Розширення можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут демографії та соціальних досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Розширення можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону

Мацола Михайло Михайлович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теоретичної та прикладної економіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Романюк Михайло Дмитрович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, декан економічного факультету, завідувач кафедри менеджменту і маркетингу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Грішнова Олена Антонівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри теоретичної і прикладної економіки;

кандидат економічних наук Кочума Інна Юріївна, Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ, доцент кафедри економічної теорії.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук С.В. Полякова

Анотація

зайнятість інфраструктура продуктивний

Мацола М.М. Розширення можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Київ, 2010.

У дисертації розглянуто питання забезпечення й розширення можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону. Результатом проведеного дослідження є: поглибення змісту категорії “людський розвиток”; розробка методичних підходів до розрахунку інтегрального індексу можливостей людського розвитку; удосконалення систематизації чинників впливу у визначенні та конкретизації завдань державної соціальної політики на всіх рівнях управління; формування організаційно-економічного механізму на основі економічних, законодавчих, соціальних й адміністративно-організаційних важелів, інструментів фінансового, методологічного, інформаційного й організаційного впливу для забезпечення розвитку соціальної інфраструктури, розширення можливостей продуктивної зайнятості та фінансування людського розвитку.

Здійснено впровадження основних результатів дисертаційного дослідження в практику, що сприятиме розширенню можливостей людського розвитку сільського населення завдяки запропонованим заходам щодо розвитку сільської соціальної інфраструктури, підвищення рівня продуктивної зайнятості та покращення фінансового забезпечення.

Ключові слова: людський розвиток, сільське населення, розширення можливостей людського розвитку, Карпатський регіон, соціально-економічна політика, соціальна інфраструктура, продуктивна зайнятість.

Аннотация

Мацола М.М. Расширение возможностей человеческого развития сельского населения Карпатского региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт демографии и социальных исследований НАН Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена вопросам обеспечения и расширения возможностей человеческого развития сельского населения Карпатского региона. Результатом проведенного исследования является: углубление понятия категории “человеческое развитие” как процесса совершенствования возможностей человека, его талантов и способностей, а следовательно - и шансов достижения конкретной цели и выполнения значимых для него заданий. Научное осмысление человеческого развития как расширения выбора человека и авторская трактовка последнего как процесса совершенствования возможностей, талантов и способностей людей являются не противоречивыми, а наоборот - взаимодополняющими, то есть такими, которые расширяют содержание этого понятия.

Проведенное исследование показало, что вопросы развития сельской местности, и в частности социальной инфраструктуры, обеспечения производительной занятости, финансирования возможностей человеческого развития сельского населения, требуют особых подходов и путей решения. Упадок сельского хозяйства, падение объемов производства, существование диспропорции между спросом и предложением рабочей силы приводят к углублению кризиса, в результате чего значительная часть населения вынуждена мигрировать в поисках работы. Сельское население - очень уязвимая социальная группа, поэтому нуждается в постоянном внимании со стороны государства и социальной защите в случае неблагоприятной конъюнктуры на рынке труда. Следовательно, современная модель социально-экономического развития и, в частности, сельской местности должна быть основана именно на активности, знаниях, интеллекте, творческих способностях человека, которые открывают новые резервы этого развития, поскольку именно они формируют человеческий капитал, который является главной производительной силой современной экономики.

На основании методических подходов рассчитан интегральный индекс возможностей человеческого развития сельского населения Карпатского региона, который дает основание утверждать: во всех направлениях есть существенные скрытые резервы для улучшения значений показателей.

Предложено организационно-экономический механизм, включающий экономические, законодательные, социальные и административно-организационные рычаги, инструменты финансового, методологического, информационного и организационного влияния для обеспечения развития социальной инфраструктуры, расширения возможностей производительной занятости и финансирования человеческого развития для конкретизации заданий государственной социальной политики на всех уровнях управления.

Внедрение основных результатов диссертационного исследования в практику будет способствовать расширению возможностей человеческого развития сельского населения благодаря предложенным мероприятиям по развитию сельской социальной инфраструктуры, повышению уровня производительной занятости и улучшению финансового обеспечения.

Ключевые слова: человеческое развитие, сельское население, расширение возможностей человеческого развития, Карпатский регион, социально-экономическая политика, социальная инфраструктура, производительная занятость.

Summary

Macola М.M. Expansion of possibilities of human development of rural population of region of Carpathians. - Manuscript.

Thesis for obtaining a degree of candidate of economic sciences, speciality 08.00.07 - Demography, economy of labour, social economy and policy. - Institute of Demography and Social Researches of NAS of Ukraine, Kyiv, 2010.

Dissertation is devoted the questions of development of theoretical and metodological principles and practical recommendations in relation to providing and expansion of possibilities of human development of rural population of region of Carpathians. The result of the conducted research is: to extend maintenance of category “human development”; development of the methodical going is near the calculation of integral index of possibilities of human development; an improvement of systematization of factors of influencing is in determination and specification of tasks of public social policy on all of levels of management; forming of organizationally economic mechanism on the basis of economic, legislative, social and administratively organizational instruments, instruments of the financial, methodological, informative and organizational influencing for providing of development of social infrastructure, expansion of possibilities of productive employment and financing of human development.

