концептуальні положення розвитку внутрішнього ринку металопродукції України, в умовах, що змінюються, шляхом впровадження засобів морально-психологічного характеру, які є спонукальними мотивами до розвитку та забезпечення цього ринку. Дістало подальший розвиток:

визначення та обґрунтування основних чинників, що впливають на рівень розвитку та забезпечення внутрішнього ринку металопродукції України;

регуляторні механізми державної економічної політики в сфері розвитку внутрішнього ринку металопродукцій України.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього використання в процесі розвитку внутрішнього ринку металопродукції України, а також визначення та забезпечення його потреб.

Запропоновані автором регуляторні механізми державної економічної політики в сфері розвитку та забезпечення внутрішнього ринку металопродукцій України, що дають змогу підвищити рівень ефективності управлінських рішень з цієї проблеми, використано Міністерством промислової політики України при розробці "Концепції розвитку гірничо-металургійного комплексу України на період до 2010 року" та "Державної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України до 2011 року" (довідка про використання від 4.08.2008 р. №01/2 - 1/175). Розроблені рекомендації і заходи щодо застосування мотивації, як інструменту морально-психологічних методів, для вирішення існуючих проблем функціонування та розвитку українського внутрішнього ринку металопродукції впроваджено в практику діяльності Української асоціації підприємств чорної металургії (акт впровадження від 26.01.2010 р. №89/99 - 06). Матеріали дисертаційної роботи використано при виконанні НДР в Одеському національному політехнічному університеті (довідка від 21.01.2010 р.) та в Одеському державному економічному університеті (довідка від 29.09.2008 №01-18/907), а також в навчальних курсах у системі підготовки бакалаврів та магістрів з галузі знань 0305 "Економіка і підприємництво", 0306 "Менеджмент та адміністрування" в Одеському національному політехнічному університеті (акт про впровадження від 12.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які належать особисто здобувачу. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у списку опублікованих праць здобувача за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на: II отраслевой конференциии "Металл в строительстве - 2007". - Киев, 21-22 февраля 2007 г.; Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційні технології в науці, підготовці та перепідготовці кадрів". - Одеса, 17-18 травня 2007 р.; II Международной научно-практической конференции ученых и специалистов "Теория и практика предпринимательской деятельности". - Симферополь, 19-22 сентября, 2007г.; Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України". - Дніпропетровськ, 22-24 травня, 2008 р.; Міжвузівській науково-практичній конференції студентів, молодих учених та фахівців "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, стратегічне управління. Маркетинг. Проблеми теорії та практики" Кривий Ріг, травень 2008 р.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 11 наукових працях, у тому числі: одне наукове видання, 2 статті - у наукових журналах, 3 статті у збірниках наукових праць, 3 - у матеріалах і тезах конференцій, 2 - в інших виданнях. Загальний обсяг надрукованих праць, що належать особисто автору, складає 5,65 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 210 сторінок, у тому числі 193 сторінки основного тексту, список використаних першоджерел із 163 найменувань на 13 сторінках, 4 додатки, обсяг яких складає 4 сторінки. У роботі міститься 4 рисунки і 28 таблиць, обсяг яких займає 20 сторінок.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми дослідження, сформульовано мету та задачі дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, висновків та пропозицій.

У розділі 1 "Сучасний стан та проблеми розвитку внутрішнього ринку металопродукції України" узагальнено сучасні концепції щодо формування та розвитку внутрішнього ринку країн, наведено сучасний стан внутрішнього ринку металопродукції України як взагалі, так і в розрізі окремих регіонів, визначено основні проблеми його розвитку та забезпечення його зростаючих потреб.

В сучасних умовах глобалізації господарської діяльності особливої актуальності набуває розробка та реалізація економічної політики держави, здатної забезпечити умови стабільного економічного розвитку та її найважливішої складової - економічного зростання. Існуюча практика показує, що в умовах інтернаціоналізації та глобалізації економічної діяльності відкритість економіки сприяє тільки промислово розвинутим країнам. Тому, на відміну від концепції вільного саморегульованого ринку, більшість з існуючих наукових течій тією чи іншою мірою признають необхідність втручання держави в економічні процеси та відрізняються між собою лише співвідношенням пріоритетів між ринковими та державними регуляторами економіки.

