Управління розвитком конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

0

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

УДК 658.821:633.854.78

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Управління розвитком конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі

Спеціальність - 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (харчова промисловість)

Тюха Ірина Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті харчових технологій Міністерства освіти і науки України (м. Київ)

Науковий керівник: конкурентоспроможність олійний галузь

доктор економічних наук, доцент Федулова Ірина Валентинівна, Національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки України, професор кафедри менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Череп Алла Василівна, Запорізький національний університет Міністерства освіти і науки України, декан економічного факультету, завідувач кафедри фінансів і кредиту

кандидат економічних наук, доцент Репіч Тетяна Анатоліївна, Національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри маркетингу

Захист відбудеться «09» грудня 2010 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.01. в Національному університеті харчових технологій за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 68, ауд. А-544.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 68.

Автореферат розісланий «08» листопада 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.е.н., доцент В.М. Марченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Ускладнення умов конкуренції, в тому числі поширення недобросовісних методів конкурентної боротьби, її глобальний характер, набуття Україною членства у СОТ, кризові явища в економічній та соціальній сфері, прояв тенденцій монополізації більшості сегментів національного ринку, спричинили вихід більшості існуючих концепцій конкурентоспроможності за межі традиційних підходів, що викликало об'єктивну необхідність розробки нових наукових рекомендацій щодо управління розвитком конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів в нових реаліях, що і зумовило актуальність та важливість обраної теми дослідження.

Значний доробок у галузі дослідження теоретико-методологічних та прикладних аспектів конкурентних взаємовідносин належить відомим зарубіжним і вітчизняним науковцям: І. Ансоффу, К. Боумену, С. Брю, М. Дональду, Ф. Еджуорту, Б. Карлоффу, Дж. Кейнсу, Р. Кінгу, Ф. Котлеру, Ж. Ламбену, К. Макконнеллу, Дж. Міллю, М. Мескону, Ф. Найту, М. Портеру, Д. Рікардо, Дж. Робінсону, А. Сміту, А. Томпсону, П. Хайне, Ф. Енгельсу, К. Марксу. Розроблені концептуальні положення набули подальшого розвитку в працях Е. Азаряна, Г. Азоєва, В. Василенка, О. Віханського, Л. Довганя, І. Должанського, М. Книша, В. Марченко, І. Решетнікової, П. Саблука, Г. Скударя, Р. Фатхутдінова, С. Цухло, А. Юданова, та ін. Проблеми конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості вивчали Г. Антонюк, І. Білецька, Л. Гринів, О. Драган, Н. Педченко, О. Прус, І. Романенко, Т. Хворост, І. Чапко, О. Чернишова, А. Шепіцен, О. Школьний та інші.

Варіативність існуючих методичних підходів до управління конкурентоспроможністю підприємства, індивідуальні риси конкурентної боротьби певної галузі чи сегмента ринку, динамічний характер середовища функціонування господарюючих суб'єктів та необхідність утримання конкурентних переваг з метою збереження ринкових позицій, вимагає розробки нових теоретичних підходів, пов'язаних з питаннями управління розвитком конкурентоспроможності підприємств в умовах висококонкурентного середовища з перспективою формування ефективних шляхів розвитку конкурентоспроможності.

Особливого значення прикладні розробки в площині конкуренції та конкурентоспроможності набувають для підприємств олійно-жирової галузі в силу того, що вони експортоорієнтовані, а це вимагає орієнтації на більш жорсткі конкурентні умови.

Разом із цим, опрацювання за даною тематикою спеціалізованих джерел показало, що питання, пов'язані з управлінням розвитком конкурентоспроможністю підприємства, набувають особливої актуальності в умовах нестабільного зовнішнього середовища, тому потребують подальшого дослідження як у науковому, так і практичному аспектах.

Олійно-жирова галузь в Україні є потужною ланкою агропромислового комплексу. В основному підприємства цієї галузі орієнтовані на виробництво соняшникової олії і пов'язаних з нею продуктів. Оскільки у загальному обсязі виробництва олійних культур в Україні соняшник займає понад 90%, а в структурі посівних площ - не менше 10%. Наша країна входить в трійку лідерів світових виробників соняшнику.

Утримання достатнього рівня конкурентоспроможності в умовах відсутності прийнятних схем кредитування, планомірного зниження експортних ставок мита на насіння соняшника, що сприяє масовому вивезенню, перерозподілу українського ринку олійно-жирової продукції між великими інтегрованими холдингами, вимагає розробки адекватного інструментарію управління розвитком конкурентоспроможності діючих підприємств галузі.

Важливість та державна значимість питань управління розвитком конкурентоспроможності вітчизняних підприємств олійно-жирової галузі, їх актуальність зумовили вибір теми, мети, основних завдань, предмету і об'єкту дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного університету харчових технологій: «Удосконалення системи менеджменту на підприємствах харчової промисловості» (державний реєстраційний номер 0108U010781). Особисто автором в межах даного напряму було розроблено теоретико-методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємства та концептуальні засади щодо управління розвитком конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи виступає обґрунтування та розробка теоретико-методичних положень управління розвитком конкурентоспроможності підприємства в умовах мінливого конкурентного середовища та практичних рекомендацій щодо вибору шляхів розвитку конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі.

Досягнення поставленої мети зумовило постановку та вирішення наступних завдань:

- узагальнено теоретико-методичні засади конкурентоспроможності підприємства та проаналізовано норми чинного конкурентного законодавства;

- запропоновано життєциклічний підхід до процесу управління розвитком конкурентоспроможності підприємства;

- досліджено стан та тенденції розвитку олійно-жирової галузі України;

- проаналізовано конкурентну структуру ринку олійно-жирової галузі;

- визначено конкурентоспроможність провідних виробників галузі;

- запропоновано центричну концепцію управління розвитком конкурентоспроможності, яка базується на дослідженні основних детермінант з урахуванням їх взаємного впливу один на одного;

- розроблено методику оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства та здійснено її апробацію на підприємствах олійно-жирової галузі;

- запропоновано методичні підходи щодо вибору напрямів розвитку конкурентоспроможності підприємств та їх застосування для досліджуваних виробників олійно-жирової галузі.

