Ефективність функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

УДК 338.3:492.3.003.13

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЗЕРНОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ

Костроміна Вікторія Олегівна

Херсон - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Класичному приватному університеті, м. Запоріжжя.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, заслужений працівник освіти України ЗІНОВ'ЄВ ФЕЛІКС ВОЛОДИМИРОВИЧ, Класичний приватний університет, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор СОЛОВЙОВ ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту організацій;

кандидат економічних наук, доцент ШЕВЧУК ОЛЕНА ЮРІЇВНА, Таврійський державний агротехнологічний університет, доцент кафедри менеджменту та маркетингу.

Захист відбудеться «28» квітня 2011 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.135.01 при Міжнародному університеті бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37а.

Автореферат розісланий « 26 » березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.С. Кайтанський



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виробництво зерна є однією з базових галузей сільськогосподарського виробництва, яка має надзвичайно велике значення, оскільки визначає національну продовольчу безпеку та експортний потенціал аграрного сектору економіки. Як традиційно прибуткова галузь, зерновиробництво є одним із основних джерел грошових надходжень для сільськогосподарських товаровиробників.

В ході економічних реформ в Україні спостерігається нестабільність розвитку зернової галузі, значні коливання валових зборів зерна по роках, спостерігається суттєва різниця між передовими і відстаючими сільськогосподарськими підприємствами. Разом з цим значно знизилась економічна ефективність зерновиробництва. Вирішення проблеми економічного зростання і розвитку галузі безпосередньо залежить від ефективної взаємодії всіх складових зернопродуктового підкомплексу (від виробництва зерна до реалізації продуктів його переробки).

Проблеми підвищення ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу є актуальними і всебічно вивчаються дослідниками, зокрема, Балабановим Г.В., Братчиковою С.В., Волинцем В.Л., Лещик І.Б., Лобасом М.Г. Питаннями підвищення ефективності функціонування зернового господарства, що є сировинною базою для зернопродуктового підкомплексу, займались Обелець О.С., Рибка В.С., Соловйов І.О., Чмирь С.М., Шевчук О.Ю., які зробили значний внесок у вирішення цієї проблеми.

Поняття економічної ефективності виробництва вже досить широко вивчене, але формування економічної політики в зерновій галузі потребує пошуку нових підходів. Діяльність підприємств зернопродуктового підкомплексу в нових умовах господарювання недостатньо досліджена. В цьому зв'язку необхідний пошук нових підходів до практики господарювання, розробка нових проектів і програм, які максимально враховували б прогресивний досвід у поєднанні з потенційними можливостями виробничої сфери та наявними місцевими резервами. Актуальність, теоретико-практичне значення вказаної проблеми, нагальності її вирішення зумовили вибір теми, мету та завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося відповідно до плану науково-дослідних робіт Класичного приватного університету за темою «Формування ефективних механізмів господарювання в умовах сучасної економіки» (державний реєстраційний № 0105U000215), в якій автору належить розробка рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методичне обґрунтування концептуальних підходів і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу в сучасних умовах.

Відповідно до мети поставлено такі завдання:

- визначити систему критеріїв і показників економічної ефективності виробництва і переробки зерна;

- запропонувати методичні підходи до дослідження економічної ефективності діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу;

- оцінити ефективність виробництва, переробки та реалізації зернопродуктів;

- надати короткостроковий прогноз виробництва зерна та розробити сценарний аналіз забезпечуваності регіону зерном;

- обґрунтувати концептуальні підходи та напрями підвищення ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу;

- запропонувати напрями підвищення потенційної конкурентоспроможності виробляємого зерна.

Об'єктом дослідження є процеси і відносини, що формують ефективність функціонування суб'єктів господарювання зернопродуктового підкомплексу. зерно підкомплекс конкурентоспроможність концептуальний

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти підвищення ефективності діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дослідження є публікації вітчизняних і зарубіжних вчених по функціонуванню підприємств зернопродуктового підкомплексу. У ході дослідження використовувались як традиційні, так і нетрадиційні методи дослідження, а саме: метод термінологічного аналізу - для визначення сутності економічної ефективності діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу (підрозділ 1.2); метод системного аналізу - для дослідження тенденцій розвитку підприємств зернопродуктового підкомплексу (підрозділи 2.2, 2.3); метод групування - для оцінки впливу спеціалізації і розмірів виробництва на ефективність діяльності підприємств (підрозділ 2.2); факторний аналіз - для визначення впливу певних факторів на результат діяльності підприємств (підрозділ 2.2); розрахунково-конструктивний метод - для удосконалення розміщення і структури посівних площ (підрозділ 3.1); метод прогнозування - для розрахунку прогнозних показників валового збору і урожайності зернових культур (підрозділ 3.1); сценарний аналіз - для розробки прогнозного балансу зерна на основі трьох варіантів розвитку подій (підрозділ 3.1); метод експертних оцінок - для оцінки потенційної конкурентоспроможності виробляємої пшениці (підрозділ 3.2).

