Формування інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 332.1:330.341.2

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ УМОВ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Кучко-Бадіна Валерія Андріївна

Донецьк - 2011



Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті економіко-правових досліджень НАН України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Василенко Валерій Миколайович, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, заступник директора по науковій роботі (м. Донецьк).

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Подсолонко Олена Адольфівна, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри менеджменту і маркетингу (м. Сімферополь);

кандидат економічних наук Шептій Олександра Вікторівна, Донецька обласна громадська організація «Центр законодавчих ініціатив», заступник директора (м. Донецьк).

Захист відбудеться « 3 » червня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий «30» квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.Г. Слоква



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформаційні процеси економічних і соціальних відносин, що відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність осмислення й дослідження проблем регіонального рівня розвитку суспільства, обґрунтування його пріоритетів і формування адекватних механізмів управління та контролю. Разом з тим, формування інститутів ринкового розвитку характеризується постійною мінливістю та нестабільністю правил гри, які регулюють діяльність економічних суб'єктів і впливають на раціональне використання регіональних ресурсів.

Нинішній стан економіки регіонів, викликаний динамікою ринкових перетворень, супроводжується неритмічним характером кількості ресурсів, що залучаються до господарського обігу. Розвиток регіонів країни значною мірою визначається величиною і характером використання основних видів економічних ресурсів, оптимальним поєднанням їх залучення в суспільне виробництво. Регіональні ресурси визначають територіальну організацію виробництва, від їх наявності та оптимального поєднання залежать особливості взаємодії у процесі виробництва матеріальних благ. Тому особливої актуальності набувають питання створення умов та оцінки їх ефективного використання.

В умовах, коли провідним критерієм економічного прогресу стає якісне удосконалення виробництва і найбільш повне використання створеного виробничого потенціалу, особливого значення набуває пошук інструментів загальнодержавного та регіонального управління, які створювали б передумови для підвищення ефективного розвитку суспільного виробництва. Одним з таких інструментів виступають інституційні умови функціонування й розвитку національної економіки. Від того, наскільки такі умови є сприятливими та стабільними, повністю залежать особливості залучення до суспільного виробництва основних регіональних ресурсів.

Дослідженням засад регіонального розвитку, виявленням певних особливостей і закономірностей використання регіональних ресурсів та формуванням на цій основі тих чи інших парадигм регіонального розвитку займаються представники різних наукових шкіл регіональної економіки: Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (Алимов О.М., Данилишин Б.М., Федоріщева А.М., Чернюк Л.Г.), Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (Бутенко А.Г., Симоненко В.К., Степанов В.М., Харічков С.К.), Інституту регіональних досліджень НАН України (Бєлєнький П.Є., Бойко Є.І., Герасимчук З.В., Злупко С.М., Козоріз М.А.), Інституту економіко-правових досліджень НАН України (Адамов Б.І., Ахромкін Є.М., Богачов С.В., Гудзь П.В., Заблодська І.В.).

Разом з тим, окремим аспектам зазначеної проблематики, а саме тим, які пов'язані з впливом інституційних умов на розвиток регіонів і забезпеченням ефективного використання регіональних ресурсів, приділяється недостатньо уваги.

Актуальність та основні напрямки проведеного дослідження обумовлені необхідністю розв'язання наукового завдання щодо формування інституційних умов ефективного використання регіональних ресурсів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за 2006-2011 рр. у межах тем: «Методологія економічної діагностики розвитку територій (регіонів)» (ДР № 0105U008666), де здобувачем було запропоновано підходи до формування інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів; «Економічна діагностика розвитку регіонів України» (ДР № 0109U001027), де дисертантом виконано прогноз можливих результатів реалізації інституційних умов ефективного використання регіональних ресурсів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення, аналіз практики та методичне забезпечення заходів щодо формування інституційних умов, спрямованих на ефективне використання регіональних ресурсів.

Для досягнення поставленої мети у роботі було поставлено та розв'язано такі наукові завдання:

уточнено визначення регіональних ресурсів і розкрито особливості їх залучення до суспільного виробництва;

розглянуто етапи введення інституційних умов використання регіональних ресурсів;

охарактеризовано критерії ефективності використання основних регіональних ресурсів;

оцінено використання основних ресурсів у Донецькому регіоні;

проаналізовано результати використання регіональних ресурсів в особливих інституційних умовах;

оцінено наслідки зміни інституційних умов для економіки Донецького регіону; регіональний ресурс інституційний економіка

спрогнозовано можливі результати реалізації інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів;

запропоновано стратегію формування інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів;

визначено систему контролю дотримання інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів.

Об'єктом дослідження є використання регіональних ресурсів.

Предметом дослідження виступає науковий інструментарій формування інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів.

Методи дослідження. Методологічною основою виконаного наукового дослідження послужили фундаментальні положення економічної теорії та регіональної економіки, роботи вітчизняних і зарубіжних вчених з питань регіоналістики та математичних методів в економіці. Дослідженням процесів економічного та соціального розвитку регіонів, регіонального відтворення, вирішенням проблем економічного зростання, підвищення ефективності господарювання займалися і займаються вітчизняні вчені: Б.В. Буркинський, В.М. Василенко, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, О.А. Подсолонко, О.В. Шептій та ін. Серед зарубіжних дослідників, роботи яких були використані, можна виділити С.В. Казанцева, В.І. Клісторіна, К.В. Павлова, О.С. Пчелінцева, Р.І. Шніпера та ін.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи: системно-структурного аналізу - для визначення суті регіональних ресурсів та їх складових; економіко-статистичного аналізу - для обробки статистичних даних, які характеризують динаміку відтворювальних процесів та використання основних ресурсів у регіоні; економіко-математичного аналізу - для оцінки наслідків зміни інституційних умов у регіоні; графічного опису - для віртуальної ілюстрації та просторового зображення стану досліджуваних процесів і явищ економічного та соціального розвитку регіонів.

