Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 336.225.3 (043.3)

Організаційно-економічний механізм

взаємодії господарюючих суб'єктів

(на прикладі машинобудівних підприємств)

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Соболєва Світлана Михайлівна

Маріуполь - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь).

Науковий керівник	кандидат економічних наук, доцент Малигіна Валентина Дмитрівна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган - Барановського Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри товарознавства та експертизи продовольчих товарів.
Офіційні опоненти:	доктор економічних наук, професор Поклонський Федір Юхимович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), професор кафедри фінансів; кандидат економічних наук, доцент Цибульска Людмила Олексіївна, Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь), доцент кафедри інтелектуальної власності та права.

Захист відбудеться « 10 » червня 2010 р. о 1300 годині. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької області, вул. Університетська, 7, ауд. А1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Приазовського державного технічного університету за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької області, вул. Університетська,7.

Автореферат розісланий «_6_» травня 2010р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. М.Колосок

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Посилення складності і нестабільності економічного простору в період ринкової трансформації України обумовлює необхідність розвитку нових форм регулювання взаємодії підприємств, які побудовані на принципах адаптації, самоорганізації та узгодження інтересів партнерів. Однак, процес взаємодії господарюючих суб'єктів в єдиному економічному просторі на даний час є недостатньо обґрунтованим, не повною мірою визначені чинники, що впливають на вибір способу партнерських відносин, також потребують вирішення питання управління дебіторською та кредиторською заборгованістю і вибору постачальника сировини та матеріальних ресурсів для замовника.

Інтенсивне поширення інформаційних технологій в сучасній економіці внесло істотні зміни в технології та механізми взаємодії економічних суб'єктів. Прискорений технологічний розвиток обумовлює швидку зміну умов конкурентної боротьби для більшості підприємств. Надзвичайно зросла прозорість ринку, високі витрати пошуку інформації, що прогресують, дерегулювання змушують підприємства шукати нові підходи для кращої адаптації до цих нових умов та встановлення ефективних партнерських відносин.

Здійснюючи господарську діяльність, підприємства вступають у різного характеру господарські відносини, які підлягають регламентації з боку відповідних правових регуляторів - імперативних норм права та договірних правоположень. На даний час широко застосовуються саме договірні форми регулювання діяльності підприємства, що виступає не лише гарантією фінансової стабільності господарюючого суб'єкта, але й проявом його конкурентоспроможності. В умовах, коли скорочується частка держзамовлень і розширюється самостійність підприємств у формуванні «портфеля замовлень», суттєво зростає відповідальність партнерів за чітке виконання своїх зобов'язань. При цьому основними методами управління взаєморозрахунками є відповідні контрольні заходи та попередня оцінка ділової репутації партнера.

Функціонування в умовах мінливого ринкового середовища передбачає ризик виникнення неплатежів в системі розрахунків між підприємствами, що обумовлює необхідність застосування сучасних, побудованих на принципах адаптації, самоорганізації та узгодженні інтересів, підходів в управлінні взаємовідносинами, одним з яких є структурний підхід при аналізі фінансової надійності партнерів. Вирішити цю проблему можливо у межах договірних конструкцій, які дозволяють реструктуризувати боргові зобов'язання між партнерами-економічними агентами за певними комерційними угодами. Проте під час організації та здійснення договірних зобов'язань неможна нехтувати імперативними нормами, встановленими чинним законодавством України, недотримання яких може слугувати підставою для визнання угод недійсними.

Результати теоретичних та аналітичних досліджень щодо вирішення проблеми регулювання взаємовідносин підприємства представлено в роботах зарубіжних вчених: Р. Акоффа, І. Ансоффа, Ч. Бернанда, Дж. Гібсона, Я. Карнай, Р. Коуза, Ф. Найта, М. Портера, Р. Сайерта, Г. Саймона, О. Уіл'ямсона, Д. Хакса. Із сучасних російських фахівців проблеми регулювання взаємовідносин підприємств висвітлювали: А.В. Бизгалін, Р.М. Качалов, Г.Б. Клейнер, М.Я. Петраков, М.М. Розанова, В.Л. Тамбовцев. В Україні ці питання аналізували Г.А. Агужен, О.І Амоша, М.Г. Білопольський, І.П. Булєєв, Т.В. Гринько, С.Ф. Покропівний, М.Г. Чумаченко, Г.О. Швиданенко. Ними розглянута економічна сутність механізму взаємодії суб'єктів господарювання, розроблено науково методичні засади його ефективного використання та підкреслюється необхідність поглиблення дослідження у напрямку теоретичного узагальнення, оцінки наявної та формування і реалізації адаптивної політики партнерських відносин підприємства з урахуванням особливостей функціонування економіки України в ринкових умовах.

Вищенаведеним обумовлюється актуальність та своєчасність виконання дисертаційного дослідження за обраною темою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно до плану науково-дослідних робіт Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України, зокрема в рамках теми «Дослідження впровадження енергозберігаючих технологій на металургійних підприємствах» (2008 р., номер державної реєстрації № 0108U009717). У виконанні вказаної теми дисертант брав участь як співвиконавець. Автором самостійно проведено дослідження удосконалення організаційно-економічного механізму взаємодії господарюючих суб'єктів (на прикладі машинобудівних підприємств).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку організаційно-економічного механізму взаємодії господарюючих суб'єктів у ринкових умовах.

