Формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний аграрний університет

УДК 631.11.331.101.262

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Малецька Ольга Іванівна

Львів 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Упродовж історично короткого часу в сільському господарстві нашої країни відбулися значні зміни. Більшість сільськогосподарських підприємств, які були основними виробниками сільськогосподарської продукції, перестали функціонувати, а їхні працівники - бухгалтери, агрономи, зоотехніки, трактористи, доярки, водії - залишилися без роботи. Багато з них покинули батьківщину в пошуках заробітків задля підтримання добробуту своїх родин. Відбулася значна трансформація сільського ринку праці, особливо в областях Карпатського регіону. Основним місцем зайнятості місцевих сільських жителів стало особисте селянське господарство. Однією з характерних рис розвитку сільських територій регіону стала депопуляція, значне погіршення демографічної ситуації, старіння населення.

Відтворення персоналу сільськогосподарських підприємств відбувається в нових соціально-економічних умовах постреформеного розвитку сільського господарства. Збереження відносно високих темпів зростання обсягів виробництва в сільськогосподарських підприємствах, впровадження сучасних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва створює передумови для збільшення потреби у висококваліфікованих працівниках у найближчому майбутньому. Суттєві структурні зрушення в зайнятості сільського населення в сільському господарстві вимагають їх осмислення.

Проблеми ефективного формування і використання персоналу підприємств, зокрема в сільському господарстві, не нові. Їх вивчали такі науковці, як В. Г. Андрійчук, О. А. Біттер, О. М. Бородіна, В. Г. Галанець, О. А. Грішнова, А. М. Колот, Г. І. Купалова, Е. М. Лібанова, М. Й. Малік, В. Я. Месель-Веселяк, Л. І. Михайлова, К. А. Машнєнков, В. І. Приймак, В. М. Петюх, С. І. Пирожков, І. В. Прокопа, П. Т. Саблук, Г. В. Черевко, Л. О. Шепотько, В. В. Юрчишин та ін. Однак у більшості наукових розвідок мало уваги приділено регіональним аспектам відтворення персоналу сільськогосподарських підприємств. Малодослідженими залишаються проблеми формування і використання персоналу в умовах вступу країни до СОТ, загострення світової фінансової кризи. Усе це свідчить про актуальність теми, а відтак зумовило вибір напряму дослідження в науковому і практичному аспектах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою наукової тематики економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2001-2005 рр. “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332) і на 2006-2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону” (номер державної реєстрації 0108U002073). Участь здобувача у виконанні і апробації проведеного дослідження відображена у наукових звітах кафедри статистики та аналізу за 2005-2009 рр.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методологічних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств.

Для досягнення мети у процесі дослідження виконували такі завдання:

- систематизувати погляди вітчизняних і зарубіжних економістів на працю та людський чинник в економіці;

- виявити суть, внутрішню структуру та класифікацію персоналу сільськогосподарських підприємств;

- узагальнити соціально-економічні основи формування та використання персоналу сільськогосподарських підприємств;

- розробити методологічні основи дослідження процесу формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств;

- дати оцінку тенденціям у розвитку демографічної ситуації в сільській місцевості;

- провести аналіз чисельності зайнятих у сільськогосподарських підприємствах і розміру їхньої заробітної плати;

- виявити рівень і тенденції у продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах;

- обґрунтувати перспективні параметри чисельності персоналу сільськогосподарських підприємств, продуктивності праці та її оплати;

- розробити напрями активізації трудової діяльності персоналу сільськогосподарських підприємств через розвиток інноваційної діяльності;

- окреслити шляхи підвищення ефективності використання персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах антикризового управління.

Об'єктом дослідження є соціально-економічні відносини щодо формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти вдосконалення процесу формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки з проблеми формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств. Для виконання поставлених у дисертаційній роботі завдань використовували загальні та специфічні методи наукових досліджень: системного підходу - для вивчення елементного складу та механізму формування і використання персоналу; абстрактно-логічний - для узагальнення теоретичних положень щодо формування і використання персоналу; економіко-статистичні - для аналізу динаміки показників чисельності персоналу та продуктивності праці; графічного зображення результатів аналізу; виявлення взаємозв'язку між продуктивністю праці та розміром її оплати; соціологічний - для виявлення перспектив антикризового управління персоналом; нормативний - для визначення прогнозного рівня заробітної плати та продуктивності праці; монографічний - для виявлення типових проблем відтворення персоналу сільськогосподарських підприємств.

Інформаційною базою досліджень слугували законодавчі та нормативні акти, дані річних звітів сільськогосподарських підприємств Львівської області, офіційні дані Міністерства аграрної політики України, Головного управління статистики у Львівській області, Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, нормативно-довідкова література, особисті спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

- обґрунтовано теоретичні основи та розроблено методологічні підходи, що базуються на необхідності забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на ринку праці; проведено конкретні розрахунки щодо прогнозної кількості персоналу, рівня продуктивності праці та розміру її оплати;

розвинуто:

- наукові основи формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств, що враховують дію системи соціальних, економічних, демографічних і психологічних чинників;

удосконалено:

- існуючі наукові погляди на методи антикризового управління персоналом сільськогосподарських підприємств як всебічну, детально сплановану діяльність, яка спирається на систему науково обґрунтованих принципів, досвідченість та інтуїцію менеджерів;

набули подальшого розвитку:

- економічні основи активізації трудової діяльності персоналу сільськогосподарських підприємств через розвиток їх інноваційної діяльності, впровадження сучасних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва, розвиток інноваційного мислення працівників, широке використання мотиваторів високопродуктивної праці;

- методичні основи дослідження взаємозв'язку між рівнем продуктивності праці та розміром її оплати на основі використання методів кореляційно-регресійного аналізу за згрупованими даними.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані напрями вдосконалення процесу формування та задіяння персоналу сільськогосподарських підприємств можуть використовувати регіональні органі управління для розробки стратегії розвитку сільського ринку праці. Практичну цінність мають запропоновані методи прогнозування чисельності персоналу, продуктивності та оплати праці.