Introduction of basic results of dissertation research is carried out in practice, which will be instrumental in expansion of possibilities of human development of rural population attributed to the offered measures on development of rural social infrastructure, increase of level of productive employment and improvement of the financial providing.

Key words: human development, rural population, expansion of possibilities of human development, region of Carpathians, socio-economic policy, social infrastructure, productive employment.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Науково-практичне обґрунтування можливостей соціально-економічного розвитку країни є одним із найважливіших напрямів сучасної економічної думки, що відходить від розгляду матеріального виробництва та нагромадження як єдиного джерела економічного зростання. Дедалі більше людина, її розвиток, інтелектуальний потенціал розглядаються як чинники соціально-економічного розвитку. Кризові явища, які спостерігаються в Україні, можуть і повинні дати поштовх для створення передумов переорієнтації державної політики на якомога ширше використання людських чинників економічного зростання, зокрема через забезпечення можливостей людського розвитку на всіх рівнях.

Глобальна концепція людського розвитку є одним із найкращих надбань людської цивілізації, що виходить з ідеї забезпечення всебічного розвитку людини як найвищої цінності. За своєю природою концепція людського розвитку є гуманітарною та загальносоціальною, вона значно ширша й далекоглядніша за суто економічну концепцію людського капіталу. Теоретико-методологічні та прикладні проблеми людського розвитку знайшли відображення в роботах зарубіжних вчених: Г. Беккера, М. Десаї, Дж. Кейнса, А. Льюіса, Г. Мюрдаля, А. Маршалла, Дж. Найта, А. Сена, Т. Шульца та ін. Вагомий науковий внесок у розробку цих питань зробили вітчизняні науковці: С. Бандур, О. Бородіна, В. Геєць, О. Грішнова, М. Долішній, А. Колот, І. Кочума, Е. Лібанова, Л. Лісогор, О. Макарова, В. Новіков, В. Онікієнко, І. Петрова, К. Прокопишак, М. Романюк, А. Чухно та ін. Разом з тим проблеми забезпечення можливостей людського розвитку сільського населення поки що комплексно не досліджувались у науковій літературі.

Водночас в Україні найгостріші проблеми із забезпечення можливостей людського розвитку стосуються саме сільського населення. Адже й здобуття належного рівня освіти, і охорона здоров'я, і можливості досягти гідного рівня життя та продуктивної зайнятості в сільській місцевості дуже ускладнені навіть порівняно з не безпроблемною ситуацією в містах. Сучасне соціально-економічне становище в сільській місцевості характеризується деградацією соціальної інфраструктури, спадом виробництва, занепадом сільського господарства, значними диспропорціями між попитом і пропозицією робочої сили, поглибленням демографічної кризи. Сільське населення, і особливо мешканці гірського регіону, дуже вразлива соціальна група, тому потребує постійної уваги з боку держави і соціального захисту у випадку несприятливої кон'юнктури на ринку праці. Відтак, сучасна модель соціально-економічного розвитку і, зокрема, у сільській місцевості має базуватися саме на активності, знаннях, інтелекті, творчих здібностях людини, які відкривають нові резерви цього розвитку, адже саме вони формують людський капітал, що є головною продуктивною силою сучасної економіки.

Таким чином, саме теоретична та практична значущість питань розширення можливостей людського розвитку населення сільських територій Карпатського регіону, а також недостатня їх наукова та прикладна розробка зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та логіко-структурну побудову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри теоретичної й прикладної економіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, вона є складовою теми “Демографічний та соціальний розвиток Прикарпаття: розробка стратегії, регіональні аспекти реалізації” (номер державної реєстрації 0106U003089). Внесок автора полягає в дослідженні стану розвитку соціальної інфраструктури, можливостей продуктивної зайнятості, фінансування людського розвитку, а також розробці практичних рекомендацій щодо покращення цих процесів на Прикарпатті.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо забезпечення й розширення можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону.

Для досягнення поставленої мети в дисертації було поставлено й вирішено такі наукові та практичні завдання:

уточнення змісту й сутнісної характеристики людського розвитку як мети та критерію соціально-економічного прогресу;

обґрунтування й систематизація чинників, що визначають можливості людського розвитку сільського населення;

розробка методологічних підходів до оцінювання можливостей людського розвитку сільського населення, обґрунтування методики визначення інтегрального індексу можливостей людського розвитку (ІМЛР) сільського населення;

аналіз стану соціальної інфраструктури села, можливостей продуктивної зайнятості та фінансового забезпечення, визначення основних напрямів їх покращення;

комплексна оцінка можливостей людського розвитку сільського населення за допомогою розрахунку інтегрального індексу можливостей людського розвитку областей Карпатського регіону;

розробка організаційно-економічного механізму розширення можливостей людського розвитку сільського населення в Карпатському регіоні.

