Зміцнення економічної безпеки як чинник ефективного функціонування економічної системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

Спеціальність: Економічна теорія та історія економічної думки

САЄНКО ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ

Одеса, 2010 рік



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом років незалежності Україні довелося вирішувати надзвичайно складні й відповідальні завдання, пов'язані зі становленням нової економічної системи, заснованої на ринкових засадах. Визнаючи беззаперечні досягнення, слід усвідомлювати масштабність проблем, які все ще перебувають на порядку денному і становлять загрозу економічній безпеці України, перешкоджаючи ефективному функціонуванню вітчизняної економічної системи.

Сучасний соціально-економічний стан України, зумовлений, зокрема, й наслідками світової фінансової кризи, характеризується падінням національного виробництва, зменшенням інтенсивності інвестиційних процесів, технічним і технологічним відставанням від найбільш розвинутих країн світу, посиленням залежності від імпорту продовольчих товарів, технологій, устаткування, енергоносіїв, падінням рівня життя більшої частини населення і значною стратифікацією суспільства, тінізацією і криміналізацією національної економіки. За таких умов функціонування економічної системи дедалі більшої актуальності набувають наукові дослідження і способи практичного розв'язання проблем зміцнення економічної безпеки України. В західній економічній літературі другої половини ХХ століття економічна безпека вивчалася переважно в контексті теорії катастроф (І. Зіман, І. Касетті, Дж. Колата, Е. Ласло, Т. Оліва) та теорії ризиків (Р. Кеске, Дж. Кларк, К. Ерроу). Однак є незначна кількість праць, в яких автори особливу увагу приділяють з'ясуванню суті явища шляхом аналізу факторів та умов, критеріїв економічної безпеки, дослідження проблем вразливості національних економік (А. Вестінг, В. Кейбл, У. Альбрехт, Л. Браун, Б. Бузан, Дж. Йочелсон, Х. Мауль, Х. Мальгрем, Х. Моргензан, Л. Міері, М. Цілінскі).

Наприкінці ХХ століття у постсоціалістичних країнах виникла необхідність у розробці орієнтирів, шляхів і способів формування принципово нової моделі економічної безпеки країни. Ці проблеми вперше були висунуті у публікаціях російських учених Л. Абалкіна, А. Архипова, А. Городецького, Б. Михайлова, В. Сенчагова, А. Татаркіна, В. Тамбовцева, Є. Олейнікова та інших. У цей самий час в Україні Г. Пастернак-Таранущенко започаткував науку про економічну безпеку держави - екосестейт, в основі якої лежить теорія потенційних конфліктів.

Сьогодні проблеми економічної безпеки широко актуалізуються у працях вітчизняних науковців, зокрема О. Барановського, І. Бінька, В. Бородюка, З. Варналія, Т. Васильціва, О. Власюка, А. Гальчинського, О. Гордієнка, Б. Губського, В. Гейця, М. Єрмошенка, Я. Жаліла, С. Кірєєва, В. Кириленка, Т. Ковальчука, І. Мазур, В. Мунтіяна, М. Павловського, С. Пирожкова, А. Ревенка, В. Селіванова, А. Сухорукова, В. Шлемка та багатьох інших. У центрі їхньої уваги знаходяться переважно окремі аспекти проблеми, пов'язані насамперед із визначенням сутності та природи економічної безпеки, її суб'єктів та об'єктів, рівнів і складових, що формують економічну безпеку, з дослідженням проблем класифікації загроз економічної безпеки та механізмів їх локалізації, теоретичних і методологічних аспектів управління й забезпечення економічної безпеки з урахуванням сучасного стану, національних особливостей та умов функціонування економічної системи.

Критичний огляд наукових розробок проблем економічної безпеки дозволяє стверджувати, що сьогодні поки рано говорити про створення в Україні концептуально-обґрунтованої та ефективної системи економічної безпеки, яка б, з одного боку, відображала національні економічні інтереси, а з іншого - реально захищала їх від можливих загроз і небезпек. Так, ще триває дискусія про сутність економічної безпеки як полісистемної категорії, потребують подальшого вдосконалення система показників, способи визначення джерел, оцінки і прогнозування загроз, система зміцнення та напрями забезпечення економічної безпеки країни. Недостатній рівень розробки проблеми, суперечливість і динамічність окремих її аспектів, актуальність, теоретична й практична значущість зумовили вибір теми, постановку мети і формування системи цілей і завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукову роботу виконано у рамках комплексної теми наукових досліджень кафедри економічної теорії та менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича «Інституційний механізм сталого розвитку України в умовах відкритої економіки» (державний реєстраційний номер 0106 U 003614). Особистий внесок автора полягає у науково-теоретичному дослідженні сутності економічної безпеки держави, її типології, оцінки та аналізу, а також виявленні особливостей забезпечення та обґрунтуванні напрямів зміцнення в сучасних умовах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних і прикладних засад економічної безпеки та обґрунтування пріоритетних напрямів її зміцнення в сучасних умовах. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких конкретних завдань:

- розглянути існуючі теоретичні концепції економічної безпеки та узагальнити основні підходи до визначення сутності цього поняття;

- визначити зміст економічної безпеки як полісистемної категорії;

- вдосконалити класифікацію видів економічної безпеки;

- розробити авторську методику інтегральної оцінки рівня економічної безпеки країни;

- здійснити аналіз стану економічної безпеки України на сучасному етапі розвитку з метою виявлення основних внутрішніх і зовнішніх загроз та окреслення найважливіших проблем зміцнення безпеки;

- розробити пропозиції щодо формування концептуальних засад системи зміцнення та механізму забезпечення економічної безпеки України;

- на основі запропонованої методики розрахувати інтегральні коефіцієнти економічної безпеки України, здійснити компаративний аналіз рівня економічної безпеки України та її сусідніх країн;

- запропонувати шляхи удосконалення інституціональної системи України у контексті зміцнення її економічної безпеки;

- обґрунтувати напрями забезпечення економічного зростання як основи зміцнення економічної безпеки в України.