Результати дисертаційного дослідження схвалені та використані при розробці та реалізації заходів щодо покращення формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств Головним управлінням агро промислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 09-05/22-9 від 13.04.2010 р.), управлінням агропромислового розвитку Золочівської районної державної адміністрації (довідка № 954 від 31.03.2010 р.).

Теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Львівського національного аграрного університету під час проведення практичних і лабораторних занять із дисциплін „Статистика” та „Економічний аналіз” (довідка № 01-28-01/2 від 15.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Результати наукових досліджень належать особисто автору.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і були обговорені на Міжнародному науково-практичному форумі “Економічні, екологічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів” (Львів, 2007 р.), міжнародних науково-практичних конференціях “Аграрна наука - виробництву” (Біла Церква, 2006 р.), “Проблеми і перспективи функціонування інноваційної системи держави в умовах глобалізації” (Луцьк, 2007 р.), “Обліково-аналітичне забезпечення розвитку сільського господарства і села” (Львів, 2008 р.) “Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика” (Луцьк, 2009 р.), міжвузівській студентсько-аспірантській конференції “Перспективні напрямки реформування фінансової системи України” (Львів, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 10 наукових працях, з яких 4 - у наукових фахових виданнях, 6 - у матеріалах конференцій Загальний обсяг публікацій складає 2,1 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 215 сторінок, у тому числі 183 сторінки основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (179 найменувань) та 8 додатків обсягом 16 сторінок. Робота ілюстрована 31 рисунком та містить 44 таблиці.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання. Відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи дослідження формування та використання персоналу сільськогосподарських підприємств” - узагальнено теоретичні засади дослідження персоналу сільськогосподарських підприємств, узагальнено соціально-економічні основи його формування та використання, розкрито особливості методики дослідження.

В економічній науці постійно відбуваються трансформації поглядів на роль людини в економічному зростанні. Так виникли поняття “людські ресурси”, “людський чинник”, “людський капітал”. Серед них особливо популярним у різних країнах стало поняття “людський капітал”, яке тлумачить висококваліфіковану робочу силу як капітал, створений завдяки інвестиціям в людину (освіту, науку, охорону здоров'я). Але не можна капіталізувати всі фізичні і духовні якості людини, а отже поняття людського капіталу є теж відносне, хоча і продиктоване глибинними процесами, що відбуваються в сучасній цивілізації. На рівні окремого виду економічної діяльності та підприємства у якості категоріального апарату частіше використовуються поняття “кадри” та “персонал”. Однак на даний час вони розглядаються без їх прив'язки до інших категорій. Багато авторів свого часу ототожнювали ці категорії з поняттям “трудові ресурси”. На сьогодні ще немає єдиного тлумачення їх суті. Значною мірою це спричинене широким використанням даних понять у різних сферах науки і практики: економіці, управлінні, праві тощо.

Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх по відношенню до підприємства (характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо) чинників. Персонал як сукупність працівників підприємства є співвідношенням різних демографічних, соціальних, функціональних, професійних та інших характеристик груп працівників та відносин між ними. Цей набір повинен визначатися сформованими цілями підприємства та забезпечувати відображення всього змісту категорії “персонал”. Виходячи з цього пропонується така структура складових персоналу підприємства, спроектованих на компоненти трудового потенціалу окремого працівника.

Аналіз персоналу сільськогосподарських підприємств майже не відрізняється від інших галузей національної економіки, проте він має деякі особливості, обумовлені специфікою цієї галузі. На його сучасний стан, формування і використання важливий вплив має специфіка сільської території, природа соціально-економічних рис села, зокрема, специфіка зайнятості сільського населення. Особливість і місце сільської місцевості в суспільній структурі полягає в тому, що сільська сфера історично сформувалася переважно, як аграрна. У зв'язку з цим специфіка теоретичних і прикладних аспектів дослідження персоналу сільськогосподарських підприємств полягає в тому, що при їх проведенні слід враховувати своєрідні риси умов відтворення робочої сили в сільському господарстві. Зокрема до уваги необхідно брати таке: домінування сільськогосподарського виробництва як основної сфери зайнятості на селі; сезонність сільськогосподарських робіт; низький рівень розвитку в сільському господарстві виробничих і невиробничих галузей і відмінності у спів відношенні між ними; низькі якісні характеристики сфер прикладання праці на селі (низькі показники продуктивності, ефективності, фондо-, енерго- і електроозброєності праці); сільська сфера зайнятості відрізняється від міської вужчим набором фахів, за якими можуть бути використані працівники; в сільській місцевості вужче коло посад і фахів усередині підприємств і обмежене число самих підприємств і організацій; сільські працівники не мають достатніх можливостей для переривання праці взагалі і з метою службового росту, відповідно, тут недостатні чи майже відсутні умови для виробничого росту; у сільській місцевості умови праці і життя сімей тісно пов'язані, як правило, з одним господарством і з результатами його діяльності, рівнем його економічного розвитку, що значно зменшує можливості маневрування персоналу; при нинішній структурі видів праці в сільському господарстві гостро постає проблема використання жіночої праці на селі, тому що на багатьох сільськогосподарських роботах, у тому числі і механізованих, умови праці несприятливі для жінок; у сільській місцевості недостатньо розвинута соціальна інфраструктура.