Об'єктом дослідження є процеси забезпечення та розширення можливостей людського розвитку сільського населення.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні проблеми забезпечення й розширення можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем людського розвитку. У роботі використано такі методи пізнання економічних явищ і процесів: індукції та дедукції, узагальнення, аналізу й синтезу (при визначенні поняття “людський розвиток”, систематизації чинників, що визначають можливості людського розвитку сільського населення, розробці ІМЛР, обґрунтуванні організаційно-економічного механізму розширення можливостей людського розвитку сільського населення). Для визначення можливостей продуктивної зайнятості в контексті забезпечення належного рівня життя, при здійсненні аналізу стану соціальної інфраструктури сільських територій, фінансування людського розвитку областей Карпатського регіону та дослідження тенденцій, які характеризують ці процеси в Україні, використано статистичні, економіко-математичні, класифікаційно-аналітичні методи.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України, матеріали міністерств і відомств: інформація Державного комітету статистики України, Львівського, Івано-Франківського, Закарпатського, Чернівецького обласних управлінь статистики, офіційні матеріали й документи міжнародних організацій, наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що одержані автором і виносяться на захист, полягають у вдосконаленні теоретичних, методичних і практичних засад дослідження можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в такому:

вперше:

обґрунтовано теоретичні засади та методологічні підходи до оцінки можливостей людського розвитку сільського населення, розроблено методичні засади розрахунку інтегрального індексу можливостей людського розвитку (ІМЛР), який ґрунтується на визначенні: можливостей продуктивної зайнятості, стану розвитку соціальної інфраструктури села та фінансування людського розвитку. На основі цього здійснено інтегральну оцінку стану й динаміки людського розвитку сільського населення Карпатського регіону, що дало можливість визначити пріоритетні напрями та завдання державної соціальної політики щодо його активізації;

удосконалено:

систематизацію чинників людського розвитку сільського населення на основі їх класифікації за рівнем впливу (макро-, мезо- та мікроекономічні), за результатами впливу (позитивні й негативні), за характером впливу в процесі відтворення (інтенсивні й екстенсивні) та за змістом, що дає змогу виявити їхню специфіку та тенденції змін для конкретизації завдань регіонального й місцевого рівня управління у сфері відтворення та розвитку продуктивних здібностей селян;

обґрунтування заходів щодо стимулювання й розвитку малого та середнього підприємництва, зеленого туризму, особистих селянських господарств, дистанційної зайнятості для розширення можливостей продуктивної зайнятості сільського населення з урахуванням особливостей областей Карпатського регіону;

організаційно-економічний механізм розширення можливостей людського розвитку сільського населення, що передбачає використання економічних, законодавчих, соціальних й адміністративно-організаційних важелів, інструментів фінансового, методологічного, інформаційного та організаційного впливу для забезпечення розвитку соціальної інфраструктури, розширення можливостей продуктивної зайнятості та фінансування людського розвитку;

дістали подальший розвиток:

теоретичні засади трактування людського розвитку сільського населення як інструмента й елемента нової концептуальної моделі розвитку сільської місцевості, адекватної соціально-ринковій економіці, що ґрунтується на визнанні на всіх рівнях управління, передусім на місцевому, прогресивного розвитку самої людини й досягнення добробуту населення як головної і кінцевої мети економічного зростання;

методологічні підходи щодо обґрунтування основних напрямів розширення можливостей фінансування розвитку: сільської соціальної інфраструктури, сфери освіти та сфери охорони здоров'я селян.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором у дисертації, доведено до рівня методичних розробок і прикладних рекомендацій.

Вони призначені для використання під час опрацювання програм соціально-економічного розвитку України та її регіонів, підготовки проектів законодавчих і нормативних актів з питань відтворення людського потенціалу сільського населення.

Зокрема, наукові розробки автора використані органами виконавчої влади в комплекснiй програмi “Перспективи агропромислового комплексу та розвитку сiльських територiй Iвано-Франкiвської областi у 2005-2010 роках i на перiод до 2015 року”, затвердженiй рiшенням Івано-Франкiвської обласної ради вiд 14 липня 2005 року № 626-17/2005 (довідка № 1229/0/2-09/01-053 від 6 жовтня 2009 року). Теоретичні та практичні розробки з приводу шляхів покращення умов проживання в сільській місцевості та підвищення рівня зайнятості використані при формуванні програми комплексного розвитку сіл Тячівського району Закарпатської області на період до 2010 року, затвердженій розпорядженням № 327 від 27 червня 2007 року (довідка № 02-27/957). Результати дослідження також використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів: “Державне регулювання економіки”, “Соціальна економіка”, “Економіка праці та соціально-трудові відносини”, “Людський розвиток” на спеціальностях економічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 01-08/03-879).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й практичні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, зокрема, Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціальні пріоритети економічного розвитку регіону: проблеми та перспективи” (Івано-Франківськ, 19-20 жовтня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” (Київ, 17-18 травня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Управління персоналом у ХХІ столітті: кадрова політика, мотивація, оплата праці” (м. Полтава, 15-16 листопада 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Людський розвиток в Україні: регіональні аспекти, сучасні проблеми, пріоритетні напрями” (Івано-Франківськ, 29-30 травня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Імперативи розвитку України в умовах глобалізації” (Чернігів, 11-13 червня 2009 р.).

Публікації. За результатами наукового дослідження автором опубліковано 7 наукових статей у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій - 3,98 друк. арк., з них 3,6 друк. арк. належать особисто автору.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації - 177 сторінок друкованого тексту. Робота містить 27 таблиць, 14 рисунків, з них 2 таблиці й 1 рисунок займають повну площу сторінки. Список використаних джерел налічує 168 найменувань на 16 сторінках; 4 додатки розміщені на 14 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження людського розвитку” розглядаються сутність людського розвитку як мети й критерію соціально-економічного прогресу, чинники, що визначають можливості людського розвитку (зокрема, сільського населення), методологічні підходи до оцінки цих можливостей з урахуванням особливостей сільської місцевості Карпатського регіону.