Однією з таких течій є розроблена фахівцями ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" модель економічного розвитку, яка враховує глобальні світові тенденції соціально-економічного розвитку та особливості трансформаційних процесів в Україні. Вона передбачає перехід від екзогенної моделі (моделі високого рівня експортно-імпортної залежності економіки при пригніченому стані внутрішнього ринку) до моделі ендогенізованого розвитку. Ця модель, яка вперше розглянута в доповіді завідувача відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків цього Інституту проф. В.О. Точиліна, а в подальшому докладно представлена в монографії "Моделі ендогенного зростання економіки України" за ред. ден. М.І. Скрипниченко, представляє нову парадигму розвитку, що являє собою крок від догмату вільного ринку і мінімальної ролі держави в економіці до активної державної політики стимулювання довгострокового зростання та розвитку.

Забезпечення оптимальних місткості, структури та стійкості, тобто оптимальних пропорцій внутрішнього ринку, є необхідною передумовою стійкого економічного зростання та пріоритетом економічної політики держави. У системі пріоритетів такої політики мають бути найважливіші внутрішні ринки, до яких, безумовно, відноситься ринок металопродукції України. Така аргументація знаходить підтримку з боку широкого кола вітчизняних і зарубіжних учених-економістів.

Для розгляду питань розвитку внутрішнього ринку металопродукції важливим є визначення поняття "внутрішній ринок", оскільки від розуміння сутності поняття значною мірою залежать науково-методичні підходи до вирішення існуючих проблем цієї сфери. Більшість авторів це визначення тією чи іншою мірою обмежує коло учасників відносин у сфері товарного обміну виробниками та споживачами, які знаходяться в межах державних кордонів, що, на нашу думку, є дискусійним. Поняття ринку, як сукупності соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарів і послуг, не обмежує склад його учасників. Територіальний аспект, на нашу думку, також не передбачає обмеження складу його учасників, а лише обкреслює територію, на якій здійснюється такій обмін. Про це свідчать також заходи багатьох країн щодо захисту внутрішнього ринку, метою яких є виключення, або обмеження присутності на ньому фірм та організацій інших країн. Тобто такі заходи припускають, що учасниками відносин у сфері товарного обміну на внутрішньому ринку можуть бути як місцеві підприємці, так і фірми та організації інших країн, тобто резиденти і нерезиденти.

Викладені міркування дають змогу запропонувати таке визначення поняття "внутрішній ринок": "Внутрішній ринок це система відносин у сфері товарного обміну з купівлі-продажу товарів та послуг всередині конкретної країни". З точки зору інституціонального аналізу, система відносин включає такі інститути як інститут грошей, власності на товар, конкуренції та посередника. На нашу думку, принциповим положенням такого визначення є те, що воно не виключає можливості участі у сфері товарного обміну на внутрішньому ринку фірм та організацій інших країн.

З таких позицій нами розглянуто існуючий стан внутрішнього ринку металопродукції як в цілому по Україні, так і в розрізі окремих укрупнених регіонів, а також областей.

Основу сектору чорної металургії України складають 13 металургійних заводів та комбінатів, які виробляють понад 96% національного виробництва сталі. Аналіз даних щодо обсягів виробництва сталі та прокату на цих підприємствах у період до кризи, яка сталася у 2008 р., свідчить, що практично усі виробники збільшували обсяги виробництва, а також про достатньо високий рівень конкуренції між підприємствами - виробниками металопродукції.

Як показує аналіз, однією з суттєвих проблем українського металургійного сектору є його надмірна експортна орієнтація. Порівняння даних щодо виробництва металопродукції в Україні та її експорту показує, що у 2007 році, незважаючи на зменшення частки експорту, вона склала 77,3% виробленої продукції.