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні акти, прийняті в Україні з питань економічного реформування аграрного сектора; праці провідних дослідників з питань зернопродуктового виробництва; дані статистичної звітності обласного управління статистики Запорізької області; матеріали мережі Internet, експертні оцінки фахівців, а також аналітичні розробки авторки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці важливого завдання підвищення ефективності функціонування підприємств зерно-продуктового підкомплексу, зокрема:

вперше:

- обґрунтовано концептуальні підходи до підвищення ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу, орієнтовані на поетапну оцінку ефективності виробництва, переробки, зберігання, транспортування та реалізації зернопродуктів з урахуванням стратегії державного регулювання діяльності зернопродуктового підкомплексу та ефективної інтеграції суб'єктів господарювання на основі соціального партнерства та соціальної відповідальності;

удосконалено:

- систему критеріїв економічної ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу, кожен з яких, на відміну від існуючих підходів, являє собою сукупність показників, інтегрованих у тому чи іншому критерії;

- методичні підходи до оцінки ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу, які на відміну від існуючих підходів являють собою сукупність складових: використання ресурсного потенціалу, технології і виробничої діяльності, маркетингового та інфраструктурного забезпечення, а також переробки, транспортування, зберігання і реалізації зернопродуктів, що в сукупності формує синергічну ефективність;

дістали подальший розвиток:

- методичні підходи до короткострокового прогнозування балансу зерна, який на відміну від існуючих передбачає сценарний аналіз розвитку подій (екстенсивний шлях, екстремальний шлях та з урахуванням часткових змін);

- метод побудови багатокутника потенційної конкурентоспроможності пшениці, який, на відміну від існуючих підходів, являє собою інтегральну оцінку, що враховує систему показників родючості ґрунтів, матеріального забезпечення, якості садивного матеріалу та агротехніки.

Практичне значення одержаних результатів. Результати аналізу теоретичних матеріалів та методичні положення, викладені у дисертації, доведені до стадії, яка дозволяє використовувати їх у практичній діяльності сільськогосподарських підприємств Запорізької області. Основні положення й результати дослідження знайшли застосування в практичній діяльності, а саме: концептуальні підходи до розвитку підприємств зернопродуктового підкомплексу, методичні підходи до оцінки ефективності їх функціонування, методика розрахунку оптимальних розмірів і структури посівних площ зернових культур, сценарний аналіз рівня забезпеченості регіону в зерні та методика розрахунку індикаторів продовольчої безпеки передані для реалізації до Мелітопольської районної державної адміністрації (довідка № 18/01-06 від 12.01.2011р.). Методику прогнозування валових зборів зернових та оцінки конкурентоспроможності продукції на основі побудови багатокутника потенційної конкуренто-спроможності передано для реалізації ПП Ткачов В.С. (довідка № 14 від 16.11.2010р.). Критерії, показники, методичні підходи до оцінки ефективності виробництва зерна та продуктів його переробки передані для реалізації ТОВ «Адоніс-Люкс» (довідка № 398 від 05.10.2010р.). Теоретичні положення, що визначають наукову новизну дисертації, використовуються в навчальному процесі Економіко-гуманітарного факультету державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» у м. Мелітополі при викладанні «Економіки підприємства» (довідка № 16 від 19.01.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до теоретичних і практичних аспектів ефективного функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу. Наукові положення, методичні розробки, аналітичні результати, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, розроблені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки та рекомендації за результатами досліджень доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях: «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» (м.Алушта, 2006, 2007, 2008); «Современные научные достижения» (м.Дніпропетровськ, 2007); «Соціально-економічний розвиток України; Європейський вибір» (м.Мелітополь, 2007); «Теория и практика экономики и предпринимательства» (м.Алушта, 2007, 2010); «Проблеми управління економічним потенціалом регіонів» (м.Запоріжжя, 2010)

Публікації. Основні результати наукового дослідження опубліковані у 16 наукових працях. Підготовлено 6 наукових статей у спеціалізованих фахових виданнях та 10 тез доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 3,4 друкованих аркушів.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації 149 сторінок. Робота містить 26 таблиць, 26 рисунків, 5 додатків. Список використаних джерел включає 145 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Економічний зміст та методика визначення ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу» розкрито сутність зернопродуктового підкомплексу, визначено його основні складові елементи, розкрито економічний зміст економічної ефективності зернопродуктового виробництва та виявлено систему чинників, що впливають на неї. Сформовано систему критеріїв та показників оцінки ефективності зернопродуктового виробництва, запропоновано сукупність методичних підходів до дослідження ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу.

Встановлено, що зернопродуктовий підкомплекс є одним із найбільших і найважливіших, кінцево-цільовим призначенням якого є задоволення потреб населення у продовольстві, а тваринництва - у якісних кормах. Зернопродуктовий підкомплекс є багатогалузевим утворенням, в якому поєднані виробництво, зберігання, транспортування, переробка та реалізація зерна та продуктів його переробки.

Автор пропонує виділяти в структурі зернопродуктового підкомплексу п'ять складових елементів: виробництво матеріально-технічних ресурсів, виробництво зерна, переробка зерна (на продовольчі та технічні потреби, виробництво комбікормів), зберігання та транспортування; реалізація зерна та продуктів його переробки (оптовий та роздрібний продаж).