Об'єктом дослідження виступають процеси управління розвитком конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні засади управління конкурентоспроможністю підприємств олійно-жирової галузі.

Методи дослідження. Досягнення поставленої мети було забезпечене за допомогою системи загальнонаукових та спеціальних методів дослідження.

Теоретичні узагальнення, дослідження існуючої термінології конкурентоспроможності, обґрунтування доцільності впровадження нових економічних категорій та розробка висновків здійснювалась інструментами абстрактно-логічного аналізу.

Вивчення стану та тенденцій розвитку вітчизняної олійно-жирової галузі та конкурентоспроможності діючих підприємств стало можливим в результаті використання інструментів системного аналізу та прийомів математичної статистики.

В процесі дослідження характерних ключових факторів успіху олійно-жирової галузі та їхньої значущості було використано метод експертних оцінок.

Метод статистично-економічних групувань застосовано для відображення стану та тенденцій на ринку олійно-жирової галузі.

Метод графічної інтерпретації знайшов широке застосування під час обробки статистичної інформації та її представлення у графічному вигляді.

Методи декомпозиції та структуризації було використано для формування методичних підходів до вибору шляхів розвитку конкурентоспроможності підприємства.

Зазначені підходи та методи дозволили оцінити параметри конкурентного середовища і на їх основі запропоновувати шляхи розвитку конкурентоспроможності функціонуючих суб'єктів.

Інформаційною базою проведеного дослідження виступають законодавчі та нормативні акти України, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, фінансова звітність та організаційно-методична документація членів асоціації «Укроліяпром», матеріали періодичних видань, наукових конференцій та мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні існуючих теоретико-методичних та прикладних аспектів управління конкурентоспроможністю підприємства. Особисто здобуті автором нові наукові положення, що виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

- запропоновано теоретико-методичний підхід дослідження конкурентоспроможності підприємства, котрий базується на центричній концепції конкурентоспроможності, що передбачає концентрацію зусиль підприємства у процесі управління розвитком конкурентоспроможності на трьох ключових напрямах: конкурентних силах, конкурентних перевагах та конкурентних стратегіях;

- запропоновано методику обґрунтування напрямів розвитку конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі, основна ідея якої полягає у визначенні шляхів розвитку конкурентоспроможності досліджуваного підприємства на основі аналізу інтенсивності галузевої конкуренції та рівня конкурентоспроможності підприємства.

удосконалено:

- підходи до формування понятійно-категорійного апарату: «конкуренція», «конкурентні переваги» «конкурентоспроможність підприємства», «конкурентна стратегія», «конкурентний менеджмент», «диференційна концентрація», «конкурентний базис», «запас конкурентної міцності»;

- методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства на основі визначення показника зміни рівня конкурентоспроможності, що дозволяє відстежити тенденції зростання/зниження конкурентоспроможності досліджуваного підприємства відносно групи основних конкурентів за досліджуваний період за системою показників, які найбільш повно характеризують ефективність роботи галузі;

набуло подальшого розвитку:

- теоретичні і методичні підходи до визначення факторів конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі в частині структурування їх за силою впливу на конкурентну позицію підприємства;

- методичні підходи до оцінки конкурентної структури ринку олійно-жирової галузі, що полягає у поєднанні інструментів традиційного аналізу з концептуальними положеннями теорії конкуренції М. Портера;

- методичні підходи до дослідження конкурентоспроможності підприємства, що дає можливість управляти її розвитком, беручи за основу комплекс управлінських дій характерний для певної стадії життєвого циклу конкурентоспроможності.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дисертаційного дослідження отримали схвалення провідних фахівців асоціації «Укроліяпром» та визнані такими, що можуть бути використані в практичній діяльності олійно-жирових підприємств (довідка № 15-07/268 від 21.06.2010 р.).

Окремі положення дисертаційної роботи визнані доцільними для використання на підприємствах олійно-жирової галузі, зокрема: ПАТ Вінницький олійно-жировий комбінат» (довідка № 30/940 від 13.09.2010 р.), АТЗТ «Харківський жировий комбінат» (довідка № 849 від 06.10.2010 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні таких дисциплін: «Стратегічний менеджмент», «Стратегічний маркетинг», «Міжнародна конкуренція», «Економічна ефективність ЗЕД», «Управління конкурентоспроможністю» (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи в навчальний процес НУХТ від 04.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, результати якої отримано особисто автором на основі вивчення, аналізу та узагальнення теоретичного і практичного матеріалу та викладено в одноосібних наукових працях. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, виконаним відповідно до поставленої мети та завдань.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на 11 наукових та науково-практичних конференціях:

- міжнародних : IV Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем : глобалізація, підприємства, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 9-10 жовтня 2003 р.); І міжнародна науково-практична конференція «Науковий потенціал світу? 2004», (Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р); ІХ міжнародна науково-практична конференція «Нові технології та технічні рішення в харчовій та переробній промисловості : сьогодення та перспективи» : (Київ, 17-19 жовтня 2005 р.); ІV міжнародна науково-практична конференція «Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку» : (Київ, 3-4 квітня 2008 р.); ІІІ міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» : (Дніпропетровськ, 29-30 жовтня 2008 р.); V міжнародна науково-практична конференція «Проблеми економіки підприємств в сучасних умовах» : (Київ, 19-20 березня 2009 р.); міжнародна науково-практична конференція «Розвиток АПК в сучасних умовах» : (Київ-Ялта, 15-20 вересня 2009 р.);

- всеукраїнських : Всеукраїнська науково-практична конференція «Організаційно-правові та фінансово-економічні проблеми адаптації підприємств АПК до ринкових умов господарювання та шляхи їх вирішення» (Київ, 19-20 травня 2005 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих учених «Участь молоді в розвитку суспільства України» : (Київ, 10 березня 2010 р.);

