Трансформація заощаджень в інвестиції національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

УДК 336.722.145:330.322(477)

Трансформація заощаджень в інвестиції національної економіки

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Карковська Вероніка Ярославівна

Львів 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі теоретичної та прикладної економіки Національного університету «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ТИВОНЧУК ІВАН ОПАНАСОВИЧ,

Національний університет «Львівська політехніка»,

професор кафедри теоретичної та прикладної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ДЕНИСЕНКО МИКОЛА ПАВЛОВИЧ

Київський національний університет технологій та дизайну,

професор кафедри економіки, обліку і аудиту

кандидат економічних наук, доцент

ВАНЬКОВИЧ ДАНИЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ

Львівський національний університет ім. І. Франка,

докторант кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту

Захист дисертації відбудеться «19» травня 2011 р. о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.025.03. у Національному університеті «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м. Львів, вул. Степана Бандери, 12, IV н. к., ауд. 209А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий «14» квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н., доц. Завербний А.С.

заощадження національний інвестиція

АНОТАЦІЯ

Карковська В.Я. Трансформація заощаджень в інвестиції національної економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний університет «Львівська політехніка» - Львів, 2011.

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення та прикладні рекомендації щодо трансформації заощаджень в інвестиції. На підставі дослідження й узагальнення літературних джерел уточнено визначення категорій «заощадження», «інвестиції», «потенціал заощаджень», «механізм трансформації заощаджень в інвестиції». Запропоновано класифікацію мотивів заощаджень. Простежено розвиток поглядів прихильників різних економічних теорій на проблему трансформації заощаджень в інвестиції.

Проаналізовано сучасний стан заощаджень та інвестицій і їхній взаємозв'язок. Здійснено оцінювання впливу заощаджень на рівень ВВП національної економіки. Удосконалено механізм трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки, який ґрунтується на використанні політики стимулювання трансформації заощаджень в інвестиції.

Ключові слова: заощадження, інвестиції, інвестиційний потенціал, валовий внутрішній продукт, механізм трансформації заощаджень в інвестиції, політика стимулювання трансформації заощаджень в інвестиції.

ANNOTATION

Karkovska V.Ya. Savings transformion into investments of national economy. - Manuscript.

Dissertation for obtaining a scientific degree of Candidate of Economic Sciences in speciality 08.00.03 - Economics and Management national economy. - Lviv Polytechnic National University - Lviv, 2011.

The paper is devoted to theoretical and applied recommendations for the savings transformation into investments. On the basis of researchs and literature sourses clarifies the definition of categories "savings", "investments", "potential savings" and “mechanism of savings transformation into investment”. Features of the existing classification of savings motives are highlighted. The development various economic theories of views to the problem of savings transforming into investments are traced.

The current state of savings, investments and their relationship are analyzed. The influence of savings on the national economy GDP level is evaluated. The further development of savings transformation mechanism into national economy investments is received. Its based on the use of stimulation policies of savings transforming into investments.

Keywords: savings, investments, investment potential, gross domestic product (GDP), mechanism of saving transformation into investments, stimulation policy of saving trausformation into investments.

АННОТАЦИЯ

Карковска В.Я. Трансформация сбережений в инвестиции национальной экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный университет «Львивська политэхника» - Львов, 2011.

В диссертационной работе разработаны теоретические положения и предложены рекомендации по трансформации сбережений в инвестиции. Объектом исследования является процесс трансформации сбережений в инвестиции. Предмет исследования - теоретические и прикладные положения касающиеся трансформации сбережений в инвестиции.

В первом разделе «Теоретически-методологические основы трансформации сбережений и инвестиций национальной экономики» раскрыто содержание категорий «сбережений» и «инвестиций», разработана классификация мотивов сбережений и установлены источники инвестиций. Определены положения развития теорий сбережений и инвестиций.

Во втором разделе «Анализ состояния сбережений и инвестирование в национальную экономику» охарактеризовано состояние сбережений национальной экономики и их связи с инвестициями. Выполнен ретроспективный анализ инвестиционного развития национальной экономики Украины. Проанализирован инвестиционный потенциал национальной экономики и его роль в трансформации сбережений в инвестиции.

Проанализирована тенденция инвестиций в основной капитал по секторам и установлено, что дальнейшее их увеличение обеспечит значительный рост национальной экономики. Рассчитан мультипликатор инвестиций национальной экономики, что позволило проследить их изменение. Предложен коэффициент трансформации сбережений в инвестиции и выполнен анализ национальной экономики по секторам. Самый высокий уровень трансформации сбережений в инвестиции наблюдается в секторе домашних хозяйств, а самый низкий - в секторе финансовых и нефинансовых корпораций.

Для успешного развития инвестиционного процесса в экономике страны необходимо успешное формирование сбережений. Прослежено тенденцию распределения валовых сбережений по секторам, а именно общего государственного управления, домашних хозяйств, некоммерческих организаций, обслуживающих домашние хозяйства, финансовых и нефинансовых корпораций. Наибольшая доля в валовых сбережениях принадлежит сектору некоммерческих организаций, обслуживающих домашние хозяйства, финансовых и нефинансовых корпораций, и составляет более 50 % от общей суммы. Однако быстрыми темпами растет доля сектора домашних хозяйств. Более 80 % в доходах домашних хозяйств занимают расходы. Доля сбережений в рассматриваемый период было незначительной, что обьясняется неудовлетворительным социальным положением населения.

По результатам исследования выделены стадии трансформации сбережений в инвестиции: начальная, промежуточная, завершающая. При анализе инвестиционного потенциала Украины как основы трансформации сбережений в инвестиции выделены определенные ограничения. Целесообразно использовать политические инструменты (налоговую, амортизационную, внешнюю политику), призванные уменьшить такие ограничения.