Підвищення внутрішнього попиту на металопродукцію, внаслідок стабілізації української економіки у докризовий період, створило умови для покращення співвідношення між виробництвом та споживанням металопродукції, зменшення дестабілізуючого впливу надмірної експортної залежності металургійної галузі, надання поштовху для розвитку суміжних галузей. Разом із тим, сьогодні існує негативна тенденція збільшення розриву між потребою внутрішнього ринку та обсягами внутрішнього постачання. Як наслідок, різницю між попитом і пропозицією вітчизняні споживачі металопродукції змушені покривати за рахунок імпорту. Незважаючи на те, що економічна криза, яка сталася, суттєво знизила попит на українську металопродукцію на зовнішніх ринках, внаслідок чого значні виробничі потужності вітчизняних металургійних підприємств зоставалися незадіяними, а внутрішній попит у 2008 році у порівнянні з 2007 роком, скоротився на 4,6%, імпорт металопродукції у цілому по Україні за цей період навіть збільшився на 3,26%, та перевищив 17% обсягу внутрішнього споживання. Це ще більше поглиблює існуючу вкрай несприятливу диспропорцію між внутрішнім споживанням та експортом продукції, з усіма негативними наслідками, до якої вона призводить.

Одним із таких наслідків є перевищення попиту над пропозицією та постійне підвищення цін на внутрішньому ринку. Так, за 2007 рік зростання цін на ринку сортового та фасонного прокату у найбільших металоспоживаючих регіонах України Києві, Дніпропетровську та Харкові становило відповідно 26,65%, 29,20% та 19,08%, що в абсолютному вимірі становило відповідно 930,65, 930,22 та 683,66 гривень за тону.

Слід також відзначити, що у той час, як у світовій практиці внутрішні ціни складають 85-89% від експортних, на українському ринку внутрішні ціни в окремих випадках перевищували експортні майже на 30%. Порівняні дані щодо експортних та внутрішніх (на ринках України та Росії) цін на деякі види металопродукції за станом на квітень 2008 року наведено в табл. 1.

ринок металопродукція економіка політика

Таблиця 1

Ціни на окремі види металопродукції ($/т)*)

* Горно-металлургический комплекс. Украина // Металл Украины. - 2008. - №2 (421). - С. 7-8.

Якщо коливання експортних цін (різниця між максимальною та мінімальною ціною), наприклад, для балки та швелеру на протязі місяця не перевищує 10%, то за цією позицією різниця в ціні на внутрішньому українському ринку відрізняється майже у 2 рази. Перевищення цін на українському внутрішньому ринку у порівнянні з російським досягає 65,4% (для кругу та квадрату) та перевищує експортні.

Аналіз сучасних умов функціонування внутрішнього ринку свідчить про підвищений ризик споживачів металопродукції, які не мають гарантованого доступу до виробничих ресурсів, а також їх отримання за відносно стабільними цінами, що суттєво знижує можливість їх успіху на ринку.

У розділі 2 "Концептуальні положення розвитку внутрішнього ринку металопродукції України" оцінено вплив трансформаційних процесів у світовій економіці на стан та розвиток внутрішнього ринку металопродукції України, розглянуто його стан з позицій економічної безпеки України, розроблено методичні засади визначення та обґрунтування кількісних орієнтирів його розвитку.

Сучасні процеси структурних глобальних трансформацій змінюють умови розвитку внутрішнього ринку металопродукції України, породжують багато загроз її економічній безпеці. Визначені у роботі існуючі впливові негативні тенденції та явища - критична залежність від кон'юнктури зовнішніх ринків, нераціональна структура експорту з переважно сировинним характером та низькою питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості, посилення "тінізації", є складовими загрози економічній безпеці країни, які перелічені у Законі України "Про основи національної безпеки України", та потребують суттєвого переосмислення концептуальних підходів до вирішення проблем економічного розвитку внутрішнього ринку металопродукції України.

Економічна наука довела, а практика розвинутих країн підтвердила доцільність і необхідність додержання в соціально-економічній політиці оптимального сполучення державного регулювання економіки з ринковою саморегуляцією. Більш того, створення соціально-орієнтовної ринкової економіки потребує кардинального підвищення ролі держави, укріплення його економічних та стратегічних інститутів.

