Формування організаційно-економічного механізму розвитку виробництва та первинної обробки вовни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський інженерно-педагогічний університет»

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

УДК 338.4:677:675.83

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування організаційно-економічного механізму розвитку виробництва та первинної обробки вовни

Головченко Тетяна

Миколаївна

Сімферополь - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Наумов Олександр Борисович, Херсонський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Топіха Іван Наумович, Миколаївський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри економіки сільського господарства кандидат економічних наук, Ванієва Мар'ям Різаєвна, Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський інженерно-педагогічний університет» Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, головний бухгалтер

Захист відбудеться « 5 » березня 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.132.01 у РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет» за адресою: 95015, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, пров. Учбовий, 8, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет» за адресою: 95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, пров. Учбовий, 8.

Автореферат розісланий «____» лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент З.Р. Мандражи

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вівчарство є традиційною сферою АПК України, розвиток якої зумовлений природно-кліматичними, економічними і соціальними умовами. Однак, сьогодні вівчарство і вся система виробництва продукції з вовни знаходиться у кризовому стані, який визначений диспаритетом цін на промислову та сільськогосподарську продукцію, недосконалістю структури економіки, браком ресурсів розвитку, особливо фінансових, застарілими технологіями і технікою, відсутністю державної підтримки, недостатньою інноваційною активністю тощо.

Вирішення проблеми відродження вівчарства і розвитку виробництва і переробки вовни вимагає комплексного підходу, формування єдиної стратегії і механізму розвитку підприємств технологічного ланцюга вовняного виробництва на основі міжгалузевої інтеграції і активізації інноваційних процесів.

Важливе місце у розвитку системи виробництва і переробки вовни займає наукове завдання обґрунтування теоретичних, методичних і прикладних проблем реформування відносин підприємств у технологічному ланцюгу виробництва продукції з вовни. Саме це і зумовило вибір теми та розробку проблем в дисертаційному дослідженні.

Теоретичним, методологічним і прикладним проблемам розвитку вівчарства, виробництва та переробки вовни присвятили роботи Гольцблат А.І., Коваленко М.А., Костилев П.В., Кудинова О.А., Наумов О.Б., Норкіна О.Н., Сарібеков Г.С., Сокол О., Топіха І.Н., Туринський В.М., Храмов Б., Шелест Л.С., Чурсіна Л.А. та інші.

Незважаючи на вагомість отриманих ними наукових результатів, слід вказати на недостатність уваги з боку науковців до проблем розвитку вівчарства і виробництва продукції з вовни, бракує комплексного підходу до проблем вирішення аграрної і промислової сфер виробництва і переробки вовни. Подальшого дослідження потребують проблеми формування і функціонування інтегрованих аграрно-промислових виробничих систем у технологічному ланцюгу виробництва продукції з вовни.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у контексті науково-дослідних робіт Херсонського національного технічного університету за темами «Розробка концепції та організаційно-економічних механізмів формування та управління інвестиційно-інноваційною діяльністю у виробництві» (номер державної реєстрації 0105U003668, 2005-2007 рр.), «Регіональний галузевий розвиток в контексті сучасних ринкових процесів» (номер державної реєстрації 0106U004200, 2006-2010 рр.). Особистий внесок автора полягає у розробці методичних та практичних засад формування механізму розвитку виробництва та переробки вовни на основі міжгалузевої виробничої інтеграції і розвитку малого інноваційного підприємництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій з формування та впровадження організаційно-економічного механізму розвитку виробництва та первинної обробки вовни на основі міжгалузевої виробничої інтеграції і розвитку малого інноваційного підприємництва.

Реалізація мети дисертаційної роботи обумовила наступні задачі дослідження:

- визначити концептуальні основи формування організаційно-економічного механізму розвитку виробництва та первинної обробки вовни;

- обґрунтувати шляхи реалізації інноваційного потенціалу малих підприємств з виробництва і первинної обробки вовни;

- оптимізувати територіально-виробничу структуру виробництва та первинної обробки вовни;

- розробити економіко-математичну модель оптимізації інтегрованої системи виробництва і первинної обробки вовни;

- визначити критерії оцінки конкурентоспроможності об'єднання підприємств з виробництва і первинної обробки вовни;

- розробити механізм управління інтегрованим об'єднанням з виробництва і первинної обробки вовни;

- визначити і обґрунтувати стратегічні напрями розвитку виробництва і первинної обробки вовни.

Об'єктом дослідження є процес формування і розвитку виробництва та первинної обробки вовни на основі міжгалузевої виробничої інтеграції і розвитку малого інноваційного підприємництва.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні аспекти забезпечення ефективного розвитку системи виробництва і первинної обробки вовни, взаємовідносини між її суб'єктами.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та фундаментальні положення організації виробництва, інноваційного менеджменту, конкурентоспроможності продукції. Для досягнення поставленої мети використовувалася система відповідних методів наукового дослідження. Системний метод пізнання використано при дослідженні здобутків вчених стосовно розвитку вівчарства і виробництва продукції з вовни, еволюції поглядів на міжгалузеві інтеграційні процеси; метод моделювання - при формуванні економіко-математичної моделі функціонування інтеграційних агропромислових об'єднань з виробництва і первинної обробки вовни; метод економічного аналізу і економіко-статистичний метод - для аналізу багаторічних даних щодо стану вівчарства в Україні та у регіональному розрізі з метою визначення тенденцій і закономірностей динаміки розвитку виробництва продукції з вовни; методи системного аналізу - для визначення складу та географії розташування підприємств первинної обробки вовни; структурно-логічний аналіз - для встановлення взаємозв'язків між вівчарськими і вовнопереробними підприємствами; метод логічного узагальнення - для формування структури механізму управління інтегрованим об'єднанням.