Відповідно до мети були поставлені і вирішені такі завдання:

визначено теоретичні основи взаємодії господарюючих суб'єктів;

розкрито особливості функціонування господарюючих суб'єктів в умовах ринкових відносин;

визначено економіко-правові засади господарських зв'язків промислового підприємства з економічними агентами;

проаналізовано ринкове середовище промислового підприємства;

проведено оцінку економічного стану та структурного аналізу економічних агентів промислового господарюючого суб`єкту;

розроблено комплексну систему моніторінгу промислового підприємства;

обгрунтовано пропозиції щодо напрямків розвитку організаційно-економічного механізму взаємодії промислового підприємства з економічними агентами;

оцінено ефективність партнерської політики промислового підприємства;

запропоновано модель взаємодії інтересів промислового підприємства з економічними агентами в умовах реалізації його діяльності.

Об'єктом дослідження є процеси взаємодії суб'єктів господарювання в умовах ринкових відносин.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади забезпечення ефективної взаємодії суб'єктів господарювання в Україні.

Методи дослідження. Методами наукового дослідження є історичний підхід і діалектичний метод пізнання (при узагальненні зарубіжного досвіду і вітчизняної практики аналізу зовнішнього середовища господарюючого суб'єкту, а також стану його взаємозв'язків з ринковими контрагентами), метод логічного аналізу (при дослідженні понять «бізнес-середовище підприємства», «господарські зв'язки», при класифікації видів підприємств), комплексний і системний підходи (при розробці пропозицій щодо вдосконалення організаційно-правових принципів забезпечення господарських зв'язків промислового підприємства з економічними агентами, узагальненні теоретичних основ взаємодії господарюючих суб'єктів в ринкових умовах), а також концептуальний аналіз (при розробці положень комплексної системи моніторингу економічного стану промислового підприємства та його партнерських взаємовідносин з економічними агентами) і метод порівнянь (при оцінці ефективності партнерської політики промислового підприємства); методи економічного і графічного і кореляційно-регресійного аналізу, теорії графів (при розробці моделей взаємопов'язання інтересів промислового підприємства в умовах реалізації його діяльності, зокрема, при обґрунтуванні матриці моделювання ситуацій управління підприємством, що ґрунтується на діагностичній та інтерактивній системі оціночних показників оперативного контролінгу і формалізації моделі функціонування підприємства у вигляді «дерева цілей» («дерева критеріїв») його бізнес-параметрів та господарських зв'язків) та ін.

Методологічну, теоретичну і інформаційну базу виконання дисертаційної роботи складають Конституція і Закони України, інші законодавчі і нормативні документи України; теоретичні положення економічної і фінансової науки; наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, матеріали регіональних, всеукраїнських і міжнародних конференцій з проблем взаємодії господарюючих суб'єктів.

Інформаційною основою є статистичні дані Державного комітету статистики України, офіційні дані, які публікуються державними статистичними органами України, а також дані фінансової звітності, аналітичні матеріали окремих підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в поглибленні теоретико-методичних підходів до розвитку складових організаційно-економічного механізму взаємодії господарюючих суб'єктів в ринкових умовах. Для цього в якості розвитку складових указаного механізму в роботі:

вперше:

запропоновано методичний підхід до забезпечення ефективної взаємодії господарюючих суб'єктів за рахунок використання розробленої моделі взаємодії бізнес-процесів з застосуванням матриць та теорії графів, яка дозволяє визначити критичні взаємозв`язки у різних виникаючих ситуаціях та спрямувати заходи на їх розв`язання;

удосконалено:

організаційний підхід до розвитку видів і механізму господарських зв`язків в ринкових умовах на основі визначення вибору контрагентів (поверхневих, аспектних і системних) та станів формування взаємодії учасників цього процесу, використання якого активізує розвиток господарських зв`язків та підвищує їх економічну ефективність;

методи класифікації напрямів діяльності підприємств по встановленню зв`язків з іншими юридичними або фізичними особами та сформовано авторську класифікацію, яка включає напрями комунікації, лобіювання та інтеграції, реалізація яких дозволяє сформулювати можливості для одержання синергетичного ефекту;

методичний підхід до формування стратегії взаємовідносин господарюючого суб`єкту з економічними агентами - партнерами за допомогою розвитку складових організаційно - економічного механізму їх взаємодії, який включає результати аналізу ринкового середовища, оцінку власного фінансового стану та висновки структурного аналізу складу економічних агентів за допомогою розробленої комплексної системи моніторінгу;

систему управління зовнішним середовищем на засаді результатів використання системного аналізу загальної ефективності, яка включає три компненти - екологічну, економічну та соціальну, і систему кількісних критеріїв, показників використання яких дозволяє оцінити ефективність та економічну обгрунтованість прийнятих управлінських рішень щодо укладення договорів із господарських зв`язків з контрагентами;

дістали подальшого розвитку:

визначення передумов розвитку складових організаційно - економічного механізму взаємодії господарюючих суб`єктів, які засновано на результатах ретроспективого аналізу та узагальнені особливостей п`яти основних концепцій фірми (неокласичної, поведінкової, інституційної, еволюційної та підприємницької ), за допомогою використання яких підготовлено засади до розвитку організаційно - економічного механізму взаємодії господарюючих суб`єктів;

методи ранжування підприємств за критерієм здатності у найкоротший часовий період організувати господарську діяльність і забезпечити належну договірну роботу з контрагентами на економічно немобільні, економічно обмежено мобільні, економічно мобільні та підприємства з високим рівнем економічної мобільності, що дозволяє визначити організаційно - правові форми підприємства, які забезпечують високий рівень економічної мобільності таких підприємств;

методичні підходи до розробки комплексної системи моніторінгу економічного стану підприємства, яка включає: а) використання чотирьохрівневої моделі впливу зовнішніх чинників на макро- та мікросередовище на експортну стратегію підприємства; б) розрахування інтегрального показника забезпеченності необхідними ресурсами експортної програми виробництва товару для кількісної оцінки впливу постачальників на експортну діяльність підприємства та в) формування системи показників оцінки впливу чинників зовнішнього середовища на поточне функціонування господарюючого суб`єкту, що дозволяє констатувати переважну роль у цих процесах макроекономічних показників;

