Формування та розвиток регіональної інноваційної політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

УДК 332.146:330.341.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Макаров Михайло Олександрович

Ужгород 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємства у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» МОН України.

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент Гаврилко Петро Петрович, завідувач кафедри економіки, бух обліку і фінансів Ужгородського навчального центру Київського торговельно-економічного університету МОН України

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Крайник Ольга Петрівна, Львівський регіональний інститут державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедрою економічної політики та фінансів

кандидат економічних наук, доцент Чабан Віталій Григорович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» МОН України, кафедра економіки агропромислових формувань

Захист відбудеться 24 лютого 2010р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна 3, ауд.47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул.Капітульна,9.

Автореферат розісланий “22 січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради К 61.051.02, кандидат економічних наук, доцент О.Г. Чубарь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

регіональний інноваційний ринковий

Актуальність теми. В Україні протягом останніх років створюються умови для переведення економіки на інноваційну модель функціонування та розвитку. Даний перехід можливий тільки за умови проведення регіональної інноваційної політики. Продумана і цілеспрямована інноваційна політика позитивно впливає на ефективність інноваційних процесів і загальну динаміку економічного розвитку.

На сьогодні регіони визначають основні напрямки і динаміку перетворень в економіці і виробництві, формують інноваційне середовище з врахуванням місцевих умов, розробляють і реалізують основні положення регіональної інноваційної політики. Інноваційна політика відкриває для багатьох регіонів реальний шанс досягнення нового рівня розвитку, залучення різних видів ресурсів, вирішення багатьох соціально-економічних завдань.

Однак ефективний розвиток регіональної інноваційної політики поки що стримується низкою обставин, зокрема, недосконалим законодавством в сфері інноваційної діяльності, низьким рівнем фінансового забезпечення, економічною та політичною ситуацією, що склалася в Україні.

Дослідженню напрямів і проблем інноваційної політики на регіональному рівні присвячені науковій праці таких українських вчених як: О. Амоша, З. Варналій, В. Геєць, М. Долішній, В. Захарченко, І. Кукурудза, Б. Маліцький, А. Мокій, В. Онищенко, В. Соловйов, Л. Федулова, М. Чумаченко та інші, а також зарубіжних дослідників Н. Іванова, І. Дєжіна, А. Дагаєв, В. Зінченко, Г. Тюльков, Е. Менсфілд, Б. Твісс.

Проте, аналіз робіт, пов'язаних з зазначеною тематикою свідчить, що окремі питання залишаються дискусійними або недостатньо дослідженими. Так, чітко не визначено поняття регіональної інноваційної політики, потребує удосконалення методичне забезпечення оцінювання інноваційної політики, не існує чіткого механізму її реалізації. Це зумовило актуальність теми даного дослідження, формування його мети та завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота пов'язана з планами науково-дослідних робіт ДВНЗ “Переяслав - Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди” зокрема з темою “Фінансове забезпечення розвитку вищої освіти в Україні” (реєстраційний номер 0108U001995) Особисто автором досліджено напрями діяльності закладів освіти, які сприяють розбудові інноваційної економіки регіону.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретико-методологічних і прикладних засад формування та розвитку регіональної інноваційної політики.

Для досягнення зазначеної мети було визначено такі основні завдання:

- дослідити теоретичну сутність, роль і значення регіональної інноваційної політики;

- уточнити понятійно-категоріальний апарат з проблематики інноваційної політики;

- узагальнити досвід інноваційної політики у країнах з різним рівнем розвитку ринкових відносин з метою застосування його в Україні;

- виявити та обґрунтувати фактори, що впливають на формування і реалізацію регіональної інноваційної політики;

- дослідити роль і місце регіону в економічній системі України;

- оцінити інноваційний потенціал регіону та його роль у формування інноваційної політики;

- провести аналітичну оцінку рівня та динаміку інноваційної діяльності регіону;

- обґрунтувати методичні підходи щодо оцінки інноваційної політики;

- з'ясувати роль інноваційних структур у забезпеченні інноваційної політики та визначити особливості їх створення в регіоні;

- обґрунтувати пропозиції щодо побудови механізму формування та реалізації інноваційної політики.

Об'єктом дослідження виступають процеси формування інноваційної політики в регіоні.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти формування та розвитку регіональної інноваційної політики.

Методи дослідження. Теоретико-методичне підґрунтя роботи базується на системі різноманітних методів, що дозволили дослідити процеси та явища в їх взаємозв'язку і вирішити поставлені проблемні завдання. У роботі використано такі методи: абстрактно-теоретичний, діалектичний і історичний (при систематизації теоретичних засад інноваційної політики); індукції, дедукції, аналізу і синтезу (при уточненні понятійно-категоріального апарату); статистичний (для узагальнення стану й розвитку інноваційної діяльності у Черкаському регіоні); аналітико-статистичний і графічний аналіз (для оцінки інноваційного потенціалу регіону); метод ситуаційного моделювання (при моделюванні схеми технологічного парку).