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативні акти, статистичні дані Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, монографії, наукові статті вітчизняних і зарубіжних дослідників.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у формуванні теоретичних, методичних та практичних основ розробки та впровадження організаційно-економічного механізму розвитку виробництва та первинної обробки вовни на основі міжгалузевої виробничої інтеграції і розвитку малого інноваційного підприємництва. Наукова новизна найважливіших результатів дослідження полягає у наступному:

вперше:

- розроблено концепцію формування організаційно-економічного механізму розвитку виробництва та первинної обробки вовни на основі міжгалузевої виробничої інтеграції і розвитку малого інноваційного підприємництва, що передбачає створення мережі малих підприємств первинної обробки вовни і об'єднання виробництв технологічного ланцюга «вівчарство - первинна обробка вовни»;

удосконалено:

- економіко-математичну модель оптимального формування інтегрованого виробництва, яке здійснюється у системі підприємств технологічного ланцюга «вівчарство - первинна обробка вовни», що відображує рівень прибутку від отримання немитої вовни та первинної обробки вовни;

- територіально-виробничу структуру виробництва та первинної обробки вовни шляхом оптимізації кількості структурних одиниць агропромислового інтеграційного об'єднання - вівчарських фермерських господарств і малих переробних підприємств, необхідних для впровадження інноваційної технології первинної обробки вовни і забезпечення заданих економічних показників виробництва митої вовни;

- критерії оцінки конкурентоспроможності об'єднання підприємств з виробництва і первинної обробки вовни. Запропоновано використовувати показник «запас конкурентоспроможності», який є сукупністю показників: ліміт зниження прибутку від реалізації виробів (зниження ціни); ліміт підвищення собівартості (матеріальних витрат); ліміт зниження обсягів виробництва;

дістало подальшого розвитку:

- визначення інноваційного потенціалу підприємства як досягнення відповідності внутрішніх і зовнішніх можливостей виробництва в раціональній організації інноваційних процесів у виробничій сфері при оптимальному поєднанні витрат на створення інновацій, строків їх створення і реалізації, якості інновацій та їх ринкових можливостей;

- визначення механізму управління інтегрованим об'єднанням «вівчарство - первинна обробка вовни», який формулюється як сукупність методів, способів, заходів, інструментів, прийомів, процесів, дій підвищення цілісності й організованості об'єднання за рахунок зниження некерованості і розвитку самоуправління підсистем у встановлених межах;

- стратегія розвитку виробництва і первинної обробки вовни, в основу якої покладено принцип «наскрізної» організації управління системою вовняного виробництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання при визначенні стратегії розвитку сільськогосподарських і переробних підприємств технологічного ланцюга виробництва продукції з вовни, формуванні галузевих і регіональних програм розвитку, у практичній діяльності органів влади різних рівнів та підприємств.

Теоретичні, методичні і прикладні результати дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в дисертації, використовуються у практичній діяльності Головного управління економіки Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 300-25/382-01 від 24.11.09), Головного управління економіки Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 2179/69-05-23/6-09 від 19.11.09), Херсонського національного технічного університету (довідка № 298/7І від 26.10.09), ДП «Дослідне господарство Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-Нова» Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства» (довідка №12 від 28.10.09).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції, представлені в дисертаційній роботі, отримано автором особисто на основі збору, аналізу й узагальнення теоретичного і практичного матеріалу. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які отримано автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на конференціях, семінарах, нарадах, серед яких найбільш важливими були: науково-практична конференція «Прогнозування соціально-економічного розвитку Херсонської області» (20 березня 2003 р., м. Херсон); науково-практична конференція «Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року та механізми реалізації» (6 лютого 2004 р.); шостий Пленум спілки економістів України та Міжнародна науково-практична конференція «Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки» (21-22 вересня 2007 р., м. Київ); міжвузівська науково-практична конференція «Організація, аналіз і привабливість інвестицій для малого і середнього бізнесу в Україні» (3-4 лютого 2005 р., м. Херсон); Міжнародна науково-практична конференція «Вплив бюджетно-податкової політики на соціально-економічний розвиток регіону» (29-30 травня 2009 р. м. Херсон); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції» (21-23 лютого 2008 р. м. Тернопіль).

Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, висновки і пропозиції автора відображено у 20 публікаціях, в т.ч. у 10 статтях у наукових фахових виданнях (6 у співавторстві). Загальний обсяг публікацій - 6,05 умовн. друк. арк., з яких особисто авторові належать 4,02 умовн. друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 192 сторінок, із них 142 сторінки основного тексту. Робота містить 26 таблиць, 10 рисунків, 2 додатки на 22 сторінках. Список використаних джерел охоплює 155 найменувань і займає 16 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти розвитку виробництва та первинної обробки вовни» досліджено концептуальні основи розвитку виробництва та первинної обробки вовни, обґрунтовано необхідність розвитку інноваційного підприємництва як основного напрямку забезпечення конкурентоспроможності продукції з вовни, визначено принципи формування механізму управління системою виробництва і первинної обробки вовни.

Дослідження теоретичних і методологічних аспектів розвитку вівчарства та вовнопереробних підприємств у ринкових умовах господарювання, показало, що концепція розвитку і забезпечення конкурентоспроможності вівчарства і переробних підприємств повинна базуватися на принципах переходу від монополізму великих підприємств первинної обробки вовни до мобільних фінансово-незалежних малих підприємств з впровадженням на цих підприємствах інноваційних ресурсозберігаючих технологій. Для створення єдиного комплексу технологічного циклу «вівчарство - первинна обробка вовни» і для скасування негативних наслідків диспаритету цін між аграрним та промисловим секторами, необхідно створити інтегровані агропромислові об'єднання. Управління в агропромислових об'єднаннях повинно здійснюватися координуючим органом, який візьме на себе впровадження інноваційних технологій, маркетингових досліджень, нормативно-правового регулювання. Управління повинно базуватися на встановлені тісних зв'язків з органами державної влади для подальшого урегулювання питань цінової політики для підвищення конкурентоспроможності вівчарства та малих підприємств з первинної обробки вовни.

