прибуткової і рентабельної діяльності сільськогосподарських підприємств, достатньої для нормального функціонування відтворювального процесу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні рекомендацій по вдосконаленню організаційно-економічних основ підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств. Цінність виконаного дослідження полягає у тому, що окремі результати дисертаційної роботи прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації (довідка № 01-01/1766 від 14.09. 2010 р.), управлінням агропромислового розвитку Тростянецької РДА (довідка № 05/ 149 від 19.08.2010 р.) та управлінням агропромислового розвитку Липоводолинської РДА (довідка № 07/182 від 21.09. 2010 р.). Конкретні пропозиції, щодо колективно-договірної організації оплати праці з урахуванням кінцевих результатів роботи прийнято та впроваджено у господарську діяльність СЗАТ «Маяк» Тростянецького району (довідка №135 від 10.08. 2010 р.). З метою подальшого розвитку молочної галузі ТОВ «Беєве» Липоводолинського району обґрунтовано організаційні заходи та розроблено бізнес-проект «Молоко» (довідка № 119 від 25.08. 2010 р.).

Крім того, результати дисертаційної роботи використовуються у Сумському національному аграрному університеті при викладанні дисциплін «Економіка підприємств», «Економічний аналіз та АГД», «Фінансова діяльність суб'єктів господарювання» (довідка № 2583/1 від 13.09 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійного дослідження автора. Представлені у дисертаційній роботі результати наукових досліджень отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались автором і отримали позитивну оцінку на наукових конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансово - кредитний механізм функціонування аграрного комплексу» (м. Харків, 2007 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, 2007 р.); Третьому Міжнародному форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків, 2008 р.); Двенадцатой международной научно - производственной конференции «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (м. Бєлгород, Росія, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування конкурентоздатності підприємств АПК» (м. Полтава, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики» (м. Харків 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України» (м. Харків 2008 р.), а також на щорічних науково - практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів СНАУ(м. Суми, 2004 - 2010 рр.);

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження, що виносяться на захист опубліковані у 15 одноосібних наукових працях, загальним обсягом 3,26 ум. друк. арк., з них 9 - у фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел, що налічує 197 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 254 сторінки комп'ютерного тексту, основний зміст викладено на 207 сторінках. Робота містить 35 таблиць, 21 рисунок та 27 додатків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання, предмет і об'єкт, зазначені методи дослідження, визначено наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів, наведено зв'язок з науковими програмами та інформаційну базу дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження організаційно-економічних засад ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств» розглянуто теоретичні основи економічного механізму сільськогосподарських підприємств, фактори впливу на ефективність їх функціонування та державну регулятивну аграрну політику в контексті світового досвіду, викладено методичні підходи, щодо оцінки ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств.

Розробка високоефективного економічного механізму підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах господарювання вимагає чіткого з'ясування його економічної сутності, структури, взаємозв'язку з іншими економічними категоріями. У спеціальній економічній літературі немає однозначного тлумачення сутності економічного механізму. Досить часто дослідники використовують це поняття, не розкриваючи його сутності та взаємозв'язку з іншими економічними категоріями. Економічний механізм є досить складною сукупністю регуляторів, за допомогою яких реалізуються складові загальнодержавної та ринкової політики.

Отже економічний механізм має визначатися в першу чергу як об'єктивне поєднання та обґрунтоване співвідношення ринкового і державного регулювання економіки, в ролі якого і виступає економічний механізм. Економічний механізм автор розглядає як сукупність зовнішніх і внутрішніх важелів та стимулів впливу на виробничу систему та взаємодія яких забезпечує отримання високого економічного ефекту. На мікрорівні економічний механізм має свої специфічні особливості. Крім природно-кліматичних факторів важливе значення має і те, що учасниками відтворювального процесу в сільськогосподарських підприємствах є три суб'єкти: власник земельної ділянки (паю), орендар-підприємець і працівник. Тому економічний механізм має бути спрямований перш за все на гармонізацію економічних інтересів учасників відтворювального процесу.