Інформаційною базою дослідження стали вітчизняні та зарубіжні джерела наукової інформації (монографії, статті, доповіді, тези, збірки наукових праць, тематичні дослідження), матеріали Державного комітету статистики, Черкаського обласного комітету державної статистики, та інших центральних органів виконавчої влади, парламентських слухань і комітетів Верховної Ради України, а також закони України, укази Президента України та рішення Кабінету Міністрів України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- обґрунтовано застосування бенчмаркінгу для оцінки інноваційної політики регіону, що дало можливість охопити всі процеси інноваційної політики від розробки, реалізації до моніторингу і оцінки результатів;

- запропоновано алгоритм розробки інноваційного законодавства, суть якого полягає в тому, що весь процес підготовки закону або пакету законів описується через складання матриць.

удосконалено:

- сутність поняття "регіональна інноваційна політика", що дало можливість визначити її, як діяльність державних органів управління на національному і регіональному рівні направлену на створення сприятливих умов для розвитку інноваційної діяльності в регіоні, яка реалізується шляхом впливу на інноваційну діяльність найбільш дієвих форм і методів державного регулювання;

- методику оцінки інноваційного потенціалу на регіональному рівні, а саме запропоновано необхідну сукупність показників для оцінки фактичного стану інноваційного потенціалу, які відображають його ресурсну і результативну компоненти, та обґрунтовано граничні значення цих показників;

набули подальшого розвитку:

- дослідження державно-приватного партнерства в інноваційній сфері економіки, зокрема доведено що державно-приватне партнерство є одним з ключових інструментів формування кластерів, які відіграють істотну роль у підвищенні конкурентоспроможності регіону, поліпшенні кадрової та інноваційної інфраструктури, зростанні основних показників діяльності підприємств.

- складові механізму формування регіональної програми розвитку малого підприємництва за рахунок доповнення їх розробленою автором структурно-логічною моделлю, яка включає етапи визначення пріоритетних напрямів підтримки малого підприємництва, програмних завдань і обґрунтування комплексу заходів по реалізації цих завдань.

- організаційні засади формування комплексної інноваційної програми - головного інструмента активізації інноваційної діяльності на регіональному рівні. Побудовано схему формування, оцінки та визначення можливих джерел фінансування такої програми;

- визначення організаційних особливостей створення технопарків та бізнес-інкубаторів на регіональному рівні як базових елементів інноваційної інфраструктури;

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методів оцінки та обґрунтування напрямків вдосконалення інноваційної політики регіону. Основні наукові положення доведено до рівня методичних розробок і прикладних рекомендацій, призначених для використання центральними та регіональними органами влади, які формують та реалізують інноваційну політику в регіоні.

Результати дослідження були використані Комітетом з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України для узгодження практичних потреб інноваційної сфери на державному та регіональному рівнях (довідка №04-35/12 від 09.11.2009р.); Черкаською обласною радою при створенні мережі інноваційних структур, а саме бізнес-інкубатора та технопарку (довідка №205/01 від 04.09. 2009р.); Головним управлінням економіки Черкаської обласної державної адміністрації при оцінці інноваційного потенціалу та проведенні інноваційної політики (довідка №858/2 від 04.09. 2009р.); в навчальному процесі ДВНЗ «Переяслав Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» при викладанні курсу "Регіональна економіка" (довідка №676 від 13.10. 2009р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є кваліфікаційною, самостійно виконаною, завершеною науковою працею, що присвячена розв'язанню актуальних проблем формування та розвитку регіональної інноваційної політики. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, здобуто автором самостійно та викладено в його наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати, висновки та пропозиції роботи доповідались на міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференціях: “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, жовтень 2008р.); “Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення” (м. Київ, березень 2009р.); “Соціально-економічний розвиток України в XXI столітті: проблеми, пріоритети і перспективи” (м. Кам'янець-Подільський, квітень 2009р.); “Досягнення європейської науки 2009” (м. Софія (Болгарія)), червень 2009р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,9 д.а., з них 5 - у фахових виданнях, 6 - в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 263 сторінок. У дисертації розміщено 17 таблиць на 11 сторінках, 24 рисунки на 14 сторінках і 14 додатків на 30 сторінках. Список використаних джерел містить 183 найменування на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДЕСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У розділі 1 “Інноваційна політика регіону і методичні принципи її формування” систематизовано й узагальнено теоретичні засади інноваційної політики, уточнено понятійно-категоріальний апарат з проблематики дослідження, методичні основи формування і реалізації регіональної інноваційної політики, а також обґрунтовано роль інвестиційної складової в сучасному інноваційному розвитку регіону.