Для характеристики та оцінки персоналу сільськогосподарських підприємств необхідна своя, особлива система досліджень процесу його відтворення, яка дозволяла б всебічно й комплексно проаналізувати і вийти на об'єктивну його оцінку, впливати на його реальні й потенційні можливості. У вирішенні цих проблем необхідний системний підхід, який би передбачав дослідження проблем формування та використання персоналу в тісному поєднанні з розвитком виробництва, вдосконаленням суспільних відносин та змінами в системі господарювання, організації та управління.

Структура організаційно-економічного механізму відтворення персоналу підприємства є агрегованою моделлю-схемою, яка складається з трьох підсистем: формування, розподілу та використання персоналу. Відтворення трудового потенціалу здійснюється у певному соціально-економічному середовищі, складовими якого, поряд з іншим, є суб'єкти ринкових відносин: держава, підприємства, громадські і некомерційні організації та домогосподарства.

Основними наслідками реформування в аграрній сфері, які негативно вплинули на процеси відтворення персоналу наступні: деформація структури виробництва; низька ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств; деформація цінових пропорцій на сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні ресурси, які споживаються в аграрному секторі; нераціональне використання земельних ресурсів; критична зношеність основних виробничих фондів; недосконалість механізмів інвестиційного забезпечення; відсутність реформування у соціальній сфері села.

У другому розділі - “Оцінка сучасних тенденцій у формуванні та використанні персоналу сільськогосподарських підприємств” - розкрито демографічні аспекти формування персоналу сільськогосподарських підприємств, проведено оцінку чисельності зайнятих в сільському господарстві та персоналу, величини і динаміки оплати праці, зроблено аналіз продуктивності праці.

Демографічною основою формування персоналу сільськогосподарських підприємств є сільське населення. Станом на 1 січня 2009 р. питома вага працездатних в загальній чисельності сільського населення Львівської області складала 57,2%. Частка сільських жителів у старшому від працездатного віці загалом у сільській місцевості у 2009 р. складала 24,2%.

Слід відзначити несприятливість демографічної ситуації в сільській місцевості Львівської області порівняно з іншими регіонами для формування необхідної кількості та якості персоналу сільськогосподарських підприємств. В окремих адміністративних районах вже в найближчій перспективі може скластися настільки значне її погіршення, що може призвести до виникнення значних проблем у цій сфері. Задля виділення адміністративних регіонів області з типовою динамікою розвитку демографічної ситуації в сільській місцевості нами проведено їх групування, результати якого наведено в табл.1.

Таблиця 1. Динаміка кількості сільського населення у виділених групах адміністративних районів Львівської області

Група районів за особливостями загальної соціально-економічної ситуації	Кількість районів у групі	Кількість сільського населення, тис. осіб	2009 р. до 1989 р., %
		1989 р.	2009 р.
І - зі значним впливом міст на сільський спосіб життя	8	553,0	526,8	95,3
ІІ - з високим рівнем автономізації сільського способу життя	10	479,2	402,5	84,0
ІІІ - гірські райони	2	85,0	76,4	89,9
Разом або в середньому	20	1117,2	1005,7	90,0

формування персонал сільськогосподарський підприємство

Темпи скорочення чисельності сільського населення у другій групі значно випереджають аналогічні в першій і третій групах. За двадцять років чисельність сільських жителів у адміністративних районах другої групи, до якої ввійшли переважно віддалені від великих міст райони, скоротилася на 16,0%, що слід вважати украй негативним чинником для формування персоналу сільськогосподарських підприємств. При збереженні аналогічних темпів на перспективу сільськогосподарські підприємства у виділених районах матимуть значні проблеми із забезпеченням кваліфікованими кадрами.

Скорочення чисельності населення у Львівській області справляє безпосередній вплив на динаміку чисельності його економічно активної частини - населення віком 17-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг. Протягом 2000-2008 рр. чисельність економічно активного населення області зменшилася з 1249,5 до 1182,2 тис. осіб. Рівень економічної активності сільського населення значно вищий порівняно з аналогічним показником міського населення. У 2008 р. питома вага економічно активного населення в загальній чисельності населення в міських поселеннях складала 60,5%, а в сільській місцевості - 64,9%. Вирішальний вплив на величину даного показника має зайнятість сільських жителів в особистому селянському господарстві. У 2008 р. із загальної чисельності зайнятих сільських жителів Львівської області (425,6 тис. осіб) приблизно кожен третій був зайнятим виключно в особистому селянському господарстві.

Упродовж 2000-2008 рр. середньорічна чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві в сільськогосподарських підприємствах зменшилася з 52290 до 9187 осіб, тобто у шість разів. Вона неухильно скорочувалася, незважаючи на нарощування обсягів виробництва продукції сільського господарства. Це засвідчує раціональніше розміщення працівників на робочих місцях. Однією з ключових проблем залишається проблема низької привабливості праці в сільському господарстві, що справляє негативний вплив на якісні показники забезпечення персоналом сільськогосподарських підприємств.