В роботі доведено, що в економічному механізмі сільськогосподарських підприємств слід виділяти дві економічні підсистеми: зовнішню та внутрішню. Зовнішнє економічне середовище формується і функціонує між державними структурами і сільськогосподарськими підприємствами (цінова політика і еквівалентність товарообміну, податкова система, фінансово-кредитний механізм, система страхування) та впливає на аграрний сектор економіки в цілому і на кожне сільськогосподарське підприємство як на самостійну його складову. Зовнішнє економічне середовище находить свій прояв в державній регулятивній аграрній політиці. В свою чергу, внутрішнє економічне середовище включає організаційно-правову форму підприємства, бізнес планування, орендні відносини, госпрозрахунок. Тобто, економічний механізм варто розглядати з позицій так званих сфер регулювання, а саме зовнішнього та внутрішнього середовища.

В роботі наголошується, що найбільш проблемною із складових аграрної реформи залишається формування цінового механізму. Низька економічна результативність ринкових трансформацій в аграрному секторі є наслідком відсутності стратегій і належної організації міжгалузевих відносин за допомогою економічних регуляторів і ефективних форм державної підтримки. Узагальнення досвіду регулятивної аграрної політики розвинутих країн свідчить, що використання різних форм державної підтримки є необхідним закономірним джерелом формування доходів сільськогосподарських товаровиробників.

У другому розділі «Оцінка ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств» досліджено актуальні аспекти трансформації форм власності та формування сільськогосподарських підприємств ринкового типу з урахуванням природно-кліматичних умов Сумської області, проведено оцінку стану та тенденцій їх розвитку, узагальнено умови і фактори підвищення ефективності.

Ринкова трансформація економіки зумовила необхідність адекватної земельної і господарської реформи в аграрному секторі. За результатами паювання 280,1 тис. громадян Сумської області набули право на земельну частку (пай), яка в середньому по області становить 3,88 га. В процесі реструктуризації колгоспів і радгоспів, а потім КСП склалася значна різноманітність господарських структур. Існують різні точки зору щодо порівняльної ефективності функціонування окремих форм підприємств. Окремі автори без достатніх наукових досліджень віддають перевагу формуванням, які ґрунтуються на приватній власності на землю і майно та на колективних формах організації виробництва. Наші дослідження не дають підстав для такого висновку. В Сумській області, як і в Україні в цілому, в одні роки кращі результати господарської діяльності мають приватні підприємства (ПСП), в інші - господарські товариства або сільськогосподарські виробничи кооперативи. При цьому слід мати на увазі, що кооперативи мають більш високу питому вагу продукції тваринництва в структурі грошової виручки. Ефективність визначається не організаційно-правовою формою підприємства, а системою менеджменту та внутрішньогосподарських відносин, які формуються в самих сільськогосподарських підприємствах.

Дослідження підтвердили, що ринкові трансформації супроводжувалися руйнацією матеріально-технічного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Відбувається спрощення технологій та зниження продуктивності землі і худоби, від чого ефективність сільськогосподарського виробництва знижується. Підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств залишається комплексною проблемою, яка є результатом впливу на виробничу систему багатьох умов і факторів об'єктивного і суб'єктивного порядку.

Незважаючи на те, що природний потенціал області сприятливий в цілому для ведення сільськогосподарського виробництва, при організації відтворювального процесу слід мати на увазі, що суттєва зональна відмінність в природно-кліматичних умовах і якості ґрунтів впливає на результати господарювання (табл. 1).

Амплітуда коливань досліджених показників є суттєвою: вони стосуються розмірів землекористування, навантаження ріллі на одного середньорічного працівника, рівня інтенсивності і результатів господарювання. Все це має враховуватися при оподаткуванні підприємств, ціновій політиці, державній підтримці, розробці інвестиційних програм і проектів тощо.

Таблиця 1 Основні показники функціонування сільськогосподарських підприємств за агрокліматичними зонами в Сумській області, 2008 р.

Загальновідомо, що посилення концентрації виробництва робить позитивний вплив на результати господарської діяльності. Цей висновок підтверджується і результатами групування сільськогосподарських підприємств Сумської області (табл. 2.).