Інноваційна політика може формуватися як на державному, регіональному, галузевому рівнях, так і на рівні окремого підприємства. Залежно від рівня різними є суб'єкти, об'єкт, мета, принципи та засоби реалізації інноваційної політики.

Аналіз різних точок зору на сутність регіональної інноваційної політики дозволив надати визначення цього поняття, як діяльності державних органів управління на національному і регіональному рівні, направлену на створення сприятливих умов для розвитку інноваційної діяльності в регіоні, яка реалізується шляхом впливу на інноваційну діяльність найбільш дієвих форм і методів державного регулювання.

Узагальнено досвід інноваційної політики у країнах з різним рівнем розвитку ринкових відносин. Кожна країна вибирає для себе оптимальне співвідношення прямих і опосередкованих методів державної підтримки інновацій, яке залежить від багатьох чинників: рівня розвитку національної економіки, стану науково-технічної сфери, правової бази тощо.

Досліджено фактори які перешкоджають здійсненню інновацій на підприємствах Черкаської області. Основними з яких є: нестача власних коштів (вказали 83% промислових підприємств); недостатня фінансова підтримка держави (56,6%); недосконалість законодавчої бази (37,7%).

Визначено основні принципи які слід покласти в основу формування регіональної інноваційної політики: пріоритет інновацій над традиційним виробництвом регіону; інтеграція науки, освіти та підприємницької діяльності; забезпечення розвитку інноваційного підприємництва; забезпечення правової охорони інтелектуальної власності; сприяння розвитку конкуренції в інноваційній сфері; сприяння розвитку міжрегіонального та міжнародного співробітництва. Запропоновано схему її формування та реалізації (рис 1).

Реалізація інноваційної політики забезпечується органами державного управління через системи методів та інструментів (засобів) державного регулювання. Мірилом реалізації інноваційної політики виступають інноваційні програми та проекти.

Обґрунтовано взаємозв'язок інвестиційної та інноваційної політики в регіональному розвитку продуктивних сил. Досліджено джерела фінансування інноваційної діяльності серед яких основним залишаються власні кошти підприємств, питома вага яких у загальному обсязі фінансування у 2007р. по Україні склала 73,7% ( у 2006р. - 84,6%, 2005р. - 87,7%).

У розрізі регіонів частка власних коштів варіювала від 20% у Закарпатській до 61% - Черкаській, 99,2% в Одеській областях. Традиційні джерела фінансування інноваційної діяльності є недостатніми тому пропонується використання таких інструментів інноваційного фінансування як лізинг, франчайзинг, венчурне інвестування. Фінансування інвестиційної діяльності слід здійснювати на паритетних засадах держави та приватного сектору.

Спостерігається відносне співпадіння тенденції розвитку інноваційної діяльності в регіоні з розміром вкладених інвестицій, що в свою чергу свідчить про взаємозалежність даних процесів. Важливу роль в процесі реалізації інноваційної політики відіграє інвестиційний клімат від якого безпосередньо залежать масштаби, обсяги і темпи залучення інвестицій.

У розділі 2 “Особливості формування інноваційної політики регіону” здійснено аналіз ресурсо-економічного потенціалу Черкаської області, оцінку інноваційного потенціалу регіону та визначено його роль у формуванні інноваційної політики, обґрунтовано методичні підходи щодо оцінки інноваційної політики.

Інноваційна політика має забезпечувати реалізацію стратегічних цілей регіону з врахуванням його наявних і потенційних ресурсних можливостей. Проведено аналіз ресурсно-економічного потенціалу регіону, визначено роль і місце регіону в економічній системі України.

У роботі проведено дослідження інноваційного потенціалу регіону який є основою і результатом регіональної інноваційної політики. Удосконалено методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу регіону, а саме запропоновано необхідну сукупність показників (табл. 1) для оцінки фактичного стану інноваційного потенціалу, які відображають його ресурсну і результативну компоненти, а також обґрунтовано граничні значення цих показників.

Вид нерівності І ? ПК характеризує нормальний стан інноваційного потенціалу регіону, К < І < ПК - передкризовий стан, І ? К - кризовий стан, де І - значення показника, який характеризує ресурсну і результативну складові інноваційного потенціалу; ПК - граничне значення показника, яке визначає межу передкризового стану системи; К - граничне значення показника, яке визначає межу мінімально допустимого кризового рівня системи. Отримані координати показників відображені у вигляді графічного інноваційного профілю регіону (рис. 2).