Розробка та впровадження системи механізмів, спрямованих на захист внутрішнього ринку металопродукції та його подальший розвиток, мають спиратися на ретельний кількісний аналіз системи показників, серед яких найбільш важливими є визначення та обґрунтування перспективної ємності внутрішнього ринку, оптимального для умов України співвідношення між виробництвом та споживанням, експортом та імпортом металопродукції тощо. Тому, для забезпечення потреб внутрішнього ринку, важливим є побудова обґрунтованих прогнозів обсягів споживання металопродукції на внутрішньому ринку України. Правильна оцінка внутрішнього споживання допомагає визначити пріоритети державної політики і стратегію розвитку внутрішнього ринку, а виробникам планувати структуру експорту та корегувати її на користь розвитку внутрішнього ринку.

Зіставлення прогнозів розвитку внутрішнього ринку металопродукції України на 2001-2005 роки, виконаного ДП "Укрпромзовнішекспертиза", з фактичними даними показує, що між прогнозованими та фактичними даними споживання металопродукції маються суттєві розбіжності. Так, фактичні темпи зростання споживання готового металопрокату (148,4%) перевищують розрахункові (56,8%) більш ніж у 2,6 рази. Фактичні обсяги споживання у галузях "Будівництво та промисловість будівельних матеріалів", а також "Машинобудування та металообробка" відрізняються від прогнозованих відповідно у 2 та 1,6 рази. Частка внутрішнього споживання чорної металургії у 2005 р. становила 38,7%, у той час як прогноз складав 52,4%. Ці приклади можна було б продовжити, але й наведених достатньо щоб зробити висновок про вкрай низьку якість прогнозу.

Аналіз причин такого стану дозволив запропонувати напрями вдосконалення методики прогнозування обсягів внутрішнього споживання металопродукції, які використовують сценарний аналіз, як у процесі отримання вихідної інформації, так і при побудові прогнозу, та побудову альтернативних прогнозів з використанням взаємопов'язаних чинників, які впливають на внутрішнє споживання металопродукції, покладених в основу прогнозу (макроекономічні показники економічного розвитку країни, галузеві прогнози споживання металопродукції, споживання металопродукції на одного мешканця тощо).

Кожен альтернативний прогноз бажано будувати з використанням декілька можливих сценаріїв розвитку подій (наприклад, песимістичного, найбільш імовірного та оптимістичного сценаріїв), а також із визначенням імовірності настання кожного зі сценаріїв. Це дає можливість визначити характеристики прогнозу - середнє значення обсягу внутрішнього споживання металопродукції (Q), дисперсією (D), середньоквадратичне відхилення () та коефіцієнт варіації ()за такими розрахунковими виразами:

= ; = ; = ; =/,

де та - відповідно прогноз внутрішнього споживання за кожним сценарієм та імовірність настання сценарію;

- кількість сценаріїв, що розглядаються при складанні прогнозу.

Як узагальнений прогноз () використовується середня середніх значень обсягу внутрішнього споживання металопродукції за кожним прогнозом, та її дисперсія й середньоквадратичне відхилення. Узагальнений прогноз обсягу внутрішнього споживання металопродукції визначається з такого виразу:

= ,

де та відповідно середнє значення обсягу внутрішнього споживання металопродукції за кожним варіантом та його вага;

- кількість варіантів прогнозу, що розглядаються.

Важливим тут є встановлення ваги кожного варіанту прогнозу (). Оскільки якість прогнозу тим вища, чим нижче значення показників, що характеризують його невизначеність, а саме - дисперсії, середньоквадратичного відхилення та коефіцієнту варіації, нами запропоновано як вагу кожного варіанту прогнозу () приймати величину, яка зворотно пропорційна коефіцієнту варіації = 1/.

Дисперсія () та середньоквадратичне відхилення () узагальненого прогнозу визначаються з таких виразів:

= ; =.