Дослідження показали, що найбільш чисельною за площею ріллі є перша група, яка охоплює 129 господарств. Відмінною рисою цієї групи є екстенсивний характер ведення виробництва. Цей висновок підтверджується як факторіальними, так і результативними показниками. В господарствах цієї групи самі низькі показники виробничих витрат і грошової виручки на один га ріллі, а також від'ємні показники прибутковості і рентабельності. Посилення концентрації супроводжується підвищенням інтенсивності і ефективності виробництва. Ця закономірність чітко простежується від групи до групи. Підприємства другої групи з площею ріллі від 1001 до 2000 га ріллі, як і підприємства першої групи, є збитковими (-4,4 %). Підприємства трьох інших груп є прибутковими і рентабельними. Слід також підкреслити, що найбільш високі показники мають підприємства четвертої групи з площею ріллі від 3001 до 4000 га. Дослідження дали підстави для висновку про те, що посилення концентрації виробництва супроводжується підвищенням питомої ваги продукції тваринництва в грошовій виручці. Це свідчить про те, що у великих за розмірами підприємствах в більшій мірі збереглися галузі тваринництва.

Більш виразно посилення концентрації супроводжується підвищенням інтенсивності і ефективності сільськогосподарського виробництва при групуванні сільськогосподарських підприємств, які розташовані в межах однієї природно-кліматичної зони. В даному випадку в значній мірі виключається вплив природно-кліматичного фактору. Результати дослідження дозволяють зробити узагальнюючий висновок про те, що деконцентрація виробництва, як чинник ефективного ведення сільського господарства, спростовується світовим і вітчизняним досвідом.

Таблиця 2 Вплив концентрації на ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах Сумської області, 2008 р.

*До складу групи входять підприємства, які в своєму складі не мають ріллі.

В сільськогосподарських підприємствах Сумської області, як і в Україні в цілому, спостерігаються небажані зміни в галузевій структурі виробництва. Насамперед, це обумовлено стрімким скороченням виробництва продукції тваринництва, яке в свою чергу залежить від платоспроможності населення. Розвиток підприємств поступово орієнтується на рослинницький виробничий напрямок, що є вкрай негативною тенденцією. Цей висновок підтверджується виконаним в дисертаційному дослідженні групуванням сільськогосподарських підприємств Сумської області за питомою вагою продукції тваринництва в структурі грошової виручки.

Дослідження умов та врахування лише обмеженого кола факторів дали підстави зробити висновок, що проблема підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств носить комплексний характер. Ступінь впливу досліджуваних факторів на економічну ефективність підприємств є різною. В роботі наголошується, що яким би сильнодіючим не був би той чи інший фактор, позитивний кінцевий результат господарювання забезпечується внаслідок їх сукупної дії.

У третьому розділі «Шляхи вдосконалення організаційно-економічних основ підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств» обґрунтовано організаційно-економічні засади подальшого розвитку і підвищення ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах, основними з яких є: управління витратами, удосконалення орендних відносин та системи мотивації і матеріального стимулювання праці.

Оскільки рентабельність є узагальнюючим показником результативності господарювання, який акумулює в собі також і вплив зовнішніх чинників, то для повноти аналізу прояву стимулюючої функції ринку варто розглядати і ті показники, які формуються переважно під дією внутрігосподарських факторів. Поза всяким сумнівом одним із основних показників в такому аналізі буде собівартість одиниці продукції. Опосередковано собівартість залежатиме і від зовнішніх факторів, проте, визначальну роль при формуванні її розміру матиме все ж внутрішня політика підприємства. Дані, які отримані в результаті дисертаційного дослідження, свідчать про стійку тенденцію підвищення собівартості всіх видів сільськогосподарської продукції. При цьому по деяких видах продукції підвищення становить три-чотири рази. На сьогоднішній день, за результатами аналізу внутрішньогосподарських відносин в сільськогосподарських підприємствах Сумської області можна констатувати їх незадовільний стан, що закономірно знаходить відображення на рівні дохідності таких підприємств. Там, де ця проблема успішно вирішується підприємства мають високий рівень рентабельності і прибутковості. Ця теза підтверджується досвідом роботи передових господарств. Суттєвих відмінностей в рівнях собівартості продукції за основними організаційно-правовими формами не виявлено. Результати дослідження, що отримані при здійсненні групування сільськогосподарських підприємств Сумської області за організаційно-правовими формами господарювання підтверджують тезу про те, що вирішальним в відтворювальному процесі є не форма власності і організаційно-правова форма підприємства, а система менеджменту. В своєму дослідженні автор виходить з того, що кожне сільськогосподарське підприємство для того, щоб утриматися на ринку, змушене постійно контролювати свою господарську діяльність, весь час намагаючись займатися пошуком додаткових резервів зниження собівартості продукції.