- вузівських : 69-а наукова конференція молодих учених, аспірантів і студентів «Розроблення, дослідження і створення продуктів функціонального харчування, обладнання та нових технологій для харчової і переробної промисловості» (Київ, 22-24 квітня 2003 р.); 76-а наукова конференція молодих учених, аспірантів і студентів «Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті» (Київ, 12-13 квітня 2010 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи опубліковано у 19 наукових працях, серед яких 9 статей, в тому числі 7 одноосібних, у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 4,32 др. арк., з яких особисто автору належить 4,07 др. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Структурно дисертаційна робота представлена вступом, трьома розділами, висновками, додатками та списком використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 266 сторінок комп'ютерного тексту. Основний текст дисертації викладено на 223 сторінках. Робота містить 29 ілюстрацій, 60 таблиць, 5 додатків на 22 сторінках, список літературних джерел із 232 найменувань на 23 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; сформовано мету, завдання; визначено об'єкт та предмет дослідження, а також наукові методи, що були застосовані у процесі написання роботи; окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, що підтверджено відомостями щодо апробації результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретико-методична сутність базових категорій конкурентоспроможності та їх оцінка» визначено економічну сутність конкуренції та її місце в управлінні розвитком конкурентоспроможності підприємств, визначено роль конкурентної структури ринку в системі оцінки й управління конкурентоспроможністю підприємства, досліджено існуючі методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства.

Дослідження теоретико-методичних засад конкурентоспроможності підприємства дозволило встановити, що поняття конкурентоспроможності тісно пов'язане з конкуренцією.

Поглиблене вивчення процесів конкуренції дозволило зробити висновок, що конкуренція стала динамічною основою успішної діяльності підприємства, стимулом безперервного пошуку засобів захисту та шляхів розвитку конкурентоспроможності підприємства на ринку.

Узагальнення автором представлених точок зору на сутність конкуренції дало можливість визначити конкуренцію як рушійну силу ринкової економіки, основний механізм формування господарських пропорцій, спрямований на створення найбільш сприятливих умов виробництва та збуту з метою максимального задоволення потреб споживачів, проявом якої є суперництво між окремими суб'єктами у будь-якій сфері діяльності, зацікавленими у досягненні своєї мети.

Опрацювання наукових підходів до формування базової термінології конкуренції виявило відсутність загальновизнаних термінів та сприяло розробці авторських визначень конкурентної переваги як позитивного результату від раціонального використання наукового, технічного та технологічного потенціалів підприємства, що сприяє успішному веденню конкурентної боротьби відповідно до конкурентної стратегії та забезпечує міцні позиції на ринку; конкурентоспроможності підприємства як узагальнюючого показника розвитку порівняльних переваг підприємства відносно інших конкурентів, що характеризує його діяльність, враховуючи фактори зовнішнього і внутрішнього середовища та конкурентної стратегії, котра передбачає втілення у поведінці підприємства всього комплексу заходів щодо створення та зміцнення стійких позицій на ринку, що дозволить отримати переваги над існуючими та потенційними конкурентами у визначеній сфері діяльності та призведе до досягнення кінцевої мети.

Проведене дослідження наукових публікацій показало, що оцінка конкурентної структури ринку здійснюється на основі аналізу кількості виробників на ринку та їх розміру, наявності вхідних та вихідних бар'єрів, типу пропонованого продукту, ступеня контролю над цінами, доступністю інформації.

Основним критерієм структуризації ринку у сучасній економічній теорії вважається показник інтенсивності конкуренції, який оцінюється коефіцієнтами концентрації виробництва, Херфіндаля-Хіршмана, ентропії, Лінда, Розенблюта, Джині, вертикальної інтеграції, індексами продуктової диверсифікованості, індексом Лернера та показниками варіації.

Огляд існуючих методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства показав, що переважна більшість розроблених методів спирається на всебічне висвітлення дії факторів зовнішнього чи внутрішнього середовища на функціонування організації, не даючи її комплексної кількісної оцінки. Жоден із них не розкриває глибини категорії, що вивчається, та в переважній більшості, характеризуються статичністю оцінки конкурентних позицій об'єкта дослідження у порівнянні з конкурентами. Загальним недоліком існуючих методів виступає неможливість їх адаптації до використання в умовах сучасної економіки.

Узагальнивши теоретичні підходи та точки зору науковців щодо оцінки та управління конкурентоспроможністю підприємства, було запропоновано в процесі управління її розвитком виходити зі стадії життєвого циклу конкурентоспроможності підприємства. Сутність концепції управління розвитком конкурентоспроможності підприємства полягає в тому, що розвиток конкурентоспроможності підприємства передбачає перехід з вихідного стану, у якому воно перебуває на момент проведення дослідження, у новий - бажаний стан. Перебуваючи достатньо тривалий період на одній стадії розвитку конкурентоспроможності, підприємство наражається на ризик стагнації, що призводить до поступової втрати конкурентних переваг та існуючих конкурентних позицій.

Запропоновано життєвий цикл конкурентоспроможності підприємства розглядати, як сукупність, що передбачає послідовне проходження п'яти етапів: фази формування конкурентоспроможності, продуктивної фази, результативної фази, фази поступової втрати конкурентних переваг та ретроградної фази. Переходи між етапами слід розглядати як кризи, що водночас виступають як небезпекою для діяльності підприємства, так і новими можливостями. У випадку успішного подолання кризи конкурентоспроможність підприємства переходить до нової фази свого розвитку, інакше можливим буде повернення підприємства на крок назад.

В роботі доведено, що визначення фази життєвого циклу конкурентоспроможності підприємства та власної частки ринку, дозволяє більш ефективно обирати напрями розвитку конкурентоспроможності та коригувати тактику конкурентного протистояння.

У другому розділі «Дослідження конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі» визначено стан та сучасні тенденції розвитку підприємств олійно-жирової галузі, здійснено аналіз конкурентної структури олійно-жирового ринку та оцінено конкурентоспроможність провідних підприємств галузі.

