Управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський інженерно-педагогічний університет”.

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Новіков Юрій Миколайович, Південний філіал „Кримський агротехнологічний університет” Національного університету біоресурсів і природокористування, завідувач кафедри фінансів і кредиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бузні Артемій Миколайович, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, завідувач кафедри маркетингу;мін

кандидат економічних наук, доцент Бойко Маргарита Григорівна, Київський національний торговельно-економічний університет, доцент кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий „18” лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор С. В. Онишко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Завдання щодо розвитку сфери санаторно-курортних і туристичних послуг зумовлені необхідністю у відновленні здоров'я людей. Відповідно зростає роль рекреаційного комплексу в збільшенні людського капіталу, інвестиції в який формують основу підвищення продуктивності праці та розвитку науково-технічного прогресу постіндустріальної епохи.

Санаторно-курортні та туристичні послуги - вагомий сегмент економіки багатьох розвинених країн і країн, що розвиваються. За оцінками Всесвітньої туристичної організації, сумарні витрати на внутрішній та міжнародний туризм на нашій планеті сьогодні становлять 15 % світового валового продукту. Частка туризму - 30 % у структурі всесвітньої торгівлі послугами, посідає друге місце за прибутковістю, після видобування й переробки нафти.

У період становлення ринкових відносин в Україні під впливом цілого ряду причин санаторно-курортна та туристична діяльність ще не набула достатнього розвитку. У зв'язку з цим виникає суттєвий розрив між рівнем розвитку санаторно-курортної діяльності та масштабним рекреаційним потенціалом, що має Україна, в тому числі Автономна Республіка Крим. Бальнеологічні можливості Криму, що сприяють відновленню фізичних і духовних сил громадян, особливі.

В умовах ринкових відносин принципово змінюється сутність фінансового менеджменту санаторно-курортних установ, які самостійно функціонують як господарські суб'єкти. Разом з тим одним із першочергових завдань стійкого розвитку санаторно-курортної індустрії, враховуючи недостатній рівень її матеріально-технічного, кадрового та фінансового забезпечення, є удосконалення процесу управління фінансово-господарською діяльністю санаторно-курортної сфери.

Останні десятиріччя комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу, що включає оцінку джерел формування, ефективності розміщення та інтенсивності використання капіталу рекреаційних установ, оцінку стану ефективності використовування фінансових ресурсів, аналіз собівартості рекреаційних послуг, прибуток і рентабельність, вивчається недостатньо.

Реконструкція та модернізація рекреаційного комплексу республіки, що розпочалася у сучасних умовах, викликає необхідність у проведенні досліджень стану та перспектив розвитку його фінансів і фінансового механізму.

Аналіз наукових досліджень щодо цієї проблеми показав, що питання економіки рекреаційних установ відображено у працях вітчизняних економістів Л. Агафонова, Г. Алейшкової, О. Бейдик, О. Голяченко, А. Ефремова, М. Карташівської, В. Мацоли, Н. Страчкової, Н. Яновської та інших.

Водночас становлення і розвиток фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу як інструменту реалізації фінансової політики країни досліджено недостатньо. Зокрема, вивчалася методична основа моделі для розробки рівня можливого прикладного використання цього механізму в рекреаційних установах комплексу.

Актуальність теоретичного і практичного вирішення проблеми, а саме становлення та розвиток фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу, наявність ряду невирішених і дискусійних проблем, зумовили вибір теми дисертаційної роботи, мету, завдання, предмет і об'єкт його дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет”, зокрема теми „Розробка пропозиції подальшого розвитку та підвищення економічної ефективності економіки Кримського регіону” (номер державної реєстрації 0102U000128).

У рамках виконання планової наукової теми автором дисертації зроблено теоретичні узагальнення та подано практичні рекомендації щодо подальшого розвитку і підвищення економічної ефективності фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу АР Крим.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад і розробка практичних шляхів удосконалення управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу.

Поставлена мета визначила необхідність розв'язати такі завдання:

- розкрити специфічні особливості функціонування рекреаційного комплексу, цільовою функцією якого є відновлення здоров'я людей - головної складової людського капіталу;

- обґрунтувати методичні підходи до удосконалення управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу внаслідок впровадження методів „директ-костинг”, „таргет-костинг” і багатофакторних моделей управління витратами;

- охарактеризувати фінансовий стан рекреаційного комплексу АР Крим, розкрити тенденції зміни елементів фінансового механізму для прогнозування шляхів підвищення його економічної результативності;

- проаналізувати стан взаємовідносин рекреаційного регіону з бюджетом і визначити шляхи подальшого їх розвитку;

- розробити методи розрахунків: а) економічної ефективності фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу з урахуванням оздоровчого ефекту і приросту людського капіталу; б) економічної ефективності використання виробничого потенціалу рекреаційного комплексу; в) економічного ефекту рекреаційного комплексу регіону з урахуванням додаткового ефекту, який отримується від установ інфраструктури обслуговуючих галузей.

Об'єктом дисертаційного дослідження є фінансово-господарська діяльність рекреаційного комплексу.

Предметом дослідження є стратегія удосконалення управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дослідження є розробка класичної та сучасної економічної теорії ринкової економіки й фундаментальні розробки провідних вітчизняних учених у сфері теорії фінансово-господарської діяльності, законодавчі документи України та Автономної Республіки Крим, що регламентують фінансові відносини у санаторно-курортному й туристичному комплексах. Для вирішення поставлених завдань і досягнення визначеної мети при проведенні наукового дослідження застосовувалися методи аналізу й синтезу, поєднання загального й приватного, єдинство історичного й логічного. У процесі дослідження використовувалися наступні методи: абстрактно-логічний (теоретичне узагальнення та формування висновків), монографічний (вивчення особливостей фінансово-господарської діяльності територіального управління санаторно-курортних установ в умовах ринкових перетворень), економіко-статистичний та аналітичних порівнянь (оцінка економічної ефективності фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу), кореляційно-регресійний (оцінка впливу факторів і розробка методів керування ними з метою підвищення економічної ефективності), таргет-кост, директ-костинг (щодо управління елементами вартості та витрат рекреаційного комплексу).