Інноваційний розвиток є основним напрямком забезпечення конкурентоспроможності продукції з вовни. Інноваційний потенціал підприємства являє собою досягнення відповідності внутрішніх і зовнішніх можливостей виробництва в раціональній організації інноваційних процесів у виробничій сфері при оптимальному поєднанні витрат на створення інновацій, строків їх створення і реалізації, якості інновацій та їх ринкових можливостей.

Основні питання інноваційного розвитку підприємств вовняної галузі повинні вирішуватись малим бізнесом, оскільки він: по-перше, демонструє виключно високу новаторську активність і має можливість виконувати функції на початкових стадіях інноваційного циклу (прикладні дослідження) і реалізації проектів (супроводження інноваційних розробок); по-друге, більш активно створює програмне забезпечення комп'ютерною технікою і використовує інформаційну базу науково-технічної діяльності; по-третє, має потенціал середовища виникнення великих об'єднань, невід'ємною складовою діяльності яких є розвиток на основі науково-технічного прогресу та зміцнення капіталу об'єднання малих підприємств.

Головною функціональною ланкою процесу, спрямованого на досягнення цілей створення і розвитку об'єднання, шляхом впорядкування інноваційних процесів, трансформації і регулювання ходу виконання інноваційних програм, є малі інноваційні підприємства об'єднання - венчурні фірми. В рамках інтегрованих систем інноваційна фірма повинна виконувати певні функції: цільова орієнтація всіх виробництв в технології вовняних виробів; перспективна орієнтація на проблеми розвитку; координація діяльності всіх учасників інновацій (проекту); підготовка управлінських рішень на основі економічного обґрунтування (капітал, ресурси, кадри); об'єктивна оцінка і контроль досягнення цілі; інформаційне забезпечення інновацій (пріоритети, база даних, база знань); мотивація учасників інноваційного процесу.

Впровадження нових технологій у вовняне виробництво може забезпечити отримання високих прибутків за рахунок збільшення обсягів та рівня якості вовни на технологічних переходах від сільського господарства до готової продукції. Сформований інноваційний потенціал підприємства дозволяє отримати високі темпи розвитку завдяки грамотному і раціональному використанню ресурсів та фінансових коштів.

Управління розвитком вівчарської галузі в умовах міжгалузевої виробничої інтеграції має будуватися на наступних принципах: визначення концепції становлення та розвитку галузі (об'єднання); обов'язковість підтримки міжгалузевої інтеграції; необхідність маркетингової діяльності для визначення можливостей, масштабів і умов виконання цілей; зацікавленість і взаємопідтримка всіх елементів структури в інноваційній діяльності; забезпечення іміджу і високої ефективності у замовника, розвиток і реалізація експортного потенціалу.

У другому розділі «Аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку виробництва та первинної обробки вовни в Україні» здійснено аналіз стану і оцінку тенденцій розвитку вівчарства в України, досліджено потенціал інноваційного розвитку комплексної переробки продукції вівчарства, обґрунтовано концепцію формування інноваційних інтегрованих об'єднань підприємств технологічного ланцюга виробництва і первинної обробки вовни.

Вівчарство є важливою сферою народного господарства, яка виробляє життєво необхідну продукцію - вовну, дієтичну ягнятину і баранину, овчини, молоко, смушки. Основним продуктом вівчарства є вовна, яка використовується у текстильній промисловості та інших галузях. Попит на вовну та вироби з неї на світовому ринку збільшується, що призводить до розвитку вівчарства і вовняної промисловості. Аналіз світових тенденцій розвитку галузі вівчарства свідчить, що чисельність поголів'я овець зростає. Основними регіонами виробництва вовни є Австралія, Нова Зеландія, Південна Африка, Аргентина, Уругвай, Китай.

В Україні вівчарство традиційно розвивалося, особливо у південних регіонах, де було напрацьовано значний досвід вирощування овець і отримання вівчарської продукції, створено науковий і генетичний потенціал. Однак, сьогоднішній стан вівчарства в Україні є катастрофічним - спостерігається чітка тенденція збитковості виробництва вовни і зменшення поголів'я овець. За період 1990-2008 рр. поголів'я овець скоротилося з 7,8 млн. голів до 1034 тис. голів і, як наслідок, виробництво вовни - з 29,8 тис. т до 3,4 тис. т. Потреба України у вовні забезпечується лише на 3,5%. Причинами занепаду вівчарства та переробки вовни є: невідповідність цін на вівчарську продукцію та продукцію промислових підприємств; недосконалість ресурсів; руйнування технологічного ланцюга «вівчарство - первинна обробка вовни - виробництво готової продукції»; відсутність державної підтримки галузі; відсутність фінансових ресурсів розвитку; відстала технологія і застаріла техніка; високі транспортні витрати та високі ціни на паливно-енергетичні ресурси. Якщо не вжити негайних заходів щодо підтримки розвитку вівчарства занепад може набути незворотного характеру.

Херсонська область є традиційним вівчарським регіоном, і хоча вона займає лише п'яте місце за обсягами виробництва, саме тут сконцентровано науковий і генетичний потенціал розвитку вівчарства. Розвитку вівчарства на Херсонщині також сприяє і природно-кліматичний фактор. Але, не дивлячись на це, Херсонська область не тільки не займає лідируючі позиції по розвитку вівчарства в південному регіоні, а й постійно зменшує обсяги виробництва вовни (табл. 1).