Згідно з логікою концепції людського розвитку, людина, а не фізичний капітал, стає центром теорії розвитку. Тобто саме людина одночасно виступає як головною метою суспільного розвитку, так і найважливішим його чинником. Поряд із цим людина також є й інструментом свого власного розвитку. До сучасних найважливіших економічних тенденцій, властивих більшості розвинутих країн, належить орієнтація на всебічний розвиток людини як найвищої цінності. На основі існуючих підходів до трактування понять, що стосуються людського розвитку, у дисертаційній роботі уточнено зміст людського розвитку як процесу вдосконалення можливостей людини, її талантів і здібностей, а разом з тим - і шансів досягнення конкретної цілі та виконання значимих для неї завдань. Загальноприйняте тлумачення людського розвитку як розширення вибору людини й авторське трактування є не суперечливими, а, навпаки, взаємодоповнюючими, тобто такими, що розширюють зміст цього поняття.

Необхідність удосконалення основних процесів людського розвитку населення сільських територій зумовлює визначення основних чинників, які здатні впливати на цей розвиток. З комплексу чинників, які в роботі систематизовано за рівнем, за характером, за результатами впливу й за змістом, було виокремлено найвпливовіші - можливості використання соціальної інфраструктури, можливості продуктивної зайнятості та можливості фінансування людського розвитку.

Можливості використання соціальної інфраструктури передбачають доступ до отримання освіти, можливості отримання послуг охорони здоров'я, послуг соціально-культурного призначення, забезпеченість системами електро-, газо-, тепло-, водопостачання й водовідведення, забезпеченість розвинутою транспортною інфраструктурою, доступ до телекомунікаційних послуг та ін.

Можливості забезпечення продуктивної зайнятості можуть бути реалізовані за умов: 1) розвитку підприємництва та самозайнятості в сільській місцевості; 2) запровадження механізмів легалізації зайнятості; 3) використання новітніх форм зайнятості; 4) вільного доступу до послуг із працевлаштування. Фінансування людського розвитку може бути забезпечене за рахунок використання бюджетних та альтернативних джерел.

Пропонований підхід дає можливість: по-перше, зосередитися саме на можливостях людського розвитку, які існують у регіоні, зокрема в сільській місцевості; по-друге, орієнтуватися на використання обмеженої кількості індикаторів людського розвитку сільського населення в розрізі визначених у роботі трьох основних блоків можливостей людського розвитку, причому ці індикатори цілком можна оцінити за даними офіційної статистики; по-третє, оцінити кількісно можливості людського розвитку населення сільських територій як для будь-якого регіону України, так і враховуючи особливості конкретного регіону, зокрема, Карпатського зумовлені територіальним розташуванням, кліматичними, рекреаційними, культурними, демографічними та іншими чинниками.

Як свідчать результати здійсненого дослідження, чільні позиції в системі чинників економічного відродження регіонів, і передусім сільської місцевості, повинні посісти питання людського розвитку, що передбачають: ефективне управління працею, підвищення рівня загальноосвітньої та професійної підготовки, постійного розвитку населення, що перебуває у фазі економічної активності, стимулювання економічної активності, підприємництва, самозайнятості та зростання мотивації праці, забезпечення гідного рівня життя працівників та їх сімей.

У ході дослідження доведено, що подальший розвиток України, її регіонів і населених пунктів слід визначити як соціально-економічний розвиток, причому з пріоритетним визнанням соціальних цілей. Для збалансованого соціально-економічного розвитку повинен бути досягнутий не просто взаємозв'язок між економічними та соціальними характеристиками, більше того: економічні параметри повинні визначатися соціальними орієнтирами.

Цього можна досягти внаслідок визнання пріоритетів людського розвитку на всіх рівнях управління, передусім на місцевому. Отже, концепція людського розвитку має бути покладена в основу нової концептуальної моделі розвитку сільської місцевості, адекватної соціально-ринковій економіці. Умови забезпечення людського розвитку пов'язані переважно із соціально-економічним станом місцевості. Разом з тим накопичення сукупного людського капіталу місцевості (за рахунок людського розвитку) та зростання віддачі від нього визначає розвиток самої місцевості, можливості її економічного зростання й досягнення добробуту населення.

У другому розділі “Оцінка можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону” оцінено можливості доступу сільського населення до соціальної інфраструктури, можливості продуктивної зайнятості й обсяги фінансування людського розвитку, а також здійснено розрахунки ІМЛР і його складових для областей Карпатського регіону.

Проведене дослідження дало можливість здійснити аналіз тенденцій, які характерні для виділених у роботі трьох основних складових щодо забезпечення реалізації можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону. Зокрема, дослідження стану соціальної інфраструктури села як передумови людського розвитку показало, що існують значні проблеми в забезпеченні сільського населення медичним обслуговуванням, можливостями отримання та покращення освітнього й культурного рівня тощо.

Здійснений аналіз дав змогу виявити, що для покращення забезпеченості сільського населення закладами медичного обслуговування необхідно суттєво збільшити обсяг капітальних вкладень у дану сферу за рахунок коштів держбюджету та відрахувань від прибутків підприємств, які функціонують на території сільських населених пунктів.

