Теоретико-методологічне забезпечення подолання загроз стабільному економічному розвитку регіонів України

34

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Теоретико-методологічне забезпечення подолання загроз стабільному економічному розвитку регіонів України

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Головченко ОЛЕНА МИКОЛАІВНА

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Одеському державному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України

Науковий консультант _ доктор економічних наук, професор

Захарченко Віталій Іванович,

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки і управління

Офіційні опоненти _ доктор економічних наук, професор

Кравців Василь Степанович,

Інститут регіональних досліджень НАН України, директор;

доктор економічних наук, професор

Семенов Василь Федорович,

Одеський державний економічний університет

Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри регіональної економіки та екології;

доктор географічних наук, професор

Топчієв Олександр Григорович,

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної і соціальної географії

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається тим, що національна економіка сьогодні характеризується досить складною ситуацією, яка вимагає термінового розв'язання. Після отримання Україною незалежності в кризовому стані опинились продуктивні сили суспільства, основні виробничі фонди у провідних галузях промисловості, знизився рівень життя населення, посилилась критична залежність національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків, знизились темпи розширення внутрішнього ринку, посилилась нераціональна структура експорту та зовнішня боргова залежність держави, що є основними загрозами економічній безпеці України. Для науки і практики економічна безпека є новою проблемою, актуальність якої останнім часом набула особливої гостроти в науково-теоретичному і практичному плані. В умовах адміністративно-командної системи економічна безпека не мала самостійного практичного застосування оскільки її повністю поглинала система державної безпеки.

Економічна безпека -- не суто теоретичне поняття. Вона потребує розробки практичного напрямку подолання загроз економічному розвитку, збереження і забезпечення життєво важливих інтересів основних верств населення країни. Положення і принципи економічної безпеки набувають необхідної повноти, коли визначені основні тенденції розвитку соціально-економічної структури і фундаментальні інтереси країни та регіонів.

Ефективна система економічної безпеки передбачає подолання загроз стабільному економічному розвитку, що є питанням добробуту будь-якої країни. Тим більше це важливо для сучасної України, що прагне знайти гідне місце в світовому геополітичному і економічному просторі.

Проблема забезпечення економічної безпеки та подолання загроз стабільному економічному розвитку України виникла водночас зі становленням державності, формуванням нових національних інтересів взагалі та економічних зокрема. Саме ці процеси відбуваються сьогодні в Україні. Аналогічні питання з різним ступенем гостроти постають у більшості країн. Особливо актуально вони постають в економічних системах, які функціонують в умовах глибокої трансформаційної кризи. За таких умов дослідження питань стабільного розвитку і гарантування економічної безпеки вітчизняних регіонів набуває дедалі більш суттєвого значення і свідчить про невідкладність вирішень існуючих проблем, що постають перед економістами-практиками, керівниками, вченими, урядовцями.

Питання економічної безпеки та тенізації економіки в своїх дослідженнях висвітлювали І. Бінько, Б. Буркинський, В. Геєць, З. Герасимчук, О. Данільян, О. Дзобань, В. Духов, В. Кизим, Є. Ковальов, Т. Ковальчук, Ю. Лисенко, В. Мунтіян, С. Міщенко, Г. Пастернак-Тарнаушенко, Р. Ситник, А. Спірідонов, С. Харічков, М.Чумак, В. Шлемко та ін.; а також закордонні вчені - Г. Беккер, К. Боулінг, Є. Бухвальд, Дж. Бьюкенен, С. Глазьєв, Н. Гловацька, К. Гірц, Г. Гросман, С. Деварейджен, М. Кастельс, А. Катценеленбойген, В. Куклін, Є. Олейніков, М. Олсон, А. Портес, Е. Сатерленд, В. Сенчагов, Е. де Сото, О. Татаркін, Й. Убарра, Е. Фейдж, К. Харт. економічний безпека тіньовий

Останнім часом інтерес дослідників привертає вирішення проблем економічної безпеки та подолання економічних загроз на регіональному рівні, що викликано неоднорідністю економічного простору країни. Цим питанням присвячені дослідження українських учених Р. Вороновського, Т. Галушкіної, Т. Клебанової, В. Кравціва, І. Недіна, О. Новікової, Т. Покотіленка, В. Пономаренка, В. Решетило, В. Семенова, А. Сухорукова, О. Топчієва, Н. Чернової, Л. Шевченка, О. Шипка, В. Яковлева та ін.

Актуальність дослідження і наявність великої кількості невирішених теоретичних і практичних проблем щодо забезпечення подолання загроз стабільному економічному розвитку регіонів зумовили мету, завдання, предмет наукового дослідження і його структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. У дисертаційній роботі розглянуто результати наукових і прикладних досліджень, що проводилися автором в рамках наукових розробок Одеського державного університету внутрішніх справ протягом 2001-2009 рр. за темою “Роль та місце органів внутрішніх справ у розбудові демократичної правової держави” (номер державної реєстрації 0103U002568), де автором запропоновано методологію системного аналізу економічної безпеки держави та її регіонів; окремі напрямки дослідження виконувались у межах міжвузівських та міжорганізаційних НДР “Обґрунтування ефективності впровадження нововведень в промисловості та інноваційної політики в регіоні” (номер державної реєстрації 0102U001978), де автором розроблено концептуальні підходи до протидії тіньовим економічним трансакціям з позиції забезпечення економічної безпеки регіону; “Розробка політики науково-технологічного розвитку Одеської області” (номер державної реєстрації 0108U006736), де автором розроблено теоретико-методологічні основи виявлення впливу тіньової економіки на соціально-економічний розвиток регіону; “Формування конкурентоспроможності економіки регіону Українського Причорномор'я із урахуванням екзогенних та ендогенних факторів інноваційного розвитку” (номер державної реєстрації 0102U001978), де автором розроблено модель системи регіональної економічної безпеки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічного інструментарію забезпечення економічної безпеки регіону, яка спрямована на підвищення рівня його стабільного економічного розвитку та мінімізації впливу тіньової економіки. Логіка мети дослідження зумовила необхідність постановки і вирішення таких основних завдань:

- сформувати концептуальні підходи до аналізу закономірностей і особливостей гарантування стабільного економічного розвитку в умовах тінізації національної та регіональної економіки;

- визначити закономірності зміни рівня економічної безпеки щодо окремих регіонів України;

- визначити теоретичні підходи до дослідження тіньової економіки як прояви кризових явищ соціально-економічного розвитку на різних рівнях управління;

- сформулювати концепцію протидії тіньовим економічним трансакціям з позиції забезпечення економічної безпеки регіону;

- розробити методику оцінки взаємовпливу тіньової та офіційної економіки на регіональному рівні;

- розробити методологічні рекомендації для оцінки рівня економічної безпеки в регіоні в умовах трансформаційної економіки;

- розробити концепцію мінімізації впливу тіньової економіки на соціально-економічний розвиток і виконати сценарний аналіз наслідків її реалізації;

- розробити модель оцінки рівня економічної безпеки залежно від порівняльного аналізу показників регіонального розвитку;

- розробити прогноз зміни рівня економічної безпеки в регіонах України;

- запропонувати концептуальні основи мінімізації негативного впливу тіньового сектору економіки регіону.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку та підвищення рівня економічної безпеки регіонів шляхом мінімізації їх тіньового сектору.

Предметом дослідження є теоретико-методологічне та організаційно-методичне забезпечення управління чинниками впливу на процеси економічного розвитку і економічної безпеки регіону.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою роботи є загальнонаукові та спеціальні методи теорії пізнання: системного аналізу і синтезу (при дослідженні сутності та концептуальних положень теорії економічної безпеки в регіональному вимірі), синергетичних уявлень (при дослідженні тіньової економіки трансформаційного періоду), логічного узагальнення та комплексно-цільового підходу (при аналізі еволюційних парадигм тіньової економіки в економічних дослідженнях та розробці класифікації форм тіньової економічної діяльності), економіко-математичного моделювання (при моделюванні системи регіональної економічної безпеки), програмно-цільового походу (при формуванні заходів щодо протидії тіньовій економіці), сценарного, статистичного та економічного аналізу (при аналізі наслідків реалізації концепції мінімізації впливу тіньової економіки).

Основними джерелами інформації під час проведення досліджень були Закони України, законодавчі й нормативні документи, інформація Державного комітету статистики України та його регіональних управлінь, матеріали обласних державних адміністрацій та міських рад, наукових організацій України, вітчизняна та зарубіжна економічна література, а також власні дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи вирішують важливу наукову проблему розробки теоретико-методологічного забезпечення підвищення рівня економічної безпеки та стабільного економічного розвитку вітчизняних регіонів. Рішення цієї проблеми представлено сукупністю нових методологічних та теоретичних положень, висновків і рекомендацій, наукова новизна яких полягає у такому:

вперше:

- запропоновано науковий підхід та розроблено концепцію визначення складових стабільного економічного розвитку на регіональному рівні в сучасних умовах структурних зрушень економіки, яки базуються на системному управлінні економічною безпекою регіону;

- обґрунтовано управління економічною безпекою регіону за рахунок не тільки існуючих ключових чинників впливу, але також поточних та специфічних, які знаходяться у функціональній залежності від перших;

- запропоновано теоретичні підходи дослідження тіньової економіки з урахуванням гетерогенності її негативної дії на соціально-економічний розвиток регіону та синергії її проявів;

удосконалено:

- інтегративний підхід щодо декомпозиції системи економічної безпеки в регіоні за такими рівнями -- регіональна економічна безпека, економічна безпека підприємств, економічна безпека осіб, з урахуванням впливу інституційних чинників неформальної економіки та корупції;

- методику оцінки взаємовпливу тіньової та офіційної економіки, в якій сутність впливу економічних чинників на тіньову економіку регіону виявляється у врахуванні кількісних показників, що дозволяє оцінювати збиток комплексно і забезпечує об'єктивні орієнтири до оцінки економічної безпеки регіону;

- концептуальні підходи формування заходів щодо мінімізації негативного впливу тіньової економіки на соціально-економічний розвиток регіону, які полягають у вдосконалюванні регулюючих дій на господарюючі суб'єкти, що диференційовані залежно від ступеня їх залучення в тіньову економічну діяльність, де вибірковість дій забезпечується за результатами визначення пріоритетних напрямів на основі об'єктивних критеріїв;

- базу існуючих економіко-математичних і статистичних методів оцінки економічної безпеки регіону (моніторинг основних соціально -- економічних показників, методи експертної оцінки, метод аналізу і обробки сценаріїв, методи оптимізації, теоретико-ігрові методи, методи багатовимірного статистичного аналізу, методи теорії штучних нейронних мереж, методи теорії нечітких множин) з визначенням позитивних та негативних сторін застосування кожного із зазначених методів;

- визначення рівня економічної безпеки регіонів за допомогою використання методів теорії нечітких множин, що дозволило сформувати науково-обґрунтовану регіональну політику економічної безпеки;

дістало подальший розвиток:

- розробка моделі економічної безпеки регіону, яка за допомогою апарату теорії нечітких множин дозволяє аналізувати та прогнозувати рівень економічної безпеки регіону з урахуванням чинників регіонального впливу (соціально-демографічного, інноваційного, стану фінансового та іпотечного ринку, корумпованості економічних відносин, ефективності економіки регіону);

- основні напрямки підвищення ефективності податкового контролю як одного з шляхів детінізації та підвищення стійкості регіональної економіки;

- використання методу сценарного аналізу реалізації концепції мінімізації негативного впливу тіньової економіки в регіоні з урахуванням оптимального співвідношення заходів щодо лібералізації законодавства, що регулює господарську діяльність та адміністративні дії.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що на основі розроблених теоретико-методологічних положень і обґрунтованої цілісної наукової концепції економічної безпеки регіону запропоновано нові методологічні та методичні рекомендації, конкретні прикладні рішення щодо впровадження розроблених організаційно-економічних заходів детінізації регіональної економіки у систему регіонального менеджменту, які реалізуються в органах регіонального управління.

Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України (акт впровадження № 12/1582 від 10.12.2009 р.), Головного управління МВС України Одеської області (акт впровадження № 58-1109 від 27.11.2009 р.), Одеської міської ради (акт впровадження від 9.04.2010 р.), Одеської обласної ради (акт впровадження № 27/0410 від 15.05.2010 р.), Головного управління МВС України в АР Крим (акт впровадження № 31-02/10 від 17.02.2010 р.).

Основні положення дослідження використовуються в навчальному процесі в Одеському державному університеті внутрішніх справ під час викладання дисциплін “Актуальні проблеми реформування економіки України”, “Економіко-правові проблеми підприємницької діяльності”, “Організація та тактика оперативно-розшукової діяльності по боротьбі з економічною злочинністю”, “Організаційно-правові проблеми протидії організованій злочинності в сфері економіки”, “Правові та організаційні засади безпеки підприємницької діяльності” (акт впровадження від 7.04.2010 р. № 146-04/10); Кримському юридичному інституті Одеського державного університету внутрішніх справ -- “Тактика розкриття злочинів у сфері економіки”, “Економічна кримінологія”, “Кримінально-правові проблеми корупції, тіньової економіки і боротьби з ними” (акт впровадження № 23-03/10 від 10.03.2010 р.); Одеській філії ПВНЗ “Європейський університет” - “Безпека бізнесу” та “Економічна безпека” (акт впровадження № 18/410 від 10.04.2010 р.); в Інституті післядипломної освіти керівних працівників і фахівців водного транспорту - “Економічна безпека підприємств транспорту” (акт впровадження № 17-4/10 від 12.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції належать особисто автору і є його науковим досягненням. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій дисертантом особисто розроблені наукові положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо подолання загроз стабільному економічному розвитку регіонів в умовах трансформаційної економіки.

Всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано виключно ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи дисертанта. Конкретний внесок здобувача в ціх роботах зазначено в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації. В даній роботі матеріали і висновки кандидатської дисертації не використовувались.

Апробація результатів роботи. Основні положення й висновки дисертації доповідались і обговорювались на 20 міжнародних, національних і вузівських науково-практичних конференціях та семінарах. Основні з них -- міжнародні конференції: “Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми” (м. Одеса, 2003 р.), “Україна наукова-2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), “Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення” (м. Харків, 2004 р.), “Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави” (м. Одеса, 2004 р.), “Міграційні процеси в Україні і світі” (м. Севастополь, 2005 р.), “Шляхи України до економічної безпеки” (м. Харків, 2005 р.); “Природа, право і держава” (м. Ялта, 2006 р.); міжнародному науково-практичному семінарі “Тіньова економіка в інфраструктурі організованої злочинності” (м. Одеса, 2004 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях - “Актуальні проблеми державотворення в умовах адміністративної реформи” (м. Запоріжжя, 2003 р.), “Актуальні проблеми взаємодії оперативних та слідчих підрозділів у протидії організованій злочинній діяльності” (м. Одеса, 2008 р.); науково--практичних конференціях - “Соціально-правові проблеми вдосконалення законодавства України: історія, теорія і практика” (м. Одеса, 2004 р.), “Шлях України до економічної безпеки” (м. Харків, 2005 р.), “Шлях України до економічної безпеки” (м. Харків, 2007 р.), “Стратегія економічного розвитку країн в умовах глобалізації” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); всеукраїнському науково-практичному семінарі “Ефективність правових заходів в протидії організованим формам злочинності” (м. Одеса, 2005 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні ідеї, положення та результати дисертаційної роботи опубліковано у 59 наукових працях, з них 3 монографії (2 -- одноосібні, 1 -- у співавторстві), 32 статті у наукових фахових виданнях, 3 статті у збірках наукових праць, 21 стаття в матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг наукових праць -- 142,3 друк. арк., з них особисто автору належить 92,4 друк. арк. Монографія “Економічна безпека регіону в гарантуванні стабільності національної економіки”(Одеса, 2008 р.), яка містить основні результати дослідження, відзначена Дипломом за ІІІ місце у номінації “Наукове видання” у конкурсі на краще наукове, навчальне та періодичне видання в системі МВС України у 2008 р.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, висновків і додатків та списку використаних джерел. Роботу викладено на 402 сторінках: 342 сторінки основного тексту що містить 19 таблиць та 26 рисунків (з них 5 таблиць і 9 рисунків займають 15 окремих сторінок), список використаних джерел з 418 найменувань на 38 сторінках і 5 додатків на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено зв'язок роботи з науковим програмами, планами, мету та завдання дослідження, об'єкт і предмет, подано основні положення наукової новизни та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та публікації.

Перший розділ “Методологічні основи дослідження безпеки на регіональному і національному рівнях” присвячено розробці методологічних основ аналізу проблеми економічної безпеки регіонів в контексті гарантування стабільності національної економіки України як суверенної держави; розглянуто економічну безпеку регіону як об'єкт економічного аналізу; запропоновано класифікацію загроз національній та регіональній економічній безпеці; досліджено взаємозв'язок національної і регіональної моделей економічної безпеки.

Автором визначено, що предметом економічної безпеки регіону є діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, особистості у захисті інтересів від внутрішніх і зовнішніх загроз як в економічній сфері у цілому, так і в окремих галузях господарства.