Нормативну базу наукового дослідження склали Конституція України, Закони України, Постанови Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, нормативні документи міністерств і відомств.

Інформаційну та емпіричну базу дослідження склали офіційні дані Державної служби статистики України, Головного управління статистики в Донецькій області. Для виконання економіко-математичних розрахунків використовувався програмний продукт MS Excel.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат виконаного дослідження полягає у вирішенні важливої наукової задачі по забезпеченню ефективного використання регіональних ресурсів на основі теоретичного узагальнення, аналізу практики та методичного забезпечення заходів щодо формування відповідних інституційних умов. Окремі положення, які визначають наукову значущість виконаного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

запропоновано комплексний підхід до оцінки впливу інституційних умов на динаміку розвитку економіки регіону, заснований на використанні методів прикладної статистики, який дозволяє дати кількісну оцінку їх дії на різні показники;

удосконалено:

прийоми структурного аналізу використання ресурсного потенціалу регіону на основі виявлення загальних тенденцій у динаміці його складових, що дозволило оцінити характер їх використання;

підходи до аналізу результатів використання регіональних ресурсів на основі виділення відповідних періодів впровадження інституційних умов, що дозволило визначити міру ефективності залучення їх до територіальної організації;

прийоми вирішення завдань по визначенню різних варіантів ефективного використання регіональних ресурсів, засновані на методах прогнозування, що дозволило кількісно оцінити можливі втрати при зміні (відміні) інституційних умов у регіоні;

механізм контролю дотримання інституційних умов в економіці регіону з урахуванням встановлення прямого та зворотного зв'язку між суб'єктами взаємодії й об'єктом дії для забезпечення ефективного використання регіональних ресурсів;

дістало подальшого розвитку:

визначення регіональних ресурсів, під якими запропоновано розуміти сукупність основних видів економічних ресурсів, які знаходяться і можуть бути залучені в суспільне виробництво матеріальних благ лише на даній території, що дозволяє виділити ознаки екстериторіальності їх організації в сучасних умовах;

особливості інституційних умов, що впливають на використання регіональних ресурсів (на прикладі делегування повноважень по управлінню державним майном, проведення експерименту в гірничо-металургійній галузі, використання спеціального режиму господарювання), що дозволило виділити відповідні часові періоди їх ефективного використання;

критерії ефективного використання регіональних ресурсів, основними серед яких запропоновано використовувати наявність або відсутність їх втрат, що дозволило визначитися з відповідними оцінками;

розуміння довгострокового створення інституційних умов у регіоні, засноване на відносинах власності, економному використанні природних ресурсів, раціональному використанні трудових ресурсів, ефективному використанні основних засобів, що дозволило запропонувати стратегію формування інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації доведені до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, дозволяють оцінити ефективність використання регіональних ресурсів під впливом зміни інституційних умов. Практична цінність виконаного дослідження визначається адресною спрямованістю конкретних рекомендацій для різних рівнів управління.

Особливе практичне значення мають:

комплексний підхід до оцінки впливу інституційних умов на динаміку розвитку економіки регіону для органів влади державного та регіонального рівнів;

прийоми структурного аналізу використання ресурсного потенціалу регіону для органів влади регіонального рівня;

підходи до аналізу результатів використання регіональних ресурсів на основі виділення відповідних періодів застосування інституціональних умов для органів влади державного, регіонального рівнів та органів місцевого самоврядування.

Основні положення дисертаційної роботи використані: Головним управлінням економіки Донецької обласної державної адміністрації при корегуванні Стратегії економічного і соціального розвитку Донецької області на період до 2015 р. і складанні програми економічного і соціального розвитку області на 2011 р. шляхом запровадження рекомендацій щодо визначення впливу інституційних факторів на розвиток Донецького регіону (довідка № 2-053 від 11.02.2011 р.); Головним управлінням статистики в Донецькій області при проведенні економічного аналізу і підготовці доповідей по деяким напрямам статистики на основі застосування методичних підходів щодо вимірювання впливу інституційних факторів на розвиток регіону (довідка № 01/2-7/22 від 28.09.2010 р.); Виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області при розробці стратегії економічного та соціального розвитку міста Луганська із застосуванням рекомендацій щодо кількісного визначення впливу інституційних факторів на розвиток економіки (довідка № 2-032 від 10.09.2010 р.); Відкритим акціонерним товариством «Донецькгірмаш» (довідка № 03/5 - 123 від 12.10.2010 р.) при проведенні аналізу ефективності використання економічних ресурсів на підприємстві. Науково-методичні розробки, наведені в дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі Донецького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України при викладанні дисциплін «Регіональна економіка», «Розміщення продуктивних сил Донбасу» (довідка № 211/02-01 від 15.02.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Наукові положення, висновки та рекомендації отримані автором самостійно і є особистим внеском у регіональну економіку. У дисертаційній роботі використано лише ті положення, які отримано автором самостійно і відображено в наукових публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Результати виконаного дослідження доповідалися та одержали позитивну оцінку на: Міжрегіональній науково-практичній конференції «Проблеми економіки й управління у промислових регіонах» (м. Запоріжжя, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2008 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка сучасної науки - 2010» (м. Софія, 2010 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Новини наукового прогресу - 2010» (м. Софія, 2010 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Передові наукові розробки» (м. Прага, 2010 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Східне партнерство - 2010» (м. Прізмусл, 2010 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Становлення сучасної науки - 2010» (м. Прага, 2010 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасних наук - 2010» (м. Прізмусл, 2010 р.); VIІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні наукові розробки - 2011» (м. Софія, 2011 р.); VIІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні наукові досягнення - 2011» (м. Прага, 2011 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 19 наукових праць, з них 8 - у наукових фахових виданнях, 1 - в інших виданнях, 10 - за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 6,09 друк. арк., які всі належать особисто автору.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 195 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертація містить 27 таблиць, 20 рисунків, 5 додатків на 6 сторінках і список використаних джерел із 204 найменувань на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, відображено ступінь дослідження даної проблеми різними вченими і фахівцями, показано зв'язок з науковими програмами, планами і темами, визначено предмет і об'єкт дослідження, його мету і завдання, методи дослідження, обґрунтовано наукову новизну отриманих результатів та їх практичну цінність.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження особливостей використання регіональних ресурсів. У розділі уточнено визначення регіональних ресурсів та особливості їх залучення до суспільного виробництва, розглянуто етапи впровадження інституційних умов використання регіональних ресурсів, окреслено критерії ефективності використання основних регіональних ресурсів.