Економіко-статистичний аналіз виявив значні резерви щодо підвищення рівня забезпеченості сільських населених пунктів дитячими дошкільними закладами, адже значення цього показника в досліджуваний період постійно знижувалося. Викликає занепокоєння технічний стан цих об'єктів. За даними обласних управлінь статистики за 2008 р., кількість сільських населених пунктів, які не мали дитячих дошкільних закладів, але мали дітей у віці до 6 років, становила 2678 одиниць, що складає 75,6% сільських поселень Карпатського регіону. Зазначене зумовлює необхідність вжиття невідкладних заходів щодо забезпечення населення сільських територій необхідною кількістю закладів дошкільної освіти, покращення технічного стану функціонуючих об'єктів.

Забезпеченість сільських населених пунктів загальноосвітніми школами є дещо кращою. Водночас попри досить високий рівень забезпеченості залишається значна кількість сільських населених пунктів, що не мають шкіл, але мають дітей у віці 7-17 років. У Карпатському регіоні їх кількість становить 1094 одиниць (30,4%). Разом з тим недостатнє фінансування закладів освіти в сільських населених пунктах не дозволяє створити в них матеріально-технічну базу відповідно до сучасних вимог, проводити в повному обсязі ремонт, забезпечити підручниками, комп'ютерною технікою та ін.

За результатами здійсненого аналізу виявлено значні резерви щодо можливостей людського розвитку за рахунок покращення доступу до мережі закладів культури, відпочинку й дозвілля, тобто тих об'єктів соціальної інфраструктури, які дають змогу задовольнити інтелектуально-творчі й інтелектуально-споживчі потреби. Зокрема, дослідження показало дуже поганий технічний стан наявних бібліотечних закладів, особливо гострою є проблема поповнення бібліотечного фонду (з 1990 р. книжковий фонд сільських бібліотек скоротився більше як на 20%); значно погіршилася ситуація із забезпеченістю сільських населених пунктів спортивними спорудами (кількість спортивних споруд у 2008 р. нараховувала 768 одиниць, тобто 1 споруда припадає на 4,7 села). Водночас непоганою в селах Карпатського регіону є забезпеченість торговельними закладами: у 2008 році 3004 населених пункти (83,5%) мали заклади торгівлі.

Проведене дослідження свідчить про недостатній рівень благоустрою в сільській місцевості. Так, забезпечення сільських населених пунктів центральним та індивідуальним опаленням складає 64,3% від загальної площі, кількість сіл, які не мали водозабезпечення - 2281, або 62,3%, каналізації - 2528 сіл, або 70,38% , природного газу 67,2% , скрапленого газу - 1141, або 30,3%, телефонного зв'язку - 621, або 17,3%. Із загальної кількості сільських населених пунктів 2517 сіл мають вулиці з твердим покриттям, що становить 70,2%. У середньому в сільській місцевості Карпатського регіону на 100 км² припадає 19,6 км доріг з твердим покриттям.

У роботі доведено, що в сучасних умовах є необхідність перегляду заходів, спрямованих на посилення розвитку соціальної інфраструктури українського села. Зокрема, доцільно впровадити концепцію комплексного розвитку соціальної сфери сільських населених пунктів з урахуванням національного надбання, вимог ринку, збереження культурно-традиційних цінностей, що сприятиме відтворенню генофонду нації й утвердженню високих стандартів життя на селі.

Дослідження можливостей продуктивної зайнятості показало, що забезпечення зайнятості - основна сполучна ланка між досягненням економічного зростання, підвищенням добробуту та створенням можливостей для розвитку людини. Економіко-статистичний аналіз свідчить, що рівень зайнятості сільського населення у 2005-2008 рр. був вищим, ніж у середньому в Карпатському регіоні. Це зумовлено тим, що віднедавна статус зайнятих надано громадянам, які не мають оплачуваної роботи, але мають особисте підсобне домашнє господарство, відтоді практично всі сільські жителі отримали статус зайнятих, хоча реально ситуація з можливістю продуктивної зайнятості на селі дуже складна.

Здійснене дослідження засвідчило, що високий рівень безробіття в країні, низька заробітна плата, бідність населення в Карпатському регіоні, а також його географічне розташування зумовили масовий виїзд громадян для працевлаштування в інших країнах. Більше 20% працездатного населення Карпатського регіону мають досвід трудових міграцій, а в Закарпатській області таких більше 30%. Серед селян ця частка ще вища. Причому саме сільські жителі найчастіше працюють за кордоном на важких роботах, які не потребують кваліфікації. Ця категорія трудових мігрантів найменш соціально захищена в трудових відносинах з іноземними роботодавцями.

Таким чином, брак можливостей продуктивної зайнятості в сільській місцевості Карпатського регіону є основною причиною низького рівня життя населення, обмеженості можливостей людського розвитку, високої інтенсивності міграції. Це потребує пошуку й використання як відомих, так і нестандартних резервів розширення можливостей продуктивної зайнятості на селі й, зокрема, активного використання заходів відповідно до Концепції Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006-2010 рр.

Здійснений аналіз стану фінансування людського розвитку сільського населення Карпатського регіону свідчить, що хоч у структурі видатків Держбюджету України найбільшу частку становлять соціальні видатки (тобто видатки на людський розвиток), основні проблеми забезпечення потреб людського розвитку більшої частини населення залишаються невирішеними. У структурі Зведеного бюджету України 70% видатків соціального спрямування мають фінансуватися з місцевих бюджетів, а це з одного боку, є позитивним з точки зору становлення інституту місцевого самоврядування як норми демократичного розвитку. З іншого боку, органи місцевого самоврядування сьогодні не володіють достатніми фінансовими ресурсами, у зв'язку із чим не готові утримувати окремі об'єкти соціальної інфраструктури, що призводить до їх подальшого занепаду.