Сталість і ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств в значній мірі визначається станом орендних відносин. Розвиток орендних відносин в Україні пов'язаний з цілим рядом невирішених проблем. Це стосується, перш за все, термінів оренди землі, розміру орендної плати, цін на продукцію і послуги, які використовуються при оцінці натуральної частини орендної плати тощо. Побудова оптимальної моделі орендних відносин можлива лише при повній гармонізації економічних інтересів суб'єктів цих відносин, тобто, орендодавця і орендаря. А це можливо лише за умов довгострокової оренди. В 2008 р. в сільськогосподарських підприємствах області орендна плата складала 128 грн. (1,2% від грошової оцінки землі) і коливалася в широкому діапазоні - від 29 до 661 грн. зазначимо, що і в 2009р. її розмір та співвідношення не зазнало значних змін. Величина орендної плати зазнає впливу цілого ряду умов і факторів. Перш за все це стосується природних умов. Сумська область в цьому відношенні має суттєві відмінності по окремим зонам. Виявлена значна диференціація розміру орендної плати в розрізі окремих підприємств: співвідношення показників мінімальної і максимальної орендної плати в Лісостеповій зони складає 1 : 12,7, а в зоні Полісся - 1 : 22,8. Значна амплітуда коливань орендної плати спостерігається по окремих адміністративних районах. Дослідженнями було встановлено, що суттєвих відмінностей в розмірах орендної плати за організаційно-правовими формами не спостерігається.

В якості важливого чинника формування належного рівня орендної плати виступає концентрація виробництва. З метою виявлення впливу концентрації сільськогосподарського виробництва на розмір орендної плати було здійснено групування сільськогосподарських підприємств Сумської області за розмірами ріллі у розрахунках на одне господарство (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Амплітуда коливань розміру орендної плати в сільськогосподарських підприємствах Сумської області з різною площею орендованих земель, 2008 р.

Дослідження показали, що найменшою за кількістю підприємств є четверта група, що охоплює лише 50 сільськогосподарських підприємства (14,5% загальної кількості), які водночас є найбільш крупними. В середньому на таке підприємство припадає 5720 га ріллі. Характерною рисою їх господарської діяльності є інтенсивний тип розширеного відтворення. Величина орендної плати на 1 га ріллі складає 144 грн., що більше середньообластного показника на 12,5%. В сільськогосподарських підприємствах цієї групи найбільш високе співвідношення орендної плати до грошової оцінки землі - 1,4%, однак воно є нижчим від законодавчо встановленого.

На підставі проведених досліджень дійшли висновку про те, що при діючих цінах на зерно та ведення відтворювального процесу орендна плата повинна бути не менш як 10 % від грошової оцінки землі. В роботі наголошується, що такий розмір орендної плати слід розглядати як середньострокову перспективу, що сформує підґрунтя для розв'язання питання про довгострокову оренду. економічний аграрний орендний

Проведені дослідження свідчать, що в умовах ринкової трансформації аграрної економіки України рівень і структуру доходів сільського населення значною мірою визначають їх грошові надходження від реалізації товарної продукції, виробленої в особистих селянських господарствах і доходи від власності на землю та майно колишніх КСП. Тому здійснення державою заходів щодо підтримки само зайнятості селян і сприяння збільшенню їх доходів за землю й майнові паї відображають специфіку національної моделі регулювання доходів сільського населення. Вивчення досвіду розвинутих країн, дає підстави для ствердження, що вирішальне значення належить саме якості робочої сили і мотивації ефективної праці. Такий підхід замінив старі пріоритети, засновані лише на накопиченні матеріального багатства.