Виявлено, що сучасний етап економічних і соціальних трансформацій в Україні супроводжується регіоналізацією та мінливістю кількості ресурсів, що залучаються до господарського обігу. Будь-яка господарська діяльність базується на ресурсах, являє собою процес їх використання. У ході проведення дослідження, виникла необхідність уточнення сутності регіональних ресурсів через відсутність чіткого підходу до їх розуміння.

Під регіональними ресурсами запропоновано розуміти сукупність основних видів економічних ресурсів, які знаходяться і можуть бути залучені до суспільного виробництва матеріальних благ тільки на даній території. Таке уточнення дозволило виділити ознаку екстериторіальності організації ресурсів регіону, якою виступає наявність особливих переваг, що надаються державою суб'єктам господарювання на відповідній території.

В умовах перехідного періоду в економіці України великого значення набуває пошук інструментів, які створювали б передумови для ефективного розвитку суспільного виробництва. Як один з таких інструментів виступають інституційні умови функціонування і розвитку як національної економіки в цілому, так і економік окремих регіонів.

З'ясовано, що інституційні умови становлять собою сукупність норм, правил та інструментів державного впливу, які мають забезпечити формування сприятливого економічного середовища для ефективного розвитку суспільного виробництва.

У роботі розглянуто три часових періоди реалізації особливих інституційних умов раціонального використання регіональних ресурсів в історії України (рис. 1).

Рис. 1. Періоди зміни інституційних умов в Україні

Ознаками виділення зазначених періодів послужили зміна форм власності, стимулювання виробництва у гірничо-металургійному комплексі України та стимулювання інвестиційної активності на окремих територіях.

Перший період пов'язаний з Указом Президента України «Про делегування Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій та Луганській обласним державним адміністраціям повноважень щодо управління майном». З 1 січня 1994 р. по 31 грудня 1995 р. у порядку експерименту обласним державним адміністраціям були надані функції управління майном розташованих на території областей окремих підприємств, установ і організацій загальнодержавної власності. Метою експерименту були «стабілізація економіки, подальший розвиток регіонів і забезпечення більш ефективного управління державним майном».

Другий період пов'язаний із прийняттям у липні 1999 р. Закону України «Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України». Відповідно до цього закону, близько п'ятдесяти підприємств, визначених Кабінетом Міністрів України, реструктуризували свою заборгованість до бюджету і отримали право платити податок на прибуток у розмірі 50 % від діючої ставки, а по ряду інших статей або взагалі звільнялися від сплати, або платили за зниженими ставками. Вивільнені кошти передбачалися на реалізацію інвестиційних проектів, розширення асортименту продукції, що випускається, і створення нових робочих місць.

Третім періодом стало застосування спеціального режиму господарювання у ряді областей України (Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13 жовтня 1992 року та Закон України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» від 24 грудня 1998 року). Цілями створення спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні було залучення інвестицій, створення нових робочих місць, впровадження нових технологій, модернізація діючих підприємств і т.ін. Спеціальний режим господарювання на територіях пріоритетного розвитку встановлювався на 30 років, у вільних економічних зонах - на 60 років.

Встановлено, що завдання по забезпеченню раціонального використання ресурсів для регіонів стає одним з найважливіших, оскільки його успішне рішення відбивається на рівні розвитку економіки. Тому важливим є визначення критеріїв ефективного використання регіональних ресурсів. Для отримання оцінки результативності використання регіональних ресурсів у роботі окреслено відповідні критерії їх використання. Запропоновано як критерії ефективного використання ресурсів застосовувати показники, що характеризують поліпшення якісних характеристик навколишнього середовища, зменшення витрат живої праці на одиницю випуску продукції та продовження термінів служби матеріальних ресурсів. Основним критерієм ефективного використання регіональних ресурсів запропоновано вважати наявність або відсутність їх втрат через призму накладення на визначені часові відрізки.

Розділ 2. Визначення впливу інституційних умов на характер використання регіональних ресурсів. У даному розділі виконано структурний аналіз і отримано оцінку використання основних ресурсів у Донецькому регіоні, проаналізовано результати використання регіональних ресурсів в особливих інституційних умовах та оцінені наслідки їх зміни для економіки регіону.

У роботі отримано оцінку використання основних ресурсів регіону (природних, трудових, матеріальних) на основі структурного аналізу динаміки кількісних показників (за видами економічної діяльності). Встановлено основні тенденції у використанні природних ресурсів (через призму виробництва основних видів промислової продукції та викидів шкідливих речовин в атмосферу). Узагальнення результатів дозволяє стверджувати, що найбільший приріст промислового виробництва, досягнуто в 1999 р. і 2003 р. Разом з тим, починаючи з 2005 р. склалася тенденція уповільнення динаміки виробництва. Це може свідчити про певний вплив інституційних умов на характер виробництва (табл. 1).