Таблиця 1. Система показників, вихідні та розрахункові дані для оцінки інноваційного потенціалу Черкаської області

Група показників	Показник	Умовні позначення показника	Граничні характеристики показника	Фактичні дані показника за 2008р.	Розрахункові дані координати (i) показника
			К	ПК
Кадрова складова	Частка витрат на професійне навчання в загальному обсязі витрат на робочу силу, відносних од.	К1	0,15	0,5	0,2	0,4
	Чисельність студентів ВНЗ на 10 тис. населення, чол.	К2	100	150	456	3,0
Наукова складова	Питома чисельність робітників, які виконують наукові дослідження і розробки на 10 тис. населення, чол.	Н1	13	40	27,8	0,7
	Чисельність кандидатів та докторів наук на 10 тис. населення, чол.	Н2	0,4	4	8,2	2,0
	Чисельність аспірантів та докторантів на 10 тис. населення, чол.	Н3	1,6	4,2	3,9	0,9
Техніко-технологічна складова	Рівень зносу основних фондів, в %	Т1	60	25	63	0,4
	Коефіцієнт оновлення основних фондів, в %	Т2	4,5	12	8	0,6
	Питома вага обладнання з терміном експлуатації до 10 років, відн. од.	Т3	0,33	0,7	0,2	-1,6
Фінансова складова	Частка витрат на науку і наукові дослідження і розробки в ВРП, в %	Ф1	2,5	5	0,4	-6,2
	Питома вага витрат на інновації в загальному обсязі продукції, в %	Ф2	2,5	5	0,07	-35,7
	Відношення обсягів інвестицій в промисловості до ВРП, в %	Ф3	2,4	11,8	5,2	0,44
Результативна складова	Частка інноваційної продукції в загальному обсязі промислової продукції, в %	Р1	8	15	13,6	0,9
	Частка інноваційно-активних підприємств в загальній кількості промислових підприємств, в %	Р2	10	40	11,6	0,29
	Кількість патентних заявок на винаходи в розрахунку на 10 тис. населення, в %	Р3	2,5	5	0,3	-8,3

Оцінка інноваційного потенціалу свідчить про те, що більшість його показників знаходяться в зоні передкризового та кризового стану. Тобто інноваційний потенціал за спроможністю і готовністю може бути охарактеризований як недостатній для формування інноваційно-активної економіки регіону і потребує негайного внутрішнього та зовнішнього впливу.

Здійснено аналіз інноваційної діяльності регіону (табл.2) та виявлено позитивну динаміку її розвитку за останні роки. Зростає кількість підприємств які активно займаються інноваційною діяльністю та обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг). Майже 98,0% загального обсягу реалізованої інноваційної продукції припадає на підприємства машинобудування, ремонту та монтажу машин і устаткування. У реалізації інноваційної продукції активними були підприємства м. Черкас -97,3% від загального обсягу підприємств, м. Умані - 1,9%, м. Сміли - 0,3%.

Таблиця 2. Показники інноваційної діяльності Черкаської області за 2007-2008рр.

Показники	Одиниця виміру	2007	2008
Кількість промислових підприємств, що займались інноваційною діяльністю	одиниць	27	37
Питома вага інноваційно-активних промислових підприємств у загальній кількості обстежених промислових підприємств	%	8,9	11,6
Обсяг реалізованої інноваційної продукції в тому числі поставленої на експорт	млн.грн.	511,4	2665,7
		355,7	17,7
Питома вага реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції	%	4,1	13,6
Фінансування інноваційної діяльності промисловими підприємствами	млн.грн.	42,8	15,5
Впроваджено інноваційних видів продукції	найменувань	37	57
Впроваджено нових технологічних процесів	процесів	13	23

У роботі розроблено методичні підходи до оцінки інноваційної політики регіону на основі застосування такого інструменту як бенчмаркінг, що дало можливість охопити всі процеси інноваційної політики від розробки, реалізації до моніторингу і оцінки результатів. На початковому етапі оцінки використано бенчмаркінг показників та розраховано інтегральний інноваційний індекс для Черкаської області. Значення показників були порівняні з показниками Харківського регіону - одного з лідерів України у виконанні та впровадженні наукових та науково-технічних розробок. Для Черкаської області значення інтегрального інноваційного індексу у 2007р. становило 0,19 для Харківського відповідно - 1. Окрім показників які характеризують інноваційну політику регіону здійснено бенчмаркінг процесу, взявши за еталон інноваційну політику Європейського Союзу. Оцінка методом бенмаркінгу інноваційної політики Черкаської області, свідчить про те, що вона є слабкою і потребує вдосконалення.

Для оцінки регіонального управління інноваціями нами проведено SWOT - аналіз, а для оцінки стану проблем розвитку інноваційної діяльності регіону запропоновано анкетування. Даний інструментарій доповнює оцінку інноваційної політики регіону та підвереджує висновок про її недостатню ефективність.