Інформаційною базою дослідження слугували матеріали Національного комітету статистики України, Міністерства курортів і туризму АР Крим, дані з торгівлі, транспортного обслуговування, зв'язки з іншими видами обслуговування, дані, що містяться в публікаціях, у тому числі у періодичних виданнях за тематикою даного дослідження.

Емпіричну базу дослідження сформували дані статистичного, бухгалтерського та управлінського обліку представництва ЗАТ „Укрпрофздравниця” Євпаторійського курорту за період з 2001 по 2007 роки, дані Міністерства курортів і туризму щодо рекреаційного комплексу АР Крим.

Наукова новизна одержаних результатів. Основним результатом дослідження є розробка шляхів удосконалення управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу Кримського регіону України.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

- визначено економічну ефективність фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу на основі методів із урахуванням показників обліку оздоровчого ефекту й вкладу у формування людського капіталу;

- обґрунтовано метод розрахунку економічної ефективності використання виробничого потенціалу рекреаційного комплексу з уточненням грошової оцінки земель, які відведені під рекреаційні установи; визначено людський капітал працюючих у рекреаційному комплексі;

удосконалено:

- підходи до визначення сталих і змінних витрат рекреаційних установ при цінах на курортні послуги, що щорічно змінюються, та зростаючі ціни на обслуговування, що дозволяє використовувати методи „директ-костинг” і „таргет-костинг” для управління затратами санаторно-курортного і туристичного комплексів;

- методи управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційних установ при ціноутворенні, прогнозуванні обсягу відпочиваючих, фінансових послуг, а також визначенні впливу основних факторів на результати фінансової діяльності;

набули подальшого розвитку:

- положення щодо сутності та стратегії управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу в зв'язку із подвійним підпорядкуванням: Міністерству охорони здоров'я і Міністерству курортів і туризму АР Крим, а також ієрархічним зв'язком зі ступенями адміністративних органів власності;

- методичні основи кореляційного розрахунку впливу податкового тиску на фінансовий стан установ рекреаційного комплексу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені методичні підходи щодо управління елементами вартості й витрат на обслуговування дозволяють реально підвищувати економічну ефективність фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу. Розробка стратегії управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу сприяє оптимізації процесу прийняття управлінських рішень. Розроблено рекомендації щодо зниження податкоємності рекреаційного комплексу та розширення бази оподаткування.

Результати дослідження фінансового механізму установ рекреаційного комплексу впроваджені Міністерством фінансів АР Крим при розробці стратегії і тактики маркетингової діяльності в умовах недостатнього бюджетного фінансування (довідка про впровадження № 9-15/1943 від 01.12.2009 р.); Міністерством курортів і туризму при розробці стратегії оптимізації процесу прийняття управлінських рішень (довідка про впровадження № 01-29/1564 від 02.12.2009 р.). Окремі висновки та рекомендації дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України „Кримський агротехнологічний університет” при викладанні дисципліни „Фінанси підприємства” (довідка про впровадження № 1733 від 01.12.2009 р.)

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки та рекомендації, викладені у дисертаційній роботі, є результатом самостійно проведеного дослідження автора. Внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Науковий потенціал світу - 2004” (Дніпропетровськ, 2004); VII Міжнародна науково-практична конференція „Наука i освіта - 2004”; „Маркетинг та менеджмент” (Днiпропетровськ, 2004); „Розвиток економiки в трансформацiйний перioд: глобальний та нацioнальний аспекти” (Днiпропетровськ, 2005). „Облiк, контроль i аналiз в управлiннi пiдприємницькою діяльністю” (Черкаси, 5-7 жовтня 2005 );. „Наука и технологии: шаг в будущее - 2006” (Белгород, 2006); „Передовi науковi розробки - 2006” (Днiпропетровськ, 2006); „Наука: теорiя та практика - 2006” (Днiпропетровськ, 2006); „Европейская наука XXI столетия - 2008” (Прага, 2008); „Наука европейского континента - 2008”(Прага, 2008), „Фiнансово-економiчнi проблеми розвитку регiонiв України”. (Днiпропетровськ, 2004); „Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов” (Сімферополь, 2006).

Публікації. Основні результати проведеного дослідження викладено в 16 наукових працях, з них 4 - у фахових виданнях. Загальний обсяг - 2,9 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 220 сторінок. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено на 180 сторінках. Робота містить 47 рисунків (із них 2 рисунки займають 2 окремі сторінки), 30 таблиць (із них 6 таблиць займають 6 окремих сторінок), 11 додатків, що займають 17 сторінок. Список використаних джерел становить 215 найменувань і займає 19 сторінок.

Основний зміст

У першому розділі „Теоретико-методичні основи дослідження фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу” розглянуто сутність управління, принцип функціонування, стратегію управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу, а також фінансування рекреаційної діяльності щодо лікувального впливу на відновлювальні процеси людського капіталу, методичні підходи до оцінки економічної ефективності фінансування рекреаційного комплексу.

Державне регулювання (управління) санаторно-курортним комплексом включає прогнозування його розвитку, створення державних програм санаторно-курортного та туристичного комплексів, підготовку лікарів для санаторного лікування й інших спеціалістів для рекреаційних установ. Державне регулювання фінансової діяльності рекреаційних установ складається із забезпечення соціально-економічної політики, що згрупована за трьома основними напрямами: законодавчим, протекціоністським, контролюючим.