Розкрито економічний зміст ефективності діяльності підприємств зернопродуктового виробництва, яка відображає кінцевий результат використання засобів, предметів праці, робочої сили на підприємстві за певний проміжок часу і визначається відношенням результатів до витрат на їх одержання. Запропоновано розглядати не тільки загальну ефективність, а й її стадійне формування (рис. 1).

Рис. 1. Економічна ефективність функціонування підприємств зерно-продуктового підкомплексу

Встановлено, що сутність економічної ефективності може бути виражена за допомогою критеріїв та показників. Критерій виступає у якості узагальнюючої характеристики кількох показників оцінки, оскільки він є засобом, за допомогою якого оцінюються та обираються альтернативні варіанти діяльності підприємства. Критерій ефективності повинен характеризувати не тільки ефективність виробництва, але й передбачати ефективність реалізації продукції.

Для визначення економічної ефективності виробництва у зерновому господарстві використовується система натуральних і вартісних показників. Залежно від того, з якими видами затрат чи ресурсів порівнюються результати виробництва у зернопродуктових підприємствах, показники економічної ефективності можна поділити на дві групи: показники економічної ефективності виробництва і показники економічної ефективності використання виробничих ресурсів.

До першої групи показників відноситься, насамперед, рентабельність, яка представляє собою економічну категорію, що характеризує рівень дохідності, рівень прибутковості підприємства. Ефективність виробництва вимірюється такими показниками, як рівень рентабельності виробництва і реалізації продукції, окупність затрат, рівень рентабельності основних фондів.

До показників економічної ефективності використання виробничих ресурсів відносяться:

показники ефективності використання землі (землевіддача, землеємкість, обсяг виробництва валової (товарної) продукції у розрахунку на 1 га земельної площі, а також урожайність сільськогосподарських культур);

показники ефективності використання трудових ресурсів (річний, добовий та часовий виробіток, трудомісткість, продукції, ступінь використання трудових ресурсів);

показники ефективності використання виробничих фондів (фондовіддача, фондоємність, строк окупності основних фондів, матеріалоємність).

Виявлено, що формування ефективного зернопродуктового господарства залежить від численних факторів. Серед факторів зовнішнього середовища можна виокремити: природно-кліматичні, організаційно-економічні взаємозв'язки між сферами виробництва (заготівлі, переробки та реалізації зерна та зернопродуктів), рівень розвитку машинобудування, ступінь розвитку інфраструктури, рівень розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення та маркетингових послуг, ефективність заходів державної підтримки, фінансово-кредитна та податкова політика, ціни на основні засоби виробництва, сировину, тарифи на енергоресурси, транспортні послуги, інші послуги обслуговуючих підприємств, рівень життя та платоспроможність населення, наявність конкурентного середовища. Внутрішні фактори розподіляють на техніко-технологічні, соціально-економічні, організаційно-економічні, екологічні.

Важливе економічне значення у забезпеченні нормальних умов функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу має інфраструктурне забезпечення, підприємства якого не виробляють кінцевої продукції, але вони обслуговують основне виробництво та значною мірою визначають кінцеві результати.

Запропоновано сукупність методичних підходів, за допомогою яких можна визначити фактори впливу на ефективність, дослідити особливості функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу (прогнозування валових зборів та урожайності зернових культур, визначення конкурентоздатності виробляємої продукції, а також розробки сценарію забезпечення потреб у зерні в області на основі варіантів розвитку подій) та ефективності діяльності (від виробництва до доведення готової продукції до споживача).

У другому розділі «Ефективність діяльності підприємств з виробництва, переробки зерна та реалізації готової продукції» розкриті тенденції розвитку зернового господарства та регіональні особливості виробництва зерна та його реалізації на прикладі Запорізької області, вивчено ринок основних видів продукції зернопродуктового підкомплексу та проаналізовано завантаженість виробничих потужностей підприємств, що виробляють цю продукцію, визначено ефективність діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу.

Встановлено, що у господарствах Запорізької області у виробництві зернових культур провідне місце посідають озима пшениця, ярий ячмінь та кукурудза на зерно, при чому доля озимої пшениці у структурі посівних площ у 2009 році становила 55,6%. Особливістю зерновиробництва Запорізької області є те, що основна частина сільськогосподарських угідь зосереджена в господарствах громадського сектора та товариствах, а частка фермерських господарств складає лише 12,8% від загальної площі сільськогосподарських угідь.

Під впливом ґрунтово-кліматичних і економічних умов протягом тривалого історичного періоду в області сформувалось внутрішньорегіональне розміщення основних зернових культур і відповідна структура виробництва зерна. У 2009 році найбільші валові збори зернових були в Оріхівському та Приазовському районах.

Зернове господарство Запорізької області характеризується коливаннями посівних площ, урожайності, а отже і валових зборів (рис. 2). Разом з цим кожного року значна частина посівів втрачається внаслідок їх загибелі та використання посівних площ не за цільовим призначенням. Все це не дає можливості чітко спрогнозувати умови формування ринку зерна.