У розділі 3 “Напрямки вдосконалення регіональної інноваційної політики” обґрунтовано необхідність та розкрито сутність побудови механізму реалізації регіональної інноваційної політики, сформульовано пропозиції щодо формування інноваційного законодавства, обґрунтовано доцільність формування інноваційної інфраструктури в регіоні.

У роботі визначено схему взаємодії елементів організаційно-економічного механізму реалізації регіональної інноваційної політики, яка наведена на рис. 3. Запропоновано пріоритетні напрямки регіональної інноваційної політики: удосконалення законодавчої бази; підтримка інноваційних процесів в освіті; розвиток інноваційної інфраструктури; створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва; формування сучасного конкурентного ринку інновацій; створення механізмів інформаційної підтримки і обліку знань та інформації.

Визначено, що державно-приватне партнерство є важливим інструментом реалізації інноваційної політики. Удосконалення механізмів взаємодії держави і приватного сектору повинно охоплювати ввесь інноваційний цикл: від проведення наукових досліджень, комерціалізації науково-технічних розробок і технологій до виробництва наукоємної продукції. Запропоновано поетапний перехід до різних форм державно-приватного партнерства.

Доведено, що державно-приватне партнерство є одним з ключових інструментів формування кластерів, які відіграють важливу роль у підвищенні конкурентоспроможності регіону, поліпшенні кадрової та інноваційної інфраструктури, зростанні основних показників діяльності підприємств.

Зроблено висновок, що головним інструментом активації інноваційної діяльності на обласному рівні повинна стати комплексна інноваційна програма (рис.4), яка б окреслювала стратегічні напрямки інноваційно-інвестиційного розвитку регіону на довгостроковий період та визначала чіткі завдання на середньостроковий період. Запропоновано схему формування, оцінки та визначення можливих джерел фінансування такої програми.

Важливим завданням і пріоритетним напрямком регіональної інноваційної політики повинно стати зниження ризиків у малому секторі економіки та створення сприятливих умов для його розвитку. Запропонована структурно-логічна модель формування регіональної програми розвитку малого підприємництва, яка включає визначення напрямків підтримки малого підприємництва, програмних завдань і обґрунтування комплексу заходів по реалізації цих завдань.

Досліджено вітчизняну нормативно-правову базу стосовно інноваційної політики та інноваційної діяльності. Зроблено висновок, що вона залишається недосконалою та несистемною, відсутній належний контроль за виконанням законів, що в свою чергу негативно відображається на інноваційному розвитку держави та регіонів.

В роботі запропоновано алгоритм який може бути використаний при розробці структури та змісту інноваційного законодавства як на державному так і на регіональному рівні. Суть якого полягає в тому, що весь процес підготовки закону або пакету законів описується через складання матриць. Алгоритм аналізу і розробки структури та змісту інноваційного законодавства є наступним: складання переліку основних суб'єктів та об'єктів інноваційної діяльності; розробка понятійного апарату; виділення напрямків державного регулювання та підтримки; створення трьох матриць (проблем, аналізу, заходів), рядки яких відповідають об'єктам і суб'єктам, а стовпці напрямкам заходів.

Отримана в результаті даної процедури “законодавча матриця” є ефективним інструментом для написання тесту нових законів, внесення поправок до існуючих.

У дисертації доведено доцільність створення мережі інноваційних структур - бізнес-інкубаторів та технопарків як засобів, що сприятимуть інноваційному розвитку регіону. Розроблено основні напрямки діяльності, етапи формування, структуру технопарку в машинобудівній галузі Черкаської області та обґрунтовано доцільність створення в м. Черкаси бізнес-інкубатора, який сприятиме становленню та розвитку малого підприємництва. Запропоновано організаційно-функціональну структуру бізнес-інкубатора (рис.5) яка складається з чотирьох елементів: адміністрації;

координаційної ради; консультативно-експертоної ради; клієнтів. Дослідження показали, що мережа інноваційних структур незважаючи на достатній науковий та промисловий потенціал і перспективність розвитку для регіону, перебуває ще на початковій стадії і має досить несистематичний і епізодичний характер.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нові підходи до розв'язання науково-прикладного завдання щодо формування та розвитку регіональної інноваційної політики. Результати дослідження дали можливість сформувати такі основні висновки та рекомендації:

1. На сьогодні регіони, мають певну фінансову самостійність, можливість розпоряджатися місцевими ресурсами визначають основні напрямки і динаміку перетворення в економіці і виробництві ,формують інноваційне середовище, розробляють і реалізують основні положення регіональної інноваційної політики.

2. У наукових дослідженнях та практиці доцільно використовувати визначення поняття “регіональна інноваційна політика” як діяльність державних органів управління на національному та регіональному рівні, направлену на створення сприятливих умов для розвитку інноваційної діяльності в регіоні, яка реалізується шляхом впливу на інноваційну діяльність найбільш дієвих форм і методів державного управління.