Головним завданням фінансово-господарської діяльності є оптимізація функціонування фінансових відносин. Рекреаційний комплекс як об'єкт управління становить собою непросте формування: до його складу входять установи різного підпорядкування, різних форм власності, що перешкоджає безпосередньому фінансовому управлінню рекреаційними установами. Фінансування є багаторівневим і багатоканальним і здійснюється за рахунок чотирьох основних джерел фінансових ресурсів: бюджетних коштів, коштів власників установ, коштів системи обов'язкового медичного страхування і коштів рекреантів. Споживання санаторних послуг у системі санаторно-курортної діяльності здійснюється як на безоплатній, частково оплатній, так і на комерційній основі.

Складність управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу визначається його підпорядкуванням двом міністерствам: Міністерству охорони здоров'я та Міністерству курортів і туризму АР Крим.

Рекреаційний комплекс України - це важливий фактор зміцнення здоров'я її працівників. Він сприяє не тільки реабілітації здоров'я, а й зберіганню та збільшенню людського капіталу.

Обґрунтовано методичні підходи до оцінки економічної ефективності фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу. При розрахунку ефективності фінансування санаторно-курортних установ комплексу, крім фінансового результату, враховується оздоровчий ефект і дохід інфраструктури комплексу. Для розрахунку економічного ефекту виробничого потенціалу рекреаційних установ розроблено методики грошової оцінки рекреаційних земель, визначено людський капітал санаторно-курортних установ.

Економічна ефективність фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу визначається за результатами його впливу на рекреантів (наприклад, зміцнення здоров'я відпочиваючих; отриманий дохід).

де ? П - сума прибутку рекреаційних установ;

?Б - сума надходжень до бюджету та позабюджетні фонди, грн;

Эк - економія при виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності, грн;

ДВП - приріст валового доходу в зв'язку зі скороченням терміну хвороби;

Д ЧК - приріст людського капіталу в результаті оздоровлення в рекреаційному комплексі;

- додатковий дохід транспортних організацій, торгівлі, установ культури від притоку відпочиваючих до регіону.

Необхідно мати на увазі, що графік надходжень доходів організацій торгівлі, транспорту, зв'язку, установ культури специфічний (рис. 1).

Рис. 1. Графік надходжень доходів організацій торгівлі, транспорту, зв'язку, установ культури

Такий приріст обумовлений не тільки тим, що на відпочинок приїжджає більше ніж 4 млн осіб, але й тим, що вони мають у розпорядженні значні кошти для реалізації планів відпочинку.

Тому приріст доходів становить додатковий економічний ефект від діяльності комплексу.

У другому розділі „Сучасний стан фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу АР Крим” дано характеристику фінансово-господарської діяльності санаторно-курортного й туристичного підкомплексів АР Крим, туристичних районів рекреаційного комплексу, показано роль рекреаційного комплексу у формуванні доходів місцевого бюджету та економічну ефективність фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу АР Крим.

Характеристику фінансово-господарської діяльності санаторно-курортного підкомплексу АР Крим здійснено на підставі аналізу показників, що відображають рівень фінансової стійкості та ефективності. Визначено взаємозв'язок фінансових результатів і обсягу грошової виручки, зростання витрат на обслуговування рекреантів, розміру податкового процесу. У зв'язку з цим вивчено й описано вплив важелів фінансового механізму рекреаційних установ, податкової системи, інвестиційних вкладень (що становлять 9-16 % усіх вкладів у АР Крим), змішаного фінансування та зростання витрат на обслуговування, що дозволяє прогнозувати на перспективу дані показники.

Під час аналізу фінансового стану туристичної галузі АР Крим виявлено тенденції випередження обсягів витрат на обслуговування у 1,89 раза щодо відношення валового доходу, що зріс протягом 2001-2008 років у 1,77 раза. На підставі багатофакторного рівняння множинної кореляції встановлено ряд факторів, що впливають на ефективність оздоровчого процесу. Проаналізовано тенденцію зростання вартості одного туро-дня, що дозволяє екстраполювати його величину на перспективу.

З метою вивчення стану бюджету рекреаційного комплексу АР Крим визначено основні показники податкового тиску, якими є співвідношення податків і грошової виручки. За досліджений період виручка від реалізованої продукції зросла в 1,97 раза, а платежі, сплачені до бюджету, - в 1,74 раза, (тобто податковий тиск знизився). Значне зростання відрахувань до позабюджетного фонду пояснюється тим, що проводилася політика щодо зростання заробітної плати. Тому сума податків і відрахувань до позабюджетних фондів перевищила грошову виручку. Кожний відпочиваючий за 10 днів відпочинку в АР Крим вносить до бюджету 179 грн, а разом із сплатою до позабюджетних фондів - 278 грн. Податкоємність рекреаційної діяльності в 1,3-1,4 раза більша порівняно з середніми показниками за усіма галузями економіки АР Крим. На підставі зазначеного було розв'язано рівняння множинної регресії:

(2)

де У - фінансовий результат санаторно-курортних установ, млн грн;

Х1 - грошова виручка від санаторно-курортної діяльності, млн грн;

Х2 - витрати на рекреаційну діяльність, млн грн;

Х3 - величина податків і відрахувань до позабюджетних фондів, млн грн.

Це означає, що при збільшенні грошової виручки на один млн грн дохід усіх санаторних установ АР Крим зростає на 266 тис. грн.

Однією із головних причин складного фінансового стану рекреаційного комплексу є наявність платежів, фактично сплачених до бюджету курортними установами. Фінансові збитки бюджету АР Крим з урахуванням тіньового бізнесу в рекреаційній діяльності за попередніми розрахунками становлять більше ніж 115 млн грн.

Досліджено економічну ефективність різних форм організації відпочинку та лікування людей, що приїжджають до Криму. Проаналізовано закономірності рекреаційного обслуговування по курортних районах АР Крим.

Вартість земельних ресурсів, людського капіталу рекреаційного комплексу розраховано за уточненою методикою, що дозволило визначити економічний ефект використання виробничого потенціалу рекреаційних установ (табл. 1).