Характерною рисою зернового господарства області є те, що значна частина валового збору, виробленого в усіх категоріях господарств, використовується на внутрішньогосподарські потреби (фураж, насіння, споживання у вигляді продуктів переробки). При середньорічному валовому зборі зерна 1610 тис. т за 1995-2009 роки середня товарність зерна склала 54,3%. При цьому товарність зерна в господарствах громадського сектора вдвічі вища, ніж у приватному. Приватники віддають перевагу згодовуванню зерна худобі перед продажем його на ринку. Тож основними постачальниками зерна на ринок залишаються підприємства суспільного сектора.

Склалася парадоксальна ситуація з огляду співвідношення динаміки цін, обсягів продажу зернових культур та розмірів отриманих прибутків. Виробники зернових культур, реалізувавши у 2008 році більше зернових за вищими цінами попередніх років скаржаться на недоотримання прибутків. Пояснити це можна зростанням сукупної пропозиції зернових культур при необхідності повернення одержаних раніше банківських кредитів,проведення розрахунків по заробітній платі та з працівниками і пайовиками в рахунок орендної плати.

Рис. 2. Динаміка урожайності, валового збору та рентабельності зернових культур по Запорізькій області, 1995-2009 рр.

Хоча у 2009 році, порівняно з попереднім, кількість експортованого зерна із Запорізької області збільшилась майже вдвічі, структура експорту свідчить про відсутність на ринку зерна довготривалих стабільних відносин з іншими країнами світу. До постійного імпортера можна віднести Угорщину, яка вже близько 15 років є покупцем запорізького зерна. Значно меншими є обсяги імпорту. На територію області у 2009 році було завезено лише 60,6 т зерна, переважну кількість якого становило зерно гречки та проса завезеного із Російської федерації, а також зерно кукурудзи завезене із США.

Не зважаючи на досить високі валові збори рентабельність зернової галузі в останні роки значно впала. В Запорізькій області розташовано 476 підприємств різної форми власності, причому 186 з них є збитковими, а в більшості рівень рентабельності не перевищує 10%. В першу чергу, це зумов-лено підвищенням собівартості виробництва зерна та погіршенням його якості.

Відносне подорожчання сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив і засобів захисту рослин від хвороб та шкідників змусили сільськогосподарських виробників вдаватися до екстенсифікації виробництва з мінімальним застосуванням добрив та частим недотриманням технології обробки землі (недотримання сівозмін, застосування посівного матеріалу низької репродукції). У підсумку знизилась якість зібраного зерна. А оскільки якість продаж вимірюється рівнем відповідності продукції стандартам, звідси і одна з головних причин недоотримання прибутків виробниками - збільшення на ринку частки фуражних видів зерна, що значно нижче за ціною ніж зерно першого та другого класів.

Встановлено, що значну роль у формуванні ефективності діяльності підприємств, що займаються вирощуванням зернових культур відіграє спеціалізація їх діяльності. Це пояснюється, насамперед тим, що підприємство може не розпорошувати свої ресурси, а зосередити їх на одному чи кількох напрямах виробництва.

Аналіз діяльності підприємств Запорізької області, згрупованих за рівнями спеціалізації на вирощуванні зернових культур довів, що підприємства, які мають вищий рівень спеціалізації, отримують більше прибутку у розрахунку на одиницю виробленої продукції. Таким чином, підприємства з рівнем спеціалізації 75% мають рівень рентабельності виробництва 14,4%, з нижчим рівнем спеціалізації 51-75% - 5%, а з рівнем спеціалізації менше 50%, взагалі виявилися збитковими (табл. 1).



Таблиця 1 - Вплив спеціалізації підприємств з виробництва зерна по Запорізькій області на ефективність їх діяльності

Найменування показників	Рівень спеціалізації підприємств на виробництві зернових культур
	до 50%	51-75%	більше 75%
Кількість підприємств	5	9	7
Виробнича собівартість, грн../т	754,8	585,7	566,6
Повна собівартість, грн./т	976,3	635,6	610,3
Виручка від реалізації, грн.../т	850,9	667,5	698,4
Прибуток (збиток) від реалізації, грн./т	-125,4	31,9	88,1
Рівень рентабельності (збитковості), %	-12,8	5,0	14,4

Визначено, що переробка зерна здійснюється за трьома основними напрямками: переробка зерна на продовольчі потреби, технічна переробка зерна, виробництво комбікормів. В останні роки спостерігається зменшення обсягів споживання населенням борошна, деяких видів круп та макаронних виробів, ввезення на внутрішній ринок харчових продуктів іноземного походження, неплатоспроможність споживачів хлібопродуктів, знаходження у кризовому стані галузі тваринництва та птахівництва. Все це зумовило нестабільність діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу, та зменшення обсягів виробництва зернопродукції. Єдиний напрям переробки зерна у Запорізькій області, що має тенденцію зростання обсягів виробництва продукції - це пивоварна галузь.

Особливо необхідно відмітити, що функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу далеке від їх потенційних можливостей. Це підтверджується дуже низьким рівнем рентабельності підприємств та незначною завантаженістю їх виробничих потужностей. Завантаженість підприємств по зберіганню та переробки зерна свідчить про те, що виробничий потенціал в середньому використовується менше ніж на 47%. Найнижчу завантаженість 11,5% мають макаронні підприємства, борошномельні і комбікормові підприємства завантажені на 29%. Найбільшу завантаженість мають круп'яні і пивоварні підприємства, їх виробничий потенціал використовується, відповідно, на 80% та 94,5%. Елеватори завантажені в середньому на 48%, а хлібопекарні - на 34,8%.