Таблиця 1 Стан вівчарства у Херсонській області

Показники	1990 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Темп приросту 2008 р. до 1990 р., %
Поголів'я овець та кіз, тис. голів	914,1	76,6	75,0	74,3	71	66,7	-92,7
У тому числі вівці, тис. голів	897,8	33,6	32,7	36,6	41,9	45,1	-95,0
Настриг вовни, т	4498	161	143	143	165	193	-95,7
Настриг вовни з однієї вівці, кг	4,7	3,9	4,3	4,4	4,5	4,7	0

Необхідною умовою розвитку виробництва і первинної обробки вовни є використання потенціалу інноваційного розвитку галузі, впровадження інноваційних технологій вирощування овець і первинної обробки вовни. Для широкого впровадження інноваційних технологій в вівчарстві необхідна підтримка з боку держави та органів місцевого самоврядування, тобто наявність державних програм інноваційного розвитку агропромислових об'єднань малих підприємств.

В основі механізму розвитку виробництва і первинної обробки вовни лежить формування інноваційних інтеграційних об'єднань підприємств технологічного ланцюга у формі агропромислових об'єднань малих підприємств з координуючим розвиток органом. Основні функції координуючого органу та напрями управління фермерськими господарствами та фінансово-незалежними малими підприємствами відображено на рис. 1.

Для забезпечення малих переробних підприємств сировиною в роботі розраховано кількість фермерських господарств з вирощування овець. Реалізація методики механізму інтеграційних формувань з впровадженням інноваційних технологій буде здійснюватися за розробленим алгоритмом агропромислового об'єднання. Запропонований алгоритм створення агропромислового інтеграційного об'єднання дозволяє виправити не тільки те становище, що склалося у галузі вівчарства, а також забезпечити роботою малі підприємства з первинної обробки вовни. За розробленим у роботі алгоритмом можна розрахувати об'єм виробництва митої вовни з урахуванням різних інноваційних технологій в порівнянні з традиційною, кількість фермерських господарств і малих підприємств, які забезпечать розраховані і проаналізовані об'єми виробництва.

Потребу України в митій вовні визначено виходячи із санітарно-гігієнічних норм - 0,2 кг на душу населення, або 9302 т митої вовни на рік (табл. 2).

Таблиця 2 Оціночні кількісні показники інтеграційного агропромислового об'єднання з виробництва та первинної обробки вовни

Найменування показника	Формула розрахунку	Визначення складових розрахунку
1. Кількість овець, необхідна для забезпечення потреб України у митій вовні (Ок)	Ок = П х Кя / Нс	Ок - кількість овець необхідних для забезпечення потреб України в митій вовні; П - розрахована кількість митої вовни відповідно до санітарно-гігієнічних норм, кг; Нс - середній настриг немитої вовни з однієї вівці в рік з урахуванням відходів, кг; Кя - коефіцієнт якості вовни
2. Кількість фермерських господарств, необхідних для забезпечення безперебійної роботи інноваційної установки з мийки вовни (Гф)	Гф =( Ок / Ск ) Кз	Ск - середня кількість овець в одному фермерському господарстві, голів; Кз - коефіцієнт зниження, який враховує падіж овець
3. Кількість митої вовни на рік за інноваційною технологією на одному апарат (Ві)	Ві = Ті х Кв х Кг	Ві - об'єм митої вовни в рік (річна потужність установки), кг; Ті - продуктивність митої вовни за інноваційною технологією на одному миючому апараті, кг за рік; Кг - кількість робочих годин за рік; Кв - коефіцієнт забруднень немитої вовни
4. Кількість малих переробних підприємств (Гф)	Пі = П/Ві	Ві - річна потужність установки, кг; П - кількість митої вовни відповідно до санітарно-гігієнічних норм, кг

Алгоритм механізму створення агропромислового інтеграційного об'єднання визначається схематичною формулою: агропромислове інтеграційне об'єднання = масив фермерських господарств + масив малих переробних підприємства + координуючий орган.

Агропромислові інтеграційні об'єднання доцільно створювати відповідно до регіонального поділу. Їх впровадження у сферу виробництва і первинної обробки вовни дозволить ліквідувати проблеми вівчарства, які призвели до втрати вітчизняної сировинної бази вовняної галузі.

У третьому розділі «Організаційно-економічне забезпечення розвитку інтегрованих об'єднань з виробництва і первинної обробки вовни» здійснено економіко-математичне моделювання діяльності інтегрованих виробничих об'єднань з виробництва і первинної обробки вовни, досліджено організаційні аспекти забезпечення конкурентоспроможності інтеграційних виробничих об'єднань малих підприємств, розроблено механізм управління інтегрованим об'єднанням з виробництва і первинної обробки вовни.

Економіко-математична модель оптимального формування інтегрованого утворення, спрямованого на виробництво і первинну обробку вовни, складається з цільової функції , що відображує рівень прибутку від отримання немитої вовни та первинної обробки вовни:

, або

де: - одне з множини років планового періоду інтеграційних процесів вовнопереробних підприємств (); - обсяг виробництва вовни, який забезпечує максимізацію функції прибутку; - валовий дохід, розрахований як обсяг реалізованої продукції, що визначається як обсяг виробництва, скоригований на зміну залишків готової продукції на початок (Он) та кінець (Ок) періоду, помножений на ціну готової продукції; - витрати виробництва, що визначаються рівнем цін на фактори виробництва; - питомі витрати на одиницю обсягу вовни, пов'язані із вирощуванням та утриманням овець, що дають вовну -го типу на -му сільськогосподарському підприємстві; - маржинальні (граничні) витрати, пов'язані із збільшенням поголів'я овець для отримання додаткової одиниці обсягу вовни -го типу на -му вівчарському підприємстві; - витрати на первинну обробку одиниці обсягу немитої вовни -го типу, що надійшла від -го вівчарського господарства на -те підприємство первинної обробки вовни (ППОВ); - витрати на транспортування одиниці обсягу немитої вовни -го типу з -го вівчарського господарства на -те ППОВ; - витрати на транспортування одиниці обсягу митої вовни -го типу з -того ППОВ на -не вовнопереробне підприємство, що випускає готові вовняні вироби; - шуканий обсяг виробництва немитої вовни -го типу, який слід виробити на -му вівчарському підприємстві; - шуканий додатковий обсяг виробництва немитої вовни -го типу, який слід виробити на -му сільськогосподарському підприємстві; - шуканий обсяг виробництва немитої вовни -го типу, що продається за договором та транспортується з -го вівчарського підприємства на -те ППОВ; - шуканий обсяг виробництва немитої вовни -го типу, що доставляється з -того ППОВ на -не вовнопереробне підприємство, що випускає готові вовняні вироби. інноваційний обробка вовна конкурентоспроможність

Обмеженнями даної моделі є: загальний обсяг виробництва немитої вовни -го типу всіма вівчарськими господарствами має бути завчасно узгоджений із ППОВ; сукупний обсяг постачань немитої вовни -го типу всіма вівчарськими господарствами не повинен перебільшувати можливості його переробки всіма ППОВ; сумарні обсяги постачань митої вовни з сировини -го типу всіма ППОВ не повинен перебільшувати можливості його переробки всіма підприємствами з виготовлення вовняних виробів; валовий обсяг відвантаження немитої вовни -го типу, що відправляється з усіх вівчарських господарств, має відповідати сумарній потребі у цих вантажах за пунктами призначення всієї множини ППОВ. Оскільки у динамічній моделі передбачається необхідність щорічного збільшення обсягів виробництва продукції, мають бути виконані співвідношення: ; ; . Економіко-математична модель дозволить планування і програмування процесів розвитку інтегрованих вовнопереробних систем, оцінювати вплив змін в параметрах системи та коригувати плани.

Доведено, що науково-технічний прогрес у галузі вівчарства повинен здійснюватися за рахунок об'єднання існуючих фермерських господарств і малих підприємств первинної обробки вовни в інноваційні об'єднання, а це, в свою чергу, забезпечить поліпшення якості продукції і зниження її собівартості, скорочення витрат виробництва і переробки вовни, і відповідно дозволить знайти шляхи впровадження різних форм організації праці.

На основі алгоритму формування оптимального агропромислового інтеграційного об'єднання і використовуючи авторські методи розрахунку встановлена необхідна кількість овець, для забезпечення потреб регіонів України в митій вовні. В табл. 3 представлено проектний розподіл кількості малих підприємств первинної обробки вовни між областями Півдня України. Пропорційне моделювання функціонування фермерських господарств для забезпечення сировиною розрахункової кількості малих підприємств з мийки вовни наведено у табл. 4.

Таблиця 3 Проектний розподіл малих підприємств первинної обробки вовни між областями Південного регіону

Області	Обсяг виробництва вовни, т	Питома вага, %	Розрахована кількість малих підприємств первинної обробки
			тонкої вовни	грубої вовни	вовни усередненого типу
АР Крим	904	34,74	7	6	7
Миколаївська і Запорізька області	161	6,19	2	2	2
Одеська область	1372	52,73	8	7	8
Херсонська область	165	6,34	8	7	7
Разом Південний регіон	2602	100	25	22	24

Таблиця 4 Проектний розподіл вівчарських фермерських господарств за регіонами України

Показники	Південний регіон	Західний регіон	Східний регіон	Північний та Центральний регіони	Усього
Фермерські господарства на 10000 голів	од.	20	4	2	2	28
	%	0,7	0,14	0,07	0,07	0,98
	голів	251405	53872	28732	25141	359150
Фермерські господарства на 3000 голів	од.	418	90	48	42	598
	%	14,26	3,07	1,64	1,43	20,4
	голів	1634135	350172	186758	163414	2334479
Фермерські господарства на 300 голів	од.	1612	345	184	161	2302
	%	55,06	11,78	6,28	5,50	78,62
	голів	628514	134682	71830	62851	897877
Разом	од.	2050	439	234	205	2928
	%	70,02	14,99	7,99	7,00	100
	голів	2514054	538726	287320	251406	3591506

Обґрунтовано, що перспективним шляхом розвитку вовняного виробництва є створення інтегрованої структури, що дасть змогу забезпечити стійкість господарської діяльності дрібних виробництв, забезпечити гарантії і захист власників. Об'єднання здатне проводити єдину скоординовану політику, результатом якої буде стійкий ріст вовняного виробництва при гарантованій якості вовни. Найбільш перспективною формою господарювання для створення нових виробництв первинної обробки вовни виступає мале підприємництво.

Конкурентоспроможність системи виробництва і переробки вовни має спиратися на наступні заходи: цінова політика всієї системи виробництва вовняних виробів; активна інноваційна діяльність; політика ресурсозбереження; стратегічна орієнтація підприємств; управління якістю продукції; наявність експортної діяльності. Ці заходи повинні забезпечувати рівень прибутку достатній для стійкого розвитку малих підприємств.

Для малих підприємств визначальним показником конкурентного успіху може бути показник «запасу конкурентоздатності», що ми представляємо сукупністю показників: ліміт зниження прибутку від реалізації виробів (зниження ціни); ліміт підвищення собівартості (матеріальних витрат); ліміт зниження обсягів виробництва.