В третьем разделе «Активизация трансформации сбережений в инвестиции национальной экономики» выполнена оценка влияния сбережений на уровень ВВП как основного источника трансформации сбережений в инвестиции. Предложен механизм трансформации сбережений в инвестиции в национальной экономике.

Разработанный механизм трансформации сбережений в инвестиции предусматривает использование прямого и косвенного методов. Особенностью механизма трансформации сбережений в инвестиции является применение политики стимулирования трансформации сбережений в инвестиции. Важное значение для механизма трансформации сбережений в инвестиции национальной экономики имеет разработка основных положений политики стимулирования трансформации сбережений в инвестиции, с помощью которой можно снизить уровень инвестиционных рисков и повысить роль финансовых рынков и посредников.

Основным инструментом реализации стратегии и практического применения механизма трансформации сбережений в инвестиции должна стать политика стимулирования трансформации сбережений в инвестиции. Ее суть - обоснованный выбор приоритетных способов для привлечения сбережений в хозяйственный оборот. Выявление эффективных направлений вложения сбережений в процессе реализации политики стимулирования трансформации сбережений в инвестиции необходимо согласовать с деятельностью, направленной на повышение инвестиционной привлекательности национальной экономики.

Использование политики стимулирования трансформации сбережений в инвестиции обеспечит действенное и оперативное управление сферой сбережений, а также позволит конкретизировать цели и способы усовершенствования их трансформации в инвестиции.

Во время исследования влияния сбережений на уровень ВВП решались такие задачи как установление зависимости: между общим объемом сбережений и уровнем ВВП; между важнейшими составляющими сбережений и уровнем ВВП; между структурой сбережений и уровнем ВВП; между сбережениями и уровнем ВВП с учетом фактора времени.

Применения многофакторные эконометрические моделей влияния сбережений национальной экономики и иностранных инвестиций на уровень ВВП можно спрогнозировать темпы развития ВВП и оценить влияние каждой составляющей сбережений на изменение ВВП.

Ключевые слова: сбережения, инвестиции, инвестиционный потенциал, валовой внутренний продукт, механизм трансформации сбережений в инвестиции, политика стимулирования трансформации сбережений в инвестиции.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток національної економіки та її структурна перебудова залежать від активізації інвестиційної діяльності. Основним завданням на сучасному етапі функціонування національної економіки є мобілізація усіх можливих джерел інвестицій та ефективне і раціональне їх використання відповідно до напрямів економічного зростання.

Основним джерелом інвестиційних ресурсів, вважають заощадження. Розвиваючи національну економіку потрібно активізувати трансформацію заощаджень в інвестиції. Нестача заощаджень зумовлює недостатність інвестицій, що супроводжується невідповідністю якості основного капіталу, а відтак зниженням обсягів випуску та опосередковано погіршенням якості продукції, а це, своєю чергою, впливає на рівень доходу. Така ситуація призводить до нестачі заощаджень, що спричиняє нераціональну пропорцію у розподілі доходу між споживанням і заощадженнями.

Як показує аналіз економічної ситуації в Україні, незважаючи на структурні зрушення у питанні формування і використання заощаджень та інвестицій, проблема подолання кризи щодо їх трансформації досі не вирішена. Сьогодні основною перешкодою для активної трансформації заощаджень в інвестиції залишається незначний рівень використання заощаджень секторів національної економіки.

Проблему заощаджень та інвестицій всебічно досліджували класики економічної теорії, а саме А. Маршалл, Дж. М. Кейнс, К. Маркс, А. Сміт, а також і зарубіжні науковці А. Модільяні, П. Самюельсон, М. Фрідмен та інші.

Як джерело інвестицій розглядають заощадження такі українські вчені, як М. Антипенко, І. Барановський, І. Бланк, В. Бочаров, М. Боднар, С. Буткевич, Д. Ванькович, О. Ватаманюк, В. Геєць, В. Гриньова, О. Данілов, М. Денисенко, С. Злупко, В. Захарченко, Б. Кваснюк, М. Крупка, О. Кузьмін, Г. Козаченко, В. Козик, В. Лушкін, А. Махмутов, Е. Моліна, В. Мартиненко, Я. Орищак, С. Панчишин, М. Панкова, А. Пересада, А. Пешко, Ж. Поплавська, О. Рюмшина, В. Савчук, В. Семиноженко, Л. Сиволап, І. Скворцов, В. Степанов, А. Савченко, Д. Стеченко, І. Тивончук, В. Хобта, Д. Черваньов, М. Якубовський та інші. Вони вивчали проблеми, пов'язані з аналізом чинників, які впливають на обсяг заощаджень, їхнє стимулювання тощо.

Однак, незважаючи на велику кількість публікацій, їхнє наукове та практичне значення, потрібно уточнити низку питань стосовно трансформації заощаджень в інвестиції та розробити нові підходи. Зокрема, необхідно системно дослідити питання теорії та практики інвестицій і заощаджень національної економіки. Дотепер не повністю виконаними залишаються завдання, пов'язані із розробленням ефективного механізму трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки, аналізуванням заощаджень та інвестицій національної економіки.

Актуальність та недостатньо повне дослідження цих питань визначили вибір теми дисертаційної роботи, обґрунтування її мети, цілей, завдань, а також логіку викладення матеріалу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота за тематичним скеруванням відповідає науковому напряму кафедри економіки підприємства та інвестицій Національного університету «Львівська політехніка» «Обґрунтування інноваційно-інвестиційних стратегій, програм та проектів розвитку виробничо-господарських структур, регіонального розвитку» (номер державної реєстрації № 0108U005046, 2009 р.), а також пов'язана із держбюджетною темою ДБ/ПСМ «Методологія та інструментарій процесійно-структурованого менеджменту» (номер державної реєстрації № 0111U001215: наказ МОН України № 89-2-03 від 16.12.2010 р.). Внеском автора у розроблення держбюджетної тематики є основні положення політики стимулювання трансформації заощаджень в інвестиції (розділ 1 «Формування методологічних засад процесійно-структурованого менеджменту»).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - поглибити теоретичні та практичні рекомендації щодо трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки.