Таблиця 1 Економічна ефективність використання виробничого потенціалу рекреаційного комплексу АР Крим

Роки	Віддача валового доходу на виробничий потенціал	Рівень рентабельності виробничого потенціалу	Віддача на фінансування рекреаційного комплексу
2001	0,109	50,62 %	1,005
2005	0,1967	- 0,015 %	1,003
2007	0,269	- 0,034 %	1,20
2008	0,28	- 0,1 %	1,23

Як видно з таблиці 1, віддача валового доходу рекреаційних установ АР Крим збільшилася з 0,109 до 0,28. Це свідчить про те, що у 2008 році було використано потенціал найкраще, проте рівень збитковості виробничого потенціалу не змінився. Його можна змінити, збільшивши термін обслуговування рекреантів.

Розраховуючи наслідки лікування, які входять до оздоровчого ефекту, визначено, що у результаті лікування відбувся приріст людського капіталу в сумі 424,2 млн грн. Разом „оздоровчий ефект” рекреаційного комплексу АР Крим у 2001 році становив 465,8 млн грн, а у 2007 році - 521,1 млн грн.

Дані таблиці свідчать, що відбувається зміцнення виробничого потенціалу, що дозволяє збільшувати обсяг рекреаційних послуг. Якщо у 2005 році ціна на рекреаційні послуги становила 2,0 млрд грн, то у 2008 році - 3,1 млрд грн. фінансовий рекреаційний комплекс костинг

На основі аналізу циклічності надходжень доходів від одержаних послуг, що пов'язані з оздоровленням і відпочинком у Криму, було визначено економічну ефективність діяльності рекреаційного комплексу та інфраструктури, що його обслуговує:

?Э = ?П + ?Б+Еф. озд + ?ДП торг + ?ДП тран + ?Д П зв?язок +?ДП культ;

?Э 2001 = 5,92 + 184,5 +468,0+18,0+ 92,4+ 2,9=771,72 млн грн;

?Э 2005 = - 11,83 + 322,4 + 493,2+32,0 +116,2+4.3=956,27 млн грн;

?Э 2007 = - 3.78 + 444,8 + 517,41 + 53,0 + 65,0 + 3,8=1080,23 млн грн;

?Э 2008 = - 11,23 + 456,9 + 522,2 + 28,7 + 49,6 + 3,2=1049,12 млн грн.

Світова фінансова криза, що розпочалася у 2008 році, не знизила економічну ефективність діяльності рекреаційного комплексу (не враховуючи облік доходу населення від оренди площі відпочиваючими).

Наведені розрахунки свідчать про зростання економічної ефективності рекреаційного комплексу АР Крим із урахуванням доходів, що одержує обслуговуюча інфраструктура.

У третьому розділі „Основні напрями підвищення економічної ефективності управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу АР Крим” обґрунтовано методи прогнозування фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу, шляхи удосконалення управління фінансовою стійкістю санаторно-курортного комплексу та управління затратами рекреаційного комплексу.

Основним у підприємницькій діяльності в рекреаційному комплексі є прогноз ціноутворення на курортні послуги, модель якого розроблена в дисертаційній роботі. Розрахунок прогнозу ціноутворення на рекреаційні послуги з розрахунку на одне ліжко-день можна здійснити за формулою:

Z 1= (Ck1+P1) kSP, (3)

де Z 1 - ціна ліжко-дня рекреаційної установи (як сума послуг), грн;

Ck1 - собівартість ліжко-дня рекреаційної установи (сума послуг), грн;

P1 - нормативний підприємницький дохід (на одне ліжко-день), грн;

kSP - коефіцієнт співвідношення попиту та пропозиції.

Другою складовою прогнозу фінансових ресурсів рекреаційного комплексу виступає передбачення чисельності рекреантів. Одночасно розраховується потік неорганізованих відпочиваючих. Обмежена чисельність відпочиваючих зумовлена також і екологічними наслідками. У результаті розв'язку задачі було отримано заплановану кількість відпочиваючих за усіма трьома встановленими групами і визначено величину фінансових ресурсів рекреаційного комплексу.

Загальну формулу прогнозу рекреаційних доходів (обсягу грошових ресурсів) представлено у наступному вигляді:

де ?Y - сукупний дохід рекреаційного комплексу (обсяг фінансових ресурсів), грн;

Zc - середня ціна одного дня перебування та лікування у санаторії, грн;

Zp - середня ціна одного дня туристичної путівки, грн;

Zr - середня ціна проживання у готелях і жилому фонді жителів, грн;

ДY тран., ДY зв'язок, ДY культ., ДY торг., ДYрест. - приріст річного доходу транспорту, зв'язку, установ культури, торгових організацій, ресторанів, пов'язаний з приїздом відпочиваючих, грн.

Таким чином, кількісне визначення обсягів фінансових ресурсів рекреаційного комплексу або рекреаційних установ проводиться при оптимальному порівнянні рівня, структури, розміщення й джерел фінансових ресурсів. Стратегія й тактика маркетингової діяльності в умовах недостатнього бюджетного фінансування і не тільки в цей період, але й надалі повинні бути спрямовані на отримання фінансового результату у вигляді постійно зростаючих фінансових ресурсів. Важливу роль у маркетинговій діяльності відіграє обсяг реалізації послуг. У зв'язку з цим проведено дослідження впливу факторів на цей показник. Із дослідження видно, що обсяг реалізації послуг санаторіїв значно покращився. Вплив кожного фактора на цей показник можна визначити за допомогою рівняння:

У = - 11,0744 Х 1 + 3,368007 Х 2 + 2,543533 Х 3 - 173,648 Х 4 + 147,1972 Х 5 + 62,31584 R = 0,89. (5)

Дане рівняння свідчить про те, що зростання вартості активів, що перебувають в обороті, на 1 млн грн призводить до зниження обсягів реалізації послуг на 11,294 млн грн. Зростання співвідношення оборотних активів на один відсоток призводить до приросту вартості послуг на 3,368 млн грн, покращання показника коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості на одну одиницю збільшує на 2,5435 млн грн грошову виручку. Також велике значення коефіцієнта покриття, зростання якого на 0,1 одиницю призводить до зменшення вартості реалізації рекреаційних послуг на 17,364 млн грн, а зростання коефіцієнта швидкої ліквідності на 0,1 одиницю сприяє зростанню вартості рекреаційних послуг на 14,719 млн грн.