До умов досягнення успіху при інтеграції малих підприємств первинної обробки вовни і кожного з них окремо можна віднести можливість вирішення таких завдань: активізація інноваційних процесів, скорочення термінів впровадження інноваційних проектів (циклу «дослідження - виробництво - реалізація»); підвищення ефективності і конкурентоспроможності виробничих структур; налагодження взаємовигідних зв'язків на всіх рівнях як фінансово велика організація; раціональне використання всіх наявних ресурсів; можливість використання найсучасніших гнучких, адаптаційних внутрішніх і зовнішніх механізмів конкуренції.

Результатом дослідження стало створення організаційно-економічного механізму розвитку інтегрованого вовняного виробництва на основі системного підходу. Механізм управління інтегрованого об'єднання «сільське господарство - первинна обробка вовни» визначено як сукупність методів, способів, заходів, інструментів, прийомів, процесів, дій підвищення цілісності й організованості об'єднання за рахунок зниження некерованості і розвитку самоуправління підсистем у встановлених межах. Представлено концептуальну схему механізму управління розвитком вовняного виробництва.

Перепроектування управлінських процесів при формуванні об'єднання з виробництва і первинної обробки вовни - це фундаментальне переосмислення і радикальне створення ділових зв'язків для досягнення різких, стрибкоподібних покращень у вирішальних показниках діяльності системи, це діяльність яка спрямована на трансформацію технологічних, економічних, комерційних, інвестиційних взаємопов'язаних дій за допомогою програмно-цільового управління. Формування стратегічного образу майбутнього розвитку об'єднання відповідно магістральним напрямкам включає наступні послідовні етапи: модель ідеального стану > модель очікуваного стану > розуміння очікуваного стану > вимоги ринку > специфікація цілей > оцінка рівня управління > стратегія стабілізації > стратегія розвитку. Управління центром включається в кожному з цих потоків, вказує їх недоліки, кількісно їх оцінює і дає можливість порівняти витрати на подолання цих недоліків із збитками від їх наявності, тобто оцінює економічний ефект майбутнього стану об'єднання.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукової проблеми формування організаційно-економічного механізму розвитку виробництва та первинної обробки вовни на основі міжгалузевої виробничої інтеграції і розвитку малого інноваційного підприємництва. Отримані теоретико-методичні і прикладні результати відрізняються тим, що в основу механізму розвитку виробництва та первинної обробки вовни покладено ідею вертикальної міжгалузевої інтеграції вівчарських господарств, малих інноваційних підприємств первинної обробки вовни і підприємств, що виробляють готову продукцію, що передбачає зміну структури галузі, систему управління виробництвом продукції з вовни і дозволяє розвинути вівчарство.

2. Дослідження теоретичних і методологічних аспектів розвитку вівчарства та вовнопереробних підприємств у ринкових умовах господарювання, показало, що концепція розвитку і забезпечення конкурентоспроможності вівчарства і переробних підприємств повинна базуватися на принципах переходу від монополізму великих підприємств первинної обробки вовни до системи мобільних фінансово-незалежних малих підприємств, які використовуватимуть інноваційні ресурсозберігаючі технології. Обґрунтовано доцільність створення єдиного комплексу виробництв технологічного циклу «вівчарство - первинна обробка вовни» у вигляді інтегрованих агропромислових об'єднань, що дозволить скасувати диспаритет цін між аграрним та промисловим секторами та забезпечити оптимальний перерозподіл ресурсів і результатів діяльності виробництва для досягнення спільних цілей розвитку.

3. Управління в агропромислових об'єднаннях повинно здійснюватися координуючим органом, який візьме на себе вирішення завдань впровадження інноваційних технологій, маркетингових досліджень, нормативно-правового регулювання, встановлення зв'язків з органами державної влади, урегулювання питань цінової політики, підвищення конкурентоспроможності вівчарства та малих вовнопереробних підприємств.

4. Доведено, що інноваційний розвиток є основним напрямком забезпечення конкурентоспроможності продукції з вовни. Інноваційний потенціал підприємства являє собою досягнення відповідності внутрішніх і зовнішніх можливостей виробництва в раціональній організації інноваційних процесів у виробничій сфері при оптимальному поєднанні витрат на створення інновацій, строків їх створення і реалізації, якості інновацій та їх ринкових можливостей. Проблеми інноваційного розвитку підприємств вовняної галузі повинні вирішуватись підприємствами малого бізнесу. Для широкого впровадження інноваційних технологій в вівчарстві необхідна підтримка з боку держави та органів місцевого самоврядування, наявність державних програм інноваційного розвитку агропромислових об'єднань малих підприємств.

5. Вівчарство для України є традиційною сферою аграрного виробництва, особливо для південних регіонів, де напрацьовано значний досвід вирощування овець і отримання вівчарської продукції, створено науковий і генетичний потенціал, який переважно сконцентровано у Херсонській області. Сьогоднішній стан вівчарства в Україні є катастрофічним: поголів'я овець скоротилося з 7,8 млн. голів у 1990 р. до 1034 тис. голів на початок 2008 року, виробництво вовни - з 29,8 тис. т до 3,4 тис. т. Забезпеченість потреби України у вовні виконується лише на 3,5%. Причинами занепаду вівчарства та переробки вовни є: диспаритет цін на вівчарську продукцію та продукцію промислових підприємств і ресурси; руйнування технологічного ланцюга виробництва продукції з вовни; відсутність державної підтримки галузі; відсутність фінансових ресурсів розвитку; відстала технологія і застаріла техніка; високі транспортні затрати та високі ціни на паливно-енергетичні ресурси.