Щоб досягнути поставленої мети, необхідно виконати такі основні завдання:

уточнити сутність терміна «заощадження», розкрити зміст процесу їх трансформації в інвестиції;

удосконалити класифікацію мотивів заощаджень;

комплексно проаналізувати стан заощаджень та інвестицій;

розробити економіко-математичну модель оцінювання впливу заощаджень національної економіки та іноземних інвестицій на рівень ВВП;

обґрунтувати механізм трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки.

Об'єктом дослідження є процес трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та методично-прикладні положення з трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки.

Методи дослідження. Під час виконання дисертаційної роботи використано такі методи дослідження: порівняльного аналізу та узагальнення (для визначення сутності категорій - розділ 1, пп. 1.1, 1.2, 2.3, 3.2); метод системного і статистичного аналізу (для оцінювання сучасного стану заощаджень та інвестицій національної економіки - розділ 2, пп. 2.1 - 2.3); графічний і табличний (для ілюстрації динаміки явищ і процесів, що стосуються питань трансформації заощаджень та інвестицій - розділ 1 - 3); структурно-функціональний (для визначення взаємозв'язку заощаджень та інвестицій - розділ 2, пп. 2.2); метод економіко-математичного моделювання (оцінювання впливу заощаджень на рівень ВВП - розділ 3, пп. 3.1).

Інформаційною основою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, укази Президента України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, звітні дані Національного банку України та інших організацій. Широко використано дані статистичних щорічників, інформаційно-аналітичних бюлетенів та оглядів, довідкової літератури, періодичних та монографічних видань, матеріали міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретичних положень і наданні методичних рекомендацій щодо трансформації заощаджень в інвестиції. Отримано такі наукові результати:

вперше:

розроблено економіко-математичні моделі впливу заощаджень на рівень ВВП, за допомогою яких можна прогнозувати темпи розвитку ВВП та визначати вплив загального обсягу заощаджень на рівень ВВП, найвагомішої складової заощаджень на рівень ВВП, структури заощаджень на рівень ВВП, заощаджень на рівень ВВП з урахуванням фактора часу;

удосконалено:

метод аналізування заощаджень та інвестицій національної економіки, який на відміну від інших враховує коефіцієнт трансформації заощаджень в інвестиції, що дає змогу визначити рівень ефективності трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки;

класифікацію мотивів заощаджень з виокремленням економічного, демографічного, психологічного та соціального мотиваторів поведінки суб'єкта, що зумовлено їхнім впливом на ефективність формування заощаджень;

набули подальшого розвитку:

визначення поняття «заощадження», яке, на відміну від інших трактувань, розглядається з трьох позицій: як частина доходу, призначена для забезпечення потреби в майбутньому; як частина доходу в національній економіці, яка виконує функцію нагромадження; як величина нагромадження активів різного характеру (депозити, цінні папери тощо);

механізм трансформації заощаджень в інвестиції, який передбачає використання прямого і непрямого методів для активізації трансформації заощаджень в інвестиції і, на відміну від раніше запропонованих механізмів, ґрунтується на застосуванні політики стимулювання трансформації заощаджень в інвестиції.

Практичне значення одержаних результатів. Серед основних положень дисертації практичне значення мають розроблені методичні рекомендації щодо механізму трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки.

Розроблені в дисертаційній роботі методичні рекомендації мають практичний характер та впроваджені в Яворівській районній держадміністрації Львівської області (довідка про впровадження № 2533 від 08.12.2009 р.), Представництві Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області (довідка про впровадження № 21-12/842 від 31.12. 2009 р.), Львівській обласній державній адміністрації (довідка про впровадження № 5/34-1397/0/2-10/6-10 від 18. 03. 2010 р.), філії яворівського відділення № 6334 ВАТ «Ощадбанк» (довідка про впровадження № 24 від 18. 01. 2010 р.).

Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка» під час викладання дисциплін «Політична економія», «Макроекономіка», «Основи економічної теорії» (довідка № 67-01-1314 від 30.12. 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З опублікованих у співавторстві наукових праць у роботі використано лише ті положення, які є результатом особистих розробок дисертанта і становлять його індивідуальний внесок.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати дослідження апробовано на міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: VII Міжнародній науково-практичній конференції «Україна - ЄС - Європа: нові виклики та модернізація відносин» (м. Київ, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства» (м. Львів, 2007 р.); Всеукраїнській конференції молодих вчених і студентів «Інноваційні процеси економічного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Тернопіль, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Управління інноваційним розвитком підприємств в умовах світових інтеграційних процесів» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки» (м. Київ, 2007 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації» (м. Полтава, 2008 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Економіка і маркетинг у ХХІ сторіччі» (м. Донецьк, 2008 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2008 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми соціально-економічного розвитку України: теорія і практика» (м. Львів, 2007 р.); ХІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Шляхи виходу України із світової фінансово-економічної кризи» (м. Донецьк, 2009 р.); ІІІ Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених «Економіка в ХХІ сторіччі» (м. Донецьк, 2009 р.); ІІ Міжнародній конференції молодих учених і студентів «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Тернопіль, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування та реалізація конкурентної політики» (м. Львів, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 2010 р.); Науковій конференції «Теоретичні та прикладні засади функціонування сучасної економіки» (м. Львів, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 25 наукових працях, з них 21 - одноосібно. У фахових виданнях опубліковано 9 праць. Загальний обсяг публікацій становить 5,02 друк. арк., з них особисто дисертанту належить 4,61 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації 194 с., основний зміст викладено на 170 с. Дисертація складається зі вступу та трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, містить 35 рисунків, 22 таблиці та додатки на 5 с. Список використаних джерел нараховує 196 назв і розміщений на 18 с.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі на підставі теоретичних узагальнень обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт та предмет дослідження, мету та основні завдання дисертації, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, форми їх апробації і використання.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки» досліджено теоретичні та методичні положення з трансформації заощаджень в інвестиції, розкрито зміст категорій «заощадження» та «інвестиції», подано класифікацію мотивів заощаджень, систематизовано фактори, які впливають на формування заощаджень.