Доведено, що категорія “економічна безпека” регіону безпосередньо пов'язана з категоріями “економічні інтереси регіону”, “економічні загрози регіону”, “захист”. Від їх змістовного наповнення значною мірою залежать форми, методи і засоби гарантування безпеки.

Проаналізовано сучасний стан теорії економічної безпеки, визначено, що сьогодні дослідження проблеми економічної безпеки в наукових працях вітчизняних та іноземних економістів пов'язані з розробкою актуальних аспектів теорії безпеки, характеристикою основних умов і чинників, які породжують загрози економіці. З точки зору автора, необхідно докладніше досліджувати проблематику розробки власної української моделі активної стратегії забезпечення економічної безпеки держави, регіону, суб'єктів, що господарюють, індивіда. Визначено, що дослідження проблем економічної безпеки на регіональному рівні дає можливість виділити такі основні принципи забезпечення економічної безпеки регіону: законність, дотримання балансу інтересів особи, регіону і держави; взаємна відповідальність регіону і держави за гарантування безпеки; взаємозв'язок національної і регіональної безпеки.

Реалізація зазначених принципів можлива на підставі створення системи управління економічною безпекою регіону, основними функціями якої повинні стати: виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз життєво важливим інтересам регіону; здійснення комплексу оперативних і довгострокових заходів щодо їх (загроз) попередження і нейтралізації; створення і напоготові сил і засобів забезпечення економічної безпеки регіону в повсякденних умовах або при надзвичайних ситуаціях.

Проаналізовано трактування феномена економічної безпеки регіону як складової регіонального економічного розвитку, що дало змогу зробити висновок, що одні дослідники або взагалі заперечують необхідність виділення економічної безпеки регіону в особливу сферу досліджень, або інтерпретують економічну безпеку регіону всього лише як рядовий підвид національної економічної безпеки, інші - розглядають економічну безпеку регіону як самостійний предмет наукового аналізу. Доведено, що, прийнятнішою є комплексна позиція, згідно з якою не варто перебільшувати специфіку економічної безпеки регіону, її автономний характер, а враховувати наявність зв'язків взаємообумовленості з національною економічною безпекою.

З точки зору автора, економічну безпеку регіону визначено як вертикально-інтегровану чотирьохрівневу (національний та регіональний рівні, рівень підприємства та індивідуальний) систему з розвиненими горизонтальними зв'язками (на кожному із зазначених рівнів), яка характеризується самодостатністю системи, забезпечує стійкість економіки від негативних зовнішніх та внутрішніх дій і сприяє її поступальному розвитку. При такому підході можна виділити два аспекти категорії економічної безпеки регіону: безпосередньо якісна характеристика системи управління економічною безпекою регіону через елементи, які характеризують її стан з погляду безпеки (стійкість, розвиток, самодостатність); вертикально-інтегрована система управління економічною безпекою, яка обумовлена державною структурою країни і виражена в таких видах взаємин: взаємини держави і суб'єктів держави як двох рівнів державної влади (держава-регіон); міжрегіональні відносини (регіон - регіон); внутрішньорегіональні виробничі відносини (регіон -- підприємства); внутрішньорегіональні соціально-демографічні відносини (регіон -- населення). Стратегія забезпечення економічної безпеки регіону, яка запропонована в даному дослідженні, включає:

Аналіз зовнішніх і внутрішніх загроз економічної безпеки регіону як сукупність умов і чинників, які створюють небезпеку життєво важливим економічним інтересам особи, регіону і держави.

Визначення критеріїв і параметрів стану економіки регіону, які відповідають вимогам економічної безпеки регіону і забезпечують стабільність національної економіки.

Механізми забезпечення економічної безпеки регіону, захисту її життєво важливих інтересів шляхом реалізації всіма інститутами державної влади на місцях правових, економічних і адміністративних заходів.

При існуючій різноманітності підходів до поняття економічної безпеки регіонів особливу увагу заслуговують ті, які ґрунтуються на пріоритетності регіональних інтересів. До основних територіальних (регіональних) інтересів віднесено: відповідність рівня і способу життя населення в цілому та його окремих шарів і груп державним та світовим стандартам; наявність регіональних бюджетно-фінансових та інших економічних засобів регулювання економіки; існування можливостей для використання наявних ресурсів (у першу чергу, трудових); функціонування інфраструктурно забезпечених внутрішніх і міжрегіональних зв'язків; стабільність суспільно-політичної та національно-етнічної ситуації тощо. Протилежним поняттю “регіональний інтерес” є поняття “загроза економічній безпеці регіону”. Тобто дотримання регіональних інтересів означає зведення до мінімуму відповідних загроз.

У другому розділі “Теоретичні основи дослідження тіньової економіки регіону у трансформаційний період” проведено аналіз еволюції парадигми тіньової економіки як загрози, що перешкоджає регіональному розвитку, у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях, запропоновано класифікаційні критерії способів економічного ухилення від суспільних норм, правил і зобов'язань, які забезпечують єдність методології аналізу і виявлення тіньової економічної діяльності за різними складовими (виробничою, торгівельною, інвестиційною, державні та муніципальні фінанси, оподаткування, екологія), сформульовано концепцію протидії тіньовим економічним трансакціям з позиції забезпечення економічної безпеки регіону.

Автором позначається три етапи генезису парадигми тіньової економіки:

1. Тіньова економіка як породження відсталості та асоціальності.

2. Накопичення революційно-прогресивного потенціалу тіньового сектору в результаті бюрократичної заорганізованості, що перешкоджає вільному розвитку конкурентних відносин.