6. В основу механізму розвитку виробництва і первинної обробки вовни повинно бути покладене формування інноваційних інтеграційних об'єднань підприємств технологічного ланцюга у формі агропромислових об'єднань малих підприємств, які доцільно створювати відповідно до регіонального поділу. Створення агропромислових інтеграційних об'єднань в сфері виробництва і первинної обробки вовни дозволить ліквідувати проблеми вітчизняної галузі вівчарства, які призвели до втрати вітчизняної сировинної бази з переробки вовни.

7. У роботі сформовано організаційно-економічне забезпечення розвитку інтегрованих вовнопереробних виробництв, що охоплюють ланки технологічного ланцюга «вівчарство - первинна обробка вовни», розроблено економіко-математичну модель планування вовнопереробного виробництва. Розрахунки планових показників отримання прибутку від виробництва і первинної обробки тонкорунної вовни в умовах інтегрованого об'єднання, на прикладі Херсонщини, у теперішніх умовах та на перспективу показали, що формування інтегрованого об'єднання з виробництва та первинної обробки вовни дозволить отримати прибуток у розмірі 24056,44 тис. грн., а у перспективі забезпечити його ріст у 1,86 рази при 20-відсотковому збільшенні обсягів виробництва.

8. Розвиток вівчарства і первинної обробки вовни повинен здійснюватися за рахунок об'єднання існуючих фермерських господарств і малих вовнопереробних підприємств в інноваційні об'єднання, що забезпечить поліпшення якості продукції і зниження її собівартості, скорочення витрат виробництва і первинної переробки вовни, і відповідно дозволить знайти шляхи впровадження різних форм організації праці. Розроблено алгоритм формування агропромислового інтеграційного об'єднання і методику розрахунку техніко-економічних і структурних показників інтегрованого об'єднання.

9. Техніко-економічне обґрунтування проекту впровадження інноваційної установки первинної обробки вовни у Херсонській області за допомогою фізичних полів пружних коливань довело доцільність впровадження цього проекту. Уявляється перспективним розповсюдження досвіду впровадження малих інноваційних технологій первинної обробки вовни у інші вівчарські регіони України, насамперед у областях Південного регіону.

10. Конкурентоспроможність системи виробництва і переробки вовни досягається за рахунок: цінової політики всієї системи виробництва вовняних виробів; активізації інноваційної діяльності; ресурсозбереження; стратегічної орієнтації підприємств; управління якістю продукції; розвитку експортної діяльності. Для малих підприємств визначальним показником конкурентного успіху може бути показник «запасу конкурентоздатності», що є сукупністю показників: ліміт зниження прибутку від реалізації виробів (зниження ціни); ліміт підвищення собівартості (матеріальних витрат); ліміт зниження обсягів виробництва.

11. Результатом дослідження стало створення організаційно-економічного механізму розвитку інтегрованого вовняного виробництва на основі системного підходу. Механізм управління інтегрованого об'єднання «вівчарство - первинна обробка вовни» являє собою сукупність методів, способів, заходів, інструментів, прийомів, процесів, дій підвищення цілісності й організованості об'єднання за рахунок зниження некерованості і розвитку самоуправління підсистем у встановлених межах. Представлено концептуальну схему механізму управління розвитком виробництва і первинної обробки вовни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових видання:

1. Головченко Т.М. Роль єдиного податку в стимулюванні розвитку малого підприємництва / Т.М. Головченко // Науково-практичний журнал «Економіка Крима». - 2003. - №8. - С. 53-54.

2. Головченко Т.М. Про стан сировинної бази і шляхи економічного розвитку малих підприємств первинної обробки вовни / Т.М. Головченко // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. - Вип. 7. - том. 5, 2007. - С. 93-98.

3. Коваленко М.А. Проблеми розвитку сировинної бази вовняної промисловості / М.А.Коваленко, Т.М. Головченко // Экономические инновации. Выпуск 30: Локальные экономические ситемы в экономическом, соціальному и экологическом поространстве. Сборник научных работ. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2007. - С. 163-167. Особистий внесок здобувача: визначення і структуризація проблем розвитку сировинної бази вовняної промисловості.

4. Головченко Т.М. Інноваційний розвиток як основний напрямок забезпечення конкурентоспроможності підприємства / Т.М. Головченко, Б.В. Рябошапка // Економічний простір: Збірник наукових праць. - №7. - Дніпропетровськ 2007 - С. 60-66. Особистий внесок здобувача: обґрунтування напрямків підвищення конкурентоспроможності підприємств.

5. Головченко Т.М. Принципи управління підприємством в умовах міжгалузевої виробничої інтеграції / Т.М. Головченко // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 55. - Херсон, 2007. - С. 205-213.

6. Головченко Т.М. Концептуальні основи розвитку малих вовнопереробних підприємств / Т.М. Головченко // Актуальні проблеми економіки. Науковий економічний журнал. - 2008. - №1 (79). - С. 119-126.

7. Головченко Т.М. Сучасний стан і тенденції розвитку вівчарства в Україні / Т.М. Головченко, М.А. Коваленко // Науковий вісник, Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців - Одеса, 2008. № 3(59) - С. 3-11. Особистий внесок здобувача: аналітична оцінка проблем і перспектив розвитку вівчарства в Україні.

8. Головченко Т.М. Стратегія інноваційного розвитку Херсонського регіону / Т.М. Головченко, Б.В. Рябошапка // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип 55. - частина ІІ. - Херсон, 2008. - С. 30-35. Особистий внесок здобувача: визначення стратегічних напрямків інноваційного розвитку галузей економіки Херсонської області.

9. Головченко Т.М. Шляхи забезпечення конкурентоспроможності малих підприємств з виробництва митої вовни / Головченко Т.М., О.М. Норкіна // Щоквартальний науково-виробничий журнал «Легка промисловість», №1 (209), 2007. - С. 51. Особистий внесок здобувача: обґрунтування шляхів підвищення конкурентоспроможності малих підприємств з первинної обробки вовни.