Оскільки заощадження слугують джерелом інвестицій, необхідно всебічно вивчити їхню природу. Під час огляду літературних джерел виявлено неоднозначні тлумачення термінів «заощадження» та «інвестиції». Щодо трактування взаємозв'язку таких економічних явищ, як заощадження та інвестиції, в економічній літературі існує багато поглядів, часто суперечливих. Це пояснюється тим, що більшість авторів не враховує подвійної природи сучасної економіки, яка, з одного боку, є фізичною, або матеріально-речовою, і охоплює всі трудові і матеріальні ресурси, а з іншого - є монетарною, або грошовою, і охоплює гроші, ціни, доходи, процентні ставки, валютні курси тощо. Фізична і грошова економіки взаємопов'язані.

У дисертації запропоновано розглядати зміст терміна «заощадження» з трьох позицій. Перша позиція стверджує, що заощадження - це частина доходу, призначена для того, щоб забезпечити потреби в майбутньому. Цей напрям дає змогу виділити певні особливості цього явища, а саме: сутність заощаджень виявляється в об'єднанні двох процесів: споживання та відкладання частини доходу; заощадження виражають перерозподільні відносини, тобто відносини в процесі перерозподілу частки ВВП між населенням, з одного боку, і суб'єктами господарювання і органами державної влади, з другого; поняття «заощадження» не вичерпується тільки нагромадженням та використанням активів, але ще й процесом руху (трансформації) заощаджень. З другої позиції заощадження - це частина доходу в національній економіці, її функція - нагромадження. В структурі доходу одна частина перебуває в активному обороті, виконуючи функцію обороту та засобу платежу, а друга вилучена з обороту і виконує функцію нагромадження. З третьої позиції зміст заощаджень полягає в нагромадженні активів різного характеру (депозити, цінні папери тощо). Цей аспект відображає практичну роль заощаджень, зокрема як джерела інвестицій. Формування заощаджень - це складний процес соціально-економічної та психологічної поведінки суб'єкта заощадження, а також прийняття рішення щодо нагромадження активів різного характеру (депозити, цінні папери тощо).

Державне управління трансформацією заощаджень в інвестиції можна розглядати як вплив держави на умови функціонування суб'єктів національної економіки, спрямований на забезпечення та активізацію їхньої діяльності. Держава управляє цим процесом, приймаючи законодавчі акти та нормативні документи. Організаційні дії суб'єктів трансформації заощаджень в інвестиції повинні мати правову основу та забезпечуватись відповідними законами та нормативно-технічними документами. Об'єктивність та однозначність законодавчо-нормативних актів визначає прозорість і прогнозованість поведінки усіх учасників цього процесу, основну роль в його організуванні на державному рівні повинен відігравати орган виконавчої влади, який розробляє та реалізує інвестиційну політику в державі.

Істотно впливає на формування заощаджень мотив, яким керується суб'єкт, зменшуючи свої споживчі видатки, та мотиватор, який спонукає до певних дій. У дисертації на підставі аналітичного огляду літературних джерел та власного дослідження удосконалено класифікацію мотивів заощаджень, яка ґрунтується на мотиваторах поведінки суб'єкта (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Класифікація мотивів заощадження*

*Примітка: розробка дисертанта

Вивчивши та проаналізувавши літературні джерела, в роботі систематизовано фактори формування заощаджень, на які впливають доходи, ціни і суб'єктивно-психологічні характеристики, зокрема політична ситуація в країні. Їх поділено на такі групами: соціальні (розмір, джерело і періодичність отримання доходів; купівельна спроможність населення; ступінь диференціації населення за доходами; рівень соціального захисту малозабезпечених верств населення); суб'єктивно-психологічні характеристики населення (схильність до ризику, ощадливість, ступінь інвестиційної обізнаності); економічні (чинна система оподаткування доходів; розвиток інфраструктури фінансового ринку; наявність привабливих об'єктів інвестування); політичні (політична ситуація в країні; стабільність вибраного політичного та економічного курсу); законодавчі (ступінь раціональності й ефективності законодавчої бази). Урахувавши усі фактори, які впливають на формування заощаджень, можна ефективно та з максимально можливою віддачею інвестувати ці кошти в національну економіку.

Зважаючи на двоїсту природу інвестицій, запропоновано розглядати їх з двох позицій. З позиції грошової економіки інвестиції - це видатки на кінцеві закупівлі машин, устаткування й верстатів, інших знарядь виробництва, на будь-яке будівництво і створення запасів, що утворюють новий капітал (основний та оборотний). З позиції реальної економіки інвестиції - це споживання різних ресурсів - праці, матеріальних та інтелектуальних, для створення різних елементів фізичного капіталу.