Для оцінки якості (?) прогнозу може бути використаний коефіцієнт варіації () узагальненого прогнозу =/. Порівняння його із застосуванням існуючих шкал прийнятності коефіцієнта варіації дозволяє прийняти рішення щодо використання отриманого прогнозу або прийняття додаткових заходів щодо підвищення його якості.

Якісний прогноз дозволяє визначити раціональну структуру виробництва та споживання української металопродукції, досягнення якої має стати пріоритетом державної політики і стратегічним напрямком розвитку внутрішнього ринку металопродукції.

Максимально можливий обсяг металопродукції вітчизняного виробництва, який бажано реалізовувати на внутрішньому ринку (Qвсп), можна визначити з такого виразу:

Qвсп = Qпп - Qкі,

де Qпп - прогнозований обсяг споживання металопродукції на внутрішньому ринку;

Qкі - обсяг критичного імпорту металопродукції (потреба у металопродукції, яка не виробляється в Україні).

Досягнення цього максимально можливого обсягу реалізації метало-продукції вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку (Qвсп) має бути першочерговою метою мотиваційних механізмів, а також заходів щодо державної підтримки розвитку внутрішнього ринку металопродукції України. Він дозволяє також визначити оптимальний розподіл між виробництвом та експортом металопродукції, який також має бути орієнтиром при розробці заходів державної підтримки внутрішнього ринку металопродукції України.

У розділі 3 "Механізми розвитку внутрішнього ринку металопродукції України" здійснено визначення та обґрунтування основних чинників що впливають на рівень розвитку та забезпечення потреб внутрішнього ринку металопродукції України, розглянуто основні напрямки вдосконалення державної підтримки, а також запропоновано мотиваційні механізми розвитку та забезпечення внутрішнього ринку металопродукцій України.

Визначення складу чинників, що впливають на стан та динаміку обсягів споживання металопродукції на внутрішньому ринку, мають два призначення - урахування їх у процесі побудови прогнозів, а також використання найбільш впливових з них у процесі вибору та обґрунтування мотиваційних та регулятивних механізмів, спрямованих на забезпечення найбільш доцільного в сучасних умовах для економіки країни та її безпеки рівня розвитку внутрішнього ринку металопродукції України та забезпечення його потреб.

Визначені у процесі аналізу впливові негативні тенденції та явища, які гальмують процес розвитку та забезпечення зростаючих потреб внутрішнього ринку, дозволяють запропонувати систему заходів щодо державного регулювання, які сприяють їх усуненню. Така система має складатися з двох напрямків:

- системні (стратегічні) заходи, що забезпечують впровадження обґрунтованої, послідовної та цілеспрямованої політики, яка сприяє економічному зростанню, та які спрямовані на створення конкурентного середовища, регулювання діяльності природних монополій, активізацію інноваційної діяльності в країні, протидії корупції та організованої злочинності тощо. Ці заходи стосуються забезпечення ефективного розвитку будь-яких внутрішніх ринків, у тому числі внутрішнього ринку металопродукції;

- реалізація окремих тимчасових разових заходів Уряду країни, спрямованих на усунення негативних тенденцій та явищ, на підставі аналізу стану внутрішнього ринку металопродукції та його відповідності національній стратегії соціально-економічного розвитку України.

Наведені у роботі численні приклади державної допомоги металургії у провідних промислово розвинутих країнах і у країнах з перехідною економікою підтверджують, що в умовах, які склалися, запропоновані заходи є складовою цивілізованої стратегії протекціонізму, спрямованої на захист національних інтересів, та відповідають нормам існуючого міжнародного права в сфері торгівлі.

Розглянуті напрямки та заходи щодо регуляторного впливу держави охоплюють більшість із існуючих та таких, що широко використовуються, методів та інструментів державного регулювання економіки - правових, адміністративних та економічних.