формалізація моделі функціонування підприємства у вигляді “дерева цілей” (“дерева критеріїв”), що враховує його бізнес - параметри господарські зв`язки і дозволяє визначити контрольні параметри та критерії обгрантування рішень, пов`язаних з господарськими відносинами економічних агентів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоновані методичні підходи до забезпечення ефективної взаємодії господарюючих суб'єктів за рахунок розробленої моделі функціонування підприємства, яка враховує бізнес-параметри та господарські зв'язки і дозволяє визначити контрольні параметри та критерії обґрунтування рішень щодо господарських взаємозв'язків, можуть бути використані в практичній діяльності промислових, зокрема, машинобудівних, підприємств. Також результати дослідження створюватимуть передумови розвитку взаємовідносин господарюючого суб'єкту-промислового підприємства з економічними агентами-партнерами: постачальниками сировини, матеріалів, споживачами, конкурентами, кредиторами тощо з урахуванням інтересів всіх учасників відміченого процесу.

Найбільшу практичну цінність мають запропоновані методи аналізу зовнішнього середовища господарюючого суб'єкту за допомогою процесу сканування та методи моніторингу взаємодії промислового підприємства з економічними агентами за рахунок використання комплексної кількісної та якісної оцінки, формалізації, кореляційного аналізу, які впроваджено в діяльність СП «Агроспецмонтажник» (довідка № 84 від 26.07.2009р.).

Теоретичні розробки та практичні рекомендації, які викладено у дисертаційній роботі, використовуваються у навчальному процесі Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін “Промисловий маркетинг”(довідка № від ).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею з використанням вітчизняного і зарубіжного досвіду розвитку партнерських взаємовідносин господарюючих суб'єктів. Вона відображає авторський підхід до вирішення наукових завдань, які пов'язані зі створенням, розвитком та ефективним функціонуванням організаційно-економічного механізму взаємодії господарюючих суб'єктів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати роботи апробовані на міжнародній науково-практичній конференції «Фінансовий і банківській менеджмент» (м. Донецьк, 2003 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції» (м. Львів, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції науковців, молодих учених, ад'юнктів, аспірантів, курсантів і студентів «Шлях України до економічної безпеки» (м. Харків, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Держава та ринок: стратегія внутрішнього розвитку промислових регіонів» (м. Маріуполь, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів» (м. Запоріжжя, 2006 р.); IV Всеукраїнській науковій конференції студентів аспірантів і молодих учених «Перспективи і пріоритети розвитку економічного аналізу» (м. Донецьк, 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 9 публікаціях загальним обсягом 3,95 д.а., з яких 7 статей у фахових виданнях та 6 тезах доповідей. .

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 200 сторінок, з яких 19 рисунків займають 11 сторінок, 18 таблиць - 11 сторінок, 2 додатка - 2 сторінки, список використаних джерел (153 найменування) - 14 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - «Теоретичні основи взаємодії господарюючих суб'єктів» - розглянуто особливості функціонування господарюючих суб'єктів в ринкових умовах, обґрунтовано економіко-правові та організаційні засади господарських зв'язків промислового підприємства з економічними агентами, а також узагальнено і систематизовано сучасні форми економічної взаємодії контрагентів на ринку.

Визначено, що в сучасних умовах господарювання підприємств, високої конкурентності та мінливості чинників зовнішнього середовища, в якому здійснюють свою діяльність самостійні господарюючі суб'єкти, особливої гостроти і актуальності набувають питання методологічного і теоретичного обґрунтування економічної поведінки підприємств, їх виживання, адаптації, розвитку і зростання, а також взаємодії з економічними агентами-партнерами. У зв'язку з цим на підставі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних дослідників-фахівців у цієї сфері виокремлено п'ять основних концепцій фірми: неокласична, поведінкова, інституційна, еволюційна і підприємницька, що характеризуються певними особливостями. В той же час визначено недостатність розробки низки питань, пов'язаних з дослідженням сучасної специфіки господарських зв'язків підприємств з контрагентами, розробкою відповідної стратегії економічної поведінки підприємства, ситуаційного управління. На підставі комплексного вивчення економічної поведінки господарюючих суб'єктів в умовах невизначеності, а також юридичної і господарської самостійності підприємств, обґрунтовано види і механізм господарських зв'язків в ринкових умовах, визначено характер, який може носити вибір контрагентів (поверхневий, аспектний, системний), а також етапи формування взаємодії учасників, що включають пошук і визначення господарських зв'язків, їх правове оформлення, організацію і функціонування.

Ґрунтуючись на теоретичному узагальненні основ та аналізі практики взаємодії господарюючих суб'єктів, систематизовано напрями діяльності підприємств по встановленню зв'язків з іншими юридичними і/або фізичними особами та сформовано їх авторську класифікацію, що включає наступні напрями: комунікацію, лобіювання, інтеграцію. Встановлено першочергову необхідність врахування чинників зовнішнього середовища як з метою забезпечення ефективності функціонування підприємств, так і для налагодження взаємовигідних господарських зв'язків зі споживачами, постачальниками, кредитними організаціями, банками тощо.

Здійснено ранжування підприємств за критерієм здатності у найкоротший часовий період організувати господарську діяльність та забезпечити належну договірну роботу з контрагентами на: економічно немобільні; економічно обмежено мобільні; економічно мобільні; з високим рівнем економічної мобільності; доведено, що здійснення підприємствами господарської діяльності у організаційно-правовій формі асоційованого підприємства або холдингової компанії забезпечує високий рівень економічної мобільності таких підприємств.

