Організаційно-економічні складові створення виробничих кластерів (на прикладі підприємств Українського Придунав'я)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

Організаційно-економічні складові створення виробничих кластерів (на прикладі підприємств Українського Придунав'я)

Сілічєва Наталія Євгенівна

Одеса 2010

 Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Ковальов Анатолій Іванович, Одеський державний економічний університет, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти доктор економічних наук, доцент Дубницький Володимир Іванович, Донецький економіко-гуманітарний інститут, проректор з наукової роботи кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Лазарєва Євгенія В'ячеславівна, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних Досліджень НАН України

Захист відбудеться “ 14 ” травня 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 в Одеському державному економічному університеті за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8, ауд. 217 З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8. Автореферат розісланий “ 6 ” квітня 2010 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.О. Гродзинська

1. Загальна характеристика роботи

кластер конкурентоспроможність виробничий

Процеси економічної кластеризації є закономірним етапом та чинником об'єктивного розвитку ринкових систем. Успішне функціонування кластерів - територіально-галузевих об'єднань підприємств - є передумовою і важелем підвищення продуктивності праці та результативності підприємницької діяльності економічних суб'єктів. У свою чергу економічний розвиток підприємств залежить насамперед від їх конкурентоспроможності. Кластери визнаються у світі як найбільш ефективний метод підйому економіки підприємств на визначеній території, тому що дозволяють оптимально врахувати та використовувати їх природні й історичні особливості, технічний і кадровий потенціал. Найбільш повна і точна відповідь на питання про джерела й фактори економічного зростання на мікроекономічному рівні дає теорія кластерної взаємодії підприємств. Кластерна концепція фокусується на зв'язках і взаємозалежності між підприємствами, об'єднаними в мережеву інноваційну структуру для виробництва продукції та послуг.