Оцінено використання трудових ресурсів. Результати аналізу структури динаміки темпів зміни зайнятих у промисловому комплексі регіону показали істотне зменшення чисельності працівників за видами промислової діяльності, хоча структура зайнятих не схильна до значних змін і визначається темпами приросту населення.

Таблиця 1 - Виробництво основних видів промислової продукції у Донецькій області в 2001-2008 рр.

Показники	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Середньорічний темп зростання, %	2008 р. до 1996 р., %
Чавун, млн. т	11,8	12,3	13,4	14,2	13,7	14,9	16,5	14,0
Ланцюговий темп зростання, %	100,85	104,24	108,94	105,97	96,48	108,76	110,74	84,8	104,99	157,3
Сталь, млн. т	15	15,3	16,8	18,1	18,1	19,2	20,2	17,6
Ланцюговий темп зростання, %	106,38	102,00	109,80	107,74	100,00	106,08	105,21	87,1	105,04	158,5
Кокс, млн. т	9,7	9,7	11,7	11,8	9,4	9,5	10,3	9,8
Ланцюговий темп зростання, %	97,98	100,00	120,62	100,85	79,66	101,06	108,42	95,1	101,13	119,5
Видобуток вугілля, млн. т	42,8	41,5	40,3	39,6	36,3	36,4	34,9	34,3
Ланцюговий темп зростання, %	96,83	96,96	97,11	98,26	91,67	100,28	95,88	98,2	98,29	89,5

Якщо у 1996 р. середньооблікова чисельність найманих працівників становила 901 тис. осіб, то у 2008 р. - лише 578,5 тис. осіб. Зниження чисельності працюючих склало 323 тис. осіб або 37,5 %.

При аналізі динаміки використання матеріальних ресурсів спостерігалася тенденція погіршення якості та нерівномірного характеру зміни вартості основних засобів у структурі виробництва. Виявлено, що станом на 2008 р. основні засоби у промисловості Донецької області зношені на 54,9 %, що дозволяє стверджувати про роботу економіки на знос (табл. 2).

Таблиця 2 - Наявність та стан основних засобів у промисловості Донецької області у 2000-2008 рр.

Показники	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Загальна вартість на кінець року, млн. грн.	51850,4	53785,6	64421,2	66698,2	70821,5	84906,6	91675,1	119462
Коефіцієнт оновлення, %	4,0	3,6	4,0	5,0	4,7	6,6	8,1	7,9
Коефіцієнт інтенсивності вибуття, %	1,5	1,5	1,4	1,1	1,0	0,9	1,1	1,0
Знос на кінець року, %	48,0	49,6	54,7	54,7	55,4	55,5	54,4	54,9



Як інтегральний показник використання основних ресурсів і для узагальненої оцінки економічного розвитку Донецької області використано валову додану вартість. У цілому за визначений період виробництво валової доданої вартості збільшилося в 9 разів, при цьому в промисловості зростання склало трохи більше ніж 7 разів. У видобувній промисловості виробництво зросло в 5 разів, у переробній - у 8 разів.

У роботі проведено аналіз результатів застосування інституціональних умов для використання регіональних ресурсів на основі виділення відповідних періодів.

Делегування повноважень щодо управління загальнодержавним майном у 1993-1994 рр. було першою спробою зміни інституційних умов. Результати експерименту показали, що зміна форм власності не стала визначальною для підсумків виробничо-господарської діяльності підприємств.

А ось участь підприємств гірничо-металургійного комплексу в економічному експерименті (1999-2002 рр.) дозволила їм істотно поліпшити фінансові результати, підвищити рентабельність виробництва, забезпечити своєчасність розрахунків з бюджетом, Пенсійним фондом і по заробітній платі, що доводить результативність схеми оподаткування. В умовах дії експерименту виробництво чавуну зросло на 15 %, сталі - на 23,5 %, прокату - на 27 %. У результаті проведення експерименту податкові пільги для підприємств у 1999-2000 рр. склали 2013 млн. грн. Обсяг фактичних платежів до бюджету зріс на 60 % у 2000 р. у порівнянні з 1999 р. У 2001 р. фактичний обсяг сплачених податків на прибуток та інших обов'язкових платежів зріс на 37 %.

Встановлено, що функціонування спеціального режиму господарювання у Донецький області (1999-2004 рр.) позитивно вплинуло на економічні процеси в регіоні. За рахунок освоєння залучених інвестицій підприємства області провели реконструкцію та модернізацію виробництва, впровадили нові технології, були створені нові робочі місця. Встановлені податкові та митні преференції забезпечили істотне поліпшення інвестиційного клімату в регіоні. Загальна сума інвестицій, що надійшли в 1999-2004 рр. склала 2130,5 млн. дол. США, з них сума іноземних інвестицій - 608,5 млн. дол. США (23,3 % загального обсягу). Фактично на підприємствах області створено 23128 та збережено 36540 робочих місць.

Для перевірки гіпотези про вплив інституційних умов на динаміку економічного розвитку та ефективність використання регіональних ресурсів визначена оцінка якісної однорідності періодів дії та бездії інституційних чинників. Основні етапи проведення оцінки наслідків зміни інституційних умов представлені на рис. 2. Виконання процедури однофакторного дисперсійного аналізу в розрізі основних показників для випадку трьох періодів (до 1999 р., з 1999 р. по 2004 р. і після 2004 р.), статистично показало, що з точки зору економічного розвитку Донецького регіону ці періоди є якісно різнорідними. Це підтверджує припущення про те, що введення інституційних умов викликало і супроводжувалося якісними змінами в економіці регіону.