Здійснено спробу створення моделі менеджменту фінансовими ресурсами установ рекреаційного комплексу. Проведено аналітичне дослідження фінансової стійкості групи санаторно-курортних установ за всіма показниками: майнового стану, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності, фінансової стійкості та економічної ефективності. Взаємозв'язок цих показників із рівнем рентабельності санаторно-курортних установ визначено за допомогою 19 рівнянь.

Це дозволило розв'язати рівняння множинної кореляції впливу на рівень рентабельності основних факторів.

У результаті розв'язку задачі одержано наступне рівняння:

У = - 0,360 Х 1+0,705 Х 2 +0,704 Х 3 - 64,58 Х 4 + 5,322 Х 5 R = 0,87 (6)

Можна зробити висновок про те, що подальше збільшення вартості оборотних активів на один млн грн сприяє зниженню рівня рентабельності продажу на 0,36 %, збільшення співвідношення оборотних засобів і необоротних активів на 1 % сприяє зростанню рівня рентабельності продажу на 0,705 %, збільшення на один раз коефіцієнта оборотності призведе до зростання рівня рентабельності продаж на 0,7 %, збільшення показника покриття як співвідношення оборотних активів і витрат, майбутніх періодів відносно поточних обов'язків на один раз зменшить на 64,58 % рівень рентабельності. Збільшення коефіцієнта швидкої ліквідності на одиницю призвело до зростання рівня рентабельності на 5,32 %.

Обґрунтовано методичний підхід до розрахунку постійних і змінних витрат для використання методу „директ-костинг” у рекреаційних установах.

Знайдено точку беззбитковості. Виявлено можливість використання методу „таргет-костинг” для удосконалення калькуляції собівартості рекреаційних послуг. На підставі багатофакторних моделей запропоновано метод управління витратами за допомогою методу розрахунку амортизаційної ємності, запрлатоємності, податкоємності.

Висновки

У дисертаційній роботі на підставі проведених досліджень розроблено теоретико-методичні та практичні рекомендації щодо підвищення економічної ефективності управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу АР Крим.

1. Рекреаційний комплекс України є важливою складовою соціально-економічного виду діяльності та спрямований на відновлення здоров'я рекреантів. Він є складним формуванням сукупності підприємств, установ, організацій, діяльність яких пов'язана з лікуванням та профілактикою захворювань і організацією відпочинку рекреантів.

Державне регулювання діяльності рекреаційного комплексу здійснюється двома міністерствами: Міністерством охорони здоров'я (контроль щодо лікувального впливу на рекреантів) і Міністерством курортів і туризму АР Крим (організація відпочинку, розподілу відпочиваючих). Можна виділити ряд напрямів рекреаційного впливу, але головним є організація лікування відпочиваючого за допомогою фізіотерапевтичних методів, лікувальної фізкультури, лікувального харчування, медикаментів. Важливим у цьому процесі є психологічний вплив, що здійснюється внаслідок покращання психологічного клімату і комфорту.

На думку зарубіжних учених, діяльність рекреаційного комплексу необхідно розглядати як інвестиції, спрямовані на відновлення здоров'я - головної складової людського капіталу.

Україна має величезні рекреаційні ресурси та належить до найбільш забезпечених країн світу цими ресурсами, які, на жаль, не повністю використовуються. Багато рекреаційних регіонів є міжнародними (Крим, Карпати).

Виходячи з оцінки рекреаційної діяльності щодо стратегії управління, виокремлено два головних взаємопов'язаних, але суперечливих напрямів пріоритетності. Зокрема, соціальне спрямування санаторно-курортної діяльності - це процес надання людям, яким це необхідно (відповідно до поставленого діагнозу), медичних послуг. Ця системи санаторно-курортних послуг надається відповідно до принципів соціальної справедливості, таких як: загальна доступність, фінансова солідарність (у тому числі страхова) та інші. Рекреаційні ресурси повинні бути доступні кожному відпочиваючому - це можливість користуватися піщаними пляжами, купатися в морі, лікуватися грязями, мінеральними джерелами та інше. Комерційний напрям базується на маркетинговому інструментарії, метою якого є максимізація фінансових результатів діяльності санаторно-курортних і туристичних установ. Відповідно до класифікації курортних територій, що базується на критеріях ресурсного забезпечення, визначаються пріоритети стратегічного управління рекреаційного розвитку територій.

Послідовність розробки стратегії управління та взаємозв'язок між ступенями ієрархічної підпорядкованості обумовлює специфіку розвитку галузі. Координація елементів суб'єкта стратегії управління рекреаційною сферою визначається економіко-правовою базою взаємозв'язків між ними. У системі поетапної реабілітації (лікарня - поліклініка - курорт), санаторно-курортне лікування - це невід'ємна складова спільної системи охорони здоров'я і найважливіша ланка в комплексі лікувально-профілактичних заходів, відновлення працездатності й зміцнення здоров'я населення.

Підсумком впливу функціонування рекреаційного комплексу виступає у першу чергу медичний ефект лікування, що відображається на знижені показників захворювання населення і виражається у величині втрат робочого часу через хворобу, зростанні продуктивності праці, збільшенні вартості людського капіталу. На сьогодні рекреація та туризм розглядаються як специфічний сектор національної економіки, як невід'ємна складова соціально-економічної політики держави і регіонів.

2. Дано визначення поняття „фінансово-господарська діяльність рекреаційного комплексу”. Державна фінансова установа рекреаційного комплексу передбачає виділення коштів для прогнозування та складання програм розвитку цього комплексу, коштів для підготовки спеціалістів лікарів для санаторного лікування й інших спеціалістів для рекреаційних установ і на утримання апарату управління міністерств і відомств. Систематизовано і детально проаналізовано контрактні регулятори фінансово-господарської діяльності рекреаційних установ: державні лікувальні стандарти, податки і оподаткування, фінансові ресурси, система бухгалтерського обліку і фінансовий менеджмент.