Актуальність теми. Сучасний розвиток економічної системи України характеризується значними змінами в організації виробництва, що є основою для активного формування нового типу економічних відносин між економічними суб'єктами, а також розвитку нових механізмів реалізації їх економічних інтересів. Важливим стає ефективне використання переваг суспільного поділу праці і запровадження інтенсивних форм організації інноваційних процесів, що веде до кластеризації економічних систем. Кластерні системи є втіленням унікальної комбінації наукових, виробничих і комерційних структур, що на основі використання переваг коопераційної взаємодії сприяють формуванню й ефективному використанню реальних конкурентних переваг окремих підприємств, галузей, національних економік в умовах посилення світового конкурентного протистояння. На етапі подолання кризових явищ в економіці України кластери можуть виступити ефективним інструментом інтенсифікації розвитку вітчизняного підприємництва і посилення ринкових позицій економічних суб'єктів. Практичне значення дослідження процесів економічної кластеризації полягає у визначенні основних рушійних сил розвитку сучасного підприємництва та механізму створення стратегічних і оперативно-тактичних переваг в умовах конкурентно напруженого ринкового простору. Виявлення позитивних і негативних суспільно-економічних наслідків залучення економічних суб'єктів до кластерів, що є об'єктивно обумовленою тенденцією розвитку підприємництва, а також розробка обґрунтованих стратегій формування кластерних об'єднань, є важливою умовою ефективного розвитку національної економічної системи України. Уперше феномен кластерів був досліджений А. Маршалом, але тільки аналіз конкурентних переваг М. Портера привернув увагу до концепції промислових кластерів. Кластерний підхід до вивчення економічних процесів формування конкурентоспроможності підприємств застосовується і в ряді інших теорій. Е. Лімер розглядав кластери з високим рівнем експорту при аналізі торгівлі на національному рівні. Кластеризація також використовувалася в розробках шведського вченого Е. Дахмена. На основі кластерів розроблена В. Фельдманом теорія розвитку конкурентоспроможності підприємств. У вітчизняній науковій літературі питання, пов'язані з принципами роботи кластерів, висвітлюються в роботах учених: В.Д. Базилевича, Б.В. Буркинського, З.С. Варналія, М.П. Войнаренка, Б.В. Губського, В.І. Дубницького, П.С. Єщенка, Я.А. Жаліла, М.І. Звєрякова, Б.Є. Кваснюка, А.І. Ковальова, С.Б. Колодинського, С.П. Кримського, Є.В. Лазарєвої, Д.Г. Лук'яненка, С.О. Маковецького, І.Р. Михасюка, А.І. Мокія, С.В. Мочерного, В.С. Новицького, Ю.М. Пахомова, О.В. Плотнікова, А.М. Поручника, О.І. Розенфельда, Є.В. Савельєва, В.Е. Савченка, В.Ф. Семенова, В.О. Сизоненка, С.І. Соколенка, А.С. Філіпенка, В.І. Чужикова, О.І. Шниркова та інших. Ця проблематика розглядається в дослідженнях багатьох зарубіжних авторів, зокрема в працях В. Бандурина, В. Гжегожа, С. Долгова, П. Жозета, Е. Леммера, Ж. Мингалевої, М. Кітіига, Дж. Клегга, В. Прайса, Д. Радеби, А. Ругмана, П. Самуельсона, Дж. Сороса, С. Ткачевої, Ю. Уеннопа, Д. Якобса, Л. Янга та інших. Разом із тим у вітчизняній науковій літературі ще не існує цілісного дослідження проблем економічної кластеризації підприємств, недостатньо розкрито причинно-наслідкові залежності та чинники формування і розвитку кластерних об'єднань підприємств, потребують подальшого визначення передумови ефективного функціонування кластерів, їх роль у посиленні конкурентних позицій економічних суб'єктів господарювання на ринку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану наукових досліджень Одеського державного економічного університету, зокрема здобувач брав участь у проведенні дослідних робіт за темами “Чинники та шляхи посилення конкурентоздатності і підвищення ефективності роботи підприємств в галузях народного господарства України” (державний реєстраційний номер 0107U011413) та “Оцінка та удосконалення рівня використання економічного потенціалу регіону” (державний реєстраційний номер 0108U011021). Особистий внесок автора полягає в дослідженні питань вивчення впливу чинників макро-, мезо- та мікроекономічного середовища на стан та розвиток мережі об'єднань виробничих підприємств у кластери.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці науково-методичних основ розвитку кластерних об'єднань підприємств та їх впровадженні на території Українського Придунав'я. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань: - дослідити складові створення та функціонування виробничих кластерів на території Українського Придунав'я; - здійснити аналіз передумов становлення об'єднань підприємств Українського Придунав'я щодо виявлення потенційних напрямків діяльності, інтегрованої у виробничих кластерах; - визначити критерії оцінювання результативності кластерних систем і економічної ефективності підприємств, залучених до кластерних об'єднань; - провести сегментацію виробничої сфери Придунав'я на базі аналізу інформації щодо мережевих промислових груп підприємств, перспективи створення яких існують в регіоні; - здійснити аналіз діяльності підприємств та інституцій, фінансованих бюджетними коштами, що має забезпечити оцінювання готовності й можливості навчання фахівців, необхідних для впровадження кластерних систем у Придунав'ї; - сприяти створенню інформаційно-аналітичної системи обслуговування учасників кластерних об'єднань підприємств, моніторингу процесу їхнього розвитку й поширенню позитивного досвіду; - розробити процедури внесення доповнень і змін до бюджетів району й області у зв'язку з упровадженням кластерних об'єднань підприємств Українського Придунав'я; - урахувати у змісті стратегічних програм соціально-економічного розвитку на найближчу і віддалену перспективу концепцію формування й розвитку регіональних інноваційних виробничих кластерних об'єднань підприємств; - спрогнозувати розвиток у регіоні й області мережевих промислових груп підприємств на середньострокову перспективу; Об'єктом дослідження є процеси формування і розвитку кластерних об'єднань підприємств Українського Придунав'я. Предметом дослідження є теоретичні засади, методичне забезпечення й практичні рекомендації щодо впровадження та розвитку кластерів серед підприємств Українського Придунав'я. Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи дослідження: кількісного вимірювання - кластерного аналізу підприємств та розпізнавання кластерів через аналіз “витрати-дохід” на основі програмної системи STATISTICA для підтвердження висновків аналізу розвитку підприємств регіону; порівняння - для визначення складу та зв'язків потенційних кластерів; формалізації - для розробки схеми класифікації базових стратегій розвитку кластерів; SWOT-аналізу - для якісного оцінювання чинників з огляду на кластерну концепцію розвитку підприємств регіону; дослідження конкурентної структури ринку та підприємств, що його створюють, - розрахунки концентрації ринку (CR) та індексу Гіршмана-Герфіндаля (HHI). Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові роботи вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі кластерних досліджень підприємств, стратегічного управління підприємствами й організаціями, теорії планування і прогнозування на основі методів кількісного та якісного аналізу. Інформаційною базою дослідження є фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних учених із питань підвищення конкурентоспроможності підприємств за допомогою кластерних систем, матеріали періодичних видань, довідкова література, статистичні дані розвитку підприємств Одеської області, матеріали, зібрані здобувачем під час проведення дослідження підприємницької діяльності економічних суб'єктів Українського Придунав'я.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні й розробці пропозицій щодо впровадження кластерних систем серед підприємств Українського Придунав'я з метою підвищення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання регіону. Основні результати, що становлять наукову новизну та отримані в ході вирішення завдань, поставлених у дисертаційній роботі, полягають у наступному: вперше: - запропоновано методичний підхід до кластеризації промислових підприємств, основами якого є виконання інформаційно-аналітичної функції, що забезпечує моніторинг процесу розвитку і впровадження кластерів серед підприємств регіону; удосконалено: - теоретико-методичний підхід щодо сприяння інноваційно-технологічним процесам об'єднання підприємств із метою проведення ґрунтовних досліджень із формування у підприємств найбільш перспективних напрямків розвитку нових виробничих структур та визначення моделі стимулювання розвитку кластерів; - організаційні підходи щодо розвитку інституційної мережі підприємств, об'єднаних у виробничі кластери, упроваджені в загальну структуру на рівні мезоінтеграції, що дає можливість гармонізувати відносини між учасниками кластера; - процес оцінювання конкурентоспроможності підприємств регіону та запропоновані складові впровадження кластерних систем серед суб'єктів господарювання, що надає можливість вчасно корегувати втілення кластерних стратегій розвитку; набуло подальшого розвитку: - ранжування підприємств регіону за основними складовими рівня їх конкурентоспроможності, що забезпечує вибір перспективних напрямів кластеризації підприємств на основі аналізу соціально-економічного стану, історичної спеціалізації, економічної і географічної кон'юнктури підприємств Українського Придунав'я; - розробка і впровадження цільових, збалансованих за змістом, джерелами фінансування та термінами виконання програм кластеризації підприємств регіону, що надало реальну можливість впровадити кластерні системи господарювання серед промислових підприємств Українського Придунав'я з урахуванням їх інноваційного потенціалу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що, з огляду на стратегічні завдання соціально-економічної політики на стадії реформування національної економіки, Державної програми підвищення конкурентоздатності національної економіки України на період з 2008 до 2015р., а також Програми інноваційного розвитку областей України на 2007- 2011р., забезпечення підвищення конкурентоздатності підприємств в дисертації обґрунтовані теоретичні положення та доведені до рівня методичних рекомендацій. Автором розроблено рекомендації і заходи щодо формування виробничих кластерних об'єднань підприємств. Розроблені рекомендації використано ВФ “Гама” (акт № 45/2009-12 від 22.12.2009 р.) - на підставі запропонованих виробничих кластерних об'єднань підприємств сформовано стратегію розвитку підприємства з метою підвищення результативності та ефективності діяльності; МКП “Калина” (акт № 48 від 21.12.2009 р.) - на основі результатів проведеного аналізу фінансового стану і фінансових результатів запропоновано вхід підприємства до виробничої кластерної структури з метою підвищення продуктивності діяльності та випуску конкурентоздатної продукції; ПП “Панчуоглу” (акт № 34 від 18.12.2009 р.) - запропоновано приєднання підприємства до складу виробничої кластерної структури з метою підвищення конкурентоздатності продукції та зростання економічної результативності діяльності підприємства; Спілка малого і середнього бізнесу “Нижній Дунай” (акт № 02-121 від 25.12.2009 р.) - критерії оцінювання результативності кластерних систем і економічної ефективності підприємств, залучених до кластерних об'єднань, та прогнозовані на основі структурного економічного аналізу підприємств напрями розвитку мережевих промислових груп підприємств на середньострокову перспективу на території Українського Придунав'я; Міжнародна фундація сприяння ринку та Інститут конкурентоздатності (акт № 01-111 від 03.12.2009 р.) - здійснено вдосконалення теоретико-методичного підходу щодо сприяння інтеграційним інноваційно-технологічним процесам об'єднання підприємств із метою проведення глибоких досліджень щодо формування у підприємств перспективних напрямків розвитку нових виробничих інноваційних структур (кластерів) та визначення моделі стимулювання їхнього розвитку і процесу оцінювання конкурентоспроможності підприємств регіону. Окремі результати, отримані в дисертації, використано в навчальному процесі Ізмаїльського державного гуманітарного університету при створенні навчально-методичного комплексу та викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Потенціал та розвиток підприємств”, “Інноваційна діяльність підприємств” (довідка № І 11-03/411 від 18.11.2009 р.).

Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійною роботою, усі результати якої отримані безпосередньо автором. Основні положення дисертації знайшли своє відображення у друкованих роботах. Із наукових праць, виданих у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом індивідуальної роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, результати і висновки дисертаційної роботи обговорювалися на 11 всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: Підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних та вищих навчальних закладів України (Одеса, 7-8 квітня 2005р.), (Одеса,18-19 квітня 2006р.), (Одеса,10-11 квітня 2008р.), Науково-практичній конференції молодих науковців “Проблеми підвищення ефективності господарювання в умовах трансформаційної економіки” (Одеса, 12 квітня 2006р.), (Одеса, 4 квітня 2007р.), ( Одеса, 27 березня 2008р.), Науково-практичній конференції “Регіональні проблеми та перспективи розвитку ринків збуту промислової продукції” (Київ, 6-7 грудня 2006р.), 2-ій Всеукраїнській конференції “Развитие эффективной рыночной экономики в регионах на основе производственных промышленных кластеров (мировой и национальный опыт)” (Севастополь, 25-26 квітня 2007р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наукові концепції та практика реалізації стратегій інноваційного розвитку України та ії регіонів” ( Донецьк, 5-6 листопада 2007р.), 9-ій науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку” (Павлоград, 30 листопада 2007р.), 10-ій науково-практичній конференції молодих науковців “Проблеми реалізації науково-творчого потенціалу молоді: пошуки, перспективи” (Павлоград, 21 березня 2008р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи автором опубліковано 10 наукових робіт, у тому числі 6 одноосібних статей у фахових виданнях і 4 - у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг опублікованих праць, що належить особисто дисертанту, становить 3,1 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 211 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 28 рисунки на 16 сторінках, 39 таблиць на 19 сторінках, 30 додатків на 39 сторінках, список використаних джерел містить 177 найменувань на 14 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічне підґрунтя і джерельну базу дослідження, сформульовано наукову новизну та теоретичне і практичне значення одержаних автором результатів, подано відомості щодо їх апробації. У першому розділі “Кластери як організаційна система господарювання підприємств в регіонах України” розглянуто сучасні кластери та їх роль в розвитку економіки підприємств. Виявлено джерела й фактори економічного зростання підприємств регіону за допомогою кластерної теорії. Багато вчених досліджували конкретні аспекти чи кластери визначеного типу. Традиційні аргументи на користь існування кластерів, заснованих на розгляді агломерацій, виявилися застарілими внаслідок глобалізації джерел постачання і ринків збуту. Однак сучасна економіка відводить кластерам значно більш структуровану роль. Розуміння їхньої ролі вимагає вбудовування кластерів у розширену динамічну теорію конкуренції, в якій наголошується на витратах і диференціації, на стаціонарній ефективності, безупинному поліпшенні й інноваціях та враховується вплив глобальних факторів і товарних ринків. За результатами аналізу соціально-економічних трансформацій у країнах Центральної і Східної Європи та практики перших спроб та зусиль, спрямованих на кластеризацію підприємств у регіонах України, визначено основи розвитку кластерних виробничих систем. Виявлено залежність конкурентоспроможності України та ії підприємств від чинників формування сучасних інтеграційних систем та їхньої невід'ємної частини - кластерних виробничих структур. Проаналізувавши визначення кластерів зарубіжних і вітчизняних учених, пропонуємо авторське визначення кластера як об'єднання на добровільній основі зацікавлених у сумісній діяльності підприємств, приватних підприємців, науково-дослідних центрів, громадських організацій, загальноосвітніх установ, організацій, що будують свою роботу за принципом партнерства і здатних проявляти себе як окремі суб'єкти господарювання, а також виробничого кластера як мережі постачальників і споживачів, зв'язаних ланцюгом формування доданої вартості і локалізованих на певній території. Кластерний підхід швидше, ніж чинні системи господарювання підприємств, надає інформацію про переваги в технологіях та зміни у вигодах покупців та споживачів. Не випадково він зменшує витрати, як на прямі так і опосередковані трансакції. Прямі вигоди походять з більш результативних бізнес-трансакцій, мудріших інвестицій та менших витрат, які забезпечують прибутки та робочі місця. Опосередковані вигоди походять з навчання, консалтингу, бенчмаркінгу, та розповсюдження, що поширює знання та веде до інновацій, моделювання та вдосконалення. Переваги, що швидко розпізнаються та легко вимірюються, є результатом концентрації ресурсів, необхідних для функціонування бізнесу. Опосередкованими вигодами кластерного підходу є нематеріальні активи, які не переносяться безпосередньо до балансу, а потенційно мають навіть більший вплив, ніж прямі вигоди. Переваги цих активів походять з мобільної робочої сили та обміну знаннями між підприємствами через формальні та неформальні обміни інформацією між учасниками, постачальниками та споживачами. Світовий досвід останніх двох десятиліть свідчить про те, що в ринкових умовах глобалізації швидке піднесення провідних секторів виробництва, які значущо впливають на темпи розвитку всієї економіки країни, має здійснюватися на основі застосування сучасних соціально-інтеграційних систем, у т.ч. партнерств, мереж, стратегічних альянсів та їх найбільш ефективної форми - інноваційних кластерних об'єднань підприємств. Адаптація української національної інноваційної системи до вимог глобалізації також має враховувати зміну традиційної моделі інноваційного процесу на сучасну, що заснована на системній інтеграції та мережевій взаємодії учасників цього процесу. Практична діяльність у сфері кластеризації, яка мала місце на початку XXI ст. у регіонах Поділля, Карпат, Полісся, Севастополя та в деяких інших регіонах, підтверджує доцільність та актуальність подібного формування партнерств, мереж, кластерів та мегакластерів на базі співпраці влади, громадських організацій, підприємств та ділових асоціацій і всього фізичного та інтелектуального потенціалу територій і регіонів. Ця практика вимагає всебічної державної підтримки з метою поширення кластерної концепції на інші напрями економічного розвитку підприємств в усіх регіонах України. Конкурентоспроможність України значною мірою залежить від того, як своєчасно формуватиметься та розгортатиметься модель підтримки та розвитку сучасних інтеграційних систем та їх невід'ємної частини - кластерних структур та систем міжкластерної взаємодії бізнес-мереж. У дисертаційній роботі виявлено методи проведення кластерних досліджень підприємств придатних до урахування регіональної специфіки. Техніка кластерного аналізу одержала широке застосування для ідентифікації, виявлення основних характеристик, опису виробничих кластерів чи взаємозалежних підприємств і асоційованих з ними інститутів, що об'єднані загальними цілями та доповнюють один одного. До теперішнього часу відсутні стандартизовані правила у сфері кластеризації, що призводить до великого розмаїття досліджуваних кластерів і тих, що формуються, до того ж вони дуже різняться за регіонами. Кластерну концепцію розглянуто та обґрунтовано як альтернативу традиційному секторальному підходу в економічних дослідженнях ринку. Для майбутнього розвитку економіки України було б доцільним скористатися світовим та європейським досвідом інституціоналізації процесу кластеризації підприємств. Таким шляхом йдуть США, Німеччина, Ізраїль, Японія, Австралія, більшість країн із перехідною економікою, у тому числі Китай, Індія, В'єтнам та інші. Отже, для того щоб вийти з кризи, скоротити наростаюче відставання, підвищити національну конкурентоспроможність та збудувати самодостатню економіку України, було б доцільно здійснити низку важливих заходів щодо впровадження та підтримки кластерної концепції розвитку підприємств. Також необхідно забезпечити розробку стратегії і програми підтримки впровадження кластерних об'єднань на території Українського Придунав'я з урахуванням постанови КМУ від 31 березня 2004р. “Про затвердження Програми комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2010 роки”.