Як показало дослідження активізація інвестування залежить від ефективного та цілеспрямованого заощадження та державного управління. Державне управління трансформацією заощаджень в інвестиції повинно спрямовуватись на ширше залучення інвестицій в національну економіку. На державне управління інвестиційною діяльністю впливають такі важливі фактори як рівень розвитку національної економіки, стан заощаджень та інвестування в національну економіку, рівень науково-технічного розвитку країни, вплив заощаджень на рівень ВВП національної економіки та їх трансформація в інвестиції.

У другому розділі «Стан заощаджень та інвестування в національну економіку» охарактеризовано стан заощаджень національної економіки та їхній зв'язок з інвестиціями, виконано ретроспективний аналіз інвестиційного розвитку національної економіки, проаналізовано інвестиційний потенціал національної економіки та його роль у трансформації заощаджень в інвестиції.

Частка заощаджень національної економіки за 2003 - 2008 рр. в середньому становила 26 % від ВВП, тому Україну зараховано до другої групи (з часткою заощаджень 20 - 30 % від ВВП) за динамікою економічного зростання. Співвідношення валових заощаджень з обсягом ВВП ілюструє певну тенденцію до зниження частки валових заощаджень за: 2004 р. - 32 % ВВП, яка переростає у негативну динаміку із 2005 р. - 26 %, 2008 р. - 21 %. Своєю чергою, середнє значення за аналізований період норми нагромадження основного капіталу становить 24 % від ВВП, тобто спостерігається відповідність між валовими заощадженнями та нагромадженням основного капіталу. Стандартний норматив, що визначає частку споживання основного капіталу у ВВП, для більшості розвинених країн - 10 - 16 відсотків. В Україні в 2003 - 2008 рр. значення частки споживання основного капіталу у ВВП в середньому дорівнювало 11,5 % від ВВП, що є позитивним для національної економіки.

У дисертації простежено тенденцію розподілу валових заощаджень за секторами, а саме загального державного управління, домашніх господарств, некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, фінансових і нефінансових корпорацій (рис. 2).



Рис. 2 Розподіл валових заощаджень національної економіки за секторами у 2003 - 2008 рр.*

*Примітка: розраховано автором на підставі даних Державного комітету статистики України

Аналіз розподілу валових заощаджень за секторами свідчить, що у валових заощадженнях найбільшою є частка сектору фінансових і нефінансових корпорацій - понад 50 % від загальної суми, проте швидкими темпами зростає частка заощаджень сектору домашніх господарств (у 2008 р. - 27 % порівняно із 2003 р. - 22 %). Розмір заощаджень сектору загального державного управління у 2008 р. зменшився через нестабільну політичну та економічну ситуацію у країні.

В розділі запропоновано використовувати коефіцієнт трансформації заощаджень в інвестиції, який характеризує зв'язок заощаджень та інвестицій національної економіки. Він показує, яка частина валових заощаджень трансформується у внутрішні інвестиції:

, (1)

де- коефіцієнт трансформації заощаджень в інвестиції;

- заощадження національної економіки, млн. грн.;

- внутрішні інвестиції, млн. грн.

Основні характеристики коефіцієнта трансформації заощаджень в інвестиції такі:

1, якщо валові заощадження перевищують внутрішні інвестиції. Якщо ж інвестиції є більшими за валові заощадження, це свідчить про залучення іноземних інвестицій;

=1, якщо встановилась рівновага валових заощаджень та внутрішніх інвестицій.

За результатами розрахунку коефіцієнта трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки (рис. 3) за секторами національної економіки зроблено узагальнювальний висновок про те, що у досліджуваний період активізувався процес трансформування заощаджень в інвестиції.

Рис. 3 Динаміка трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки за 2003 - 2008рр.*

*Примітка: розраховано дисертантом на підставі даних Державного комітету статистики України

Найнижчий рівень трансформації притаманний домашнім господарствам, тобто вони більше заощаджують, ніж інвестують. Щоб активізувати інвестиційну діяльність треба використовувати заощадження домогосподарств. Найвищий рівень коефіцієнта трансформації спостерігається в секторі фінансових і нефінансових корпорацій, тобто вони активніше інвестують. Зростання інвестиційної активності сектору фінансових і нефінансових корпорацій пов'язане із ефективністю виробничого процесу підприємств.

Як показало аналізування стану національної економіки загалом, коефіцієнт трансформації заощаджень в інвестиції до 2008 р. зростав, і збільшився на 0,6 порівняно із 2003 р. Це свідчить про те, що у 2008 р. активізувався процес трансформації заощаджень в інвестиції. З 2003 р. до 2005р. рівень коефіцієнта трансформування заощаджень в інвестиції для економіки загалом охарактеризовано як низький. Починаючи з 2006 р. заощадження домашніх господарств почали активніше трансформуватись в інвестиції, що є позитивним для національної економіки.

За рахунок інвестицій забезпечується утримання на належному рівні основних фондів та підвищується їх технологічний рівень. Оскільки в капітальних інвестиціях найбільшою є частка інвестицій в основний капітал, в дисертації проаналізовано джерела їх фінансування, які поділені на сектори, кожному з яких належить певна частка інвестицій в основний капітал (рис. 4).



Рис. 4 Динаміка структури джерел фінансування інвестицій в основний капітал за секторами у 2003-2008 рр., %*

*Примітка: розраховано дисертантом на підставі даних Державного комітету статистики України

Проаналізувавши структуру інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування, зроблено висновок, що власні кошти підприємств залишаються вагомим джерелом зростання інвестицій. Обсяги інвестицій за рахунок власних коштів підприємствами збільшились завдяки зростанню обсягів прибутку. Однак, частка власних коштів підприємств у структурі інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування зменшилась на 0,6 %. Проте, підприємства, не могли повністю задовольняти свої потреби в інвестиційних ресурсах, через недостатні обсяги прибутків.