3. Формування інноваційної політики слід здійснювати на основі певних принципів, які мають відображати загальний, системний підхід до управління інноваційними процесами в регіоні, окреслювати межі інноваційної діяльності. В основу регіональної інноваційної політики слід покласти такі принципи: пріоритет інновацій над традиційним виробництвом регіону; інтеграція науки, освіти та підприємницької діяльності; забезпечення розвитку інноваційного підприємництва; забезпечення правової охорони інтелектуальної власності; сприяння розвитку конкуренції в інноваційній сфері; сприяння розвитку міжрегіонального та міжнародного наукового співробітництва.

4. В регіональному розвитку продуктивних сил існує тісний взаємозв'язок інноваційної та інвестиційної політики. Інновації без інвестицій залишаються нереалізованими, що призводить до зниження конкурентоспроможності товарів і послуг, витіснення їх з внутрішнього та зовнішнього ринків. Серед основних джерел фінансування інноваційної діяльності в Україні залишаються власні кошти підприємств, питома вага яких в загальному обсязі фінансування в 2007р. склала 73,3% в Черкаській області - 61%. Черкаська область активно залучає іноземні інвестиції переважно до харчової промисловості та сільського господарства. Традиційні джерела фінансування є недостатніми, тому пропонується використання таких інструментів інноваційного фінансування як лізинг, франчайзинг, венчурне інвестування.

5. Ефективність процесу розробки та реалізації інноваційної політики на регіональному рівні залежить від економічного стану регіону. Черкаський регіон має вигідне економіко-географічне розташування, розгалужену транспортну систему, достатній природно ресурсний потенціал, розвинуті галузі машинобудування, хімічна та агропромисловий комплекс. Незважаючи на вплив світової економічної кризи, за 2008 рік обсяг промислового виробництва зріс на 33% і Черкащина за цим показником посіла перше місце серед регіонів України. Обсяг реалізованої промислової продукції на душу населення склав майже 15 тис. грн., що є шостим показником у державі.

Вагому значимість для економіки області має агропромисловий комплекс. На одного мешканця області в 2008р. вироблено сільськогосподарської продукції в 1,5 рази більше, ніж у середньому по Україні. Темпи збільшення виробництва м'яса в області є найвищими в Україні.

6. В роботі запропоновано необхідну сукупність показників для оцінки фактичного стану інноваційного потенціалу, які відображають його ресурсну і результативну компоненти, а також обґрунтовано граничні значення цих показників. Оцінка інноваційного потенціалу Черкаської області свідчить про те, що він знаходиться в зоні передкризового стану, хоча в цілому спостерігається позитивна динаміка його розвитку. Зростає кількість промислових підприємств які активно займаються інноваційною діяльністю та обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг). Ці показники в 2008р. становили відповідно 11,6% та 13,6%. Поки що і надалі переважна більшість інноваційно-активних підприємств, а це 29 одиниць зосереджена у містах обласного підпорядкування і лише 8 - у районах області.

7. Розроблено методичні підходи до оцінки регіональної інноваційної політики на основі застосування такого інструменту як бенчмаркінг, що дало можливість охопити всі процеси інноваційної політики від розробки , реалізації до моніторингу і оцінки результатів. Оцінка методом бенчмаркінгу інноваційної політики області свідчить про те, що вона є неефективною і потребує вдосконалення.

8. У сучасних умовах розвитку національної економіки постала гостро потреба формування й послідовної реалізації на рівні регіону організаційно-економічного механізму який відповідав би новим економічним і соціально-політичним умовам, а також забезпечував активізацію інноваційної політики. У роботі визначено суть і складові такого механізму, розглянуто взаємодію його елементів,встановлено його основні функції, цілі і завдання.

9. Запропоновано структурно-логічну модель формування регіональної програми розвитку малого підприємництва, та організаційні засади до формування комплексної інноваційної програми - головного інструмента активізації інноваційної діяльності на обласному рівні.

10. З метою вдосконалення інноваційного законодавства як на державному так і на регіональному рівні запропоновано алгоритм, суть якого полягає в тому, що весь процес підготовки закону або пакету законів описується через складання матриць. Законодавчі акти складені на основі даного алгоритму відповідатимуть практичним потребам інноваційної сфери та будуть узгоджені на усіх рівнях.

11. Проведений нами моніторинг інноваційного потенціалу Черкаської області, закордонний досвід та вітчизняна практика формування й функціонування інноваційних структур дають можливість зробити висновок про доцільність створення мережі інноваційних структур - бізнес інкубаторів та технопарків як засобів, що сприятимуть інноваційному розвиткові регіону.