У зв'язку з низьким рівнем заробітної плати персоналу сільськогосподарських підприємств викривленою виявляється структура витрат на виробництво продукції сільського господарства. При економічно доцільній питомій вазі витрат на оплату праці у структурі витрат виробництва на рівні 25-30% у 2008 р. вона складала 9,6%, знизившись порівняно з 2000 р. на 4,3 пункту.

Ефективність використання персоналу сільськогосподарських підприємств характеризують насамперед показники продуктивності праці, які дозволяють визначити обсяги виробництва продукції на одиницю робочого часу чи на одного працівника. Продуктивність праці характеризує умови розвитку економіки, величину доходів населення, загальний рівень економічного розвитку країни. Виробництво валової продукції з розрахунку на одного працівника протягом 2000-2008 рр. зросло з 6,99 до 101,63 тис. грн, тобто в 14,5 разів. Чотирнадцятиразове зростання продуктивності праці впродовж восьми років можна вважати видатним показником. Це означає, що відбулися кардинальні зміни у використанні персоналу сільськогосподарських підприємств. Вони знайшли своє вираження у впровадженні елементів наукової організації праці, скороченні управлінського персоналу тощо. Зросла питома вага продукції сільського господарства, виробленої за сучасними технологіями. Основою для цього стали зміни у відносинах власності, реалізація приватної ініціативи, приватного підприємницького інтересу.

Між продуктивністю праці та величиною її оплати за стабільних соціально-економічних умов у країні повинен би проявлятися тісний прямий взаємозв'язок. З метою виявлення його наявності у процесі дисертаційного дослідження проведено групування даних в розрізі адміністративних районів Львівської області, результати якого наведено в табл. 2. Встановлено, що між величинами двох показників немає взаємозв'язку - зростання продуктивності праці від нижчої до вищої груп районів не призвело до підвищення її оплати. У третій групі сільськогосподарських підприємств адміністративних районів, в якій виробництво валової продукції з розрахунку на одного працівника було найвищим, величина середньомісячної заробітної плати у 2008 р. була нижчою, ніж у першій групі.

Таблиця 2. Взаємозв'язок між продуктивністю праці та розміром середньомісячної зарплати в сільськогосподарських підприємствах адміністративних районів Львівської області, 2008 рік

Група районів за вартістю валової продукції на одного працівника, тис. грн	Кількість районів у групі	Вироблено валової продукції на 1 працівника, тис. грн	Середньомісячна зарплата, грн
І -до 80,0	6	55,9	895
ІІ - 80,1 - 160,0	6	124,2	1111
ІІІ - 160,1 і більше	6	217,1	879
Разом і в середньому	18	101,6	1066

Така ситуація є парадоксальною, вона суперечить логіці економічної поведінки суб'єктів господарювання. Однак при цьому слід враховувати не завжди достатній рівень достовірності результатів аналізу на матеріалах, згрупованих в розрізі адміністративних районів. Тому необхідно проводити аналіз продуктивності праці та її оплати на матеріалах сільськогосподарських підприємств, яких у Львівській області у 2008 р. налічувалося 225 - таких, які подавали в Головне управління статистики форму 50-сг.

З метою проведення дослідження по всій сукупності сільськогосподарських підприємств Львівської області відібрано такі показники: обсяг виручки (доходу) від реалізації продукції сільського господарства в поточних цінах, тис. грн.; обсяг одержаного прибутку від реалізації продукції сільського господарства, тис. грн; рівень рентабельності від реалізації продукції сільського господарства, %; чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, осіб; обсяг загальних витрат на оплату праці в рослинництві та тваринництві, млн. грн.; загальні витрати на оплату праці в рослинництві і тваринництві з розрахунку на 1 грн. виручки від реалізації продукції сільського господарства, грн.; середньомісячна оплата праці, грн.; виручка від реалізації продукції сільського господарства з розрахунку на 1 працівника, зайнятого в сільському господарстві, тис. грн.

Останній показник визначався як показник продуктивності праці, який можна розрахувати за даними форми 50-сг. Рекомендований більшістю вчених показник продуктивності праці як відношення вартості виробленої валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2005 року з розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого в сільському господарстві, визначити неможливо у зв'язку з відсутністю даних про вартість валової продукції в порівнянних цінах.

У результаті групування встановлено наявність таких тенденцій: 1. Зростання продуктивності праці призводить до підвищення заробітної плати. 2. Чітко вираженим є зростання продуктивності праці в більших за розмірами сільськогосподарських підприємствах. 3. Зі зростанням продуктивності праці, розмірів підприємства знижується питома вага витрат на оплату праці у структурі собівартості продукції сільського господарства.

На основі проведеного групування можна зробити висновок, що великі та середні за розмірами сільськогосподарські підприємства Львівської області мають значно кращі можливості для досягнення високих показників ефективності використання персоналу. У них вищий рівень менеджменту, краща організація праці. Тому необхідним стає створення в сільському господарстві такого організаційно-економічного механізму, який сприяв би концентрації виробництва в сільськогосподарських підприємствах.

Одночасно зі статистичними групуваннями проводився кореляційно-регресійний аналіз відібраних даних. Зокрема, розраховувалася величина коефіцієнта кореляції між рівнем продуктивності праці та величиною середньомісячної заробітної плати та деякими іншими показниками. Розрахунки проводилися по всій сукупності сільськогосподарських підприємств, а також по кожній з п'яти виділених груп. Між показниками продуктивності праці та величиною оплати праці на 1 грн. виручки по всій сукупності підприємств існує обернений взаємозв'язок середньої тісноти (коефіцієнт кореляції -0,51).