Найвагомішою часткою в структурі джерел фінансування інвестицій в основний капітал, а це понад 80 %, є частка приватного сектору. Позитивною є тенденція до зростання частки зовнішнього сектору, яка у 2008 р. становила 63 % відносно 2003 р. Для дослідження перспектив на майбутній період важливе значення має позитивна економічна та політична ситуація в країні.

У структурі інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування державного сектору частка бюджетних коштів у 2008 р. становила 10 %, частка коштів державного бюджету - 6 %, а частка коштів місцевого бюджету - 4 %. Зменшення частки бюджетних коштів пояснюється загальною економічною ситуацією в країні, оскільки інвестиції в основний капітал з коштів державного та місцевих бюджетів повинні спрямовуватись передусім на структурну перебудову економіки, прискорення соціального розвитку регіонів тощо.

Питома вага інвестицій в основний капітал приватного сектору, освоєних за рахунок кредитів банків та інших позик, збільшилась на 1,7 % і становила 15,6 %. Це зумовлено до деякої міри, певним зростанням депозитів населення, які в минулі роки були одним із основних джерел забезпечення банківської активності, а також збільшенням запозичень на зовнішніх ринках завдяки зростанню доходів населення інвестиції за рахунок коштів населення у 2007 р. зросли і досягли 12,2 %, а у 2008 р. знизились до 10,3 %. Найбільшою була частка інвестицій в основний капітал у приватному секторі з власних коштів підприємств та організацій, що у 2008 р. становила 65 %.

Частка коштів іноземних інвесторів у структурі інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування зовнішнього сектору у 2008 р. зросла з 0,9 % до 3,2 %. Значний загальний приріст прямих іноземних інвестицій має вагомий вплив на динаміку інвестування в основний капітал. Тому іноземні інвестиції відіграють важливу роль у формуванні інвестицій, коли недостатньо національних заощаджень.

Інвестиції у секторі фінансових корпорацій переважно спрямовуються у фінансову сферу. Основне завдання фінансових корпорацій - мобілізувати ресурси на грошових ринках та надати їх позичальникам. Нагромадження основного капіталу в цьому секторі істотно впливає на формування інвестиційного потенціалу в тих випадках, коли завдяки застосуванню технічних засобів та технологій пришвидшуються розрахунки та економічний оборот загалом.

У секторі загального державного управління інвестиції скеровуються на підтримання матеріальної бази у соціальній сфері, державне управління, розвиток суспільної інфраструктури та фундаментальної науки. Держава може безпосередньо впливати на формування інвестиційних ресурсів підприємств та секторів, управляючи доходом, який залишається в їх розпорядженні, тобто саме через державні закупівлі продукції цих підприємств, їх субсидіювання та рівень податкового навантаження. Також певну роль відіграють капітальні трансфери, які набувають форми державних інвестиційних субсидій. Проте зростання інвестиційного потенціалу підприємств за рахунок збільшення бюджетного дефіциту, порушення принципів самофінансування може призвести до того, що зменшаться ресурси загального обсягу внутрішнього кредиту.

Сектор домашніх господарств має найскладніші прямі та опосередковані зв'язки із іншими секторами економіки, оскільки саме домашні господарства є власниками найбільшої частини національного капіталу та переважно одержують кошти у формі особистого доходу. Тому саме в домашніх господарствах чітко проявляється зв'язок між доходом та заощадженнями, які спрямовуються на підтримання відповідного рівня доходу впродовж життєвого циклу. Важливе місце серед інвестицій домашніх господарств займає придбання житла, фінансові інвестиції та фізичні капіталовкладення, які належать окремим сім'ям.

За результатами дослідження виділено стадії трансформації заощаджень в інвестиції. Початкова стадія характеризується перевищенням валових заощаджень над внутрішніми інвестиціями, тобто надмірним заощадженням поряд із недостатніми реальними можливостями для інвестування. На проміжній стадії обмежуються іноземні інвестиції і виникають так звані «точки оптимальної трансформації», які відображають рівність заощаджень та інвестицій. Така ситуація для національної економіки є позитивною. Проте з часом істотно зростає потреба в інвестиціях, і необхідно залучати значно більші інвестиційні ресурси. У такій ситуації додатково залучаються іноземні інвестиції, які на цій стадії є обмеженими. Для отримання іноземних інвестицій потрібно створити привабливі та сприятливі умови. На завершальній стадії виникає значна потреба в інвестиціях, що супроводжується розвитком національної економіки, зокрема інновацій. Обмежений рівень національних заощаджень та незначний обсяг іноземних інвестицій не задовольняють вимог національної економіки.

У третьому розділі «Активізування трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки» розроблено моделі впливу заощаджень на рівень ВВП національної економіки з використанням економіко-математичного моделювання, розвинуто механізм трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки, виокремлено основні положення політики стимулювання трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки.

Розроблено моделі впливу заощаджень на валовий внутрішній продукт. Інвестиційна активність залежить від активізації використання заощаджень, що впливає на економічне зростання національної економіки. Особливу увагу зосереджено на частці чистих заощаджень, оскільки вони є джерелом інвестицій, а чим більшим є приріст інвестицій, тим вищі темпи економічного зростання.

Під час дослідження впливу заощаджень на ВВП у дисертації виокремлено такі складові заощаджень, як заощадження сектору загального державного управління, домашніх господарств, фінансових і нефінансових корпорацій та прямі іноземні інвестиції. Процес економетричного моделювання запропоновано розмежувати на етапи встановлення залежностей між: загальним обсягом заощаджень і рівнем ВВП; найвагомішими складовими заощаджень і рівнем ВВП; структурою заощаджень та рівнем ВВП; заощадженнями та рівнем ВВП з урахуванням фактора часу.