Оцінка можливостей людського розвитку вимагає оцінювання реального стану фінансування людського розвитку (у т. ч. сільських територій карпатських областей України), що можна здійснити за допомогою ряду показників, які в роботі класифіковано за такими критеріями: за джерелами видатків; за функціональним призначенням; за структурою окремих функціональних груп видатків.

Як свідчить дослідження, західні області нашої країни є найбільш проблемними з точки зору фінансування людського розвитку, що пояснюється комплексом причин: недостатністю та неефективністю бюджетного фінансування, відсутністю потужних промислових об'єктів, переважною аграрною спрямованістю виробництва тощо. Обмежене фінансування людського розвитку з місцевих бюджетів і нераціональне використання коштів перешкоджають розширенню можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону, що вимагає пошуку нових джерел інвестування в людський розвиток, резервів збільшення обсягів фінансування, раціоналізації їх використання.

Для оцінювання можливостей людського розвитку сільської місцевості автором розроблено методичні засади розрахунку інтегрального індексу можливостей людського розвитку (ІМЛР) з використанням даних регіональної статистики й експертних методів. Узагальнена схема розрахунку запропонованого в роботі ІМЛР показана на рис. 1. Використання запропонованого підходу дало змогу здійснювати зіставлення та порівняння індексів реалізації можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону в динаміці, а також аналізувати наявну ситуацію та розробляти рекомендації щодо поліпшення цих процесів. Згідно із цим розраховані комплексні індекси, що характеризують три основні джерела можливостей людського розвитку сільського населення: індекс розвитку соціальної інфраструктури (ІРСІ), індекс можливостей продуктивної зайнятості (ІМПЗ) та індекс можливостей фінансування людського розвитку (ІМФЛР). Отримавши їх значення та вагові коефіцієнти, розраховано інтегральний індекс можливостей людського розвитку сільського населення.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Узагальнена схема розрахунку інтегрального індексу можливостей людського розвитку сільського населення (ІМЛР)

Зазначений методичний підхід може бути застосований для оцінювання можливостей людського розвитку сільського населення будь-якого іншого регіону за умови відбору показників, які відображають важливі для конкретного регіону аспекти й особливості людського розвитку.

На основі цього методологічного підходу здійснено інтегральну оцінку стану й динаміки людського розвитку сільського населення Карпатського регіону, що дало можливість визначити пріоритетні напрями та завдання державної соціальної політики щодо його активізації. Як свідчать розрахунки (табл. 1), для всіх областей Карпатського регіону за досліджуваний період характерне зростання Інтегрального індексу можливостей людського розвитку, що свідчить про динамічне покращення ситуації.

Таблиця 1. Інтегральний індекс можливостей людського розвитку сільського населення для областей Карпатського регіону за 2003-2008 рр.

Разом з тим, як видно з наведених у таблиці показників, це покращення було вже дуже незначним у 2008 році, і значення показників усе ще далекі від максимуму, що дає підстави стверджувати про наявність суттєвих прихованих резервів для розширення можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону.

У третьому розділі “Основні напрями розширення можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону” запропоновано шляхи розширення можливостей людського розвитку в трьох основних напрямах (покращення соціальної інфраструктури села, забезпечення продуктивної зайнятості, збільшення обсягів фінансування), організаційно-економічний механізм їх реалізації.

Організаційно-економічний механізм розширення можливостей людського розвитку являє собою цілісну систему, що складається з інструментів, важелів, напрямів, використання і реалізація яких на регіональному рівні дасть можливість забезпечити належні умови для людського розвитку сільського населення Карпатського регіону (рис. 2).

На нашу думку, розширення можливостей людського розвитку сільського населення має відбуватися через систему загальнодержавного, регіонального й місцевого регулювання, з активним залученням до вирішення проблем людського розвитку громадських самоврядних організацій. Державні стандарти визначають мінімальні соціальні гарантії, пріоритети соціального розвитку села, регулюють процеси зайнятості тощо. Забезпечувати передумови людського розвитку сільського населення регіону, пропагувати ідеї та цілі людського розвитку, розширювати можливості людського розвитку сільських жителів мають саме органи регіональної та місцевої влади й громадські організації. Досягнення позитивних результатів розширення можливостей людського розвитку сільського населення можливе за умови використання таких груп важелів:

економічні важелі - асигнування з державного та місцевих бюджетів; інвестиції, передусім у людський капітал; підвищення науково-технічного рівня виробництва; зростання продуктивності праці й рівня її оплати; фінансування сфери освіти й охорони здоров'я; оподаткування тощо;

Рис. 2. Організаційно-економічний механізм розширення можливостей людського розвитку сільського населення

законодавчо-нормативні важелі діють через виконання відповідних норм Конституції України, Кодексу законів про працю, Законів України: Про оплату праці, Про охорону праці, Про колективні договори і угоди, Про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві, Постанови Кабінету Міністрів України № 1158 “Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року”, Стратегії сталого розвитку та структурно-інноваційної перебудови української економіки (2004-2015 роки) та ін.;

соціальні важелі працюють за умови зростання рівня освіти та кваліфікації працівників, удосконалення соціально-трудових відносин, підвищення дієвості колективних договорів і угод, формування соціального капіталу на державному, регіональному та місцевому рівнях, підвищення рівня соціальної відповідальності й соціальних гарантій, забезпечення принципу соціальної справедливості;

адміністративно-організаційні важелі виявляються в: розробці та реалізації Концепції людського розвитку сільського населення, створенні Фонду, діяльність якого буде спрямована на формування можливостей людського розвитку сільського населення через організаційну, фінансову й інформаційно-методичну підтримку процесів людського розвитку та ін.