Для ідентифікації ступеня дії інституційних умов на ефективність використання регіональних ресурсів побудовані моделі часових рядів і проведений аналіз залишків для основних показників економічного розвитку регіону.



Рис. 2. Етапи оцінки наслідків зміни інституційних умов

Результати проведеного аналізу залишків моделі у період передбачуваної дії інституційних умов дозволили довести, що найбільш істотний вплив вони справили на показники «Валова додана вартість» та «Доходи бюджету».

Розділ 3. Науково-методичне забезпечення формування інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів. У розділі розглянуто можливі сценарії реалізації інституційних умов ефективного використання регіональних ресурсів, здійснено вибір стратегії формування інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів, визначено систему контролю дотримання умов, що змінюються в економіці регіону.

У роботі визначено сценарії реалізації інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів на основі побудови песимістичного й оптимістичного прогнозів суми отриманих податкових пільг, надходжень до бюджету і державних цільових фондів у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку Донецької області (табл. 3).

Песимістичний прогноз до 2011 р. розрахований методом ковзної середньої та базується на фактичних даних про реалізацію інвестиційних проектів у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку Донецької області й показує суму отриманих пільг з оподаткування, надходжень до бюджету і зборів до державних цільових фондів після скасування пільгового податкового режиму. Встановлено, що при песимістичному сценарії загальні втрати надходжень до 2011 р. склали 3072 млн. грн.

Оптимістичний прогноз побудований методом прогнозної екстраполяції і базується на припущенні, що закономірність (тенденція) розвитку об'єкта у минулому буде незмінною протягом певного часу і в майбутньому. Таким чином, прогноз заснований на припущенні, що у 2005 р. не було скасування податкових пільг, а збережено тенденцію темпів приросту суми отриманих пільг з оподаткування, надходжень до бюджету і зборів до державних цільових фондів у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку Донецької області в 2006-2011 рр. Встановлено, що при оптимістичному сценарії втрати надходжень до 2011 р. склали 7784 млн. грн.

Таблиця 3 - Можливі сценарії реалізації інституційних умов використання регіональних ресурсів

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Песимістичний прогноз
Всього проектів	187	188	188	188	186	191
Виплата до бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів, тис. грн.	630785,1	724018,1	488761,1	213732,0	491415,1	523675,7
Збори в державні цільові фонди, тис. грн.	374123,1	385287,1	236669,9	104860,3	239340,4	256040,3
Сума отриманих пільг з оподаткування, тис. грн.	28965,1	0	0	0	0	0
Оптимістичний прогноз
Всього проектів	262	285	308	331	354	377
Виплата до бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів, тис. грн.	931947,1	1078122,7	1224298,2	1370473,7	1516649,2	1662824,8
Збори в державні цільові фонди, тис. грн.	388746,6	448687,6	508628,6	568569,6	628510,7	688451,7
Сума отриманих пільг з оподаткування, тис. грн.	3014012,6	3531706,6	4049400,6	4567094,7	5084788,7	5602482,7

Виконані прогнози носять імовірнісний та альтернативний характер. Проведення такого аналізу дозволило зробити висновок про непередбачені збитки, суми втрат надходжень до бюджету, які були понесені у результаті скасування пільг за умов спеціального режиму господарювання.

Встановлено, що перспективи функціонування регіону певною мірою пов'язані з можливостями формування і реалізації відповідної стратегії інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів. Вона повинна стати частиною загальної економічної стратегії, яка тісно пов'язана з іншими стратегіями (розвитку ринку праці, освіти, підтримки підприємництва та ін.) і спрямована на забезпечення розвитку та підвищення конкурентоспроможності регіону за рахунок зміни інституційних умов. Як основні домінанти стратегії виділено: відносини власності, економне використання природних ресурсів, раціональне використання трудових ресурсів, ефективне використання матеріальних ресурсів.

Головною метою стратегії інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів запропоновано вважати забезпечення обґрунтованої, виваженої, довгострокової інституційної політики, що враховує постійний характер застосування відповідних методів, всебічну оцінку зовнішнього і внутрішнього середовища регіону.

Формування такої стратегії має передбачати вирішення низки завдань, пов'язаних із розробкою її концепції, обґрунтуванням методики формування стратегії, визначенням домінант інституційних змін у регіоні, розробкою середньо- і короткострокових етапів її реалізації, визначенням критеріїв ефективного використання регіональних ресурсів. Як основні завдання стратегії для ефективного використання ресурсів виділено зменшення утворення відходів і зниження викидів в атмосферу, підвищення продуктивності праці та продовження термінів служби матеріальних ресурсів.

Виділено основні етапи стратегії інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів. На першому етапі - збір відповідного інформаційного забезпечення. На другому етапі - комплексна оцінка зміни інституційних умов у регіоні. На третьому етапі - розробляється стратегія. На четвертому етапі - відбувається її реалізація.

Для сталого та цивілізованого використання інституційних умов, запропоновано відповідний механізм контролю, який забезпечує пряму і зворотну взаємодію суб'єктів і об'єктів управління (рис. 3).

Призначення та етапи контролю можна сформулювати наступним чином: на першому етапі формується стратегія інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів; на другому - місцеві органи влади забезпечують її виконання на регіональному рівні. На третьому етапі суб'єкти господарювання здійснюють діяльність під впливом впроваджених змін. На четвертому етапі відбувається реалізація запропонованих програм та аналіз результатів діяльності суб'єктів. На п'ятому етапі аналізується інформація щодо результатів реалізації інституційних умов. На шостому етапі відбувається формування зворотного зв'язку, тобто вносяться корегуючі зміни з урахуванням та оцінкою інформації щодо реалізації впроваджених інституційних умов.