У другому розділі “Передумови становлення та розвитку виробничих кластерів Українського Придунав?я” викладено програму розвитку кластерних систем серед підприємств Українського Придунав'я. Також робиться акцент на тому, що конкурентоспроможність підприємств регіону характеризується його здатністю виготовляти таку продукцію і надавати такі послуги, які є конкурентоздатними в порівнянні з іншими регіонами. Висока конкурентоздатність сприяє підвищенню якості життя і рівня добробуту населення. Програма може бути побудована на таких принципах: - підтримка розвитку МСП; - зважене врахування галузевих і регіональних пріоритетів зацікавлених сторін; - надання підприємствам, що беруть участь у кластерних системах, субпідрядів, можливостей для облаштування і праці у сприятливих умовах; - інтеграція галузевої і регіональної політики; - створення організованого, відкритого ділового середовища і прозорих умов для прямих іноземних інвестицій. Додатковий імпульс для розвитку кластерних систем можливий за допомогою законодавчих ініціатив на виконання загальнонаціональної програми кластеризації України, орієнтованої на зв'язок та вирішення місцевих і регіональних завдань розвитку економіки підприємств. Для створення і розвитку кластерних систем можуть використовуються такі джерела фінансування: - підприємницький капітал (національний та іноземний), що може на певних термінових умовах бути використаний для розвитку кластерів; - інвестиції місцевих органів управління у вигляді надання земельних ділянок чи об'єктів комунальної сфери; - децентралізовані ресурси, які регіони можуть використовувати в межах своєї компетенції; - державне фінансування в межах угоди Міністерства економіки. Кластерні системи Українського Придунав'я можуть грати динамічну, інноваційну роль, здійснюючи необхідні перетворення, прокладаючи шлях новим формам взаємовідносин “центр-регіони” і встановлюючи постійний діалог із проблем розвитку підприємств регіону. Сучасна методологія оцінювання конкурентоспроможності повинна мати стратегічну основу. Такою основою може бути SWOT-аналіз, який допомагає виявити ті пріоритети, на які варто орієнтуватися в сучасній обстановці. Наведений SWOT-аналіз розроблений автором на основі кластерної концепції розвитку підприємств регіону. Для проведення структурного аналізу підприємств Українського Придунав'я здійснено такі кроки, як сегментування ринку; аналіз системи мережевих промислових груп підприємств, перспектива яких існує в регіоні; аналіз інституцій, фінансованих бюджетними коштами з метою виявлення можливості навчання фахівців, необхідних для впровадження кластерних систем у Придунав'ї. У співробітництві з фондом зайнятості виявлено наявні трудові ресурси для їхньої мобілізації у мережевих промислових групах підприємств. На рис. 2 відображена схема впровадження та функціонування промислових кластерних систем серед підприємств Українського Придунав'я. До активних регіональних факторів пропонуємо віднести фактори виробництва, які включають матеріальні активи (фізична інфраструктура), інформацію, законодавчу систему, дослідницькі потужності наявних у регіоні навчальних закладів, науково-дослідницьких інститутів та конструкторських бюро, чиїми послугами користуються підприємства регіону, на впровадження результатів яких вони спираються у своїй конкурентній боротьбі. Перед країною стоїть завдання інтеграції до європейської спільноти. Щоб наблизитися до орієнтирів високоорганізованого, цивілізованого, демократичного суспільства і мати можливість виконання тих жорстких економічних вимог, які висуваються до європейських країн - членів спільноти, необхідні кардинальні зрушення на всіх рівнях - загальнонаціональному і регіональному. Необхідним є новий конструктивний підхід, переосмислення суті і методів співпраці трьох секторів - влади, бізнесу та інституцій. Світовий досвід останніх двох десятиліть свідчить про те, що в умовах ринкової глобалізації швидкий підйом провідних секторів економіки може здійснюватися через застосування позитивного досвіду створення соціально-інтеграційних систем і їх найбільш ефективної форми - інноваційних кластерних об'єднань. Світовий і вітчизняний досвід наочно свідчить, що кластери забезпечують сприятливі умови для інноваційного розвитку, налагодження випуску конкурентоздатної продукції, створення нових робочих місць. Тому сприяння формуванню і розвитку кластерів повинно стати основою стратегії соціально-економічного розвитку Українського Придунав'я, а в перспективі - Єврорегіону “Нижній Дунай”.