Украй незадовільний рівень фінансування людського розвитку населення сільських територій потребує пошуку й активізації механізмів його вдосконалення. Підвищення рівня людського розвитку в Україні, на нашу думку, можна забезпечити за рахунок: 1) збільшення обсягів видатків Зведеного бюджету України, призначених на реалізацію соціальних заходів на селі; 2) реформування системи фінансування людського розвитку; 3) залучення фінансових ресурсів з інших джерел.

Щодо першого напряму розширення можливостей фінансування людського розвитку, то сьогодні його можливості практично вичерпано, що зумовлено, перш за все, економічною кризою. Варто також урахувати, що будь-яке збільшення державних асигнувань повинно бути підкріплене спроможністю існуючої системи забезпечити максимально ефективне використання наявних ресурсів. Крім того, за умов ринкової економіки державний бюджет не може залишатися єдиним джерелом фінансування соціальних потреб, що змушує змінювати співвідношення між бюджетними та позабюджетними коштами фінансування розвитку населення.

Для розширення можливостей людського розвитку сільського населення в роботі запропоновано використовувати такі основні джерела фінансування:

для розвитку соціальної інфраструктури - бюджетні кошти; спонсорство; власні кошти сільськогосподарських підприємств та їх об'єднань; кошти інвесторів; доходи від експлуатації функціонуючої соціальної інфраструктури; цілеспрямоване інвестування доходів сільської громади (включаючи трудових мігрантів) тощо;

для вдосконалення сфери освіти - реалізація освітніми закладами інформаційно-консультативних послуг, прав інтелектуальної власності, використання цільових ваучерів і кредитів для контрактного навчання у ВНЗ населення, яке постійно проживає у віддалених гірських селах, та ін.;

для покращення сфери охорони здоров'я - запровадження обов'язкового медичного страхування; розвиток добровільного медичного страхування (зокрема, запровадження лікарняних кас); виведення з тіньового обігу коштів громадян України, що спрямовуються на медичні послуги, тощо.

Перспективним напрямом удосконалення фінансування соціальних заходів сьогодні є пошук і залучення альтернативних джерел грошових ресурсів для реалізації загальнодержавних і регіональних програм розвитку сільської місцевості та її населення. Альтернативним джерелом фінансування людського розвитку в Україні можуть і мають стати кошти спонсорів, громадських і міжнародних організацій, що надаються у межах програм допомоги та сприяння розвитку. Такі надходження можна стимулювати положеннями законів про благодійницьку й неприбуткову діяльність, через створення клімату суспільного визнання та позитивного іміджу спонсорів.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні пропозицій щодо забезпечення й розширення можливостей людського розвитку сільського населення Карпатського регіону. За результатами дослідження сформульовано теоретичні та практичні висновки щодо вирішення завдань відповідно до поставленої мети:

1. Орієнтація на всебічний розвиток людини як найвищої цінності належить до сучасних найпрогресивніших і найважливіших економічних тенденцій, властивих більшості розвинутих країн. Ця орієнтація зумовлена об'єктивними тенденціями, а саме - зміною ієрархії факторів виробництва, лідерством висококваліфікованої, творчої, інноваційної праці й інтелектуального капіталу серед чинників економічного зростання. На основі існуючих підходів до трактування понять, що стосуються людського розвитку, у роботі уточнено зміст людського розвитку як процесу вдосконалення можливостей людини, її талантів і здібностей, а отже, і шансів досягнення конкретної цілі та виконання значимих для неї завдань. Разом з тим, розширюючи загальновизнане трактування людського розвитку, дане ПРООН, у роботі запропоновано досліджувати процеси людського розвитку диференційовано за типами поселень, а саме - окремо для сільського населення, оскільки в селах існує суттєва специфіка як у цілях, завданнях людей, так і в можливостях їх розвитку та способі життя загалом.

2. Необхідність удосконалення виділених у роботі процесів людського розвитку населення сільських територій зумовлює визначення основних чинників, які здатні впливати на цей розвиток. На підставі систематизації чинників за рівнем впливу, характером, результатами впливу й змістом виділені як основні та найвпливовіші такі: 1) можливості використання соціальної інфраструктури; 2) можливості продуктивної зайнятості; 3) можливості фінансування людського розвитку. Така систематизація чинників людського розвитку сільського населення в Україні дала можливість виявити їхню специфіку та тенденції розвитку, що дозволило суттєво конкретизувати завдання регіонального й місцевого рівнів управління в галузі відтворення й розвитку продуктивних здібностей селян.