Об'єктом дослідження є система економічних і соціальних відносин, що виникають у процесі забезпечення економічної безпеки країни.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і прикладних аспектів зміцнення економічної безпеки як чинника ефективного функціонування економічної системи.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використані закони діалектики, методи наукової абстракції, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, історичний підхід, що дозволили вивчити процеси забезпечення економічної безпеки із загальнонаукових позицій. В основу аналізу покладено системний та структурно-функціональний підходи, що дало можливість визначити зміст системи економічної безпеки, запропонувати власну методику її інтегральної оцінки, розробити пропозиції щодо формування концептуальних основ системи зміцнення та механізму забезпечення економічної безпеки, запропонувати шляхи удосконалення інституціональної системи України та обґрунтувати напрями економічного зростання у контексті зміцнення економічної безпеки країни. Для виявлення впливу основних факторів, які визначають стан економічної безпеки, застосовувалися спеціальні методи економічних досліджень:

- емпіричні - спостереження (збору первинних статистичних даних щодо об'єкта дослідження), порівняння (зіставлення фактичних значень показників економічної безпеки з їхніми - граничнодопустимими рівнями з метою виявлення основних внутрішніх і зовнішніх загроз економічній безпеці, в процесі компаративного аналізу рівнів економічної безпеки України та її сусідів);

- статистичні - групування, кореляційного аналізу, дисперсного аналізу, табличного та графічного подання одержаних результатів (в процесі оцінки стану, виявлення загроз та розрахунку інтегральних коефіцієнтів економічної безпеки).

Інформаційну базу дослідження становили Конституція України, закони, нормативно-правові акти органів державної влади з питань економічного розвитку та економічної безпеки держави, опубліковані в періодичній пресі, спеціальних виданнях та матеріалах у мережі Інтернет, офіційні дані статистичних щорічників, інформаційно-аналітичних бюлетенів і оглядів профільних міністерств, Державного комітету статистики України, Ради національної безпеки та оборони України та інших урядових відомств, офіційні статистичні дані ООН, МВФ, а також наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених із проблем забезпечення економічної безпеки країни.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні нових теоретико-методологічних та прикладних основ зміцнення економічної безпеки як чинника ефективного функціонування економічної системи в сучасних умовах. Найбільш суттєві наукові результати дослідження такі...

Вперше: запропоновано концептуальні засади системи зміцнення економічної безпеки, що охоплюють мету, цілі, принципи, системоутворюючі й системовідтворюючі функції та постійно діючий механізм забезпечення, взаємопов'язаними та взаємодіючими складовими якого є нормативно-правова, інституційно-організаційна, кадрова та інформаційно-аналітична підсистеми.

Удосконалено:

- класифікацію видів економічної безпеки країни, яка відрізняється від існуючих запропонованими критеріями: за ступенем динамізму, за адекватністю відображення економічних інтересів, за ступенем досяжності. Наведено авторські визначення щодо кожного виду економічної безпеки;

- методику інтегральної оцінки економічної безпеки, яка відрізняється від існуючих використанням вихідних параметрів системи економічної безпеки (розвиток, стійкість, незалежність), а також їх кількісним виміром.

Набули подальшого розвитку:

- теоретичні основи економічної безпеки, що полягають в уточненні та визначенні змісту економічної безпеки, яку пропонується розглядати як систему економічних відносин, яка ґрунтується на такому механізмі узгодження економічних інтересів суб'єктів економіки, який здатний вирішувати економічні конфлікти з найменшими втратами та забезпечувати незалежність, стійкість, розвиток, адаптаційність та інерційність національної економіки у взаємодії із внутрішнім і зовнішнім середовищем. Основними вхідними параметрами системи економічної безпеки є невизначеність, ризик і загроза, які діалектично пов'язані між собою. Вихідні параметри системи економічної безпеки визначають формування таких властивостей економічної системи, як незалежність, розвиток, стійкість, інерційність та адаптаційнійсть;

- визначення економічної безпеки як здатності економічної системи країни зберігати значення ключових параметрів її функціонування в певних заданих межах незалежно від впливу негативних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища;

- методика компаративного аналізу рівнів економічної безпеки на прикладі України та її сусідів, на основі використання якої доведено, що період економічного зростання в Україні відповідає вищому рівню економічної безпеки і характеризується його наближенням до рівня країн-членів ЄС.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього прикладного застосування для обґрунтування заходів органів державної влади, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних зі зміцненням економічної безпеки, при розробці й вдосконаленні окремих нормативно-правових актів України, а також у навчальному процесі.