Дослідження показали, що величина заробітної плати, з одного боку, є похідною від рівня продуктивності праці і рівня розвитку економіки підприємства в цілому, а, з іншого боку, вона є важливим чинником впливу на результативні показники діяльності сільськогосподарських підприємств. Цей висновок підтверджується групуванням сільськогосподарських підприємств Сумської області (табл. 3).

Таблиця 3 Вплив рівня середньомісячної заробітної плати на ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах Сумської області, 2008 р.

Самою багаточисельною є перша група, яка охоплює переважно сільськогосподарські підприємства Поліської зони та включає 101 підприємство (29,4 %), в яких середньомісячна зарплата (389 грн.) не досягала рівня мінімальної (співвідношення 1:0,73). В другій групі середньомісячна заробітна плата перевищувала мінімальну на 14,2 %, а в третій і четвертій - відповідно в 1,5 і 2,2 рази. Простежується залежність середньомісячної заробітної плати від рівня концентрації виробництва як за площею ріллі на одне господарство, так і за розміром грошової виручки. В підприємствах четвертої групи в порівнянні з першою групою показники рівня концентрації є вищими відповідно в 2,2 і 3,8 рази, а середньомісячна заробітна плата - в три рази. Також встановлено вплив на середньомісячну заробітну плату рівнів інтенсивності виробництва і продуктивності праці.

З урахуванням світового і вітчизняного досвіду на прикладі СЗАТ «Маяк» Тростянецького району розроблено та впроваджено проект колективно-договірної організації оплати праці з урахуванням кінцевих результатів роботи. Організація будь-якої конкретної праці здійснюється завжди в певній суспільній формі, під якою розуміють систему відносин з приводу використання живої праці. Як система в цілому, вона повинна не тільки сприяти ефективному використанню ресурсів і робочого часу, але і створювати сприятливі умови для функціонування робочої сили, розвитку колективізму в праці, підвищення трудової та технологічної дисципліни.

Організаційна складова запропонованого проекту передбачає формування постійного трудового колективу, обґрунтування виробничої програми, розрахунок річного тарифного фонду оплати праці, побудову шкали доплати за продукцію з урахуванням планованих рівнів молочної продуктивності, розрахунок первісних акордних розцінок і побудову шкали прогресивно зростаючих акордних розцінок, що детально викладено в дисертаційній роботі. Результати від впровадження даного проекту представлено в (табл. 4).

Таблиця 4 Економічна ефективність впровадження колективно - договірної системи оплати праці в молочному скотарстві в СЗАТ «Маяк» Тростянецького району Сумської області

Встановлено, що така система оплати праці буде сприяти підвищенню колективної відповідальності за кінцеві результати роботи, поєднає особисті інтереси із завданнями відродження, подальшого розвитку і підвищення ефективності галузі.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та розв'язання наукового завдання щодо вдосконалення організаційно-економічних основ підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, що базується на врахуванні регіональних особливостей і умов функціонування різних організаційно-правових форм підприємств, а також охоплює зовнішні та внутрішні фактори дії на виробничу систему. За результатами дисертаційної роботи зроблено наступні висновки:

1.У процесі вивчення наукових праць та здійснених теоретичних узагальнень було виявлено, що не існує однозначного тлумачення сутності економічного механізму. Запропоновано економічний механізм розглядати як сукупність зовнішніх і внутрішніх важелів та стимулів впливу на виробничу систему та взаємодія яких забезпечує отримання високого економічного ефекту. В економічному механізмі сільськогосподарських підприємств слід виділяти дві підсистеми: зовнішнє економічне середовище, яке формується і функціонує між державними структурами і сільськогосподарськими підприємствами та внутрішнє економічне середовище. Тобто, економічний механізм варто розглядати з позицій так званих сфер регулювання.