3. Використання запропонованих автором інтегральних підходів і статистичних методів до дослідження основних процесів людського розвитку, а також їх взаємозв'язку, дає можливість оцінити можливості людського розвитку сільського населення в регіоні, наявні резерви вдосконалення цього процесу, розробити програми й завдання регіонального та місцевого рівня управління в галузі відтворення й розвитку людського потенціалу. За пропонованою методикою можуть бути розраховані комплексні індекси, що характеризують три основні джерела можливостей людського розвитку сільського населення: індекс розвитку соціальної інфраструктури, індекс можливостей продуктивної зайнятості й індекс можливостей фінансування людського розвитку. На основі їх значень і вагових коефіцієнтів розраховується інтегральний індекс можливостей людського розвитку сільського населення.

4. Процеси людського розвитку значною мірою залежать від стану, проблем функціонування й особливостей соціальної інфраструктури села. Зокрема, дослідження стану соціальної інфраструктури як передумови людського розвитку сільських територій Карпатського регіону виявило проблеми в забезпеченні сільського населення медичними, освітніми, культурними послугами тощо. Виявлено значні резерви щодо розширення можливостей людського розвитку за рахунок покращення доступу до мережі дитсадків, шкіл, закладів культури, відпочинку й дозвілля. Назріла необхідність упровадження концепції комплексного розвитку соціальної сфери сільських населених пунктів з урахуванням національного надбання, вимог ринку, збереження традицій і культурних цінностей, що сприятиме утвердженню високих стандартів життя на селі. Урахування виявлених проблем при розробці стратегій розвитку сільських територій дозволить створити необхідну сукупність підприємств і організацій, які активно беруть участь у відтворенні робочої сили, забезпечують сприятливі умови життєдіяльності сільського населення Карпатського регіону.

5. Дослідження можливостей продуктивної зайнятості показало, що рівень зайнятості сільського населення у 2005-2008 рр. був вищим, ніж у середньому в Карпатському регіоні. Це зумовлено наданням статусу зайнятих громадянам, які не мають оплачуваної роботи, але мають особисте підсобне домашнє господарство, відтак практично всі сільські жителі отримали статус зайнятих, хоча реально ситуація з можливістю продуктивної зайнятості на селі дуже складна. Брак можливостей повної продуктивної зайнятості в сільській місцевості Карпатського регіону є основною причиною низького рівня життя населення, обмеженості можливостей людського розвитку, високої інтенсивності міграції. Тому створення умов продуктивної зайнятості на селі має стати основною сполучною ланкою між вирішенням завдань забезпечення людського розвитку й економічного зростання.

6. Західні області нашої країни традиційно є найбільш проблемними з точки зору фінансування людського розвитку. Недостатніми були видатки місцевих бюджетів на цілі освіти, охорони здоров'я, культурного забезпечення, розвиток соціальної інфраструктури в усіх областях Карпатського регіону як в абсолютному вимірі, так і в розрахунку на 1 особу. Украй недостатнє фінансування й нераціональне використання коштів перешкоджають розширенню можливостей людського розвитку сільського населення. Це вимагає пошуку нових джерел інвестування в людський розвиток, резервів збільшення обсягів фінансування, раціоналізації використання обмежених коштів.

7. Здійснена за авторською методикою інтегральна оцінка стану й динаміки людського розвитку сільського населення Карпатського регіону показала зростання Інтегрального індексу можливостей людського розвитку в усіх областях упродовж усього досліджуваного періоду, що свідчить про динамічне покращення ситуації. Разом з тим значення розрахованих індексів навіть у 2008 році (0,629 - у Закарпатській області, 0,618 - у Львівській, 0,597 - у Чернівецькій і 0,595 - в Івано-Франківській) й аналіз їх складових виявив суттєві резерви для розширення можливостей людського розвитку за всіма досліджуваними напрямами.

8. Урахування визначених у роботі факторів розвитку соціальної інфраструктури села (екологічних особливостей території, демографічної ситуації, поселенської мережі, рівня матеріального добробуту селян, обсягу капітальних вкладень у розвиток сфери послуг і поточного фінансування її об'єктів, зайнятості населення в цьому виді економічної діяльності та ін.) дасть можливість підвищити ефективність управління господарськими структурами соціального призначення. Для розвитку соціальної інфраструктури села першочерговими мають стати такі основні напрями: соціально-культурне обслуговування населення, облаштування населених пунктів інженерно-технічними комунікаціями, охорона довкілля, розвиток житлово-комунального господарства, розвиток транспортного сполучення та зв'язку в сільській місцевості, активізація й підвищення ефективності діяльності споживчої кооперації, розвиток побутового обслуговування сільського населення.

9. Розширенню продуктивної зайнятості сільського населення Карпатського регіону сприятиме реалізація таких розроблених у дисертаційній роботі пропозицій: якнайширше використання можливостей альтернативної зайнятості сільського населення; розвиток підприємництва, й, зокрема, обслуговування сільського зеленого туризму; використання можливостей працевлаштування, що формуються транскордонним співробітництвом; поширення дистанційних форм зайнятості; працевлаштування за системами запозиченої праці.

10. Підвищенню рівня людського розвитку сільських територій в Україні сприятиме використання запропонованих у роботі можливостей розширення його фінансування: збільшення обсягів видатків Зведеного бюджету України, призначених на реалізацію соціальних заходів; удосконалення міжбюджетних відносин; реформування системи фінансування людського розвитку; залучення фінансових ресурсів з інших джерел.