Теоретичні узагальнення, аналітичні матеріали і практичні рекомендації дисертаційного дослідження використовувалися при розробці Програм економічного і соціального розвитку Чернівецької області на 2008 та 2009 роки (довідка №01.21/65-1469 від 29.07.2009 р.), а також у роботі Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, зокрема, при підготовці проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основи національної безпеки України» №5149 від 21.09.2009 р. (довідка №04-23/15-1198 від 1.12.2009 р.).

Методологічні та прикладні положення дисертації використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів «Політична економія», «Економічна теорія», «Макроекономіка», «Економічна політика», «Національна економіка» у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (довідка №15-38/2574 від 27.10.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, у якій автором обґрунтовано теоретичні та методологічні засади економічної безпеки та запропоновано пріоритетні напрями її зміцнення в сучасних умовах. Аналітична частина роботи виконана на основі офіційних статистичних даних та економічної інформації, збір й обробка якої здійснювалися автором самостійно.

Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження, які виносяться автором на захист, одержані самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у формі доповідей на 10 міжнародних і українських науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема, на XVII міжнародній науково-практичній конференції «Генезис інституційної системи сучасної економіки України» (Чернівці, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій» (Чернівці, 2007 р.), XVI Міжнародній науково-практичній конференції «Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону» (Чернівці, 2007 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України» (Хмельницький, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Регіональний аспект трансформаційних процесів в економіці» (Чернівці, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Національні економіки у глобальному економічному просторі» (Київ, 2008 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (Тернопіль, 2008 р.), ІІ Науково-практичному семінарі з міжнародною участю «Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України» (Тернопіль, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених та студентів «Розвиток національної економіки в умовах євроатлантичної інтеграції та світової фінансової кризи» (Чернівці, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економічна безпека» (Полтава, 2009 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом 6,66 д. а. у вигляді 11 публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених переліками ВАК України (4,97 д. а.) та 10 у матеріалах та тезах конференцій (1,69 д. а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (224 позиції на 23 сторінках) та 17 додатків (26 сторінок). Основний текст дисертації викладено на 187 сторінках, що містять 39 рисунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначені об'єкт, предмет, мета, завдання й методологічна база проведеного дослідження, розкрита наукова новизна дисертації, практичне значення й відомості щодо апробації одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження економічної безпеки країни» досліджено еволюцію теоретичних концепцій економічної безпеки, узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності поняття «економічна безпека», визначено сутність і зміст економічної безпеки як полісистемної категорії, удосконалено класифікацію видів економічної безпеки.

Базовим поняттям теоретичного дослідження економічної безпеки є категорія «безпека». Проблема безпеки розглядалася ще з часів античності переважно у філософському, релігійному та правовому аспекті (Платон, Н. Макіавеллі, Т. Гоббс, О. Конт, Г. Спенсер).

Одночасно із виникненням держави та необхідності захисту національних інтересів при різних ступенях гостроти перед кожною країною виникає проблема забезпечення національної безпеки. При цьому центральною ланкою цілісної системи національної безпеки як комплексу захисту національних інтересів є економічна безпека, яка є визначальною умовою функціонування економічної системи.

На основі ретроспективного аналізу встановлено, що в доктринах різних шкіл та напрямів економічної теорії не має чіткого й детального визначення економічної безпеки. Разом з тим, концепції Ф. Кене, А. Сміта, Д. Рікардо, Т. Мальтуса, К. Маркса, А. Маршалла, Л. Вальраса, В. Паретто, Дж. Кейнса, Я. Тінбергана, Дж. Дебре, К.Дж. Ерроу та інших містять важливі теоретичні положення про інтереси суб'єктів економічної діяльності та їх гармонізацію, джерела конфліктів і безладів у суспільстві, шляхи і способи зниження рівня дестабілізації економіки, способів захисту вітчизняних виробників, відновлення макроекономічної рівноваги.

Аналіз сучасної зарубіжної та вітчизняної літератури дозволив систематизувати й виділити найбільш значущі підходи до визначення сутності економічної безпеки, згідно яких вона розглядається:

а) як процес задоволення потреб;

б) з точки зору захисту національних інтересів держави;

в) з точки зору економічної стійкості та незалежності країни;

г) як сукупність умов та факторів.

У процесі узагальнення теоретичних підходів встановлено специфічні ознаки економічної безпеки, які виступають методологічною основою дослідження: по-перше, антропоцентризм, який лежить в основі економічної безпеки і полягає в тому, що людина, її потреби, інтереси та цілі є епіцентром економічного розвитку, по-друге, історичність і динамічність економічної безпеки - розвиток явища протягом тривалого періоду часу в різних країнах супроводжувався виділенням загальних, інваріантних ознак економічної безпеки, в результаті чого саме поняття зазнавало змін та постійно еволюціонувало, по-третє, економічна безпека належить до внутрішньо суперечливих понять, щодо значення яких не існує і не може існувати чіткої згоди, по-четверте, економічна безпека є багаторівневим та багатоаспектним явищем з визначеною просторовою структурою, її слід розглядати з використанням системного підходу як сукупність взаємопов'язаних структурних елементів з вертикальними (мега-, макро-, мезо- та мікрорівнями) та горизонтальними (виробнича, фінансова, інвестиційна, енергетична, науково-технічна, продовольча, соціальна та зовнішньоекономічна безпеку) рівнями.