2. Вивчення світового досвіду діяльності аграрних підприємств показало, що удосконалення ціноутворення з урахуванням еквівалентного міжгалузевого товарообміну є центральною складовою державної регулятивної аграрної політики. Низька економічна результативність ринкових трансформацій в аграрному секторі є наслідком відсутності стратегій і належної організації міжгалузевих відносин за допомогою економічних регуляторів і ефективних форм державної підтримки. Узагальнення досвіду регулятивної аграрної політики розвинутих країн свідчить, що використання різних форм державної підтримки є необхідним закономірним джерелом формування доходів сільськогосподарських товаровиробників.

3. Узагальнення досвіду дозволило обґрунтувати та запропонувати концептуальний підхід формування економічного механізму підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, що охоплює зовнішні (ціноутворення, еквівалентний міжгалузевий товарообмін, державна підтримка) і внутрішні (механізм мотивації праці, управління витратами, орендна плата) важелі і сприяє гармонізації економічних інтересів учасників відтворювального процесу.

4. Дослідження показали, що прибутковість і рентабельність господарської діяльності сільськогосподарських підприємств визначається багатьма умовами і факторами. Встановлено, що природні умови в межах двох зон Сумської області суттєво впливають на результати господарювання. По рівню інтенсивності використання землі, прибутковості і рентабельності сільськогосподарські підприємства Лісостепової зони мають переваги в порівнянні з господарствами Полісся: в 2008 р. перші були прибутковими (рівень рентабельності 5,3 %), другі - збитковими (рівень збитковості 6,5 %). На підставі комплексного аналізу виявлено організаційно - економічні фактори підвищення прибутковості і рентабельності сільськогосподарських підприємств, серед яких: регіональні зональні особливості, організаційно - правові форми, галузева структура і спеціалізація, розмір землекористування, рівень концентрації і інтенсивності виробництва. Доведено, що при здійсненні науково - обґрунтованої зональної і господарської спеціалізації, створенні належного ресурсного потенціалу сільськогосподарські підприємства зможуть вести інтенсивне і високоприбуткове виробництво.

5. Посилення концентрації супроводжується підвищенням інтенсивності і ефективності виробництва. Найбільш високі показники мають підприємства з площею ріллі від 3000 до 4000 га. Посилення концентрації супроводжується також підвищенням питомої ваги продукції тваринництва в структурі грошової виручки. Це свідчить про те, що в крупних підприємствах в більшій мірі збереглися галузі тваринництва. Групування сільськогосподарських підприємств Сумської області за розміром грошової виручки на одне підприємство підтверджує висновок про те, що найбільш інтенсивними і ефективними є крупні підприємства, в яких обсяг грошової виручки на одне підприємство перевищує 10 млн. грн. Ці підприємства мають найбільші розміри землекористування - в середньому 4240 га сільськогосподарських угідь і 3941га ріллі, саму високу питому вагу продукції тваринництва в структурі грошової виручки (40,5 %) і найвищий рівень рентабельності (6,6 %). Позитивний вплив концентрації виробництва підтверджується і досвідом передових господарств.

6. Дослідженнями встановлено, що в економічній літературі домінує точка зору, відповідно до якої приватні сільськогосподарські підприємства (ПСП) мають незаперечні переваги перед товариствами з обмеженою відповідальністю і виробничими кооперативами відносно кінцевих результатів господарської діяльності, і робиться висновок про поширення цієї організаційно-правової форми господарювання. Наші дослідження про порівняльну економічну оцінку різних організаційно-правових форм, як в цілому по Україні, так і по Сумській області не підтверджують цю гіпотезу. Має місце стійка тенденція коливань рівня рентабельності по окремим рокам і різним організаційно-правовим формам: в одні роки, більш високий рівень рентабельності мають приватні підприємства (ПСП), в інші - товариства або виробничі кооперативи. В той же час на протязі 2000 - 2008 рр. виробничі кооперативи мають найнижчу собівартість одиниці продукції по двух основних ринкових продуктах - зерну і молоку. Слід також мати на увазі, що виробничі кооперативи мають більш високу питому вагу продукції тваринництва в структурі грошової виручки, вони в більшій мірі зберегли від руйнації галузь тваринництва в порівнянні з іншими організаційно - правовими формами.