В результаті проведеного дослідження стану і тенденцій розвитку олійно-жирової галузі України було встановлено:

- виробництво олійно-жирової продукції в Україні здійснюється на більше ніж 30-ти спеціалізованих підприємствах великої та середньої потужності, а також на підприємствах малої потужності регіонального значення;

- конкурентоспроможність підприємств галузі визначається постійно зростаючим попитом на продукцію, розширенням виробничих потужностей, використанням новітніх технологій, експортним потенціалом та значними інвестиціями з боку світових агрохолдингів;

- найбільшими інтегрованими холдингами, які формують правила конкурентної гри в олійно-жировій галузі, визнано компанію «Cargill», «Кернел Груп» та компанію «Bunge».

Досліджено динаміку зростання посівних площ, валового збору, урожайності та рентабельності виробництва соняшнику у 2002-2009 рр., що дозволило зробити наступний висновок. Існуючий стан виробництва сировини для олійно-жирових комбінатів сприяє нарощуванню потужностей і вимагає впровадження новітніх технологій до її переробки.

Виробництво олії зосереджено в районах вирощування сировини. Згідно регіонального розподілу найбільші виробничі потужності представлено у степовому регіоні донецькою, запорізькою, кіровоградською, одеською областями, лісостеповому - вінницькою, київською, полтавською й харківською областями та на поліссі - чернігівською та Рівненською областями.

Внаслідок проведеного аналізу було встановлено, що найбільш поширеною олійною сировиною в Україні є соняшник, соя, ріпак, що забезпечує спеціалізацію переробних підприємств.

Аналіз виробництва рослинної олії дав можливість стверджувати, що за період 2002-2009 рр. відбулося зростання обсягів виробництва нерафінованої олії (у 2,74 рази у порівнянні з 2002 роком), фасованої олії (крім 2006, 2007 та 2009 років), що у порівнянні з 2002 роком, зросли на 50,54%.

Особливістю діяльності олійно-жирових підприємств є їх експортна орієнтованість. Дослідження споживчого ринку показало, що обсяг виробництва рослинної олії на 80-90% перевищує загальний попит на неї з боку внутрішніх споживачів. Крім того, було відмічено зростання попиту на світовому ринку через переорієнтацію у структурі споживання на олії та жири рослинного походження, в наслідок більш доступних цін та позитивної динаміки використання в усьому світі біодизельного пального на основі рослинних олій на фоні прогресуючого зростання цін на мінеральні енергоресурси та зменшення їх природних запасів.

Динаміка експортних операцій з рослинною олією мала позитивний характер з найбільшими темпами приросту у 2007 році внаслідок послаблення позицій основних конкурентів України (Аргентини та Росії) на світовому ринку. Варто зазначити, що позитивними були також темпи росту обсягів імпорту рослинної олії (пальмової, пальмоядрової та кокосової) за рахунок збільшення попиту з боку кондитерської, парфумерної, молочної галузей через її невисоку вартість.

Аналіз конкуренції на ринку олійно-жирової галузі показав існування нерівних умов виробництва та реалізації продукції окремими учасниками, та наявність стійких конкурентних переваг у тих підприємств, котрі володіють відомими торговельними марками.

Проведений аналіз інтенсивності конкуренції за індексом Херфіндаля-Хіршмана дозволив віднести ринок олійно-жирової галузі до олігополії. Мінімальне значення індексу було зафіксовано у 2008 році (Іh=0,056), а максимальне - у 2002 році (Іh= 0,087).

Крім того, основними чинниками загострення конкурентної ситуації в олійно-жировій галузі у 2002-2009 рр. було визнано: 1) наявність істотної різниці між попитом і пропозицією соняшникової олії на внутрішньому ринку; 2) залежність від умов трейдерів-нерезидентів при експорті олійно-жирової продукції.

Проведений аналіз факторів формування конкурентоспроможності підприємств (табл. 1) дозволив визначити напрям їх впливу при управлінні розвитком конкурентоспроможності підприємства.

Дослідження конкурентоспроможності провідних підприємств галузі методом побудови Матриці конкурентного профілю (табл. 2) та Методу багатокутних профілів показав, що у 2009 році найбільш конкурентоспроможним підприємством серед досліджуваних визнано ВАТ «Кіровоградолія» (Кк= 8,35), а найменш конкурентоспроможним - ВАТ Мелітопольський ОЕЗ (Кк=3,10).

Проведений аналіз конкурентоспроможності за методом порівняльних переваг дозволив стверджувати, що провідні позиції на ринку посідає компанія «Каргілл», холдинг «Кернел Груп», компанія «Bunge Україна», холдинг «Зерноторгова компанія Олсідз Україна», а також ЗАТ Пологівський ОЕЗ та ЗАТ Запорізький ОЖК.

У третьому розділі дисертації «Концептуальні підходи до управління розвитком конкурентоспроможності підприємства» на базі проведеного аналізу теоретичних доробок та стану окремих підприємств запропоновано модель управління розвитком конкурентоспроможності підприємства, параметричний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства, матричний підхід до системи прийняття управлінських рішень в управлінні розвитком конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі.

Концептуальний підхід, на якому побудована модель управління розвитком конкурентоспроможності підприємства полягає у концентрації зусиль підприємства в процесі управління розвитком конкурентоспроможності на трьох ключових напрямах: конкурентних силах, загальних конкурентних стратегіях та ключових факторах успіху.

Центричним показником розробленої моделі, тобто індикатором причинно-наслідкових зв'язків між її елементами виступає конкурентоспроможність підприємства, на формування та розвиток якої націлена дія головних елементів.

Таблиця 1 Фактори формування конкурентоспроможності олійно-екстракційних підприємств у 2009 р.