10. Головченко Т.М. Оборотні активи підприємства: сутність, структура та динаміка (на прикладі Херсонської області) / Головченко Т.М., Мисловська А.В. // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 63. - частина ІІ. - Херсон, 2009. - С. 203-209. Особистий внесок здобувача: розробка напрямків підвищення ефективності використання оборотних активів підприємств.

Матеріали конференцій та публікації у інших виданнях:

11. Головченко Т.М. Прогноз надходжень до місцевих бюджетів від непрямих податків і зборів / Т.М. Головченко // Збірник науково-практичної конференції «Прогнозування соціально-економічного розвитку Херсонської області» від 20 березня 2003 р. м. Херсон. - С. 54-55.

12. Головченко Т.М. Напрямки збільшення доходів місцевих бюджетів за рахунок податкових надходжень / Т.М. Головченко // Збірник матеріалів науково-практичної конференції «Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року та механізми реалізації» 6 лютого 2004 р., Херсон. - С. 84-85.

13. Головченко Т.М. Податок на прибуток підприємств та напрями його вдосконалення / Т.М. Головченко // Матеріали науково-практичної конференції «Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми». - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. - С. 86-89.

14. Головченко Т.М. Проблеми і шляхи інноваційного розвитку вітчизняної галузі первинної переробки вовни / Т.М. Головченко // Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки. Матеріали шостого Пленуму спілки економістів України та Міжнародної науково-практичної конференції. - Київ, 2007. - С. 199-201.

15. Головченко Т.М. Напрями вдосконалення розвитку малого бізнесу / Т.М. Головченко, Хімченко С.М. // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції «Організація, аналіз і привабливість інвестицій для малого і середнього бізнесу в Україні», 3-4 лютого 2005 р. м. Херсон. - С. 275-279. Особистий внесок здобувача: обґрунтування напрямків розвитку малого підприємництва у АПК.

16. Рябошапка Б.В. Інноваційний розвиток: проблеми та перспективи /

Б. Рябошапка, Т. Головченко // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації. Збірник тез доповідей П'ятої ювілейної міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених (Тернопіль, 21-23 лютого 2008р.) Частина 2. - Тернопіль, 2008. - С. 347-348. Особистий внесок здобувача: визначення проблем і перспектив інноваційного розвитку виробництв.

17. Рябошапка Б.В. Фінансова криза в Україні: загальна характеристика та способи подолання / Рябошапка Б.В., Головченко Т.М. // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, 07-15 квітня 2009р. - Пшемишль, 2009. - С. 58-61. Особистий внесок здобувача: визначення впливу світової фінансової кризи на розвиток галузей економіки України.

18. Рябошапка Б.В. Інноваційний розвиток Херсонського регіону / Рябошапка Б.В., Головченко Т.М. // Інтеграційні процеси та тенденції розвитку господарювання країни в сучасних умовах. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та аспірантів 23 травня 2008р. - Херсон, 2008. - С. 75-80. Особистий внесок здобувача: визначення напрямків інноваційного розвитку галузей економіки Херсонської області.

19. Гончарова Н.О. Підвищення рівнів економічної безпеки підприємства на сучасному етапі / Гончарова Н.О., Головченко Т.М. // Фінансова криза та шляхи мінімізації впливу її негативних наслідків на економіку області. Матеріали обласної науково-практичної конференції 12 березня 2009 року, ХНТУ - Херсон, 2009 . - С. 79-84. Особистий внесок здобувача: обґрунтування напрямків підвищення економічної безпеки діяльності підприємств.

20. Головченко Т.М. Створення агропромислових інтеграційних об'єднань як механізм антикризового управління регіоном / Головченко Т.М. // Вплив бюджетно-податкової політики на соціально-економічний розвиток регіону. Тези доповідей І Міжнародної науково-практичної конференції. 29-30 травня 2009 року - Херсон, 2009. - С. 39-40.

АНОТАЦІЯ

Головченко Т.М. Формування організаційно-економічного механізму розвитку виробництва та первинної обробки вовни. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Кримський інженерно-педагогічний університет, Сімферополь, 2010.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій з формування та впровадження організаційно-економічного механізму розвитку виробництва та переробки вовни на основі міжгалузевої виробничої інтеграції і розвитку малого інноваційного підприємництва.

У дисертації розроблено концепцію формування організаційно-економічного механізму розвитку виробництва та первинної обробки вовни на основі міжгалузевої виробничої інтеграції і розвитку малого інноваційного підприємництва. Результатом дослідження стала розробка економіко-математичної моделі оптимального формування інтегрованого виробництва, яке здійснюється у системі підприємств технологічного ланцюга «вівчарство - первинна обробка вовни», що відображує рівень прибутку від отримання немитої вовни та первинної обробки вовни. Удосконалено територіально-виробничу структуру виробництва та первинної обробки вовни шляхом оптимізації кількості структурних одиниць агропромислового інтеграційного об'єднання. Запропоновано новий критерій оцінки конкурентоспроможності об'єднання підприємств з виробництва і переробки вовни - «запас конкурентоспроможності». Уточнено визначення інноваційного потенціалу підприємства. Визначено зміст механізму управління інтегрованим об'єднанням «вівчарство - первинна обробка вовни». Сформовано стратегію розвитку виробництва і первинної обробки вовни.

Ключові слова: виробництво та первинна обробка вовни, організаційно-економічний механізм, розвиток інтегрованого об'єднання, мале інноваційне підприємництво.

Головченко Т.М. Формирование организационно-экономического механизма развития производства и первичной обработки шерсти. - Рукопись.

...