Зазначено, що ефективне вирішення господарських проблем обумовлює необхідність постійного пошуку підприємствами відповідних правових інструментів, серед яких важливе місце посідають об'єднання підприємств як господарські утворення, а також встановлено, що здійснюючи господарську діяльність підприємства вступають у різного характеру господарські відносини, які підлягають регламентації з боку відповідних правових регуляторів - імперативних норм права та договірних право положень.

Теоретичні та аналітичні дослідження щодо вирішення проблеми регулювання партнерських взаємовідносин підприємства, сучасних форм економічної взаємодії з контрагентами дозволили виокремити низку чинників, які впливають на вибір найбільш ефективного способу співробітництва, основними з яких є інтереси і спеціалізація учасників партнерських взаємовідносин, рівень їх технологічної пов'язаності, організаційно-правові принципи побудови цих відносин.

Оскільки кожний учасник партнерських відносин має індивідуальні інтереси, які він наполегливо переслідує, тому їх взаємодія зводиться до проблеми координації інтересів. Визначено, що при виборі методів і технологій економічної взаємодії підприємств-партнерів виникає проблема координації інтересів кожної сторони-учасника господарських зв'язків, тому при цьому обов'язково необхідно додержуватися певних принципів (рис. 1), до складу яких виокремлено господарську самостійність, свободу вибору і підприємництва, вільне ціноутворення, врахування ролі держави.



Рис. 1. Основні принципи організації процесу взаємодії господарюючих суб'єктів та їх характеристика

Ці принципи свідчать про те, що підприємства укладають угоди добровільно та переслідують лише їх власні інтереси. Вони визначають межі та норми ліній поведінки учасників, дозволяють виявляти проблеми у партнерських відносинах та реально оцінювати про ступінь відповідності тих чи інших процесів цим принципам.

В підвищенні ефективної взаємодії господарюючих суб'єктів та забезпеченні їх економічної безпеки значну роль має забезпечення вчасних розрахунків. У зв'язку з проблемою виникнення неплатежів підприємствам необхідно постійно здійснювати управління дебіторською заборгованістю, стежити за оптимальним її рівнем в активах. На сьогодні управління дебіторською заборгованістю стало найважливішою складовою частиною управління партнерських взаємовідносин. Основною метою управління дебіторською заборгованістю є максимізація прибутку підприємства шляхом управління процесами формування та інкасації дебіторської заборгованості. Досягнення цієї мети здійснюється за допомогою запропонованої структурно-логічної моделі управління дебіторською заборгованістю, яка являє собою послідовність дій, що організовуються та реалізуються підприємством з метою мінімізації інвестицій в дебіторську заборгованість. Запропонована модель процесу управління дебіторською заборгованістю, в основу якої покладено два основні підходи: порівняння додаткового прибутку з витратами і втратами, що виникають при зміні політики розрахунків за реалізовану продукцію та порівняння і оптимізація величини й термінів погашення дебіторської / кредиторської заборгованості, сприятиме зменшенню ймовірності зростання безнадійних боргів, контролю фінансових надходжень та забезпеченню зростання інвестиційних можливостей підприємства. Проведене дослідження дозволило зробити висновок про те, що економічною основою вирішення проблем регулювання підприємницьких взаємовідносин підприємства є обґрунтований вибір методів і технологій організаційно - економічного механізму взаємодії підприємств-партнерів, який має бути адекватний загальним цілям і очікуваним результатам обох сторін, що сприятиме одержанню позитивного економічного ефекту від процесу економічної взаємодії та посиленню економічної безпеки господарюючих суб'єктів.

У другому розділі - «Стан, проблеми та перспективи взаємодії промислового підприємства з економічними агентами» - проаналізовано сучасне ринкове середовище, в якому функціонують українські промислові підприємства, оцінено економічний стан та структурний склад економічних агентів СП «Агроспецмонтажник», на ґрунті чого розроблено пропозиції щодо перспектив взаємодії підприємства з економічними агентами, в рамках яких обґрунтовано відповідну комплексну систему моніторингу.

Доведено, що в умовах ринкової економіки функціонування промислового підприємства неможливе без розробки та реалізації економічно обґрунтованої стратегії взаємодії господарюючого суб'єкту з економічними агентами-партнерами: кредиторами, дебіторами, постачальниками, споживачами, конкурентами, державою тощо. Розробка економічно обґрунтованого ефективного організаційно-економічного механізму взаємодії промислових підприємств з економічним агентами та його результативна реалізація ґрунтується на аналізі ринкового середовища, в якому функціонує господарюючий суб'єкт, оцінці власного фінансово-економічного стану та структурному аналізі складу економічних агентів, що здійснюються з використанням відповідної комплексної системи моніторингу.

У зв'язку з цим розкрито сутність та специфіку роботи відповідних аналітичних систем запропонованого механізму моніторингу взаємодії промислового підприємства з економічними агентами, визначено їх особливості. Виявлено основні проблеми формування архітектури, інтерфейсу моделі запропонованої системи та обґрунтовано напрями їх вирішення. Проаналізовано чинники впливу на розробку та вибір системи моніторингу взаємодії промислового підприємства з економічними агентами, на підставі критичного огляду підходів різних дослідників до класифікації цих чинників, розроблено схему чотирьохрівневої моделі впливу зовнішніх чинників макро- та мікросередовища на експортну стратегію підприємства, а також запропоновано методичний підхід до кількісної оцінки впливу постачальників на експортну діяльність підприємства шляхом розрахунку інтегрального показника забезпеченості експортної програми виробництва товару всіма видами необхідних ресурсів. Ґрунтуючись на визначенні впливу низки виокремлених чинників на діяльність промислового підприємства(життєвий рівень та платоспроможність населення, поточні стратегії підприємств-конкурентів, постачальників, соціально-культурні чинники тощо) та методах кількісної і якісної оцінки, формалізації, кореляційно-регресійного аналізу запропоновано систему показників, що характеризують ступінь цього впливу.