Значно збільшився обсяг реалізованого зерна на біржах . Зростає число аграріїв, котрі намагаються отримати справедливу ціну на свою продукцію саме на біржах, які вважають тим інструментом, що забезпечує встановлення справедливої ціни на основі попиту та пропозиції.

Встановлено, що однією з особливостей українського ціноутворення на ринку борошна є значний адміністративний тиск, який може виявлятися в недопущенні зростання цін на хлібобулочну продукцію. Негативним наслідком державного регулювання ціноутворення на хліб є низька рентабельність при одночасному встановленні цін на ресурси на рівні світових. Це в свою чергу не дає можливості проводити модернізацію підприємств, сповільнює технологічний розвиток.

У третьому розділі «Шляхи підвищення економічної ефективності діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу» запропоновано концептуальні підходи щодо підвищення ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу, запропоновано коротко-строковий прогноз валового збору зернових по регіону на основі адаптивної моделі та трьох сценаріїв розвитку подій з покриття внутрішніх потреб у зерні та забезпеченні продовольчої безпеки. Визначено основні напрями підвищення економічної ефективності діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу.

Концептуальні підходи до підвищення ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу орієнтовані на поетапну оцінку ефективності його функціонування та досягнення в кінцевому результаті синергічного ефекту (рис. 3). При реалізації кінцевої мети необхідно спиратись на поєднання стратегії і механізмів державного регулювання та ефективну інтеграцію суб'єктів господарювання в зернопродуктовому підкомплексі на основі соціального партнерства і соціальної відповідальності.

Рис. 3. Концептуальні підходи до підвищення ефективності діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу

Визначено, що головною умовою успішного функціонування підприємств є конкурентоздатність товарів, які вони представляють на ринок. Дана характеристика вказує на можливості товару задовольняти потреби покупців, не відставати при порівнянні з аналогічними товарами інших виробників та продаватися за цінами не нижче середньоринкових.

Важливим елементом розробки концептуальних підходів до підвищення ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу є кількісна оцінка конкурентоздатності продукції, що ними виробляється. Ця оцінка необхідна для визначення того, наскільки продукція здатна задовольняти потреби покупців у порівнянні з подібною продукцією конкурентів. Автором побудовано багатокутники потенційної конкуренто-спроможності пшениці на основі розрахунку інтегрального показника її конкурентоздатності за трьома типовими підприємствами Запорізької області з метою виявлення конкурентних переваг пшениці по підприємствам (рис. 4). 

1 - ефективність агротехнології; 4 - родючість ґрунтів; 2 - якість садивного матеріалу;3 - якість засобів захисту рослин; 5 - рівень матеріально-технічного забезпечення; 6 - продуктивність технічних засобів

Рис. 4. Багатокутники потенційної конкурентоспроможності пшениці

Відповідно до проведених розрахунків найбільший рівень потенційної конкурентоспроможності має пшениця ТОВ «Адоніс-Люкс», серед конкурентних переваг можна відмітити якість садивного матеріалу, ефективність агротехнології, продуктивність технічних засобів, а також родючість ґрунтів, що є у власності підприємства. Основним недоліком є недостатня якість засобів захисту рослин, що використовує підприємство у процесі вирощування пшениці.

На основі використаної адаптивної моделі короткострокового прогнозування та удосконалення структури посівних площ запропоновано прогнозний баланс зерна з урахуванням трьох сценаріїв розвитку подій (табл.2). Перший прогнозний баланс побудований з урахуванням екстраполяції і передбачає збільшення виробництва до 2189,7 тис. т і покриття за рахунок цього обсягу всіх потреб у зерні. Баланс з урахуванням переструктуризації посівних площ, що розрахована спираючись на рентабельність зернової галузі, передбачає різке зменшення виробництва зерна - до 557,1 тис.т, що ледве покриє внутрішні потреби, причому частково за рахунок запасів на початку періоду. Третій сценарій передбачає урахування часткових змін, відповідно з яким виробництво зерна буде в обсязі 1373,4 тис. т, що забезпечить покриття усіх внутрішніх потреб та достатній обсяг реалізації зерна. До того ж аграрії матимуть можливість дотримуватись агротехнології та як наслідок підвищення урожайності зерна в майбутньому.

Таблиця 2 - Прогнозний баланс зерна по Запорізькій області, тис.т

Статті балансу	Баланс зерна у 2009 році	Прогнозний баланс зерна у 2011 р.
		З урахуванням екстраполяції (екстенсивний шлях)	З урахуванням переструктуризації посівних площ (екстремальний шлях	З урахуванням часткових змін
Запаси зерна на початок періоду	1038,9	991,0	991,0	991,0
Виробництво	2130,7	2189,7	557,1	1373,4
Імпорт	0,06	0,06	0,06	0,06
Всього зерна	3169,7	3180,76	1548,2	2364,5
Кормове споживання	164,9	164,9	164,9	164,9
Насіння	191,0	196,3	196,3	196,3
Споживання населенням	246,1	246,1	246,1	246,1
Реалізовано на внутрішньому ринку	1544,2	1549,8	-	735,51
Експорт	25,02	30,6	-	25,02
Втрати	7,5	7,6	3,75	5,67
Загальні витрати	2178,7	2189,8	611,1	1373,5
Запаси на кінець періоду	991,0	991,0	937,1	991,0

Встановлено, що основою підвищення конкурентоспроможності продукції та ефективності діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу є удосконалення агротехніки (дотримання сівозмін, сортооновлення, використання насіння високої репродукції), запровадження інноваційних технологій виробництва, зберігання та переробки, технічне й технологічне переозброєння підприємств зернопродуктового підкомплексу, врегулювання міжгалузевих відносин між суб'єктами господарювання.