Дослідження показали, що внутрішньо-системні взаємозв'язки економічної безпеки формують логічно-послідовний категоріальний ряд: потреби, продуктивні сили, відносини власності, економічні інтереси, цілі, протиріччя, економічний конфлікт. Максимальна відповідність економічних інтересів суспільства його потребам, а також наявність необхідних ресурсів та засобів по їх реалізації забезпечують достойне існування її членів. Тому в основі системи економічної безпеки лежить динаміка та способи реалізації та взаємодії економічних інтересів. Як на етапі їх формування, так і в процесі реалізації в країні та за її межами можуть виникати протиріччя, які є рушійною силою, джерелом саморуху економічної системи та її окремих елементів. Протиріччя як основна форма прояву єдності та боротьби протилежностей можуть мати позитивний, конструктивний характер, якщо вони є джерелом розвитку економічної системи та дають імпульс до саморозвитку, а це відповідає національним економічним інтересам. Проте асиметричний розподіл ресурсів та інформації, незадоволеність потреб, зіткнення та боротьба економічних інтересів, спонтанний, неконтрольований розвиток протиріч можуть призвести до зародження економічного конфлікту. Така «трансформована» форма взаємодії економічних інтересів, є основним внутрішньо-системним джерелом небезпеки, запобігти якій - означає забезпечити економічну безпеку країни.

Відповідно до запропонованого методологічного підходу та згідно положень конфліктологічної теорії зміст економічної безпеки визначається сукупністю форм і методів узгодження різних інтересів суб'єктів економіки, що дозволяє вирішувати конфлікти з найменшими витратами та з використанням найменш руйнівного для економіки способу.

Доведено, що економічна безпека - це складне полісистемне явище, генезис і розвиток якого зумовлені об'єктивною необхідністю здійснювати відтворення національної економіки в умовах внутрішніх і зовнішніх загроз та небезпек. В предмет економічної науки економічна безпека включається, по-перше, як категорія, що виражає економічні відносини та виявляється через поняття інтересу, по-друге, як категорія, властива всім соціально-економічним системам, по-третє, як форма прояву функціонування національної економіки та, по-четверте, як системно-функціональна властивість економічної системи.

Згідно положень системного підходу економічну безпеку визначено як систему економічних відносин, яка ґрунтується на такому механізмі узгодження економічних інтересів, який дозволяє вирішувати економічні конфлікти з найменшими втратами та забезпечує незалежність, стійкість, розвиток, адаптаційність та інерційність національної економіки у взаємодії із внутрішнім і зовнішнім середовищем.

Модель системи економічної безпеки запропоновано представляти у вигляді схеми (рис.).



Рис. - Модель системи економічної безпеки:

Вхідними параметрами системи економічної безпеки є діалектично пов'язані між собою невизначеність, ризик і загроза, а вихідні параметри - визначають формування таких властивостей економічної системи як незалежність, розвиток, стійкість, інерційність та адаптаційнійсть.

Вивчення існуючих підходів до класифікації економічної безпеки, дозволило класифікувати економічну безпеку за ступенем динамізму на абсолютну, статичну, динамічну, за адекватністю відображення економічних інтересів - на істинну та ілюзорну, за рівнем прогнозованості - на прогнозовану, не прогнозовану.

Слід сказати, що частково прогнозовану, за ступенем досяжності - на досяжну, безпеку з прийнятним рівнем досяжності, безпеку з бажаним рівнем досяжності.

У другому розділі «Оцінка та аналіз економічної безпеки в Україні як компоненти економічної системи» розглянуто існуючі в науковій літературі підходи до оцінки економічної безпеки, проаналізовано стан і визначено загрози економічній безпеці України.

На основі авторської методики розрахунку інтегральних коефіцієнтів економічної безпеки проведено компаративний аналіз рівнів економічної безпеки України та її сусідів.

Аналіз основних методичних підходів до оцінки економічної безпеки країни, як вітчизняних, так і зарубіжних науковців показав, що всі вони передбачають використання граничних значень індикаторів економічної безпеки, при цьому безпека досягається за умови, коли весь комплекс фактичних показників знаходиться у межах допустимих граничних значень. На основі авторського визначення економічної безпеки як здатності економічної системи країни зберігати значення ключових параметрів її функціонування в певних заданих межах незалежно від впливу негативних внутрішніх і зовнішніх факторів, запропоновано систему критеріїв і показників економічної безпеки.

А також метод її інтегральної оцінки, який передбачає, що:

- основними складовими економічної безпеки є виробнича та цінова, а їхніми кількісними показниками - темпи росту ВВП на д. н. і дефлятор ВВП;

- зовнішнє середовище функціонування національної економіки можна розглядати на таких двох рівнях: мезосередовище - безпосереднє зовнішнє середовище, тобто певний регіон чи частина світу (для України - це Європа і Центральна Азія), і мегасередовище - світова економіка;

- оцінка економічної безпеки повинна здійснюватися на основі вихідних параметрів системи економічної безпеки (розвиток, стійкість, незалежність);

- показники розвитку можна розрахувати за такими формулами:

Де:

GDPn/e, GDPn/w - співвідношення національних і регіональних, національних і світових темпів росту ВВП на душу населення;

IPn/e, IPn/w - співвідношення національних і регіональних, національних і світових значень дефлятора ВВП;

n, е, w - відповідно національні, регіональні та світові темпи росту ВВП на душу населення;

ІРn, ІРe, ІРw - відповідно національні, регіональні та світові значення дефлятора ВВП;

ES - інтегральний коефіцієнт економічної безпеки країни. Чим менше значення інтегрального коефіцієнта, тим вищий рівень економічної безпеки країни.