3. Формування багатофункціональної тіньової економіки в двох аспектах. По перше, як прояву відживаючих інститутів, що консервують рудиментарні форми виробничих відносин. По-друге, вона може бути органічно включена в економіку офіційну, як своєрідна «відповідь» на «виклики» глобалізації та науково-технічного прогресу.

Збиток, що наноситься тіньовою економікою, якнайповніше характеризує гетерогенність негативної дії тіньового сектору на соціально-економічний розвиток регіону і синергію негативних проявів тіньової економічної діяльності на території. В результаті проведеного дослідження виявлено, що тіньова економічна діяльність здійснюється внаслідок ухилення від суспільних норм, правил, зобов'язань.

За результатами аналізу стану економіки України, з врахуванням на макроекономічні наслідки функціонування тіньової економіки, зроблено такі висновки. По-перше, сьогодні економіка країни практично втратила здібність до здійснення відтворення без участі кримінальних капіталів і кримінального бізнесу. По-друге, в результаті загального падіння обсягу виробництва в економіці відбулося падіння виробництва на підприємствах і галузях, що не відносяться до тіньової економіки. По-третє, якісні зміни в економіці, вплинули на її тіньову складову та зумовили серйозні наслідки, що призвело до деформації діяльності і розвитку її найважливіших правових і політичних інститутів. На основі проведення аналізу механізмів регулювання тіньових економічних відносин в Україні автором уточнено проблеми виникнення неформальних трансакцій і криміналізації суспільства. Зроблений висновок, що дестимулюючий механізм впливу на регіональну економіку склався в ході реалізації моделі економічного реформування, яка включає масову приватизацію, лібералізацію цін, рестриктивну грошово-кредитну політику, жорсткий податковий пресинг на виробництво.

Розроблено методологічну основу теорії економічних інтересів в тіньовому секторі України, сформульовано концепцію протидії тіньовим економічним трансакціям з позиції забезпечення економічної безпеки, запропоновано механізм захисту економічних інтересів господарюючих суб'єктів в тіньових секторах України. Одержано підтвердження тому, що в Україні існує дві групи суб'єктів тіньової економіки, які керуються своїми інтересами: перша -- прагне до особистого збагачення, друга змушена перебувати «в тіні» з метою - вижити в умовах непродуманої економічної (податкової) політики і адміністративного свавілля, що уповільнює економічний розвиток регіонів.

У третьому розділі “Методологія аналізу взаємовпливу відкритої і тіньової економіки на рівні регіону” обґрунтовано методологію оцінки тіньової економіки і напрямів мінімізації її негативних дій на соціально-економічний розвиток регіону, що враховує неокласичні, інституційні та неоінституційні уявлення про феномен тіньової економіки, розроблено методику оцінки взаємовпливу тіньової і офіційної економік, сутність впливу економічних та інституційних чинників на тіньову економіку регіону розраховується за допомогою кількісних показників, а збиток оцінюється комплексно.

Аналіз соціально-економічних процесів в регіонах України свідчить про множинний прояв тіньових економічних відносин, що супроводжуються порушеннями законодавства (ухилення від оподаткування, порушення антимонопольного законодавства, авторських прав, валютного регулювання, законодавства при експлуатації природних ресурсів тощо). Їх наслідками є руйнування господарської цілісності регіонів, дисфункція соціальних інститутів, зниження транспарентності економіки. Головним критерієм для віднесення економічних відносин до неспостереженої економіки є відсутність статистичного спостереження, при цьому вони можуть не порушувати законодавчих норм і не завдавати збитку державі, суспільству. Тіньова економіка надає гетерогенну дію на соціально-економічний розвиток регіону (рис. 1).

На думку автора, сучасна українська тіньова економіка характеризується взаємопроникненням тіньової та офіційної економіки: побудовою господарюючими суб'єктами виробничих, постачальницьких або збутових схем з включенням тіньових операцій. Взаємовплив тіньової та офіційної економіки аналізується за допомогою чинників, які сприяють зростанню або зниженню тіньової економіки, і збитку, що завдає тіньова економіка соціально-економічному становищу в регіоні.

34

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чинники, що впливають на динаміку тіньової економічної діяльності, розділені на дві групи: економічні та інституційні. Вони формалізовані за допомогою низки показників (предикторів). Причому для оцінки інституційних чинників розроблений оригінальний набір показників, що дозволяють оцінити їх кількісно. Наприклад, складність законодавства оцінюється такими показниками: інтенсивність застосування штрафних санкцій; кількість законодавчих актів, що приймаються на національному рівні, які регулюють питання господарської діяльності; експертна оцінка складності чинних в даному періоді законодавчих актів, які регулюють господарську діяльність; кількість суперечок, що розглядаються арбітражними судами.

Виявлення тіньових фінансових потоків усередині господарюючих суб'єктів регіонів здійснюється шляхом розв'язання такої системи:

,

,

,

, (1)

,

^потенц,

.

де р^о_і - офіційний прибуток (збиток) від діяльності господарюючих суб'єктів і-го виду діяльності; р^m_i - тіньовий прибуток (збиток) від діяльності господарюючих суб'єктів і-го виду діяльності; v^o_i - офіційна виручка господарюючих суб'єктів і-го виду діяльності; c_i^д - проведені офіційні витрати господарюючих суб'єктів і-го виду діяльності; c_і^ф - фіктивні витрати, відображені в офіційному документообігу господарюючих суб'єктів і-го виду діяльності; S_i^ф - пред'явлені фінансові санкції, що пов'язані з фіктивною діяльністю;S_і^с - пред'явлені фінансові санкції, що пов'язані з прихованою діяльністю; v^c_i - тіньова виручка від прихованих операцій господарюючих суб'єктів і-го виду діяльності; c_i^c - фактичні тіньові витрати від прихованих операцій господарюючих суб'єктів і-го виду діяльності; q^с.ф_розкр - кількість економічних правопорушень, здійснених господарюючим суб'єктом; q^с.ф_вияв - кількість фактів фіктивної економічної діяльності, контрольних заходів, що виявляються при проведенні; q^с.ф_перев - кількість перевірених за допомогою виїзного контролю господарюючих суб'єктів; q^ф_суд - кількість справ на оскарження дій контролюючих органів, розглянутих в судах; Q - загальна кількість зареєстрованих господарюючих суб'єктів; N_i -- загальна сума нарахованих податків господарюючим суб'єктам і -го виду діяльності;

Ni ^{ПП потенц} - сума податку на прибуток, який слід було б сплатити з тіньової діяльності; N_і ^потенц - сума податків, що зменшують базу оподаткування по податку на прибуток, який слід було б сплатити з тіньової діяльності; t ^ПП - ефективна ставка податку на прибуток.