Підприємство	Використання виробничих потужностей, %	Частка давальницької сировини в обсязі переробки, %	Олійність насіння, %	Вихід олії, %	Темп росту обсягу виробництва, %	Частка фасованої олії, %	Витрати на 1 грн чистого доходу, грн./грн.	Фінансова залежність, коефіцієнт	Частка ринку, %
Дніпропетровський ОЕЗ	95,9	100	44,62	43,46	97,8	92,44	0,87	1,32	9,27
Стрілецький степ	118,7	100	42,87	40,64	93,2	31,55	0,89	10,1	1,56
Вовчанський ОЕЗ	92,7	100	44,61	43,12	156	0,71	0,83	2,06	6,86
Приколотнянський ОЕЗ	89,4	100	43,71	42,64	94,3	81,10	0,94	6,3	3,99
Пологівський ОЕЗ	106,1	74,3	42,93	42,7	103,2	19,94	0,82	3,65	9,11
Мелітопольський ОЕЗ	75	16	42,63	41,34	76,7	0,60	0,83	4,03	1,41
Славолія	68,4	36,8	44,9	43,66	66,7	0,82	0,77	3,19	4,06
Полтавський ОЕЗ	58,4	100	46,21	45,24	99	43,75	0,98	5,16	5,64
Кіровоградолія	98,1	98,2	45,7	44,78	99	18,35	0,88	1,58	9,47
Запорізький ОЖК	98,9	13,2	44,62	43,49	98,5	1,50	0,95	4,49	5,88

Розроблено автором на основі даних УкрНДІОЖ УААН

Таблиця 2 Матриця конкурентного профілю досліджуваних підприємств олійно-жирової галузі за 2009 р.

Фактор	Вагомість фактора	Дніпропетров-ський ОЕЗ	Стрілець-кий степ	Вовчансь-кий ОЕЗ	Приколотнян-ський ОЕЗ	Пологівсь-кий ОЕЗ	Мелітополь-ський ОЕЗ	Славолія	Полтавсь-кий ОЕЗ	Кіровоград олія	Запорізь-кий ОЖК
		Ранг	Заг. оцінка	Ранг	Заг. оцінка	Ранг	Заг. оцінка	Ранг	Заг. оцінка	Ранг	Заг. оцінка	Ранг	Заг. оцінка	Ранг	Заг. оцінка	Ранг	Заг. оцінка	Ранг	Заг. оцінка	Ранг	Заг. оцінка
Використання виробничих потужностей	0,17	6	1	10	1,7	5	0,9	4	0,68	9	1,5	3	0,5	2	0,3	1	0,17	7	1,19	8	1,36
Частка давальницької сировини в обсязі переробки	0,085	10	0,9	10	0,9	10	0,9	10	0,85	8	0,7	6	0,5	7	0,6	10	0,85	9	0,77	5	0,43
Олійність насіння	0,15	7	1,1	3	0,5	6	0,9	5	0,75	4	0,6	2	0,3	8	1,2	10	1,5	9	1,35	7	1,05
Вихід олії	0,12	7	0,8	1	0,1	5	0,6	3	0,36	4	0,5	2	0,2	8	1	10	1,2	9	1,08	6	0,72
Темп росту обсягу виробництва	0,065	6	0,4	4	0,3	10	0,7	5	0,33	9	0,6	3	0,2	2	0,1	8	0,52	8	0,52	7	0,46
Частка фасованої олії	0,045	10	0,5	7	0,3	2	0,1	9	0,41	6	0,3	1	0	3	0,1	8	0,36	5	0,23	4	0,18
Витрати на 1 грн чистого доходу	0,09	7	0,6	5	0,5	8	0,7	4	0,36	9	0,8	8	0,7	10	0,9	2	0,18	6	0,54	3	0,27
Фінансова залежність	0,075	10	0,8	1	0,1	8	0,6	2	0,15	6	0,5	5	0,4	7	0,5	3	0,225	9	0,68	4	0,30
Частка ринку	0,2	9	1,8	2	0,4	7	1,4	3	0,6	8	1,6	1	0,2	4	0,8	5	1	10	2	6	1,20
Кконкурентоспроможності	1	-	7,78	-	4,62	-	6,66	-	4,48	-	7,01	-	3,10	-	5,59	-	6,01	-	8,35	-	5,96

Розраховано автором на основі даних «Укроліяпром»

Елементи центричної моделі чинять взаємний вплив один на одного, тому відокремлене дослідження одного будь-якого елементу виключає можливість одержання коректних результатів. Напрям та сили впливу на конкурентну позицію цих елементів повинні визначатись у сукупності.

Розроблена концепція дає можливість проводити більш детальне дослідження конкурентного оточення, одержувати більш повну інформацію про діяльність конкурентів, виступати базою для розробки та прийняття ефективних конкурентних рішень, які в комплексі взаємозалежних альтернатив стануть підґрунтям для оцінки й підсилення власних конкурентних позицій, розробки заходів щодо розвитку конкурентної позиції, що дозволить зміцнити існуючі ринкові позиції та здійснювати їх розвиток.

Запропонована методика управління розвитком конкурентоспроможності підприємства дає можливість визначити можливі конкурентні стратегії та забезпечити їх ефективну реалізацію.

Відсутність єдиного методологічного апарату забезпечення управління конкурентоспроможністю підприємства обумовило необхідність розробки параметричного підходу до оцінки конкурентоспроможності.

Якість рішень з розвитку конкурентоспроможності підприємства залежить від якості проведеного аналізу існуючих конкурентних позицій. Тому автором розроблено та обґрунтовано методичний підхід до проведення аналізу конкурентоспроможності підприємства. В межах цього підходу запропоновано показник, що дозволяє відстежувати тенденції зміни конкурентоспроможності досліджуваного об'єкта відносно групи основних конкурентів за формулою:

, (1)

де К - коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства по j-му показнику;

і - підприємство-конкурент, і = 1,…n;

n - кількість підприємств - конкурентів;

- індекс j-го показника конкурентоспроможності досліджуваного підприємства у порівнянні з конкурентоспроможністю i-го підприємства-конкурента;

Wi - частка ринку і-го підприємства-конкурента.

В основі оцінки зміни конкурентоспроможності покладено такі основні оціночні параметри, як: частка ринку, якість продукції, ліквідність і ринкова стійкість підприємства, інтенсивність виробництва й обороту засобів, рівень використання виробничого й економічного потенціалу, ефективність менеджменту, цінова й збутова політика тощо.

Запропоновані методичні підходи до оцінки конкурентного стану підприємства дали можливість розробити методичний підхід щодо визначення напрямів розвитку конкурентоспроможності підприємства на основі конкурентної структури ринку до якої належить підприємство, що визначається в залежності від інтенсивності конкуренції та конкурентоспроможності підприємства (рис.).