У контексті виробничої складової економічної безпеки бажаним є якнайбільше перевищення національних темпів росту ВВП на душу населення над регіональними і світовими. В контексті цінової складової бажаним є якнайменше перевищення національного значення дефлятора ВВП над регіональним і світовим.

Результати проведеного аналізу стану економічної безпеки України, здійсненого на основі оцінки рівня реалізації національних економічних інтересів, показали, що в останні роки більшість фактичних значень показників економічної безпеки значно відхиляються від їх граничнодопустимих рівнів.

Нижчими від мінімально допустимого рівня є значення відношення обсягу ВВП до середнього значення у країнах ЄС (на 13,2%), відношення обсягу ВВП на д. н. до середньосвітового (на 30%), частка машинобудування у промисловості (на 6%), відношення чистого приросту ПІІ до ВВП (на 1,5%), частка прямих інвестицій у загальному обсязі інвестицій (на 2%), питома вага у ВВП видатків держбюджету на науку (в 4,35 разів), частка інноваційноактивних підприємств (майже в 5 разів), кількість спеціалістів, які виконують науково-технічні роботи (майже в 2 рази), обсяг видобутку вугілля (на 10,7 млн. тонн), транзит нафти (на 15,1 млн. тонн) і газу (на 55,4 млн. тонн), відношення сальдо поточного рахунку платіжного балансу до ВВП (в 7 разів), коефіцієнт покриття імпорту експортом (на 15%), відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму (на 0,2%), відношення мінімального розміру пенсії за віком до прожиткового мінімуму (на 0,6%), обсяг видатків держбюджету на охорону здоров'я (на 0,25%) та освіту (на 2%), споживання м'яса та м'ясопродуктів (на 22,2 кг.), молока та молочних продуктів (на 108,8 кг.), яєць (на 50 шт.), картоплі (на 23,2 кг.), овочів (на 49,4 кг.), фруктів (на 45,6 кг.).

Вищими від максимального гранично допустимого рівня є ступінь зносу основних засобів промисловості (на 25%), енергоємність ВВП (на 0,25 кг. ум. п. /грн.), обсяг готівки у% до ВВП (в 4 рази), рівень інфляції (на 18,2%), відношення обсягу валового зовнішнього боргу (на 31%), відношення обсягу імпорту до ВВП (на 5%), рівень бідності (на 3%). Це означає, що сучасний стан і тенденції економічного розвитку України характеризуються наявністю внутрішніх і зовнішніх загроз, які перешкоджають реалізації національних економічних інтересів.

Отже, основними внутрішніми загрозами є:

- у виробничій сфері: наслідки світової фінансової кризи, а саме: спад промислового виробництва та значне падіння обсягів реального ВВП, значна структурна диспропорція національної економіки, збереження високого рівня фізичного та морального зносу основного капіталу, домінування в сировинних галузях промисловості тенденції до підвищення ступеня використання існуючих виробничих потужностей із застосуванням застарілих технологій;

- у фінансовій та грошово-кредитній сфері: висока інфляційна динаміка, зростання обсягів готівки, швидке зростання валового зовнішнього боргу України;

- в інвестиційній сфері: падіння динаміки промислових інвестицій, неефективність, незорієнтованість структури інвестиційних витрат промисловості на реалізацію стратегічних пріоритетів економічного розвитку;

- у науково-технічній сфері: неналежне фінансування наукової діяльності з держбюджету, старіння та скорочення загальної чисельності наукових кадрів, зменшення кількості інноваційно активних підприємств, а також частки реалізованої інноваційної продукції;- в енергетичній сфері: значна енергоємність української економіки, зменшення фізичних обсягів видобування основних видів паливно-енергетичних ресурсів у поєднанні зі зростанням фізичних обсягів їх імпорту, низька інвестиційна привабливість енергетики країни, недостатній рівень прозорості енергетичного комплексу;

- у соціальній сфері: відносно високий рівень бідності, зростання безробіття та проблеми на ринку праці, незначні темпи росту реальних доходів населення, незадовільна система охорони здоров'я населення;

- у продовольчій сфері: критично висока інфляційна динаміка на продовольчі товари у поєднанні із високими витратами населення на них у структурі сукупних витрат, невідповідність українських стандартів якості продуктів харчування європейським, зростання кількості продуктів із ГМО.

До основних зовнішніх загроз відносяться: уповільнення світової економічної динаміки, загрози, пов'язані з вступом України до СОТ і відповідним посиленням конкуренції на внутрішньому ринку, низька диверсифікація товарного експорту, висока чутливість українського експорту до різких змін кон'юнктури світового ринку, невідповідність структури імпорту та експорту національним інтересам, різке збільшення до критичного рівня для національної економіки пасивного сальдо зовнішньоторговельного обороту, загострення конкуренції з боку країн, що розвиваються, та країн-членів СНД на ринках основних груп експорту України, зокрема машинобудування, витіснення національних суб'єктів з внутрішнього ринку, розпродаж (скуповування) знецінених національних активів, залежність української фінансової системи від зовнішніх світових ринків й іноземного капіталу, вивезення капіталу, об'єми якого суттєво перевищили надходження іноземних інвестицій, перехід України в категорію країн з високим рівнем інвестиційного ризику, зростання цін на енергоресурси та відсутність механізмів нейтралізації високих цін на енергоносії, залежність України від одного джерела імпорту енергоносіїв, формування негативного міжнародного іміджу як країни-транзитера енергоресурсів.