ВИСНОВКИ

Результатами дослідження є теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, пов'язаного з обґрунтуванням концептуальних підходів до ефективного функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу. Результати проведених досліджень дозволили автору зробити такі висновки:

Встановлено, що ефективність функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу може бути виражена за допомогою критеріїв і показників. Критерії економічної ефективності функціонування підприємств характеризують ефективність використання ресурсного потенціалу, технологічну ефективність, ефективність виробничої діяльності, ефективність зберігання, переробки, транспортування, реалізації, а також ефективність маркетингової діяльності та ефективність інфраструктурного забезпечення. Кожен критерій являє собою сукупність певних показників з урахуванням коефіцієнта значущості кожного.

Для оцінки ефективності діяльності підприємств зерно-продуктового підкомплексу доцільно використовувати сукупність різнохарактерних методів, що розкривають специфіку діяльності підприємств: розрахунково-конструктивний метод, метод групування, факторний аналіз, короткострокове прогнозування на основі адаптивної моделі, метод експертних оцінок, метод оцінки потенційної конкурентоспроможності продукції.

Встановлено, що за останні роки значно зменшилась ефективність виробництва зерна. Рентабельність зі 180% у 1994 році зменшилась до 5,3% у 2009 році. Відбулось це переважно внаслідок недотримання культури землеробства. Найвищий рівень рентабельності (14,4%) мають підприємства зі спеціалізацією більше 75%, а виробництво зернових підприємствами з рівнем спеціалізації менше 50% - є збитковим. Крупніші за розмірами підприємства також отримують більші прибутки, проте вони характеризуються більш низькою товарністю зерна. Це пояснюється диверсифікацією їх діяльності та необхідністю залишку зерна для переробки та тваринництва. Підприємства, які мають найвищий по області рівень рентабельності (більше 20%) досягають його не стільки підвищенням рівня цін (767 грн./т), скільки зниженням її собівартості (597 грн./т). Через підвищення цін на матеріально-технічні ресурси й послуги підвищилась собівартість зернової продукції, а відтак і її реалізаційні ціни. Прибуток від переробки та реалізації крупи та борошна коливається по підприємствам від 250 до 417,4 грн. за 1 т. Ефективність переробки зерна вища в тих підприємствах, що у якості сировини використовують самостійно вирощене зерно. Держава контролюючи ціноутворення на основні види зернової продукції, обмежує підприємствам можливість підвищити прибутковість своєї діяльності. Найбільш рентабельною є роздрібна торгівля.

Запропоновано сценарний підхід до короткострокового прогнозування валового збору зернових культур на основі адаптивної моделі. Розрахунки передбачають три сценарії розвитку подій: екстенсивний шлях розвитку (з урахуванням екстраполяції), екстремальний шлях розвитку (з урахуванням змін в структурі посівних площ) та з урахуванням часткових змін, який на думку автора є найбільш актуальним. Цей сценарій передбачає виробництво зерна в обсязі 1373,4 тис. т (зменшення на 35%), проте всі потреби внутрішнього споживання будуть покриватися. Та за цією умовою аграрії зможуть дотримувати сівозміни, зберігає родючість ґрунтів, що дозволить в майбутньому підвищити урожайність.

Обґрунтовано концептуальні підходи до підвищення ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу, що передбачає постійні маркетингові дослідження ринку, прогнозування виробництва зерна, сценарний аналіз розвитку подій, підвищення конкурентоздатності суб'єктів господарювання за рахунок логістичних підходів, впровадження інноваційних технологій для покращення якості продукції, підвищення інвестиційної привабливості підприємств зернопродуктового підкомплексу.

Запропоновані напрями підвищення потенційної конкуренто-спроможності виробляємого зерна за рахунок удосконалення сортооновлення, сівозмін, використання садивного матеріалу більш високих репродукцій, технічного і технологічного переозброєння підприємств, удосконалення агротехніки, дотримання встановлених стандартів виробленої продукції, відповідності її ціни та якості.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Статті у фахових виданнях:

2. Мущук В.О. Ефективність зернового господарства та передумови її підвищення / В.О. Мущук // Держава та регіони. - 2007. - №1. - С. 232-234

3. Мущук В.О. Сутність зернопродуктового підкомплексу і проблеми його функціонування / В.О. Мущук // Держава та регіони. - 2007. - №2. - С. 169-172

4. Костроміна В.О. Досвід діяльності приватного підприємства “Аграрій” / В.О.Костроміна // Держава та регіони. - 2008. - №5. - С. 82-85