Аналіз існуючих методичних підходів довів, що матричне представлення є найбільш оптимальним засобом вираження конкурентної структури і визначення шляхів розвитку конкурентоспроможності підприємства.

В дисертації представлена характеристика кожного сектора матриці, виходячи з інтенсивності конкуренції та рівня конкурентоспроможності підприємства, що дало можливість розробити напрями розвитку конкурентоспроможності для кожного з секторів матриці (табл. 3).

Застосування авторської методики до оцінки конкурентної структури ринку дало можливість позиціонувати підприємства та ідентифікувати ринок олійно-жирової галузі з олігополістичною структурою, що підтверджується: нерівномірним характером розподілу ринку (між декількома великими і понад 4 тисячами дрібних підприємств), однорідністю продукції, домінуванням цінової політики великого виробника, відсутністю цінової конкуренції, існуванням характерних для олігополістичного ринку традицій і угод щодо цінової політики, чутливістю підприємств галузі до дій конкурентів, високими вхідними бар'єрами в галузь. Це дозволило визначити і сформувати напрями розвитку конкурентоспроможності досліджуваних підприємств, що увійшли до секторів G, F, E.

Рис. Матриця прийняття рішень щодо розвитку конкурентоспроможності підприємства [Розроблено автором ]

В дослідженні відмічено, що в умовах висококонкурентного середовища для підприємств олійно-жирової галузі найбільш оптимальними шляхами розвитку конкурентоспроможності виступає: впровадження новітніх технологій, проведення реконструкції підприємств з метою нарощування виробничих потужностей, підвищення якості готової продукції, розроблення альтернативних програм завантаження заводів, освоєння нових видів сировини, збереження частки ринку та пошук вільної ніші зі слабкою конкуренцією, створення особливого іміджу, досягнення максимальної інтегрованості у виробництві олійного насіння, пошук внутрішніх резервів та набуття відповідності агресивності підприємств рівню агресії зовнішнього середовища.

Таблиця 3 Напрями розвитку конкурентоспроможності підприємства згідно сектору функціонування

Сектор	Характеристика сектору	Напрям розвитку конкурентоспроможності підприємства
А	Характеризується достатньою конкурентоспроможністю підприємства при помірній інтенсивності конкуренції. Існуюча стратегія такого підприємства є доцільною та ефективною	Зусилля підприємства доцільно спрямувати на утримання існуючих та набуття нових конкурентних переваг шляхом диверсифікації видів діяльності при одночасній мінімізації витрат У разі непричетності досліджуваного підприємства до таємного об'єднання, доцільно усі зусилля спрямувати на набуття членства в даному об'єднанні, що дозволить уникнути зниження розміру потенційного прибутку
В	Ринкова структура у перехідній стадії від ринку монополістичної конкуренції до олігополістичного об'єднання	Основний аспект повинен ставитись на розвиток корпоративного управління при подальшій вертикальній та горизонтальній інтеграції
С	Сектору притаманні сильні монополістичні тенденції	Шляхи розвитку: вертикальна інтеграція і диверсифікація (формування торговельно-промислових комплексів, інтеграція великих промислових корпорацій з торговельними компаніями)
D	Ринкова структура характерна для перехідної форми від пропозиції стандартизованого до диференційованого продукту	Набуття конкурентних переваг шляхом поглибленої диференціації продукту та диверсифікації видів діяльності. Локалізація ринку за рахунок набуття переваг щодо умов виробництва та просування продукту
E	Сегмент становлення монопольного правління. Відсутність аналогів пропонованого продукту	Пошук компромісного варіанту функціонування дотримуючись норм антимонопольного законодавства при одночасному укріпленні монопольних позицій
F	Характеризується найвищою ефективністю та найнижчими виробничими витратами. Досягнення конкурентних переваг відбувається за рахунок „привілейованого становища ”. Встановлення монопольних цін (коли ціни на внутрішньому ринку вищі ніж на зовнішньому) та створення невеликого штучного дефіциту з метою закріплення досягнутого становища	Основними напрямками розвитку конкурентоспроможності можуть бути: 1) концентрація виробництва шляхом укладання між провідними виробниками угод: гласного, негласного, або таємного характеру; 2) централізація капіталу - більш швидкий шлях утворення монополій (добровільне об'єднання або поглинання раніше самостійних капіталів)
G	Ринкова структура з характерними рисами досконалої конкуренції	Розробка та впровадження конкурентних переваг вищого та найвищого рівнів при одночасному нарощуванні обсягів реалізації, розгортання «цінової війни» з метою розширення географічних меж ринку
H	Сектору притаманні боротьба учасників за частку ринку. Розбірливість споживачів до ціни і сервісу. Попит в сегменті є еластичним за ціною	Основними напрямами розвитку слід обрати нарощування обсягів виробництва, освоєння нових сегментів ринку, розробка конкурентних переваг інноваційного спрямування, набуття прихильності державних органів та інвесторів. Створення потенційного попиту на пропоновані нововведення
I	Ринок стандартного продукту, традиційних технологій та примітивних методів конкурентної боротьби	Підприємству доцільно обрати інтенсивний шлях набуття конкурентних переваг. Основним інструментом має стати диференціація продукту і видів діяльності в цілому. У разі незначних масштабів виробництва доцільно використовувати диференційну концентрацію, що на нашу думку являє собою стратегію, що передбачає виробництво диференційованого продукту для задоволення певного сегменту споживачів

Розроблено автором

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішення актуального наукового завдання, пов'язаного з управлінням розвитком конкурентоспроможності підприємства. Запропоновані положення базуються на наукових здобутках вітчизняних та зарубіжних дослідників.

Головні наукові та практичні результати роботи полягають у наступному.

1. Дослідження основних теоретичних положень управління конкурентоспроможністю підприємства показало, що ряд основних категорій вимагає коригування. Так автором конкретизовано визначення конкуренції, конкурентних переваг, конкурентної стратегії, конкурентоспроможності підприємства та доповнено понятійний апарат конкурентоспроможності термінами: базис конкурентних переваг, диференційна концентрація та конкурентний менеджмент.