Головним завданням фінансово-господарської діяльності рекреаційних установ є оптимізація фінансування, яке є багаторівневим і багатоканальним і здійснюється за рахунок трьох основних джерел фінансових ресурсів - бюджетних коштів, коштів системи обов'язкового медичного страхування і коштів рекреантів. Використання санаторних послуг у системі санаторно-курортної діяльності здійснюється на безкоштовній, частково коштовній і комерційній основі.

3. Обґрунтовано методичні підходи удосконалення фінансово-господарської діяльності рекреаційних установ. Конкуренція означає, що на ринку рекреаційних послуг рекреаційним установам протистоять аналогічні установи, а пріорітет між ними визначається сумою послуг, що надаються, ціною послуг і надійною якістю послуг.

Розроблено модель прогнозу ціноутворення на рекреаційні послуги у розрахунку на одне ліжко-день на відпочинку. Прогноз ціни однієї послуги, а особливо ціни ліжко-дня перебування на відпочинку, є найважливішою складовою планування на перспективу. Обґрунтовано схему прогнозу приросту рекреантів, що відпочивають організовано, в установах рекреаційного комплексу, та відпочиваючих, що розміщуються у готелях і жилому фонді курортних районів, що створює можливість для пошуку оптимального співвідношення рівня, структури, розміщення та джерел фінансових ресурсів. Стратегія і тактика маркетингової діяльності в умовах недостатнього бюджетного фінансування спрямовані на отримання фінансового результату у вигляді постійно зростаючих фінансових ресурсів. Багатоканальне фінансування рекреаційних установ дозволяє отримувати додаткові фінансові ресурси у вигляді позабюджетних коштів. Це підвищує можливість досягнення соціального ефекту швидко і якісно, оскільки позабюджетні кошти повністю направляються на поточні й перспективні потреби самих установ. Вони також повинні слугувати джерелами інвестування у соціальну сферу, реконструкцію рекреаційних установ.

Розроблено на основі впровадження методів „директ-костинг”, „таргет-костинг” і багатофакторних моделей систему управління елементами вартості й витратами на рекреаційні послуги. На підставі аналізу фінансового стану рекреаційного комплексу за допомогою рівнянь множинної регресії знайдено показники взаємозв'язку їх фінансових результатів від обсягів грошової виручки, зростання витрат на обслуговування рекреантів, величини податкового впливу. Визначено, що тенденція зростання витрат на обслуговування випереджає зростання грошових доходів рекреаційних установ. Розглянуто тенденцію зростання вартості ліжко-дня перебування на відпочинку й лікування. Обґрунтовано новий метод розрахунку постійних і змінних витрат в умовах швидкої зміни цін, що сприяє впровадженню прогресивних способів управління витратами на рекреаційне обслуговування й апробованих на прикладі територіальних санаторно-курортних управлінь.

4. Важливим важелем державного управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу є система оподаткування. Визначено, що основним показником податкового тиску повинно бути співвідношення податків і грошової виручки, що пов'язано з особливостями цільової функції цього комплексу - бути засобом відновлення здоров'я. Виявлено закономірність направлення до бюджету 11,1 % річної грошової виручки від рекреаційної діяльності. За період дослідження виручка від реалізованої продукції збільшилася у 1,97 раза, а платежі, сплачені до бюджету, - у 1,74 раза, тобто податковий тиск трохи знизився. Кожний відпочиваючий у санаторіях АР Крим за час перебування на відпочинку у 2007-2008 роках сплатив до бюджету і позабюджетні фонди 278 грн. При порівняльному аналізі податкоємності санаторно-курортних установ за останні шість років установлено, що вона вища у 1,3-1,4 раза за податкоємність у цілому всіх галузей економіки АР Крим. На основі розв'язання задачі множинної регресії встановлено, що при зростанні податків і відрахувань до позабюджетних фондів на 1 млн грн величина прибутку рекреаційних установ зменшиться на 564 тис грн. Зроблено прогноз фінансових втрат бюджету АР Крим внаслідок існуючого тіньового бізнесу в рекреаційній діяльності. За підрахунками, втрати бюджету становлять більше ніж 115 млн грн.

5. На підставі оцінки фінансового стану рекреаційного комплексу визначено передумови прогнозування шляхів підвищення економічної результативності його діяльності. На підставі багатофакторних кореляційно-регресійних рівнянь встановлено взаємозв'язок впливу на масу прибутку величини грошової виручки (наповнюваність здравниць, тривалість строків перебування, витрати на одне ліжко-день, кількість трудоднів і тощо), вплив податкової системи, інноваційних вкладень, змішаного фінансування й інших, що дозволяє планувати ці показники на перспективу. Проаналізовано закономірності рекреаційного обслуговування в курортних районах АР Крим (у м. Ялті, м. Алушті, м. Феодосії, м. Судаку, Сакському районі та м. Євпаторії). Проведено аналіз сезонного попиту рекреаційних послуг, що свідчить про можливість зростання доходів від послуг.

Найменше рекреаційних послуг надають установи з приватною власністю, але і вартість одного ліжко-дня у них найнижча. Установи з державною власністю посідають друге місце за обсягом рекреаційних послуг; вартість одного ліжко-дня у них досить низька. Найбільше додаткових послуг надають установи з приватною власністю, а найменше - установи з комунальною власністю.

Встановлено на прикладі Кримського регіону високу економічну ефективність рекреаційного комплексу, яка навіть в умовах сучасного складного рівня економіки дозволяє отримати з кожного мільйона відпочиваючих - 267 млн грн чистого прибутку (включаючи санаторно-курортні установи, торгівлю, транспорт, зв'язок й інші організації, доходи селітебного (приватного) сектору).