Для оцінки впливу зміни чинників, які формують тіньову економічну діяльність в регіоні, на індикатор, що її характеризує, у роботі запропонована методика кількісної оцінки. Це завдання розв'язується методом непрямих індикаторів, до яких відносяться такі: попит на наявні грошові ресурси, споживання електричної енергії в промисловості, збиток, що наноситься тіньовою економікою регіону.

Оцінка збитку від тіньової економіки визначається за наступними складовими:

Виробнича і торгівельна сфера -- оцінюється збиток, від тіньової економіки виробництву і торгівлі. У цій частині враховується збиток, що наноситься господарюючим суб'єктам в результаті тіньової активності на інших підприємствах (порушення антимонопольного законодавства, нечесна конкуренція).

Інвестиційна сфера - враховується недоотриманий за результатами дії тіньової економіки обсяг інвестицій.

Фінансова сфера - враховуються втрати господарюючих суб'єктів і економіки регіону в цілому від діяльності тіньової економіки на фінансових ринках.

Бюджетна сфера - враховуються податкові доходи, що не надходять до бюджетів всіх рівнів через тіньову економічну діяльність. У цій частині визначається величина податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів, які не надійшли через дії тіньової економіки.

Зовнішньоекономічна сфера - урахування впливу тіньового сектору на обсяг імпорту і експорту на території. Розрахунки у цій частині визначають величину доходів, які не надійшли через контрабанду.

Соціальна сфера - враховується негативний вплив тіньової економіки на доходи населення, при цьому враховується збиток, що наноситься через зменшення витрат бюджетів всіх рівнів на соціальні цілі.

Екологічна сфера - враховується збиток, що наноситься екології через тіньову економічну діяльність, наприклад, неліцензійну лісозаготівлю.

Трансакційна сфера - враховується збиток, що наноситься тіньовою економікою через зростання у господарюючих суб'єктів трансакційних витрат. Загальна оцінка збитку, що наноситься тіньовою економікою, визначається за формулою:

К_сум = К_під + К_інв + К_фін + К_бюдж+ К_зед + К_екол + К_транс , (2)

де К_під - сумарні збиток, що наноситься виробничій і торговій сферам; К_інв - інвестиційній сфері, К_фін - фінансовій сфері К_бюдж - бюджетній сфері К_зед - зовнішньоекономічній сфері, К_еко- - екології _, К_транс- - трансакційній сфері.

Запропонована методика визначає зміну основних економічних показників розвитку господарського комплексу регіону і зміни його структури за видами економічної діяльності під впливом тіньової економіки. Запропонований автором підхід більш повно, у в порівнянні з наявними методиками, враховує вплив тіньової економіки на стан основних мезоекономічних показників.

Мезоекономічні показники, що зазнають змін в результаті впливу тіньової економіки, згруповані в два основні блоки: показники виробництва продукції (товарів, робіт, послуг) та показники ефективності господарської діяльності. Алгоритм розрахунку показників, що відображають стан господарського комплексу регіону з урахуванням впливу тіньової економіки, представлений на рис. 2.

Рис. 2. Алгорітм розрахуноку економічних показників регіону з урахуванням впливу тіньової економіки

Для отримання значень мезоекономічних показників з урахуванням впливу тіньової економіки використано показники тіньової діяльності, що розраховуються згідно з моделлю діяльності господарюючого суб'єкта в умовах негативного впливу тіньової економіки.

Четвертий розділ “Інституційні загрози та їх вплив на регіональний економічний розвиток” присвячено методам подолання інституційної загрози економічній безпеці України -- тіньової економіці, уточнені поняття “тіньова” та “неформальна” економіки. Розглянуто особливості прояву тіньової економіки у сфері оподаткування, виконано аналіз системи податкового контролю,як одного з методів детінізації економіки України. Вважається, що тіньова економіка, перш за все, це економічна діяльність, що не враховується офіційною статистикою і, як наслідок, не підпадає під оподаткування.

За ступенем легальності доцільно поділити її на такі сегменти:

1. Правова економіка -- економічна діяльність, яка не фіксується в звітності та контрактах, але в той же час не порушує діючих законів, та прав інших господарських агентів.

2. Позаправова економіка - економічна діяльність, яка не виходить за рамки чинного законодавства, бо знаходиться в нерегламентованих законом зонах, але при цьому систематично порушує права інших господарських агентів.

3. Нелегальна, кримінальна економіка - економічна діяльність, що заборонена законом та систематично його порушує.

В результаті аналізу західних і вітчизняних публікацій та документів міжнародних організацій, по-перше, виявлено довгострокові закономірності розвитку неформальної економіки; по-друге, відображено підходи західних і вітчизняних фахівців до аналізу тіньової і в цілому неформальної економіки в країнах з різним суспільно-економічним устроєм; по-третє, розглянуто методи, які використовуються для оцінки масштабів тіньової економіки як за кордоном, так і в нашій країні; по-четверте, виявлено особливості прояву “неформальності” в різні історичні періоди, і, крім того, спираючись на зарубіжний досвід, розглянуто шляхи виходу економіки з “тіні” на “світло”.