Суб'єктами виступають органи влади, управління та суб'єкти господарювання, об'єктом - економічні зв'язки і відносини в процесі використання регіональних ресурсів. Контроль дотримання розглядається як взаємопов'язані підсистеми, які повинні бути спрямовані на досягнення оптимального та ефективного використання регіональних ресурсів. Регіональні та місцеві органи влади подаються у ролі суб'єктів, рішення яких істотно впливають на процес реалізації інституційних умов та обсяг ресурсів, що знаходяться в безпосередньому розпорядженні суб'єктів господарювання.

Рис. 3. Система контролю дотримання інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано вирішення наукової задачі щодо формування інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів на основі теоретичного узагальнення, емпіричної перевірки та обґрунтування методичних положень щодо вибору відповідних методів.

Результати виконаного наукового дослідження дозволяють сформулювати висновки теоретичного, прикладного і методичного змісту.

1. З'ясовано, що для виділення ознак екстериторіальності організації регіональних ресурсів необхідна їх територіальна приналежність, виходячи з якої, відповідно, і визначається їх сутність. У дисертаційній роботі під регіональними ресурсами запропоновано розуміти сукупність основних видів економічних ресурсів, які знаходяться і можуть бути залучені до суспільного виробництва матеріальних благ тільки на даній території.

2. Виявлено, що часові періоди раціонального використання регіональних ресурсів збігаються з межами введення/скасування інституційних умов (на прикладі делегування повноважень щодо управління державним майном, проведення експерименту в гірничо-металургійній галузі, застосування спеціального режиму господарювання, посилення централізації в оперативному управлінні суспільним виробництвом) їх залучення у суспільне виробництво, що свідчить про необхідність урахування особливої ролі цих умов у територіальній організації продуктивних сил.

3. Обґрунтовано, що достовірні оцінки використання регіональних ресурсів можуть бути отримані на основі урахування наявності або відсутності їх втрат, які можуть виступати як критерії ефективності. Запропоновано як критерії ефективного використання ресурсів застосовувати показники, що характеризують поліпшення якісних характеристик навколишнього середовища, зменшення витрат живої праці на одиницю випуску продукції і продовження термінів служби матеріальних ресурсів. Основним критерієм ефективного використання регіональних ресурсів запропоновано вважати наявність або відсутність їх втрат через призму накладення на часові відрізки використання ресурсів.

4. Виявлено, що оцінка використання регіональних ресурсів у періоди встановлення інституційних умов можлива на основі виділення загальних тенденцій, для чого можуть застосовуватися прийоми структурного аналізу.

5. Доведено, що ступінь ефективності використання регіональних ресурсів більшою мірою залежить від періодів встановлення інституційних умов, про що свідчать отримані результати аналізу.

6. Встановлено, що оцінку впливу інституційних умов на різні показники розвитку регіону, у т.ч. на характер використання регіональних ресурсів, може бути здійснено за допомогою методів прикладної статистики, які забезпечують комплексний підхід до неї. Виділено етапи оцінки наслідків зміни інституційних умов у регіоні. Результати проведеного аналізу в період передбачуваної дії інституційних умов дозволили довести, що найбільш істотний вплив вони справили на показники «Валова додана вартість» та «Доходи бюджету».

7. Виявлено, що кількісна оцінка можливих втрат при зміні (скасуванні) інституційних умов використання регіональних ресурсів може бути отримана при розгляді різних сценаріїв їх реалізації (на основі побудови песимістичного й оптимістичного прогнозів суми отриманих податкових пільг, надходжень до бюджету і державних цільових фондів) у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку.

8. Запропоновано, що для стратегії формування інституційних умов ефективного використання регіональних ресурсів слід передбачати вибір індивідуальних методів впливу з урахуванням специфіки кожної території і застосовувати диференційований, а не універсальний підхід до регулювання регіонального розвитку. У дисертаційній роботі як основні домінанти стратегії виділені: відносини власності, економне використання природних ресурсів, раціональне використання трудових ресурсів, ефективне використання основних засобів.

9. Запропоновано, що забезпечення ефективного використання регіональних ресурсів можливо при формуванні відповідного механізму контролю дотримання інституційних умов на основі встановлення прямого і зворотного зв'язку між суб'єктами взаємодії і об'єктом впливу в економіці регіону.

10. Отримані за результатами дослідження залежності, вдосконалені методи, сформульовані визначення та вимоги до методичних положень щодо формування інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів визначають його теоретичну наукову новизну. Отримані результати, виявлені недоліки, а також розроблені рекомендації щодо методів оцінки наслідків зміни інституційних умов у регіоні складають прикладний аспект наукової новизни виконаного дослідження.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАННИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кучко-Бадина В.А. Оценка использования основных средств региона / В.А. Кучко-Бадина // Економіка і регіон. Науковій вісник Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. - 2010. - № 25-С1, спец. вип. -С. 92-97.

2. Кучко-Бадіна В.А. Аналіз впливу інвестиційних вкладень на економіку Донецького регіону / В.А. Кучко-Бадина // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. Серія: економічні науки. - 2010. - № 3(47). - С. 279-284.

3. Кучко-Бадина В.А. Оценка эффективности использования основных ресурсов региона / В.А. Кучко-Бадина // Вісник Донецького національного університету. Серія В: економіка і право. - Донецк: ДонНУ, 2010. - № 1. - С. 140-143.