6. Розроблено методичні підходи до розрахунку економічної ефективності використання виробничого потенціалу рекреаційного комплексу. Особливість методу розрахунку полягає у тому, що використовується уточнена оцінка земель рекреаційного призначення й людського капіталу, що бере участь у створенні рекреаційного продукту.

Грошову оцінку землі рекреаційного призначення здійснено на підставі методу економічної оцінки результату аналізу експертних оцінок лікарів курортологів, що визначають вплив лікувальних факторів на здоров'я відпочиваючих, а також за допомогою методу капіталізації доходів рекреаційних установ і організацій інфраструктури обслуговування рекреаційного комплексу й обліку вкладень у людський капітал (оздоровчий ефект). Результати двох методичних підходів грошової оцінки землі та виробничого потенціалу рекреаційного комплексу близькі за значенням.

Встановлено, що рекреаційні ресурси виробничого потенціалу почали використовуватися більш повно за період дослідження (2000-2008 роки).

Розроблено також методичні підходи до розрахунку економічної ефективності фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу. Особливістю методу є облік оздоровчого ефекту та приросту людського капіталу й доходу, які надходять від торгових установ, ресторанів, транспорту, засобів зв'язку, установ культури. Якщо річний економічний ефект діяльності рекреаційного комплексу і обслуговуючої його інфраструктури становив у 2001 році - 771,22 млн грн, то у 2008 році - 1049,12 млн грн.

Приведені розрахунки свідчать про зростання економічної ефективності фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу АР Крим з урахуванням доходів, що надходять від обслуговуючої інфраструктури.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Астаф?єв Д. С. Крим як регіональний об'єкт рекреаційної сфери економіки україни : збiрник наукових праць Черкаського державного технологiчного унiверситету / Д. С. Астаф?єв. -.- Черкаси : ЧДТУ, 2005. - Випуск 15. - С. 64-70.

2. Астафьев Д. С. Экономический механизм управления финансами учреждений санаторно-курортного комплекса АР Крым / Д. С. Астафьев // Економiка : проблеми теорії та практики : збiрник наукових праць. - Випуск 212 : в 4 т. - Том 2. - Днiпропетровськ : ДНУ, 2006. - С. 422-431.

3. Астафьев Д. С. Состояние инвестиций в санаторно-туристском комплексе Крыма / Д. С. Аставфьев // Экономика и управление. - Симферополь : КАПКС, 2004 - № 2-3 (45, 46). - С. 80-82.

4. Астафьев Д. С. Принципы управления финансами рекреационных учреждений / Д. С. Астафьев // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 85. - С. 13-16.

5. Астафьєв Д. С. О проблемах дальнейшего развития налоговой системы рекреационных учреждений АР Крым / Д. С. Астафьєв // Европейская наука 21 столетия : материалы IV Международной научно-практической конференции (16-31 квітня). - Прага, 2008. - Т. 2. - С. 84-92.

6. Астафьєв Д. С. Расчет экономической эффективности финансирования рекреационного комплекса АР Крым / Д. С. Астафьєв // Европейская наука 21 столетия - 2008 : материалы IV Международной научно-практической конференции (27 ноября - 5 декабря 2008). - Прага, 2008. - Т. 5. - С. 74-86.

7. Астафьев Д. С. Экономическая оценка эффективности финансирования рекреациолнного комплекса Крыма / Д. С. Астафьєв // Стратегические приоритеты развития экономики Крыма : монография / [под. общей ред. Р. А. Абдулаева]. - Симферополь : Доля, 2007. - С. 247-277.

8. Астафьєв Д. С. Финансовая характеристика рекреационного комплекса АР Крым / Д. С. Астафьев // Передовi науковi розробки : матерiали Першої мiжнародної науково-практичної конференції - Днiпропетровськ : Наука i освiта, 2006. - С. 60-64.

9. Астафьев Д. С. Методика расчета экономической эффективности финансирования рекреационного комплекса АР Крым / Д. С. Астафьев // Наука : теорiя та практика : матерiали I мiжнародної науково-практичної конференції. - 2006. - Том 6. - Днiпропетровськ : Наука i освiта, 2006. - С. 57-61. - (Економiчнi науки).

10. Астафьєв Д. С. Функции механизма финансов учреждений рекреационного комплекса / Д. С. Астафьєв // Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов : тезисы докладов II Всеукраинской научно-практической конференции. - Симферополь : Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2006. - С. 27-29.

11. Астафьєв Д. С. Функции управления финансовым механизмом учреждений санаторно-курортного комплекса АР Крым / Д. С. Астафьєв // Наука и технологии : шаг в будущее - 2006 : материалы I Международной научно-практической конференции. - Белгород : Руснаучкнига, 2006. - Том 20. - С. 63-65 - (Экономические науки).

12. Астафьєв Д. С. Крим як регіональний об'єкт рекреаційної сфери економіки України / Д. С. Астафьєв // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю : матеріали Ш Міжнародної науково-практичної конференції (5-7 жовтня 2005 року). - Черкаси : ЧДТУ, 2005. - С. 192-193.

13. Астафьєв Д. С. Формирование стратегии управления финансами учреждений санаторно-курортной отрасли Крыма / Д. С. Астафьєв // Розвиток економiки в трансформацiйний перioд : глобальний та нацioнальний аспекти : матерiали Miжнародної науково-практичної конференції. - Днiпропетровськ : Наука i освiта, 2005. - Том 4. - С. 40-42.

14. Астафьєв Д. С. О формуле расчета экономической эффективности воздействия рекреационного комплекса Крыма / Д. С. Астафьєв // Науковий потенцiал свiту - 2004 : матерiали Першої мiжнародної науково-практичної конференції. - Днiпропетровськ : Наука i освiта, 2004 - Том 25. - С. 3-5.