Технопарк доцільно створити в м. Черкаси спільно з підприємствами машинобудівної галузі, Черкаським державним технологічним університетом за підтримки обласної адміністрації. Запропоновано основні напрями діяльності, етапи формування, структуру технопарку.

У структурі технопарку передбачається функціонування технологічного інкубатора. Метою інкубатора є створення сприятливих умов для становлення та розвитку малого підприємництва в м. Черкаси. Запропоновано організаційно-функціональну структуру бізнес-інкубатора, перелік послуг, що ним надається.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДЕСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Макаров М.О. Особливості формування регіональної інноваційної політики / М.О. Макаров; Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. - 2009. - №3. - С.71-75 (0,4 д.а.).

2. Макаров М.О. Роль навчальних закладів у формуванні регіональної інноваційної системи / М.О. Макаров; Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. - 2009. - №4. - С.162-165 (0,45 д.а.).

3. Макаров М.О. Формування інноваційної інфраструктури в АПК / М.О. Макаров // Економіка АПК. - 2009. - №5 С.93-97 (0,45д.а).

4. Макаров М.О. Особливості реалізації інноваційної політики на регіональному рівні / М.О. Макаров // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - №7. - С. 12-14 (0,45д.а).

5. Макаров М.О. Ринок інновацій в аграрному секторі / М.О. Макаров // Економіка АПК. - 2009. - №7. - С. 86-90 (0,4 д.а.).

В інших наукових виданнях:

6. Макаров М.О. Принципи формування інноваційної політики підприємства / М.О. Макаров; Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди // Економічний вісник університету: [зб. наук. праць учених та аспірантів]. - 2008. - №8. - С. 90-92 (0,4д.а.).

7. Макаров М.О. Інноваційний розвиток як основа економічного зростання регіону / М.О. Макаров; Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди // Економічний вісник університету: [зб. наук. праць учених та аспірантів]. - 2009. - №9-10. - С. 242-249 (0,5д.а.).

8. Макаров М.О. Концептуальні аспекти інноваційної політики: поняття, цілі, завдання, інструментарій / М.О. Макаров // Матеріали міжнародної науково - практичної конференції ["Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні"], (Київ, 23-24 жовтня 2008 р.) / РВПС України. - Київ: РВПС України НАН України. - Ч. 1.С. 239 - 241 (0,2д.а.).

9. Макаров М.О. Державна інноваційна політика в Україні / М.О. Макаров // Матеріали ювілейної міжнародної наукової конференції ["Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення"], (Київ, 20 березня 2009 р.) / РВПС України. - Київ: РВПС України НАН України. - Ч. ІІ. С. 300 - 301 (0,15д.а.).

10. Макаров М.О. Вплив інноваційної активності регіону на конкурентоспроможність країни / М.О. Макаров // Матеріали 2 міжнародно-практичної конференції ["Соціально-економічний розвиток України в ХХІ столітті: проблеми, пріоритети і перспективи"], (Кам'янець-Подільський, 23-24 квітня 2009 р.) / Вісник КПНУ імені Івана Огієнка. Економічні науки. - Кам'янець-Подільський: видавець Зволейко Д.Г., 2009. - С. 101-104 (0,25д.а.).

11. Макаров М.О. Оцінка інноваційного потенціалу регіону / М.О. Макаров // Матеріали V міжнародної науково - практичної конференції ["Досягнення європейської науки 2009"], (Софія (Болгарія), 17-25 червня 2009р.) / Софія: «Бял ГРАД-БГ» ООД., - 2009. - С. 16-19 (0,25д.а.).

АНОТАЦІЯ

Макаров М.О. Формування та розвиток регіональної інноваційної політики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, 2010.

Дисертацію присвячено розв'язанню теоретичних та прикладних проблем формування та розвитку регіональної інноваційної політики.

В роботі поглиблено сутнісну характеристику такої категорії як інноваційна політика; досліджено особливості формування регіональної інноваційної політики та обґрунтовано її взаємозв'язок з інвестиційною політикою в регіональному розвитку продуктових сил; проаналізовано стан інноваційного потенціалу та інноваційної діяльності Черкаської області.

Запропоновано необхідну сукупність показників та їх граничні значення для оцінки фактичного стану інноваційного потенціалу. Обґрунтовано застосування бенчмаркінгу для оцінки регіональної інноваційної політики.

Розроблено пропозиції щодо побудови механізму реалізації регіональної інноваційної політики, формування регіональної програми розвитку малого підприємництва та комплексної інноваційної програми, інноваційного законодавства, інноваційної інфраструктури в регіоні.

Ключові слова: інновація, інноваційна діяльність, інноваційний потенціал, регіональна інноваційна політика, інноваційна програма, інноваційне законодавство, інноваційна інфраструктура.