2. В дисертаційному дослідженні запропоновано авторський підхід до управління розвитком конкурентоспроможності підприємства, в якості концептуальної основи якого пропонується використовувати життєвий цикл конкурентоспроможності. Для кожної з п'яти фаз сформовано характерний набір управлінських дій, який визначає напрям та якість управління розвитком конкурентоспроможності.

3. Проведений аналіз стану та особливостей розвитку олійно-жирової галузі за період 2002-2009 роки дав можливість оцінити тенденції розвитку ринку, обсягів валового збору та переробки олійних культур, структуру зовнішньоторговельних операцій, охарактеризувати провідних виробників.

4. Дослідження ринкової конкуренції та її інтенсивності за допомогою індексу Херфіндаля-Хіршмана, дозволило визначити олігополістичний тип конкурентної структури олійно-жирового ринку з незначними змінами гостроти конкурентного протистояння у 2003, 2006 роках і більш суттєвою у 2008 році.

5. Проведена за допомогою матриці конкурентного профілю та методу побудови багатокутника конкурентоспроможності оцінка показала, що найкращі конкурентні позиції серед провідних олійно-екстракційних заводів галузі належать ВАТ Кіровоградолія, ЗАТ Дніпропетровський ОЕЗ та ЗАТ Пологівський ОЕЗ, а найслабша - у ЗАТ Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ». Провідні позиції на ринку посідають компанія «Каргілл», холдинг «Кернел Груп», компанія «Bunge Україна», холдинг «Зерноторгова компанія Олсідз Україна», а також більш дрібніші ЗАТ Пологівський ОЕЗ та ЗАТ Запорізький ОЖК.

6. Для досягнення нового рівня розвитку конкурентоспроможності підприємства запропоновано виходити з положень центричної концепції конкурентоспроможності, за якою процес управління повинен передбачати моніторинг взаємообумовлюючих факторів: конкурентних сил галузі, організацію і планування конкурентних переваг та розробку ефективних конкурентних стратегій.

7. Параметричний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства, запропонований автором, передбачає проведення комплексної оцінки найбільш важливих для галузі параметрів конкурентоспроможності з подальшим виведенням інтегрального показника, що показує динаміку конкурентоспроможності досліджуваного підприємства відносно групи основних конкурентів. Методику апробовано на олійно-екстракційних заводах асоціації «Укроліяпром».

8. Запропонована автором методика визначення напрямів розвитку конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі ґрунтується на даних, отриманих в результаті проведення оцінки інтенсивності конкуренції в галузі та на результатах параметричного аналізу конкурентоспроможності досліджуваного підприємства. Врахування інтенсивності конкуренції і конкурентоспроможності дозволяє з'ясувати сектор функціонування підприємства (конкурентну структуру ринку) і відповідно обрати найбільш ефективні напрями розвитку конкурентоспроможності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Тюха І.В. Методологічні аспекти конкурентних взаємовідносин / І.В Тюха // Вісник Технолог. ун-ту Поділля. Економічні науки. - Т.1, Ч.1. -Хмельницький : ТУП, 2004. - №4. - С. 146-150 (0,48 д.а.)

2. Тюха І.В. Матриця конкурентного профілю - інструмент аналізу конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі / І.В. Тюха // Наук. праці Нац. ун-ту харч. технологій. - 2005. - №17. - С. 288-292 (0,41 д.а.).

3. Тюха І.В. Стратегічні аспекти управління конкурентоспроможністю підприємства / І.В. Тюха // Наук.-виробн. ж-л «Держава та регіони». Економіка та підприємництво. - 2005.- №2. - С. 183-187 (0,37 д.а.).

4. Тюха І.В. Структура конкурентних сил оліє-жирової галузі / І.В. Тюха // Наук. праці Нац. ун-ту харч. технологій. - 2006. - №18. - С. 113-116 (0,43 д.а.).

5. Тюха І.В. Конкурентоспроможність підприємств олійно-жирової галузі / І.В. Тюха // Наук. праці Нац. ун-ту харч. технологій. - 2007. - №21. - С. 120-124 (0,42 д.а.).

6. Тюха І.В. Трансформаційні процеси конкурентної боротьби в олійно-жировій галузі / І.В. Тюха // Наук. праці Нац. ун-ту харч. технологій. - 2008. - №26. - С. 151-153 (0,39 д.а.).

7. Тюха І.В. Методика розрахунку рейтингів конкурентоспроможності підприємств оліє-жирової галузі / І.В. Тюха // Економічний простір [зб. наук. праць]. - Дніпропетровськ : ПДАБА, 2008 р.- №19. - С. 234-242 (0,40 д.а.).

8. Тюха І.В. Управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах кризи / І.В. Федулова, І.В. Тюха // Наук. праці Нац. ун-ту харч. технологій. - 2009. - №29. - С. 141-144. (Особистий внесок дисертанта : досліджено вимоги до конкурентних стратегій в умовах кризової економіки, розроблено алгоритм побудови ефективних конкурентних стратегій) (0,31 д.а.).

9. Тюха І.В. Формування та функціонування інтегрованих об'єднань в олійно-жировій галузі України / Н.С. Скопенко, І.В. Тюха // Економіка харчової промисловості. - 2010. - №3(7). - С. 5-14. (Особистий внесок дисертанта : досліджено стан та тенденції розвитку олійно-жирової галузі) (0,42 д.а.).

Тези доповідей:

10. Тюха І.В. Формування конкурентних стратегій : праці ІV між нар. наук. конф. студ. та молодих учених [Управління розвитком соціально-економічних систем : глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання], (Донецьк, 3-4 квіт. 2003 р.) / М-во освіти і науки України, Донецький нац. ун-т. - Д. : Дон. нац. ун-т, 2003 р. - Ч.4. - 329 с. (0,25 д.а.).

11. Тюха І.В. Стратегія управління конкурентоспроможністю підприємства : матеріали 69-ої наук. конф. мол. вч., асп. і студ. [Розроблення, дослідження і створення продуктів функціонального харчування, обладнання та нових технологій для харчової і переробної промисловості], (Київ, 22-24 квіт. 2003 р.) / М-во освіти і науки України, М-во аграрн. політики України, Нац. ун-т харч. технологій. - К. : Нац. Ун-т харч. технологій, 2003. - Ч.1. - 67 с. (0,03 д.а.).