15. Астаф?єв Д. С. Росія як основний стратегічний партнер Автономної Республіки Крим на ринку туристичних послуг / Д. С. Астаф?єв // Наука і освіта ` 2004 : матерiали VII Мiжнародної науково-практичної конференції. - Днiпропетровськ : Наука i освiта, 2004. - Том 14. - С. 13-15.

16. Астафьєв Д. С. В экономическом эффекте санаторно-курортного комплекса надо учитывать доходы отраслей инфраструктуры / Д. С. Астафьєв // Фiнансово-економiчнi проблеми розвитку регiонiв України : матерiали V Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Днiпропетровськ : Наука i освiта, 2004. - Том 1. - С. 123-125.

Анотація

Астаф?єв Д. С. Управління фінансово-господарською діяльністю рекреаційного комплексу (на матеріалах Автономної Республіки Крим). - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка і управління національним господарством. - Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський інженерно-педагогічний університет”, Сімферополь, 2009.

Робота містить теоретичне обґрунтування, методичні і практичні рекомендації, що сприяють підвищенню економічної ефективності використання фінансово-господарської діяльності рекреаційного комплексу АР Крим.

Систематизовано і детально проаналізовано конкретні регулятори фінансово-господарської діяльності рекреаційних установ: державні лікувальні стандарти, податки і оподаткування, фінансові ресурси, систему бухгалтерського обліку і фінансовий менеджмент. Важливим важелем державного управління фінансами рекреаційного комплексу є система оподаткування. Виявлено закономірність спрямування до бюджету 17,48 % річної грошової виручки від рекреаційної діяльності, встановлено, що вона вище у 1,3-1,6 разів податкоємності у цілому всіх галузей економіки АР Крим. За досліджений період податковий тиск дещо знизився. У зв'язку з цим зроблено прогноз фінансових втрат бюджету АР Крим через існуючий тіньовий бізнес у рекреаційній діяльності. Проведена оцінка фінансового стану рекреаційного комплексу створила передумови прогнозування шляхів підвищення економічної результативності його діяльності. Зростання доходів від послуг свідчить про сезонний попит рекреаційних послуг. Встановлено вплив форм власності на вартість рекреаційного продукту. Розроблено методичні розрахунки економічної ефективності фінансування рекреаційного комплексу (особливістю методики є облік оздоровчого ефекту і приросту людського капіталу), та економічної ефективності використання виробничого потенціалу рекреаційного комплексу (особливість методики полягає у тому, що при розрахунку використовується уточнена оцінка земель рекреаційного призначення і людського капіталу рекреаційного продукту, що бере участь у його створенні).

Аннотация

Астафьев Д. С. Управление финансово-хозяйственной деятельностью рекреационного комплекса (на материалах Автономной Республики Крым). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Республиканское высшее учебное заведение „Крымский инженерно-педагогический университет”, Симферополь, 2009.

В работе разработаны теоретические обоснования, методические и практические рекомендации, способствующие повышению экономической эффективности использования финансово-хозяйственной деятельности рекреационного комплекса АР Крым.

Государственное финансовое управление рекреационным комплексом предусматривает выделение средств для прогнозирования и составления программ развития этого комплекса, средств для подготовки специалистов врачей для санаторного лечения и других специалистов для рекреационных учреждений и содержание аппарата управления. Систематизированы и детально проанализированы конкретные регуляторы финансово-хозяйственной деятельности рекреационных учреждений: государственные лечебные стандарты, налоги и налогообложение, финансовые ресурсы, система бухгалтерского учета и финансовый менеджмент. Главной задачей финансово-хозяйственной деятельности рекреационного комплекса является оптимизация функционирования финансовых отношений. Финансирование является многоуровневым и многоканальным и осуществляется за счет трех основных источников финансовых ресурсов - бюджетных средств, средств системы обязательного медицинского страхования и денежных средств рекреантов. Потребление санаторных услуг в системе санаторно-курортной деятельности осуществляется как на безвозмездной, частично возмездной, так и коммерческой основе.

Обоснованы методические основы совершенствования финансово- хозяйственной деятельности рекреационных учреждений на основе внедрения методов „директ-костинг”, „таргет-костинг” и многофакторных моделей для управления элементами стоимости и затратами. На основе анализа финансового состояния санаторно-курортного комплекса с помощью уравнений множественной регрессии найдены показатели взаимосвязи их финансовых результатов от объемов денежной выручки, роста затрат на обслуживание рекреантов, от величины налогового пресса. Определено, что тенденция роста затрат на обслуживание опережает рост денежных доходов рекреационных учреждений. Описана тенденция роста стоимости койко-дней пребывания на отдыхе и лечении. Обоснован новый способ расчета постоянных и переменных затрат в условиях быстрого изменения цен, способствующий внедрению новых прогрессивных способов управления затратами на рекреационное обслуживание.

Важным рычагом государственного управления финансово-хозяйственной деятельностью рекреационного комплекса является система налогообложения. Выявлена закономерность направления в бюджет 17,48 % годовой денежной выручки от рекреационной деятельности, установлено, что она выше в 1,3-1,6 раза налогоемкости в целом всех отраслей экономики АР Крым. За исследуемый период налоговое давление несколько снизилось. Установлено на основе решения задачи множественной регрессии влияние роста налогов и отчислений во внебюджетные фонды. Сделан прогноз финансовых потерь бюджета АР Крым из-за существующего теневого бизнеса в рекреационной деятельности.

Проведенная оценка финансового состояния рекреационного комплекса создала предпосылки прогнозирования путей повышения экономической результативности его деятельности. На основе многофакторных корреляционно-регрессионных уравнений установлена взаимосвязь влияния на массу прибыли величины денежной выручки налоговой системы, инвестиционных вложений, смешанного финансирования и других, что позволяет планировать эти показатели на перспективу. Проанализированы закономерности рекреационного обслуживания по курортным районам АР Крым. Сезонный спрос рекреационных услуг ярко выражен. Проведенный анализ свидетельствует о возможностях роста доходов от услуг. Установлено влияние форм собственности на стоимость рекреационного продукта.

...