4. Кучко-Бадина В.А. Оценка влияния институциональных факторов на эффективность использования региональных ресурсов Донецкой области / В.А. Кучко-Бадина // Экономика и управление. - 2010. - № 5. - С. 123-128.

5. Кучко-Бадина В.А. Оценка последствий изменения институциональных условий использования региональных ресурсов для экономики Донецкой области / В.А. Кучко-Бадина // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. - Вип. 264, т. IV. - С. 1005-1014.

6. Кучко-Бадина В.А. О возможных результатах реализации институциональных условий эффективного использования региональных ресурсов в Донецком регионе / В.А. Кучко-Бадина // Вісник Донецького національного університету. Серія В: економіка і право. - Донецк: ДонНУ, 2010. - № 2, т. 1. - С. 204-211.

7. Кучко-Бадина В.А. Институциональные условия как фактор эффективного вовлечения региональных ресурсов в общественное производство / В.А. Кучко-Бадина // Економіка та право. - 2009. - № 3(25). - С. 117-121.

8. Кучко В.А. Условия эффективного вовлечения региональных ресурсов в общественное производство / В.А. Кучко // Університетські наукові записки. - 2008. - № 3(ІІ), спецвип. - С. 318-319.

9. Кучко-Бадина В.А. Анализ результатов применения институциональных условий использования региональных ресурсов / В.А. Кучко-Бадина // Современный научный вестник. Серия: экономика, право, история. - 2010. - № 7(89). - С. 80-93.

10. Кучко В.А. К вопросу о критериях эффективного использования региональных ресурсов / В.А. Кучко // Проблеми економіки й управління у промислових регіонах: тези доп. Міжрегіон. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 22-24 трав. 2008 р.). - Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. - С. 138-140.

11. Кучко В.А. Институциональные условия как фактор развития экономики региона / В.А. Кучко // Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 22-23 трав. 2008 р.). - Харків: ВД «ІНЖЕК», 2008. - С. 83-86.

12. Кучко-Бадина В.А. Влияние инвестиционных вложений на экономику региона / В.А. Кучко-Бадина // Aktualne problemy nowoczesnych nauk - 2010: materiaіy VI Miкdzynar. nauk.-prakt. konf. (Przemyњl, 07-15 czerwca 2010 r.). - Przemyњl: Nauka i studia, 2010. - Vol. 15. Ekonomiczne nauki. - Р. 5-7.

13. Kuchko-Badina V. Criteria of the effective use and estimation of regional resources / V. Kuchko-Badina // Динамиката на съвременната наука - 2010: материали за VІ Междунар. науч.-практ. конф. (София, 07-15 юли 2010 г.). - София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2010. - Т. 4. Икономики. - С. 19-20.

14. Kuchko-Badina V. Influence of institutional terms on the economy of region / Kuchko-Badina V. // Новини на научния прогрес - 2010: материали за VІ Междунар. науч.-практ. конф. (София, 17-25 авг. 2010 г.). - София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2010. - Т. 2. Икономики. - С. 65-67.

15. Кучко-Бадина В.А. Оценка эффективности использования региональных природных ресурсов / В.А. Кучко-Бадина // Pшednн vмdeckл novinky - 2010: materiбly VI Mezinбr. vмdecko-praktickб konf. (Praha, 27.08.2010 r. - 05.09.2010 r.). - Praha: Education and Science, 2010. - Dil. 2. Ekonomickй vмdy. Administrativia. - С. 65-66.

16. Кучко-Бадина В.А. К вопросу об оценке эффективности использования трудовых ресурсов региона / В.А. Кучко-Бадина // Wschodnie partnerstwo - 2010: materiaіy VI Miкdzynar. nauk.-prakt. konf. (Przemyњl, 07-15 wrzeњnia 2010 r.). - Przemyњl: Nauka i studia, 2010. - Vol. 2. Ekonomiczne nauki. Regionalna ekonomika. - С. 40-42.

17. Кучко-Бадина В.А. Вовлечение региональных ресурсов в общественное производство / В.А. Кучко-Бадина // Nastolenн modernн vмdy - 2010: materiбly VI Mezinбr. vмdecko-praktickб konf. (Praha, 27.09.2010 r. - 05.10.2010 r.). - Praha: Education and Science, 2010. - Dil 3. Ekonomickй vмdy. Prбvnн vмdy. Historie. - С. 42-44.

18. Кучко-Бадина В.А. О роли прогнозирования при определении возможных результатов реализации институциональных условий в Донецком регионе / В.А. Кучко-Бадина // Настоящи изследвания и развитие - 2011: материали за VII Междунар. науч.-практ. конф. (София, 17-25 януари 2011 г.) - София: «Бял ГРАД-БГ», 2011. - Том 6. Икономики. - С. 91-92.

19. Кучко-Бадина В.А. О необходимости формирования стратегии институциональных условий эффективного использования ресурсов Донецкого региона / В.А. Кучко-Бадина // Modernн vymozenosti vмdy - 2011: materiбly VII Mezinбr. vмdecko-praktickб konf. (Praha, 27.01.2011 r. - 05.02.2011 r.). - Praha: Education and Science, 2011. - Dil 6. Ekonomickй vмdy. - С. 29-31.