У третьому розділі “Складові організаційно-економічного механізму функціонування виробничих кластерів” для здійснення глибокого аналізу підприємств Українського Придунав'я проведений аналіз підприємств Одеської області в цілому, виявлені перспективні виробничі галузі і підприємства, в яких є передумови для успішного розвитку кластерних систем. Був здійснений структурований економічний аналіз безпосередньо підприємств Придунав'я, розглянуто його виробничу сферу та проведено сегментацію за географічними, демографічними і соціально-економічними критеріями. Запропоновано етапи процесу стратегічного планування економічного розвитку Українського Придунав'я, в яких детально розглянуто такі аспекти: проведено аналіз соціально-економічного стану регіону, виявлено критичні питання, проведено SWOT-аналіз, сформульовано стратегічне бачення розвитку кластерних стратегій розвитку підприємств, обґрунтовано дії підприємств на базі кластерів та реалізація Програми і ії моніторинг. Відправною точкою кластеризації підприємств Придунав?я вважаємо створення навчального й інформаційно-аналітичного кластера, який виконуватиме функції організації, консолідації зусиль бізнесу, влади та інституцій, підготовки вищеназваних структур, здійснюватиме аналіз підприємств регіону і надаватиме рекомендації щодо підвищення їх конкурентоспроможності. Створення кластерів під керівництвом громадської організації обґрунтовується сутністю добровільного об'єднання підприємств і організацій. У дисертації обґрунтовано найбільш перспективні напрями розвитку кластерів, а саме: створення навчально-аналітичного кластера, який у свою чергу ініціював би такі виробничі кластери: кластер енергозбережних технологій (використання джерела сонячної енергії); кластер виробництва навчальних меблів; реалізація рекреаційного потенціалу регіону (курортно-туристичні та екологічні кластери); будівельного кластера; швейного кластера; кластера екологічної сільськогосподарської продукції; розвиток транскордонних логістичних кластерів. Також існує об'єктивна необхідність створення мережі інноваційних бізнес-інкубаторів і технопарків. При аналізі економічної структури регіону були виявлені перспективні напрями розвитку кластерних об'єднань у секторах: виробництва навчальних меблів й обладнання, енергозбережних технологій з використанням енергії сонця та кластер зеленого туризму. На основі відібраних напрямів кластерних об'єднань визначені підприємства регіону, які здатні забезпечити стадії виробництва у вищеперелічених напрямах, мають необхідну технічну базу, здатні забезпечити виробництво в належних обсягах і відповідної якості для забезпечення випуску конкурентоздатної продукції. Відібрані підприємства не можуть забезпечити самостійно свої виробничі потужності замовленнями, тому виявили зацікавленість до співпраці у межах кластерних об'єднань. Здіснивши аналіз фінансових показників підприємств - потенційних учасників кластерних обєднань підприємств, можна зробити висновок, що з 2006 року по 2008 рік показники валового та чистого доходу демонструють позитивне зростання. Отже, зазначені підприємства демонструють прогресію показників і їх участь у кластерних об'єднаннях може вплинути лише позитивно на показники прибутку. Для підтвердження висновків аналізу економічної структури регіону про доцільність формування кластерних об'єднань підприємств саме у секторах виробництва навчальних меблів і обладнання, енергозбережних технологій використано такий загальнонауковий метод проведення кластерних досліджень підприємств із урахуванням регіональної специфіки - кластерного аналізу підприємств та розпізнавання кластерів через аналіз “витрати-дохід” на основі програмної системи STATISTICA (англомовна версія V5.5A). При аналізі підприємств Українського Придунав'я був використаний модуль, орієнтований на вивчення багатовимірних об'єктів Cluster Analysis (кластерний аналіз). Проведення кластерного аналізу дозволило виявити підприємства-лідери та низку малих і середніх підприємств, отже, аналізований ринок є олігопольним і малочисельним. Для аналізу конкурентної структури ринку використано інформацію про розподіл ринку між підприємствами. Дослідження здійснено з використанням таких статистичних методів, як розрахунок коефіцієнтів концентрації ринку (CR) та індекс Гіршмана-Герфіндаля (HHI), які характеризують переважання на ринку того або іншого підприємства. Коефіцієнтом концентрації ринку є процентне відношення всіх продажів товарів підприємствами, що мають значні частки на ринку, до загального обсягу продажів. На основі індексу Гіршмана-Герфіндаля і коефіцієнта концентрації ринку можна дійти висновку, що досліджуваний ринок підприємств Українського Придунав'я є помірного ступеня концентрації. Результати кластерного аналізу, дозволяють визначити можливу реалізацію декількох варіантів об'єднання підприємств в кластери: - найбільші підприємства “Гама” і “Панчуоглу” об'єднуються в кластер, наслідком буде збільшення їх частки на ринку, обумовлене ефектом масштабу і підвищенням конкурентоспроможності продукції, що випускається; - малі і середні підприємства “Калина”, “Полімер”, “Лисичка”, “Антонов”, ДП “Гама”, “Віток” об'єднуються в кластер, виграш від цього об'єднання буде незначним. На ринку, як і раніше, існуватимуть два найбільших підприємства, які володіють переважною часткою ринку; - усі підприємства об'єднуються в кластер. Підприємства-лідери будуть визначати політику діяльності в кластерному об'єднанні, а малі і середні будуть пасивними учасниками кластера. При реалізації даного варіанту виграють усі підприємства-учасники. Третій варіант розглянутий більш докладно, в аспекті кластерних систем підприємств Українського Придунав'я. Аналіз структури економіки регіону та проведений статистично-економічний аналіз підтвердив припущення доцільності формування кластерних структур у таких секторах: - виробництва навчальних меблів і обладнання; проаналізувавши ринок Придунав'я на наявність попиту на навчальні меблі та обладнання, виявивши потребу ринку в продукції і відсутність місцевих виробників даної групи товарів на території Одеської області під егідою Союзу малого і середнього бізнесу “Нижній Дунай”, було аргументовано створення кластера виробництва шкільних меблів, потім відбувся його тестовий вихід на ринок; - енергозбережних технологій: використання сонячної енергії у такий спосіб, як обігрів, сушка та сонячні вегетарії; в умовах світової економічної і екологічної кризи енергетики, що все більш загострюється і базується на викопних непоновлюваних джерелах енергії і пов'язаного з цим загостренням політичного і економічного протистояння в світі, головним завданням України є якнайшвидший перехід на нові принципи розвитку: шляхом формування комплексних кластерів поновлюваних джерел енергії, максимального зниження енергоємності всіх галузей господарства за рахунок впровадження сучасних енергоефективних технологій, устаткування та максимальне використання місцевих поновлюваних енергоресурсів для задоволення енергетичних потреб економіки і населення; - сільського зеленого туризму; рекреаційна сфера, яка завдяки сприятливим кліматичним умовам, природним лікувальним ресурсам, наявності об'єктів санаторно-курортного призначення з відповідною інфраструктурою, великої кількості об'єктів культурної спадщини, розгалуженій мережі закладів культури і мистецтва Одеської області є одним з найбільш перспективних рекреаційно-туристичних регіонів України. Зазначені кластери та перспективи їхньої діяльності на территорії Українського Придунав'я були розглянуті здобувачем. Здійснивши аналіз діяльності кластерів виробництва навчальних меблів і обладнання та енергозбережних технологій, їх організаційну структуру, характеристику діяльності підприємств - учасників кластерних об'єднань, а також SWOT-аналіз їх діяльності, акцентуємо увагу на фінансових показниках, які свідчать про їх успішну діяльність упродовж 2009 року. Фінансові показники діяльності двох виробничих кластерних об'єднань підприємств Українського Придунав'я до їх об'єднання в кластери і після наведено в таблиці 1.