Аналіз впливу чинників зовнішнього середовища на діяльність промислового підприємства із застосуванням запропонованої системи показників дозволяє констатувати переважну роль у цих процесах макроекономічних показників. Ранжирування чинників зовнішнього середовища за значущістю за допомогою кореляційного аналізу дозволяє встановити, що в даний час на діяльність СП «Агроспецмонтажник» вирішальний вплив справляють економічні контрагенти-споживачі, а саме рівень їх доходів та попит на виконувані підприємством види ремонтів, робіт та вироблювану продукцію. Друге і третє місце за критерієм ступеню впливу проаналізованих чинників макроекономічного середовища на діяльність підприємства посідають так звані чинники першого рівня: конкуренти (особливо їх маркетингова і цінова стратегія, оскільки сегмент ринку, який займає СП «Агроспецмонтажник», характеризується високим рівнем цінової конкуренції) та постачальники сировини, матеріалів відповідно.

Оцінка економічного стану та структурний аналіз економічних агентів, дебіторської і кредиторської заборгованості в розрізі основних дебіторів і кредиторів СП «Агроспецмонтажник» дозволяє зробити висновок про в цілому позитивні тенденції розвитку підприємства, про що свідчить зростання прогнозних показників, які характеризують ефективність перспективного розвитку підприємства до 2011 р. Проте зростання дебіторської заборгованості в динаміці за 2003 - 2007 рр. та зниження темпів її обертання (табл. 1) свідчить про низьку ефективність управлінських рішень в сфері взаємовідносин з економічними агентами та про необхідність використання резервів підвищення економічної обґрунтованості та, відповідно результативності, реалізовуваних на СП «Агроспецмонтажник» торгової, претензійної, маркетингової, цінової, інноваційної та інвестиційної політик і стратегій.

Таблиця 1

Показники ділової активності СП “Агроспецмонтажник” у динаміці за 2003-2007 рр.

	Показники	2003р.	2004р.	2005р.	2006р.	2007р.
1	Загальне обертання капіталу	0,34	0,42	0,10	0,03	0,06
2	Обертання мобільних коштів	0,45	0,63	0,14	0,05	0,11
3	Обертання матеріальних оборотних коштів	0,45	0,64	0,15	0,05	0,11
4	Обертання дебіторської заборгованості	0,83	1,42	0,32	0,12	0,15
5	Обертання кредиторської заборгованості	1,24	0,86	0,21	0,06	0,14
6	Фондовіддача необоротних активів	1,59	1,55	0,45	0,14	0,17
7	Обертання власного капіталу	0,60	1,25	0,30	0,10	0,15

Аналіз існуючих підходів до проектування інформаційних систем промислового підприємства, проблем і перспектив розвитку та розширення можливостей системи моніторингу дозволив запропонувати створення її комплексної інформаційної системи, яка сприятиме забезпеченню максимальної ефективності та оперативності прийняття управлінських рішень господарюючих суб'єктів.

Доведено, що в умовах ринкової економіки функціонування будь-якого господарюючого суб'єкту, зокрема промислового підприємства, вимагає здійснення процедур попереднього збору, обробки і аналізу великих обсягів економічної, технічної, технологічної та іншої інформації, необхідної для прийняття ефективних економічно обґрунтованих рішень щодо організації і взаємодії з контрагентами-партнерами. У зв'язку з цим запропоновано напрями вдосконалення інформаційної системи промислового підприємства за рахунок розробки комплексної системи моніторингу його економічного стану (рис. 2).

Отже, запропонована система моніторингу економічного стану промислового підприємства включає до свого складу низку показників, що охоплюють широкий спектр даних, у результаті чого зазначена система враховує не тільки дані самого підприємства, але і основні макроекономічні показники: пропорції та структурні зрушення, фінансових потоків в економіці, стану платежів в національній економіці, розвитку ринку корпоративних цінних паперів, рівень розвитку технологій й виробничої бази в галузі тощо.

Обґрунтовано основні засади запропонованої системи моніторингу економічного стану відносин з бізнес-партнерами-економічними агентами промислового підприємства, що ґрунтуються на врахуванні множини чинників та ризиків, які справляють вплив на функціонування господарюючого суб'єкту та на прийняття управлінського рішення щодо взаємовідносин підприємства з контрагентами.

Рис. 2. Поглиблена розгорнена схема системи моніторингу промислового підприємства

У третьому розділі - «Розвиток механізму взаємодії промислового підприємства з економічними агентами» - визначено напрями розвитку механізму взаємодії підприємств з економічними агентами в умовах ринкової економіки, обґрунтовано пропозиції щодо оцінки ефективності партнерської політики промислового підприємства, а також розроблено модель взаємодії інтересів промислового підприємства в умовах реалізації його діяльності.

В ринкових умовах господарювання підприємства стикаються з низкою чинників, які значно ускладнюють управління його виробничо-господарською діяльністю, одним з найбільш значущих з яких є невизначеність зовнішнього середовища. Отже, для забезпечення виживання підприємств в сучасних умовах і для досягнення поставлених цілей менеджери підприємств повинні ефективно виявляти, вивчати, прогнозувати і оцінювати тенденції і зміни в зовнішньому середовищі і, враховуючи їх, ухвалювати управлінські рішення. У зв'язку з цим на ґрунті оцінки впливу суб'єктів зовнішнього середовища обґрунтовано методи та підходи адаптації підприємства до змін у їх складі, що включають підвищення оперативності управління, розширення сфери використання технологічної системи підприємства, встановлення пріоритетів та цілей функціонування підприємства.