У третьому розділі - “Шляхи покращання використання персоналу сільськогосподарських підприємств” - визначено перспективні параметри чисельності персоналу сільськогосподарських підприємств та продуктивності праці, розроблено напрями активізації трудової діяльності персоналу сільськогосподарських підприємств через розвиток їх інноваційної діяльності, обґрунтовано шляхи підвищення ефективності використання персоналу в умовах антикризового управління підприємством.

Характерною рисою періоду з 2000 р. до 2008 р. була оптимізація чисельності персоналу сільськогосподарських підприємств за рахунок вивільнення тих працівників, які свого часу працювали в колишніх колгоспах і радгоспах, але внаслідок раціоналізації робочих місць новими власниками їхні робочі руки стали непотрібними. Очевидно, в основі значного підвищення продуктивності праці лежала саме оптимізація робочих місць як екстенсивний чинник. На нашу думку, подальше скорочення чисельності вже наявного персоналу сільськогосподарських підприємств буде мінімальним, причому відбуватиметься воно за рахунок інтенсивних чинників: зростання рівня технічної озброєності, підвищення рівня мотивації працівників на основі матеріального стимулювання.

Для розрахунку перспективних параметрів забезпечення сільськогосподарських підприємств персоналом необхідно попередньо спрогнозувати обсяги виробництва валової продукції та рівень продуктивності праці. В дисертації робиться висновок, що найбільш імовірно обсяг виробництва валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств в середньостроковій перспективі зростатимуть мінімальними темпами. Якщо вони залишаться такими ж, як і впродовж 2000-2008 рр., то до 2015 р. цей показник досягне 4600 млн грн. Що ж стосується питомої ваги сільськогосподарських підприємств у загальному обсязі виробництва, то вона може змінюватися за трьома сценаріями: оптимістичним, песимістичним і найбільш імовірним.

Песимістичний сценарій розвитку сільськогосподарських підприємств ймовірний в тому разі, коли у країні найближчим часом не вдасться подолати фінансову кризу, і темпи скорочення обсягів виробництва валового національного продукту, співмірні з 2008 р., зберігатимуться впродовж кількох років. У такому разі відбудеться значне погіршення умов розвитку сільськогосподарських підприємств у зв'язку зі зниженням платоспроможності населення, згортанням програм державної підтримки сільськогосподарського виробництва. Розрахунки показують, що питома вага останніх у виробництві продукції в усіх категоріях господарств скоротиться до 15%, а виробництво продукції в особистих селянських господарствах знову зростатиме.

За найбільш імовірним сценарієм уряду країни вдасться подолати наслідки світової фінансової кризи вже у 2010 р. Однак при цьому все ж відбудеться певне зниження рівня платоспроможності населення. Темпи зростання питомої ваги сільськогосподарських підприємств у виробництві валової продукції у всіх категоріях господарств будуть знижені удвічі порівняно з 2000-2008 рр. і до 2015 р. їх частка складатиме 32%.

Прогнозування продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах є більш складним процесом порівняно з прогнозуванням обсягів виробництва продукції і вимагає проведення додаткових розрахунків. Слід зазначити, що для забезпечення внутрігалузевої і міжгалузевої конкурентоспроможності сільськогосподарські підприємства змушені дбати про підвищення продуктивності праці. Йдеться не лише про конкурентоспроможність їхньої продукції, але й про конкурентоспроможність підприємств як роботодавців. Якщо вони не зможуть забезпечити прийнятний рівень заробітної плати, вони не зможуть утримати працівників від переходу на інше місце праці. Для забезпечення принципу соціальної справедливості середня заробітна плата повинна складати 1500 грн. (дві з половиною мінімальних заробітних плати, як це прийнято в розвинутих країнах світу), а її частка у вартості товарної продукції - 10%. Грошова виручка від реалізації продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах повинна досягти 180 тис. грн на одного працівника, що на 45,8% більше від показника, досягнутого у 2008 р. У такому разі підприємство має змогу сплачувати своїм працівникам достойну для даних соціально-економічних умов заробітну плату і забезпечувати процес розширеного відтворення виробництва. Такого рівня продуктивності праці можна досягти лише за умови реалізації оптимістичного сценарію. При песимістичному сценарії він залишиться на досягнутому у 2008 р. рівні, а при найбільш імовірному складатиме 125,0 тис. грн.

Розрахунки показали, що для досягнення прогнозованого обсягу виробництва валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2005 р. при умові забезпечення відповідного рівня продуктивності праці чисельність персоналу сільськогосподарських підприємств на 2015 р. передбачається в такій кількості: за оптимістичним сценарієм - 13045 осіб, за песимістичним - 6348, за найбільш імовірним 11392 особи. Прогнозні показники за найімовірнішим сценарієм наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Прогнозні показники забезпечення сільськогосподарських підприємств персоналом (за найбільш імовірним сценарієм), 2015 рік