Порівнюючи ці два показники у часі, показники діяльності підприємств до їх об'єднання в кластери і після, спостерігаємо збільшення показників валового продажу і прибутку. При зіставленні показників рентабельності продажу не спостерігається позитивного зростання показника, що пов'язане з наслідками фінансово-економічної кризи 2008 року. При оцінюванні ефективності діяльності виробничих кластерних об'єднань підприємств Українського Придунав'я необхідно врахувати доходи до бюджету регіону, збільшення яких є так само позитивною характеристикою їх діяльності. На нашу думку, аналіз фінансових показників діяльності створених виробничих кластерів дає можливість стверджувати, що їх діяльність є достатньо ефективною і результативною.

Висновки

Значна частина промислових підприємств країни не досягла докризового рівня виробництва, деякі взагалі не працюють. Відповідно до статистичних даних 2008 року 33,4% промислових підприємств України є збитковими. Однією з причин є світова фінансово-економічна криза, що виникла на фоні процесів глобалізації та інтеграції, які поширюються, і примушує країни світової спільноти шукати нові шляхи та заходи з подолання наслідків кризи, удосконалювати свою економічну політику, виробляти нові стратегії модернізації національної економіки з метою підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку. При цьому масштаби і глибина наслідків глобальної кризи відрізняються в різних державах, у тому числі і в Україні. Багато в чому вони визначаються наявністю міцної фінансово-банківської системи, ефективністю роботи кредитних інститутів, ступенем залежності від іноземних і корпоративних фінансових структур, обсягом зовнішнього боргу і зовнішніх кредитів, структурою економіки, що склалася, і її конкурентоспроможністю. Серед важливих чинників, що визначають вектор впливу світової кризи на економіку тієї або іншої країни, - вибір національної моделі реформ, темпи лібералізації і диверсифікації економіки, частка сировини і напівфабрикатів у структурі експорту. У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у підвищенні конкурентоспроможності шляхом використання переваг кластеризації підприємств Українського Придунав'я. Результати проведеного дослідження дозволяють дійти таких висновків. 1. Здійснений аналіз визначень кластерів дозволив запропонувати авторське визначення кластера як об'єднання на добровільній основі зацікавлених у сумісній діяльності підприємств, приватних підприємців, науково-дослідних центрів, громадських організацій, загальноосвітніх установ, організацій, що будують свою роботу за принципом партнерства і здатних проявляти себе як окремі суб'єкти господарювання, а також виробничого кластера як мережі постачальників і споживачів, зв'язаних ланцюгом формування доданої вартості і локалізованих на певній території. 2. Світовий досвід останніх двох десятиліть свідчить про те, що в умовах ринкової глобалізації швидкий підйом підприємств провідних секторів економіки може здійснюватися шляхом застосування позитивного досвіду створення соціально-інтеграційних систем і їх найбільш ефективної форми - інноваційних кластерних об'єднань. 3. Кластери забезпечують сприятливі умови для інноваційного розвитку, налагодження випуску конкурентоздатної продукції, створення нових робочих місць. Тому сприяння формуванню і розвитку кластерів має стати основою стратегії соціально-економічного розвитку підприємств Українського Придунав'я, а в перспективі - Єврорегіону “Нижній Дунай”. Кластеризація підприємств є складним і багатоплановим процесом, що враховує потенціал виробничо-комерційної взаємодії окремих суб'єктів господарювання і має на меті поширення їх управлінських здобутків, переваг та підвищення індивідуальної і сумарної конкурентоспроможності за результатами взаємовигідного коопераційного співробітництва. 4. Наслідком сегментації підприємств регіону є те, що створений навчальний та інформаційно-аналітичний кластер буде мати технічну базу, програму подальшого просування кластерних систем, навички і досвід в аналізі й упровадженні кластерів. Також довгостроковим результатом діяльності є передача методик упровадження кластерних систем за допомогою навчального та інформаційно-аналітичного кластера на територіях Єврорегіону. Перспективним буде створення єдиної інформаційної бази підприємств на території Єврорегіону. 5. Існує необхідність створення у Придунав'ї та в інших регіонах України, де формуються кластери, інформаційно-аналітичних центрів з агентськими представниками в районах, які мають здійснювати аналіз і моніторинг стану розвитку підприємств сільськогосподарських та промислових галузей, що залучені до виробництва органічно чистої продукції. Ці структури мають брати участь у виконанні подібних програм спільно з регіональними та місцевими асоціаціями малого і середнього бізнесу. Необхідно забезпечити розробку стратегії і програми підтримки впровадження кластерних об'єднань на території Українського Придунав'я з урахуванням постанови КМУ від 31 березня 2004р. “Про затвердження Програми комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2010 роки”. 6. В основі формування кластерних систем лежить поглиблення суспільного поділу праці, спонукальним моментом якого виступає посилення конкурентної напруженості і зростання конкурентної агресивності підприємств на ринках в умовах їх глобалізації. Сучасні кластерні системи, відповідно до вимог конкурентного захисту, розрізняються за багатьма класифікаційними ознаками, що дозволяє максимізувати суспільно-економічний ефект від їх організації і використання: за видом домінуючої конкуренції в галузі (загальні, предметні, функціональні), за методами (прямі, приховані), за характером цінового впливу (орієнтовані на ціновий сегмент), за масштабом охоплення (локальні, національні, міжнародні, глобальні), за інтенсивністю (науково-виробничі об'єднання, координаційні центри, виробничо-комерційні), за рівнем диференціації товарів (гомогенні і гетерогенні), за складністю проникнення в галузь (відкриті, закриті), за якістю отриманих результатів (реальні, потенційні), за типом коопераційної взаємодії (вертикальні та горизонтальні). 7. Прискорення об'єктивних процесів кластерізації економічних систем є необхідною умовою успішного розвитку країн, регіонів і окремих суб'єктів господарювання, а також реальним чинником посилення конкурентних позицій підприємств в умовах нестабільного розвитку товарних ринків. Використання кластерного підходу сприяє підвищенню конкурентоспроможності економічних суб'єктів за рахунок ефективного використання переваг поділу праці з метою: збільшення обміну інформацією між підприємствами галузі, появи нових методів організації виробництва завдяки об'єднанню ідей та матеріальної бази різних підприємств, появи нових інтегрованих виробників, удосконалення системи економічних відносин між ними, що дозволяє оперативно вирішувати проблеми і суперечності підприємницької діяльності. 8. Поява кластерних систем в Україні зумовлена традиціями історичного розвитку економіки. Кластеризація вітчизняної економіки є досить суперечливим і багатоплановим процесом, який зачіпає економічні інтереси різних суб'єктів економічної діяльності та визначає їх позиції в конкурентному середовищі. Важливими чинниками формування кластерів, рушійними силами механізму функціонування кластерної взаємодії та оцінювання соціально-економічних наслідків розвитку кластерів можна вважати: потужний інноваційний потенціал України; розвиток коопераційних зв'язків між підприємствами, що є традиційним атрибутом та історичним результатом розвитку української економіки; її мультигалузева структура, що створює умови для розширення функціонального розвитку кластерних систем; природно-географічні фактори, що впливають на базові та перспективні конкурентні позиції економічних суб'єктів, залучених до кластера; кількісна і якісна адекватність національних параметрів економічного розвитку світовим вимогам і стандартам; наявність висококваліфікованих управлінських кадрів (менеджерів), які ще не втратили досвіду спільного (інтегрованого) розвитку, але вже набули певних навичок комерційно обґрунтованої поведінки практично в усіх сферах виробничо-комерційної діяльності. 9. Успішний розвиток економічних кластерів в Україні вимагає вдосконалення інституційних засад їх створення та функціонування. В умовах існування певного протиріччя між теорією і практикою кластеризації ринково розвинених країн та українськими реаліями трансформаційної економіки ефективний розвиток вітчизняних кластерних систем потребує адаптації сучасних західних технологій і наукового обґрунтування вітчизняного механізму інституційного забезпечення та раціональної управлінської підтримки мотиваційних чинників кластерної взаємодії суб'єктів підприємництва. Інтенсивний розвиток кластерних систем в Україні передбачає прийняття концепції і розробку загальнонаціональної програми розвитку кластерних об'єднань на основі реалізації моделей кластерного розвитку територій, що складаються з низки послідовних організаційно-економічних взаємоузгоджених заходів, об'єднаних у системний механізм. У результаті використання кластерних технологій прискорюється створення внутрішніх і зовнішніх конкурентних переваг економічних суб'єктів, посилюється підтримка конкурентного середовища, що позитивно впливає на підвищення конкурентоспроможності національної економіки. 10. На нашу думку, основним завданням маркетинго - логістичного забезпечення створення виробничих кластерів за допомогою інформаційно-аналітичного кластера є: - формування умов для ефективного організаційного розвитку кластерів, включаючи виявлення учасників кластера, розробку стратегії розвитку кластера, що забезпечує усунення “вузьких місць” і обмежень, які підривають конкурентоспроможність продукції, що випускається, в межах ланцюга виробництва доданої вартості, а також забезпечує нарощування конкурентних переваг учасників кластера; - забезпечення ефективної підтримки проектів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності підприємств-учасників кластера, за рахунок фокусування і координації, з урахуванням пріоритетів розвитку кластерів; - забезпечення ефективної методичної, інформаційно-консультаційної і освітньої підтримки реалізації кластерної політики на регіональному і галузевому рівнях; - розробка чітких критеріїв для оцінювання ефективності й результативності кластерних проектів, заходів і кластерної політики в цілому; - використання механізмів приватно-державного партнерства як необхідної умови фінансування кластерних проектів. 11. Використовуючи результати кластерного аналізу та аналізу структури регіону зроблено припущення про доцільність формування кластерних структур у трьох секторах: виробництва навчальних меблів і обладнання, енергозбережних технологій і зеленого сільського туризму. Здійснивши аналіз діяльності вищеперелічених кластерних об'єднань, їх організаційної структури і взаємозв'язків між підприємствами усередині кластера, аналіз показників фінансової діяльності і SWOT-аналіз, визначили ефективність і доцільність формування кластерних об'єднань підприємств у запропонованих секторах. Світовий досвід створення нових виробничих систем на основі промислових мережевих структур, кластерів, як і перші кроки, зроблені в цьому напрямі в Україні, заслуговують всебічного заохочення з метою розповсюдження сучасного економічного світогляду серед усіх учасників ринкових перетворень у нашому суспільстві.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Сілічєва Н.Є. Реформування бюджетної системи згідно з кластерною моделлю розвитку/ Сілічєва Н.Є. // Вісник соціально-економічних досліджень Одеського державного економічного університету. - 2008. - Вип. 30. - С.354 - 358. (0,3 друк. арк.).