Дослідження історії неформальної економічної діяльності дозволило сформулювати такі висновки про закономірності розвитку неформальної економіки:

1. Історія неформальної економічної діяльності відображає загальні закономірності історії розвитку соціально-економічних систем.

2. Рівень розвитку неформальної економіки, загалом, є прямо пропорційним правовій регламентації господарської діяльності в різних історичних співтовариствах.

3. Піки неформальної економічної діяльності припадають на переломні моменти економічної історії.

4. Структура неформальної економіки дзеркально відображає структуру інститутів державно-правової регламентації.

5. Набір об'єктів неформальної економічної діяльності варіюється в дуже широких межах.

6. В економічній історії відсутні приклади, коли неправові (силові) методи виявлялися ефективними в боротьбі з неформальною економікою. Кожна з існуючих форм неформальної економічної діяльності зникала після її правової легалізації або ліквідації самого попиту на певний дефіцитний товар.

Проаналізовано причини і чинники зростання обсягів тіньової економіки в Україні. Зазначено, що тіньова діяльність зовсім не є породженням перебудови. Проте, за останні два десятиліття тіньова економіка зазнала глибоких метаморфоз - різко зросли її масштаби, якісно змінилися функції тіньового сектора і тіньових відносин. Виділено причини зростання тіньової економіки. Зроблено висновок, що при нинішньому симбіозі тіньової і легальної економіки ухилення від оподаткування є одним з визначальних критеріїв тіньової економіки. Тому підвищення ефективності податкового контролю, безумовно, - це ефективний спосіб протидії розповсюдженню тіньової і неформальної економіки.

Розглянуто становлення і розвиток податкового контролю в Україні. Запропоновано аналіз існуючих сьогодні визначень податкового контролю та визначено поняття “податковий контроль”. Усю сукупність робіт з ведення обліку податків, зборів, інших обов'язкових платежів та складання звітності автором запропоновано розділити на 3 етапи (рис. 3).

Рис. 3. Етапи обліку податків, зборів та інших обов'язкових платежів

Виходячи з практичного досвіду роботи Державної податкової адміністрації України в Одеській області та інших державних контролюючих органів, стандартів аудиту, автором розроблено структурно-організаційну модель документальної перевірки за напрямами контрольно-перевірочних дій, їх послідовністю та переліком процедур виконання. Розроблено програму камеральної перевірки, яка включає: загальну частину (найменування платника податків та його ідентифікаційний номер, мету проведення перевірки, перелік об'єктів перевірки, склад контрольно-перевірочної бригади та її керівника; термін проведення перевірки; термін, протягом якого після закінчення перевірки необхідно провести реалізацію її результатів), перелік питань, що підлягають перевірці, викладених у технологічній послідовності їх проведення, процедури із здійснення перевірки, терміни проведення цих процедур, визначення відповідальних працівників підрозділу податкового аудиту за перевірку конкретного питання чи проведення процедури та терміни підготовки і здачі підсумкових документів за результатами їх проведення.

У п'ятому розділі “Концептуальні основи і сценарії мінімізації негативної дії тіньового сектору Українського Причорномор'я” розроблено концепцію мінімізації впливу тіньового сектора на економіку мегарегіону, використано програмно-цільові заходи щодо протидії тіньовій економіці та сценарний аналіз соціально-економічних наслідків реалізації концепції мінімізації впливу тіньової економіки.

Запропоновано концепцію мінімізації негативного впливу тіньової економіки на соціально-економічний розвиток регіону, що полягає у формуванні регулюючих дій, що диференційовані залежно від ступеня залучення господарюючих суб'єктів в тіньову економічну діяльність. Метою розробленої концепції є зниження негативного впливу тіньової економіки на соціально-економічний розвиток території. Для досягнення цієї мети рекомендовано вирішити такі завдання: усунути умови економічної доцільності ведення тіньової економічної діяльності, виключити адміністративний тиск на законослухняних господарюючих суб'єктів з приводу протидії тіньовій економіці, скоротити обсяги ухилення від оподаткування і обов'язкових платежів, знизити збиток, що завдається соціальній сфері тіньовою економікою.

Виходячи з поставлених завдань, система моніторингу впливу тіньової економіки на господарський комплекс регіону може бути представлена у вигляді трирівневої схеми (рис. 4).

Проведений в роботі аналіз показав, що найбільшого збитку завдається тіньовою економікою за результатами ухилення від оподаткування. Зроблено висновок про необхідність обґрунтування методики вибору об'єктів для проведення виїзних перевірок, яка має складатися з таких етапів: 1. Збір, впорядкування і класифікація інформації для вибору платників податків, перспективних для проведення податкових перевірок. 2. Розрахунок критеріїв наявності податкових правопорушень (ступені упевненості в здійсненні платником податків діяльності по ухиленню від сплати податків, потенційної величини прихованої податкової бази). 3. Визначення попереднього списку платників податків для включення в план виїзних податкових перевірок.



Рис.4. Структурна схема моніторингу впливу тіньової економіки на господарський комплекс регіону

4. Аналіз всієї інформації, що є у податкового органу, про платників податків, включених до плану виїзних податкових перевірок, і збір всієї відсутньої інформації. 5. Коректування плану проведення виїзних перевірок, виходячи з доцільності проведення обов'язкових перевірок найбільших і основних платників податків, господарюючих суб'єктів, що ліквідуються, оцінки співвідношення трудовитрат на проведення перевірки і потенційних донарахувань податків та штрафних санкцій. 6. Розрахунок передбачених трудовитрат на проведення перевірок. 7. Формування і затвердження плану виїзних податкових перевірок із вказівкою їх глибини.