7. Виконані дослідження підтвердили, що в системі орендних відносин вирішальну роль відіграє розмір орендної плати. В сільськогосподарських підприємствах Сумської області в 2008 р. розмір орендної плати в розрахунку на 1га ріллі складав 139 грн. з коливаннями по окремим підприємствам від 29 грн. до 661 грн. (співвідношення 1: 22,8). Відношення орендної плати до грошової оцінки землі в середньому по сільськогосподарських підприємствах області було на рівні 1,2% з коливаннями по окремих адміністративних районах від 0,3 % (Ямпільський район) до 1,6 % (Краснопільський район). В результаті дослідження дійшли висновку, що в Україні має бути розроблена концепція поетапного переходу до законодавчого затвердження орендної плати на рівні не менш ніж 10 % від грошової оцінки землі. Тільки за таких умов можливо вирішити завдання переходу до довгострокової оренди і формування сталого землекористування.

8. Досвід розвинутих країн, особливо тих, що здійснили свого часу економічний прорив, є свідченням вирішального значення в підвищенні ефективності виробництва саме якості робочої сили і мотивації ефективної праці. Отримані результати дисертаційного дослідження показали, що спостерігається значна амплітуда коливань середньомісячної заробітної плати по окремих областях, районах і підприємствах. Цей висновок підтверджується групуванням сільськогосподарських підприємств Сумської області за рівнем середньомісячної заробітної плати. Так, в 2008 р. з 344 підприємств в 101 (29,4 %) вона складала 589 грн., тобто була на рівні мінімальної. В окремих районах Сумської області (Середино - Будський, Ямпільський) її розмір не досягає 500 грн., що на 12-17 % нижче мінімальної. Проведене дослідження підтверджує взаємозв'язок матеріального стимулювання праці і результативних показників господарської діяльності підприємств. В кожній наступній групі чітко простежується тенденція підвищення ефективності використання землі і продуктивності праці. Виконані емпіричні дослідження в СЗАТ «Маяк» Тростянецького району Сумської області підтвердили доцільність та ефективність застосування колективно - договірних форм і систем оплати праці за кінцеві результати роботи.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Довжик О. О. Оплата праці, як елемент відтворення робочої сили / О. О. Довжик // Вісник СНАУ: Серія: «Фінанси та кредит». - 2002. - №2. - С. 228 - 230.

2. Довжик О. О. Місце класифікації в управлінні витратами / О. О. Довжик // Вісник ХНАУ: Серія: «Економіка АПК і природокористування». - 2004. - №10. - С. 221 - 231.

3. Довжик О. О. Економічний механізм підвищення ефективності молочного скотарства в Україні / О. О. Довжик // Вісник ХНАУ: Серія: «Економіка АПК і природокористування». - 2007. - №6. - С. 250 - 260.

4. Довжик О. О. Матеріальне стимулювання праці в умовах ринкового механізму господарювання / О. О. Довжик // Вісник ХНАУ: Серія: «Економіка АПК і природокористування». - 2007. - №8. - С. 109 - 116.

5. Довжик О. О. Економічний механізм підвищення ефективності реформованих сільськогосподарських підприємств / О. О. Довжик // Вісник ХНАУ: Серія: «Економіка АПК і природокористування». - 2007. - №9. - С. 129 - 136.

6. Довжик О. О. Концентрація виробництва як фактор підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств / О. О. Довжик // Вісник ХНТУСГ: Серія: «Економіка АПК і природокористування». - 2007. - №64. - С. 63 - 67.

7. Довжик О. О. Напрями підвищення прибутковості і рентабельності сільськогосподарських підприємств / О. О. Довжик // Вісник ХНАУ: Серія: «Економіка АПК і природокористування». - 2008. - №3. - С. 333 - 343.

8. Довжик О. О. Економічний механізм мотивації і матеріального стимулювання праці у сільськогосподарських підприємствах / О. О. Довжик // Вісник ХНАУ: Серія: «Економіка АПК і природокористування». - 2008. - №9. - С. 279 - 287.