Розраховані для кожного із запропонованих вище етапів форми залежності впливу заощаджень на рівень ВВП за 1997 - 2008 рр. подано в табл.1.

Для дослідження впливу загальної суми заощаджень () на рівень ВВП () побудовано економіко-математичну модель . Результати дослідження свідчать про те, що у разі зростання заощаджень національної економіки на 1 % ВВП збільшується на 0,76 % (). Вплив усіх інших факторів () становить 4,16 % (табл.1).

За допомогою запропонованої моделі можна визначити вплив найвагоміших складових заощаджень на рівень ВВП. За розрахунками моделі зроблено певні висновки на підставі економічного змісту параметрів: зростання заощаджень сектору загального державного управління на 1 %, за умови сталості усіх інших складових заощаджень зумовить збільшення ВВП на 0,199 %.

Якщо заощадження домашніх господарств зростають на 1 % зростання ВВП збільшується на 0,607 %, якщо - сталі. Своєю чергою, якщо спостерігатиметься зростання заощаджень фінансових і нефінансових корпорацій на 1 % за сталого значення інших складових, то ВВП збільшується на 0,060 %. Якщо прямі іноземні інвестиції зростають на 1 % то ВВП - на 0,251 %.

У степеневій моделі оцінки параметрів , , , характеризують кількісний зв'язок між ВВП та відповідно кожною часткою складової заощаджень національної економіки у відносному (відсотковому) вираженні.

Таблиця 1 Результати дослідження впливу заощаджень на рівень ВВП*

Показники	Вид залежності	Оцінка адекватності моделі
1. Вплив загальної суми заощаджень () на рівень ВВП ()	Модель	F розр.=200,2 F крит.=5,99 Модель адекватна
2. Вплив заощаджень на рівень ВВП () з урахуванням найвагоміших складових ()	Модель	F розр.=122,5 F крит.=6,39 Модель адекватна
3. Вплив структурних зрушень () у загальній сумі заощаджень на рівень ВВП ()	Модель ,	F розр.=17,62 F крит.=6,39 Модель адекватна
4. Вплив фактора часу () та заощаджень () на рівень ВВП ()	Модель	F розр.=390,8 F крит.=4,39 Модель адекватна

*Примітка: розробка автора на підставі даних Державного комітету статистики України

Тому їх трактування буде наступним: якщо питома вага заощаджень сектору державного управління у загальній сумі заощаджень зросте на 1 %, а питома вага заощаджень домашніх господарств, фінансових, нефінансових корпорацій та прямі іноземні інвестиції не зміниться, то ВВП зменшиться на 0,449 %; якщо питома вага заощаджень домашніх господарств у загальній сумі заощаджень зросте на 1 %, а інші складові залишаться незмінними, то ВВП зменшиться на 0,534 %; якщо питома вага заощаджень фінансових, нефінансових корпорацій збільшиться на 1 %, а питома вага решти складових буде сталою, то ВВП зменшиться 0,328 %; і, нарешті, якщо питома вага прямих іноземних інвестицій зросте на 1 %, і питома вага інших складових не зміниться, то ВВП зросте на 1,539 %. Від'ємне значення параметрів , з економічного погляду відображає тенденцію до зниження впливу питомої ваги заощаджень секторів державного управління домашніх господарств, фінансових та нефінансових корпорацій на рівень ВВП на противагу іноземним інвестиціям, роль яких помітно зростає.

За результатами дослідження запропоновано модель впливу заощаджень національної економіки та іноземних інвестицій на ВВП з урахуванням фактора часу (), яка дає змогу зробити такі висновки: у разі зростання заощаджень загального державного управління на 1 % та сталості значень заощаджень домашніх господарств , фінансових і нефінансових корпорацій та прямих іноземних інвестицій рівень ВВП зросте на 0,049 %; у випадку збільшення заощаджень домашніх господарств на 1 %, і сталості усіх інших факторних ознак рівень ВВП зросте на 0,158 %; зростання заощаджень фінансових і нефінансових корпорацій на 1 %, якщо величина інших складових, не зміниться забезпечить підвищення рівня ВВП на 0,030 %; якщо прямі іноземні інвестиції зростуть на 1 % за сталості усіх інших факторів, то рівень ВВП зросте на 0,152 %. Найважливішим є фактор , далі фактори , , .

Отже, застосування багатофакторних економетричних моделей впливу заощаджень національної економіки та іноземних інвестицій на рівень ВВП дають змогу прогнозувати темпи розвитку ВВП та оцінювати вплив кожної складової заощаджень на зміну ВВП.

На основі результатів досліджень у дисертації побудовано механізм трансформації заощаджень в інвестиції (рис. 5). Формування цього механізму передбачає ефективне та раціональне використання заощаджень з найбільшою віддачею від їх інвестування. Механізм трансформації заощаджень в інвестиції - це логічна послідовність дій з розширення потенційних джерел інвестицій щодо ефективної трансформації їх в інвестиції за допомогою прямого та непрямого методів з використанням інструментів фінансового ринку, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Попри об'єктивний характер механізму, можливий вплив таких факторів як:

міжнародне середовище (політичне, економічне та соціальне становище країн, з якими Україна має партнерські відносини);

міжнародне становище (будь-які дії політичного, економічного чи іншого характеру, що відбуваються у світі й безпосередньо впливають на економічне становище України);

інноваційний процес (розвиток науки і техніки, що приводить до глибоких перетворень в усіх сферах суспільства);

політична ситуація в країні (здійснення реформ, розвиток суспільства тощо);

соціальне становище (стан соціального забезпечення населення та рівень їхнього доходів тощо);

міжнародні економічні відносини (особливості здійснення міжнародної торгівлі, вивезення капіталу, міжнародні фінансово-кредитні та валютні відносини);

економічне становище (особливості розвитку національної економіки тощо);

законодавча база (наявність законодавчих актів щодо активізації відповідного процесу) тощо.