5. Костроміна В.О. Динаміка виробництва зерна у Запорізькій області / В.О.Костроміна // Наука й економіка. - 2010. - №1(17). - С. 155-160

6. Костроміна В.О. Адаптивні методичні підходи до прогнозування на прикладі виробництва зерна у Запорізькій області / В.О. Костроміна // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 264. - Т. VI. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2010р. - С. 1458-1462

7. Костроміна В.О. Перспективи розвитку зернопродуктового підкомплексу / В.О.Костроміна // Агросвіт. - 2011. - №1. - С. 49-51

8. Публікації в інших виданнях:

9. Мущук В.О. Функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу в сучасних умовах / В.О. Мущук // Материалы V Междунар. науч.-практ. конф. [«Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины»], (Алушта, 28-30 сентября 2006 г.) / Таврич. нац. ун-т им. В.И.Вернадского [и др.]. - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2006. - С. 102-103

10. Мущук В.О, Проблеми формування ринку зерна / В.О. Мущук // Материалы ІІ Междунар. науч.-практ. конф. [«Современные научные достижения-2007». Том 2. Экономические науки], (Днепропетровск, 14 февраля 2007 г.). - Днепропетровск: Наука и образование, 2007, С. 41-42

11. Мущук В.О. Показники економічної ефективності зерно-продуктового підкомплексу / В.О. Мущук // Матеріали VII Міжнар. наук. конф. студентів та молодих учених [«Соціально-економічний розвиток України; Європейський вибір»], (Мелітополь, 18 травня 2007 р.). - Мелітополь, 2007. - С. 101-104

12. Мущук В.О. Внутрішньорегіональне розміщення виробництва зерна / В.О.Мущук // Тези доповідей учасників XV Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих учених [«Наука і вища освіта»], (Запоріжжя, 17-18 травня 2007 р.) / Гуманітарний університет «ЗІДМУ». - Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2007. - С. 79-80

13. Мущук В.О. Методические подходы к исследованию экономической эффективности деятельности зернового хозяйства / В.О. Мущук // Материалы IV Междунар. науч.-практ. конф. [«Теория и практика экономики и предпринимательства»], (Алушта, 10-12 мая 2007 г.) / Таврич. нац. ун-т им. В.И.Вернадского [и др.]. - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2007. - С.267.

14. Костроміна В.О. Структура зернопродуктового підкомплексу / В.О.Костроміна // Материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. [«Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины»], (Алушта, 4-6 октября 2007 г.) / Таврич. нац. ун-т им. В.И. Вернадского [и др.]. - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2007. - С. 137

15. Костроміна В.О. Державне регулювання розвитку зерно-продуктового підкомплексу / В.О. Костроміна // Тези доповідей учасників XVІ Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих учених [«Наука і вища освіта»], (Запоріжжя, 17-18 квітня 2008 р.) / Класичний приватний університет. - Запоріжжя: КПУ, 2008. - С. 286

16. Костроміна В.О. Ціноутворення і ціни на продукцію зернопродуктового підкомплексу / В.О. Костроміна // Материалы VIІ Междунар. науч.-практ. конф. [«Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины»], (Алушта, 26-28 сентября 2008 г.) / Таврич. нац. ун-т им. В.И. Вернадского [и др.]. - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2008. - С. 74-75

17. Костроміна В.О. Інтенсифікація виробництва зерна / В.О. Костроміна // Материалы IV Междунар. науч.-практ. конф. [«Теория и практика экономики и предпринимательства»], (Алушта, 11-13 мая 2010 г.) / Таврич. нац. ун-т им. В.И.Вернадского [и др.]. - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2010. - С. 108

18. Костроміна В.О. Ефективність зернового ринку у Запорізькій області / В.О.Костроміна // Збірник матеріалів міжрегіональної науково-практичної конференції [«Управління економічним потенціалом регіону»], (Запоріжжя, 28 жовтня 2010 р.) / Запоріз. нац. ун-т. - Запоріжжя: ЗНУ, 2010. - С. 48-50



АНОТАЦІЯ

Костроміна В.О. Ефективність функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Міжнародний університет бізнесу і права. - Херсон, 2011.

На основі дослідження різних поглядів науковців на структуризацію зернопродуктового підкомплексу уточнено його складові елементи. Визначено зміст економічної ефективності виробництва і переробки зерна та представлена система критеріїв і показників, які виступають в якості її характеристики.

Розкрито зовнішні та внутрішні фактори впливу на ефективність виробництва і реалізації зерна та продуктів його переробки. Запропоновано методичні підходи до дослідження ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу та складено алгоритм економічного дослідження. Виявлено регіональні особливості та тенденції розвитку зернового господарства Запорізької області. Проаналізовано динаміку виробництва та реалізації зернопродуктів, а також виробничий потенціал підприємств зернопродуктового підкомплексу та їх фактичне завантаження.

Дано короткостроковий прогноз виробництва зерна та запропоновано сценарій, що передбачає три варіанти розвитку подій: екстенсивний шлях, екстремальний шлях та адаптивні часткові перетворення.