Аналіз практики господарювання та встановлення партнерських господарських зв'язків вітчизняними підприємствами дозволяє зробити висновок про те, що привабливість підприємства для контрагентів і значній мірі визначається його поточною діловою активністю. В таких умовах підприємства потребують розробки та реалізації ефективної економічно обґрунтованої системи ділових стратегій, що забезпечить реагування на зміни зовнішнього середовища, до складу якої входять наступні види стратегій: неактивна (підприємство змінює свою стратегію тільки після примусової дії зовнішнього середовища), реактивна (підприємство прагне відреагувати на несприятливі зміни в зовнішньому середовищі тільки після того, як вони відбулися), проактивна (підприємство, що використовує проактивну стратегію, прагне випереджати вірогідні зміни в зовнішньому середовищі), інтерактивна (підприємство в змозі прийняти зміни зовнішнього середовища і сумістити їх зі своїми власними цілями) (рис. 3).

Ґрунтуючись на аналізі досвіду розвинених країн у оцінці зовнішнього середовища господарюючих суб'єктів, досліджено можливість його адаптації до умов господарювання українських підприємств. Зокрема, вивчено особливості, визначено етапність та ефективність аналізу ринкового середовища шляхом так званого процесу сканування, широко розповсюдженого у зарубіжної практиці, зокрема, у Сполучених Штатах Америки, сутність якого полягає в управлінському процесі аналізу зовнішнього соціального, економічного, технологічного і політичного середовища, оточуючого підприємство.

Визначено, що для досягнення господарюючим суб'єктом інтегрованої ефективності, яка означає розвиток підприємства в усіх його напрямках, тобто взаємодію як з суб'єктами ринкової економіки, так і з зовнішнім соціальним та екологічним середовищем в рамках чинного законодавства, доцільним є впровадження системи управління зовнішнім оточенням, господарськими зв'язками тощо. Структурний аналіз загальної ефективності, яка включає три компоненти - екологічну, економічну і соціальну, - розроблено схему удосконалення системи управління зовнішнім середовищем підприємства, а також запропоновано систему кількісних критеріїв, показників (часткові та узагальнені), використання яких дозволяє оцінити ефективність та економічну обґрунтованість прийнятих керівництвом підприємства управлінських рішень щодо укладення договорів, контрактів на співпрацю та інших господарських зв'язків з контрагентами.

Рис. 3. Основні стратегії реагування підприємства на зміни зовнішнього середовища

Розглянуто загальну схему бізнес-процесу промислового підприємства та взаємовідносин його елементів (рис. 4), на ґрунті якої визначено, що бізнес-процеси окремої виробничої системи пов'язані між собою через поняття «постачальник» і «клієнт» процесу. Це дозволило з використанням матричного методу та теорії графів побудувати модель взаємодії досліджуваних бізнес-процесів, яка дозволяє визначити критичні взаємозв'язки у різних виникаючих ситуаціях та спрямувати управлінські заходи на їх розв'язання.

На підставі аналізу основних видів і цілей організаційних перетворень (зміни параметрів бізнес-процесу з метою підвищення ефективності діяльності підприємства за встановленим критерієм) та методів економіко-математичного моделювання формалізована модель функціонування підприємства у вигляді «дерева цілей» («дерева критеріїв») його бізнес-параметрів та господарських зв'язків, що виступає ефективним інструментом оцінки управлінських рішень, завдяки розробленої системи контрольних параметрів і критеріїв розроблюваних та схвалюваних заходів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Загальна схема бізнес-процесу

Визначено, що в умовах недостатньої координованості та ефективності процесів планування і контролю, а також відсутності дієвих механізмів оперативного регулювання господарських взаємовідносин підприємств, основною підвищення ефективності цих процесів є впровадження механізмів контролінгу. В роботі обґрунтовано діагностичну систему показників оперативного контролінгу та схему аналізу основних причин погіршення фінансового стану підприємства, якими є низький рівень результатів господарської діяльності підприємства, неефективне використання результатів діяльності господарюючого суб`єкту. Ця система містить показники, які фокусують діяльність підприємства на досягнення його основних цілей.

В цілому, практичне впровадження та апробація запропонованих інструментів та напрямів розвитку механізму взаємодії промислових підприємств з економічними агентами, а також обґрунтованої моделі взаємопов'язання інтересів підприємства дозволить підвищити ефективність взаємодії господарюючих суб'єктів та налагодити підприємствам взаємовигідні господарські зв'язки з партнерами та споживачами за рахунок прийняття економічно обґрунтованих відповідних управлінських рішень.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування і розв'язання наукового завдання - розвиток організаційно-економічного механізму взаємодії господарюючих суб'єктів промисловості, реалізація якого створює передумови для підвищення ефективності підприємств. Основні наукові та прикладні результати дослідження полягають у наступному:

1. В умовах високої рухливості та невизначеності зовнішнього середовища особливої гостроти і актуальності набувають питання методологічного і теоретичного обґрунтування економічної поведінки підприємств, їх адаптації, розвитку і зростання, а також взаємодії з економічними агентами-партнерами. У зв'язку з цим виявлення сучасної специфіки господарських зв'язків підприємств з контрагентами, розробку відповідної стратегії економічної поведінки підприємства та ситуаційного управління проведено виходячи з п'яти основних концепцій фірми: неокласичної, поведінкової, інституційної, еволюційної і підприємницької, що характеризуються певними особливостями.

2. Обґрунтування видів і механізмів господарських зв'язків в ринкових умовах, визначення характеру вибору контрагентів та етапів формування взаємодії учасників, що включають пошук і визначення господарських зв'язків, їх правове оформлення та організацію і функціонування господарських зв'язків доцільно здійснювати на підставі комплексного вивчення економічної поведінки господарюючих суб'єктів в умовах невизначеності, а також юридичної і господарської самостійності підприємств.