Рис. 5 Механізм трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки*

*Примітка: розробка дисертанта

Для того щоб механізм трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки ефективно функціонував, потрібно стимулювати трансформацію заощаджень в інвестиції, застосовуючи основні положення розробленої з цією метою політики за допомогою якої можна знизити рівень інвестиційних ризиків та підвищити роль фінансових ринків та посередників. У дисертації обґрунтовано ключові характеристики політики стимулювання трансформації заощаджень в інвестиції, а саме: сутність (система взаємодії основних господарських суб'єктів: підприємств, фінансових інститутів і державних органів влади, покликана забезпечити найефективніше вкладення заощаджень в інвестиції; обґрунтований вибір пріоритетних способів і напрямів трансформації, що сприяють переорієнтації заощаджень у мобілізовані форми); ціль (створення привабливих умов для залучення інвестицій в економіку за допомогою підвищення рівня життя населення тощо); завдання (виявлення певних пріоритетів і переваг у розміщенні заощаджень, формування системи економічної безпеки, створення системи фінансової інфраструктури, яка акумулюватиме заощадження для соціально-економічного розвитку, удосконалення інституційно-інструментних засобів залучення заощаджень і розроблення якісно нових напрямів трансформації заощаджень в інвестиції).

Реалізуючи політику стимулювання трансформації заощаджень в інвестиції, доцільно враховувати такі принципи:

забезпеченості - створення ефективної системи гарантій для того, щоб підвищити безпеку вкладених в інвестиційні інститути заощаджень;

цілеспрямованості - вибір і обґрунтування напрямів, які стимулюють трансформацію заощадження в інвестиції національної економіки відповідності до визначальних цілей політики стимулювання трансформації заощаджень в інвестиції;

диференціації - орієнтація на особливості диференціації населення за рівнем життя, врахування їхніх інтересів і смаків під час розроблення заходів управління процесом трансформації заощаджень в інвестиції;

відповідності - чітке визначення прав і законодавчо закріпленої відповідальності між державою, фінансовими посередниками, підприємствами, населенням у процесі вибору способів і умов залучення заощаджень, їх використання як інвестиційних ресурсів;

активності - активна участь всіх суб'єктів, які заощаджують, у виборі найефективнішого варіанта залучення заощаджень;

цілеспрямованості - врахування особливостей під час розроблення і вибору конкретних напрямів трансформації заощаджень в інвестиції;

пріоритетності - визначення напрямів, які допомагають досягти поставленої мети тощо.

Політика стимулювання трансформації заощаджень в інвестиції забезпечить дієве й оперативне управління сферою заощаджень, а також дасть змогу конкретизувати цілі і способи удосконалення їх трансформації в інвестиції.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення, запропоновано вирішення науково-практичного завдання та надано прикладні рекомендації щодо того як активізувати процес трансформації заощаджень в інвестиції національної економіки. Отримані в дисертації теоретичні та практичні результати сприятимуть трансформації заощаджень в інвестиції.

1. Уточнено термін «заощадження» як: частина доходу, призначена для забезпечення потреби в майбутньому; величина нагромадження активів різного характеру (депозити, цінні папери тощо); частина доходу в національній економіці, яка виконує функцію нагромадження. Удосконалено класифікацію мотивів заощаджень, на основі запропонованих мотиваторів поведінки суб'єкта заощадження, що дають можливість визначити мету їх формування. Фактори, які впливають на формування заощаджень, систематизовано на: соціальні, психологічні, економічні, політичні, законодавчі тощо.

2. Удосконалено метод аналізування заощаджень та інвестицій національної економіки та рекомендовано використовувати коефіцієнт трансформації заощаджень в інвестиції, за допомогою якого відділ прогнозування розвитку секторів економіки та міжгалузевого балансу департаменту макроекономіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України може визначити рівень трансформації заощаджень в інвестиції за секторами національної економіки. Рівень трансформації заощаджень національної економіки є найвищим для сектору фінансових і нефінансових корпорацій.

3. Встановлено, що трансформація заощаджень в інвестиції визначається рівнем інвестиційного потенціалу та ступенем його використання. Інвестиційний потенціал залежить від політичних, економічних, науково-технічних, виробничих, географічних, міжнародних та інших чинників. На його використання впливають певні обмеження, особливо національних інвестиційних ресурсів, іноземних інвестицій.

4. Виділено стадії трансформації заощаджень в інвестиції: початкову, проміжну, завершальну. Під час аналізу інвестиційного потенціалу України як основи трансформації заощаджень в інвестиції виявлено обмеження, для зменшення яких використовують зазначені політичні інструменти (податкову, амортизаційну, зовнішню політику тощо).

5. Розроблено моделі впливу заощаджень на рівень ВВП національної економіки з використанням економіко-математичного моделювання. Для цього визначено: вплив загальної суми заощаджень на рівень ВВП; вплив заощаджень на рівень ВВП з урахуванням найвагоміших складових; вплив структурних зрушень у загальній сумі заощаджень на рівень ВВП; вплив фактора часу та заощаджень на рівень ВВП. Щоб підвищити рівень ВВП, треба, забезпечити умови для формування та використання як національних, так й іноземних заощаджень. Застосування багатофакторних моделей під час оцінювання впливу заощаджень на рівень ВВП дасть змогу відділу макроекономічного прогнозування департаменту макроекономіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вивчити закономірності, що залежать від значень складових заощаджень та їх вплив на рівень ВВП.

...