Район	Вартість валової продукції, млн грн	Середньорічна чисельність працівників, осіб	Вироблено валової продукції на одного працівника, тис. грн
Бродівський	106,0	1347	78,7
Буський	114,0	866	131,6
Городоцький	52,0	140	371,4
Дрогобицький	49,6	786	63,1
Жидачівський	99,4	455	218,5
Жовківський	100,2	1002	100,0
Золочівський	25,9	800	32,3
Кам'янка-Бузький	82,1	461	178,1
Миколаївський	69,3	346	200,3
Мостиський	13,3	276	48,2
Перемишлянський	26,0	140	185,7
Пустомитівський	161,1	1129	142,7
Радехівський	64,1	602	106,5
Самбірський	74,2	409	181,4
Сокальський	188,0	1980	94,9
Старосамбірський	7,0	33	212,2
Стрийський	120,7	385	313,5
Яворівський	71,1	235	302,6
Всього по області	1424,0	11392	125,0

Прогнозна чисельність персоналу сільськогосподарських підприємств є незначною порівняно із загальною чисельністю сільського населення у працездатному віці. У 2015 р. його питома вага становитиме 2,0%, тому в керівників підприємств не повинно виникати проблем з наймом працівників. Однак певні проблеми можуть виникнути за умови реалізації оптимістичного сценарію, оскільки він передбачає значне збільшення чисельності персоналу.

Досягнення стратегічних позицій сільськогосподарських підприємств значною мірою обумовлюється правильно обраною інноваційною стратегією та кадровою політикою. Для формування кадрів інноваційного типу необхідно забезпечити підвищення освітньо-професійного рівня сільського населення, розвитку та нагромадження значного людського капіталу; комплексне формування інноваційно значущих рис персоналу; підвищення рівня інноваційної активності працюючих та формування здатності реалізувати свій інноваційний потенціал. Ефективне використання персоналу інноваційного типу потребує запровадження інноваційного менеджменту, удосконалення системи мотивації інноваційної діяльності, захисту прав інтелектуальної власності.

В умовах світової фінансової кризи особливої ваги набувають принципи антикризового управління в сільськогосподарських підприємствах. Воно містить спеціальні методи регулювання трудових відносин підприємств, кадрову політику, особливі методи управління персоналом, керівництво та формування нової команди, підготовку фахівців з кризового менеджменту, формування та планування потреби у персоналі підприємства тощо. Можемо сформулювати такий перелік пріоритетів та завдань антикризового управління персоналом аграрних підприємств (рис. 1):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Пріоритети та завдання антикризового управління персоналом для аграрних підприємств

В умовах жорсткої конкуренції, завершального етапу трансформації економіки та необхідності застосування постулатів антикризового управління важливим є формування організаційної структури, для якої характерною буде стійкість, маневреність, гнучкість, оптимальність, ефективність. Визначення основних джерел і підбір трудових ресурсів на підприємство передбачає проведення кадрового маркетингу на основі прогнозних даних про потребу в кадрах та комплексу якостей, якими вони повинні володіти.

Основні чинники, які впливають на потребу у персоналі можна розділити за формами прояву; за тривалістю дії; за строками можливого використання; за організаційно-господарчими рівнями (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Чинники, які слід врахувати при визначенні потреби підприємства у персоналі

Діяльність будь-якого суб'єкта господарювання, як правило, спрямована не тільки на його поточне функціонування, але й на перспективу. Саме з огляду на неї розробляється стратегія подальшого розвитку. Особливо велику роль відіграє стратегічне планування в сучасних нестабільних умовах господарювання, спричинених переходом економіки України до ринкових відносин, які передбачають, що кожен суб'єкт підприємницької діяльності сам відповідає за прийняті рішення. Тому велика увага приділяється правильності вибору її перспективних напрямів, одним із яких може бути “відтворення системи робочих місць”.

Процеси відтворення системи робочих місць визначають масштаби та організаційно-технічні параметри сфери докладання праці, відповідно, визначають потенціал економіки щодо забезпечення зайнятості населення.

Політика зайнятості має ґрунтуватись на розумінні закономірностей відтворення системи робочих місць всіх рівнів (від підприємства до національної економіки), на моделюванні залежностей, що опосередковують зв'язки між процесами створення (виведення) робочих місць, змінами параметрів їх використання і рівнем повноти та ефективності зайнятості.

Висновки

У дисертації теоретично узагальнено й по-новому виконано важливе наукове завдання щодо покращання формування й за діяння персоналу сільськогосподарських підприємств, що повинно призвести до підвищення ефективності його використання. Проведене дослідження дозволило сформувати такі висновки теоретичного, методичного і прикладного характеру:

1. Основним видом ресурсів сільськогосподарських підприємств є людська праця. Для характеристики кількості зайнятих у сільському господарстві працівників використовують такі категорії, як “трудовий потенціал”, “трудові ресурси”, “кадри”, “персонал” та ін. У дисертаційній роботі персонал сільськогосподарського підприємства трактується як особовий склад (або його частина) підприємства, який поділяється за ознакою виконуваної роботи, і є сукупністю людей, які утворюють організацію і перебувають з нею у трудових відносинах на підставі індивідуальних трудових договорів і зайняті суспільно корисною діяльністю. Персонал сільськогосподарського підприємства формується під впливом зовнішніх щодо підприємства (регіональні особливості демографічної ситуації, ринку праці, юридичні та моральні норми людського співжиття) і внутрішніх (обсяг і структура виробництва, особливості організації та управління, характер використовуваних технологій) чинників.