Окрім вищенаведених, встановлено, що небезпечний вплив на функціонування економічної системи в сучасних умовах чинять кризовий стан інституціональної системи країни, високий рівень тінізації економіки та відсутність ефективного управління (регулювання) економікою.

Компаративний аналіз часткових та інтегральних коефіцієнтів економічної безпеки України та її сусідів, здійснений на основі запропонованої методики, показав, що найвищі рівні економічної безпеки в Україні, оцінені по виробничій складовій, фіксуються у 2001-2005 рр., коли відповідні коефіцієнти були нижчими від значень показників у Польщі та Угорщини, у 2003-2007 рр., коли краще становище фіксується тільки у Польщі, Білорусі та Росії, та у 2004-2008 рр., коли вищий рівень економічної безпеки фіксується у Білорусі.

Інфляційні тенденції в Україні протягом досліджуваного періоду підтверджують не досить високий рівень економічної безпеки, оцінений по ціновій складовій. У 2004-2008 роках значення порівняно з попередніми періодами є невисоким, проте найвищим серед інших країн. Результати розрахунку та порівняння інтегральних коефіцієнтів економічної безпеки України та сусідніх країн доводять те, що найвищі рівні економічної безпеки в Україні досягалися в періоди з високими темпами економічного зростання, зокрема у 2004-2008 рр., коли значення інтегрального коефіцієнта економічної безпеки були мінімальними, найбільше наближаючись до рівня Польщі, Білорусі, Румунії та Росії. Нижчий рівень економічної безпеки фіксується у Словаччині, Угорщині та Молдові.

У третьому розділі «Пріоритети зміцнення економічної безпеки та їх роль у підвищенні ефективності функціонування економічної системи» запропоновано концептуальні основи системи зміцнення та механізму забезпечення економічної безпеки, шляхи удосконалення інституціональної системи та обґрунтовано напрями забезпечення економічного зростання як основи зміцнення економічної безпеки України і підвищення рівня ефективності функціонування економічної системи.

Концептуальні основи системи зміцнення економічної безпеки охоплюють мету, цілі, принципи, функції та складові механізму забезпечення економічної безпеки.

Метою системи зміцнення економічної безпеки є формування та підтримання умов ефективного функціонування економічної системи, що передбачає стійке економічне зростання, незалежність, інерційність та адаптаційність національної економіки незалежно від впливу негативних факторів зовнішнього й внутрішнього характеру. Згідно цілей та принципів функції системи зміцнення економічної безпеки (системоутворюючі та ситстемовідтворюючі) реалізуються через заходи економічної політики (фіскальної, монетарної, промислової, науково-технічної, інвестиційної, енергетичної, соціальної, аграрної, зовнішньоекономічної). Механізм забезпечення економічної безпеки країни складається із таких взаємопов'язаних складових нормативно-правова (сукупність нормативно-правових актів), інституційно-організаційна (органи законодавчої, виконавчої і судової гілок влади), кадрова (забезпечення спеціалістами відповідної кваліфікації, яке здійснюється у процесі управління організаціями), інформаційно-аналітична (аналіз економічного стану, виявлення тенденцій соціально-економічного розвитку держави та її регіонів, виявлення та оцінку загроз економічній безпеці на усіх рівнях).

Опираючись на положення інституціоналізму обґрунтовано роль інституціональної системи та запропоновано шляхи її удосконалення у контексті зміцнення економічної безпеки України.

Встановлено що підвищення ефективності функціонування економічної системи вимагає здійснення взаємозумовлених та взаємозалежних між собою інституціональних змін. Виходячи з аналізу першочергових потреб національної економіки, важливого значення набувають інституціональні зміни у сфері відносин власності, управління підприємствами державної власності, корпоративного управління, стимулювання розвитку малого підприємництва, удосконалення конкурентного середовища, зниження рівня тіньової економіки.

У роботі обґрунтовано напрями забезпечення економічного зростання як основи зміцнення економічної безпеки. Зростання ролі та питомої ваги наукомістких та високотехнологічних видів діяльності визначено ключовим завданням структурної трансформації промисловості України. Зважаючи на те, що проблеми удосконалення галузевої структури промисловості не можуть вирішуватися через ліквідацію існуючих потужностей і створення сучасних виробництв, обґрунтовано необхідність реалізації в Україні структурно-інноваційних змін, які б передбачали одночасно з впровадженням і прискореним розвитком новітніх високотехнологічних виробництв існування та вдосконалення традиційних для вітчизняної економіки галузей промисловості. В умовах несформованої адекватної банківської та інвестиційної інфраструктури, низького рівня заощаджень та явного дефіциту кредитних ресурсів з метою підвищення активності інвестиційної діяльності в Україні обґрунтовано необхідність створення системи державних банків розвитку, основними завданнями яких би стало кредитування економічного зростання, стимулювання науково-технічного прогресу, модернізація виробництва на підприємствах реального сектора, надання від імені держави гарантій у тих галузях, у яких вітчизняні підприємства мають найбільші конкурентні переваги у порівнянні із зарубіжними виробниками, і у яких вони здатні вийти на світовий ринок з продукцією, що відповідає міжнародним стандартам якості.