12. Тюха І.В. Стратегічні аспекти управління конкурентоспроможністю підприємства : матеріали І міжнар. наук.-практ. конф. [Науковий потенціал світу' 2004], (Дніпропетровськ, 1-15 листоп. 2004 р) / М-во освіти і науки України, Дніпропетр. нац. ун-т - Д : Дніпропетр. нац. ун-т, 2004. - 63 с. (0,03 д.а.).

13. Тюха І.В. Структура конкурентних сил оліє-жирової галузі : матеріали ІХ міжнар. наук.-практ. конф. [Нові технології та технічні рішення в харчовій та переробній промисловості : сьогодення та перспективи], (Київ, 17-19 жовт. 2005 р.) / М-во освіти і науки України, М-во аграрн. політики України, Нац. ун-т харч. технологій. - К. : Нац. Ун-т харч. технологій, 2005. - 69 с. (0,02 д.а.).

14. Тюха І.В. Дослідження конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. [Організаційно-правові та фінансово-економічні проблеми адаптації підприємств АПК до ринкових умов господарювання та шляхи їх вирішення], (Київ, 19-20 трав. 2005 р.) / М-во освіти і науки України, М-во аграрн. політики України, Нац. ун-т харч. технологій. - К. : Нац. Ун-т харч. технологій, 2005. - 56 с. (0,02 д.а.).

15. Тюха І.В. Трансформаційні процеси конкурентної боротьби олійно-жирової галузі : матеріали ІV міжн. наук.-практ. конф. [Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку], (Київ, 3-4 квіт. 2008 р.) / М-во освіти і науки України, М-во аграрн. політики України, Нац. ун-т харч. технологій. - К. : Нац. ун-т харч. технологій, 2008. - 68 с. (0,03 д.а.).

16. Тюха І.В. Побудова рейтингів конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі : матеріали ІІІ міжн. наук.-практ. конф. [Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави], (Дніпропетровськ, 29-30 жовт. 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Дніпропетр. нац. ун-т - Д : Дніпропетр. нац. ун-т, 2008. - 48 с. (0,02 д.а.).

17. Тюха І.В. Стратегія управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах кризи : матеріали V міжн. наук.-практ. конф. [Проблеми економіки підприємств в сучасних умовах], (Київ, 19-20 берез. 2009 р.) / М-во освіти і науки України, М-во аграрн. політики України, Нац. Ун-т харч. технологій. - К. : Нац. ун-т харч. технологій, 2009. - 111 с. (0,02 д.а.).

18. Тюха І.В. Управління розвитком конкурентоспроможності підприємства : всеукр. наук.-практ. конф. студ., асп. і мол.уч. [Участь молоді в розвитку суспільства України], (Київ, 10 берез. 2010 р) / М-во освіти і науки України, М-во аграрн. політики України, Нац. Ун-т харч. технологій. - К. : Нац. ун-т харч. технологій, 2010.- 201 с. (0,02 д.а.).

19. Тюха І.В. Центрична концепція конкурентоспроможності підприємства : 76-а наук. конф. мол. уч., аспір. і студ. [Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті], (Київ, 12-13 квіт. 2010 р) / М-во освіти і науки України, М-во аграрн. політики України, Нац. Ун-т харч. технологій. - К. : Нац. ун-т харч. технологій, 2010.- 107 с. (0,02 д.а.).

Анотація

Тюха І.В. Управління розвитком конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки України, Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню теоретичних, методичних та організаційних питань управління конкурентоспроможністю підприємства.

На засадах узагальнення літературних джерел уточнено економічний зміст базових понять конкурентоспроможності. Обґрунтовано доцільність застосування положень теорії життєвого циклу в процесі управління розвитком конкурентоспроможності підприємства.

Досліджено стан та тенденції розвитку олійно-жирової галузі та особливості формування конкурентоспроможності діючих підприємств.

Запропоновано центричну концепцію конкурентоспроможності підприємства, основоположними засадами якої виступає моніторинг конкурентних сил, конкурентних переваг та конкурентних стратегій.

Розроблено параметричний підхід, що дозволяє оцінити конкурентоспроможність підприємства в динаміці відносно групи основних конкурентів та обґрунтовано підходи щодо визначення напрямів розвитку конкурентоспроможності підприємств олійно-жирової галузі.

Ключові слова: конкуренція, конкурентні переваги, конкурентна структура ринку, конкурентні стратегії, конкурентоспроможність, розвиток, модель управління конкурентоспроможністю.

Аннотация

Тюха И.В. Управление развитием конкурентоспособности предприятий масложировой отрасли. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04. - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный университет пищевых технологий Министерства образования и науки Украины, Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена решению теоретических, методических и организационных вопросов управления конкурентоспособностью предприятия.

В диссертации исследована базовая терминология конкурентоспособности. Рассмотрено классические и неоклассические методические подходы к формированию теории конкуренции, изучены методы конкурентной борьбы, конкурентные стратегии, систему конкурентных преимуществ и факторы, влияющие на развитие конкурентоспособности предприятия. Систематизировано существующие методы оценки конкурентоспособности предприятия и охарактеризовано их основные преимущества и недостатки.

Предложено в процессе управления развитием конкурентоспособности предприятия исходить из теории жизненного цикла. Соответственно, представить конкурентоспособность предприятия в виде последовательного изменения следующих фаз: фазы формирования конкурентоспособности, продуктивной фазы, результативной фазы, фазы постепенной утери конкурентных преимуществ и ретроградной фазы. Для каждой представленной фазы разработано характерный набор управленческих функций.

Исследовано состояние и тенденции развития масложировой отрасли, отслежена динамика основных показателей за период 2002-2009 гг. Проанализировано конкурентную структуру рынка и дана оценка конкурентным процессам отрасли. Оценена конкурентоспособность действующих предприятий и особенности формирования их конкурентоспособности...