2. Процес відтворення персоналу сільськогосподарських підприємств охоплює стадії формування, розподілу і використання. Демографічною основою його формування є сільське населення. Механізмом розподілу економічно активних сільських жителів між регіонами, видами економічної діяльності та підприємствами є ринок праці. Через механізми зайнятості частина трудового потенціалу села перетворюється в персонал сільськогосподарських підприємств. Відбір працівників відбувається на основі їх кваліфікації, особистих вподобань і об'єктивної оцінки їх індивідуальних якостей з боку керівників підприємств.

3. Упродовж 1989-2009 рр. відбулося значне погіршення демографічної ситуації в сільській місцевості Львівської області. Кількість сільських жителів зменшилася з 1117,2 до 1005,7 тис. осіб, тобто на 10,0%. Питома вага сільського населення у працездатному віці у 2008 р. складала 57,2%, що на 3,7 пункта менше, ніж у міських поселеннях. Смертність сільських жителів переважає народжуваність протягом п'ятнадцяти останніх років. Особливо складна демографічна ситуація склалася в Жидачівському і Перемишлянському районах. У приміській зоні великих і середніх міст демографічна ситуація сприятливіша. Однак вона не настільки складна, щоб стати суттєвою перепоною для формування персоналу сільськогосподарських підприємств.

4. Сільське господарство є основною сферою зайнятості сільського населення. Упродовж 2000-2008 рр. загальна кількість зайнятих у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві; рибальстві та рибництві зменшилася з 253,8 до 177,3 тис. осіб, з них лише 26,4 тис. осіб у 2008 р. працювали за наймом. Інші 150,9 тис. осіб були зайнятими в особистих селянських господарствах. Середньорічна кількість персоналу сільськогосподарських підприємств за 2000-2008рр. скоротилася з 52290 до 9187 осіб. Рівень освіти штатних працівників значно нижчий порівняно з іншими сферами економіки.

5. Середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві, мисливстві та пов'язаних з ними послугах протягом 2000-2008 рр. зросла з 66,13 до 1065,73 грн. Сягнувши свого максимуму у серпні 2008 р., заробітна плата персоналу сільськогосподарських підприємств у результаті світової фінансової кризи в подальшому знижувалася. Зарплату, меншу від мінімальної, у грудні 2008 р. отримували 20,8% працівників, що у 2,5 раза більше від середнього показника по всій економіці області. Негативними ознаками ситуації з оплатою праці персоналу сільськогосподарських підприємств є занадто висока питома вага фонду основної зарплати (84,6%) і занадто низька - у собівартості продукції рослинництва і тваринництва (9,6%).

6. Виробництво валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2005 р. з розрахунку на одного середньорічного працівника в сільськогосподарських підприємствах Львівської області протягом 2000-2008 рр. зросло з 6,99 до 101,63 тис. грн. Фондоозброєність праці за цей час зросла лише утричі. В основі чотирнадцятиразового підвищення продуктивності праці лежить покращення її організації, краще стимулювання та зростання інтенсивності праці. Вищих показників продуктивності праці та її оплати досягають більші за розмірами сільськогосподарські підприємства. Їм легше оптимізувати процес використання персоналу. Статистичні групування та кореляційно-регресійний аналіз даних річних звітів 225 сільськогосподарських підприємств області показав наявність взаємозв'язку між рівнем продуктивності праці та її оплати.

7. Основою для прогнозування чисельності персоналу сільськогосподарських підприємств є оцінка перспективних обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та рівня продуктивності праці. У дисертації прогноз виробництва валової продукції проводився з використанням його тренду в минулі роки в усіх категоріях господарств і тренду питомої ваги сільськогосподарських підприємств у загальному обсязі виробництва. Необхідний рівень продуктивності праці розраховували таким чином, щоби в разі його досягнення можна було забезпечити порівнянний з іншими сферами економіки розмір заробітної плати. Розрахунки проводилися за оптимістичним, песимістичним і найімовірнішим сценарієм. До 2015 р. кількість персоналу сільськогосподарських підприємств зросте до 11392 осіб.

8. Досягнення стратегічних цілей сільськогосподарських підприємств значною мірою зумовлюють правильно обрані інноваційна стратегія і кадрова політика. Формування якісного персоналу задля інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств можливе лише за умови вдосконалення аграрної політики держави. В сільськогосподарських підприємствах зусилля слід спрямувати на підвищення освітньо-професійного рівня працівників, формування у них креативних рис, розвиток та нагромадження якісного людського капіталу, комплексне формування інноваційно значущих рис персоналу; підвищення рівня інноваційної активності працюючих та формування здатності реалізувати свій інноваційний потенціал в ринкових умовах. Основна увага менеджменту персоналу інноваційно орієнтованих підприємств має зосереджуватися на розвитку та постійному використанні його творчого потенціалу.

9. Однією з характерних рис сучасної економіки є тривала світова фінансова криза, яка має безпосередній вплив на соціально-економічні умови розвитку сільськогосподарських підприємств. В дисертації сформульовано пріоритети та завдання антикризового управління персоналом сільськогосподарських підприємств. Одним із найважливіших моментів попередження кризових ситуацій щодо використання персоналу в сільськогосподарських підприємствах є планомірне вживання заходів, спрямованих на усунення невідповідності між фактичним і необхідним складом персоналу за рівнем освіти та професійної підготовки.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Малецька О. І. Особливості формування і використання трудового потенціалу села в сучасних умовах / О. І. Малецька // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету : економіка. - 2007. - №65. - С. 252-258.

2. Малецька О. І. Використання трудового потенціалу села / О. І. Малецька // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2007. - №14 (2). - С. 255-259.