У зв'язку з тим, що якість життя населення виступає не тільки метою, але й засобом досягнення необхідного й достатнього рівня економічної безпеки країни, до пріоритетних напрямів соціальних реформ запропоновано віднести: підвищення рівня й зниження диференціації оплати праці, радикальне покращення фізичного, психічного, інтелектуального та соціального здоров'я населення як важливого чинника забезпечення економічного зростання.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено обґрунтування нових теоретико-методологічних і прикладних основ економічної безпеки та запропоновано пріоритетні напрями її зміцнення як чинника ефективного функціонування економічної системи. Основні висновки і результати зводяться до такого:

1. На основі дослідження генезису теоретичних концепцій економічної безпеки виділено основні підходи щодо визначення сутності (як процес задоволення потреб, з точки зору захисту національних інтересів держави, з точки зору економічної стійкості та незалежності країни, як сукупність умов та факторів) та встановлено специфічні ознаки й характерні риси економічної безпеки (антропоцентризм, історичність і динамічність, внутрішня суперечність категорії, багаторівневість та багатоаспектність), які виступають методологічною основою її дослідження;

2. Доведено, що економічна безпека є полісистемною категорією, яка включається в предмет економічної науки і концептуалізується як категорія, що виражає економічні відносини і виявляється через поняття потреби та інтересу, як властиве всім соціально-економічним системам явище, як форма прояву функціонування національної економіки, як мета економічної політики та функція держави по забезпечення необхідного та достатнього рівня безпеки, як структурно-функціональна властивість економічної системи;

3. Розкрито зміст системи економічної безпеки, основними вхідними параметрами якої є невизначеність, ризик і загроза, а вихідні параметри визначають формування таких властивостей економічної системи;

4. Відповідно до запропонованих критеріїв - за ступенем динамізму, за адекватністю відображення економічних інтересів, за ступенем досяжності - видами економічної безпеки відповідно є абсолютна, статична, динамічна, істинна та ілюзорна, досяжна, безпека з прийнятним рівнем досяжності, безпека з бажаним рівнем досяжності;

5. У результаті аналізу стану економічної безпеки, здійсненого на основі оцінки рівня реалізації основних національних економічних інтересів, встановлено, що фактичні значення більшості показників економічної безпеки значно відхиляються від їх гранично допустимих рівнів. Це означає, що сучасний стан і тенденції економічного розвитку України характеризуються наявністю внутрішніх і зовнішніх загроз;

6. Інтегральна оцінка, здійснена на основі запропонованої автором методики, та результати компаративного аналізу показали, що найвищий рівень економічної безпеки в Україні відповідає періодам з високими темпами економічного зростання, коли значення інтегрального коефіцієнту економічної безпеки наближається до рівня країн-членів ЄС;

7. Функціонування системи зміцнення економічної безпеки повинно здійснюватися шляхом розробки формальних інститутів, які регулюють відносини у сфері економіки та їх реалізацію через інституції з метою підтримання умов ефективного функціонування економічної системи. В основі системи зміцнення економічної безпеки країни лежить механізм забезпечення економічної безпеки, який складається із взаємопов'язаних та взаємодіючих нормативно-правової, інституційно-організаційної, кадрової та інформаційно-аналітичної складових;

8. Удосконалення інституціональної системи України у контексті зміцнення економічної безпеки передбачає здійснення взаємозумовлених та взаємозалежних інституціональних змін, унікальність та специфічність яких пояснюється насамперед направленістю на реалізацію конкретних цілей економічної політики країни. Підвищення ефективності функціонування економічної системи в сучасних умовах потребує комплексного системно-синергетичного підходу: кожен окремий напрямок таких перетворень без взаємозв'язку із іншими не в змозі стати фактором суспільної стабілізації;

9. В дисертації обґрунтовано напрями забезпечення економічного зростання як основи зміцнення економічної безпеки і підвищення ефективності функціонування економічної системи. Зокрема це, реалізація стратегії структурно-інноваційної трансформації, підвищення інвестиційної активності та досягнення високого рівня та якості життя населення.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Саєнко О.С. «Економічна безпека» як категорія науки: основні підходи до визначення сутності / О.С. Саєнко // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. - Чернівці: АНТ Лтд, 2006. - Вип. ІІ. Економічні науки. - С. 22-31. - 0,6 д. а.

2. Саєнко О.С. Становлення вітчизняної моделі корпоративного управління в контексті вивчення світового досвіду / І.Ф. Комарницький, О.С. Саєнко // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. - Чернівці: Рута, 2006. - Вип. 281. Економіка. - С. 87-91. - 0,5 д. а. Особистий внесок здобувача (0,35 д. а.): на основні порівняння ознак існуючих моделей визначено характерні особливості вітчизняної моделі корпоративного управління.

3. Саєнко О.С. Інституціоналізація трансформаційної економіки в контексті національної економічної безпеки / І.Ф. Комарницький, О.С. Саєнко // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. - Чернівці: Рута, 2007. - Вип. 328-329. Економіка. - С. 11-14. - 0,4 д. а. Особистий внесок здобувача (0,25 д. а.): визначено вплив інституціоналізації трансформаційної економіки країни на її економічну безпеку.