АННОТАЦИЯ

Макаров М.А. Формирование и развитие региональной инновационной политики.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08. 00. 05. - Развитие производительных сил и региональная экономика. ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», Ужгород, 2010.

Диссертационная работа посвящена проблемным вопросам формирования и развития региональной инновационной политики. Рассмотрены подходы к определению инновационной политики, раскрываемые в научных трудах отечественных и зарубежных ученых, предложена авторская точка зрения на данную категорию.

Определены основные принципы, которые целесообразно использовать при формировании региональной инновационной политики: приоритет инноваций над традиционным производством в регионе; интеграция науки, образования и предпринимательной деятельности; развитие инновационного предпринимательства; обеспечение охраны интеллектуальной собственности; развитие конкуренции в инновационной среде; развитие сотрудничества между регионами и странами.

В диссертации проанализирован зарубежный опыт и модели инновационной политики, а также исследованы предпосылки применения данного опыта в украинской экономике.

Предложена схема формирования и реализации региональной инновационной политики. Мерилом реализации инновационной политики выступают инновационные программы и проекты. Изложены сущность, этапы разработки, реализации инновационных проектов, программ.

Инновационная политика является составной частью региональной политики и взаимосвязана с инвестиционной, институциональной, структурной, социальной, промышленной политиками.

Показана взаимосвязь инновационной и инвестиционной политикой в региональном развитии производительных сил. Наблюдается относительное совпадение тенденций развитие инновационной деятельности в регионах с размером вложенных инвестиций. Основным источником формирования инновационной деятельности остаются собственные средства предприятий удельный вес которых в общем объеме финансирования в 2007г. по Украине составил 73,7%, а Черкасской области - 61%.

Важную роль в процессе реализации инновационной политики играет инновационный климат, от которого зависит масштаб, обьём и темпы инвестирования.

В работе определена роль и место Черкасской области в экономической системе Украины. Область имеет развитые отрасли машиностроения, химическую, агропромышленный комплекс.

Исследованы инновационный потенциал, инновационная деятельность области. Усовершенствованы методические подходы к оценке инновационного потенциала, в частности предложена совокупность показателей и граничные значения этих показателей для оценки потенциала. Определено, что большинство показателей инновационного потенциала находятся в предкризисном и кризисном состоянии.

Анализ инновационной деятельности региона свидетельствует о позитивных тенденциях. Увеличивается количество предприятий которые активно занимаются инновационной деятельностью и обьём реализованной ими продукции (работ, услуг).

Разработаны методические подходы к оценке инновационной политики региона на основании бенчмаркинга. На начальном этапе оценки использован бенчмаркинг показателей и рассчитан интегральный инновационный индекс для Черкасской области. Также осуществлен бенчмаркинг процессов разработки, реализации, мониторинга и оценки результатов инновационной политики. Для оценки инновационной политики использованы такие инструменты как SWOT- анализ и анкетирование.

Предложены приоритетные направления региональной инновационной политики которые сводятся к усовершенствованию законодательной базы; развитию малого предпринимательства, инновационной инфраструктуры, инновационных процессов в образовании. В частности предложено схему взаимодействие элементов организационно-экономического механизма реализации региональной инновационной политики; структурно-логическую модель формирования региональной программы развития малого предпринимательства; схему формирования комплексной программы.

Раскрыта роль государственно-частного партнерства в реализации инновационной политики. Для усовершенствования инновационного законодательства предложен алгоритм, суть которого состоит в том, что процесс подготовки закона или пакета законов описывается через составление матриц.

В диссертации определена целесообразность создания бизнес-инкубатора и технопарка как базовых элементов инновационной инфраструктуры.

Ключевые слова: инновация, инновационная деятельность, инновационный потенциал, региональная инновационная политика, инновационное законодательство, инновационная инфраструктура.

ABSTRACT

Makarov M. O. Forming and development of regional innovative policy. - Manuscript.

Dissertation is submitted for obtaining the scientific degree of candidate of economic science, specialty 08.00.05 - Development of productive forces and regional economy. SHEE «Uzhgorod national university», Uzhogorod, 2010.

Dissertation is devoted by the question of forming and development of regional innovative policy. Such category as innovative policy has been deeply studied. The features of forming of regional innovative policy has been disclosed and grounded the relationship between innovative and investment policy in the regional development of productive forces. The analytical estimation of the state of innovative potential and innovative activity of the Cherkassy oblast is in-process given. The methodical approaches are developed near the estimation of regional innovative policy, which enable to include all its constituents.

Suggestions are developed in relation to the construction of mechanism of realization of regional innovative policy, forming of innovative legislation, innovative infrastructure in a region.

Key words: innovation, innovative activity, innovative potential, regional innovative policy, innovative program, innovative legislation, innovative infrastructure.

Размещено на Allbest.ru

...