АНОТАЦІЯ

Кучко-Бадіна В.А. Формування інституційних умов для ефективного використання регіональних ресурсів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка, Донецьк, 2011.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової задачі по формуванню інституціональних умов для ефективного використання регіональних ресурсів на основі теоретичного узагальнення, емпіричної перевірки і обґрунтування методичних положень по вибору відповідних методів. Визначено регіональні ресурси як сукупність основних видів економічних ресурсів, що знаходяться і можуть бути залучені в суспільне виробництво матеріальних благ лише на даній території. Розглянуто особливості інституційних умов, що впливають на використання регіональних ресурсів (на прикладі делегування повноважень по управлінню державним майном, проведення експерименту в гірничо-металургійній галузі, використання спеціального режиму господарювання). Виділено критерії ефективного використання регіональних ресурсів, основним серед яких запропоновано використовувати наявність або відсутність їх втрат. Удосконалено прийоми структурного аналізу використання ресурсного потенціалу регіону на основі виявлення загальних тенденцій у динаміці його складових. Удосконалено підходи до аналізу результатів використання регіональних ресурсів на основі виділення відповідних періодів впровадження інституційних умов. Запропоновано комплексний підхід до оцінки впливу інституційних умов на динаміку розвитку економіки регіону, заснований на використанні методів прикладної статистики. Удосконалено прийоми вирішення завдань по визначенню різних варіантів ефективного використання регіональних ресурсів, засновані на вживанні методів прогнозування. Виділено домінанти довгострокового створення інституційних змін у регіоні, засновані на виборі відносин власності, економного використання природних ресурсів, раціонального використання трудових ресурсів, ефективного використання основних засобів. Удосконалено механізм контролю дотримання інституційних умов в економіці регіону з урахуванням встановлення прямого і зворотного зв'язку між суб'єктами взаємодії та об'єктом дії.

Ключові слова: інституційні умови, регіональні ресурси, ефективність, критерій, оцінка.



АННОТАЦИЯ

Кучко-Бадина В.А. Формирование институциональных условий для эффективного использования региональных ресурсов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2011.

Диссертация посвящена решению научной задачи по формированию институциональных условий для эффективного использования региональных ресурсов на основе теоретического обобщения, эмпирической проверки и обоснования методических положений по выбору соответствующих методов.

В первом разделе уточнено определение региональных ресурсов, под которыми предложено понимать совокупность основных видов экономических ресурсов, которые находятся и могут быть вовлечены в общественное производство материальных благ только на данной территории, что позволяет выделить признаки экстерриториальности их организации в современных условиях. Рассмотрены особенности институциональных условий, влияющие на использование региональных ресурсов (на примере делегирования полномочий по управлению государственным имуществом, проведения эксперимента в горно-металлургической отрасли, применения специального режима хозяйствования), что позволило выделить соответствующие временные периоды их эффективного использования. Выделены критерии эффективного использования региональных ресурсов, основным среди которых предложено использовать наличие или отсутствие их потерь, что позволило определиться с соответствующими оценками.

Во втором разделе усовершенствованы приемы структурного анализа использования ресурсного потенциала региона на основе выявления общих тенденций в динамике его составляющих, что позволило оценить характер их использования. Усовершенствованы подходы к анализу результатов использования региональных ресурсов на основе выделения соответствующих периодов применения институциональных условий, что позволило определить степень эффективности их вовлечения в территориальную организацию. Предложен комплексный подход к оценке влияния институциональных факторов на динамику развития экономики региона, основанный на использовании методов прикладной статистики, который позволяет дать количественную оценку их воздействия на различные показатели развития региона.

В третьем разделе усовершенствованы приемы решения задач по определению разных вариантов эффективного использования региональных ресурсов, основанные на применении методов прогнозирования, что позволило количественно оценить возможные потери при изменении (отмене) институциональных условий в регионе. Выделены доминанты долгосрочного создания институциональных изменений в регионе, основанные на отношениях собственности, экономном использовании природных ресурсов, рациональном использовании трудовых ресурсов, эффективном использовании основных средств, что позволило предложить стратегию формирования институциональных условий эффективного использования региональных ресурсов. Усовершенствован механизм контроля соблюдения институциональных условий в экономике региона с учетом установления прямой и обратной связи между субъектами взаимодействия и объектом воздействия для обеспечения эффективного использования региональных ресурсов.

Ключевые слова: институциональные условия, региональные ресурсы, эффективность, критерий, оценка.



SUMMARY

Kuchko-Badina V.A. Forming of institutional terms for the effective regional resources' usage. - Manuscript.

Thesis for the candidate degree in economics on 08.00.05 specialty - the productive forces allocation and regional economy. - Institute of Economic and Legal Research of NAS of Ukraine, Donetsk, 2011.

Thesis is sanctified to the decision of important theoretical and practical task on forming of institutional terms for the effective regional resources' usage on the basis of theoretical generalization, empiric verification and ground of methodical positions on the choice of corresponding methods. Regional resources are specified as the aggregate of basic types of economic resources that are and could be engaged on the public production of material welfares only on this territory. The features of institutional terms influencing on the use of regional resources (on the example of delegation of plenary powers on a management by state property, realization of experiment in metallurgical industry, application of the dedicated mode of management) are considered. The criteria of the effective use of regional resources are distinguished, among that it is suggested basic to use a presence or absence of their losses. The receptions of structural analysis of the use of resource potential of region are improved on the basis of exposure of general tendencies in the dynamics of its constituents. Going is improved near the analysis of results of the use of regional resources on the basis of selection of corresponding periods of application of institutional terms. The complex going is offered near the estimation of influence of institutional conditions on the dynamics of development of economy of region based on the use of methods of the applied statistics. Making decision of tasks is improved on determination of different variants of the effective use of regional resources, prognostications based on application of methods. The dominants of long-term creation of institutional changes are chosen in a region, based on the relations of property, economy use of natural resources, rational use of labor resources, effective use of the fixed assets. The mechanism of control of observance of institutional terms is improved in the economy of region taking into account establishing a direct and reverse connection between the subjects of co-operation and object of influence.

...