3. Малецька О. І. Теоретичні засади дослідження персоналу сільськогосподарських підприємств / О. І. Малецька // Наукові записки. Національний університет “Острозька академія” : економіка. - Вип. 12. - Острог, 2009. - С. 66-71.

4. Малецька О.І. Взаємозв'язок між продуктивністю праці та її оплатою в сільськогосподарських підприємствах / О. І. Малецька // Економіка : проблеми теорії та практики. - Вип. 258. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ, 2009. -С. 252-258.

5. Малецька О.І. Особливості використання трудового потенціалу в сільській місцевості гірської зони Карпат / О.І. Малецька // Аграрна наука - виробництву : матеріали держ. наук.-практ. конф. - Біла Церква, 2006. - Ч.2. - С. 32.

6. Малецька О.І. Відтворення трудового потенціалу малих сіл в умовах трансформації аграрної економіки / О.І. Малецька // Перспективні напрямки реформування фінансової системи України : матеріали міжвуз. студ.-аспірант. конф. - Львів, 2006. - С. 154-157.

7. Малецька О.І. Відтворення трудового потенціалу села у Львівській області / О.І. Малецька // Матеріали всеукр. наук. конф. молодих вчених : економіка. - Умань, 2007. - Ч.2. - С. 89-91.

8. Малецька О.І. Трудові ресурси села та їх використання / О.І. Малецька // Проблеми і перспективи функціонування інноваційної системи держави в умовах глобалізації : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Луцьк, 2007. - С. 195-196.

9. Малецька О.І. Демографічна ситуація як чинник формування персоналу сільськогосподарських підприємств / О. І. Малецька // Обліково-аналітичне забезпечення розвитку сільського господарства села : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Львів, 2008. - С. 380-384.

10. Малецька О.І. Організаційні та управлінські аспекти формування та використання персоналу сільськогосподарських підприємств / О.І. Малецька // Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Луцьк : ВНУ ім. Л. Українки, 2009. - С. 109-110.

Анотація

Малецька О.І. Формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2010.

У дисертаційній роботі розглянуто та узагальнено наукові основи формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств. Визначено основні чинники його ефективності. Узагальнено методику дослідження процесу відтворення персоналу сільськогосподарських підприємств.

Проведено аналіз сучасного рівня і динаміки показників відтворення трудового потенціалу села, продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах. З використанням статистичних групувань і кореляційно-регресійного аналізу визначено чинники ефективності використання персоналу. Окреслено перспективні параметри забезпечення сільськогосподарських підприємств персоналом. Розроблено пропозиції з удосконалення процесу формування і використання персоналу.

Ключові слова: персонал, кадри, сільське господарство, відтворення, ефективність, продуктивність праці, сільськогосподарське підприємство.

Аннотация

Малецкая О.И. Формирование и использование персонала сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2010.

В диссертационной работе рассмотрены и обобщены научные основы формирования и использования персонала сельскохозяйственных предприятий. Изложены теоретико-методологические основы исследования. Проведен анализ взглядов отечественных и зарубежных ученых на сущность труда и человеческого фактора в экономике. Определены основные отличительные черты персонала сельскохозяйственных предприятий. Выявлены основные факторы их эффективности.

Раскрыты организационные и управленческие аспекты формирования и использования персонала. Определены особенности экономических интересов и мотивации труда в сельскохозяйственных предприятиях.

Обобщена методика исследования процесса воспроизводства персонала сельскохозяйственных предприятий. Приводятся методические приемы прогнозных исследований процессов развития и использования персонала в сельском хозяйстве.

Отмечается, что демографической базой формирования персонала сельскохозяйственных предприятий является сельское население. Проведена оценка тенденций в численности сельского населения исследуемого региона, смертности и рождаемости, в частности в разрезе административных районов. В результате проведения статистических группировок установлены закономерности в изменении демографической ситуации в пригородных и отдаленных сельских районах. Осуществлен анализ экономической активности и занятости сельского населения, величины оплаты труда в сельском хозяйстве в сравнении с другими сферами экономики.

Проведен анализ современного уровня и динамики показателей использования трудового потенциала села, производительности труда в сельскохозяйственных предприятиях. Предлагается в качестве показателя производительности труда сельскохозяйственного персонала использовать величину объема стоимости реализованной продукции сельского хозяйства в расчете на одного среднегодового работника. С использованием статистических группировок и корреляционно-регрессионного анализа определены факторы эффективности использования персонала. Установлено, что основным фактором есть размеры предприятий, поскольку большие предприятия могут использовать преимущества по рационализации рабочих мест и интенсификации труда.

Очерчены перспективные параметры обеспечения сельскохозяйственных предприятий персоналом. Рассчитаны прогнозные показатели объемов производства продукции сельского хозяйства в сельскохозяйственных предприятиях, производительности труда и его оплаты в целом по области и по административным районам. Перспективные параметры использования персонала рассчитаны по трем вероятным сценариям развития производства в сельскохозяйственных предприятиях: пессимистическом, оптимистическом и наиболее вероятном.

Разработаны предложения по совершенствованию процесса фор мирования и использования персонала. Обоснованы направления активизации трудовой деятельности персонала сельскохозяйственных предприятий через развитие их инновационной деятельности. Для повышения эффективности использования персонала сельскохозяйственных предприятий в условиях мирового финансового кризиса разработаны предложения по совершенствованию антикризисного управления в предприятиях сельского хозяйства.

...