Визначено концептуальні підходи щодо підвищення ефективності функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу на основі поетапної оцінки ефективності виробництва, переробки, зберігання, транспортування та реалізації зерна та продуктів його переробки. Та виявлено основні напрями її підвищення, що мають реалізовуватися на основі соціального партнерства та соціальної відповідальності.

Ключові слова: виробничий та ресурсний потенціал підприємств, критерії і показники ефективності, фактори, конкурентоспроможність, якість зерна, концептуальні підходи до підвищення ефективності діяльності.



АННОТАЦИЯ

Костромина В.О. Эффективность функционирования предприятий зернопродуктового подкомплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени канд. экон. наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Международный университет бизнеса и права. - Херсон, 2011.

Определена сущность зернопродуктового подкомплекса и раскрыты теоретические подходы к ее толкованию. На основе исследования различных точек зрения ученых на структуризацию зернопродуктового подкомплекса, выделено пять его составляющих элементов: производство материально-технических ресурсов для предприятий подкомплекса, производство зерна, его переработка, хранение и транспортировка, реализация зерна и зернопродуктов.

Определено содержание эффективности функционирования пред-приятий зернопродуктового подкомплекса, установлена система критериев и показателей, характеризующих эффективность функционирования этих пред-приятий.

Установлены внешние и внутренние факторы, влияющие на эффективность производства и реализации зерна и продуктов его переработки. Предложен комплекс методических подходов к исследованию эффективности функционирования предприятий зернопродуктового подкомплекса: метод системного анализа, расчетно-конструктивный метод, факторный анализ, метод экспертных оценок, оценка потенциальной конкурентоспособности, сценарный анализ, краткосрочное прогнозирование на основе адаптивной модели.

Выявлены особенности развития зернового хозяйства Запорожской области. Установлено, что в последние годы рентабельность зернопроизводства в регионе значительно снизилась из-за нестабильности объёмов валового сбора зерновых культур, значительным повышением себестоимости зерна, ценовой политикой на рынке. Несоблюдение технологии возделывания, связанное с недостатком средств, привело к значительному ухудшению качества полученного зерна. В результате объём фуражного зерна на рынке преобладает.

Дан краткосрочный прогноз производства зерна и предложен сценарий, который предусматривает три варианта развития событий: экстенсивный путь (увеличение объёмов производства зерна и поиск резервов повышения его рентабельности), экстремальный путь (значительное сокращения объёмов производства зерна с учетом переструктуризации посевов зерновых культур) и адаптивные частичные изменения.

Установлено, что в результате снижения платежеспособного спроса значительно сократились объёмы производства продукции, полученной в результате переработки зерна. Как следствие, производственный потенциал предприятий по хранению и переработки зерна используется неполностью.

Разработаны концептуальные подходы и направления повышения эффективности функционирования предприятий зернопродуктового подком-плекса на основе поэтапной оценки эффективности производства зерна, его переработки, хранения, транспортировки и реализации.

Определено, что эффективность функционирования предприятий зернопродуктового подкомплекса предопределяется конкурентоспособностью произведенных ими товаров. На основе построения многоугольника потенциальной конкурентоспособности выявлены конкурентные преимущества пшеницы по трем типичным предприятиям Запорожской области.

С целью повышения эффективности функционирования предприятий зернопродуктового подкомплекса акцентировано внимание на совершенствование агротехнологии, внедрение инновационных технологий в сферу производства, хранения и переработки зерна, усиление государственной поддержки, а также ценовое и неценовое регулирование межотраслевых отношений между субъектами хозяйствования в зернопродуктовом подкомплексе.

Ключевые слова: производственный и ресурсный потенциал, критерии и показатели эффективности, факторы, конкурентоспособность, качество зерна, концептуальные подходы к повышению эффективности деятельности.



SUMMARY

Kostromina V.O. Efficiency of functioning of enterprises of grain product subcomplex. - Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Economics on the specialty 08.00.04 - economy and management of the enterprises (by kinds of economic activity). - International University of Business and Law. - Kherson, 2011.

On the base of a research of different views of scientists upon the structuring of grain-product subcomplex its component elements were defined. Is determined the content of economic efficiency of production and processing of grain and the system of criterions and indicators that serve as its qualitative and quantitative characteristics. A revealed the external and internal factors of influence upon the efficiency of production and realization of grain and products of its working up. Are suggest the methodical approaches to the researches of efficiency of functioning of enterprises of grain product subcomplex and is made the algorithm of the economic research. Were revealed the regional peculiarities and tendencies of development of the grain farm in Zaporizhya region. Is analyzed the dynamics of production and realization of grain products and also producing potential of enterprises of grain product subcomplex and their real loading.

Is given the short-time prognosis of grain production and suggested the scenario that foresees three variants of events: the extensive way, the extreme way and the partial transformations. Are determined the conceptual approaches to increasing of the efficiency of functioning of enterprises of grain product subcomplex on the basis of stage-by-stage estimation of efficiency of production, processing, storage, transporting and realization. The main directions of its increasing which must be realized on the basis of social partnership and social responsibility are revealed. Key words: producing and research potential, criterias and indicators of efficiency, factors, competitiveness, quality of grain, conceptual approaches as for the efficiency of activities increasing.

Размещено на Allbest.ru

...