Для реалізації концепції мінімізації впливу тіньової економіки на регіон запропоновано аналіз трьох сценаріїв, які пройшли апробацію в Українському Причорномор'ї. Сценарій 1 -- адміністративний: нейтралізація тіньового сектора переважно підвищенням ролі адміністрування і посилення санкцій за порушення законодавства, яке регулює господарську діяльність. При реалізації сценарію планується підсилення ролі державного регулювання в управлінні економікою регіону, збільшення контролю за банківською і зовнішньоторговельною сферами, посилювання податкового адміністрування.

Сценарій 2 -- ліберальний: реалізація концепції шляхом лібералізації податкової системи, зняття адміністративних бар'єрів, скорочення числа ліцензійних видів діяльності. Значна роль в даному сценарії належить забезпеченню процесів саморегулювання в економіці регіонів.

Сценарій 3 -- комплексний: дія на суб'єкти господарювання з метою усунення економічної доцільності переміщення ресурсів в тіньовий оборот. Він включає заходи щодо створення стимулів для чесного ведення бізнесу і високих ризиків для суб'єктів господарювання, що здійснюють тіньову економічну діяльність (табл.1 фрагмент). За сукупністю оцінок комплексний сценарій виявився найбільш прийнятним для протидії тіньовій економіці. У перспективі, після проведення інституційних реформ і структурної перебудови регіональної економіки можливий перехід до реалізації ліберального сценарію.

Таблиця 1

Відносна зміна показників, що характеризують вплив тіньової економіки на господарський комплекс Українського Причорномор'я % (фрагмент)

Найменування показників	Українське Причорномор'я	АР Крим	Миколаївська область	Одеська область	Херсонська область
1	2	3	4	5	6
Адміністративний сценарій
Відношення збитку, що наноситься виробничій і торговій сферам, до ВРП	-36	-55	-23	-48	-78
Відношення збитку інвестиційній сфері до сумарного об'єму інвестицій в економіку	-42	-1-	-44	-13	-54
Відношення збитку фінансовій сфері до сальдованого прибутку підприємств і організацій	-52	-66	-74	-22	-66
Відношення збитку, що наноситься бюджетній сфері, до сумарного надходження податків і платежів	-63	-70	-66	-60	-54
Відношення збитку, що наноситься території за допомогою зростання трансакційних витрат, до ВРП	-14	-22	-28	-32	-69
Відношення сумарного збитку до ВРП	-34	-51	-43	-38	-52
Відношення тіньового обороту до зареєстрованого товарообігу в економіці	-30	-43	-15	-34	-44
Комплексний сценарій
Відношення збитку, що наноситься виробничій і торговій сферам, до ВРП	-33	-56	-24	-54	-72
Відношення збитку інвестиційній сфері до сумарного об'єму інвестицій в економіку	-42	-8	-46	-10	-55
Відношення збитку фінансовій сфері до сальдованого прибутку підприємств і організацій	-52	-66	-74	-24	-66
Відношення збитку, що наноситься бюджетній сфері, до сумарного надходження податків і платежів	-51	-63	-44	-52	-64
Відношення збитку, що наноситься території за допомогою зростання трансакційних витрат, до ВРП	-33	-66	-46	-49	-62
Відношення умарного збитку до ВРП	-44	-54	-51	-48	-63
Відношення тіньового обігу до зареєстрованого в економіці	-37	-53	-18	-43	-52

У шостому розділі “Моделювання регіонального економічного розвитку в період трансформації” розглянуто питання моделювання економічної безпеки як необхідної умови гарантування стабільного економічного розвитку в Україні на регіональному рівні, запропоновано систему оцінки рівня регіональної економічної безпеки, виконано моделювання системи регіональної економічної безпеки, розроблено основні напрямки гарантування економічної безпеки регіону.

Зроблено аналіз існуючих моделей оцінки економічної безпеки, який дозволив дійти таких висновків. Основним недоліком всіх існуючих моделей для національного і регіонального рівнів є трудомісткість, що робить їх важкозастосовними на практиці. Крім того, в моделях економічної безпеки регіону часто задіяні показники, які можуть бути відрегульовані лише на державному рівні, тобто регіон на зміну цих показників реального впливу надати не може.

За результатами аналізу доведено, що найбільш раціональним та адекватним для оцінки загроз та побудови моделі економічної безпеки регіону є використання положень теорії нечітких множин. Для вибору основних факторів з метою моделювання економічної безпеки регіону, які більш ніж на 90 % формують економічну безпеку регіону, автор виходить з логічної факторної схеми розвитку макроекономічної системи, яка сьогодні є загальноприйнятою в науковій літературі. Це означає, що фундаментальними факторами є зміна чисельності населення, науково-технічний прогрес, стан фінансового та іпотечного ринку. Всі інші фактори мають значно меншу вагу, є похідними від зазначених вище чинників, або визначаються ними. Цей висновок підтвердило опитування кваліфікованих експертів. Результуючим від дії зазначених вище трьох факторів є ефективність економіки. Разом з тим певна частина факторів, які визначають ефективність економіки, знаходиться поза межами вказаних вище 3-х факторів (наприклад, організаційні).Тому, для врахування всіх найбільш суттєвих факторів для побудови моделі економічної безпеки регіону, доцільним є виділення фактору “ефективність економіки” як окремого. Особливий тип ризиків для економіки регіону пов'язаний з такими факторами: тіньова економіка, зарегульованість економічних відносин, рівень корумпованості в сфері економічних відносин тощо. Однак, включення всіх названих факторів в модель економічної безпеки регіону може суттєво ускладнити цю модель та значно знизити її прикладне значення. Саме тому введено обмеження на вибір кількості факторів, які характеризують рівень економічної безпеки регіону, шляхом вибору найбільш вагомих. Таким чином, принципіальна факторна модель економічних ризиків регіону в її найпростішому (прикладному) варіанті, має такий вигляд:

...