Разом із тим, сьогодні поза увагою залишилися пропагандистські методи, які передбачають звернення до морально-етичних цінностей суспільства та особистості - до гідності, честі і совісті, з метою мотивації суб'єктів ринку до діяльності в напрямі державних пріоритетів. Незважаючи на те, що на сучасному етапі мотивація визначається однією з важливих функцій менеджменту, що охоплює стимули до ефективної взаємодії суб'єктів спільної діяльності, сьогодні основна увага приділяється трудовій мотивації - різним аспектам активізації, заохочення, стимулювання людини до праці, що є об'єктом вивчення психології. Разом із тим, проблема мотивації є значно ширшою. Вона охоплює практично усі види діяльності суспільства - політичної, економічної, суспільної тощо. Тому сьогодні в економічній сфері особливої актуальності набувають питання, пов'язані з визначенням мотиваційних механізмів, які можуть використовуватись не тільки у процесі активізації та заохочення людини до продуктивної праці, а також у інших різних економічних системах та видах діяльності. Тут більш прийнятною є застосування соціальної психології, яка вивчає психологію окремих колективів та соціальних груп і використовує методи впливу на політичні, моральні, сімейні, національні та інші інтереси.

Стосовно застосування морально-психологічних методів державного впливу на розвиток внутрішнього ринку металопродукції, то тут вихідною передумовою стає думка про те, що в сучасних умовах, а ще більше в майбутньому мотивація поведінки людей в організації системи виробництва, розподілу та споживання виробленого продукту в суспільстві все більше буде залежати не тільки від економічної вигоди, а й від економічної культури, системи цінностей у суспільстві, особистого характеру політичних лідерів тощо. В основі мотивації з використанням морально-психологічних методів знаходиться група, так званих, екстринсивных мотивів, коли спонукуючі фактори знаходяться за межами діяльності. До них можна віднести: обов'язок та відповідальність перед суспільством; прагнення отримати схвалення суспільства; прагнення отримати високий суспільний статус (престижна мотивація) тощо. Соціально-психологічну основу таких стимулів складають поняття громадянства, честі, гідності, сумлінності. Їх використання дозволяє державі розкрити перед підприємством або окремою людиною громадянську значимість їх діяльності, її можливості для соціально-економічного зростання держави, забезпечити високу громадську оцінку цієї діяльності.

До основних з таких напрямків впливу держави слід віднести:

- проведення широкої пропагандистської компанії в засобах масової інформації (ЗМІ) щодо виховання у мешканців країни почуття громадянського обов'язку, усвідомлення своєї приналежності до держави та суспільства, що мотивує як підприємства в цілому, так і окремих людей на реалізацію "громадянської" поведінки;

- проведення широкої пропагандистської компанії в ЗМІ громадянської значимості розвитку та забезпечення внутрішнього ринку;

- широке висвітлення в ЗМІ тих підприємств та їх керівників, які зробили найбільший внесок у розвиток та забезпечення внутрішнього ринку (проведення заходів щодо визначення найкращих, нагородження їх почесними відзнаками, подарунками тощо);

- застосовування як заохочення підприємств та їх керівників до діяльності щодо розвитку та забезпечення внутрішнього ринку, присудження їм державних нагород та почесних звань.

Реалізація цих напрямків впливу має здійснюватись на усіх рівнях державних інституцій - Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Облдержадміністрацій тощо. Активну участь у цій роботі має приймати Українська асоціація підприємств чорної металургії.

Глобалізаційні процеси певною мірою гальмують застосування заходів морально-психологічного характеру. Це викликано значним розповсюдженням мультинаціональних компаній та значними культурними і ментальними відмінностями країн та народів. В умовах, коли власником металургійної компанії є зарубіжний інвестор, дуже складно звертатися, наприклад, до почуття його громадського обов'язку з метою схилення розвивати внутрішній ринок та забезпечувати потреби цього ринку, якщо це не співпадає з його економічними інтересами. Разом із тим, комплекс засобів морально-психологічного характеру, які є спонукальними мотивами до розвитку та забезпечення внутрішнього ринку металопродукцій, у сполученні з іншими методами державного впливу на цей ринок може бути могутньою рушійною силою, що дозволить успішно вирішити цю важливу для економіки країни проблему.

Висновки