3. Систематизація напрямів діяльності підприємств по встановленню зв'язків з іншими юридичними і/або фізичними особами може включати комунікацію, лобіювання, інтеграцію. На визначення напрямів встановлення зв'язків серйозно впливає врахування чинників зовнішнього середовища з метою забезпечення взаємовигідних господарських зв'язків зі споживачами, постачальниками, кредитними організаціями, банками тощо.

4. Доведено необхідність ранжування підприємств за критерієм здатності у найкоротший часовий період організувати господарську діяльність та забезпечити належну договірну роботу з контрагентами на: економічно немобільні; економічно обмежено мобільні; економічно мобільні; підприємства з високим рівнем економічної мобільності, що дозволяє визначити організаційно-правові форми підприємств, яка забезпечує високий рівень економічної мобільності таких підприємств.

5. В умовах ринкової економіки функціонування промислового підприємства потребує формування стратегії взаємодії господарюючого суб'єкту з кредиторами, дебіторами, постачальниками, споживачами, конкурентами, державою та іншими економічними агентами-партнерами. Реалізація зазначеної стратегії здійснюється за допомогою розвитку складових організаційно-економічного механізму взаємодії промислових підприємств з економічними агентами, які включають аналіз ринкового середовища, в якому функціонує господарюючий суб'єкт, оцінку власного фінансово-економічного стану та структурний аналіз складу економічних агентів, за допомогою комплексної системи моніторингу. Зазначений механізм моніторингу взаємодії промислового підприємства з економічними агентами як аналітична система має особливості формування архітектури та інтерфейсу, використовуваних моделей

6. На підставі узагальнення підходів різних дослідників до класифікації чинників впливу на розробку та вибір системи моніторингу взаємодії промислового підприємства з економічними агентами, обґрунтовано використання чотирьохрівневої моделі впливу зовнішніх чинників макро- та мікросередовища на експортну стратегію підприємства, а також для кількісної оцінки впливу постачальників на експортну діяльність підприємства запропоновано розраховувати інтегральний показник забезпеченості необхідними ресурсами експортної програми виробництва товару. Ґрунтуючись на методах кількісної і якісної оцінки, формалізації, кореляційно-регресійного аналізу сформовано систему показників оцінки впливу чинників зовнішнього середовища на діяльність промислового підприємства, яка, у свою чергу, дозволяє констатувати переважну роль у цих процесах макроекономічних показників.

7. Доведено, що для отримання господарюючим суб'єктом інтегрованого ефекту означає розвиток підприємства по напрямках діяльності, включаючи взаємодію як з господарюючими суб'єктами, так і з зовнішнім соціальним та екологічним середовищем в рамках чинного законодавства, а також впровадження системи управління зовнішнім оточенням, господарськими зв'язками. Структурний аналіз загальної ефективності, яка включає три компоненти - екологічну, економічну і соціальну, дозволив розробити схему удосконалення системи управління зовнішнім середовищем підприємства, та обґрунтувати систему кількісних критеріїв, показників використання яких дозволяє оцінити ефективність та економічну обґрунтованість прийнятих управлінських рішень щодо укладення договорів щодо господарських зв'язків з контрагентами.

8. На підставі дослідження схеми бізнес-процесу промислового підприємства та взаємовідносин його елементів, сформовано модель взаємодії бізнес-процесів з використанням матричного методу та теорії графів, яка дозволяє визначити критичні взаємозв'язки у різних виникаючих ситуаціях та спрямувати управлінські заходи на їх розв'язання.

9. Формалізована модель функціонування підприємства у вигляді «дерева цілей» («дерева критеріїв») його бізнес-параметрів та господарських зв'язків, розроблена на підставі аналізу основних видів і цілей організаційних перетворень та методів економіко-математичного моделювання, є ефективним інструментом оцінки управлінських рішень, завдяки розробленої системи контрольних параметрів і критеріїв обґрунтування рішень.

10. Наукові положення та науково - методичні рекомендації, які обґрунтовано в дослідженні для розвитку організаційно - економічного механізму взаємодії господарюючих суб`єктів, впроваджено в діяльність СП “Агропроммонтажник” для виявлення та використання передумов розвитку взаємовідносин з економічними агентами - партнерами з урахуванням інтересів всіх учасників їх виробничого процесу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1.Бештанко С.М. Система показників оцінки результатів господарської діяльності машинобудівного підприємства / С.М. Бештанко // Вісник економічної науки України. Науковий журнал Академії економічних наук України. - 2006. - №1(9). - С. 28 - 30.

2. Бештанко С.М. Проблеми управління результативністю економічних відносин підприємства з партнерами по бізнесу / С.М. Бештанко // Вісник Львівської комерційної академії: Серія економічна. - Випуск 20. - Збірник наукових праць. -Львів: ЛКА, 2006. - С. 455 - 463.

3. Бештанко С.М. Структурний підхід щодо вдосконалення економічної взаємодії в партнерських відносинах / С.М. Бештанко // Вісник економічної науки України. Науковий журнал Академії економічних наук України. - 2006. - №2(10). - С. 21 - 24.

4. Бештанко С.М. Підходи до забезпечення ефективної взаємодії підприємства з контрагентами / С.М. Бештанко // Вісник економічної науки України. Науковий журнал Академії економічних наук України. - 2007. - №1(11). - С. 22 - 26.

5. Бештанко С.М. Проблеми ефективної взаємодії машинобудівних підприємств з економічними агентами / С.М. Бештанко // Схід. - 2007. - №5(83). - С. 26 - 31.

6. Бештанко С.М. Партнерство підприємств великого промислового міста: баланс інтересів / С.М. Бештанко // Город, регион, государство: экономико-правовые проблемы градоведения. - Донецк: Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, 2007. - С. 105 - 112.