9. Довжик О. О. Економічний механізм функціонування сільсько-господарських підприємств / О. О. Довжик // Вісник СНАУ: Серія: «Фінанси та кредит». - 2010. - №2. - С. 194 - 200.

В інших наукових виданнях:

10. Довжик О. О. Класифікація виробничих витрат / О. О. Довжик // Матеріали науково - практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ, (Суми, 6 - 22 квітня 2004 р.). - Суми: ВАТ «СОД», видавництво «Козацький вал». - 2004. - С.419 - 420.

11. Довжик О. О. Механізм підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств / О. О. Довжик // Матеріали до ІІІ Міжнародного форуму молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи» (Харків, 15-16 травня 2008 р.). - Т. 1. - Харків: ХНТУСГ, 2008. - С.186 - 188.

12. Довжик О. О. Сучасний стан і тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств / О. О. Довжик // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Формування конкурентоздатності підприємств АПК» (Полтава, 21-22 травня 2008 р.). - Полтава: Довкілля-К, 2008. - С.59 - 62.

13. Довжик О. О. Адаптація аграрного сектору України до умов СОТ / О. О. Довжик // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики», (Харків, 22 - 23 травня 2008 р.). - Х.: ФОП Александрова К.М. - С. 45 - 48.

14. Довжик Е.А. Государственная поддержка сельскохозяйственных предприятий в Украине /Е. А. Довжик // Материалы ХІІ международной научно-производственной конференции «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения», (Белгород, 19-23 мая, 2008 г.). - Белгород: издательство Белгородской ГСХА. - 2008 - С.288.

15. Довжик О. О. Ціновий механізм і паритетність товарообміну в АПК / О. О. Довжик // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України», (Харків, 20 - 21 листопада 2008 р.). - Харків: видавництво ХНАУ, 2008. - С. 58 - 60.

Анотація

Довжик О.О. Організаційно-економічні основи підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Сумський національний аграрний університет, Суми, 2011.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню організаційно-економічних основ підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств. Досліджено теоретико-методологічні основи формування і функціонування економічного механізму господарювання, зокрема, суть та складові економічного механізму, ціноутворення та еквівалентність міжгалузевого товарообміну, державна регулятивна аграрна політика в контексті світового досвіду. Узагальнено досвід трансформації форм власності (в тому числі і земельних відносин) та формування сільськогосподарських підприємств ринкового типу з урахуванням особливостей окремих регіонів. Проаналізовані тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств в умовах економічних трансформацій і формування ринкового середовища. На підставі комплексного аналізу виявлені умови і основні фактори підвищення прибутковості і рентабельності сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовані концептуальні положення гармонізації економічних інтересів учасників відтворювального процесу. Сформульовані окремі положення удосконалення орендних відносин і визначення розміру орендної плати як умови формування сталого землекористування. Розроблені і обґрунтовані пропозиції щодо управління витратами, як важливого чинника підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств. Виявлено місце і роль механізму мотивації і матеріального стимулювання праці як умови і фактору підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств.

Ключові слова: економічні трансформації, економічний механізм, цінова політика, міжгалузевий товарообмін, земельні відносини, мотивація і матеріальне стимулювання праці.

Аннотация

Довжик Е.А. Организационно-экономические основы повышения эффективности функционирования сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Сумской национальный аграрный университет, Сумы, 2011.

Диссертационная робота посвящена исследованию организационно-экономических основ повышения эффективности сельскохозяйственных предприятий. Исследовано теоретико-методологические основы формирования и функционирования экономического механизма хозяйствования, в частности, сущность и составляющие экономического механизма, ценообразование и эквивалентность межотраслевого товарообмена, государственная регулятивная аграрная политика в контексте мирового опыта. Экономический механизм является очень сложной совокупностью регуляторов, с помощью которых реализуются составляющие общегосударственной и рыночной политики. В рыночных условиях он обеспечивает органическое единство саморегулируемых рычагов, интересов и стимулов воздействия на производственную систему с целью достижения предприятием високих результатов хозяйственной деятельности.