4. Саєнко О.С. Сучасний погляд на еволюцію теорії економічної безпеки / О.С. Саєнко // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. - Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 367. Економіка. - С. 20 - 24. - 0,5 д. а.

5. Саєнко О.С. Економічна безпека як система: початковий етап аналізу / О.С. Саєнко // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. - Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 368-369. Економіка. - С. 53-56. - 0,35 д. а.

6. Саєнко О.С. Методологічні підходи до типологізації економічної безпеки / О.С. Саєнко // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. - Чернівці: Книги ХХІ, 2008. - Вип. ІV. Економічні науки. - С. 39-45. - 0,4 д. а.

7. Саєнко О.С. Реформування відносин власності - основа економічної безпеки України / О.С. Саєнко // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 2009. - №5(201). - С. 16-18. - 0,4 д. а.

8. Саєнко О.С. Невизначеність, ризик і загроза як вхідні параметри системи економічної безпеки / О.С. Саєнко // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць в 6 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Т. IV. - Випуск 247. - С. 801-806. - 0,4 д. а.

9. Саєнко О.С. Економічна безпека як система: визначення вихідних властивостей / О.С. Саєнко // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: збірник наукових праць. - Чернівці, БДФА, 2009. - Вип. І(14): Економічні науки. - C. 316-322. - 0,47 д. а.

10. Саєнко О.С. Відтворення економічної безпеки як закономірний процес її розвитку / О.С. Саєнко // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. - Чернівці: ЧНУ, 2009. - Вип. 456. Економіка. - С. 8-11. - 0,42 д. а.

11. Саєнко О.С. Методологія оцінки економічної безпеки країни: системний підхід / О.С. Саєнко // Науковий вісник ОДЕУ. Всеукраїнська асоціація молодих вчених. - Науки: економіка, політологія, історія. - 2009. - №15 (93). - С. 19-28. - 0,53 д. а.

12. Саєнко О.С. Інституціональні аспекти національної економічної безпеки / О.С. Саєнко // Генезис інституційної системи сучасної економіки України: Матеріали XVII міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 232-234. - 0,12 д. а.

13. Саєнко О.С. Економічна безпека регіону в контексті сучасної інноваційної політики / О.С. Саєнко, О.С. Марко // Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Т. 2. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2007. - С. 326-329. - 0,15 д. а. Особистий внесок здобувача (0,08 д. а.): визначено основні фактори забезпечення регіональної економічної безпеки в аспекті підсистеми інноваційної політики.

14. Саєнко О.С. Економічна безпека акціонерного товариства в контексті корпоративного управління / О.С. Саєнко // Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону: Матеріали ХVІ Міжнародної науково-практичної конференції, 17-18 травня 2007 року. - Чернівці, 2007. - С. 217-219. - 0,2 д. а. економічний господарювання національний

15. Саєнко О.С. Співвідношення понять «економічна безпека» та «конкурентоспроможність» національної економіки / О.С. Саєнко // Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України: Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. Том 3. - Хмельницький, 2007. - С. 37-40. - 0,35 д. а.

16. Саєнко О.С. Економічна безпека регіону в рамках концепції стійкого розвитку / О.С. Саєнко, А.А. Кононова // Регіональний аспект трансформаційних процесів в економіці: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів. - Чернівці: БДФА, 2008. - С. 48-50. - 0,16 д. а. Особистий внесок здобувача (0,08 д. а.): обґрунтовано і визначено основні завдання моніторингу факторів, що визначають виникнення загроз регіональній економічній безпеці.

17. Саєнко О.С. Інформаційна безпека: загрози економічній безпеці у інформаційно-психологічній сфері / О.С. Саєнко, А.А. Кононова // Національні економіки у глобальному економічному просторі: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 16-17 квітня 2008 року м. Київ. - К.: Університет економіки та права «Крок», 2008. - С. 232-235. - 0,15 д. а. Особистий внесок здобувача (0,08 д. а.): визначено основні загрози інформаційно-психологічній безпеці в сучасних умовах.

18. Саєнко О.С. Протекціоністська політика як фактор економічної безпеки в умовах лібералізації торгівлі / О.С. Саєнко, А.А. Кононова // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Тези доповідей ІV Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. - Тернопіль, 2008. - С. 395-397. - 0,12 д. а. Особистий внесок здобувача (0,06 д. а.): обґрунтовано протекціоністські заходи економічної політики як фактор забезпечення економічної безпеки.

19. Саєнко О.С. Методичні підходи до оцінки рівня забезпечення національної економічної безпеки / О.С. Саєнко // Збірник тез доповідей ІІ науково-практичного семінару з міжнародною участю, 16-18 грудня 2008 року. - Тернопіль, 2008. - С. 200-201. - 0,15 д. а.

20. Саєнко О.С. Членство України в НАТО у контексті забезпечення економічної безпеки / О.С. Саєнко, А.А. Кононова // Розвиток національної економіки в умовах євро атлантичної інтеграції та світової фінансової кризи: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів. - Чернівці: Яворський С.Н., 2009. - С. 307-309. - 0,12 д. а. Особистий внесок здобувача (0,06 д. а.): визначено значення членства України в НАТО у контексті забезпечення економічної безпеки.

21. Саєнко О.С. Оцінка економічної безпеки країни: методологічний підхід/ О.С. Саєнко // Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2009. - С. 74-77. - 0,17 д. а.

Размещено на Allbest.ru

...