7.Соболєва С.М. Сучасні форми взаємодії промислового підприємства з економічними агентами / С.М. Соболєва // Схід. - 2009. - №17(98). - С. 51- 58.

Матеріали наукових конференцій

1. Бештанко С.М. Оцінка ефективності партнерських відносин підприємства / С.М. Бештанко // Особистості соціально-економічного розвитку України і регіонів: міжнар. наук.-практ. конф., 5 - 6 жовтня 2006 р.: тези допов. - Запоріжжя, 2006. - Т. 2. - С. 119 - 121.

2. Бештанко С.М. Підходи щодо забезпечення виконання договірних зобов'язань по поставкам продукції / С.М. Бештанко // Держава та ринок: стратегія внутрішнього розвитку промислових регіонів: Всеукр. наук.-практ. конф., 9 - 11 червня 2006 р.: тези допов. - Маріуполь, 2006. - С. 153 - 155.

3. Бештанко С.М. Врахування результатів аналізу інтересів при встановленні партнерських зв'язків між підприємствами / С.М. Бештанко // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу: IV Всеукр. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених, 24 - 25 квітня 2007 р.: тези допов. і вист. - Донецьк, 2007. - С. 141 - 143.

 АНОТАЦІЯ

Соболєва С.М. Організаційно-економічний механізм взаємодії господарюючих суб'єктів (на прикладі машинобудівних підприємств). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2010.

У роботі запропоновано теоретико - методичний підхід до розвитку організаційно - економічного механізму взаємодії господарюючих суб`єктів на засаді використання моделі взаємодії бізнес-процесів з використанням матриць та теорії графів, а також моделі функціонування підприємства, яка враховує бізнес-параметри та господарські зв'язки і дозволяє визначити контрольні параметри та критерії обґрунтування рішень щодо господарських взаємозв'язків. Здійснено класифікацію підприємств за критерієм здатності до організації господарської діяльності та забезпечення належної договірної роботи з контрагентами. Розглянуто методи аналізу зовнішнього середовища господарюючого суб'єкту за допомогою процесу сканування, який дозволяє забезпечити обґрунтування управлінських рішень щодо укладення взаємовигідних договорів з контрагентами. Удосконалено методи моніторингу взаємодії промислового підприємства з економічними агентами за рахунок використання комплексної кількісної та якісної оцінки, формалізації, кореляційного аналізу. Розвинуто теоретичні основи взаємодії господарюючих суб'єктів в ринкових умовах, які враховують види та механізми встановлення господарських зв'язків, включаючи комунікацію, лобіювання та інтеграцію, а також визначено чинники, які впливають на вибір способу співробітництва між господарюючими суб'єктами і методи розробки та використання інформаційної системи моніторингу економічного стану підприємства.

Ключові слова: організаційно - економічний механізм, господарські зв'язки, підприємство, господарюючий суб'єкт, взаємодія, економічні агенти, партнерські відносини.

підприємство промисловий моніторинг

АННОТАЦИЯ

Соболева С.М. Организационно-экономический механизм взаимодействия хозяйствующих субъектов (на примере машиностроительных предприятий). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Приазовский государственный технический университет Министерства образования и науки Украины, Мариуполь, 2010.

В работе отмечено, что современную специфику хозяйственных связей предприятий с контрагентами, разработку соответствующей стратегии экономического поведения предприятия, ситуационное управление, целесообразно исследовать исходя из пяти основных концепций фирмы: неоклассическая, поведенческая, институциональная, эволюционная и предпринимательская, характеризующиеся определенными особенностями. Обоснование видов и механизмов хозяйственных связей в рыночных условиях, определение характера выбора контрагентов и этапов формирования взаимодействия участников, которые включают поиск и определение хозяйственных связей, их правовое оформление и организацию и функционирование хозяйственных связей целесообразно осуществлять на основании комплексного изучения экономического поведения хозяйствующих субъектов в условиях неопределенности, а также юридической и хозяйственной самостоятельности предприятий.

Доказана необходимость ранжировки предприятий по критерию способности в кратчайший временной период организовать хозяйственную деятельность и обеспечить надлежащую договорную работу с контрагентами на: экономически немобильные; экономически ограниченно мобильные; экономически мобильные; предприятия с высоким уровнем экономической мобильности, что позволяет определить организационно-правовые формы предприятий, которая обеспечивает высокий уровень экономической мобильности таких предприятий.

Акцентировано внимание на том, что реализация стратегии взаимодействия хозяйствующих субъектов с экономическими агентами-партнерами осуществляется посредством составляющих организационно-экономического механизма такого взаимодействия, включающие анализ рыночной среды, в которой функционирует хозяйствующий субъект, оценку собственного финансово-экономического состояния и структурный анализ состава экономических агентов, с применением комплексной системы мониторинга. Отмечено, что механизм мониторинга взаимодействия промышленного предприятия с экономическими агентами как аналитическая система имеет особенности формирования архитектуры и интерфейса, используемых моделей.

На основании обобщения подходов различных исследователей к классификации факторов влияния на разработку и выбор системы мониторинга взаимодействия промышленного предприятия с экономическими агентами, обосновано использование четырехуровневой модели влияния внешних факторов макро- и микросреды на экспортную стратегию предприятия, а также для количественной оценки влияния поставщиков на экспортную деятельность предприятия предложено рассчитывать интегральный показатель обеспеченности необходимыми ресурсами экспортной программы производства товара. Основываясь на методах количественной и качественной оценки, формализации, корреляционно-регрессионного анализа, сформирована система показателей оценки влияния факторов внешней среды на деятельность промышленного предприятия, которая, в свою очередь, позволяет констатировать превалирующую роль в этих процессах макроэкономических показателей.

...