2. Сілічєва Н.Є. Інформаційно-аналітичний кластер як шлях підвищення конкурентоздатності регіону/ Сілічєва Н.Є. // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2008. - № 6 (62). - С. 23 - 29. (0,4 друк. арк.).

3. Сілічєва Н.Є. Механізм інформаційно-аналітичного кластера на території Єврорегіону “Нижній Дунай” / Сілічєва Н.Є.// Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки Донецького економіко-гуманітарного інституту МОН України та інституту економіко-правових досліджень НАН України. - 2007. - Вип. 2(23). - С. 96 - 98. (0,2 друк. арк.).

4. Сілічєва Н.Є. Створення кластерних систем у Єврорегіоні “Нижній Дунай”/ Сілічєва Н.Є. // Вісник соціально-економічних досліджень Одеського державного економічного університету. - 2007. - Вип. 25. - С. 321 - 327. (0,4 друк. арк.).

5. Сілічєва Н.Є. Використання кластерних систем в економіці Українського Придунав'я/ Сілічєва Н.Є. // Вісник соціально-економічних досліджень Одеського державного економічного університету. - 2006. - Вип. 23. - С. 300 - 305. (0,4 друк. арк.).

6. Сілічєва Н.Є. Глобальне джерело в реальній діяльності Придунав'я / Сілічєва Н.Є. // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2005. - № 8 (20). - С. 219 - 226. (0,5 друк. арк.). Матеріали і тези конференцій:

7. Сілічєва Н.Є. Реформування бюджетної системи згідно з кластерною моделлю розвитку / Сілічєва Н.Є. // Проблеми реалізації науково-творчого потенціалу молоді: пошуки, перспективи: збірник матеріалів X науково-практичної конференції молодих науковців Західнодонбаського інституту економіки і управління, 21 березня 2008р. - Павлоград, 2008. - С. 106 - 108. (0,2 друк. арк.).

8. Сілічєва Н.Є. Механізм інформаційно-аналітичного кластеру на території Єврорегіону “Нижній Дунай” / Сілічєва Н.Є. // Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку: збірник наукових праць матеріали IX науково-практичної конференції Західнодонбаського інституту економіки і управління, 30 листопада 2007р. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 332 - 334. (0,1 друк. арк.).